МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПВНЗ«Європейський університет»
Житомирськафілія
Кафедра«Фінанси»
РЕФЕРАТ
Здисципліни «Економічний аналіз»
натему «Економічний аналіз прямих і непрямих витрат»
Виконала:
студенткаV курсу
групиФБ – 08
факультетуекономіки та менеджменту
Науковийкерівник
Житомир– 2011
Зміст
1. Застосування в економічному аналізірядів динаміки
2. Особливості аналізу прямих та непрямихвитрат
Додатки
Додаток1
Додаток2
Списоквикористаної літератури
1. Застосування в економічному аналізірядів динаміки
Для аналізу зміни економічнихявищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки.
Рядомдинаміки називають часову послідовність значеньекономічних показників. Це хронологічні (моменті) або часові ( інтервальні )ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку тогочи того економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані заабсолютними, відносними або середніми величинами.
Аналіздинамічних рядів уможливлює виявлення низки закономірностей і тенденцій, яківиявляються в досліджуваному явищі. За допомогою рядів динаміки можна одержатитакі дані:
/> інтенсивність зміни досліджуванихпоказників (зростання, зменшення, стабільність);
/> середній рівень показника і середнюінтенсивність змін;
/> тенденції щодо зміни показників.
Одержанідані дають змогу за необхідності прогнозувати характер зміни показника вмайбутньому.
Ряддинаміки складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та самих даних,що називаються рівнями ряду.
Ужепросте читання й осмислення даних, представлених у такий спосіб, дає підставидля деяких важливих аналітичних висновків. Вони можливі, якщо дотриманоосновної умови застосування прийому порівняння взагалі і, зокрема, побудовирядів динаміки, — порівнянності всіх величин, що входять у ряди динаміки.Робота зі зведення рядів динаміки до порівнянного виду є тим складнішою, чимбільший часовий період охоплює аналізований масив інформації.
Дляповнішої характеристики змін і тенденцій у динаміці використовуються такідодаткові показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту,абсолютне значення одного відсотка приросту.
Абсолютнимприростом називається різниця між наступним та попереднім рівнями ряду динаміки(х' – х0).
Темпомзростання називається відношення наступного рівня до попереднього або добудь-якого іншого рівня, що його взято за базу порівняння (х': х0).
Темпомприросту називається відношення абсолютного приросту до базисного рівня [(х' – х0): х0]. Темп приросту може бути розрахований як різниця між темпом зростання таодиницею (або 100 %).
Абсолютнезначення одного відсотка приросту розраховується як відношення абсолютногоприросту до темпу приросту, який виражений у відсотках.
Усіці показники можна обчислювати базисним і ланцюговими способами. За базисногоспособу всі зміни обчислюються стосовно початкового показника, узятого забазисний. За ланцюгового способу зміна кожного наступного показникаобчислюється стосовно попереднього. Темпи зростання та приросту можнаобчислювати в коефіцієнтах (базисний показник береться за одиницю) або увідсотках (базисний показник береться за 100).
Рядамидинаміки часто користуються економісти-аналітики.
Алеаналітичні висновки бувають глибшими і повнішими, коли використовується системадинамічних рядів, тобто побудова рядів динаміки зі взаємозв’язанимипоказниками. Так, наприклад, якщо на підприємстві збільшились витрати відбраку, доцільно скласти динамічні ряди взаємозв’язаних показників, аналіз якихуможливить виявлення причин цього небажаного явища. У зв’язку із широкимзастосуванням рядів динаміки в процесі аналізу необхідно пам’ятати, щодостовірні висновки можна одержати, тільки дотримуючись основних правилскладання таких рядів, а саме:
/> правильний вибір періоду динамічногоряду. Якщо, наприклад, на підприємстві змінилася номенклатура виробів, товключення в один ряд періодів з різною номенклатурою випуску може дати хибнеуявлення про динаміку;
/> включення в ряди динаміки одноріднихпоказників;
/> обґрунтований вибір тривалості періоду(інтервалу). Дуже малі інтервали можуть ускладнити обробку ряду, а надмірновеликі — призвести до усереднення відхилень і спотворення дійсної тенденціїзмін;
/> порівнянність оцінок та іншихдосліджуваних показників;
/> безперервність динамічного ряду, тобтонедопущення пропусків певних періодів.
