КУРСОВА РОБОТА
Монопольнестановище та конкуренція на ринку мобільного зв’язку в Україні
Зміст
ВСТУП
1 Поняття та ознаки монопольного становища
2 Особливості конкуренції на ринкумобільного зв’язку
3 Зловживання монопольним становищем наринку мобільного зв’язку
4 Способи припинення зловживання монопольнимстановищем на ринку мобільного зв’язку
5. Напрямки вдосконалення державної конкурентноїполітики на ринку мобільного зв’язку
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Головноюознакою монопольного утворення (монополії) є заняття монопольного положення.Останнє визначається як домінуюче положення підприємця, що дає йому можливістьсамостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринкувизначеного товару.
/>Існують різні види монополій, які можнакласифікувати на три основних: природна, адміністративна і економічна .
Економічнамонополія є найбільш розповсюдженою. Її поява обумовлена економічнимипричинами, вона розвивається на основі закономірностей господарського розвитку.Мова йде про підприємців, що зуміли завоювати монопольне положення на ринку. Донього ведуть два шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства,постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий(більш швидкий) ґрунтується на процесах централізації капіталів, тобто надобровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим або іншимшляхом або за допомогою обох, підприємство досягає таких масштабів, колипочинає домінувати на ринку.
Монополістичніутворення і монополістичні тенденції в економіці випливають із законумаксимізації прибутку. Поява підприємств-монополістів обумовлена прогресомпродуктивних сил, реалізацією переваг великого підприємства над малим.
Сучаснатеорія виділяє три типи монополій:
1)монополія окремого підприємства;
2)монополія як угода;
3)монополія, що ґрунтується на диференціації продукту.
Найбільшдоступний і розповсюдженим є шлях угоди декількох великих фірм. Він даєможливість швидко створити ситуацію, коли продавці (виробники) виступають наринку “єдиним фронтом”, коли зводиться на нуль конкурентна боротьба, насампередцінова, покупець виявляється в безальтернативних умовах.
Актуальність теми курсовоїроботи полягає в тому, що єдиним засобом боротьби з економічними монополіями єстворення умов для економічної конкуренції (конкуренція) – тобто змагання міжсуб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням перевагнад іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єктигосподарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, аокремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів наринку.
Предметомдослідження курсової роботи був ринок мобільного телефонного зв’язку в Україні,представлений 100% іноземним обладнанням та українськими фірмами з виключно100% іноземним капіталом, який наданий міжнародними концернами в областітелекомунікацій та зв’язку.
Суб’єктамидослідження курсової роботи були основні оператори ринку мобільного зв’язку вУкраїні — компанії “Київстар”(торгова марка “Київстар”), UMC ( торгова марка“UMC”), «Golden Telecom”( торгова марка “Golden telecom”),“Астеліт(Astelit)”(торгова марка Life:)), ЗАТ “Українські радіосистеми”(торговамарка “Beeline”).
Метоюкурсового дослідження була оцінка зловживання операторами міжнароднихтелекомунікаційних концернів монопольним становищем на ринку мобільного зв’язкута державна політика боротьби з зловживаннями, визваними монопольним становищемоператорів міжнародних телекомунікаційних концернів на ринку в Україні.
Вкурсовому дослідженні використані матеріали досліджень конкуренції операторівна ринку мобільного зв’язку в Україні, закони України по захисту економічноїконкуренції та матеріали розслідувань Антимонопольного Комітету України наринку мобільного зв’язку.
1 Поняття та ознаки монопольного становища
Згідно з статею 12 ЗаконуУкраїни “Про захист економічної конкуренції” [1]:
1. Суб'єкт господарюваннязаймає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
— на цьому ринку у ньогонемає жодного конкурента;
— не зазнає значноїконкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктівгосподарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявностібар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільгчи інших обставин.
2. Монопольним (домінуючим)вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товаруперевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
3. Монопольним (домінуючим)також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка наринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції,зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належатьконкурентам.
4. Вважається, що кожен іздвох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становищена ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренціїабо є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов,передбачених частиною першою статті 12 [1].
5. Монопольним (домінуючим)вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщостосовно них виконуються такі умови:
— сукупна частка не більшеніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільшічастки на ринку, перевищує 50 відсотків;
— сукупна частка не більшеніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільшічастки на ринку, перевищує 70 відсотків — і при цьому вони не доведуть, щостосовно них не виконуються умови частини четвертої статті 12 [1].
Монопольне (домінуюче) становище визначається відповідно Методики визначення монопольного (домінуючого)становища суб'єктів господарювання,затвердженої розпорядженнямАнтимонопольного комітету Українивід 05.03.2002 N 49-р.
Методикавстановлює порядок визначеннямонопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринкуі призначена для аналізу діяльностісуб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Об'єктами для визначеннямонопольного (домінуючого) становища є:
— суб'єкти господарювання
— групи суб'єктів господарювання
— обставини, які визначають на відповідномутоварному ринку умови здійсненнягосподарської діяльності з виробництва,реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.
Метоювизначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання наринку є отримання необхідної інформації для прийняття рішень з питань розвиткуі захисту економічної конкуренції, зокрема демонополізації економіки,антимонопольного регулювання, контролю за узгодженими діями, концентрацією;контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;захисту інтересів суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання таспоживачів від його порушень.
Визначення монопольного (домінуючого)становища суб'єктів господарюванняможе включати в себе такі дії:
— Встановлення об'єктів аналізу щодо визначеннямонопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання(групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції,роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
— Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодояких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознакиодного товару, товарної групи.
— Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).
— Визначення товарних меж ринку.
— Визначення територіальних(географічних) меж ринку.
— Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку – визначення часових меж ринку.
— Визначення обсягів товару, який обертаєтьсяна ринку.
