Рефератна тему:
«Екологічніпроблеми озера Сасик»
План
Вступ
1. Сасик(Кундук)
2. Негативнінаслідки перебудови водойми
3. Стан водиу водосховищі Сасик
4. Станбіоти
5. Природно– рекреаційний потенціал озера Сасик
6. Спасінняозера Сасик
Висновок
Вступ
Тема могодослідження – екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди будеактуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування;наука про вивчення взаємин живих організмів з навколишнім середовищем, та інші. Екологія є дуже важливим аспектоміснування людей, тварин, рослин. Ця тема являється актуальною тому, щоекологічні проблеми впливають на життя людей, вони є небезпечними для всіхживих істот на світі. Вирішення таких проблем є дуже важливим. Проблеми озераСасик також потребують вирішення тому, що воно перетворилось на «екологічнукатастрофу»
1. Сасик (Кундук)
Сасик(Кундук) — лиман на території Татарбунарськогота Кілійського районів Одеської області на північно-західному узбережжі Чорногоморя, поблизу гирла Дунаю. Площа – 210 квадратних кілометрів, глибина – 2,7 кілометрів, ширина – від 3 до 13 кілометрів. [6] Озеро повністю відокремлене від Чорного моряпересипом, через який проходить бетонна дорога, яка з’єднує курорт «Катранка»Татарбунарського району та курорт «Приморське» Кілійського району. На морськомубоці пересипу знаходяться піщані пляжі. В озеро Сасик впадають річки Сарата таКогильник. Озеро замерзає в грудні, тане в березні. Сасик отримав статусміжнародних водно-болотистих угідь, як місце поселення водоплавних птахів,озеро занесене в міжнародний список Рамсарської конвенції про охоронуводно-болотних угідь.
Місцеві жителірозповідають старовинну легенду про те, що дочка могутнього володаряБессарабії, у відчаї від того, що батько не дозволяє їй з’єднати своє життя збідним пастухом перетворилась у чарівну лебідку і намагалась полетіти докоханого. Батько, дізнавшись про це, вискочив на стіну твердині і вистрілом зрушниці, вбив гордого птаха. Падаючи на землю, лебідка перетворилась упрекрасне синє озеро.
На початку 70-хроків минулого століття урядом колишнього СРСР було прийняте рішення пробудівництво величезної зрошувальної системи Дунай – Дністер – Дніпро. Відповіднопроекту припускалось з’єднати ці річки каналами, а всі причорноморські лиманина трасі зрошувальної системи перетворити в водосховища прісної води,відділивши їх дамбами від моря. Перший етап цього проекту – перекриття дамбоюпридунайського лиману Сасик та будівництво каналу Дунай – Сасик бувреалізований уже в кінці 70-х років.
Припускали, щопісля того, як з лиману відкачають насосами морську воду і він буде промитийдунайською водою, яка надходить по каналу, Сасик перетвориться в прісневодоймище, придатне для зрошення та прісноводного риборозведення.
Незважаючина докладені зусилля, водойма так і не набула повністю прісноводного характеру(так як запаси солі в донних відкладеннях виявилися набагато більшими запрогнозовані), тому об'єми вилову риби не досягли запланованих в проектіопріснення значень. Окрім того, після опріснення раз на кілька років в лиманівідбувається «цвітіння» води (вибухоподібне розмноження одноклітиннихводоростей), що призводить до заморів риби. Також, всупереч запланованому прибудівництві, вода лиману так і не досягла ступеню опріснення, який робив би їїпридатною для зрошення навколишніх полів (особливо це стосується південної частиниводойми).
Реалізаціяцієї ідеї черговий раз підтвердила істину: грубе втручання у природу ніколидобром не закінчується. Створення Дунай-Дністровської зрошувальної системи набазі перетворення морського лиману Сасик в водосховище стало причиною виключнонегативної екологічної трансформації і виникнення надзвичайно гострихекономічних, екологічних, соціальних проблем та конфліктів.
