Вступ
На сьогодні сільське господарство є одним із основнихспоживачів нафтопродуктів. Адже високопродуктивне використаннясільськогосподарської техніки неможливе без паливо-мастильних матеріалів.Щороку с/г підприємтва витрачають мільйони тон нафтопродуктів, вартість якихістотно позначається на затратах на виробництво с/г продукції.
Нафтогосподарства с/г підприємств призначені длябезперебійного забезпечення МТП паливо-мастильними матеріалами. На нихпокладають такі основні функції: планування і завезення нафтопродуктів з базпостачальних організацій; зберігання нафтопродуктів і контроль за їх якістю;видача та облік матеріалів; збір відпрацьованих масел і здавання їх нарегенерацію і т.д. Проте через велику фінансову кризу, як в країні, так і вс/г; зокрема, забезпечення с/г товаровиробників паливо-мастильними матеріаламистає проблематичним. Це пояснюється неконтрольованою (з боку держави)лібералізацією цін на нафтопродукти та скрутним фінансовим становищем самих с/гпідприємств, які через високі процентні ставки не можуть отримати банківськікредити. Тому уряду і державі в цілому потрібно активізувати пошуки шляхіввиходу з економічної кризи та розвитку підприємницької діяльності.
Метою написання даної курсової роботи є:
— охарактеризувати господарську діяльність ТОВ „Дружба” та з'ясуватистан забезпечення його нафтопродуктами;
— розрахувати потребу господарства в паливо-мастильнихматеріалах для самохідних комбайнів та с/г машин;
— описати заходи, що будуть сприяти покращенні забезпеченнягосподарства нафтопродуктами.
1. Коротка характеристика господарства
1.1 Основнівідомості про господарство
Теперішнє товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба”утворилось внаслідок реструктуризації колишньої селянської спілки “Дружба”. Натериторії колишнього КСП утворилося три нових господарства:
· Приватно-аграрне підприємство“Сокіл”;
· Приватно-аграрне підприємство“Маяк”;
· ТОВ “Дружба”.
До одного господарства входять три населені пункти: с.Тулин, с. Козаччина і с. Ланівці, де знаходиться центральна садибагосподарства. Господарство займає досить вигідне географічне положення,оскільки розміщене поблизу шосе Борщів-Тернопіль. Відстань до районного центрум. Борщова складає 6 км., а до обласного – м. Тернопіль 105 км.
Основними виробничими підрозділами товариства є двірільничі, тракторна та будівельні бригади, три ферми, автопарк. На території господарствазбудовані капітальні приміщення ремонтної майстерні та пункту технічногообслуговування техніки, зернового току, складів. Зв’язок між виробничимипідрозділами здійснюється шосейною дорогою то дорогами з твердим покриттям.
ТОВ “Дружба” спеціалізується по вирощуванню зернових культурі цукрового буряка, а також по виробництву молока та м’яса. Вигіднерозташування забезпечує господарству швидку доставку виробленої продукції допереробних підприємств, які в основному знаходяться в м. Борщові. Там же ірозташовані підприємства постачальники матеріально технічних ресурсів. Це фірма“Прометей ЛТД”, яка постачає нафтопродукти, Борщівське ВАТ “Украгрохім”,Райгосппостач та ряд інших.
1.2Структура земельних угідь і посівних площ
Земля – найважливіше багатство нашого суспільства. Насільськогосподарських підприємствах земля є не тільки територіальною базоювиробництва, але й його основним засобом, який не можна змінити іншим. Томуземлю необхідно використовувати раціонально з найвищою віддачею. Вся земельнатериторія с/г підприємства розподіляється на угіддя. З них виділяютьсільськогосподарські угіддя, які виступають основним засобом для виробництва с/гпродукції. Найважливішими та найціннішими с/г угіддями є рілля, оскільки зодиниці її площі виробляють більше с/г продукції ніж з інших. Співвідношенняплощ окремих угідь (у відсотках до заданої площі земельного фонду), а цевпливає на спеціалізацію й організацію виробництва. Розглянемо структуруземельних угідь ТОВ “Дружба”, що подана в таблиці 1.
Таблиця 1. Структура земельних угідь господарстваВиди угідь Площа, га Структура% Загальна земельна площа 1119,2 100 В т. ч. сільськогосподарські 1034,8 92,5 З них Ріллі 987,7 88,3 Сіножаті 1,6 0,14 Пасовища 42,4 3,8 Багаторічні с/г насадження - - Зарибнені ставки і водоймища 5,8 0,5
Як видно з даних таблиці с/г угідь становить основну частину(92,5%) земель господарства. В той час велика кількість ріллі (88,3%) свідчитьпро високий ступінь розораних земель, а це в свою чергу дозволяє ефективнорозвиватися такій важливій галузі с/г виробництва, як рослинництво.
