Процентна політика НБУ та оцінка її ефективності
Актуальність. Актуальністьобраної мною теми обумовлена тим, що сьогодні, як ніколи, регулювання відсотковихставок грошового ринку є важливою складовою державної економічної політики з приводуподолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. Для України питання процентноїполітики центрального банку є особливо проблемним, адже політика НБУ не завжди єефективною та зрозумілою для суб’єктів економічної діяльності. Більшість провідних економік світу з метою стимулювання ділової активностіпішли на безпрецедентне зниження ключових процентних ставок. Невизначена позиціяУкраїни в цьому питанні викликає лише здивування. Саме зараз дуже гостро стоїтьпитання щодо необхідності здійснення певних кроків з боку НБУ, але думки експертівз-приводу цього розбігаються. З одного боку, збереження вкрай високих процентнихставок може виявитися згубним для країни і поставити під загрозу подальший економічнийрозвиток та вихід із кризи. А з іншого, поради щодо проведення в Україні політики«дешевих грошей» не враховують сучасні економічні реалії. Тому це дискусійнепитання викликало неабиякий інтерес серед політичних та наукових діячів, а саме:В. Стельмаха, В. Ющенко, А. Чухно, П. Юхименко, П. Нікіфорова та ін.
Проаналізувавши обрані мною статті, ми зможемозробити висновки щодо ефективності вже здійснених заходів в сфері процентної політикиНБУ, прослідкувати деякі сучасні тенденції та спрогнозувати можливий ефект від здійсненнязапланованих заходів в майбутньому.
Отже, питання подальшого спрямування процентноїполітики Центрального банку України є нагальним, що зумовлює необхідність проведеннячітких, послідовних та об’єктивних реформ в цій сфері. Українськаекономіка, що зазнала згубного впливу світової фінансової кризи та відчула значнізагострення внутрішніх проблем, що накопичувалися останнім десятиріччям, втомиласявід невизначеності та непрозорості політики НБУ.Огляд публікацій
"Становленнядержавного регулювання відсоткових ставок грошового ринку в Україні" / КилипенкоН. Є. / Науковий вісник НЛТУ України. — 2008
В даній статті автори зосереджують увагу на основнихетапах становлення державного регулювання відсоткових ставок грошового ринку в Україні,розглядають проблеми та перспективи, що мали місце та зосереджуються на теоретико-методологічнихпідходах до державного регулювання відсоткових ставок.
Автори, розглядаючи розвиток української економікив різні періоди, відмічали, що становлення механізмів регулювання відсоткових ставоквідбувалося в тісному взаємозв’язку з динамікою ринкових реформ і не завжди процентнаполітика НБУ була ефективною. Так, в період глибокої економічної кризи та гіперінфляції(1992-1995) політика Центрального банку не мала реального впливу на економічну кон’юктуру,і лише після запровадження української гривні (1996) було створено передумови длястабілізації монетарної сфери та розширення можливостей застосування відсотковоїполітики. І вже з 2000 року відсоткова політика в Україні, за словами автора, почаланабувати характеру, властивого ринковим економікам.
Також в статті аналізуються різні показники, такіяк грошова маса, швидкість обігу грошей, грошовий мультиплікатор та ін., їх динаміказа 1992-2006 роки та встановлюються причинно-наслідкові зв’язки цих показників зпроцентними ставками Центрального банку за відповідний період.
Автор дійшов до висновку, що розширення можливостейвідсоткової політики можливе лише після переходу до режиму вільно плаваючого валютногокурсу, а зростання масштабів використання операцій на відкритому ринку є одним ізвизначальних напрямів підвищення ефективності регулювання відсоткових ставок, алена разі ринок цінних паперів в Україні ще не є досить розвиненим і тому потребуєзначної уваги збоку економічних суб’єктів.«Роль відсоткової політики в реалізації грошово-кредитногорегулювання економіки України»/ Бойко О.Ю., Олійник В.В. / 2009
В даній статті автори зосередили свою увагу напитанні щодо ефективності системи державного управління збоку здійснення процентноїполітики НБУ. Бойко О.О. Та Олійник В.В. розглядають це питання через призму фінансово-економічноїкризи, яка спричинила певні проблеми застосування інструментів грошово-кредитноїполітики, а саме відсоткових ставок Центрального банку.
Автори також зазначають, що значною проблемою посталасаме суперечливість цілей, яких прагнув досягти НБУ, здійснюючі відповідні антикризовізаходи, а саме — недопущення краху платіжної системи та зростання загроз стабільностінаціональній валюті, адже вплив монетарних інструментів на ці показники є протилежним.
В даній статті автори зосереджують увагу на дискусійномупитанні щодо процентної політики НБУ в майбутньому. Зазначається, що, з одного боку,позиція Національно банку України є виправданою, адже зниження процентної ставкиможе призвести до зростання темпів інфляції. Також ситуація обмежується надмірноюдевальвацією національної валюти, що є наслідком незбалансованої соціальної політикита дефіциту платіжного балансу. А з іншого боку, така висока відсоткова ставка єтягарем для бізнесу і промисловості, що призводить до зниження ділової активностіна ринку.
Автори роблять висновок, що на разі економіка України,через дотримання НБУ політики високих процентних ставок, дуже складно переживаєперіод кризи, положення її є нестійким, а внутрішні резерви розвитку економіки єфактично заблокованими.
Бойко О.Ю. та Олійник В.В. приходять до висновку,що НБУ має в декілька етапів знизити ставку рефінансування, але це необхідно робитив комплексі з іншими інструментами грошово-кредитної політики, дія яких має бутиспрямована на нейтралізацію інфляційних ефектів. Але, на жаль, авторами не булоназвано цих інструментів. Також автори пропонують застосувати різні заходи для підвищенняділової активності бізнесу.
