Міністерствоаграрної політики України Уманський державний аграрний університет
Кафедрафінансів і кредиту
Курсоваробота
зкурсу «Податкова система»
Організаціятоварообмінних операцій на прикладі ДП ДАК «Хліб України» Крижопільськийелеватор
Гончаренко Віталій Васильович
42-ПО ГРУПИ
Науковий керівник: професор Дем'яненко М.Я.
Умань– 2009
Вступ
1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунківпідприємств АПК
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України»Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно — економічна характеристика підприємства
2.2 Аналіз фінансового стану підприємства
3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствахагропромислового комплексу
3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств
3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій
3.3 Організація розрахунків на підприємстві як основна передумова мінімізаціїбартерних операцій
3.4 Шляхи мінімізації бартерних операцій
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Світова фінансова криза має негативний впливна економіку України в цілому і на агропромисловий комплекс зокрема.
Особливість кругообігу коштів разом з їхавансуванням в оборот відмічається підприємств агропромислового комплексу,оскільки в першому півріччі, як правило здійснюється авансування затрат увиробництво, а в другому — навпаки вихід продукції.
Таке становище створює для підприємств АПКдодаткові фінансові труднощі, що вимагає застосування таких неординарних видіврозрахунків як товарообмінні. За такої ситуації порушуються принципи платіжногообігу. Як свідчить практика, за останні роки значно змінилася структура платіжногообігу. У ринковій економіці існує ряд підходів до вирішення питань мінімізаціїтоварообмінних операцій… Наприклад, крива Лаффера, діаграма Лоренца,коефіцієнт Джіні. Але використовувати їх теоретичні концепції в умовах затяжноїфінансової кризи неможливо. Однією із складових реформувань і розвиткуекономіки України, забезпечення її фінансової стабільності є подальша розробкатеоретичних основ організації платіжного обороту та мінімізації товарообміннихоперацій.
За останні роки, підприємства АПК кардинальнозмінюють всі форми розрахунків Таке становище сприяло скороченню не тільки нарівні підприємств агропромислового комплексу, але і інших галузей економікиУкраїни бартерних операцій, що в свою чергу призвело до скорочення дебіторськоїта кредиторської заборгованості.Але починаючи з четвертого кварталу 2008 рокупідприємства економіки України відчули всі негаразди світової фінансової кризи,що негативно вплинула на платіжний та постачальницький оборот. Це не сприялонормалізації платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств іпідвищення відповідальності суб'єктів господарювання за стан платіжноїдисципліни. Важливу роль у вирішенні цього питання відіграють методирегулювання грошового руху. Ці методи є специфічними для сфер готівковогообігу. Організація безготівкового грошового обігу органічно пов'язана зорганізацією бухгалтерського обліку.
В сьогоднішніх умовах суттєво зростаєзначення й потреба в ефективних й надійних інструментах безготівковихрозрахунків. Розбіжності в рівнях суспільно-економічного розвитку між окремимипідприємствами, інколи — невпевненість в діловій репутації партнерів,відсутність багаторічних ділових відносин та багато інших моментів призводятьдо того, що розрахунки вимагають організації потоку товарів від продавця допокупця й побудови ланцюжків платежів, що їх пов'язуватимуть.
Все це в певній мірі стосується іпідприємств аграрного сектору економіки як складової економіки України.
Актуальність обраної теми курсової роботибезспірна. Остання чверть сторіччя виявилась періодом глибоких змін вбанківській справі, багато численних нововведень в організації, методахуправління банків й формах обслуговування ділового сектору й різноманітних групнаселення.
Разом з тим теоретичні, методичні,методологічні та практичні питання організації платіжного обігу, призводять дочисленного застосування бартерних операцій.
Таким чином виникає об'єктивна необхідністьподальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок з метоювдосконалення процесів розрахунків підприємств АПК та мінімізації бартернихоперацій.
Теоретичною основою написання роботи єдіалектичний метод пізнання. При написанні роботи використані Закони України,Постанови, інструктивні матеріали міністерства фінансів, міністерства аграрноїполітики України, НБУ, праці вітчизняних та зарубіжних економістів з питаннягрошового обігу планові та фактичні дані досліджуваного підприємства..
При дослідженні використано балансовий, аналітико-конструктивний,графічний метод, метод середніх величин та інші методи
1. Вплив світової фінансової кризи назростання бартерних розрахунків підприємств АПК
Механізм впливу організації бартернихрозрахунків і платіжного обороту на ефективність виробництва є тривалим.Позитивні результати Україна, як засвідчує економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7)отримає в перспективі.
Розглядаючи третю стадію кругообігуавансованої частини засобів праці економіст В.Н. Кравець ( 27, с.19) відмічаєфакт досить таки інтенсивної переходу виробленої продукції в грошову форму.
Гроші, на його думку ( 27, с.20)обслуговують товарний обмін між суб'єктами господарювання, вони є міриломвартості продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Продукція вважаєтьсяреалізованою, а послуги -наданими, якщо вони оплачені покупцем чи замовником, агрошові кошти надійшли на рахунок постачальника. Розрахунки здійснюються або якбезготівкові, або з використанням готівкових коштів. Сукупність усіх грошовихрозрахунків, незалежно від способу та форми їх здійснення, є платіжнимоборотом. Реалізація сучасної політики, особливо в сфері аграрного сектору
економіки, як відмічає економіст А.М.Кузьмінський ( 26, с.29) повинна
Пострадянські реформи в Україніздійснювались у руслі лібералізму монетаризму, про що неодноразово заявлялиїхні ініціатори. При цьому варто нагадати, що монетаризму, як напрямкуекономічної думки представленому, насамперед, Чикагзькою школою на чолі зФрідменом, який набув поширення з 70 рр., протистоїть кейнісіанство, основиякого ще в 30-х рр. заклав англійський економіст Дж.Кейнс. Тоді він і обґрунтувавпро неможливість подальшого розвитку капіталістичної економіки без посиленнявтручання в неї держави. Потім кейнсіанці теоретично підтвердили правомірністьзастосування тих методів державного регулювання економіки, що практикувалисябагато десятиліть урядами розвинутих країн із часів нового курсу Ф.Рузвельта,який вивів США з великої депресії 30-х рр.
Готівковий обіг та розрахунки підприємствАПК за період становлення самостійності держави, як справедливо відмічаєекономіст С.Р.Івченко (24,7 с.27) зазнали великих змін. Це стосується іпереробних підприємств, які зазнали величезних втрат від розбалансуванняплатіжного обігу.
Стан економіки підприємств АПК, особливопереробної галузі, як справедливо відзначає економіст П.Д. Біленчук (20, с.74)в значній мірі залежить від використання діючих форм безготівкових розрахунків.Адже, чим більша їх частка в загальному товарообігу, тим міцніший стангрошового обігу в цілому в країні, і, зокрема, на окремо взятому підприємстві.Але, слід відмітити, що з переходом економіки на ринкові умови значнозмінилися і система розрахунків.
При створенні підприємств корпоративноготипу на основі приватної власності, шляхом внесення до статутних фондівналежної працівникам частки приватизованого майна, землі та власних коштів надумку економіста О.Г. Левандівського( 28, с.40 ) слід дотримуватися вимогрозрахунків, притаманних для корпорацій, виходячи з Закону України «Прогосподарські товариства» Отже, на думку автора, реформуючи власністьпідприємств, необхідно змінити і методологічні підходи в системі розрахунків,надати їм більше прав в організації платіжного обороту, вибору форм і методіврозрахунків. Такої думки притримуються ряд економістів як теоретиків так іпрактиків. Зокрема, економіст Р.С.Тимохін (31, с.8 ) відмічає, що за останнічаси у зв'язку з наданням підприємствам широких прав у використанні власнихфінансових ресурсів вибір форми розрахунків знаходиться в прямій залежності відвибору форми безготівкових розрахунків. Аналогічної думки притримується економістН.М.Ткаченко (32, с.52), яка зазначає, що в даний час, час перевагу необхіднонадавати розрахункам шляхом платіжних доручень. На її думку, ця формарозрахунків максимально забезпечить надходження коштів до продавця товару,робіт чи послуг.
На нашу думку, не має потреби акцентуватисвою увагу на одній чи, принаймні, двох формах розрахунків. Чомусь в даний часпоза увагою залишаються акредитивна форма розрахунків, яка себе виправдала вумовах директивної економіки.
Аналізуючи порядок розрахунків підприємствекономіки України слід відмітити, що в цілому, з кінця 80-х років, організаціяплатіжного обігу на Україні зазнала великих змін. Становлення банківськоїсистеми на Україні, впровадження нових форм грошової одиниці в певній мірівплинуло на стан платіжного обігу на Україні.
За цей період розрахунки в системінародногосподарського комплексу України зазнали змін. Підприємства всіх формвласності мають право відкривати в любій установі банку на свій розсуд подекілька рахунків, що лишній раз підкреслює про великі права підприємства вздійсненні операцій з постачальниками та покупцями.
Неоднозначні вислови в економічнійлітературі є з приводу попередньої плати. З цього приводу є цікавевисловлювання економіста В.М. Фащевського (33, с.75). Попередня оплата, на йогодумку вимагає від підприємств вилучення значних коштів з обігу. В цей час,значні суми коштів по відвантаженій продукції не оплачуються покупцями. Якрезультат — підприємства не спроможні стягнути плату за відвантажені товари,роботи та послуги .
