МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ФАКУЛЬТЕТІНФОРМАТИКИ Й УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРАЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ ТА МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
КУРСОВАРОБОТА
З МІКРОЕКОНОМІКИ
Аналізстану ринку й визначення ринкових перспектив підприємства
ВИКОНАВ:студент групи ІФ-46б
Кицун І.В.
КЕРІВНИК:доц. кафедри ЕКММ
МєльніковО.С.
Харків2007
Реферат
Звіт про курсовуроботу: 34 сторінки, 2 таблиці, 13 рисунків.
Ключові слова:
Виграш ринка –сума надлишків виробника і споживача.
Втратисуспільства – сума втрат виробника і споживача після введення потоварногоподатку.
Дефіцит – сума, на яку обсяг попиту на товар перевищує обсяг пропозиціїпри визначеній ціни.
Довгий часовийінтервал — зміна обсягів виробництва можливо за рахунок використання всьогокомплексу факторів виробництва, у тому числі і таких як нові виробничіпотужності, капітальні спорудження та інші.
Закон попиту –чим вище ринкова ціна товару, тим нижче попит на нього. Графічнопредставляється кривою попиту.
Закон пропозиції– чим вище ринкова ціна товару, тим вище обсяг його пропозиції. Графічнопредставляється кривою пропозиції.
Коефіцієнт граничної корисності грошей (коефіцієнт приведення до єдиноїрозмірності) – являє собою відношення зміни валової (загальної) корисності дозміни обсягу бюджету. Показує, на скільки одиниць зросте загальна корисність урезультаті споживання додаткової кількості товарів, придбаних у результатівитрати додаткової грошової одиниці.
Коефіцієнтеластичності попиту – кількісна оцінка впливу детермінант на величину попиту.Являє собою відношення процентної зміни попиту до процентної змінидетермінанти, вплив якого досліджується. Показує, на скільки відсотківзміниться обсяг попиту при зміні детермінанти на один відсоток.
Коефіцієнт еластичностіпропозиції – кількісна оцінка впливу детермінант на величину пропозиції. Являєсобою відношення процентної зміни пропозиції до процентної зміни детермінанти,вплив якого досліджується. Показує, на скільки відсотків зміниться обсягпропозиції при зміні детермінанти на один відсоток.
Короткий часовийінтервал – це інтервал, протягом якого може бути змінений обсяг виробництва зарахунок використання додаткових факторів виробництва перемінного характеру(робочої сили, сировини, матеріалів).
Надвиробництво –сума, на яку обсяг пропозиції товару перевищує обсяг попиту при визначенійціні.
Надлишок (вигода)виробника – інтегральна різниця між рівнем ринкової ціни і ціною, по якійзгоден продавати товар виробник.
Надлишок (вигода)споживача – інтегральна різниця між ціною, на яку згоден споживач і ринковаціна товару.
Нормальнийприбуток – той мінімальний прибуток, що утримує підприємця в даній галузівиробництва.
Попит – такількість товарів даного виду, що хоче і може придбати покупець при данійринковій ціні за визначений проміжок часу.
Потоварнийподаток – це податок на кожну споживану одиницю продукції, що стягується зіспоживача залежно від об'ємів придбаних товарів. Цей податок є частиною ціниреалізованих товарів, їхнє збільшення безпосередньо збільшує ціну.
Пропозиція – такількість товарів даного виду, що виробник бажає і має можливість поставити наринок по визначеній ринковій ціні за визначений проміжок часу.
Ринкова рівновага– ситуація збігу обсягу попиту та пропозиції при даній ринковій ціні, тобтопродається весь товар, запропонований покупцю, і не існує ні надлишку товару,ні його дефіциту.
Середні валовівитрати – кошти, у середньому затрачені на виробництво одиниці продукції. Являєсобою відношення валових витрат до загального обсягу випущеної продукції.
У роботі досліджується й аналізуєтьсяповедінка споживача і виробника на даному ринку відповідно до заданих умов.Проводиться діагностика ринкової рівноваги в короткому і довгому часовихінтервалах. Розглянуто сформовані ринкові ситуації до і після введенняпотоварного податку.
ЗМІСТ
Перелік умовнихпозначень........................................................................5
Вступ.........................................................................................................6
1 Аналіз стану споживача.........................................................................7
2 Аналіз ринкової ситуації.....................................................................10
3 Визначення стану і ринковихперспектив виробника ......................30
Висновки.....................................................................................................33
Перелік джерел інформації.......................................................................34
ПЕРЕЛІКУМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
U – функціякорисності;
Qn – кількістьn-го товару;
Pn – ціна одиниціn-го товару;
Qo – об’єм товарупри ринковій рівновазі;
Po – ціна товарапри ринковій рівновазі;
D – попит;
S – пропозиція;
M – розмірбюджету розглянутої групи споживачів;
L – функціяЛагранжа;
λ –коефіцієнт граничної корисності грошей;
EDp – коефіцієнтеластичності попиту за ціною;
ESp – коефіцієнтеластичності пропозиції за ціною;
W1 – виграшспоживача;
W2 – виграшвиробника;
W – загальнийвиграш ринка;
T – розмірпотоварного податка;
SТ– пропозиціяпісля введення потоварного податка;
W1Т – виграшспоживача після введення потоварного податка;
W2Т – виграшвиробника після введення потоварного податка;
Wт – загальнийвиграш ринка після введення потоварного податка;
TC – валовівитрати;
ATC – середнівалові витрати;
MC – граничнівитрати;
MR – граничнийдохід.
