Платежі, як економічнийінструмент ресурсокористування
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИЕКОЛОГІЧНИХ ПЛАТЕЖІВ
1.1. Актуальність ефективногоприродокористування
1.2.Платежі як економічний механізм природокористуванння
РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
2.1. Національна законодавча базарегулювання діяльності РАЕС
2.2. Галузева законодавча базарегулювання діяльності РАЕС
2.3. Міжнародні угоди та законодавчіакти, що регулюють екологічну безпеку діяльності АЕС
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РАЕС
3.1. Економіко-екологічна характеристикапідприємства
3.2. Екологічний паспорт підприємства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Запобіганняпрогресуючої деградації екологічної безпеки відноситься до глобальних проблемсучасності економіко-екологічного характеру, щообумовило необхідність вживання на міжнародному і національному рівняхрадикальних заходів щодо забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльностіі збалансованого соціально-економічного розвитку територій.
Актуальність темизумовлена тим, що суспільне виробництво України є одним з найбільш енергоємниху Європі, що безпосередньо впливає на екологічну ситуацію в країні, а отже, єоб’єктом для вивчення в контексті економіки природокористування. Незважаючи на те, що вона імпортує понад 41% від загальногообсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів, ефективність Використанняенергії дуже низька. Вона приблизно у шість разів нижча, ніж у країнах зподібним рівнем доходів і ще більшою мірою — від рівня країн з розвиненоюекономікою. Якщо в Німеччині енергоємність ВВП складає 0,19 кілограма умовногопалива на долар, то в Україні — 1,91. Результатомнеефективних виробничих технологій є забруднення навколишнього середовища наоснові споживання економікою значної кількості паливних та сировинних ресурсів.
Метою курсової роботи є вивчення платежів, як економічногоінструменту ресурсокористування.
Головними завданнями курсової роботи є:
· розглядпоняття платежів, як економічного інструменту ресурсокористування;
· вивченнязаконодавчої бази природо охорони на міжнародному, національному та галузевомурівні;
· розглядеколого-економічної діяльності на прикладі РАЕС;
· вивченняформи та змісту екологічного паспорту підприємства.
Предметомдослідження відповідно до поставленої мети і завдань є закономірностіреалізації природоохоронних заходів в умовах трансформації економіки України.
Об’єктомдослідження є екологічна діяльність підприємництва в економічних відносинах, щовиникають у сфері господарювання.
Інформаційну базу курсової роботи становлять законодавчі танормативно-правові акти України, міжнародні екологічні угоди, які регулюютьекологічний порядок діяльності підприємств атомної енергетики, матеріалиДержавного комітету статистики України, монографії, спеціальна періодичналітература тощо.
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХПЛАТЕЖІВ
1.1. Актуальністьефективного природокористування
Реформування економічної системи в Україні неможливе безкоригування екологічної політики. Існуюча в Україні економічна ситуація явно несприяє вирішенню екологічних питань. До сих пір мають місцеадміністративно-командні методи їх вирішення, принижується значення,спостерігається спад у відтворенні земельних і водних ресурсів, повітряногобасейну. Все це знижує процес відтворення і головної продуктивної силисуспільства – робітника, людину.Склалась ситуація, коли введення нових методів регулювання екології, все більшесуперечить внутрішнім закономірностям екологічної безпеки.
В умовах обмеження ресурсів та зростаннярівня глобалізації економік країн світу зростає міждержавна конкуренція як заджерела ресурсів, так і за технології їх ефективного та раціональноговикористання. Тому двома основними напрямками природокористування повинні бути ефективне використання економікою природних ресурсів і пошукта обгрунтування методів запобігання та ліквідації збитків від забрудненнянавколишнього середовища. Ці проблеми маютьвирішуватися на основі закономірностей природно-історичного характеру, а такожіз урахуванням потреб суспільства, що постійно змінюються; формування новоїсистеми цінностей на тлі економічних проблем сучасності.
