Шпоры Агробизнес

У 50.роки XX ст. віндустріально розвинутих країнах відбулася так звана «зелена ре­волюція.»Вона проявилась у різкому підвищенні урожайності сільсь­когосподарських культурі продуктивності тварин, що відбулося в ре­зультаті стрибкоподібного зростання продуктивностіпраці, зумовле­ного широким проникненням науково-технічної революції у сільськегосподарство.\Уряді країн /наприклад, ФРН, Франції, Італії/ приймались так звані «зеленіплани». Це були спеціальні законодавчі акти окремих держав, які визначалиумови, норми і характер державного втручання  у сільське господарство, а такождовгострокові плани його розвитку. \Конкретизуються «зелені плани» вдовгострокових і річних планах, у яких визначаються розміри державнихасигнувань на сільське госпо­дарство, розподіл їх за видами витрат, специфічнідля кожної краї­ни конкретні форми державного втручання та впливу насільськогосподарське виробництво. «Зелені плани» передбачають основнінапрямки державних капіталовкладень. \Для здійснення «зелених планів» іздержбюджетів відповідних країн виділялись значні кошти на іригацію, меліорацію,боротьбу з ерозією грунту і створення інфраструктури. Податкові пільги, дотаціїна купівлю пального, сільськогосподарських машин та добрив сприяли економічномустимулюванню життєздатних господарств. \«Зелена революція» привела доліквідації класу селянства у цих І країнах, його місце зайняв класфермерів-підприємців.
3. \В економіці ііндустріально розвинутих країн утворюється комплекс взазмопов'язанихвиробництв, який складаються з трьох основних груп галузей або сфер:\І. Галузі,які виробляють засоби виробництва для сільського гос­подарства, переробноїпромисловості, заготівель;\2. Власне сільське господарство та його виробнича ісоціальна інфраструктура.\3. Галузі та виробництва, які забезпечують заготівлю, зберігання,транспортування, переробку сільськогосподарської сировини і реа­лізаційвиробленої з неї продукції.\ Система виробничо-економічних відносин між цимисферами утворює агропромисловий комплекс — АПК.\Виробничі агропромисловіформування складають мікроструктуру АПК. Макроструктуру АПК складають галузі ісфери діяльності в масштабі країни, супермакроструктуру — у міжнародномумасштабі.
 
4. Всі передумовиформування міжнародної системи агро бізнесу можна розділити на дві групи:об'єктивні і суб'єктивні.  До об'єктивних передумов відносяться природні умови,які виз­начають можливість та спеціалізацію ведення сільськогосподарськоговиробництва. Перша природна умова — наявність земельних фондів, придатних длявирощування певних сільськогосподарських культур та для па­совищногоскотарства. Земельні фонди розподілені  на земній кулі нерівномірно. Так, надолю Євразії припадає 60% оброблюваних земель світу. Але забез­печеністьземельними фондами визначається з розрахунку їх кількості, яка припадає на душунаселення. І тоді виявляється, що найменш забезпеченими сільськогосподарськимиземлями є країни Європи і Азії. До іншої об'єктивної передумови слід віднестинерівномірність розподілу населення по територіїземної кулі. Землезабезпеченістьі кількість населення в окремих регіонах світу та окремих країнах не завждиспівпадають. Крім того, певні сільськогосподарські культури вимагаютьвідповідної якості землі і відповідного клімату, а тому можуть бути вирощенітільки у від­повідних агрокліматичних умовах /напр, цитрусові, чай, кава таінш/. А тому виникав необхідність доставки такої продукції до місць споживанняу міжнародному масштабі. Су б'єктивні передумови визначаються технічним рівнем сільсько­господарськоговиробництва і формами його організації, наявністю ринкового середовища тавідповідного законодавства. Транспортний фактор особливо важливий колинеобхідно реалізовувати продукцію, яка швидко псується. Важливою передумовоюформування міжнародної системи агробізнесу є форми організаціїсільськогосподарського виробництва. Від того, як організується веденнясільськогосподарського виробництва в певній мірі залежить рівень йоготоварності.                    
5. У будь-якійпідприємницькій діяльності наявні суб'єкти цієї діяльності та певні економічнівідносини, які виникають між ними. Суб'єктами міжнародного агробізнесу є окремікраїни, одні з яких експортують сільськогосподарську продукцію і продовольство,а інші — імнортують; окремі міжнародні продовольчі компанії, які займаютьвідповідні позиції на світових ринках.\ Між цими суб'єктами міжнародногоагробізнесу в процесіїх під­приємницької діяльності виникають певніекономічні відносини, які проявляються у здійсненні актів продажу — купівлі тихчи інших видів продукції. У більшості випадків це здійснюється на міжнароднихбіржах сільськогосподарської продукції та продовольства. При цьому мо­жутьукладатися договори контрактації на поставки і закупки про­дукції. Сутністьконтрактації полягає в тому, що це — тимчасові зобо­в'язання однієї незалежноїкомпанії виробити або купити певну продукцію у іншої незалежної компанії. Вирішальниммоментом цих відносин є процес ціноутворення на світовому ринку, якийрегулюється попитом і пропозицією. Але тут виникають протиріччя між продавцямиі покупцями, їх інтереси не завжди, співпадають.

