Вступ
Одним із пріоритетних напрямівреформування освіти, висунутих Державною національною програмою «Освіта.Україна XXI ст.», визначено необхідність «досягнення якісно нового рівня увивченні іноземних мов». Іноземна мова – це не просто навчальний предмет. Навідміну від інших академічних предметів, це ціла галузь, оскільки розкриваєперед людиною скарбницю іншомовної культури, нові стилі життя. ІнтеграціяУкраїни у світову спільноту потребує досконалого володіння іноземними мовами.Тому оволодіння іноземними мовами визначене як один з пріоритетних напрямівреформування освіти. Формування свідомості в процесі вивчення іноземних моввідбувається шляхом розкриття способів мислення. Специфіка іноземної мови якнавчального предмета полягає в тому, що спілкування є не лише кінцевою метоюнавчання, а й засобом її досягнення. Саме Вчитель робить усе можливе інеможливе для цього. Творча особистість Учителя – необхідна умова реформуванняосвіти. Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває йукріплює внутрішній потяг до самовдосконалення вбачає сенс не тільки всамостійному творчому пошуку. Під час праці він формує в учнів:
• культурунавчальної праці;
• реалізуєпринцип переконаності учнів у дієвості та необхідності знань;
• розвиваєсамостійність учнів як засіб їх інтелектуального розвитку;
• навчаєвміння самостійно регулювати свою розумову діяльність;
• навчаєтаких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення, встановленняпричинно-наслідкових зв'язків;
• мотивуванняоцінки ситуацією успіху, просування учня у творчому пошуку;
• створюєнеобхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.
Оскільки мова залишається єдиноюуніверсальною базою мислення, знання іноземної мови слід розглядати з поглядувдосконалення інтелектуальних здібностей (пам'яті, уяви, критичного, логічного,креативного мислення). Творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму.Творча здібність – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходитирішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового іздатність глибокого усвідомлення свого досвіду. Завдяки творчій діяльності вдитини розвивається здатність самостійно реалізувати свої можливості. Асамореалізація веде до особистісного зростання. Реалізація ідеї неможлива безрозробки та впровадження відповідних технологій навчання. Школа має бути непідготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можливо, створюючиінтерактивне середовище.
Мета дослідження. З'ясувати наскількиінтерактивні технології навчання та колективного творчого вихованнявідповідають сучасним вимогам гуманізації освіти та потребам суспільства,наскільки вмотивоване їх застосування під час уроків іноземної мови.
Завдання дослідження.
1. Зацікавитиучнів до вивчення англійської мови з використанням інтерактивних методівнавчання, розвивати емоційні відгуки учнів до таких уроків, вчити розуміти їхзміст.
2. Описатиметодичні прийоми, зміст та відповідність використання інтерактивних методівнавчання на уроках англійської мови.
3. Визначитихарактер впливу роботи з інтерактивними методами на рівень знань учнів.
4. Удодатках запропонувати розробки уроків англійської мови з використаннямінтерактивних методів навчання.
Об'єкт дослідження: процес навчання.
Предмет дослідження: комплекс вправ і данийпредмет.
Методи дослідження: моделювання, мовнеспостереження, експеримент.
Гіпотеза: на уроках з англійської мови можливоформувати високий рівень знань в учнів, їх самореалізації та вдосконалюватиінтелектуальні здібності при умові:
- творчогореалізування педагогічних здібностей вчителя та створюючи ним інтерактивнесередовище на уроках;
- активногозастосування інтерактивних методів навчання на різних етапах уроку, якісприяють досягненню якісно нового рівня у вивченні іноземних мов.
1. Інтерактивне навчання – технологія успіху в сучасному навчанні
1.1 Сутність інтерактивного навчання
Перш ніж перейти до ґрунтовногорозгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку, вартоз'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняти його іззагальновідомими, традиційними підходами до навчання. Я. Голант ще в 60-хрр. XX ст. охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучаснійшколі. Він виділяв активну й пасивну моделі залежно від участі учнів унавчальній діяльності. Зрозуміло, що термін «пасивна» є умовним, оскільки будь –який спосіб навчання обов'язково передбачає певний рівень пізнавальноїактивності суб'єкта – учня, інакше досягнення результату, навіть мінімального, неможливе.
У такій класифікації Я. Голантшвидше використовує «пасивність» як визначення низького рівня активності учня,переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності йтворчості.
До цієї класифікації можна додатиінтерактивне навчання як певний різновид активного, який має своїзакономірності та особливості.
У пасивній моделі навчання ученьвиступає в ролі «об'єкта» навчання. Він повинен засвоїти й відтворити матеріал,переданий йому вчителем, текстом підручника. До відповідних методів навчанняналежать ті, за якими учні лише слухають і дивляться (лекція – монолог,читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опитування учнів). Учні, якправило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.
Активна модель навчання передбачаєзастосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійністьучнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає вдіалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання(часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творчемислення.
Слово «інтерактивний» означає здатнийдо діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчальноїдіяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умовинавчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальнуспроможність.
Суть інтерактивного навчання полягаєв тому, що навчальний процес відбувається за умова постійної, активноївзаємодії усіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, груповенавчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначнимисуб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, щовони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання передбачає моделюванняжиттєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми наоснові аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяєформуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфериспівпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати лідером колективу.
Інтерактивна взаємодія виключає якдомінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думкинад іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними,спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, уході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня.
Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умовинавчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, щоробить продуктивним сам освітній процес.
Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:
• у роботізадіяні усі учні класу;
• учнінавчаються працювати у команді;
• формуєтьсядоброзичливе ставлення до опонента;
• кожнадитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється«ситуація успіху»;
• закороткий час опановується велика кількість матеріалу;
• формуютьсянавички толерантного спілкування;
• вмінняаргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.
Призначення інтерактивного навчання – передати знання іусвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи єнавчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи -4–6осіб. Риси інтерактивногонавчання:
• двобічнийхарактер;
• спільнадіяльність учителя й учнів;
• керівництвопроцесу вчителем;
• спеціальнаорганізація та різноманітність форм;
• інформаційнапрогалина;
• цілісністьта єдність;
• мотиваціята зв'язок з реальним життям;
• вихованнята розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.
Організація інтерактивного навчанняпередбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвихситуацій, створення проблемних ситуацій.
1.2 Групова та кооперативна формиорганізації діяльності учнів на уроці
Групова (фронтальна) формаорганізації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною(здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації навчальноїдіяльності кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить. Усі учні вкожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням ізнаступним контролем результатів.