В цей час на Україні з розширенням праввласників коштів підприємства мають право значні кошти використовувати готівкоюза придбані товари, роботи і послуги. Починаючи з 31 березня 2005 рокувідповідно до Змін до Державного бюджету України на 2005 рік за № 2505 розрахункиготівкою до 10 тис. гривень в день з одним постачальником можна здійснюватиготівкою без виписки податкової накладної. Це досить вагомий шлях назустрічплатникам податку, який обмежує кількість документів при здійснення операцій.
Ефективність платіжного механізму, яксправедливо відмічає економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) значно зросла в умовахринкової економіки. Можливість фінансового прогнозування на його думку,прискорює та посилює вплив заходів щодо грошово-кредитної політики наекономіку. Банки, що обслуговують підприємства АПК на всіх етапах свогорозвитку приділяють значну увагу розвитку платіжної системи, її удосконаленнюза допомогою автоматизованих систем. Розрахунки в аграрному секторі економікиУкраїни за період становлення самостійності держави зазнали великих змін
Огляд наукової літератури з точки зорупроблеми організації бартерних операцій як свідчить аналіз проведенийекономістом О.В. Корневою ( 25, с.48) показав, що основними задачами облікубартерних операцій є такі:
контроль за додержанням розрахунковоїдисципліни
правильне і своєчасне оформлення всіхдокументів;
суворе дотримання чинного порядкузастосування безготівкових розрахунків;
своєчасність розрахунків з усімаконтрагентами та попередження прострочених сум дебіторської та кредиторськоїзаборгованості;
своєчасність і точність відображення воблікових регістрах розрахунків з усіма господарюючими суб'єктами та фізичнимиособами.
На думку економіста П.Д. Біленчука (20,с.75) покращення організації безготівкових розрахунків повинно супроводжуватисязменшенням прозміру дебіторської і кредиторської заборгованості. Тому, вдоповнення до Порядоку ведення касових операцій у національній валюті України,що затверджений постановою Правління НБУ від 02.02. 2002 р. №21, були внесені зміни,що набули чинності з 14 листопада 2002 року. Цими змінами передбачено, щопідприємства та організації, установи повинні вимагати повного звітуванняпідзвітних сум на протязі трьох днів після отримання, і не пізніше як за десятьднів по сумах, що видані на придбання продукції, товарів, робіт і послуг. Увипадку несвоєчасного звітування ці суми автоматично включаються в лімітпідприємства по готівці в касі, і за перевищення ліміту в касі застосовуєтьсяштрафна санкція у встановленому порядку. З таким нововведенням значно змінивсясам порядок витрачання отриманої готівки з каси підприємства.
Стосовно грошового обігу слід відмітити, щочинне законодавство передбачає здійснення суворого контролю за оприбуткуваннямвиручки готівкою в касу. За недотримання даного пункту цього Положення до підприємствзастосовується штрафна санкція в п'ятикратному розмірі від суми неоприбуткованої готівки в касу.
Розглядаючи проблему платіжного обігу слідакцентувати свою увагу на системі безготівкових розрахунків підприємств економікиУкраїни. Керуючись Інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в господарськомуобороті України», що затверджена постановою Правління Національного банкуУкраїни від 02.08. 1997 р. № 204, застосовуються ті форми розрахунків, звичайноза вибором господарства, які зможуть дати підприємству найбільший ефект. Цетакі розрахунки: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки,акредитиви, векселі.
Підприємство, при укладанні з банком угодипро касове обслуговування, обумовило ті форми, які найбільш сприятливі длянього. Вибір форм і методів розрахунків ще не означає, що за їх допомогоювирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції,організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню.
2. Аналіз фінансово — господарськоїдіяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно-економічна характеристикапідприємства
Дочірнє підприємство Державної акціонерноїкомпанії «Хліб України » «Крижопільський елеватор „знаходиться в місті Крижопіль Вінницької області.
Крижопільський елеватор утворився приоб'єднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р.побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон всезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р.побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою,медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізнішебули побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який був переобладнанийпід хлібопекарню.
Виробничі дільниці підприємства розташованіна трьох територіях, загальна площа складає — 14,2 га.
Підприємство здійснює промислову ізаготівельну діяльність.
Заготівельна діяльність — приймання,сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберіганнята відвантаження зерна споживачам.
Проведена газифікація зерно сушок ДСП — 32,СКП — 6,7, котельних і виробничої дільниці та личина.
Обробіток гібридного насіння кукурудзипроводиться на кукурудзо калібрувальному заводі потужністю 1500 т/сезон.
Підприємство займається промисловоюпереробкою зерна на борошно пшеничне, житнє — обдирне, крупи, кормо суміш,олію.
Для цього є промислові цеха:
млин завод двох сортового 75% помелу в т.ч.1 ґатунку 55%, 2 ґатунку — 20%) та житнє -борошно — 87%>;
круп'яний цех по виробництву крупи ячмінної,перлової, пшеничної, горохової, пшона, потужністю 6 тонн переробки зерна надобу;
хлібопекарня по випічці хліба пшеничного, житньогота хлібобулочних виробів, потужністю 500 кг в зміну.
Продукція підприємства конкурентоспроможнапо відпускним цінам і показникам якості.
Для зміцнення власної сировинної бази зметою більшої завантаженості виробничих потужностей ДП “Крижопільськийелеватор » взяв в оренду 1968 га землі.
Для покращення соціально — побутових умовпрацюючих, їх захищеності, на підприємстві діє: фельдшерський пункт тастоматологічний кабінет;їдальня;
— продуктовий магазин; підсобне господарство.
Підприємство працює над розширеннямасортименту продукції — борошно вищого ґатунку.
Перспектива розвиткупідприємства: реконструкція млина із збільшенням виходу пшеничного борошнависоких сортів; виробництво гречаної крупи; поглиблена кооперація зсільськогосподарськими товаровиробниками; збільшення обсягів заготівлі зерна зарахунок власних коштів, кредитів банків і переробки його на борошно і крупи;газифікація другої виробничої дільниці.
Ветеранам війни, праці, пенсіонерамнадається матеріальна допомога до дня перемоги, дня людей похилого віку.
ДП ДАК «Хліб України „“Крижопільський елеватор » виробляє продукцію, що користуєтьсяшироким попитом у населення. Виробництво найважливіших видів продукціїпредставлене в таблиці 2.1.
Виробництво борошна, в 2008 ріці зросло на21,2 % в порівнянні з 2006 роком. Збільшилось виробництво борошна пшеничногопершого ґатунку і другого ґатунку. На 5% зменшилось виробництво житньогоборошна. На 18% збільшилось виробництво хліба і хлібобулочних виробів, на 47%)- виробництво кормо суміші.
Таблиця 2.1. Виробництво продукції ДП ДАК«Хліб України» «Крижопільський елеватор », тВид продукції 2006р. 2007р. 2008р. 2008р. в% до 2006р. Виробництво борошна, всього 4168 4238 5050 121,2 в т.ч. пшеничне 3118 3370 4049 129,9 з нього :- першого ґатунку 2339 2426 3094 132,3 — другого ґатунку 779 944 955 122,6 -житнє-обдирне 1050 868 1001 95,3 Виготовлено борошна з давальницької сировини 1712 1156 227 13,3 Виробництво круп, всього 45 39 33 73,3 — зерна фонду підприємства 2 з «1 - — з давальницької сировини 45 36 ЗО 66,7 Виробництво хліба і хлібобулочних виробів 124,2 135,3 147,2 118,5 Виробництво кормо суміші 420 553 617 146,9
Підвищення ефективності використанняосновних засобів підприємства є одним із основних питань у період переходу доринкових відносин. Від розв'язання цієї проблеми залежить фінансовий станпідприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби — це матеріальні активи,очікуваний строк корисного використання яких становить понад один рік і якіпідприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачаннятоварів, надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних ісоціально — культурних функцій. До основних засобів відносять об'єктивиробничого і невиробничого призначення. До перших належать основні засоби промислового,будівельного та іншого виробничого призначення, автомобільного транспорту таінших видів діяльності. Невиробничі основні фонди призначені для обслуговуванняпотреб житлово- комунального господарства, охорони здоров'я працівниківпідприємства, тощо.
До основних засобів належать такожкапітальні вкладення в орендовані будівлі, споруди, обладнання. За своєюнатурально — речовою формою основні засоби поділяються на будинки, споруди,передавальні пристрої, машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти,виробничий інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження,будівельний механізований інструмент та ін. На рис.2.1. наведено склад основнихзасобів підприємства відповідно до П(С)БО №7. Співвідношення окремих групосновних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних засобів,передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростаннювиробництва, зниженню собівартості продукції, збільшення грошових нагромадженьпідприємства.
Розглянемо склад і структуру основнихзасобів ДП ДАК „Хліб України “Крижопільський елеватор» в таблиці2.2.
ані таблиці свідчать, що основну питому вагув структурі основних засобів підприємства складають будинки, споруди тапередавальні пристрої, машини та обладнання на другому місці. Це свідчить продобре забезпечення підприємства виробничими потужностями. Основними факторами,які впливають на структуру основних засобів є: рівень автоматизації імеханізації, рівень спеціалізації і кооперування.
Таблиця 2.2.