6.Виходячі з визначення сутностіагробізнесу, можна встановити предмет і задачі вивчення даного спецкурсу. Предметом спецкурсу «Основиагробізнесу» е система економіч­них відносин між сферами агропромисловогокомплексу. Ця система складається з двох різновидів економічних відносин: а)відносини між двома сферами АПК; б) відносиниміж всіма сферами та ланками, що утворюють са­му систему. Так, наприклад, допредмету спецкурсу відносяться економічні відносини, які виникають міжвиробниками сільськогосподарської техніки та її споживачами. Разом з тим, допредмету даного курсу відноситься вся система економічних відносин АПК,починаючи від вирощування сільськогосподарської сировини і закінчуючи продажемвиробленої з неї готової продукції. Характерекономічних відносин в АПК визначається їх цільо­вою функцією, яка полягає вотриманні прибутку в результаті реалізації продукції кожної з його сфер. У предметі даного курсу можнарозрізняти його теоретичні основи і визначення прикладного характеру, яківзаємно поєднують­ся. Так, узагальнення досвіду функціонування АПК дозволяєзроби­ти певні теоретичні висновки, які потім можуть бути корисні для практикиагробізнесу. Вивчення практики дає можливість формувати теоретичні положення.\ Основи агробізнесу відносяться доспеціальних економічних дисциплін і вивчаються на другому етапі вищої освіти.Для ово­лодіння цією дисципліною необхіднізнання таких фундаментальних дисциплін як основи загальної економічної теорії,загальної теорії бізнесу і маркетингу, макро- і мікроекономіки, галузевихекономік, економіки регіонів та ін.
7.Система агробизнеса функционирует врезультате соединения процессов производства с/х сырья, его переработке,сохранения, транспортирования и доведения до потребителя. Разные видыпредпринимательской деятельности, способствующие такому соединению, создаюткомплекс экономических отношений, который получил название продовольственногомаркетинга. Система продовольственного маркетинга состоит из альтернативныхфирм-посредников и многочисленных видов предпринимательской деятельности,которые представляют различные функции маркетингу. Система продовольственногомаркетинга состоит из двух главных типов деятельности. Один из них касаетсяфизического манипулирования (сбор, погрузка, разгрузка, транспортировка),сохранение, переработка и передача сырья и готовой продукции во время ихдвижения от производителей к потребителям. Другой тип деятельности касаетсяпроцессов обмена и ценообразования в рыночной системе.
9/ Цільова функція агробізнесуздійснюється з урахуванням трьох основних факторів: фізіологічної потреби упродуктах харчування платоспроможного попиту населення і товарної пропозиціївиробників.\ Фізіологічна потреба упродуктах харчування або попросту потреба у їжі відрізняється від багатьохінших потреб людини. Ця відміна полягає у тому, що така потреба повинна бутизадоволена безумовно; задоволення цієї потреби не може бути замінене іншимспособом. Существуетопределенная ограниченность в потреблении. Удовлетворение потребности в едеограничеваются платежеспособностью потребителя товарного предложения: продукт,который находится на рынке или может быть на него доставлен. Все продукты можноподелить на: продукты ежедневного спроса, продукты длительного потребления.Чтобы определить объем товарного предложения нужно знать объем однодневногорозничного товарооборота и его колебание по временам года. Чтобы удовлетворитьпотребности потребителей нужно иметь товарные запасы. Реализация товарногопредложения зависит от цены товара, покупатель готов платить больше за лучшеекачество. Проблемы: -рац.потребления продуктов. В мире увеличилась мода наздоровый образ жизни. –Требования к рекламе (содержание, адрес, рецепт). –вкаком виде реализуется продукт, в какой расфасовке. –экологическая чистотапродуктов питания.
10. Фізіологічна потреба у продуктаххарчування або попросту потреба у їжі відрізняється від багатьох інших потреблюдини. Ця відміна полягає у тому, що така потреба повинна бути задоволенабезумовно; задоволення цієї потреби не може бути замінене іншим способом,наприклад, людина може обійтись без автомобіля або телевізора. У першомувипадку вона може скористатися громадським транспортом, велосипедом і т. п.; удругому — послухати радіо, відвідати кінотеатр. Разом з тим, потреба у їжіобмежена фізіологічними потребами людського організму. Людина споживає їжістільки скільки потрібно дляпідтримання життєвих функцій організму. Ця потреба не може бути задоволенавзапас. Однак в умовах товарного виробництва і ринку можливість задоволенняпотреби у їжі обмежується платоспроможністю споживача. В результаті виникаєтаке поняття як платоспроможний попит населення.
11. В умовах товарного виробництва і ринкуможливість задоволення потреби у їжі обмежується платоспроможністю споживача. Врезультаті виникає таке поняття як платоспроможний попит населення. Вінхарактеризується тією сумою грошових коштів, яку споживач може витратити на купівлю продуктівхарчування. На такій основі відбувається перетворення платоспроможного попиту вкупівельну спроможність населення — здатність купувати продукти харчування увідповідності з наявністю у споживача грошових коштів. Однак реалізація цієїздатності і купівельного попиту залежить також і від таких категорій як товарнепропонування і ціна продукту. Платежный спрос и товарное предложение входят в состав основных факторовцелевой функции агробизнеса. Товарное предложение- продукт, который находитьсяна рынке или может быть на него доставлен. Все продукты можно поделить на:продукты ежедневного спроса и продукты долгосрочного потребления. Чтобыопределить объем товарного предлдожения нужно знать объем однодневногорозничного товарооборота и его колебания по времени года. Чтобы удовлетворитьпотребности потребителя нужно иметь товарные запасы. Реализация товарногопредложения зависит от цены товара, покупатель готов платить больше за лучшеекачество.                    
12. Чутливість продовольчого споживаннявідносно підвищення доходів називаєтьсягнучкістю доходу. Чим більшчутливе споживання щодо зміни доходів, тим вище гнучкість доходу. Якщокількість їжі збільшується разом із зростанням доходів то продукт кваліфікуютьяк нормальний товар. Якщо його кількість зменшується з ростом доходів, топродукт харчування називається низько-сортним, низькоякісним товаром. У ціломупродукти харчування мають більш низьку гнучкістьдоходу, ніж інші споживчітовари. Як показали дослідження, чим вище доход, тим «краще» раціон.Але на якість харчування впливають і інші фактори, і високий доход ще незабезпечує кращого раціону. По-перше, споживачі не купують набагато більше їжіпри збільшенні доходів, а покращують раціон. По-друге, при зростанні доходівпадає їх доля, яка використовується на харчування. Витрати на продовольство незбільшуються так же швидко, як і доходи. Із зростанням доходу долявитрат у ньому на харчування знижується. Це закон Енгеля — німецькогостатистика, який першим звернув увагу на цю тенденцію у Європі середині XIX ст.Третій наслідок підвищення доходів — розширення продовольчої«зв'язки» атрибутів, важливих для споживача. При підвищенні доходівспоживачі до бажаного набору продовольчих атрибутів додають якість,різноманітність, зручність вживання та сервіс.      
14/ Саме на фермі повинні розпочинатисяпроцеси концентраці у сфері маркетингу. Фермерам необхідно краще розумітипродовольчий маркетинг та споживача продовольства, в той час як споживачі іпрацівники продовольчого  маркетингу  повинні  усвідомлювати  проблемисільського господарства і фермерів. Зростає інтерес фермерів до маркетингу. Упорівнянні з більшістю товарів для с/г продуктів характерні підвищенагроміздкість та схильність до швидкого псування. Через швидке псуваннянеобхідні термінове навантаження, доставка, розвантаження і, можливо, спеціальнеохолодження. Контроль і збереження якості нерідко стають реальною та дорогоюпроблемою. А тому кращий вихід для фермера — швидка реалізація. Обсяг виробленої  продукції  фермерського- господарства змінюється з року в рік, щозумовлено реакцією фермерів на ціни, урядові заходи, а також такими факторами,як погода і хвороби. Ці зміни в обсягах випуску продукції впливають на процеспродовольчого маркетингу. Зміни у поставках продукції з ферм мають істотнийвплив на закупівельні ціни, потреби у місткостях сховищ та ступінь завантаженнявиробничих потужностей переробки, які належать фірмам продовольчого маркетингу.Прагнення зменшити ризик та невизначеність, які спричиняються коливаннямипоставок продукції з ферм— одна з рушійних сил, що створюють більш тісні договірні,контрактні зв'язки між маркетинговими агентствами і фермерами. Інша сторонапроблеми фермерського маркетингу полягає у дуже малому розриві між ціноюреалізації і собівартістю. Умови конкуренції у сільському господарстві звичайноутримують фермерські ціни близько до собівартості продукції.
14a/ Знання маркетингу та його проблем допомагає фермеру приймати важливігосподарські рішення, які дають відповіді на такі питання: 1. Що виробляти і якпідготовлювати продукцію для продажу? 2. Коли і де купувати і продавати? 3. Якучастину роботи з маркетингу повинен виконувати сам фермер індивідуально або ускладі групи? 4. Що можна зробити для розширення ринків? 5. Які угоди та заходиз маркетингу бажані? \6. Як виправити небажанірезультати дій? Весь комплекс цілей, стратегій і тактики, які допомагаютьфермеру розробляти і приймати рішення щодо виробництва і маркетингу — це такзваний фермерський план маркетингу. Методика розробки плану маркетингу напідприємствах АПК буде розглянута у наступній темі. Фермери керуються цілимрядом цілей: розширення господарства; підвищення виробничої ефективності;збереження сімейної ферми; досягнення економічної незалежності і свободиринкових І   відносин; стабільність виробництва; забезпечення якісного життя таін. Кожний фермер робить вибір з цих цілей або надає їм різну, ступіньважливості, що, в свою чергу, визначає усі його маркетингові, а також виробничірішення.
18/ На звичайному підприємстві уагропромисловому виробництві процес впровадження маркетингової діяльності здійснюєтьсяпоступово і, як правило, проходить п'ять стадій. На першій стадіїмаркетинг розглядається під кутом зору таких понять, як реклама і стимулюваннязбуту. На другій стадії формується більш широкий підхід до управліннямаркетингом: основна ціль — щоб покупець був задоволений придбанням продукції,після реалізаційним обслуговуванням та ін. При цьому запити і потребиспоживачів можуть змінюватися, що необхідно враховувати при виробництві і збутіпродукції. А тому натретій стадії слід постійно оновлювати виробництвота підвищувати якість пропонованих послуг. На четвертій стадіївпровадження маркетингу підприємство по­винно вивчити наявні можливості ізайняти певне положення на рин­ку. Це означає — спробувати виділитись на фоніінших підприємств, які виробляють аналогічну продукцію для ринкового сектору.Останній,п'ятій стадії впровадження маркетингу відповідає ви­конанняусіх функції щодо аналізу ринків та потреб, плануванню, обліку і регулюваннюроботи у галузі освоєння ринків збуту.
19. При усій різноманітностіконкретних схем маркетингу усі вони грунтуються на сукупності загальнихпринципів, а саме: — вивчення стану та динаміки споживацького попиту івикористання одержаних даних у процесі розробки і прийняття господарськихрішень; — максимальне пристосування виробництва до потреб ринку з метоюпідвищення ефективності функціонування підприємства, критерієм чого виступаєзначення узагальнюючого показника його діяльності — прибутку; — вплив на ринокі споживацький попит за допомогою таких засобів, як реклама, стимулювання збутуз метою формування їх у необхідному для підприємства напрямку.
22/ Для успішного просування на ринку новихвиробів або послуг використовуються шість основних видів цін: 1) «зняттявершків» на ринку, тобто встановлення з самого по­чатку просування наринку нового або вдосконаленого продукту високої ціни на нього в розрахунку наспоживачів, готових купити продукт за таку ціну; 2) ціна за впровадженняпродукту на ринок, тобто встановлення значно більш низької ціни, ніж є на ринкуна аналогічні товари; 3) «психологічна ціна», яка встановлюєтьсятрохи нижче будь-якої круглої суми (наприклад, 99 коп.) і створює у споживачасуто психологічну уяву більш низької ціни; 4) ціна лідера на ринку або вгалузі, яка встановлюється у від­повідності з ціною, що пропонується головнимконкурентом на рин­ку звичайно провідною фірмою галузі; 5) ціна звідшкодуванням витрат виробництва, тобто визначенняцін на свою нову продукцію зурахуванням фактичних витрат її виробництва і середньої норми прибутку на ринкуабо в галузі;  6) престижна ціна, тобто ціна на вироби дуже високої якості, якімають особливі, неперевершені якості.
24/ Існують два основних типи каналів рухутоварів — прямі і посередні.Прямі канали пов'язані з переміщеннямпродукції від виробника до споживача без використання незалежних посередників.Цей тип каналів сільськогосподарське підприємство використовує через своїторговельні точки.Посередні канали пов'язані з переміщенням продукціївід виробника до незалежного учасника руху товарів, а потім споживача. Такихпосередників може бути один або декілька. Прямі канали відносяться доканалів нульового рівня, які є характерними для реалізаціїсільськогосподарської продукції на ринку безпосередньо, або дитячим,лікувальним закладам, всередині самих сільськогосподарських підприємствробітникам і службовцям. Цей канал передбачає в основному реалізацію дрібнихпартій продукції (плоди, овочі, м'ясо, молоко). Однорівневий каналвключає в себе одного посередника. Такий канал передбачає реалізацію малихпартій товару магазинам. Двохрівневий канал включає в себе двохпосередників. На споживчих ринках такими посередниками стають оптовий іроздрібний торговці. Для АПК цей рівень більш всього є характерним, тому щореалізація продукції відбувається із сільськогосподарського підприємства напереробні заводи або оптово—закупочні бази і холодильники, а потім товаринадходять у торгову мережу і до кінцевого споживача. Трьохрівиевий каналвключає в себе трьох посередників. Наприклад, на Заході у м'ясопереробній промисловостіміж оптовиками і роздрібними торговцями звичайно стоїть дрібний оптовик. Такийдрібний оптовик купує товари у крупних торговців і перепродає їх невеликимпідприємствам роздрібної торговлі, яких звичайно не обслуговують крупні оптовіфірми.
33/ Прибуток у значній мірі залежить відтого, наскільки прийнятий фермером порядок вибору чо розробка нормативівзадовольняє таким чотирьом основним вимогам: 1. Економічні принципи повиннівизначати аналіз і знаходити чітке відображення в його результатах. 2. Усістандарти чи нормативи повинні точно відображати сукупність матеріальних,економічних або суспільне — правових факторів в їх конкретному відношенні доокремих ферм. 3. Ці нормативи, особливо нормативи витрат випуску продукції, повиннівзаємно узгоджуватися та відповідати один одному. 4. Нормативи повинніобиратись чи розроблюватись з достатнім ступенем конкретності і гарантувати, щокінцеві результати забезпечують виразне уявлення про внутрішніматеріально-технічні зв'язки чи фермерського господарства в цілому. Фахівець,який займається аналізом, повинен сам вибратиабо розробити нормативи,що відтворюють умови, які за його розрахунками, можуть вплинути на виробництво.У кожній конкретній ділянці земельної площі чи одиниці поголів'я худобинормативи повинні включати велике коло відомостей: 1. За видами матеріалів іпослуг, необхідних для вирощування кожної культури, яка підлягає оцінці:насіння, добрива, отрутохімікати, кількість праці, робота тракторів і машин вгодинах та ін. 2. За видами матеріалів і послуг, які використовуються длявирощування кожного виду худоби чи виробництва продукції для її утримання, ветеринарного  обслуговування,   перевозок,   отру­тохімікатів та іншихматеріалів та послуг. 3. Про кількісні показники усіх витрат для кожноїкультури чи галузі тваринництва, що підлягають оцінці. 4. Про купівельні ціничи розмір витрат для усіх видів затрат, матеріалів та послуг. 5. Про розмірипродукції кожного виду виробництва. 6. Про продажні ціни продуктів. Першоюважливою вимогою у виборі чи розробці нормативів витрати — випуск продукції дляекономічної оцінки виробничої оди­ниці і бюджетного аналізу е гарантія повноївідповідності нормативів земельному фондові, кліматичним умовам і, якщо нафермі буде введено зрошення, забезпечення системи зрошення водою. Нормативи,які використовуються при плануванні, повинні відповідати усім наявним уфермерському господарстві засобам виробництва — господарським будівлям іспорудам, тракторам і транспортним засобам, машинам і обладнанню, продуктивнійхудобі, а при іригації — іригаційному обладнанню. Економічна оцінка виробничоїодиниці дає лише часткову інформацію з проблем загальної господарськоїдіяльності ферми, яку доводиться вирішувати фермеру. Вона являє собоюефективний інструмент аналізу, який дає фермеру відомості відносно того, яківиди культур і породи худоби вирощувати, але надає невелику допомогу увизначенні розмірів виробництва. Для відповіді на це питання може бутиефективно використаний бюджетний аналіз господарської діяльності ферми.
44/ В останній час в світі з'явилисяпрогнози, які визначають перспективи зростання виробництва продовольства іпопиту на нього.  Однією з перших робіт була книга двох американських вчених Г.Кана та Є. Вінера «Рік 2000». Вони розрахували, скільки роківпотрібно окремим країнам для того, щоб досягнути рівня національного доходу США1965 р., який становить 3600 доларів на душу населення. За їх розрахунками,Канаді необхідно для цього 12 років, Швеції — 11 р., Індонезії — 593 р. Основнаідея авторів полягала в тому, що період історичного розвитку до 2000 року будебезкризовим, без великих війн та неозброєних конфронтацій і у всіх країнахзусилля будуть зосередженні на внутрішньому розвитку. Найбільш відомою моделлюсвіту є робота авторів із Масачусетського технологічного інституту США«Межі зростання». За розрахунками авторів цієї моделі на початку XXIсторіччя економічне зростання наблизиться до природної межі. На розвиток світубудуть незадовільно впливати такі фактори, як зростання забрудненнянавколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, катастрофічні масштабисвітового голоду та зниження народжуваності. Ця модель зазнала як ніщивноїкритики, так і схвалення. Потім з'явилась робота М. Масаровича і Є. Пестеля«Людство на перехресті». \На відміну від «Межі зростання»робота колективу вчених під керівництвом лауреата Нобелівської премії Я.Тінбергена (доповідь так званого Римського Клубу) не має фатальних теорійзагального краху, песимістичних передбачень, а пропонує засоби рішень, необхіднихдля уникнення небезпеки, що наближається: 1. Зниження темпів зростання попитуна продовольство шляхом регулювання народжуваності, або за рахунок використаннябільш ефективних методів господарювання. 2. Покращення розподілу продовольства,в процесі якого недоїдаючі країни отримали б більше продуктів за рахунок тихкраїн, які мають надлишки продуктів харчування. 3. Збільшення'виробництвапродовольства. Нарешті, був розроблений прогноз ФАО. Відносно цього про­гнозуспоживання найважливіших продуктів харчування у світі в 2000 році, порівняно з1970 р. збільшиться удвічі. Попит буде змінюватися у бік більш високого рівняспоживання продуктів, бага­тих на білки, за рахунок повільного зростанняспоживання таких продуктів, яе зернові та картопляні. В той же час будезростати попит на фуражне зерно.
40.\Для вирішення продовольчої проблемиОрганізацією Об'єднаних Націй у 1945 році було створено продовольчу тасільськогосподарську організацій — ФАО. До її складу входить 169 держав іЄвропейський Союз. Україна не е членом ФАО. Головна мета ФАО — ліквідаціяголоду й покращення харчування через підвищення продуктивності сільськогогосподарства, рибальства й лісництва та через справедливий розподілпродовольства. Функції ФАО: — розробка й здійснення програм допомоги сільськомугосподарству; — надання консультацій урядам з питань політики й планування вгалузі сільського господарства; — аналіз і розповсюдження інформації просільське господарство й продовольчу ситуацій в світі; — обговорення наміжурядовому рівні проблем продовольства й сільського господарства. ДіяльністьФАО здійсняється в двох напрямках:- регулярні програми, що фінансуються ФАО,спрямовані на організацій консультацій та послуг членам організації; — програмина місцях, що фінансуються національним трастовими фондами, ПРООН і ФАО,забезпечують надання допомоги урядам і сільському населенню. Джереламифінансування коштів для реалізації програм е: внески держав-членів; трастовіфонди членів; ПРООН; внески Світового бан­ку.Для вирішення продовольчоїпроблеми Організацією Об'єднаних Націй у 1945 році було створено продовольчу тасільськогосподарську організацій — ФАО. До її складу входить 169 держав іЄвропейський Союз. Україна не е членом ФАО. Головна мета ФАО — ліквідаціяголоду й покращення харчування через підвищення продуктивності сільськогогосподарства, рибальства й лісництва та через справедливий розподілпродовольства. Функції ФАО: — розробка й здійснення програм допомоги сільськомугосподарству; — надання консультацій урядам з питань політики й планування вгалузі сільського господарства; — аналіз і розповсюдження інформації просільське господарство й продовольчу ситуацій в світі; — обговорення наміжурядовому рівні проблем продовольства й сільського господарства. ДіяльністьФАО здійсняється в двох напрямках:- регулярні програми, що фінансуються ФАО,спрямовані на організацій консультацій та послуг членам організації; — програмина місцях, що фінансуються національним трастовими фондами, ПРООН і ФАО,забезпечують надання допомоги урядам і сільському населенню. Джереламифінансування коштів для реалізації програм е: внески держав-членів; трастовіфонди членів; ПРООН; внески Світового бан­ку.
45/ Ці напрями визначаються, в основному,двома причинами; нерівномірністю розвитку виробництва продовольства в окремихкраїнах або групах країн; особливостями природних умов окремих регіонів світу,які визначають спеціалізація сільськогосподарського виробництва. Наявністьпершої причини проявляється у тому, що домінуюче становище у світовійпродовольчій системі займають індустріально розвинуті країни. Вони вироблять іспоживають понад 2/3 світового продовольства /у вартісному виразі/, хоча в нихпроживавменше 15% населення світу, їх питома вага у світовому експортіпродовольства складає біля 64% / у тому числі 65% готових Продуктів і 61%сільськогосподарської сировини/, а в 'імпорті 67% /відповідно 69 і 64%/. Імпортнабував все більаіої двлі у продовольчих системах індустріальне розвинутихкраїн. На внутрішньому ринку продовольства попит тут зростав на імпортнупродукція, причому не стільки на доповнюючі, скільки на заміщуючі товари. Упершій половині 90-х років намітилася тенденція до скорочення часткиіндустріально розвинутих країн у світовій продовольчій торгівлі / у експорті готових продуктів — з 68 до 65%/,сільськогосподарської сировини — з 66 до 60%, а в імпорті, відповідно, з70 до 69% і з 71 до 64%/. Причина — більш високі темпи економічного зростання убільшості країн, що розвиваються. Країни, що розвиваються, в яких проживавмайже 4/5 всього населення планети, виробляють приблизно І/З всьогопродовольства, а споживають трохи більше третини його загальносвітовогоспоживання. Питома вага цих країн у світовому експорті продовольства складаєбіля 32% / у рівній мірі в експорті перероблених продуктів і сільськогосподарськоїсировини/, а в імпорті — приблизно 26% /26% імпорту готових продуктів і 29% — сировини/. Наявність другої причини — природних умов окремих регіонів світу — визначається, в основному, двома, факторами. Першій — сприятливі природні умовиокремих регіонів створюють можливість виробляти таку кількістьсільськогосподарської продукції, яка значно переважає потреби місцевогонаселення; другий — деякі сільськогосподарські культури можуть бути вирощенілише в певних агрокліматачних умовах тропічного і субтропічного поясу Це такікультури як цитрусові, чай. кава, банани, рис тощо.З усієїсільськогосподарської продукції у найбільша обсягах експортується таімпортується зерно. Щодо продукції тваринництва, то   більш жвава торгівлявідбувається між країнами Західної Європи. В Західній Європі відбуваєтьсяжвавий зовнішньоторговельний обмін фруктами і овочами, чому сприяєрізносезонність надходвення продукції та різноманітність її асортименту. Щодоторгівлі рисом, то вона замкнута переважно в регіональних рамках мусонної Азії:головні поставщики — Таїланд, Бірма; головні імпортери — Індонезія, ПівденнаКорея, Індія.
46. З Україною у більшостілюдей /як відмічають іноземні фахівці/ найчастіше асоціюються два слова — «хлібниця» і житниця". І це не давно, адже Україна маєнадзвичайно сприятливі агрокліматичні умови для виробництва зерна. Алевиробництво зерна в Україні з початку процесу переходу до ринкової економіки різко впало. В наступні рокивідбувалося подальше скороченням. В результаті Укр перетворилася з одного зпровідних експортерів зерна на його імпортера. Для того, щоб збільшити обсягивиробництва і експорту зерна для економічного добробуту України в цілому, требавжити політичних заходів: І. Необхідно лібералізувати ринок землі, ввести довгостроковуоренду та заставу землі. Прийняття нового Закону про оренду від І.І.1999 ужеприносить перші плода. 2. Терміново необхідно демонополізувати структури, щозаймаються збутом зерна. 3. Потрібно приватизувати державне підприємство«Хліб України». 4. Необхідно ліквідувати штучні адміністративнімонополії у сфері збуту зерна. 5. Потрібно поліпшити прозорість на внутрішньомуринку зерна. В майбутньому держава має проводити закупівлю зерна у конкуренціїз приватними торговцями на аграрних біржах. Це підвищить ліквідність бірж таціни виробника. 6. Необхідно не лише формально, а й фактично скасувати державнезамовлення. В перспективі лише приватне постачання ресурсів та приватнаторгівля зерном можуть дозволити Україні стати одним з головних гравців на світовихринках зерна. Нарешті, треба мати на увазі, що в сучасному світі держави, які єекспортерами зерна надають фінансову допомогу агробізнесу в цій сфері, вважаючице важливим фактором не тільки продовольчої, але й національної безпеки країни.
48/ Значні експортні можливості маєлікеро-горілчана промисловість і виноробства в Україні. Це одна з тих галузей,яка своєю діяльністю справляє значний вплив на економічний потенціал країни.Головною сировиною для виготовлення спирту-ректифікату є зерно, картопля,меляса і тому Україна завада зайшла одне з провідних місць з виробництвалікеро-горілчаної продукції. Однак в останні роки відбулося скороченняурожайності картоплі і спад у виробництві цукрового буряка, що відбилося на:,-роботі лікерогорілчаних заводів. Сьогодні приблизно половина українськогоалкогольного ринку на лежить імпортерам та підпільним виробникам різноманітнихспиртомістких сурогатів. Критичне становище виникло на лікерогорілчаних заводахпри введенні акцизів, сягавших 75%. Україна має власні унікальні традації увиробництві високоякісних вин, прикладом чому може бути Масандра, яка нещодавновідмітила свій віковий ювілей / понад 100 років тому князь Голіцин заклавперший підвал знаменитого виноробного підприємства/. З 1950 року Масандра сталавиходити на міжнародний ринок, переживши антиалкогольну кампанію. І це притому, що сьогодні у світі існує двохрічний запас вин основних країн-виробників:Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччини. На світовий ринок вина активновкорінюються Болгарія, Угорщина, Нова-Зеландія, Австралія, Південна Африка. Такщо продавати вино досить важко. 1 все ж з підвалів Масандри щорічно виходитьбіля мільйона літрів високо якісних вин, частина яких поставляється у СІІІА,Швейцарію, Японію, країни ближнього зарубіжжя. При відповідній підтримцідержави, Україна те всі можливості успіиіно конкурувати на світових ринках\лікерогорілчаної і винної продукції.
1 Опыт предпринимательскойдеятельности в агробизнесе позволяет выделить различные уровни егофункционирования: 1-ый уровень – агробизнес в фермерских хозяйствах,кооперативах, агропромышленных объединениях, фирмах; 2-ой – агробизнес вмасштабе нац.эк. страны; 3-ий уровень – агробизнес в международном масштабе. Напрактике все три уровня агробизнеса взаимосвязаны. В современном миресформировалась международная агропродовольственная система или международнаясистема агробизнеса, которая представляет собой многоотраслевой имногофункциональный комплекс в котором объединяется производство. Хранение,транспортировка и реализация продовольственной продукции в мировом масштабе.Экономические отношения в этом комплексе формируются на основе международногоразделения труда и глобализации региональных агропромышленных рынков.\Такимобразом, сущность международного агробизнеса можно определить как видпредпринимательской деятельности в эк. отношениях м/д странами мира, отдельнымиорганизационными структурами  АПК в международном масштабе по отношению кпроизводству, переработке, хранению и реализации с/х продукции и товаров изнее. Международный агробизнесне может существовать без первичных формагробизнеса. 
 