«Нацбанк „делает“ ставку»/ Олександр Марков / 15.03.2010
В статті "Нацбанк «делает» ставку"автор розглядає питання щодо намірів Національного банку України понизити своюоблікову ставку майже в 2 рази — з 10,25% до 6%. У випадку здійснення цих намірівНБУ, ця ставка стане найнижчою за всю історію незалежності України.
Автор зазначає, що офіційною причиною таких радикальнихзмін є необхідність зробити кредити більш дешевими. Але в реальності такий крокможе сигналізувати про дуже складне становище економіки України, адже навіть в 2009році, в період значного впливу фінансової кризи, облікова ставка була зменшена лишена 0,75%, а впродовж 2008 року, навпаки, була піднята з 8% до 12%.
Останні місяці НБУ проводив дуже жорстку політику,що призвело до деякої стабілізації валютного курсу і призупинення інфляційних процесів,але в той же час викликало значний грошовий голод в економіці. І тому економікакраїни дійсно потребує здешевлення кредитних ресурсів, що буде сприяти відновленнювнутрішнього виробництва та споживання, призведе до підвищення ділової активності.Але, не треба забувати про високий рівень інфляції, що має місце сьогодні в країні.
Загалом, в статті йдеться мова про те, що фінансистипозитивно оцінюють намір Центрального банку знизити облікову ставку, і це може статисигналом для пожвавлення на ринку.
процентна політика центральний банк
Автор зупиняється на тому, що поки що це питанняне є однозначно вирішеним, і зроблено тільки перші кроки. Чи стане така перспективареальністю, Марков не береться прогнозувати, але по змісту статті видно, що авторрозцінює такі зміни як позитивні і, можливо, як такі, що призведуть до вирішенняпроблем на грошовому ринку України та в економіці в цілому.
«Просимулировали» / Дмитро Гриньков/ Журнал «БИЗНЕС» № 3-4, 25.01.2010
В даній статті йдеться мова про те, що НБУ маєнамір запропонувати комерційним банкам новий вид рефінансування строком на 5 роківпід 10-13% річних, якщо банки погодяться кредитувати економіку під 15%.
Автор зазначає, що загалом банкіри сприйняли цюновину позитивно, це є сигналом про те, що Нацбанк має наміри відновити кредитуванняекономіки, адже, за словами автора, національні банки не можуть кредитувати економікучерез відсутність відповідної ресурсної бази і єдина надія — на регулятора.
Разом з тим, автор говорить про те, що механізмта умови надання таких кредитів піддалися жорсткій критиці з боку учасників ринку.Дослідивши це питання Гриньков зазначає, що банки невдоволені, адже розмір маржібуде дуже малим (від 2% до 4,5%) і банки навряд погодяться брати на себе ризикиза такий малий заробіток. Отже, загалом, тенденція є позитивною і вже в найближчомумайбутньому економіка України змогла б отримати шанс на відновлення та навіть бурхливийрозвиток, але навряд чи такий намір НБУ стане реальністю через таке критичне ставленнябанкірів.
Це була добра спроба Центрального банку забезпечитиекономіку країни дешевим кредитним ресурсом, але, мабуть, без зниження обліковоїставки це неможливо. Також, позитивним є те, що НБУ намагається налагодити такиймеханізм кредитування економіки, в якому заробіток банків буде регулюватися Центральнимбанком, що матиме значний вплив на розвиток економіки в Україні.
Висновки
Отже, дослідивши декілька статей, в яких увагаконцентрувалася на процентній політиці НБУ, ми побачили, що Центральний банк задопомогою процентних ставок має великий вплив на економіку країни, адже процентнаполітика є одним з основних важелів грошово-кредитної політики загалом.
Процентна політика НБУ пройшла певний шлях розвитку,впродовж якого вдосконалювалася й відігравала все більшу роль в розвитку економіки.
Сьогодні, найактуальнішим питанням є вихід Україниз кризи, і тому велика увага зосереджена саме на регулюванні НБУ процентних ставок,що є інструментом впливу на різні процеси (інфляція, ділова активність та ін.).Проаналізувавши статі, можна зробити висновок, що сьогодні розмір базових ставокНБУ є досить адекватним тій ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку. НБУзастосовував жорстку політику для обмеження девальваційного тиску на валютному ринкута для створення стимулів для повернення вкладів в банківську систему (високі ставкиза кредитами означають і високі ставки за депозитами).
Але вже дуже чітко прослідковуються тенденції донаміру НБУ здешевити кредитний ресурс. Про це говорить і намір Центрального банкупонизити облікову ставку до рекордно низького рівня (6%), і намір регулювати кредитуванняреального сектору комерційними банками (стимулюючі кредити). Все це є сигналом дляпожвавлення на ринку та для очікування швидкого відновлення та розвитку економікиУкраїни. Проте, НБУ має реагувати відповідно і до інфляційних показників, тому базовіставки повинні бути позитивними по відношенню до інфляційного прогнозу. Тому, пониженняставки рефінансування має здійснюватися лише в комплексі з іншими інструментамигрошово-кредитної політики, дія яких має бути спрямована на пониження інфляційнихефектів. Такими інструментами можуть бути ліміти кредитування фізичних осіб, а такожоперації держави на відкритому ринку, наприклад, емісія середньострокових облігаційдержавної позики. Зараз мова йде про те, що розумна політика НБУ може стати першимкроком до зростання економіки та завоювання провідних позицій на світовому ринку.