Перлина світу - моя мала батьківщина

Виникнення та загальний огляд розвитку м. Курськ Курськ – найдавніше місто Київської Русі, Захисник її земель від набігів кочівників. Згаданий у «Слове о полку Игореве». Як і інші давньоруські міста, Курськ виник на місці слов’янського поселення, перетвореного у фортецю для захисту земель від кочівницьких набігів.

Місто, що стояло на високому пагорбі берега річки Тускарь при впаданні в неї річки Кур, за легендою, і дала йому таку назву. Роком народження цього чудового міста є 1095, хоча в писемних джерелах є і більш ранні дати. Перша звістка є в «Житии Феодосия Печерского», котрий одинадцятилітнім хлопчиком прийшов «лето от

Рождества 1032 из-под Киева далече во ин град, порицаемый Курск». В цьому ж джерелі сказано, яким був Курськ в ті часи. Керувався він намісниками київського князя, у ньому добре були розвинуті ремесла і торгівля. Серед ремісників виділялись курські ковалі, що робили «железа тяжка»(кайдани), «железо счепито»(веригі) та різні предмети господарського та військового значення.

В місті було торжище, де продавали зерно і ремісницькі вироби, звідси направлялись обози з товарами на Київ. В кінці XI ст. Курськ став столицею питомого князівста і важливою ланкою в ланцюзі зміцнених міст, які признали захищати Русь від ворожих набігів. Військове мистецтво ратники Курська набували в частих боях, про що каже знамените «Слово о полку

Игореве»: "А мои куряне - ратники бывалые, под трубами повиты, под шеломами всхолены, с конца копья вскормлены, пути им ведомы, овраги им знаемы, луки у них натянуты, колчаны отворены, сабли изострены, сами скачут, будто серы волки по полю, князю славы ища, чести - себе". Місто швидко розвивалося. Все робилось місцевими майстрами-умільцями, які плави метал, кували зброю для війська, а для землеробів озброєння труда. В Курську уміло виробляли гончарський посуд

і багато можливі прикраси з заліза та скла. Мались кам’яні побудови, майстерні, ринки. Літописні джерела відмічають, що Курськ був немалим по тім часам містом. Розвитку торгівлі допомагало його розміщення на перетині річних напрямів: Дніпра, Десни, Сейму, Тускарі, Оки, Волги, Сіверського Дінця і Дона. Ріки допомагали торговому люду, хоча навіть з немалими труднощами, доїжджати до

Києва, Балтики, Азовського, Каспійського і Чорного морів. З 1360-ого до кінця XV ст. Курськ був в складі Великого князівства Литовського. У XVI – XVII ст. Курськ є важливим захисним пунктом Московської держави(з 1508 р.) на границях з Річчю Посполитою та Диким полем. Відомі згадки в «Книге Большого

Чертежа» (1517), в указі Івана IV Грозного. У 1596 була зведена нова фортеця. На початку XVII ст. на Курськ неодноразово нападали польсько-литовські загони, кримські татари, ногайці, але при цьому курська фортеця так і не була взята; в 1616 р. у курському гарнізоні нараховувалось більше 1,3 тисячі чоловік. Сюди були переселені жителі з Орла та інших південно-руських міст. В 1708 р. увійшов до складу

Київської губернії, а в 1727 – до Білгородської. З 1779 р. центр Курського намісництва, в 1797 – центр Курської губернії. У 1785 році нараховувалось 7 590 жителів. В XVIII ст. місто стає крупним торговим містом і остаточно губить пограничне значення. Отримали розвиток шкіряне, цегляне, вапняне виробництво. Будувались багато чисельні кам’яні споруди. В Курську діяла судноплавна компанія торгові кораблі направлялися

вниз по Сейму у сторону Києва. Головною подією міста був і є щорічний хресний хід із Знаменського монастиря (1612 р.) в Коренній пустині, поряд з якою виник Коренний ярмарок, один із найбільших в країні (в 1878 переведений до Курську). Після великої пожежі, що спустошила місто у 1781 році, був прийнятий новий генеральний план міста,

згідно якого центральне положення повинні були зайняти торгові ряди (котрі і збудовані на центральній площі, що отримала назву Красної). У 1768 р. з’явилась кам’яна Ільїнська церква, у 1788 – побудований кафедральний казанський собор в стилі бароко; до 1778 був завершений Троице- Сергієвський собор з багатим внутрішнім убранством.

В 1780 р. відкрита перша школа, в 1783 – благородне училище. В 1808 році була організована чоловіча гімназія, у 1817 – духовна семінарія. Жіноча гімназія з’явилась лише в 1870 році. У 1797 р. запрацювала друкарня. Першими видавались художня література. У 1792 – з’явився театр братів Барсових. На початку XIX ст. Курськ – не тільки торгівельний, але й промисловий центр.

У 1846 році нараховувалось 70 фабрик і заводів, вже був готель. В пам’ять о подіях1812 в місті був збудований Знаменський собор(освячений 1826 року). З кінця 1860-х років Курськ – візлова станція залізничних доріг. В кінці XIX ст. місто стає важливим центром харчової промисловості(борошномельної та цукрової); в 1883 був введений в експлуатацію свічний завод. Швидко розвинувся міський благоустрій:

1874 роком датується виникнення водогону , 1897 – трамвайного руху(організований бельгійською компанією «Курські трамваї», котра також проводила робота по освітленню вулиць). Після викупної реформи 1861 р. в місті почали відкриватися банки. В 1903 р. прийняв відвідувачів курський краєзнавчий музей. Незабаром в Курську з’явились перші кінотеатри(«Ілюзіон», «Міраж», «Гігант» та