2. Негативні наслідкиперебудови водойми
Негативниминаслідками перебудови екосистеми водойми, зміни її гідрологічного режиму є:
— деградація чорноземів у зоні зрошення в зв’язку з використанням непридатної для зрошення вод озера Сасик;
— підтоплення, заболочування прилягаючих до Сасику територій, абразія берегів;
— забруднення, «цвітіння» і непридатність для комунально-побутового використаннявод Сасика;
— забрудненнянаявних підземних джерел питного водопостачання;
— забруднення прибережних акваторій моря;
— незадовільна іхтіотоксикологічна та іхтіопатологічна ситуація;
— погіршеннясанітарно-епідеміологічного стану в прилягаючих населених пунктах.
У регіоніводоймища склалася напружена соціальна обстановка, що обумовлена і йогонезадовільним екологічним станом.
ПроблемаСасика є складною научною проблемою, яка потребує ретельної структуризації тапошуку різних рішень. У районі відсутня загальна концепція розвиткуприродно-господарського комплексу та рішення економіко-екологічних проблем.
3.Стан води у водосховищі Сасик
Перший період – 80-тіроки-перша половина 90-х років. У цей період значні об’єми води Сасику забиралисьна зрошування, скидалось у море біля 600 млн. м3 у рік, суттєво збільшиласясумарна річна витрата річок Когильник і Сарата. Коефіцієнт водообмінуводосховища складав 2,24 рази на рік, тобто забезпечувалась відносно висока(для цієї водойми) проточність.
Другий період – з другоїполовини 90-х років і по сьогоднішній день з нашої точки зору можна вважатиперіодом формування сучасної екологічної ситуації у Сасицькому водосховищі. Він характеризуєтьсяуповільненим зовнішнім водообміном, зниженням об’ємів забору води на зрошення,відносним зменшенням відмітки рівня поверхні водосховища. До 2000 р. коливання рівня вільноїповерхні Сасика повторювало коливання рівня води в Дунаї, хоча з меншоюамплітудою. Починаючи з другої половини 2000 року рівень води в озері фактичнопідтримується на нульовій відмітці відносно Балтийської системи. Лише восени2004 року рівень вільної поверхнї дещо знизився у зв‘язку з відкачкою водинасосними станціями для проведення робіт, пов‘язаних з укріпленням берегівводойми. Такий відносно стабільний рівень води суттєво зменшує підтопленняприлеглих територій і наближає обсяги надходження ґрунтових і підземних вод довеличин, характерних для лиману.
Водаводосховища Сасик має загальну мінералізацію у 1,5 – 5 разів, вміст хлоридів у1,5 – 2,0 рази віще норми пісних водойм, має високу токсичність, через масоверозмноження синьо-зелених водоростей та накопичення металів:
/>
Найбільшаконцентрація важких металів знаходиться на місці входу каналу Дунай-Сасик уводоймище, що свідчить про високий рівень забруднення дунайської води.
Згідноз Державним стандартом вода опрісненого водосховища Сасик являється обмежено придатноюта непридатною з небезпеки засолення ґрунту та токсичного впливу на рослини.
Головний висновок щодоякості води Сасицького водосховища (з точки зору водокористування) полягає втому, що за вмістом основних контрольованих показників вода водосховища буланезадовільна за тим чи іншим показником якості води, для того чи іншого видуводокористування.
