Чернiгiвськийдержавний педагогiчний
Унiверситет iменi Т.Г. Шевченка
Реферат
На тему: Екологiчна ситуацiя Чернiгiвщини
Виконав:студент 42 групи IПФ
ВерхушаЮрiй Миколайович
Перевiрив: викладач
ЯцунОлексiй Iванович
Чернiгiв,2005
Вступ
Чернігівська область розташована на півночі України вПоліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни.На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі- з Брянською областю Росії, на сході — із Сумською, на півдні — з Поптавською,на південному заході — з Київською областями України. Середня висота над рівнемморя — 120 метрів, на північному сході — 200 метрів, на південному заході — ]20-150 метрів.
За своєю територією Чернігівщина посідає друге місце вУкраїні серед областей і автономної республіки Крим і займає площу 31,9 тис.кв.км (5% всієї території країни).
Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літомі порівняно м'якою зимою. Середня температура січня від -б °С до -7 °С, липня-+ 18 °С-+20 °С.
Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировиннийпотенціал регіону на 59,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин- нафти, гачу, конденсату, торфу, 31,3 % загальних мінеральних ресурсівналежить будіпспьній сировині; 8,5% — води прісної та мінеральної; 0,5% — нерудних корисних копалин для металургії.
Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територієюобласті протікають великі річки: Дніпро (91км), Десна (505 км); середні річки:Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км),Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також 1560 малих річок.
В цілому на території області налічується 1570 річок різноїдовжини.
Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч.великих річок — 596 км, середніх — 723 км, малих річок — 7017 км.
Густота річкової мережі області 0,26 — 260 м на 1 км2.
В області налічується 26 великих озер, загальною площею 9,16км2, в чому числі 9 озер понад 0,5 км2 кожне, 9 озер понад 0,2 км2 і 8 — менше0,2 км2, псі попи розташовані в основному в заплавах річки. Десна.
Загальна площа земель в Чернігівській області, зайнятихводними об'єктами, за даними земельною кадастру, станом на 01.01.2003 рокускладає 67,53 тис. га (2,12 % території області), в тому числі: під річками таструмками,- 17,68 тис. га, під каналами, колекторами та канавами 10,22 тис. га;під озерами і а прибережними смугами — 10,54 тис. га, під водосховищами іставками 29,09 тис. га
Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвиткупродуктивного потенціалу Дніпра Десна є другою за величиною на територіїбасейну Дніпра річкою, після Прип'яті, за загальною площею басейну (88,9тис.км2) та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. Вбасейні Десни в середній за водністю рік формується біля 22 % поверхневогостоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків.
У середній за водністю рік ресурси місцевого річкового стокустановлять 3,460 км, транзитний стік дорівнює 27,637 км. Загальні ресурсирічкового стоку оцінюються в середньому об'ємом 31,90 км.
Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод.Основна частина стоку (57%) проходить у весняну повінь. Річки використовуютьсядля побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту.
Протягом 2002 року для покращання водності річок, екологічноїобстановки на них, проводились водоохоронні заходи: розчищення русел, посадкалісових культур у прибережних смугах, облаштування знаками та інше.
Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання,побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальноюплощею 7781,35 га і можливим об'ємом наповнення 102,51 млн.куб.м. З наявних 15водосховищ площею дзеркала 1935 га, об'ємом води 35,41 млн.куб.м у 2002 роцібули не заповнені 3 водосховища, частково заповнені–3.Використовуються вони восновному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також якпротиерозійні і протипожежні водойми.
Загальний забір з поверхневих джерел становить 64,04 млн.куб.м, якісний склад не відрізняється від минулорічних.
В області налічується понад 70 видів ссавців, 289 видівптахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірногніздяться 188 видів), або зустрічаються під час весняного чи осінньогоперельотів, 7 вид» плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб.Зустрічається багато видії тварин, занесених до Червоної книги України, МСОП,Європейського Червоного списку, більшість з яких є представниками видів комахта птахів.
1 Атмосфернеповітря
Заданими обласного управління статистики у 2002 р. 592 підпри'ємства у своїйдіяльності здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .
Об'ємвикидів від стаціонарних джерел у 2002 році склав 21,612 тис.тонн, що на 3,444тис. тонн (15,9%) більше, в порівнянні з 2001 р. Серед забруднюючих речовин85,25% складають газоподібні та рідкi речовини, або 18,424 тис. тонн; 14,75% — тверді, або 3,188 тис. тонн.
Динамікавикидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, втому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту,оксид вуглецю) та пересувними джерелами — табл.2.1.1.
