Обґрунтування проекту нового дочірнього виробничого спільного підприємства "Кипарис-Т"

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИПІДПРИЄМСТВАДИПЛОМНА РОБОТА
магістра
Обґрунтування проектунового дочірнього виробничого спільного підприємства “Кипарис-Т”
Дніпропетровськ
2004

АНОТАЦІЯДипломної роботи магістра
Тема дипломної роботи –„ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ НОВОГО ДОЧІРНЬОГО ВИРОБНИЧОГО СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА“КИПАРИС-Т” НА БАЗІ СПІЛЬНОГО ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТ-ВА”КИПАРИС””
Науковий керівник
Об’єкт досліджень дипломноїроботи: діяльність закритого акціонерного товариства спільнеукраїнсько-кіпрське підприємство «КИПАРИС»(м. Дніпропетровськ) за 2001 -2003роки, виявлення основних проблем його економічного становища і шляхівподальшого розвитку, виконання розрахунків економічної ефективності капітальнихінвестицій в диверсифікацію діяльності при створенні дочірнього спільногопідприємства “КИПАРИС-Т” по виробництву(складанню з імпортних вузлів)телевізорів під торговою маркою іноземного інвестора “RAINFORD”.
Метадосліджень дипломної роботи: вивчення закономірностей та принципів фінансовогомеханізму діяльності спільних підприємств у вигляді акціонерних товариств,оцінка конкурентного ринку телевізорів на Україні та перспектив завоюваннясегментів ринку з новим типом телевізорів найнижчих реалізаційних цін.
КЛЮЧОВІСЛОВА: СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО, ТОРГІВЛЯ, ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ, МАРКЕТИНГ РИНКУ,СЕГМЕНТ РИНКУ, ТЕЛЕВІЗОРИ
Дипломнаробота магістра складається із вступу, трьох розділів, виснов-ків та спискулітератури. Роботу подано на сторінках, містить 32 таблиці, 17 рисунків,додатки на 16 листах. Перелік використаної літератури містить 24 найменування.

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичначастина. Особливості створення та функціонування підприємств з іноземнимиінвестиціями в Україні
1.1 Правове регулюванняфункціонування іноземних інвесторів в Україні
1.2 Заснуванняпідприємства з іноземними інвестиціями у формі господарчого товариства таособливості його статусу в Україні
1.3 Основибізнес-планування інвестування коштів в проекти створення нових виробництв
1.4 Сутність методівоцінки ефективності інвестиційних проектів
Розділ 2. Аналітичначастина. Аналіз фінансового стану та виробничо-господарської діяльностіукраїнськоо-кіпрського СП „ КИПАРИС” у 2001 – 2002 роках
2.1 Загальна техніко-економічна характеристикапідприємства СП “КИПАРИС” у 2001 –2002 роках
2.2 Аналіз складу іджерел утворення майна (активів)
2.3 Аналіз фінансовихрезультатів діяльності
2.4 Коефіцієнтний аналіз показників фінансовоїдіяльності
2.5. Оцінка імовірності банкрутства підприємства тадоцільності диверсифікації діяльності
Розділ 3. Проектначастина. Аналіз ефективності інвестицій в створення дочірнього СП „КИПАРИС – Т”як проект диверсифікації діяльності СП “КИПАРИС” в Україні
3.1 Маркетинговий аналізринкового сегменту для створення дочірнього спільного виробничого підприємстваСП “КИПАРИС-Т” по виробництву телевізорів
3.2 Вихідні дані позатратах проекту створення дочірнього підприємства
3.3 Розрахунки показниківфінансового прогнозу результатів проекту створення дочірнього підприємства“КИПАРИС-Т”
3.4 Прогнозні об’єднані характеристики підприємств СП”КИПАРИС” та дочірнього СП “КИПАРИС-Т”
Висновки
Перелік літератури

ВСТУП
Підприємство, створене відповідно доГосподарського Кодексу України, в статутному фонді якого не менш як десятьвідсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземнимиінвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземнимиінвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаютьсяіноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно дозаконодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціальногоефекту.
Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти,інвестування в які не заборонено законами України. Підприємства з іноземнимиінвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створюватифілії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимогзаконодавства України та законодавства відповідних держав.
Законом можуть бути визначені галузігосподарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участііноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств зіноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимогзабезпечення національної безпеки.
Правовий статус і порядок діяльності підприємствз іноземними інвестиціями визначаються цим Кодексом, законом про режиміноземного інвестування в Україні, іншими законодавчими актами.
Інвестиція — господарська операція, якапередбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних правта цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються накапітальні, фінансові та реінвестиції.
Під капітальною інвестицією слід розумітигосподарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, іншихоб'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів,які підлягають амортизації згідно з Законом “Про оподаткування прибуткупідприємств”.
Під фінансовою інвестицією слід розумітигосподарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, ціннихпаперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиціїподіляються на прямі та портфельні.
Пряма інвестиція — господарська операція, якапередбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи вобмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Портфельна інвестиція — господарська операція,яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансовихактивів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій якбезпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, щоперевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичноюособою, які належать до прямих інвестицій).
На території України до суб'єктів підприємницькоїдіяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремленихпідрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі — підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм тачасу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання тасправляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законамиУкраїни для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Підприємства, створені за участю іноземнихінвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на територіїУкраїни за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в томучислі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільневиробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митномурегулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством Україниз питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств,створених без участі іноземних інвестицій.
Об’єкт досліджень дипломноїроботи: детальний економічний аналіз діяльності закритого акціонерноготовариства спільне українсько-кіпрське підприємство «КИПАРИС»(м.Дніпропетровськ) за 2001 -2003 роки, виявлення основних проблеми йогоекономічного становища і шляхів подальшого розвитку, виконання розрахунківекономічної ефективності капітальних інвестицій в диверсифікацію діяльності пристворенні дочірнього спільного підприємства “КИПАРИС-Т” повиробництву(складанню з імпортних вузлів) телевізорів під торговою маркоюіноземного інвестора “RAINFORD”.
Метадосліджень дипломної роботи: вивчення закономірностей та принципів фінансовогомеханізму діяльності спільних підприємств у вигляді акціонерних товариств,оцінка конкуруючих економічних процесів ефективності розвитку спільногопідприємства як підприємства із своїми законами розширеного відтворення,внутрішньої за зовнішньої системи ціноутворення та дивідендної політики, оцінкаконкурентного ринку телевізорів на Україні та перспектив завоювання сегментівринку з новим типом телевізорів найнижчих реалізаційних цін.
Актуальністьдосліджень дипломної роботи: з врахуванням великої кількості в Україніімпортних телевізорів, які складаються на вітчизняних складальних лініях(тільки 5% телевізорів імпортуються як готовий товар), зниження продажної цінителевізора в умовах відсутності власної телевізійної промисловості України таємності ринку до 1,5 млн. телевізорів на рік є безперечно перспективнимнапрямком диверсифікації діяльності торгового підприємства з своєю мережею супермаркетівреалізації та гарантійного обслуговування на базі цеху складання телевізорів.
Методидосліджень: проведення горизонтального(індексно-хронологіч-ного) тавертикального(структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансовоїзвітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, прогнозуванняінвестиційної привабливості методом дисконтованого аналізу ефективностідіяльності створеного дочірнього спільного підприємства.

1ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИІНВЕСТИЦІЯМИ В УКРАЇНІ
1.1Правове регулювання функціонування іноземних інвесторів в Україні
Правовий господарський порядок в Україніформується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулюванняекономічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулюваннямакроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальностідержави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної інезалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
Загальними принципами господарювання в Україніє[1]:
— забезпечення економічної багатоманітності тарівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;
— свобода підприємницької діяльності у межах,визначених законом;
— вільний рух капіталів, товарів та послуг натериторії України;
— обмеження державного регулювання економічнихпроцесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованостіекономіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захистунаселення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;
— захист національного товаровиробника;
— заборона незаконного втручання органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб угосподарські відносини.
Суб'єкти господарювання мають право без обмеженьсамостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Суб'єкти господарювання підлягають державнійреєстрації відповідно до Кодексу[1], при цьому держава здійснює контроль інагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:
— збереження та витрачання коштів і матеріальнихцінностей суб'єктами господарських відносин — за станом і достовірністюбухгалтерського обліку та звітності;
— фінансових, кредитних відносин, валютногорегулювання та податкових відносин — за додержанням суб'єктами господарюваннякредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержаннямвимог валютного законодавства, податкової дисципліни;
— цін і ціноутворення — з питань додержаннясуб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;
— монополізму та конкуренції — з питаньдодержання антимонопольно-конкурентного законодавства;
— земельних відносин — за використанням іохороною земель; водних відносин і лісового господарства — за використанням таохороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;
виробництва і праці — за безпекою виробництва іпраці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною,санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якимивстановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;
— споживання — за якістю і безпечністю продукціїта послуг;
— зовнішньоекономічної діяльності — з питаньтехнологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач маєправо на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтересизазначених суб'єктів захищаються шляхом:
— визнання наявності або відсутності прав;
— визнання повністю або частково недійсними актіворганів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів іншихсуб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтересисуб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угодз підстав, передбачених законом;
— відновлення становища, яке існувало допорушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
— припинення дій, що порушують право абостворюють загрозу його порушення;
— присудження до виконання обов'язку в натурі;
— відшкодування збитків;
— застосування штрафних санкцій;
— застосування оперативно-господарських санкцій;
— застосування адміністративно-господарськихсанкцій;
— установлення, зміни і припинення господарськихправовідносин;
— іншими способами, передбаченими законом.
Підприємництво суб’єктів господарювання — цесамостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарськадіяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метоюдосягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємці мають право без обмежень самостійноздійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Підприємництво здійснюється на основі:
— вільного вибору підприємцем видівпідприємницької діяльності;
— самостійного формування підприємцем програмидіяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється,залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів,використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послугивідповідно до закону;
— вільного найму підприємцем працівників;
— комерційного розрахунку та власногокомерційного ризику;
— вільного розпорядження прибутком, щозалишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів,передбачених законом;
— самостійного здійснення підприємцемзовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому часткивалютної виручки на свій розсуд.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-якихорганізаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Порядок створення, державної реєстрації,діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремихорганізаційних форм визначається Кодексом та іншими законами.
Держава гарантує усім підприємцям, незалежно відобраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права тарівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних,фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Установчими документами суб'єкта господарювання єрішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках,передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
В установчих документах повинні бути зазначенінайменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предметгосподарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядокприйняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків тазбитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбаченозаконом.
У засновницькому договорі засновники зобов'язуютьсяутворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодойого утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків ізбитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньомузасновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умовидіяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядокйого реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
Статут суб'єкта господарювання повинен міститивідомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності,розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілуприбутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, проумови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також іншівідомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єктагосподарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й іншівідомості, що не суперечать законодавству.
Статут (положення) затверджується власником майна(засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами абоіншими суб'єктами відповідно до закону.
Суб'єкт господарювання підлягає державнійреєстрації, крім випадків, встановлених Кодексом[1].
Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводитьсяу виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державнійадміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщоінше не передбачено законом.
Для державної реєстрації суб'єкта господарюванняподаються такі документи:
— рішення власника (власників) майна абоуповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом;
— установчі документи, передбачені законом длявідповідного виду юридичних осіб;
— рішення Антимонопольного комітету України про згодуна створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання увипадках, передбачених законом;
— документ (документи), що засвідчує сплатузасновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання врозмірі, встановленому законом;
— реєстраційна картка встановленого зразка;
— документ, що засвідчує сплату коштів задержавну реєстрацію.
При створенні у процесі приватизації та/абокорпоратизації відкритих акціонерних товариств повинен також бути поданий звітпро наслідки підписки на акції, затверджений Державною комісією з ціннихпаперів та фондового ринку.
Державна реєстрація суб'єктів господарюванняздійснюється у строк не більше десяти днів з дня подання документів, зазначениху цій статті. Реєструючий орган зобов'язаний протягом цього строку видатисуб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію.
На печатках і штампах суб'єкта господарюванняповинен зазначатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта включено додержавного реєстру суб'єктів господарювання, або ідентифікаційний кодгромадянина-підприємця.
Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єктагосподарювання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік ворганах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків в установахбанків.
Відомості щодо державної реєстрації суб'єктагосподарювання включаються до єдиного державного реєстру, відкритого длязагального ознайомлення.
Перереєстрація суб'єкта господарюванняпроводиться у разі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт, абоорганізаційної форми господарювання, або найменування суб'єкта господарювання іздійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.
Скасування (припинення) державної реєстраціїсуб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також напідставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечатьзаконодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечитьзакону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.
Скасування державної реєстрації припиняєгосподарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідаціїсуб'єкта господарювання.
Законодавством України можуть бути встановленіспеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних формгосподарювання.
Суб'єкти господарювання мають право відкриватисвої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи.Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх реєстрації. Суб'єктгосподарювання лише повідомляє про їх відкриття реєструючий орган шляхомвнесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.
Припинення діяльності суб'єкта господарюванняздійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу,перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чиуповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб'єктагосподарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом,- за рішенням суду.
Підприємство — самостійний суб'єктгосподарювання, створений компетентним органом державної влади або органоммісцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних таособистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченомуКодексом[1]та іншими законами[2-9].
Підприємство, якщо законом не встановлено інше,діє на основі статуту, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійнийбаланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням таідентифікаційним кодом, не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Залежно від форм власності, передбачених законом,в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, що діє на основі приватноївласності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
підприємство, що діє на основі колективноївласності (підприємство колективної власності);
комунальне підприємство, що діє на основікомунальної власності територіальної громади;
державне підприємство, що діє на основі державноївласності;
підприємство, засноване на змішаній формівласності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
У разі якщо в статутному фонді підприємстваіноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнаєтьсяпідприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якогоіноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземнимпідприємством.
Залежно від способу утворення (заснування) таформування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється однимзасновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до законустатутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляєдоходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керуєпідприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму,вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними єпідприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власностіоб'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власностізасновника.
Корпоративне підприємство утворюється, якправило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), дієна основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльностізасновників (учасників), їх спільного управління справами, на основікорпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участізасновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються уформі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числізасновані на приватній власності двох або більше осіб.
Підприємства залежно від кількості працюючих таобсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені домалих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визнаютьсяпідприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний(фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу відреалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми,еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національногобанку України щодо гривні.
Великими підприємствами визнаються підприємства,в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рікперевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт,послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро засередньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Усі інші підприємства визнаються середніми.
У випадках існування залежності від іншогопідприємства, підприємство визнається дочірнім.
Майно підприємства становлять виробничі іневиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається всамостійному балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є:
— грошові та матеріальні внески засновників;
— доходи, одержані від реалізації продукції,послуг, інших видів господарської діяльності;
— доходи від цінних паперів;
— кредити банків та інших кредиторів;
— капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
— майно, придбане в інших суб'єктівгосподарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
— інші джерела, не заборонені законодавствомУкраїни.
Володіння і користування природними ресурсамипідприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а увипадках, передбачених законом, на пільгових умовах.
Відносини підприємства з іншими підприємствами,організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюютьсяна основі договорів.
Підприємство має право реалізовувати самостійновсю продукцію, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, натериторії України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.
Підприємство самостійно здійснюєзовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до нихнормативно-правовими актами.
Майном у Кодексі[1] визнається сукупність речейта інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісневизначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктівгосподарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбаченихзаконом формах обліку майна цих суб'єктів.
Залежно від економічної форми, якої набуває майноу процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать доосновних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Основними фондами виробничого і невиробничогопризначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент,виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалоговикористання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Оборотними засобами є сировина, паливо,матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майновиробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством дооборотних засобів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання єгроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарнихвідносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносинвідповідно до законодавства.
Товарами у складі майна суб'єктів господарюваннявизнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання єцінні папери.
Суб'єкти господарювання в межах своєї компетенціїта відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати тареалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктівгосподарювання.
Цінним папером є документ встановленої форми звідповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право івизначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), івласником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, атакож можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
В Україні можуть випускатися і перебувати в обігупайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках,передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції,облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик,облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі,інші види цінних паперів, передбачені Кодексом[18] та іншими законами.
Господарськими товариствами визнаютьсяпідприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особамита/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькійдіяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбаченихКодексом[18], господарське товариство може діяти у складі одного учасника. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про інвестиційнудіяльність»[4] визначає загальні правові, економічні та соціальні умовиінвестиційної діяльності на території України та спрямований на забезпеченнярівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльностінезалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народногогосподарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва таінтеграції.
Інвестиціями є всі види майнових таінтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та іншихвидів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) абодосягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути:
— кошти, цільові банківські вклади, паї, акції таінші цінні папери;
— рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди,устаткування та інші матеріальні цінності);
— майнові права, що випливають з авторськогоправа, досвід та інші інтелектуальні цінності;
— сукупність технічних, технологічних,комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації,навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого видувиробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);
— права користування землею, водою, ресурсами,будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
— інші цінності.
Інвестиції у відтворення основних фондів і наприріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальнихвкладень.
Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бутибудь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях тасферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади,науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, атакож майнові права.
Інвестори — суб'єкти інвестиційної діяльності,які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових таінтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати вролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якогоучасника інвестиційної діяльності.
Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, видий обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-якихучасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів іторгів.
Інвестор має право володіти, користуватися ірозпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції таторговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актівУкраїни.
ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про режим іноземногоінвестування” [ 7 ] визначає особливості режиму іноземного інвестування натериторії України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавстваУкраїни.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися увигляді:
— іноземної валюти, що визнається конвертованоюНаціональним банком України;
— валюти України — при реінвестиціях в об'єктпервинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно дозаконодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
— будь-якого рухомого і нерухомого майна тапов'язаних з ним майнових прав;
— акцій, облігацій, інших цінних паперів, а такожкорпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичноїособи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства іншихкраїн), виражених у конвертованій валюті;
— грошових вимог та права на вимоги виконаннядоговірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартістьу конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країниінвестора або міжнародними торговельними звичаями;
— будь-яких прав інтелектуальної власності,вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами(процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а такожпідтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на територіїУкраїни авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки,знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
— прав на здійснення господарської діяльності,включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів,наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких уконвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країниінвестора або міжнародними торговельними звичаями;
— інших цінностей відповідно до законодавстваУкраїни.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у такихформах:
— часткової участі у підприємствах, щостворюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбаннячастки діючих підприємств;
— створення підприємств, що повністю належатьіноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземнихюридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
— придбання не забороненого законами Українинерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення,обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямогоодержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та іншихцінних паперів;
— придбання самостійно або за участю українськихюридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використанняприродних ресурсів на території України;
— придбання інших майнових прав;
— господарської (підприємницької) діяльності наоснові угод про розподіл продукції;
— в інших формах, які не заборонені законамиУкраїни, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів ізсуб'єктами господарської діяльності України.
Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-якіоб'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
Для іноземних інвесторів на території Українивстановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарськоїдіяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнароднимидоговорами України.
Іноземним інвесторам після сплати податків,зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайнийпереказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті,одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
На території України підприємства з іноземнимиінвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавствомУкраїни[1], [3].
Майно, що ввозиться в Україну як внесокіноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями(крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється відобкладення митом.
При цьому митні органи здійснюють пропуск такогомайна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселяна суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дняоформлення ввізної вантажної митної декларації.
Вексель погашається і ввізне мито несправляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначенемайно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженнямпідприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.
Підприємство з іноземними інвестиціями самостійновизначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них,якщо інше не передбачено законодавством України. Продукція підприємств зіноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови їїсертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України.
Підприємстваз іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавстваУкраїни.
1.2Заснування спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формігосподарчого товариства та особливості його статусу в Україні Міжнародним спільним підприємством (МСП)вважається організаційно-правова форма поєднання зусиль різнонаціональнихпартнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції чи наданняпослуг, торгівлі, використання доходів, розподілу підприємницьких ризиків тощо[19].
Підприємство, створене відповідно до Кодексу [1],в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземнаінвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємствонабуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахуванняіноземної інвестиції на його баланс.
Підприємство з іноземними інвестиціями самостійновизначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них,якщо інше не передбачено законодавством України. Продукція підприємств зіноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови їїсертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України [7],[8].
Підприємства з іноземними інвестиціями сплачуютьподатки відповідно до законодавства України [2],[5],[6].
Мотиваційний механізм заснування МСП створюєтьсяна макро- та мікрорівні національної системи господарювання [14]. Попередніпереговори щодо створення МСП, як правило, завершуються підписанням партнерамипротоколу про наміри, в якому мають бути зазначені:
— загальні обсяги виробництва і поставокпродукції на внутрішній та зовнішній ринки;
— розмір статутного фонду з відокремленням частокпартнерів у ньому;
— співвідношення між власними та запозиченимикоштами;
— можливий банк-кредитор;
- наявність місцевої кваліфікованої робочої сили та потреба взалученні іноземного персоналу;
- організація продажу виробів чи послуг, організація та тривалістьпісляпродажного обслуговування;
— трансферт(репатріація) прибутку іноземногопартнера.
Перелік документів, які подаються ініціаторамистворення СПдля його реєстрації в органах державноївлади України:
1. Заява про намір створення СП.
2. Установчий договір.
3. Статут СП.
4. Техніко-економічне обгрунтування або бізнес-план.
5. Письмове погодження відповідного органууправління.
6. Згода місцевих органів державної влади.
7. Нотаріально завірені копії установчихдокументів, свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб України і довідкабанківської установи, що веде розрахунки.
Для іноземних інвесторів:
8. Документ, що підтверджує його реєстрацію вкраїні місцезнаходження. Цей документ повинен бути нотаріально засвідчений,переведений на українську мову і легалізований у встановленому порядку.
9. Рекомендаційний лист банківської установиіноземної фірми в країні місцезнаходження, що веде її розрахунки, з перекладомна українську мову і легалізований.   
а) формування власного статутного капіталуакціонерного товариства
Акціонерним визнається товариство, яке маєстатутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальноївартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їмакцій [3].
При формуванні статутного капіталувикористовуються цінні папери — грошові документи, що засвідчують правоволодіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їхвипустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у виглядідивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав,що випливають з цих документів, іншим особам [9 ].
Цінні папери можуть бути іменними або напред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або вних спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхомповного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав зацінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також якзастава для забезпечення платежів і кредитів.
В Україні акціонерні товариства для формуваннявласного капіталу можуть випускатися такі види цінних паперів [3],[9]:
а) пайові цінні папери (фіктивна формавідображення капіталу):
— акції;
б) боргові (довгострокові позики) цінні папери:
— облігації підприємств;
Акція — цінний папір без установленого строкуобігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства,підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінніним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у виглядідивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерноготовариства.
Акції можуть бути іменними та на пред'явника,привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило,іменних акцій. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, щоведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію,включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість такихакцій у кожного з акціонерів.
По акціях на пред'явника у книзі реєструється їхзагальна кількість.
Привілейовані акції дають власникові переважнеправо на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майнаакціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акційне мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше непередбачено його статутом. Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованиму процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплатадивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміруодержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибутоквідповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціяхпровадиться за рахунок резервного фонду.
Якщо розмір дивідендів, що сплачуютьсяакціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованихакціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів,виплачених іншим акціонерам.
Привілейовані акції не можуть бути випущені насуму, що перевищує 10 процентів статутного фонду акціонерного товариства.Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначаєтьсястатутом акціонерного товариства.
Власник акції має право на частину прибуткуакціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крімвласника привілейованої акції), а також інші права, передбачені цим Законом,іншими законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства.
Рішення про випуск акцій приймається засновникамиакціонерного товариства або загальними зборами акціонерів акціонерноготовариства. Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі йогостатутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства (у разіперетворення його в акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій можливий утому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі ранішевипущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарськоюдіяльністю акціонерного товариства. Акції оплачуються в гривнях, а у випадках,передбачених статутом акціонерного товариства, також у іноземній валюті абошляхом передачі майна. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акціївиражається у гривнях.
Дивіденди по акціях виплачуються один раз на рікза підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерноготовариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні післясплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет тапроцентів за банківський кредит.
Устатуті суспільства повинні бути визначений розмір дивіденду і (чи) вартість,виплачувана при ліквідації суспільства (ліквідаційна вартість) попривілейованих акціях кожного типу. Розмір дивіденду і ліквідаційна вартістьвизначаються у твердій грошовій чи сумі у відсотках до номінальної вартостіпривілейованих акцій. Розмір дивіденду і ліквідаційна вартість попривілейованих акціях вважаються визначеними також, якщо статутом суспільствавстановлений порядок їхнього визначення.
Власникипривілейованих акцій, по яких не визначений розмір дивіденду, мають право наодержання дивідендів нарівні з власниками звичайних акцій. Якщо статутомсуспільства передбачені привілейовані акції двох і більш типів, то статутомсуспільства повинна бути також установлена черговість виплати дивідендів іліквідаційної вартості по кожному типу привілейованих акцій. Статутом суспільстваможе бути встановлено, що невиплачений чи не цілком виплачений дивіденд попривілейованих акціях визначеного типу, розмір якого визначений у статуті,накопичується і виплачуються згодом (кумулятивні привілейовані акції). Устатуті суспільства можуть бути визначені також можливість і умови конвертаціїпривілейованих акцій визначеного типу в звичайні акції чи привілейовані акціїінших типів.
Акціонери- власники привілейованих акцій беруть участь у загальних зборах акціонерів ізправом голосу при рішенні питань про реорганізацію і ліквідацію суспільства.Акціонери — власники привілейованих акцій визначеного типу здобувають правоголосу при рішенні на загальних зборах акціонерів питань про внесення змін ідоповнень у статут суспільства, що обмежують права акціонерів — власників цьоготипу привілейованих акцій, включаючи випадки визначення чи збільшенняліквідаційної вартості, виплачуваної по привілейованих акціях попередньоїчерги, а також надання акціонерам — власникам іншого типу привілейованих акційпереваг у черговості виплати дивіденду і (чи) ліквідаційної вартості акцій.
Акціонери- власники привілейованих акцій визначеного типу, розмір дивіденду по якийвизначений у статуті суспільства, за винятком акціонерів — власниківкумулятивних привілейованих акцій, мають право брати участь у загальних зборахакціонерів із правом голосу з усіх питань його компетенції, починаючи зі збори,що назначені за річними загальними зборами акціонерів, на якому не булоприйняте рішення про виплату дивідендів чи були прийняті рішення про неповнувиплату дивідендів по привілейованих акціях цього типу. Право акціонерів — власників привілейованим акціям такого типу брати участь у загальних зборахакціонерів припиняється з моменту першої виплати по зазначених акціяхдивідендів у повному розмірі.
Статутсуспільства може передбачати право голосу по привілейованих акціях визначеноготипу, якщо статутом суспільства передбачена можливість конвертами акцій цьоготипу в звичайні акції. При цьому власник такої привілейованої акції має кількістьголосів, не перевищуючу кількість голосів по звичайних акціях, у які може бутиконвертована приналежна йому привілейована акція.
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесенняїї власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йомуномінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк звиплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян надобровільних засадах.
Облігації підприємств випускаються підприємствамиусіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств,акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь вуправлінні.
Облігації можуть випускатися іменними і напред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаютьсяабо з обмеженим колом обігу. Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:найменування цінного паперу — «облігація», фірмове найменування імісцезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (дляіменної облігації); номінальну вартість облігації; строки погашення, розмір істроки виплати процентів (для процентних облігацій); місце і дату випуску, атакож серію і номер облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженоїна це особи, печатку емітента.
Крім основної частини до облігації можедодаватися купонний лист на виплату процентів. Купон на виплату процентівповинен містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплатупроцентів; номер облігації, по якій виплачуються проценти; найменування емітентаі рік виплати процентів. Облігації, запропоновані для відкритого продажу знаступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні міститикупонний лист.
Рішення про випуск облігацій підприємствприймається емітентом і оформляється протоколом. Акціонерні товариства можутьвипускати облігації на суму не більше 25 процентів від розміру статутного фондуі лише після повної оплати усіх випущених акцій.
Випуск облігацій підприємств для формування і поповненнястатутного фонду емітентів, а також для покриття збитків, пов'язаних з їхгосподарською діяльністю, не допускається.
б)Фінансовий механізм управління акціонерним підприємством
Фінансипідприємства – це сукупність економічних, грошових відносин, що виникають упроцесі виробництва, розподілу і використання сукупного суспільного продукту,національного багатства, і зв'язані з утворенням, розподілом і використаннямвалового доходу, грошових нагромаджень і фінансових ресурсів підприємств [12].
Дофінансових відносин, що визначають зміст даної категорії, прийнято відноситигрошові відносини, що виникають у процесі розширеного відтворення, а саме:
1) між підприємствами й іншими суб'єктами господарювання;
2) між підприємствами і бюджетною системою;
3) між підприємствами і фінансово-кредитною системою;
4) усередині різних об'єднань підприємств;
5) усередині підприємства.
Рольфінансів підприємства полягає в наступному [10]:
1.Розподіляючи і перерозподіляючи національний доход і національне багатство назагальнодержавному рівні, фінанси підприємств забезпечують формуванняфінансових ресурсів країни, використовуваних для утворення бюджету іпозабюджетних суспільних фондів.
2. Уході розподілу і перерозподілу національного доходу і національного багатствана рівні підприємств вони забезпечують сферу матеріального виробництванеобхідними фінансовими ресурсами і коштами для безупинного процесу розширеноговідтворення.
3. Нарівні виробничих колективів за допомогою фінансів формуються такі грошовіфонди, як фонди оплати праці і матеріального стимулювання, здійснюютьсяпрограми соціального розвитку колективів підприємств.
4.Важливої є роль фінансів підприємств у збалансованості в народному господарствіміж матеріальними і грошовими фондами, призначеними для цілей споживання інагромадження. Від ступеня забезпечення такої збалансованості багато в чомузалежать стабільність національної грошової одиниці, грошовий обіг, станплатіжно-розрахункової дисципліни в народному господарстві.
5.Безпосередній зв'язок фінансів підприємств і фінансів галузей народногогосподарства з усіма фазами відтворювального процесу обумовлює їх високу потенційнуактивність і велику можливість впливу на всі сторони господарювання.
6.Фінанси підприємств можуть служити важливим інструментом державного регулюванняекономіки. З їхньою допомогою здійснюється регулювання відтворення виробленогопродукту, забезпечується фінансування розширеного відтворення на основіоптимального співвідношення між засобами, спрямованими на споживання інагромадження.
Фінансипідприємств виконують три основні функції:
- розподільну;
- контрольну;
- формування грошових доходів;
Підрозподільною функцією фінансів підприємства варто розуміти здійснення нимисвоєї діяльності в процесі розподілу валового внутрішнього продуктупідприємства.
Підконтрольною функцією фінансів підприємства варто розуміти внутрішньо властивуїм здатність об'єктивно відбивати і тим самим контролювати стан економікипідприємства.
Фінансовівідносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбуваєтьсяформування власних засобів підприємства, його доходів, залучення позиковихджерел фінансування господарської діяльності, розподіл доходів, що утворяться врезультаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.
Організаціягосподарської діяльності вимагає відповідного фінансового забезпечення, тобтопервісного капіталу, що утворюється з внесків засновників підприємства іприймає форму статутного капіталу. Це найважливіше джерело формування майнабудь-якого підприємства.
Пристворенні підприємства статутний капітал направляється на придбання основнихфондів і формування оборотних коштів у розмірах, необхідних для веденнянормальної виробничо — господарської діяльності, вкладається в придбанняліцензій, патентів, ноу-хау, використання яких є важливим доходним фактором.Таким чином, первісний капітал інвестується у виробництво, у процесі якогостворюється вартість, що виражається ціною реалізованої продукції. Післяреалізації продукції вона приймає грошову форму — форму виторгу від реалізаціївироблених товарів, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства.
Виторг- це ще не доход, але джерело відшкодування витрачених на виробництво продукціїкоштів і формування грошових фондів і фінансових резервів підприємства. Урезультаті використання виторгу з нього виділяються якісно різні складовічастини створеної вартості.
Насампередце зв'язано з формуванням амортизаційного фонду, що утворюється у видіамортизаційних відрахувань після того, як знос основних виробничих фондів інематеріальних активів прийме грошову форму. Обов'язковою умовою утворенняамортизаційного фонду є продаж зроблених товарів споживачу і надходженнявиторгу.
Оскільки матеріальну основу створюваного товарускладають сировина, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати,їхня вартість поряд з іншими матеріальними витратами, зносом основнихвиробничих фондів, заробітною платою працівників складають витрати підприємстваз виробництва продукції, що приймають форму собівартості. До надходження виторгуці витрати фінансуються за рахунок оборотних коштів підприємства, що невитрачаються, а авансуються у виробництво. Після надходження виторгу відреалізації товарів оборотні кошти відновлюються, а понесені підприємствомвитрати по виробництву продукції відшкодовуються.
Відокремленнявитрат у виді собівартості дає можливість зіставити отриманий від реалізаціїпродукції виторг і зроблені витрати. Зміст інвестування засобів у виробництвопродукції складається в одержанні чистого доходу, і якщо виторг перевищуєсобівартість, то підприємство одержує його у виді прибутку.
Прибутокі амортизаційні відрахування є результатом кругообігу засобів, вкладених увиробництво, і відносяться до власних фінансових ресурсів підприємства, якимивоно розпоряджається самостійно. Оптимальне використання амортизаційнихвідрахувань і прибутку по цільовому призначенню дозволяє відновити виробництво продукціїна розширеній основі.
Призначенняамортизаційних відрахувань — забезпечувати відтворення основних виробничихфондів і нематеріальних активів. На відміну від амортизаційних відрахуваньприбуток не залишається цілком у розпорядженні підприємства, його значначастина у виді податків надходить у бюджет, що визначає ще одну сферуфінансових відносин, що виникають між підприємством і державою з приводурозподілу створеного чистого доходу.
Прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства — це багатоцільове джерелофінансування його потреб, але основні напрямки його використання можнавизначити як нагромадження і споживання. Пропорції розподілу прибутку нанагромадження і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.
Амортизаційнівідрахування і частина прибутку, що направляється на нагромадження, складаютьгрошові ресурси підприємства, використовувані на його виробничий і науково — технічний розвиток, формування фінансових активів — придбання цінних паперів,внески в статутний капітал інших підприємств і т.п. Інша частина прибутку,використовується на нагромадження, направляється на соціальний розвитокпідприємства. Частина прибутку використовується на споживання, у результатічого виникають фінансові відносини між підприємством і особами — акціонерами,як зайнятими, так і не зайнятими на підприємстві. Оскільки фінанси підприємстваяк відносини є частиною економічних відносин, що виникають у процесігосподарської діяльності, принципи їх організації визначаються основамигосподарської діяльності підприємств. Виходячи їх цього, принципи організаціїфінансів можна сформулювати в такий спосіб: самостійність в області фінансовоїдіяльності, самофінансування, зацікавленість у підсумках фінансово — господарської діяльності, відповідальність за її результати, контроль зафінансово — господарською діяльністю підприємства.
г) Формуванняприбутку підприємства
Прибутокє однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробничакатегорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільноговиробництва [19].
Появаприбутку безпосередньо пов’язана з появою категорії “Витрати виробництва”.Прибуток – це та частина додаткової вартості продукту, що реалізуєтьсяпідприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.
Відособленнячастини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі яксобівартість продукції.
Додатковийпродукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідногопродукту. додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і єоднією з важливих умов їхнього успішного розвитку.
Прибуток– це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової дорозподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеномупродукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Об’єктивна основаіснування прибутку пов’язана з необхідністю первинного розподілу додатковогопродукту. Прибуток – це форма прояву вартості додаткового продукту. Прибуток єоб’єктивною економічною категорією [12]. Тому на його формування впливаютьоб’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва йрозподілу валового внутрішнього продукту.
Водночасприбуток – це підсумковий показник, результат фінаново-господарської діяльностіпідприємств як суб’єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати ізазнає впливу багатьох чинників.
Наформування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобтоефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузьгосподарства; установлені законодавством умови обліку фінансовихрезультатів(Рис.1.1).        
Отриманняприбутку від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) залежить відздійснення основної діяльності суб’єктів господарювання. Прибуток є складовоючастиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якоїна поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибуткувизначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі данихбухгалтерського обліку.
Реальноформування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції.Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датоювід вантаження продукції (товарів), а для робіт(послуг) – за датою фактичноговиконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця набанківський рахунок постачальника.
Нарис. 1.2 наведено структурно-логічну схему формування прибутку від реалізаціїпродукції, а також названо основні показники, що впливають на прибуток відреалізації [24].
Прибутоквід реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників:обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізаціїпродукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції,частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
Особливостьюуправління фінансами акціонерного підприємства є управління прибутком, оскількивін є джерелом виплати дивідендів акціонерам, тобто власникам акціонерногопідприємства(Рис.1.4). Тому в акціонерному підприємстві нормативнарентабельність акціонерного капіталу має наступні вимоги із боку акціонерів:
- дивіденди на просту акцію (після розподілу чистого прибутку тавиділення дивідендів на 10 % привілейованих акцій за заздалегідь зазначенимпроцентом), повинні бути не нижчі за середній процент
доходностіінвестицій капіталу в інших галузях економіки, включаючи норму банківськогодепозитного процента;
— дивідендина просту акцію повинні враховувати процент інфляційного відшкодування зниженнявартості інвестованого в уставний фонд капіталу;
Звідсиформування прибутку в акціонерних підприємствах виконується не тільки на умовахсамоокупності та самофінансування підприємства, але й виходячи з принципуекономічної рентабельності відрахування частини чистого прибутку акціонерам, якїх доход на вкладений капітал.
/>
Рис.1.3 Типовий розподіл чистого прибуткуакціонерного товариства (після оподаткування)

