итяя і творчість Володимира Соловйова

М н стерство осв ти науки Укра ни Нац ональний техн чний ун верситет Укра ни Ки вський пол техн чний нститут Славутицька ф л я Реферат з ф лософ на тему Ф лософський св тогляд Володимира Соловйова Виконав Студент групи СС-31 Петренко Василь м. Славутич, 2004 р. Ф лософський св тогляд Володимира

Соловйова Володимир Серг йович Соловйов 1857-1900 видатний, д йсно ген альний мислитель Рос , що вража багатогранн стю сво х нтерес в. В його жилах билася кров пропов дника, публ циста, оратора, л тературного критика, поета, нколи нав ть якогось пророка взагал людини, в ддано витонченим духовним нтересам. Для ф лософа за покликанням, як сказав В.Соловйов, нема н чого б льш бажаного, н ж осмислена або перев рена мисленням стина тому в н полюбля

сам процес мислення як диний спос б досягнути бажано мети. До нього б льш н ж до поета, належить запов т А.С.Пушк на поету Дорогою свободной Иди, куда влечет тебя свободный ум В. Соловйов волод в дивовижною ерудиц ю взагал перш за все глибоким знанням св тових ф лософських систем вчень, критикував так х недол ки, як в дхилення одноб чн сть вони п дкреслювали всезагальне рац онал

зм, а нш впадали до протилежно крайност емп ризм, приватне. та, й нша крайност вели ф лософську думку в тупик, перегороджуючи шлях до адекватного мислення диного сущого. В н першим в Рос створив свою особисту ф лософську систему. За словами С.Булгакова, ф лософська система В.Соловйова найповнозвучн шим акордом в стор ф лософ . За Соловйовим, к нчено вищою дн стю сущого Бог. Вся глибина повнота сущого припуска принцип абсолютно

особистост , енерг йно-вольово , всеблаго , люблячо милостиво , але караючо за гр хи. Саме Бог вт лю позитивну все дн сть сущого. Все незчисленне багатообраззя сущого скр плене божественною дн стю. Все матер альне одухотворено божественним началом, виступаючи в якост св тово душ , або Соф , тобто сутн сним напрямком речей та под й, що пов язано з де ю творчо майстерност . Таким чином, стержневим принципом ф лософ Соловйова ф лософ я позитивно все дност .

Суще м стить в соб благо як виявлення почутт в. З цього виплива принцип Абсолютне зд йсню благо через стину в красот . Ц три начала благо, стина красота складають нерозривну дн сть, що передбача кохання силу, що п дрива корен его зму. Розглядаючи роль ф лософ в стор людства, Соловйов ставить питання Що ж робила ф лософ я? сам в дпов да Вона зв льняла людську особист сть в д зовн шнього насильства давала

й внутр шн й зм ст. Вона нищила вс х фальшивих бог в розвивала в людин внутр шню форму для безпосередност стинного Божества Вона робить людину ц лком людиною Ним була закладена основа власно ф лософського принципу все дност ориг нального глибоко продуманого принципу нашо ф лософ , що збагатив скарбницю св тово ф лософсько думки. Соловйов розвинув плодоносну тенденц ю до синтезу ф лософсько та богословсько думки, рац онального

та ррац онального тип в ф лософствувань, дност зах дно та сх дно культурних традиц й. Реальний св т зображався у Соловйова як самовизначення, або вт лення абсолютно-сущого, це т ло Боже або матер я Божества, субстанц ональна премудр сть Бога, просякнута началом божественно дност , посередником м ж ними виступила Соф я Мудр сть Божа. Под ляючи, таким чином, загально християнський погляд на природу як на твор ння

Боже, Соловйов не зм г признати його досконалим, але лише тим, що йде до досконалост . Емп ричний матер альний св т, в якому д ють часова просторова роз рван сть механ чна причинн сть, знаходяться в хаотичному стан . Покликанням людини, що по словам Соловйова, центром всезагально св домост природи , виступа його мес анська по в дношенню до природи роль роль визволителя рят вника теурга . Саме людство посередником м ж

Божеством та природою. В його св домост вже м ститься форма все дност . В силу свого посередницького положення людина покликана видозм нювати природу до одухотворення, досконало нтеграц . Зв дси ц ль св тово стор дн сть Бога позабожественного св ту, що очолю людство. Моральний сенс особистост , що з днуючою ланкою м ж божественним природним св тами, реал зу ться в акт любов до друго людини, до природи, до Бога. В сутност акт любов моральний поступок, котрим людина

приближу себе до Абсолюту. стинний предмет любов В чна Ж ночн сть, особистий образ все дност . В сусп льств дея все дност розкрива ться як боголюдський союз людей, як деяка вселенська церков, що об дну в соб нац ональност , зн ма вс соц альн протир ччя сприя встановленню на земл царства божого , тобто д йсно морального порядку . Запорукою встановлення тако все дност об днання зах дно та сх дно , тобто католицько та православно

, церков. Розглядаючи проблему людина сусп льство , Соловйов стверджував, що людина вершина твор ння Бога. Сусп льство розширена особист сть, а особист сть зосереджене сусп льство. деали ц лковитого добра в дкрива християнство. Юридичне право не в змоз цього зробити воно в змоз лише перегородити шлях для прояву лише крайн х форм зла. Вимоги добра необх дн в пол тиц , економ ц взагал вс х сферах соц уму.

Як центральна ф гура в ус й стор рос йсько ф лософсько думки це стверджували його сучасники , Соловйов зробив значний вплив на ц лу плеяду рос йських мислител в, котр в пер од розповсюдження марксизму в Рос склали рел г йно-ф лософський напрямок. Список використано л тератури 1. А.Г. Спиркин Философия Москва 2002 г. 2. Баран В.К Ф лософ я 1998 р. 3. Шевнюк О.Л. Рос йськ ф лософи 2002 р.