Міністерствоосвіти і науки України
Запорізькадержавна інженерна академія
Факультетекономіки підприємства
Денневідділення
Контрольнаробота
зкурсу «Нормування праці»
«Нормування робочого часу на підприємстві»
Виконала:
Перевірила: Колодяжна І.В.
м.Запоріжжя, 2007р.
Зміст
Вступ
1. Вивчення та вимір робочого часу
1.1. Класифікація робочого часу
1.2. Хронометраж
1.3. Фотографування робочого дня
2. Методика встановлення норм часу
2.1. Нормування підготовчо –заключного часу
2.2. Нормування допоміжного часу навстановлення та знімання деталей
2.3. Нормування неповного штучногочасу
2.4. Нормативи комплексних норм
3. Приклади розрахунку норми часу
3.1. Приклад 1. Розрахунок норми часупри роботі на радіально – свердлильному верстаті
3.2. Приклад 2. Розрахунок норми часупри роботі на токарно — гвинторізному верстаті
Висновок
Список літератури
Вступ
Праця представляєсобою доцільну діяльність людей по створенню матеріальних і духовних благ.Витрати праці на створення цих цінностей повинні мати кількісну оцінку, тому щов масштабі суспільства отримують визнання тільки ті з них, які відповідаютьсуспільно необхідному часу, тобто часу, необхідному на виготовлення даноговиробу при суспільно нормальних умовах виробництва при середньому рівніцілосності й інтенсивності праці.
Безпосередньо нарівні підприємств суспільно необхідний час виступає як необхідний час – робочийчас необхідний для виготовлення одиниці продукції в конкретних організаційно –технічних умовах даного підприємства робітниками відповідної кваліфікації занормальної інтенсивності праці.
Ці умови напідприємствах різні, тому розрізняють і необхідні витрати часу, рівень яких можебути вищим або нижчим за суспільно необхідними витратами. Відповідно будутьрізними й фактичні витрати.
Нормування праціце визначення його необхідних затрат на виготовлення одиниці продукції законкретних організаційно – технічних умов. Метою нормування праці є найбільш точнішевизначення необхідних витрат, а відповідно й результатів праці та їхвідображення в нормах праці.
Норма часу єнайбільш розповсюдженою формою вираження нормованих витрат праці. Норма часувизначає необхідні витрати часу одного робітника або групи робітників навиконання одиниці роботи за конкретними організаційно – технічними умовами.
1. Вивчення тавимір робочого часу
1.1.Класифікація робочого часу
Робочий час –тривалість участі людини в організаційно – трудовому процесі, на протязі якоговін повинен виконувати свої виробничі чи службові обов язки. Воно вимірюєтьсятривалістю робочого дня, тиждня, місяця, року й зазвичай регулюєтьсянаціональним законодавством, яке визначає його граничну велечину за календарнийперіод, яким частіше за все є тиждень. Час, витраченний поверх нормальноївеличини є понаднормовим і повинен бути сплаченим за підвищеними розцінками.
В залежності відвіку й умов праці для окремих категорій робітників законодавчо встановлюєтьсяскорочений робочий час. В першу чергу це стосується молоді, яка не достигла 18років, зайнятим на тяжкій й шкідливій праці тощо.
Якщо характервиробничих процесів дозволяє, робочий час може бути неповним, гнучким й можереалізовуватися у відповідному підході до організації робочого дня чи тиждня.
Так, неповнийдень ( тиждень) охоплює лише частину робочого дня ( тиждня) нормальноїтривалості з відповідним зниженням їх оплати. Залишившуюся частину часу прицьому може бути зайнятий інша особа. Гнучкий графік роботи замість точноїфіксації моменту її початку й кінця передбачає окремі проміжутки часу, напротязі яких вона може починатися й закінчуватися, а також період, колиспівробітники обов'язково повинні бути присутніми на робочому місці.
Робочий часскладається з часу роботи та часу перерв. Перше складається з основного,допоміжного, підготовчо – заключного часу і часу обслуговування робочого місця.Друге складається з часу технологічних й часу організаційних перерв.