2. Особливості аналізу прямих та непрямихвитрат
Приуправлінні собівартості важливо враховувати спосіб включення витрат дособівартості окремих видів продукції.
Аналізвитрат полягає у порівнянні їх фактичного обсягу з плановим (прогнозним) чибазовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявленні відхилення.Кількість факторів і методика їх дослідження залежать від особливостейтехнологічного процесу, видів сировини, матеріалів і енергоносіїв, щовикористовується.
Мипропонуємо до розгляду розглянути особливості прямих та непрямих витрат:
Прямівитрати – витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо на певний об’єктвитрат економічно доцільним шляхом.
Прямівитрати поділяються на:
ü пряміматеріальні витрати
Схематичноаналіз прямих матеріальних витрат можна розмістити схематично (Схема 1. Дод.1).Розглянемо цей процес більш детально:
Упроцесі аналітичного дослідження значна увага повинна приділятися змінніматеріальних витрат за рахунок зміни рівня витрат на окремі види продукції. Дляпідприємств більшості галузей аналіз цієї зміни полягає у вивченні впливу трьохфакторів:
ü нормвитрат
ü ціни
ü заміниматеріалів (цей фактор виражається у відхиленні норми витрат і ціни матеріалу,який замінює, від норми і ціни матеріалу, який замінюють).
Накожен з цих чинників впливають фактори третього рівня:
ü нормивитрат: чиста вага виробу, зворотні відходи, безповоротні відходи;
ü ціна:ціна матеріалу, структура, склад матеріалів;
ü замінаматеріалів: норми витрат, ціна матеріалів.
Подальший аналіз спрямований навиявлення причин, що викликали вплив розглянутих факторів, і працівників, звини яких відбулися ці відхилення. При цьому проявляється специфіка не тількигалузі, що аналізується, але й особливості технології, організації виробництва,а також системи управління.
Відхилення за рахунок нераціональноговикористання матеріалів виявляють за повідомленнями про зміну норм,відхиленнями від норм, актами про брак тощо; вони можуть виникати через низькуякість і некондиційність матеріалів, неефективні способи виробництва,використання замінників, низьку кваліфікацію робітників, їх недисциплінованістьтощо.
Відхилення за рахунок змін цін виникаютьвнаслідок недотримання кошторису витрат на транспортування і зберігання,придбання матеріалів нижчої якості та ін.
Виявлену економію оцінюють позитивно,якщо її досягнуто не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих нормабо завищення планових витрат.
Вартість матеріалів с складнимекономічним елементом, що включає в себе як основні матеріали, так ікомплектуючі вироби, напівфабрикати, паливно-енергетичні витрати тощо. Закожним видом матеріалів ведеться порівняння витрат і виявляються причинивідхилень.
Аналізматеріальних витрат, як правило, завершується підрахунком резервів зниженнявитрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.
ü прямівитрати на оплату праці.
У більшості галузей промисловості витратина оплату праці мають меншу питому вагу в собівартості продукції, ніжматеріальні витрати.
Проте загальновідомо, що одним ізнайважливіших джерел зниження собівартості продукції є швидше зростання продуктивностіпраці, ніж зростання середньої оплати праці.
Загальна сума прямої заробітної платизалежить від:
ü обсягу та структури виробництвапродукції;
ü рівня витрат на оплату праці усобівартості окремих видів продукції (залежить від трудомісткості продукції ісередньогодинної заробітної плати).
Проводячианалітичне дослідження, можна визначити розмір впливу на собівартість продукціїусіх розглянутих факторів, який визначається як сум добутків зміни собівартостіпродукції за рахунок кожного фактору на фактичний обсяг виробництва.
