--PAGE_BREAK-- (1)
де: f – відсоток від загальної площі земель %;
R – відповідний ранг впливу.
Визначаємо коефіцієнт антропогенної перетвореності i–го виду природокористування за формулою:
(2)
де: Iап – басейновий індекс перетвореності ландшафтів;
Iіп — базовий індекс перетвореності;
Визначаємо сукупний коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафту за формулою:
(3)
Таблиця 2.2
№ з/п
Елементи ландшафту
f
Ri
Iап
Iіп
Kiап
Кап
Ступінь
перетвореності
га.
%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
Загальна площа
548
100100
2
Вулична рослинність
20
3,6
1
3,6
1
3,916
0,036
Слабо
перетворені
3
Парки, сквери
120
21,9
2
43,8
1,05
3,916
0,46
Слабо
перетворені
4
Річки, ставки
210
38,3
3
114,9
1,10
3,916
1,26
Слабо
перетворені
5
Приватний сектор
80
14,6
4
58,4
1,15
3,916
0,67
Слабо
перетворені
6
Міська забудова
95
17,3
5
86,5
1,20
3,916
1,04
Слабо
перетворені
7
Промислові території
33
6,0
6
36
1,25
3,916
0,45
Слабо
перетворені
8
Разом
∑
3,916
Визначаємо ступінь антропогенної перетвореності ландшафту за шкалою П.Г. Шищенко: Кап
Результат проведеної оцінки перетвореності ландшафту, занесені до таблиці 2.2.
Виходячи з розрахунку антропогенної перетвореності міського ландшафту, ступінь перетвореності його згідно градації відноситься до слабоперетворених. Виходячи з цього для території, зображеної на планшеті, необхіжно вжити наступних заходів:
Розділ 3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто
3.1 Оцінка кількості автотранспорту
Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива:
Вантажні та нелегкові з бензиновим ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газу.
Вантажні та нелегкові спеціальні дизельні.
Автобуси з бензиновими ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газі.
Автобуси дизельні.
Легкові, службові та спеціальні.
Легкові індивідуального користування та легкові які належать приватним підприємцям.
При цьому використовуються нормативи середніх питомих викидів окремих шкідливих речовин – грамів на кілометр пробігу (г/км) — по окремих групах автомобілів з різними типами двигунів.
В загальному обсязі шкідливих викидів враховуються тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН) та окисли азоту (NO). Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 1.
Викид шкідливих речовин коригується в залежності від технічного стану автомобілів та їх середнього строку перебування в експлуатації. Коефіцієнти впливу технічно – експлуатаційних факторів на обсяг викидів по кожній підгрупі автомобілів приведені в додатку 2.
Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:
де: М – маса викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m – питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном, Z – пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном,
Пк = Кв *Кт, (3.2.)
де Кв – коефіцієнт впливу певного типу автомобіля (Таблиця 1), Кт – коефіцієнт впливу рівня технічного стану (вихідні дані).
Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:
(3.3.)
де: В – витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. (розрахунковий період – 1 рік).
Таблиця 3.1.
Коефіцієнт впливу певного типу автомобіля
№
Тип автомобіля
Значення Кв
1
Вантажні та нелегкові
2,9
2
Вантажні та нелегкові спеціальні
0,2
3
Автобуси
3,7
4
Легкові, службові та спеціальні
1,5
5
Легкові індивідуального користування
1,0
Отож, для даної роботи:
Вантажні та нелегкові автомобілі:
Z=(10*55000)/0,74=743243,24 км/рік;
Пк1=2,9*1,93=5,6; Пк2=2,9*1,63=4,73; Пк3=2,9*0,87=2,52;
CO: M=49,60*743243,24*5,6=206443242,34 т/рік;
CH: M=10,70*743243,24*4,73=37616283,62 т/рік;
NO: M=6,5*743243,24*2,52=12174324,27 т/рік.
Вантажні і не легкові спеціальні:
Z=(10*50000)/0,74=675675,67 км/рік;
Пк1=0,2*1,99=0,38; Пк2=0,2*1,86=0,37; Пк3=0,2*0,9=0,18;
CO: M=10,50*675675,67*0,39=2766889,13 т/рік
CH: M=6,2*675675,67*0,37=1549999,99 т/рік
NO: M=6,4*675675,67*0,18=754054,05 т/рік
Автобуси:
Z=(10*80000)/0,74=10811081 км/рік;
Пк1=3,7*1,92=7,1; Пк2=3,7*1,64=6,1; Пк3=3,7*0,9=3,3;
CO: M=45,6*10811081*7,1=3500195584,56 т/рік
CH: M=8,5*10811081*6,1=560554549,85 т/рік
NO: M=6,2*10811081*3,3=221194717,26 т/рік
Легкові, службові і спеціальні:
Z=(10*85000)/0,74=1148648,6 км/рік;
Пк1=1,5*1,71=2,6; Пк2=1,5*1,59=2,4; Пк3=1,5*0,9=1,35;
CO: M=14,9*1148648,6*2,6=44498646,76 т/рік
CH: M=1,3*1148648,6*2,4=3583783,63 т/рік
NO: M=1,8*1148648,6*1,35=2791216,098 т/рік
Легкові індивідуального користування:
Z=(10*90000)/0,74=1216216,22 км/рік;
Пк1=1,0*1,71=1,71; Пк2=1*1,59=1,6; Пк3=1*0,9=0,9;
CO: M=14,1*1216216,22*1,71=29324183,98 т/рік
CH: M=1,2*1216216,22*1,6=2335135,1 т/рік
NO: M=1,7*1216216,22*0,9=1860810,8 т/рік
Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря:
(3.4)
де: А – фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м3),
N – сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину,
Кв, — коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту,
Ка, — коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості,
Кв – коефіцієнт, що враховує вологість повітря,
Кс, — коефіцієнт, що враховує швидкість вітру,
Кн — коефіцієнт, що враховує ухил місцевості,
Кп – коефіцієнт перехрестя.