ВСТУП
Курсоваробота присвячена аналізу стану ринку і визначенню ринкових перспективпідприємства, становища споживача і виробника, їхньої поведінки в умовах даногоринку.
У наш часвідбувається становлення і розвиток ринків різних товарів. Тому велике значеннямає аналіз ринкової ситуації й обґрунтоване прийняття рішень, які базуються навивченні поведінки окремих економічних суб'єктів. Комплексний аналіз вимагаєбільшої кількості більш точних даних і роз'яснення різноманітних ситуацій. Дляспрощення в даній курсовій роботі аналізується локальний ринок певного товару,визначаються параметри ринкової рівноваги і фактори її порушення… Особливаувага в роботі приділяється такому фактору порушення ринкової рівноваги, якдержавний вплив. Держава встановлює конкретні цілі для окремих ринків чигалузей і застосовує окремі інструменти їх регулювання для здійснення цихцілей. Найбільш ефективним інструментом державного регулювання ринку вважаютьсяподатки, оскільки вони не обмежують свободу дій економічних суб'єктів і непорушують функціонування ринкових процесів.
Крім того, в роботірозглянуті способи відновлення ринкової рівноваги по методу Вальраса іМаршалла.
Метою курсовоїроботи є формування уявлень про можливості, принципи і способи використанняматематичного інструментарію в економічних дослідженнях, а також придбаннянавичок самостійного аналізу показників, отриманих у результаті розрахунків.
1АНАЛІЗ стану СПОЖИВАЧА
Побудова функції попиту на товар для конкретної групи споживачівздійснюється в рамках кардиналістського підходу вивчення поведінки споживача.
Припускається, щоспоживач так витрачає свій бюджет, щоб отримати максимальну корисність відсукупності придбаних благ. При цьому кожен споживач може оцінити корисністьблага кількісно, пам'ятає про убування граничної корисності кожного блага вміру його споживання й формує структуру покупок так, щоб загальна корисністьвсієї маси товару була максимальною.
Відповідно до цього підходу, перевага споживачів полягає у формуванніфункції корисності:
/>. (1.1)
Вона являє собоюкількісну залежність між загальною корисністю, отриманою споживачем (U), ікількістю кожного з N товарів, що входять у споживчий кошик. У даній функціїіндекси при Q – це види товарів, а значення Q – кількість товарів відповідноговиду.
Природнимбажанням споживача є те, що він прагне по максимуму задовольнити свої потреби.Однак у прагненні максимізувати сукупну корисність споживача стримує йогодоходи. Обмеження такого роду описуються бюджетним рівнянням:
/>, (1.2)
де М – розмірбюджету споживача;
Qi – об'ємспоживання i-го товару;
Pi – ціна одиниціi-го товару.
Для того, щобвизначити об'єм споживання певної групи товару, що забезпечує споживачумаксимальну корисність при даних обмеженнях необхідно скористатися функцієюЛагранжа:
/>, (1.3)
де /> – коефіцієнт граничноїкорисності грошей, що показує на скільки одиниць збільшиться загальнакорисність, якщо витрачати додаткові грошові ресурси на певну групу товарів.
За вихіднимданими функція корисності задається наступним рівнянням:
/>. (1.4)
Розв'язаннязадачі зводиться до максимізації функції Лагранжа (1.3), що здобуває наступнийвигляд:
/>. (1.5)
Оскільки L – цефункція декількох змінних, необхідно знайти значення кожної з них, при якійфункція L досягає максимуму. Скористаємося апаратом часткових похідних.
/>/>/> />;
/> />;
/> />;
Почерзі розділимо рівняння системи один на одного. Таким чином, ми позбудемосяпараметра />.
/>; />; />;
/>; />; />;
Підставившиотримані залежності в бюджетне рівняння (1.2), одержимо залежність споживаннятовару А від бюджету споживача й ціни, тобто, фактично, функцію попиту на данийтовар.
/>;
/>;
/>;
Отриманазалежність характеризує попит на товар А, що залежить від розміру бюджетуспоживача й ціни даного товару, і не залежить від попиту на інші товари,оскільки функція попиту не містить параметрів, що відносяться до інших товарів.Це значить, що дані товари незалежні, а залежність кількості споживаного товарувід його ціни є зворотною. Залежність, що ми знайшли, характеризує об'ємспоживання товарів, що максимізує загальну корисність.
У даній курсовійроботі аналізується попит групи споживачів, виділеної по розміру доходу. Томузнайдена функція – це функція ринкового попиту всієї групи, а не окремогоспоживача в її складі. Підставимо у функцію попиту значення бюджету (М=280 гр.од.):
D= />. (1.6)
2 АНАЛІЗ РИНКОВОЇ СИТУАЦІЇ
Ринкова рівновага– це такий стан ринку, при якому об'єм ринкового попиту збігається з об'ємомринковим пропозиції, при певній ринковій ціні. Функція ринкового попиту разом зфункцією ринкової пропозиції дозволяє визначити параметри ринкової рівноваги.Функція ринкової пропозиції має вигляд:
S= -8+7P. (2.1)
Товар, ринокякого досліджується, є товаром А. За допомогою знайденої функції попиту (1.5) ізаданої функції пропозиції (2.1) можна визначити значення ринкової рівноваги.
Дорівнявшифункції попиту та пропозиції, визначимо рівноважну ринкову ціну.
/>
/>
/>
Д=/>
/>
/>
/>
/> – рівноважна ринковаціна;
/> - не підходить по умовізадачі, тому що при даному розв'язанні задачі не має економічного змісту.
