Міністерство освіти і наукиУкраїни
Національний гірничийуніверситет
Інститут економіки
Фінансово-економічнийфакультет
Кафедра економічного аналізута фінансів
Реферат
На тему: «Інфляція,гіперінфляція і стагфляція: їхні особливості і причини»
Виконавець: ст. гр. ЕП-09-1
Свистун І.В.
Керівник: Герасимова І. Ю.
Дніпропетровськ 2010
ЗМІСТ
Вступ
1. Інфляція
1.1 Сутність поняття «інфляція»
1.2 Причини інфляції
1.3 Особливості інфляції в Україні
2. Гіперінфляція
2.1 Сутність поняття «гіперінфляція»
2.2 Причини виникнення гіперінфляції
2.3 Особливості гіперінфляції
3. Стагфляція
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Актуальність моєїроботи в тому, що проблема інфляції має для України не стільки теоретичне,скільки суто практичне значення. Інфляція понад критичну точку може мати тяжкіекономічні і соціальні наслідки: руйнування виробничого потенціалу, зниженняобсягів виробництва і скорочення зайнятості, падіння життєвого рівня населення,загострення соціальних та політичних суперечностей, посилення хабарництва такриміногенної ситуації в країні.
Цілі могореферату розкрити сутність інфляції, гіперінфляції та стагфляції, описати їх особливостіта розкрити причини виникнення, бо зараз ця тема є дуже актуальною для всіх, аособливо для економістів, які повинні боротися з цією проблемою.
1. ІНФЛЯЦІЯ
1.1 Сутністьпоняття «інфляція»
інфляціягіперінфляція стагфляція
Незважаючи наочевидність зв'язку інфляції зі знеціненням грошей, сутність цього явища незнайшло однозначного трактування в економічній літературі. Найчастіше її трактуютьяк знецінення грошей через зростання цін або просто як процес зростання цін.Ось деякі приклади трактування цього поняття:
Інфляція — цетривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси вобороті. При цьому стрімке зростання грошової маси може бути як абсолютним, такі відносним. [1]
Інфляція (відлат. inflatio — роздування) — зростання загального рівня цін та знеціненнягрошей, що є двома сторонами одного й того самого процесу.[2]
Інфляціювизначають як надмірне зростання пропозиції грошей через порушення праввласності.[3]
Через складністьінфляційних процесів (в сенсі зростання загального рівня цін) відсутняузгодженість між різними економічними школами щодо причин її виникнення.Наприклад, згідно монетарної теорії (М. Фрідман) «інфляція завжди і всюди єгрошовим феноменом». При цьому, визначення процесу зростання цін як грошовогоявища можливе лише за умови безпереревності і тривалості в часі процесузростання цін.[4] Збільшення грошової маси (створення нових грошей) може призводитидо зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише зависокого зростання пропозиції грошей, таким чином відображаючи нелінійністьданої залежності. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багатопричин виникнення і розвитку інфляційних процесів.
«Інфляція — цеподаток, що може вводитися без прийняття закону», — зазначив засновникмонетаризму Мілтон Фрідман. Навіть будучи повністю передбачуваною, інфляція єнесанкціонованим податком, який домогосподарства та підприємства сплачуютьдержаві.[5]
1.2 Причиниінфляції
Питання щодопричин інфляції є найбільш дискусійним у проблемі інфляції. Це можна пояснитине тільки значною множинністю чинників, що спричинюють тиск на ціни, а й доситьскладними соціально-економічними і політичними наслідками інфляції. Для однихекономічних структур та соціальних груп інфляція може виявитися дуже«дохідною справою», а для інших — надто збитковою. Тому захисникиінтересів перших шукатимуть об'єктивні причини інфляції, щоб виправдатиінфляційну політику, а виразники інтересів других робитимуть наголос насвідомому розкручуванні інфляції у фіскальних цілях.[1]
Зараз переважнорозглядають монетарний і немонетарний підхід причин інфляції.