На протязі основногочасу досягається безпосередньо ціль цього трудового процесу, наприклад,створюється документ й т.п. Допоміжний час охвачує виконання дій, пов язанних ззабеспеченням основної роботи, та разом з основним часом складає оперативнийчас.
Часобслуговування робочого місця тратиться на підтримку його належного стану.Воно, в свою чергу, може ділитися на організаційне й технологічне. В його межахздійснюється приборка, наведення порядку, підготовка до роботи устаткування.
Деякі видитрудових операцій потребують витрачання підготовчо – заключного часу.Наприклад, лікарю перед осмотром кожного хворого й після його завершеннянеобхідно мити руки.
Перерви такожнеоднорідні. Перш за все, необхідно говорити о технологічних перервах, колиосновний процес або на час припиняється по причинам, пов язанних з специфікоюроботи устаткування, або продовжується без участі людини. Організаційні перервиобумовлені природними факторами ( необхідність відпочинка, прийняття піщи), атакож різного роду збоями, неполадками, які виникли як за вини робітників, такі незалежно від них.
1.2.Хронометраж
Хронометраж –вивчення операції шляхом виміру витрат робочого часу на виконання окремих їїелементів, які повторюються при виготовлені кожної одиниці продукції.
Хронометражпроводиться переважно по відношенню до повторюваних елементів ручної й машинно– ручної роботи, які відносяться до оперативного або підготовчо – заключномучасу. Він здійснюється в 3 етапи:
1. ознайомленнязі всіма організаційними та технічними умовами виробництва, при цьому більшприділивши увагу на фактори, визначаючих рівень продуктивності праці робітникапри виконанні цієї операції;
2. розділитиоперацію на елементи та встановити фіксажні точки;
3. роз’яснитиробітникові мету й завдання цього хронометражу.
В залежності відмети хронометраж може бути здійсненний методом окремих відліків або за поточнимчасом. Результати спостережень заносяться до спеціального бланку ( хронокарту).
При хронометражі методомокремих відліків в процесі спостереження отримують ряд значень показникатривалості виконання даного елементу операції, тобто хроноряд.
Обробка і аналізхронометражних спостережень складається з:
1. виключенняз хронорядів помилкових замірів, які були відміченні спостерігачами;
2. перевіркиякості хронорядів шляхом обчислення коефіцієнту стійкості й необхідного числаспостережень;
3. розрахункусередньої величини тривалості виконання кожного елементу операції за умовистійкості хронорядів.
Коефіцієнтстійкості хроноряд:
КУСТ= ТМАХ /ТМІN, де
КУСТ – коефіцієнтстійкості хроноряд; ТМАХ – максимальна тривалість виконання даного елементуоперації; TMIN – мінімальна тривалість виконання даного елементу операції.
Хронометражвизнається стійким за умови, якщо фактичний коефіцієнт стійкості менший аборівний за максимально допустимий. Максимально допустимі величини коефіцієнтастійкості хронорядів розроблені та рекомендовані для практичного використанняНауково — дослідницьким інститутом праці.
При малійтривалості виконання окремих елементів операції використовується методциклічного хронометражу. При цьому декілька елементів операції об’єднуються вгрупи, які хронометруються. Важливо так згрупувати елементи операції, щобкінцева фіксажна точка першої групи елементів була початковою точкою другоїгрупи елементів тощо.
Аналіз даних хронометражузакінчується розробкою пропозицій по зміненню складу й структури виконуваноїоперації та узагальнення матеріалів хронометражних досліджень для установленняповторюваних елементів роботи ( нормативів часу).
1.3.Фотографування робочого дня
Фотографуванняробочого дня – вивчення шляхом спостереження і заміру всіх без виключеннявитрат часу на протязі повного робочого дня або окремої його частини.
Існує два видифотографування робочого дня: виконане самим виконавцем робіт (самофотографування) і виконане нормувальником, майстром або технологом. Прицьому фотографування робочого дня однаково застосовується як стосовноробітників, так і стосовно службовців, керівників та спеціалістів. С точки зоруцільової установки фотографування робочого дня має декілька різновидів:індивідуальне, бригадне, групове, маршрутне, фотографування робочого дня длябагатоверстатників.
