Загальнодержавні податки і збори в Україні. Податкові пільги в державному регулюванні економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙУНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Державнерегулювання економіки»
на тему „Загальнодержавніподатки і збори в Україні. Податкові пільги в державному регулюванні економіки”
варіант № 28
Виконала
Студентка Цапкова О.О.
заочного відділення
3-го курсу групи ФСН – 42
Викладач_______________
 2006 рік

ЗМІСТ
     Вступ……………………………………………………………………………...3
1. Визначеннязагальнодержавних податків і зборів…………………………..3
2. Загальнодержавніподатки і збори, що справляються в Україні…………...4
3. Податковіпільги в державному регулюванні економіки………………….12
Висновки………………………………………………………………………...14
     Список використаноїлітератури.........................................................................15

Вступ.
                Головним інструментоммобілізації фінансових засобів для покриття державних  витрат єзагальнодержавні податки і збори. Державне регулювання  за допомогою податків ізборів залежить від типу податкової системи, податкових ставок, а також видівта розмірів податкових пільг. Податки в державному регулюванні економіки маютьдві ролі :
-    головнеджерело фінансування державних витрат;
-    інструментрегулювання.
Так як у задачудержавних бюджетних органів  входить не тільки обкладання податком джерелоприбутків, але й створення тонкого механізму впливу на господарську діяльність.
         В державному регулюванніекономіки податкові пільги, також, відіграють значну роль у завдяки тому,система пільг є своєрідним орієнтиром для юридичних і фізичних осіб під часвибору ними сфери діяльності, форми одержання доходів, пільги зменшуютьподатковий тиск на платників. Завданням податкових пільг є рівність в галузіоподаткування, виходячи з матеріального становища суб’єкта оподаткування.Пільги надаються на окремий податок або збір і в залежності від обставин, яківизначають тип пільги — це  звільнення від податку в повному обсязі абочасткове.
1.Визначення загальнодержавних податків і зборів
Підзагальнодержавним податком і збором до бюджетів та до державних цільових фондівслід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державногоцільового фонду , здійснювати платниками у порядку на умовах, що визначаютьсязаконами України про оподаткування.
 Платниками єюридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язоксплачувати податки і збори.
Об’єктамиоподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг),вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники,спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб таінші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.
2.Загальнодержавні податки і збори, що справляються в Україні, їх визначення
1) Податок на додану вартість – непрямийподаток на додану вартість, який створюється на всіх стадіях виробництва іобігу, він включається у вигляді надбавки в ціну товару, робіт і послуг іповністю сплачується кінцевим споживачем товарів та послуг. ПДВ носитьфіскальний характер.
         Об’єктами оподаткуваннявиступають:
-    Операціїпо оплаті вартості послуг по договорах оперативної оренди (лізинг)
-    Операціїпо передачі права власності на об’єкт застави (з продажу товарів, послуг, робітна території України, операції з ввозу товарів в Україну, операції з вивозутоварів, робіт, послуг за межі України)
Ставка ПДВ = 20 %
         Податкове зобов’язання – цезагальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітномуперіоді. Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має правозменшувати податкове зобов’язання. Для визначення суми  для внесення длябюджету суб’єкт оподаткування заповнює податкову декларацію з ПДВ.
2) Акцизний збір – непрямий податок наспоживачів (одержувачів) окремих товарів, визначених законом як підакцизні, щостягуються з них (споживачів) під час здійснення оборотів з продажу такихтоварів на митну територію України.
         Платниками акцизного збору є:
-    суб’єктипідприємницької діяльності, а також їх філії та відділення – виробники підакцизнихтоварів на митній території України;
-     нерезиденти, які здійснюютьвиготовлення підакцизних товарів на митній території України;
-    Будь-які суб’єктипідприємницької діяльності, які імпортують на митну територію Українипідакцизні товари;
-    Фізичніособи – резиденти та нерезиденти, які ввозять або пересилають підакцизні речіта предмети на митну територію України;
-    Юридичнічи фізичні особи, які купують або одержують підакцизні товари у податковихагентів.
