Курсова робота
Тема: Особливості організації розрахунків та кредитування наприкладі
(підприємство).
1. Особливості організації безготівкових розрахунків.
Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні внаціональній валюті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від29.03.2001 № 368/555 (далі Інструкція), безготівкові розрахунки – цеперерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачівкоштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осібкоштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Цірозрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперовихносіях чи в електронному вигляді.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Родючість”, які івсі учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках Україниза власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюєтьсянормативно-правовими актами Національного банку України (далі — Національнийбанк) та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцієюпро порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземнійвалюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від18.12.98 N 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за N819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретнимиопераціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).
Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретнимиопераціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємствами вбанку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви на акредитив, заяви наперерахування коштів тощо.
Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїхклієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійсненнябезготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієїІнструкції, інших нормативно-правових актів.
У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт можездійснювати платежі в інтересах третіх осіб.
Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки задорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів.
Доручення платників та розпорядження стягувачів просписання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповіднихбланках розрахункових документів.
Платник може давати доручення про списаннякоштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо цепередбачено договором між ним і банком.
Порядок оформлення, приймання, обробленняелектронних розрахункових документів та здійснення розрахункових операцій з їхзастосуванням регулюється окремими нормативно-правовими актами Національногобанку.
Доручення платників про списання коштів зісвоїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цихрахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх прийманнята виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.
Списання коштів з рахунку платника, залежновід конкретного випадку, документально оформляється в банку платникарозрахунковим документом, а також меморіальним ордером або реєстром чеків чиреєстром документів за акредитивом.
Платіжні вимоги на примусове списання,стягнення коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявностіна них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах наявного залишку, а вневиконаній сумі повертають стягувачу.
У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платникабанк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та неведе реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк узв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банкомтаких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку,визначеному цими договорами.
Банк (установа банку), який не може виконати розрахунковийдокумент на списання/примусове списання (стягнення) коштів з рахунку клієнтабанку в установлений чинним законодавством термін черезвідсутність/недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку,зобов'язаний:
q взяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування завідповідним позабалансовим рахунком;
q надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання йогорозрахункового документа із зазначенням причини:«Відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахункубанку»;
q вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, длязабезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно дочинного законодавства.
При здійсненні розрахунків можуть застосовуватисьакредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунківза розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів напаперових носіях та в електронному вигляді.
Інструкція встановлює правила використання при здійсненнірозрахункових операцій платіжних інструментів у формі:
q меморіального ордера;
q платіжного доручення;
q платіжної вимоги-доручення;
q платіжної вимоги;
q розрахункового чека;
q акредитива.
Використання банківських платіжних карток та векселів якплатіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремиминормативно-правовими актами Національного банку.
Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійнообирають передбачені Інструкцією платіжні інструменти (за виняткоммеморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.
Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних абофізичних осіб здійснюється уповноваженими державними органами відповідно дозаконів України і виключно у випадках, передбачених ними.
Рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операційуповноважених відповідно до законів України державних органів виконуютьсянегайно та безпосередньо тими банками/філіями/відділеннями (далі — банк), уяких відкриті рахунки юридичних або фізичних осіб. Ці рішення (розпорядження)банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку. Відновлюються такіоперації за рахунками лише органом, який прийняв рішення (розпорядження) про їхзупинення, або за рішенням суду, або в разі закінчення граничного термінунакладення адміністративного арешту, установленого відповідним законом України.
Якщо рішення (розпорядження) про зупинення видатковихоперацій надійшло від органу, який не має відповідних повноважень щодоприйняття цього рішення (розпорядження), або оформлено з порушеннямзаконодавства України, то банк не пізніше наступного робочого дня повертає безвиконання це рішення (розпорядження) разом з листом про причину його повернення(з обов'язковим посиланням на статтю закону та/або нормативно-правовий актУкраїни, який порушено). Цей лист підписують керівник (його заступник) таголовний бухгалтер (його заступник) банку, засвідчуючи підписи відбиткомпечатки банку. У відділенні лист підписує його керівник (у разі йоговідсутності — уповноважений працівник), підпис засвідчується відбитком штампавідділення.