— Складання переліку продавців продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп) – потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати(постачати, виробляти) придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) наринку.
— Визначення бар'єрів вступуна ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) той самий або/та аналогічнийтовар (товарну групу) наринку.
— Встановлення монопольного (домінуючого)становища суб'єктів господарюванняна ринку.
Втабл. 1 наведений перелік суб'єктiв господарювання, що займають монопольнестановище на загальнодержавному ринку за висновками Антимонопольного комітетуУкраїни в галузі “Зв’язок” станом на 01.01.2007 року [11].
Яквидно з даних табл.1 оператори мобільного телефонного зв’язку в Україні некласифіковані Антимонопольним комітетом як такі, що займають монопольнестановище.
Таблиця 1.1
Перелік суб'єктiвгосподарювання, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку зависновками Антимонопольного комітету України в галузі “Зв’язок” станом на01.01.2007 року [11]Вид економiчної дiяльностi Суб'єкт пiдприємницької дiяльностi Мiсцезнаходження
Товарна
група I. Суб'єкти природних монополiй Зв'язок Концерн «РРТ» МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
254112
м. Київ
вул. Дорогожицька, 10
тел. 226-22-60
тел. 440-87-22 Надання в користування технічних засобів мовлення Зв'язок Концерн «РРТ» МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
254112
м. Київ
вул. Дорогожицька, 10
тел. 226-22-60
тел. 440-87-22 Послуги коpистування pадiоpелейними каналами зв'язку Зв'язок Вiдкрите акцiонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
252030
м. Київ
бульв. Шевченка, 18
тел. 226-25-41
тел. 224-22-67 Мiсцевий телефонний зв'язок Зв'язок Вiдкрите акцiонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
252030
м. Київ
бульв. Шевченка, 18
тел. 226-25-41
тел. 224-22-67 Послуги користування некомутованими каналами зв'язку
2 Особливостіконкуренції на ринку мобільного зв’язку
Станомна 01.01.2007 року основними операторами — конкурентами на ринку мобільноготелефонного зв’язку в Україні є:
1. Компанія з іноземною інвестицією ЗАТ «Український мобільнийзв’язок»(Ukrainian Mobile Communications (UMC)) — торгова марка “UMC,віртуальний оператор “Jeans”(система безконтрактної передоплати послуг). 100%власником UMC є ВАТ «Мобільні ТелеСистеми» (Росія) — найбільшийоператор стільникового зв'язку в Росії, Східній та Центральній Європі закількістю абонентів [15].
2. Компаніяз іноземною інвестицією «Київстар Дж. Ес. Ем.» (KyivStar GSM) –Торгова марка “Київстар”, віртуальний оператор “Djuice” (системабез-контрактної передоплати послуг). «КиївстарДж. Ес. Ем.» – найбільший опера-тор мобільного зв’язку вУкраїні, що обслуговує більш ніж 16,5 млн. абонентів (станом на 1 серпня 2006р.) та забезпечує покриття території, на якій проживає більш ніж 97% населенняУкраїни. Норвезька «Теленор» (TelenorMobil, Nor-way ) володіє контрольним пакетом акцій компанії«Київстар» у розмірі 56,6%, українське ТОВ “СТОРМ”(дочірня фірмаросійської групи “Альфа-Капітал”) володіє пакетом акцій 43,4% [14].
3. ТОВ «Голден Телеком» (Голден Телеком, Україна) — провідний україн-ський провайдер інтегрованих телекомунікаційних послуг длякорпоративних клієнтів, а також для операторів зв'язку. Компанія є частиноюхолдінгу Golden Telecom Inc. (NASDAQ: GLDN) [16]. Компанія розвиває тринапрямки бізнесу:
— послуги місцевого,міжміського та міжнародного телефонного зв'язку та передачі даних;
— інтернет-послуги, в томучислі корпоративне підключення до інтернету по виділених каналах та комутованийдоступ для широкого кола користувачів (торгова марка Свiт Онлайн);
— послуги мобільного зв'язкустандарту GSM1800 (Голден Телеком GSM).
4. Закритеакціонерне товариство «Українські радіосистеми» (торгова маркаWellCOM, MOBI, з квітня 2006 року – торгова марка BEELINE) було створено в 1995році [17]. У березні 1997-го року ЗАТ «УРС» перемогло в тендері навикористання радіочастот стандарту GSM — 900 для роз-гортання мережістільникового зв'язку. Саме ЗАТ «УРС» був зроблений перший в Українітестовий дзвоник у стандарті GSM-900. 1 жовтня 1998-го року ЗАТ УРС запустила вексплуатацію мережа стільникового зв'язку стандарту GSM-900 — «WellCOM» (скорочення від англійського well- добре і communication — зв'язок).
В2006 році компанія викуплена концерном «Вимпелком» (Росія) – торгова марка BEELINE.”ВимпелКом" – провідний оператормобільного зв’язку в Росії, що діє на ринках Казахстану, Узбекистану,Таджикистану, а також на ринку України. «ВимпелКом» налічує близько50 млн. абонентів та займає в Росії ринкову частку у розмірі 35%. Норвезька«Tеленор» володіє 29,9% акцій компанії, 26,6% з яких – голосуючі.
5. Astelit/DCC(контрольним пакетом акцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell(Турція)) – торгова марка LIFE [18].
Насьогоднішній день кількість мобільних SIM-карт в Україні перевищує чисельністьнаселення, тому з цілковитою впевненістю можна стверджувати, що період боротьбимобільних операторів за клієнтів, що тривав увесь 2006 рік, добігає кінця.Тепер українські гравці GSM-ринку переключають свою увагу на одержання прибуткувід вже існуючих клієнтів, пропонуючи їм нові продукти і послуги [13].
