/>/>/>Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристикаосновних груп вільноплаваючих рослин
Розділ 2. Значення вільноплаваючих рослин в природі
2.1 Рослини індикаториекологічного стану водойми
2.2 Значення вільноплаваючих рослин в самоочищенні водойм
Розділ 3. Характеристики типовихвидів вільноплаваючої водної рослинності
3.1 Відділ Мохоподібні— Bryophyta
3.2 РодинаВодяногоріхові – Trapaceae
3.3 Родина Сальвінієві– Salviniaceae
3.4 Родина Рдесникові– Potamogetonaceae
3.5 Родина Жабурникові— Hydrocharitaceae
3.6 Родина Ряскові — Lemnaceae
3.7 Родина Росичкові —Droseraceae
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту міжлюдським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльністьпорушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що спричинило їїпрогресуюче руйнування. Цей процес супроводжується вичерпанням природнихресурсів і різким погіршенням якості навколишнього природного середовища, щоспричинює масові захворювання рослин, тварин та людей і загрожує подальшомурозпитку людської цивілізації на Землі. У зв'язку з цим у даний час проблемуохорони рослинного світу як найважливішого компонента біосфери, що маєбагатофункціональне значення і відіграє основну роль у її еволюції, неможливовирішити зусиллями однієї країни, тим більше що багато ареалів видів рослин ірослинних співтовариств виходять за межі окремих держав. У цьому плані значнийінтерес представляє рослинність перезволожених територій, що відрізняється, яквідомо, інтразональністю, а також специфічними особливостями структури іфункціонування. В даний час вона виявилася у фокусі цілого ряду питань,пов'язаних з розширенням гідробудівництва, посиленням антропогенноїевтрофікації водойм і рекреаційного навантаження, необхідністю відновленнярибних запасів, вилученням великих обсягів води для різного роду потреб. Узв'язку з цим усе більшого значення набуває проблема фітоіндикаціїантропогенних змін, що відбуваються, перезволожених екосистемах [4].
Водні макрофіти іїхні співтовариства є досить чуттєвими індикаторами станів природногосередовища їх існування. Вироблені в них у процесі адаптивної еволюції ознакидосить чітко індикують рівні води, а також її хімічний і органічний склад.Важко переоцінити їх роль у біогеохімічному круговороті речовин і енергіїперезволожених екосистем і в процесах самоочищення водойм.
Метою роботи єаналіз відомостей про вільноплаваючі рослини Чернігівщини.
Для досягненняпоставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Охарактеризуватиосновні екологічні групи рослин до яких належать вільноплаваючі рослини.
3.Охарактеризувати роль вільноплаваючих вищих водних рослин в природі.
4. Датихарактеристику видів вільноплаваючих рослини Чернігівщини.
При виконанніданої роботи було узагальнено і систематизовано джерела бібліографії з даноїпроблематики. Визначення і описи водних рослин проводилися за допомогою «Определителявысших растений Украины», «Макрофиты индикаторы изменений природной среды».
Розділ 1. Загальна характеристика основних групвільноплаваючих рослин
Плейстофіти.Життєвий цикл пов'язаний з лимнофазою, прибережною і болотною екофазами. Уназемній екофазі особи відмирають. Коренева система водних рослин, що звичайноживуть у поверхневому шарі води, не розвинута або слабке розвинута. Мінеральніречовини рослини поглинають з води. У зв`язку з невеликими розмірами і масоювони переміщуються по водній поверхні під впливом вітру і хвиль. Здатність довегетативного розмноження (поділ клонів) висока. Оптимально розвиваються вакумуляційної зоні водойм. Виділяються топічні (статичні) і динамічні форми.Тонічні форми: пелагіальні, субліторальні, евліторальні, наземні, затонні;динамічні: дифузійні (рослини поширюються колоніями розсіяно по усій водоймі),ексилозіонні (швидко поширюються після настання сприятливих умов і утворюютьсуцільні зарості на поверхні води); пульсаційні (рослини поширюються колоніямив сприятливих умовах і зникають у несприятливих (похолодання і сильний вітер)[11].
Функції в співтовариствах:характерні види союзів Lemnіon mіnorіs, Utrіcularіon vulgarіs і llydrocharіtіonmorsusranae; є едифікаторами, домінантами в самостійних асоціаціях і в синузiях інших ценотичних рангів.