1.3Основи бізнес-планування інвестування коштів в проекти створення новихвиробництв
Бізнес-план – це план розвитку підприємства, необхідний дляосвоєння нових сфер діяльності чи фірми для створення нових сфер бізнесу.Основними цілями бізнес-плану є [20]:
1) визначення ступеня життєздатності і майбутньої стійкостіпідприємства, зниження ризику підприємницької діяльності;
2) конкретизація перспектив бізнесу;
3) залучення уваги й інтересу потенційних інвесторів фірми, а такожспоживачів і постачальників;
4) придбання досвіду планування, показ підприємства в перспективі.
Бізнес-планнеобхідний, насамперед, для залучення уваги майбутніх інвесторів (наприклад,банків), як відправна крапка при веденні переговорів з майбутніми партнерами.
Першиметапом у розробці бізнес-плану є визначення джерел необхідної інформації.Такими джерелами можуть стати підручники по бізнесу-плануванню, урядовізаклади, консалтингові й аудиторські фірми, галузеві видання і т.п.
Другийетап – визначення цілей розробки бізнес-плану. Цілі визначаються перелікомпроблем, які покликаний вирішити бізнес-план. Для більшої привабливості проектумає сенс сполучення внутрішніх і зовнішніх проблем діяльності підприємства,наприклад, пропозиція потенційним інвесторам (комерційним банкам, наприклад) непросто виступати кредитором, а повноправно брати участь у підприємницькомупроекті, тобто мати частку в акціонерному капіталі, брати участь у розподіліприбутку і т.д.
Третійетап – визначення цільових читачів бізнес-плану: майбутніх інвесторів, якимиможуть виступати акціонери, комерційні банки, венчурні капіталісти і т.д. Узалежності від контингенту читачів у бізнес-плані необхідно виділити ті чи іншісторони діяльності фірми, щоб переконати інвесторів у тім, що вкладені коштибудуть раціонально використані і принесуть видимі результати.
Четвертийетап – установлення загальної структури створюваного документа. Звичайнобізнес-план містить у собі наступні складові частини:
1) – титульний лист і зміст. Титульний лист повинний міститизаголовок плану, дату його підготовки, інформацію про укладача плану і для коговін був підготовлений. Зміст повинний давати чітке представлення про весь змістбізнес-плану.
2) – резюме. Воно повинно містити в собі основні положення й ідеїбізнес-плану. Резюме повинне складатися з трьох частин: уведення (мети плану ікоротко суть проекту), основного змісту (короткий опис усіх ключових моментівбізнес-плану, також рід діяльності, прогноз попиту, джерела фінансування іт.д.) і висновку (представлення факторів майбутнього успіху проекту, описосновних способів дії підприємця). Резюме повинне бути коротким і даватизагальне представлення про план, а також воно повинно бути складено такимчином, щоб у читача виникло бажання продовжити читання бізнес-плану.
3) – історія бізнесу (якщо підприємство вже існує). Тут потрібнопідкреслити успіхи фірми й окремих співробітників, розповісти про створення ідіяльність фірми, про те, які продукти і послуги пропонує фірма на ринку, пророль вищого керівництва в діяльності підприємства і т.д.
4) – опис продуктів (послуг). Детальний опис майбутнього товарунеобхідно довести до зведення інвесторів, що зацікавлені у високомуконкурентному потенціалі товару. В описі необхідно відбити способи застосуванняданого товару і його властивості, порівняння з аналогічною продукцієюконкурентів, а також життєвий цикл товару. Увага повинна бути приділена такождизайну й упакуванню і мотивам, що будуть спонукувати покупців здобувати самеданий товар.
5) – аналіз положення справ у галузі. Опис зовнішнього середовищафірми і визначення ступеня її привабливості. Тут необхідно охарактеризувати розміриринку і його стан, категорії потенційних покупців, чутливість ринку до різнихвнутрішніх і зовнішніх факторів, сезонних і циклічних коливань і т.д. Зробившивисновок про загальну привабливість ринку, потрібно визначити потенційну часткуфірми в ньому, дати прогноз продажів продукції, як у грошових, так і внатуральних показниках.
6) – оцінка конкурентів і вибір конкурентної стратегії. Повинні бутивизначені головні конкурентні сили в галузі і сформульовані основні варіантиконкурентних стратегій. По М.Портеру існують три конкурентні стратегії: а) –перевага у витратах (утримання витрат на низькому, недоступному для потенційнихконкурентів рівні за рахунок економії на масштабі і досвіді виробництва); б) –диференціація (створення фірмою продукту чи послуги з унікальнимивластивостями, що найчастіше закріплені торговою маркою). в) – фокусування(зосередження уваги на одному із сегментів ринку, на особливій групі покупців,визначеній групі товарів чи на визначеному географічно секторі ринку). Убізнес-плані повинні бути описані обрані стратегії і їхнє конкретнезастосування.
7) – план виробництва. Усі головні компоненти виробничої системиповинні бути описані в бізнес-плані. Крім того, план виробництва повиннийвключати економічні розрахунки витрат виробництва, повинні бути представленіосновні методи виробництва і технології, загальна структура виробничогопроцесу. У плані виробництва вказується також яка сировина і матеріалинеобхідні, імена й адреси основних постачальників фірми, характеристики необхіднихдля організації виробництва потужностей і чи існують уже задіяні потужності, чиможе підприємство розраховувати на ефект масштабу виробництва і якапередбачувана структура витрат, як здійснюється контроль якості, яким образомздійснюється вибір устаткування і яке устаткування використовуєтьсяпідприємством. Указується місце, де передбачається помістити підприємство(причини), а також якої кваліфікації робоча сила потрібно для веденнявиробництва.
8) – план маркетингу. Цей план повинний охоплювати всі питання,зв'язані з ринком. Повинні бути представлені основні характеристики покупців наорієнтованому ринку підприємства, покупці повинні бути диференційовані в групипо різних ознаках (рівень доходів, демографічна ознака), і підприємство повинневизначити для себе, на який із сегментів ринку воно має намір орієнтуватися. Уплані повинне вказуватися, на яку частку ринку приблизно може претендуватибізнес, чи буде мати місце гостра конкурентна боротьба чи підприємство спробуєзнайти свою нішу на ринку. Розкривається також методика розрахунку ціни натовар фірми, який чистий доход принесе фірмі обраний рівень ціни, які канализбуту буде використовувати фірма, як передбачається і чи передбачається взагаліорганізувати опісляпродажний сервіс.
9) – організаційний план. Тут указується форма власності і типорганізаційної структури фірми, розглядаються питання керівництва і розподілуповноважень і відповідальності. Вказуються основні пайовики (акціонери)організації (іноді приводиться весь список), скільки акцій і якого класу буловипущено і передбачається випустити, склад ради директорів і правліннякорпорації, як розподіляються повноваження серед керуючих фірми, які основніриси контрактів з менеджерами фірми, яка організаційна структура фірми іспособи взаємодії підрозділів один з одним.
10) – фінансовий план. Містить у собі три основних планових документи:баланс підприємства, план прибутків й збитків і прогноз руху готівки.
Балансфірми – зведена таблиця, що вказує джерела капіталу і засобу його розміщення.Звітний баланс є основою для аналізу фінансових показників підприємства.
Звітпро прибутки і збитки (форма №2) – відтворює підсумки діяльності фірми завизначений проміжок часу, також містить інформацію для фінансового аналізу. Тутфірма порівнює витрати і результати своєї діяльності, визначає величину чистогодоходу і його розподіл.
Звіт про рух готівки –аналізує джерела і використання готівки, тобто грошові потоки. Зі звіту повиннебути ясно, яке кількість готівки фірма генерувала за минулий період, які джерелаготівки і як фірма використовувало свою готівку.
Ще одна важлива складовафінансового плану – визначення джерел капіталу (фондів), необхідного длядіяльності фірми, причому дані про джерела капіталу повинні бути ув'язані звикористанням фондів. У плані повинні бути представлені:
- передбачувана системафінансування і її інструменти (банківські кредити, векселі, облігації, опціониі т.д.);
- величина відсотків і основнихвиплат по боргу;
- гарантії чи заставу, щозабезпечують безпеку фінансових угод;
- показники фінансового важеля,що визначають рівень ризику проекту
- список поточних кредитів фірмиіз сумами і термінами виплат по них;
- потенційні податкові перевагитого чи іншого способу фінансування бізнесу.
11) – план досліджень ірозробок. Тут висвітлюється рівень витрат на дослідження і розробки (якщо фірмапроводить такі), порівняння їх з відповідними витратами минулих періодів іфірм-конкурентів, кваліфікація, досвід і кількість персоналу у відділідосліджень і розробок, оснащеність цього відділу, реальні досягненнядослідницького підрозділу і його внесок у загальний успіх організації.
12) – оцінка і страхуванняризику. Крім розрахунку інвестиційного ризику, у бізнес-плані має сенс виділитиокремий відділ проблемам ризику, у якому потрібно провести загальну оцінкуможливих ризиків, аналіз типів ризиків, їхніх джерел і моментів виникнення, атакож розробити заходу для мінімізації збитку (особливо у випадкахфорс-мажорних обставин).