У січні-грудні 2006 рокуоператори мобільного зв'язку залучили 19 мільйонів нових абонентів, і такимчином, загальна кількість SIM-карт, що є в обігу, досягла 49 мільйонів. Цеприблизно на 63% більше, ніж у 2005 році. Отже сьогодні номінальне проникненняна ринку (тобто формальний процент населення, що користується мобільнимиSIM-картами ) склало 105% в порівнянні з 64% у 2005 році.
Ведучі оператори мобільногозв'язку – Київстар і UMC, послугами яких користуються 85% загального числаGSM-абонентів, згодні, що в питаннях освоєння і проникнення, ринок знаходитьсяна порозі зрілості. Вже зараз вони готуються до зміни стратегії – переходу відорієнтації на клієнта до завоювання ринку новими продуктами і послугами.
Адам Вояцки, генеральнийдиректор UMC, в інтерв'ю Oxford Business Group відзначив, що, разом ізвражаючим зростанням економіки України, цей рік був екстраординарним длямобільних операторів, який характерний як останній рік швидкого розвитку,обумовлений поліпшенням економічних умов, так і виходом двох нових гравців наринок.
Тронд Моє, головапредставництва в Україні норвезької компанії Telenor, що володіє контрольнимпакетом акцій ведучого мобільного оператора «Київстар», відзначив, щоостанній став найбільшою консолідованою дочірньою компанією Telenor в усьомусвіті.
Проте, конкуренти«Київстара" та UMC вважають, що, незважаючи на практично повне освоєнняринку, сектор мобільних телефонів ще недостатньо насичений. Багато експертівсходяться в тому, що реальне завоювання мобільного ринку, тобто кількістьодиничних користувачів, складає близько 60%. Інші 40% — це клієнти мобільнихоператорів, що володіють двома або трьома SIM-картами.
Використання двох SIM-картчастково стало причиною падіння рівня середнього прибутку на користувача (СПК),тому що відбувається обмін клієнтами між операторами.
СПК українських мобільнихоператорів залишається одним з найнижчих у Східній Європі – у даний момент цяцифра складає приблизно $8 на місяць. Частка найприбутковіших контрактнихклієнтів також досить невелика за регіональними мірками, понад 90% клієнтівкористуються послугами припейда. UMC стверджує, що компанії вдалося призупинитипадіння СПК у 2006 році завдяки новим продуктам в галузі передачі даних.
Разом з тим, UMC вважає, щостатистика СПК маскує істотне збільшення кількості використаних хвилин (ВХ)серед старих клієнтів. Вважається, що рівень СПК у значній мірі зменшився черезнових клієнтів, що здебільшого належать до груп користувачів з низьким доходом.
Незважаючи на тиск із бокузростаючої конкуренції на ринку мобільного зв'язку, гарною новиною для«Київстару» і UMC стала відсутність сигналів про значне падіння цін.
Хоча нові мобільні гравціAstelit (торгова марка LIFE) і «Вимпелком» (торгова марка BEELINE)проводять досить агресивну цінову стратегію аби залучити нових користувачів,цінової війни, якої багато хто побоювався, не відбулося.
Впоратися із зростаючоюкількістю абонентів – завдання, що протягом усього року було головним дляпровідних мобільних операторів. Для обслуговування нового трафіку UMC довелосязбільшити кількість своїх базових станцій удвічі, з 4500 до 9000. Сумарнакількість капітальних витрат компанії збільшилася приблизно до $2 млрд.Одночасно і компанії «Київстар» на даний момент довелося інвестувати більш $2млрд. у свою мережу.
Компанія Astelit (торговамарка Life), і російський «Вимпелком», що представлений в Україніторговельною маркою Beeline, також доклали зусиль для впровадження своїхвідносно нових мереж.
Astelit, контрольним пакетомакцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell, нещодавно оголосивпро свої плани щодо збільшення на 50% інвестицій у розвиток на українськомуринку: близько $250 млн. в будуть витрачені на розширення мережі і залученняклієнтів. Наприкінці 2006 року Вимпелком оголосив, що планує розширити своюмережу в Україні, аби охопити 90% населення.
Головним завданням для новихгравців ринку стало досягнення критичної маси в короткий термін, аби в значніймірі повернути чималі інвестиції у свою мережу.
Поки сталі гравці, Київстарта UMC, насолоджуються чистим прибутком (прибутком до сплати податків, щоскладають близько 60%), новим гравцям необхідно значно наростити обсяги, щобдосягти подібних результатів.
В табл.2 наведені основніконкурентні показники ринкових часток основних операторів мобільного зв’язку вУкраїні [13].
Таблиця 2№ з/п Назва оператора мобільного зв’язку Торгові марки оператора Кількість абонентів станом на 31.08.2006 Частка загального прибутку на ринку мобільного зв’язку України в % 1. Київстар (Норвегія +Росія) «Київстар», DJUCE 17 216 829 51,4% 2. ЗАТ “Україн-ський мобільний зв’язок” UMC (Росія) UMC, Jeans 15 933 444 45,1% 3. «Астеліт»(Astelit – Терція) LIFE:) 4 700 000 2,5% 4. ЗАТ «Українські радіосистеми» (Росія з 2006 року)
WELLCOM, MOBI,
BEELINE 785 598 0,7% 5. “GOLDEN TELECOM” (США+Норвегія +Росія+інші) GOLDEN TELECOM 86 000 0,3% 6. Інші оператори --- 135 000 0,2%
На рис.1 наведений розподілабонентів між основними операторами мобільного зв’язку в Україні. Спільнийаналіз даних табл.2 та графіків рис.1 показує, що за часткою прибутку оператор«Киїівстар» може бути визнаний монополістом, але за часткою абонентів – ні.Окрім цього, оператор «Київстар» має сильний конкурентний тиск з бокурівносильного оператора – UMC, тобто Антимонопольний комітет за своєюметодологією не визнає серед операторів ринку мобільного зв’язку в Україні явногомонополіста.