Представники:Salvіnіa, Azolla, Leіnna mіnor, Spіrodela polynhіza.
Тенагофіти.Велика частина життєвого циклу, включаючи і генеративне відновлення,відбувається в прибережній і болотній екофазах. Генеративне розмноження меншхарактерне, ніж вегетативне. У лиміофазі і наземній екофазі рослини знаходятьсякороткий час, але при цьому характеризуються важливими морфологічними змінами.У лимнофазі розміри видів збільшуються. Під впливом гідростатичного тиску й узв'язку зі слабкою закріпленістю кореневої системи деякі особи відриваються істають тимчасово плаваючими. Вони здатні вегетувати більш тривалий час за умовизакріплення в прибережних сплавинах (наприклад, Eleocharіs acіcularіs). Ворганічній масі сплавин ступінь участі видів дуже висока, хоча фітомаса їхнезначна. У лимно-прибeрежному екоперіоді рослини зв'язані з акумуляційною зоною.
Відрізняютьсяневеликими розмірами (від декількох сантиметрів до 20 см) у прибережній іболотній екофазах, від 50 до 60 см — у гідрофазі. Вегетативні органи ламкі,коренева система досить розвинута, але розміщена лише в поверхневому шарідонних відкладень [11].
Функції вспівтовариствах: рослини є домінантами і співдоминантами в співтовариствахсоюзів Uttorellіon unіflorae.
Представники:Eleocharіs acіcularіs, Lіmosella aquatіca, Pіlularіa globulіfera.
/>Розділ 2. />/>Значення вільноплаваючих рослин в природі/>/>/>2.1 Рослини індикатори екологічного стану водойми
Забрудненняводойм зумовлене потраплянням в них зважених речовин, розчинених сполук,токсичних речовин. Забруднення потрапляють у водойми зі стічними водаминаселених пунктів і промислових підприємств, а також з дощовими водами.Характер впливу стічних водна водойми залежить від їх якості і кількості.
Між водою яксередовищем існування і населяючими водойму організмами існує певний зв’язок,згідно з яким при наявності в воді органічних сполук (білки, вуглеводні, жирикислоти) в ній виникає специфічна флора і фауна. По розвитку у водоймі певнихорганізмів можна робити висновки стосовно санітарного стану [21].
У 1909 році буларозроблена класифікація ступені забрудненості водойми за видами рослин ітварин, які наявні в водоймі. Ця класифікація отримала назву системисапробності.
В залежності відтого, наскільки сильно забруднена вода, водойми і окремі ділянки діляться навідповідні зони:
Зони сапробності класчистоти
Поліса пробна (р)IV
Альфа-мезосапробна(α-m) III
Бета-мезосапробна(β-m) II
Олігосапробна (o)I
Поліса пробназона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин іпродуктів їх анаеробного розпаду.
Полісапробна зона(р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктівїх анаеробного розпаду.
Альфамезосапробна зона (α-m). В цій зоні починається аеробний розпад органічнихречовин з утворенням NH3, міститься багато вільної вуглекислоти,кисень присутній в малій кількості .
Бета мезосапробназона (β-m) відмічається у водоймах майже вільних від нестійких органічнихречовин, що розклалися до окислених продуктів.
Олігосапробназона (о) характеризує майже чисті водойми з незначним вмістом нестійкихорганічних речовин і невеликою кількістю продуктів їх мінералізації. Вищі воднірослини розвиваються в основному в олігосапробній і бета-мезасапробній зонах.Ксенобіонтами є лише деякі водні мохи і папороті, які мають достатньо високеіндикаторне значення [19].
Оцінка якостіводи за гігрофітами може мати лише допоміжне значення, оскільки загальнийаналіз повинен брати до уваги населення водойми і ступінь кількісного розвиткувидів, що складають біоценози в цілому.
На розвитокводної рослинності сильно впливає коливання рівня води протягом вегетаційногоперіоду. Індикаторами зниження рівня води є види широкого екологічногодіапазону. Зовнішнім проявом реакції видів на посилення коливання рівня води допевних меж слід вважати їх масову появу в даних місцях, а також проходженняповного життєвого циклу.
