МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ
Курсова робота
з дисципліни Екологічнабезпека
на тему:
„Оцінка екологічної безпекитериторії Харківської області та виявлення факторів ризику”
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І.Географічне положення території
1.1 Характеристика та фізико-географічніумови розташування регіону
1.2 Кліматичні умови
1.3 Характеристика ґрунтового покриву
1.4 Гідрологічні та гідрографічніхарактеристики водних об’єктів
Розділ ІІ. Характеристикагосподарсько-виробничого комплексу Харківської області
Розділ ІІІ. Характеристика потенційнихекологічних небезпек регіону та визначення факторів екологічного ризику
3.1 Ідентифікація факторів екологічногоризику природного характеру
3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризикутехногенного характеру
Розділ ІV. Прогнозування наслідків викидуНХР при аваріях на промислових об’єктах
4.1 Довгострокове прогнозування
4.2 Аварійне прогнозування
Розділ V. Оцінка екологічної безпекипромислового виробництва на локальному рівні
5.1 Оцінка потенційної небезпекипромислового об’єкту в умовах нормальної експлуатації
5.2 Оцінка ступеню перевищення рівняшкідливої дії підприємства над нормативними показниками
5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії вмежах прилеглих територій
5.4 Комплексна інтегральна оцінка екологічноїнебезпеки промислового об’єкту
Розділ VІ. Оцінка екобезпеки за допомогоюрозрахунку балансу кисню
Висновок
Використана література
Вихідні даніОбласть Донецька Найменування НХР Хлор Відстань від населеного пункту -
Ємності: 1
2
0,5
3,0 Обвалування 1,5 Площа населеного пункту 45,3 Кількість мешканців, тис.чол 4952,0 Глибина населеного пункту 12,5 Ширина населеного пункту 8,9
Метеоумови: V
t
стан атмосфери
4,0
-200
конвекція Розміщення об’єкту В населеному пункті Аварія ємкості 2 Міська забудова + Лісовий масив - Відстань від осередку - Глибина 0,8 Напрямок вітру Пн
Завод повиробництву алюмініюКлас шкідливості 1 СЗЗ 1000 Забруднююча речовина 1 Дихлоретан Забруднююча речовина 2 Оксид вуглецю Забруднююча речовина 3 Сажа Клас шкідливості ЗР1 2 Клас шкідливості ЗР2 4 Клас шкідливості ЗР3 2 М1, т/рік 2,09 М2, т/рік 2,047 М3, т/рік 0,28 ГДВ1, т/рік 1,27 ГДВ2, т/рік 1,270 ГДВ3, т/рік 0,021
С1, мг/м3 3,0
С2, мг/м3 3,0
С3, мг/м3 0,15
V, м3 5,8 Площа підприємства 45000 Площа СЗЗ 100
Площабіогеоценозів, км2Сільськогосподарські угіддя 120 Лісовий мас 16 Урбанізованість території 205 Водна поверхня 05 Сумарна кількість викидів, тис.га від стаціонарних джерел
NO2 59 CO 10
CO2 90 Сумарна кількість викидів, тис.га від пересувних джерел
NO2 15 CO 9,2
CO2 10
ВСТУП
Сьогодні екологія є непросто наука, а способом мислення та життя. Навколишнє природне середовище, якеоточує людину протягом всього життя, не є безладом або просто набором якихосьумов, а є взаємопов’язаною складною системою. Особливої значимості набуваютьзнання, які є теоретичними основами охорони природи і довкілля людини.
Початок ІІІ тисячоліттявідрізняється різким погіршенням якості природного середовища. За умов сучасногоетапу науково-технічної революції людство досягло такого рівня розвиткупродуктивних сил, який дозволяє включити у виробництво майже всю матеріальнуоболонку земної кулі. Але зростаючі масштаби впливу суспільства на природу,подальший розвиток економіки, науки та техніки вже не можуть здійснюватися безврахування наслідків такого впливу, без виховання високої відповідальностіперед людством за стан природних екосистем. Тобто, постала проблема суворозіставляти й узгоджувати свою повсякденну діяльність із фундаментальнимизаконами життя на землі.
Метоюданої курсової роботи є проведення оцінки екологічної безпеки Харківської областіта виявлення факторів ризику. Це дасть змогу попередити виникнення різнихнадзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що в свою чергузабезпечить стабільність в навколишньому середовищі.
Дляпроведення детальної оцінки екологічної небезпеки обов’язково потрібно детальновивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами.,дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного ітехногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дозволить провеститочну оцінку екологічної безпеки певного регіону.
Екологічна безпека – цесукупність дій й комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечуютьекологічний баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людинаможе адаптуватися фізично, без збитків. Екологічна безпека встановлює порушенийвзаємозв’язок людини і природи та гармонізує їх співіснування, а також сприяєрозміреному, доцільному використанню ресурсів людиною.
Екологічну безпеку вивчають і прогнозують углобальних, регіональних, локальних і точкових межах, вона обмежена часом ірозмірами здійснюваних акцій.
Екологічна безпека є компонентом національної безпеки, щогарантує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкіллята держави від реальних або потенційних загроз, що їх створюють антропогенні чиприродні чинники
/>Розділ І. Географічнеположення території
1.1 Характеристиката фізико-географічні умови розташуваннярегіону
Загальна характеристикаДата утворення 27.02.1932 рік
Площа, км2 31420 Кількість адміністративних районів 27 Кількість міст 17 з них: обласного підпорядкування (значення) 7 Кількість селищ 61 Кількість сіл 1683
Щільність населення,
тис. чол. на 1 км2 91,6
Чисельність населенняНазва міста
Кількість наявного населення,
тис. чол.
Площа,
км2
Щільність наявного населення,
тис. чол./ км2 Всього у тому числі міське сільське Міста обласного підпорядкування м. Харків 1443,6 1443,6 - 306 4717,65 м. Ізюм 54,3 54,3 - 40,8 1330,88 м. Куп’янськ 60,1 60,1 - 33,4 1799,40 м. Лозова 82,0 82,0 - 18,1 3994,48 м. Люботин 25 25 - 31,1 803,86 м. Первомайськ 32,5 32,5 - 30,8 1055,19 м. Чугуїв 36,8 36,8 - 12,8 2875,00 Всього 1724,6 1724,6 - 473 16576,46 Міста районного підпорядкування м. Балаклея 54,7 54,7 - 21,95 2492,02 м. Барвінкове 11,4 11,4 - 23,81 478,79 м. Богодухів 19,9 19,9 - 14,66 1357,44 м. Валки 14,9 14,9 - 12,46 1195,83 м. Вовчанськ 29,1 29,1 - 23,87 1219,1 м. Дергачі 68,5 68,5 - 17,31 3957,25 м. Зміїв 35,0 35,0 - 11,64 3006,87 м. Красноград 35,0 35,0 - 10,19 3434,73 м. Мерефа 122,3 122,3 - 21,41 5712,28 Всього 390,8 390,8 - 157,3 22854,31 Райони Балаклійський район 88,20 54,70 33,50 1986,50 44,40 Барвінківський район 28,90 11,40 17,50 1364,50 21,18
Харківська область розташована на північному сході України натериторії двох природних зон Лівобережної України — Лісостепу і Степу в межахводорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра.
На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, насході – з Луганською, на північному сході — з Донецькою, на півдні — зДніпропетровською, на заході — з Полтавською та на північному заході — зСумською областями України. Площа території Харківщини складає 31,4 тис. кв.км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід –225 км, з півночі на південь — 200 км.
Рельєф Харківщини — хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основнійого риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра.Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%.
Ріка Сіверський Донець — головна водна артерія Харківщини – є притокою Дона, на території області цярічка несе свої води протяжністю 370 км (загальна її довжина 1053 км). Їїосновні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань,Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін.
Клімат області помірноконтинентальний. Так як протяжність території області з заходу на схід іколивання висот незначні, то варіації клімату в межах області досить несуттєві.
Область розділена на 27адміністративних районів, до її складу входить 18 міст, з них 7 міст обласногопідпорядкування, 61 селище міського типу, 381 сільська рада, 1683 сільськихнаселених пунктів.
Вигідне географічне розташування області є сприятливоюпередумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі, транспортнихпослуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і науковий потенціал. Тутрозташовано понад 1200 промислових підприємств, будівельних, транспортнихорганізацій, значна кількість підприємств аграрного комплексу, більш 200наукових установ та 76 навчальних заклади I–IV рівнів акредитації.
За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківськаобласть посідає 5-е місце в Україні, її мінерально-сировинна база складаєтьсяна 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат,кам’яне та буре вугілля), на 50,7% із сировини для виробництва будівельнихматеріалів, решту становить сировина кольорових металів, прісні мінеральніпідземні води. На території області налічується 304 родовища корисних копалин,з них експлуатується 73.