Індивідуальнефотографування робочого дня застосовується в тих випадках, коли необхідновивчити витрати робочого часу одним конкретним виконавцем робіт.
Маршрутне фотографуванняслужить для вивчення витрат робочого часу групою виконавців, об’єднанихвиконанням однієї роботи, проте які знаходяться на різних виробничих ділянках.Маршрутне фотографування застосовується в тих випадках, коли за характеромроботи виконавець постійно знаходиться в руху. Найбільш поширеним напідприємствах є групове і бригадне фотографування робочого дня. Воно дозволяєвивчати використання робочого часу виконавцями, об’єднаними в виробничі бригадиабо працюючими на одній виробничий ділянці.
При самофотографуванніпроцес спостереження складається в тому, щоб виконавець робіт самостійнозаписує до спеціальної картки розміри втрат з зазначенням причин, які сприялиїх виникненню.
Данніспостереження можливо проаналізувати за допомогою наступних формул:
1.коефіцієнткорисного використання робочого часу;
К1= (Тпз +Топ + Тобсл + Тнвідп+Тпт)/ Тспост, де
Тпз –підготовчо – заключний час;
Топ –оперативний час;
Тобсл– час обслуговування робочого місця;
Тнвідп– час перерв на відпочинок і особисті потреби за нормативом;
Тпт — час перерв, встановлених технологією й організацією виробничого процесу;
Тспост– час спостережень.
2. коефіцієнткорисного використання устаткування:
К2= Топ/Тспост
3.коефіцієнт втратробочого часу, залежним від робітника:
К3 = Тпнд/Тспост, де
Тпнд –перерви в роботі по причинам, залежним від робітника;
4.коефіцієнтвтрат робочого часу по організаційно – технічним причинам:
К4 = Тпнт/Тспост, де
Тпнт –перерви в роботі, викликані організаційно – технічними причинами.
2. Методикавстановлення норм часу
Норми часурозробляються на виконання заходів, затверджених розпорядженням КабінетуМіністрів України від 23.04.2001 р. № 152-р, спільним наказом Мінпраці таМінекономіки України від 28.12.2000 № 361/7; «Програми створення тапостійного оновлення національної нормативної бази з праці та професійноїкваліфікації на 2004-2007 роки», затвердженої постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 18.03.2003 № З56.
Нормачасу (Нч) на виконання операції складається із нормипідготовчо-заключного часу (tп.з.) та норми штучного часу (Тщ)і визначається за формулою:
Нч = (Тш+tп.з.)/q,
де q — кількістьдеталей у партії.
Норма штучногочасу визначається шляхом підсумовування часу на встановлення і знімання деталіта неповного штучного часу на оброблення отвору з урахуванням кількостіпроходів:
Тш=[tд.в. +( Тн.ш.1 і1 + Тн.ш.2 і2+...+Тн.ш.N iN)] KTш, хв.
деТш — норма штучного часу, хв.;
tд.в.– допоміжний час на встановлення і знімання деталі, хв.;
Тн.ш.1,Тн.ш.2, Тн.ш. N — неповний штучний час на прохід, хв.;
і1,і2,...,іN – кількість проходів;
Тк– комплексна норма часу на оброблення отвору, хв.;
КТ.ш.– коефіцієнт до норми штучного часу залежно від партії деталей.
Необхідноюумовою, що визначає можливість розрахування технічно обґрунтованих норм часу заданими нормативами, є наявність заздалегідь розробленого маршрутноготехнологічного процесу за операціями із зазначенням у ньому поверхні, щообробляється, розмірів та характеру обробки.
2.1.Нормуванняпідготовчо–заключного часу
Підготовчо-заключнийчас складається із витрат часу на виконання таких робіт:
¨ одержаннянаряду і технологічної документації;
¨ ознайомленняз роботою, кресленням і одержання інструктажу;
¨ одержаннянедостатніх на робочому місці інструментів і пристроїв;
¨ підготовкаробочого місця, налагодження і переналагодження устаткування, інструментів іпристроїв;
¨ зніманняінструментів і пристроїв після закінчення оброблення партії деталей та іншіпідготовчо-заключні роботи, пов'язані з виготовленням даної партії деталей.