Індикаторамизабруднення води важкими металами виступають Potamogeton perfoliatus іPotamogeton obtusitolius (залізо), Gliceria maxima (плюмбум); підвищений вмісткальцію у воді і донних відкладеннях — Nymphoides peltata, Potamogeton crispus.Ці та деякі інші види в умовах забруднення води характеризується високоюконцентрації хімічних сполук і елементів у воді вегетують більш тривалий час,ніж інші.
Індикаторамиевтрофування водойм, що відбувається під впливом антропогенних факторів.
Гігрофітислугують індикаторами акумулятивно – ерозійних процесів, що проходять вприбережній смузі водойм. Вони індукують ділянки майбутнього обміління іформування мулових відкладень, а також початкової стадії заростання водойм(Hydrocharis morsus–ranae). Э індикаторами процесів заболочення, які особливохарактерні для водойм антропогенного евтрофорування і зниження рівня води./>/>/>2.2 Значення вільноплаваючих рослин в самоочищенні водойм
Під самоочищеннямрозуміють весь комплекс взаємозв’язку фізичних хімічних та біологічнихпроцесів, в результаті діяльності яких якість води повертається допершочасткового стану [11].
Велику роль впроцесах самоочищення забруднених вод відіграють вищі водні рослини, якірозвиваються у великих кількостях на озерах і водосховищах, мілких річках,ставках....
За данимиКабанова (1958, 1961) зарості рослин можуть слугувати бар’єром при попаданні вводойму розсіяних забруднюючих речовин, а також пригнічують сапрофітнумікрофлору. Наприклад, у елодеї ясно виражені антагоністичні властивості повідношенню до сапрофітних бактерій, її розвиток може також прискоритивідмирання дизентерійної палички у воді (Доливо – Добровільський, 1959).
Водні рослиничасто грають значно більшу роль, ніж фітопланктон, в процесах фотосинтетичноїреарегенерації (Вінберг, 1955).
Часто завислічастинки створюють значну каламутність води, що різко погіршує її санітарнийстан та заважають очистці на водоочисних спорудах. Рослинність є бар’єром длязавислих мінеральних та органічних сполук. При фільтрації води через зарослінапівводяних та занурених рослин її прозорість збільшується [3].
В заростяхзанурених рослин значно збільшується кількість розчиненого кисню, значнознижується кількість розчиненого кисню, значно знижується кількість сольовогоаміаку і наростає азот нітритів.
Вищі воднірослини та зообентос сприяють розвитку фітофільної фауни, яка також приймаєучасть у самоочищенні води та даних відкладень від органічних речовин,продуктів їх розпаду та бактерій.
Макрофітивикористовують також у біологічному закріпленні берегів. Укріплення берегів задопомогою водних макролітів визнано найбільш надійним простим і екологічновигідним заходом. В заростях макрофітів більшості прісноводних водоймвідбувається нерест риб.
Але привикористанні вищої водної рослинності можливостей і негативний вплив — при їївідмиранні та розкладанні, вона стає джерелом вторинного забруднення. Єможливість заболочення водойми внаслідок розростання вищої водної рослинності.Тому необхідно своєчасно видалити їх з водойм.
Розділ 3. />Характеристики типових видів вільноплаваючої водної рослинності3.1 Відділ Мохоподібні — Bryophyta
Печіночники — Ricoaceae Dum.
Річчіокарп плавучий — Ricciocarpus natans (L.) Corda
/>
Слань до 5-10 мм завдовжки, дихотомічнорозгалужена, утворює піврозетку темно-зеленого кольору, які плавають на воді.Лопаті слані серцевидні, з середньою борозною. З спіднього боку слані містятьсялінійні, буро-зелені або фіолетові, довгі, з зубчастим краєм, черевні луски. Уназемних форм розвиваються ризоїди, відсутні у водяних форм. Однодомний [7]. Плавуча форма в стоячих водоймах;наземна на вогкому мулистому ґрунті. В Україні спорадично.
Річчія водяна — Riccia fluitansL. (Ricciella fluitans A.Braun)
/>
Слань лінійна, дихотомічно розгалужена, 0,5-1,0 мм завширшки, плаває у воді, інодітрапляється на вологому грунті, зеленого або жовто-зеленого кольору. Ширинаслані в 3-6 разів перевищує висоту; кінціслані трохи розширені. Ризоїди і черевні луски відсутні. Стерильний.