/>
Рис. 1. Розподіл абонентів вУкраїні між операторами мобільного зв’язку
Із наступом осені 2006 рокуактивізувалися маркетингові дирекції відразу двох національних операторівмобільному зв'язку – UMC і «Київстара». Пов'язане це з поверненням уміста студентів і школярів як активних мобільних користувачів чи з напором«Білайна» і «Лайфа», уже не важливо.
Проблема першої секунди(плата заз’эднання)
Потужними рекламно-пропагандистськимиударами обмінялися лідери ринку – UMC і «Київстар». З 1 вересня UMCввела тарифний план «Мінімальний», у якому вартість хвилинибудь-якого дзвінка становить усього 50 коп., плюс два номери «родини» по 10 коп. — зі збереженням стандартної плати за з'єднання (ПЗС). Тариф,за офіційною інформацією, діє до кінця цього року.
«Київстар»відповідно вдарив зниженням ПЗС на чверть у чотирьох тарифних планах длярегіонів, де UMC історично мала більше абонентів – «Донбас 2006» і«Крим 2006» для «припейдщиков»(карткова передоплата послуг)і контрактні їхні аналоги «Бізнес Донбас» і «Бізнес Крим».
Проте, суттєвимаргументом у конкурентній боротьбі могла б бути тільки остаточна ліквідаціядавнього каменю спотикання — ПЗС. І от «Київстар» офіційно підтвердивсвій намір із 18 вересня ввести тарифний план, «у якому розмір плати заз'єднання дзвінка становить 0,00 (нуль) грн.». «Київстар»пояснив такий крок «реалізацією власної маркетингової політики,спрямованої на поступове зниження тарифів і максимальне задоволення споживчихпотреб».
Про плани«Київстара» проінформував Антимонопольний комітет Украї-ни (АМК),який одержав від оператора офіційного листа.
Глава Антимонопольногокомітету Олексій Костусєв привітав «дії „Київ-стара“, націленіна зниження й скасування плати за з'єднання», і нагадав, що АМК очікує віддвох національних операторів «повного виконання рекомендацій зі скасуванняПЗС для всіх абонентів».
У медіа-департаменті«Київстара» підтвердили, що тиск АМК справив свій вплив:«Введення нового тарифу – це результат нашого діалогу з АМК і проходженняїх рекомендацій у маркетинговій діяльності „Київстар“, – повідомив»УП" старший фахівець зі зв'язків зі ЗМІ Сергій Товстенко-Забелін.
У жовтні 2005 року АМКзобов'язав великих операторів скасувати ПЗС, на підставі того, що у lіfe:) і«Голден Телекому» її не було взагалі. «Київстар» і UMCпопросили відстрочки — поміркувами й підібрати аргументи. У грудні 2005 рокуUMC взяв тайм-аут до квітня 2006 року – на підготовку юридичного обґрунтування,аналізу «усіх наслідків скасування плати за з'єднання на подальшийрозвиток галузі мобільному зв'язку й на господарську діяльність UMC» ірозробку нових тарифних планів.
«Київстар»настільки правильних слів не знайшов. Головним його аргументом на користьзбереження ПЗС стало те, що ці 27 копійок допомагають обмежити вал коротких, покілька секунд, дзвінків, чим допомагають захистити мережі мобільних операторів.АМК такі пояснення не влаштовували, і 15 грудня 2005 року АМК почаврозслідування проти компанії «за фактом зловживання монопольнимстановищем».
Спроби «Київстара»заперечити це рішення в суді успіхом не увінчалися — у липні компаніявідкликала свій позов із суду. Навіть обіцянка скасувати ПЗС у нових тарифахпоки не знімає погрози визнання оператора монополістом і відповіднообвинувачень у зловживаннях монопольним становищем. А їх, як відомо, може бутипокарано штрафом у розмірі до 10% річного доходу, або до $110 млн. – торікбіло-блакитні одержали $1,1 млрд. і вийшли на перше місце по числу абонентів україні.
У прес-службі компанії незмогли повідомити «УП» подробиць щодо нового тарифного плану ізнульовою ПЗС: «Усі інші деталі про новий тарифний план»Київстар", де ПЗС становить 0,00 грн., будуть оголошені після йоговведення в дію".
Однак цілком імовірно, що цебуде якась пропозиція для контрактників. У цьому випадку, нічого особливореволюційного в ньому немає — в UMC вже давно діють контрактні тарифи, де ПЗСвідсутня, щоправда, тільки у межах пакетних хвилин.
«Сьогодні в компанії вже є 3тарифних пакета для абонентів (UMC 30 хвилин Новий, UMC 60 хвилин Новий, UMC120 хвилин Новий), де ПЗС у межах пакетних хвилин відсутня. Крім того,контрактні абоненти компанії можуть скористатися програмою «Бонус», умежах якої, на умовах підписання додаткової угоди, одержать від 5 до 150 хвилинна дзвінки по всіх напрямках по України без плати за з'єднання", — розповів експерт із зовнішніх відносин UMC Віта-лій Мухін.
Цілком можливо, пакет безПЗС – це поки скоріше чергова рекламна акція, ніж сигнал до зміни правил гри наринку (втім, тарифні пакети всіх операторів, крім «Київстара» і UMC,за рідкісним винятком не передбачають ПЗС).
Віртуальна громадськість
Конкуренти вжероблять українцям більш привабливіші пропозиції: Beelіne ще 1 вересня ввівновий припейд-тариф «Говорун» — дзвінки й SMS усередині мережі по 1копійці, SMS на інших операторів по 10 копійок, улюблений міський номер по 35коп. за хвилину...