Таким чином, наринку встановиться ринкова ціна розміром Р0=4,7 гр. од.
Значеннярівноважного об'єму продажів продукції можна визначити шляхом підстановкизначення рівноважної ціни у функцію попиту або пропозиції. Підставимо значеннярівноважної ціни у функцію пропозиції (2.1):
/>(од.)
Після того, яквизначили рівноважну ціну, необхідно розрахувати додаткові значення попиту тапропозиції, при цьому врахуємо значення кроку, що складає 0,1 від рівноважноїціни.
Так як рівноважнаціна Р0=4,7 гр. од., то крок в 0,1 ціни будескладати />гр.од.
Візьмемо по п'ять значень ціни убікзбільшення й зменшення із кроком 0,47 гр. од.:
1) 4,7+0,47=5,17; 1) 4,7-0,47=4,23;
2) 5,17+0,47=5,64; 2) 4,23-0,47=3,76;
3) 5,64+0,47=6,11; 3) 3,76-0,47=3,29;
4) 6,11+0,47=6,58; 4) 3,29-0,47=2,82;
5) 6,58+0,47=7,05; 5) 2,82-0,47=2,35;
Підставивши отримані результати увідповідні функції попиту (1.5) і пропозиції (2.1), визначимо додатковізначення попиту та пропозиції.
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
Отриманірезультати представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 –Кількісні значення попиту та пропозиції за розрахованими цінамиЦіна, P 2,35 2,82 3,29 3,76 4,23 4,7 5,17 5,64 6,11 6,58 7,05 Попит, D 50,7 42,25 36,3 31,7 28,1 25,3 23 21,1 19,5 18,1 16,9 Пропозиція, S 8,45 11,95 15 18,32 21,61 24,9 28,19 31,48 34,77 38,06 41,35
Таким чином, у даній таблиціпредставлені результати, по яких можна судити про те, що на ринку діють законипопиту та пропозиції. Так при збільшенні ціни на даний вид продукції попитзменшується, відповідно пропозиція зростає.
Після того як на ринку змінитьсяціна даного виду продукції, буде порушене ринкова рівновага, що у свою чергуприведе до змін об'ємів попиту та пропозиції. Вплив такого роду оцінюєтьсякоефіцієнтами цінової еластичності, які відображають кількісну реакцію попитута пропозиції при зміні ціни на 1%. При розрахунку коефіцієнта можуть ураховуватисябагато додаткових характеристик попиту та пропозиції, наприклад, характерспоживаного товару, очікування виробника. Зміна ринкової ціни дуже впливає нарівень пропозиції.
Розрахуноккоефіцієнтів цінової еластичності здійснюється по формулах:
/>; (2.2)
/>. (2.3)
Зазначенимспособом розраховуються коефіцієнти еластичності. Для цього використовуємо дані,взяті з таблиці 2.1.
/>/>
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
/> />
Отриманірезультати представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Коефіцієнти еластичності попиту тапропозиції в розрахованих цінових інтервалахЦінові інтервали 2,35-2,82 2,82-3,29 3,29-3,76 3,76-4,23 4,23-4,7 4,7-5,12 5,12-5,64 5,64-6,11 6,11-6,58 6,58-7,05
/> -0,8 -0,875 -0,857 -0,916 -0,818 -0,9 -0,888 -0,875 -0,959 -0,857
/> 2,05 1,56 1,57 1,41 1,36 1,33 1,22 1,25 1,28 1,14
При /> попителастичний. Це свідчить про активну реакцію споживача на зміну ціни товару.Якщо на товарному ринку високо еластичний попит, то бажання підприємця змінитиціну, обмежені, тому що різке збільшення ціни приводить до не менш різкогозменшення попиту на нього, після цього спостерігається зниження загальногодоходу підприємця.
Якщо />, то попит наданий товар називається нееластичним, що й спостерігається на даному ринку(табл. 2.2). Такий попит формується на товари першої необхідності, лікарськіпрепарати й товари, об'єм покупок яких визначається не їхніми цінами, анеобхідністю. Цим користуються виробники, вони встановлюють підвищені ціни, прицьому не побоюючись різкого й значного зниження попиту. При державномурегулюванні економіки дана обставина враховується, тому ціни товарівнееластичного попиту обмежуються.
При /> попитназивається одиничним. Дана ситуація має назву «прикордонна», у ній продавецьзмушений змінити цінову політику.
Знак ' – ' прикоефіцієнті /> свідчитьпро те, що збільшення ціни товару веде до зменшення величини попиту на нього.Це говорить про те, що рух ціни й пропозиції різнонаправлені.
Еластичністьпропозиції розглянемо в трьох часових інтервалах – довгому, короткого ймиттєвому, – тому що для розумінняеластичності пропозиції важливе значення має фактор часу.
У миттєвомуінтервалі збільшення об'єму пропозиції неможливо, тому що неможливо нарощуванняоб'ємів використання факторів виробництва. Продавець може лише підстроїтися підзміну ринкових цін. Еластичність пропозиції, таким чином, дорівнює нулю (/>), тобтопропозиція є абсолютно нееластичною. Крива пропозиції строго вертикальна.
У короткомучасовому інтервалі збільшення обсягу виробництва можливо за рахунок нарощуваннявикористання змінних ресурсів, обмеженого незмінними розмірами капіталу.Величина пропозиції змінюється на менший відсоток, ніж ціна, коли еластичністьменше одиниці (/>). Пропозиція є нееластичною.
