Зміст
РОЗДІЛ І
1. Ефективністьвикористання ресурсів підприємства
2. Показники ефективності господарськоїдіяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів
3. Основніпоказники підвищення ефективності підприємства
4. Шляхипідвищення економічної ефективності підприємства
РОЗДІЛ ІІ
2. Аналізіснуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства
2.1. Показникстану і руху основних фондів
2.2. Показникиоснащення підприємства і робітників основними фондами
2.3. Показникиефективності використання основних фондів
2.4. Показникиефективності використання оборотних фондів
2.5. Показникивикористання трудових ресурсів
РОЗДІЛ ІІІ
3. Заходи попідвищенню ефективності використання трудових та виробничих ресурсів і їх впливна результати господарської діяльності
3.1. Методичні рекомендаціїпо економічному обґрунтуванню використання ОВФ
3.2. Методичнірекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по прискоренню оборотностіоборотних коштів
3.3. Методичнірекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по підвищенню продуктивностіпраці
3.4. Впливпідвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів нагосподарську діяльність підприємства
Висновки
Додатки
Списоквикористаної літератури
Вступ
В сучаснихумовах господарювання в умовах переходу до ринкових відносин економіка потребуєглибоких і структурних зрушень.
В цих умовахцентр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економікипідприємства. Саме на цьому рівні створюється необхідна суспільству продукція,надаються послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри.Тут вирішуються питання економічних витрат ресурсів, застосуваннявисопродуктивної техніки. На підприємстві намагаються знизити витрати домінімальних. В умовах ринкової економіки “виживає” лише те підприємство, якебільш компетентно визначає вимоги ринку, створює і організовує виробництвопродукції, що користується попитом, забезпечує прибутком кваліфікованихробітників.
Ми зустрілися зтією проблемою, що не має в світі аналогів переходу дол. Ринку великої державиз такою як в Україні створеною системою структурного господарювання, високимрівнем монополізму в промисловості, залежністю тисяч промислових підприємціввід постачальників окремих видів продукції, що залишилися за межами державнихкордонів. Сьогодні потрібно розробити не тільки довгострокову програмупоетапного розвитку ринкового сектору економіки, а й визначити найефективнішеспіввідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням.Розбудова ринкового сектору економіки має базуватися на програмі поступовоїприватизації, розширення підприємства, створення розгалуженої структури ринку,підвищення ефективності виробництва.
Ефективністьвиробництва на підприємстві тісно пов’язана з проблемою економії всіх видівресурсів, бо вони є обмеженими. Раціональне використання трудових і виробничихресурсів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва, збільшенняобсягів виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.Частина витрат, які утворюють собівартість продукції, пов’язані з використаннямфакторів виробництва, що веде до зниження собівартості одиниці продукції і дозбільшення прибутків підприємства.
Метою курсовоїроботи є оволодіння методичного розрахунку показників ефективності використаннявиробничих і трудових ресурсів, напрацювання навичок оцінки техніко-економічноїінформації з метою вивчення виробничого потенціалу підприємства і трудовихресурсів.
В курсовій роботіпередбачається провести аналіз використання виробничих і трудових ресурсівпідприємства, розробити заходи, які спрямовані на поліпшення їх використання іоцінити вплив запропонованих заходів на результати виробничо-господарськоїдіяльності. Об’єктом дослідження виступає механічний завод, якийспеціалізується на випуску технологічного обладнання і відноситься до серійноготипу виробництва.
РОЗДІЛ І. Економічна ефективність використання трудових і виробничихресурсів підприємства
1.Ефективне використання ресурсів підприємства
Ринкові відносини– форма зв’язку між виробниками і покупцями, тобто механізм узгодження їх дій.В процесі цих відносин становиться ефективність всіх сфер економіки та кожногопідприємства окремо.
Важливою ланкоюринкового механізму є конкуренція. Це ключове поняття, що є змістом ринковихвідносин. Досвід західних країн показує, що конкуренція виступає як важливийфактор стимулювання господарської активності, збільшення різноманітності іпідвищення якості продукції, зниження затримок і стабілізації економічногоросту.
В нашій економіціроль конкуренції незначна. Вона тільки зароджується і проявляється в окремихгалузях. Розробка конкурентної стратег дозволяє галузям і підприємствампідвищувати ефективність господарської діяльності і вийти на світовий риноктоварів і організації торгівлі.
Кожнепідприємство приймає рішення для вирішення сукупності питань: на якому ринкуреалізовувати свій товар, які технології використовувати для виробництва іреалізації товарів, яка структура ресурсів необхідна і як розподілити трудові,матеріальні і фінансові ресурси; яких показників повинно досягнути підприємствоза певний період, особливо по якості і технічним характеристикам, ефективностівиробництва і збуту.
Існують наступніцілі діяльності підприємства:
— завоювання ізбереження певної частини ринку для окремого товару і для всього асортименту;
— підвищенняякості всього товару;
— отриманняприбутку від господарської діяльності;
— досягненняпевних переваг в якості товарів і їх диференціації (забезпечення покупцівтоварами нової якості), зниження витрат (собівартості);
— забезпечуєтьсяпідвищення ефективності використання матеріальних і трудових, фінансовихресурсів;
— прагненнязайняти лідируюче положення в сфері технології і так далі.
В кожнійнаціональній економіці є невичерпні резерви підвищення ефективності як напідприємстві, так і в галузях. Зміна цих показників в сторону підвищенняефективності в даному періоді порівняно з величиною в попередньому періодісвідчить про ефективність роботи підприємства за вказаними напрямками.
Трудові ресурси –це частина працездатного населення, що за своїми віковими, віковими, освітнімиданими відповідає певній сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси,реальні (ті люди, які вже працюють), та потенційні (ті, що колись можутьзалучені до конкретної праці).
Дляхарактеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни– персона, кадри, трудовий колектив.
Персоналпідприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характерпродукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх (демографічніпроцеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку тощо) факторів.Вплив останніх характеризується в таких параметрах макроекономічного характеру:кількість пасивного (працездатного) населення, загальноосвітній цього рівень,пропонування робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили.У свою чергу ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні параметритрудових ресурсів.
Персоналпідприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхіднупрофесійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.
Кадри – цеспеціалісти або працівники, що мають достатньо високий рівень кваліфікації тазначний стаж роботи на даному підприємстві.
