Міністерствоосвіти та науки України
Національнийтехнічний університет України НТУУ «КПІ»
Факультетменеджменту та маркетингу
Соціологічнеопитування на тему
«Екологічнапроблема міста Києва»
Київ– 2010
Право насприятливе середовище можна віднести до особистих прав кожної людини,громадянина. Але його створення супроводжується виробництвом певних гарантій,які забезпечують дотримання і стимулювання реалізації правил як громадян так ідержави. В Києві для забезпечення сприятливого, чистого середовища найбільшефективними, значущими гарантіями є сама участь громадян в екологічних заходах,обговоренні екологічних питаннь, звернення до державних органів влади. А ценеможливо без зміни самої свідомості громадян, переоцінці їх цінностей,розумінні суті і глибини екологічної проблеми, відповідальної участі кожногогромадянина у їх вирішенні .
Київ вже давно єодним з найбільш екологічно забруднених міст України. Щож думають самі мешканціпро ситуацію, яка нависла над рідним містом? Відповідь на це питання мисподіваємося отримати в ході соціологічного опитування.
Отже мета нашогодослідження – аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима йогомешканців та їх відношення до цієї проблеми.
Об’єктдослідження – люди різної вікової категорії.
Предметдослідження – їх відношення до екологічної проблеми та її оцінка.
Гіпотеза: нажальвелика частина населення Києва залишається байдужою до екологічної проблемирідного міста.
Ми плануємоопитати 50 людей різної вікової категорії і різної статі, щоб на їх основізробити висновок про загальну картину по місту Києву. В ході дослідження михочемо порівняти ставлення людей до проблеми з їх конкретною участю у боротьбіз нею.
Ниже наведенийперелік питань нашої анкети.
У результатінашого анкетування було опитано 61 респондент.
За віковоюкатегорією вони розбилися наступним чином:
- до 18 років – 24,6%
- 18-25 років – 45,9 %
- 25-45 років – 13,1 %
- більше 45 років – 16,4%
Середреспондентів було опитано 52,5% чоловіків та 47,5% жінок. За видом діяльностікартина виглядає таким чином:
- школярі – 14,8%
- студенти – 49,2%
- працюють – 29,5%
- тимчасово непрацюють – 3,25%
- пенсіонери – 3,25%
60,6%опитаних вважають екологічну ситуацію у Києві поганою, 16,4% — катастрофічною,14,8% — нормальною, 6,6% — вагаються з відповіддю і 1,6% вважають її хорошою(лише 6,25% усіх респондентів віком до 18 років).
91,8%респондентів все ж таки не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, 6,6%опитаних вона влаштовує(тільки 20% школярів) і 1,6% виявилися байдужими доцього питання. 96,72% вважають за необхідне впровадження спеціальних програм.Але, не дивлячись на таку правильну оцінку екологічної ситуації, лише 19,67%тих, кого екологічна ситуація не влаштовує, і 23% тих, хто вважає необхіднимвведення спеціальних програм, погодилися б сплачувати додатковий податок наекологію. Решта ж вважає, що вони не дійдуть до пункту свого призначення. Цесвідчить про низький рівень довіри до нашої влади. Всього ж сплачувати податокпогодились 23% опитаних, серед яких і ті, кого влаштовує екологічна ситуаціянашого міста. Також лише 41% з тих, кого не влаштовує екологічна ситуаціянашого міста, хоча б раз брали участь у загальному прибиранні вулиць Києва. 23%опитаних ні разу не брали участь у прибиранні міста, не погоджуються сплачуватиподатки, але все ж таки ситуація з екологією їх не влаштовує.
82% опитанихвважають, що у Києві необхідно збільшити кількість смітників на вулицях, проте18% притримуються іншої думки, вважаючи їх кількість достатньою.