У довгомучасовому інтервалі можливості розширення виробництва не обмежені. У випадку,коли величина пропозиції змінюється на більший відсоток, ніж ціна, пропозиція єеластичною (/>), що й спостерігається на даному ринку (табл. 2.2). У цій ситуації ціна йпропозиція змінюються в одному напрямку, тобто при зменшенні ціни пропозиціятакож зменшується й навпаки.
За даними таблиці2.1 побудуємо криві попиту та пропозиції (рис. 2.1).
/>
Рисунок 2.1 –Графічне представлення кривих попиту та пропозиції
В умовахрівноваги ринку (Po=4,7; Qo=24,9) існують ефективні й неефективні для ринку об'ємипродажів. Ефективним сектором вважається сектор ринку, який знаходиться між Q=0і Qо=24,9 од., тому що для ньогохарактерна наявність загального виграшу ринку. Більший об'єм продажіввважається неефективним. На ділянці до точки рівноваги при збільшенні об'ємівпродажів зростають сукупні витрати, виходить, виробник прагне компенсуватиїхній зріст, установлюючи усе більш високі ціни, а покупець при цих цінахзменшує об'єми споживання. Але різниця між множиною цін, які згоден заплатитиспоживач, і множиною цін, по яким згоден продавати виробник, при тому самомуоб'ємі сукупних продажів і споживання наближається до нуля. У цій же ситуаціїна ділянці праворуч від точки рівноваги дана різниця збільшується, а загальнийвиграш ринку відсутній.
Перевагиспоживача, розміри його бюджету й здійснюваний ним вибір визначають величину індивідуальногопопиту, тобто кількість товару, що споживач згоден купити за певною ціною. Прицьому висока корисність товару й невеликий його запас в економіці формуютьготовність споживача заплатити за нього відносно високу ціну. З іншого боку,збільшення споживання товару робить кожну наступну його одиницю менш корисноюдля споживача. В результаті чого ціна, яку згоден заплатити споживач,знижується. Ці обставини формують криву попиту.
Однак ціна даноготовару формується на ринку не тільки під впливом попиту, але й під впливомпропозиції. Збільшення об'єму випуску продукції спричиняє зростання сукупних витрат,отже, виробник, що прагне компенсувати ці витрати, встановлює все більш високіціни. Отже, об'єм пропозиції показує, за якими цінами згоден продавати товарвиробники при тих або інших сукупних об'ємах продажів.
Нам потрібновизначити вигоду (надлишок) споживача й продавця. Для розрахунку кількіснихзначень надлишків скористаємося графічним методом.
Ринкову ситуацію, що виникла нанашім ринку, представимо графічно на рисунку 2.2.
/>
Рисунок 2.2 – Графічне представлення вихідноїринкової ситуації
Інтегральнарізниця між ціною, яку згоден сплатити покупець за дану одиницю товару, іціною, встановленою ринком, являє собою вигоду споживача. Інтегральна різницяміж ціною, по якій згоден реалізувати свій товар продавець, і ціною ринку являєсобою вигоду продавця. На рисунку 2.2 вигода споживача представлена прямокутноютрапецією А, а вигода продавця – трикутником Р0ВР.
Виграш споживачарозраховується як площа криволінійної трапеції A (W1):
/> 47
/> />(гр. од.)
4,7
Виграш виробникарозраховується як площа трикутника (W2) (Рис 2.2):
/>(гр. од.)
Загальний виграшринку складається з виграшу споживача й виграшу продавця (W):
/>(гр. од.)
Таким чином, приданій ринковій ціні виграш споживача =274,89 гр. од., а виграш виробника = – 53,5 гр. од. Це можна пояснити тим, що при данійринковій ціні виробник несе збитки у кількості 53,5 гр.од.
Ринкова рівновагазнаходиться під впливом безлічі факторів, які діють у різних напрямках і маютьрізне походження. Це можуть бути як детермінанти попиту або пропозиції, їхкомбінації, так і інструменти державного впливу. Тому ринкова рівновага можебути відносно стійкою. Рівноважний стан ринку вважається стійким, якщо, будучипорушеним, відновлюється самостійно, автоматично самим ринком. Якщо ж длявідновлення потрібні методи державного регулювання, то стан ринку вважаєтьсянестійким. Діагностика здійснюється залежно від часового інтервалу. Існують двапринципово різних підходи.
Перший підхід –це метод Вальраса, відповідно до цього методу стабільність рівновагирозглядається в короткому часовому інтервалі. Для діагностики необхідно вибратипо одному значенню ціни вище й нижче рівноважної. Використовуючи відповідні функції(1.5) і (2.1), визначаємо об'єми попиту та пропозиції, які виникають при данихрівнях цін.
При ціні нижчерівноважної (Р1=4,23 гр. од.):
/>(од.)
/>(од.)
Через те, щопопит більше пропозиції, на ринку спостерігається дефіцит товару (D1-S1=28,13-21,61=6,52 (од.)). Отже, у даній ситуаціїактивну роль грає покупець, що стане пропонувати продавцеві більше високі ціниза рідкий товар, що дозволить збільшити пропозицію товару на ринку. Це, в своючергу, ліквідує дефіцит і рівноваг а відновлюється.
/>
Рисунок 2.3 – Відновлення ринкової рівноваги по Вальрасу (Р1=4,23 гр. од.)
Таким чином, укороткому часовому інтервалі в ситуації дефіциту товару основним інструментомвідновлення рівноваги є ціни, пропоновані покупцем. Рівень ціни буде зростатидо повернення ціни до вихідного рівноважного рівня 4,7 гр. од. (рис.2.3).
При ціні вищерівноважної (Р2=5,17 гр. од.)