Якщо видаткові операції за рахунками клієнта зупинені напідставі рішення (розпорядження) уповноваженого державного органу, то іншірішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій з рахунків такогоклієнта, що надходитимуть від уповноважених згідно із законами Українидержавних органів, банк не пізніше наступного робочого дня повертає безвиконання разом з листом про причину його повернення (облік на відповідномупозабалансовому рахунку та виконання раніше одержаного рішення (розпорядження)про зупинення видаткових операцій). Цей лист підписують керівник (йогозаступник) та головний бухгалтер (його заступник) банку, засвідчуючи підписивідбитком печатки банку. У відділенні лист підписує його керівник (у разі йоговідсутності — уповноважений працівник), підпис засвідчується відбитком штампавідділення.
Якщо видаткові операції за рахунками клієнта зупинені напідставі рішення (розпорядження) уповноваженого державного органу, але до банкунадійшло/а рішення (ухвала) суду, санкціонована прокурором постанова слідчого,постанова державного виконавця про арешт коштів на рахунках такого клієнта, товиконанню підлягає рішення про арешт коштів. Також банк повідомляєуповноважений державний орган, який видав рішення (розпорядження) про зупиненнявидаткових операцій, про надходження рішення про арешт коштів та прийняття йогодо виконання. У цьому разі банк продовжує обліковувати рішення (розпорядження)про зупинення видаткових операцій та виконує його після здійснення заходів щодоарешту коштів до одержання рішення (розпорядження) уповноваженого державногооргану, або рішення суду про відновлення таких операцій, або в разі закінченняграничного терміну накладення адміністративного арешту, установленоговідповідним законом України.
Якщо на кошти на рахунках клієнта накладено арештвідповідно до рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постановислідчого, постанови державного виконавця, то рішення (розпорядження) прозупинення видаткових операцій з рахунків такого клієнта, що надходитимуть відуповноважених згідно із законами України державних органів, банк не пізнішенаступного робочого дня повертає без виконання разом з листом про причину йогоповернення (облік на відповідному позабалансовому рахунку та виконання ранішеодержаного рішення про арешт коштів). Цей лист підписують керівник (йогозаступник) та головний бухгалтер (його заступник) банку, засвідчуючи підписивідбитком печатки банку. У відділенні лист підписує його керівник (у разі йоговідсутності — уповноважений працівник), підпис засвідчується відбитком штампавідділення. Після вжиття заходів щодо арешту коштів банк приймає до виконаннярозпорядження уповноваженого державного органу про зупинення видатковихоперацій з рахунків клієнта, що надходитимуть від уповноважених згідно іззаконами України державних органів.
У разі надходження до банку рішення суду про стягненнякоштів з рахунків юридичних чи фізичних осіб, за якими уповноваженим державниморганом зупинено видаткові операції, воно підлягає негайному виконанню, завинятком випадків введення мораторію відповідно до Закону України «Пробанки і банківську діяльність».
Банк, що обслуговує ініціатора, у разі виникненняобґрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав має право дати(письмово або в електронному вигляді) вказівку банку, що обслуговує отримувача,зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вжезарахована, заблокувати на строк до п'яти робочих днів відповідну суму коштівна рахунку отримувача до з'ясування всіх обставин. Вказівка складається задовільною формою та засвідчується підписами керівника (його заступника) іголовного бухгалтера (його заступника) банку, що обслуговує ініціатора.
Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний:
q виконати вказівку банку, що обслуговує ініціатора, щодо зупиненнязарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована,здійснити блокування цієї суми на рахунку отримувача;
q зарахувати кошти, переказ яких зупинено відповідно до вказівки, навідповідний балансовий рахунок, на якому кошти обліковуються до отримання відбанку, що обслуговує ініціатора, вказівки щодо повернення коштів ініціаторупереказу або зарахування суми переказу на рахунок отримувача;
q виконати вказівку банку ініціатора щодо повернення ініціатору переказуабо зарахувати на рахунок отримувача відповідну суму переказу, зарахування якоїбуло зупинено.