1.2. Платежі як економічниймеханізм природокористування
Найсильніший вплив на суб’єктівгосподарювання здійснюють екологічні платежі, які здатні різко змінити відношеннявласників підприємств до екології. З комплексу фінансових важелів особливовиділяються податкові. Саме через механізм оподаткування є явна можливістьзмусити господарюючі суб’єкти, що забруднюють природу,або до екологічно конструктивних змін у технології їх виробництв (і тим самимдо припинення забруднення), або до компенсації суспільству шкоди, яказавдається їх природоруйнівною діяльністю.
Можна виділити такі елементиекономічного механізму природокористування:
· плата закористування природними ресурсами;
· система економічногостимулювання природоохоронної діяльності;
· плата зазабруднення навколишнього середовища;
· створення ринкуприродних ресурсів;
· вдосконаленняціноутворення з урахуванням екологічного фактору, особливо на продукціюприродоексплуатуючих галузей;
· екологічні фонди;
· екологічніпрограми;
· продаж прав назабруднення;
· екологічнестрахування.
На основі економічних оцінок маєвводитися платність природокористування. Введенняплатного природокористування має сприяти більш адекватному врахуванню екологічногофактора в економіці, раціональному використанню природних ресурсів. Певнимчином платаза природні ресурси є аналогом екологічного податку. Серед платежівза природні ресурси можна виділити плату:
· за правокористуватися природними ресурсами;
· за відновлення таохорону природних ресурсів.
Плата за право користуванняприродними ресурсами практично призначена для їх власника (держава чи приватнийвласник). Вона пов'язана з вилученням абсолютної ренти. Платежі за охорону тавідновлення – це компенсація витрат ресурсів в процесі виробництва.
Суттєвого ззначення в системіплатного природокористування набулирізноманітні штрафні санкції за нераціональне використання природних ресурсівта забруднення довкілля. У випадку відчуждення земель через їх нераціональневикористання (несанкціоноване складування відходів, забруднення важкимиметалами, радіоактивними елементами, обробки, що руйнує грунтовий шар тощо),забруднення води та повітря вище встановлених нормативів і т. д. повиннізастосовуватися суворі санкції, економічна та правова відповідальність. Зокремарозмір штрафів має бути значним, щоб реально впливати на діяльність виробника.
Платне природокористування визначає характер системиекономічного стимулювання природоохороної діяльності, заходів із зниженнязабруднень навколишнього середовища. Ця система має сприяти формуваннюекологічно збалансованої поведінки виробника та споживача. До системиекономічного стимулювання можна віднести оподаткування, субсидування, пільговекредитування природоохоронної діяльності, прискорену амортизацію фондів та іншізаходи.
Більшість з цих напрямків вжепоказала свою екологічну ефективність у багатьох країнах світу. Держава даєлише початковий поштовх, впливаючи на ціни. Усе інше виконують ринковімеханізми: впливають на поведінку виробника та споживача, на попит тапропозицію продукції в залежності від ступеню її екологічності тощо. В загальному випадкудля виробників податкові пільги повинні встановлюватися із урахуванням рівняпроведення природоохоронних заходів, екологічності виду діяльності. Привживанні ефективних заходів доцільне зменшення оподаткованого прибутку,наприклад, скорочення його на суму, яке підприємство реінвестувало на охоронуприроди. Підвищені податки має сенс застосовувати приоціюванні екологічно небезпечної продукції (препаратів, що руйнують озоновийшар, етильованого бензину, пестицидів, енергомісткої техніки). Для того, щоб дати промисловості час на на перехід довиробництва альтернативної продукції, цей податок необхідно зробитипрогресивним у часі.
За деякими оцінками часткаподатків, пов’язаних з природокористуванням має зрости на порядок та складати30-50% прибуткової частини державного бюджету. Суттєвим моментом є й механізмутворення джерел. Платежі в межах нормативів забруднення можна віднести дособівартості і таким чином перенести їх сплату наспоживача. Сума запонаднормативний вплив на довкілля сплачується з прибутку підприємства. Цезнижує його рентабельність. Така система стимулює виробника до мінімізації забруднень.Інший момент – можливість зменшення платежів за рахунок витрат наприродоохоронні роботи (будова очисних споруд, фільтрів, землеохоронні заходи). Ринок природнихресурсів (перш за все, землі) повинен передбачати і створення іпотечноїсистеми. Власники ресурсів зможуть закладувати їх для отримання інвестицій урозвиток виробництва. Концепція удосконалення ціноутворення в економіці має важливезначення для поліпшення природокористування.