На остання місце в раціональному використанні землі,одержання високих врожаїв с/г культур належить і структурі посівних площ. Підструктурою посівних площ розуміють процентне співвідношення посівних площріллі.
Розглянемо структуру посівних площ господарства, яканаведена в табл. 2
Таблиця 2. Структура посівних площ господарстваНазва культур Площа, га Структура,% Рілля 987,7 100 Озима пшениця 300 30,4 Ячмінь 142 14,4 Жито 40 4,0 Овес 15 1,5 Гречка 24 2,4 Цукрові буряки 106 10,8 Картопля 1 0,1 Овочі 2 0,2 Кукурудза на силос 90 9,1 Однорічні трави 267,7 27,1
Як видно із даних таблиці в структурі посівних площ важливізначення надано трьом основним групам с/г культур, це – зерновим, частка яких вструктурі становить 52,7%, кормовим – 36,5%, та цукровому буряку – 10,8%. Цікультури визначають спеціалізацію господарства в галузі рослинництва.
1.3Машинно-тракторний парк господарства
Для здійснення комплексної механізаціїсільськогосподарського виробництва важливе значення має раціональна структурамашинно-тракторного парку господарства. Адже виконання кожного технічногопроцесу передбачає його безпосередність, яка забезпечується правильнимспіввідношенням між кількістю та продуктивністю тракторів ісільськогосподарських машин.
Крім того структура машинно-тракторного парку повиннавідповідати природно – економічним умовам господарства та його спеціалізації.
Одним із найважливіших енергетичних засобів МТП господарстває комбайни. Розглянемо наявність комбайнів у ТОВ “Дружба”, яка наведена утаблиці 3.
Таблиця 3. Наявність у господарстві самохідних комбайнівМарка комбайна Наявність у господарстві, шт. Рік випуску
Заплановано ремонтів
шт. План завозу нових комбайнів, шт. Поточних Капітальних ДОН-1500 СК-6 “Колос” 1 1989 1 - - СК-5М “Нива” 2 1988, 1991 1 1 1 КС-6Б 1 1989 - 1 1 РКС-6 - - - - КСКУ-6 - - - - КСК-100 1 1990 1 - - КСК-4-1 - - - - та ін.
Як видно із даних таблиці самохідних комбайнів вгосподарстві небагато – 5 штук і всі вони вже досить багато років (більше 10)працюють. Для підтримання їх в робочому стані необхідно проводити щорокучисленні поточні та капітальні ремонти. Проте, щоб замінити їх новимигосподарство не має достатньо коштів, хоча й планує в цьому році закупити одинзерновий та один бурякозбиральний комбайни.
Основна частина всіх робіт в рільництві виконуєтьсясільськогосподарськими машинами. І від того на скільки добре господарство забезпеченес/г технікою залежить якість та терміни виконання робіт, завантаження машин, азначить і ефективність їх використання. Розглянемо наявність с/г машин угосподарстві, яка подана в таблиці 4
Таблиця 4. Наявність у господарстві сільськогосподарських машинНазва та марка с/гмашини Наявність у господарстві, шт. Об´єм виконуваних робіт Навантажування на одну машину, га Плуги: ПЛН-5-35 2 987,7 197,5 ПН-3-35 3 Культиватори: КПС-4 3 845,7 281,9 УСМК-5,4Б 1 51 51 КРН-4,2 1 91 91 Оприскувач: СП-2000 1 987,7 987,7 Стогоклад: ПФ-0,5 1 517 517 Граблі: ГВК-6 1 517 517 Сівалки: СЗ-3,6 4 517 129,3 СЗТ-3,6 4 517 129,3 ССТ-126 1 51 51 Картоплесаджалки: КСМ-4 1 1 1 Жатки: ЖВН-6А 1 487 487 ЖРБ-4,2 1 30 30 Сінокосарки: КС-2,1 2 322,7 161,4 Силосозбиральний комбайн: КСС-2,6 1 90 90 Гичкозбиральна машина: БМ-6А 1 51 51 І т.д.