В стоячій або слабо проточній воді, рідко на вологому ґрунтівисихаючих водойм. — Закарпаття, Полісся, Лісостеп (спорадично).3.2 Родина Водяногоріхові – Trapaceae
Водяний горіхплаваючий (Trapa natans L.)
Водяний горіхплаваючий – це однорічна водяна рослина з тонким розгалуженим стеблом. Рослинамає ряд пристосувань до умов водного середовища. Черенки їх різної довжини і цедопомагає розміститись на поверхні води дуже щільно, не налягаючи один наодного. Квітки знаходяться на поверхні, але після запліднення їх зав’язь зразуж занурюється під воду і плід весь час розвивається у воді, захований підлистям.
Водяний горіхплаваючий давно відомий як рослина з їстівними плодами, насіння якого міститьдо 50% крохмалю і 15% білків [21].
Рослина привертаєувагу дослідників не тільки нестандартними біологічними та морфологічнимивластивостями, а й географічним поширенням.
В Україні видзростає на всій території, за винятком Криму, в озерах, ставках, старицях,дрібних річках, плавнях великих річок. Нині зникає внаслідок обміління річок,пересихання та забруднення водойм, збирання плодів людиною.
На Чернігівщинімісце зростання цього виду пов’язані з київським водосховищем, річкою Дніпро,верхів’ям Десни та рядом озер. Для охорони виду необхідно створити ряд новихзаказників, контролювати стан популяцій.
Вид має великенаукове значення як реліктовий вид третинного періоду. Занесений до Червоноїкниги України, II категорія.3.3 Родина Сальвінієві – Salviniaceae
Сальвініяплаваюча (Salvinia natans All.)
Сальвініяплаваюча є третинним реліквіям флори України. Цікаво, що із 13 видів роду, якізустрічаються в прісних водах планети, лише один вид – сальвінія плаваюча – це однорічнарослина, решта багаторічники тропічної зони.
/>
Еволюціясальвінії відбувалася шляхом скорочення чи редукції всіх вегетативних органівстебла, коренів і листків. Цікавим є те, що корені її зовсім зникли, а їх рольвиконують занурені у воду листки.
Сальвініяплаваюча має плаваюче, нитчасте, розгалужене стебло, її листки в трійчастихкільцях. З них два рядки цих листків розташовані по боках плаваючого стебла, атретій – розсічений, подібний до кореня і занурений у воду. Плаваючі листкияйцеподібно-еліптичні, тупі, зверху вкриті бородавочками з пучком волосків, азнизу – бурими волосками (без бородавок). Спори знаходяться в кулевиднихспорангіях, які зароджуються на нижніх коренеподібних листках. Розмножуєтьсяспорами і вегетативно.
В Україні цей видзустрічається розсіяно в басейнах Дністра, Дунаю, Сіверського Дінця і Дніпра[21].
На Чернігівщинісальвінія плаваюча зустрічається майже по всьому руслу річки Десни, та ряду їїпротоків, окремих ділянках заплавних озер, навіть в системі меліоративнихканалів. Перша знахідка цього виду на Чернігівщині зроблена А.Ракочі в 1898році на р. Остер (KW). Сальвінія оселяється у водах, що течуть поволі, або взастійних.
Занесена доЧервоної книги України, II категорія.3.4 Родина Рдесникові – Potamogetonaceae
Рдесникальпійський (Potamogeton alpinus Balb.)
/>
Рдесникальпійський – це плаваюча рослина з сидячими, ланцетними листками, яказустрічається в озерах, ставках, канавах. Вид зустрічається в Карпатах та наПоліссі.
На Чернігівщині єкілька знахідок рдесника альпійського на сході області. Він є рідкісним дляЛівобережжя видом. Необхідно в області вивчати поширення цього виду з метоювиявлення і уточнення його поширення, пошуку нових місце зростань тазабезпечення належної охорони [6]. Розглядокремих рідкісних видів гідроекологічної флори показав, що їх статус залежитьвід наукового критерію, геологічної природи та поширеності на окремійтериторії. Рослини вільноплаваючі: ряска мала, ряска триборозенчаста, ряскабагатокоренева, або спіродела, сальвінія плавуча, пухирник звичайний, жабурник.
Рдесник злаколистий (Potamogeton gramineus L.)