При успішній реалізаціїфункції платежів якінструменту ефективного ресурсо- і природокористування скорочується кількість шкідливих викидів, що позитивновпливає на збереження екологічного балансу. Наслідкомцих заходів є природне,навіть закономірне, поліпшення здоров'я і добробуту населення. Наданий час в Україні вже розроблено і впроваджено основні елементи формуванняекономічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності.
Таким чином, платежі дійсно є ефективнимекономічним інструментом регулювання господарської діяльності всіх підприємствта виробництв, тому що через них держава контролювати економо-екологічнудіяльність підприємств, а отже, стимулювати підприємства, які впроваджуютьресурсо- та енергозберігаючі технології у виробництво, вживають природноохоронні заходи по забезпеченню екологічно чистого виробництва, та стягуватизначні податкові та природоохоронні платежі та штрафи за забрудненнянавколишнього середовища.
РОЗДІЛ 2.ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
2.1. Національназаконодавча база регулювання діяльності РАЕС
Екологічнезаконодавство — система законодавчих і підзаконних актів України, які закріплюють екологічніправа та обов'язки громадян, екологічні інтереси держави та юридичних осіб,механізми їх реалізації і захисту, регулюють відносини у галузі використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначають режимитериторій та об'єктів особливої охорони і забезпечують вимоги екологічної безпеки в Україні. Головнимизаконодавчими актами, що регулюють діяльність підприємств, є Закони України,Постанови Кабінету Міністрів України, Листи та Накази ДПА та інші.
Відповідно до ЗаконуУкраїни «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 року кожнепідприємство має пройти екологічний аудит — незалежну, комплексну,документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської й іншої діяльностівимог, у тому числі нормативів і нормативних документів, в області охоронинавколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовкурекомендацій з поліпшення такої діяльності. Метою якого є оцінка впливу іпрогнозування екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що господарює, нанавколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогамдіючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів,стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохороннихорганів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпекивиробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності.
Діяльність АЕС на національному рівнірегулюється низкою Законів України, а саме: «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995р., «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» від24.06.04 р., «Про внесення змін до деяких законів України (щодо страхуванняперсоналу ядерних установок)» від 01.07.2004 р., «Про поводження зрадіоактивними відходами» від 30.06.95 р., «Про дозвільну діяльність у сферівикористання ядерної енергії» від 11.01.2000 р., «Про електроенергетику» від16.10.1997 р., «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування,будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження зрадіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» від 08.09.2005р., «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивнихвідходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» від 19.10.2000 р., «Проприєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність заядерну шкоду» від 12.08.1996 р., які визначають чинні національні стандартиорганізації господарської діяльності АЕС, правила перевезення, переробки,утилізації ядерного палива, санкції та штрафи за порушення чинногозаконодавства.
2.2. Галузевазаконодавча база регулювання діяльності РАЕС
Ядерна енергетика є важливою складовою паливно-енергетичного комплексу України та посідає провідне місце в забезпеченні енергетичних потреб країни. У 2002 році Кабінетом Міністрів України схвалено «Комплексну програму модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій». Реалізація Комплексної програми у 2002-2005 роках мала значний вплив на розвиток ядерної енергетики України як з точки зору ядерної та радіаційної безпеки, так і з точки зору підвищення ефективності виробництва електроенергії. Результати реалізації Комплексної програми показують, що у ній були вірно визначено напрямки підвищення безпеки та надійності. Так, у 2002-2005 роках кількість порушень у роботі АЕС зменшилася в 2,5 рази, а коефіцієнт використання встановленої потужності збільшився на 8,9% та досяг в 2004 році 81,4%.
Головними галузевими законодавчими документами регулювання діяльності АЕС є:
· «Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій», схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 504-р.
· «Комплексна програма робіт з продовження строку експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій» схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р.
· «Державна програма фундаментальних і прикладних досліджень з проблем використання ядерних матеріалів, ядерних і радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки на 2004-2010 роки», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 р. № 1165.
· Постанова Колегії Державного комітету ядерного регулювання України від 7 квітня 2005 р. N 3 «Про стан виконання заходів Комплексної програми».