1.4Сутність методів оцінки ефективності інвестиційних проектів
Упроектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так званедисконтування [17].
Майбутняцінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:
/> (1.1)
де С– сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;
d –постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку накапітал;
t –тривалість розрахункового періоду (в роках);
Сьогоднішняцінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:
/> (1.2)
Перерахунокпоточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяєвизначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат ірезультатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, апотім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, наоснові якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.
Критерії,що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити надві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1)засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. Допершої групи відносяться критерії:
- чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);
- індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);
- внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);
- модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate ofReturn, MIRR);
- дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted PaybackPeriod, DPP).
Додругої групи відносяться критерії:
- строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);
- коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return,ARR).
а)Метод розрахунку чистого приведеного ефекту
Цейметод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальноюсумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягомпрогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, віндисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійновиходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати наінвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC)буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2,…, Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PresentValue, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД –чистийдисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [13]:
/> (1.3)
/>  (1.4)
ЯкщоNPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV
- якщо NPV
- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії незміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;
- якщо NPV
Проектіз NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь – у випадку реа-лізації проектудобробут власників компанії не зміниться, але в той же час об-сяги виробництвазростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.
Припрогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості врахову-вати усі видинадходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бутиасоційовані з даним проектом.
Якщопроект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансовихресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV моди-фікується в такийспосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, такі на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/> (1.5)
де j– прогнозований середній рівень інфляції.
Прирозрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування,однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтнихставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнтидисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовуватирізні коефіцієнти дисконтування, то формула (1.5) не застосовується, і проектприйнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.
б)Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції
Цейметод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індексдоходності) розраховується по формулі [ 20 ]:
/> (1.6)
ЯкщоPI>1, то проект варто прийняти; якщо PI
Якщопроект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансовихресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такийспосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, такі на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/> (1.7)
Навідміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відноснимпоказником: він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективністьвкладень – чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожної гривні,інвестованої в даний проект. Завдяки цьому критерію PI дуже зручний при виборіодного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV(зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсягинеобхідних інвестицій, те вигідніше той з них, що забезпечує великуефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізаціїсумарного значення NPV.
в) Метод розрахункувнутрішньої норми прибутку інвестиції
Підвнутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значеннякоефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:
IRR =r, при якому NPV = f(r) = 0.
Іншимисловами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [ 20]:
/> (1.8)
Задопомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1
/> (1.9)
де r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому
f(r1)>0(f(r1)0)). г)Метод визначення строку окупності інвестицій
Цейметод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовійобліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошовихнадходжень [11],[12]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить відрівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доходрозподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподіломодноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержаннідробового числа воно округляється убік збільшення до най-лижчого цілого. Якщоприбуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямимпідрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивнимдоходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:
/>, при якому /> (1.10)
Нерідкопоказник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробовачастина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподіленірівномірно протягом кожного року.
Тодіформула (11) модифікується для розрахунків як:
 /> (1.11)
Привраховуванні часового аспекту в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтованіпо показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строкуокупності (DPP) має вид:
/>, при якому /> (1.12)
Очевидно,що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завждиDPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитисянеприйнятним за критерієм DPP= ДСО [ 12 ].
Якщопроект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансовихресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується втакий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потокиінвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/>  (1.13)

2 АНАЛІТИЧНАЧАСТИНА. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІУКРАЇНО-КІПРСЬКОГО СП „ КИПАРИС” У 2001 – 2002 РОКАХ
2.1 Загальна техніко-економічнахарактеристика підприємства СП “КИПАРИС” у 2001 –2002 роках
СпільнеУкраїнсько-Кіпрське з іноземними інвестиціями підприємство “Кипарис” заснованона колективній формі власності (закрите акціонерне товариство) та зареєстрованерозпорядженням виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від21.03.97 р. № 251.
Статутнийфонд підприємства сформований за рахунок внесків Учасників. Розмір статутногофонду складає 6 446 246.0 грн., що складає 3 441 669.0 доларів США по курсу НБУ1.873 грн. станом на 03.02.98 р.
Статутнийфонд поділений на 64 462 простих акції вартістю номінала по 100 грн.
Іноземнізасновники:
Компаніяз обмеженою відповідальністю «Rainford Ltd-92 »(Кіпр).
Часткау статутному фонді іноземного інвестора становить 98,95%.
СП зІІ “Кипарис” являється типовим сучасним підприємством оптово-роздрібноїторгівлі та громадського харчування і має наступні торгівельні об”єкти:
— “Універсам на Перемозі”, який розташований на бульварі Слави, буд. 5;
— торгівельний центр “ Rainford”, розташований на вул.Чкалова;
— магазин“Кипарис”, розташований на вул.Паторжинського, 15;
— мережу магазинів на автозаправочних станціях, розташованих на вул.Набережна, 1,вул.Героїв Сталінграду, Донецьке шосе, вул. Боброва.
Крімтого, фірма має власну міні-пекарню, та невеликий кондитерський цех, які розташованів приміщені “Універсаму на Перемозі”.
Вприміщеннях роздрібної торговлі (“Універсам на Перемозі” та в магазинах наавтозаправочних станціях) налагоджена мережа реалізації продукції власноговиробництва громадського харчування — кафе, бістро, закусочні.
Основніорганізаційні та економічні характеристики ЗАТ СП з ІІ “КИПАРИС” у 2001 – 2002рока. наведені в табл.2.1 – 2.6.
Таблиця2.1 – Основні реєстраційні дані 0024604984 ЗАТ СП З II «КИПАРИС» Реєстрацiйнi данi Код ЄДРПОУ:  0024604984 Назва українською мовою:  ЗАТ СП З II «КИПАРИС» Назва іноземною мовою:  ЗАО СП С ИИ «КИПАРИС» Місце основної реєстрації в органах податкової служби:  402 СДПI ПО РОБОТI З ВПП У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК) Дата основної реєстрації в ДПА:  21.03.1997 Крім того має платежі Код інспекції Назва інспекції Дата реєстрації Номер реєстрації  466  ДПI У КРАСНОГВАРДIЙСЬКОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (КРАСНОГВАРДIЙСЬКИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)  19.10.2001  №3456 Стан платника Дата зміни стану платника Стан платника  10.07.2002  ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК Дата реєстрації в держадміністрації:  21.03.1997 Орган державної реєстрації: (4052092) Статутний фонд (в грн.):  13882477,00 Орган управління:  (6414)ПIДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ З IНОЗЕМНИМИ IНВЕСТИЦIЯМИ Організаційно-правова форма:  (240)ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО Тип підприємств:  (405)ТОВАРИСТВО Кількість співробітників:   Тип платника податків:  ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО Форма власності:  (20)КОЛЕКТИВНА ВЛАСНІСТЬ Форма фінансування:  (9)ЗМІШАНА
Таблиця2.2 – Адресні дані 0024604984 ЗАТ СП З II «КИПАРИС» Адреснi данi платника Тип адреси  (0) юридична адреса Назва населеного пункту  ДНIПРОПЕТРОВСЬК Поштовий індекс  49000 Назва району міста  БАБУШКIНСЬКИЙ Тип вулиці  ВУЛИЦЯ Назва вулиці  ЧКАЛОВА № будинку  12
Таблиця2.3 – Зареєстровані види діяльності 0024604984 ЗАТ СП З II
«КИПАРИС»Код виду діяльностi Назва виду діяльності Ознака зовнішньоекономічної діяльності  14651  ВИРОБНИЦТВО ШВЕЙНИХ І ЕЛЕКТРОПОБУТО-ВИХ МАШИН І ПРИЛАДІВ (БЕЗ ВИРОБНИЦТВА ХОЛОДИЛЬНИКІВ І МОРОЗИЛЬНИКІВ)    14760  ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАСОБІВ ЗВ'ЯЗКУ    71130  ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ    71130  ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ  Займається зовнішньоекономічною діяльністю  71250  РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ    71500  ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖІ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ    71500  ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖІ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ  Займається зовнішньоекономічною діяльністю  72200  ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ  Займається зовнішньоекономічною діяльністю  80400  ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖІ ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ    86020  РЕМОНТ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ, ПОБУТОВИХ МАШИН, ПРИЛАДІВ ТА МЕТАЛОВИРОБІВ ЗА ЗАМОВЛЕННЯМ НАСЕЛЕННЯ    86210  ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНІ ПОСЛУГИ НА ЗАМОВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ    87300  ЗАГОТКОНТОРИ ПО ЗБИРАННЮ МЕТАЛОБРУХТУ ТА УТИЛЮ  
Таблиця2.4 – Засновники та керівники 0024604984 ЗАТ СП З II «КИПАРИС» Засновник Код засновника-юридичної особи Код засновника-фізичної особи Сума внеску в статутний фонд Юридична адреса засновника  ЦЕЙТЕЛЬМАН БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ    2459613937  5 000  49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК проспект ПЛЕХАНОВА,15/Б кв. 107  ТОВ «МIЛМ»  20228840  0  194 443  49098 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця МАЛИНОВСЬКОГО,14/А  МАРТИНОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНIДОВИЧ    2074300153  5 000  49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця РОСТОВСЬКА,135  ТРИГУБ ОЛЕКСАНДР ВIТАЛIЙОВИЧ    2344000496  5 000  49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця МАЛИШЕВА,12кв. 11  ЛАНДМАН МИХАЙЛО ЗАЛМАНОВИЧ    2103300459  5 000  49000 ДНIПРОПЕТРОВСЬК вулиця КУЙБИШЕВА,5/А кв. 77  КОМПАНIЯ «РЕЙНФОРД Ю.К.ЛIМIТЕД»  3950146  0  13 668 034  КІПР Посада ПIБ
   ДИРЕКТОР  МАРТИНОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНIДОВИЧ
  № телефону  387403
   ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР  СЕРДЮК IРИНА СЕМЕНIВНА
  № телефону  387403
  Тип об'єкту Призначення об'єкту Населенний пункт
   (247) КАФЕ  КАФЕТЕРIЙ УНIВЕРСАМ «НА ПОБЕДЕ»  ДНIПРОПЕТРОВСЬК
   (321) МАГАЗИН  МАГАЗИН «КИПАРИС»  ДНIПРОПЕТРОВСЬК
   (321) МАГАЗИН  ТЦ «РЕЙНФОРД», МАГАЗИН «ЕСКАДА», МАГАЗИН «ГАЛЕРЕЯ ОБУВИ»  ДНIПРОПЕТРОВСЬК
   (321) МАГАЗИН  МАГАЗИН «БУМ»  ДНIПРОПЕТРОВСЬК
   (321) МАГАЗИН  МАГАЗИН УНIВЕРСАМ «НА ПОБЕДЕ»  ДНIПРОПЕТРОВСЬК
   (504) ТОРГОВИЙ КОМПЛЕКС  «РЕЙНФОРД»  ДНIПРОПЕТРОВСЬК
  /> /> /> /> /> /> /> /> />
2.2 Аналізскладу і джерел утворення майна (активів)
Аналіз фінансово-економічногостану підприємства проводиться на основі його фінансових звітів [22],[23]:
Форма №1 “Баланс” – звіт профінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства навстановлену дату.
Форма №2 “Звіт про фінансовірезультати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результатидіяльності підприємства за звітний і попередній періоди.
Для кращого розуміння і аналізу досліджуванихстатистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди,які називаються рядами динаміки або часовими рядами.
Кожнийряд динаміки складається з двох елементів [15]:
1)періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);
2)статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).
Упроцесі аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують наступні аналітичніпоказники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту іабсолютне значення одного проценту приросту. Обчислення цих показниківгрунтується на абсолютному або відносному зіставленні між собою рівнів рядудинаміки. Рівень, який зіставляється, називають звітним, а рівень, з якимзіставляють інші рівні – базисним. За базу зіставлення приймають початковий(перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожний наступний рівень зіставляють зпопереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступнийрівень зіставляють з рівнем, що взятий за базу зіставлення, то одержаніпоказники називають базисними.
Абсолютний приріст обчислюєтьсяяк різниця між звітним і базисним рівнями і показує, на скільки одиницьпідвищився чи зменшився рівень порівняно з базисним за певний період часу. Вінвиражається в тих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.
/>           або    />  (2.1)
де yi – звітнийрівень ряду динаміки; yi-1 – попередній рівень ряду динаміки;
y1 – початковийрівень ряду динаміки.
Темп зростання обчислюється яквідношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, іпоказує, у скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший відбазисного.
/>       або    />(2.2)
Темп приросту визначається яквідношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початковогорівня і показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або меншийвід рівня, взятого за базу порівняння.
/>      або    />(2.3)