27. Какие особенности земли каксредства производства.\Исходной материальной основой хозяйствования в системеагробизнеса является земля. С использования плодородных свойств землиначинается процесс агропромышленного пр-ва. На земле размещаются посевы, атакже животноводческие фермы и сороужения, она используется также как пастбищад/животных.\ Как ср-во пр-ва земля имеет ряд особенностей: она являетсянезаменимым ресурсом, её использование с целью с/х-го пр-ва ограниченно иобусловлено теми климатическими условиями, в которых находится данный удел; онахарактеризуется постоянным месторасположением, её размеры пространственноограничены; расширить земельные уделы можно только с помощью значительныхвложений труда  и средств; земля относится к категории основных фондов АПК. Ноона отличается от других основных фондов тем, что не имеет особенностейфизического и морального износа. При рациональном использовании её плодородностьвозрастает, а при чрезмерной эксплуатации падает.
28. Какие вы знаете видыплодородности земли.\ В с/х-м пр-ве используют земли различного качества.Сравнительная хар-ка качества земельных наделов наз. Бонитировкой  почвы.\ Онанеобходима д/экон-й оценки земли, ведения земельного кодастра, мельиорацииит.д. Понятие «качество земли»- включает в себя плодородность почв, рельеф иконфигурацию наделов, климатические условия. Эти факторы могут проявляться вразных соотношениях. Н-р, плод-е земли могут нах-ся в неблагоприятных клим-хусловиях или неудобных рельефных условиях.\    Но главная качественное свойствоземли- её плод-ть. Сущность ее состоит в природном свойстве почвы обеспечиватьрастения необходимыми питательными веществами, водой на протяжении всехпериодов их роста и развития. Вместе с этим, плод-ть земли формируется нетолько с ее  природных качеств, но и под влиянием человека в результатеобработки земли. В связи с этим различают природнную, искуственную и эк-юплод-ть почвы. Природная (естественная) плод-ть обюразовывается в результатедолговременного почвообразовательного процесса. Она состоит из совокупностихимических, физических, биолог-х и др. Прир-х фак-в. При ведении хоз-ва необх.Наиболее полно и рационально использовать плод-ть земли.\ Искуственная плод-тьсоздается людьми в процессе ведения земледелия, кот.проявляется в обработкепочвы, внесения удобрений, проведения мельиротивных работ.\ Эк-я плод-ть почвыпроявляется в единстве и взаимосвязи естественной и искуственной плод-ти. С усовершенствованиемтехники и технологии земли, кот.раньше считались не плод-ми, постепенновключаются в оборот и их хоз-я ценность возрастает.\ Эк-я плод-ть землипроявляется в таком понятии как качество земли. Это способность земли квоспроиз-ву растений, кот.выращиваются.\ Качество земли оценивается в баллах.При этом такая оценка может быть различной д/разных культур.Кроме того большоезначение имеет размещение земли относительно др-х населенных пунктов…Поскольку количество земель ограниченно, очень важным явл-ся их эфф-еиспользование. Определяют эфф-ть использования земли путем сравнениярезультатов пр-ва с количеством(или др-й стоимостной, бальной характеристикойземли).
 29. В чем состоит заданиеземельной реформы в Украине.\ Земельная реформа явл-ся составной частью эк-й реформы,кот.осуществляется в украине в связи с переходом республики к рыночнымотношениям. Задача этой реформы- перераспределение земель с одновременнойпередачей их в собственность граждан, колгоспам, предприятиям, организациям, атакже в пользование с целью образования условий д/равноправного развития разныхформ хозяйствования на земле, формирования эк-ки, рационального использования иохраны земли.\    Основные положения реформы опр-ся земельным кодексом Украины.Рассмотрим статьи кодекса, кот.опр-т землепользование с с/х-ми целями. Вразделе2 «Использование земель» глава 7посвящена землям с/х-го назначения. Сначалаопр-ся круг лиц, предприятий и орган-й, кот.могут предоставляться землм с/х-гоназначения в собственность и пользование. Это могут быть: — граждане, кот.предоставвляются земли д/ведения частного хоз-ва, индивидуальногосадоводства и виноделия; — кооперативы граждан — д/коллективного садоводства,огородоводства; — гражданам, колгоспам, радгоспам, др-м с/х-м госуд-м, кооперативным, гражданскимпредприятиям и орган-м — д/ведения товарного, сельского хоз-ва; — с/х-мнаучно-иследовательским учреждениям, учебным и др-м заведениям, сельскимпр-но-техничным училищам и общеобразовательным школам — д/иследовательскихцелей и д/ведения с/х; -  нес/х-м учреждениям, предп-м, религиозным орган-м — д/ведения подсобного с/х.\ Гражданам Украины, кот.выявили желание вестис-е(фермерское) х-во, кот.базируется на личном труде и труде членов их семей,предоставляются по их желанию в собственность или в аренду земельные наделы,включая приусадебный надел.\ Земельные наделы могут передаваться всобственность или пользование членам различных с/х-х кооперативов работникамс/х-х предпр-й( кроме ислед-х х-в если у них появилось желание выйти из их составаи весте с/х. Им предоставляются наделы, кот.изымаются из земель данныхпредприятий...). | \Другим гражданам д/ведения с/х земельные наделыпредоставляются из земель запаса. Размеры наделов не должны превышать 50 гас/х-х  угодий и 100 га всех земель. Д/ведения личного подсобного х-ва земельныенаделы не должны превышать 2 га, а д/ведения коллективного садоводства — неболее 0,12 га на одного члена кооператива. В таких самых размерахпредоставляются наделы д/индивидуального садоводства. Д/инд-го огорововодствапред-ся наделы не более 0,15 га, д/сенокоса и выпаса животных — 1 га.\ Всоответствии с земельным кодексом собственники обязаны осуществлять охрануземель, кот. Используются.
30. Каковы основные функцииагросервиса.\ Функции агросервиса в условиях рыночной эк-ки могут бытьразделены на такие основные направления: материально-техн-е снабжение,техническое, агрохимич-е, зоотехнич-е, ветеренарнп-санитарное обслуживание пр-хпроцессов в растениеводстве и животноводстве, сельское строительство,мельиротивное обслуживание, транспортное обслуж-е.\ Материально- техническоеснабжение с/х опр-ся принципами организации, кот.выплывают с особенностей пр-ваи структуры мат-но-тех-х ср-в, кот.используются.\ Одна из особенностей выходитиз того. Что в с/х период пр-ва не совпадает с рабочим периодом, в кот. Пр-йпроцесс осуществляется непосредственно под влиянием труда человека. На пр-йпроцесс влияют и природные факторы. Все это приводит к тому. Что снабжениетехникой, удобрениями идр-ми средствами пр-ва с/х имеет резко выраженныйсезонный характер, кот.вызывает необходимость образования больших запасовмат-но-техн-х средств.\ Вторая особенность также выплывает из сезонногохарактера с/х-го пр-ва и состоит в том, что большинство с/х-й техники используетсяна протяжении не большого периода. Это приводит к быстрому физическому иморальному износу.\ Следущая особенность состоит в том, что использование М-Т-хсредств в с/х  опр-ся специфическими условиями почвенно-климатическихзон.Техника, кот.исп-ся в разных зонах, может иметь свои отличия.\ ЗначениеМ-Т-го снабжения состоит в том, что в стоимости основных фондов с/х более 60%приходится на дома и сороужения и более чем 20% — ни машины, оборудование итранспортные ср-ва.\   Формами агросервисного обслуживания в условиях рыночнойэк-ки могут быть: оптовая торговыля ср-ми пр-ва, развитие прямых связей м/ус/х-ми потребителями и производителями технияческих ср-в, образованиеразветвленной сети торгово-посреднических орган-й, товарных, лизенговых фирм…Одним из перспективных ср-в повышения обеспеченности с/х-го пр-ва иперерабатывающих отраслей АПК машинами и оборудованием, а также ср-м ихобновления явл-ся лизинг.\ В системе агросервисного обслуживания основных пр-хпроцессов в с/х могут образовываться кооперативы. За характерами функций ивидом услуг это могут быть кооперативы ремонтно-технического обслуживанияветеринарного обсл-я автотранспортное обслуживание, научно-техническоеобеспечение.\ Сельское строительство может осуществляться строительнымипродразделениями колгоспов и межколгоспных организаций, а также стротельнымикооперативами.\ К агросер-му обслуж-ю можно отнести систему природоохранныхсредств. \Все эти ср-ва эфф-ны, если они проводятся на больших площадях и вединой системе, кот.формируется на основе соответствующих гос-х программ.
31. Назовите 5 основныхнаиболее важных каналов, через которые природные факторы могут влиять надоходы, затраты и прибыль в фермерском хоз-ве.\ Известно 5 наиболее важныхканалов, через которые природные факторы могут влиять на доходы, затраты иприбыль в фермерском хоз-ве.\ 1.Они в значительной мере возможность выращиваниятех или иных культур или организации др-х отраслей, влияют на выход продукциии, т. О., на валовый доход.\ 2.Они обуславливают технологические и органиационныеметоды и средства в полеводстве, характер и размерпр-х затрат и затрат пр-ва.\3.Они могут образовывать специфические проблемы, кот.требуют д/их ликвидацииспециальных ср-в или хоз-х приемов, н-р, планирование поверхности, вводправильных севообменов, защита от заморозков. Это приводит к дополнительнымзатратам и повышает затраты пр-ва.\ 4.Они диктуют основные требования корганизации животноводства.\ 5.Они тесно связаны с сезонностью пр-ва и срокамивыполнения работ, вт.ч. сбор урожая, а также влияют на качество продукции, еесбыт и цену.
32. Какие постоянные ипеременные затраты должен учитывать фермер, при использовании основных ср-впр-ва.\ Для рентабельного ведения с/х-го предпр-я фермер должен иметьзначительный оборотный капитал, вложенный в основные ср-ва. Этикапиталовложения очень различны как за своей природной формой, так иотносительно срока службы. Удобрения, зерно и др-е ср-ва временногоиспользования потребляются за один пр-й цикл. Срок службы машин и др-годвижимового имущества, а также большинство строений составляет два года иболее; земля и некоторые капиталовложения в мельиротивные сооружения ипочвоохранные ср-ва практично служат вечно. Д/фермера удобно рассматриватьденежную ст-ть всей этой собственности, включая все ее эллементы — от наличныхденег в кассе фермера до капитала, вложенного в землю — как целый капиталфермы.Чаще большая часть этих фондов представлена разными основными ср-ми внатуральном виде. Фермер может превратить эту часть в деньги путем ее продажиили начисления аммартизации  и процента на капитал.\ Много передметовдлительного использования, в кот. Фермер вклаывает свои капиталы, со временемизнашиваются и становятся неспособными дальше служить в пр-ве. Исключениемявл-ся земля.\ Промежуточное положение м/у этими двумя категориямикапиталовложений занимают вложения в почвоохранные ср-ва и др-е ср-ва,направленные на улучшения качества земли.\ Фермы должны учитывать какпостоянные, так и переменные затраты использования основных ср-в пр-ва.\ Денежныепостоянные затраты: 1.текущий ремонт строений, 2.страхование, 3.оренднаяплата, 4.налоги.\ Неденежные постоянные затраты:1.аммортизация,2.процент на вложенный капитал. \Денежные переменные затраты:1.топливо,2.масла, 3.техническое обс-е, 4.ремонт машин и оборудования. \Фермеру нужнознать разные статьи постоянных и переменных затрат и понимать чем ониотличаются. Постоянные затраты имеют особенно важное значение при принятиирешений, кот.касаются многих основных ср-в, п.что они постоянные д/каждогоотдельного сезона. Роль фиксированных затрат в использовании ОС обусловленатакже тем, что фермеру, кот.желает сохранить в своей собственности ср-ва пр-вадлительного пользования, необх. Своевременно вводить в действие оборотныйкапитал.
34.К осн. организац-ым формамагропромю пр-ва, кот.получили развитие в нашей стране, относятся агропром.комбинаты, агропр-е объединения, агрофирмы, агроконсорциумы.\ Агропромышленныйкомбинат представляет собой интегрир-ный пр-но-хоз-й комплекс, в составкот. входит пр-во с/х-й продукции, его перераб. и реализац ч/з собств-юфирменную торговлю. Такие комбинаты размещ-ся вблизи больших городов, пром.центров, рекреац. и туристич. зон с целью обеспечения их высококач-ымпрод-вием. Предпр., кот.входят в состав АК-в, им. свою хоз-ю самост-ость, онимогут быть разных форм србств-ти.Отношения м/у предпр-ми  в составе комбинатовстоятся на договорной основе. Управление комбинатом осущ-ся Советом в составеген. директора, его зам-лей, руководителей прд-й и орг-й, кот.входят в егосостав.\ Довольно распростр-ной формой в агробизнесе явл-ся агропромышленныеобъединения. Их осн. задания, ф-ции и направл деят-ти аналогичны АК-м, ноинтеграцион связи более глубокие. В последнее время в них произошлоакционирование.\ Главн структурн подразделениями объединений явл-сякооперативы, кот.образуются как в сферах с/х-го пр-ва и перераб-щей пр-ти, таки в организации ремонтно-тех-го, энергит-го и транспортного обслуж-я пр-хпред-й. Д/решения проблем расшир. воспр-ва и соц-го развития образов-сяцентрализов. фонды.\ Одна из новых форм агропр-й интеграции — пр-е и научно-пр-е системы. Это такая форма договорных отношен гр. предпр-й, хоз-в и орган-й,кот.осуществляет пр-во, переработку, сохранение опр-ных видов продукции подорганизац-м и технол-м руководством главного предпр-я. В научно-пр-ю сист. ещевходит научно-ислед. учреждение, кот.обеспечивает введение в пр-вопрогрессивных технологий и новых видов продукции.\ Агрофирма — этоагропр-е пред-е, образованное на базе с/х-го предпр-я при наличии в немпререраб-его звена, а также мощностей по сохранению и реализации готовойпродуции. Высшим органом управления явл-сясовет, в состав кот. входятруководители структурн подразделений. Эк-е взаимоотн-ия пр-й и орган-йагрофирмы строятся на основании их равноправного участия в распределениииполученных результатов.\ Ком-кие взаимоотн-ия в агрофирме осущ-ся специальнообразованным коммерческим центром, кот.наблюдает за спросомна разные продукты исвоевременно уведомляет про изменения правление фирмы.\ Агрофирма такжезанимается нетрадиц-ыми видами деят-ти, такими как выращивание лекарственныхрастений, собиранием полезных плодов. Вся эта продукция пользуется спросом намеждун-м рынке и содействует улучшению финансово-эк-го состоияния агрофирмы.\ Агроконсорциумявл-ся одной из новых форм агропром-й интеграции в условиях нашей страны. Вмировой практике консорциум означ. соглашение м/у банками и пром-ми компаниямидля совместной взаимовыгодной предприн-й деят-ти. В наших условиях агрокон-мможет опр-ся как кооперация нескольких пред-й разных отраслей н/х, орг-й ибанков, кот.сохраняют свою самостоятельность, для совместного осущ-ия программыили проекта по пр-ву, переработке, сохранению и реализац. с/х-й продукции. Онимогут быть регион-ми, межотрасл-ми и междунар.\ В его формировании могут братьучастие любые организации, кот.имеют свободные ср-ва. Высшим органом управленияявл-ся совет учредителей — директоров, в состав кот.входят руководители всехорг-й и пред-й, кот.явл-ся сост. частями. Агр-м имеет полную самостоятельностьд/осуществления эфф-й пр-й дея-ти. Они могут образовываться и для реализацкрупных гос-х и регион-х целевых прогр. силами группы пред-й любой формысобств-сти. После выполнен поставленной цели к-м прекращает свою деят-ть ипревращается в др-й вид объед-я.
36. Определите основныефункции Министерства с/х в США.\ 1Кратое, долгосрочное финансированиеразработки прогнозов, развития пр-ва, спроса и предложения. 2.Проведениеанализа продовольственного обеспечения населения.\ 3.Анализ состояния иперспектив внешней торговли\ 4.регулирование объема пр-ва с/хпродукции.\5.организация ипроведение научных достижений и внедрение резервов вфермерское хоз-во.\6.Подготовка и переподготовка кадров.\7. развитиесельскохоз-х районов, охрана природных ресурсов.\8.контроль качества прод-ии.\9.продовольственная помощь низкооплачиваемым и др-м слоям населения.\10.благоприятные условия д/кооперативного фермерского движения. \11.организациявнешне-эк-х связей.\ Одна из главных функций-это антикризисное регулированиес/х: достижение равновесия м/у спросом и предложением на рынке продов-хтоваров. Такое регулирование происходит путем стимулированиядобровольныхограничений за соответствующее вознаграждение пр-ва с/х продукции и покупкагосуд-м у фермеров излишков по гарантированным ценам. Министерство публикуетразличные бюлетени.В развитых странах важнейшая функция гос-ва явл-сяпланирование и регулирование развития районов агропром-го пр-ва. Политикагос-ва следует на образование национ-го АПК.
41. Какими путями можноповысить производительность земли.\ Успешное решение продовольсвеннойпроблемы зависит от эфф-ти предпринимательской деят-ти в сфере агробизнеса.Всвою очередь такая деят-ть зависит от уровня информированности пред-й прометоды увеличения продов-х рес-в.\ Наиболее действующим методом увеличенияпр-ва продовольствия есть увеличение продук-ти единицы посевных площадей. Этотпуть явл-ся единственной потенциальной возможностью, потому, что пригоденд/ведения с/х земли практически уже привлеченных в обращение и  неиспользованныхземельных ресурсов нету. \ Увеличение продуктивности земли достигается спомощьюувеличения урожайности. Это обеспечивается учетом таких факторов, как сортовыесемена, минеральные и органические удобрения и ср-ва защиты растений. Наиболееважным д/увеличения урожайности явл-ся сортовое семя. В последнее времядостигнуты значительные успехи в селекции высокоурожайных сортов пшеницы, риса,кукурузы. Но необх. Иметь в виду, что новые высокоурожайнае сорты растут,главным образом, в особенной, ограниченной экологической срде. \Следующийфактор — минеральные и органические удобрения. Несовершенство агротехническойобработки земли в связи с внесением удобрений ведет к негативным экологич-мпоследствиям. Это содействует распространению мысли, что необходимо уменьшениеиспользования минеральных удобрений и химических ср-в защиты растений.Правильное использование минер-х и орган-х удоьрений в наших условиях можетувеличить урож-ть на 40-50%. Правильное использование удобрений не толькосодействует увеличению пр-ва с/х сырья, но ивносит значительные качественныеизменения в пр-ю, которая производится. В зерне повышается содержание белка, вкартошке — крахмала, в подсолнухе — масла… Крометого растения становятсяустойчивыми к неблагопр-м условиям погоды, заболеваниям. Иследования показали,что для получения высоких урожаев необх. Вносить на гектар не менее 450-500 кг.Удобрений. \Значительную роль играет химизация в повышении продуктивностиживотноводства. С помощью химических ср-в можно увеличить пр-во животной пр-иина 40-50%. Наиболее важное направление химизации животноводства — повышениесодержания белковых веществ в кормах. Это достигается путем добавления в кормысинтетического сырья. Другое направление — обогащение кормов витаминами истимуляторами роста, комплексное использование микроэллементов. Убытки отвредителей составляют до одной трети ст-ти с/х пр-ии. \Химизация с/х даетнаибольший эффект при условии ее рационального соединения с мельиорацией.\Увеличение прод-х рес-в может быть достигнуто с помощью уменьшения до минимумаубытков при посевах, сборке и транспортировке и обработки с/х про-ии.
42.Определите особенностиНТП в с/х. \Засчет введения научных достижений в практику можно достичьбольших результатов в пр-ве прод-я, чем традиционными методами. Это можетизменить весь ход пр-х процессов0, повысить урожайность с единицы площади,значительно повысить производ-ть труда в с/х. В каждой стране решающими будутмасштабы доступных затрат на пр-во 1 т пшеницы, сливочного мяса, свинины. \Вускоронии увеличения с/х пр-ва приобретают такие науки как биология,техника, химия. Поскольку в с/х объектом труда явл-ся живой материал, торазличные технич-е и энергет-е затраты могут достигнуть целей только вбиологично полезных границах. По этой причине в индустириально развитых странахруководящей силой науки стала биология, а особенно генетика. Необходимо, чтодырастения и животные были в биологическом понимании способны продуктивнооткликаться на новые технические возможности. Это достигается путеморганического объединения технических и биологич-х наук. \Особенностьюиспользования машин в с/х пр-ве по -сравнению с пром-тью явл-ся то, чтоколичество их не приводит к увеличению продукции. Они не Формируют прод-ию, атолько влияют на среду, в кот.находятся растения и животные, заменяют трудчеловека. \Основным направлением использования машин в с/х пр-ве естькомплексная механизация и автоматизация пр-х процессов, кот.означают переход до индустриальных технологий. \Сохранение ручного туда в любой отрасли снижаетпроизв-ть труда. \Все больше используются самоходные машины трех типов: одна — для подготовки почвы д/посева и химизации, другая — для сбора и третья - специализированные транспортные ср-ва повышенной проходимости. \Вживотноводстве получает развитие специализированная животноводческая ферма,кот.явл-ся пр-м пред-м, на кот.все процессы максимально автоматизированы.\Особенными тенденциями в усовершенствовании кострукции машин явл-ся:увеличение единичной мощьности машин, повышение уровня надежности их экспл-ии, уменьшениегабаритов машин. \Основными направлениями развития химизации с/х явл-сяповышение качества минеральных удобрений, более широкое использованиемикроэллементов, болле равномерное использование удобрений по культурам. \Вперспективе возрастающее значение приобретает объединение методов биологич-й ибиохимич-й защиты, введение сортов  растений с повышенной опорностью. Охранарастений должна происходить на основе биокарты, кот.дает возможность с помощьюхимических ср-в влиять не только на растения, но и на носителей генов. Врезультате это не только осуществляет благоприятное влияние на растения, но иизменяет их качества.
43.Как увеличить прод-е р-сытрадиционными и нетрадиционными методами. \В последнее время в мире всебольшего распространения приобретают новые, нетрадиционные методы увеличенияпрод-х р-в, пр-во новых форм еды. Одна из основных проблем в пр-ве прод-я — дефецит белка.Большое количество белковых вещ-в состоит из двух группмикроэллементов: водорослей и дрожжей. В водорослях содержание белковых вещ-в достигает 22-50%. Белок вод-й, благодаря химическому составу компонентов,имеет большую биологическую ценность и практически оптимальный набораминокислот. Вод-ли имеют значительное количество витаминов. Человек используеттолько 1/4 органических вещ-в, кот.пр-ся при выращивании с/х культур. Остатки(стебли, корни..) попадают в отходы. Водоросли практически полностью могут бытьиспользованы. Их разведение, при наличии конкретных технических условий,достаточного количества света и воды, определенной температуры может происходитьбеспрерывно достаточно быстро и не зависит от прородных условий. \Другой видмикроорганизмов — дрожжевые грибки, кот.необходимы для изготовления кормовыхдрожжей.Для пр-ва животного белка животным необх. Скормить большое количествокормового белка. \Для увеличения произв-ти скота с/хъ требует большое колич-вокорм-го белка с большим набором аминокислот. Большинство обычных кормов — достаточно слабый источник белка. \Существуют разные способы получения кормовыхдрожжей как с дополнительного продукта спиртовой пр-ти, так и с отходовцеллюлозно-бумажной пр-ти. Их можно производить с больших сухих стеблейкукурузы, с углеводов, с нефти и нефтепродуктов. \Новые пути развития с/хоткрываются в сязи с освоением космоса. Методы специальной съемки позволяютоценить размеры обрабатываемых с/х площадей, определить структуры посевов, типыи состав почв. Есть возможность для определения состава потребительских вещ-в ивлаги в почвенномшаре, температуру почвы. \ Также широкое признание в 60-хгг.получили аналоги картошки(ароматизированные под бекон), анологи молочныхпродуктов(сливки, десерты, мороженное..)\ С начала 70-х гг.началось широкоепр-во мясных, молочных, макаронных и др-х продуктов на основе белка сои.
51.Чем объясняется решающаяроль США и сран ЕС на мировых рынках продовольствия.    Развитие продовольственногорынка мира много в чем опр-ся развитием с/х пр-ва в США, Японии, Европе,Канаде. Место и роль этих регионов в мировом пр-ве зерна, мяса за последниедесятилетия характер-ся высокой стабильностью и превышают 3/4 пр-ва в развитыхстранах. \    Более 1/2 всего пр-ва зерна приход-ся на США, но часть стран ЕСвозрастает за последние десятилетия более быстро, чем частица США. \Несмотря нато, что основным произв-м мяса явл-ся США, их часть в общественном пр-ве имеетчеткую тенденции к снижению, а удельный вес стран ЕС и Японии быстровозрастает. \Высокая эфф-ть с/х пр-ва позволила США и странам ЕС не толькополностью обеспечить спрос на продов-е, но и и существенно влиять на уровеньсамообеспеченности пров-ми прод-ми всего развитого мира. Все развитые страныполностью обеспечивают себя зерном, мясом, молоком, овощами. При этом США истраны ЕС явл-ся основными экспортерами не только наиболее важных продов-хтоваров, но и с/х машин, минеральных удобрений, ср-в защиты растений и др-хср-в пр-ва. Агропромышленные комплексы этих стран обеспечивают всем необходимымпр-во, сохранение, обработку и сбыт с/х продуктов.\ Решающая роль США и странЕС на мировых рынках продов-я объясняется долгосрочными усилиями поиндустриализации с/х. Это снижает остроту мировой  продовольственной проблемы.Нельзя согласиться с утверждением, что эти страны направляют свою внутреннююпродов-ю политику, исходя из своих основных интересов. И что только черезсохранение интересов в мировой торговли наиболее важными с/х продуктами главноеместо занимают эти страны. Такое место опр-ют не интересы, а ихагропромышленный потенциал и высокоразвитое продов-е хоз-во.