Склад та структура основних засобів у ДП ДАК «ХлібУкраїни » Крижопільський елевато р "( на кінець року)Показники 2006 р. 2007 р. 2008р. тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % Будинки, споруди та передавальні пристрої 12047,1 84,5 12047,1 85,6 12047,1 86,9 Машини та обладнання 1423,7 10,0 1387,0 9,9 1206,1 8,7 Транспортні засоби 463,8 3,2 361,5 2,6 361,5 2,6 Інструменти, інвентар, меблі 242,1 1,7 206,3 1,5 199,4 1,4 Малоцінні необоротні матеріальні активи 74,5 0,6 75,2 0,4 65,1 0,4 Всього 14251,2 100,0 14077,1 100,0 13879,8 100,0
Поліпшити структуру основних засобів можназа рахунок: оновлення і модернізації устаткування, ефективнішого використаннявиробничих приміщень, установлення додаткового устаткування, ліквідації зайвогоі малоефективного устаткування.
Кожне підприємство як суб'єкт господарськоїдіяльності бере участь у господарському обороті, створюється у певнійорганізаційно — правовій формі та діє в рамках чинного законодавства. Щорегулюють його ділові взаємовідносини з контрагентами і державою. Організаційно- правова форма підприємства визначає майнову і фінансову відповідальність таправомочність його засновників, структуру управління та способи формуваннякапіталу. 2.2.Аналіз фінансового стану підприємства
ДП ДАК «Хліб України»«Крижопільський елеватор» сучасне підприємство, забезпечене всіманеобхідними основними і оборотними коштами. Основними складовими аналізуфінансового стану підприємства є аналіз його майнового стану, аналізфінансових результатів діяльності підприємства та аналіз рентабельності.
Оцінка майнового стану підприємства даєзмогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період,від слідкувати тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсівпідприємства.
Аналіз фінансових результатів діяльностіпідприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансовихрезультатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули наформування величини чистого прибутку чи збитку підприємства.
Аналіз рентабельності підприємства дає змогувизначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхвикористання.
Розглянемо деякі фінансові показники даногопідприємства. В таблиці 2.3 проаналізуємо забезпеченість підприємства робочимкапіталом.
Таблиця 2.3. Розрахунок величини робочогокапіталу ДП ДАК «Хліб України „Показники 2006р. 2007р. 2008р. Власний капітал 9580,0 9861,9 10149,7 Забезпечення наступних витрат і платежів 729,9 729,9 729,9 Довгострокові зобов'язання - - - Доходи майбутніх періодів - - - Необоротні активи 6532,5 6378,4 6188,1 Робочий капітал 3777,3 4213,4 4690,8
За даними таблиці простежуємо ріст робочогокапіталу підприємства. Збільшення робочого капіталу, викликане випереджаючимитемпами росту оборотних активів порівняно з короткостроковими зобов'язаннями,як правило, супроводжується відтоком грошових коштів.
Проаналізуємо забезпеченість даногопідприємства оборотними активами. Оборотний капітал підприємства — це грошовікошти і мобільні активи, що перетворюються у грошові кошти протягом одноговиробничого циклу, що забезпечують неперервність процесу виробництва і обігу таотримання прибутку.
Оборотний капітал становить значну частку взагальній сумі капіталу. Від раціональності його розміщення та ефективностівикористання значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства.Тому в процесі аналізу необхідно вивчити структуру оборотного капіталу, йогорозміщення у сфері виробництва й обігу, ефективність використання.
Найважливішою частиною обігового капіталупідприємств реального сектора економіки, яка безпосередньо пов'язана зістворенням матеріальних благ, є оборотні засоби.
Оборотні засоби — це грошові кошти,авансовані в обігові виробничі фонди та фонди обігу, які забезпечуютьбезперервність процесу виробництва і проведення розрахунків.
Оборотні засоби у буквальному розумінні не єматеріальними цінностями, з яких створюються матеріальні блага. Ці кошти упроцесі кругообігу набирають форму обігових фондів і фондів обігу. оборотнізасоби не витрачаються а, а авансуються і повертаються підприємством післязакінчення одного кругообігу.
Оборотні засоби підприємства виконують двіфункції: виробничу і розрахункову.
Суть виробничої функції полягає узабезпеченні безперервності процесу виробництва. Оборотні засоби, авансовані вобігові виробничі фонди, підтримують безперервність процесу виробництва іпереносять свою вартість на новостворений продукт. Після завершення виробництваоборотні засоби переходять у сферу обігу, де виконують другу функцію — розрахункову.
Суть розрахункової функції полягає вобслуговуванні завершення кругообігу коштів шляхом перетворення оборотнихзасобів з товарної форми у грошову.
Склад оборотних засобів — це сукупністьелементів, що складають обігові виробничі фонди ( виробничі запаси, незавершеневиробництво, витрати майбутніх періодів) і фонди обігу (готова продукція ітовари на складах, товари відвантажені, грошові кошти в розрахунках і нарахунках).
Структура оборотних засобів — цеспіввідношення між окремими елементами обігових виробничих фондів і фондівобігу, поділ коштів за місцем і значенням у процесі відтворення.
Управління оборотними засобами передбачаєвстановлення оптимальних запасів товарно — матеріальних цінностей, щозабезпечують безперервність процесу виробництва.
Для нормального функціонування оборотнихзасобів суттєвим є дотримання оптимального рівня виробничих запасів та іншихтермальних цінностей, що дозволяє максимально скоротити затрати на їхформування та зберігання і забезпечити на достатньому рівні потребивиробництва.
Про поліпшення структури оборотного капіталусвідчить зменшення частки виробничих запасів і збільшення грошових коштівпідприємства, що ми спостерігаємо із даних таблиці. Потрібно відмітити, що длястабільного, добре налагодженого виробництва і реалізації продукції характернаі стабільна структура оборотного капіталу. У ДП ДАК “Хліб України»«Крижопільський елеватор » вона за останні три роки практично незмінюється таблиця 2.4.).
За даними таблиці 2.4. маємо можливістьпроаналізувати дебіторську заборгованість підприємства. Дебіторськазаборгованість — це своєрідна іммобілізація робочого капіталу, яка в будь — який час, а особливо в період інфляції, не вигідна підприємству. Дебіторськазаборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантаженупродукцію, виконані роботи та надані послуги; за розрахунками з бюджетом або зпрацівниками підприємства, фактично дебіторську заборгованість можна розглядатияк безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестуванняоборотного капіталу.
Таблиця 2.4.
Аналіз наявності, складу і структуриоборотного капіталу ДП ДАК «Хліб України » «Крижопільськийелеватор „( на кінець року)Показники 2006р. 2007р. 2008р. тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % Запаси: Виробничі запаси 2963,8 55,7 2808,1 59,6 2520,3 48,9 Тварини на вирощуванні та відгодівлі 62,6 1,2 85,9 1,8 103,1 2,0 Товари 9,0 0,2 12,4 0,3 14,2 0,3 Незавершене виробництво - - - - 88,2 1,7 Дебіторська заборгованість: За товари, роботи і послуги 1279,7 24,1 863,5 18,3 1210,3 23,4 За розрахунками: 3 бюджетом 99,1 1,9 12,2 0,3 0,2 - За виданими авансами 650,4 12,2 648,0 13,7 799,8 15,5 Із внутрішніх розрахунків 42,0 0,8 94,1 2,0 177,6 3,4 Інша поточна дебіторська заборгованість 0,2 171,6 3,6 136,4 2,6 Грошові кошти та їх еквіваленти В національній валюті 25,4 0,5 15,3 0,4 107,0 2,2 Інші оборотні активи 185,0 3,4 - - - - Всього 5317,2 100,0 4711,1 100,0 5157,1 100,0
За нашими даними, найбільшу питому вагу становитьдебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, а також за виданимиавансами. Існування дебіторської і кредиторської заборгованості це нормальнеявище, але щоб вони не впливали на погіршення фінансового стану, цим процесомнеобхідно управляти. Для цього:
здійснювати постійний контроль за станомрозрахунків з покупцями;
мати широке коло споживачів з метоюуникнення ризику неоплати монопольним замовникам;
розширити систему авансових платежів;
надавати знижки при достроковій оплаті;
стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторськоїзаборгованостей;
використовувати досконаліші форми безготівковихрозрахунків;
переглянути асортимент готової продукції, невиключаючи можливості переробки сировини на давальницьких умовах.
Функціонування підприємства супроводжуєтьсябезперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів іодержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерелакоштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу,проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями продукції, державнимиорганами по сплаті податків, персоналом підприємства тощо. Всі ці грошовівідносини складають зміст фінансової діяльності підприємства.
ДП ДАК “Хліб України»«Крижопільський елеватор» не має самостійного фінансового відділу,його функції виконує фінансовий сектор у складі бухгалтерії, відділу збуту тапланово — економічного відділу.
Функціями фінансового сектора є :
здійснення необхідних розрахунків і внесенняна їх основі пропозицій керівництву підприємства щодо розподілу наявнихфінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами тафункціональними службами;
розробка перспективних і поточних фінансовихпланів, в яких узагальнюються доходи і видатки за певний період;
здійснення контролю за виконанням показниківфінансового плану підрозділами і підприємством в цілому, а також занедопущенням використання фінансових ресурсів на не продуктивні витрати;
організація оперативного контролю занадходженням грошових коштів від реалізації підприємством своєї продукції, засвоєчасним розв'язанням суперечок у сфері розрахунків з покупцями іпостачальниками;
забезпечення виконання фінансовихзобов'язань підприємства перед державним бюджетом, позабюджетними фондами, атакож персоналом;
комплексний аналіз господарсько — фінансовоїдіяльності підприємства і окремих його структурних підрозділів, виявленняпричин невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості,прибутку, причин і винуватців непродуктивних витрат, що призвели до збитків ізниження рентабельності роботи підприємства, подолання цих причин.