Табл. 2.1.1.Динаміка викидів в атмосферне повітряВикиди по області 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. тонн
вт.ч.: 64,183 66,675 69,711 — від стаціонарних джерел забруднення, тис. Тонн 20,1.64 18,168 21,612 — від автотранспорту, тис. Тонн 44,019 48,507 48,099
Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в областізалишаються КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»,підприємства нафтогазопереробної промисловості, підприємства магістральнихгазопроводів (табл.2.1.3).
На КЕП «Чернігівська ТЕЦ» збільшення викидів(32,9%) відбулосі за рахунок збільшення відсотку використання палива: вугілля на44,5, природного газу — на 33,9%. Зміна потоків газу на магістральнихгазопроводах, нестабільність режимів транспортування газу, зупинкигазомотокомпресорів (обумовлені необхідністю проведення ремонту зношеногообладнання), ремонтно профілактичні роботи (збільшення кількості продувок газомсвердловин: шлейфів, проведення геофізичних досліджень) призвели до збільшеннявикидів (30%) по Чернігівському лінійному виробничому управлінню магістральнихгазопроводів.
Для зменшення викидів в атмосферу виконано ряд заходів:
— газифіковано 6 котелень області, це виключило викиди золита сірчаного ангідриду майже на 100 тонн;
— на Гнідинцівському газопереробному заводі досягнутозменшенні викидів шкідливих речовин (16%) за рахунок постiйного дотриманая технологічнихпараметрів на виробництві, реконструкції установки з підготовки нафти, паливнаестакада стала із закритим циклом наливу з цеху відвантаження, регулювання та налагодженнякотлів опалення та печей підігрівачів, призупинення роботи на 6 місяців 3 котеленьпогашення 1 факелу;
— на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» зроблено ремонтзолоуловлювачів, котлів № 1 -4;
— регулювання та налагоджування котлів опалення: в 2002 р.проведено налагоджувальні роботи на 30 котлах опалення, що дало змогу зменшити викидизабруднюючих речовин в атмосферне повітря до 10%.
Близько 70% (48,099 тис. тонн) до загального об'єму викидiв забруднюючих речовин ватмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення.
У травні — червні, вересні 2002 р. спільно з працівникамиДержавтоінспекції проведено операцію «Чисте повітря». Під часпровсдення операції перевірками були охоплені автотранспортні засоби автопідприємствта організацій (7399 од.), індивідуальний транспорт ( 3927 од.) При виконаннізамірів на викиди чадного газу (СО), вуглеводнів, димності, виявлено 1575порушень (13,9 %) стандартів ( в 2001 році — 16,2 %).
Постійно діють контрольно-регулювальні пункти в м. Чернігів,Ніжин, Прилуки, Бахмач, Бобровиця, в смт. Ріпки.
На підприємствах проводиться робота по інвентаризаціїстаціонарних джерел забруднення та робота по затвердженню нормативів граничнодопустимих викидів.
Станом на 31.12.2002 р., відповідно до постанови КМУ від13.12.2001 р. № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку вгалузі охорони атмосферного повітря», в області взято на державний облік265 об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'ялюдей і стан атмосферного повітря, не взято — 184 об'єктів.
Чернігівським обласним центром з гідрометеорологіїпроводились спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в м.Чернігів на двох стаціонарних постах.
Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижчесереднього по території спостережень гідрометслужби України.
Протягом 2002 р. в атмосферному повітрі міста спостерігавсяпідвищений вміст окису азоту (1,6 ГДК). Середньорічні концентрації іншихосновних домішок дорівнювали: по двоокису сірки — 0,5 ГДК, по окису вуглецю — 0,3 ГДК, по пилу — 0,1 ГДК. Середньорічний вміст важких металів (залізо,кадмій, марганець, мідь, нікель, хром, цинк) був значно нижчий ГДК.
У порівнянні з попереднім роком спостерігалось незначнезниження рівня забруднення атмосферного повітря пилом та окисом вуглецю,незначне підвищення двоокису азоту. Вміст інших домішок не змінився.
За даними обласної санітарно-епідеміологічної станціїспостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах вм.м. Чернігові, Ніжині, Пилуках, Н-Сіверському по пилу, сірчаному ангідриду,окису вуглецю, двоокису азоту, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, толуолу,аміаку, свинцю, сірководню, бензолу.
Питома вага результатів дослідних проб атмосферного повітря вжитловій забудові населених пунктів, що перевищують ГДК, складає 3,8% проти6,07% в 2001 р., в сільських поселеннях — 12,7%.
2 Водні ресурси
Загальний забір води у 2002 році в області згідно формстатистичної здатності 2ТП (водгосп) становить 133,2 млн.куб.м.