У нормативах підготовчо-заключнийчас наведено у вигляді укрупнених комплексів прийомів роботи. Крім того, укартах наведено нормативи часу на виконання окремих прийомівпідготовчо-заключної роботи, що не входять до комплексів, але можуть мати місцев окремих випадках.
Як основніфактори, що визначають тривалість підготовчо-заключного часу, у нормативахвраховано:
¨ тип іосновні розрахункові характеристики верстатів;
¨ спосібустановлення деталі і характер пристроїв, які застосовуються;
¨ кількістьінструментів, що використовуються в роботі;
¨ необхідністьзаміни встановлювальних пристроїв.
Крім вищеназванихфакторів тривалості, ураховано також ступінь складності підготовки до роботи:проста, середньої складності та складна підготовка.
Уразі простого ступеня складності підготовки потрібне поверхні вивчення кресленьі технологічного процесу; необхідне одержання короткого інструктажу відмайстра, проведення одного часткового переналагодження устаткування в процесіоброблення партії деталей.
Уразі підготовки середнього ступеня складності потрібне вивчення креслень ітехнологічного процесу, необхідне одержання короткого інструктажу від майстра,проведення одного часткового переналагодження устаткування в процесі обробленняпартії деталей.
Уразі складного ступеня підготовки потрібне старанне вивчення креслення ітехнологічного процесу, докладний інструктаж майстра, проведення двох-трьохчасткових переналагоджень устаткування.
2.2. Нормування допоміжного часу на встановлення і знімання деталей
Допоміжнийчас на встановлення і знімання деталі передбачено на всі типові засобивстановлення, вивіряння та кріплення деталі. За фактор тривалості часувстановлення приймається маса деталі та засіб кріплення, тип пристрою, характервивіряння, установлювана поверхня тощо.
Часна встановлення та знімання деталі наведено укрупнено на комплекси прийомів.
Підчас роботи із заготовками до комплексу включено такі прийоми:
¨ встановлення деталі,вивіряння і закріплення її;
¨ увімкнення та вимкненняверстата;
¨ відкріплення деталі, їїзнімання;
¨ очищення пристрою відстружки.
Крімперерахованих основних прийомів, до складу комплексів включено також прийоми: уразі роботи з краном — викликати кран, застропити та відстропити деталь, а підчас роботи з місцевим підйомником застропити та відстропити деталь.
Нормативамипередбачається встановлення та знімання деталі масою до 20 кг вручну і більше20 кг за допомогою підйомних механізмів. Не допускається встановлення вручнудеталей масою більше 15 кг чоловікам, які не досягли 18 років, та жінками.
Зметою спрощення розрахунків час на встановлення і знімання деталі наведено зурахуванням часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та особистіпотреби.
2.3. Нормування неповного штучного часу
Нормативинеповного штучного часу передбачають такі переходи: свердління,розсвердлювання, зенкерування, розгортання циліндричних та конічних отворів,зенкування та цекування, нарізування метричної різьби мітчиками під часоброблення сталі вуглецевої та легованої, чавуну, мідних і алюмінієвих сплавів.
Неповнийштучний час включає:
¨ основний час;
¨ допоміжний час, пов'язаний зпереходом;
¨ допоміжний час на прийоми,які не увійшли до комплексу;,
¨ час на обслуговуванняробочого місця, відпочинок та особисті потреби.
Основнийчас розраховано на основі загальномашинобудівних нормативів режимів різання зурахуванням технологічних факторів, що мають вплив на режим та час оброблення(групи верстатів, розміри, точність та шорсткість оброблюваних поверхонь,різальний інструмент, його марка, оброблюваний матеріал).
Режимирізання, прийняті під час розрахунку основного часу, наведено в картахнормативів.
Допоміжнийчас, пов'язаний з переходом, прийнятий при розрахунку неповного штучного часу,встановлено за міжгалузевими нормативами часу допоміжного, на обслуговуванняробочого місця і підготовчо-заключного під час роботи, наприклад, наметалорізальних верстатах в одиничному та малосерійному виробництві.