Важливим аспектом фінансової діяльності єпланування. Основою для планування є діяльність кожного підрозділу за рік. Дотаких планів належать: виробнича програма підприємства на рік, графік планово-попереджуючих ремонтів обладнання, план роботи виробничо -технологічної лабораторії,план заходів по економії паливно — енергетичних ресурсів. Крім планів на рікскладається план стратегічного розвитку на 5 та 10 років. Для покращенняфінансових показників здійснюється:
постійне оновлення асортименту, покращенняякості продукції;
робота зі споживачами, розширення ринкузбуту, збільшення кількості об'єктів фірмової торгівлі, що сприяє швидкомуобертанню капіталів;
робота з енергозбереження, так як продукціяпотребує термічної переробки і цілодобового нагляду за процесами.
П(С)БО 3 визначає фінансову діяльність яксукупність операцій, які призводять до зміни величини або складу власного тапозикового капіталу. Операційна діяльність підприємства — це основнадіяльність, тобто операції, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, щоє головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку йогодоходу.
До операційної діяльності належать:надходження коштів від реалізації продукції; надходження коштів за наданняправа користування активами; — платежі постачальникам; виплати працівникам;витрати на збут тощо.
Фінансові результати від операційноїдіяльності та елементи операційних витрат підприємства відображаються у Формі 2„Звіт про фінансові результати " Узагальнюючим показником фінансовогостану підприємства є одержаний цим підприємством дохід. Визнані підприємстводоходи поділяються на: дохід ( виручку) від продажу продукції, інші операційнідоходи, фінансові та інші доходи. Дохід підприємство отримує від продажутоварної продукції, що забезпечує основну частку його надходжень у будь — якійформі. Дохід від продажу продукції визначається на основі обсягу продажупродукції.
Із доходу підприємства формується йогоприбуток і чистий прибуток. Прибуток, як економічна категорія відображаєчастину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки. Він єформою прояву вартості додаткового продукту.
На рівні підприємства прибутком вважаєтьсячастина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом,отриманим від продажу продукції, обчисленої за відпускними цінами виробника безподатку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво іреалізацію.
Таблиця 2.5. Показники прибутковості ДП ДАК«Хліб України» «Крижопільський елеватор», тис, грн.Показники 2006 р. 2007р. 2008р. Дохід від реалізації продукції з ПДВ: 20884,5 24219,0 25265,1
в тому числі:
— від продукції основного виробництва 1961,3 5695,4 4876,2 — від комерційної діяльності 13851,0 12723,4 13204,6 — від продукції сільського господарства 1718,2 1364,4 1178,2 — від продукції підсобних господарств 363,6 643,9 857,0 Послуги по зберіганню зерна 2947,3 3739,4 4183,4 — від інших видів діяльності 43,1 52,6 965,7 Валовий прибуток 1112,8 1212,3 1618,6 Чистий прибуток 128,6 281,9 282,9 Інші фінансові доходи 23,1 Л 42,0 10,7 Фінансовий прибуток до оподаткування 278,4 497,8 619,9
Проаналізуємо показники доходності ДП ДАК «ХлібУкраїни „Крижопільський елеватор “( таблиця 2.5.). Дані таблиці свідчать,що підприємство із року в рік отримує прибутки. Потрібно відмітити, що доходипідприємство отримує від різних видів діяльності.
ДП ДАК „Хліб України“»Крижопільський елеватор" виділяє значну частину коштів наадміністративні, операційні витрати (таблиця 2.6.). До адміністративнихналежать витрати на соціальні заходи, на службові відрядження, оплату праці…До адміністративних належать витрати на соціальні заходи, на службовівідрядження, оплату праці, вони значно зросли з 252,4 тис. грн. до 318,1 тис.грн. Найбільшу частину виділено на оплату праці, ця сума у 2007 р. дорівнює122,4 тис. грн.
Таблиця 2.6. Адміністративні та операційнівитрати ДП ДАК «Хліб України» «Крижопільський елеватор»,тис, грн.Витрати, тис. грн. 2006р. 2007р. 2008р. Адміністративні витрати 264,7 252,4 318,1 — витрати на сплату праці 92,4 97,2 122,4 — на соціальні заходи 38,5 37,1 47,7 — на службові відрядження 4,1 5 9,1 — на службові приміщення 6,9 7,8 7,2 — на витрати на зв'язок 9,3 10,5 10,6 — канцелярські витрати 6,4 6,5 8,4 — інші 21,8 19,9 31,8 Операційні витрати 289,8 294,5 298,8 — визначні штрафи 11,8 7,8 23,8 — безнадійна заборгованість 28,1 — надання матеріальної допомоги 36 43,8 24 — утримання соціально культурної сфери 158,2 181,1 200,2 — часткова сплата проїзду 17,8 20,4 15,9 — сплата ритуальних послуг 3.6 6 5,7 — надання благодійної допомоги 12.1 7,3 29,2
Операційні витрати зросли на 4тис. грн. у2008 р. порівняно з 2007 р. -298,8 тис. грн.
Розмір внутрішніх джерел фінансування та їхспіввідношення із
зовнішніми є важливими показникамифінансової стійкості підприємства.
Розрахунок основних показників фінансовоїстійкості подано в таблиці 2.7
Таблиця 2.7 Показники фінансової стійкостіДП ДАК «Хліб України»
«Крижопільський елеватор»Показник 2006 р. 2007 р. 2008 р. Коефіцієнт концентрації власного капіталу 0,65 0,66 0,64 Коефіцієнт фінансової залежності 1,53 1,51 1,55 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 1,39 1,03 0,98 Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів 0,53 0,51 0,55
Значення коефіцієнта концентрації власного капіталу,який показує частку власників у загальній сумі коштів, помітно не змінилось,частка власного капіталу становить 65 % і свідчить про фінансову надійністьпідприємства. Однак зростання, хоч і незначне, коефіцієнта фінансовоїзалежності вказує на збільшення обсягу позичених коштів у фінансуваннівиробництва. Маневреність власного капіталу істотно знизилась, а співвідношеннявласних і залучених коштів дещо зросло. В цілому можна констатувати, щофінансовий стан ДП ДАК «Хліб України » «Крижопільський елеватор» задовільний, підприємство стійке і здатне виконувати свої зобов'язанняперед кредиторами, постачальниками, бюджетом. Про це свідчать і показникиплатоспроможності, наведені у таблиці 2.8.
Як бачимо, на підприємстві існує стійкатенденція зниження показників платоспроможності, однак вони все ще значноперевищують нормативні значення, тобто підприємство має достатньо грошовихкоштів та їх еквівалентів для розрахунків по поточній кредиторськійзаборгованості. Підвищення рівня платоспроможності залежить від поліпшеннярезультатів виробничої та комерційної діяльності, раціональної організаціївикористання фінансових ресурсів.
Таблиця 2.8. Показники платоспроможності ДПДАК «Хліб України» «Крижопільський елеватор»Показник Нормативне значення 2006р. 2007р. 2008р. Поточні активи, тис. грн. - 1835,0 1592,1 1618,1 Поточні пасиви, тис. грн. - 663,2 782,4 906,8 Витрати майбутніх періодів, тис. грн. - 8,3 - 5,7 Загальний коефіцієнт ліквідності 1,5 2,75 2,03 1,77 Коефіцієнт забезпечення власними коштами, 0,3 1,77 0,51 0,43
Фінансовий стан підприємства і результатийого діяльності за звітний період відображено у фінансовій звітності. Вонавключає в себе: Баланс (Форма 1), Звіт про фінансові результати (Форма 2),Звіт про рух грошових коштів (Форма 3), Звіт про власний капітал (Форма 4),Примітки до звітів (Форма 5).
На ДП ДАК «Хліб України»«Крижопільський елеватор » використовують шість основних методіваналізу фінансових звітів :
Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняннякожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів накінцевий результат.
Трендовий аналіз — порівняння кожної позиціїзвітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основноїтенденції динаміки показників за період.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями різних форм звітності, визначеннявзаємозв'язків показників.
Порівняльний аналіз — аналіз зведенихпоказників звітності і порівняння їх з нормативними, середньо галузевими тапоказниками конкурентів.
Факторний аналіз — визначення впливу окремихфакторів та результативний показник. Користуючись фінансовою звітністю, визначимота порівняємо показники рентабельності ДП ДАК «Хліб України»«Крижопільський елеватор » за 2006 — 2008 рр. Вони подані в таблиці2.9.
За три роки діяльності ДП ДАК «ХлібУкраїни» «Крижопільський елеватор » показники рентабельностіістотно знизились, у 2008 році взагалі спостерігається їх стрімке падінняпорівняно з попередніми періодами. Це свідчить про зниження ефективностідіяльності і є досить небезпечною тенденцією для підприємства. Необхіднополіпшувати використання наявних ресурсів та капіталу. Зниження рентабельностізумовлено рядом зовнішніх факторів. Зокрема, ціни на сировину, паливно — мастильні матеріали, електроенергію постійно зростають, зростає, відповідно, ісобівартість продукції. Результати і ефективність поточної основної виробничоїдіяльності характеризують показники ділової активності, подані в таблиці 2.10.
