КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ОСНОВ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
НА ТЕМУ: «Іноземні інвестиції вукраїнській економіці: необхідність і дійсність».
Студента 1-гокурсу
Заочної форми навчання
Валентюка Олега Степановича
П Л А Н .
Вступ.
1. Поняття іноземнихінвестицій. Важливість вкладення іноземного капіталу в економіку України.
2. Проблеми іноземногоінвестування в сучасних умовах.
3. Органи, які здійснюютькерування та контроль іноземним інвестуванням.
4. Способи залучення іноземних інвестицій та гарантії їх захисту.
5. Гарантії захисту іноземнихінвестицій відповідно до законодавства України.
Висновок.
ВСТУП.
Україна як молода незалежна, суверенна держава не має достатньогодосвіду налагодження економічних зв’язків з іншими країнами світу. Світовіекономічні зв’язки нам потрібні для того, щоб швидше подолати глибокуекономічну кризу, для стабільного та швидкого розвитку продуктивних сил тазростання на цій основі життєвого рівня населення.
Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове
господарство, але існує ряд об’єктивних причин, які перешкоджаютьнині входженню України як повноправного партнера у світове господарство. Однієюз таких причин є низький рівень іноземного інвестування в економіку України.
Отже, проблеми, які існують в цьому напрямку розвиткуекономіки є актуальними і важливими для вивчення та дослідження. Цедає можливість усунути недоліки та запобігти появі нових можливих суперечностей.Однак, стабільність та належний рівень економіки України – це стабільний таналежний рівень життя кожного громадянина нашої держави.
1. ПОНЯТТЯ ІНОЗЕМНИХІНВЕСТИЦІЙ. ВАЖЛИВІСТЬ ВКЛАДЕННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ.
Дослідження проблем інвестуванняекономіки завжди перебуває в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим,що інвестиції порушують самі глибинні основи господарської діяльності,визначаючи процес економічного росту в цілому.
Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни вцілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.
Термін "інвестиції" (від лат. investio – вдіваю) означає вкладення коштів. У більш широкій трактовціінвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого йогозбільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення. Під іноземними інвестиціями мається на увазі вкладенняіноземного капіталу в економіку нашої держави.
Для здійснення перетворень в економіці України потрібні значні капітальні вкладення. Потреба в інвестиціях для реформування йперебудови економіки постійно зростає внаслідок необхідності відновлення діючих виробничих фондів. У такій ситуації при практично повній відсутностівласних коштів, здобувають значення іноземні інвестиції, як додаткове неінфляційне джерело фінансування. Загальна потреба тільки першочерговихіноземних інвестицій у нашу економіку становить більше 40 мільярдів доларівСША.
Одним із шляхів заохочення іноземних інвесторів та формуванняміжнародних економічних відносин є створення спільних підприємств. На кінецьвересня 1992 р. в нашій державі було зареєстровано понад 500 спільнихпідприємств з кількістю працюючих понад 20000 чоловік, а на початку 1994 р. їхналічувалось близько 1775. Найбільше підприємств створено за участю такихкраїн як: США, Німеччина, Канада, Франція, Японія.
Загальний зовнішньоторговельний оборот СП з участю всіх фірм цих країнсягнув у 1993 р. – 251 млрд. доларів. Прямі інвестиції в економіку Україниу 1996 р. становили близько 1,2 млрд.доларів.
СП, які створені у промисловості та сільському господарствіоподатковуються за ставкою 22%, а якщо частка іноземного капіталу перевищує устатутному фонді 30%, то ставка оподаткування складає 18%. Якщо СП займаютьсяпосередницькою діяльністю, то ставка оподаткування прибутків – 70%. Залежновід інвестицій збільшується період звільнення від податку на прибуток. До СПзастосовують також норми прискореної амортизації машин та устаткування, щоозначає отримання додаткових пільг в оподаткуванні прибутків.
2. ПРОБЛЕМИ ІНОЗЕМНОГОІНВЕСТУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ.
Інвестиційний процес в Україні гальмується в силу суб'єктивних йоб'єктивних факторів, серед яких виділяють:
1) політичну та економічну нестабільність;
2) часті зміни законодавства. В Україні так часто переглядалисязакони, що стабільною можна вважати лише постійну їх зміну. Тому, відповідно дооцінок міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного кліматупосідає 140 місце;
3) відсутність налагодженого надійного митного контролю танедоліки у Митному кодексі України;
4) корумпованість влади в Україні;
5) повільні темпи приватизації;
6) нерозв'язаність питань земельної власності й т.п…
Все це жадає від Уряду України проведення вивіреної, науково-обґрунтованої й, у той же час, активної інвестиційної політики, основоюякої повинне бути в першу чергу створення чіткої й стабільноїнормативно-правової бази господарської діяльності як вітчизняних, так йіноземних інвесторів.