Наприклад,час на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби на роботи,що виконуються на свердлильних верстатах (одиничне та малосерійне виробництво) включенодо неповного штучного часу наведені в табл. 1.
Таблиця1 — Час на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потребиВерстати Параметри оброблюваних поверхонь Час на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби у відсотках від оперативного часу Вертикально-свердлильні
Свердління — Do = 2-10 мм Розсвердлювання, зенкерування, розгортання — Do 25 мм 7,5
Свердління — Do = 12-15 мм Розсвердлювання, зенкерування, розгортання — Do 35 мм 8,0 Радіально-свердлильні
Свердління — Do > 15 мм Розсвердлювання, зенкерування, розгортання Do 80 мм 8,5
Неповнийштучний час у картах розраховано для певних технологічних умов виконанняроботи. Для випадків оброблення, що відрізняються від прийнятих, у картахпередбачаються поправочні коефіцієнти на неповний штучний час для змінених умовроботи.
Підчас визначення неповного штучного часу за картою розміри оброблюваних поверхоньприймати за кресленням.
2.4. Нормативи комплексних норм
Нормативикомплексних норм передбачають час на повне оброблення отвору залежно відквалітету та шорсткості під час оброблення сталі вуглецевої та легованої,чавуну, мідних та алюмінієвих сплавів.
Часна комплексну норму (повне оброблення отвору) складається з: неповного штучногочасу на переходи, які виконуються під час оброблення отвору; допоміжного часуна установлення та знімання інструменту.
Рекомендованийнабір інструментів на можливі переходи для досягнення отворів заданої точностіта шорсткості, що виконуються на свердлильних верстатах (одиничне тамалосерійне виробництво) наведено у таблиці 2.
Таблиця2
Діапазон оброблюваних отворів Do, мм Квалітет
Шорсткість
Rа, мкм
Рекомендований набір
інструментів
(рекомендовані переходи) 5-15 14-12 12,5… 6,3 Свердло (свердління) 11 6,3… 3,2 Свердло, зенкер напівчистовий (свердління, зенкерування) 10 3,2… 1,6 Свердло, розвертка чорнова (свердління, розгортання чорнове) 9-8 1,6… 0,8 Свердло, розвертка чистова (свердління, розгортання чистове) 7 1,6… 0,8 Свердло, розвертка чорнова, розвертка чистова (свердління, розгортання двома розверстками) 16-40 14-13 12,5… 6,3 Свердло ((((((свердління) 12-10 6,3… 3,2 Свердло, зенкер напівчистовий (свердління, зенкерування напів-чистове) 9-8 3,2… 1,6 Свердло, зенкер чистовий, розвертка чистова (свердління, зенкерування, розгортання) 7 1,6… 0,8 Свердло, зенкер чистовий, розвертка чорнова, розвертка чистова (свердління, зенкерування, розгортання двома розвертками) > 40 — 60 14- 13 12,5… 6,3 Свердла (свердління, розсвердлювання) 12 — 10 6,3… 3,2 Свердла, зенкер напівчистовий (свердління, розсвердлювання, зенкерування) 9-8 3,2… 1,6 Свердла, зенкер чистовий, розверт-ка чистова (свердління, розсвердлювання, зенкерування, розгортання)
7 1,6 ...0,8 Свердла, зенкер чистовий, розверт-ка чорнова, розвертка чистова (свердління, розсвердлювання, зенкерування, розгортання двома розвертками)
> 40 — 80 (отвір попередньо пролито, прошито, вирізано) 13-Ю 6,3… 3,2 Зенкер чорновий, зенкер чистовий (зенкерування двома зенкерами)
9-8 3,2… 1,6 Зенкер чорновий, зенкер чистовий, розвертка чистова (зенкерування двома зенкерами, розгортання)
7 1,6… 0,8 Зенкер чорновий, зенкер чистовий, розвертка чорнова, розвертка чистова (зенкерування двома зенкерами, розгортання двома розвертками)
/> /> /> /> /> /> /> />
Комплекснунорму часу розраховано на оброблення одного отвору. У разі оброблення декількаоднакових отворів в одній деталі оброблення відбувається послідовно однимінструментом (наприклад, спочатку свердляться всі отвори, потім зенкеруються іт. ін.). Виходячи з цього, норма часу на послідуючі отвори зменшується на часзаміни інструменту.