Як бачимо з даних таблиці, на підприємствізначно зросла продуктивність праці, що говорить про значний трудовий потенціалта підвищення матеріальної оснащеності виробництва.
Таблиця 2.9. Показники рентабельності ДП ДАК«Хліб України» «Крижопільський елеватор », %Показник 2006р. 2007р. 2008р. Загальна рентабельність виробництва 34 32 8,5 Рентабельність реалізованої продукції 11,3 3,14 1,2 Рентабельність власного капіталу 18 16 7
Капіталовіддача дещо знизилась. Зрослакількість оборотів коштів в розрахунках та виробничих запасів, це є позитивниммоментом у господарській діяльності. Оборотність кредиторської заборгованості знизилась,зменшився і коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості. Про підвищенняділової активності свідчить зростання оборотності власного та основногокапіталу. В цілому показники ділової активності є задовільними, підприємствоцілком виправдовує свою репутацію лідера на ринку і користується популярністю уширокого кола споживачів.
Таблиця 2.10
Показники ділової активності ДП ДАК «ХлібУкраїни» «Крижопільський елеватор », тис, грн.Показник Формула розрахунку 2006р. 2007р. 2008р. Продуктивність праці Виручка від реалізації/ середньоспискова чисельність робітників 15,25 52,97 63,83 Капіталовіддача Виручка від реалізації/ середньорічна вартість ОФ 26,44 12,34 7,75 Оборотні кошти в розрахунках (в обороті) Виручка від реалізації/ середня дебіторська заборгованість 28,6 165,3 212,4 Оборотність виробничих запасів (в оборотах) Затрати на виробництво / середні виробничі запаси 5,33 26,62 33,79 Оборотність кредиторської заборгованості (у днях) Середня кредиторська заборгованість * 360 / затрати на виробництво 71,99 26,35 19,29 Коефіцієнт погашення дебіторської* заборгованості Середня дебіторська заборгованість /виручка від реалізації 0,035 0,006 0,004 Оборотність власного капіталу Виручка від реалізації/середня величина власного капіталу 4,47 21,65 24,73 Оборотність основного капіталу Виручка від реалізації/підсумок балансу 1,46 4,79 5,33
З наведеної характеристики можна датикороткий висновок. Аналізоване нами підприємство проводить ефективну,прибуткову діяльність, сплачує до бюджету податки та платежі. Воно забезпеченев достатній мірі власними основними і оборотними засобами, ефективно їхвикористовує.
3. Стан та перспективи організації розрахунківна підприємствах агропромислового комплексу
3.1 Товарообмінні операції як системарозрахунків підприємств
Класичне визначення товарообмінних операційвідображено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», що длявсіх юридичних осіб, крім сільськогосподарських формувань, набрав чинності з 01липня 1998 року. Згідно із Законом бартер (товарний обмін) — це господарськаоперація, при якій проводяться розрахунки за товари (роботи, послуги) в формі,відмінній від грошової.
Розглядаючи класичну формулу кругообігукоштів на підприємствах при товарообмінних операціях вона має наступний вигляд:Г-Т-В-Т'-Г
На третій стадії кругообігу замість грошовоїформи виступає товарна.
Аналіз бартерних операцій в народномугосподарству України за останні п'ять років свідчить про повальну«бартеризацію» в загальному обсязі платіжного обігу. Для більш детальноговивчення стану розрахунків засобом товарообмінних операцій в господарстві, щодосліджується. Як свідчать дані в господарстві намітилась стійка тенденціяросту питомої ваги бартерних операцій в загальному об'ємі розрахунків. Так,якщо в середньому за 1994-1996 роки їх розмір становив 71,6 % загальноїструктури розрахунків, то в 1998 році вже — 88,5 %, або на 16,9 пунктів більше.В середньому за період, що досліджується в господарстві на долю бартеруприпадає 78,6 % від загального платіжного обороту.
Слід відмітити, що бартерні операції, які востанні роки дуже активно впроваджуються в систему розрахунків, мають своїпозитивні та негативні сторони. Останніх значно більше.
До позитивних сторін бартеру слід віднестифакт швидкого змінення власника майна, що реалізується, а також значноскорочується термін розрахунку за поставлену продукцію, роботи та послуги. Такестановище в першу чергу пов'язано із системою черговості платежів, яка існує прирозрахунках в народному господарстві України. Тобто, за отримане паливопідприємство зможе розрахуватися тільки в тому випадку, коли буде повністюліквідована заборгованість по сплаті податків, зборів до бюджету тазаборгованість по оплаті праці. А з застосуванням товарообмінної операціїпідприємство значно скорочує шлях оплати за придбані товари, поповнюючи тимсамим власні обігові кошти і забезпечуючи при цьому безперервність виробництва.
Але значна кількість позитивних сторін набагато менша за негативні сторони бартерних операцій. Одним із негативнихмоментів є те, що при здійсненні товарообмінних операцій відсутні «живі гроші»в кругообігу коштів підприємства. А це впливає на заповненність коштамибюджету. Звідси, заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетноїсфери. Це в свою чергу призводить до спаду виробництва, загострення кризовихявищ по підприємствах економіки України в цілому, та підприємств АПК зокрема.
Товарообмінні операції, які виникли в народномугосподарстві України, мають свій метод обліку та оподаткування згідно доПоложення «Про ведення бухгалтерського обліку в Україні» від 03.04.93 р. за №250, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону «Про податок надодану вартість» від 03.04. 1998 р. № 168/97-ВР. Аналізуючи ці закони, спільнимпри оподаткуванні товарообмінних операцій є застосування ціни. Пунктом 4.2.Закону «Про податок на додану вартість» передбачено використання звичайних цін- таких цін, які не нижчі фактичної собівартості.
Прикладом товарообмінної операції впідприємстві, яке аналізується, є відвантаження продукції в райагропостач взамін на паливо та мастильні матеріали. При порушенні правил оподаткування,тобто застосування цін нижчих за звичайних, підприємство повинно сплачувати рядподатків на збитки, що отримані від реалізації продукції за цінами, які нижчіза звичайні.
Прикладом застосування цін, що нижчі зазвичайні, є реалізація продукції районній ремонтно-транспортній організації заосновні фонди для потреб виробничої діяльності:
Від проведеної бартерної операції отриманозбиток на суму 6 738,00 грн. На цю суму необхідно сплатити податок на доданувартість:
6 738,00 грн. * 20 % = 1 347,60 грн.
Крім того, необхідно сплатити податок наприбуток за ставкою 30% із суми, яка розраховується, як різниця отриманихзбитків та суми ПДВ:
(6 738,00 грн. — 1347,60 грн.) * 30% = 1617,12 грн.
Здійснення товарообмінних операцій, на нашудумку, негативно впливає на вибір цін, в багатьох випадках такі операціїпризводять до додаткових витрат, що в свою чергу загострює фінансовий станпідприємства.
Звичайно, директиво не можливо в даний часвідмінити бартер. Важливим рішенням в цьому напрямку було прийняття ЗаконуУкраїни «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в областізовнішньоекономічної діяльності» від 23.12. 1999 р. за № 351-XIV. Але мивважаємо, що в законодавчому порядку це питання повинно бути вирішеним нетільки на зовнішньому, але й на внутрішньому рівні, що сприятиме зміненнюструктури платіжного обігу, виходу підприємств з фінансової кризи.
3.2 Теоретичні аспекти організаціїоподаткування бартерних операцій
Господарські зв'язки між різними ланкамиекономіки у процесі взаємного постачання матеріальних цінностей, надання послугта виконання робіт супроводжуються грошовими розрахунками. Залежно від формигрошей, у якій відбувається платіжний обіг, вони можуть бутиготівково-грошовими та безготівковими. Грошові розрахунки виникають також привиконанні суб'єктами господарювання фінансових зобов'язань за платежами вбюджет, позабюджетні та інші фонди. Обслуговування платіжного обігу — одна зтрадиційних сфер банківських послуг. За дорученням своїх клієнтів комерційнібанки виконують готівкові платежі як за рахунок клієнтів, так і на кредитнійоснові.
Кризовий стан системи розрахунків, якийсклався останніми роками, охопив майже всі підприємства економіки України,зокрема і підприємств, які входять до складу агропромислового комплексу.Нестабільність цінової політики викликає перебої в здійсненні розрахунків. Цепризводить до складного фінансового стану підприємств, а в кінцевій меті доуповільнення розрахунків, зростанню дебіторської та кредиторськоїзаборгованості.
Зростання заборгованості є основниміндикатором, що сигналізує про стан розрахунків між суб'єктами підприємницькоїдіяльності і вимагає прийняття управлінських рішень щодо подолання такогостану.
Велике значення в системі заходів щодоподолання кризи платежів, скорочення дебіторської та кредиторськоїзаборгованості має економічно обґрунтовані системи розрахунків, право на вибіряких надається виключно підприємствам, що здійснюють такі розрахунки.
Банки, що обслуговують підприємства всіхформ власності в цьому випадку, залишаються рівноправними партнерами через якіздійснюються такі розрахунки.
Збої в проведенні своєчасних розрахунків міжпостачальниками та покупцями призводить до нестачі оборотних засобів, щопризводить до необгрунтованого залучення дебіторами інших джерел формування,зокрема позик банку. Нестача власних коштів призводить до зменшення обсягіввиробництва та реалізації продукції, збоїв в чітко налагодженій системігосподарських зв'язків, примушує в певній мірі до перепрофілюванняпідприємства.