На формуваннярізних видів структур персоналу та трудових ресурсів в Україні (як на макро-так і на мікрорівні) у найближчі роки впливатимуть фактори та загальнітенденції:
— інтенсивнийперерозподіл працівників із промисловості та сільського господарства вінформаційну сферу та у сферу праці з обслуговуванням населення;
— включення доскладу трудових ресурсів працівників з більш високим освітнім рівнем, ніж утих, що вибувають за межі працездатного віку;
— підвищеннячастини допоміжної розумової праці (нині вона в кілька разів менша, ніж урозвинутих країнах з ринковою економікою);
— уповільненнятемпів зниження частини малокваліфікованої та некваліфікованої праці у зв’язкуз різким скороченням за останні п’ять років технічного переозброєння діючихпідприємств;
— зростанняпопиту на кваліфіковану робочу силу, що може значною мірою задовольнитися зарахунок безробітних з категорій працівників та спеціалістів;
— інерція системиосвіти, яка продовжує відтворювати кваліфіковані кадри в основному за староюфаховою системою.
2. Показники ефективності діяльності підприємства і використанняокремих видів ресурсів
Ефективність – цекатегорія яка складається на підприємствах під впливом багатьох внутрішніх ізовнішніх факторів: економічних, правових, соціальних та інших. Це обставина ітой факт, що ефективність підприємства в різних видах (ефективністьгосподарської діяльності підприємства, використання різних ресурсів,виробництва та інше) являється причинами використання для її кількісної оцінкимножини показників.
Практичневикористання системи показників в економічній ефективності в галузях ігосподарських суб’єктах передбачає:
— орієнтаціюпідприємства (галузей) та інтенсивний шлях розвитку і досягнення більш високогорівня ефективності в економіці;
— виявленнярезервів подальшого вдосконалення господарської діяльності підприємства(галузей) на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу,досконалої технології і покращення організації виробництва;
— створеннядіючого механізму підвищення ефективності.
Показникиефективності використання робочої сили визначаються як співвідношення об’ємуреалізованої продукції чи ефекту у вигляді прибутку із середньорічноючисельністю робітників чи сумою затрат на оплату праці всіх робітників. Длябільш детального вивчення тенденції зміни цього показника в динаміці необхіднопроаналізувати долю витрат на заробітну плату, долю приросту об’ємуреалізованої продукції за рахунок підвищення продуктивності праці і зміничисельності робітників, співвідношення темпів росту продуктивності праці ісередньої заробітної плати. При вивченні всіх цих показників необхідно виявитипричини їх зміни і робити конкретні розрахунки впливу на ефективність зміникожного із вивчених показників.
Показникефективності використання оборотних засобів передбачають розрахунок об’ємуреалізованої продукції на одну гривню оборотних засобів (число оборотів) іоборотність оборотних засобів до одноденного об’єму реалізованої продукції.
Показникиефективності основних фондів включають фондовіддачу у вигляді об’ємуреалізованої продукції на одну гривню середньорічної вартості основних фондів,фондоозброєність яка обчислюється як середня величина основних фондів врозрахунок на одного робітника. При вивченні показників цієї групи потрібновраховувати степінь використання новітніх технологій, структуру основних фондіві роль в їх загальній величині долі активної частини, рівень використанняпотужності станків і обладнання, а в торгівлі забезпеченість населенняторгівельною площею в кв. м. на 1000 жителів.
На кожномупідприємстві вивчаються показники, що характеризують ефективність виробничихзатрат ні здійснення господарської діяльності, виробнича і загальнасобівартість, їх доля в ціні продукції, об’єм реалізованої продукції на 1 грн.витрат.
Велике значеннямають показники ефективності використання ресурсів, обчислення на основіприбутку. Мова йде про показники рентабельності, які визначаються якспіввідношення прибутку з усіма чи конкретними видами ресурсів або витрат.
3.Основнінапрямки підвищення ефективності підприємства
Перехід доринкових відносин потребує глибоких зрушень в економіці – вирішальній сферілюдської діяльності. Потрібно здійснити крутий поворот до інтенсифікаціївиробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне іпершочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинен бутизабезпечений перехід до економіки вищої організації і ефективності звизначально-розвиненими виробничими силами і виробничими відносинами, добреналагодженим господарським механізмом.
Найважливішимфактором підвищенням ефективності суспільного виробництва, забезпечення йоговисокої ефективності був і є науково-технічний прогрес. Який в сучасних умовахформування ринкових відносин застосовується революційно, якісні зміни, перехіддо принципово нових технологій, до техніки майбутніх поколінь – докоріннепереозброєння всіх галузей народного господарства на основі новітніх досягненьнауки і техніки.
Найважливішішляхи науково-технічного прогресу:
— широке освоєнняпрогресивних технологій: мембранної, лазерної, плазматичної, технологій звикористанням надвисокого тиску і імпульсних навантажень;
— автоматизаціявиробництва – швидкий розвиток робототехнікою, роторних і роторно-конвеєрнихліній, гнучких автоматизованих виробництв, що забезпечує високу продуктивністьпраці;
— створення івикористання нових видів металопродукції, пластичних мас, композитів,металічних порошків, кераміки та інших прогресивних конструкційних матеріалів.
Отже, по мірірозвитку ринкових відносин почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництвана перспективу і будуть направляти необхідні засоби на нову техніку, поновленнявиробництва, на освоєння і випуск нової продукції.
Одним із важливихфакторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії.Ресурсозабезпеченість повинна перетворитися у вирішальне зниження задоволенняпотреб паливо, енергією, сировиною і матеріалами. У вирішенні всіх питаньважлива роль належить промисловості. Передбачається створення і оснащеннясуспільного господарства машинами, обладнанням, що забезпечує високуефективність використання конструкційних та інших матеріалів, сировинних іпаливних ресурсів, створення і застосування високоефективних маловідходних ібезвідходних технологічних процесів.
Одним із факторіінтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності – вдосконаленняструктури економіки. Більш високими темпами необхідно розвивати галузі, щозабезпечують науково-технічних прогрес і вдале вирішення соціальних задач,добиватись покращення пропорції між виробництвом засобів виробництва іпредметів споживання, галузями агропромислового комплексу.