Розглянемона прикладі.
Аналізвитрат на оплату праці проводиться способом порівнянняфактично нарахованої заробітної плати наростаючим підсумком з початку року (замісяць, квартал, рік) з плановою в цілому по підприємству, за категоріями ігрупами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами. Під час аналізувиконуються такі завдання:
1)визначається абсолютна економія чи перевитрата;
2)дається оцінка використання кошторису з оплати праці;
3)виявляються фактори та визначається розмір їх впливу на економію чи перевитратукоштів з оплати праці;
4)обґрунтовуються зміни коштів на оплату праці;
5)пропонуються заходи для ліквідації причин перевитрат з оплати праці.
Непрямівитрати – витрати, пов’язані з виробництвом декількох видів продукції, яківключаються до її собівартості непрямо, а опосередковано – за допомогоюспеціальних розрахунків у певній пропорції відповідно до економічнообґрунтованих норм.
Проведенняаналізу витрат підприємства передбачає вивченнярівня, динаміки і структури загальновиробничих витрат (як правило, відокремленовитрат на утримання і експлуатацію обладнання та цехових витрат),адміністративних витрат підприємства. Ці витрати є комплексними, складаються зрізних елементів, що зумовлює необхідність складання кошторисів для потребпланування, обліку та контролю. Враховуючи, що окремі види витрат не залежатьвід обсягів виробництва, а інші повністю або частково залежать від його зміни,кошторис непрямих витрат можна представити в наступній формі:
аналіз витрата собівартість
/>
У процесі аналізу вивчають динаміку танапрями зміни непрямих витрат, виконання кошторису з кожного виду витрат,визначають відхилення від кошторису та причини відхилень, підраховуютьнепродуктивні втрати, перевіряють обґрунтованість розподілу витрат між товарноюпродукцією та незавершеним виробництвом, окремими видами продукції ірозробляють заходи по використанню виявлених резервів.
Враховуючи, що не всі види непрямихвитрат однаково пов'язані зі зміною обсягу виробництва продукції, аналізнепрямих витрат проводиться окремо за статтями витрат умовно-постійних іумовно-змінних:
Ø аналіз умовно-постійних витратздійснюється шляхом порівняння суми та рівня цих витрат за звітний період удинаміці або з кошторисом. Детально вивчаються причини, які викликалиперевитрачання і економію за кожною статтею;
Ø аналізумовно-змінних витрат проводиться шляхом порівняння їх фактичної величини на 1грн. продукції (тобто рівня витрат) з кошторисним або базисним рівнем,перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції.
Умовно-змінні витрати порівнюють зфактичними в динаміці за декілька звітних періодів і в такий спосіб оцінюютьдинаміку змін витрат, абсолютну та відносну економію або перевитрачання,виявляють резерви зниження витрат.
З огляду на чисельність ірізноманітність видів витрат, які входять до складу непрямих витрат,різноманітними є й причини утворення їх відхилень від кошторису. Для їхвиявлення використовується як звітна і кошторисна інформація, так, і даніпервинних документів, аналітичного обліку, нормативної бази, розрахунки та іншіджерела інформації.
Відхилення(перевищення або економія) фактичної суми непрямих витрат порівняно з данимикошторису, минулих періодів, прогнозними, можуть бути обумовлені причинами,наведеними в таблиці 2 дод. 2
Аналіз питомої ваги загальновиробничихвитрат у собівартості одиниці продукції проводиться з урахуванням результатів,отриманих при аналізі їх в цілому по підприємству. Дані витрати розподіляютьсяміж окремими видами виготовленої продукції пропорційно до обраної бази длярозподілу. Відповідно, сума даних витрат, яка припадає на одиницю продукції,залежить від зміни:
Ø загальної суми загальновиробничихвитрат;
Ø бази розподілу.