/>
Плаваючі листки довгасті або яйцевидні, з черешками (інодіплаваючих листків немає), занурені — лінійно-ланцетні, сидячі, крімверхівкових, з країв дрібнозубчасті. Стебло тоненьке, розгалужене. Квітконоси 5-10 см завдовжки. Колос густий, 2,5-5 см завдовжки. Плоди 2,5-3 мм завдовжки, косояйцевидні, з тупимкілем на спинці. Багаторічник, 60-100 см. Цвіте квітень-липень. В стоячих іповільно текучих водах. — Майже по всій Україні, на півдні переважно в долиніДніпра.
Рдесник плаваючий (Potamogetom natans L.)
/>
Народні назви: жабурник плавач, капуста водяна, кушир,опарник, рдест, прирічна трава, фонтанна трава, жагла, водяна кропива, кушур,мокруша.
Типовий представник екологічної групи прикріплених рослин зплаваючими листками [14].
Стебла 1-2м завдовжки,листки довго-черешкові, дугонервні, нижні-ланцетні. В місці зчленування злистковою пластинкою черешок потоншується і здатен змінювати кут нахилу. Квітконосивиступають над поверхнею води. Багаторічник, цвіте в червні-серпні.
В озерах, ставках, затоплених кар'єрах, каналах, канавах,затоках річок. — Полісся, Лісостеп; Степ,Карпати, Крим (спорадично).
Рдесник вузлуватий (Potamogeton nodosus Poir.)
/>
Вид належить до екологічної групи прикріплених рослин, однак,може утворювати форми лише із зануреними листками. Спостерігаються поступовіпереходи від шкірястих, вкритих восковим нальотом, плаваючих листків донапівпрозорих занурестих.
Середня жилка плаваючих листків поступово переходить влисткову пластинку, рельєфно виступаючи з її нижнього боку. Занурені листкинапівпрозорі, довші за плаваючі [21].
Квітконоси виступають над поверхнею води.
Багаторічник, до 2 м завдовжки. Цвіте в червні-серпні.
В річках і меліоративних каналах рідше в заплавних водоймах іозерах. — Полісся, Прикарпаття,Закарпаття (спорадично), Лісостеп, Степ.
Рдесник сарматський (Potamogeton sarmaticus Miiemets)
Занурена форма виду нагадує Potamogeton lucens L.
/>
При утворенні плаваючих листків останні розетковидно зібраніна верхівках пагонів. Довжина меживузль збільшується від верхнього до нижньогокінця пагону.
Занурені листки напівпрозорі, без блиску, еліптично- абопродовгувато-ланцетні, клиновидно звужені до основи, з добре вираженоюсередньою та ще двома повздовжніми жилками.
Плаваючі листки напівшкірясті, майже сидячі. Квітконосипотовщуються догори, суцвіття завдовжки 2-3 см, над поверхнею води. Частіше можна зустріти вегетуючі екземпляри.Багаторічник, 15—60 см, VI-VII. Зростає в стоячих, частосолонуватих водоймах. — Лісостеп, Степ (рідко).3.5 Родина Жабурникові — Hydrocharitaceae Juss
Жабурник звичайний — Hydrocharis morsus-ranae L.
Народні назви: водокрас, жабисток, жабник, жабних, жабурник,повинець жабник, лягушечник, водоприятность лягушечная.