Аналіз стану навколишньогоприродного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовженнятенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріствиробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природнесередовища.
1.2 Кліматичні умови
ТериторіяХарківської області має м'який помірно-континентальний клімат. Він сформувавсяпід впливом сонячної радіації, що потрапляє на поверхню, циркуляції повітрянихмас і рельєфу території.
Величина сонячної радіаціїзалежить від кута падіння сонячного проміння, який змінюється від 64-65% вчервні до 18 — 20% в грудні. Поверхня області отримує в середньому за рік 48ккал/см2 тепла. Розподіл тепла та інші кліматичні показники(атмосферний тиск, опади, напрям і сила вітру). Горбистий рельєф посилює континентальністьповітря. В цій частині області спостерігаються найнижчі середні температурисічня (-8°...-6°С) і липня (+16°...+20°С).
На рівнині повітря протягомроку прогрівається більше. Середня температура липня тут досягає +20°С, а січня– -4°С. Амплітуда середніх місячних температур є найбільшою саме в рівниннійчастині області. Тут же зафіксовано абсолютний максимум температур — +41°С.
Харківська область маєдостатнє зволоження. Найбільше опадів (понад 1400 мм) випадає на сході тапівнічному сході області. Їх кількість зменшується в південно-західному напрямі(до 500-600 мм).
Опади випадають переважновлітку (понад 60%), особливо у червні. Влітку бувають зливи та грози.
Сніговий покрив у областівстановлюється в середині листопада, сходить на початку квітня, тривалість його– до 110 днів. На рівнині сніговий покрив триває з кінця грудня – початку січнядо початку березня (51 день). На рівнинній території нерідко бувають зими безстійкого снігового покриву.
Протягом року надХарківською областю переважають повітряні маси помірних широт. На рівниннійтериторії найчастіше дують південно-західні вітри.
1.3 Характеристика ґрунтового покриву
Рельєф Харківської області різноманітний,з характерною сильною ерозією грунтів. Наявність різноманітних форм рельєфупризвела до створення на них різноманітних видів грунтів. На ліосовиднихпородах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились луговічорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на картіобласті виділено 60 видів грунтів. Якщо в загальному про ґрунтовий покривобласті, то для неї характерні чорноземи, у північних районах трапляютьсядернові слабопідзолені грунти.
Однимз самих актуальних питань в забезпеченні раціонального природокористування вобласті є поліпшення використання та охорони земельних ресурсів.
Адже,найбільшого забруднення зазнає верхній шар літосфери — ґрунт. Це пов'язано зрозсіюванням у приземному прошарку атмосфери аеральних емісій промисловихпідприємств, що містять різноманітні екотоксиканти. Характерними дляХарківського регіону є важкі метали, фториди, сірководень та ін. Під дією цихсполук детоксикуючий потенціал ґрунтів у техногенно напружених регіонах суттєвозменшується і створюються умови для перенесення забруднюючих речовин з ґрунту врослини сільськогосподарських культур.
Харківськийкряж складений в основному потужними товщами кам'яно-вугільних пісковиків,сланців й вапняків, з якими пов'язані великі поклади кам'яного вугілля. Ґрунтина переферії кряжу — чорноземи, в центрі кряжу — сірі опідзолені.
Кристалічніпороди (граніти, гнейси, сієніти та ін.), з яких складається основаПриазовської височини перекриті переважно товщею лесів та лесовидних суглинків.Місцями вони виходять на поверхню.
1.4 Гідрологічніта гідрографічні характеристики водних об’єкті
Вцілому за 2002 рік стан поверхневих водних об’єктів області суттєвих змін незазнав.
Як іраніше головними галузями, які найбільше використовують свіжу воду єметалургія, енергетика, вугільна промисловість, комунальне та сільське господарства.
ХарактеристикарічокНазва Протяжність по території регіону, км Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги Кількість гребель (водосховищ) Кількість трубопроводів, які проходять через річку Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт Газо- Нафто- Аміако- Продукто- Великі річки Р. Сіверський Донець 375 102 2 2 1 1 1 Всього: 375 102 Середні річки Р. Самара 20 6 Р. Оскіл 178 35 1 1 1 1 Р.Орель 211 28 Р. Мерла 93 24 1 Р.Уди 136 41 1 1 Р. Лопань 71 18 3 Всього: 709 152 Малі річки Р.Мжа 77 39 1 Р.Берестова 102 23 1 Р.Коломак 35 7 1 Р.Сухий Торець 52 9 Р.Орчик 31 12 2 Р.Вовча 62 11 1 Р.Великий Бурлук 22 38 1 Р.Велика Тернівка 57 21 1 Р.Берека 82 32 1 1 1 Р.Орілька 95 20 1 Р.Мала Тернівка 22 6 Р.Сухий Мерчик 41 12 Р.Багата 70 15 Р.Бритай 50 17 1 1 Р.Котелівка 8 2 Р.Мокрий Ізюмець 39 12 2 Р.Волоська 56 10 Р.Вшива 60 19 1 Р.В.Дворічна 31 6 Р.В.Бабка 42 7 Р.Н.Дворічна 45 16 Р.Крайня Балаклійка 48 10 Р.С.Котельва 11 4 Р.Лукнавака 23 8 1 Р.Берестовенька 35 12 1 Р.С.Балаклійка 34 7 1 Р.Ланая 14 5 Р.Рябинка 17 5 2 Р.Плотва 32 12 Р.Чепель 35 8 1 1 Р.Хотомля 38 12 1 Р.Гнилиця -II 31 4 2 Р.Мерефа 28 6 Р.Братениця 10 3 2
Замуленнярічок і водоймищ, зарегульованість стока річок є однією з причин підтопленнявеликої кількості земель та населених пунктів, як повенями, так і ґрунтовимиводами.
Розділ ІІ. Характеристикагосподарсько-виробничого комплексу Харківської області
Природні передумови.Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси ціннихкорисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарськийкомплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише10,5%, тобто менше, ніж частка території.
Природні ресурсипредставлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. В межахрайону проходить Дніпровсько-Донецька тектонічна западина з покладами нафти йгазу. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України. Найбільшінафтові родовища – Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське,Рибальське. За браком нафти ці родовища дещо пом’якшують сировинну проблемуУкраїни. Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед,славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, Кегичівці, вПолтавській області – Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалинпредставлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працюєПолтавський збагачувальний комбінат.
Земельні ресурси. Значнатериторія району вкрита родючими ґрунтами – чорноземами типовими; особливоширокі їхні пасма в Полтавській і Харківській областях. У Сумській області,поряд з чорноземами, є сірі лісові ґрунти. Взагалі агрокліматичні умовиПівнічно-Східного району сприятливі для багатогалузевого сільського господарства.
Лісові ресурси.
Загальна інформація про землі лісового фонду регіону№ з/п Кількість Примітка 1 Загальна площа земель лісового фонду тис. га 419,4 2 з них вкритих лісом тис. га 287,9 3 Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств
тис. га,
%
319,4
76% 4 Площа земель лісового фонду, які віднесені до відання інших лісокористувачів
тис. га,
%
100,0
24% 5 Площа лісів на 1 особу населення регіону га 0,10 6 Запас деревини
млн.м3 68,3 7 Запас деревини на 1 особу населення регіону
м3 24,3 8 Запас деревини на 1 тис. га
м3 237,2 Щорічний приріст деревини на 1 га
м3
Рекреаційніресурси. У регіональній частині проведено ретроспективнийаналіз розвитку рекреаційного освоєння території Харківської області. Виділеносім історичних періодів розвитку рекреаційної діяльності. На основіпросторово-часових зрізів простежено територіальну неоднорідність формуванняРРС. Проаналізовані і оцінені окремі види рекреаційних ресурсів Харківськоїобласті у поєднанні з оцінками екологічного стану навколишнього природногосередовища. Для об’єктівПЗФ, пляжних ресурсів і лісових ресурсів підраховані гранично допустимі іоптимальні рекреаційні навантаження. Аналіз кліматичних ресурсів ґрунтується навизначенні тривалості сприятливих періодів для зимового і літнього видіввідпочинку і туризму. За результатами визначення рівнів ресурсно-рекреаційногоактуалу вся територія області поділена на 9 оціночних категорій, які об’єднанів 3 групи: з низьким, середнім і високим ресурсно-рекреаційним актуалом. (рис.2).