Відповідно до рішень Колегії Держатомрегулювання, ДП «НАЕК „Енергоатом“ і Мінпаливенерго розробили пропозиції щодо подальшої організації планування та виконання робіт по підвищенню безпеки, які містять напрямки підвищення безпеки діючих енергоблоків АЕС. Під час реалізації напрямків, наданих у пропозиціях, мають вирішуватись такі завдання:
— усунення наявних недоліків безпеки АЕС і відхилень від вимог національних нормативно-правових актів;
— виконання рекомендацій міжнародних організацій (МАГАТЕ, ЄК, ЄБРР) з підвищення безпеки АЕС;
— удосконалення технічних та організаційних заходів, спрямованих на: запобігання відмовам обладнання та переростання відмов в аварійну ситуацію; пом'якшення наслідків аварій та управління аварією;
— обґрунтування безпеки АЕС за допомогою сучасних методів аналізу, оцінки безпеки і вжиття коригуючих заходів.
13 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 515-р „Про схвалення Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій“ схвалив ці основні напрямки підвищення безпеки енергоблоків АЕС. На вимогу Концепції ДП „НАЕК “Енергоатом» відповідно до цих напрямків розробило Перелік організаційно-технічних заходів, який узгоджується спільним наказом Мінпаливенерго та Держатомрегулювання.
Цей перелік організаційно-технічних заходів з реалізації Концепції передбачає такі групи заходів:
— модернізація існуючих систем та обладнання з метою підвищення надійності виконання функцій безпеки;
— встановлення додаткових або заміна недосконалих обладнання і систем, важливих для безпеки;
— розроблення і впровадження заходів з підвищення аварійної готовності та управління аваріями;
— проведення аналізу та розрахункових обґрунтувань безпеки експлуатації енергоблоків за нормальних умов та у разі аварійних ситуацій і аварій.
Формування Переліку здійснювалося на базі та з урахуванням аналізу існуючих документів підвищення безпеки енергоблоків АЕС України:
— Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій;
— Комплексна програма робіт з продовження строку експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій;
— Державна програма фундаментальних і прикладних досліджень з проблем використання ядерних матеріалів, ядерних і радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки на 2004-2010 роки;
— Документи МАГАТЕ з аналізу проблем безпеки атомних електростанцій з реакторами ВВЕР;
— Звіти з аналізу безпеки енергоблока № 5 ЗАЕС; енергоблока № 1 РАЕС; енергоблока № 1 ЮУАЕС; енергоблоків № 2 ХАЕС та N 4 РАЕС.
Заходи, зазначені в Переліку, за кожним напрямком підвищення безпеки, дозволяють формувати комплекси, які в сукупності можуть найбільш ефективно та адекватно вирішувати відповідні питання безпеки. Ці комплекси сформовано з окремих заходів, що входили до складу Комплексної програми модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій на 2002-2005 роки, але не реалізовано до теперішнього часу та визнано вагомими щодо проблем безпеки, а також доповнено новими заходами, сформованими на основі останніх аналізів безпеки та досвіду експлуатації. Критерієм для формування комплексів з Переліку є їх адекватність та достатність для вирішення проблем безпеки, асоційованих із вказаними вище напрямками.
Контроль за виконанням Переліку здійснює Мінпаливенерго з метою забезпечення ефективного і цільового використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів шляхом розгляду щоквартальних звітів ДП «НАЕК „Енергоатом“. Мінпаливенерго щороку до 1 лютого подає Кабінету Міністрів України узагальнений звіт та висновки про результативність впровадження Переліку.
Галузева законодавча база є основою для реалізації таких завдань:
1. Забезпечення безпечної і надійної експлуатації енергоблоків АЕС України;
2. Виконання зобов'язань України відповідно до положень Конвенції про ядерну безпеку;
3. Створення передумов для продовження термінів експлуатації АЕС України;
4. Забезпечення соціальної підтримки розвитку ядерно-енергетичної галузі.
Таким чином, галузеве законодавство регулює стандарти діяльності підприємств галузі, висвітлює вимоги безпеки та форми контролю за нею.