Абсолютне значення одного процентуприросту визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту заодин і той же період.
 /> (2.4)
Середній абсолютний приріствизначається як середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певніперіоди і показує, на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно зпопереднім.
/>  (2.5)
Середній темп зростаннярозраховується за формулою середньої геометричної:
 /> (2.6)
Середній темп приростувизначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середнійтемп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)
/> (у вигляді коефіцієнтів); (2.7)
/> (у вигляді процентів).
Середній темп прирості показує,на скільки процентів збільшився або зменшився рівень порівняно з попереднім всередньому за одиницю часу.
У табл.1.А Додатку А представленірезультати вертикального(структура статей балансу в % до загальної валютибалансу) і горизонтального(динаміка хро-нологічної зміни статті балансу,віднесена до значення в попередньому періоді) аналізу балансів СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС»,що дозволяють аналізувати як дина-міку зміни сум статей балансу підприємствапротягом року по кварталах, так і досліджувати зміну внутрішньої структуристатей балансу [17].
Основні результатипроведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансупідприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах,дозволяють констатувати наступне:
1. За звітний період (2002 рік) у структурі пасивівбалансу (джерел) виникли наступні зміни(відносно рівня 2001 року):
- при загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477млн.грн. до 83,914 млн.грн.), власний капітал, який знаходиться в стадіїїформування підвищенного статутного фонду, зріс на 136,8 %(з 2,719 млн.грн до6,440 млн.грн);
- у звітному періоді доля власного капіталу підприємства в валютібалансу зросла з 6,25 % до 7,67 %;
- довгострокові кредитні ресурси та спеціалізовані фонди майбутніхвиплат в балансі займають значну зростаючу долю з 12,5%(2001) до 25,26 %(2002)та в 2-3 рази більше власного капіталу;
- кредиторська заборгованість значно зросла на +44,86 % (з 31,896млн.грн до 46,204 млн.грн.), а її доля в валюті пасивів зменшилася з 73,36 % вбазовому періоді (на початок 2002 року) до 55,06 % у звітному періоді;
- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями(обслуговування довгострокових ресурсів) зросла з 3,041 млн.грн. до 4,175млн.грн., займаючи структурну долю з 7,0%(2001) до 4,157%(2002);
- підприємство стало оформлювати частину кредиторськоїзаборгованості виданими векселями на суму 3,478 млн.грн., що становить структурнудолю 4,14% в валюті пасивів;
- загальна доля поточних запозичених ресурсів зменшилася з 81,25% убазовому році(2001) до 67,07 % у звітному році (2002);
Утакий спосіб СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» поступово впроваджує ресурсну політикутрадиційної переорієнтації зростаючих торгівельних підприємств зширокомасштабного високоризикового комерційного кредитування (за рахунокуправління строками дебіторської та кредиторської заборгованості) на власнийкапітал та довгостроковий залучений капітал, застосовуючи механізмидовгострокового банківського кредитування.
2. Уструктурі активів за звітний період (2002 рік) виникли наступні істотні зміни:
- при загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477млн.грн. до 83,914 млн.грн.), необоротні активи зросли на + 3,45% (з 28,882млн.грн. до 29,878 млн.грн.), а оборотні активи зросли на +270,28 % (з 14,593млн.грн. до 54,035 млн.грн.);
- доля необоротних активів в валюті балансу активів у звітномуперіоді знизилась з 66,43 % (базовий період) до 35,62 %, загальна доляоборотних активів в валюті балансу, відповідно, зросла з 33,57% (базовийперіод) до 64,39%;
- доля запасів в валюті балансу активів підвищилась з 21,72%(базовийперіод) до 56,29% (звітний період);
- доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшиласьв валюті балансу активів з 3,89%(базовий період) до 4,19% при зростанні сумидебіторської заборгованості на + 108,0 % (з 1,689 млн.грн. до 3,513 млн.грн.);
- сума грошових коштів в касі у звітному періоді підвищилася до1,102 млн.грн. при її значенні в базовому періодах 0,533 млн.грн., що становить1,23 –1,31 % частину в валюті балансу;
Такимчином, проведений аналіз активів валюти балансу СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” свідчитьпро різке підвищення долі оборотних активів за рахунок підвищення запасівторгового підприємства, при цьому аналіз пасивів балансу показує що придбаннязапасів забезпечено, в основному кредиторською заборгованістю передпоставщиками товарних запасів.

2.3Аналіз фінансових результатів діяльності
При аналізі фінансових результатів діяльності використаніПоложення (стандарт) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансовірезультати» (Форма 2), що обумовлюють зміст і форму Звіту, а такожзагальні вимоги до розкриття його статей [23]. Результативертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати за 2002 рік- 2001 рік(базовий) наведені в табл.2.А, 3.А Додатку А.
Результати ретроспективного аналізу результатівфінансової діяльності і структури витрат підприємства за 2002 р.(звітнийперіод) та, відповідно, за 2001 р.(базовий період), дозволяють констатуватинаступне:
- отриманийдоход за реалізовану продукцію підвищився на +8,15 % з рівня 100,543млн.грн.(за базовий 2001 рік) до 108,702 млн.грн. (за звітний 2002 рік);
- долясобівартості відносно чистого доходу від реалізації з 96,48 – 98,41% у базовомуроці підвищилася до 99,79 – 99,83% у звітному (2002) році, що свідчить промінімальний прибуток підприємства від основної діяльності;
- матеріальнівитрати на придбання товарів для продажу становлять відносно чистого дохода відреалізації долю з 93,32 – 94,74 % у базовому році до 88,68 – 93,17 % у звітномуроці, тобто ця стаття витрат займає
основну частину від 94,8% (2001)до 92,8%(2002) в собівартості реалізованої продукції;
- оскількипідприємство займається, в основному, перепродажем товарів, то фактичнасплачена сума податку ПДВ до бюджету, як різниця отриманого та сплаченого ПДВстановить 0,17 – 0,2 % від суми доходу від реалізації, тобто працює механізммінімізації сплати податка ПДВ, характерний для чистого перепродажу товарів;
- відноснадоля валового прибутку від реалізації знизилась у звітному періоді з 1,595%(2001 — базова) до 0,202 % (2002 –звітна), а відносна доля балансового прибуткувід всіх операцій підприємства у звітному періоді знизилася з 0,28% (2001- базова)до 0,168%(2002- звітна) від чистого доходу від реалізації продукції;
- відповідно,дивідендна доходність акцій підприємства у звітному році знизилася з 1,53%річних(2001 – базова) до 0,99% річних (2002 – звітна),
що є явно недостатнім рівнемдоходності при номінальній ставці вартості грошей по обліковій ставці НБУ – (7- 9) % річних та ставках процентів по депозитах 13 – 17 % річних;
Аналізціноутворення при формуванні собівартості торгівельної діяльності напідприємстві СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” в 2002 році показав, що:
— 90відс. від загального обсягу закупок товарів здійснювалось по фіксованим цінамна підставі укладених угод з постачальниками, які входять до кола підприємств,які працюють під торговою маркою «Рейнфорд», з одержанням знижок в розмірі 1-5%;
— 10відс. від загального обсягу закупок товарів — по вільним договірним цінам від іншихпостачальників.
Товари,одержані по фіксованим цінам, СП з ІІ “Кіпаріс” реалізовувало по цініпридбання, а по договірним цінам — з націнкою до 25 %.
Вгромадському харчуванні націнка на продукцію складала 50 %, що підтверджуєтьсякалькуляційними картками на продукцію власного виробництва.
Такимчином, слід відмітити, що знижка на закуплені товари в розмірі 1-5 % відфіксованої ціни не сприяла одержанню прибутку, а ледь покривала витрати, а такяк основними постачальниками товарів являються підприємства, які входять доскладу підприємств, працюючих під торговою маркою «Рейнфорд», можна зробитивисновок, що засновник СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” (група “Рейнфорд” -98% статутногофонду) регулює системою знижок доходи, витрати та прибуток, як самогопідприємства, так і його партнерів – постачальників цієї ж групи.

2.4 Коефіцієнтний аналізпоказників фінансової діяльності
В табл. 2.7 наведені алгоритмирозрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [16] звикористанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт прорезультати фінансової діяльності”:
Таблиця 2.7 — Алгоритмирозрахунку показників рентабельності№ п/п Показник
Умовн
поз-ня
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 1
Рентабельність активів за прибутком від
звичайної діяльності Rзв Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів Форма 2(190) / Форма1 (280) 2 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком Rа Чистий Прибуток / Валюта активів Форма 2(220) / Форма1 (280) 3 Рентабельність власного капіталу Rвк Чистий Прибуток / Власний капітал Форма 2(220) / Форма1 (380) 4 Рентабельність виробничих фондів Rвф Чистий Прибуток / Виробничі фонди Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120) 5 Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації Rq Прибуток від реалізації / Виручка Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035) 6 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності Rqоп Прибуток від операційної діяльності / Виручка
Форма 2(100) /
Форма 2 (035) 7 Рентабельність реал. продукції за прибутком Rqч Чистий прибуток / Виручка
Форма 2(220) /
Форма 2 (035) .8 Коефіцієнт стійкості економічного зростання Ксез Реінвестований прибуток / Власний капітал Форма 2(100 — 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380) 9 Коефіцієнт реінвестування Кр Реінвестований прибуток / Чистий прибуток Форма 2(100 — 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220) 10 Період окупності капіталу Тк Активи/Чистий прибуток
Форма 1(280) /
Форма 2 (220) 11 Період окупності власного капіталу Твк Власний капітал / Чистий прибуток
Форма 1(380) /
Форма 2 (220)

В табл. 2.8 наведені алгоритмирозрахунків показників ділової активності діяльності підприємства з використаннямформ фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результатифінансової діяльності”[22],[23]:
Таблиця 2.8 — Алгоритмирозрахунку показників ділової активності№ п/п Показник
Умовне
позначення
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності   ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ 1 Коефіцієнт трансформації Кт Чиста виручка від реалізації / Валюта активів Форма 2(035) /Форма1 (280) 2 Фондовіддача Фоф Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди Форма 2(035) /Форма1 (030) 3 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) Ко Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти Форма 2(035) /Форма1 (260+270) 4 Період одного обороту обігових коштів (днів) Чо 365/ Ко 365 / Ко 5 Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) Коз Собівартість реалізації / Середні запаси Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150) 6 Період одного обороту запасів(днів) Чз 365 / Коз  365 / Коз 7 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборго-ваності(обороти) Кдз Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210) 8 Період погашення дебіторської заборгованості (днів) Чдз  365 / Кдз  365 / Кдз 9 Коефіцієнт оборотності готової продукції Кгп Чиста виручка від реалізації / Готова продукція Форма 2(035) /Форма1 (130) 10 Період погашення кредиторської заборгованості (днів) Чкз Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040) 11 Період фінансового циклу (днів) — період обороту коштів Чфц Чфц= Чоц — Чкз Чфц= Чоц – Чкз 12 Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність) Квк Чиста виручка від реалізації / Власний капітал Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)
В табл. 2.9 наведені алгоритмирозрахунків показників майнового стану підприємства з використанням формфінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результатифінансової діяльності” [22],[23]:
Таблиця 2.9 — Алгоритмирозрахунку показників майнового стану№ п/п Показник
Умовне
позначення
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фін звітності  ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ 1. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах Ч овф Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270) 2 Частка основних засобів в активах Ч оз Залишкова вартість основних засобів / Валюта активів Форма 1(030) / Форма1 (280) 3 Коефіцієнт зносу основних засобів К зн Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів Форма 1(032) / Форма1 (031) 4 Коефіцієнт оновлення основних засобів К он Збільшення за звітний період первісної вар-тості основних засобів/ Первісну вартість основних засобів Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п) 5 Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах Ч дф Довгострокові фінансові інвестиції / валюта активів Форма 1(040+045) /Форма1 (280) 6 Частка оборотних виробничих активів Ч ова Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280) 7 Коефіцієнт мобільності активів К моб Мобільні активи / Немобільні активи Форма 1(260+270) /Форма1 (080)
Платоспроможністьпідприємства – це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої борговізобов’язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов[17]. Її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або якмайбутню можливість розрахувати у необхідні терміни за існуючимикороткостроковими зобов’язаннями.
Платоспроможність підприємства визначається системою показниківліквідності оборотних активів балансу. Знаменник в усіх наведених показниківодин і той самий – поточні пасиви, тобто термінові невідкладні зобов’язання.
Показникиліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні(короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.
Коефіцієнтзагальної ліквідності (Кл.заг.) (коефіцієнт покриття) – цевідношення поточних активів (Апот) до поточних зобов’язань (Зпот):
/>,  (2.8)
де: /> - поточніактиви балансу (Форма 1 строка 260);
 /> - поточнізобов ' язання балансу (Форма 1 строка 620);
Цейрезультат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиницьпоточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань. При Кл.заг.
Коефіцієнттермінової ліквідності (Кл.терм.) – це відношення активів високої
ліквідності(Алікв) до поточних зобов’язань:
/>,  (2.9)

