Українськаакадемія банківської справи
Національногобанку України
Кафедраекономічної кібернетики
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Моделювання економічної динаміки»
«Прогнозуваннярозвитку динаміки України як господарської системи»
Виконала: студентка 5-го курсу
групи ЕК-21
Малюк Д.Г.
Нормоконтроль: канд. фіз.-мат. наукБратушка С.М.
Перевірила: ас. Хайлук С.О.
ЗМІСТ
Вступ
1. Економічне прогнозування
1.1 Види і призначення прогнозів
1.2 Принципи і методи прогнозування
2. Моделі прогнозування соціально-економічних об’єктів
2.1 Принципи вибору моделей та комбінування прогнозів
2.2 Створення систем державних прогнозів і програмсоціально-економічного розвитку України
3. Прогнозування розвитку динаміки України якгосподарської системи
Висновки
Перелік посилань
Додатки
ВСТУП
Державний прогнозекономічного і соціального розвитку України– це система кількіснихпоказників і якісних характеристик розвитку макроекономічної ситуації в країніна визначений період, що охоплює формування структури економіки і соціальноїінфраструктури, обсягів виробництва товарів і послуг і їхнього споживання, зовнішньоекономічноїдіяльності. Прогнозні параметри визначають з урахуванням результатів аналізуекономічного і соціального розвитку України за попередній період і припущеньпро зовнішню економічну ситуацію і внутрішню економічну політику в перспективі.
Державні прогнозиекономічного і соціального розвитку розробляють на довгострокові,середньострокові і короткострокові періоди в цілому по Україні, регіонах ігалузях економіки. Їх використовують для прийняття органами законодавчої івиконавчої влади конкретних рішень у сфері економічної політики, зокрема, длярозробки загальнодержавних, регіональних, галузевих програм.
Проведенняекономічного і соціального прогнозування припускає вивчення загальногопотенціалу України (регіону, галузі, підприємства). При дослідженні можнавиділити такі види: економічний і соціальний потенціал (сукупністьдемографічних і трудових ресурсів); природний потенціал (розвідані, нерозвіданіі використані природні ресурси, джерела енергії); науково-технічний потенціал(сукупність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів сфери науки і науковогообслуговування, накопичені знання в області суспільних, природних, технічнихнаук, а також передовий досвід), промислово-виробничий потенціал (сукупністьгалузей промислового виробництва, будівельна індустрія, транспорт і зв'язок,виробничі потужності, основні фонди і трудові ресурси), сільськогосподарськийпотенціал (сукупність трудових ресурсів, зайнятих в сільськогосподарськомувиробництві, технічні засоби, ресурси рослинництва, лісові і водяні багатства,потенціал соціального розвитку (охорона здоров'я, культура і мистецтво, спорт,туризм, загальне і професійне утворення, підготовка фахівців вищоїкваліфікації, різні види суспільної діяльності, об'єкти соціальноїінфраструктури).
Метою є прогнозуваннядинаміки розвитку України, як господарської системи. Об’єктом є країна, вданому випадку це – Україна. Предметами є методи та засоби за допомогою яких миреалізовуємо прогнозування.
1.ЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
1.1Види і призначення прогнозів
Прогнози можнаумовно розділити на три види: загальний прогноз – відповідає на запитання проможливість чи неможливість настання деякі події; якісний прогноз – передбачаєопис майбутньої ситуації; кількісний прогноз – передбачає визначення числовиххарактеристик майбутньої ситуації на основі точкових або інтервальних оцінок,котрі зображені на рисунку 1.1.
/>
Рисунок 1.1 – Види прогнозів
Більш докладнакласифікація економічних прогнозів, що зображені на таблиці 1.1, будується зарізними критеріями (класифікаційними ознаками) у залежності від цілей,характеру, періоду попередження, методів i т. ін.
Таблиця 1.1 – Класифікація прогнозівОзнаки класифікації
Природа
Масштабність
Складність
Детерміно-ваність
Тренд
Період попередж.
Кількісна оцінка наук.-техн. сублокальний понадпростий детермінов. дискретний оперативний інтервальний техн.-екон. локальний простий стохастичний аперіодичний короткостр. точковий соц.-екон. субглобальний складний змішаний циклічний середньостр. військ.-пол. глобальний понадскладн. довгостр. природні суперглобальний далекостр.