Колективна (кооперативна) форманавчальної діяльності учнів – це форма організації навчання у малих групахучнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчаннявчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими вінспрямовує діяльність груци. Кооперативне навчання відкриває для учнівможливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природнепрагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високихрезультатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко й ефективнопоєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватисяна різних етапах навчання.
Абрахам Маслоу твердить, що в людинипереважають дві потреби – потреба до постійного росту й потреба бути в безпеці.Людина, яка повинна вибрати між цими двома потребами, обирає потребу в безпеці.Потребу бути в безпеці необхідно задовольняти скоріше, ніж потребу вособистісному зростанні, у відкритті нового. Згідно з Маслоу, зростаннявідбувається невеликими «кроками», і «кожен крок уперед можливий лише тоді,
коли забезпечується почуття безпеки,коли рух у невідоме відбувається із безпечного домашнього порту».
Один із найважливіших способівдосягнення безпеки – це поєднатися з іншими людьми, залучитися до групи.Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають наїхньому шляху. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотнуемоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко зарамки їх нинішнього рівня знань і вмінь.
Джером Брюннер визначив соціальнийбік навчання: «Людина повинна відповідати за інших, діяти разом у напрямкудосягнення мети». Це він називає взаємодією. Брюннер вважає взаємодію основоюактивного навчання: «Де необхідні спільні дії, де потрібна взаємодія, щобдосягти поставлених групових цілей, відбувається процес залучення індивіда донавчання, вироблення компетентності, яка необхідна для групи».
Концепції Маслоу та Брюннера лежать воснові розробки методів спільного кооперативного навчання (ґрунтуються наколективних формах організації навчальної діяльності учнів), таких популярнихнині в освітніх колах США.
Загальнокласну роботу, яка поширена всучасній українській школі, не можна назвати колективною перш за все тому, щопри загальнокласній роботі учні не мають спільної мети. Адже вчитель ставитьперед дітьми не спільну, а однакову для всіх мету. Внаслідок цього в учніввиробляється ставлення до навчальної діяльності не як до спільної і творчоїпраці, а як до чогось індивідуального й обов'язкового. Діяльність, спрямованана досягнення спільної мети, об'єднує, а однакової – викликає конкуренцію, змагання.
Спільну мету легко відрізнити відоднакової для всіх. Якщо завдання, поставлене вчителем, може виконати коженучень самостійно, то така мета однакова для всіх. А якщо за певний, вказанийпроміжок часу завдання можуть виконати лише всі учні спільними зусиллями, тотака мета є спільною. Одна людина досягти її не в змозі.
Навчальна мета може бути спільною втому випадку, коли в ході навчання, окрім засвоєння нових знань, умінь інавичок, група учнів навчає кожного свого члена. Це передбачає систематичнуучасть кожного учня в навчанні всіх.
На традиційному уроці найчастішевикористовують групову (фронтальну) форму організації навчальної діяльностіучнів. Усі спроби осучаснити класно-урочну систему, позбавити її притаманних їйнедоліків були пов'язані з використанням у рамках уроку ще й парної таколективної форм.
Групову роботу організовуємо тоді,коли:
- завданнядосить об'ємне та потребує розподілу праці;
- бракуєлітератури для опрацювання матеріалу з усіма учнями;
- прагнемонадати можливість висловитися максимальній кількості дітей, а час робитиобмежений;
- необхіднозібрати думки багатьох для узагальнення;
- хочемонадати нагоду дитині уникнути страху виступати перед великою аудиторією;
- маємо наметі, щоб дитина вчила дитину;
- учительмає потребу працювати з малою групою дітей, якій необхідна допомога в засвоєнніконкретних знань і вмінь;
- прагнемозадовольнити потреби групи чи однієї особи в поглибленій роботі над проблемою,котра зацікавила.
Співробітництво (кооперація) – цеспільна діяльність для досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльностііндивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і длявсіх інших членів групи. Кооперативним навчанням називається такий варіант йогоорганізації, за якого учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільшефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів. Ідея проста. Одержавшиінструкції від учителя, учні об'єднуються в невеликі групи. Потім вонивиконують отримане завдання – поти, поки всі члени групи не зрозуміють і невиконають його успішно. Спільні зусилля приводять до того, що всі члени групипрагнуть до взаємної вигоди.
У результаті виграють усі («Твійуспіх іде на користь мені, а мій – на користь тобі»), учні усвідомлюють, що всічлени групи приречені на загальну долю («Або ми потонемо, або випливемо, але –разом»). Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями йоготоваришів («Ми не можемо обійтися без тебе»). Усі члени групи пишаються успіхамиодин одного і разом святкують перемогу, коли один із членів групи удостоюєтьсяпохвали за особливі досягнення («Ми всі поздоровляємо тебе з успіхом!»). Уситуаціях кооперативного навчання існує позитивна взаємозалежність цілей, щодосягаються учнями: вони розуміють, що можуть досягти свої особистих цілейтільки за умови, що їхні товариші по групі також досягнуть успіху.
Успіх члена команди при презентаціїрезультатів дослідження групою якоїсь теми, наприклад «Захист навколишньогосередовища», залежить як від його особистих зусиль, так і від внеску іншихчленів групи, що допомагають йому знаннями, уміннями і практичнимиможливостями. Жоден член групи наодинці не має всієї інформації, уміння чиможливості, необхідних для того, щоб забезпечити успіх групової діяльності.
Навчальні цілі учнів можуть бутиструктуровані по-різному: одні стимулюють спільні зусилля, другі – конкуренцію,треті – тільки зусилля окремої особистості. На відміну від ситуаціїкооперативного навчання, ситуація конкуренції виникає, коли учні змагаютьсяодин з одним, щоб досягти мети, що насправді досяжна тільки для одного чикількох учнів. У конкуренції присутня негативна взаємозалежність між цілями, що1 досягаються. Учні розуміють, що вони досягають свої цілей | тільки за умови,що інші учні класу зазнають невдачі. Здійснюється нормативна оцінка власнихдосягнень. У підсумку – і учні або ретельно працюють, щоб перемогти іншиходнокласників, або, махнувши рукою, відступають, оскільки не вірять, що і в нихє шанс на перемогу. В індивідуалістській навчальній ситуації учні трудятьсяпоодинці, щоб досягти цілей, що ніяк не і співвідносяться з цілямиоднокласників. Цілі, до яких прагнуть учні, незалежні одна від одної. Учнірозуміють, що їхні успіхи ніякою мірою не залежать від діяльності товаришів. Якрезультат вони зосереджуються винятково на власних інтересах і персональномууспіху, а успіхи і невдачі інших ігнорують як те, що не має ніякого значення.