У порівнянні з 2001 роком (140,9 млн.куб.м ) забір свіжоїводи зменшився на 7,7 млн.куб.м (5,46 %) (рис. 2.1)
У зв'язку зі спадом виробництва зменшився забір як підземноїводи- 5,69 млн.куб.м або 7,6%, так і поверхневої — на 1,94 млн.куб.м або 2,94%.
Загальне використання водних ресурсів у 2002 році становить119,7 млн. куб. м і зменшилось проти 2001 року (128,6 млн. куб. м) на 8,9 млн.куб.м або на 6,92%.
Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 49куб.м. на рік або близько 130-140 літрів на добу на одного мешканця.
Поряд зі зменшенням загального водокористування упромисловості, як найбільшому споживачі водних ресурсів (71,15 млн. куб.м або59,4% від загального використання) (рис. 2.2.), спостерігається збільшенняпотреби води проти минулого року (69,88 млн куб. м). Це пояснюється збільшеннямзабору поверхневої води КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма«ТехНова» у зв'язку зі збільшенням виробництва тепло — таелекгроенергії.
Значне зниження поголів'я худоби призвело до зниженнявикористання води у сільському господарстві: у 2002 році -11,00 млн.куб.м, у2001 році -17,82 млн.куб.м, на 6,82 млн куб.м або на 38,27%.
Відсот ок від загального використання води
/>
Рис.2.1. Забір свіжої води
/>
Вiдсоток вiд загального використанняводиВиробничi потреби 59,44 Побутовi потреби 29,43 Сiльськогосподарське водопостачання 9,19 Iншi потреби 1,94 ВСЬОГО 100%
За останній рік як забір води по басейну р. Десна (110,7 млн.куб. м), так використання (102,2 млн.куб.м) зменшено проти попереднього року(відповiдно 115,1 млн.куб.м і 108,3 млн.куб.м). Основні об'єми зменшеннязабору та використання підземної води спостерігаються у сільськомугосподарстві.
Загальний скид стічних вод за останній рік залишається нарівні попереднього року із незначним зменшенням — на 0,8 млн.куб.м або 0,78%;32,2 млн.куб.м у 2001 році і 101,4 млн.куб.м у 2002 році.
Структура скиду стічних вод лиш. куб.м % від загального 2001 рік 2002 рік скиду 1. У водойми області 92,08 93,11 91,82 2. Поля фільтрації 5,53 3,81 3,75 3. Підземні горизонти 4.55 4.50 4.43 Всього 102,2 | 101,4 100
Структура скиду стічних вод у водойми області млн. куб.м % від загального скиду 2001 рік 2002 рік 1. Забруднених 31^76 32,89 35,33 2. Нормативно чистих без очистки 50,99 52,02 55,87 3. Нормативно очищені 9,30 8,19 8,80 Всього 92,08 93,11 100
Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів — цепідприємства комунального господарства — 98,9% скидів від загального обсягузабруднених стічних вод. Здійснюють скид забруднених стічних вод підприємствам«ясомолочної промисловості — 0,55%, переробної промисловості — 0,08. Скидзабруднених стічних вод збільшився, у порівнянні з 2001 роком, на 1,11млн.куб.м або на 3,49% і становить 32,89 млн.куб.м .
Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Тутскиди також збільшились з 82,57 млн. куб. м у 2001 році до І 85,49 млн. куб. му 2002 році, або на 2,97 млн.куб.м (3,53%) .
_ Перелік підприємств – забруднювачів, типи очищення урозрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод наведено в табл. 2.2.4;2.2.5; 2.2.6.
Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівськійобластi проводить постійний лабораторний контроль за станом поверхневихводой області, ефективністю роботи очисних споруд та впливом їх на гідрохімічніїсклад води річок.
На території Чернігівської області налічується 81 комплексочисних спор штучної та природної біологічної очистки загальною потужністю203,61 тис. м /добу. З них 42 комплекси очисних споруд працюють в режиі штучноїбіологічної очистки з подальшим скидом очищеної стічної води в водойми. Взв'язку із зупинкою виробничої діяльності підприємств призупинена наневизначений час робота 10 очисних споруд. З працюючих споруд загальноюпотужністю 164,11 тис.м3/добу ефективно, без забруднення водойм, протягом рокупрацювали очисні споруди 9 підприємств області: ВАТ „КорюківськаФТП“, ДНВП „Обрій“ с. Снов»янка, Ніжинського, Семенівськогота Прилуцького ВУВКГ, ОП «Пожмашина» с.Ладан, Мринського ВУПЗГ, ТОВ«Комунальник» м. Н.-Сіверський.