Абонентська база, точніше,кількість стартових пакетів, що продано, у країні офіційно вже перевищила 35млн. Ринок мобільного зв'язку близький до повного насичення. Ріст абонентськоїбази в 2006 році у порівнянні із минулим роком уповільнився майже вдвічі – з30% до 17%, а щомісячний дохід з одного абонента (ARPU) постійно падає. Томуцілком ймовірно, що подальше зниження тарифів та мінімізація ПЗС будутьтривати.
3 Зловживаннямонопольним становищем на ринку мобільного зв’язкуЗгідно з статтею 13 ЗаконуУкраїни “Про захист економічної конкуренції” [1]:
1. Зловживанням монопольним(домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єктагосподарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, щопризвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеженняконкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чиспоживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції наринку.
2. Зловживанням монопольним(домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чиінших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити заумов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цінчи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання,продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладанняугод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєюприродою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькійдіяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва,ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншимсуб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повнавідмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативнихджерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеженняконкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивновиправданих на те причин;
7) створення перешкоддоступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців,інших суб'єктів господарювання.
3. Зловживання монопольним(домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собоювідповідальність згідно з законом.
Згідно статті 52 Закону [1]за зловживання монопольним становищем накладаються штрафи у розмірі до десятивідсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якомунакладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, якийперевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається урозмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Якщо суб'єкт господарюваннязловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольногокомітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єктагосподарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище.
У листопаді 2005 року АМКрекомендував двом лідерам мобільного зв`язку України — UMC та«Київстар» — до 4 грудня цього року розглянути рекомендації комітетупро можливе скасування плати за з`єднання при дзвінках мобільних абонентів, абообґрунтувати її необхідність.
Компанія UMC до цьоготерміну висловила готовність до співпраці і згоду з позицією АМК, попросивши,правда, час для вирішення цього питання. У зв`язку з цим комітет погодивсянадати UMC термін до квітня цього року для остаточного вирішення питання зплатою за з`єднання.
Компанія«Київстар» відмовилася виконувати рекомендації і при цьому, на думкуАМКУ, не обгрунтувала правомірність існуючої плати за з`єднання. У зв`язку зтакою позицією компанії «Київстар», 15 грудня 2005 р. АМКУ почаврозслідування за фактом зловживання компанією монопольним становищем. Усередині лютого «Київстар» оскаржив у Господарському суді м. Києварозпорядження АМКУ.
У поширеній у лютому 2006року заяві компанія зазначила, що «вважає, що сам факт порушеннявищезгаданої справи виглядає як суто популістський захід і є абсолютнобезпідставним як з юридичної, так і з економічної точок зору».
На думку«Київстару», «зловживання монопольним становищем можливе тількиза умови наявності такого становища».
Як наголошувалося в заяві,згідно з однозначним офіційним висновком АМК, зробленим минулого року іпідтвердженим влітку 2005 року, компанія «Київстар» не була і не ємонополістом на ринку телекомунікаційних послуг України. Досі це питаннязалишається невирішеним.
15 грудня 2005 рокуАнтимонопольний комітет України порушив справу за ознаками зловживання ЗАТ“Київстар Дж. Ес. Ем.“ монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку.
Оскільки по завершеннювідведеного терміну компанія «Київстар» категорично відмовилася виконуватирекомендації та не обґрунтувала при цьому правомірність існуючої плати заз’єднання, Комітет розпочав розслідування.
В той же час, ЗАТ“Український мобільний зв’язок” офіційно сприйняло рекомендації, висловилоналаштованість на співпрацю та згоду з позицією Антимонопольного комітету. Уцьому зв’язку, зважаючи на необхідність врегулювання економічних планівкомпанії, Комітет погодився надати «UMC» термін до квітня 2006 року для остаточноговирішення питання із платою за з’єднання.
«Ми готові були спільно зоператорами шукати прийнятний вихід із ситуації. На жаль, «Київстар» нескористався цією нагодою. Тому, згідно вимог законодавства, ми порушили справу.Тепер вже у рамках розслідування ми з’ясуємо реальну частку компанії на ринку ібудемо аргументувати необхідність скасування плати за з’єднання без підвищеннясамих тарифів на послуги зв’язку. Дуже не хотілося б, щоб в Україні повториласянещодавня ситуація у Франції, коли конкурентне відомство оштрафувало мобільнихоператорів на суму у півмільярда євро», — зауважив з цього приводу ГоловаАнтимонопольного комітету України Олексій Костусєв [11].
4 Способиприпинення зловживання монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
Розгляд справ про порушеннязаконодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттямрозпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення усправі [1].
При розгляді справи пропорушення законодавства про захист економічної конкуренції органиАнтимонопольного комітету України:
— збирають і аналізуютьдокументи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом усправі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
— отримують пояснення осіб,які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власноїініціативи.
Органи Антимонопольногокомітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства прозахист економічної конкуренції за:
— заявами суб'єктівгосподарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх праввнаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушеннязаконодавства про захист економічної конкуренції;
— поданнями органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування, органівадміністративно-господарського управління та контролю про порушеннязаконодавства про захист економічної конкуренції;
— власною ініціативоюорганів Антимонопольного комітету України.
У разі виявлення ознакпорушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числінаслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймаютьрозпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядження про початокрозгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня йогоприйняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи,йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення доучасті у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розглядусправи.
Для забезпечення проведеннярозгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції,зокрема виконання дій, передбачених статтею 44 цього Закону, органи внутрішніхсправ, митні органи та інші правоохоронні органи зобов'язані надавати у межахнаданих їм прав допомогу Антимонопольному комітету України, його територіальнимвідділенням.
Органи Антимонопольногокомітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органаммісцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління таконтролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, якімістять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції,усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщопорушення припинено, — щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.Рекомендації надаються у формі листа.