2.3.Міжнародні угоди та законодавчі акти, що регулюють
екологічнубезпеку діяльності АЕС
На виконанняміжнародних вимог забезпечення екологічної безпеки в галузі атомної енергетикиУкраїна підписала низку міжнародних угод, статутів та договорів, що регулюютьгосподарську діяльність АЕС на території України та описують міжнародністандарти безпеки в даній галузі.
Найважливішимиміжнародними законодавчо-правовими документами є:
· Проектмодернізації після завершення будівництва Енергоблоку № 2 Хмельницької атомноїелектростанції та Енергоблоку № 4 Рівненської атомної електростанції) міжУкраїною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 29.07.2004р.;
· Гарантійна угода між Україною як гарантом таЄвропейським співтовариством з атомної енергії як кредитором стосовно Угоди промеханізм надання позики, розмір якої в євро еквівалентний 83 млн. дол. США, дляпідвищення безпеки Енергоблока № 2 Хмельницької атомної електростанції таЕнергоблока № 4 Рівненської атомної електростанції між Національною атомноюенергогенеруючою компанією „Енергоатом“ та Європейськимспівтовариством з атомної енергії від 29.07.2004р.;
· Конвенція про відповідальність перед третьою стороною в областіядерної енергетики від 29.07.1960р.;
· Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційноїаварійної ситуації від 26.09.86р.;
· Конвенція про ядерну безпеку від 17.12.97 р.;
· Об'єднана Конвенція про безпеку поводження звідпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами від05.09.97 р.;
· СтатутМіжнародного агентства по атомній енергії від 29.07.1957 р.
· Рамкова Конвенція Організації Об'єднаних Націй «Про змінуклімату» від 11.06.1992 р.
Відповідно доміжнародних законодавчих актів підписаних та ратифікованих Україною яксуб’єктом міжнародного права зміна клімату Землі і її несприятливі наслідки єпредметом спільного занепокоєння людства; відчуваючи занепокоєння з приводутого, що в результаті людської діяльності відбулося істотна зміна екологічноїситуації в світі, світова спільнота визнає, що глобальний характер зміниклімату потребує максимально широкого співробітництва усіх країн і їх участі вдіяльності по ефективному і належному міжнародному реагуванню відповідно до їхспільної, але диференційованої відповідальності і реальних можливостей, а такожїх соціальних і економічних умов.
Держави маютьнадати чинності ефективному законодавству в галузі навколишнього середовища, щоекологічні стандарти, мета і пріоритети в галузі управління повинні відображатиті аспекти навколишнього середовища і розвитку, щодо яких вони застосовуються,і що стандарти деяких держав можуть бути несумісними і необгрунтованими з точкизору економічних і соціальних витрат інших держав.
РОЗДІЛ 3.ОСОБЛИВОСТІЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РАЕС
3.1.Економіко-екологічна характеристика підприємства
Економіко-екологічнахарактеристика підприємства передбачає висвітлення головних аспектівгосподарської діяльності підприємства в контексті її впливу на екологічнуситуацію регіону. Чотириблочна Рівненська АЕС – найбільший в області споживачводи з природних джерел. Заумовами дозволу станція має право без збитку для природи брати з річки Стир2,32 куби води в секунду. Як видно на графіку, фактично станція забирає меншіобсяги. Кожен куб річкової води використовується в системі охолодженняРівненської АЕС багаторазово. Проектне рішення про охолодження води в градирняхі бризкальних басейнах, а не в ставку-охолоджувачі дозволило максимальнозменшити негативний вплив станції на екосистеми і зберегти багату заплаву річкиСтир з луговими, чагарниковими і лісовими комплексами. Більш того, замінаводоуловлювачів градирень дозволила зберегти в 2004-2005 роках споживання водина рівні 2002-2003 років, незважаючи на збільшення виробництва електроенергіїблоками №№ 1, 2, 3 і початок роботи блоку № 4.
/>
/>
Рівненська атомна електростанція – це підприємство з безліччю необхідних допоміжних виробництв. В наявності тисячіодиниць транспорту. Крім того, зареєстровано 53 можливих джерела викидів ватмосферу забруднюючих нерадіоактивних речовин. Найбільше можливе джереловикидів — пускорезервна котельня, розрахована на спалювання сірчаного мазуту.Але з 1994 року необхідності в роботі котельні не було, вона працювала тількикілька днів для випробування.