         Акцизний збір нараховуєтьсялише один раз і платниками його виступають або виробники підакцизних товарів,або суб’єкти, що імпортують підакцизні товари. Для імпортованих товарівоб’єктом оподаткування є митна вартість завезених товарів з урахуванням митнихзборів і мита. Ставка акцизного збору встановлюється: тверді ставки, увідсотках і в євро.
3) Податок на прибуток підприємств визначаєтьсяяк сума скорегованого валового доходу – сума валових витрат підприємства – сумуамортизаційних відрахувань.
Основна ставка податку на прибуток =(оподатковуваний прибуток*30%)/100%.  
         Ставки оподаткування:
1. Базова ставка 25%.
2. 15 % — суми будь-яких виплат здоходів  резидентів на користь нерезидентів з джерелом їх походження з України.Ставка діє на суми доходів нерезидентів у вигляді страхових внесків, платежів,премій від перестрахування ризиків на території України.
3. 50 %  від базової ставки –оподатковується прибуток від реалізації інноваційного продукту, заявленого  вінноваційних центрах.
4. 6 % — діє ставка від суми доходівнерезидентів, які виплачуються резидентами за фрахт транспортних засобів. Дієтакож на доходи, отримані страховиком  в разі дострокового розірвання договорузі страхування життя.
5. 3 % — діє на валові доходи відстрахової діяльності страховиків-резидентів, крім страхування ризиків життя.
         Платниками податку є:
-    резиденти– суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства,установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отриманняприбутку;
-    нерезиденти– фізичні та юридичні особи, створені в будь-якій організаційно-правовій формі,які отримують доходи з джерелом їх походження з України;
-    НБУ тайого установи;
-    Управліннязалізниці від господарської діяльності залізничного транспорту;
-    Установипенітенціарної системи (тюрми, колонії).
4) Податок на доходи фізичних осіб(особистий податок)-  це форма прямого оподаткування, при якій податкомобкладається доход податкоплатника. Платники:
-    громадяниУкраїни та іноземні громадяни
-   особи безгромадянства, які проживають в Україні неменше 183-х днів.
Види особистихподатків: традиційний,  на прибуток, на надприбуток,  
подоходний.
Ставка подоходного податку. Доходифізичних осіб, одержані за договорами цивільно-правового характеру в Україніоподатковуються за ставкою 13 %.
Об’єкти  оподаткування:
-    громадяни,які постійно проживають в Україні. Доход отриманий із різних джерел як натериторії України так і за її межами
1.   Доходи отримані за місцемосновної роботи.
2.   Доходи отримані засумісництвом.
3.   Доходи від підприємницькоїдіяльності
-    громадяни,які не мають постійного проживання в Україні, доход отриманий із джерел натериторії України.
5) Мито, що стягується митницею,являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митнийкордон України.
Види і ставки мита:
1. За напрямком руху товару
-    ввізне,нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на територію України,є диференційованим;
-    вивізненараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні.
2. За способом нарахування:
-    адвалерне,що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, якіобкладаються митом;
-    специфічне,що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та іншихпредметів, які обкладаються митом;
-    комбіноване,що поєднує обидва ці види митного обкладення.
3. За періодом застосування:
-    загальноїдії
-    сезонне,на окремі товари та інші предмети на строк не більше чотирьох місяців з моментуїх встановлення.
4. За ступенем заохочення імпорту:
-    преференціальні,мита, які встановлюються державою для створення особливого сприятливого режимудля однієї або декількох держав при ввезенні всіх чи окремих груп імпортованихтоварів;
-    пільгові-створюють режим найбільш сприятливого до імпорту товарів із країн і економічнихсоюзів з якимим Україна уклала угоду про вільну торгівлю аботоргівельно-економічні кгоди.
-    Повні,застосовуються до всіх товарів або предметів, які ввозяться на митну територіюУкраїни.