Важливе місце упідвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні фактори,включаючи управління. Особливо збільшується їх роль з ростом масштабівсуспільного виробництва і вдосконалення раціональних форм організаціївиробництва – концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування.
Потребуєподальшого розвитку і вдосконалення виробничо-соціальна інфраструктура, що маєвплив на рівень ефективності виробництва. В управлінні – це вдосконалення самихформ і методів управління, планування, економічного стимулювання всьогогосподарського механізму; в плануванні – збалансованість і реальність планів,оптимально побудована система планових показників, не стримуюча первинні ланкинародного господарства (підприємств, об’єднань, організацій), що дає їм широкийогляд для діяльності. В цій групі факторів широке застосування багатообразнихричагів розрахунку і матеріального заохочення, матеріальної відповідальності таінших розрахункових економічних стимулів.
Велику роль увирішенні задач ефективного господарського створення і введенняресурсозберігаючої техніки і технології відіграє наука. Їй належитьактивізувати фундаментальні і практичні дослідження по актуальних проблемахвлаштування науково-технічного прогресу в цілях зниження трудомісткостівиробництва. Посилення режиму економії і підвищення якості продукції.
Суттєворозширюється можливість дій всіх факторів підвищення ефективності виробництва вумовах формування ринкових відносин. В регулювання всього цього формуєтьсярегулююче, цивілізоване ринкове господарство, яке являється дійсним засобом, щостимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільноговиробництва, примноження суспільного багатства в інтересах підвищенняблагополуччя суспільства.
4.Шляхи підвищення економічної ефективності використання трудовихресурсів
Зростання продуктивності праці на будь-якому підприємстві залежить від багатьох зовнішніхі внутрішніх факторів, що можна об’єднати в три великі групи:
— техніко-технологічні, що визначаються рівнем розвитку та ступенем використаннязасобів виробництва;
— організаційні,що відображають півень організації виробництва;
— соціально-економічні, що залежать, насамперед від людського фактора.
Важливим факторомпідвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємства і погалузі в цілому є зростання індустріалізації, що полягає в створенні виробничоїбази. Це багатогранний комплексний процес, в основу якого покладено перехід намеханізоване складення різноманітних виробів, застосування сучасних нових технологій,впровадження нових комп’ютерних розробок, тощо.
Факториорганізації виробництва передбачають таку організацію виробничого процесу, заякої відсутні простої устаткування протягом робочого часу і забезпечуютьзавантаження як усіх членів трудового колективу, так і основних виробничихфондів підприємства.
Соціально-економічніфактори можуть умовно поділятися на фактори морального і матеріальногостимулювання. В обох випадках вони стимулюють зацікавленість працівників упідвищенні своєї продуктивності. Серед таких факторів – зростання заробітноїплати, премії та допомоги, можливість самовираження і творчої реалізації,кар’єра, підвищення кваліфікації та інше.
РОЗДІЛ ІІ Вихідні дані для виконання курсової роботи№ Показники Одиниці виміру Варіант 21 1 Обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ) млн. грн. 12,00 2 Вартість реалізованої продукції млн. грн. 8,10 3
Первісна вартість основних виробничих фондів
І з них пасивна частина
млн. грн.
%
5,10
57,0 4 Залишкова вартість основних виробничих фондів млн. грн. 3,40 5 Наявність ОВФ на початку року млн. грн. 4,00 6 Поступило у звітному році — всього млн. грн. 0,37 7 Вибуло у звітному році — всього млн. грн. 0,36 8
Чисельність працівників –
Всього у т. ч. робітників
чол.
чол.
400
330 9 Кількість одиниць встановленого обладнання штук 6 10 Норматив планових просторів (% від рекламного фонду) % 11,0 11 Випуск виробів на квартал по плану штук 1700 12 Собівартість продукції у т. ч. матеріальні витрати
млн. грн.
млн. грн.
6,40
4,50 13
Середньорічні залишки оборотних коштів у т. ч.
Нормовані оборотні кошти
млн. грн.
млн. грн.
1,00
2,90 14 Середня величина дебіторської заборгованості тис. грн. 4,00 15 Обсяг продажів в кредит тис. грн. 30,00 16 Збільшення обсягу продукції у плановому році % 15,0 17
Корисний фонд робочого часу по плану
Фактично
днів
днів
216
160 18 Фактичний виробіток на одиницю — годину грн. 20,00
2.Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсівпідприємства
Щобзабезпечити аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсівпідприємства потрібно визначити показники стану і руху основних фондів,оснащення підприємства і робітників основними фондами, ефективностівикористання основних фондів та оборотних фондів, а також показники використаннятрудових ресурсів. Тому розрахунок цих показників доцільно проводити втабличній формі.
2.1.Показники стану і руху основних виробничих фондів
Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1. Показник руху коефіцієнта надходження (Кн)
/>
/>
Коефіцієнт оновлення (Кон)
/>
/> Коефіцієнт вибуття основних фондів
/>
/>
Коефіцієнт ліквідації (Кл)
/>
/>
2. Показники стану.
Коефіцієнт зносу (Кзн)
/>
/>
Коефіцієнт придатності (Кпр)
/>
/>
1-0,3=0,7
Вартістьосновних фондів на кінець звітного періоду обчислюється як сума вартостіосновних фондів на початок року, вартості основних фондів, що надійшли узвітному році і мінус вартість основних фондів, що вибули у звітному році
/>
Сума зносуобчислюється як різниця між первісною вартістю основних фондів та залишковоювартістю основних фондів
/>
Коефіцієнтнадходження показує, яка доля основних фондів надійшла на баланс підприємства взвітному році. Він становить 9,2% тобто надійшло 9,2% основних фондів.
Коефіцієнт зносухарактеризує ступінь зносу ОФ. Отже, основні фонди підприємства зношені на 30%.
Коефіцієнтпридатності основних фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість відпервісної вартості, тобто лише 70% основних виробничих фондів придатні дляексплуатації.
За наведенимиданими визначимо темпи приросту вартості основних фондів:
/>
ОФнад.– вартість основних фондів, що надійшли на підприємство, млн. грн.
ОФвиб– вартість основних фондів, що вибули, млн. грн.
ОФн.р. –вартість основних фондів, на початок року, млн. грн.