Рекомендації органівАнтимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чиособами, яким вони надані. Про результати їх розгляду Антимонопольному комітетуУкраїни, його територіальному відділенню повідомляється у десятиденний строк здня отримання рекомендацій, якщо органами Антимонопольного комітету України непродовжено цей строк.
За умови виконання положеньрекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чиспотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чисуспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення,провадження у справі про порушення законодавства про захист економічноїконкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
У процесі розгляду справиоргани Антимонопольного комітету України за поданою суб'єктом господарюваннязаявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідківдля суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захистекономічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про:
— заборону особі(відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, втому числі про блокування цінних паперів;
— обов'язкове вчиненняпевних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законнихправ та інтересів інших осіб.
За результатами розглядусправ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольногокомітету України приймають рішення, в тому числі про:
— визнання вчиненняпорушення законодавства про захист економічної конкуренції;
— припинення порушеннязаконодавства про захист економічної конкуренції;
— зобов'язання органу влади,органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарськогоуправління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірватиугоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевогосамоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
— визнання суб'єктагосподарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
— примусовий поділ суб'єктагосподарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
— накладення штрафу;
— блокування цінних паперів;
— усунення наслідківпорушень законодавства про захист економічної конкуренції;
— скасування дозволу наузгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цьогоЗакону;
— оприлюднення відповідачемза власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи йоготериторіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення,в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації зобмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим,головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдатишкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб,визначені цим рішенням або законодавством;
— закриття провадження усправі.
Виконуючирекомендації Антимонопольного комітету України, ЗАТ «Український мобільнийзв’язок» повідомило про впровадження тарифу без плати за з’єднання дляабонентів передплаченої послуги «ДЖИНС». Новий тариф передбачено ввести в дію15 січня 2007 року [11].
Такимчином, компанія «UMC» забезпечила споживачам можливість вільно обирати тарифи зПЗС чи без.
Прицьому, вартість хвилини розмови в тарифі без ПЗС складає 1 грн., як і вбільшості тарифів передплаченої послуги. Тобто, при підключенні до новоготарифу споживач не сплачуватиме 27 коп. за з’єднання.
«Ввівшитариф без ПЗС для абонентів передплаченої послуги, компанія «UMC» фактичновиконала рекомендації Антимонопольного комітету. Відтепер кожен з існуючих чинових абонентів може обрати найбільш прийнятний для себе тариф, — зазначив зцього приводу Голова Комітету Олексій Костусєв. — Наразі Комітет сконцентруєзусилля на завершенні розслідування проти компанії «Київстар», якавідмовляється виконувати наші рекомендації. Більше того, на цьому тижні будепорушено нову справу проти цього оператора за неподання інформації на запитКомітету» [11].
З 22 січня цьогороку ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» вводить новий тарифний план без плати заз’єднання «DJICE FRESH» на виконання рекомендацій Антимонопольного комітетуУкраїни. Про це мобільний оператор офіційним листом повідомив Комітет [11].
Заінформацією оператора, в новому пакеті вартість ПЗС складатиме 0,0 грн.,хвилини розмови — 0,9 грн., SMS — 0,25 грн. Цей пакет також передбачає послугу,скориставшись якою абонент може телефонувати на два обрані номери абонентів«DJICE» за 0,20 грн. за хвилину.
Отже,із введенням «DJICE FRESH» усі нові споживачі передплаченої послуги матимутьможливість обрати тарифний пакет без ПЗС, а існуючі — зможуть перейти на пакет,зберігаючи власний номер.
«Запровадженняіншим найбільшим мобільним оператором пакету без ПЗС для своїх абонентів — цецілковита альтернатива і реальний результат. Головне, що цим буде охопленонайбільшу групу споживачів передплаченого сервісу, які не мають ресурсів длядовготривалих розмов. Також принципово, що боротьба Антимонопольного комітету змобільними операторами не перейшла в площину довготривалої судової тяганини,від якої споживачам жодним чином не стало б краще. А навпаки — компанії такипоступилися своїми прибутками на користь абонентів», — зазначив Голова КомітетуОлексій Костусєв [11].
Яквідомо, виконуючи рекомендації Комітету, ЗАТ «Український мобільний зв’язок»запровадило 15 січня 2007 року тариф без ПЗС для абонентів передплаченоїпослуги «ДЖИНС». Вартість хвилини розмови в цьому тарифі складає 1 грн., як і вбільшості тарифів передплаченого сервісу оператора.
5 Напрямкивдосконалення державної конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку
До найважливiших чинникiвстабiльного розвитку Кабiнет Мiнiстрiв України вiдносить створення та розвитокефективного конкурентного середовища. Саме воноповинно стати одним iз головних рушiїв, що забезпечитьпоступ нацiональної економiки за iнновацiйною моделлю. Слiдрозумiти також, що економiчна конкуренцiя не обмежується сферою сутоекономiчних вiдносин, адже вона виступає водночас запорукою ствердження тазмiцнення загальнодемократичних цiнностей. Розвиток конкуренцiїпозитивно впливає на мале i середнє пiдприємництво, сприяючи становленнюсереднього класу — соцiальної основи демократичного суспiльства [11].
Минуло понад десятирiччя, вiдколи економiчна конкуренцiя увiйшла до українськоїреальностi. За цi роки в основному було створено правовi й органiзацiйнi засадиконкурентної полiтики. Її основою став закрiплений у статтi 42 КонституцiїУкраїни принцип державного захисту конкуренцiї впiдприємницькiй дiяльностi. Побудовано структуру органiвдержавної влади, що забезпечують реалiзацiю норм законодавства про захистекономiчної конкуренцiї, контроль за його дотриманням.
Основним пiдсумкомреалiзацiї конкурентної полiтики стало утвердження конкурентних вiдносин набiльшостi товарних ринкiв України. Завдяки заходам щодо демонополiзацiїекономiки, створенню системи захисту конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностiчастка монопольного сектору в економiцi країни помiтнознизилася.