/>(од.)
/>(од.)
При даному рівніціни на ринку спостерігається надлишок товару (S2-D2=28,19-23=5,19 (од.)). Відповідно, виникає конкуренція між продавцями, які зметою реалізації непроданих запасів продукції знижує ціни. По мірі зниженняціни об'єм попиту буде зростати, а об'єм пропозиції знижуватися доти, поки невідновиться вихідна рівновага. В такій ситуації основним інструментомвідновлення рівноваги є ціни, запропоновані виробниками. По мірі зниження ціниоб'єм попиту буде зростати, а об'єм пропозиції знижуватися доти, поки невідновиться вихідна рівновага (рис. 2.4).
Таким чином, укороткому часовому інтервалі основним інструментом відновлення ринковоїрівноваги є ціни, запропоновані виробниками (у стані товарного надвиробництва)і покупцями (у стані дефіциту). Рівновага ринку в короткому часовому інтервалістійка.
/>
Рисунок 2.4 – Відновленняринкової рівноваги по Вальрасу (Р2=5,17 гр. од.)
Другий підхід –це метод Маршалла, відповідно до якого стабільність ринкової рівновагирозглядається в довгому часовому інтервалі.
Для діагностикинеобхідно вибрати по одному значенню ціни вище й нижче рівноважної.Використовуючи функцію пропозиції (2.1), визначаємо об'єм пропозиції, що єможливим при даних рівнях цін.
При ціні нижчерівноважної (РS=4,23 гр. од.):
/>(од.)
Далі визначаєтьсяціна, яку згодні платити покупці при наявності запасу даного товару на ринку.Для цього на кривій попиту знаходиться точка, яка відповідає даному об'ємупропозиції.
PD = 5,17 гр. од.
/>
Рисунок 2.5 — Відновлення ринкової рівноваги по методу Маршалла (Р = 4,23 гр. од.)
Тому що цінапопиту більше ціни пропозиції, то у продавців існує стимул для збільшенняпропозиції товару. Це приводить до зниження ціни й ринкова рівновагавідновиться.
При ціні вищерівноважної (РS=5,17 гр. од.):
/>(од.)
Далі визначаєтьсяціна, яку згодні платити покупці при наявності запасу даного товару на ринку.Для цього на кривій попиту знаходиться точка, що відповідає даному об'ємупропозиції.
PD = 4,23 (гр.од.)
/>
Рисунок 2.6 –Відновлення ринкової рівноваги по методу Маршалла (Р = 5,17 гр. од.)
Тому що цінапропозиції більше ніж ціна попиту, підприємці зазнають збитків, стимулу длязбільшення виробництва не існує, і пропозиція товару буде зменшуватися дорівноважного об'єму.
Відповідно допідходу Маршалла основну роль у довгому часовому інтервалі відіграє об'ємпропозиції товару на ринку. Якщо по яким-небудь причинах ринкова ціна товарузмінилася, виробник коректує об'єм випуску продукції відповідно до зміни ціни.Даний об'єм товару на ринку споживач згоден придбати по більших або меншихцінах, що формує або знищує стимул збільшення об'єма випуска виробника.Відповідно до зміни поведінки виробника, ринкова рівновага може відновитися абоне відновитися.
Два розглянутихваріанти діагностики стійкості ринкової рівноваги приводять до однаковогорезультату тільки у випадку позитивного нахилу кривої пропозиції й негативногонахилу кривої попиту. Коли ці криві не знаходяться у своїх «нормальних»положеннях, оцінки стійкості рівноважних становищ ринку по Вальрасу й Маршаллуне збігаються.
Розбіжності міжЛ. Вальрасом і А. Маршаллом при описі механізму функціонування ринку виникає зтого, що, на думку першого, ринкові ціни дуже гнучкі й миттєво реагують набудь-які зміни кон'юнктури, а на думку другого, ціни не досить гнучкі, і врезультаті при виникненні диспропорції між попитом та пропозицією об'ємринкових угод швидше реагують на цю диспропорцію, ніж ціни. Облік цихрозбіжностей дозволив використовувати обидві ці моделі, однак, процесвстановлення рівноваги в короткому періоді краще описується за допомогоюпідходу Вальраса, а в довгому – за допомогою Маршалла.
Аналіз стійкостірівноваги стає можливим лише в тому випадку, якщо ринкова рівновага порушенапід впливом певного зовнішнього фактору. До числа таких факторів відносяться:
1) зміна ринковихпараметрів;
2) встановленнядержавою граничних рівнів цін;
3) встановленнярозмірів податків і дотацій;
4) встановленняімпортного мита;
5) здійсненняімпорту продукції, виробленої й в середині країни й т.д.
Аналіз змінистану ринку базується на виявленні закономірностей динаміки попиту тапропозиції під впливом різних детермінант, ступені їхньої чутливості до змінизначенню діючих факторів. Але стан ринку визначається сукупністю зовнішніхфакторів, таких як ступінь і інструменти державного впливу на ринок, обмеження,що накладаються нестачею ресурсів, інформації.
Наслідки зміниринкової ситуації оцінюється на основі виявлення характеру діючих факторів зурахуванням особливостей різних часових інтервалів. Важливим елементом аналізує диференціація наслідків зміни ринкових умов для продавця й покупця, а такожвизначення ступеня пристосовуваності їх до мінливих умов функціонування.
Можливі наступніваріанти зміни ринкових умов:
– зміна параметрів функційпопиту та пропозиції;
– державне регулювання ринку.