Як і в минулі роки, причиною перевищення нормативів ГДС є:
— фізична та моральна застарілість очисних споруд;
— перевантаженість або недовантаженість очисних споруд;
— порушення технологічного регламенту експлуатації очиснихспоруд;
— відсутність в потрібному об'ємі капітальних та поточнихремонтiв,зношеністьобладнання .
На території Чернігівської області протікає 4 основні притокир. Десна-середні річки Судость, Сейм, Снов та Остер. Вміст забруднюючих речовину воді гирла річок Сейм та Судость не перевищує ГДК для водоймрибогосподарського призначення, окрім заліза загального та марганцю, що|можливо за рахунок природних факторів.
3 Земельні ресурси та грунти
Згідно з даними «Державного земельного кадастру»загальна площа земель Чернігівської області станом на 01.01.2003р. становить3190,3 тис. га, що складає близько 5,2% від площі земель України. З нихсільськогосподарські землі складають 2105,5 тис. га (66%), зокрема: рілля — 1358,0 тис. га (42,6%); перелоги — 96,1 тис. га (3,0%), багаторічні насадження- 25,0 тис. га (0,8%); сіножаті — 330,7 тис. га (10,3%); пасовища — 295,7 тис.га (9,3%).
Лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 713,3 тис. га(22,3%); забудованими землями — 100,8 тис. га (13,2%); болотами — 118,7 тис. га(3,7%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослиннимпокривом становлять 27,9 тис. га (0,9%); водою — 67,5 тис. га (2,1%) (табл.2.3.1).
Земельний фонд Види земель та угідь Рік 2000 2001 2002 разом, тис.га %до заг. пл. обл. разом, тис.га %до заг. пл. обл. разом, тис.га % до заг. пл. обл. 1 2 3 4 5 6 7
Сiльськогоспо-
дарські угіддя, вт.ч. 2106,8 66,0 2105,7 66,0 2105,5 66,0 -рiлля 1341,1 42,0 1347,8 42,2 1358,0 42,6 - перелоги 111,4 3,5 105,9 з, з 96,1 3,0 -багаторічні насадження
25,1
334,0 0,8 25,1 0,8 25,0 0,8 — сіножаті 10,5 331,5 295,4 10,4 330,7 10,3 — пасовища 295,2 9,2 9,3 295,7 9,3
Ліси та інші лісовкриті площi
в т. ч. 712,2 22,3 713,0 22,3 713,3 22,3
— вкриті лісовою рослинністю,
з них 655,1 20,5 655,5 20,5 654,7 20,5
- полезахиснi
лiсовi смуги 7,8 0,2 8,0 0,2 7,9 0,.2 - iншi захиснi насадження 17,8 0,6 17,8 0,6 19,3 0,6
- не вкритi
лiсовою рослиннiстю 10,1 0,3 10,0 0,3 10,0 0,3 -чагарники 31,5 1,0 31,7 1,0 31,4 1,0
Забудованi
землi 100,8 3,2 100,9 3,2 100,8 3,2
Вiдкритi
заболоченi
землi 118,2 3,7 118,6 3,7 118,7 3,7 Вiдкритi землi без рослинного покриву або з незнач. рослин. покривом, у т.ч. 27,8 0,9 27,8 0,9 27,9 0,9 -пiски 13,9 0,5 14,0 0,5 14,0 0,5 -яри 3,7 0,1 3,6 0,1 3,6 0,1
-кам'янистi
мiсця та iн. 10,2 0,3 10,2 0,3 10,2 0,3 Iншi землi 57,0 1,8 56,8 1,8 56,6 1,8
Разом земель
(суходiл) 3122,8 97,9 3122,8 97,9 3122,8 97,9
Води (територiї,
що покритi поверхневими водами) 67,5 2,1 67,5 2,1 67,5 2,1
Разом
(територiя) 3190,3 100 3190,3 100 3190,3 100
Структура земель за їхнім цільовим призначенням свідчить провисоке фонове антропогенне навантаження. Найбільше впливають на стан довкілля вобласті сільськогосподарські угіддя, які займають 66% загальної площі.
Проти 2001 року сталися певні зміни у структурі земельногофонду. Щодо сільськогосподарських земель це виявилось у збільшенні ріллі на10,2 тис. га, зменшенні перелогів на 9,8 тис. га, зменшенні сіножатей на 0,8тис. га, збільшенні пасовищ на 0,3 тис. га за рахунок трансформації угідь.
Із несiльськогосподарських земель за 2002 рік зменшилися площі, вкритілісовою рослинністю на 0,8 тис. га.