Ділянкитериторій, які мають високий ресурсно-рекреаційний актуал, виділено у вісімРРС: Балаклійська, Зміївська, Ізюмська, Краснокутська, Печенізька, Харківська,Червонооскільська, Чугуївська. Проведено соціологічне дослідження рекреаційнихпереваг жителів Харківської області, завдяки якому виявлено: найбільшвідвідувані і найбільш популярні місця відпочинку на Харківщині, певнівідомості щодо організаційних переваг в галузі відпочинку, часової ітранспортної доступності, ступеню благоустрою рекреаційних територій, розподілучасу рекреації в межах річного циклу. Всі отримані дані детально проаналізованіі представлені в графічному і картографічному вигляді, що дозволило уточнитимежі виділених РРС.Підприємства, основнізабруднювачі навколишнього природного середовищаГалузі промисловості (інші галузі) Кількість підприємств загальна екологічно небезпечних Сільське господарство 41 1 Добувна промисловість 10 -- Обробна промисловість 349 5 Виробництво електроенергії, газу та води 44 1 Будівництво 50 -- Транспорт 104 2 Державне управління 7 -- Освіта 16 -- Охорона здоров’я та соціальна допомога 6 -- Колективні, громадські та особисті послуги 24 3 Інші 124 -- Всього 775 10
Промисловість. Географічнеположення району створило передумови для формування економічних зв’язків зРосією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Такеположення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масовихперевезень вантажів між двома індустріальними велетнями:Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії.Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної базисприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування. Машинобудуваннярайону представлено як металомісткими, так і працемісткими галузями:енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне, будівельно-шляхове,підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичне машинобудуваннязосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін – один з найбільшихв Європі – і завод важких електромашин. Електротехнічне машинобудуваннярозміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машини випускаються вКременчуці. Тракторобудування й локомотивобудування зосереджене в Харкові,виготовлення вантажних залізничних вагонів – в Кременчуці, вантажнихавтомобілів – в Кременчуці («КрАЗ»). Працемісткі види машинобудуваннязосереджені переважно в Харкові: верстатобудування, електроніка, виготовленняприладів, інструментів; тут же міститься один з найбільших в Європі авіазавод.
У Сумах працює заводелектронних мікроскопів. Верстатобудування, крім Харкова, є також в іншихцентрах – Лубнах, Сумах, Чугуєві. Паливно-енергетичний комплекс базується як намісцевій сировині – видобуток і переробка нафти, газ, – так і на довізному зДонбасу вугіллі, а також поставках нафти й газу з-за кордону. Велектроенергетиці переважають теплові електростанції, з них найбільша –Зміївська. Та назагал, енергомісткі види виробництва для Північно-Східногорайону не типові. Хімічна промисловість характеризується перевагоюнематеріаломістких виробництв. Виняток становить завод фосфатних добрив уСумах. Для цієї галузі в Північно-Східному районі властивий «тонкий» профіль.Це виготовлення фото- і кіноплівки (Шостка), гумових виробів (Суми), фармацевтичнапромисловість (Харків), виробництво пластмас, лаків, фарб.
Агропромисловий комплекспосідає друге місце в районі за часткою в валовій продукції. Він представлений,в першу чергу, виробництвом цукру, зерна, соняшнику й олії, м’яса, молока. Найбільшіцукрові заводи діють у Лохвиці, Сумах (рафінадний завод), Куп’янську.Найпотужніші м’ясокомбінати – в Полтаві, Харкові, Сумах, Охтирці. Легкапромисловість представлена переважно трикотажною, швацькою й взуттєвоюгалузями. Найбільші центри – Харків, Полтава, Суми, Лубни, Лебедин.
Транспортнийкомплекс відзначається густою мережею залізничних, автомобільних ітрубопровідних шляхів. Через територію району проходять міжнародні транзитнімагістралі: Москва – Харків – Ростов-на-Дону, Москва – Харків – Сімферополь, атакож важливі шляхи республіканського значення (Одеса – Харків, Київ – Харківта інші).Харків є найбільшим залізничним вузлом України, в ньому перетинаютьсянайважливіші залізничні й автомобільні магістралі країни. Трубопровідна мережавключає магістралі міжнародні (газопроводи «Союз», Шебелинка – Москва,Ставрополь – Донбас – Москва, нафтопровід Самара – Кременчук) івнутрішньодержавні, які віялом відходять від Шебелинки – великогогазорозподільного вузла. Значним транспортним вузлом є Кременчук, де сходятьсязалізничні, автомобільні й водні шляхи.
Розділ ІІІ. Характеристикапотенційних екологічних небезпек
регіону тавизначення факторів екологічного ризику
3.1 Ідентифікаціяфакторів екологічного ризику природного характеру
Ідентифікаціяфакторів ризику – це виявлення найбільш серйозних джерел небезпеки та їїранжування з метою визначення реальної загрози людини та довкілля.
Протягом 2007 року виникло152 НС природного характеру, що на 11% більше, ніж у 2006 році., і перевищуєпоказники кількості НС 2000-2006 років. Збільшення кількості НС пов'язано,головним чином, з великою кількістю пожеж в природних екосистемах, які охопилипівденні, східні та південно-східні регіони країни та збільшенням кількості НСметеорологічного характеру. Найбільша кількість надзвичайних ситуаційприродного характеру протягом 2007 року зареєстровано у літні місяці.
/>
Рис. 3.1 Динаміка кількостіНС природного характеру за 1997 — 2007 рр
За видами надзвичайніситуації розподілилися таким чином: метеорологічні — 23%; отруєння населення — 22%; пожежі в природних екосистемах — 20%; інфекційні захворювання людей — 13%;геологічні — 10%; інфекційні захворювання с/г тварин — 9%; гідрологічні морські- 2%; гідрологічні прісноводні — 1% (рис. 3.1). За масштабами більшість НСприродного характеру віднесені до об'єктового (73) та місцевого (53) рівнів, 21НС віднесено до регіонального, 5 НС — до державного рівнів.
/>
Рис. 3.2 Розподіл кількостіНС природного характеру за видами
За попередніми данимипротягом 2007 року НС природного характеру було завдано збитків на суму близько673,3 млн. гривень, що вдвічі більше проти 2006 року (рис. 3.2).Внаслідок НСприродного характеру у 2007 році загинуло 68 осіб, у тому числі 11 дітей,постраждало — 946 осіб, у тому числі 304 дитини. У порівнянні з 2006 рокомкількість постраждалих збільшилася на 26% (при цьому кількість постраждалихдітей майже не змінилася), кількість загиблих зменшилася на 8% (при цьомукількість дітей збільшилася на 22%)(рис. 3.3).
/>
Рис. 3.3 Співвідношення сумизавданих збитків від НС природного характеру та їх кількості
/>
Рис. 3.4 Співвідношеннякількості НС природного характеру та постраждалих внаслідок них людей
Аналіз статистичних моделей,що зображені на рис. 3.4, 3.5 свідчить, що чисельність загиблих та постраждалихвнаслідок НС природного характеру та розподіл збитків за період 1997-2007 роківне мають чіткої кореляції з кількістю надзвичайних ситуацій, а залежність міжцими параметрами виражається поліноміальним трендом. Найменша кількість НСзареєстрована у Сумській (1 НС), Хмельницькій, Тернопільській (по 2 НСвідповідно), Чернівецькій області та м. Києві (по 3 НС). У решті областейкількість НС природного характеру відмічено на рівні 4-10 випадків (рис.3.4).
/>
Рис.3.5 Розподіл кількостіНС природного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами України
Найбільших збитків внаслідокНС природного характеру завдано НС гідрометеорологічного та геологічногохарактеру, більшість загиблих та постраждалих осіб — внаслідок НСмедико-біологічного характеру. Характерною особливістю виникнення НС у цьомуроці було переважання чинників теплого (травень-вересень) періоду (32 НС) надчинниками холодного (грудень-лютий, березень, листопад) періоду (9НС), прицьому найбільшу кількість НС було зареєстровано у червні ( 7НС), липні тасерпні (по 8 НС відповідно). Внаслідок гідрометеорологічних явищ та процесівспостерігались ускладнення:
· в роботі автомобільного та громадського транспорту — у лютомувнаслідок снігопадів, снігових заметів, хуртовин, поривів вітру в Одеській,Миколаївській, Херсонській областях та в АР Крим, у травні внаслідок сильнихдощів, злив та інтенсивного місцевого поверхневого стоку;
· в роботі залізничного транспорту (короткочасна зупинка рухупасажирських поїздів) внаслідок сильних поривів вітру, пошкодження лініїелектропостачання сильними поривами вітру у Львівській області у січні;
· в життєдіяльності населення: підтоплення присадибних ділянок таокремих приватних житлових будинків, насосних водозабірних станцій, ділянокавтодороги у Харківській області внаслідок виходу води на міждамбовий простір(річки Уж, Боржава) під час паводку у січні, часткове підтоплення низиннихтериторій сільськогосподарського призначення вздовж русел річок (Волинська,Рівненська області) внаслідок підвищення рівнів води під час розвитку водопілляу березні; пошкодження посівів сільськогосподарських культур.
Ускладнення гідрометеорологічнихумов протягом 2007 року призвели до виникнення 41 НС (37 метеорологічні та 4 — гідрологічні) гідрометеорологічного характеру, що на 64% більше проти 2006року. За рівнями вони розподілилися на 5 державного (2 НС у березні, 1 НС утравні, 2 НС у листопаді), 9 регіонального (по 2 НС у січні, липні, вересні, по1 НС у червні, серпні, листопаді), 23 місцевого, 4 об'єктового рівня.