/>
Відношеннявартості основних фондів, що вибули внаслідок зносу (ліквідованих) до вартостінових основних фондів характеризує інтенсивність заміни засобів праці (Кзам.)
/>
/>
2.2.Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондамиТаблиця 2Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1.Показники забезпеченості підприємства ОФ
Фондозабезпеченість (Фз)
/>
/> Механозабезпеченість (Мз)
/>
/>
2.Показники забезпеченості робітників ОФ
Фондоозброєність праці (Фоз)
/>
/> Механозабезпеченість (Моз)
/>
/>
Дляхарактеристики забезпеченості підприємства головними фондами використовуютьсяпоказники:
— фондозабезпеченість– характеризує або потребу підприємства в основних виробничих фондах длявиконання одиниці робіт або виготовлення одиниці продукції. Дане підприємствозабезпечене основними фондами на 42,5%;
— механозабезпеченість виробництва характеризує забезпеченість або потребупідприємства у засобах механізації для виконання одиниці робіт і підприємствозабезпечене засобами механізації на 24,2%.
Дляхарактеристики ступеня озброєності робітників основними виробничими фондамивикористовуються такі показники:
— фондоозброєність праці робітників характеризує співвідношення між величиноювироблених основних фондів та чисельності робітників на підприємстві, тобтовизначається вартість основних виробничих фондів, що приходиться на одногоробітника, на даному підприємстві, вона дорівнює 0,0155 млн. грн.;
— механоозброєність праці робітників характеризує співвідношення між активноючастиною вартості основних фондів та чисельністю робітників на підприємстві,тобто визначається вартість зайнятого у найбільшій зміні – 0,009 млн. грн.
2.3.Показник ефективності використання основних фондівТаблиця 3Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1. Вартісні показники
Фондовіддача (Ов)
— по валовій продукції;
— по чистій продукції
/>
/>
/>
/> Коефіцієнт віддачі спожитих основних фондів
/>
/> Рентабельність основних фондів
/>
/>
2. Натуральні показники
Коефіцієнт використання робочого часу (Кр.ч.)
/>
/> Коефіцієнт використання режимного фонду (Кф.ф.)
/>
/> Коефіцієнт використання планового фонду (Кп.ф.)
/>
/> Коефіцієнт змінності (Кзм.)
/>
/> Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекс.)
/>
/> Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт.)
/>
/> Коефіцієнт інтегрального навантаження (Кінтг.)
/>
/>
Вартість чистоїпродукції розраховується як різниця між обсягом виробленої продукції таматеріальними витратами і амортизаційними відрахуваннями:
/>
Річніамортизаційні відрахування розраховуються:
/>
Балансовийприбуток обчислюється як різниця варіантів між вартістю реалізованої товарноїпродукції та собівартості продукції:
/>
Середньорічнавартість основних фондів визначається наступним чином:
/>
Календарнийфонд – це загальний фонд часу, який визначається як добуток календарних днів вданому періоді на число годин за добу. У розрахунку на один станок йогокалендарний фонд часу за рік буде складатися 8760 годин (24х365). Отже,календарний фонд часу обладнання складає 52560 (8760х6).
Фонд часузалежить від числа робочих днів і встановленій на підприємстві залежно відзмінності роботи. При п’ятиденному робочому тижні і двохзмінному режимі роботирічний режимний фонд часу у розрахунку на одиницю обладнання складає 4022 [(40 год х 52 тижні) – 8 св’ятковихднів х 8-5 передсвяткових днів зі скороченням зміни на 1 год.)] х 2 зміни). У розрахунку на 7станків режимний фонд часу становить 24132 (4022х6) станко-годин.
Плановий фондчасу роботи обладнання менш режимного на величину його планових простоїв наремонт встановлено у розмірі 11% режимного фонду, то плановий фонд часу урозрахунку на одиницю обладнання складає 35796 станко-годин />, а на 6 станків 21477,6.
Фактичний фондчасу роботи обладнання менш планового на величину понадпланових проектів ібільше його на величину часу понадурочних робіт. Відомо, що понадплановіпростої 6 станків за рік складають 10000 станко-годин, а понадурочні за цей часбуло відпрацьовано 4000 годин, то фактичний фонд часу роботи станків складає15477,6 (21477,6-10000+4000).
Спів ставляємофактичний час роботи обладнання з плановим, режимним і календарним фондами часуі визначаємо коефіцієнт їх використання:
коефіцієнтвикористання календарного фонду – 15477,6/52560=0,29;
коефіцієнтвикористання режимного фонду – 15477,6/21477,6=0,72;
коефіцієнтвикористання планового фонду – 15477,6/24132=0,64.
Розрахункипоказали, що плановий фонд часу в середньому використовується на 72%.
Кількістьстанко-змін, які можна використовувати за місяць при умові використання всьоговстановленого обладнання в одну зміну при п’ятиденному робочому тижні дорівнює22 зміни.
Паспортнапродуктивність одиниці обладнання – 15 грн.
2.4.Показники ефективності використання оборотних засобів Таблиця 4Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1.Коефіцієнт оборотності (Коб)
/>
/>
2. Тривалість одного обороту (Тоб)
/>
/> 3.Коефіцієнт завантаження оборотності засобів
/>
/>
4.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (То)
/>
/>
5. Тривалість інкасації дебіторської заборгованості (То.д.з)
/>
/> 6.Коефіцієнт використання оборотних засобів (сукупності матеріальних витрат)
/>
/> 7.Коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів
/>
/> 8.Вивільнення (залучення) оборотних засобів
/>
Тпл і Тф – тривалість одного обороту по плану і фактично
/>
Дляхарактеристики оборотності оборотних засобів на підприємстві використовуютьтакі показники:
— коефіцієнтоборотності характеризує кількість обертів, які здійснюють оборотні засоби запевний період, тобто кількість обертів становить 8,1.
Чим вищийкоефіцієнт оборотності, тим ефективніше використовуються оборотні засоби, тимефективніше виробництво:
— тривалістьодного обороту оборотних засобів характеризує час одного обороту, якийнеобхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції.Тому щоб повернути оборотні засоби необхідно 44 дні.
Чим меншевитрачається часу на один оборот, тим ефективніше використовуються оборотнізасоби.