Сучасний структурний розподіл земельного фонду по власникахземлі та. землекористувачах складає: сільськогосподарські підприємствазаймають площу 36,0%; лісогосподарські підприємства — 17,4%; громадяни — 24,7%;землі -запасу та землі, не надані у власність та користування у межах населенихпунктів — 18,2%; інші землі — 3,7%, в т.ч. в користуванні закладів і установзнаходиться 0,4%, підприємствами промисловості — 0,5%, транспорту — 0,9%;міністерства оборони -1,6%. Землі рекреаційного призначення складають 0,1%,водогосподарських підприємств — 0,2%.
Аналіз сучасного стану земельних ресурсів області свідчить пронаявність їх деградації, що проявляється насамперед у збільшенні площ еродованихта наявності деградованих і малопродуктивних земель, які і підлягаютьконсервації на загальній площі 138,7 тис. га .
Забруднення грунтів радіонуклідами характеризується такипоказниками: рівень гамма фону становить 6-16 мкР/год, щільні забрудненнярадіоцезієм — 0,15-0,96 Кі/км2.
Відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 ворному шарі дорівнює від 2,0 до 4,7.
Дослідження останніх п'яти років вказують на стабільністьщільностi забруднення грунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так насеми контрольних ділянках середня щільність забруднення грунтів цезієм-137становила у 1999 році 0,46 Кі/км2, у 2000 році — 0,45 Кі/км2, у 2002 році 0,58Кі/км2. Щільність забруднення грунту стронцієм-90 у вищеназвані рокидорівнювала відповідно: 0,23 Кі/км2, 0,17 Кі/км2; і 0,17 Кі/км2.
Вміст в грунтах важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк)не перевищує допустимих рівнів. Вміст марганцю дорівнював 2,5 — 19,9 мг/кг,бору — 0,5-1,04 мг/кг грунту. Залишкову кількість пестицидів у грунтахвиявлено. Вміст нітратів коливався в межах 1,5-4,9 мг/кг.
4 Надра
На території Чернігівської області налічується 440 об'єктівобліку (з врахуванням комплексності — 377 родовищ) різноманітних кориснихкопалин; із них 204 об'єкти обліку (з врахуванням комплексності — 175 родовищексплуатуються.
Сировиннийпотенціал регіону на 59,7% складається з паливно — енергетичних кориснихкопалин — нафти, газу, конденсату, торфу; 31,9% загальних мінеральних ресурсівналежить будівельній сировині, 8,5% — води — прісної та мінеральної; 0,5% — нерудних корисних копалин для металургії.
В межах областівідомо 24 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: 13 нафтових,4 газоконденсатних та нафтогазоконденсатних.
Промислово розробляються 19 родовищ, знаходиться в розвідці — 5. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу по категоріяхА+В+С1 в кількості 10,4 млрд. куб. м (1% від запасів України).
На 17 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого унафті газу по категоріях А+В+С1 в кількості 1,36 млрд. куб. м (5 % від запасівУкраїни). В минулому році видобуто 0,040 млрд. куб. м розчиненого газу, щоскладає 5% від загальнодержавного.
Видобувні запаси нафти обліковуються на 20 родовищах покатегорія А+В+С1 в кількості 12,8 млн. т (10 % від запасів України). Видобутокнафти склав 0,461 млн. т (12,8 % від видобутку в Україні).
Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах по категоріяхА+В+С1 в кількості 2,35 млн. т (3 % від запасів України). Видобуто 0,01 млн.конденсату (1 % від видобутку в Україні).
Крім того, в області знаходиться 13 нафтогазоперспективнихоб'єктів які підготовлені до глибокого буріння, перспективні ресурси вільногогазу якi (кат. Сз) оцінюються в 25,6 млрд. м3, а нафти — 7,0 млн. т.
По 198 родовищах підраховані запаси торфу в кількості 64,1млн. Періодично розробляється 88 родовищ із запасами 58,9 млн. т. Видобутокторфу за минулий рік склав 53 тис. т. Весь видобутий торф використаний паливодля комунальних потреб.
Сировинна база будівельної галузі представлена І23родовищами, з яких в розробку залучено 62.
Цементна сировина представлена 2 родовищами, з них Новгород — Сіверське родовище крейди (ділянка Красна Гірка) розробляється на крейдубудівельну. На сировинній базі Новгород-Сіверського родовища планувалосьбудівництво Північно-Українського цементного заводу, але в зв'язку з фінансовоюскрутою будівництво заводу в найближчі роки не планується.
Крейда будівельна представлена 5 родовищами з промисловимизапасами по категоріях А+В+С1 34,8 тис. т (6,91 % від запасів України).Розробляється 2 родовища, видобуток на яких склав 32 тис. т (11,76 % відвидобутку в Україні).