5. За принципом обмеження імпорту:
-    Спеціальнімита, застосовується як засіб захисту українських виробників;
-    Антидемпінгове,якщо з митної території України вивозяться товари за ціною нижчою за ціни іншихекспортерів;
-    Компенсаційне,у разі вивезення за межі митної території України товарів для виробництва,переробки продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньоабо опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
6) Державне мито – грошовийзбір, який знімається у судових та арбітражних органах державного нотаріату.
         Платник  — юридичні іфізичні особи за послуги надані судовими, нотаріальними та іншими державнимиорганами та видачу документів.
         Об’єкт – вартість послуг удержавних органах, ціна позову.
Ставка:
-    проста (утвердій сумі);
-    пропорційна(у відсотках).
Джерело: для суб’єктівпідприємницької діяльності – собівартість
продукції, для громадян – власні кошти.
7) Плата (податок) на землю –один із видів доходів місцевих бюджетів, яка зараховується на рахункивідповідних рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Плата за землю– прямий реальний податок  на володіння та користування землею.
         Ставки земельного податку зодного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їхгрошової оцінки.
-    дляріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1;
-    длябагаторічних насаджень -0,03.
         Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють тазатверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніхставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельноїділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів.
         Об’єктом плати за землю єземельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності абокористуванні, у тому числі на умовах оренди.
         Суб’єктом плати за землю(платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) іземлекористувач, у тому числі орендар.
8) Рентні платежі – це платежіза видобутий природний газ, газовий конденсат і нафту.
         Платниками рентної плати єсуб’єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставіспеціальних дозволів на право користування надрами, виданих в установленомузаконодавством порядку.
         Об’єктом оподаткуваннярентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини.
         Сума рентної плативизначаються платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводневоїсировини та встановлених законом про державний бюджет ставок рентної плати. У2006 році до затвердженому у державному бюджеті ставок рентної платизастосовується коригуючий коефіцієнт., який обчислюється для кожного звітногоперіоду, шляхом ділення середньозваженої ціни однієї тони нафти на базовихумовах поставки, що склалася на останньому аукціоні звітного періоду, якийпроводився на біржах.
9) Податок з власниківтранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є витокою фінансовоговиробництва реконструкції, ремонту та утримання автомобілів загального користуваннята проведення природоохоронних мроприємств на водоймах
10) Податок на промисел – цеплата, яка знімається з фізичних осіб за право займатися торгівлею. Джерело –власні кошти.
         Платники: фізичні особи,незареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які проводятьнесистематичну (не більш чотирьох разів на рік) продаж переробленої та купленоїпродукції.
         Об’єкт: сумарна вартістьтоварів по ринковим цінам, вказана  в декларації.
         Ставка: 10 % вказана вдекларації вартості товарів, які підлягають продажу на протязі 3-х днів але неменше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян
         Штрафи – без придбанняразових патентів від 1-го до 10-и неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,за повторні порушення протягом року від 10-ти до 20-и неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.
11) Збір за геологорозвідувальніроботи, виконані за рахунок державного бюджету – це форма реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошук та розвідку місцезнаходженнякорисних копалин за рахунок державного бюджету, які стягуються з користувачівнадрами, які проводять видобуток корисних копалин на раніше розвіданихмісцезнаходжень.
         Платники: користувачінадрами всіх форм власності, підприємці з іноземними інвестиціями, якідобувають корисні копалини на місцезнаходженнях розвіданих  за рахунокдержавного бюджету.
         Об’єкт: вартість видобутоїсировини або продукту її переробки, а при видобутку  підземних прісних,мінеральних і термальних вод – об’єм їх видобутку.
         Ставка: нормативи, яківизначаються як частина  вартості одиниці видобутої мінеральної сировини, або увигляді ставки відрахування за одиницю видобутку.
         Джерело – собівартістьпродукції.
         Штрафи: 0,3 % за кожен день.