Якщо вказівка банку ініціатора щодо повернення коштівнадходить одночасно з вказівкою щодо зупинення зарахування переказу, то банкотримувача зобов'язаний здійснити повернення відповідних коштів за реквізитами,зазначеними у вказівці. Банк отримувача в день одержання вказівки перераховує звідповідного рахунку суму переказу меморіальним ордером, у реквізиті«Призначення платежу» якого зазначає реквізити платіжного доручення,зарахування суми переказу за яким зупинено, а також повторює текст«Призначення платежу» цього доручення.
Якщо сума переказу вже зарахована на рахунок отримувача, тобанк отримувача зобов'язаний заблокувати відповідну суму коштів на рахункуотримувача на строк до п'яти робочих днів і повідомити про це банк ініціатора,який мав би можливість (або його клієнт) вирішити питання щодо повернення вустановленому законодавством порядку суми переказу.
Одночасно з блокуванням коштів на рахунку отримувача банкотримувача також повідомляє отримувача про надходження від банку ініціаторавідповідної вказівки щодо повернення коштів та банківські реквізити, за якимиотримувач має повернути кошти.
Якщо отримувач ініціює повернення суми переказу ініціаторуза реквізитами, зазначеними банком ініціатора, то банк отримувача розблоковуєвідповідну суму коштів на рахунку отримувача та виконує його платіжне дорученняна перерахування цих коштів.
Якщо отримувач не дає згоди на повернення коштів і банкініціатора в строк до п'яти робочих днів не вирішив питання щодо повернення вустановленому законодавством порядку суми переказу, то банк отримувачарозблоковує відповідну суму коштів на рахунку отримувача.
Відповідальність за невиконання вказівки про зупиненнязарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована,про її блокування банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво несутьвідповідно до закону. У разі відсутності коштів на рахунку отримувача на часнадходження такої вказівки банк, що обслуговує отримувача, і його керівництвовідповідальності не несуть.
Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків ізарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у термін,установлений чинним законодавством.
За несвоєчасне списання/зарахування коштів з рахунків/нарахунки клієнтів банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавствомта укладеними договорами.
Платник несе відповідальність перед банком, що йогообслуговує, згідно з укладеним між ними договором.
За необґрунтованість примусового списання (стягнення)коштів, недостовірність даних, зазначених у розрахункових документах, стягувачнесе відповідальність згідно з чинним законодавством та відшкодовує збитки,завдані внаслідок безпідставного примусового списання (стягнення) коштів, упорядку, передбаченому чинним законодавством.
Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасносплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окремеплатіжне доручення про сплату пені.
У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті«Призначення платежу» зазначається таке: «Пеня запрострочення… (вид платежу)», а також номер, дата і сума розрахунковогодокумента про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню.Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводитирозрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено їїрозмір.
Відповідальність за правильність визначення суми пені,повноту і своєчасність її сплати несе платник.
Законодавством і договорами можуть бути передбаченідодаткові санкції, крім зазначених у цьому розділі, за окремі порушення під часвиконання грошових зобов'язань або здійснення примусового списання (стягнення)коштів.
Банк не несе відповідальності за достовірність змістурозрахункового документа, оформленого клієнтом, а також за повноту ісвоєчасність сплати клієнтом податків, зборів та обов'язкових платежів, завинятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національногобанку.
Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної врозрахунковому документі, суті операції, за якою здійснюється переказ, несеплатник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завданувнаслідок цього шкоду.
Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасникамирозрахунків, вирішуються ними відповідно до чинного законодавства.
Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаютьсяними відповідно до чинного законодавства.
Претензії за розрахунками, що виникають між клієнтами,розглядаються сторонами відповідно до чинного законодавства без участіобслуговуючих банків.
Банк на підставі інформації, що міститься в розрахунковихдокументах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістрианалітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються (увигляді дебетових і кредитових оборотів) суми за кожним виконаним документом.Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені Положеннямпро організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, щозатверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 N 566і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за N 56/3349, тапередбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банкамиклієнтів.
2. Особливості організації розрахунків готівкою.
Згідно Положення про ведення касових операцій унаціональній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001 №237/5428 (далі Положення) готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств,підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи,надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацієюпродукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
ТОВ “Родючість”, як і всі підприємства, яківідкрили поточні рахунки в установах банків, зберігає на цих рахунках своїкошти на договірних умовах і здійснює розрахунки за своїми зобов'язаннями вбезготівковій та готівковій формі в порядку, установленому нормативно-правовимиактами Національного банку України.
Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцямиі фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків,так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств зведенням касової книги встановленої форми.
Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичнихосіб здійснюються також через установи банків шляхом переказу готівки накористь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати будь-якихплатежів.
Підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у книзіобліку доходів і витрат, форма та порядок заповнення якої встановлені Державноюподатковою адміністрацією України.
Сума готівкового розрахунку одного підприємства(підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси, каси банків, іншихфінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємствпоштового зв'язку не має перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дняза одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установленуграничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількістьпідприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня необмежується.
Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкоюпідприємств в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потребиза рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.
Указані обмеження не стосуються розрахунків підприємств(підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами,малих і середніх підприємств при використанні готівкових коштів, що одержаніними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвиткудля розвитку малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються надобровільні пожертвування, благодійну допомогу, вилучену органами державноїподаткової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також уразі використання коштів, виданих на відрядження.
Установлені обмеження на готівкові розрахунки також непоширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлісільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державнимкласифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Державногокомітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 30.12.97 N 822,коди 01.11 — 01.42, та 05.00.1 — 05.00.42).
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків зіншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти врозмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичнихзалишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в деньздійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової сумиіз затвердженим лімітом каси.
Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою таз фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видатковихкасових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзнихдокументів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів,надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур,договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.
Підприємства (підприємці) можуть здійснювати розрахункиготівкою за спожиту ними електроенергію шляхом унесення готівки в касиенергопостачальників (без обмежень установлених у пункті 2.3 цього Положеннясум готівкових розрахунків) або в каси установ банків для подальшогозарахування цих коштів на розподільчі рахунки підприємств-енергопостачальників.
Розрахунки за готівку підприємств сфери торгівлі,громадського харчування та послуг здійснюються із застосуванням РРО згідно ізЗаконом України від 01.06.2000 N 1776 «Про внесення змін до Закону України»Про застосування електронних контрольно-касових апаратів ітоварно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг". Перелік окремих форм та умов проведення діяльностіу сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводитирозрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій звикористанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 N 1336 (іззмінами і доповненнями).
Якщо торговець оснащений платіжним терміналом (у тому числіз'єднаним чи поєднаним з РРО), то він може за рахунок готівкової виручкипідприємства або коштів, отриманих із банку, надавати держателю платіжноїкартки Національної системи масових електронних платежів та інших платіжнихсистем (якщо така послуга передбачена їх правилами) послуги з видачі готівки здрукуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа) тавідображенням таких операцій в касовій книзі або КОРО чи в книзі обліку доходіві витрат. Обмеження з видачі торговцем готівки за платіжними картками можутьустановлюватися платіжною організацією та банками — членами цієї системи.
Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюютьготівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до установбанків готівки для подальшого перерахування її на рахунки інших підприємств(підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів єготівковими, а для отримувачів коштів — безготівковими.
Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахункив установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можутьзберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.
При відкритті поточного рахунку (у період укладаннядоговору на розрахунково-касове обслуговування) новостворене підприємство подаєустанові банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси,порядку та строків здавання готівкової виручки. Діючі підприємства, які маютьпоточні рахунки у різних установах банків, подають зазначену заявку-розрахунокна власний розсуд до будь-якої установи банку, у яких відкрито його поточнірахунки, а іншим установам банків — копії заявки-розрахунку з установленимлімітом каси. Заявка-розрахунок подається і в разі перегляду з ініціативипідприємства або банку раніше встановленого ліміту каси.
Підприємства — юридичні особи наказом (розпорядженням)повідомляють своїм відокремленим підрозділам розмір установленого ліміту касита строки здавання готівкової виручки до кас таких юридичних осіб, банків,підприємств поштового зв'язку, але не пізніше наступного робочого дня (післядня надходження готівки до кас відокремлених підрозділів).