Зміна параметрівпопиту та пропозиції під впливом власне ринкових факторів приводить допереміщення кривих у системі координат і до зміни їхньої форми.
До детермінантівпопиту відносять:
– ринковуціну товару (при підвищенні ціни на даний товар, попит на нього знизиться);
– кількістьпокупців на ринку (якщо на ринку кількість покупців певного товару зросте, топопит на даний товар збільшиться);
– смаки йпереваги покупців (виходячи зі смаків і переваг, споживач вибирає той або іншийтовар, формуючи попит на нього);
– доходиспоживачів (рівень доходу впливає на об'єм споживаних благ);
– рівеньцін на сполучені товари (при покупці якого-небудь товару споживач звертає увагуна сполучені товари й визначає, який з них переважніше).
До детермінантівпропозиції відносяться:
– ринковаціна товару (при підвищенні ціни товар рівень пропозиції зростає);
– кількістьпродавців даного товару на ринку (більша кількість виробників здатназапропонувати більшу кількість товару);
– рівеньподатків і дотацій (залежно від рівня податків виробник вирішує, який об'ємпродажів йому буде вигідний);
– ціни наекономічні ресурси (зміна ціни на економічні ресурси звичайно викликає змінуціни на кінцевий продукт, а це, у свою чергу, викликає зміну попиту й,відповідно, пропозиції товару);
– ціни насполучені товари (встановлюючи ціни на свою продукцію, виробник враховує цінусполучених товарів).
Ціновоюдетермінантою є рівень ціни на товар. Вона викликає зміну вигляду кривих попитута пропозиції. Інші детермінанти – нецінові. При їхній зміні відбуваєтьсяпереміщення кривих попиту та пропозиції в системі координат.
Результатомвпливу зміни детермінант попиту та пропозиції може бути встановлення новогоринкового рівноважного стану або його руйнування у випадку, коли рівновага неможе встановитися.
При державномурегулюванні ринку держава може встановлювати «підлогу» і «стелю» цін, надаватидотації, уводити потоварний податок.
Установлення«підлоги» ціни (нижньої межі) на рівні, що перевищує рівноважну ціну Р0 (рис.2.7).
/>
Рисунок 2.7 — Встановлення «підлоги» цін
Застосовується якміра захисту виробника товару. Приводить до утворення надлишку товару в розмірі(QS-QD), не реалізованого на ринку без додаткового втручання держави. Зазначеневтручання може виражатися в:
– закупівляхзайвої продукції за встановленою ціною (витрати держави складуть P·(QS-QD));
– установленнідотацій на кожну одиницю продукції, продану понад QD (витрати складуть(P-PS)·(QS-QD)). Таким чином, установлення «підлоги» ціни спричиняє такі зміниринкових умов, які вимагають додаткового регулюючого впливу держави.
– встановлення«стелі» ціни на рівні нижче рівноважної ціни P0 (рис. 2.8).
/>
Рисунок 2.8 –Встановлення «стелі» цін
Застосовується якміра захисту споживача товару нееластичного попиту. Приводить до утвореннядефіциту в розмірі (QD-QS). Але при даному об'ємі пропозиції QS ціна попиту PDвище встановленого «стелі» Р, в результаті чого формується «чорний ринок»даного товару, характеристиками якого є вихідна крива попиту D і кривапропозиції «чорного ринку» SD, що має вигляд ломаної. Вертикальний відрізоккривої SD показує процес повернення ринку до рівноважної ціни P0 при об'єміпродажів QS; висхідний відрізок – формування природної кривої в нових умовах.Рівновага встановлюється при ціні Р1>P0>>P (ціна враховує ризикпродавця) і об'ємі продажів Q*
Введення дотаційрівносильне тому, що держава бере на себе частину витрат на виробництво даноговиду продукції (рис. 2.9). Введення дотацій Н переміщає криву пропозиції зположення S0 у положення SH. При цьому розмір надлишку споживача продукціїзростає на величину P0BCPC, продавця – на величину P0BAPA, сума дотацій,виплачена державою, визначається як PAACPC, а трикутник АВС характеризує чистівтрати суспільства від введення дотацій.
/>
Рисунок 2.9 –Наслідки введення дотацій
Потоварнийподаток – це податок на кожну споживану одиницю продукції, що стягується зіспоживача залежно від об'ємів придбаних товарів. Цей податок є частиною ціниреалізованих товарів, їхнє збільшення безпосередньо збільшує ціну.
Введенняпотоварного податку відбивається як на покупці товару, оскільки підвищує рівеньціни, так і на його продавці, тому що підвищення ціни веде до скорочення об'ємупродажів.
Визначившиабсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідкивведення податку для конкретного ринку. Для цього необхідно скористатися яканалітичним, так і графічним методами дослідження.
/> (гр. од.)
Використовуючианалітичний метод, можна визначити нову, модифіковану ринкову ціну, що виниклав результаті введення потоварного податку в розмірі Т:
/> (2.3)
/> (2.4)
Виберемо значенняеластичностей з інтервалу 4,7 – 5,17, тому що при введенні потоварного податкув розмірі 10% очікується підвищення ціни в цих межах.
/>
Модифікована цінавизначається по формулі (2.3):
/> (гр. од.).
При введенніпотоварного податку функція попиту залишається незмінною, змінюється лишефункція пропозиції.
За допомогоюграфічного методу можна сформувати нову функцію пропозиції, що утворилася післявведення податку і визначити нову рівноважну ціну.
У вихіднійситуації (формула 2.1) функція пропозиції перетинає вісь ціни в точці 9,5:
/>
/> (гр. од.).