12) Збір за спеціальне використанняприродних ресурсів це податок за передачу у використання природнихресурсів, які встановлюються з метою компенсації затрат держави на відновленняприродних ресурсів.
         Платники: користувачіприродними ресурсами (заготовлювачі деревини, підприємства — водокористувачі,тепло-і гідроенергетики, суб’єкти підприємницької діяльності, які проводятьвидобуток корисних копалин).
         Об’єкти: кількість або об’ємзаготовлених природних ресурсів.(деревини, забір та викид води, об’єм фактичнопогашених у надрах балансових і внебалансових запасів).
         Збори за використанняприродних ресурсів в межах встановлених лімітів відносяться на витративиробництва, а аз понадлімітне використання та зниження їх  якості стягуються зприбутку, що залишається  у розпорядженні підприємств, установ організацій чигромадян. Ліміти встановлюються у порядку, що визначається Верховною РадоюАвтономної Республіки Крим, обласними міськими Радами, крім випадків, колиприродні ресурси мають загальнодержавне значення.
13) Збір за забрудненнянавколишнього природного середовища  встановлюється на основі фактичних обсягів викидів,лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище ірозміщення відходів. Збори підприємств, установ, організацій, а також громадянза викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище,розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносятьсяна витрати виробництва,  а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, щозалишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.
14)Збір на обов’язковесоціальне страхування використовується для виплати допомоги по тимчасовінепрацездатності, вагітності і пологам, при народженні дитини; організаціясанаторно-курортного лікування і відпочинку працюючих, їх дітей, ветеранів,інвалідів; фінансування витрат пов’язаних з забезпеченням зайнятості населення.
         Платники суб’єктипідприємницької діяльності незалежно від форми власності, фізичні особи, суб’єктипідприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників,фізичні особи, що працюють за трудовим договором, виконують роботи згідноцивільно-правових договорів.
         Об’єкти оподаткування: фондоплати праці працівників підприємства; сума доходів громадян; сукупний дохідгромадян, які працюють по найму.
 15) Збір на обов’язковедержавне пенсійне страхування. Пенсійний фонд – це самостійнафінансово-банківська система, засоби якої не входять в державний бюджет і маютьвиключно цільове призначення для виплат різного роду пенсій.
         Платники суб’єктипідприємницької діяльності незалежно від форми власності, фізичні особи,суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманихпрацівників, фізичні особи, що працюють за трудовим договором, виконують роботизгідно цивільно-правових договорів.
         Об’єкти оподаткування: фондоплати праці працівників підприємства; сума доходів громадян; сукупний дохідгромадян, які працюють по найму.
16) Збір до Державного інноваційногофонду. Для формування Державного інноваційного фонду підприємства,об’єднання, організації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% відобсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ і акцизногозбору. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації та банкиздійснюють вказані відрахування від валового доходу. Відрахування відноситьсяна собівартість продукції
         Платники: юридичні особи.
17) Плата за торговий патент на деяківиди підприємницької діяльності.  Торговий патент – це державне свідоцтво,стверджуюче право суб’єкта підприємницької діяльності або його структурногопідрозділу займатися торговою діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою, понаданню послуг у сфері ігорного бізнесу та побутових послуг за готівкові кошти,а також з використанням інших форм розрахунку.
         Платники: суб’єктипідприємницької діяльності, які займаються  торгівельною діяльністю у сферіторгівлі іноземною валютою, наданню послуг у сфері ігорного бізнесу тапобутових послуг за готівку та інших форм розрахунку.
         Об’єкт: плата заторгівельний патент.
3.Податкові пільги в державному регулюванні економіки.
         Податкові пільги – цеінструменти податкового регулювання, що закріплені в нормативних актах яквинятки із загальної схеми обчислення конкретного виду податку, і стосуються, об’єкта,ставки або інших складових оподаткування. Також податковою пільгою визначаєтьсязвільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата нимподатку ним в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавствомУкраїни. Найчастіше – це повне або часткове звільнення від податку.