РАЕС дотримується умов дозволу нарозміщення 20-ти видів відходів і має ліцензії на збір, перевезення, збереженняі видалення відпрацьованих нафтопродуктів, у тому числі олій і їхніх сумішей,відпрацьованих люмінесцентних ламп і відпрацьованих батарей свинцево-кислихакумуляторів. Для побутових цілей Рівненська АЕС використовує родовищепідземних вод у селі Острів з терміном дії ліцензії до 2020 року. У 2003 році затверджена «Державна екологічна експертиза матеріалів «Оцінки впливів на навколишнє природне середовище» добудови енергоблоку № 4 Рівненської АЕС», де говориться, що: «…вумовахнормальноїпроектноїексплуатаціїіпридотриманнівсіхпроектнихрішеньірегламентнихробіт, функціонуванняенергоблоку№ 4 РАЕСбудеекологічнобезпечним...».
Також на базі РАЕС діє АСКРО,це комплексавтоматизованих постів контролю радіаційної обстановки, з яких16 розміщені на території промислового майданчика Рівненської АЕС і 13 – усанітарно-захисній зоні та зоні спостереження РАЕС.
Спостереження за радіаційноюобстановкою ведуться безупинно в автоматичному режимі, що дозволяє оперативноодержувати інформацію з постів контролю, проводити систематичний аналіз даних,виконувати прогноз радіаційної обстановки для всіх населених пунктів30-кілометрової зони спостереження. Постами контролю здійснюється виміргазо-аерозольних викидів через усі вентиляційні труби енергоблоків РівненськоїАЕС, рідких скидів РАЕС, потужності дози, концентрації йоду й аэрозолей напроммайданчику РАЕС і в населених пунктах зони розташування РАЕС.
У складі АСКРО передбачені двапересувних пости контролю, встановлених на автомобілях високої прохідності. Пересувні пости оснащені комплектом устаткування дляконтролю радіаційних, хімічних і метеорологічних параметрів, а такожустаткуванням для добору проб, проведення вимірів у польових умовах ізабезпечення автономного функціонування. Пересувніпости забезпечені устаткуванням для визначення координат на місцевості іпередачі інформації із супутникових каналів зв'язку. Завдяки цьому вони можутьпрацювати в будь-якій точці 30-кілометрової зони Рівненської АЕС, а такожздійснювати допомогу в проведенні радіаційної розвідки на інших АЕС України таза її межами.
До складу центрального постаконтролю АСКРО входять 2 метеорологічних комплекси. За допомогою автоматичних комплексів визначається більш, як30 метеорологічних параметрів, включаючи щільність потоку сонячноговипромінювання, баланс випромінювання, що йде від поверхні землі, дальністьвидимості і стану погоди за кодами Всесвітньої метеорологічної організації. Крімцього, ними здійснюється дистанційне зондування атмосфери до висоти 3000 м звизначенням швидкості і напрямку горизонтального вітру, швидкості вертикальнихрухів повітря, температури повітря за шарами, категорії стійкості атмосфери.
Інформація про метеорологічнуобстановку і радіаційні параметри використовується в програмному комплексіоперативного прогнозу радіаційної обстановки в зоні спостереження РАЕС,розробленого інститутом радіаційного захисту АТН України.
Розрахунковий комплекспроводить аналіз радіологічних наслідків можливих аварій і використовується дляпідтримки ухвалення рішення про захисні контрзаходи при виникненні аварійноїситуації чи радіаційної аварії на РАЕС для персоналу Рівненської АЕС і дляжителів усіх населених пунктів 30-кілометрової зони. Методи розрахункукомплексу погоджені з Міністерством охорони здоров'я України.
Для забезпечення йогофункціонування на промисловому майданчику РАЕС прокладені оптоволоконні комунікації,що забезпечують передачу технологічних і радіаційних параметрів із всіхенергоблоків. Передача інформації здійснюється врежимі реального часу. Усього з енергоблоків передається близько 85 000технологічних параметрів. До складу системи входить автоматична телефоннастанція, зв'язана оптоволоконними лініями зв'язку з АТС Рівненської АЕС івузлом зв'язку міста Кузнецовська. Як резерв передбачені супутникові канализв'язку і передачі інформації.