а)Відповіднодо проблемно-цільового критерію(змістом прогнозу) розрізняють два типипрогнозів: пошуковий (дослідницький, трендовий, генетичний) iнормативний(програмний, цільовий):
1) Пошуковийпрогноз – визначення можливих станів явища в майбутньому. Він заснований навикористанні принципу інерційності розвитку, за якого орієнтація прогнозупоходить від сьогодення до майбутнього. Такий прогноз відповідає на запитання:що імовірніше за все відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій?
2) Нормативнийпрогноз– визначення шляхів і термінів досягнення можливих станівявища, прийнятих як мета. Такий прогноз відповідає на запитання: якими шляхамидосягти бажаного? Орієнтація нормативного прогнозу в часі – від майбутнього досьогодення. Наприклад, на підставі інформації про зростання споживанняпродуктів харчування пошуковий прогноз дозволяє визначити, наскільки вонозросте за даний період. При нормативному прогнозі досліджуються шляхи змінитенденції за рахунок інтенсифікації виробництва, поліпшення його структури,підвищення продуктивності праці і т. ін.
б) За критерієм природи об'єктавиділяють прогнози:
1) науково-технічні (перспективи розвитку науки і техніки, вплив цихдосягнень на економіку);
2) ресурсні (природні, матеріальні, трудові, фінансові); демографічні(рух народонаселення і відтворення трудових ресурсів);
3) соціальні (попит, споживання окремих товарів, потреби в об'єктахутворення, охорони здоров'я, культури і т. д.) й ін.
в) За періодом попередженнярозрізняють оперативні(поточні), коротко-, середньо-, довго- і далекострокові прогнози. Оперативніпрогнози (до 1 місяця) містять, як правило, кількісні оцінки, короткострокові(від 1 місяця до року) – загальні кількісні, середньострокові (від 1 року до 5років) – кількісно-якісні, довгострокові (від 5 до 15 років) – якісно-кількісні,далекострокові (понад 15 років) – загальні якісні оцінки.
г) За критерієм масштабності об'єктарозрізняють:
1) сублокальні (число змінних – від 1 до 3); локальні (число змінних – від4 до 14);
2) субглобальні (число змінних – від 15 до 35); глобальні (число змінних– від 36 до 100);
3) суперглобальні (число змінних – понад 100).
д) За критерієм складностірозрізняють прогнози:понадпростий, простий, складний, надскладний. Ці прогнози розрізняютьсянаявністю взаємозалежних змінних у їх описі:
1) у понадпростому прогнозі відсутні істотні взаємозв'язки між змінними;у простому містяться парні взаємозв'язки між змінними;
2) у надскладному враховуються взаємозв'язки між усіма змінними.
е) За ступенем детермінованості об'єктапрогнози можутьбути:
1) детермінованими; стохастичними, у яких враховується випадковаскладова;
2) змішаними, тобто такими, що включають характеристики якдетермінованого, так і стохастичного характеру.
ж) За критерієм характеру розвитку об'єктав часірозрізняють прогнози:
1) дискретні, для яких тренд змінюється стрибками;
2) аперіодичні, для яких характерна регулярна складова у виглядінеперіодичної функції часу;
3) циклічні, що мають регулярну складову у вигляді періодичної функціїчасу.
з) За критеріємкількісної оцінкирезультатів розрізняють прогнози інтервалові таточкові. Інтервальний прогноз представлений результатом у вигляді довірчогоінтервалу. Точковий – у вигляді єдиного значення характеристики в майбутньому.
і) За ступенемінформаційної забезпеченостіоб'єкти прогнозування можуть бути: зповним забезпеченням кількісною інформацією, тобто в наявності є ретроспективнаінформація; з неповним забезпеченням кількісною інформацією – у цьому випадкуне забезпечується задана точність; з якісною ретроспективною інформацією; зповною відсутністю ретроспективної інформації.
Укрупнену схемувикористання розглянутих вище прогнозів у керуванні наведено в Додатку А.