де: Алікв — актививисокої ліквідності = поточні активи – запаси (Форма 1 строки(260-100-110-120-130-140-150);  
Коефіцієнтабсолютної ліквідності (Кл. абс.) характеризується відношеннямгрошових засобів та коротк. цінних паперів (Г, Цп) до поточнихзобов’язань:
/>, (2.10)
де:Г, Цп – грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1строки (230+240));
Значенняцього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25 [19].
Співвідношеннякороткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей – показуєнаскількі термінові надходження від боржників до підприємства відповідаютьтерміновим вимогам кредиторів до підприємства:
/>, (2.11)
де: Здеб – короткостроковадебіторська заборгованість (Форма 1 строки
(160+170+180+190+200+210));
Зкред – короткостроковакредиторська заборгованість (Форма 1 строки (520+530+540));
Значення цього коефіцієнту єсприятливими, якщо він перевищує 1,25[19].
Однієюз найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансовастійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежностіпідприємства щодо володіння своїм майном і його використання.
В табл. 2.10 наведені алгоритми розрахунків показників фінансовоїстійкості підприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1“Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [22],[23]:
Дляоперативного розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості(коефіцієнтупокриття запасів оборотними коштами) вартість запасів (З) порівнюється зпослідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування [17]:
- власні оборотні кошти (НВОК);
- власні оборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК+ Дп);
- власні оборотні кошти, довго- та короткострокові кредити і позики
(НВОК+ Дп + ДФЗ).
Відповіднодо забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типифінансової стійкості [19]:
1.Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотнихкоштів; платоспроможність підприємства гарантована: З
2.Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштівзалучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:                                    З
3. Нестійкий фінансовий стан –для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгостроковихкредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики;платоспроможність порушена, але є можливість її відновити: З
4. Кризовий фінансовий стан –для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел фінансування;підприємству загрожує банкрутство:

З> НВОК + Дп + ДФЗ
Забезпеченість запасів джереламиформування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком єплатоспроможність (ліквідність).
Таблиця 2.10 — Алгоритмирозрахунку показників фінансової стійкості Показник
Умов.
позн.
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ 1
Власні обігові кошти
(робочий, функціонуючий капітал) Рк
Оборотні активи – короткострокові
зобов ' язання Форма 1(260+270-620-630) 2 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кзвк Власні обігові кошти / оборотні кошти Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270) 3 Маневреність робочого капіталу Мрк Запаси / Робочий капітал Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630) 4 Маневреність власних обігових коштів Мвок Грошові Кошти / Власні обігові кошти Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080) 5 Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап Власні обігові кошти / Запаси Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150) 6 Коефіцієнт покриття запасів Кпз «Нормальні» джерела покриття запасів / Запаси Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150) 7 Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт Власний капітал / Валюта Пас. Балансу Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640) 8 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км Власні обігові кошти / Власний капітал Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630) 9 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кпк Позиковий капітал/Валюта пасивів Форма 1(480+620) /Форма1 (640) 10 Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) Кфс Власні кошти / позикові кошти Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620) 12 Коефіцієнт фінансової стійкості Кфст Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640)
Результати розрахунківкоефіціентів – показників фінансового стану згідно алгоритмів табл.2.7 –2.10наведені в табл. 4.А –8.А Додатку А.
/> 
Як видно з результатіврозрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриттявиробничих запасів СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» (табл.6.А – 8.А Додатку А):
— на базову та звітні датипоказники покриття запасів знаходяться в зоні кризового фінансового стану,тобто розмір запасів не відповідає оборотній частині власного капіталу підприємства(вона має негативне значення), а розмір залучених довгострокових кредитнихбанківських коштів у підприємства недостатній;
- показникиплатоспроможності та ліквідності характеризуються:
а) коефіцієнт покриття (загальналіквідність) у звітному періоді підвищився з 0,413 до 0,96, але не досяг рівнянормативу > 1,0, тобто підприємство – неліквідне;
б) коефіцієнти строкової ліквідностіпокриття активами запозичених поточних активів становлять 0,163 – 0,123, маютьтенденцію до зниження у звітному періоді, та в 4 рази менше нормативнихзначень;
в) абсолютна ліквідність(готівкові кошти) – практично залишилася в 10 разів нижче нормативу, тобто в СПЗАТ з ІІ «КИПАРИС» немає вільних готівкових коштів для взаєморозрахунків зкредиторами;
Як видно з результатів розрахунківпоказників рентабельності та фінансової стійкості в СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» (табл.5.АДодатку А):
- рентабельністьактивів та власного капіталу по чистому доходу та прибутку відносно базовогороку зменшилася у звітному році в кілька разів, при цьому підприємствомалоприбуткове та працює на грані беззбитковості;
- всіпоказники фінансової стійкості(фінансування, маневреності, незалежності), узвітному періоді дещо покращались, але не увійшли в діапазон, який характеризуєнормальну фінансову стійкість підприємства;
Як видно з результатіврозрахунків показників майнового стану та ділової активності в СП ЗАТ з ІІ«КИПАРИС» (табл.4.А Додатку А):
- коефіцієнттрансформації активів у виручку від реалізації знизився з 2,31 у базовомуперіоді до 1,30 у звітному періоді;
- знососновних фондів підвищився з 0,139 до 0,279 за рахунок повільного вводу новихосновних фондів (+8,6% за рік);
- коефіцієнтоборотності обігових коштів знизився з 6,89 у базовому періоді до 2,01 узвітному періоді, що відповідає підвищенню періоду 1-го обороту обігових коштівз 52,25 дня до 178,95 дня;
- коефіцієнтоборотності запасів знизився з 11,36 у базовому періоді до 2,31 у звітномуперіоді, що відповідає зростанню періоду 1-го обороту запасів з 31,68 дня до155,94 дня;
- коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості зменшився з 59,52 у базовому періоді до30,94 у звітному періоді, що відповідає підвищенню періоду 1-го оборотудебіторської заборгованості з 6,05 дня до 11,64 дня;
- коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості зменшився більш ніж в 1,5 рази, щовідповідає підвищенню періоду 1-го обороту (погашенню) кредиторськоїзаборгованості з 114,21 дня до 164,54 дня;
- мобільністьактивів у звітному періоді підвищилася з 0,366 до 0,644, що дозволяєпереорієнтувати виробництво (надання послуг) підприємства;
Отримані характеристики діловоїактивності свідчать про негативні процеси в розвитку підприємства, що може бутирезультатом проблем з реалізацією накоплених запасів продукції.
Одним з шляхів відродженнядинамічного розвитку підприємства є диверсифікація його діяльності зпідвищенням виробничого сектору, а відповідно ї долі добавленої вартості в цініпродукції (зниження собівартості продукції відносно ціни реалізації).
Як видно з отриманих результатівінвестування коштів в власний чи довгостроковий залучений капітал СП ЗАТ з ІІ“КИПАРИС” є життєво необхідним заходом для підвищення фінансової стійкості таприбутковості діяльності. Але інвестування коштів в підприємство, рівеньдивідендів якого становить 1-2 %, є дуже проблематичним для інвесторів, томунеобхідно розвивати нове високоприбуткове дочірнє підприємство, яке дозволитьпідвищити загальні характеристики головного та дочірнього підприємства.
2.5 Оцінка імовірностібанкрутства підприємства та доцільності диверсифікації діяльності
Існуєбагато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктівгосподарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті,методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбалидві моделі — Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [16].
МодельАльтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунокZ-показника» — інтегрального показника рівня погрози):
/>                (2.12)
де Х1= (Поточні активи — Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2= Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3= Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4= Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5= Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z
1,8
2,7
Z> 2,99 — імовірність банкрутства незначна.
Розрахунокінтегрального показника Альтмана за даними балансу СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» за2002 рік, дає наступні значення:
/>
Такимчином, імовірність банкрутства СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» по Альтману зарезультатами 2002 року дуже значна.

3.ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В СТВОРЕННЯ ДОЧІРНЬОГО СП„КИПАРИС – Т” ЯК ПРОЕКТ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СП “КИПАРИС”
3.1Маркетинговий аналіз ринкового сегменту для створення дочірнього спільноговиробничого підприємства СП “КИПАРИС-Т” по виробництву телевізорів
Своєзолоте століття українські виробники телевізорів пережили в радянські часи.Тоді вони без особливої напруги випускали по 3-3,5 млн. телевізійних приймачіву рік. Наприклад, у 1990 році українці виготовили 3,77 млн шт. кольорових ічорно-білих телевізорів. Телевізори “Електрон”, “Беріз-ка”, “Фотон”, “Весна”,“Оризон”, “Славутич” — усі вони на 99% збиралися з вітчизняних комплектуючих.Кінескопи, лампи, резистори, конденсатори, трансформатори і т.п. виготовлялисяусередині країни.
За 10 років обсяги виробництва упали в десяткиразів. Причини падіння обсягів виробництва — різке скорочення ринків збуту,технологічна і технічна відсталість наших підприємств, у той час як закордоннівиробники переходили на випуск приймачів нового покоління. Після того як вУкраїну почав надходити імпортні телевізори, вітчизняний споживач став купуватибільш якісні і надійні закордонні моделі. На жаль, наші виробники електроннихкомплектуючих не поспівали за розвитком світової телетехнології.
Від тодішньої цілісної системи телевиробництвамайже нічого не залишилося. Вітчизняні підприємства, що раніше випускаликінескопи та інші телекомплектуючі, “лежать”. Сьогодні в Україні немає жодноготелевізора, що складає тільки з “доморослих” комплектуючих. Навіть чорно-білітелевізори не можуть обійтися без закордонних складових.
У 2000-2002 роках обсяги споживчого ринкутелевізійних приймачів у середньому збільшувалися в півтора разу щорічно. Дотаких висновків можна прийти, простеживши кількість імпортованих в Українукінескопів і готових телевізорів. Наприклад, у 2001 році було завезено 976,7тис. кінескопів і близько 50 тис. готових телевізорів. Тобто парк “телеустаткування”був оновлений більш ніж на мільйон одиниць.
Більшість телевізійних “іномарок”, продаваних вУкраїні, збирають на вітчизняних підприємствах. Відомі світові виробникителевізорів, перш ніж дозволити зборку телетехніки під своєю торговою маркою,тестують виробництво майбутнього компаньйона і тільки після цього дозволяють(чи не дозволяють) фірмі збирати і продавати “свої” телевізори.
В Україні реалізуються в основному тривиробничо-збутові схеми випуску і просування телевізорів.
Перша — класична — виробник купує комплектуючі,збирає з них телевізор, а потім продає оптовикам чи прямо у розницю. У даномувипадку всі питання, зв'язані з просуванням свого товару, звичайно вирішуєвиробник.
Друга схема — “давальницька”. Торгова фірмазамовляє виробнику зборку телевізорів (часто під маркої торгової фірми).Замовники забезпечують складальне підприємство комплектуючими і розплачуютьсяза послуги грошима чи товаром (який самі беруться реалізувати).
Третя схема — комплексна. Торгова компанія(мережа супермаркетів електроніки) організує власну складальну площадку, де“штампує” телевізори під своєю і/чи закордонними марками.
Для зменшення обсягів “підпільної” зборкителевізорів у 1998 році постановою Кабміну України була введена атестаціятелевиробництва. За станом на 16 квітня 2002-го року атестовано більш 20підприємств.
До 2002 року держава особливих коректив у правилагри на телеринку не вносило. 11 квітня 2002 року Кабмін постановою №506затвердив “Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) чи гарантійної замінитехнічно складних побутових товарів”. Документ опублікований у травні і набравсили в червні 2002 року (см. БІЗНЕС №19 від 13.05.02 р., стор.56,57).
У 2001 році були прийняті нові митні правила, щофактично заборонили ввіз “готових” телевізорів. Згідно з цими правилами, митопочали стягувати не з телевізора взагалі, а з кожного дюйма екранної діагоналі.Імпорт готових “телешухляд” став приносити менше прибутку. Тому “телеоператори”переорієнтувалися на ввіз комплектуючих (фактично — телевізорів різного ступеня“зібраності”) і стали замовляти зборку телевізорів українським радіоелектроннимпідприємствам. Природно, таке перепрофілювання відбилося на статистиці. Якщо в2001 році було імпортовано 202,8 тис. готових кольорових і чорно-білихтелевізорів і 599 тис. кінескопів, то в 2002 році баланс змістився убіккінескопів: торік у країну було завезено 49,87 тис. телевізорів і 976,7 тис.кінескопів. Кінескопи імпортують в основному з Південної Кореї, Китаю,Туреччини, Малайзии, Таїланду, Литви, Польщі, Великобританії і Німеччині.Кінескопи в Україні не роблять узагалі, а телевізори в мізерних обсягахвідправляють в основному в Молдавію і Туркменістан.
Останні 2-3 року спостерігається рістукраїнського ринку телевізорів. У 2002 році вітчизняний парк телетехнікиобновився на 1-1,1 млн шт. Це на 40% більше, ніж у 2001 році. Споживач ставкупувати телевізори з плоским екраном. Ціни як правило, щорічно знижуються всередньому на 5%.
Сьогоднінеправильно міркувати, що складальна технологія (деякі називають її навіть“отверточной”), що освоїли вітчизняні підприємства, нескладна. Зборкателевізорів науко- і капіталомістке виробництво. Щоб неї організувати, потрібновкласти $1-3 млн
Основні характеристикиринку телевізорів в Україні:
— обсяг продажів за 3місяці 2002 року — $25-30 млн (у роздрібних цінах),кількість операторів — 10-12великих імпортерів, 300-350 великих магазинів;
— структура продажів — телевізори зекраном 14” — 6-7%, 20” — 20-22%, 21” — 53-55%, 25” — 2-4%, 29” — 8-10%, інші —2-3% (у грошовому вираженні).
Нарис.3.1 –3.6 наведені основні порівняльні характеристики існуючих телевізорівна ринку України – 2002 та впроваджуємих телевізорів марки „RAINFORD” вдочірньому спільному підприємстві СП „КИПАРИС-Т”.
/>
Рис.3.7Порівняльня таблиця цінових характеристик телевізорів “RAINFORD” та інших мароктелевізорів з екраном 14” на ринку України
/>
Рис.3.8Порівняльня таблиця цінових характеристик телевізорів “RAINFORD” та інших мароктелевізорів з екраном 20” на ринку України

/>
Рис.3.9Порівняльня таблиця цінових характеристик телевізорів “RAINFORD” та інших мароктелевізорів з екраном 25” на ринку України
/>
Рис.3.10Порівняльня таблиця цінових характеристик телевізорів “RAINFORD” та інших мароктелевізорів з екраном 29” на ринку України