Згідно монетарноїконцепції американського економіста Фішера, одна із головних умов виникненняінфляції полягає в швидшому зростанні грошової маси у порівнянні з ростомоб'єму реального продукту, внаслідок чого виникає надлишок грошей, якийпризводить до їх знецінення та зростання цін. Сутність монетарної теорії можнавідобразити наступним рівнянням:
M * v = P * Y,
де М — грошовамаса, v — швидкість обертання грошей, Р — рівень цін, Y — обсяг виробленихтоварів та послуг за період, заміною якого зазвичай є реальний ВВП. Такимчином,
P = M * v / Y,
і, припускаючинезмінною швидкість обертання грошей, зміна рівня цін залежатиме відперевищення темпів зростання грошової маси зростання обсягу вироблених товарівта послуг.
Немонетарнийпідхід (кейнсіанський) пояснює причини інфляції надлишком сукупного попиту(інфляційного попиту) або також ростом витрат виробництва, що тягне за собоюзростання цін і зростання заробітної плати. Відмінність їхньої позиції відмонетаристської полягає лише в тому, що ліберальну грошово-кредитну політикувони вважають передумовою інфляції, а першопричинами — чинники, пов'язані зізбуренням витрат і пропозиції. Тому, на їхню думку, неможливо ефективновирішити проблему стримування інфляції лише ужорсточенням монетарної політики,а потрібно «докопуватися» до першопричин її.
1.3 Особливостіінфляції в Україні
1) Інфляційнийпроцес в Україні розвивався згідно з загальновизнаними закономірностями відпомірної до гіперінфляції. Зростання цін провокувалося як затратними, так імонетарними чинниками; Занадто ліберальна монетарна політика уряду та НБУ. В 1991 р. дефіцит державного бюджетустановив 14% від ВВП, у 1992 р. він зріс у двічі і становив 29% від ВВП;
2) Чітка,однозначна реакція динаміки цін на ужорсточення монетарної політики,переорієнтацію її на антиінфляційну ціль з другої половини 1993 р.;
3) форсованенарощування маси грошей та пов'язане з ним ще більше зростання рівня цін нетільки не сприяли економічному зростанню, а навпаки, поглиблювали економічнийспад та зростання безробіття;
4) досить успішнеприборкання інфляції в 1996 р. і виведення її на прийнятний рівень навіть зпозицій розвинутих країн (10,1% в 1997, 20% в 1998 р.) не дало так давноочікуваного пожвавлення виробництва, яке продовжувало скорочуватися (-10,0% у1996 p.; 3,0% у 1997 p.)
5) П'ятаособливість проявилася уже на стадії проведення антиінфляційної політики іполягає в тому, що в умовах хронічного дефіциту державного бюджету і вкрайповільних темпів ринкової реструктуризації виробництва різко погасити інфляціюне вдається.
2.ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ
2.1 Сутністьпоняття «гіперінфляція»
Гіперінфляція —інфляція, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають разоміз швидким знеціненням грошової одиниці. Формально визначається як інфляція зтемпами більше ніж 50 % на місяць.[6] В неформальному значенні, термін застосовуєтьсядо набагато менших темпів інфляції.
Формальнийкритерій гіперінфляції був введений американським вченим Філіпом Кеганом:початком гіперінфляції вважається місяць, в якому зростання цін впершеперевищує 50 %, а кінцем — місяць, попередній тому, в якому зростання цін падаєнижче цієї критичної точки і не досягає її знову хоча б протягом року.
2.2 Причинивиникнення гіперінфляції
Основною причиноювиникнення гіперінфляції є раптове та істотне збільшення обсягів грошової маси,яка не підтримується відповідним зростанням пропозиції товарів та послуг. Цепризводить до втрати балансу між попитом та пропозицією грошей (як самихгрошей, так і банківських депозитів), втрати довіри до грошей, подібно до«набігу на банк» (англ. bank run).
Зазвичай, урядвимушений вдатись до друку грошей для компенсації дефіциту бюджету завідсутності можливості позичити гроші (можливо, через небажання кредиторівризикувати).[7]
Запровадженнямзаконів про платіжні засоби, контролю за цінами для протидії втрати банкнотамивартості по відношенню до золота, срібла, твердої валюти або товарів невдається повернути довіру та цінність до паперових грошей. Якщо установа,відповідальна за друк грошей, підтримує випуск нових грошей (грошову емісію), арешта чинників зберігаються незмінними, гіперінфляція не припиняється.[8]
Гіперінфляціюзазвичай пов'язують з паперовими грішми (банкнотами), оскільки вони кращепідходять для збільшення грошової маси: достатньо лише домалювати нулі надрукових матрицях, або, навіть, надрукувати нові цифри на старих банкнотах.Гіперінфляція траплялась в різні часи в різних країнах. Слідом за нею в обігвходили «тверді гроші». Старіші економіки переходили на тверду валюту або набартер.