У суспiльнiйсвiдомостi вiдбувається переосмислення мiсця i значення конкуренцiї таконкурентної полiтики держави в системi економiчних перетворень в Українi,їхньої реальної ваги та можливостей. Сьогоднi в країнiнемає впливових полiтичних та суспiльних сил, якi б заперечували необхiднiсть iкористь економiчної конкуренцiї.
Полiтикапослiдовного сприяння розвитковi конкурентних вiдносин стала одним iз важливихчинникiв, що забезпечили за два останнi роки високi темпи економiчногозростання, стабiльнiсть нацiональної грошової одиницi, позитивнi зрушення усферi життєзабезпечення населення, поступове покращення його добробуту.
Спроможнiсть держави не лишевизначати, а й гарантувати єдинi «правилагри» для всiх суб`єктiв господарювання, проводити дiєву конкурентнуполiтику є основою iнвестицiйної привабливостi економiки, головним чинником їїстабiльностi.
Уряд формує конкурентнуполiтику з точки зору необхiдностi переорiєнтацiї структурних зрушень векономiцi на ефективне функцiонування реальногосектору. Це в свою чергу передбачає здiйсненнякомплексу заходiв щодо формування ефективного конкурентного середовища якмеханiзму, що в короткостроковiй перспективi сприятиме економiчному зростанню,поєднаному з реалiзацiєю ключових завдань соцiального розвитку, а вдовгостроковiй — стане одним з основних чинникiв створення та функцiонуваннясоцiально орiєнтованої ринкової економiки в Українi. До основних завданьконкурентної полiтики в умовах сьогодення можна вiднести посилення впливуконкуренцiї на цiноутворення, формування конкурентногосередовища на ринках
Державна політика у сферірозвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарськійдіяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової,матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримкисуб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюєтьсяорганами державної влади, органами місцевого самоврядування та органамиадміністративно-господарського управління та контролю.
Державний контроль задодержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересівсуб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органамиАнтимонопольного комітету України [ ].
Основним завданнямАнтимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізаціїконкурентної політики в частині:
1) здійснення державногоконтролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції назасадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету правспоживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства прозахист економічної конкуренції;
2) контролю законцентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін(тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природнихмонополій;
3) сприяння розвиткудобросовісної конкуренції;
4) методичного забезпеченнязастосування законодавства про захист економічної конкуренції.
Так,23 листопада 2006 року в Антимонопольному комітеті України відбувся «круглийстіл» з питань конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку по питаннюзбереження абонентських номерів при зміні оператора. В обговоренні взяли участьпредставники Національної комісії з регулювання зв’язку, Держдепартаментузв’язку та інформатизації, ДП «Український державний центр радіочастот»,телекомунікаційних операторів — «Укртелеком», «Київстар», «UMC», «Голдентелеком», «Астеліт» та «Українські радіосистем-ми» [11].
«Насампередце питання потребує законодавчого врегулювання для забезпечення можливостіспоживачам, не втрачаючи телефонного номера, обрати більш привабливогооператора. Потрібно врахувати досвід європейських країн, зважити на сучасніекономічні умови, — наголошує Голова Комітету Олексій Костусєв. – Це сприятимепосиленню конкуренції між операторами в боротьбі за абонентів, а відтакспонукатиме компанії до підвищення якості своїх послуг та зниження тарифів» [11].
ІснуючийЗакон України «Про телекомунікації» не передбачає права збереження телефонногономеру при зміні оператора. Тому принциповим залишається питання закріпленняправ споживачів саме на законодавчому рівні.
Необхідністьвпровадження перенесення номера підтримали всі учасники засідання. Протеоператори зв’язку по різному ставляться до термінів та механізмів реалізаціїтакого нововведення. Тоді як потужні гравці ринку вважають, що для цьогопотрібен тривалий час, інші оператори готові до впровадження вже зараз.
Зазгодою сторін, для обрання оптимальної моделі введення перенесення абонентськихномерів запропоновано створити спеціальну робочу групу фахівців.
Яквідомо, сьогодні механізм збереження номерів при зміні оператора успішнозастосовується в багатьох країнах. Наприклад, в Бельгії, Великобрита-нії,Ірландії, Італії, Німеччині, Франції, Швеції, США та Японії.
Висновок
Станомна 01.01.2007 року основними операторами — конкурентами на ринку мобільноготелефонного зв’язку в Україні є:
1.Компаніяз іноземною інвестицією ЗАТ «Український мобільний зв’язок»(Ukrainian MobileCommunications (UMC)) — торгова марка “UMC, віртуальний оператор“Jeans”(система безконтрактної передоплати послуг). 100%власником UMC є ВАТ «Мобільні ТелеСистеми» (Росія) — найбільшийоператор стільникового зв'язку в Росії, Східній та Центральній Європі закількістю абонентів.
2. Компанія з іноземною інвестицією«Київстар Дж. Ес. Ем.» (KyivStar GSM) – Торгова марка“Київстар”, віртуальний оператор “Djuice” (система без-контрактної передоплатипослуг). «Київстар Дж. Ес.Ем.» – найбільший опера-тор мобільного зв’язку в Україні,що обслуговує більш ніж 16,5 млн. абонентів (станом на 1 серпня 2006 р.) тазабезпечує покриття території, на якій проживає більш ніж 97% населенняУкраїни. Норвезька «Теленор» (TelenorMobil, Nor-way ) володіє контрольним пакетом акцій компанії«Київстар» у розмірі 56,6%, українське ТОВ “СТОРМ”(дочірня фірмаросійської групи “Альфа-Капітал”) володіє пакетом акцій 43,4%.