Як видно з таблиці парк с/г машин господарства такожневеликий як в цілому так і по окремих назвах та марках техніки і як результатобсяги робіт які доводиться їм виконувати, також значні. Це особливо видно зколонки “навантаження на одну машину, га”
1.4 Нафтогосподарствос/г підприємства
Нафтогосподарство – важливий підрозділматеріально-технічного постачання с/г виробництва, від чіткої роботи якогозалежить ефективне використання машинно-тракторного парку. Воно повиннозабезпечувати потребу господарства у всіх видах нафтопродуктів.
Нафтогосподарство ТОВ “Дружба” об’єднує в собі нафтосклад,пункт заправки, засоби транспортування паливо-мастильних матеріалів з нафтобазі пересувні засоби заправки. До штабу робітників нафтогосподарства входять двілюдини. Це завідуючий та шофер-заправник. Саме нафтогосподарство розміщенепоблизу тракторної бригади і збудоване із дотриманням правил пожежної безпеки.
Як видно з рисунка нафтогосподарство огороджене і маєокремі в`їзд та виїзд. Службове приміщення складається із двох частин. В однійзнаходиться склад мастильних матеріалів, допоміжного обладнання, обладнання дляперевірки якості нафтопродуктів та їх кількості в резервуарах (1), в іншійробоча кімната завідуючого нафтогосподарством (2). Заправка технікивідбувається через паливо-роздавальні колонки пункту заправки, що дозволяєуникати втрат ПММ та вести точний облік виданих нафтопродуктів. Нафтоскладзнаходиться збоку, від руху техніки його захищає посадка дерев. Він складаєтьсяіз шести резервуарів, які знаходяться під землею. Вони призначені длязберігання паливо-мастильних матеріалів.
Доставка нафтопродуктів в господарство здійснюється якавтотранспортом господарства так і транспортом підприємств постачальників наоснові поданих заявок-замовлень та укладених договорів. Слідкує за цимзавідуючим нафтогосподарством. Відпуск паливо-матеріалів здійснюється полімітно-забірних картках та шляхових листках. Нажаль сьогодні через важкефінансове становище господарства трапляються перерви в постачанніпаливо-мастильних матеріалів і якість їх бажає бути значно кращою.
2. Розрахунок потреби господарства в паливо-мастильнихматеріалах для с/г машин
2.1 Розрахунок потреби паливо-мастильних матеріалівдля роботи самохідних комбайнів
Раціональне використання палива і мастильних матеріалів ус/г підприємствах починається з правильного визначення потреби в них назапланований період. Розрахунок потреби ПММ для роботи самохідних комбайнівможна виконати при наявності даних про обсяг робіт та норму витрати палива наодиницю виконаної роботи. Обсяг робіт визначаємо із технологічних карт навирощування с/г культур, а норми витрат ПММ із довідників (Типові нормивиробітку та витрати палива на механізовані польові роботи).Розрахунок потребипалива для роботи самохідних комбайнів ТОВ “Дружба” проводимо в таблиці 5
Розрахунок потреби палива для роботи самохідних комбайнівгосподарства:Назва роботи Обсяг роботи, га Марка комбайна Норма витрати палива, кг Загальна витрата палива, кг Збирання озимої пшениці 300 СК-5М «Нива» 7,5 2250 Збирання ячменю 142 СК-6 «Колос» 8,7 1235 Збирання жита 10 СК-5М «Нива» 7,5 75 Збирання вівса 15 СК-5М «Нива» 7,5 112 Збирання гороху 30 СК-5М «Нива» 7,5 225 Збирання гречки 20 СК-5М «Нива» 7,5 150 Збирання цукрових буряків 51 КС-6Б 15,7 801 Збирання кукурудзи на силос 90 КСК-100 10,7 963 Всього 5811
До розрахованої загальної потреби палива додаємо додатковівитрати (на переїзд, підготовку поля до роботи і т.п.), які становлять 7,7% відзагальної потреби.
Розрахунок проводимо за формулою: />
де Зв – загальні витрати палива, Зв= 5811 кг
Дв – додаткові витрати палива,
/>
Тоді потреба палива для роботи самохідних комбайнівгосподарства буде становити:
Пп =Зв+Дв=5811+447=6258 кг
Отже, для роботи самохідних комбайнів ТОВ “Дружба” потрібно 6258 кг палива.