При визначенніефективності використання оборотних засобів необхідно враховувати можливевивільнення або додаткове залучення оборотних засобів у господарську діяльністьпідприємства:
— коефіцієнтзавантаження оборотних засобів характеризує потребу в оборотних засобах на 1грн. виконуваних робіт.
Отже, підприємствунеобхідно 0,12 грн. оборотних засобів на 1 грн. виконуваних робіт.
Коефіцієнтвикористання оборотних засобів характеризує окупність матеріальних витрат,тобто на кожну гривню матеріальних витрат припадає 1,8 грн. реалізованоїпродукції.
Коефіцієнтефективності використання оборотних засобів показує величину економічногоефекту (прибутку), що припадає на одну гривню оборотних засобів. Таким чином1,7 грн. прибутку припадає на 1 гривню оборотних засобів.
2.5.Показники використання трудових ресурсів
Питома вагаробітників у загальній чисельності працівників показує співвідношеннячисельності робітників до чисельності працівників. У загальній чисельностіробітники складають 82,5%. (Таб. 5)
Середньорічнапродуктивність праці одного робітника розраховують як відношення обсягу випускупродукції до чисельності робітників. Вона становить 30 000.
Середньорічнапродуктивність праці одного працівника обчислюється як відношення обсягувипуску продукції до чисельності працівників і становить 36 360.
Середнє числоднів, відроблених одним робітником визначається як корисний фонд робочого часуфактично і відповідно становить 169,6.
Загальне числовідроблених людино-днів розраховується як добуток середнього числа днів,відроблених одним робітником на чисельність робітників і складає />.
Тривалістьробочої зміни на підприємстві складає 8 годин.
Загальне числовідроблених робітником людино-годин визначається як добуток загального числавідроблених людино-днів на тривалість зміни, що становить />.
Середнього диннапродуктивність праці одного робітника розраховується як відношення обсягувипуску продукції до загального числа відроблених робітником людино-годин тавідповідно складає />.Таблиця 5№ Показник Одиниця виміру Значення показника 1 Обсяг випуску продукції млн. грн. 12,00 2 Чисельність працівників чол. 400 3 Чисельність робітників чол. 330 4 Питома вага робітників у загальній чисельності працівників %
/> 5 Середньорічна продуктивність праці одного робітника тис. грн.
/> 6 Середньорічна продуктивність праці одного працівника тис. грн.
/> 7 Загальне число відпрацьованих людино-днів тис. люд.-днів
/> 8 Середнє число днів, відпрацьованих робітником днів 169,6 9 Середня тривалість робочого дня год. 8 10 Загальне число відроблених робітниками людино-годин тис. люд.-год.
/> 11 Середнього динна продуктивність праці одного робітника грн.
/>
РОЗДІЛ ІІІ
3. Заходи попідвищенню ефективності використання трудових та вироблених ресурсів і їх впливна результат господарської діяльності
В цьомурозділі курсової роботи передбачаються заходи по поліпшенню ефективного іінтенсивного використання основних виробничих фондів, прискоренню оборотностіоборотних засобів та підвищення продуктивності праці, розрахунок яких будезабезпечено збільшенням обсягу виробництва продукції, яка реалізовується наринку та оцінюється її вплив на рентабельність виробництва.
3.1. Методичнірекомендації по економічному обґрунтуванню використання ОВФ
Підвищенняефективності використання основних фондів і виробничих потужностей означаєзбільшення обсягів виробництва продукції, підвищення віддачі виробничогопотенціалу, зниження собівартості продукції, ріст рентабельності виробництва.
Ефективнефункціонування основних фондів і виробничих потужностей залежить від того,наскільки повно реалізують екстенсивні і інтенсивні фактори поліпшення їхвикористання.
Ефективневикористання (за часом) передбачає збільшення часу роботи діючого обладнання закалендарний період. Найбільш важливими напрямками збільшення часу роботиобладнання є: скорочення і ліквідація пристроїв обладнання шляхом підвищенняякості ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основноговиробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами,скорочення цілоденних простоїв обладнання, підвищення коефіцієнта змінностійого роботи.
Інтенсивне (запотужністю) поліпшення використання основних фондів передбачає підвищенняступеня завантаженості обладнання за одиницю робочого часу. Підвищенняінтенсивного обладнання завантаження може бути досягнуто при модернізаціїдіючих машин і механізмів, встановлення оптимального режиму їх роботи. Роботапри оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випускупродукції без зміни складу основних фондів без збільшення чисельностіробітників і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.
Визначимозбитки внаслідок повного використання фонду часу робочого обладнання. Якщодовести коефіцієнт використання з 0,72 до 1,0, то за рахунок цього виробництваможна було б додатково збільшити на 38,9% />.Витратами продукції в грошовому виразі розраховуються як добуток плановоговиробітку за одну станко-годину на величину простоїв у годинах. Якщо плановийвиробіток за денну станко-годину в середньому складає 15 грн., то втратипродукції визначаються за допомогою такого розрахунку: />.
Визначаємододатковий випуск продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності роботиустаткування.
У розрахункувиробничої потужності змінності обладнання розраховують виходячи з машиноємності даних продукції, середньої кількості встановленого обладнання і річногофонду часу роботи обладнання в одну зміну.
Загальна трудомісткістьвиготовлення продукції – 50 000 станко-годин. Річний фонд часу роботиобладнання (плановий) – 21477,6 год. Середня кількість встановленого обладнання– 6 одиниць. Кількість станко-годин, які можна відпрацювати за місяць, приумові використання всього встановленого обладнання в одну зміну прип’ятиденному робочому тижні дорівнює 22 зміни, а для 6 станків – 132станко-годин (22х6).
Тодікоефіцієнт змінності дорівнює:
/>.
Коефіцієнтінтенсивного використання обладнання визначається як відношення фактичноговиробітку продукції в станко-годинах до встановлення в нормі продуктивності.
Коефіцієнтекстенсивності використання 1,3. він показує, що потужність обладнанняперевантажена.
Коефіцієнтекстенсивного використання обладнання (фактичний коефіцієнт внутрішньо змінноговикористання обладнання) дорівнює 0,72, коефіцієнт інтенсивного використання1,3 і за цих умов інтегральних коефіцієнт дорівнює />.Це означає, що на підприємстві виробниче обладнання досить сильно завантажене ів основному за рахунок інтенсивного використання.