52. За последние десятилетия все болееважным фактором влияния на мировое продов-е положение стала продов-я политикаСША, лидера в пр-ве и экспорте продовольствия. США занимают доминирующуюпозицию в междун-й торговле с/х товарами, кот.базируется на высокоразвитомпр-ве. В США сосредоточ приблизительно 11% мировых с/х наделов и 5% населенияземного шара. В тоже время на приходится около 1/4 мировой с/х продукции. \ Запоследние десятилетия наблюдается значительный рост объема с/х пр-ва, особеннопр-ва продукции отраслей растениеводства, на часть которых сейчас прих-ся около50% ст-ти всей произв-й в США товарной с/х продукции. В основе увеличения пр-вас/х продукции наход-ся главным образом интенсивные факторы. Использованиядостижений НТП, рационализации пр-ва, резкой интенсификации с/х труда. \За последниедесятилетия США превратилась в основного поставщика прод-я на мировом рынке.Усиление взаимосвязей с/х с мировым рынком вызвало изменени на внутреннем рынкепродовольствия и в самой прод-й политике. При разработке продов-й политики СШАза последние десятилетия были использованы новые подходы д/опр-я конкретныхцелей и средств этой политики: переход отс/х (фермерской) политике кпродовольственной, кот.охватывает все звенья продов-го комплекса (ПК) страны;оценка взаимосвязей ПК с национ-й эк-й; ориентация не на борьбу с  сверхпроиз-ми не на ликвидацию дефицита, а на разработку альтернативных программд/относительной стабилизации рынка с определением решающей роли рыночногомеханизма; учет более тесной взаимосвязи внутреннего и мирового рынка продов-я.\Продовольственная программа США реализуется путем различных конкретныхпрограмм, особенно программы поддержки фермерских цен и прибылей, программ с/хзапасов и резервов, сред-в относительно стабилизации и возможного расширенияс/х экспорта. Достижение указанных целей обеспечивается системой средстввнутренней продов-й политики, направленных на образование достаточныхэкспортных ресурсов при колебании спроса и предложения, изменении затрат иприбыльности пр-ва. \Осн. организац-ая структура с/х США — семейная ферма.Такой считается хозв-во с объемом товарной прод-ии 2,5тыс.долл., при условии,что ее владельцу меньше 65 лет и что он работает вне с/х не более 100 дней вгод. \87% американских ферм явл-ся индивид-ыми семейными. В США насчитываетсяоколо 2000 индивидуальных семейных ферм, им принадлежит 65% всей земли(их иливзятой в аренду), они производят 56%с/х продукции. \Партнерства образовываютеще одну форму семейного бизнеса, кот.предвидит объединение земельных,финансовых, материальны-х и трудовых ресурсов лиц, связанных м/у собойсемейными отношениями. В США насчитывается 200тыс.партнерств(9,6%общего числахоз-в). Они владеют 15,9% земли и производят 17% с/х прод-ии. \Третьяорганизационная форма с/х пр-ва — с/х корпорация(3,2% общего числа хоз-в, но наих часть приход-ся 25,6% с/х прод-ии и 12% земельных наделов). \С 67тыс.Корпоративных ферм 90% явл-ся семейными и только 10% несемейными, т.е.акционерными. \Ведущую роль в с/х играют большие и очень большие хоз-ва( сост-ю товарной прод-ии более 200тыс.долл.) Они контролируют пр-во сверх 50%продукции отрасли, им пренадлежит 44% земли, 26% тракторного парка, 50% скота.При этом наибольшие хоз-ва (объем продаж — 500 тыс.долл. и больше) составляявсего 1,3% общего числа хоз-в, производят 37,5% с/х продукции и получают 45%чистой прибыли с/х.
53.Назовите основные типыагробизнеса в США и раскройте их содержание. В США используют два основных типаагробизнеса: вертикальную интеграцию и контрактацию. Вертикальная интеграция — это комбинирование двух или нескольких стадий пр-ва и сбыт прод-ии в рамкаходной собственности. Вертикальную интег-ю используют, главным образом компании,кот.заняты переработкой с/х прод-ии, матер-но-техническим обеспечением произ-ей, а такжекомпании, кот.имеют собственное с/х пр-во. На вертикальную интеграциюприходится около 6% с/х прод-ии, в т.ч. 7% растениеводства и5% животноводства.\Наиболее распространена в США контрактная форма агропромышленной интеграции, наосновании кот.произ-ся около 25% с/х продук-ии. Контракты заключают с фермерамипромышленные и торговые компании, а также кооперативы. \Больше всегоконтрактация развита в пр-ве и сбыте товаров, кот.бысто портятся, а такжепрод-ии, кот.поступает на переработку (в пр-ве молока ее часть составляет 95%,овощей д/переработки -83%, цитрусовых -65%). \Типы контрактов оченьразнообразны и зависят от характера производимого продукта, местоположенияфирмы, матер-х и финан-х возможностей фермера и контрактора. Различают двеосновные категории контрактов: сбытовые и произ-е.Сбытовые касаются толькоусловий реализации продукции, в них обуславливают тип, сорт и качествопоставляемой продукции, цену и условия поставки. \Производственные контрактырегламентируют условия пр-ва, обычно они заключаются до начала пр-го процесса ижестко обуславливают обязательства сторон-участников. Контрактор снабжает фермусред-ми пр-ва и материалами — комбикормд/животных или птицы, однодневные куры(в бройлерном пр-ве), предоставляет кредит, различные консультации. Поусловиям контракта фермер предоставляет землю, сороужения, иногда оборудование,свой труд. Его обязательством явл-ся выполнение произ-х операций. \Преимуществаконтрактации д/фирмы-поставщика состоят в том, что она имеет стабильноепоступление продукции в необ-е сроки, а также возможность контроля за еекачеством. Фермер имеет гарантированный рынок прод-ии по предварительнообговоренной цене, возможность пользоваться кредитом, эксплуатировать свои пр-ересурсы. Хотя юридически фермер остается свободным, хоз-ю самостоятельность онв значительной мере теряет.
 