Потребу мастильних матеріалів для роботи комбайніввизначаємо в процентному відношенні від витраченого основного палива.Розрахунки проводимо в таблиці 6.Марка комбайна Потреби палива, кг Потреба мастильних матеріалів, кг Дизельного Бензину Автол Дизельне масло Солідол Трансмісійне масло Норматив Потреба% Норматив кг Потреба% Норматив кг Потре ба% Норматив кг Потре ба% Норматив кг Потре ба% СК-6”Колос” 1235 12 3,1 38,2 3,6 44,5 0,5 6,2 0,8 9,9 СК-5М”Нива” 2812 28 3,1 87,2 3,6 101,2 0,5 14,1 0,8 22,4 Кс-6Б 801 8 3,1 24,8 3,6 28,8 0,5 4 0,8 6,4 КСК-100 963 10 3,1 29,6 3,6 34,7 0,5 4,8 0,8 7,7 Всього 58 179,8 209,9 29,1 46,6
2.2 розрахунок потреби палива і мастильнихматеріалів для проведення ремонтів комбайнів
Самохідні комбайни – дуже складна с/г техніка, оскількипоєднують в собі силові та робочі машини. Під час проведення їх ремонтунеобхідно замінити мастильні матеріали, додатково змастити тертьові поверхні тай перевірити роботу вузлів і механізмів після ремонту. А на це також необхідномати певну кількість паливо-мастильних матеріалів. Розрахунок їх проводимо використовуючидані про заплановану кількість ремонтів, що подані в таблиці 3 пункту 1.3. інормативи витрат ПММ на проведення одного ремонту, які беремо із довідників.
2.3 Розрахунок потреби паливо-мастильних матеріалівдля проведення обкатки нових самохідних комбайнів
Всі самохідні комбайни, як нові, так і ті що вийшли зкапітального ремонту, перед експлуатацією повинні пройти обкатку, для того, щобприпрацювалися тертьові поверхні деталей. При обкатці слід забезпечуватидостатнє змащення деталей та вузлів і часту зміну масла в двигуні, а томупотрібно розраховувати потребу ПММ і на це. Розрахунок виконуємо в таблиці 8 наоснові даних про план завозу нових машин, який наведено в таблиці 3 пункту 1.3.та нормативів витрат ПММ на обкатку одного комбайна, які беремо із довідників.Розрахунок виконуємо в таблиці 8.
Таблиця 8.Розрахунок потреби нафтопродуктів для проведенняобкатки нових самохідних комбайнівНазва і марка комбайна План завозу, шт Норма витрат дизпалива, кг Потреба, кг Дизельне масло Дизпалива Бензину Норматив, кг Потреба, кг Зернозбиральні комбайни 1 36,1 36,1 0,4 18,4 18,4 Спеціальні комбайни 1 36,1 36,1 0,4 24,0 24,0 Всього 2 72,2 0,8 42,2
Потребу бензину розраховують як 1% від потреби дизельногопалива.
2.4Розрахунок потреби мастильних матеріалів для обслуговування сільськогосподарськихмашин
Сучасний парк сільськогосподарських машин господарствскладний і різнотипний. Уміле застосування його дає змогу повністю механізуватибільшість технологічних операцій с/г машини і не мають двигунів внутрішньогозгорання і їм не потрібне паливо, яке мастильні матеріали їм вкрай необхідні –для змащення тертьових поверхонь, для консервації робочих органів.
Для розрахунку потреби господарства в мастильних матеріалахдля с/г машин використовуємо дані про обсяги виконуваних ними робіт, які беремоіз таблиці 4, та нормативи пункту 1.3. витрат мастильних матеріалів на одиницювиконаної роботи, які беремо із довідників.
Розрахунок проводимо в таблиці 9.
Таблиця 9. Розрахунок потреби мастильних матеріалів для змащування с/гмашинНазва машини Об’єм робіт Автол Солідол Машинне “С” Трансмісійне Норма, га Всього, кг Норма, га Всього, кг Норма, га Всього, кг Норма, га Всього, кг 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. Плуги 988 - - 70 69,2 - - - - Культиватори: КПС-4 846 - - 25 21,2 - - - - УСМК-5,4Б 51 - - 25 1,3 - - - - КРН-4,2 91 - - 25 2,3 - - - - Сівалки: СЗ-3,6 517 20 10,3 40 20,7 - - - - ССт-12Б 51 20 1,0 40 2,0 - - - - Картопле саджалки 1 20 0,02 20 0,02 - - - - Жатки: ЖВН-6 487 5 2,4 38 18,5 - - 10 4,9 ЖРБ-4,2 30 5 0,15 38 1,1 - - 10 0,3 Сінокосарки 323 10 3,2 30 9,7 - - 5 1,6 Граблі 517 - - 10 5,2 - - - - Стогоклад 517 20 10,3 10 5,2 - - - Силосо-збиральний комбайн 90 13 1,2 40 3,6 - - - - Гичкозби ральний комбайн 51 50 2,6 100 5,1 - - - 0,3 Оприскувач 988 40 39,5 20 19,8 - - 5 9,9 Всього 70,7 184,9 10 17,0 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
3.Забезпечення господарства паливо-мастильними матеріалами
3.1Заявка (договір) на постачання паливо-мастильних матеріалів
Важливою складовою частиною виробничо-фінансового стану с/гпідприємства є заявка на постачання паливо-мастильних матеріалів.