Застосуванняпрогнозів дозволяє вирішити такі основні задачі:
- визначитиможливі соціально-економічні цілі, які суспільство
- можепоставити і вирішити протягом прогнозованого періоду;
- виявитиоб'єктивно сформовані тенденції науково-технічного прогресу і йогосоціально-економічні наслідки;
- виявитиальтернативи розвитку науки, економіки, техніки, культури, сформувати і вибратидоцільні шляхи розвитку;
- визначититрудові, матеріальні, природні ресурси, якими буде володіти суспільство;
- виявитипотреби народного господарства у визначених видах продукції.
Так, пошуковіпрогнози в системах управління дають можливість визначити перспективні умовирозвитку, формують обмеження по ресурсах, а нормативні прогнози визначають рівеньпотреб.
1.2Принципи і методи прогнозування
Економічнепрогнозування повинне ґрунтуватися на принципах: системності, погодженості,варіантності, безперервності, верифікованості й ефективності:
а) Системністьупрогнозуванні означає взаємопов’язаність і співпідпорядкованість об'єкта, тайого елементів. Під системністю методів і моделей економічного прогнозуваннярозуміється їх сукупність, що дозволяє розробити погоджений і несуперечливийпрогноз за кожним напрямком.
б) Погодженістьупрогнозуванні означає погодженість нормативних і пошукових прогнозів різноїприроди і різного періоду попередження.
в) Варіантність–розробка декількох варіантів прогнозу, виходячи з постановки мети (унормативному прогнозуванні) і варіантів прогнозного тла.
г) Безперервністьупрогнозуванні полягає в коректуванні прогнозів при надходженні нових даних прооб'єкт прогнозування.
д) Верифікованістьозначаєперевірку вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозів.
е) Ефективність (рентабельність)прогнозування визначає необхідність перевищення економічного ефекту відвикористання прогнозу над витратами по його розробці.
До основнихфункцій економічного прогнозувідносяться:
- науковий аналіз економічних,соціальних і науково-технічних процесів і тенденцій, об'єктивних зв'язків цихпроцесів у конкретних умовах у визначеному періоді;
- оцінкаоб'єкта прогнозування;
- виявленняальтернатив розвитку процесів;
- нагромадженняекономічної інформації для ухвалення оптимального рішення.
Нижче розглянемозміст деяких з функцій:
а) Науковийаналізздійснюється в три етапи: ретроспекція, діагноз, проспекція:
1) Підретроспекцієюрозуміється етап прогнозування, на якому здійснюєтьсяоптимізація як сполуки джерел, необхідних для прогнозування, так і методіввиміру і надання ретроспективної інформації, уточнення сполуки характеристикоб'єкта прогнозування;
2) Діагноз–етап прогнозування, на якому визначаються тенденції розвитку об'єктапрогнозування, моделі і методи прогнозування;
3) Проспекція–етап прогнозування, на якому за даними прогнозу розробляються прогнози розвиткуоб'єкта прогнозування, здійснюється оцінка вірогідності, точності прогнозу(верифікація).
б) Оцінка об'єктапрогнозуваннябазується на сполученні аспектів детермінованості іневизначеності. При абсолютній детермінованості зникає можливістьальтернативного вибору рішень.
При абсолютнійневизначеності конкретне уявлення майбутнього неможливо. Тому при відсутностіодного з аспектів прогнозування втрачає зміст.
в) Виявленняоб'єктивних альтернативдосліджуваного процесу і тенденцій йогорозвитку на перспективу припускає необхідність вибору між взаємовиключнимиможливостями. Для цього необхідний контроль економічних процесів, визначеннявідповідно до поставлених перспективних цілей оптимальних пропорцій на тривалийперіод.
Послідовністьоперацій розробки прогнозу зводиться до таких основних етапів:
а) Передпрогнозна орієнтація(програма дослідження) включає:
1) уточнення завдання на прогноз (масштаб, об'єкт, попередження і т.д.);
2) формулювання цілей і задачі прогнозу;
3) визначення структури й організації дослідження.
б) Прогнозна ретроспекція– дослідження історії розвитку об'єктапрогнозування і прогнозного тла з метою одержання їх систематизованого опису.
в) Прогнозний діагноз – дослідження систематизованого опису об'єкта прогнозуванняі прогнозного тла з метою виявлення тенденції їх розвитку і вибору (розробки)моделей і методів прогнозування.