Порядокрозрахунків
1. Визначаємозагальний приріст обсягу виробництва продукції за рахунок поліпшеннявикористання основних фондів:
/>
Отже, зарахунок поліпшення використання основних фондів обсяг виробництва продукціїзросте на 1,4382 тис. грн. і на плановий період складе:
/>
2. Визначаємофондовіддачу на плановий період:
/>
3. Економіюпо собівартості продукції за рахунок амортизації в результаті поліпшеннявикористання основних виробничих фондів можна визначити за залежністю:
/>
ЕА– сума економії від зниження собівартості на плановий період за рахунокпідвищення фондовіддачі;
ЗА– амортизаційні відрахування у собівартості одиниці продукції або в затратах на1 грн. товарної продукції в базисному році;
/>
РА– відношення загальної суми амортизаційних витрат відрахувань в плановому роцідо залежної суми нарахованої амортизації в базисному році;
/>
Рф– фондовіддача планового року в % фондовіддачі на базисний рік:
/>
Ст– собівартість товарної продукції в базисному році.
/>
Розрахунковийпоказник становить – 6,088 на плановий період за рахунок збільшенняамортизації, оскільки вартість фондів зросла на більшу величину ніж їхфондовіддача на плановий період у порівнянні з базовим.
4. Економіяномінальних вкладень, виходячи із обсягу додаткової продукції у плановому роціі фондовіддачі у базисному році складає:
/>
За рахунокзбільшення собівартості продукції балансовий прибуток на плановий рікзменшиться на 91,776 тис. грн. тобто становитиме 1608,224, (8100-6400-91,776).
Прибуток набазовий рік розраховуємо як різницю між обсягом реалізованої продукції тасобівартістю. Він становить 1,7, (8,1-6,4) млн. грн.
5. Обчислиморівень рентабельності у базовому році як відношення прибутку від реалізації досередньорічної вартості ОФ:
/>
Обчислюємо рівеньрентабельності у плановому році:
/>.
Тобто зарахунок зменшення балансового прибутку та збільшення середньорічної вартостіОВФ рентабельність підприємства зменшиться на 8,38.
3.2.Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванні заходів по прискореннюоборотності оборотних коштів
В цьомурозділі потрібно визначити загальну величину необхідного поточного запасуматеріалу, запропонувати заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів,визначити величину їх вивільнення за рахунок скорочення тривалості одногообороту і обчислити обсяг додаткової продукції, що підлягає реалізації.
Порядокроботи:
1. Загальнавеличина необхідного поточного запасу матеріалу, запропонувати заходи щодоприскорення оборотності оборотних коштів, визначити величину їх вивільнення зарахунок скорочення тривалості одного обороту і обчислити обсяг додатковоїпродукції, що підлягає реалізації.
/>
Мд– середня потреба в матеріалі, визначається як добуток норми витрат матеріалуна середнього динний обсяг виробленої продукції
/>
Кзд– коефіцієнт затрат матеріалів у запасі, приймається у розрахунок = 0,5.
Це означає,що для забезпечення безперервності виробничого процесу дня між двома черговимипоставками матеріалів підприємству необхідно мати поточний запас у розмірі400,94 кг.
/>
2. Визначимовеличину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одногообороту за залежністю:
/>
Отже, зарахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштівна суму 337,5 тис. грн.
3. Визначаємообсяг продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнтаоборотності на плановий рік:
/>
/>
/>
Величинавивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, якуможна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановийрік.
4. Розрахуємоекономічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції.
Зниженняматеріаломісткості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива іенергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого –при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції.
Економіясобівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальнихвитрат (матеріалів, палива і сировини) на одиницю продукції можуть бутирозраховані за формулою:
/>
Ем– економія собівартості за рахунок скорочення норм витрат сировини, матеріалів,палива, енергії.
Рм– затрати сировини, палива, матеріалів, енергії (матеріальні витрати) вбазисному періоді на одиницю продукції, виходячи з річних витрат;
Нв– норма матеріальних витрат, що встановлюється на плановий рік в % до нормибазисного року;
От– обсяг випуску товарної продукції на плановий період в натуральному виразі.
/>(0,38)
В базисномуперіоді матеріальні витрати дорівнюють 38 коп. на 1 грн. випущеної продукції.На плановий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. Приобсязі виробництва на плановий рік в оптових цінах підприємства 192000 тис.грн., економія по собівартості складає:
/> тис. грн.
/>
5.Розглянемо, як впливають матеріаломісткість на рентабельність продукції.
При випускупродукції в базисному періоді 12000 тис. грн. витрати на виробництво і реалізаціюскладають 6400 тис. грн. в тому числі витрати сировини – 4500 тис. грн. такимчином рентабельність продукції дорівнює />.
На плановийперіод матеріаломісткість (витрати сировини) за рахунок зменшення на 3,3% нормивитрат знизились 3 38% до 36%. Якщо припустити, що рента виробничих витрат на 1грн. випущеної продукції залишилась на рівні базисного періоду, тоді при обсязівиробництва в 12000 грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізаціюпродукції становить 6251,5 в тому числі витрати сировини 4500х0,967=4551,5. прицьому рентабельність продукції становить:
/>.
Таким чиномна плановий рік за рахунок зменшення матеріаломісткості з 38% до 36%рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 2%.
3.3.Методичні рекомендації по економічномуобґрунтуванню заходів по підвищенню продуктивності праці
Продуктивністьпраці може виступати економічною категорією, яка характеризує результативністьпраці. Рівень продуктивності праці визначається відношенням обсягу виробленоїпродукції чи робіт до затрат живої праці на її виробництво.
Рівеньпродуктивності праці в значній мір залежить, від того на скільки повнореалізовуються основні фактори її росту.
Фактор роступродуктивності праці – це зміна матеріально технічних, організаційних тасоціально-економічних умов, як безпосередньо у процесі виробництва, так і позатим, під впливом яких скорочується затрати праці на одиницю продукції, тобтопідвищується рівень продуктивності праці. Розрізняють фактори роступродуктивності праці народногосподарські, галузеві і внутрішньогалузеві.
Порядокрозрахунку
1. Підвищенняпродуктивності праці за рахунок удосконалення технології виконання робіт.