Адже від наявності в господарстві придбанихпаливо-мастильних матеріалів залежить нормальний хід виробництва і результатидіяльності господарства.
Головний інженер в кінці року розраховує потребугосподарства в нафтопродуктах і складає заявку.
Складена і обґрунтована заявка подається у районнеуправління сільського господарства, де її перевіряють районні спеціалісти.
3.2Організація доставки паливо-мастильних матеріалів у господарство
З метою підтримки с/г підприємств, на основі аналізу станувиробництва в галузі, в державі щорічно розробляються заходи по забезпеченнюсільського господарства матеріально-технічними ресурсами. Виходячи з того, що ус/г товаровиробників не має достатньо коштів на придбання необхідних їм нафтопродуктівпостановою Кабінету Міністрів України „Про умови забезпечення сільськихтоваровиробників паливо-мастильними матеріалами» передбачено забезпеченнясільського господарства пальним і мастильними матеріалами в порядку обміну навироблену продукцію. Це дасть змогу с/г підприємствам отримати необхідні їмПММ, а розрахуватись за них виробленою продукцією. Постачання в цьому випадкуздійснюється на умовах тристороннього договору між постачальником, с/гтоваровиробником і заготівельним підприємством.
Постачальник забезпечує с/г підприємство паливо-мастильнимиматеріалами за розпорядком заготівельної організації у встановлені договоромстроки, організовує їх доставку на умовах само вивозу, оформляє акти передачі –приймання, реєстри до них, забезпечує документообіг по руху ПММ і звітністьперед ДАК „Хліб України”.
Сільськогосподарське підприємство приймає на баланспоставлені ПММ, розраховується із заготівельним підприємством в обумовленістроки до 1 жовтня с/г продукцією за кількістю і видами обумовленими договором.Вартість продукції, що поставляється в обмін на ПММ визначається з врахуваннямцін на них на франко-складі постачальника, цін на зерно або іншу с/г продукціюна біржових торгах за оптовими контрактами на момент проведення розрахунків,податку додану вартість, виробничих витрат, пов'язаних з реалізацією с/гпродукції.
Заготівельне підприємство приймає від товаровиробника с/гпродукцію в обсягах, визначених за еквівалентами обміну на ПММ згідно умовдоговору.
За незабезпечення до 1 жовтня приймання вставлених обсягівс/г продукції, відмову прийняти продукцію, як плату за одержані ПММзаготівельне підприємство відшкодовує товаровиробнику вартість неприйнятоїпродукції та фактичні витрати по доставці її в прямому і зворотному напрямках.
Основним постачальником ПММ у даному господарстві є„Агротехсервіс”, як уже зазначалось основним документом на підставі якогопроводиться постачання паливо-мастильними матеріалами являється договір.Порядок завозу паливо-мастильних матеріалів у господарстві такий: головний бухгалтервиписує довіреність на ім’я завідуючого нафтогосподарством на отриманняпаливо-мастильних матеріалів. Завідуючий нафтогосподарством виступаєматеріально-відповідальною особою за отримання ПММ від постачальника.Транспортом нафтогосподарства на підставі довіреності завідуючий одержуєнафтопродукти у постачальника. В свою чергу постачальник виписує завідуючомунакладну загального призначення. У накладній постачальник вказує назву ікількість відпущених ПММ, їх ціну та загальну вартість.
Дану накладну завідуючий нафтогосподарством здає головномубухгалтеру. Ця накладна (рахунок-фактура) являється основним документом наотримання ПММ від постачальника.