Зарубіжні дослідження кооперативного,конкурентного й, індивідуального навчання мають довгу історію і, безсумнівно,вказують на те, що співробітництво, порівняно з конкуренцією й індивідуальнимизусиллями, приводить до:
а) більш високих досягнень ібільшої продуктивності;
б) більш турботливих, чуйних івідданих взаємин;
в) більшого психологічного здоров'ядітей, соціальної компетентності і самоповаги.
Позитивний ефект, що маєспівробітництво для досягнення багатьох важливих результатів, робитькооперативне навчання одним з найбільш цінних інструментів в арсеналі педагога.
Педагоги самі себе обманюють, якщодумають, що добрих намірів і відповідних вказівок, типу «працюйте разом»,«співробітничайте» і «будьте єдиним колективом», буде досить, щоб В члени групидійсно почали працювати спільно. Об'єднавши учнів у групи і поставивши їмзавдання працювати разом, не можна розраховувати, що це само собою
приведе до спільної діяльності. Невсі групи є групами співробітництва. Об'єднання в групи цілком може закінчитисяконкуренцією, причому в тісному просторі, або приведе до окремої,індивідуальної діяльності, що перемежовується з розмовами. Організувати уроктаким чином, щоб учні дійсно працювали в режимі співробітництва, можна лишерозуміючи, які компоненти запускають механізм співробітництва.
Оволодіння суттєвими компонентамиспівробітництва дає можливість вчителям:
4 навички в той момент, колиорганізовуються подібні уроки. Такі соціальні здібності необхідно розвивати вучнів так само цілеспрямовано й акуратно, як і академічні навички;
4 навички керівництва, прийняттярішень, вироблення довіри, спілкування й улагоджування конфліктів;
дають учням можливість успішносправитися як із процесом групової роботи, так і з виконанням академічногозавдання. Оскільки співробітництво і конфлікт нерозривно пов'язані процедури,то навички конструктивного розв'язання конфліктів особливо важливі длядовгострокового успіху при кооперативному навчанні.
П'ятим основним елементомкооперативного навчання є обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи.Таке опрацювання відбувається, коли члени групи обговорюють, наскільки успішновони досягають свої цілей і наскільки успішно вони підтримують ефективні робочістосунки.
Група повинна розібратися, які діїокремих її членів корисні, а які марні, і прийняти рішення про те, як вартоповодитися надалі: що залишити і що змінити у своїй поведінці. Підвищенняефективності процесу навчання відбувається завдяки ретельному аналізу того, якспівпрацюють члени групи, і визначенню способів поліпшення ефективності цієїроботи.
Кооперативне навчання можездійснюватись не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчальногоколективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія учнів у парі, порівняно згрупою, має свої особливості, які позначаються на організації діяльності, алеза механізмами впливу на розвиток дітей є значною мірою подібною до груповоїдіяльності. Робота в парах застосовується і як окрема самостійна технологіянавчання, і як підготовчий етап до роботи в групах, який допомагає розвинути вучнів комунікативні та інші вміння і навички.
Така групова навчальна діяльністьсприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання, розвиває вмінняпристосовуватись до умов роботи в групі і забезпечує високу загальну активністьучнівського колективу. Крім того, саме групові форми організації навчальноїдіяльності є надзвичайно важливими для широкого та ефективного використанняінтерактивних технологій. Кооперативне навчання дає можливість всім учнямактивно працювати на уроці, застосовувати на практиці уміння активногослухання, сприяє виробленню спільної думки в ситуації, менш напруженій, ніжробота у великій групі. Невимушена обстановка в малій групі сприяє розвиткові усором'язливих учнів навичок міжособистісного спілкування. Крім того, технологіїкооперативного навчання вчать учнів уникати конфліктних ситуацій при вирішенні спірнихпитань.
Дискусії в малих групах стимулюютьроботу командою. Потік ідей допомагає учням бути корисними один одному.Висловлення думок дає їм змогу відчути їхні власні ресурси та зміцнити їх.
Сутнісним є встановлення міцногоконтакту між учителем і класом, а також між учнями.
Отже, основними ознакамикооперативної групової роботи є:
1. Поділ класу на групи длядосягнення конкретного навчального результату.
2. Складгрупи не може бути постійним протягом тривалого часу. Він змінюється залежновід змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.
3. Кожна групарозв'язує певну проблему, визначену завданням, яке може бути:
- за складністю однаковим длягетерогенних (складаються з учнів з різним рівнем пізнавальних можливостей)група диференційованим для гомогенних (складаються з учні) приблизно рівних запізнавальними можливостями);
- за змістом та навчальноюметою однаковим для всіх груп (не залежно від складу групи);
- за змістом взаємодоповнюючимабо послідовно пов'язаним;
- завданнями інших груп залогікою матеріалу, що дозволяє вивчити проблему з різних боків;
- способом (процедурою)виконання різним або однаковим. Завдання в групі виконується таким способом,щоб можна врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члени й групи вцілому.
Групам з непарною кількістю властивакраща спроможність вибратися з глухого кута.
Групи з двох осіб (пара) – високийрівень обміну інформацією і низький рівень незгоди. Але якщо в такій групізапанують емоції, ситуація може зайти в глухий кут, бо тут відсутня третялюдина для примирення.
Групи з трьох осіб – найбільшстабільні групові структури випадкових змінних коаліцій, але двоє сильніших уцій групі можуть домінувати над третьою людиною. П'ять осіб – оптимальнийрозмір навчальної групи. Він досить великий для групової стимуляції і доситьмалий для особистого визнання. Співвідношення 2:3 забезпечує, меншістьпідтримкою.
Об'єднання в групи може здійснюватисьвчителем (здебільшого на добровільній основі, за результатами жеребкування) абосамими учнями за власним вибором. Існує багато ефективних способів об'єднанняучнів у групи.
Можна заздалегідь скласти список івивісити його в класі ще до уроку. У цьому випадку вчитель контролює складгрупи.
Можна попросити учнів розрахуватисяна «перший, другій…», об'єднати їх за порами року, квітками тощо (замістьномерів можна використовувати різнобарвні картки, різноманітні предмети тощо).
В окремих випадках учитель можезберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кілька уроків упостійному складі або виділити постійно (на певний час) діючу групу експертів,спостерігачів тощо. Треба тільки пам'ятати, що демократичність інтерактивногонавчання, його особистісна орієнтованість потребують обов'язкового залученняучнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливогоскладу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результаті» ідосягнення демократичної згоди між учнями і вчителем на ВОІХ етапахнавчально-виховного процесу.