3. ТОВ «Голден Телеком» (Голден Телеком, Україна) — провідний україн-ський провайдер інтегрованих телекомунікаційних послуг длякорпоративних клієнтів, а також для операторів зв'язку. Компанія є частиноюхолдінгу Golden Telecom Inc. (NASDAQ: GLDN).
4. Закритеакціонерне товариство «Українські радіосистеми» (торгова маркаWellCOM, MOBI, з квітня 2006 року – торгова марка BEELINE) було створено в 1995році. В2006 році компанія викуплена концерном «Вимпелком» (Росія) – торгова марка BEELINE.
5. Astelit/DCC(контрольним пакетом акцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell(Турція)) – торгова марка LIFE
Насьогоднішній день кількість мобільних SIM-карт в Україні перевищує чисельністьнаселення, тому з цілковитою впевненістю можна стверджувати, що період боротьбимобільних операторів за клієнтів, що тривав увесь 2006 рік, добігає кінця.Тепер українські гравці GSM-ринку переключають свою увагу на одержання прибуткувід вже існуючих клієнтів, пропонуючи їм нові продукти і послуги.
Проведенийв курсовій роботі аналіз показав, що на ринку між основнимиоператорами мобільного зв’язку в Україні існує наступний розподіл:
— оператор «Київстар» має частку 51,4% прибутку ринку та частку 44,31%абонентської бази ринку;
— оператор «Український мобільний зв’язок» має частку 45,1% прибутку ринку тачастку 41,01% абонентської бази ринку;
Відповідно,за часткою прибутку оператор «Киїівстар» може бути визнаний монополістом, алеза часткою абонентів – ні. Окрім цього, оператор «Київстар» має сильнийконкурентний тиск з боку рівносильного оператора – UMC, тобто Антимонопольнийкомітет за своєю методологією не визнає серед опера-торів ринку мобільногозв’язку в Україні явного монополіста.
В тойже час у 2005 році Антимонопольний комітет видав офіційні рекомендаціїоператорам «Київстар» та «Український мобільний зв’язок» про необхідність зняття зтарифів оплати за з’єднання (проблема 1 сек.), оскільки наявність ПЗЗ у пакетахдвох операторів, які займають біля 90% ринку, створює антиконкурентні умови«корпоративної змови» і не дає споживачам права вибору.
Виконуючи рекомендаціїАнтимонопольного комітету України, ЗАТ «Український мобільний зв’язок»повідомило про впровадження тарифу без плати за з’єднання для абонентівпередплаченої послуги «ДЖИНС». Новий тариф передбачено ввести в дію 15 січня2007 року.
Такимчином, компанія «UMC» забезпечила споживачам можливість вільно обирати тарифи зПЗС чи без.
Прицьому, вартість хвилини розмови в тарифі без ПЗС складає 1 грн., як і вбільшості тарифів передплаченої послуги. Тобто, при підключенні до новоготарифу споживач не сплачуватиме 27 коп. за з’єднання.
З22 січня цього року ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» ввело новий тарифний план безплати за з’єднання «DJICE FRESH» на виконання рекомендацій Антимонопольногокомітету України.
Заінформацією оператора, в новому пакеті вартість ПЗС складатиме 0,0 грн.,хвилини розмови — 0,9 грн., SMS — 0,25 грн. Цей пакет також передбачає послугу,скориставшись якою абонент може телефонувати на два обрані номери абонентів«DJICE» за 0,20 грн. за хвилину.
Отже,із введенням «DJICE FRESH» усі нові споживачі передплаченої послуги матимутьможливість обрати тарифний пакет без ПЗС, а існуючі — зможуть перейти на пакет,зберігаючи власний номер.
Такимчином, діяльність Антимонопольного комітету на ринку операторів мобільногозв’язку дає реальні результати по реалізації державної конкурентної політики векономіці України.
Спсисок використаної літератури1. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про захистекономічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III // Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 23 лютого 2006 року N3486-IV2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про природнімонополії” від 20 квітня 2000 року N 1682-III // Із змінамиі доповненнями, внесеними Законами України станом України від 1 грудня 2006року N 424-V3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ ПроАнтимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року N 3659-XII // Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станомвід 19 грудня 2006 року N 489-V4. Про затвердження Тимчасовихправил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України // РозпорядженняАнтимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року N 5 (Із змінами ідоповненнями, внесеними розпорядженнями Антимонопольного комітету України станомвід 17 серпня 2006 року N 332-р)5. Про затвердження Положенняпро складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій // РозпорядженняАнтимонопольного комітету України від 12 грудня 2006 року N 537-р
6. Задоя А.О., Петруня Ю.Е. Основыэкономической теории. Курс лекций/ для студентов экономических и техническихспециальностей. Днепропетровск, 1996.
7. Костусєв продовжує насідати на UMC та«Київстар» // “Економічна правда”, 21.11.2006, www.epravda.com.ua
8.Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. — М.: Прогресс,1986.
9.Э.Чемберлин Теория монополистической конкуренции – М.: Экономика, 1996
10. Сем Джеремі, регіональнийредактор Oxford Business Group Підсумки року-2006 для мобільногозв’язку // “Економічна правда”, 31.01.2007, www.epravda.com.ua
11. www.amc.gov.ua — офіційнийІнтернет- сайт Антимонопольного комітету України
12. www.pravda.com.ua — Інтернет-сайт видавництва “Українська правда”
13. news.ukrinform.com.ua — Інтернет-сайт інформаційного агентства “Укрінформ”
14. www.kyivstar.net — Офіційнийсайт мобільного оператора “Київстар”
15. www.umc.ua — Офіційний сайтмобільного оператора UMC
16. www.goldentele.com — Офіційнийсайт мобільного оператора “Golden Telecom”
17. www.beeline.ua — Офіційний сайтмобільного оператора ЗАТ “Українські радіосистеми” (Beeline)
18. www.life.com.ua — офіційнийсайт компанії Astelit (Life)