Інформація системиАСКРО передається керівництву РАЕС, у НАЕК «Енергоатом» і ДКЯР України,Рівненську обласну Державну адміністрацію, обласні управління МНС та екології. Крім автоматизованих методів контролю, в будинку АСКРОпроводяться роботи з лабораторного контролю радіаційного впливу Рівненської АЕСна навколишнє середовище. Контроль проводиться більш ніж у 40 населених пунктах30-кілометрової зони спостереження, починаючи з 1979 року.
Для забезпечення умовпраці створені робочі місця, що дозволяють вести роботи з радіоактивнимиречовинами при нормальній радіаційній обстановці й у випадку радіаційноїаварії. У роботі застосовується вимірювальне устаткування провідних світовихвиробників. Лабораторний і автоматизований контролі є взаємодоповнюючими,перший з яких має високу чутливість, а другий оперативність. Обслуговуючийперсонал АСКРО — 30 чоловік, серед яких висококваліфіковані інженери-фізики,радіохіміки, електроніки, програмісти, метеорологи.
Створений комплекс АСКРО єунікальним не тільки для України, це один із кращих комплексів подібногопризначення у світовій практиці. За створення комплексу АСКРО Рівненська АЕСвизнана гідною звання «Лідер паливно-енергетичного комплексу України 2006 року»у номінації «Природоохоронний об'єкт».
Слід зазначити, щоважливою економіко-екологічною характеристикою господарської діяльності РАЕС єспівпраця з міжнародними організаціями з безпеки атомної енергетики, зокрема зМАГАТЕ. Історія співробітництва Рівненської АЕС з міжнародними організаціямибере свій початок у 1988 році. Тоді першою з радянських атомних станцій РАЕС пройшлаперевірку з програми Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
В ході перевірки експерти МАГАТЕвідмітили:
· безпечний рівеньексплуатації станції;
· високукваліфікацію персоналу;
· міжнароднийрівень радіаційного захисту.
Загалом в період з 1998р. до 2006р.Рівненська АЕС успішно пройшла п’ятьперевірок з боку міжнародних контролюючих органів. У 1996 році на РАЕС працювала місія АССЕТ МАГАТЕ з метою оцінки рівняексплуатаційної безпеки. Висновки комісії – позитивні. У жовтні 2001 року Рівненська АЕС пройшлапартнерську перевірку Всесвітньої Асоціації Організацій, що експлуатують АЕС (ВАО АЕС). Місію ВАО представляли 19експертів з 7 країн світу. Вони дійшли висновку, що станція відповідаєміжнародному рівню безпеки та надійності.
Вдруге експерти місії ОСАРТ МАГАТЕ перевіряли Рівненську АЕСу вересні 2003р. 11 експертів із США,Великобританії, Болгарії, Бразилії, Японії, Південної Кореї, Словаччини та два фахівціз України перевіряли рівень експлуатаційної безпеки блоків. Робота колективуРАЕС була високо оцінена зарубіжними спеціалістами. У квітні 2004р. експертами ВАО АЕС проведеноперевірку енергоблока № 4, пуск якого відбувся у жовтні 2004 року. Перевірка передпусковогоенергоблока проводилась вперше в міжнародній практиці. У вересні 2005р. на РАЕС працювалапостмісія ОСАРТ МАГАТЕ. Було відмічено покращання показників експлуатаційноїбезпеки.
КМУ в кінці 2005р. схвалена нова Концепція підвищення безпеки діючих блоків (КПБ). Цядовгострокова програма розрахована наперіод до 2010р.Модернізація і реконструкція на Рівненській АЕС здійснюється у відповідності зКПБ і галузевими програмами підвищення пожежної безпеки, програмамиреконструкції, підвищення надійності та заміни тепломеханічного обладнання,обладнання АСУ ТП, системами радіаційного контролю, електротехнічногообладнання та ін. Реалізація вказанихпрограм спрямована на :
· усунення існуючихдефіцитів безпеки АЕС і відхилень від вимог національних нормативно – правових актів;
· виконання рекомендаційміжнародних організацій з підвищення безпеки АЕС (МАГАТЕ, ЄК, ЄБРР);
· модернізацію систем зврахуванням досвіду експлуатації;
· заміну обладнання через моральне та фізичне застарівання.