При введенніпотоварного податку це значення зміниться на його величину і складе:
/> (гр. од.).
У загальномувипадку функція пропозиції представлена в такий спосіб:
/>
Необхідновизначити параметр а, при />, /> і b=7:
/>
Таким чином, новафункція пропозиції має вид:
/>. (2.5)
Дорівнявшифункції попиту та пропозиції, визначимо нову рівноважну ринкову ціну.
/>
7/>
/>
/>
/>
/> – рівноважна ринковаціна;
/> - не підходить по умовізадачі, тому що при даному рішенні задача не має економічного змісту.
Таким чином,після введення потоварного податку на ринку встановиться рівноважна ринковаціна в розмірі РТ=5 гр. од.
Значеннярівноважного обсягу продажів продукції можна визначити шляхом підстановкизначення рівноважної ціни у функцію попиту чи пропозиції. Підставимо значеннярівноважної ціни у функцію пропозиції (2.5):
/> (од.).
Розрахуємо рівеньціни, що забезпечує обсяг пропозиції продукції у вихідній ситуації, який дорівнюєрівноважному обсягу продажів продукції після введення потоварного податку:
/>
/> (гр. од.).
Графічно ситуаціявведення потоварного податку представлена на рисунку 2.10.
/>
Рисунок 2.10 –Реакція ринку на введення потоварного податку
Виграш споживачапісля введення потоварного податку (/>) розраховується як площакриволінійної трапеції А, обмеженою віссю P, графіком функції D і відрізкомКРТ:
47
/>/> =/>(гр. од.).
5
Різниця міжвиграшами споживача до і після введення потоварного податку складає втратиспоживача і чисельно дорівнює площі криволінійної трапеції KPTPL:
/> (гр. од.).
Вони пов'язані зпідвищенням ринкової ціни товару А, в результаті якого певна частина споживачівпозбавляється можливості його придбати, а споживачі, що залишилися, змушенівитрачати на покупку даного товару більшу, ніж раніше частину свого бюджету.
Втрати споживачаскладаються з податку, що приходиться на нього, і безповоротних втратспоживача.
Частина податку,стягнута зі споживача, розраховується як площа прямокутника KPTBL:
/> (гр. од.)
Безповоротнівтрати споживача чисельно рівні площі фігури PTBP:
/> (гр. од.).
Виграш виробникапісля введення потоварного податку (/>) розраховується як площатрикутника />:
/>
/>
/>
/> (гр. од.).
Різниця міжвиграшами виробника до і після введення потоварного податку складає втратиспоживача і чисельно дорівнює площі прямокутної трапеції LPEM:
/> (гр. од.).
Вони пов'язані зіскороченням попиту і необхідністю виплати потоварного податку в бюджет. Цескорочує виробництво продукту, знижує обсяг отриманого прибутку і приводить довивільнення визначеної частини раніше зайнятих робітників.
Втрати виробникаскладаються з податку, що приходиться на нього, і безповоротних втратвиробника.
Частина податку,стягнута з виробника, розраховується як площа прямокутника LBEM:
/> (гр. од.).
Величинаподаткових платежів споживачів значно більше податкових платежів виробників.
Загальна сумаподаткових платежів складається з податкових платежів споживача і податковихплатежів виробника і складає 7,1+4=11,1 гр.од.
Безповоротнівтрати виробника чисельно рівні площі трикутника BPЕ:
/> (гр. од.).
Безповоротнівтрати суспільства складаються з безповоротних втрат споживача і безповоротнихвтрат виробника і складають 1,16+0,13=1,29 гр. од.
Розподілнадходження в державний бюджет між виробником і споживачем, залежить відступеня еластичності попиту на товар. Через те що в даному випадку попит нееластичний,основну важкість податку несе покупець, що можна побачити і по розрахунках.
Втратисуспільства складаються з податкових платежів виробника, податкових платежівспоживача, безповоротних втрат виробника і безповоротних втрат споживача.Графічно вони представлені фігурою KPTРEM і складають 11,1+1,29=12,39 гр. од.
Після введенняподатку надходження в державний бюджет складуть 11,1 гр. од., втратисуспільства складуть 1,29 гр. од. Ці втрати пов'язані зі зниженням ступенязадоволення потреб і зі зниженням доходів продавців. Надходження в бюджетможуть перетворитися в додатковий попит з боку держави, населення, підприємств,а його обсяг може бути набагато менше, ніж обсяг податкових надходжень. Обсягподаткових надходжень в />=5,84 разів більше, ніжбезповоротні втрати суспільства від введення податку. Тобто введенняпотоварного податку в даній ситуації є доцільним.
3ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ І РИНКОВИХ ПЕРСПЕКТИВ ВИРОБНИКА
Використовуючифункцію індивідуальної пропозиції виробника (формула 2.1), визначається йогоположення до і після введення потоварного податку.
Для цього в першучергу необхідно визначити мінімальну ринкову ціну, що забезпечить виробникунормальний прибуток, при існуванні якої підприємець зможе втриматись в даномувиді бізнесу.
Відомо, щомінімальна ринкова ціна в умовах ринку довершеної конкуренції дорівнюємінімальним середнім валовим витратам (АТСmin), що, в свою чергу, при мінімальнихзначеннях дорівнюють граничним витратам (МС). Тому задача зводиться до того, щотреба знайти обсяг виробництва, який мінімізує середні валові витрати, івизначити його мінімальний розмір.