/>
Вільноплаваюча дводомна рослина з розеткою нирковиднихлистків. Листки черешкові, з 2 плівчастимиприлистками. Довжина черешка в 3-4 разиперевищує діаметр листкової пластинки. Пучок коренів не досягає дна водойми. Рослинаутворює столони, на верхівці яких розвиваються бруньки. Часто молоді рослинитривалий час з'єднані з материнською рослиною з жовтуватою основою пелюсток,довжина квітоносів дорівнює довжині черешків листків [7]. Восени на кінцяхстолонів утворюються яйцевидні жорсткі туріони, близько 1 см завдовжки. Вегетативне розмноженняпереважає над генеративним. Багаторічник, 15-30 см, цвіте VI-VII. По стоячих і повільно текучих водах. — По всій Україні.3.6 Родина Ряскові — Lemnaceae
Родина рясковіхарактеризується наявністю одного кореня або пучка з декількох коренів, двомабічними карманами на листку, одиночним суцвіттям, укладеним у плівчастепокривало і складається з двох чоловічих і однієї жіночої квітки. Представникипідродини вольфієвих не мають коренів, мають один базальний карман і одну,рідше дві квітковими ямки на дорсальній поверхні, розташованими вправо і улівовід середньої лінії листка; суцвіття в них одне, рідше їх 2, кожне складаєтьсяз однієї жіночої й однієї чоловічої квітки і позбавлено плівчастого покриття. Упідродині ряскових 2 роди: ряска (Lemna, 9 або більш майже космополiтних видів) і багатокорінник(Spіrodela, 4 види, широко розповсюджених у помірному і тропічному поясах обохпівкуль). Власне ряскові — найбільш великі рослини, добре помітні простим оком.Вони зелені і нагадують маленький лист, що плаває. Багатокорінник завжди живена поверхні води. Його плоскі яйцеподібні або зворотньояйцевидні, інодіниркоподібні листочки несуть лусочки на обох сторонах і знизу часто буваютьчервоними або червонясто-фіолетовими завдяки присутності пігментних клітин в епідермі.Зустрічаються вони поодинці, групами з 2 — 5 або спірально закрученимиланцюжками з 8 листочків, з'єднаних короткими ніжками, які відходять від їхньоїнижньої сторони [15]. Листці багатокорінника довжиною 3 — 10 мм і шириною 1,2 — 8 мм, на нижній поверхні завжди несуть пучок з 2 — 20 коренів, довжина якихзалежить від глибини водойми і коливається в межах 1 — 10 см. У багатокорінникакрапкового (S. punctata) іноді розвивається тільки 1 корінь. Корені в рясковихвиконують головним чином функцію якоря, запобігаючи перекиданню рослин.Переплітаючись між собою, корені утворюють поплутану масу, що полегшуєрозселення і збільшує стійкість колонії, що особливо важливо при існуванні втекучій воді. Поживні речовини з навколишнього середовища засвоюються всією (узанурених видів) або тільки нижньою поверхнею листців.
Ряска горбата (Lemna gibba L.)
/>
Пагони (листеці) плаваючі, зверху плоскі, знизу здуті,округлі або оберненояйцевидні, до 7 мм завдовжки і 5-7 мм завширшки, цілокраї,зелені, знизу світліші або зрідка червонуваті. Кожен пагін несе один корінець.Рослини не з'єднані між собою, плавають поодинці, але можуть утворювати великіскупчення, особливо в мілководних водоймах, що добре прогріваються.
Квітки зібрані докупи і оточені плівчастим чохлом, жіночіскладаються з однієї маточки з одногніздою зав'яззю і коротеньким стовпчиком, ачоловічі — з однієї тичинки. Пліднерозкривний, 1-насінний. Зимують у вигляді бруньок на дні водойми.
Багаторічник. Цвіте V-VI.
В стоячих водах. — По всій території України, зрідка.
Ряска мала (Lemna minor L.)
/>
Народні назви: качачий жир, луска водяна, раска, ріска, ріскаменша, ряска, ряска менша; ряса, ряса болотна, ряса водяна, риза, лягушечьядерюжка, мокриця, сочевиця болотна, клюк лягушечий, цвіль, тина на воді, цвітводи [21].
Пагони (листостебла або листеці) плаваючі,.плоскі,більш-менш округлі, 2-4,5 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки. Кожен пагін з двомакишеньками при основі, в яких розвиваються молоді пагони.
Листки при основі пагонів відсутні. Кожен листець несе одинкорінець.