Удосконаленнятехнології виконання робіт дозволяє скоротити “приховані” витрати робочогочасу, які виникають внаслідок недотримання термінів допуску у виробництвозаготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції, несвоєчасністьподачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення плановихрозмірів партії виробів, неправильної послідовності виконання робіт, зайвихтранспортних робіт та інше. Розмір “прихованих” втрат робочого часу визначаютьна основі аналізу фотокартки робочого дня.
Рістпродуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат врезультаті скорочення “прихованих” витрат робочого дня.
Економіятрудових затрат (затрат праці) визначається за формулою:
/>
/> - економія трудовихзатрат (затрати праці, %)
Тзві Тпл – “приховані” витрати робочого часу у звітному і плановомуроці, %.
/>
Тобто зарахунок зниження “прихованих” витрат робочого часу у плановому році впорівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%.
2. Підвищенняпродуктивності праці за рахунок досягнення нормального рівня внутрішньо зміннихпростоїв обладнання у зв’язку з його технічним та організаційнимобслуговуванням, а також у зв’язку з відпочинком та самообслуговуваннямробітників визначається таким чином:
/>
/> - приріст обсягупродукції у зв’язку із зменшенням внутрішньо змінних пристроїв обладнання до нормальногорівня %;
Твз.оді Твзн – відповідно нормативні та фактичні внутрішньо змінні простоїобладнання, %
/>
Можливавідносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативногорівня вітчизняних простоїв обладнання:
/>
Тобто зарахунок зниження нормативного рівня внутрішньо змінних простоїв обладнання напідприємстві на запланований рік можлива відносна економія чисельностіробітників у кількості 17 чол.
3. Підвищенняпродуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці.
Впровадженняпрогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників підвищуєпродуктивність праці на 6-8%.
Рістпродуктивності праці за рахунок збільшення заохочення робітниківвідрядно-преміальною системою оплати праці визначається за формулою:
/>
Оплта Об – охоплення робітників-відрядників відрядно-преміальноюсистемою оплати праці у плановому і базовому роках, %
Р – показникросту продуктивності праці при впровадженні відрядно-преміальної системи оплатипраці, % (15-20%).
Ур.від– питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників, %
Тобто, зарахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплатипраці відбудеться зростання продуктивності праці на 52,5%.
/>.
Тобто, зарахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплатипраці відбудеться зростання продуктивності праці на 52,5%.
4. Впливпідвищення продуктивності праці (в темпах, що випереджають зростання заробітноїплати) на зниження собівартості продукції можна визначити за формулою:
/>
Е – економіязниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці;
З1– затрати по статті “Заробітна плата з відшкодуванням на соціальні заходи наодиницю продукції (товарної) в базисному періоді”;
Рз– середньорічна (середньомісячна) заробітна плата в % до середньорічної(середньомісячної) заробітної плати в базисному періоді;
Рв– ріст продуктивності праці в даному періоді у порівнянні з базисним періодом.
Отп– випуск товарної продукції в даному періоді.
Середнязарплата у порівнянні з базисним періодом зростає на 5%. Питома вага затрат назарплату у складі вартості товарної продукції становить 5%.
В базисномуроці підприємства характеризувалася такими показниками, тис. грн. (табл. 1)
Таблиця 1Випуск товарної продукції 12000 Собівартість продукції 6400 В т. ч. затрати по заробітній платі з відрахуванням на соціальне страхування 1600 Прибуток балансовий 1600 Основні виробничі фонди і нормовані оборотні засоби 4950 В т. ч. основні виробничі фонди 4005 Рентабельність продукції, % 20,99 Рентабельність виробництва, % 22,82
В даномуперіоді за рахунок зменшення “прихованих” втрат робочого часу і скороченнявнутрішньо змінних пристроїв обладнання продуктивності праці у порівнянні збазисним періодом зросла на 5,38%, а середньорічна зарплата на 5%.
Економія відсобівартості за рахунок росту продуктивності праці дорівнює:
/>
В результатізниження собівартості прибуток зростає з 1600 до 1612 тис. грн., а рентабельністьпродукції зросте з 20,99 до 22,82. зміна обсягів робіт за рахунок збільшенняосновних виробничих фондів визначається за залежністю:
/>
Тобто назапланований рік (період) за рахунок збільшення основних виробничих фондівобсяг виконуваних робіт можна збільшити на 1129,41 тис. грн.
Зміна обсягівробіт за рахунок поліпшення їх використання визначається за залежністю:
/>
ОВФпл.та ОВФб – вартість основних виробничих фондів відповідно назапланований рік у базисному році.
Фплі Фб – фондовіддача відповідно на запланований рік у базисному році.
/>
Тобто назапланований період за рахунок поліпшення використання основних виробничихфондів обсяг виконуваних робіт збільшити не можливо.
Зміна обсягівробіт за рахунок динаміки продуктивності праці визначається за залежністю:
/>
Вплі Вб – продуктивність праці (виробіток) одного робітника відповіднона запланований рік у базисному році.
/> - чисельністьпрацівників на запланований рік.
/>
/>
/>
Отже, назапланований рік (період) за рахунок зростання продуктивності праці обсягвиконуваних робіт можна збільшити на 2601,65 тис. грн.
Зміна обсягівробіт за рахунок зміни загальної чисельності робітників визначаємо зазалежністю:
/>
/> - чисельність робітниківу базисному році.
Отже, назапланований рік (період) за рахунок зменшення чисельності робітників обсягвиконуваних робіт зменшився на 0,61812 млн. грн.
3.4.Вплив підвищення ефективностівикористання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльністьпідприємства
Впливфакторів на зміну рівня рентабельності виробництва
Таблиця 1 № Показники Базисний рік Запланований рік 1 Балансовий прибуток, тис. грн. 1600 6197,912 2 Реалізація товарної продукції, тис. грн. 8100 12400 3 Середньомісячна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 4005 4485,6 4 Середньорічні залишки нормативних оборотних коштів, тис. грн. 900 900 5 Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн. 4905 5385,6 6 Коефіцієнт фондомісткості продукції, коп. 49 36 7 Коефіцієнт закріплених оборотних коштів, коп. 11 7 8 Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції, коп.. 21 49 9 Рентабельність виробництва, % 33 115,1
Як показуютьрозрахунки рентабельність виробництва на запланований період складає 33% проти115,1 у базисному році, тобто рівень рентабельність зріс на 82 пунктів.