/>З кожним разом привпровадженні на підприємствах більш прогресивної організації праці, технологіївиконання робіт, більш ефективного обладнання механізмів, оснастки та ін., слідрозробляти та вводити в установленому порядку місцеві нормативи часу, яківідповідають більш високій продуктивності праці.
3. Приклад розрахунку норми часу
3.1. Приклад 1.
/>
Вихіднідані
Верстат- радіально-свердлильний мод. 2А53, N= 2,8 кВт.
Деталь- ролик.
Матеріал- сталь 38Х2МЮА, НВ=2.68 ГПа.
Чистовамаса — 5,8 кг.
Операція- свердлильна, оброблення 8 отв. Ø12Н7, 6 отв. Ø 30Н9.
Спосібустановлення деталі — в самоцентруючому патроні з кріпленням кулачками.
Різальнийінструмент зі сталі Р6М5: свердла Ø 11,5 мм, Ø 28 мм, зенкер Ø29,5 мм, розвертки Ø 11,8 мм, Ø 12Н7 мм, Ø 30Н9, зенківки Ø12 мм, Ø ЗО мм.
Кількістьдеталей у партії — 2 шт.
Розрахунокнорми часу
Підготовчо-заключнийчас. У разі встановлення деталі в пристрої без заміни встановлювальнихпристроїв та восьми інструментів, які беруть участь у роботі, і середньоїскладності підготовки до роботи:
tnз=16 хв.
Часна встановлення та знімання деталі. У разі встановлення деталі всамоцентруючому патроні з кріпленням кулачками без вивіряння:
Tд.у.= 0,84 хв.
Часна переустановлення деталі :
Tд.пер.= 0,84 хв.
Визначеннякомплексної норми часу на оброблення 8 отв. Ø 12Н7, l = 20 мм .
Згідно з табл. 2у разі оброблення отвору Ø 12Н7 рекомендовано такі переходи: свердління,розгортання двома розверстками (чорновою і чистовою). Комплексна норма часу наодин отвір становить:
Тк= 2,31 хв.
Поправочнікоефіцієнти на комплексну норму часу для змінених умов роботи:
K1= 1,07 (група сталі IV)
К2= 1,1 (твердість НВ = 2,68 ГПа)
Тк= 2,31 • 1,07- 1,1= 2,72 хв.
Відповіднона кожен наступний отвір норму часу зменшувати на 0,28 хв., тоді для 8 отворіввона становить:
Тк1=2,72 + (2,72 — 0,28) • 7 = 19,8 хв.
Визначеннякомплексної норми часу на оброблення 6 отв. Ø 30Н9, l = 28 мм.
Згідно табл. 2 уразі оброблення отвору Ø 30Н9 рекомендовано такі переходи: свердління,зенкерування, розгортання.
Комплексна нормачасу на один отвір становить:
Тк =2,81 хв.
Поправочнікоефіцієнти на комплексну норму часу для змінених умов роботи:
К1 =1,07 (група сталі IV)
К2 =1,1(твердість НВ = 2,68 ГПа)
Тк =2,81 • 1,07- 1,1= 3,31хв.
Накожен наступний отвір норму часу зменшувати на 0,54 хв., тоді для 6 отворіввона становить:
ТК2= 3,31 +(3,31 — 0,54) • 5 = 17,16 хв.
Нормаштучного часу становить:
Тш= (tд.у. + tд.перер. + Tк 1 + Тк 2)• КТш = (0,84 + 0,84 + 19,8 + 17,16) • 1,1 = 42,5 хв.
КоефіцієнтКТш=1,1.
Нормачасу становить:
Нч=Тш+tп.з =42,5 + 16 = 50,5 хв.
3.2 Приклад 2
/>
Вихідні дані:
Верстаттокарно-гвинторізний, модель 1К62, NД =10кВт.
Деталь — шпиндель.