Юридичні особи, які здійснюють страхову діяльність,діяльність з випуску і проведення лотерей, закупівлю сільськогосподарськоїпродукції, установлюють строки здавання готівкової виручки до своїх кас, банківта підприємств поштового зв'язку для страхових агентів, заготівельниківсільськогосподарської продукції, розповсюджувачів лотерей, які діють напідставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування, режимуроботи у вечірні години, вихідні та святкові дні, обсягів здаваної виручки, алене рідше одного разу на п'ять робочих днів.
Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку істроків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організаціюроботи з готівкового обігу установами банків України (далі — Інструкція).
Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понадустановлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку длязарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі невстановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися добанку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).
Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні тавечірні каси установ банків, через служби інкасації, підприємствам поштовогозв'язку для переказів на їх поточні рахунки в установах банків.
Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їхнадходження, якщо вони надійшли до кас підприємств сфери торгівлі, громадськогохарчування та послуг (тих, що не мають домовленості з установою банку наінкасацію чи здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) припроведенні розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (іззафіксованим РРО часом надходження коштів) наприкінці робочого дня та булиздані (у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси) до обслуговуючих установбанків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часуйого роботи) та підприємства або були використані підприємством (без попередньогоздавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби)наступного дня на необхідні господарські потреби.
Якщо аналогічна ситуація виникає на підприємствах, які припроведенні готівкових розрахунків використовують прибуткові касові ордери аборозрахункові книжки, що містять розрахункові квитанції, і точний часнадходження готівки не може бути зафіксований, то такі готівкові надходження невважаються понадлімітними в день їх надходження не більше ніж чотири рази намісяць. У разі постійного надходження готівки до кас наприкінці робочого дня івідповідного перевищення ліміту каси такі підприємства мають звернутися дообслуговуючих установ банків щодо перегляду строків здавання готівкової виручкита ліміту каси.
Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і тіготівкові кошти, що надійшли до кас підприємств (тих, що не мають домовленостіна інкасацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) у вихідніта святкові дні та здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, дообслуговуючих установ банків наступного робочого дня банку (протягомопераційного часу його роботи) та підприємства або були використаніпідприємством наступного робочого дня на необхідні господарські потреби.
Уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчаснота в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводятьготівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касовоїкниги, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі їїфактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядкуприбутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням укасовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Підприємства під час здійснення розрахунків із споживачамиза готівку зобов'язані приймати у сплату за товари (роботи, послуги та ін.) безобмежень банкноти і монети (у тому числі обігові, пам'ятні, ювілейні монети,зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банкУкраїни в обіг, що є дійсним платіжним засобом і не викликає сумніву в йогосправжності та платіжності. Крім того, підприємства мають забезпечуватипостійну наявність у своїх касах банкнот і монет різних номіналів для видачіздачі громадянам.
За порушення правил ведення касових операцій, зазначених уцьому пункті, до посадових осіб застосовуються штрафні санкції, визначеністаттею 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки,одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватисяними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а такождля проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податкамиі зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг,здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені(невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установбанків.
Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку всвоїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат донастання строків цих виплат.
Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки вустановах банків, одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком (з чіткимформулюванням суті операцій, що буде здійснюватися) у межах наявних коштів івитрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечатьчинному законодавству України.
Для своєчасного одержання в установі банку потрібної сумиготівки підприємства (підприємці) у встановлені банком строки мають попередити(письмово або усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах тарозмінній монеті.
Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, щоодержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій,стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьохробочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Для проведенняцих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничноготранспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понадустановлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержанняготівки в установі банку. Готівка, що одержана в установі банку на іншівиплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Сумиготівки, що одержані в установі банку і не використані за призначенням протягомустановлених вище строків, повертаються підприємством в установу банку непізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства або можутьзалишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися на ті саміцілі.
Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат,пов'язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки, понадустановлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строківцих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних(розрахунково-платіжних) відомостях.
Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств заумови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звітсумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені(частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємствазалишку готівки, виданої під звіт.
Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтеріїпідприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт провитрачання одержаних у касі сум у такі строки:
q за відрядженнями — протягом трьох робочих днів після повернення звідрядження;
q на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки тазаготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі — закупівлясільгосппродукції та заготівля вторсировини), — протягом десяти робочих днів здня видачі готівки під звіт;
q на всі інші виробничі (господарські) потреби — наступного робочого дняпісля видачі готівки під звіт.