В Україні порядок державного управління інвестиційною діяльністю й іноземним інвестуванням, як її складовоючастиною, викладені в Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовахринкової трансформації економіки, затверджений Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 1 червня 1995 року, де іноземні інвестиції згадуються нарівні зіншими джерелами інвестування, і в Програмі діяльності уряду України,затвердженою Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року .
Відповідно до Концепціїдержавна інвестиційна підтримка буде надаватися переважно на розвиток пріоритетних напрямків в економіці. При цьому напрямками пріоритетногоінвестування є розвиток паливно-енергетичного комплексу й впровадження энергозберігаючихі ресурсозберігаючих технологій, соціальна сфера, розширення й нарощуванняобсягів виробництва товарів широкого вжитку й послуг населенню, а такожконкурентноздатної продукції, що призначається на експорт, розвитокагропромислового комплексу, прискорення розвитку медичної й мікробіологічної промисловості;подолання наслідків Чорнобильської катастрофи .
3. ОРГАНИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬКЕРУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ІНОЗЕМНИМ ІНВЕСТУВАННЯМ.
Органами державного управління загальної компетенції, у функції яких входить керування іноземним інвестуванням, в Україні є КабінетМіністрів України й місцеві державні адміністрації.
Президент також бере активну участь у здійсненні державногокерування іноземним інвестуванням в Україні. Так, згідно Указу ПрезидентаУкраїни від 08.08.1995р. створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. З метою підготовки пропозицій по забезпеченнюсприятливих умов для розвитку економіки України, прискорення й інтеграції усвітову економіку й залучення іноземних інвестицій при Кабінеті МіністрівУкраїни створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій вУкраїні ( Указ Президента України від 27.01.1996р.). Указом ПрезидентаУкраїни від 02.07.1996р. було створено Національне агентство України реконструкції й розвитку, у функції якого входить формування й реалізаціядержавної політики по залученню й використанню кредитів, грантів, міжнародноїтехнічної й гуманітарної допомоги, іноземних інвестицій. Укази Президента такожрегламентують окремі питання в сфері оподатковування, митного контролю,валютного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності, які безумовно, поширюються й на діяльність іноземних інвесторів.
У КабінетіМіністрів України функції по керуванню іноземним інвестуванням безпосередньовиконує відділ іноземних інвестицій і вільних економічних зон, щоорганізаційно входить до складу Головного управління з питаньзовнішньоекономічних зв'язків.
У повноваження місцевих державних адміністраційвходять: розробка програм соціально-економічного розвитку відповіднихтериторій, внесення пропозицій по створенню вільних економічних зон, сприяннястворенню підприємств з іноземними інвестиціями, здійснення керування інвестиційною діяльністю, у тому числі й при участі іноземних інвесторів,винесення на розгляд відповідних органів пропозицій по залученню іноземнихінвестицій до економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальниходиниць, обов'язкова реєстрація іноземних інвестицій, ведення їхнього обліку,проведення на місцевому рівні переговорів з потенційними стратегічнимиінвесторами, облік частини іноземних інвестицій при складанні місцевихбюджетів і т.д.
Органами функціональної ( міжгалузевий ) компетенції , у функції яких тією або іншою мірою входить керуванняпроцесом залучення й використання іноземних інвестицій, є: Валютно- кредитнарада при Кабінеті Міністрів України, Міністерство зовнішніх економічнихзв'язків і торгівлі України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України, Українська державна кредитно-інвестиційна компанія, Національне агентство України реконструкції йрозвитку, Фонд державного майна України, Державний митний комітет України й Головна податкова адміністрація України. Вони мають повноваження над відомчого(міжгалузевого) характеру. Їхня діяльність полягає не просто у виконанніспеціальних функцій, а й у функціях координуючого змісту.
Слід зазначити, що хочаза останні роки система державного керування іноземним інвестуванням в Україні не раз піддавалася змінам, але, як правило, ці кроки є недостатньодалекоглядними й відповідно, малоефективними. Так, наприклад, аналіз завдань Національного агентства України реконструкції й розвитку, що маєстатус міністерства і є правонаступником ліквідованого Агентства координаціїміжнародної технічної допомоги показує, що по суті створений аналогічний орган державної виконавчої влади. Це свідчить про те, що вдержавному регулюванні всіх видів зовнішніх надходжень в економіку України(іноземних інвестицій, іноземних кредитів і технічної допомоги) знову прийшлидо того, що було напрацьовано раніше, зокрема до об'єднання функційдержавного керування в згаданих напрямках у рамках одного міністерства.
4. СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ ЗАХИСТУ.
У розділі II Закону України «Про режиміноземного інвестування» встановлюються державні гарантії захистуіноземних інвестицій. Аналізуючи зміст згаданого розділу, можна зробитиважливий практичний висновок про те, що суб'єктом, що одержує державнігарантії по захисту іноземних інвестицій, є іноземний інвестор, а непідприємство з іноземними інвестиціями. Ця особливість є дуже важливою придозволі питання про гарантії від зміни законодавства. Ці гарантіїзабезпечують у випадку зміни умов захисту іноземних інвестицій застосування до них протягом 10 років спеціального законодавства про іноземніінвестиції, що діяло в момент реєстрації іноземної інвестиції, тобто мовайде про гарантії поваги права власності іноземних інвесторів. Однак відносно податкових пільг ці гарантії не діють.
Законодавством України передбачені наступнідержавні гарантії захисту іноземних інвестицій :
1. Гарантії від примусового вилучення іноземних інвестицій (за винятком випадків виконання рятувальних робіт увипадку стихійного лиха, аварій, епідемій і надзвичайних ситуацій), а такожнезаконних дій державних органів й їхніх посадових осіб.
2. Гарантії компенсації й відшкодуваннязбитку іноземним інвесторам (включаючи упущену вигоду й моральний збиток,заподіяний їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державнимиорганами України своїх обов'язків).
3. Гарантії у випадку припиненняінвестиційної діяльності (тобто право на повернення не пізніше, ніж через 6місяців від дня припинення діяльності, інвестицій у натуральній формі або увалюті інвестування без сплати мита, а також доходів із цих інвестицій угрошовій або товарній формі відповідно до їхньої реальної вартості намомент припинення інвестиційної діяльності).
4.Гарантії безперешкодного й негайного переказу за кордон прибутку, доходів йінших коштів, отриманих внаслідок здійснення іноземного інвестування.
ЗаразУкраїна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територіюі судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхідновикористовувати всі можливі державні механізми для залучення іноземних інвестицій.
Держава має різні важелі для того, щоб сприяти залученню іноземного капіталу.Найважливіші з них:
· Створення привабливогоінвестиційного клімату
· Надання податкових пільг
· Створення спеціальнихекономічних зон
· Використання фінансового механізму
· Надання митних пільг
· Створення системи гарантій(неможливість націоналізації та примусового вилучення інвестицій)
· Інформаційне забезпечення
· Упровадження системистрахування
· Створення центрів допомогиіноземним інвесторам
Досистеми податкових і митних пільг входять «податкові канікули»,зниження ставок оподаткування в разі реінвестування отриманого прибутку чиінвестування у певні регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, атакож звільнення від митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання,технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриттявалютних витрат або зменшення цих зборів. Спеціальні економічні зонипередбачають ще розвиненішу систему податкових та митних пільг, спрощенняадміністративних процедур. Ця система пільг передбачає зміцнення позиційнаціональної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створенихз участю іноземних інвесторів, без труднощів конвертувати отримані доходи;користування банківською системою країни; надання державних кредитів дляінвестиційних проектів у пріоритетні сфери. Інформаційне забезпечення та центридопомоги іноземним бізнесменам мають інформувати інвесторів про різні проектита умови їх здійснення за кордоном, систему оподаткування,адміністративно-правові процедури господарської діяльності.
ВИСНОВОК.
Отже, у дослідивши дану тему, слід зазначити, що в сучасних умовах іноземніінвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступаютьнайважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічноїкризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічногопрогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізаціяінвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмівсоціально-економічних перетворень.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ:
1. Закон України «Про режим іноземногоінвестування»від 19.03.96р.
2. Основиекономічної теорії. Підручник / під ред.С.В.Мочерного/, Київ, 1997 р.
3. Ландарь«Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну»
// «Економіка України» № 12 грудень 1998р. Шевчук, Рогожин
4. Омельченко«Іноземні інвестиції в Україні» довідник з правових питань, Київ, «Хрінком»1997р.
5. Пересада«Інвестиційний процесв Україні» Київ, «Лібра» 1998р.
6. Шевчук,Рогожин «Основи інвестиційноїдіяльності» Київ, «Генеза» 1997р.