Такий стан вимагає від підприємств всіх формвласності вжиття певних заходів, спрямованих на нормалізацію платіжного обігу,зменшення взаємної заборгованості підприємств і підвищення відповідальностісуб'єктів господарювання за стан платіжної дисципліни.
Важливу роль у функціонуванні грошовоїсистеми відіграють методи регулювання грошового руху. Ці методи є специфічнимидля сфер готівкового обігу. Організація безготівкового грошового обігуорганічно пов'язана з регулюванням обігу готівки: лімітування залишків готівкигрошових коштів у касах підприємств та організацій зумовлює зберігання основноїмаси грошей суб'єктами господарювання на рахунках у банку.
Головною особливістю безготівкового обігу євикористання спеціальної організаційної форми здійснення самого платежу.Структура форм розрахунку передбачає створення спеціалізованої системибезготівкових розрахунків як форми організації руху грошей на рахунках у банках.
У безготівкових розрахунках гроші виконуютьфункцію засобу платежу. Готівкові кошти підприємств, що входять до складуагропромислового комплексу — один із самих активних елементів оборотнихзасобів, що безпосередньо приймає участь в виробництві.
За останні роки, роки становлення ринкової економікиУкраїни, докорінно змінилася сама система готівкового обігу.
ДП ДАК «Хліб України „Крижопільський елеватор “ за родом своєї діяльності є підприємство, щоздійснює закупки у сільськогосподарських товаровиробників сільськогосподарськоїпродукції. Подальше доведення продукції до стандартів вимагає також значнихкоштів, які в свою чергу підприємство отримує від різного роду покупцівосновними з яких є хлібопереробні підприємства, товарні біржі та інші покупці.
Здійснення своєї діяльності, як свідчитьпроведений аналіз ДП ДАК „Хліб України “ Крижопільський елеватор», можливий лише за умов наявності у підприємства коштів на поточних,валютних рахунках та в касі банку. Це викликано тим, що в останні рокидокорінно змінилися відносини між сільськогосподарськими підприємствами та ДПДАК «Хліб України » Крижопільський елеватор ". Тому намипроведений аналіз стану коштів, які забезпечують готівковий та безготівковийобіг на досліджуваному підприємстві. Дані приведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Забезпеченість ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор коштами для здійснення готівкових табезготівкових розрахунків, станом на 1 січня, тис. грн..Роки Залишки в касі Залишки на поточних рахунках в банках Залишки на валютних рахунках в банку Залишки в підзвітах на закупку с.-г. продукції тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % 2004 7,2 3,4 85,5 40,1 74,2 34,8 46,2 21,7 2005 8,4 4,8 69,9 39,9 39,9 22,8 56,9 32,5 2006 15,7 4,2 152,3 40,8 102,6 27,5 102,4 27,5 2007 ^2,3 6,7 212,4 63,4 48,8 14,6 51,3 15,3 2008 29,9 5,4 302,3 54,1 159,9 28,6 66,4 П,9 За 2004-2008рр. 16,7 5,0 164,5 49,7 85,1 25,7 64,6 19,5
Дані таблиці 3.1. переконливо свідчать про те,що досліджуване підприємства забезпечене фінансовими ресурсами на початок року.Підприємство керуючись інструктивними матеріалами Національного банку Українизастосовує всі важелі впливу на стан платіжного обороту. Розрахункиздійснюються підприємством як шляхом готівкових так і безготівковихрозрахунків.
Ліміт зберігання готівки в касі передбаченийвпродовж п'яти років в межах 30,0 тис. гривень на кінець кожного дня. Упродовжп'яти років на підприємств готівкові кошти в структурі всіх коштів, що формуютьплатіжний баланс займали в середньому 5%. Звичайно, найбільше готівкипідприємство використовує в період масового збору врожаю. Є непоодинокі випадкизакупки сільськогосподарської продукції за готівку. Відповідно до інструкціїНБУ за готівку підприємство може придбати в одного підприємства за деньпродукції на суму, що не перевищує 10,0 тис. грн.
Звичайно, найбільшу питому вагу в структуріплатіжного балансу займають безготівкові розрахунки. Впродовж п'яти роківстаном на 1 число початку року на підприємстві залишки коштів в банкахстановили 164,5 тис. грн. або 49,7 % всіх коштів, що обслуговують платіжнийобіг підприємства.
Кошти на підприємстві зберігаються в трьохбанках міста Крижопіль ВАТ «Ощадний банк України », Приватбанк", «Промінвестбанк » і банка «Гроші і кредит » м.Вінниці. В цьому ж банку «Гроші і кредит » зберігається і валютнагрошова маса, що надходить на підприємства в результату здійснення експортно — імпортних операцій.
Значні кошти на підприємстві зосереджені впідзвітних осіб, які отримують ці кошти на двадцять днів для закупкисільськогосподарської продукції. Таку продукцію закуповує підприємство усільськогосподарських товаровиробників, зокрема у фермерів. Фермери, як правилоне спішать з реалізацією врожаю, вичікуючи значного зростання цін на виробленуними продукції. І як свідчить досвід, лише після нового року з наростаннямзатрат під наступний врожай вони продають вирощену ними продукції, в основномуза готівку. Тому в середньому за 5 років суми готівки в підзвітних осіб налічували64,6 тис. грн… або 19,5 % всього платіжного балансу.
По організації готівкового обігупідприємство, що аналізується, керується Законом України «Про підприємства», зокрема статтею 24 цього Закону, а також інструктивними матеріаламиНаціонального банку України та Міністерства фінансів.
Грошові розрахунки — важлива складовафункціонування всього господарського механізму, необхідна умова здійсненнярозширеного відтворення і розвитку соціальної сфери. З їх допомогою проходитькругообіг коштів. Розрахунки використовуються для взаємного контролю дебіторіві кредиторів. Відповідно до діючого порядку розрахунків підвищуєтьсявідповідальність виробників за збереження продукції і її якості, своєчасністьпоставки і здійснення робіт.
Підприємство самостійно вибирає формирозрахунків, які передбачені Інструкцією №7 „Про безготівкові розрахунки вгосподарському обороті України " від 2 серпня 1996 року, і вказує їх приукладанні між собою договорів.
Безготівкові розрахунки проводять застосовуючинаступні форми розрахунків, що передбачені в законодавчому порядку: платіжнідоручення, бартерні операції, чеки, акредитиви, векселі, в порядку вексельнихрозрахунків..
Платіжні доручення — це документ, якийявляється письмово оформленим дорученням клієнта обслуговуючого його банку наперерахування певної суми коштів з свого поточного рахунку.
Банк приймає до виконання від платникадоручення тільки в межах наявних коштів на його рахунку, за виключеннямдоручень на перерахування в бюджет сум податків, зборів та інших обов'язковихплатежів, які приймаються банком незалежно від наявності коштів на рахункахпідприємства. Ця форма розрахунків забезпечує для підприємства своєчасненадходження коштів до бюджету та інших цільових фондів, отримання виручки завідвантажену підприємством продукцію, товари, роботи та послуги.
В останні роки, з переходом на ринкові умовидосліджуване підприємство досить таки широко застосовує платіжнівимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:
-верхня — вимога постачальника безпосередньодо покупця оплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;
-нижня — доручення платника своєму банкуперерахувати з його рахунку суму, поставлену в стрічці „сума до оплати ".
Вимога-доручення заповняється одержувачемкоштів і направляється платнику. З ціллю гарантованої доставки вимоги платникуїї рекомендується передавати в комплекті з розрахунковими і транспортнимидокументами за поставлену згідно договору продукцію, виконані роботи.
Якщо платник згоден оплатити вимогу-доручення,то він заповнює нижню частину цього документу і віддає його в обслуговуючийбанк. Строки надання платником вимоги-доручення в банк визначаються сторонами вдоговорі і банком не контролюється.
Чек — це письмове розпорядження чекодавцябанку, що веде його рахунок, оплатити чекодержателя вказану в чеку сумугрошових коштів. Чеки, що видаються банком, зброшуровані в книжки по 10, 20,25, 50 залежно від потреби платника. Термін дії чекової книжки встановлює банкза погодженням з підприємством. Слід зазначити, що чекова форма розрахунків маєряд переваг: гарантована оплата, скорочення строків поставки, строків оплатитовару, контроль платника за дотриманням товарної угоди.
В сучасних умовах поза увагоютоваровиробників і банків України з різних причин залишається така формавзаєморозрахунків, як акредитив.
Акредитив — це грошове зобов'язання банку,яке видається ним за дорученням клієнта на користь його контракту згіднодоговору. Банк відкриває акредитив і здійснює платежі постачальникам або надаєправо іншому банку здійснювати такі ж платежі при умові пред'явленнядокументів, обумовлених в акредитиві.
Акредитивна форма розрахунків в умовахнеплатежів найбільш повно відповідає інтересам обох сторін — постачальника іпокупця. Слід зазначити, що при застосуванні цієї форми безготівковихрозрахунків банки не залишаються осторонь, вони здійснюють контроль завикористанням коштів.
Особливе місце в системі безготівковихрозрахунків займає вексель. Вексель являє собою наказ кредитора своєму боржникупро оплату у вказаний строк визначеної на ньому суми третій особі, якуназивають емітентом. Він використовується безпосередньо для погашеннядовгострокових зобов'язань. При цьому залучення банків до взаєморозрахунків міжпідприємствами не обов'язкове. Однак, безперервність обороту векселя обмежена,оскільки в кінцевому підсумку він повинен бути погашений.