Отже, групи можуть бути гомогенними(однорідними), тобто об'єднувати учнів з спільними ознаками, наприклад зарівнем знань та позаурочної інформації з предмета, або гетерогенними(різнорідними). Бажано об'єднувати в одну групу сильних, середніх і слабкихучнів. У різнорідних групах стимулюється творчо мислення й інтенсивний обмінідеями.
Таким чином, використання груповихформ організації діяльності учнів у рамках класно-урочної системи навчання даєзмогу позбутися деяких її вад і є однією з умов використання інтерактивнихтехнологій навчання.
Структура інтерактивного уроку.
I. Мотивація(мета етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми).
II. Оголошення,представлення теми та очікуваних навчальних результатів (забезпечити розумінняучнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці ічого від них чекає учитель).
III. Наданнянеобхідної інформації (дати учням достатньо інформації для того, щоб на їїоснові виконувати практичні завдання).
IV. Інтерактивнавправа (центральна частина, її мета – засвоєння навчального матеріалу,досягнення результату).
V.Підбиття підсумків(рефлексів), оцінювання результатів уроку.
На кожному з даних етапів можнавикористовувати різноманітні інтерактивні технології та вправи.Мотивація «Незакінчені речення» «Мікрофон» «Мозковий штурм» «Асоціативний кущ» Надання необхідної інформації
«Мікрофон»
Робота в парах та малих групах Інтерактивна вправа (центральна частина)
«Ажурна пилка»
«Займи позицію»
«Ситуативне моделювання»
Метод «Прес»
«Два – чотири – усі разом»
«Акваріум»
«Навчаючи – вчуся»
«Дискусія»
Навчальна гра
Робота в парах та малих групах Підбиття підсумків «Мікрофон» «Мозковий штурм» Робота в парах «Дерево рішень» «Займи позицію»
Такі підходи до навчання не єабсолютно новими для української школи. Частково вони використовувалися в першідесятиріччя минулого століття і були поширені в педагогіці та практиціукраїнської школи ще в 20-і роки – роки масштабного реформування шкільноїосвіти.
Подальшу розробку елементівінтерактивного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинськоготворчості вчителів – новаторів 70–80-х рр. Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна,С. Лисенкової та інших.
Незважаючи на те, що інтерактивнітехнології – це форма організації пізнавальної діяльності, що дає змогустворити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальнуспроможність, вони мають свої слабкі сторони:
• длявивчення навіть невеликого за обсягом матеріалу витрачається багато часу;
• результатироботи учнів не завжди виявляються ефективними, і їх складно передбачити. Частовиникає необхідність подальшої корекції знань, умінь та навичок.
Щоб уникнути труднощів, які виникаютьпід час застосування інтерактивних технологій, слід пам'ятати наступне:
• елементиінтерактивних технологій варто вводити в практику роботи поступово, враховуючивікові особливості молодших школярів, адже ці технології передбачають змінизвичайного ходу уроку;
• підготовкадо уроків за інтерактивними технологіями потребує від учителя й учнів значноїкількості часу;
• інтерактивнітехнології не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створеннякомфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно орієнтованийпідхід у навчанні.
Розвиток науки і техніки дав учителямта учням нові форми комунікації, нові типи розв'язання абстрактних і конкретнихзавдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей унатхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Майбутнє за системоюнавчання, що складалося б у схему «учень – технологія – учитель», за якоювикладач перетворюється на педагога – методолога, технолога, а учень стаєактивним учасником процесу навчання.
Понад дві тисячі років тому видатнийкитайський педагог Конфуцій сказав:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам'ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.
Ті три прості твердженняобґрунтовують необхідністю використання активних методів навчання. Дещозмінивши слова видатного педагога, можна сформулювати кредо інтерактивногонавчання:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, япочинаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю,я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаюмайстром.
1.4 Керування процесом виконання завдань
Щоб добре запланувати всі завданнявчителю варто пам'ятати такі «правила» групової роботи:
Необхідний вступ до кожного видуроботи. Вступом може бути навіть коротке, але точне пояснення. Вступ пояснюємету, завдання та форму представленої роботи, спосіб оцінювання.
Необхідно пояснити учням, яку користьприносить – робота в групах. У групах учні мають нагоду практично вправлятися увмінні вживати різні форми та функції мови. Не всі учні люблять говорити передкласом, боячись допустити помилку. У малих групах можна це робити «безпечніше».
Варто навести приклади виконаннязавдання. Якщо завдання нове для учнів і може бути для них важким, требавпевнитись, що всі діти зрозуміли, чого від них очікують.
Слід подати чіткі та детальніінструкції (вказівки).
Поділити клас на групи.
Перевірити, чи всі учні зрозумілизавдання. У процесі роботи вчитель допомагає тим учням, які цього потребують:дає консультації, підбадьорює, спрямовує думки у необхідне русло.
Слід організувати презентаціюгрупової роботи. Усі учні мають отримати можливість задавати питання дозвітуючої групи та звертатися за додатковими поясненнями. Це дає змогупобачити, як працювали інші. Учитель підтримує кожну групу, яка презентуєвиконане завдання позитивними схваленнями.
Необхідно підготувати класну кімнату.У членів групи має бути можливість, сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватисядумками, передавати один одному інформацію з теми. Не заважаючи роботі іншихгруп, вести обговорення. У той же час учитель повинен мати змогу легко підійтидо кожної з груп, що працюють.
Варто роз'яснити учням критеріїоцінювання якості виконаної ними роботи. До початку заняття учнів знайомлять зкритеріями оцінки їхньої праці. Оцінювання можна використовувати для трьохцілей:
- щобспонукати дитину до кращої роботи;
- щобвстановити, що дитина знає або не знає, уміє або не вміє, у чому учневі требадопомогти;
- щобвстановити результати засвоєних знань, умінь, навичок у процесі роботи.
Учням на уроках подобається такаформа оцінювання, як складання «Flower». Весь клас має 5 однакових завдань, надошці 6 намальованих кружечків (для 6 груп).
Поступово, по мірі виконаннязавдання, представники з кожної групи малюють на кружечку пелюстки. Якщо групавиконала завдання повністю, утворюється квітка.
Після кожного групового заняттявчитель має попросити учнів оцінити свій персональний внесок у роботу групи, атакож досягнення цілої групи з метою обговорення результатів на уроці.
1. Групова робота.
Were we divided the opinions?
Did we tell each other somethingpleasant?
Did we help other?
Were in a there all position to takepart in work of group?
2. Як співпрацювали члени групи.
Imagine that your group has got avery tasty cake for your good work. Please, divide this cake above the membersof your group according they work.