Якщо з каси підприємства підзвітній особіодночасно видана готівка на відрядження та для вирішення у цьому відрядженнівиробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населеннясільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то підзвітна особа незалежно відстроку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядженнямає подати до бухгалтерії підприємства повний звіт про суми, що були їй виданідля вирішення виробничих (господарських) питань і безпосередньо на відрядження.
У разі придбання працівником підприємства за власніготівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів увідрядженні для потреб підприємства він звітує за витрачені кошти увищезазначеному порядку.
Фізичні особи — довірені особи клієнтів (юридичних осіб),які одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної карткидля вирішення виробничих (господарських) питань або на відрядження (згідно звимогами Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій зїх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банкуУкраїни від 24.09.99 N 479, зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.11.99за N 802/4095), використовують її за цільовим призначенням без оприбуткування вкасі підприємства. Зазначені довірені особи мають подавати до бухгалтеріїпідприємства авансовий звіт разом з підтвердними документами в установленістроки і порядку, що визначені для підзвітних осіб (пункт 2.15 цьогоПоложення), з додаванням документів про одержання готівки з карткового рахунку(чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за формами 377 та 377а, сліп,квитанція торговельного терміналу тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
До підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкціїзгідно з чинним законодавством України за:
q перевищення встановлених лімітів каси;
q неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касахготівки;
q перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки,а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо ранішевиданих коштів;
q витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці,за наявності податкового боргу;
q використання одержаних в установі банку готівкових коштів не зацільовим призначенням;
q проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштівплатіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.
3. Особливості кредитування на підставі.
Згідно Положення Національного банку України «Прокредитування” від 28.09.1995 № 246 головними ланками кредитної системи є банкита кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, якіодночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасововільних коштів.
Комерційні банки, що мають відповідну ліцензіюНаціонального банку України на право проведення операцій з валютнимицінностями, можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштівв іноземній валюті.
Банківська система шляхом надання кредитів організовує йобслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподілу ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.
ТОВ “Родючисть”, як і інші суб'єкти господарськоїдіяльності, може використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний,лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, тощо.
Види банківського кредиту.
Кредити, які надаються банками, поділяються на такі.
За строками користування.
а) короткострокові — до 1 року,
б) середньострокові — до 3 років,
в) довгострокові — понад 3 років.
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщоінше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моментуотримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документівз позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотківза його користування.
Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разітимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратамивиробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідномуперіоді.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплатуобладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формуванняосновних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати нареконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на новебудівництво, на приватизацію та інше.
За забезпеченням.
а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, ціннимипаперами);
б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьоїособи);
в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтвострахової організації);
г) незабезпечені (бланкові).
За ступенем ризику.
а) стандартні кредити;
б) кредити з підвищеним ризиком;
За методами надання.
а) у разовому порядку;
б) відповідно до відкритої кредитної лінії;
в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, запотребою, із стягненням комісії за зобов'язання).
За строками погашення.
а) водночас;
б) у розстрочку;
в) достроково (за вимогою кредитора, або за заявоюпозичальника);
г) з регресією платежів;
д) після закінчення обумовленого періоду (місяця,кварталу).
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіхформ власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитнимдоговором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість,платність та цільова направленість.
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банкуправа для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргучерез неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності означає, щокредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитномудоговорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Цільовий характер використання передбачає вкладенняпозичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.
Основними джерелами формування банківських кредитнихресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних)рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки дозапитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випускуцінних паперів.
Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитнихресурсів.
Кредити в іноземній валюті надаються резидентам України таюридичним особам — нерезидентам — банківським установам.
Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставікредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки вписьмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторіні не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.
Кредитний договір може бути укладений як шляхом складанняодного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обмінулистами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктамгосподарської діяльності незалежно від їх галузевої приналежності, статусу,форм власності у разі наявності в них реальних можливостей та правових формзабезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) закористування кредитом. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк.Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. Вдокументах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення таформи забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншомубанку, то він надає в банк установчі документи з зазначенням юридичної адреси,картку із зразками підписів, завірену банком та довідку банку про залишкикоштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками.
Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплативстановлюються банком і визначаються в кредитному договорі в залежності відкредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися накредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та іншихфакторів.
У разі зміни облікової ставки умови договору можутьпереглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора тапозичальника.
Для кредитів, що надаються в іноземній валюті необхідновраховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.
Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбаннятоварів чи на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинногозаконодавства за контрактами, угодами, надає в банк копії цих контрактів і угодта інші документи, які стосуються заходу, надходженнями від якогопередбачається погашення кредиту.
Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту наспорудження об'єктів для зберігання та переробки сільськогосподарськоїпродукції, виробництва товарів народного споживання і таке інше, надає в банкпроект будівництва (реконструкції) підприємства, що відповідає встановленимзаконодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а такожвисновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які підтверджуютьдотримання встановлених норм, та інші документи (контракт з будівельноюорганізацією, техніко-економічне обгрунтування, графіки виконання робіт), якінеобхідні для кредитування.
Позичальник, що отримує кредит на витрати, які неперекриваються надходженнями протягом календарного року, надає прогнознірозрахунки необхідності в короткостроковому кредиті на рік з поквартальноюрозбивкою.
Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційногопозичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповерненнякредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту.
Основними критеріями оцінки кредитоспроможностіпозичальника можуть бути:
— забезпеченість власними коштами не менш як 50 відсотківусіх його видатків;
— репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника,дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);
— оцінка продукції, що випускається, наявність замовленняна її реалізацію, характер послуг, які надаються (конкурентноздатність навнутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсягиекспорту);
— економічна кон'юнктура (перспективи розвиткупозичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.
Необхідні відомості про позичальника та інформація, якаотримана банком при оформленні кредиту, систематизується у кредитній справіпозичальника.
Документи, що зберігаються у цій справі, групуються такимчином:
— матеріали з надання кредиту (кредитний договір, борговізобов'язання, гарантійні листи тощо);
— фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звітипро прибутки та збитки, бізнес-плани тощо);
— матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки,отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм тощо).
Забороняється надання кредитів на:
— покриття збитків господарської діяльності позичальника;
— формування та збільшення статутного фонду комерційнихбанків та інших господарських товариств.
Щодо питання використання застави у практичній банківськійдіяльності необхідно керуватися таким.
Видами забезпечення кредиту є неустойка (штрафи, пені),застава, поручительство, гарантія.
Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням. У разізастосування страхування кредитного ризику банк має впевнитись у надійностістраховика. Сума страхових зобов'язань, які страховик може прийняти на себе,залежить від правового Статусу товариства, у формі якого створена страховаорганізація.
Для більшої надійності вищезазначених видів забезпеченнякредиту може укладатися тристороння угода: банк — гарант (поручитель, страховаорганізація) — позичальник.
Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності убезготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахункуяк у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чиннимзаконодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхомперерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбаченокредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачамисільськогосподарської продукції та в інших, передбачених чиннимзаконодавством України та нормативно-правовими актами Національного банкуУкраїни, випадках.
Кредити в іноземній валюті надаються комерційними банкамиза умови мобілізації ними валютних ресурсів на відповідний строк. При цьомудопускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню наміжбанківському валютному ринку України або в іншу іноземну валюту наміжбанківському валютному ринку України чи на міжнародних валютних ринкахзгідно з умовами укладених кредитних договорів.
Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій)здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунку.Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашенняборгу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнямипозичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку увстановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальникомсплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чиннимзаконодавством порядку.
Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за йогокористування здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами приукладенні угоди про надання кредиту.
Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсотковоїставки здійснюється банком у виняткових випадках, у разі виникнення упозичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини заумови прийняття позичальником відповідних заходів щодо їх усунення. Цевідстрочення має бути оформлене додатковим договором між позичальником табанком, який є невід'ємною частиною кредитного договору.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умовкредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним йогопогашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договорупідтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевіркистану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитнимдоговором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовимпризначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що єпідставою для стягнення всіх коштів в межах зобов'язань позичальника закредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.
У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплативідсотків (комісій), при відсутності домовленості про відстрочення погашеннякредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах,передбачених договором.