54.Определите основные направлениясовременной внешнеэкон-й аграрной политики США и раскройте их содержание.Необходимо опр-ть три главные направления современной внешнеэкон-й продов-йполитики США: США и развитые страны, США и и страны, кот.развиваются, США исоциалистические страны. \США проводят дифференцированную политику по отношениюк этим группам стран. Развитые страны — основной рынок сбыта с/х прод-ии США:их часть в структуре амер-го экспорта превышает 50%. На развитые страныприходится 24% прод-го зерна, кот.экспортир-ся из США, 50% фуражного зерна 75%сои. М/у США и развитыми странами существуют достаточно серьезные различия ипротиворечия по вопросам высоких таможенных барьеров и др-х средств аграрногопротекционизма. \  Исторически эк-е отношения США со странами, кот.развиваются,были подчинены двум основным заданиям: захват рынка сбыта и источник дефицитногосырья. Часть стран, кот.развиваются, составляют 1/3 амер-го с/х экспорта.Ежегодно страны, кот.развиваются закупают у США 60% пшеницы, 70-80% риса, 20%фуражного зерна и 10-12% сои. СшА широко использовали «продов-е оружие» в эк-хотношениях со странами, кот.развиваются. На протяжении многих лет с/х товарыввозились в эти страны не на коммерческой основе, а в виде «подарков». \Желаяпроникнуть на рынки этих стран, США стимулировали пр-во тех с/х продуктов,кот.выгодны д/запада, предоставляя финансовую помощь, поставляя технику,удобрения кадры специалистов.Наряду с усилением собственной прод-й базы стран,кот.развиваются, образовывает благоприятные условия и д/расширения сбытанекоторых с/х продуктов с развитых стран. Внешнеэк-я деятельность США в прод-йсистеме стран, кот.раз-ся, характер-ся определенной гибкостью приспособления кразным соц-но-эк-м условиям и своеобразности путей развития отдельных стран.Она содержит в себе  разработку системы машин и технологии д/мелкого с/х пр-ва,кот.отвечает потребностям отдельных стран и типов инфраструктуры,альтернативные формы, кот.предвидят связи большого монополистического капиталапищевой пром-ти с мелким с/х, кооперативами. \Являясь наибольшим в миреэкспортером продов-я, США в тоже время занимают второе место (после Японии) поимпорту. Но несмотря на огромный объем импорта, США уделяют большое вниманиезащите интересов национ-й продов-й безопасности.  Они закупают в основном, тепрод-е товары, кот.не имеют существенного значения в рационе населения.Поставщиками продукции явл-ся широкий круг стран. \Т.о., США явл-сяклассической страной агробизнеса, где продов-я проблема решается традиционнымпутем развития агропром-й интеграции и защиты национ-го производителя.Благодаря ей в стране образована качественно новая система технологических ифинансово-эк-х связей, кот.явл.ся примером д/многих стран.
 
55.   Определите основные направленияразвития агробизнеса в странах ЕС на примере Германии, Франции. Наибольшегоразвития агропром-й комплекс достиг, кроме США, в развитых странах ЕС. Единаяс/х политика ЕС стала средством реализации таких принципов, как совместноефинансирование действий по регулированию с/х, организации гарантированногосбыта на внутреннем рынке, применению единых торгово-политических инструментови осуществлению экспорта пищевых продуктов на  мировом рынке. Страны ЕС уже вконце 70-х годов достигли самообеспечения в главных пищевых продуктах.Рассмотрим АПК Германии, как типового и наиболее сильного государства ЕС.Основное место в с/х занимает пр-во мяса и молока. Основной тип хоз-ва — семейные фермы. Наемный рабочий труд составляет только 15% занятых в отрасли.Средняя площадь с/х наделов составляет свыше 15 га, максимальная — 250 га.Каждый крестьянин явл-ся членом одного или нескольких кооперативов. Кооперациявыступает как организационная форма объединений произ-й в их отношениях сдругими звеньями н/х, выхода на рынок, в отрасли обеспечение ср-ми пр-ва иреализации продуктов. В зависимости от ступени внутренней интеграции вкооперации выделяются определенные ступени. Только на третьей ступениосуществляется полная интег-я. Наиболее важным отличием такой кооперации отсоциалистической явл-ся наличие частной собственности.\Второй важной отрасльюагроб-са явл-ся пищевая пром-ть. В этой пр-ти первуые три места занимаютмолочная, мясная пивная пр-ти. Большой удельный вес имеет пр-ва сладостей,переработка чая, кофе, мучные изделия. Много отраслей имеют сравнительноодинаковый уровень технического оснащения, трудоемкости прод-ии и продукт-титруда. Разница наблюдается только в тех отраслях, где доминируютремесленичяеские пред-я(пр-во пива, кондит-х изделий..)/ Специфика пр-ва и потребленияпищевых продуктов обуславливает относительно не большую концентрацию пр-ва.Часть мелких пред-й значительно выше. Кроме пром-х пред-й в многих отросляхпр-ва (мясной, мучной, пивной, хлебной) насчитывается несколько десятков тысячремесленеческих пред-й, кот.имеют спец-й статус. В результате индустиал-ииколичество их постоянно уменьшается./ Высокий уровень концент-ии имееткрохмальная пр-ть, пр-во маргарина и др-х пищевых жиров. /Влияние НТП иконкуренции на процесс концентрации и специализации агропр-го пр-ва проявляетсядвояко. С одной стороны, большие специализированные пр-ва имеют премущество вотрасли осуществления НТ-го усовершенствования пр-ва, изучения рынка и рекламы,переработки побочных прод-в. С-второй стороны, небольшие пред-я более гибкие визменении ассортимента пр-ии, специализ-ся на изготовлении индивид-х прод-в.Гос-я пр-я политика содействует мелким произ-м в сохранении их мест на рынке./Наряду с традиционными ср-ми (сушением, ферментацией, консервированием) всебольшее место занимает замораживание, облучение, дегидротация, сепарациясупотреблением физических и химических методов. Развивается пр-во новых видовупаковочных материалов и тары, в т.ч. предназначенных д/готовых продуктов иполуфабрикатов. Пр-ть предлагает новые сложные продукты, кот.имеют нат-е ихим-е в-ва(искуственное масло, сахарозаменители...)/ В последние десятилетиявозрпстает удельный вес отраслей, кот.пр-т прод-ию наивысшей ступени готовностии длительного срока хранения. В германии формируются новые отрасли пр-ти — пр-во глубокозамороженных прод-в, готовых блюд. Эта отрасль явл-ся важнымнаправлением индустриализации агробизнеса Германии. Их основная цель — обеспечение дешевого питания. Сущест-ют три системы пр-ва готовых прод-в,кот.отличаются м/у собой способом сохранения и поставки прод-в потребителям: вглубокозамороженном виде; в охлажденном виде (2-4С); в гарячем виде (втермосах). /В агробизнесе Франции достигнут высокий уровень интеграции.В с/х существуют разные формы интег-ии: фермерские кооперативы, союзы ферм-хкооперативов, объединение союзов, специализированные объединения животноводов,общества смешанных с/х интересов. Особенно отличаются большие интегр-е системы,кот.предст-ют собой корпорации нац-го значения и кот.используют разные ср-васвязей по пр-ву, переработке и сбыта прод-х товаров. В состав этих корпорацийвходят и финансовые организации, кот.осущест-ют финансирование пр-ва и научныеисследования. Фермерские кооперативы и объединения животноводов репрезентируютформы горизонтальной интег-ии, а наиболее большие из них — вертикальной.Кооперативы фермеров вступают в связь  с пр-ми и коммерческими пред-ми,образовывая сними агропр-е или агропр-ноторговые объединения. /Примеромгоризонтальной интег-ии  и превращение ее в вертикальную явл-ся организациядеят-ти зерновых кооперативов Франции. /Их главными функциями есть закупка,сохранение и перепродажа зерна, а также поставка фермерам товаров, кот.нужныс/х. / Зерновые кооперативы образовывают союзы регионального, а иногданацион-го зернового управления. Через эту систему гориз-й интег-иизаготовляется более 70% товарного зерна во Франции. /В овощеводстве наиболеезначительные по товарообращению агропр-е объединения в южных районах Франции./В животноводстве аграрные, аграрноторговые и агропр-е объединения работают наоснове взаимной концентрации. /НТП и агропр-я интег-я ведут к проникновениюпр-х ср-в во все отрасли и стадии приготовления еды. Эта тенденция свойственнавсем развитым странам и явл-ся важным фактором увеличения эфф-ти обществ-го пр-ва.
 
56.Японская кооперативнаясистема: ее содержание, составные части и их функции. Япония позже, чем другие страны, сталана путь индустриализации с/х. В ней преобладает земледельное направлениеразвития, животноводство развито меньше. Основная с/х культура — рис. Продажаосновной массы товарной продукции рисоводства нах-ся под контролем гос-ва.Гос-е органы скупают рис у крестьян, а потом ч/з оптовиков перепродают его врозничную торгоую сеть д/дальнейшей реализации потребителям. \Интег-е процессыразвиваются, главным обр-м, в животноводстве, а именно в пр-ве бройлеров.\Наибольее широкое распространение в Я-ии получила контрактная форма интег-ии.Эта форма получила развитие во всех отрас-х с/х, кот.поставляют прод-ию напереработку. \За последние десятилетия активизиркется деят-ть с/х кооперации пообразованию агропр-х объединений. Образовываются кооперативные хоз-е комплексыс единой системой пр-ва и перераб-ки с/х прод-ии: пред-я по перераб-ке прод-иина базе прод-ии, кот.собирается с/х кооперативами: организовываются значительнобольшие коопер-е пред-я по пр-ву мясных изделий с их дальнейшей продажей ч-зкооперативную торговую сеть: образовываютсякоопер-е оптовые рынки и аукционы,розничная торговая сеть. \В Японии различают два вида кооперативов: комплексы,кот.объединяют различные виды деят-ти. Кот.обязательно осущ-ют кредитованиесвоих членов и прием от них взносов: специализированные — в которых хоз-ваобъеденены по роду занятий, гл-м обр-м д/сбыта продукции. \В основе японскойкоопер-й системы — первоначальный сельский кооператив, кто.координируетдействия десятков фермеров, кот.явл-ся собственниками земли. \Основные функциитакого кооператива: сбыт пр-ии; сохранение фермерских взносов, обучениекрестьян новым технологиям; кредитование и страхование; организация совместногопользования оборудованием и механизмами, иногда землей; консультации и помощь воформлении соглашение по аренде и продаже земли, кот.содействует повышениюкультуры земледелия и увеличению про-ва пр-ии; обеспечение медецинского обслуживанияи помощь жителям села в приобретении товаров. \Первоначальные кооперативыобъединяются по соответств-му профилю деят-ти в прерфектуры федерации. Вобщенацион-м масштабе — Всеяпонская федерация с/х кооперативов и Центральныйкооперативный банк, кот.входит в число наиболле крупных банков не толькостраны, нои мира. \Все большее значение получают магазины сомообслуживания, натоварах которых указаны вес продукта и его цена. \Значительное место вагробизнесе Яп-ии занимают универмаги, в кот.есть продов-е отделы — компании,кот.реализуют прод-е товары под своей маркой.
 
57. Дайте характеристику особенностейразвития агробизнеса в странах Восточной Европы. Эк-я политика стран СНГ иВосточной Европы все больше ориентируется на интенсивные факторы пр-ва, на образованиестимулов д/высокой пр-ти итруда, на дальнейшие соц-е преобразования. В агропр-йсфере эфф-е использ-е этих факторов опирается на увеличение роли эк-х  рычагови стимулов, расширение самостоятельности, прогрессивные формы организациипр-ва.\ Продолжаютсяпоиски рационального объдинения больших, средних и мелкихпред-й разных форм собств-ти, путем эфф-го развития личного подсобного хоз-ва,усовершенств-ся отношения землепользования.\ С/х стран СНГ Восточной Европы насовременном этапе все больше и по новым прнципам взаимод-ет с совместнымиотраслями эк-ки, рыночные отнош-я охватывают все торасли и структурные звеньяагропр-го комплекса. Агр-я политика бывших социалистических стран ориентируетсистему этих отношений на обеспечение увелеченияэф-ти пр-ва в  агропр-мкомплексе в целом. Осуществление этой цели возможно только путем всесторонней    интенсификации пр-ва на основании НТП, глубокой и всесторонней перестройк хоз-ва стран СНГ и стран Восточной Европы, переход к цивилизованным рыночнымотношениям с хорошо налаженным хоз-м механизмом. \С целью повышения эф-типр-ва, ускорения НТП осуществляется перестройка пр-х отношений, стиля и методовхоз-го управления, поддерживается предпр-я инициатива, реформируются внешнеэк-есвязи. \С/х как основа агропр-го комплекса явл-ся источником сырья д/полученияпрод-х товаров, а также опр-ет масштабы, темпы всех др-х отраслей,кот.обеспечивают сохранение, перевозку, переработку сырья и доведение прод-иидо потребителя. В агропр-м комплексе этих стран сосредоточено от 20 до 30 %основных пр-х фондов и трудовых ресурсов. В АПК пр-ся 25-40% валовогогражданского продукта.  От уровня и эфф-ти развития агропр-го комплекса много вчем зависит интенсификация многосложного хоз-ва в целом, его эк-ки, темпы икачество экон-го роста СНГ и Восточной Европы.
 
58.Охарактеризуйте особенностиаграрной реформа в странах СНГ. \Разные эк-е, пр-е, соц-е и др-е факторы оказали влияниена ход и форму проведения аграрной реформы в странах СНГ, на формированиемногосложного хоз-ва и переход с/х пр-ва к рыночным отношениям. \Сегоднясформировалось несколько направлений развитая аграрной реформы. В Белоруссии,Молдавии, Украине до сих пор сохранились большие гражданские хоз-ва — колгоспыи радгоспы, одновременно получили развитие личные подсобные и фермерскиехоз-ва. В этих странах преобладает гос-я собственность на землю при наличииправа на частную земельную собственность. \В России ликвидирована монополиягос-ва на землю, предвидена возможность передачи земли в частную собственность,введена система купли-продажиее д/личных хоз-в, содоогородных наделов и земельпод зданиями. Приватизация земли — одно из основных направлений земельнойреформы. Законодательно закреплена равноправность разных устоев, формсобственности и хоз-я(Закон «Про земельную реформу»). Вначале 1992 г. Быливведены ср-ва по увеличению фермерских хоз-в при одновременной быстройреорганизации колгоспов и радгоспов. \В Армении и Азербайджане  аграрнаяреформа направлена на развитие мелкотоварного крестьянского хоз-ва, на передачуземли в частную собственность. \В странах Средней Азии приоритетнымнаправлением остается гос-я собств-ть не землю при передачи ее в владение ипользование гражданам, предпр-м и орган-м при одновременном увеличении кол-ваземель в личных подсобных хоз-х. Основное направл-е в этих странах приформировании многосложного хоз-ва — сохранение колгоспов и радгоспов, ихреформирование на основе самофинансирования и самоокупаемости. \В каждой стране СНГ формируется собственная правовая база образования многосложногохоз-ва и земельных отношений, кот.обусловлены их спецификой. \Неурегулированныйпроцесс ценообразования привел к  резкому сокращению пр-ва. \Анализ состоянияс/х  в сранах СНГ показывает, что существующий ценовой механизм до сих пор необеспечивает произв-й с /х прод-ии прибылью д/норм-й хоз-й деят-ю. \Д/успешногопроведения аграрной реформы и перехода к рыночным отношениям в России и СтранахСНГ необх-о сформировать рыночный мех-м, кот.будет объединять рынки ср-в пр-ва, прдметов потребления, раб.силы и капиталов. Сейчас развитие рыночныхотношений в с/х усложняется такими обстоятельствами: Монопольное состояниеотраслей, кот.поставляют д/с/х ср-ва пр-ва; слабое финансовое положение многихс/х пред-й  из-за высоких цен на ср-ва пр-ва; большие %-е ставки по кредитам;несовершенство налоговой системы. Это вызвано серьезными недостатками ворганизации пр-ва и труда, фактическими ценами на ср-ва пр-ва и материалы.
 