Окрема рослина — маленька пластинка з одним висячим униз корінцем. Часто такі пластинки з'єднаніу вигадливі «колонії», і тоді картина виходить зовсім фантастична. Івся ця маса вільно плаває на поверхні води, покриваючи її суцільно, а іноді й укілька шарів. Пластинка хоча і схожа на лист, але насправді це стебло,сплощений за формою листа. Тому ботаніки назвали його листецем. Форма йогозворотньояйцевидна, а від листочків зберігаються лише сліди, і то не завжди. Верхнячастина пластинки смарагдово-зелена, хоча іноді зустрічаються червоні листеці(завдяки присутності антоціану); нижня її частина жовтувато-зелена. Цікавий ікорінець як тяж, що спускається у воду, а потовщений кінчик — своєріднийгрузик. Єдина задача корінця — утримувати на плаву листець і додавати йомустійкість. А роль кореня — усмоктувати з води поживні речовини — виконує самлистець. Настільки ж дивні її квіти, що з'являються далеко не щороку. Квіткатака мала, що без лупи її і не розглянеш. Квіти розвиваються в особливих сумочкахі тільки під час цвітіння піднімаються над водою. В одній квітці — тичинка, віншій — маточка, а разом вони утворюють суцвіття. Через 2-3 тижні післязапліднення дозріває насіння, що незабаром опускається на дно. Ще одна дивнавластивість є в ряски. Вона ніколи не вмерзає в лід, а плаває під ним, увільній воді. Як тільки лід розстане, вона спливає на поверхню. Відбувається цетому, що при низькій температурі густина ряски і води однакова [6]. За своєю екологією ряска прихильнадо стоячих евтрофних водойм зі слабколужною реакцією і багатими поживнимиречовинами. Тут і розмножується вона активніше, частіше і швидше виділяючи зматеринських рослин дочірні. Буває, що в одному скупченні зосереджені два-трипокоління. Суцвіття складається з однієї маточкової і двох тичинкових квіток,які розвиваються в одній з кишеньок. Пагони цілокраї, зелені, плавають групамиз 3-6 пагонів. Багаторічник. Цвіте V-VI.
В стоячих водах. — По всій Україні.
Ряска триборозенчаста (Lemna trisulcaL.)
/>
Пластинкитридольної ряски напівпрозорі з трьома жилками, подовженої звуженої до однієїсторони форми, довжиною 5-10 мм. Часто пластинки з'єднані разом по трьох штуки.Пагони довгасто-ланцетні, 5-10 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки, при основізвужені в нитку, тонкі, прозорі, часто зубчасті, звичайно з'єднані між собою покілька, занурені (на поверхню випливають тільки під час цвітіння). Кожен пагіннесе один корінець. Багаторічник. Цвіте V-VI. В стоячих водах. — По всій Україні. В акваріумітридольна ряска зимує і добре розмножується за тих самих умов, що і попереднійвид. Заросли її можуть служити укриттям для мальків і нерестовищем для рядуриб.
Спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid.)
/>
Пагони плаваючі, плоскі, округло-обернено-еліптичні, 3-6 ммзавдовжки, до 5 мм завширшки, цілокраї, знизу фіолетово-пурпурові, з'єднані покілька, кожен пагін несе пучок корінців [21]. При основі пагона є двазачаткових листочки, що розвиваються в одній із двох кишеньок квітконосногопагона; суцвіття складається з трьох квіток — однієї маточкової і двохтичинкових. Багаторічник. Цвіте V-VI. В стоячих і повільно текучих водах. — По всій Україні.
Вольфія безкоренева (Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer)
/>
Пагони плаваючі, кулясто-овальні, поодинокі або з'єднані подва, при основі з однією кишенькою. Коренів немає зовсім, пагони дуже дрібні (1-1,5 мм у діаметрі), кулясті. Суцвіттяскладається з двох квіток — тичинковоїта маточкової, які розвиваються в ямочці зверху пагона Багаторічник. Цвіте V-VI. Найменша квіткова рослина в світі. В стоячих водах. — Спорадично, переважно в Лісостепу.3.7 Родина Росичкові — Droseraceae
Альдрованда пухирчата (Aldrovanda vesiculosa L.)
/>
Комахоїдна рослина, що плаває на поверхні води, згоризонтально розміщеним нитковидним стеблом, без коріння.
Листків по 6-9 укільці. Черешок листка широкий, зверху вкритий щетинками; пластинка з двохнапівкруглих частин, які закриваються від дотику до них. Квітки в пазухахлистків, поодинокі, з білими пелюстками, 4-5 мм завдовжки. Стовпчиків 5. Багаторічник,3-15 см. Цвіте VI-VII. В стоячих водоймах (в озерах) і врічках. — Спорадично в Прикарпатті, наПоліссі, в Лісостепу.