Надзвичайні ситуаціїмісцевого рівня (23 НС) метеорологічного характеру спостерігались внаслідокінтенсивних гроз, випадіння сильних дощів або злив, граду, шквалистогопосилення вітру, інтенсивного поверхневого стоку, поєднання сильного дощу зпоривами вітру до 25-32 м/с. Вони зареєстровані у січні (в Закарпатській,Волинській, Тернопільській та Хмельницькій областях), у травні (у Волинській,Івано-Франківській, Львівській, Херсонській, Харківській та Чернівецькійобластях).
2007 рік відрізнявся від2006 року аномально високою пожежною небезпекою в природних екосистемах.Протягом року виникло 30 НС, пов'язаних із лісовими пожежами та пожежамистепових і хлібних масивів. У порівнянні з 2006 роком кількість НС виросламайже у 3 рази. Більшість їх випало на літній період, який був досить спекотнимта посушливим (особливо на півдні та сході країни), а нетиповим було те, щоперші НС, пов'язані з пожежами, були зафіксовані вже в лютому-березні.
Кількість НС геологічногохарактеру, що виникала протягом 2007 року, зменшилася (на 40%) у порівнянні з2006 роком, проте, динаміка активності небезпечних геологічних процесів,зокрема зсувних, залишалася прогресуючою. Всього виникло 15 НС геологічногохарактеру, з них, 11 НС пов'язано із зсувами, 2 НС — з підтопленням, 1 НС — зосіданням земної поверхні, 1 НС — з карстовим проваллям. У порівнянні з 2006роком кількість зсувів майже не змінилася (11 проти 12 ), проте кількість НС,пов'язаних із підтопленням, зменшилася як в кількісному відношенню (2 проти10), так і за масштабами територіального охоплення та негативних наслідків.
Протягом 2007 року виникло66 НС медико-біологічного характеру, що на 15,4% менше показників кількості НСмедико-біологічного характеру 2006 року. Внаслідок цих подій загинуло 66 осіб(у тому числі 11 дітей) та постраждало 903 особи (в тому числі 304 дитини). Упорівнянні з 2006 роком кількість загиблих зменшилася на 13,2%, постраждалих — збільшилася на 20,4%, при цьому кількість постраждалих дітей зменшилася на15,4%.
За статистичними даниминайбільша кількість НС медико-біологічного характеру у звітному періодізареєстрована у Чернігівській (9 НС), Київській (6 НС) Житомирській, Львівській(по 5 НС відповідно) Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій,Івано-Франківській, Рівненській та Херсонській (по 4 НС відповідно) областях,більше всього постраждалих внаслідок НС медико-біологічного характеру відміченов Рівненській (200 осіб), Закарпатській (95 осіб), Черкаській (85 осіб),Львівській області та АР Крим (по 75 осіб відповідно), загиблих — у Херсонській(11 осіб), Житомирській (7 осіб), Харківській та Луганській (по 6 осібвідповідно) областях.
/>
Рис. 3.6 Розподіл кількостіНС медико-біологічного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами
В структурі інфекційнихзахворювань, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій, переважаютьзахворювання на сальмонельоз (31,6%), що спостерігалися у Чернігівській (3 НС),Луганській, Рівненській і Черкаській областях. На екзотичні та особливонебезпечні захворювання припадає 26,3% від загальної кількості інфекційнихзахворювань. Окремі випадки цих захворювань фіксувалися у Херсонській,Вінницькій (сказ, по 1 людині загинуло), Рівненській (сказ, 1 особа захворіла)Чернігівській (бруцельоз, 1 людина захворіла) та Житомирській (малярія, 1 особазахворіла).
На гепатит-А (у Вінницькій,Закарпатській, Львівській, областях та АР Крим) припадає 21% від загальноїкількості інфекційних захворювань, на гострі кишкові інфекції (у тому числідизентерію), що спричинили виникнення надзвичайних ситуацій у Запорізькій,Донецькій та Чернігівській областях, — 15,8%. Протягом 2007 року виникло 34 НС,пов’язаних із отруєннями людей, що є на рівні показників кількості НС зотруєння у 2006 році.
Внаслідок цих подій загинула51 особа (у тому числі 11 дітей) та постраждало 389 осіб (у тому числі 163дитини). У порівнянні з минулим роком кількість загиблих зменшилася на 25%,постраждалих – збільшилася на 71%. Серед отруєнь домінують отруєння чадним тапобутовим газом (50% від загальної кількості отруєнь), що спостерігалися уДонецькій, Дніпропетровській, Житомирській (2 НС), Івано-Франківській,Київській (2 НС), Львівській, Луганській (2 НС), Миколаївській, Тернопільській,Черкаській, Харківській (2 НС) та Херсонській (2 НС) областях. Саме з цимиситуаціями пов’язано 91% кількості загиблих внаслідок отруєнь населення та 87%кількості загиблих внаслідок НС медико-біологічного характеру. З 13 НС, пов’язанихз інфекційною захворюваністю сільськогосподарських тварин, 7 спричиненіпоодинокими захворюваннями на сказ великої рогатої худоби всільськогосподарських товариствах Житомирської (1 НС), Дніпро-петровської (2НС), Київської (1 НС) та Чернігівської (3 НС) областей, 3 – з поодинокимзахворюванням на сибірку в приватних та фермерських господарствах Харківської,Одеської та Івано-Франківської областей, 2 – з захворюванням на емфізематознийкарбункул у приватному господарстві Донецької та фермерському господарствіЗакарпатської областей. Серед головних причин виникнення НС медико-біологічногохарактеру у звітному періоді є неякісна питна вода, порушення правилексплуатації побутових газових приладів, грубе порушення безпекижиттєдіяльності, порушення технології при виготовленні харчової сировини, грубепорушення санітарно-гігієнічних норм приготування їжі установами та приватнимиособами на масових родинних обідах, незадовільний рівеньсанітарно-просвітницької роботи, зниження контролю за виконанням протиепізоотичнихзаходів, особливо в Чернігівській області, погіршення екологічного стану воднихоб’єктів.
3.2 Індикаціяфакторів екологічного ризику техногенного характеру
Протягом 2007 рокузареєстровано 196 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що на 5,3%менше порівняно з 2006 роком (207 НС). Внаслідок цих надзвичайних ситуаційзагинуло 495 осіб, у тому числі 48 дітей, постраждало — 430 осіб (у 2006 роцівнаслідок НС загинуло 354 особи, у тому числі 34 дитини, постраждало — 284особи).
Аналіз динаміки виникненняНС техногенного характеру показав, що у І кварталі сталося 55 НС техногенногохарактеру (у січні — 19, лютому — 18, березні — 18), у ІІ — 54 (у квітні — 20,травні — 18, червні — 16), у ІІІ — 33 (у липні — 12, серпні — 13, вересні — 8)та у ІV — 54 (у жовтні — 9. листопаді — 21, грудні — 24). За видами найбільшевсього виникло НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (90), які разом ізкатастрофами на транспорті (47) та аваріями на системах життєзабезпечення (20)складають 78% від загальної кількості НС техногенного характеру (рис. 11, табл.2).
/>
/>
Рис. 3.7 Розподіл кількостіНС техногенного характеру за видами
Найбільш резонансними у 2007році були НС техногенного характеру державного рівня:
· у м. Дніпропетровську (13 жовтня) у житловому багатоповерховомубудинку за адресою вул. Мандриківська, №127, внаслідок виходу з ладугазорозподільного обладнання стався вибух побутового газу, в результаті чогозагинуло 23 особи (у тому числі 7 дітей), постраждало — 23 особи (у тому числі6 дітей), врятовано — 25 осіб, евакуйовано — 448 осіб. Внаслідок НС частковозруйновано та пошкоджено 45 житлових і один — адміністративний будинок;
· у липні сталася НС регіонального рівня у Буському районіЛьвівської області на залізничному перегоні Ожидів — Красне Львівськоїзалізниці. Внаслідок аварії з рейок зійшло 15 цистерн (ємністю 50 т) з жовтимфосфором, що слідували у складі вантажного потягу (58 вагонів) за маршрутом ст.Аса (м. Джамбул, Республіка Казахстан) — ст. Олекса (Республіка Польща). Урезультаті аварії через розгерметизацію ємностей при контакті фосфору зповітрям зайнялося 6 цистерн. Під час гасіння пожежі утворилася хмара зпродуктів горіння, у зону ураження потрапили 14 населених пунктів Буського,Радехівського та Бродовського районів області.