Функція середніх витрат будевизначена за допомогою функції валових витрат (/>), пам'ятаючи про те, що:
/> (3.1)
/>
Обсяг випуску Q,що дозволяє мінімізувати середні валові витрати, знаходиться як звичайнийекстремум функції АТС, тобто через визначення першої похідної функції АТС і прирівнюванніїї нулю:
/>
/>
/> (од.)
Значення обсягу виробництвапідставляємо в функцію середніх витрат.
/> (гр. од.)
Рівеньцього показника відповідає мінімальному рівню ринкової ціни, що забезпечуєвиробнику нормальний прибуток.
/>
Рисунок 3.1 –Відношення параметрів функціонування підприємства у випадку одержаннянормального прибутку
З рисунка 3.1видно, що підприємству вигідно виробляти продукцію при рівні цін, що перевищуєАТСmin, оскільки в цих випадках воно отримує економічний прибуток. При ціні,рівної АТСmin, підприємство одержує тільки нормальний прибуток, тобтозабезпечує беззбитковість свого функціонування.
/>
Рисунок 3.2 –Відношення середніх валових витрат і цін, які встановилися на ринку
До введенняпотоварного податку рівноважна ціна на ринку дорівнювала 4,7 гр.од., а післяйого введення – 5 гр.од. Але це не означає, що дохід підприємства збільшиться,так як воно сплачує 0,47 гр.од. потоварного податку з кожної одиниці продукції
Встановлені цінименші мінімального значення середніх валових витрат, що дорівнюють 5,1 гр.од.Отже, у короткому часовому інтервалі стан підприємства є вкрай не стійким, алевоно може існувати за умови, що ринкова ціна дорівнює чи перевищує мінімальнісередні витрати підприємства. Підприємство несе збитки і продовжує виробництвотільки в розрахунку на підвищення ринкової ціни. А в довгому часовому інтерваліпідприємство не покриває свої витрати і залишає галузь. Це приведе доскорочення галузевої пропозиції і зрушенню кривої ринкової пропозиції вположення S1 (рис.3.3).
/>
Рисунок 3.3 –Зміна ситуації на ринку в довгому часовому інтервалі
При цьомуформується рівноважний стан ринку P1Q1. При підвищенні ціни до рівня P1 фірмирозширюють випуск. В галузь входять нові виробники, яких притягнули високі ціниі можливість одержання економічного прибутку. В результаті формується кривапропозиції SL. Виробництво розширюється до QL, ціни знижуються до PL. Врезультаті більш слабкі фірми змушені залишити галузь, а у фірм, якізалишились, встановлюється рівновага, умовою якої є рівність ціни, мінімумусередніх і граничних витрат. Після встановлення рівноваги у всіх фірм будутьприблизно однакові витрати на одиницю продукції і приблизно однакові обсягивиробництва.
Така ситуаціязберігається доти, поки одне з підприємств не введе у виробничу базу чиорганізацію виробництва вдосконалення, що знижують витрати на одиницювиробленої продукції. Одержання цим підприємством економічного прибуткуприверне в галузь конкурентів і процес повториться.
Висновки
У даній курсовій роботі був проведений комплексний аналіз локальногоринку заданого товару (товар групи А). Проаналізувавши сформовану ситуацію,можна сказати, що товар А, є незалежним, його споживання не залежить ні від цінтоварів В и С, ні від об’ємів їхнього споживання.
Були визначенірівноважні параметри ринку, фактори, що впливають на ці параметри, а такожповедінка споживачів і виробників при порушенні рівноваги.
Рівновага ринкувважається стійкою, якщо при відхиленні від рівноважного стану вступають у діюринкові сили, що відновлюють його. Ринкова рівновага відновлюється відповіднодо двох підходів: у короткому періоді – за допомогою підходу Вальраса, а вдовгому – за допомогою моделі Маршалла.
Аналіз стійкості рівноваги стаєможливим лише в тому випадку, якщо ринкова рівновага порушена під впливомпевного зовнішнього фактора. Це можуть бути як детермінанти попиту чипропозиції, їх комбінації, так і інструменти державного впливу.
Особлива увага приділяєтьсядослідженню впливу держави на локальний ринок, зокрема поведінки економічнихсуб'єктів після введення потоварного податку. Введення потоварного податкуспричинило за собою підвищення ринкової ціни. Однак ринок відновлює своюрівновагу, але вже з іншими ринковими параметрами. Підприємство, що працює наданому ринку, має стійке положення, але одержує лише нормальний прибуток. Об’єми попиту та пропозиціїскоротилися, відповідно, скоротилися і доходи виробника. Але все-такинадходження в державний бюджет перевищують втрати населення. Отже, введенняпотоварного податку є вигідним для держави.
Розглянувши ситуації, що можуть, виникнути на ринку, ми зробили висновкищодо перспектив виробника. У короткому часовому інтервалі стан підприємства євкрай хитливим, але воно може існувати за умови, що ринкова ціна дорівнює чиперевищує мінімальні середні витрати підприємства. Підприємство несе збитки іпродовжує виробництво тільки в розрахунку на підвищення ринкової ціни. А вдовгому часовому інтервалі підприємство не покриває свої витрати і залишаєгалузь.
Перелік джерел інформації
1. Вечканов Г.С.,Вечканова Г.Р. Микроэкономика. – СПб.: Питер. 2003.
2. Конохова З.П.Микроэкономика. Методическое пособие для студентов заочной формы обучения. –Харьков: ХГПУ.1999.
3. Нуреев Р.М. Курсмикроэкономики: Учебник для вузов. – М.: НОРМА.2001.
4. Методичнівказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Мікроекономіка”. – Харків:НТУ “ХПІ”.2003.