59.В чем состоят особенностиформирования нац-х АПК в странах Африки. Страны Африки, особенно Запад,оставаясь одними из самых слаборазвитых аграрных регионов мира, обеспокоеныпоиском новых путей стимулирования пр-ва с/х продуктов. Все чаще они отказ-сяот предыдущих моделей преобладающего пром-го развития, кот.делают убытки др-мотраслям эк-ми и тормозят достижение прод-й самообеспеченности в будущем. Приэтом в своем выборе с/х проектов они все шире опираются на принципы эк-йцелесообразности, кот.понимают как соответствие возможностей каждой страны еепотребностям; а также действуют в направлении объединения  усилийзаинтересованных стран региона совместном владении бассейнами рек, образованиибольших ирригационных систем , пр-ве удобрений и с/х техники. Широкое развитиеполучает агробизнес на основании интеграции гос-го, иностранного и национ-го капиталовю.При этом эк-я роль гос-ва в аграрном секторе эк-ки осуществляется в достаточношироком диапазоне — от «административной децентрализации» до так называемого«структурного регулирования». \ВСинегале своеобразно соединяетсяобщинно феодальная собственность на землю с активным проникновением в селотоварных отношений в ходе децентрализации административных структур. \Гос-вопытается изменить монокультурную арахисовую эк-ку страны с помощью введенияновых культур — риса, сахарного тростника, овощей. При этом напор делается какна поддержку больших землевладельцев и собственников пред-й пищевой пр-ти, таки на решение региональных аграрных проблем. Так успешно реализуются масштабныепроекты развития перспективных районов товарного рисоводничества  в провинцияхКазаманс и Флев. \Появились изменения в сфере организации пр-ва. Так, началсяпереход к использованию индустриальных методов семейных наделов земли.Появились новые формы соц-й организации пр-ва: возросла роль женщин вземледелии, увеличилось количество решений, кот.принимаются коллективно.Синегал делает напор на первоочередное формирование 2 и3 сфер нац-го АПК,используя концессии, контрактацию, совместные общества и смешанноефинансирование. Но процесс диверсификации агропр-го пр-ва происходит тяжело.Рост товарности отдельных хоз-в ограничивается отсталостью и консерватизмомземельных отношений, а значительная зависимость от иност-го капиталасдерживает возможность быстрого роста валютных накоплений.  Такое состояниеусиливается прод-м дефецитом в стране. \В Гвинее одной из комплексныхпрограмм была программа «Агрогвинея», кот.предвидела образование большихплантаций д/пр-ва с/х культур, а также перерабатывающих предпр-й на местах.Программа охватывала также кооперативы и крестьянские хоз-ва. \Во времяреализации этой программы выявились наиболее эфф-е формы агропр-й интеграции:заводы-госгоспы; агропр-е пред-я по пр-ву одного вида с/х культур (рис,цитрусовые, овощи, бананы, фрукты); агропр-е объединения по пр-ву и переработкеряда видов с/х культур. \Страной с наиболее глубокими агропр-ми традициями вЗападной Африке считается относительно процветающий Кот-д¢Ивуар. Еще в начале 60-х г. Сразу послеприобретения полит-й независимости страна отказалась от путей осуществленияпрограммы индустриализации, каким продвигались большинство соседних стран.Вместо этого внимание было сосредоточено на стимулировании пр-ва с/х прод-ии сориентацией на мировой рынок. Основной напор делается на большие плантационныехоз-ва капитал-го типа с использованием передовой агротехники, кот.покупается впром-но развитых странах.  За ними закрепилось пр-во основных экспортных с/хкультур: кофе(3-е место по пр-ву в мире), какао(1-е место по пр-ву в мире),кот.дает 80% валютных поступлений гос-ва. \Государства Центральной и ЮжнойАфрики находятся на разных ступенях как общеэк-го, так и только агропр-гозначения. Если в Зимбаве, Кении сделали определенное кол-во шагов напути формирования как 2, так и 3-й сферы нац-го АПК, то менее развитые -Ангола,Мозамбик, Танзания, Эфиопия — только образовывают предпосылки д/разработкиперспективных моделей своих нац-х АПК в будущем. 80-е года стали переломнымид/Анголы, Мозамбика, Танзании, Эфиопии. В этом десятилетии ими были начатыновые большие преобразования собств-й агросферы: формирование внутреннегопрод-го рынка, расширение соц-й базы первоначальных звеньев с/х, либерализациярынка, в т.ч. финансового, знакомство и изучение возможностей практическогоприменения интенсивных технологий и современных методов агрокультуры, изменениефункций гос-го сектора, новая кадровая политика. Происходит изменение модели ихиндустриального развития, перенос акцентов с преобладающего развития пром-ти напервонач-ю индустриа-ю с/х, поворот к строит-ву и реконстр-ии пред-й пищевой,кожной, текстильной пром-ти, образование элементов пр-но-технич-йинфраструк-ры, организация исследований сбыта с/х прод-ии за рубеж, расширениеэк-го  сотрудничества со странами, кот.развиваются.
 
60. Каковы особенностиагропр-го развития стран Азии. С конца 50-х годов в регионе начинает разворачиваться «зеленаяреволюция», пик которой пришелся на конец 60-х годов — начало 70-хг. Благодаряей везде росли объемы с/х пр-ва и происходило углубление специализации стран напр-ве ограниченного количества культур. Индия, Непал, Пакистансосредоточили усилия на выращивании риса и пшеницы, Шри Ланка -риса испеций, Бангладеш — риса и джут?.. В связи с отсутствиемпоследовательности в проведении аграрных преобразований традиционный(докапиталистический) сектор с/х так и не получил дополнительных стимуловд/роста аграрного труда. \Динамичный рост эк-ки стран Южно-восточной Азиипринято связывать с процессами так званой новой индустр-ии, кот.разворачиваетсяв Малайзии, Таиланде,  Филиппинах уже во втором поколении. Высокие истойкие среднегодовые темпы увеличения ВВП (в Сингапуре и Таиланде выше 10% запоследние годы ), больший удельный вес обрабатывающей пр-ти и его структуры (всреднем около 20%), удивляющий объем экспорта, в т.ч. часть в нем пр-го(80-85%), все возрастающая прибыль на душу населения (в Брунее, нап-р, за счетприбылей от экспорта нефти составляет одину из больших в мире), чтосвидетельствует про непосредственное приближение эк-к этих стран до уровняпр-но развитых стран. В целом воспроизв-й комплекс стран Южно-Восточной Азииостается раскрытым, достаточно не сбалансированным, с неодинаковыми темпамиразвития. С начала 70-х годов было сделано давление на введение достижений«зеленой революции» в с/х с целью увеличения его произв-ти и более быстроеовладевание существующими природными ресурсами, и положившее начало процессасближения земледелия и пром-ти, их взаимодействие на едином техничноморганизационно-техническом  финансовом основании. Движение в этом направленииприобрел длительный и затяжной характер, кот.не содействовал быстромупреодолению отрыва темпов роста пром-ти от с/х и возникали разногласия вовремена траекторий их развития. Использование технологических ср-в «зеленойреволюции»все еще не превело к полному избавлению от отсталости и соц-йполяризации аграрного сектора, не способного в существующих условиях статьсущественным источником нагромождений д/приобретения ср-в пр-ва, кот.дорогостоят. Основу с/х стран региона составляют мелкие и мельчайшие крестьянскиехоз-ва, в кот.занята часть населения. С конца 70-х годов в регионе начинаютвозникать современные типы агропр-х хоз-в (частно-капитал-го игосудорственно-капиталистического типа) в виде анклавов  большого пр-ва,особенно в Малайзии и Таиланде. Начинает выделятся как самостоятельнаяподотрасль животноводство (на Филиппинах), хотя зависимость от импорта мясаостается весьма существенной. Попытку превратить агроиндустрию в источниквнутренних накоплений сегодня осуществляют Индонезия, Малайзия, Филиппины иТаиланд, хотя они не придерживаются какой-либо общей стратегии.
61.Дайте характеристикуразвития агробизнеса в Латинской Америке. В агропр-м комплексе большей частирегионов ЛА большую роль играют ТНК. Современные ТНК США имеют больший, чемстолетний опыт проникновения в с/х региона. Отработанный ими механизмрегулирования путей развития хоз-ва показывает, что в современных условиях онпрактически полностью изменил гос-во. \Функции ТНК: 1. Переработка — транспортировка — сохранение — сбыт с/х прод-ии, кот.выращена земледельцем,преимущественно мелким, с преобразованием землед-ца в полностью зависимого отТНК поставщика дешевого сырья, кот.диктуются условия пр-ва, цены, квоты. Какправило, цена на сырье не покрывает затрат пр-ва, основанного, глав-м обр-м, наэксплуат-ии биологической энергии людей и животных. \2.контроль надпоставщиками машин и с/х техники, захват рынка удобрений. \3.контроль над с/хнаукой. \4.монополизация торговлипатентами и семенами.\5.моноп-я внутреннегорынка, не допускание к внутрен-му рынку национ-х хоз-х структур, таких каккооперативы, вклычая сбытовые. \ Именно иностранный латифундизм, как открытый,так и скрытый(ч/з подставных лиц — как физических, так и юридических) явл-сятой материальной основой, кот. Позволяет ТНК защищать свои экспансионистскиеинтересы и игнорировать волю национ-х обществ относительно суверенного эк-горазвития. \В Мексике расчет на то, что аграрная реформа поможет привлечьв с/х частные инвестиции, поа не оправдаются. Иност-й капитал тоже плохо «идет»в с/х: только 0,9% всех иностр-х вкладов приходится на аграрный сектор.Неблагоприятное соотношение цен на с/х и др-е виды прод-ии сокращаетвозмозности самофинансирования с/х. Все это отражается на развитии с/х иприводит к большой кредитной задолженности селян. По инициативе гос-вавнедняются в жизнь разные программы, направл-е на помощь с/х. В гос-й программы«Солидарность» был образован нац-й фонд поддержки агропред-й, предназн-йд/финансирования ряда гос-х пректов, стр-ва разного вида мелких пром-х пред-й внаиболее бедных с/х районов.
 
38.В чем состоит сущностьпродовольственной безопасности страны? Страны, кот. Не могут обеспечить засчет собственного пр-ва должный уровень продовольствия д/своих граждан ониоказываются в продов-й зависимости от более развитых стран. В связи с этимсуществует понятие продовольственной безопасности страны. Соответственномировым критериям прод-й безоп-ти страны гранично-критическое значение импортане должно превышать 30%. В противопол-м случае это будет означать потерюпродов-й независимости и безопасности страны. Объемы закупок продуктов питанияза границей продовольственно зависимыми странами увеличивается и это истимулирует агробизнесовые структуры стран-экспортеров к наращиванию их пр-ва.В результате страны импортеры теряют ограниченные собственные и заемныевалютные ср-ва на закупку продовольствия, а не современных агротехнологий иагрохимикатов, стойких д/вредителей и болезней сортов растений, новых природныхлиний животных, птиц, необходимых д/повышения собственного с/х.
23.По каким направлениямразрабатываются основные элементы планирования ассортимента на предприятияхАПК? Ассортиментный план следует разрабатывать отдельно по каждому видупродукции. Основные элементы или фазы планирования ассортимента разрабатываютсяпо таким направлениям:1.беспрерывный анализ и контроль за действием внешнихфакторов;2.проведение исследований продукции и процессов;3.критическоеоценивание пр-ии, кот пр-ся предприятием;4.принятие решений про изменениепр-ии, кот. Пр-ся, про пополнение товарного ассортимента пр-ии новыми видами.Прекращение пр-ва пр-ии, кот. Не имеет спроса;5.разработка спецификации новыхвидов пр-ии соответственно требованиям потребителей;6.расмотрение предложенийпро освоение новых видов пр-ии и про новые технологии пр-ва;7.определениевозможностей пр-ва новых видов пр-ии;/8.организация и проведение пробных продажновых видов пр-ии;9.анализ результатов и подготовка рекомендаций;10.оцениваниеи пересмотр всей программы.
37.Какими причинами вызванасовременная продовольственная проблема в мире? Продовольственная проблема существовалана протяжении всей истории человечества, со второй половины 20 столетия онаприобрела всемировой масштаб. Сущность этой проблемы состоит в том, чточеловеческое общество, не обращая внимания на колоссальные достижения науки итехники, не в состоянии обеспечить равномерное и полноценное питание населениюнашей планеты. К первой группе относятся развитые страны — США, Канада, страныЕвропы, Япония и др. Ко второй — большинство стран Азии, Африки и ЛатинскойАмерики. Население индустриально развитых стран составляет около 30% общегоколичества населения мира, а приходится на эти страны около 60% мирового пр-ва.В странах, кот. Развиваются, где проживает 2/3 населения мира, темпы увеличенияпр-ва продовольствия отстают от темпов увеличения спроса на него. Среднеепотребление продовольствия на одного человека в развитых странах составляет3390 калорий, а в странах, кот.развиваются только 2070 калорий в день. Массовыйголод может быть вызван двумя основными причинами: во-первых, временное нарушение«нормальных»климатических условий в любом регионе или стране; во-вторых,существует перманентный «хроничный голод», кот.является результатом отсталогосостояния экономики страны.
 
25. Какие существуют видырекламы и в чем особенность каждого из них? Необходимо различать внутрифирменнуюрекламу, рекламу с целью образования престижа предприятия в обществе и рекламус целью расширения сбыта продукции. Главная задача внутрифирменной рекламысостоит в том, чтобы привить сотрудникам веру в собственное пред-е, показатьтесную связь их работы с результатами работы пред-я. Средствами внутрифирменнойрекламы являются: соответствующий уровень организационной структуры пред-я ихорошие отношения м/у руководством и сотруд-ми, соц-е льготы д/сотрудников,ведение фирмовой газеты, образцовое поведение руководства фирмы в общ-ве.Реклама с целью образования престижа предприятия  находится в тесной связи свнутрифирменной рекламой  и необх-ми условиями ее успеха явл.: контакты спредставителями прессы (предоставление информационных материалов, выставлениедеятельности фирмы в выгодном свете  оглашения в прессе, кот.рекламируют несаму прод-ию, а достижения фирмы, участие руководства фирмы в общественнойжизни страны. Реклама с целью расширения сбыта явл. Основной. Она тесно связанас изучением рынка и всеми ср-ми маркетинга.
8.Какие противоречия существуютв системе продовольственного маркетинга и как они решаются? В системе продовольственногомаркетинга есть определенные экон-е противоречия. Потребители заинтересованы вобеспечении наибольшего качества  еды по наименьшим ценам. Фермеры хотятполучить наибольшую прибыль от продажи своей прод-ии. Посредник маркетинговогопродовольствия хочет достигнуть также наибольшей прибыли. Поэтому одно изосновных заданий маркетинга состоит  в примерениии этих конфликтных,противоречивых требований. Это происходит на рынке, который представляет собойарену д/организации и облегчения предприн-й деятельности, где можно выяснитьглавные эк-е вопросы: что производить и как сбывать, распределять продукцию.
  