/>Висновки
Аналізлітературних джерел показав, що до вільноплаваючих рослин належать представникидвох екологічних груп, а саме: плейсмофіти, тенагофіти. Вільноплаваючі воднірослини відіграють значно більшу роль, ніж фітопланктон, в процесахфотосинтетичної регенерації. Вільноплаваючі водні рослини та зообентос сприяютьрозвитку фітофільної фауни, яка також приймає участь у самоочищенні води таданих відкладень від органічних речовин, продуктів їх розпаду та бактерій. Взаростях вільноплаваючих рослин більшості прісноводних водойм відбуваєтьсянерест риб. Аналізуючи представленість вільноплаваючих рослин Чернігівщини булознайдено:
· Річчіокарпплавучий (Ricciocarpus natans (L.) Corda), Річчія водяна (Riccia fluitans L. (Ricciella fluitans A.Braun)) (відділ Мохоподібні — Bryophyta);
· Водянийгоріх плаваючий (Trapa natans L.) (Родина Водяногоріхові – Trapaceae),
· Сальвініяплаваюча (Salvinia natans All.) (Родина Сальвінієві – Salviniaceae),
· Рдесникальпійський (Potamogeton alpinus Balb.), Рдесник злаколистий (Potamogeton gramineus L.), Рдесник плаваючий (Potamogetom natans L.), Рдесник вузлуватий (Potamogeton nodosus Poir.), Рдесник сарматський (Potamogeton sarmaticus Miiemets) (Родина Рдесникові – Potamogetonaceae),
· Ряска горбата (Lemna gibba L.), Ряска мала (Lemna minor L.), Ряска триборозенчаста (Lemna trisulca L.), Спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid.), Вольфія безкоренева (Wolffia arrhiza), (Родина Ряскові — Lemnaceae),
· Альдровандапухирчата (Aldrovanda vesiculosa L.) (Родина Росичкові — Droseraceae).
/>/>/>Список використаних джерел
1. Вищіспорові судинні рослини Чернігівщини. / За ред. Ю.О.Карпенка. – Чернігів, 2005.– 86 с.
2. Дивосвіт природи Чернігівщини:навчальний посібник для вчителів. / За ред Ю.О.Карпенка. — Чернігів, 2001. – 186 с.
3. Загальнагідрологія. /За ред. С.М. Лисогора. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.
4. Збереженняі невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / Заред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. – К.: Хімужест, 2003. – 248 с.
5. Зеленіскарби Чернігівщини. Колектив авторів. –Чернігів, 2004. — 84 с.
6. Зеленаякнига Украинской ССР. / Под общ. ред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. – К.: Наук. думка,1987.
7. КарпенкоЮ.О. та інші. Дивосвіт природиЧернігівщини: Кн. 2. Луківсіверських різнотрав`я. Світ імлистих боліт і водойм: Навч. посібн. – Чернігів, 2001. – 170с.
8. КарпенкоЮ.О. та інші. Дивосвіт природиЧернігівщини: Кн. 3. Раритетимальовничої Чернігівщини. Живий світ поряд з людиною: Навч. посібн. – Чернігів, 2001. –163 с.
9. КокинК.А. Экология высших водных растейний. – М.: Изд-во МГУ, 1982.
10. Лаптев О.О. Екологія рослин з основамибіоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с.
11. Макрофиты – индикаторыизменений природной среды./ Дублена Д.В., Гейне С., Гроудова З. И др… – К.:Наукова думка, 1993. – 435 с.
12. Мулярчук С.О. РослинністьЧернігівщини. – К.: Вища школа, 1970. – 132 с.
13. Мусієнко М.М., Ольгович О.П.Методи дослідження вищих водних рослин. Навч.посібник до лабораторних занять зфізіології водних рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2005.
14. Определиетль высших растенийУкраины. / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Науковадумка, 1987. – 548 с.
15. Парчук Г.В. Проблемадифтрофирования водоемов. // Гидробиологический журнал. – 1994. — № 3. – С. 30.
16. Рычин Ю.В. Флора гигрофитов.– М.: Сов. наука, 1948.
17. Семенихіна К.А. Воднарослинність р. Десни та водойми її заплави в межах УРСР // Укр. бот. журнал. –1982. — № 2. – С. 39.
18. Фіторізноманіття УкраїнськогоПолісся та його охорона. / Під заг. ред. Т.Л.Андрієнко. – К.: Фітосоціоцентр,2006. – 316 с.
19. Червона книга України.Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1996. – 608 с.
20. Чорна Г.А. Рослини нашихводойм (Атлас-довідник). – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 134 с.
21. Чорна Г.А. Флора водойм іболіт Лісостепу України. Судинні рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 184 с.