3. Я оцінюю мою роботу в групі.
Name…
Date…
Members of my group…
I listened when other told.
I proposed my ideas.
I asked others about their ideas.
I divided of my equipment.
I asked my collaborators about helpwhen I need it.
I helped somebody in my group.
I told others that I like theirideas.
I adhered to my order.
Отже, основними ознакамикооперативної групової роботи є:
поділ класу на групи для досягненняконкретного навчального результату; склад групи не може бути постійним напротязі тривалого часу – він змінюється залежно від змісту й характерунавчальних завдань, які необхідно виконати;
кожна група розв'язує певну проблему,визначену завданням;
завдання в групі виконується такимспособом, щоб можна було враховувати й оцінити індивідуальний внесок кожногочлена групи та групи в цілому.
2. Застосування інтерактивнихтехнологій на практиці
2.1Інтерактивні технології кооперативного навчання
Парна і групова роботаорганізовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань,умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем новогоматеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці,присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиноюповторювально-узагальнюючого уроку.
Магічні дрібнички
Намагайтеся ніколи не застосовуватислово «розподілятись», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо.Пам'ятайте, учні об'єднуються. З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатніоб'єднуватися і працювати разом, виростає об'єднана країна, держава або нація.
Усе, що пропонують учні, має бутиприйняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильнавідповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власнірішення. Спостерігайте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням.
Рішення учнів повинні сприйматисясерйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвиткунавичок критичного мислення.
Деякі учні зразу готові активнопрацювати і в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в групіне більше 5–6 осіб. Більші групи потребують інших технологій.
Робота в парах
Фрагмент уроку в ІОкл.з теми«Why do people become ill?»
Уявіть собі, що сусід по партізбирається вступати до медичного навчального закладу. Допоможіть йомупідготуватися. Повторіть хвороби та симптоми хвороби.
1. Whatdiseases do you know?
• I knowmany diseases: flue, pneumonia, rheumatism, mumps, ulcer and many others.
2. What arethe symptoms of these diseases?
• Flu – headache,aching, muscles, fever, cough, sneezing;
• Pneumonia– dry cough, high fever, chest, rapid breathing;
• Rheumatism– swollen painful, joints, stiffness, limited movement;
• Mumps – swollenglands in front of ear, earache and pain on eating;
• Ulcer – burningpain in abdomen, pain, nausea after eating.
Технологія особливо ефективна напочаткових етапах навчання учнів роботі у малих групах. її можнавикористовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння,закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класіотримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити,висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями зпартнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвиткунавичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вмінняпереконувати й вести дискусію.
Використання такого виду співпрацісприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботив парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великоїзатрати часу. Серед них можна назвати такі:
• Обговоритикороткий текст, завдання, письмовий документ.
• Узятиінтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чиіншої навчальної діяльності.
• Зробитикритичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.
• Сформулюватипідсумок уроку чи серії уроків з теми.
• Розробитиразом питання до викладача або до інших учнів.
• Проаналізуватиразом проблему, вправу чи експеримент.
• Протестуватита оцінити один одного.
• Дативідповіді на запитання вчителя.
• Порівнятизаписи, зроблені в класі.
Як організувати роботу
1. Запропонуйтеучням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізугіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених узавданні, дайте їм 1–2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішеньіндивідуально.
2. Об'єднайтеучнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим.
3. Попросітьобговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловленнякожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткоїорганізації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодовідповіді або рішення.
4. Позакінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи,обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це можебути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
Питання отримує пара, яка сидить заоднією партою.
Однією з основних форм парної роботиє «рольова гра». Занаявності ситуації, що максимально наближає учнів до реального життя,необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра ідеально відтворюєінтерактивність під час уроку.
Рольова гра на уроці з теми «Cinema»
What shall we do tonight?
Role 1. You have a girl-friend.Invite her to the cinema.
Role 2. You are a girl – friend. Youhave a bosom friend. He invites you to the cinema. You don't feel like seeing afilm. Refuse tactfully. – What shall we do tonight?
– Why don't we do to the cinema?There's new Italian film on at the «Orion».
– I'm sorry, I don't feel like seeinga film.
Role-play «Impressions»
Role 1. You are a producer. Togetherwith your friend, a film critic, you've seen the film with your favouriteactress in the main part. Discuss the film as you leave the cinema.
Role 2. You are a film critic.Together with your friend, a producer, you've seen a new film. Discuss it asyou leave the cinema. You are inclined to criticize it.
- I thoughtthe film was very good, wasn't it?
- Well, theacting was certainly good, brilliant, but I didn't like the film itself.
- Really? Ibelieve, it was very interesting. What didn't you like about it?
- Well, itwas so sentimental.
- Yes, butI enjoyed it all the same.
- Oh well,tastes differ.
«Займи позицію»
Teacher: At home we read the text «McDonald's».Tell or read us your opinion of the text using the phrases below:
- In myopinion…
- I agreethat…
- I don'tthink that…
- Idisagree…
– I am not sure…etc.
Ротаційні (змінювані) трійки
Діяльність учнів у цьому випадку єподібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяєактивному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою йогоосмислення, закріплення та засвоєння.
Як організувати роботу
1. Розробітьрізноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового абороз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребуютьнеоднозначної відповіді.
2. Об'єднайтеучнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа йтрійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.
3. Дайтекожній трійці відкрите питання (однакове для, всіх). Кожен у трійці маєвідповісти на це питання по черзі.
4. Післякороткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні зномером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні зномером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні зномером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом будеповністю нова трійка.
5. Ви можетерухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, колипроходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.
Аналогічно попередньому фрагментууроку, але відрізняється кількістю учнів в групах (по 3 учні) й кожен в групіповинен висловити свою думку.
Два – чотири – всі разом
Ще один варіант кооперативногонавчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичокспілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Як організувати роботу
1. Поставтеучням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації.Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1–2 хвилинидля продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2. Об'єднайтеучнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час нависловлення кожного в парі і спільне обговорення. Попередьте, що париобов'язково мають дійти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3.Об'єднайте пари в четвірки іпопросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми.Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.
4.Залежно від кількості учнів у класіможна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговоренняпроблеми.
Фрагмент уроку з теми «Му working day»
Role-play
Т. Now, pupils, you'll see a scene ofthe pupil's life at home in the morning.
Tanya, imagine that you are a mother.Lena, Sveta and Peter are your children.
Vera and Olya will comment on theiractions. Listen and be ready to answer the questions about your working day.