20. Розкрийте сутнисть окремихелементив?
Перший елемент маркетингупередбачаэ комплексне вивчення ринку, охоплюэ дослiдження усiхосновних його сегментiв, функцiй та аспектiв з метою застосування результатiв аналiзудля розробки та успiшноговиконання пiдприэмством договiрних забовязань.
Другим елементом маркетингу эреклама, за допомогою якоiпередбачаэться iнформацiя, що переконуэ покупця у доцiльност придбання прдукцii.
Третiй элемент маркетингу –органзацiя реалiзацii продукцii –важливий з трьох причин: -по-перше,основною турботою пiдприэмства унових умовах виробництво такоii продукц, яка маэ шанси бути прибутково проданою, а не намагання збутипродукцiю, на виробництвi якоi пiдприэмствоспецiалзувалось; -по-друге, коли збут стаэ частиноюмаркетингу. Його ефективнiстьпiдвищуэться завдяки блiьш тiсному звязку з рекламною роботою, дослiдженням ринку та плануваннямасортименту продукцii; -по-трете, змiнюэться характер роботи щодо збуту продукцii.
Четвертий елемент маркетингу–управлiння i планування асортиментупродукцii –його невiдэмна частина. Економчно необгрунтованi плани збуту и реклами не зможутькомпенсувати помилки, допущенiранiше при плануваннi асортименту продукцii.
Цей процес полягаэ у плануваннi всiх видiвдiяльностi, спрямованих на ефективне виробництво и збут продукцii, з урахуванням вимог споживачiв. Вiн вiдбуваэтьсябезперервно.
П`ятий елемент маркетингу –цiноутворення. При розробцi стратегii маркетингу необхiдновизначити конкретний рiвеньцiн у межах допустимих значень.Фахiвець у галузi маркетингу маэ ретельно вивчити попит,оцiнити витрати та проаналiзувати позицii конкурентiв, перш нiжбуде встановлено цiни на рiзнi види продукцii. Методику розробки цiновоi стратегii буде розглянуто окремо.
Шостий елемент маркетингу –освоэння тавпровадження на ринок нових видiвпродукцii. Для вирiшення цього питання слiд встановити менш конкретнi строки досягнення максимального обсягупродаж даного продукту або моделi,час початку його наступноiмодернзацii та строки передачi на ринок високоякiсноi продукцii.
Сьомий елемент маркетингу–матерально-технiчнезабезпечення пiдприэмства-у значнiй мiрiвпливаэ на ефективнiсть  та ритмiчнiсть виробництва, визначаэ ступiнь задоволення споживачiв та господарський доход пiдприэмства-виробника.
Восьмий елемент маркетингу –дiюча система планiв и договорiв пiдприэмстваи включення ряду нових. Вiн необхiдний для управлiння виробництвом и збутом продукцii, яка постачаэться на вiльний ринок.
Дев`ятий елемент маркетингу –системаконтролю –включаэ: контроль за виконанням рiчного плану маркетингу; контроль за прибутком, якийпередбачаэ вивчення доходiввiд рiзних видiвпродукцii, ринкiв, регонiвта каналiв збуту; контроль ефективнiстю, який передбачаэ дослiдження шляхiв пiдвищеннявитрат на маркетинг; стратегiчнийконтроль, який забезпечуэ аналiзпроблем, дозволяэ встановити, чи вiдповiдають прдукцiя, ресурси и завдання пiдприэмства вимогам цiльових ринкiв.                                                
35.В чому полягають основнi принципи державного регулювання агробiзнесу?
Основнi принципи державного регулювання визначаються такимиположеннями:
-здiйснення державного регулювання як доповнення доринкового механiзму з метою узгодження дiй усiх його элементiв;
-державнe регулюванняузгоджуэться з iнтересами товаровиробникiв и не маэ щодо них адресного характерута регулюэ пропорцii суспльноговиробництва на макрорiвнi;
-межi державного регулювання визначаються межами дii обэктивних економiчних законiв та конкретними завданнями, якi стоять перед суспiльством;
-державнe регулювання здйснюэться, якправило, за допомогою економiчнихзаходiв шляхом розробки комплексних цiльових програм та вiдповднодо дiючого законодавства.
26. У чому полягають особливостi розробки бiзнес-планiвна пiдприэмствах АПК.
Визначаючи мету розробки бiзнес-плану, можна видiлити принаймнi чoтири напрями його призначення:
-по-перше, вiн призначаэться для пiдприэмства, яке його розробляэ. Тут вiн вiдiграэроль плану-прогнозу на певний перiод.Строки дii такого плану можуть бути рiзнi –вiдодного року до пяти, десяти и навiтьбiльше. В умовах ринковоi економiки пiдприэмствоне може успiшно дiяти, не маючи такого плану;
-по-друге, бзнес-план призначаэться дляможливих кредиторiв та iнвесторiв пiдприэмства.Бзнес-план маэ обгрунтовано довести платоспроможнiсть и сiтйкiсть цього пiдприэмства;
-по-третэ, бзнес-планпризначаэться для споживачiвпродукцii даного пiдприэмства та його сумiжникiв. Тут необхiдно показати, що пiдприэмствовипускаэ високоякiсну продукцiю и функцiонуэ ефективно;
-по-четверте, бзнес-планокремих пiдприэмств використовуэтьсяуправлiнськими структурами рiзних рiвнiвпри розробцi iндикативних планiв, прогнозiвта галузевих и регональних програм економiчного та соцiального розвитку.
47. При якiй умовiвиробництво цукру в Украiнi може бути конкурентоспроможними на свiтових ринках. Бiлий цукор, що виробляэться в Украiнi, як правило, не вiдповiдаэмiжнародним стандартам, тому на мiжнародному ринку його можна продатилише зi знижкою. Приблизно третинаукраiнських цукрових заводiв можуть переробляти iмпортний цукор-сирець. Можливо, поблизупортiв, скажiмо, в Одесi буде вигiднiшевиробляти цукор з iмпортованогосирцю, нiж з украiнських цукрових бурякiв. Виробництво цукру в Украiнi буде конкурентоспроможним лише тодi, коли доходи вiд продажу цукру за цiнами свiтовогоринку перевищуватимуть сумарнiвитрати, повязанi зпридбанням виробничих факторiв(земля, посiвний матерiал, енергiя, переробка тощо) також за свiтовими цнами.
13. Пояснть у чому полягають окрем функцмаркетингу.
1)функции обмена: покупка(сбор), продажа;
2)физические функции: хранение,транспортировка, переработка;
3)облегчающие функции:стандартизация, финансирование, допущение риска, развязка рынка.
Функция покупки –поискисточников поставки сбора продуктов, закупка может быть представлена в видесбора сырья в районах производства или сосредоточения готовых продуктов в рукахдругих посредников для удовлетворения спроса конечных потребителей.
Функцию продажи нужно пониматьшироко, сюда относят операции (реклама, стимулирование сбыта), выбор единицысбыта, который связан с расфасовкой, упаковкой, приближением к потенциальномупокупателю.
Физические функции -это тедействия, которые включают манипулирование товара: перемещение товара, грузоваяобработка, физическая смена товара.
Фукции хранения касаютсяналичия товара на складе.
Функции транспортировки имеютцель –чтобы нужный товар был в нужном месте.
Функция переработки иногдавключает в систему маркетинга, сюда входят операции которые изменяют формупродукта, готовят его к потреблению.
Функции облегчениянепосредственно не включаются ни в физич. ни в обмен. правомсобственности.Стандартизация особенно важна для продуктов питания. Продукциядолжна отвечать определенным условиям.
Функция финансирования-использование денег для осуществления разных финансовых действий в сферемаркетинга. Может принимать форму кредита от разных кредитных учреждений.
Функция допущения риска –нужноиметь в виду, что могут быть определенные расходы.
Функция разведки рынка- сборданных про ситуацию на рынке.
50. Якими особливостямихарактеризуэться глобализация товарних потокив с/х продукции.
Развитие мировой торговлихарактеризуется процессами глобализации и регионализации.  Глобализация товарных потоков с/х продукции и продовольствия проявляется у деятельностимеждународных продовольственных компаний (МПК). Большую часть переработ. прод-яи значительную часть с/х продуктов которые поступают на международный рынок,производятся в рамках или под техническим, финансовым, организационным влияниемМНК. Деятельность МНК содействует созданию нового международного рыночногопространства, они являются основными носителями и катализаторами увеличенияэффективности национальных продовольственных систем. Новым явлением в 90 гг.стало то, что темпы вывоза К. МПК опережали темпы увеличения продовольственногоэкспорта. Еще одной особенностью 90-х гг. стало подключение к вывозу К.компаний, которые заняты в оптовой торговле продовольствием, и в сфереобщественного питания. Эта тенденция тесно связана с повышениемвзаимнокрнкурирующей торговли готовым продов-м и глобальной стандартизациеймодели потребления прод-я, и появлением необходимости и возможностейутверждения вертикальных систем продвижения продов-я к потребителю. Т.о.,глобализация в сфере агробизнеса ведет к увеличению эффективностиагропромышленного производства и создает благоприятные условия для болееравномерного потребления продуктов питания в отдельных странах.
15.Яку роль вiдграють iнновацii у систем маркетингу. Нововведення (iнновацiя)–це вiдкриття, вияв и використанняновоi iдеi.Для виробникiв харчових продуктiв важливе значення мають:
1.Новi методи та прийоми маркетингу, як часто пiдвищують ефективнiсть виробництва.
1.Новi продукти або послуги, якi додають продуктам новi цiннi властивостi.
3.Новi пiдприэмницькiорганзацii, так як харчопереробнийкооператив, спiльнi пiдприэмстварiзних фiрм або новiканали маркетингу (наприклад, збуд швидко приготовлених продуктiв, напiвфабрикатiв,кулiнарних виробiв и страв).
Новi види продовольства проходять «цикл життя продукту». Напочатковiй стадii при розробцi iх потрбнiзначнi витрати дослiдження и маркетинг. Якщо новий продуктдосягаэ стадii визнання, це стаэ досить вигiдним для фiрми «першопрохiдця». Коли продукт вступаэ у стадiю масового збуту, вiнпочинаэ привертати увагу плагiаторiв и втрачаэ первiсну унiкальнiсть,а прибутки зменшуються.
Стадiю насичення ринку характеризують зниження цiни, зменшення до мiнiмуму прибуткiв та поширення iмiтацii и пiдробок. У цей час фiрма розраховуэ отримати наступний продукт-новинку длявпровадження. Лише деякiмарки и продукти уникають такого «життэвого циклу».
49.Яка с/х прдукцiя Украiни користуэться найбiльшим попитом на зовнiшнiхринках. Останнiм часом вiдмiчаэться, що у свiтовому спiвтовариствi з виробництва с/х продукцii на найважливiших продуктiв харчування: зерна, цукру олii, мяса, продуктiв переробкимолоко тощо. У зовнiшнiй торгiвлiаграрною продукцiэю Украiни основними споживачами э краiни ЭС, Росiя, Белорусь, Iзраиль, Корея, Польща та iншi. Найбiльшим попитом на зовнiшнiхринках користуються олiйнi культури, продовольча и фуражнапшениця, мясо и продукти його переробки. зА даними Державного комiтету статистики, в 1998 р. Украiна експортувала 12% всього обсягуекспорту пшеницi до Iзралю, 16%- до Кореi, майже 6 –до Швейцарii, Угорщини та кран СНД, близько 15%-докран ЭС. Експорт насiннясоняшнику в 1998 р. до Туреччини становив  17% всього експорту, краiн ЭС –65, краiн                        СНД- близько 2, до Марокко-5, до iнших краiн-11%.
21.Якi три базовiметоди розрахунку первiсноi цiни на продукцiю АПК передбачаэ концепцiямаркетинга. Концепцiя маркетингапередбачаэ три базових методи розрахунку первiсноiцiни на продукцii АПК: на основi сумарних витрат и розрахункового (очкуваного) прибутку,на основi балансових оцiнок ринкового попиту и пропозицii, на основi оцiнкиринковоi конкуренцii.
Метод встановлення цiни на основi сумарних витрат и очiкуваного прибутку передбачаэ визначення цiни реалiзацii 1ц продукцii, яка дорiвнюэ середнiм витратам на виробництво 1 ц цiэ продукцii и середньому прибутку у розрахунку на одиницю продукцii.
Другий базовий метод цiноутворення грунтуэться на збалансуваннi ринкового попиту й виробничих витрат ивизначеннi оптимальноi цiни за найвищого рiвня рентабельностi.
Третiй базовий метод цiноутворення використовуэться, коли виробник стикаэться зконкурентами, якi реалiзують аналогiчну продукцiю. При цьому цiна може бутивстановлена нижче ринковоi,на ii рiвнiабо вище –залежно вiд запитiв споживачiв, можливостi надання послуг, створеного уявлення про продукцiю реальних або гаданих  вiдмiнностеймiж продукцiэю рiзних виробникiв або продукцiэю продавцiв и кокурентним середовищем.
39. У чому полягають цiлiФАО та iнших мiжнародних органзацiй.  Для вирiшення продовольчоiпроблеми ООН у 1945 р було створено продовольчу та с/х органiзацiю –ФАО. До складу входить 169 держав и ЭС. Украiна не э членом Фао. Головна мета ФАО- лiквiдацiяголоду й покращення харчування через пiдвищення продуктивност с/х, рибальства й лiсництва та через справедливий розподiл продовольства.
Функцii ФАО:
-розробка й здiснення програм допомоги с/х;
-надання консультацiй урядам з питань полiтики й планування в галузi с/х;
-аналiз й розповсюдження iнформацii про с/г й продовольчу ситуацiю в свiтi;
-обговорення на мiжрядовому рiвнiпроблем продовольства й с/х.
Для розподiлу продовольчоi допомоги ще у 1962 р була заснована Свiтова продовольча програма, яка э органiзацйним елементом системи ООН. Ii головна мета –надання продовольчоi допомоги  краiнам, якiмають низький економiчний рiвень розвитку, або потерпають вiд стихiйного лиха. Фiнансування цiэ проблемиздiйснюэться, в основному  зарахунок краiн-донорiв, якiнадають або грошовi кошти, абопродовольчi товари для того, щоб допомогабула стабильною й не залежала вiднесподванок, при цiй программi засновано Мiжнародний надзвичайний резерв, який контролюэ необхiднi запаси продовольства; цi запаси зберiгаються в краiнах-донорах i в разi потреби негайно надходять у розпорядження програми.
До складу ФАО входить також iнвестицiйний центр, який сприяэ розробцi iнвестицйних програм для кран, що розвиваються. В 1977 рбуло засновано Мiжнароднийфонд с/х розвитку, для якого увйшли 158 держав, и головна мета якого –сприяннярозвитку с/х в краiнах, щорозвиваються, для подолання голоду й злиденностi.
16. в чому суть закона проринкові зони
Переробник харчовой сировининамагається звести до мінімуму витрати на перевезення сировини і готовоїпродукції. Якщо сировину перевозити дешевше, ніж кінцеві продукти, торозміщення під­приємств буде орієнтовано на споживача. У випадку, коли транспор­туваннясировини дорожче, ніж кінцевої продукції, завод розміщу­ють поблизу сировинноїбази. Зміна вартості доставки с/г сировини або готової продукції може викликатипереміщення підприємств у місця, де забезпечується зниження витрат.
Одні переробники сировини продають своюпродукцію тільки на місцевих або регіональних ринках, інші реалізують їїповсюдно і мають свої збутові підрозділи на території всієї країни.
Переробники визначають розмір ринковоїтериторії, яка обслу­говується кожним підприємством та центром збуту продукціїу відповідностідо закону ринкових зон. Суть цього закону полягає утому, що територіальний кордон між двома або більшим числом ринків абовиробничих підприємств є геометричним місцем точок, де ціни на кінцевупродукцію, включаючи транспортні витрати, рівні для продавців на кожному зринків. Припустимо, що підприємство «А» має заводську ціну 2 дол. заодиницю продукції, а у під­приємства «Б» собівартість тієї жпродукції вище і ціна вже 3 дол. за одиницю. Обидва підприємства ділять міжсобою зону у 800 км таким чином, що підприємство «А» будеобслуговувати ділянку про­тяжністю 480 км, а підприємство «Б» — 320км. У цьому пункті, або на кордоні ринків, кожне підприємство встановлює одну іту ж ціну реалізації — 5 дол. В усіх інших точках або підприємствах«А», або підприємство «Б» має конкурентну перевагу.Зрозуміло, зміна собівартості або ціни зрушує ринковий кордон.
17. На які групи можна поділитипосередників, їх роль.
Серед форм і методів реалізаціїпродуктів харчування можна виділити дві основні групи — заготівля ібезпосередня реалізація споживачам.  Заготівля  здійснюється  посередниками, які  є зв'язуючою ланкою між виробниками і споживачами.
Посередники у продовольчому маркетингуможуть бути розподілені на такі групи: А. Торгові посередники: 1) роздрібніторгівці; 2) оптові торгівці. Б. Агентські посередники: 1) брокери; 2)комісіонери. В. Біржові посередники. Г. Переробники та виробники (фабриканти).Д. допоміжні організації.
Торгові посередники купують товар у виробника іпродають споживачеві з метою отримання доходу.Роздрібний торговець ку­пуєпродукти для перепродажу безпосередньо кінцевому споживаче­ві.
Оптовий торговець продає товари роздрібнимторгівцям, іншим оптовикам та промисловцям, але не збуває їх в істотнихкількостях кінцевим споживачам.
Агентські посередники діють як представники своїхклієнтів. У дійсності агентські посередники продають не товари, а послуги —знання ринку та «ноу-хау».
Агентські посередники поділяються надві групи— комісіо­нерів і брокерів. Різниця між ними у ступеніповноважень.
До функцій комісіонера входить: фізичнеманіпулювання з про­дуктом, договір про умови продажу, справляння плати звідрахуван­ням з неї своєї винагороди і вручення решти своєму довірителю.