Векселі бувають прості і переказні.Особливістю простого векселя є те, що він виписується і підписується боржником.Переказний вексель підлягає обов'язковому акцепту платником. Переказні векселіможуть бути передані іншому представнику шляхом індосаменту — спеціальногопередаючого надпису на зворотній стороні векселя.
На основі розглянутих форм безготівковихрозрахунків можуть виникнути різні способи платежу. Одним з них є заліквзаємних вимог. До нього відносяться розрахунки, по яких взаємозаборгованістьборжників і кредиторів по відношенню один до одного погашаються в різних сумахі тільки по різниці здійснюються платежі на загальних умовах. їх застосуванняприскорює кругообіг коштів і забезпечує своєчасне проведення платежів, скорочуєпотребу підприємств у грошових ресурсах для розрахунків, зміцнює платіжнудисципліну і скорочує взаємну заборгованість підприємств і організацій.
На основі заліку взаємних вимог можутьорганізовуватись бартерні розрахунки. Бартерна угода дає змогу без використаннягрошей здійснювати прямий обмін товарами. В Законі України „Про оподаткуванняприбутку підприємств " термін „бартер визначається як господарськаоперація, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) убудь-якій формі, іншій, ніж грошова.
В Україні бартерні операції зумовлені,насамперед, інфляцією, нестачею валютних коштів у державі, вони підриваютьстійкість грошової одиниці, тому вони є небажаними. Однак у багатьох випадкахбартер дає змогу підприємствам вижити і не дійти до повного банкрутства уперіод прогресуючої економічної кризи.
3.3 Організація розрахунків на підприємствіяк основна передумова мінімізації бартерних операцій
Переважна більшість розрахунків в загальномуобсязі платіжного обігу повинна здійснюватись в порядку безготівковихрозрахунків. За даними ДП ДАК «Хліб України » Крижопільський елеватор«цей принцип в основному дотримується.
В середньому за досліджуваний період тільки6,5 % всього платіжного обігу було здійснено через касу, решта — шляхомпроведення безготівкових озрахунків безпосередньо через поточний рахунок та впорядку товарообмінних операцій.
Розрахунки в безготівковій формі напідприємстві здійснюються через банк із використанням різних форм розрахунків.Про структуру безготівкових розрахунків на підприємстві за період, щодосліджується, свідчать дані таблиці 3.2.
Як свідчить аналіз даних таблиці напідприємстві за досліджуваний період застосовувались ряд найбільшрозповсюджених форм безготівкових розрахунків. Найбільшу питому вагу вструктурі безготівкових розрахунків займають розрахунки платіжними дорученнями.
Таблиця 3.2
Показники структури платіжного обороту ДП ДАК»Хліб України " Крижопільський елеватор ", %Види безготівкових розрахунків 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007р. 2008р В середньо му за 2004 -2008 рр. Платіжні доручення 85,1 77,3 70,5 68,5 64,4 73,2 Товаробартерні операції 7,7 8,2 8,4 9,1 9,9 8,7 Чеки 1,1 3,4 8,5 10,3 п, з 6,8 Акредитиви зд 6,6 6,4 6,9 6,3 5,9 Планові платежі 1,5 3,1 3,6 5,2 5,4 3,8 Вексельна форма 1,5 1,4 2,6 2,7 1,6 Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Дані таблиці 3.2. переконливо свідчать, щодосліджуване підприємство з кожним роком змінює спектр застосуваннябезготівкових форм розрахунків. В основному за п'ятирічний період, щодосліджувався найбільшу питому вагу в структурі безготівкових розрахунків напідприємстві займали розрахунки платіжними дорученнями. На їх долю припадає73,2 % платіжного безготівкового обігу. В окремі роки, зокрема в 2004 р. надолю цієї форми розрахунків припадало 85,1 % всього безготівкового платіжногообороту. В останні роки в практику розрахунків входять платіжні вимоги — доручення.Вони витісняють розрахунки платіжними дорученнями. Якщо в 2004 р. на долю цієїформи розрахунків припадало 7,7 % всього безготівкового обігу, то уже в 2008р.на 1 пункт більше. При застосуванні цієї форми використовують документ, щоназивається платіжна вимога-доручення. Він поєднує вимогу постачальника допокупця про сплату вартості поставленої продукції чи наданих послуг тадоручення платника своєму банку провести оплату.
Вимога-доручення заповнюється одержувачемкоштів і надсилається безпосередньо платнику разом з документами провідвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги. Платник, у разівідмови оплатити вимогу-доручення, повідомляє про це безпосередньо одержувачакоштів в порядку та строки, зазначені в договорі. В той же час розрахункивимогами-дорученнями при порушені умов договору сприяють зростанню дебіторськоїзаборгованості, що негативно відображається на фінансовому станіпідприємств-постачальників.
З покращенням фінансового стану підприємстваздебільшого збільшуються розрахунки чеками. Як правило, розрахунки здійснюютьсяза допомогою лімітованих чекових книжок. На долю цієї форми розрахунків в 2004році припадало всього 1,1 % всього безготівкового обігу, то уже в 2008 році11,3% або на 10,2 пункти більше. Для розрахунків чеками потрібно значну сумукоштів забронювати на спеціальному рахунку, тобто відволікти кошти з обігу. Втакому випадку складається наступний бухгалтерський запис:
Таким чином, шляхом депонування коштів нарахунку «Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки» в банку емітентачекової книжки гарантується оплата чеків. Розрахунковий чек виписується вмомент здійснення платежу і видається чекодавцем за отримані товари або наданіпослуги. Приймаючи чек до оплати, чекоутримувач перевіряє відповідність чекавстановленому зразку, правильність заповнення чеку, відсутність виправлень,відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку, строк його дії,наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назвучекодавця. Після переконання в особі пред'явника чеку, чекоутримувач приймаєйого до оплати.
Виписаний, підписаний та завірений круглоюпечаткою чек, чекоутримувач здає в банк, виписуючи одночасно реєстр, в якомувказує необхідні реквізити. А саме: номер рахунку чекодавця, йогоідентифікаційний код за ЄДРПОУ, назва банку чекодержателя та його номер МФО,суму та номер чека, загальну суму реєстру. Після перевірки банком правильностіоформлення чеку та реєстру, чек сплачується за рахунок коштів чекодавця нарахунок чекодержателя.
Чекодавець зобов'язаний періодичноперевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків івідповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, усплату яких видані були чеки.
Аналіз розрахунків за допомогою чеківсвідчить, що ця форма розрахунків в умовах становлення ринкових відносин маєсвої негативні риси. Зокрема, кошти, як мінімум, на 75 днів відволікаються зобігу, що не сприяє фінансовому оздоровленню підприємств.
Досить таки відрадним на нашу думку єрозширення розрахунків за допомогою акредитивної форми. В середньому за 5 роківна її долю припадає 5,9% всього платіжного обороту, що здійснюється напідприємстві.
На підприємстві, як свідчить аналіз,застосовувались в основному покриті акредитиви. Застосовуючи цю форму,підприємство бронює кошти на окремому рахунку. Покриті акредитиви, щовідкривались господарством, були, як правило, відзивними тобто такими, що моглибути відізвані банком-емітентом без попереднього узгодження із бенефіціаром.
Для відкриття акредитиву підприємство подаєв обслуговуючий банк заяву встановленої форми. Після цього підприємство депонуєкошти на окремому рахунку, для чого складається наступний бухгалтерський запис
Застосовуючи акредитивну форму розрахунків важливодослідити схему документообігу. Рух документів при акредитивній формірозрахунків зображено нами на схемі (рис. 3.1).
Приведена схема розрахунків дає змогуоперативно їх здійснювати.
Строк дії акредитиву встановлюється в межах 15днів з моменту його відкриття. Але при потребі акредитив може бути подовженимще на 10 днів при зміні умов поставки. Бенефіціар 3 Заявник акредитиву /> (постачальник) 2 (платник) /> 6 4 1 8 /> Виконуючий банк (банк постачальника) Банк — емітент (банк платника) /> 5 /> 7 /> />
Рис.3.1. Схема документообігу приакредитивній формі розрахунку ДП ДАК «Хліб України » Крижопільськийелеватор "
1- подача заяви для відкриття акредитиву,депонування коштів під акредитив; 2- повідомлення на банк бенефіціара про виставленняакредитиву та його умови, перерахування коштів під покриття акредитиву; 3 — відвантаження продукції, виконання робіт чи надання послуг; 4- передача необхіднихдокументів, передбачених умовами акредитиву; 5- повідомлення банку-емітенту дляотримання згоди на виконання акредитиву; 6- зарахування коштів бенефіціару за рахунокдепонованих під акредитив грошових коштів; 7- передача необхідних документів заумовами акредитиву в банк-емітент; 8- повернення після перевірки заявникуакредитива документів по закінченні операції.
Незважаючи на простоту розрахунків приакредитивній формі, вона має ряд недоліків: акредитив не поповнюється, з ньогоне можливо брати кошти готівкою. Все це вимагає пошуку нових форм розрахунків.
Досить таки не втішні дані щодо застосуваннявексельної форми розрахунки. Ця форма розрахунків свідчить про досить такивдалі результати від її застосування іншими підприємствами, зокрема і тими, яківходять до складу агропромислового комплексу. Водночас, досліджуванепідприємство не спішить до її використання. Так, в 2008 році за допомогоювекселів підприємство розраховувалося лише з невеликою кількістю платників. Надолю цієї форми припадає всього в середньому за досліджуваний період 1,6 %загального платіжного обороту.