PI. It is morning. It is halfpast seven in the morning. Mother is going to Peter's room. She is looking atthe clock. Peter is sleeping.
M. Hello, Peter!
P. Hello, mum!
M. It is twenty five minutes pastseven. It's time to get up.P. Oh, I am getting up.
M. Go and wash your face and hands.
P. All right, mum.
P2. Peter is going to the bathroom,he is washing. He is doing his morning exercises. Now he is making his bed. Heis dressing. He is going to the kitchen.
Mother and his sisters are there.
P. Hello, sisters!
S. Hello, Peter.
P. What are you doing?
S. We are laying the table.
L. We are putting bread, butter, milkon the table.
M. Take your seats, children. A cupof tea, Sveta?
S. No, thank you. I don't like teabecause it is hot.
M. Oh, children, you are late. It'shalf past eight. It's time to go to school.
Ch. Oh, let's hurry up. Bye, mum. Наприкладі цієї рольової гри учні практикуються у вживанні в мовленні граматичнихструктур з теми «Present Continuous».
Наступний вид інтерактивноїдіяльності – дискусія. Це активне висловлювання своїхдумок. Дуже важливий момент, що дискусія ведеться серед однолітків, учительконтролює тільки її хід, але не сам зміст, тобто вона стає сильним засобомсамовираження, стимулом, мотивацією вивчення іноземної мови. Зміст можезмінюватися залежно від ситуації, що дійсно має значення – це кінцевийрезультат – відтворення учнями акту комунікації.
Фрагмент уроку«Mass media in Ukraine» Presenter. Good morning, our dearfriends and TV viewers. We are to greet you in our studio. Our conference isdevoted to the problems of Ukrainian TV, radio and press. Dear audience, if youhave any questions, you can ask.
As you know, mass media is on of themost characteristic features of modern civilization. People are united into oneglobal community with the help of mass media. People can learn about what ishappening in the world very fast using mass media. So
Карусель
Цей варіант кооперативного навчаннянайбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу ззмінними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Цятехнологія стосується:
•дляобговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
•длязбирання інформації з якої-небудь теми;
•дляінтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів);
•длярозвитку вмінь аргументувати власну позицію.
Як організувати роботу
1. Розставтестільці для учнів у два кола.
2. Учні, щосидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям.Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.
3. Внутрішнєколо нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом ведучого всі його учасникипересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета –пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
У першому варіанті організації такоїдіяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, азовнішнього – протилежної. Спочатку йде обмін точками зору у перших парах,подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо).Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. Засигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однакучні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило,уже відточують свою систему аргументів, а також здобувають досвід спілкування зрізними партнерами.
Today we have invited people whodevoted their lives to mass media serving some TV
channels, radios or in press. Let'sgreet them.
Natalya Mogilevska – 1+1 channel
Uriy Kott – channel Inter
Masha Efirosinina – Ml
Anna Epifanova – the director ofUkrainian edition of «Formax Publications» Denis Kuznetsov – radio AlinaKuznetsova – sociologist
Mark Twain once said: «There are onlytwo forces that can bring light to all concern of the globe – the sun in theheavens and associated press». So tell us how do your channels bring this lightto Ukrainian people?
Одним із цікавих форм інтерактивнихметодів є метод «Прес».Складається він із чотирьох етапів:
• Висловитидумку, в чому полягає точка зору;
• Причинивиникнення думки;
• Наведенняприкладів;
• Узагальненнясвоїх думок, висновки.
Приклади такої теми представлено зтеми «Чи легко бути молодим?» Т. Who suggests the solutions of your problems?What are these solutions? Це приклад може мати назву «Дерево рішень».
What is your own attitude towardsteenage years? What does growing up mean to your? Share your opinion with yourclassmates.
Pupil's. Being a teenager is verydifficult (scary, great, fun, exciting, dangerous, hard, boring, serious, noteasy).
Учням доводиться працювати зіноземною мовою для спілкування, відбираючи з різних матеріалів саме те, щопотрібно для реалізації конкретної мети. Це і є реалізація мотивацій длявживання мови з метою одержання інформації в умовному оточенні. У другомуваріанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі,має листок із конкретним питанням (темою) і під час переміщення збирає максимумінформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбуваєтьсязаслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилисяособливо складними, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, якпрацювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досягаєтьсяузагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.
У третьому варіанті застосування«Каруселі» учні заздалегідь готують запитання або поняття й записують його намаленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнериставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує відавтора запитання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість заробленихкарток і визначається переможець.
Робота в малих групах
Роботу в групах варто використовуватидля вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщовитрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парнуроботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії.Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагаєспільної, а не індивідуальної роботи.
Як організувати роботу
1. Переконайтеся, що учні володіютьзнаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявитьсянадто складною для більшості учнів – вони не стануть докладати зусиль.
2. Об'єднайте учнів у групи. Почнітьіз груп, що складаються з трьох учнів. П'ять чоловік – це оптимальна верхня межадля проведення обговорення в
рамках малої групи. У процесіформування груп остерігайтеся навішування будь-яких «ярликів» це учнів.
3. Запропонуйтеїм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу – «пліч-о-пліч,один проти одного». Усі члени групи повинні добре бачити один одного.
4. Повідомте(нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконуватипід час групової роботи.
5. Будьтеуважні до питань внутрішньо-групового керування, і один з учнів повинен відзвітуватиперед класом про роботи групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.
6. Дайтекожній групі конкретне завдання й інструкцію (правила) щодо організаціїгрупової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими.Малоймовірно, що зможуть сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткіінструкції за один раз.
7. Стежте зачасом. Дайте групам досить часу на виконання дання. Подумайте, чим зайнятигрупи, які справляться із завданням раніше за інших.
8. Подумайтепро те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботив малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.
9. Будьтеготові до підвищеного шуму, характерного для методу спільного навчання.
10. Під часроботи груп обійдіть їх, запропонувавши допомогу. Зупинившись біля визначеноїгрупи, не відволікайте увагу на себе. Подумайте про свою роль у подібнійситуації.
11. Запропонуйтегрупам подати результати роботи.
12. Запитайте учнів, чи булапроведена робота корисною і чого Вони навчилися. Використайте їхні ідеїнаступного разу.
Прокоментуйте роботу груп з точкизору її навчальних результатів та питань організації процедури груповоїдіяльності.
Приблизно таким чином ви маєтеорганізовувати роботу в групах доти, доки вона стане звичною для учнів.
Важливими моментами групової роботи єопрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності.Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботигруп.
1. «Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення.Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо.Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагузосереджено на сильних моментах у позиції інших.