Найбільш трагічні наслідкимали НС, пов'язані із пожежами та вибухами, внаслідок яких загинуло 340 осіб, утому числі 39 дітей, ще 135 осіб, у тому числі 9 дітей, загинуло внаслідок НСна транспорті. Найменшу кількість НС техногенного характеру зареєстровано уЧернігівській області і м. Києві (по 3 НС), Тернопільській (2 НС) таЧернівецькій області (1 НС), а на території Волинської — не зареєстрованожодної НС. На території решти регіонів сталося від 4 до 9 НС техногенногохарактеру (рис.3.8).
/>
Рис. 3.8 Розподіл кількостіНС техногенного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами
Орієнтовні матеріальнізбитки внаслідок НС техногенного характеру перевищили 153,5 млн. гривень. Доліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що сталисяпротягом 2007 року, залучалося понад 11,2 тис. чоловік особового складупідрозділів та 2,5 тис. одиниць техніки, у тому числі понад 2,2 тис. чоловікособового складу підрозділів та майже 500 одиниць техніки МНС.
Кількісні показникинадзвичайних ситуацій на транспорті у 2007 році залишились в межах відповіднихпоказників 2004 — 2006 року, і є дещо більшими за минулорічні значення 2006року, коли було зареєстровано 46 НС на транспорті, в яких загинуло 126 осіб та128 — травмовано (див.таб.3). Надзвичайні ситуації на транспорті зареєстрованов 20 регіонах України, з них найбільшу кількість зареєстровано в Київській іЛьвівській областях — по 5 НС. В Запорізькій та Одеській областях зареєстрованопо 4 НС, в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській і Полтавськійобластях — по 3 НС, Луганській, Миколаївській областях та в м. Києві — по 2 НС.
Таблиця 3
/>
На збільшення кількостінадзвичайних ситуацій на автомобільному транспорті вплинули ускладненняпогодних умов, незадовільний стан транспортних засобів, неготовність дорожніх ікомунальних служб до ліквідації наслідків метеорологічних явищ, грубі порушенняправил руху водіями транспортних засобів. Серед надзвичайних ситуацій натранспорті, що сталися протягом 2007 року, найбільш резонансними були:
· НС державного рівня, що сталася 17 квітня поблизу с. ЛозоваВолочиського району Хмельницької області;
· НС регіонального рівня, яка сталася 16 липня в Буському районі назалізничному перегоні Красне-Броди біля станції Ожидів Львівської залізниці.
Аналіз причин виникнення НСна транспорті показав, що порушення правил дорожнього руху водіями транспортнихзасобів, правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 61%випадків, внаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів ікомунікацій — у 27%, — внаслідок протиправних дій осіб — у 7,3%, і в 4,8% випадків- внаслідок порушення правил та технологій проведення робіт.
У 2007 році порівняно із2006 роком (89 НС) кількість НС, пов'язаних з пожежами та вибухами майже незмінилася, але помітно збільшилась кількість загиблих та постраждалих — в 1,5та 1,2 рази відповідно, у тому числі дітей (у 2006 році загинуло 219 осіб, утому числі 22 дитини, 139 осіб — постраждало, у тому числі 5 дітей), таособливо значно зросла сума матеріальних збитків, завданих НС (у 2006 році — близько 6 млн грн). Слід відмітити, що така тенденція до збільшення кількостіпостраждалих внаслідок НС, спостерігається з 2005 року.
До ліквідації наслідків НС,що пов'язані з пожежами та вибухами, залучалося близько 7 тис. чоловікособового складу підрозділів та понад 1, 7 тис. одиниць техніки, у тому числіблизько 1345 чоловік особового складу підрозділів та 284 одиниці техніки МНС.Загалом НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, виникали у 23 регіонах України(у 2006 році — у 24 регіонах).
Відповідно на Донецькуобласть припадає найбільша кількість постраждалих людей внаслідок НС — 165 осібзагинуло та 180 осіб госпіталізовано, з них 109 осіб загинуло та 180постраждало внаслідок випадків пожеж і вибухів, що сталися у вугільних шахтах.Залишається високим рівень НС, що пов'язані з пожежами та вибухами у житловихбудинках, на які припадає 72,2 % від загальної кількості НС, більшість з якихмають наслідки із загибеллю людей (від 3 до 5 осіб). Всього у 65 НС, що сталисяу житлових будинках загинуло 211 осіб (з них 39 дітей) та 46 осіб (з них 16 дітей)постраждали.
/>
Рис. 3.9 Розподіл НС,пов'язаних із пожежами та постраждалими, внаслідок них, протягом 2007 року зарегіонами України
За даними Українськогонауково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України, у 2007 році стан зпожежами в цілому характеризувався такими основними показниками:
· зареєстровано 50 тис. 578 пожежі (на 5,2% більше порівняно з 2006роком);
· прямі матеріальні збитки внаслідок пожеж 477 млн. 485 тис. гривень(в 2,4 рази більше порівняно з 2006 роком);
· внаслідок пожеж загинуло 3981 особа (на 50 осіб менше, ніж у 2006році);
· отримали травми при пожежах 1869 осіб (у 2006 році травмовано 1900осіб);
· вогнем знищено та пошкоджено: 23101 будівлю (+14,1%), 2841 одиницютехніки (+12,2%), 528 голів худоби (-36,0%), 16024 тонн кормів (+5,7%).
Щоденно в Україні виникало всередньому 138 пожеж (у 2006 році — 131, у 2005 році — 136, 2004 році — 130,2003 році — 168). Кожного дня внаслідок пожеж гинуло 11 і отримувало травми 5осіб, вогнем знищувалось близько 60 будівель та 7 одиниць техніки. Протягом2007 року основними причинами виникнення пожеж залишалися: необережнеповодження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при встановленні таексплуатації електроустановок та порушення правил пожежної безпеки при встановленніта експлуатації печей. Найбільшу кількість пожеж зареєстровано в Донецькійобласті (5865), м. Києві (4699), Дніпропетровській (3962)та Одеській (3138)областях. Протягом 2007 року зареєстровано 3 надзвичайні ситуації об'єктовогорівня, пов'язані із викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) на промисловихоб'єктах (у 2006 році — 2 НС). У серпні у м. Бориславі Львівської області натериторії автогаражу «Долинського тампонажного управління ВАТ»Укрнафта" внаслідок розгерметизації 6 т ємності стався витік 100 кгсоляної кислоти на ґрунт.
Протягом 2007 рокузареєстровано 7 НС, пов'язаних із випадками наявності шкідливих(забруднювальних) речовин понад гранично допустимі концентрації (ГДК) унавколишньому середовищі, які віднесено до об'єктового рівня. Порівняно з 2006роком (9 НС) кількість НС цього виду зменшилася.
У травні зареєстровано 3 НС,пов'язані із розливами ртуті:
· у приміщенні фізико-технічного факультету ДніпропетровськогоНаціонального Університету;
· у підвальному приміщенні п'ятиповерхового житлового будинку у м.Красний Лиман Донецької області;
· у загальноосвітній школі с. Бузовиця Кельменецького районуЧернівецької області.
У вересні внаслідокзабруднення р. Рось на території Богуславського району Київської областіфахівцями Миронівської районної СЕС під час перевірки проб було зареєстрованозначне перевищення норм бактеріологічних показників якості питної води. Введенорежим гіперхлорування води, орієнтовні матеріальні збитки становлять 260 тис.гривень.
Протягом 2007 рокузареєстровано 16 випадків раптового руйнування будівель та споруд, яківіднесено до НС, що більше порівняно з 2006 роком (15 НС). За масштабами ці НСвіднесено до регіонального — 2, місцевого — 9 та 2 — об'єктового рівнів.Внаслідок НС загинуло 20 осіб та 7 — постраждало (у 2006 році загинуло — 9,постраждало — 3).
Протягом року зареєстровано3 НС, пов'язані із загрозою руйнування житлових будинків:
· у Кіровському районі м. Дніпропетровська по пр-ту Кірова, 92-а — п'ятиповерховий житловий будинок (80 квартир), розташований у зсувонебезпечнійзоні;
· у м. Краматорську Донецької області — п'ятиповерховий гуртожиток«Краматорського професійного торговельно-кулінарного ліцею» (55мешканців), активізація процесу руйнування цілісності конструкції даху;
· у м. Кам'янець — Подільському Хмельницької області — 9-типоверховий житловий будинок (54 мешканця), внаслідок порушення будівельних нормна стадії проектування і в процесі будівництва.
Протягом 2007 рокузареєстровано 11 надзвичайних ситуацій в електроенергетичних системах — всікласифіковано як події (інциденти) на атомних електростанціях, які замасштабами віднесено до об'єктового рівня (у 2006 році — 12). В усіх випадкахбуло зареєстровано зниження потужності енергоблоків та їх відключення відоб'єднаної енергосистему України. Радіаційний та протипожежний стан на станціяхзалишався в межах допустимих норм.
Порівняно з 2006 роком (32НС) кількість НС на системах життєзабезпечення зменшилася в 1,6 рази.