        Податкові пільги єальтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільговогокредитування. Тому для впро­вадження податкових пільг слід додержуватися системного підхо­ду, який має забезпечувати зв'язокусіх цих інструментів у єдиний комплекс.Система пільг і привілеїв є своєрідним орієнтиром для юридичних або фізичних осіб під час вибору ними сфери діяльнос­ті,форми одержання доходів.
         Можливостізастосування податкових пільг в Україні регла­ментуються відповіднимиподатковими законами. Правове ре­гулювання пільгздійснюється, по-перше, на рівні податкових законів, які встановлюють засадніпринципи надання пільг пев­ним категоріям платників,по-друге, на рівні підзаконних актів, що визначають конкретні пільги дляконкретних суб'єктів опо­даткування.
         Законодавство прооподаткування в якості пільгових суб’єктів виділяє категорії платників, а неокремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групуплатників податків, що характеризується конкретною ознакою, на підставі якої іформується пільговий податковий режим. Усі інші платники податків визначаютьоб’єкт оподаткування, обчислюють податкову базу і суму податків у повномуобсязі згідно з встановленими законодавством загальними правилами.
         Основними видамиподаткових пільг є: звільнення, вилучення, знижки і податковий кредит.Звільнення від податку — це зако­нодавче визначення конкретних фізичних і юридичних осіб, звіль­нених від сплати певних видів податків. Вилучення — це виклю­чення з оподатковуваного доходу, тобтоситуація, коли окремі види доходів не враховуються длявизначення об'єкта оподатку­вання. Знижки — цеформа податкових пільг, пов'язана з витра­тамиплатника. Податковий кредит — це вид пільги,об'єктом якої є обчислена сума податку, а не доходиабо витрати платника. Цей вид пільг використовується у формах:зменшення податко­вого окладу, зменшення ставки податку, відстрочкиплатежу, зменшення податкової ставки для частини доходів і т. д.
    Платник податків вправівикористовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав дляїї застосування і в період усього терміну її дії самостійно, без попередньогоповідомлення податкових органів.
         Якщо платника цілком звільнено відсплати податку, то обов’язок з обліку і звітності в нього залишиться.

Висновки.
        Загальнодержавні податки і збори – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило їїможливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти,культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробутународу, знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їхмобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чигромадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точитьсяжорстока боротьба за форми й методи розподілу та перерозподілу, які в історіїцивілізації спричиняли соціальні потрясіння та війни. На сьогодні податки – ценайефективніший інструмент впливу на суспільне виробництво, його динаміку іструктуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.
         Оподаткування танадання пільг повинно бути основане на матеріальному становищі суб’єктаоподаткування. Підставами для надання податкових пільг є особливості, щохарактеризують певну групу платників податків, вид їхньої діяльності й об’єктоподаткування.
         Найгострішою проблемою дляекономіки України є реформу­вання чинної податкової системи, наданняїй нормального, цивілі­зованого характеру. Головним завданням держави підчас прове­дення реформи має бути гарантування стабільностіподаткового законодавства і відображення цих гарантій у податковомукодексі.

Список використаноїлітератури
1. Закон України «Про системуоподаткування» №77/97-ВР від 18.02.1997 (із змінами і доповненнями, внесеними23.12 2004 р. № 2287-IV).
2. С.М. Чистов, А.Є. Никифоров„Державне регулювання економіки”: Навчальний посібник – Київ,2000 р.
3. М.П. Кучерявенко „Податкове право”– Київ: “Юрінком-Інтер”, 2004 р.
4. І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка,З. Залога „Державне регулювання економіки” – 2-ге видання, Київ: „Атіка”,„Ельга-Н”, 2000 р.
5. Л.І. Дідівська, Л.С. Головко„Державне регулювання економіки” – Навчальний посібник, 2-ге видання, Київ:„Знання-Прес”, 2002 р.