Балансом запасів корисних копалин по області враховано 2родовища скляної сировини. В промисловій розробці знаходиться Папірнянське родовище,видобуток на якому становить 49 тис. т (15,18 % від видобутку в Україні).
Цегельно-черепична сировина зосереджена на 96 родовищах іззагальними запасами по категоріях А+В+С1 89,4 тис. м3. В експлуатаціїзнаходиться 43 родовища, видобуток на яких склав 46 тис. м3 (2,38 % відвидобутку в Україні).
Глина тугоплавка представлена 3 родовищами з промисловимизапасами по категоріях А+В+С1 12229 тис. т. Періодично розробляється Глібівськеродовище гончарних глин, видобуток на якому в 2002 р. не проводився.
Найбільш розвиненими галузями виробництва в будівельнійіндустрії області є виготовлення стінових матеріалів, будівельного вапна іпісків різноманітного призначення. Усунення дефіциту в цьому секторі можливе зарахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництвааглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.
Виробництво будівельного щебеню в області практично відсутнє.Забезпечення промисловості даними видами сировини доцільне за рахунок завезенняїї з інших областей, наприклад Житомирської або Полтавської. Будівельні піски вобласті не видобуваються. Резервною сировинною базою забезпечення будівельнихоб'єктів цим дефіцитним матеріалом можуть служити руслові піски р. Десна.
Підземні води в області для господарчо-питного і виробничо-технічноговодопостачання розвідані на 29 ділянках.
Сумарна кількість затверджених запасів складає 514,8 тис.м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час введено в експлуатацію 20 ділянок,сумарний водозабір по яких складає 127,31 тис. м3/добу.
Мінеральні підземні води розвідані на 2 ділянках із запасами186 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час введена в експлуатацію 1ділянка, з якої видобувається 35,4 м3/добу. Мінеральні води використовуютьсядля лікувальних цілей і промислового розливу (табл.2.4.) Баланс, сорт, марка корисної Кількість родовищ Одиниця виміру - Балансовi запаси на 01.01. 2002 всього що розробляються Копалини Всьо го Розробляється А+В+С1 С2 А+В+С1 С2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Газоподібні корисні копалини 1
Газ вільний
% від загальноукраїнського 11 4,14 8 5,41 млн. куб. м 10393 1,01 2206 0,61 8071 1,06 256 0,19
розчинений
% від загальноукраїнського 17 15,52 17 18,95 Загальні, млн. куб. м 1364 4,17 29 0,49 1364 4,71 29 0,65 2 Гелій у вільному газі % від загальноукраїнського 1 1,49 1 1,79 тис. куб. м 522 0,25 522 0,31 0 0 Рідкі корисні копалини 3
Нафта
% від загальноукраїнського 20 13,99 18 18,75 Видобувні, тис. т 12834 9,7 514 1,45 12696 12,44 514 3,62 4
Конденсат
% від загальноукр. 11 6,59
8
7,21 Загальні, тис. т 7728 4,47 598 1,62 7197 5,38 113 0,97
Конденсат
% від загальноукраїнського 11 6,59 8 7,21 Видобувні, тис. т 2351 3,07 457 2,05 1964 3,56 57 0,78 Тверді корисні копалини 5 Торф % від загальноукраїнського 198 12,43
88
17,05 тис. т 64124 9,63 49030 17,94 58947 13,39 21874 17,74 6 Сапропель % від загальноукраїнського 2 0,73 0 тис. т 0 0 60 0,22 0 0 261 141 НЕМЕТАЛIЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Гірничо-хімічні корисні копалини 7
Бішофіт Розчин
% від загальноукраїнського
1
50 0 м3 /місяць 0 0 0 0 8
Сира бішофiтова
руда % від загальноукр. тис. Т 0 74961 100 0 0 Нерудні корисні копалини для металургії 3 Пісок формувальний % від загальноукраїнського 2 9,52 0 тис. т 53105 5,73 52817 27,09 0 0
Будівельні корисні копалини 9 Сировина цементна % від загальноукраїнського 2 5,56 1 4,17 тис. т 304467 10,56 291998 13,61 0
Крейда % від загальноукраїнського тис. т 240236 30,91 240236 34,51 0
Суглинок % від загальноукраїнського тис. т 64231 33,78 51762 36,68 0
10 Крейда будівельна % від загальноукраїнського 5 9,38 1 10 тис. т 34788 6,91 5942 2,81 0
11 Сировина скляна Кварцевий пісок % від загальноукраїнського 2 7,14 1 8,33 тис. т 18222 8,28 0 7076 12,51 0
12 Пісок будівельний % від загальноукраїнського 10 2,86 0 тис. куб.м 117532 4,31 11539 1,82 0 0
Пісок для автошляхового покриття % від загальноукраїнського тис. куб.м 1573 9,52 0 0 0
Пісок для бетону, будівельних розчинів % від загальноукраїнського тис. куб.м 12331 5,03 11539 3,76 0 0
Пісок для будівельних розчинів % від загальноукраїнського тис. куб.м 50367 7,25 0 0 0
Пісок для тис.