На запитання профактори забруднення більшість респондентів не змогли дати однозначної відповідіі вибрати 1 варіант, стверджуючи, що вони всі дуже сильно шкодять екологіїнашого міста. Тому рейтинг факторів забруднення, що переважають у нашому місті,склався таким чином: 67,21% респондентів вважають, що одним з найбільшихзабрудників є транспорт, 60,7% віддали свій голос за побутові відходи, 55,7% — завідходи підприємств. За виробничі аварії проголосувало 9,84% опитаних, і 6,56%вважають, що є ще й інші вагомі забрудники.
88,5% опитанихвважають, що необхідно замінити поліетиленові пакети на паперові, оскільки вониє екологічно чистими і піддіються утилізації. Решта притримується протилежноїдумки. 90,2% впевнені, що необхідно ввести окремі контейнери для сортуваннясміття, оскільки це сприяє зменшенню відходів, але лише 32,8% з них здаютьвторинну сировину(склотару, макулутуру), тобто тільки вони дійсно готові дотаких нововведень, оскільки розуміють важливість такого сортування. А 9,8%вважають введення контейнерів пустою тратою часу, 47,5% ніколи у житті нездавали вторинну сировину.
Перевеститранспорт на альтернативні, менш шкідливі види палива готові 91,8%респондентів. На пропозицію провести у Києві акцію «День без машини»погодилися 63,9% опитаних. 24,6% відносяться до такої акції позитивно, але непогоджуються взяти у ній участь, пояснюючи це тим, що багато справ через цеприйдеться відкласти і це може призвести до негативних наслідків не лише дляних, але і для інших. Також у цей день багатьом прийдеться йти пішки на доситьвеликі відстані. 11,5% віднеслися до акції нейтрально через відсутність автомобілівабо з інших причин.
96,7%респондентів вважають необхідним збільшити кількість зелених насаджень у містахі зменшити вирубку лісів, але лише 42,6% з них хоча б раз у житті брав участь ущорічному озелененні нашого міста. 41% опитаних ніколи не брали участь уподібних акціях.
85,25%респондентів ставляться позитивно до Закону України «Про заборонутютюнопаління у громадських місцях», негативно — 6,6% (лише 27% усіхреспондентів віком до 18 років), 8,2% ставляться до нього байдуже і продовжуютькурити там, де і завжди курили.
70,5% опитанихбережно ставляться до водної проблеми і економлять воду, решта ж вважає, що їїі так багато. Більшість респондентів, що економлять воду – люди старше 25років.
На відкритепитання щодо запропонування своїх методів покращення сучасної екологічноїситуації, окрім вже наведених у анкеті, ми отримали такі відповіді:
- написати чітку програму з покращенняекологічної ситуації;
- вести активну пропаганду в ЗМІ,розклеювати рекламні плакати, що агітують людей до свідомого піклування проприроду;
- запровадити систему штрафів іконтролювати її виконання, стежити за порядком у місцях найбільшого скупченнялюдей;
- за екологію своєї частини довкілля маютьнести конкретну відповідальність фірми, заводи, торгові точки, власники ділянок;
- використання біопалива транспортнимизасобами;
- будівництво підприємств з переробкипобутових відходів;
- запровадження жорстких штрафних санкційдо підприємств та громадян, забруднюючих природне середовище;
- реформувати громадський транспорт: збільшитикількість тролейбусів, трамвайних маршрутів, відмінити маршрутки;
- будувати очисні споруди, парки тасквери;
- винести заводи та фабрики за межі міста;
- замість пластикових пляшоквикористовувати скляні;
- пересадити автомобілістів на велосипеди;
- частіше влаштовувати «суботники»;
З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що більшість киян дійсно усвідомлює станекології рідного міста, знають що необхідно робити для його покращення, аленажаль в більшості випадках це залишається лише на теорії. Більшість людейвважає, що особисто вони нічого зробити не можуть. Наша гіпотеза виявиласячастково справедливою, адже на практиці складається враження, що людям дійснобайдуже.
Отже кияни ще неготові до активної боротьби за чистоту міста, але ми сподіваємось, що нашаанкета змусила їх про це задуматись. Методи виходу з екологічної кризи є,головне стимулювати населення подбати про природу, а отже і про себе і своїхнащадків.