Вплив факторів,які здійснили вплив на зміну рівня рентабельності визначена виходячи знаступних розрахунків (за методів підстановок):
1. Збільшеннядолі прибутку на 1 грн. реалізованої продукції призвело до збільшення рівнярентабельності виробництва на 48,6 пунктів.
2. Зменшенняфондомісткості продукції, тобто збільшення фондовіддачі виробничих фондівпризвело до підвищення рентабельності виробництва на 32,3 пунктів.
3. Зниженнякоефіцієнту закріплення нормованих оборотних засобів, тобто прискорення їхоборотності призвело до зменшення рентабельності виробництва на 1,2 пункти.
Таким чином,збільшення по фактором складає (%): 79,7; що не відповідає загальній змінірентабельності виробництва у порівнянні з даними за базисний рік 82,1.
Таблиця 2№ Показники Базовий рік Плановий рік Плановий рік Приріст абсол. % 1 Проектна потужність підприємства (обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства) 12,00 16,8 16,8 1,8 15 2 Обсяг реалізації продукції 8,10 12,400 12,400 4,3 53 3 Балансова вартість основних виробничих фондів 4,005 4,49 4,49 0,49 12 4 Фондовіддача 2,35 2,93 2,93 0,58 24 5 Чисельність працівників 400 383 386 -17 -4,3 6 Продуктивність праці 1 робітника 36,36 44,09 44,09 7,73 21 7 Собівартість продукції 6,4 6,2 6,2 -0,2 -3,1 8 Витрати на 1 грн. реалізованої продукції 0,8 0,5 0,5 -0,3 -37,5 9 Прибуток балансовий 1,70 6,2 6,2 4,5 265 10 Рівень рентабельності 26,56 100 100 73,44 277
Висновки
В результатіпроведення заходів по підвищенню ефективності використання виробничих ресурсівданого підприємства можна покращити його діяльність.
Основнимизаходами по покращенню ефективності діяльності підприємства є поліпшеннявикористання основних фондів, вивільнення оборотних коштів за рахунокскорочення приватного обороту зниження матеріаломісткості продукції за рахунокекономії сировини, матеріалів, палива, підвищення продуктивності праці зарахунок удосконалення технології виконання робіт, що, в свою чергу, дозволяєскоротити “приховані” втрати робочого часу, які виникають внаслідокнедотримання термінів запуску у виробництво напівфабрикатів, окремихкомпонентів продукції, зменшення планових розмірів виробів, неправильноїпослідовності робіт та ціна. Ріст продуктивності праці відбувається за рахунокекономії трудових затрат в результаті скорочення “прихованих” витрат робочогочасу. Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягненнянормативного рівня внутрішньо змінних пристроїв обладнання, а такожпродуктивність праці можна підвищувати за рахунок впровадження прогресивнихсистем оплати праці робітників.
Фондовіддачапланового року менша за фондовіддачу базовою, а це означає, що основні фонди неефективно використовуються.
Як бачимо,підвищення ефективності використання основних виробничих фондів по підприємствумає як економічне, так і соціальне значення.
Таким чиномдана курсова робота допомогла нам зрозуміти, як впливає ефективне використанняОВФ на покращення результатів роботи даного підприємства.
Додаток №1
Додатковаінформація щодо використання основних фондів на механічному заводі.
1.Календарний фонд робочого часу на одиницю встановленого метало-різаногообладнання становить (24х365) – 8760 станко-годин.
2. Режимроботи на підприємстві – двохзмінний, тривалість робочої зміни – 8 годин.
3. Паспортнапродуктивність одиниці обладнання – 15 грн./станко-годин.
4.Понаднормові пристрої за рік – 15 тис. станко-годин, а понаднормововідпрацьовано – 4 тис. станко-годин.
5. Річнийзнос – 15%.
6. Загальнатрудомісткість виготовленої продукції – 75 тис. станко-годин.
На плановийрік передбачено збільшити обсяг ОВФ на 12%.
Додаток №2
Додатковаінформація щодо використання оборотних засобів.
1. Нормавитрат матеріалів на один виріб – 10 кг.
2. Матеріалинадходять на підприємство через кожні 20 днів. Перебої у поставках у середньомускладають 5 днів.
3. Наплановий період передбачено зменшити матеріаломісткість продукції по всім видамматеріалів на 3,3% за рахунок дотримання нормативів питомих витрат.
4.Впровадження маркетингової концепції збуту дозволить скоротити тривалістьодного обороту оборотних засобів на 15 днів.
Додаток №3
Додатковаінформація щодо використання трудових ресурсів
1. Зурахуванням заходів по покращенню організаційної праці планується скоротити“приховані” втрати робочого часу з 12 до 7%.
2. Внутрішньозмінні простої обладнання у зв’язку з технічним та організаційнимобслуговуванням, а також у зв’язку з відпочинком та самообслуговуваннямробітників складають по нормативу 18%. На запланований рік – задається(23-25%).
3. Охопленняробітників відрядно-преміальною системою оплати праці у звітному році – 45-55%.На запланований рік – задається викладеним. Продуктивність праці привпровадженні відрядно-преміальної системи оплати праці зростає на 15-20%.Питома вага робітників – відрядників в загальній чисельності робітників –70-75%.
4. Рівнімеханізації навантажувально-розвантажувальних робіт у звітному році – 75%, узапланованому році – 78%. Обсяг навантажувально-розвантажувальних робіт назапланований рік задається викладачем індивідуально (5000-90000 т).
5. Виробітокна одного робітника в зміну: механізмами – 50т/зміну, вручну – 5 т/зміну.
Список використаної літератури
1. Економіка, організація йпланування промислового виробництва. навч. посіб. для вузів / Н. А. Лисицін.
2. Економіка підприємства заред… Покропивного К., 2000.
3. Економіка виробничогопідприємства за ред… Петровича К., 2001.
4. Короб М. П. Фінансоваекономіка: аналіз діяльності підприємств. К.: Знання, 2000.
5. Покропивний С. Ф., КолотВ. М. Підприємство: стратегія, організація, ефективність. К. – 1998.
6. Фінанси підприємства, заред… Поддерюгіна, К. 2000.
7. Шевеленко С. Д., Федів І.К. Підприємство і підприємницька діяльність. К.: Вища школа, 1997.