Причинами виникнення НС насистемах життєзабезпечення були:
· незадовільний технічний стан систем та обладнання (10 випадків);
· порушення вимог технологічних процесів, правил проведення робіт(5);
· зсув ґрунтів у місцях проходження комунікацій (5).
Внаслідок довготривалоїексплуатації сталося руйнування елементів каналізаційних очисних споруд, щопризвело до скиду неочищених стічних вод до земляних резервуарів та позначилосяна погіршенні якості води у водозаборі. В результаті аварії обмеженоводопостачання м. Канева (22 тис. мешканців). Орієнтовні збитки становлять 6,0млн. гривень.
Розділ ІV. Прогнозованінаслідки викидів небезпечних хімічних речовин на аваріях промислових об’єктів
Наслідкивпливу аварій на виробництвах та на транспорті можна оцінити за “Методикоюпрогнозування наслідків викидів небезпечних хімічних речовин при аваріях,промислових об’єктах і транспорті”, 2001р.
Методикапризначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечнимихімічними речовинами (НХР) на промислових об’єктах, автомобільному, річковому,залізничному і трубопровідному транспорті.
Методиказастосовується тільки для НХР, які зберігаються в газоподібному стані аборідкому стані, які в момент викиду перейшли в газоподібний стан і створилипервинні чи вторинні хмари.
Аваріяз НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічному об’єктівнаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причинабо від випадкових зовнішніх впливів, що призвели до пошкоджень.
4.1 Довгостроковепрогнозування
НаХНО розташований в населеному пункті з міською забудовою відбувся викид СLємністю 3 тонни. Глибина міста по напрямку розповсюдження хмари становить 12.5км. Метеорологічні умови: температура – 200С, конверсія, швидкістьвітру 4 м/с, напрямок Пн. Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадокаварійного планування.
РОЗВ’ЯЗОК:Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 0.8, коефіцієнтзменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою накожен 1 км населеного пункту становить 2.25.
Враховуючите, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише12.5 км., глибина розповсюдження яку може пройти хмара забрудненого повітря зурахуванням населеного пункту глибиною 12.5 км становить: Г= 12.5/2.25= 5,6 км.
Післяпроходження населеного пункту, глибина розповсюдження буде становити: 12.5*12.5/5.6=27,90км
Зурахуванням проведення розрахунків можна зробити висновок, що хмаразабрудненого повітря в населеному пункті пройде 27 км. Таким чином дана хмаразабрудненого повітря пройде через даний населений пункт і вийде за його межі.Територія поза населеним пунктом підлягає можливому ризику забруднення.
4.2 Аварійнепрогнозування
Унаслідокаварії на ХНО на місцевості стався розлив СL ємністю 3.0 тонни,швидкість вітру 4.0 м/с, конвекція, температура – 200С, напрямок вітруПн,φ=450.
РОЗВ’ЯЗОК:З урахуванням що для швидкості вітру 4.0 м/с φ=450а глибинарозповсюдження хмари ХНР 12.5 км.
1. термін дії джерела забруднення для СL 20.9 годин
2. При конвекції та швидкістю вітру 4.0 м/с, швидкість переносуповітря 27.90 км. Таким чином за час випаровування 3.0 тонн СL -21 година, глибинарозповсюдження хмари ХНР дорівнює близько 0,80 км, що узгоджується з даними.
3. Sзмхз = 8,72*10-3*0,802*450=0,26км2
4. Sпрог.=0,235*0,802*16*40,2=3,18км2
5. Шпзхз=0,3*0,80,6=0,26км
Провівширозрахунки ми можемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО – має незначнімасштаби розповсюдження.
Розділ V. Оцінкаекологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні
Системакритеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва локального рівняорієнтована на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об’єктів. Підпромисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промислові майданчикипідприємства або групу підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерелотехногенної дії.
Комплексхарактеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємстваповинно забезпечувати наступні пункти:
1) оцінка рівня безпеки підприємства в умовах нормальноїексплуатації;
2) прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або змінийого структури;
3) оцінка ресурсоспоживання підприємства;
4) оцінка ймовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах;
5) безпека підприємства може бути описана наступними групамипоказників;
6) фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства(об’єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезеннявідходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх імаксимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);
7) ресурсоспоживання та ресурсний баланс підприємства (потреба кисню,водоспоживання виробництва та споживання електроенергії);
8) характеристики території на яку впливає підприємство (щільністьнаселення, структура біоценозів, цінність території);
9) технічний стан підприємства;
10) комплексні показники, які характеризують екологічну безпекупідприємства;
11) еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспектекологічної безпеки.
Оцінкабезпеки підприємства здійснюються на основі технічної документації підприємства(показники четвертої та частково другої груп); екологічної документаціїпідприємства ( показники першої, частково другої, третьої, п’ятої та шостоїгруп); фінансової документації підприємства ( частина показників шостої групи);відомості про район розташування підприємства ( показники третьої групи);відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічнихпоказників (п’ята та шоста група).
Дляхарактеристики комплексних показників екологічної безпеки промисловогопідприємства необхідно розглянути основні терміни:
Класнебезпечності підприємства – основа в існуючій сучасній нормативній базі,комплексна характеристика екологічної безпеки підприємства. Виділяють п’ятькласів небезпечності. Клас небезпечності визначається величиною параметріврозбавлення по воді та по повітрі. Параметр розбавлення характеризуєтьсякількістю повітря (або води), які необхідні щоб концентрація забруднюючихречовин, що викидає підприємство в навколишнє середовище не перевищувала ГДК.Залежно від класу небезпечності нормуються розміри СЗЗ.
Територіяпідприємства – територія відповідних промислових майданчиків, де розміщеніосновні технології та допоміжні об’єкти підприємства (Sп).
Зонадії підприємства – це територія на якій всі репіцієнти підлягають значнійтехногенній дії, яка пов’язана з функціонуванням підприємства. При дотриманняпідприємством відповідних екологічних нормативів, зоною дії вважаєтьсятериторія в середині СЗЗ підприємства (площа зони дії – Sд; радіусСЗЗ – rСЗЗ).
Зоназабруднення підприємства – територія де спостерігається перевищення ГДК врізних середовищах, причиною яких є діяльність підприємства. Порушенняекологічних нормативів спостерігається, якщо зона забруднення перевищує зонудій. Зона забруднення визначається розрахунковими пробами (методики розрахунківмаксимальних приземних концентрацій шкідливих речовин в атмосфері, воді ) абона основі практичних замірів, які включають дані моніторингу забрудненняатмосфери, поверхневих вод (Sз).
Ареалшкідливої дії підприємства — територія на якій окремі репіцієнти можутьпідлягати шкідливій техногенній дії, яка пов’язана з функціонуваннямпідприємства. Ареал шкідливої дії визначається експериментальним методом, прицьому обов’язково враховують вплив сусідніх підприємств і структуру репіцієнтівтериторії. Ареал шкідливої дії майже завжди значно ширший за зону дії та зонузабруднення.
Системапоказників екологічної небезпеки промислового об’єкта.
Оцінкуекологічної безпеки промислового об’єкту здійснюють за основними чотирманапрямками.
5.1 Оцінкаекологічної безпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації
Дляхарактеристики цього напрямку використовують коефіцієнт нормативної екологічноїнебезпеки (Кн), який характеризує ступінь потенційної екологічноїнебезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації, при дотриманні всіхекологічних нормативів. Цей коефіцієнт є безрозмірною величиною, вимірюється вбалах і величина його залежить від класу небезпечності підприємств. Дляпідприємства першого класу небезпеки він рівний 400, другого – 100, третього –36, четвертого – 4, п’ятого – 1.
5.2 Оцінкаступені перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативнимипоказниками
Дляхарактеристики цього напрямку використовують наступні показники:
Показникперевищення нормативної зони забруднення (S)- безрозмірний коефіцієнт якийхарактеризує ступінь перевищення нормативного забруднення атмосфери. Фактичнівикиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючихречовин в приземному шарі атмосфери.
S=(П(rСЗЗ +VSп/П) + Sз)/П(rСЗЗ +V Sп/П)2,
де rСЗЗ– радіус СЗЗ, V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, Sп– площа підприємства, Sз — площа зони забруднення підприємства, П-число П.
Показникперевищення нормативного об’єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.( Vа)-безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних викидівшкідливих речовин в атмосферу наднормативними рівнями глибини:
Vа= Мсум/МГДК;Мсум = />(Мі/СіГДК)ьі; МГДК= />(МіГДВ/СіГДК)ьі;
де Мі– кількість і-тої шкідливої речовини, фактичну викинутих в атмосферу від всіхджерел викиду підприємства (т/рік); МіГДВ – граничнодопустимий об’єм викиду і-тої шкідливої речовини (т/рік); СіГДК– значення максимально разової ГДК і-тої забруднюючої речовини (мг/м3);ьі – коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини залежить віднебезпечності речовини – для І – 1.7; ІІ – 1.2; ІІІ – 1.0; ІV – 0.9.
Показникперевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми (Vв )- безрозмірнийкоефіцієнт, який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовину водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньомупоказнику з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне,рибогосподарське, виробниче іт.п.)
Показникнормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми не перевищує реальних скидіві тому Vв = 1
Показникперевищення нормативного обяєму відходів (Vвід) — безрозмірнийкоефіцієнт, який характеризує ступінь неревищення реального об"єнувивезення і складування відходів над нормативними.
Цейпоказник не перевищує, тому Vвід = 1
Показникперевищення нормативних рівнів фізичних впливів (Vф.в.) — безрозмірнийкоефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум,ультразвук, електромагнітне випромінювання) над нормативними величинами. Цейпоказник не перевищує, тому Vф.в=1
5.3 Оцінкареципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій
Коефіцієнтозеленення зони дії (Коз) — безрозмірний коефіцієнт, якийхарактеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі коли зоназабруднення перевищує зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озелененнязона забруднення.
Коз =Sд / ( Тоз + Sд ) ,
де Sд = (П( гСЗЗ +V S / П ) 2, якщо Sз ≤ П ( гСЗЗ+V S / П ) 2
Sд = Sз, якщо S > П ( гСЗЗ +V S / П ) 2
Коефіцієнтлюдності ареалу шкідливої дії (Клюд) — безрозмірнийкоефіцієнт, який характеризує ступінь заселеності ареалу шкідливої діїпідприємства. Його можна визначити за допомогою формули:
Клюд =(Нр + Рп ) / Нр
де Нр-нормативна щільність населення приймається 1люд /га ;
Рп — щільність населенняв межах ареалу шкідливої дії підприємства (визначається експериментальнимшляхом).
Клюд
Коефіцієнтцінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Ктер )-безрозмірний коефіцієнт, який характеризує природню, суспільну,культурно-історичну, рекреаційну та інші цінності території з межах ареалу діїпідприємства. Визначається експертними методом. Ктер = 1
5.4 Комплексна інтегральнаоцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту
Інтегральнийпоказник екологічної небезпеки підприємства ( Rінт ) -безрозмірнийпоказник, який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівняекологічної небезпеки підприємства з врахуваннях зовнішніх та внутрішніхфакторів.
Rінт=Коз *Клюд*Ктер* S *Vа * Vв *Vвід* Vф.в.* Кн
Оцінкаресурсоспоживання та вартісна оцінка екологічної небезпеки підприємства.
Окремимиблоками при оцінці екологічної безпеки на локальному рівні можна виділитипоказники ресурсоспоживання та еколого-економічні
показники.
Ресурси,які використовує підприємство, можна розділити на дві основні групи:екологічні та енергетичні. Для кожного із ресурсів визначають три показники:
1.Кількість використаного за визначений проміжок часу (рік, півріччя, квартал,місяць) ресурсу;
2.Кількість виробленого за цей же період часу ресурсу;
3.Баланс за конкретним ресурсом.
Вякості критеріїв вартісної оцінки екологічної безпеки підприємства використовуютьнаступні показники:
1.Сумарні річні платежі за забруднення навколишнього природного середовища вмежах встановлених для підприємства лімітів;
2.Сумарні річні понадлімітні екологічні платежі (за понадлімітне забруднення, зааварійні і залпові викиди, екологічні штрафи);
3. Сумарнірічні платежі за нормативне використання відповідних ресурсів;
4. Сумарнірічні платежі за понад нормативне використання ресурсів.
Порівнюючиперші два показники між собою та два останні — можемо одержати додатковіпоправочні коефіцієнти, які характеризують перевищення нормативних показниківекологічної безпеки і ресурсоспоживання підприємства уже на основі вартіснихеколого-економічних показників.
Отже,маючи вихідні дані можна провести розрахунки відповідно до вказаних вище пунктів.
/>1,044
Мсум=/>
Мгдв=/>
V/>=/>
Коз=/>
SO=252570,якщо 1000/>/>
SO=Sз, якщо 1,044/>
Клюд.=/>
Кінт=0,99*1,08*1*1,044*7,65*2,3*2,4*2,5*400=47136,8
Такяк Кінт = 47136,8, що є більше за коефіцієнт нормальної екологічноїнебезпеки (Кн=4), тому завод по виробництву алюмінію є небезпечнимна локальному рівні. Екосистема не збережуться
Розділ VІ. Оцінкаекологічної безпеки виробництва на основі аналізу балансу кисню
Проблемадослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тіснопов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів.ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так іпідвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні.
Загальнаметодика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована вроботах В. Владімірова (1982, 1990). Згідно цієї методи, для розрахунку балансувідновлення – споживання атмосферного кисню необхідно визначити:
1. Загальний об’єм відновлення кисню на території, виходячи зхарактеристик природних і штучних біогеоценозів.
2. Загальний об’єм споживання атмосферного кисню при викидізабруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.
3. Об’єм оптимального споживання кисню.
Об’ємвідновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з об’ємущорічного відтворення і-м рослинними угрупуванням.
Загальнийоб’єм відтвореного кисню визначається, як сума відтвореного кисню в ценозах заформулою:
ПВ = />, т/рік,
де ПВ– регіональне відтворення кисню; /> — площа і-го біогеоценозу, км2;Y – щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км2.
Виробництвокисню рослинним угрупуванням, т/км2 наступне:
· для змішаного лісу – 1000-1500,
· для ріллі – 500-600,
· для пасовищ – 400-500,
· для водної поверхні – 100,
· для міста – 80-100.
Загальнийоб’єм відтвореного кисню коректується на коефіцієнт, який визначає ту частинувідтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості. Відомо, щопорядку 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують назабезпечення своїх біологічних потреб (фактично, ця частина відтвореного киснюне підлягає вилученню), і взагалі за Н. Ф. Реймерсом, 1990, вилучення більше 10% ресурсів екосистеми обумовлює невідновну її деградацію. Тому, коректовочнийкоефіцієнт був вибраний 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістювідтвореного кисню.
Фактичнеспоживання кисню розраховують виходячи з об’ємів викидів забруднюючих речовин,які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Визначаютьоб’єми тих забруднювачів, які зв’язують атмосферний кисень. Основними з них єоксид вуглецю, азоту та сірчистий ангідрид. Перехід від об’ємів забруднювачівдо об’ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярнихмас забруднювачів речовин. Так, для оксидів вуглецю (по СО) такий перехіднийкоефіцієнт рівний 0,571, для оксидів азоту (по NО2) – 0,696, а длясірчистого ангідриду – 0,5.
Об’ємспожитого кисню можна розрахувати за допомогою формули:
ПС =0,571*VCО + 0,696 VNО2 + 0,5 VSО2
де: VCО,VNО2, VSО2 – сумарні об’єми викидів відповідного оксидіввуглецю, азоту та сірки, від пересувних та стаціонарних джерел забруднення,т/рік.
Балансвідтворення кисню П (т/рік) можна визначити за формулою:
П = 0,04*ПВ– ПС, т/рік,
де0,04 – коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можнавикористати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемамрегіону; ПВ – об’єм відтвореного кисню, т/рік; ПС – об’ємспожитого кисню, т/рік.
Розрахунок
Загальнийоб’єм відтвореного кисню:
Пв=341,5*2080=710320
Об’ємспожитого кисню можна розраховується:
Пс=0,571*59000+0,696*10000+0,5*90000=92609
Балансвідтворення кисню:
П=0,04*710320-92609=-64196,2
Висновок:Так як баланс кисню вийшов від’ємним то це означає що дане підприємство невикористовує велику кількість кисню з навколишнього середовища для своїх потреб.
Оцінкарівня екологічної небезпеки. Регулювання екологічних ситуацій.
Приоцінці екологічних ситуацій враховують ряд параметрів, зокрема вид і характерекологічної небезпеки, сформований характер екологічної ситуації, територіальніі часові масштаби їх прояву, динаміку екологічно небезпечних явищ, факториекологічного ризику тощо.
Більшістьцих характеристик ми розглянули в попередній темі, але питання екологічноїнебезпеки та екологічного ризику залишається відкритим. При зовнішньому впливіна екосистеми або за умови складених несприятливих умов, в них можутьрозвиватись різноманітні екологічно небезпечні явища, прояв яких залежить і відсили зовнішнього впливу з врахуванням просторово-часових масштабів цих явищ, івід властивостей системи, і від типу організації систем тощо. Прийнято розрізнятитри групи екологічних небезпек, які мають різний прояв і тому являють різнузагрозу:
* соціально-екологічноїнебезпека, яка пов'язана із загрозою
погіршення умов існування людини, зокрема, погіршення показників
стану їх здоров'я та благополуччя, підвищення ризику загрози
здоров'ю і життю людей тощо;
* біосферно-екологічна небезпека, яка пов'язана із загрозоюпорушення природної рівноваги, деградацією екосистем, зникненню видів рослин ітварин тощо;
* ресурсно-екологічна небезпека, яка пов'язана із загрозоюпогіршення природно-ресурсного потенціалу, деградацією природних ресурсів,втратою ресурсами властивостей відновлення, їх забрудненням тощо.