Приймання паливо-мастильних матеріалів доставлених угосподарство проводиться ревізійною комісією. При прийнятті провіряєтьсякількість доставлених нафтопродуктів, згідно відповідних документів(товарно-транспортної накладної, рахунка-фактури) та їх якість. Тільки післяперевірки кількості і якості паливо-мастильних матеріалів комісія дозволяєзливати пальне в резервуари нафтогосподарства. Облік руху і наявностіпаливо-мастильних матеріалів веде завідуючий. В кінці кожного місяця заправникподає у бухгалтерію „Книгу обліку ПММ”. На основі даних книги, у бухгалтеріїпроводяться оприбуткування і видача ПММ.
3.3Контроль взаємовідносин господарства з постачальниками паливо-мастильнихматеріалів
Поставка ПММ с/г господарствам постійно зростає. У зв’язку зцим повинне підвищуватись відповідальність постачальників перед господарствамиза виконання своїх договірних зобов’язань.
В системі відносин с/г підприємств з організаціямипостачальниками ПММ, застосовується переважна більшість діючих в АПКекономічних санкцій, вони направлені на зміцнення договірної дисципліни,забезпечення та вирівнювання економічних інтересів партнерів. Сюди відносять,як поточні санкції (штрафи), так і санкції за кінцевим результатом. Тобтовідшкодування постачальниками господарствам збитків, не покритих поточнимисанкціями. До таких збитків належать:
— недодержанням господарством доходів внаслідок невиконанняпостачальником договірних зобов’язань;
— втрати отримані господарством в зв’язку з невиконаннямиабо не належними виконаннями постачальником договірних зобов'язань.
Крім цього в умовах ринку підприємства на свій розсуд можутьза взаємною домовленістю підвищити санкції або встановити їх у довільній формі.Але це не означає, що можна відкинути діючі санкції, які вже значною міроювипробувані.
Висновки та пропозиції
Своєчасне і повне забезпечення паливо-мастильнимиматеріалами сільськогосподарських підприємств –це одне з найважливіших завдань,яке стоїть перед службою матеріально-технічного забезпечення. Адже щороку, підчас використання техніки на виробництві сільськогосподарської продукції,господарства витрачають мільйони тон різноманітної продукції переробки нафти. Анеритмічне постачання ПММ може привести до непередбачених наслідків.
Із короткої характеристики яку я подав в першому розділікурсової роботи, можна зробити висновок, що в господарстві велику увагуприділяють розвитку такої важливої галузі сільськогосподарського виробництва якрослинництво. Про це свідчить високий процент розораності земель та великакількість різноманітних с/г культур, що вирощуються. Для своєчасного і якісногопроведення всіх польових робіт необхідно мати і велику кількість с/г техніки. УТОВ „Дружба” є достатня кількість комбайнів, але більшість з них вжевідпрацювали понад 15 років і потребує постійного ремонту. На жаль, черезнестачу коштів господарства не може придбати нових комбайнів. Кошів не вистачаєтакож і на паливо-мастильні матеріали, а нестача пального в кінцевомурезультаті впливає на фінансові результати і стан господарської діяльності ТОВ„Дружба”.
Одним із важливих напрямків економії нафтопродуктів єсвоєчасний і вірний розрахунок потреби в них. Саме тому в другому розділікурсової роботи я виконав розрахунок потреби господарства в ПММ для роботикомбайнів, врахувавши при цьому всі необхідні статті витрат.
Щоб покращити організацію доставки паливо-мастильнихматеріалів, господарству потрібно укласти договір з постачальником ПММ, зразокякого я навів в третьому розділі курсової роботи. Крім цього вказав основніположення чіткої організації доставки нафтопродуктів у господарство і описавекономічні санкції, які направлені на зміцнення договірної дисципліни тавирівнювання економічних інтересів господарства і постачальника. Всі ці заходина мою думку повинні покращити організацію забезпечення ТОВ „Дружба” ПММ, що всвою чергу дасть змогу своєчасно та якісно виконувати всі польові роботикомбайнами та іншими с/г машинами.
Список використаної літератури
1.Алферьев В.П. Повышение эффективности матеріально-технического снабжениясельского хозяйства. — М.: Экономика, 1984 р.
2.Гайдуцький П.І. Економічні взаємовідносини підприємств АПК в умовах ринку:Навчальний посібник. — Вища школа, 1992 р.
3.Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю Ільченко,Ш. Карасьов, П.С. Лімонт, та інші; За редакцією В.Ю. Ільченка. — К.: Урожай,1993 р.
4.Справочник экономиста-аграрника / Н.П. Коненко, Н.Я. Кушвид, П.Т. Саблук и др.;Под ред., Н.П. Кононенко, Н.Я. Кушвида. – К. Урожай, 1991р.