інші), велика бібліотека з читальним залом, два суспільні сади – Лазаревський та «Лівадія», в останньому діяв літній театр. В 1896 році в місті був збудований католицький храм в неготичному стилі, реставрований і знову переданий Церквів кінці XX століття. Всього на початку XX ст. в місті діяли 21 православна і одна єдиноверченська церква, католицька церква,

2 синагоги, лютеранські церкви, чоловічий та жіночий монастирі. На початку XX століття при домінуючій ролі харчової промисловості (у Курську діяв пивоварний Завод № 1, один з найбільших в Росії, що належав А. Д. Квіліцу) отримали розвиток і інші галузі промисловості; так, в 1900-і роки в місті з'явилися 4 ситопробойні майстерні (з них найбільшою

була майстерня Тихонова, продукція якої відправлялася на зовнішній ринок – до Німеччини, Австро-Угорщини і ін.). Було організовано декілька машинобудівних підприємств (у 1914 їх налічувалося 7, з них одне – железнодорожнє). Умови роботи на курських підприємствах були важкими, нерідко піднімалися страйки (наприклад, в 1901-03 бастували робочі курських цукрових заводів). Курські робочі брали участь в загальному політичному страйку під час революції 1905-1907 років; проведення

страйку було організоване курськими залізничниками. 26 листопада (9 грудня) 1917 в місті була проголошена радянська влада. 20 вересня 1919 до міста увійшли війська добровольців під командуванням генерала Денікіна. 19 листопада 1919 Курськ узяла Червона армія. На початку Великої Вітчизняної війни Курськ обороняла не тільки

Червона армія, але і народне ополчення. На початку листопада німецькі війська підступили до міста; у ніч на 3 листопада Курськ був зданий ворогові. Місто сильно постраждало під час звільнення від німецької окупації, що тривала до 8 лютого 1943, коли місто звільнила 60-а армія під командуванням генерала І. Д. Черняховського; під час окупації близько трьох тисяч жителів міста було розстріляно, майже десять тисяч – погнано до Німеччини. Так само пам'ятна Курська битва (5 липня 1943 – 23 серпня 1943, також

відома як Битва на Курській дузі, Операція «Цитадель» німий. Unternehmen Zitadelle) по своєму розмаху, силам, що привертаються, і засобам, напруженості, результатам і військово-політичним наслідкам, є однією з ключових битв Великої Вітчизняної війни. Курська битва продовжувалася сорок дев'ять днів – з 5 липня по 23 серпня 1943 р.

Відновлення підприємств міста почалося вже в лютому 1944; тоді ж відродилося і культурне життя міста – 19 лютого відкрився кінотеатр, 27 лютого – драматичний театр. До 1950 міське господарство було повністю відновлене. Ще 1930-х років в місті з'явилося декілька крупних освітніх установ: у 1934 – педагогічний інститут (нині Курський державний університет), в 1936 – медичний (нині

Курський державний медичний університет). Розвиток системи освітніх установ продовжився і в післявоєнні роки: у 1956 почав роботу сільськогосподарський інститут (нині Курська сільськогосподарська академія), в 1964 – політехнічний (нині Курський державний технічний університет), в 1994 – інститут безперервної освіти. Курськ багатий пам'ятниками архітектури

XIX сторіччя. Найбільш значні – особняк купця Хлопоніна (середина XVIII століття), Казанський собор (1778), будівля колишніх Дворянських зборів (кінець XIX століття), будівля колишньої чоловічої гімназії, будівля міської лікарні № 1 («будинок Денісьева», XVIII століття), палати гетьмана Мазепи (XVIII століття). У місті – 6 музеїв (краєзнавчий,

Музей Курської битви, трамвая, автомобільного траснпорта і ін.), 3 виставкових залу (картинна галерея знаменитого уродженця Курська А. А. Дейнеки, виставковий зал Художнього фонду, Галерея сучасного мистецтва), 8 бібліотек, 3 театри (обласний драматичний імені А. З. Пушкіна, театр юного глядача і театр ляльок), філармонія,

14 будинків культури, 9 кінотеатрів. Комерційне кіно представлене кінотеатрами “Мир”, “Юність”, “їм. Щепкина”, “П'ять зірок”. Некомерційне – муніципальними кінотеатрами “Схід”, “Казка”, “Батьківщина” і ін. Також в місті впродовж 3 років діє обласний проект “Кіно в театрі”, в рамках якого у курян є можливість подивитися нові вітчизняні фільми за вельми демократичною ціною в будівлі драмтеатру. У Курську 33 храми (з них один католицький, один старообрядчеській

і сім баптистських церков). У 1990-х відкриті духовна академія і гімназія. Архітектура сучасного міста стає все більш різноманітною. Активно перебудовуються центральні вулиці. Останніми роками тут були зведені будівлі торгового центру на перехресті з вул. Садовою, а також торгового центру “Пушкінський”, що внесли помітні зміни до зовнішності міста. Доступний інтернет з'явився в місті в березні 2007 року, з появою нових провайдерів.

Зараз аудиторія інтернет-користувачів в Курську стрімко розвивається. Росте число мережевих ЗМІ, освітлюючих життя курського регіону, відкриваються крупні мережеві проекти. На 2006 рік в місті діяло 7 готелів, 7 стадіонів, 2 спортивних клубу, спортивна школа, плавальний басейн, іподром. Є шаховий клуб. Об'єм відвантажених товарів власного виробництва, виконаних робіт і послуг власними силами за 10 місяців 2007 року 29500,9 млн. рублів.

Річка, на якій стоїть місто. Здається, зовсім недавно, ще в тридцяті роки, Туськарь була річкою повноводної. З неї пили і люди, і тварини, в ній купалися, ловили