силікатних куб.м 230
блоків
%від загально- 0,63
українського
Пісок для тис.
силікатних куб.м 24738
блоків, цегли
% від загально-
українського 11,44
Пісок для тис.
силікатної куб.м 28293
цегли
% від загально- 4,99
українського
13 Сировина 1 тис. 1505
карамзитова куб.м
% від заг.- 1,82 0,44
українського
Суглинок тис. 1505
% від заг.- куб.м
українського 2,47
14 Глина 3 1 тис.т 1229 115
тугоплавка
% від заг.- 13,64 9,09 1,25 0,21 0 .
українського
15 Сировина 96 43 тис. 89461 1218 45682 114
цегельно- куб.м
черепична
%від заг.- 5,45 6,8 3,75 1,06 5,08 0,24 і
українського
Глина тис. 17139 3973
%від заг.- куб.м
українського 3,36 1,79
Пісок тис. 2303 651
%від заг.- куб.м
українського 5,33 3,16
Суглинок тис. 70019 12,18 41058 114
%від заг.- куб.м
українського 4,2 1.5 6,91 0,56
Супісок тис.
%від заг.- куб.м
українського
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Підземні води є однією з найбільших складових надр області.Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько — побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюегься тількі підземнимиводами.
В області експлуатується 6 родовищ прісних підземних вод:Менське, власник свердловин ЗАТ «Менський Комунальник», Чернігівське,власник свердловин ДП «Чернігівводоканал»; Щорське — ЗАТ«Комунальник»; Прилуцьке — 2 родовища; власник свердловин виробничеуправління водопровідно-каналізаційного господарства; Бахмацьке, власниксвердловин Конотопське відділення південно-західної залізниці.
В області використовуються такі водоносні горизонти:
• Четвертинний;
• Харківський;
• Бучацький;
• Верхньокрейдяний,
• Нижньокрейдяний.
Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в«основному, проводиться шахтними колодязями, рідше — трубчатими. Убагатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує нормиДержстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький,Ічнянський, Н. — Сіверський, Чернігівський райони).
Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані міжсобою. Часто харківський горизонт може буги відсутній. Ці горизонти у багатьохрайонах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим,використовуються найчастіше.
Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти — найчистіші іякість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки увурхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 разиперевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вмістфтору (м. Прилуки, м. Ніжин, м. Щорс, м. Мена).
З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містахЩорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двохгоризонтів — нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішуванняпроводять частково у підземних резервуарах чистої води.
У 2002 році забір підземних вод із артезіанських свердловинстановив 69,19 млн. куб. м, у т.ч. мінеральної 17 тис.куб.м.
В області, згідно ліцензій, експлуатується два родовищамінеральної води: родовище Менське — 1 свердловина, власником якої є санаторій»Остреч" Менського району, та родовище Березнянське — 2 свердловини,власник — ЗАТ «Пивкомбінат „Десна“ м Чернігів.
5 Відходи
Як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним знайбільших забруднювачів навколишнього середовища, негативно впливають на всійого компоненти.
Основними джерелами утворення токсичних відходів є промисловіпідприємства. Найбільш складне становище щодо утилізації таекологічно-безпечного зберігання токсичних відходів промислового виробництвазалишається в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках.
В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичнихвідходів проводиться в ставку-накопичувачі, який збудований в 1991 році згіднопроектно — кошторисної документації, розробленої Чернігівським філіаломінституту УкрДніпроводгосп. Згідно з цією документацією виконано комплексзаходів по забезпеченню екологічної безпеки при їх експлуатації. Однак, впливнакопичених відходів призводить до негативних змін якісних показників підземнихвод, повітря, ґрунту. Облік вивезених відходів ведеться з 1985 року. З цьогочасу по 01.01.2003 року у ставках-накопичувачах розміщено 119889 м3 токсичнихвідходів, в тому числі у 2002 році — 3436 м3. На даний час єдиний власникставків-накопичувачів рідких токсичних відходів не визначений.
Сьогодні швидко заповнюються полігони, призначені дляпорівняно довготривалого приймання місцевих твердих побутових відходів (ТПВ),що утворюються на територіях районів, їх заповнення не супроводжуєтьсяопгимізацією технології експлуатації та зростанням технічної оснащеності. Набільшості об'єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системиекологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робитьполігони небезпечними для довкілля та здоров'я населення прилеглих територій.