4. Стан біоти
Кормова база риб, яка сформувалась уводосховищі, виявилась доситьвисокопродуктивною і у перші роки становлення іхтіоценозу, рибопродуктивність сягала 35-40 кг/га. Тобто, у першій половині 80-х років створилися винятково сприятливі умови для нагулу риб короткого детритного ланцюга, що стрімко збільшили чисельність та біомасу. При цьому необхідно відмітити, що за весь період рибогосподарського використання прісноводного озераСасик, його рибопродуктивність не досягала такої величини як у лимані (середнє значення у 70-ті роки кладало 52 кг/га). У Сасицькому водосховищі реєстрували11 видів риб: сазан (короп), судак, лящ, карась сріблястий, товстолобик, білизна,окунь, краснопірка, тарань, чехонь, плоскирка. У 2000-2001 роках рибопродуктивність знизилась до мінімального значення за період існування водосховища – 10,1 кг/га. Зміни у водосховищі Сасик призвелидо скорочення числа біологічних видів, перш за все, цінних видів риб, та дорозвитку синьо-зелених водоростей небезпечних для людини. Ведення рибногогосподарства можливе лише у водоймах, якість води яких відповідає вимогам дорибогосподарських водойм.
На піщаній косі,яка розділяє Сасик та море, жили рідкісні для Причорномор’я дикі птахи, алечерез зміну умов їх мешкання, їх стало ніде де жити. Озеро також приваблювалотисячі зграй качок, гусей та лебедів. Але опріснення, і як наслідок, практичнощорічний льодостав, а також підвищення рівню води в озері стали перешкодою длязимуючих тут видів птахів.
В 1986 році навузьких смугах балок та ярів біля водосховища було багато видів степовихрослин:
/>
Сасицьке водоймищепрактично з перших років його перетворення характеризувалося досить високимипродукційними показниками і майже зрівнювалось за біопродуктивністю з колишньоюводоймою – лиманом Сасик. Але у водоймищі врезультаті специфічно сформованих після опріснення умов продукування(відсутність занурених макрофітів, велика кількість біогенів – тобто дужесприятливі умови для бурхливого розвитку фітопланктону, зокрема синьозеленихводоростей) переважна частина автохтонної органічної речовини надходить уекосистему за рахунок фотосинтетичної активності водоростей, первинна продукціяяких лежить в основі всіх наступних трофічних рівнів.
Конкуренція за біогенивідсутня через слабкий розвиток вищої водної рослинності. За рахуноксиньо-зелених водоростей рівень розвитку фітопланктону досягає рівня “цвітіння”і, навіть, “гіперцвітіння”.
Заростання водосховищавищою водною залишається незначним при слабкомурозвитку зануреної рослинності. Повітряно-водна рослинність зосереджена восновному у верхів'ях та на мілководдях приморськоїчастини водоймища (від каналу Дунай – Сасик до перекачувальної насосноїстанції), частково представлена на західному березі, на ділянках, де відсутніабразійні процеси. Через слабку розвиненість вища воднарослинність не відіграє значної ролі у продукційних та самоочисних процесах уводосховищі.
Дослідження останніхроків свідчать про домінування у вегетаційний період року синьо-зеленихводоростей по всій площі водосховища. Відсотковий вклад синьо-зеленихводоростей у сумарну чисельність фітопланктону водоймища Сасик складав:
/>
Відносно надходження уводойму органічних речовин, то у більшому ступені воно відбувається за рахуноквторинного біологічного забруднення, про що опосередковано свідчать визначеніза видами-індикаторами планктонних угруповань сапробні індекси. У водосховищівони коливалися від 1,93 до 2,23 (β-мезосапробна зона), у Когильникуіндекс складав 1,75, Сараті – 1,4, каналі Дунай-Сасик – 1,46.
В цілому треба відмітити,що водойма і на сучасному етапі залишається високопродукційною, переважначастина автохтонної органіки надходить у екосистему за рахунок фітопланктону;відбувається приріст органічної речовини.
5.Природно – рекреаційний потенціал озера Сасик
Цесприятливий для курортного лікування теплий та вологий клімат, степове повітря,пляжі, лікувальні грязі, мінеральні води, туристичні об’єкти.
Важливимчинником, який сприяє розвитку рекреації, є наявність цінних природнихкомплексів, які можуть слугувати базою для екотуризму.