2.3Особливості гіперінфляції
Україна запідсумками 1993 року утримує абсолютний середньорічний рекорд гіперінфляції(10000 %)[9]
В Німеччині,гіперінфляція відбулась в 1923 році. В 1922 р., банкнота з найбільшим номіналомбула 50 000 марок. В 1923 найбільший номінал банкноти був 100 000 000 000 000марок. В грудні 1923 обмінний курс дорівнював 4 200 000 000 000 марок за 1долар США.[10] В 1923 році темп інфляції становив 3.25 × 106 відсотки намісяць (тобто, ціни подвоювались кожні два дні). Починаючи з 20 листопада 1923року, 1 000 000 000 000 старих марок обмінювались на 1 рентенмарку[10], так 4.2рентенмарки коштували 1 долар США, що дорівнювало курсу марки 1914 року.
3. СТАГФЛЯЦІЯ
Стагфляція —термін, що використовується для позначення кризового стану економіки, при якомустагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією. В значних масштабахпроявилася в 1970-х рр., охопивши слідом за США велику частину розвинутихдержав. З кінця 1980-х рр. з'явилася в колишньому СРСР і у всіх колишніхсоціалістичних країнах. В обох випадках стагфляція була викликана «штучно»порушенням внутрішньо-економічних закономірностей, що приводять до поєднаннятаких логічно несумісних явищ як інфляція і стагнація. Незважаючи на подібністьзагальноекономічних характеристик зі стагфляцією 1970-х і 1980-х рр. вонипринципово відрізняються причинами, характером протікання, програмами імеханізмами подолання, а також заходам економіко-правового впливу. Стагфляція1970-х рр. була викликана вольовим рішенням групи основних нафтопереробнихкраїн — членів «нафтового картелю» про різке (приблизно в 10 разів) збільшенняцін на енергоносії. Раптове підвищення цін в основних країнах-імпортерахвикликало енергетичну кризу. Стагфляція кінця 1980-х рр. у колишньому СРСР іінших колишніх країнах соціалістичного табору була обумовлена довголітнім вольовимвтручанням держави в економіку.
ВИСНОВКИ
Інфляція — надзвичайно складне соціально-економічне явище, що виявляється в тривалому ішвидкому знеціненні грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті.Інфляційний процес в Україні розвивався згідно з загальновизнанимизакономірностями від помірної до гіперінфляції. Зростання цін провокувалося якзатратними, так і монетарними чинниками. Проте ключову роль у«розкручуванні» інфляції відігравала занадто ліберальна монетарнаполітика уряду та НБУ. Підводячипідсумок, слід зазначити, що перебіг інфляційного процесу в Україні в 90-тіроки в цілому відповідає схемі, що визначається монетаристським трактуваннямсутності та причин інфляції. Разом з тим в інфляційному процесі в Україні маютьмісце і помітні відмінності від монетаристської схеми, зумовлені перехіднимхарактером нашої економіки та особливостями процесу її ринкової трансформації.
Отже, в своємурефераті я розглянула інфляцію, гіперінфляцію та стагфляцію, їхні особливостіта причини, таким чином ціль мого реферату виконано.
Список використаної літератури
1. Гроші таКредит. За редакцією М.І. Савлука, 2001
2. Мікроекономікаі Макроекономіка, за загальною редакцією Світлани Будаговської, Київ,Основи,1998
3. TheEthics of Money Production, JORG GUIDO HULSMANN, ст.86.
4. Mishkin,F. S. The Economics of Money Banking, and Financical markets, Third edition,1992
5. В. И.Видяпин «Экономическая теория», 2003
6. Mankiw, Macroeconomics, видання 5-те, розділ 4, ст.103
7. Mankiw, ст. 105
8. Hyperinflation:causes, cures, Bernard Mufute, 2003-10-02
9. В. А.Ющенко про гіперінфляцію в україні 1993 року
10. Bresciani-Turroni,page 335