Як видно з графіків рис.3.7– 3.10, та з врахуванням статистики реалізації телевізорів на споживчому ринкуУкраїни, основними ціновими конкурентами у впроваджуємої марки телевізорів“RAINFORD” на відповідних сегментах ринку є наведені в табл.3.1
Таблиця3.1 – Результати цінового маркетинга ринку телевізорів
Сегмент ринку телевізорів
(по розмі-ру діагона-лі екрану) Марки телеві-зорів, нижче ціною ніж “RAINFORD” Марки телеві-зорів, рівні за ціною з “RAINFORD” Марки телевізорів, вище ціною ніж “RAINFORD” % частина реалізації сегменту ринку в загальному обсязі 14”
AKIRA
(на 5%)
JVC, PANASONIC, PHILIPS, THOMSON, TOSHIBA
(на 20-30%)
 
6-7 % 20-21”
DAEWOO
(на 5-10%) DAEWOO
LG, SAMSUNG
(на 20-30%)  73 – 77 % 25”
WEST
(на 10%)
AKIRA,JVC,LG, PANASONIC, SAMSUNG, THOMSON
(на 20-130%)  2- 4 % 29”
SAMSUNG,
PHILIPS,
PANASONIC
(на 60-250%)  8 – 10 %
Такимчином, впроваджуємі телевізори “RAINFORD” при підтримці заявлених цінреалізації мають виграш як найдешевіші телевізори для всіх сегментів ринку.
3.2Вихідні дані по затратах проекту створення дочірнього підприємства
В дійсномудипломному проекті наведені розрахунки ефективності диверсифікації діяльностіторгового підприємства СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” за рахунок створення дочірньогосамостійного підрозділу СП „КИПАРИС – Т” – цеху по складанню кольоровихтелевізорів під власною маркою “RAINFORD” на орендованих спеціалізованихвиробничих площадях бувшого радянського об’єднання по виробництву телевізорів„Весна” в м. Дніпропетровську (цех № 8 – цех космічного зв’язку) — третійосновний шлях розвитку виробництва телевізорів в Україні.
Вдругій половині 2002 року компанією “Rainford Ltd” СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” булапоставлена конвеєрна лінія для збирання кольорових телевізорів фірми «Samsung»,та налагоджена мережа постачальників, через які в 2003 році почали ввозитисякомплектуючі деталі із Японії, Південної Кореї, КНДР та Турції для забезпеченнявиробництва кольорових телевізорів.
Джереломзалучення інвестицій є внесення в статутний фонд іноземним засновником СПобладнання виробничої лінії на суму 1,2 млн. доларів США (6,45 млн.грн.) табанківський кредит 1,0 млн.доларів США (5,33 млн.грн.) під гарантії іноземногозасновника – групи “RAINFORD”(Кіпр) для СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС”.
Таблиці вхідних данихінвестиційного проекту
1.Додаткові інвестиції:
1.1Іноземним засновником ввезене обладнання на суму 1,2 млн.доларів США як внесокв статутний фонд на умовах сплати щорічних дивідендів по ставці 15,6 % напротязі 5 років (кредит на придбання обладнання отриманий засновником віноземному банку на Кіпрі на 5 років під 7,8% річних);
1.2  Валютнийбанківський кредит 1 млн.доларів США взятий під 17 % річних під гарантіїіноземного засновника та витрачений — 300 тисяч доларів – на обладнання цеху тазборочно –тестировочний інструмент, 700 тисяч доларів – на оборотний капітал попридбанню партій імпортних комплектуючих для збирання телевізорів та поточніпотреби виробництва;
1.3 Ринковавартість ввезеного та додатково купленого обладнання через 5 років складе 10 % відпервісної вартості;
1.4 Затратина ліквідацію обладнання складуть 8 % від ринкової вартості через 5 років;
1.5 Поверненняосновної суми кредиту проводиться рівними долями з 1(першого) року позакінченню кожного з п'яти років;
1.6 Сплатапроцентів за користування кредитом – щорічна;
2.Випуск продукції:
Втабл.3.2 наведена прогнозна виробнича програма з розподілом випуску телевізорівпо розміру екрану та пропорціями випуску, які відповідають статистичним даниммаркетингового етапу підготовки проекту.
3.Витрати:
Втабл.3.3 наведені розрахунки статей змінних витрат собівартості згіднопрогнозній виробничій програмі з розподілом випуску телевізорів по розміру екранута пропорціями випуску, які відповідають статистичним даним маркетинговогоетапу підготовки проекту.
Втабл.3.4 наведені розрахунки статей постійних витрат собівартості виробництвапо роках проекту.       
4.Норма доходу на капітал становить 12% річних (ставка банківського депозиту ввалюті) при додатковому відрахуванні від суми чистого прибутку 15,6% вартостіпоствленого обладнання в статутний фонд іноземним акціонером (за поставкуобладнання та гарантії кредиту).     
5.Додаткові умови:
5.1Тривалість життєвого циклу – 5 років(умовно), тобто за 5 років обладнанняповністю амортизується(для податку на прибуток);
5.2 Амортизаціяобчислюється рівними частками протягом терміну  служби(щорічними порціями);
5.3 Через5 років обладнання демонтується та продається;
5.4 Виробничаплоща під нове обладнання є, а для спрощення розрахунків         амортизаціябудинку не враховується;
5.5 Всіінші затрати фірма сплачує з власних засобів;
5.6 Всіплатежі припадають на кінець року;
5.7 Нормадоходу на капітал прийнята традиційно;
5.8 Ставкаподатку на прибуток згідно з Законом України [2] – 25 %.
5.9 Умовнодіяльність підприємства оптимізована таким чином, що сумарний податок на доданувартість дорівнює нулю (тобто частина продукції експортується, що додаєбюджетне відшкодування, яке компенсує різницю суми отриманого за продукцію івиплаченого за сировину та послуги ПДВ)
5.10 Фонднарахованої амортизації обладнання, віднесений на валові витрати, витрачаєтьсяна повернення суми основного кредиту, при цьому згідно з Законом України “Прооподаткування прибутку підприємств”[2], оскільки кредит витрачений на придбанняамортизуємих основних фондів, то його повернення не відноситься на валовівитрати підприємства для оподаткування податком на балансовий прибуток.
3.3Розрахунки показників фінансового прогнозу результатів проекту створеннядочірнього підприємства “КИПАРИС-Т”
В табл. 3.5 приведенийалгоритм та результати розрахунку ліквідної вартості обладнання, якереалізується через 5 років(повного життєвого циклу):
Таблиця 3.5 – Чиста ліквідаційнавартість проекту СП „КИПАРИС-Т”№ п/п Показник Формула розрахунку Значення показника Одиниці 1. Ринкова вартість обладнання 6 955 000 грн. 2. Витрати на придбання обладнання (кредит) 6 955 000 грн. 3. Амортизація до ліквідації 6 955 000 75000 грн. 4. Ринкова вартість ліквідуємого обладнання 695 500 7500 грн. 5. Витрати на ліквідацію обладнання 55 640 600 грн. 6. Операційний доход від ліквідації обладнання 639 860 6900 грн. 7. Податок на доход 159 965 1725 грн. 8. Чиста ліквідаційна вартість обладнання 479 895 5175 грн.
Таблиця 3.6 – Результатиінвестиційної діяльності проекту СП „КИПАРИС-Т”№ Значення показників на t — кроку діяльності п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.) 1 Земля 2 Будинки, споруди 3 Обладнання -6 955 000 479 895 4 Нематеріальні активи 5 Разом: вкладення в основний капітал -6 955 000 479 895 6 Приріст власного оборотного капіталу за рахунок акціонерів(-), убуток при виплаті дивідендів акціонерам(+) -3 745 000 7 Усього інвестицій ("-" – вкладено, " +" — повернуто інвесторам) -10 700 000 479 895
В табл.3.7 приведені результати розрахункуопераційної діяльності підприємства на основі вхідних даних.
Таблиця 3.7 – Результатиопераційної діяльності проекту СП „КИПАРИС-Т”№ Значення показників на t — кроку діяльності п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.) Розрахунок валового доходу 1 Обсяг продажу, один. 13 000 19 500 29 250 43 875 21 938 2 Ціна продажу грн./один. (Таблиця 3._) 3 Виручка від продажу, тис.грн. 12 973,8 19 460,6 29 190,9 43 786,4 21 893,2 639,9 Розрахунок валових витрат (для оподаткування) 4 Змінні витрати на оплату праці, тис.грн. -417,3 -626,0 -938,9 -1 408,4 -704,2 5 Змінні витрати на оплату сировини та процес виготовлення, тис.грн. -6 995,9 -10 493,9 -15 740,8 -23 611,3 -11 805,6   6 Постійні витрати(1), тис.грн. -331,7 -331,7 -331,7 -331,7 -331,7   7 Амортизація обладнання (пост.витрати — фонд оплати повернення кредиту), тис.грн. -1 391,0 -1 391,0 -1 391,0 -1 391,0 -1 391,0 8 Відсотки по кредитах, тис.грн.(пост.витрати) -909,5 -727,6 -545,7 -363,8 -181,9 Розрахунок балансового прибутку для оподаткування 9 Балансовий прибуток, тис.грн. 2 928,3 5 890,5 10 242,8 16 680,3 8 118,6   10 Податок на прибуток, тис.грн. -732,1 -1 472,6 -2 560,7 -4 170,1 -2 029,7   11 Проектований чистий прибуток(для начислення % долі дивідендів), тис.грн. 2 196,2 4 417,9 7 682,1 12 510,2 6 089,0   Розрахунок чистого операційного доходу (+ фонд амортизації) 12 Чистий доход від операцій (чистий прибуток + амортизація), тис.грн. 3 587,2 5 808,9 9 073,1 13 901,2 7 480,0  
За результатами розрахунківінвестиційної та операційної діяльностей підприємства (табл.3.6, 3.7)розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства та грошовіпотоки(табл.3.8).
Таблиця 3.8 – Результатифінансової діяльності проекту СП „КИПАРИС-Т”п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.) Розрахунки динаміки капіталізованого власного капіталу 1 Інвестиції власного капіталу, тис.грн. 2 Чистий Прибуток до капіталізації, тис.грн. 2 196,2 4 417,9 7 682,1 12 510,2 6 089,0 3 Виплата 15,6% дивідендів, тис.грн. -1001,52 -1001,52 -1001,52 -1001,52 -1001,52 4 Власний накопиче-ний капітал проекту з капіталізацією прибутку, тис.грн. 1 194,7 4 611,1 11 291,6 22 800,3 27 887,8   Розрахунки динаміки запозичення та амортизаційного повернення коштів 6 Довгострокові кредити, тис.грн. 3 745,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 7 Амортизація+ліквідація обладнання (фонд оплати повернення кредиту), тис.грн. 0,0 1 391,0 1 391,0 1 391,0 1 391,0 1 391,0 0,0 8 Погашення заборгова-ності по кредитах, тис.грн. 0,0 -749,0 -749,0 -749,0 -749,0 -749,0 0,0 Результати фінансової діяльності 9 Сальдо фінансової діяльності, тис.грн. 3 745,0 5 581,7 9 640,1 16 962,6 29 113,3 34 842,8   10 Потік реальних грошей, тис.грн. 3 745,0 1 836,7 4 058,3 7 322,6 12 150,7 5 729,5 34 842,8 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Втабл. 3.9, 1.Б, 2.Б наведені розрахунки в “електронних таблицях” EXCEL-2000послідовними приближеннями значення ВНД – внутрішньої норми доход-ності, тобтотакого значення % зміни вартості грошей у часі, яка дозволяє вирів-нятидисконтовані інвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД –досягнута фактична рентабельність капіталу. За результатами наближеньтабл.1.Б,2.Б (Додаток Б) внутрішня норма дисконтування проекту розраховується як:
/>

3.4 Прогнозні об’єднаніхарактеристики підприємств СП ЗАТ з ІІ ”КИПАРИС” та дочірнього СП “КИПАРИС-Т”
Втабл.1.В,2.В Додатку В наведені зведені характеристики балансів та звітів профінансові результати СП ЗАТ з ІІ „КИПАРИС” та створеного СП „КИПАРИС-Т” заперший (2003 рік) роботи.
Нарис.3.12 наведені результати розрахунків точки беззбитковості та запасуміцності для першого року впровадження інвестиційного проекту створеннядочірнього спільного підприємства СП „КИПАРИС-Т”.
/>
Рис.3.12Графоаналітичний аналіз коефіцієнту запасу беззбитковості проекту за 1 рікексплуатації інвестиції