Матеріал, що обробляється– сталь 45, δв=0,74 ГПа.
Маса деталі — 85кг, маса заготовки — 160 кг.
Операція — обробка за кресленням з припуском на шліфування за зовнішнім діаметром,нарізування різьби з двох боків.
Заготовка — поковка.
Припуск наобробку — 6 мм.
Спосібустановлення деталі — в центрах з надіванням хомутика.
Різальнийінструмент — різець прохідний для чорнової обробки з пластинкою Т5К10, різецьпрохідний для чистової обробки з пластинкою Т15К6, різець підрізний зпластинкою Т15К6, різець прорізний з пластинкою Т5К10, різець галтельний зпластинкою Т15К6, різець різьбовий зі сталі Р6М5.
Кількість деталейу партії — 5 шт.
Розрахунокнорми часу
Підготовчо-заключнийчас. За технологічним процесом робота виконується в чотири технологічніустановки. У процесі роботи при переході до виконання кожної наступноїустановки проводиться часткове переналагодження верстата, що викликає змінуінструменту та зміну режиму роботи.
Підготовчо-заключнийчас для налагодження середньої складності приймається рівним 17 хв.
Визначення часуна встановлення та знімання деталі. При установленні та зніманні заготовкимасою 160 кг в центрах з надіванням хомутика час на встановлення та зніманнязаготовки рівний 7,5 хв… При переустановленні заготовки приймається коефіцієнтК=0,7.
Визначеннянеповного штучного часу на обробку поверхні. Неповний штучний час на обробкуповерхонь 5, 2, 6, 4 установлюється згідно з технологічним процесом тастановить 6,18 хв,
¨ Неповнийштучний час на обробку поверхонь 16, 13, 11, 9, 7, 14, 8 становить 14,17 хв.
¨ Неповнийштучний час на обробку поверхонь 2, 5, 4, 6, З, 1 становить 27 хв.
¨ Неповнийштучний час на обробку поверхонь 16, 13, 11, 9, 7, 8, 17, 14, 15, 10, 12становить 30, 36 хв.
Таким чиномнеповний штучний час на обробку вала становить:
tн.ш =б, 18 + 14,17 + 27,0 + 30,36 = 77,71 хв.
tд.у. 1=75 хв.
tд.у2 =7,5' 0,7= 5,25
t д.у. 3 —7,5'0,7= 5,25
tд.у.4 =7,5' 0,7= 5,25
23,25 хв.
Висновок
Як висновокхотілося б відмітити, що недоліки, притаманні нормуванню праці, в де більшомуобумовлені не досконалістю господарського механізму, надлишковоюзарегламентацією прав підприємств. Втілення ринкових відношень й підвищення самостійностіпідприємств дало можливість застосовувати їм тільки ті види нормативів, якідійсно сприяють росту та розвитку виробництва.
Норми, якіоб’єктивно відображають й закріплюють організаційні та технічні умовивиробництва, й в подальшому будуть використовуватися в плануванні,ціноутворенні, організації виробництва та управління. Проте з переходом доринкових відношень робота по організації та нормуванні праці в господарствікорінним образом змінюються.
Надаючипідприємствам повну самостійність в питаннях організації й нормування праці,держава, в свою чергу, повинна створювати сприятливі умови для її проведенняшляхом правового, науково–методологічного та нормативного забезпечення,підготовкою кадрів.
Списоклітератури
1. БычинВ.Б. Нормирование труда в условиях перехода к рыночной экономики. — М.: РЭАимени Г.В.Плеханова, 1995г.
2. Организация и нормирование трудана предприятии: Учебное пособие / Пашуто В.П. – 2-е изд., испр. и доп.- Мн.:Новое знание, 2002г.
3. Міжгалузеві укрупнені норми часу нароботи, що виконуються на свердлильних верстатах ( одиничне та малосерійневиробництво) / Єременком В.О.- Краматорськ: 2004 р.
4. Міжгалузеві укрупнені норми часуна роботи, що виконуються на токарно –гвинторізних верстатах ( одиничне тамалосерійне виробництво) / Єременком В.О.- Краматорськ: 2005 р.