При перевірці виконання кошторису витратне можна всю отриману економію віднести на рахунок підприємства, так само як івсі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витратзалежить від того, які причини викликали економію або перевитрачання за кожноюстаттею витрат. У ряді випадків економія пов'язана з невиконанням передбаченихзаходів щодо покращання умов праці, техніки безпеки, підготовки таперепідготовки кадрів тощо.
Упроцесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати, втрати, які можнарозглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.
Увисновку за результатами аналізу непрямих витрат вказуються резерви можливогозниження собівартості, заходи щодо використання виявлених цих резервів;розробляються пропозиції щодо варіантів відповідних управлінських рішень(система заходів по усуненню і недопущенню причин, що зумовлюютьперевитрачання).
Додатки
Додаток1
/>
Схема1. Аналіз прямих витрат на виробництво.
Додаток2
Табл.2Характеристика зміни непрямих витратз/п Група витрат Причини змін витрат 1-ий рівень витрат 1 Виробничі накладні витрати (утримання та експлуатація обладнання і транспортних засобів): енергія, заробітна плата, матеріали, амортизація, вартість спожитого газу, послуг допоміжних виробництв, ремонт обладнання, внутрішньозаводське переміщення вантажів понаднормовий час роботи, заміна матеріалів, зміна цін на енергоресурси, зміна витрат на оплату праці, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації. ремонт, складність робіт, простої, зношеність, стан доріг тощо 2 Експлуатаційні управлінські витрати або невиробничі експлуатаційні витрати (цехового призначення) зміна цін, масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, тарифних ставок, рівня доплат тощо), управлінські рішення 2-ий рівень витрат 3 Адміністративні витрати (утримання апарату управління): юридичні, аудиторські та інші послуги, зв'язок, розрахунково-касове обслуговування банку тощо зміна масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, розміру посадових окладів, доплат тощо), зміна договорів, управлінські рішення тощо 4 Адміністративні витрати (утримання і ремонт будівель і споруд): матеріали, основна і додаткова заробітна плата, енергоресурси, вартість послуг допоміжних підрозділів, послуги сторонніх організацій, амортизація нематеріальних активів управлінські рішення, зміна цін на матеріали, сезонність, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації тощо Зокрема визначають вплив наступних факторів: Заробітна плата працівників апарату управління зміна чисельності працюючих і середньої заробітної плащ (зміна окладів, виплата премій тощо) Утримання і відрахування від заробітної плати зміна суми нарахованої заробітної плати і відсотків відрахувань та утримань за кожним видом Утримання основних засобів: — амортизація — освітлення, опалення, водопостачання тощо — затрати на поточний ремонт зміна вартості засобів і норм амортизації зміна норм споживання і вартості послуг зміна обсягу робіт і їх вартості Витрати на відрядження кількість відряджень, середня тривалість, середня вартість одного дня відрядження Оплата простоїв кількість людино-днів простоїв і рівень оплати за 1 день простою Витрати на утримання сторожової охорони кількість працівників і їх заробітна плата
Списоквикористаної літератури
1. Болюх М. А., В. З. Бурчевський, М. І.Горбаток та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. «Економічнийаналіз»: Навч. посібник / — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556с.
2. Бутинець Ф.Ф., «Економічний аналіз»:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності7.050106 «Облік і аудит». Житомир: ПП «Рута», 2003 – 680 с.
3. Гойко А. Ф. «Методи оцінки ефективностіінвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації». – К.: ВІРА-Р, 1999р. – 320стор.
4. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л.Фінансово-економічний словник. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.
5. Майорова Т. В. «Інвестиційна діяльність.Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003 р. – 376 стор.
6. Нападовська Л.В. «Управлінський облік».Підручник. для вищих. навчальних. закладів. – К.: ТОВ «Видавництво «Книга»,2004р. – 544 стор.
7. Шеремет О. О. «Фінансовий аналіз:Навчальний посібник. – К.: 2005. – 196 с.