ВИСНОВКИ
Пільговийрежим інвестиційної та іншої господарської діяльності для підприємств зіноземними інвестиціями з деякими змінами, внесеними Декретом КабінетуМіністрів України «Про режим іноземного інвестування», проіснував до1996 року і був скасований Законом України «Про режим іноземного інвестування».
Структурнийаналіз значимості іноземного інвестування в капітальні ін-вестиції показує, щоіноземна доля щорічно з 1997 –2002 років не перевищує 5% від загальногоінвестування капітальних вкладень в Україні. Таким чином, іноземне інвестуванняукраїнської економіки України не є інвестиційно привабливим за причинами:
— повного зняття пільг (податкових та митних) з підприємств з іноземни-миінвестиціями;
— низького експортного потенціалу виробництва в Україні, де основною статтеюекспорту є природна сировина низького рівня переробки;
— протиріччь у процесі приватизації інвестиційно привабливих об‘єктів з участюіноземних інвесторів та виставлення багатьох вимог до додаткового інвестування,тенденцій реприватизації з боку Фонду Держмайна;
— нерозвинутостю біржового ринка капіталів підприємств, що не дозволяє робитипортфельні інвестиції з певними нарантіями доходності вкладеного капіталу тавільного перекладення інвестованого капіталу в інші галузі виробництва;
Інвестиційно найпривабливішими для іноземногоінвестування в Україні є харчова промисловість та переробкасільськогосподарських продуктів — 795,9 млн. дол. (18,1 % від загального обсягуінвестицій), оптова торгівля і посередництво в торгівлі — 648,1 млн. дол. (14,7%), фінансова діяльність — 361,3 млн. дол. (8,2 %), машинобудування(виробництво машин, електричного, транспортного та електронного устаткування) — 345,6 млн. дол. (7,8 %).
В дипломній роботі проаналізована діяльністьспільного українсько-кіпрського торгового підприємства в м. Дніпропетровську СПЗАТ з ІІ “КИПАРИС” (доля іноземної інвестиції – більше 98 % статутного фонду) таодин із шляхів диверсифікації його діяльності при створенні дочірньогоспільного виробничого підприємства “КИПАРИС-Т” по випуску кольоровихтелевізорів марки “RAINFORD” на базі імпортного складального комплексу таімпортних вузлів телевізорів.
Проведенийу дипломній роботі ретроспективний економічний аналіз діяльності торгового СПЗАТ з ІІ “КИПАРИС” за даними економіко-фінансової звітності за 2001-2002 р.р.дозволяє констатувати наступні характеристики його фінансового стану таінвестиційної привабливості:
1. За звітний період (2002 рік) у структурі пасивівбалансу (джерел) виникли наступні зміни(відносно рівня 2001 року):
- при загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477млн.грн. до 83,914 млн.грн.), власний капітал, який знаходиться в стадіїїформування підвищенного статутного фонду, зріс на 136,8 %(з 2,719 млн.грн до6,440 млн.грн);
- у звітному періоді доля власного капіталу підприємства в валютібалансу зросла з 6,25 % до 7,67 %;
- довгострокові кредитні ресурси та спеціалізовані фонди майбутніхвиплат в балансі займають значну зростаючу долю з 12,5%(2001) до 25,26 %(2002)та в 2-3 рази більше власного капіталу;
- кредиторська заборгованість значно зросла на +44,86 % (з 31,896млн.грн до 46,204 млн.грн.), а її доля в валюті пасивів зменшилася з 73,36 % вбазовому періоді (на початок 2002 року) до 55,06 % у звітному періоді;
- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями(обслуговування довгострокових ресурсів) зросла з 3,041 млн.грн. до 4,175млн.грн., займаючи структурну долю з 7,0%(2001) до 4,157%(2002);
- підприємство стало оформлювати частину кредиторськоїзаборгованості виданими векселями на суму 3,478 млн.грн., що становитьструктурну долю 4,14% в валюті пасивів;
- загальна доля поточних запозичених ресурсів зменшилася з 81,25% убазовому році(2001) до 67,07 % у звітному році (2002);
Утакий спосіб СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» поступово впроваджує ресурсну політикутрадиційної переорієнтації зростаючих торгівельних підприємств зширокомасштабного високоризикового комерційного кредитування (за рахунокуправління строками дебіторської та кредиторської заборгованості) на власнийкапітал та довгостроковий залучений капітал, застосовуючи механізми довгостроковогобанківського кредитування.
2. Уструктурі активів за звітний період (2002 рік) виникли наступні істотні зміни:
- при загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477млн.грн. до 83,914 млн.грн.), необоротні активи зросли на + 3,45% (з 28,882млн.грн. до 29,878 млн.грн.), а оборотні активи зросли на +270,28 % (з 14,593млн.грн. до 54,035 млн.грн.);
- доля необоротних активів в валюті балансу активів у звітномуперіоді знизилась з 66,43 % (базовий період) до 35,62 %, загальна доля оборотнихактивів в валюті балансу, відповідно, зросла з 33,57% (базовий період) до64,39%;
- доля запасів в валюті балансу активів підвищилась з 21,72%(базовийперіод) до 56,29% (звітний період);
- доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшиласьв валюті балансу активів з 3,89%(базовий період) до 4,19% при зростанні сумидебіторської заборгованості на + 108,0 % (з 1,689 млн.грн. до 3,513 млн.грн.);
- сума грошових коштів в касі у звітному періоді підвищилася до1,102 млн.грн. при її значенні в базовому періодах 0,533 млн.грн., що становить1,23 –1,31 % частину в валюті балансу;
Такимчином, проведений аналіз активів валюти балансу СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” свідчитьпро різке підвищення долі оборотних активів за рахунок підвищення запасівторгового підприємства, при цьому аналіз пасивів балансу показує що придбаннязапасів забезпечено, в основному, кредиторською забор-гованістю передпоставщиками товарних запасів.
3. Результати ретроспективного аналізу результатівфінансової діяльності і структури витрат підприємства за 2002 р.(звітнийперіод) та, відповідно, за 2001 р.(базовий період), дозволяють констатуватинаступне:
- отриманийдоход за реалізовану продукцію підвищився на +8,15 % з рівня 100,543млн.грн.(за базовий 2001 рік) до 108,702 млн.грн. (за звітний 2002 рік);
- долясобівартості відносно чистого доходу від реалізації з 96,48 – 98,41% у базовомуроці підвищилася до 99,79 – 99,83% у звітному (2002) році, що свідчить промінімальний прибуток підприємства від основної діяльності;
- матеріальнівитрати на придбання товарів для продажу становлять відносно чистого доходу відреалізації долю з 93,32 – 94,74 % у базовому році до 88,68 – 93,17 % у звітномуроці, тобто ця стаття витрат займає основну частину від 94,8% (2001) до92,8%(2002) в собівартості реалізованої продукції;
- оскількипідприємство займається, в основному, перепродажем товарів, то фактичнасплачена сума податку ПДВ до бюджету, як різниця отриманого та сплаченого ПДВстановить 0,17 – 0,2 % від суми доходу від реалізації, тобто працює механізммінімізації сплати податку ПДВ, характерний для чистого перепродажу товарів;
- відноснадоля валового прибутку від реалізації знизилась у звітному періоді з 1,595%(2001 — базова) до 0,202 % (2002 –звітна), а відносна доля балансового прибуткувід всіх операцій підприємства у звітному періоді знизилася з 0,28% (2001-базова) до 0,168%(2002- звітна) від чистого доходу від реалізації продукції;
- відповідно,дивідендна доходність акцій підприємства у звітному році знизилася з 1,53%річних(2001 – базова) до 0,99% річних (2002 – звітна), що є явно недостатнімрівнем доходності при номінальній ставці вартості грошей по обліковій ставціНБУ – (7 — 9) % річних та ставках процентів по депозитах 13 – 17 % річних;
4. Згідно з результатамирозрахунків показників ліквідності, платоспро-можності та джерел покриттявиробничих запасів СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС»:
— на базову та звітні датипоказники покриття запасів знаходяться в зоні кризового фінансового стану,тобто розмір запасів не відповідає оборотній частині власного капіталупідприємства (вона має негативне значення), а розмір залучених довгостроковихкредитних банківських коштів у підприємства недостатній;
- показникиплатоспроможності та ліквідності характеризуються:
а) коефіцієнт покриття (загальналіквідність) у звітному періоді підвищився з 0,413 до 0,96, але не досяг рівнянормативу > 1,0, тобто підприємство – неліквідне;
б) коефіцієнти строкової ліквідностіпокриття активами запозичених поточних активів становлять 0,163 – 0,123, маютьтенденцію до зниження у звітному періоді, та в 4 рази менше нормативнихзначень;
в) абсолютна ліквідність(готівкові кошти) – практично залишилася в 10 разів нижче нормативу, тобто в СПЗАТ з ІІ «КИПАРИС» немає вільних готівкових коштів для взаєморозрахунків зкредиторами;
5. Згідно з результатамирозрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в СП ЗАТ з ІІ«КИПАРИС»:
-  рентабельність активів тавласного капіталу по чистому доходу та прибутку відносно базового рокузменшилася у звітному році в кілька разів, при цьому підприємствомалоприбуткове та працює на грані беззбитковості;
-  всі показники фінансовоїстійкості(фінансування, маневренності, незалежності), у звітному періоді дещопокращались, але не увійшли в діапазон, який характеризує нормальну фінансовустійкість підприємства;
6. Згідно з результатамирозрахунків показників майнового стану та ділової активності в СП ЗАТ з ІІ«КИПАРИС»:
-  коефіцієнт трансформації активіву виручку від реалізації знизився з 2,31 у базовому періоді до 1,30 у звітномуперіоді;
-  знос основних фондів підвищивсяз 0,139 до 0,279 за рахунок повільного вводу нових основних фондів (+8,6% зарік);
-  коефіцієнт оборотності обіговихкоштів знизився з 6,89 у базовому періоді до 2,01 у звітному періоді, щовідповідає підвищенню періоду 1-го обороту обігових коштів з 52,25 дня до178,95 дня;
-  коефіцієнт оборотності запасів знизивсяз 11,36 у базовому періоді до 2,31 у звітному періоді, що відповідає зростаннюперіоду 1-го обороту запасів з 31,68 дня до 155,94 дня;
-  коефіцієнт оборотностідебіторської заборгованості зменшився з 59,52 у базовому періоді до 30,94 узвітному періоді, що відповідає підвищенню періоду 1-го обороту дебіторськоїзаборгованості з 6,05 дня до 11,64 дня;
-  коефіцієнт оборотностікредиторської заборгованості зменшився більш ніж в 1,5 рази, що відповідаєпідвищенню періоду 1-го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з114,21 дня до 164,54 дня;
-  мобільність активів у звітномуперіоді підвищилася з 0,366 до 0,644, що дозволяє переорієнтувати виробництво(надання послуг) підприємства;
Отримані характеристики діловоїактивності свідчать про негативні процеси в розвитку підприємства, що може бутирезультатом проблем з реалізацією накоплених запасів продукції.
Імовірність банкрутства СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС» поАльтману за результатами 2002 року дуже значна, що підтверджують і результатидетального економічного аналізу.
Одним з шляхів відродженнядинамічного розвитку підприємства є диверсифікація його діяльності зпідвищенням долі виробничого сектору, а відповідно ї долі добавленої вартості вціні продукції (зниження собівартості продукції відносно ціни реалізації). Алеінвестування коштів в підприємство, рівень дивідендів якого становить 1-2 %, єдуже проблематичним для інвесторів, тому необхідно розвивати новевисокоприбуткове дочірнє підприємство, яке дозволить підвищити загальніхарактеристики головного та дочірнього підприємства.
Реалізація 5-тирічного інвестиційного проектудиверсифікації діяльності створенням дочірнього підприємства по складальномувиробництву телевізорів, проаналізована в дипломній роботі, показує своюефективність та можливість не тільки завоювати новий сегмент ринку, але ізначно підвищити показники рентабельності та фінансової стійкості традиційнофінансового нестійкого торгового підприємства.
Фінансовийаналіз 5-тирічного інвестиційного проекта створення дочірнього підприємства“КИПАРИС-Т” показав його високі очікуємі характеристики:
— чистий потік прибутку за 5 років — + 31,098 млн.грн.
— дисконтований(ставка 12%) чистий прибуток (NPV) – + 10,360 млн.грн.
— строк прямої окупності інвестицій (2,2 млн.грн.) – 1,72 роки
— строк дисконтованої окупності інвестицій – 2,54 роки(менше 5 років)
— індекс доходності інвестиції – 290,63%
— дисконтований індекс доходності інвестиції 196,83% (вище 100 %)
— коефіцієнт запасу стійкості по беззбитковості виробництва на першому
роцістановить 2,1 та далі підвищується при розвитку виробництва
Нафоні реалізаціїї інвестиційно привабливої для інвестора щорічної виплатидивідендів 11,56% від рівня інвестиції, дозволяє досягнути внутрішньої нормидоходності 38,2%, тобто інвестиційний проект повинен бути прийнятий яккредитором-банком, так і іноземним інвестором акціонерами.
Прогнозспільного балансу СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” та дочірнього підприємства СП “КИПАРИС-Т”за 1 рік інвестиційного проекту показує наступні позитивні зміни за рахуноквисокої рентабельності дочірнього підприємства:
-  перехід відкризового стану фінансовой стійкості по джерелам покриття запасів до нестійкогостану, при якому коефіцієнт загальної ліквідності перевищив норматив 1,0 (0,413–2001; 0,96-2002; 1,717-2003);
-  перехід зкризового до нормативного діапазону строкової ліквідності (платоспроможності)підприємства 0,7 –0,8 (0,163-2001;0,123-2002; 0,856-2003);
-  наближення зкризового до нормативного діапазону абсолютної (моментальної) ліквідності0,2-0,35 (0,015-2001;0,02-2002;0,11-2003);
-  підвищення на 20%валового реалізаційного доходу (100,543 млн.грн. –2001;
108,70млн.грн.- 2002; 126,16 млн.грн.-2003);
-  підвищеннявласного та довгострокового залученого капітала до рівня 50% від пасивівпідприємства, що забезпечує необхідний рівень ресурсної незалежності тафінансової стійкості;

ПЕРЕЛІКЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський кодексУкраїни // від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004)
2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // від28.12.1994 N 334/94-ВР(із змінами та доповненнями станом на 27.11.2003 N1344-IV)
3. Закон України “Прогосподарські товариства” / від 19 вересня 1991 року N 1576-XII/ від 17 травня2001 року N 2409-III4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про інвестиційну діяльність» // від 18вересня 1991 року N 1560-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом на 20 грудня 2001 року N 2899-III, Додатково див. Рішення КонституційногоСуду України від 29 січня 2002 року N 1-рп/2002)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ „Проподаток на додану вартість „// від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України від 7 березня 2002 року N 3118-III)
6. ЗАКОН УКРАЇНИ „Проусунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності,створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження // від 17лютого 2000 року N 1457-III (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗакономУкраїни від 20.12.2001 року N 2899-III)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Прорежим іноземного інвестування” // від 19 березня 1996 року N 93/96-ВР(Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України від 8 червня 2000 року N1807-III)
8. Закон України “ Прозовнішньоекономічну діяльність” // від 16 квітня 1991 року N 959-XII (від 8червня 2000 року N 1807-III).
9. Закон України “ Процінні папери та фондову біржу” // від 18 червня 1991 року N 1201-XII (станом на3 червня 1999 року N 719-XIV)
10. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономическогоанализа: учебник. – М.: Финансы и статистика, 1996.
11. Бланк И.Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995.
12. Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І. Економікапідприємств. – Львів: В-во “Сполом”, 1998.
13. Глазунов В.М. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций.–М.: «Финстат-Информ», 1997.
14. Економіка підприємств / За ред. Покропивного С.Ф.– К.: Хвиля-Прес, 1995.
15. Ефимова М.Р.,Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебноепособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.
16. Ізмайлова К.В.Фінансовий аналіз: Навч. посібник – К.: МАУП,2000.
17. Ковалев В.В.Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. — М.: Финансы и статистика, 1996г.
18. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Василик О.Д. Фінансове прогнозування:методи і моделі. – К.: “Знання”, 1995.
19. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия.Методы оценки.- М.: ИКЦ «Дис», 1997.
20. Липсиц И.В., Косов В.В. Инвестиционный проект: методыподготовки и анализа. – М.: «БЕК», 1996.
21. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
22. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 2 «Баланс», Наказ Мінфіна України № 87 від31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
23. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ МінфінаУкраїни № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
24. Тян Р.Б., Холод Б.І.,Ткаченко В.А. Управління проектами.– Д.: ДАУБП, 2000