Клас об'єднується у 5–6 робочих групі групу експертів з сильних учнів. Робочі групи отримують 5–10 хвилин длявиконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання,стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники відкожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис.Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експертифіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь назавдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовується кінцевийваріант.
2. «Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою напопередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконаннязавдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншимгрупам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим непогоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передаються експертам, які знову жтаки зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, котрийобговорює весь клас.
3. «Спільний проект». Має таку саму мету та об'єднання вгрупи, що й діалог.
Але завдання, які отримують групи,різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботикожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті звідповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується тадоповнюється групою експертів.
4. «Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малихгрупах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює ранішепрочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), апотім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий,іноді нецікавий матеріал.
Для груп розробляються запитання,відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. До них можутьналежати:
• роздатковийматеріал;
• документи;
• підручники;
• довідковівидання;
• доступнаінформація на комп'ютері;
• артефакти(пам'ятки матеріальної культури);
• прилади.
Учні об'єднуються в групи. Кожнагрупа отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналізінформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, якіпотім повторюються і, можливо, розширюються всім класом.
5. «Коло ідей» (Раунд Робін, кругова система). Метою «Кола ідей» євирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіхучнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всігрупи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількохпитань (позицій), які групи представляють по черзі.
Коли малі групи завершують виконуватизавдання і готові подати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише одинаспект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, вчитель запитує всігрупи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групірозповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, щовиступає, подає всю інформацію.
Як варіант можуть подаватись по колурезультати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод єефективним для вирішення проблемних питань. Для створення списку думок, точокзору можна попросити кожного учня по черзі запропонувати одну ідею усно абонаписати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Вчитель збирає всікартки і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію,користуючись інформацією з карток.
Магічні дрібнички
Застосовуючи для записів результатівгрупової роботи великі листи паперу і маркери, пам'ятайте, що різні кольори єдоречними в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного і чорного.Червоний – знак підвищеної уваги. Використовуйте його переважно дляпідкреслювання чи іншого виділення вже написаного іншими кольорами. Щодочорного кольору, то користуйтеся ним тоді, коли ви хотіли б ще більше підсилитиувагу до написаного, або тоді, коли те, що ви пишете, є неприємним, небажаним,недобрим і його варто змінити.
Акваріум
Ще один варіант кооперативногонавчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвиткунавичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати тааргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вжемають добрі навички групової роботи. Як організувати роботу
Учитель об'єднує учнів у групи по 4–6осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.
Одна з груп сідає в центр класу (абона початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того,щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.
Ця група отримує завдання дляпроведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:
— прочитайтезавдання вголос;
— обговорітьйого в групі;
— за 3–5хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію. Доки діюча групазаймає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадуєправила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3–5 хвилинобговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, щознаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.
Після цього місце в «Акваріумі»займає інша група й обговорює наступну ситуацію.
Обговорення проблеми «Why dopeople become ill?»
Три або чотири учні сідають передкласом у коло і починають по черзі висловлювати своє розуміння проблеми. Всіслухають, слідкують за ходом обговорення.
PI: I think people ill becauseof pollution. Human beings have two environments. One is the outside world andthe other is there own bodies. Pollution is bad for both. Acid rains, the holein the ozone layer, traffic in big cities, chemicals in rivers and seas… theycan all make us seriously ill.
P2: I quite agree with you. By theway, many people pollute themselves. Some do it with legal drugs like alcoholand tobacco. Others do it with illegal drugs like cocaine and heroin.
P3: you are right, there is anotherquestion – why do we get diseases? And there are two main reasons:
1. We catchthem from other people (for example, AIDS)
2. Our ownBodies develop them… (for example, cancer).
P4:1 know exactly that for manypeople bad heals begins with a bad diet. Some eat the wrong king of food.Others eat too much or too little. It's not surprising that people like thisoften become ill. After all the human body is a machine – it needs the rightkind of fuel to work properly.
P5: They didn't mention stress. Youknow, modern life is full of pressure and problems. Some people can controlthis. They sleep well, enjoy life and don't worry very much. Others are theopposite. Stress is a kind of illness itself, it can lead to many others.
P6: I think too little exercise isone of the reasons of becoming ill. Exercise is very important for good health.Without it the body becomes slow and fat.
1. Get up early and go to bed early.P5: Take a cool/ cold shower. P6: Eat healthy food. P7: Never smoke, never usedrugs. P8: Take regular exercise. P9: Clean your teeth every morning andevening. P10: Smile and all the world will smile with you.Наприкінці вчительповинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступіньволодіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність танапрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можнапідбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожноїгрупи.
2.2Технології колективно-групового навчання
До цієї групи ми помістили інтерактивнітехнологи, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.
Це загальновідома технологія, яказастосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певнихположень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань унавчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорнихзнань тощо. Вчитель має заохочувати всіх до рівної участі та дискусії.
Як організувати роботу
Бажано розташувати стільці або партипо колу. Весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми.Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слідвизначати зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Учнівисловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитись.Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він можевисловити свою думку.
Магічні дрібнички
Ключем до ефективності обговореннявеликою групою є те, як учитель ставить запитання. Уникайте закритих запитань,тобто таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Вживайтевідкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який». Заохочуйте всіхучасників до висловлення своїх ідей.
Те, як учитель реагує на запитання такоментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагудо всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватимеприсутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вонивідкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву.
Не дозволяйте будь-кому домінуватинад групою під час дискусії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер послухаймо,що скаже хтось інший або інша, або «я хотіла (хотів) би, щоб усі малиможливість сказати своє слово».
Не слід забувати, що велика кількістьзагально класних обговорень втомлює. Зловживання цією методикою призводить довтоми і нудьгування.
Мікрофон
Різновидом загально-груповогообговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щосьшвидко, по черзі, відповідаючи На запитання або висловлюючи свою думку чипозицію.
Як організувати роботу
1. Поставтезапитання класу.
2. Запропонуйтекласу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявногомікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.
3. Надавайте словотільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.
4. Запропонуйтеучням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1 хвилину).
5. Не коментуйтеі не оцінюйте подані відповіді.
Фрагмент уроку з теми «Sportsand games in our life»
T: It's the main idea of our lesson.What does it mean?
PI: Sports help people to keepin good health. Because health is better than wealth. P2: We go in for sportsbecause we want to be strong, vigorous, active. P3: If we go in for sports wewill never use cigarettes, alcohol, drugs. P4: We must go in for sports.