3.4 Шляхи м мінімізації бартерних операцій
Державна політика в сфері розрахунківспрямована на розв'язання найболючіших проблем підприємств всіх галузейекономіки, зокрема мінімізацію бартерних операцій. Особливо це стосуєтьсяпідприємств АПК, як найбільш розвинутою в умовах регіону.
В умовах кризового стану підприємств АПК,реформування власності на селі одним із головних шляхів досягнення стабілізаціїє державна підтримка агропромислового комплексу із залученням в агросекторнових фінансових потоків.
За останні три роки відбулися значнізрушення щодо запровадження більш прогресивних форм розрахунків.
Необхідність оновлення основних фондів вагропромисловій сфері, де знос їх сягає до 71,4%, а по сільськогосподарськихформуваннях всіх форм власності в Крижопільському районі 72,9 % станом на 1січня 2006 року, відчувається гостра нестача сільськогосподарської техніки,оскільки тракторний парк за останні десять років скоротився майже наполовршу,вимагає значних додаткових довгострокових фінансових ресурсів із застосуваннямнетрадиційних форм і схем кредитування підприємств агропромислового комплексу.Особливо стала актуальною дана проблема у період фінансової слабкостісільськогосподарських підприємств та відсутності у них ліквідної застави. Донетрадиційних методів розрахунків в світовій практиці належать факторинговіоперації, форфейтування і фінансовий лізинг. Проте механізми їх застосування упрактиці фінансового забезпечення підприємств агропромислового комплексу щенедостатньо висвітлені.
Одним із найпоширеніших нетрадиційних формрозрахунків є факторинг. Уперше він виник у США наприкінці XIX ст., згодом ставзастосовуватися в промислове розвинутих країнах Західної Європи. Особливопоширився у практиці комерційних банків в останні 25-30 років. Нині факторингзавойовує дедалі довготривалі позиції і на вітчизняному грошовому ринку.Експеримент із впровадження факторингу розпочав у 1988 році Промбудбанк СРСР, аз 1989 року почали здійснювати факторингові операції й інші комерційні банкиколишнього Радянського Союзу. Можливість інкасування дебіторськоїзаборгованості, тобто одержання грошей за неоплаченими вимогами ірахунками-фактурами, особливо важлива для сільськогосподарських підприємств.Водночас гальмуючим моментом є майже повна відсутність методичної базифакторингових операцій.
Суть факторингу полягає в тому, щофакторингова компанія купує у своїх клієнті їхні платіжні вимоги до покупців наумовах негайної оплати 80-90% вартості відфактурованих поставок та сплати рештичастини за вирахуванням комісійних і процентів; кредит у суворо визначенітерміни незалежно від надходження виручки від покупці Зрозуміло, що платіж відпокупця зараховується на рахунок фактор-компанії.
У країнах із розвинутою ринковою економікоюпри цьому виді економічних відносин значна увага приділяється дотриманнютермінів платежів. Діяльність факторингових компаній і банків спрямовується назабезпечення обсягів і термінів платежів, що дає змогу надати відносинам міжпостачальниками і покупцям значної стабільності.
З економічного погляду факторинг — це комісійно-посередницькадіяльність, пов'язана з поступкою банку клієнтом-постачальником неоплаченихплатежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послугиі відповідно права одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторськоїзаборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами).Факторингові компанії, крім власне факторингу, надають також низку сервіснихпослуг: ведення бухгалтерського обліку для підприємств — клієнтів; проведенняаудиту; підготовку статистичних оглядів, зведень тощо.
Такі компанії найчастіше є дочірніми фірмамивеликих банків. При вирішенні питання щодо укладення факторинговою компанієюдоговору про факторингове обслуговування з постачальником, як правило, збираютьтаку інформацію: чи виробляє фірма продукцію, що користується попитом, надаєпослуги високої якості, чи виконує роботу на високому рівні; про темпизростання виробництва та його перспективи; рівень кваліфікації управлінськогоперсоналу фірми; налагодженість внутрішнього контролю; чіткість визначення умовторгівлі з контрагентами.
У світовій практиці вартість факторинговихпослуг складається з двох елементів: комісії та відсотків, стягнутих задострокової оплати поданих документів. Комісійний збір, звичайно, становить0,5—3% загальної суми куплених рахунків. Його розмір залежить від торговогообороту клієнта, ступеня ризику та обсягу необхідної конторської роботи.Ступінь ризику залежить від платоспроможності боржників клієнта, а обсягконторської роботи — від кількості рахунків-фактур. Крім того, клієнт сплачуєбанку позичковий процент із щоденного залишку попереднього платежу зарахунками. Процент за факторинговий кредит на 2- 4% перевищує офіційну обліковуставку.
Строк кредиту звичайно 90- 120 днів.Здебільшого банк оплачує одноразово 80-90% вартості рахунку-фактури; 10 -20% —це резерв, що буде повернутий після погашення дебітором усієї суми боргу.Наприкінці кожного місяця банк підраховує належні йому комісійні відсотки, атакож визначає залишок неінкасованих фактур, на який виписується рахунок іпередається клієнту.
Існує багато причин, за яких факторинговійкомпанії невигідно попередньо оплачувати повну вартість боргових зобов'язань.Насамперед, можливе виникнення спірних моментів і помилок у рахунках. Якщопостачальник припиняє свою діяльність або з будь-яких причин порушує умовифакторингового договору, то факторинговий відділ не має іншого страховогопокриття попередньо сплачених сум, крім самих платіжних вимог. Таким чиномрізниця 10 -20% вартості рахунків-фактур необхідна для того, щоб за потребиможна було компенсувати попередньо сплачені суми.
Факторинг передбачає переважно постійнівідносини між банком і постачальником, оскільки вимагає спостереження іконтролю за фінансовим станом постачальника, а також платоспроможністю покупців.Тому не кожне сільськогосподарське підприємство може скористатися послугамифакторингової компанії.
Українські підприємства використовуютьфакторинг тільки у разі гострої потреби кредиту на дуже короткий термін.Факторинг у сучасному вигляді нещодавно з'явився на вітчизняному ринку, іможливості цього фінансового інструменту поки що недостатньо оцінені. Досвідкраїн, які використовують факторинг, показує, що особливо привабливий даний видвідносин у сфері експортних операцій. Застосування його у міжнародній торгівлідає змогу прогнозувати зростання його популярності серед вкраїнськихпідприємців-аграрників у сфері відносин. Про розміри факторингових операцій,що надані комерційними банками для ДП ДАК «Хліб України „“Крижопільський елеватор », свідчать дані рис.3.2. Як свідчать данірис. З.2… За останні роки значно активізувалися взаєморозрахунки між банкамита ДП ДАК «Хліб України » «Крижопільський елеватор »,шляхом факторингових операцій. Так. Якщо в 2004 році ДП ДАК «Хліб України» «Крижопільський елеватор», здійснило через комерційні банкифакторингових операцій на суму 309,9 тис. грн… при середній місячній ставці11,4 %, то уже в 2008 році сума операцій збільшилися до 701,1 тис. грн. Прицьому середньомісячна ставка по факторингових операціях становила 8,2 відсоткиабо 4,2 пункти менше.
Отже, факторинг — особливо вигідна дляпідприємств АПК форма фінансування, яка дає змогу керівництву і співробітникамсконцентруватися на виробничих проблемах і максимізації прибутку, що прискорюєодержання більшої частини платежів, гарантує повне погашення заборгованості тазнижує витрати із ведення рахунків. Факторинг дає гарантію платежу і звільняєпостачальників від необхідності брати додаткові й дуже дорогі нині кредити убанку. Все це може позитивно впливати на фінансовий стан підприємствагропромислового комплексу. Крім того, угода про факторинг підвищуєкредитоспроможність сільськогосподарських підприємств, особливо тих, якізаймаються експортною діяльністю, та забезпечує їм додаткові можливостіодержання кредиту в банку.
Висновки та пропозиції
В сьогоднішніх умовах економічного розвиткусуттєво зростає значення й потреба в ефективних й надійних інструментахбезготівкових розрахунків. Розбіжності в рівнях суспільно-економічного розвиткуміж окремими підприємствами, інколи — невпевненість в діловій репутаціїпартнерів, відсутність багаторічних ділових відносин та багато інших моментівпризводять до того, що розрахунки вимагають організації потоку товарів відпродавця до покупця й побудови ланцюжків платежів, що їх пов' язу ватимуть.
Дочірнє підприємство Державної акціонерноїкомпанії «Хліб України „Крижопільський елеватор “ знаходиться вмісті Крижопіль Вінницької області.
Крижопільський елеватор утворився приоб'єднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р.побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон всезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р.побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою,медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізнішебули побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який бувпереобладнаний під хлібопекарню.
Виробничі дільниці підприємства розташованіна трьох територіях, загальна площа складає — 14,2 га.
Підприємство здійснює промислову ізаготівельну діяльність.
Заготівельна діяльність — приймання,сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберіганнята відвантаження зерна споживачам.
Виробництво борошна, в 2005 ріці зросло на21,2 % в порівнянні з 2003 роком. Збільшилось виробництво борошна пшеничногопершого ґатунку і другого ґатунку. На 5% зменшилось виробництво житньогоборошна. На 18%