Брокер, як правило, безпосередньо нерозпоряджається про­дукцією. Він точно додержується вказівок свого довірителя іволодіє меншими повноваженнями у переговорах щодо цін, ніж комісіонери.
В галузі сільського господарстваприклади цих двох категорій агентських посередників — фірми комісійного продажухудоби і зернові брокери на хлібних біржах.
Спекулятивні посередники — скуповують та перепродаютьпродукти з метою одержання прибутку за рахунок зміни цін. їх на­зиваютьторгашами, спекулянтами, шахраями та розподільниками. Так, зерновий спекулянтза один день торгів може скупити і продати зерно декілька разів. При цьому вінризикує, тому що ціна може впасти.
Переробники та виготовннки (фабриканти) — займаютьсязміною форми продукту. Підприємці боенного, борошномельного та плодоконсервноговиробництв займаються також закупівлею сирови­ни для себе і оптовим продажемсвоєї готової продукції роздрібним торгівцям.
Допоміжні організації — сприяють різним посередникаму ви­конанні їх завдань. Одна група цих організацій надає оснащення, можливістьманіпулювати продукцією або зведення покупців і про­давців. Приклади цієї групи— худобопригонні компанії, зернові біржі та плодоовочеві аукціони.
Інша група — торгові асоціації. Їх мета— збирання, оцінка та передача цінної інформації конкретній групі підприємствабо тор­гівлі Безпосереднє доведення продуктів до споживача здійснюється черезторгову мережу. При цьому форми реалізації можуть бути різними. Це — великіуніверсами (супермаркети), невеликі спеціалізовані магазини, торгові автомати,магазини заказів, продо­вольчі ринки (базари), різні форми громадськогохарчування (великі ресторани, невеликі закусочні, кафе, буфети та ін.).
18. Які стадії проходить процесупровадженяя марк. діяльності на підпр. АПК
Практична реалізація концепціїпродовольчого маркетингу відбувається на підприємствах АПК. З цієї точки зорупродовольчий маркетинг — це система організаційно-технічних, фінансових такомерційних функцій підприємств, спрямованих на найбільш повне і швидке задоволенняпотреб споживачів у сільськогосподарській продукції і продовольстві. Безорганізації маркетингової діяльності неможлива успішна робота ні одного аг­ропромисловогопідприємства.
На звичайному підприємстві уагропромисловому виробництві процес впровадження маркетингової діяльностіздійснюється посту­пово і, як правило, проходить п'ять стадій.
На першій стадії маркетинг розглядається підкутом зору таких понять, як реклама і стимулювання збуту.
На другій стадії формується більшширокий підхід до управління маркетингом: основна ціль — щоб покупець бувзадово­лений придбанням продукції, післяреалізаційним обслуговуванням та ін.При цьому запити і потреби споживачів можуть змінюватися, що необхідновраховувати при виробництві і збуті продукції.
А тому натретій стадії слідпостійно оновлювати виробництво та підвищувати якість пропонованих послуг.
На четвертій стадії впровадження маркетингупідприємство по­винно вивчити наявні можливості і зайняти певне положення нарин­ку. Це означає — спробувати виділитись на фоні інших підприємств, яківиробляють аналогічну продукцію для ринкового сектору.
Останній,п'ятій стадіївпровадження маркетингу відповідає ви­конання усіх функції щодо аналізу ринківта потреб, плануванню, обліку і регулюванню роботи у галузі освоєння ринківзбуту.
27. Які особливості землі якзасобу вир-ва.
Вихідною матеріальною основоюгосподарювання в системі аг­робізнесу є земля. З використання родючихвластивостей землі розпочинається процес агропромислового виробництва. На землірозміщуються посіви, а також тваринницькі ферми та споруди, вонавикористовується також як пасовище для худоби.
Як засіб виробництва земля має рядособливостей: вона є неза­мінним ресурсом; її використання з метоюсільськогосподарського виробництва обмежене та зумовлене тими кліматичнимиумовами, в яких знаходиться дана ділянка; вона характеризується постійниммісцерозташуванням, її розміри просторово обмежені; розширити земельні угіддяможна лише за допомогою значних вкладень праці та коштів; земля відноситься докатегорії основних фондів АПК. Але вона відрізняється від інших основних фондівтим, що немає власти­востей фізичного і морального зносу. При раціональномувикори­станні її родючість зростає, а при надмірній експлуатації — падає.
У сільськогосподарському виробництвівикористовують землі різної якості. Порівняльна характеристика якості земельнихугіддь називається бонітировкою грунту.
Вона необхідна для економічної оцінкиземлі, ведення земельно­го кадастру, меліорації і т. п. Поняття «якістьземлі» — включає в себе родючість грунтів, рельєф та конфігурацію ділянок,кліматичні умови. Ці фактори можуть проявлятися в різних сполученнях. На­приклад,родючі землі можуть знаходитися у несприятливих кліма­тичних умовах або унезручних рельєфних умовах і т. п.
Але головна якісна властивість землі —її родючість. Суть її полягає у природній властивості грунту забезпечуватирослини не­обхідними поживними речовинами, водою впродовж усіх періодів їхросту і розвитку. Разом з тим, родючість землі формується не тільки з її природнихвластивостей, але й під впливом людини в результаті обробки землі. У зв'язку зцим розрізняють природну, штучну та економічну родючість грунту. Природнародючість утворюється у результаті довгочасного ґрунтоутворювального процесу.Вона скла­дається з сукупності хімічних, фізичних, біологічних та інших влас­тивостейгрунту, а також залежить від клімату та інших природних факторів. При веденнігосподарства на землі необхідно найбільш повно й раціонально використовуватиродючість грунту.
Крім цього, велике значення має місцерозташування земель відносно великих населених пунктів, шляхів сполучення,пунктів прийому та переробки сільськогосподарської продукції, баз ма­теріально-технічногопостачання та ін.
Оскільки кількість земель обмежена, тодуже важливим е їх ефективне використання. Визначають ефективність 'використування землі шляхом порівняння результатів виробництва з кількістю (абоіншою вартісною, бальною характеристикою землі).
28. Які ви зн. види родючостіземлі і вчому їх сутн.
Головна якісна властивість землі — їїродючість. Суть її полягає у природній властивості грунту забезпечувати рослинине­обхідними поживними речовинами, водою впродовж усіх періодів їх росту ірозвитку. Разом з тим, родючість землі формується не тільки з її природних властивостей,але й під впливом людини в результаті обробки землі. У зв'язку з цимрозрізняють природну, штучну та економічну родючість грунту. Природна родючістьутворюється у результаті довгочасного ґрунтоутворювального процесу. Вона скла­даєтьсяз сукупності хімічних, фізичних, біологічних та інших влас­тивостей грунту, атакож залежить від клімату та інших природних факторів. При веденнігосподарства на землі необхідно найбільш повно й раціонально використовуватиродючість грунтуШтучна родючість створюється людиною в процесі ведення зем­леробства,що проявляється в обробці грунту, внесення добрив, про­ведення меліоративнихробіт і т. д.
Економічна родючість грунту проявляється в єдності та взаємозв'язку природної та штучної родючості. Зудосконаленням техніки і технології землі, які раніше вважалися неродючими,посту­пово включаються у обіг і їх господарська цінність зростає.
Економічна родючість землі виявляєтьсяв такому понятті як якість землі. Це здатність землі до відтворення рослин, щовирощуються.
Якість землі оцінюється в балах. Прицьому така оцінка може бути різною для різних культур.
36. Основні ф-фії мінсільгоспу США
Основні функції міністерства —довгострокове та короткостро­кове прогнозування виробництва попиту тапропозиції, проведення аналізу фінансового стану фермерських господарств тарозвитку окремих галузей АПК, а також аналіз продовольчого забезпеченнянаселення, стану та перспектив розвитку зовнішньої торгівлі; регу­люванняоб'ємів виробництва сільськогосподарської продукції, ор­ганізація та проведеннянаукових досліджень, втілення їх резуль­татів у фермерські господарства;підготовка та перепідготовка кадрів; розвиток сільських районів та охоронаприродних ресурсів, контроль якості сільськогосподарської продукції тапродуктів харчу­вання, продовольча допомога низькооплачуємим та деяким іншимверствам населення; сприяння кооперативному фермерському рухові;
організація зовнішньоекономічнихзв'язків тощо.
Одна з головних функцій міністерства —антикризове регулю­вання сільського господарства, тобто встановлення рівновагиміж попитом та пропозиціями на ринку продовольчих товарів. Для еко­номіки СШАце одна з самих гострих проблем. Надвиробництво, несталість ринків збуту,значні коливання фермерських цін, а від­повідно й прибутків ускладнюють положенняфермерів, багато з них не витримують конкуренції, покидають свої господарства.Саме в США та інших розвинутих капкраїнах ще за часів кризи 1929—1933 рр.проводилась активна політика державного регулювання виробництвасільськогосподарської продукції. Таке регулювання створюється шляхомстимулювання добровільного обмеження (за відповідну ви­нагороду) виробництвасільськогосподарської продукції, скупову­вання державою у фермерів надлишків(нереалізованих) продуктів по гарантованим цінам.
Для здійснення різних стабілізуючих тастримуючих програм в МСГ США були створені відповідні служби. Міністерствоздійснює значний вплив на якість сільскогосподарської продукції. Відповідно дозакону, наприклад, усе м'ясо крупної рогатої худоби та птиці, якщо воно не будереалізоване в інших штатах або піде на експорт, повинно бути перевіренефедеральною інспекцією МСГ. Якщо м'ясо реалізується безпосередньо в серединіштату, то воно перевіряється інспекцією штату. Існують інспекції по контролюякості молока, яєць та інших продуктів, які швидко псуються.
Всі реалізуємі у сільськомугосподарстві види мінеральних до­брив та інших хімікатів, кормові добавки,ветеринарні препарати тощо проходять в спеціальній службі МСГ стараннівипробування і тільки відповідно дозволу можуть надійти в комерційну продаж.
Міністерство видає багато інформаційнихбюлетенів по всім ас­пектам сільського господарства та пов'язаних з нимгалузей, які користуються великою популярністю в ділових колах АПК, у науко­вихпрацівників, фермерів.
37. якими причинами викликана сучснапрод. проблеа у світі
Це, звісно, не повна і навіть не прямавідповідь, але ж іншої годі шукати, отже зі скаргами та пропозиціями -незвертатися:)
У сучасному світі спостерігаєтьсянерівномірність у виробництві та споживанні продуктів харчування. Є дві групикраїн — з над­лишковим та недостатнім виробництвом і споживанням продуктівхарчування. До першої групи відносяться розвинуті країни — США і Канада, країниЄвропи, Японія та деякі інші. До другої — біль­шість країн Азії, Африки таЛатинської Америки. Населення ін­дустріальне—розвинутих країн складає біля 30%відносно загальної кількості населення світу, а припадає на ці країни біля 60%світового виробництва. В країнах, що розвиваються, де проживає 2/3 насе­леннясвіту, темпи росту виробництва продовольства відстають від темпів росту попитуна нього. Середнє споживання продовольства на одну людину в розвинутих країнахскладає 3390 калорій, а в країнах, що розвиваються, тільки 2070 калорій в день.В той час, як населення країн, що розвиваються, страждає від хвороб, хронічноїнестачі їжі, в розвинутих країнах людям погрожують хвороби, які виникаютьвнаслідок переїдання, зайвого вживання калорійних про­дуктів.
Разом з тим, у світі в ціломуспостерігається постійне зростання виробництва продовольства. За данимипродовольчої та сільсько-господарської- організації 00Н (ФАО) в 1990/91 рокахвперше після 1986/87 р. у світі було вироблено продуктів харчування біль­ше,ніж потрібно для споживання, що привело до збільшення запасів і зниження цін,особливо на пшеницю.
З іншого погляду на земній кулі віднедоїдання кожну добу вмирає 10 тис. чоловік, а біля півміль'ярду голодує.
Статистичні дані не підтверджуютьтеорію Мальтуса, який на­полягав, що населення в світі росте в геометричнійпрогресії, а ви­робництво продуктів харчування — в арифметичній. Після другоїсвітової війни виробництво продуктів харчування в світі випереджа­ло рістнародонаселення вдвіччі. За розрахунками фахівців, продо­вольчий потенціалЗемлі, інакше кажучи можливості нашої планети нагодувати людей, складає біля 1трильйона чоловік.
Рівень споживання продовольствавизначається двома основ­ними показниками — калорійністю та раціоном. Раціонхарчу­вання за калорійністю в нашій країні перевищує середньосвітовий рівень, іприблизно дорівнює споживання продуктів в розвинутих країнах.
Разом з тим, раціон харчування незбалансований за видами продуктів. На такі продукти, як хліб, картопля-і цукорфактична потреба в останні роки перевищує науково обгрунтовані норми. Близькідо норми показники споживання риби, рибопродуктів та олії. Нижче рекомендованоїнорми знаходиться споживання м'яса, молока, молочних продуктів, овочів,баштанних, фруктів та ягід.
1.    Як визн.сутнісь поняття м.а/б.
2.    В чомусутність “Зел. рев.”
3.    З яких сферсклад. а/п комплекс.
4.    Учомуполягають передумови формув. м. а/б(об єкт. і суб єкт)
5.    У чомусутність ек. відносин між субєктами м.а/б.
6.    Що єпредметом курсу м. а/б.
7.    Які видипідпр. діяльності входять до поняття прод. марк.
8.    Якіпротиріччя існують у системі прод. марк. і як вони розвязуютьс.
9.    Які факторивраховуються при визначенні цільовоїф-ції а/б.
10.   Чимвідрізняється фізіологіч. потреба у прод. харчування від інших потреб людини.
11.    Якийзвязок існує між платоспорможним попитом і тов. пропозицією
12.    Що такегнучкість  доходу і від чого вона залежить
13.   Поясніть, учому полягають окремі ф-ції марк.
14.   Якимифакторами визначається місце с/г в системі прод. марк. Для розвязування якихпитань фремеру необх. знання марк.
15.    Яку рольвідіграють іновації у системі марк.
16.   У чомуполягає суть закону ринкових зон
17.   На якігрупиможна поділити посередників у прод. марк.і в чому їх роль
18.   Які стадіїпроходить процес упровадженяя марк. діяльності на підпр. АПК
19.   На якихзаг. принципах грунтується складання схеми марк.
20.   розкрийтесутність окремих ел/тів марк.
21.   Які 3 баз.методи розрахунку первісної ціни на прод. АПК передбачає концепція марк.
22.   Які осн.види цін викор. для успішного просування на ринку нових виробів або послуг.
23.    За яими напрямкаи розробл. осн. ел-ти планування асортименту на підр. АПК
24.   Які є типиканалів руху тов.
25.   Які є видиреклами і в чому їх особливість
26.   У чомуполяг. сособливості розробки БП
27.   Якіособливості землі як засобу вир-ва.
28.   Які ви зн.види родючості землі і вчому їх сутн.
29.   У чомуполяг. завд. зем реформи в У.
30.   Які осн.ф-ції агросервісу
31.   Назвіть 5найважл. каналів, через які природні фактори можуть впливати на доходи, витратиі приб. у ферм. госп-ві
32.   які пост. ізм. витрати має врах. фермер при вокористанні осн. засобів вир-ва
33.   яківідомості щодо кожної конкретної ділянки зем. площі чи од. поголівя худобиповинен мати фермер при розробці нормативів
34.   які визнаєте форми а/п вир-ва і в чому їх орг. особливості
35.   В чомуполяг. основн. принципи держрегулювання а/б
36.   винн. осн.ф-ції мінсільгоспу США
37.   якимипричинами викликана сучсна прод. проблеа у світі
38.   у чомуполягає сутність продбезпеки країни
39.   учомуполяг. цілі ФАО та їнших Морг.
40.   якими орг.іяк здійсн. управління світовим агр. вир-вом
41.   якимишляхами можна підвищити продуктивність землі
42.   виначтеособл. н/т прогресу у с/г
43.   як збіьшитипродресурси трад і нетрад. методами
44.   у чомуполяг. довгострок. тенд. розвитку світ продринку
45.   якими осн.причинами визн. рсн. напрямки експ. і імп. с/г прод. і
46.   кі заходинеобх. здійснити для того, щоб збільшити обсяги вир-ва іекспорту зерна з У.
47.   при якійумові вир-во цукру  У. можке бути конкур. на світових ринках
48.   визначітьексп. можливості лікеро-горілчаної пром.
49.   яка с/гпрод. У. користується найб. попитом на зовн. ринках
50.   якимиособливостями характер. глобалізація тов. потоків с/г прод. і продовольства
51.    чимпояснюється вир. роль США та країн ЄС на прод. ринках
52.   розкрийтесутність продп-ки США
53.   назв. осн.типи а/б у США та розкрийте їхн. зміст.
54.   визн. осн.напмки суч. з-ек. аграрної п-ки СШЯ+зміст
55.   визн. осн.напрямки розв. а/б у країнах ЄС на прикдалді Нім. і Фр.
56.   японськакооперат. сиситема: зміст, склад. частини, ф-ції
57.   дайте х-куособливостейрозвитку а/б в країнах Сх. Європи
58.   охарактеризуйтеособливості аграрн. реформи в кр. СНД
59.   У чомуполяг. особл. формуавння нац. АПК в Африці
60.   які особл.ап розвитку раїн Азії
61.   дати х-ку розвитку а/б у Лат. Америці.