He закінчені речення
Цей прийом часто поєднується з«Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловленнявласних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнімзмогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем,відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Як організувати роботу
Визначивши тему, з якої учні будутьвисловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулюєнезакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожнийнаступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованоїформули. Учні працюють 8 відкритими реченнями, наприклад: «On a today's lessonfor me the most essential opening was…» or «This information allows us to drawa conclusion, that…» or «This decision was accepted because…» and others likethat.
Рефлексія
1. Today on a lesson
- I knew…,
- Iunderstood…,
- I feltmost difficulties…,
- I was notable, and able now…,
- I changed…,
On a next lesson I want….2. «Вільне письмо»
Describe one of general days of yourfuture life.
Мозковийштурм
Відома інтерактивна технологіяколективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількохвирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву татворчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета «мозкового штурму» чи «мозковоїатаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнівпротягом обмеженого періоду часу.
Як організувати роботу
Після презентації проблеми та чіткогоформулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйтевсім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цієюпроблемою.
Запишіть усі пропозиції на дошці чина великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чизапитань.
Зверніть увагу на такі моменти.
1. Під час«висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї йоцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги навідстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхіднозаохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Вартопідтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозковогоштурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасникипіддають свої ідеї цензурі – двічі подумають, перед тим як висловлять).
3. Кількість ідей заохочується. Востаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великоїкількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати;
Спонукайте всіх учнів розвивати абозмінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде довисунення нових, що перевершують первинні
5. У класіможна повісити такий плакат:
Кажіть усе, що спаде на думку.
Не обговорюйте і не критикуйтевисловлювання інших.
Можна повторювати ідеї, запропонованібудь-ким іншим.
Розширення запропонованої ідеїзаохочується.
6. Назакінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.
Варіант «мозкового штурму» – «мережа»чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки.Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються На папері іззазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливістьза дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидваваріанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей. Навчаючи – учусь.
Мозковий штурм (Brainstorm) Book «An American Tragedy» by T. Dreiser(llcl.)
Warm up: Students are offered to listen tothe song by Frank Sinatra «New York, New York». Then they are asked whichperiod of time in American history this song, in their opinion, belong to andwhy.
Target answer: The 1930 in the U.S. werethe so called «Jazz Age», the time before the Great Depression, the period ofhuge economical growth and variety of opportunities for the «wannabes». Thenthey are told the story from this book actually took place 20 years earlier,although the popularity of the book in the 1930s was enormous because of itsurgency and topicality.
Stagel.Analyzing the title
Pupils are asked what they think thebook is going to be about according to the name given to it by the author.
Possibleanswers:
• The bookwill include some tragedy.
• The storywill take place in America.
• The storywill be about some American people.
Targetpoint:
Very rarely pupils pay theirattention to the article «an» in the title of the story, although it plays thekey role here.
The pupils are then asked to find anygrammar reference on the usage of indefinite article a/an in the Englishlanguage. And think why the author used this article in the title of the book.
Targetanswer:
The indefinite article «an» was usedin the title because of its meaning ONE/ANY. The author wanted to show us thatthe story was describing a common tragedy of the American society of that time,although it was done through the example of some particular people, who werethe main characters.
Stage2.Brainstorm
Pupils are asked to find as manypoints as they can for what in their opinion is «American dream».
Possibleanswers:
• plenty ofmoney;
• nicehouse and car;
• happy familylife with many kids;
• somewell-paid cushy job;
• beingable to afford a lot of entertainment;
• beingaccepted in the society.
Stage3. Information gap
Then pupils are asked if dreams ofpeople from any other countries are different from their list? Aren't theyhaving the same dreams? Obviously, pupils have missed some detail about theAmerican dream that actually makes it American. What is that? Why not Ukrainianor Russian, or Chinese dream?
Targetanswer:
The things from the list wereabsolutely possible to be reached in the U.S. by hard work.
You wouldn't have to be a bank robberor possess millions to start your own business.
This dream was American because inAmerica it could be reached by anyone who was willing to work hard, no matterwhat social background, family. This was actually shown in the book on theexample of Clyde Griffiths.
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)
Технологія використовується длястворення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєннявеликої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і можезамінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесенадо учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок.Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Як організувати роботу
1. Щобпідготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал,необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет длякожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з газет,статті тощо).
2. Підготуйтетаблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання дляїхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – «домашню» й «експертну».Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1,2, 3), а потім створіть«експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньороздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначкирізних кольорів, а у кожній експертній – однакові.
3. Розпишітьучнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів.Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи,тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порціюінформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацюватинадану інформацію та опанувати нею нарівні, достатньому для обміну цієюінформацією з іншими.
4. Післязавершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх«кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частиниінформації). Наприклад, зберіть усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» – ухолі. В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.
5. Кожнаекспертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп іпроаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначенийчас (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великіза обсягом).
6. Післязавершення роботи запропонуйте учням повернутися «додому». Кожен учень маєподілитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї«домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися передкласом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учнімають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєїдомашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьомувипадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.
Фрагмент уроку з мети «Travelling»
Students make a bush using theexpressions:
•I think…
•To my mind…
•In my opinion…
•It seems to me…
Список літератури
1. Баханов К.О.Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя:Просвіта, 2000. – с. 160.
2. Воронцова В.В. Технологияобучения // Педагогика / Под редакцией П.И. Пидкасистого. – M., 1996.– стр. 168.
3. Вужик Т. Тренировкаума. – СПб. – 1996.
4. Иванов C.B. Типыи структура уроков в школе. – М., 1952.
5. Іноземнімови в навчальних закладах. 2004. – №1. – с. 77.
6. Іноземнімови в навчальних закладах. 2001. – №4. – с. 43
Ю. Казанцев И.И. Урокв советской школе. – М., 1956.
11. Кларин М.В. Играв учебном процессе // Сов. Педагогика. – 1985. – №6. – с. 26–33.
12. Махмутов М.И. Современныйурок. – М., 1983.
13.Мельникова С.И., Яворская Л.H. Игровые формы учебных занятий. – Х.: ХГУ,1993. с. 50.
14-Онищук В.А. Урокв современной школе. – М., 1982. – стр. 190.
15. Освітні технології: Навчально – методичний посібник / О.М. Пєхота,А.З. Кіктенко та ін. За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – с. 256.
16. Падалка О.С.та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. Енциклопедія, 1995. – с. 129.
17. Пометун О.,Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. –К., 2002. – с. 135.
18. Пометун О.,Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2005.– с. 192.
19. Савченко О.Я. Дидактикапочаткової школи. – К.: Абрис, 1997. – с. 98.
20. Селевко Г.К. Современныеобразовательные технологи. – М.: Народное образование, 1998. – с. 360.