Отже,всі види екологічних небезпек є взаємопов'язаними, а пріоритет тим чи іншим,при оцінці екологічних ситуацій, віддають в залежності від типу організаціїсистем. В цілому, з точки зору збереження біосфери, основну увагу слідприділяти біосферно-екологічним небезпекам, проте принцип антропоцентризму є,як правило, домінуючим.
Дляхарактеристики цих екологічних небезпек вводять поняття екологічного ризику.Під екологічним ризиком розуміють імовірність виникнення несприятливихекологічних ситуацій.
Екологічнийризик вимірюється різними величинами:
— можливиминатуральними показниками збитку, тобто кількість жертв та зруйнованих об'єктів,величина втраченого врожаю тощо;
— можливимирозмірами погіршення якості природних ресурсів, деградації екосистем тощо;
- можливимрівнем забруднення природних середовищ тощо.
Оцінка екологічного ризику, яка носить прогнозний характер,
проводитьсятрьома основними методами:
• методом аналогії, тобто порівняння з іншими подібними об'єктами,причому порівняння проводиться за одними параметрами;
• за статистичними даними на основі подібних явищ, які вже трапилисьтощо;
• теоретичнимшляхом, тобто математичним моделюванням.
Для більшості об'єктів довкілля, розраховується еколого-геологіний ризик (ЕГР),який складається із трьох блокових ризикових індексів, що визначаються шляхоммоніторингу, а саме літогеохімічного (ЛГХР), гідрогеологічного (ГГР) таінженерно-геодинамічного (ІГДР): ЕГР = ЛГХР + ГГР + ІГДР.
Літогеохімічнийризик визначаєтьсяна основі даних про активність даної території, з врахуванням амортизаціїбудівель і споруд за проектний час.
Гідрогеологічнийризик складаєтьсяіз ризику гідро-геодинамічного (зміна кількісних параметрів водотоків) таризику гідрохімічного (зміна хімічних параметрів вод).
Інженерно-геодинамічнийризик складаєтьсяіз сейсмологічного ризику, інженерно-геологічного, екзогеодинамічного іінженерно-сейсмологічного (сумарний показник). Розрахунок цих параметрівпроводять за стандартною методикою.
Прианалізі показників еколого-геологічного ризику виділяють дві основні групикритеріїв:
- генетичні,які характеризують фактори-умови довкілля, що
визначаються особливостями формування екосистем;
- енергетичні,які визначають можливості зміни балансу енергії і
пов'язані з ними несприятливими змінами.
Отже,можливість виникнення несприятливих екологічних ситуацій можна оцінити черезвеличину екологічного ризику.
Регулюванняекологічних ситуацій проводиться шляхом екологічного менеджменту з врахуваннямінформації про стан об'єктів, що підкреслює роль моніторингу довкілля.Дії порегулюванню екологічних ситуацій можуть бути адаптивними, нормативними таактивними.
Адаптивнідії напрямленіна оптимізацію господарської діяльності людини до умов навколишнього природногосередовища. В цьому випадку особливої ролі відіграє екологічна експертиза проектів,з врахуванням всіх можливих методів захисту довкілля, природоохороннеінспектування і екологічна паспортизація територій, тощо Адаптивні діїреалізуються, як правило, на локальному і регіональному рівнях. Вонипередбачають і систему нормативних дій.
Нормативнідії напрямленіна реалізацію вимог екологічних стандартів та екологічних законодавчих актівпри організації господарської діяльності людини, в процесах екологічногоінспектування та проведення екологічної експертизи тощо. Нормативні діїреалізуються па всіх рівнях від локального до глобального — па державному рівні.
Активнідії передбачаютьцілеспрямовану зміну навколишнього середовища, наприклад, меліоративні роботи,з мстою попередження несприятливих екологічних ситуацій або покращення умовдовкілля. Ці дії реалізуються на локальному рівні і передбачають врахуваннянормативної екологічної бази та принципів адаптивних дій.
Всідії щодо регулювання екологічних ситуацій тісно пов'язані між собою і, в своючергу, з природоохоронною діяльністю, сколого-управлінськими системами,еколого-іпформаціпиими системами тощо.
Висновок
Привиконанні курсової роботи була проведена оцінка екологічної безпеки територіїХарківської області, тобто досліджені небезпечні природні явища, техногеннанебезпека, виявлені антропогенні екологічні фактори, які призвели до порушенняекологічної безпеки. Рельєф Харківської області різноманітний, з характерноюсильною ерозією грунтів. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела достворення на них різноманітних видів грунтів. На ліосовидних породах утворилисьтучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи талугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті областівиділено 60 видів грунтів. Якщо в загальному про ґрунтовий покрив області, тодля неї характерні чорноземи, у північних районах трапляються дерновіслабопідзолені грунти.
Географічне положення району створилопередумови для формування економічних зв’язків з Росією, більш міцних, ніж цехарактерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщеннямрайону на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двомаіндустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України йЦентральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу доукраїнської металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткогомашинобудування. Машинобудування району представлено як металомісткими, так іпрацемісткими галузями: енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне,будівельно-шляхове, підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичнемашинобудування зосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін –один з найбільших в Європі – і завод важких електромашин. Електротехнічнемашинобудування розміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машинивипускаються в Кременчуці.
На території Харківської областівідбуваються більше аварії техногенного характеру, що характерні для їїтериторії.
У4-му розділі було проведено прогнозування наслідків викидів небезпечниххімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах. Провівши розрахунки миможемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО – має незначні масштабирозповсюдження. Так як Кінт = 47136,8, що є більше за коефіцієнтнормальної екологічної небезпеки (Кн=4), тому завод по виробництвуалюмінію є небезпечним на локальному рівні. Екосистема не збережуться. Оцінкуекологічної безпеки виробництва на основі аналізу балансу кисню булорозраховано в 6-му розділі. Так як баланс кисню вийшов від’ємним то це означаєщо дане підприємство не використовує велику кількість кисню з навколишньогосередовища для своїх потреб.
Отож,проаналізувавши всі фактори, що впливають на екологічну безпеку регіону можназробити висновок: на території Харківської області стаються надзвичайніситуації як техногенного так і природного характеру, що створюють певнуекологічну небезпеку для населення, також розміщені промислові об’єкти, якістворюють загрозу для оточуючого середовища.
Длязабезпечення екологічної безпеки даної області необхідно:
-утвердження механізмів, які мають забезпечитинадійні гарантії не лише остаточної стабілізації економіки, а й утворення не
обхідних передумов її прискореного зростання;
-впровадження науково-технологічних інновацій таопанування інноваційного шляху розвитку як головного чинника сталого
економічного розвитку;
-здійснення активної аграрної політики;
- будівництвонових і реконструкція діючих потужностей
комунальних очисних каналізаційних споруд, розв'язання проблеми відходів намісцевих і державному рівнях;
— всебічний розвиток екологічної освіти.
Список використаноїлітератури
1. С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева„Основи екології та охорони довкілля” Київ.:-2006р.
2. Географічна енциклопедія України: 2-йт./Г35 Редкол.:… О. Маринич та ін. – К.: “Українська Радянська Енциклопедія”ім… М.П. Бажана, 1989. – Т.:1 А – Ж. – 416 с.
3. Коротун І. М., Коротун Л.К. Природніумови і ресурси України. Рівне, 1997 р.
4. Екологічний паспорт Харківської областіза 2006 р.
5. Класифікатор Надзвичайних ситуацій вУкраїні. – К., 1999, 178 с.
6. Методичні вказівки для виконанняпрактичних робіт з курсу “Основи екологічної безпеки територій та акваторій”,065-82/А. М. Прищепа, Н.М. Вознюк – Рівне: РДТУ, 2000. – 32 с.
7. Фізико-географічнерайонування України/ Маринич О.М., Пархоменко Г.О. – Український географічнийжурнал, 2003, №1 — с. 129
8. Качинський А.Б. Екологічна безпекаУкраїни: системний аналіз перспектив покращення. – К.: НІС, 2001. – 312 с.
9. Кондратьев К.Я. Глобальная безопасностьи ее екологический компонент // Язв. ВГО. – Т. 122. – Вып. 3. – 1990 – С.212-220.
11. www.harkiv.ua
12. Екологічне право: Особлива частина /За ред. В.І.Андрейцева.-К.: Вид-во ,,Істина’’,2001.-543с