д) Прогнозна проспекція– розробка прогнозу за результатамипрогнозного діагнозу.
е) Верифікація прогнозу– оцінка вірогідності й точності, а такожобґрунтованості прогнозу, та додаткових даних.
ж) Синтез прогнозів– розробка системного прогнозу.
У даний час, заоцінками фахівців, нараховується більш 150 різних методів прогнозування, але напрактиці як основні використовується близько 20. Під методами прогнозуваннярозуміється сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основіретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх)зв'язків об'єкта прогнозування, а також їх змін вивести судження визначеноївірогідності відносно майбутнього його розвитку.
До числа найбільшважливих класифікаційних ознак методів прогнозування відносяться:
а) ступіньформалізації; загальні принципи дії;
б) спосібодержання й обробки інформації; напрямок і призначення прогнозування;
в) процедураодержання параметрів прогнозування і так далі представлена класифікаційна схемаметодів прогнозування, що наведена в Додатку Б.
За ступенемформалізаціїметоди економічного прогнозування можна розділити наінтуїтивні і формалізовані. У тих випадках, коли через значну складністьоб'єкта прогнозування неможливо врахувати вплив багатьох факторів,використовуються інтуїтивні методи, тобто методи, засновані на оцінкахекспертів. Розрізняють індивідуальні і колективні експертні оцінки. Індивідуальніекспертні оцінкивключають:
- метод«інтерв'ю», при якому здійснюється безпосередній контакт;
- експертаз фахівцем за схемою «питання – відповідь»;
- аналітичнийметод, при якому здійснюється логічний аналіз якої-небудь прогнозованоїситуації;
- методнаписання сценарію, заснований на визначенні логіки процесу чи явища в часі зарізними умовами.
До складуколективних експертних оціноквходять:
- методкомісій;
- методДельфі;
- методколективної генерації ідей («мозкова атака»);
- матричнийметод (метод сценаріїв).
Застосування цихметодів, засноване на колективному мисленні, дозволяє, по-перше, підвищититочність результатів, і, по-друге, при обробці незалежних оцінок експертівможуть виникнути продуктивні ідеї.
У групіформалізованих методів виділяють дві підгрупи: екстраполяції і моделювання.Допершої підгрупи відносяться методи найменших квадратів, експонентногозгладжування, ковзних середніх. До другого – структурне, мережне, матричне йімітаційне моделювання.
У залежності відспособу одержання прогнозної інформації виділяють експертні і фактографічніметоди.Останні засновані на фактографічній інформації, тобто інформації про об'єктпрогнозування і його минулий розвиток. Експертні методи базуються наінформації, отриманій від експертів.
За ступенемпросторової і часової погодженості результатів прогнозу виділяють:
- одномірнепрогнозування – рівнобіжне прогнозування окремих об'єктів без подальшогоузгодження розрізнених прогнозів;
- багатомірнепрогнозування – рівнобіжне прогнозування окремих об'єктів зі спробою подальшогоузгодження результатів;
- перехреснепрогнозування – установлення причинно-наслідкових залежностей між екзогеннимизмінними і їх впливом на прогнозований об'єкт;
- наскрізнепрогнозування – імітація поводження системи в цілому, включаючи просторове ічасове її дослідження і повне узгодження результатів.
Значне місцесеред методів економічного прогнозування займають так звані комбіновані методи.До них відносяться методи зі змішаною інформаційною основою, у яких якпервинну використовують як фактографічну, так і експертну інформацію.Наприклад, при проведенні експертного опитування може бути використаніфактографічна інформація і, навпаки, при екстраполяції тенденції, поряд зфактичними даними, – експертні оцінки. Так, наприклад, реалізація комбінованогопідходу до використання різних методів прогнозування представлена в Додатку В.
Комбінованіметоди використовують при побудові досить складних соціально-економічнихпрогнозів, де дуже важлива обробка як якісної, так і кількісної інформації.
У залежності відтипузадачі прогнозування(прогнозуванняхарактеристик функціонування соціально-економічних систем (СЕС), прогнозуваннястану СЕС, прогнозування поводження і розвитку СЕС), способу її формальноговизначення (структуровані, слабоструктуровані, неструктуровані) можуть бутивикористані різні методи апарата прогнозування в таблиці 1.2.