Фінансування здійснюється за рахуноквласних коштів НАЕК “Енергоатом”. У2005р. фінансування заходів по підвищенню безпеки склало 171 100 тис. грн. Реалізація заходіввключає проектно-дослідницькі роботи, постачання і комплектацію обладнання, будівельно-монтажніта пуско-налагоджувальні роботи. У2006 роцібули виконані заходів з підвищення безпеки в рамках КПБ – понад 40 млн. грн., а також реалізація заходівз підвищення безпеки, модернізації, заміни та продовження ресурсу обладнання,що не ввійшли в КПБ — 190 млн. грн.
Рівненська атомнаелектростанція планує в 2007 р. вчетверозбільшити об'єм освоєння коштів у рамках реалізації заходів щодо продовженнятермінів експлуатації першого і другого енергоблоків – до 20 млн гривень.
Розглядаючиекологічні платежі як ефективний економічний інструмент ресурсокористуванняслід зазначити, що нині відсутній механізм фінансування 30 кілометрової зонинавколо атомної електростанції через відсутність необхідних підзаконних актів, томукошти для 30-кілометрової зони навколо РАЕС надаються як благодійна допомогапідприємства даній території. Генеральний директор ВП «Рівненська атомнаелектростанція» М.Фрідман повідомив, що на фінансування 30 кілометрової зони в2007 р. буде виділено 64 млн. грн., зокрема для Волинської області – 16 млн.грн., для Рівненської – 48 млн. грн.
3.2. Екологічнийпаспорт підприємства
Екологічний паспорт підприємства —це комплексний документ, у якому наведено характеристику взаємовідносинпідприємства з природним середовищем, вплив підприємства на навколишнє середовище та розміриплатежів за природокористування
Екологічні паспортидетально й диференційовано аналізують причини змін стану довкілля через впливконкретного підприємства й порівнюють його з іншими в світі, які мають кращіприродоохоронні показники. Паспорт передбачаєоцінку технологій, повноту використання сировини, палива й схем очищення,загальну економічну оцінку збитків і деталізацію її за окремими видамипродукції.
Вивчивши екологічний паспорт РАЕС слід навести найважливішіпоказники. Рівненська АЕС розташована на північному заході Рівненської області,за 120 км від м. Рівне, у Володимирецькому районі, на березі річки Стир. Такийвибір був зумовлений низькою родючістю піщаних земель та великою віддаленістювід густозаселених територій, про що свідчить показник густоти населення на 1 кв. км — 55 чол/км2.
Сумарна встановлена потужність – 2 млн 835 тис. кВт. Проектнийкоефіцієнт використання встановленої потужності Кввп – 74,2 %. Початокбудівництва – 1973 рік, введення в експлуатацію – 1980 рік.
Вид діяльності – виробництво електроенергії. Пріоритет діяльності –безпека.
РАЕС щорічно виробляє понад 15 млрд. кВт*годелектроенергії, що становить 17,7 % від виробництва атомними електростанціями,або 8,5% від загального виробництва електроенергії в Україні.
На РАЕС експлуатується чотири енергоблоки:
І блок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис. кВт з 1980 року;
ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис. кВт з 1981 року;
ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 1986 року;
ІVблок (ВВЕР-1000)потужністю 1 млн кВт з 2004 року.
Персонал РАЕС – 8 400працівників. Професійне навчання персоналу та підтримка його кваліфікації на високомурівні здійснюється у навчально-тренуваль-ному центрі РАЕС, який має серед своїхзасобів повномасштабні тренажери енергоблоків з реакторами ВВЕР-440 таВВЕР-1000.
Енергоблоки РАЕС відповідають сучасним міжнародним вимогамядерної та радіаційної безпеки, що засвідчують перевірки Міжнародного агентстваз атомної енергії — МАГАТЕ ( 1988, 1996, 2003, 2005 рр.) та Всесвітньоїасоціації організацій, експлуатуючих АЕС — ВАО АЕС ( 2001, 2004 рр.).