ЛиманСасик у стародавні часи привертав увагу моряків як зручна гавань – захищена відвітру, морських хвиль та течій. Також він слугував для рибної промисловості,видобутку солі, рекреації, бальнеології та грязелікування. Цінність лиману дляжителів полягала і в тому, що його воді та мулові грязі мали лікувальнівластивості, саме тому на березі села Борисівка була збудована грязелікарня длядітей. За даними Одеського інституту курортології (1991), грязям лиманунанесена невиправна шкода, хоча до цього вони мали задовільну якість навіть зіскладом значної кількості піску.
Зонаприбережної морської рекреації характеризується підвищеними рівнями органічногота бактеріального забруднення і періодично у воді виявляють умовно-патогеннімікроорганізми. Це свідчить про те, що рибна продукція забруднена і її вживанняпризводить до виникнення алергічних, шлунково-кишкових та ракових захворювань іможе призвести до генетичних новоутворень у людини на рівні мутагенних ефектів,що є дуже небезпечним для здоров’я.
Врезультаті здійсненого у 1970 роках опріснення було нанесено величезний збитоккурортно – рекреаційним ресурсам та в цілому екологічним умовам. Склалися вкрайнесприятливі екологічні умови у зонах оздоровлення.
Заданими Українського науково – дослідного інституту медичної реабілітації такурортології шкоду лікувальним мулам водосховища Сасик нанесено внесеннямзначної кількості небезпечних речовин та сполук з водами каналу Дунай – Сасик.Район озера Сасик втратив колишнє бальнеологічне і рекреаційне значення. ЛиманСасик внесений до переліку водних об’єктів, що відносяться до категоріїлікувальних згідно Постанови Кабінету Міністрів України 11.12.1996 № 1499. Упереліку визначався вміст лікувальних грязей (балансові запаси – 8300 тис. м3).
6.Спасіння озера Сасик
Експертизробили висновок – необхідно зруйнувати дамбу, яка роз’єднує озеро та Чорнеморе, тобто повернути озеру Сасик його первісний екологічний статус морськоголиману. За останні 20 років було проведено більш 10 експертиз за участіукраїнських та зарубіжних екологів. Всі висновки експертиз були однозначні –якщо не зруйнувати дамбу Сасик зникне, згине, буде знищене.
Лебідказ легенди, підстрелена деспотом, перетворилась у прекрасне озеро, а люди ідонині продовжують стріляти у лебедів. Цього разу їх мішенню стало озеро, якена очах перетворюється у гнилу, смердючу калюжу.
Висновок
Гідрологічнийрежим у сучасний період відрізняється від такого у 80-ті – початку 90-х років20 століття і характеризується сповільненням зовнішнього водообміну тавідносною стабілізацією рівня води водосховища.
Основними проблемами озера Сасик залишаються:
· замуленняводойми, накопичення забруднених завислих речовин, що надходять з дунайськоюводою; акумуляція і трансформація токсикантів на усіх рівнях екосистеми. Вцілому за роки існування прісноводного Сасика за рахунок лише надходження води з Дунаю у водоймі сформувалося близько 2,5 млн. т донних відкладень. Токсичні речовини, що надходять ззавислими речовинами, акумулюються і трансформуються у екосистемі, відбуваєтьсянакопичення їх у гідробіонтах, особливо представниках останньої ланкитрофічного ланцюга.
· “цвітіння”води синьозеленими водоростями і, як наслідок, вторинне забруднення водосховищаорганічними сполуками автохтонного походження, що обумовлено, розпрісненнямсолоної водойми, надходженням значних обсягів біогенних елементів, малоюпроточністю.
В цілому стан екосистеми водосховища на сучасному етапі можна охарактеризувати як напружений танестабільний. Він відповідає стануекосистеми штучної водойми, що має обмежені можливості для саморегулювання ізалежить, головним чином, від зовнішнього фактору.