Вантажні та нелегкові автомобілі:
К со =(0,5+0,01*1230*2,9)*1*1,18*1,20*3*1,8=275,3
Вантажні і нелегкові спеціальні:
К со =(0,5+0,01*1230*0,2)*1*1,18*1,20*3*1,8=23,2
Автобуси:
К со =(0,5+0,01*1230*3,7)*1*1,18*1,20*3*1,8=347,9
Легкові, службові і спеціальні:
К со =(0,5+0,01*1230*1,5)*1*1,18*1,20*3*1,8=48,3
Легкові індивідуального користування:
К со =(0,5+0,01*1230*1,0)*1*1,18*1,20*3*1,8=97,9
3.2 Визначення критерію самоочищення атмосфери
Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.
Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:
(3.5.)
де: К – числове значення МПСОА,
Т – кількість днів з туманами,
О – кількість днів з опадами,
В1 – кількість днів з швидкістю вітру 0 – 1 м/с,
В2 – кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с.
К=(20+50)/(10+20)=2,3
Згідно варіанту, з таблиці 7 вибраємо значення показників підставляємо у формулу та розрахувуємо числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери
№
Показники
Значення
1
Кількість днів з туманами
20
2
Швидкість вітру 0 – 1 м/c
50
3
Швидкість вітру > 6 м/с
20
4
Кількість днів з опадами
10
5
МПСОА
2,3
3.3 Заходи по забезпеченню охорони атмосферного повітря
Заходи по дотриманню охорони атмосферного повітря поділяють на наступні:
Організація санітарно – захисних зон;
Архітектурно – планувальні рішення;
Інженерно – організаційні заходи;
Безвідходні та маловідходні технології;
Технічні засоби та технології очищення відходів.
Необхідно, користуючись формулою по розрахунку СЗЗ:
(3.6.)
де: L, — розрахунковий рівень СЗЗ,
L0 — розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямі м,
P – середньорічна повторюваність напрямків вітру %,
P0 – повторюваність напрямків вітру одного румба при круговій розі вітрів %.
(3.7.)
Таблиця 3.4.
Середньобагаторічна повторюваність вітрів (станція Київ)
Назва румбів
Пн.
Пн.Сх..
С
Пд.Сх..
Пд.
Пд.Зх.
З.
Пн.Зх.
Штиль
9
9
12
17
9
14
16
14
15
Уточнюємо санітарно – захисну зону (СЗЗ) для підприємств, які розташовані на планшеті. Перед цим, користуючись даними таблиці 5, визначаємо до якого класу належить дане підприємство.
Уточнюємо санітарно – захисну зону (СЗЗ) за формулою:
Пн.: L=250*(9/12,5)=180
Пн.Сх..:L=180
Сх..:L=240
Пд.Сх..:L=340
Пд.:L=180
Пд.Зх.:L=280
Зх.:L=320
Пн.Зх.:L=280
Штиль:L=300
За даними таблиці 3.4. будуємо розу вітрів (зобразимо її на рисунку 3.1.), та за розрахованими даними будуємо уточнену санітарно-захисну зону (рис. 3.2.).
3.4 Оцінка шумового забруднення
Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму. Що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку.
Якщо такого пристрою немає, то для наближеного визначення шуму на відстані 7 метрів (норматив), користуються розрахунком.
Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:
(3.8.)
де: N – інтенсивність руху автотранспорту авто/год,
∑n – сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових.
Поправки визначаються за формулою:
(3.9.)
де: XN, — поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту (1 – 5 дБ),
XV, — поправка на відхилення швидкості руху (2 – 8дБ),
XI, — поправка на ухил автошляху (Додаток 2),
Xтр – поправка на рух трамваю вздовж вулиці (2 – 3 дБ).
∑n =2+5-2,75+3=7,25
V7= 46 + 11,8 lg 1230 +7,25 = 89,71 дБ
Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. (згідно варіанту) за формулою:
продолжение
--PAGE_BREAK--