Основна кількість полігонів розташована біля адміністративнихцентрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт.Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігів (28,8 га), Ніжин(15.1 га) та Прилуки (9 га).
Полігон ТПВ в м. Чернігів функціонує з 1961 року. Спосібскладування сміття — висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних.Схемою санітарної очистки міста експлуатація полігону передбачена до 1997 року,але, у зв'язку із затриманням будівництва нового полігону в с. Ведильці, йогоексплуатація продовжується. На даний час площа під розміщення відходів практичновичерпана, тому використовується ділянка, на якій передбачалось будівництвосміттєперевантажувальної станції (понад трасою Чернігів -Любеч). Вимогисанітарних правил щодо ізоляції шару сміття грунтом виконуються недостатньо.
В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання фунту івикористання для ущільнення відходів. Для ізоляції застосовуються відходибудівництва, вуличне смітгя, в зимовий період — снігові опади. Біля полігонурозташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контрольза якісним станом грунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води зспостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питноговодопостачання.
Побутові відходи складуються на 26 полігонах та 712 звалищахобласті. В м. Ніжин з 1990 року вивезення промислових токсичних відходів наполігон ТПВ заборонено, промислові токсичні відходи накопичуються напідприємствах міста. У зв'язку з цим, відведена земельна ділянка під звалищепобутових відходів і полігон токсичних відходів 3 і 4 класу небезпеки, єпроектна документація. Існуючий полігон твердих побутових відходів (ТПВ)переповнений. У 2002 році, на кошти, виділені з обласного фонду охоронинавколишнього природного середовища (30 тис. грн.), проведено роботи по йогооблаштуванню. На будівництво нового полігону необхідно 11 млн. грн.
В м. Прилуки міський полігон ТПВ негативно впливає на об'єктидовкілля. Результати аналізів проб води, взятої зі спостережних свердловин, заякістю не відповідають нормативам ГДК. Питання розробки проектно-кошторисноїдокументації на новий полігон захоронення токсичних відходів не вирішується.
Узагальнення та аналіз інформації показують загальні недолікизбору та утилізації відходів:
— деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані віднаселених пунктів, не мають зручних під'їзних шляхів;
— є випадки, де не витримана санітарно-захисна зонасміттєзвалищ;
— накопичення сміття проводиться безсистемно, карти невизначені, захоронення проводиться не своєчасно;
— відведені земельні ділянки не обладнані відповідно довимог. Значні иаукоємність й капіталоємність, у порівнянні з низькоюекономічною ефективністю, довготривалістю і технологічною складністю більшоїчастини заходів поводження з небезпечними відходами, обумовлюють необхідністькомплексного підходу до зазначених питань. Це вимагає узгодженості дій,цільового управління міжгалузевими і міжрегіональними зв'язками, ефективногоконтролю за ходом виконання завдань, залучення коштів з різних джерел. Такиймеханізм може діяти на основі спеціальної нормативно-законодавчої бази, основоюякої є Закони України „Про відходи“ та „Про Загальнодержавнупрограму поводження з токсичними відходами“. На підставі останнього, вобласті розроблена регіональна Програма поводження з небезпечними (токсичними)відходами на 2003 — 2005 роки. В результаті її виконання очікується зменшенняобсягів накопичення токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу нанавколишнє природне середовище та здоров'я людини.
6 Рослинний світ
Чернігівська область розташована у зонах Полісся і лісостепу,що обумовлює лісовий та лісостеповий характер її ландшафту. Загальна площаземель лісового фонду на 01.01.2003 р. становить 713,3 тис. га, у тому числіземель, вкритих лісовою рослинністю — 654,7 тис. га.
До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районахобласті не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до41% від загальної площі району, то в південних — лише від 10 до 20%. :
Ліси першої групи становлять 251, 6 тис. га, площа лісівдругої групи-403,8 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, влісовому фонді переважають молодняки — 33,5 % площі, середньовікові займають 47% пристигаючі — 14,2 %, стиглі — 5,3 % від загальної площі лісів.
Запас деревини області становить 122,7 млн. куб. м, з нихстиглої ~ 7,6 млн.куб.м (6,2%). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовоюрослинністю земель становить 188 куб. м, стиглих і перестиглих деревостанів-210 куб. м, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земельскладає 4,1 куб. м.
Розподiл лiсового фонду Чернiгiвської областi у 2002 роцi: пiдприємство “Чернiгiвоблагролiс” –194,1 тис.га; держоб'єднання “Чернiгiвлiс” – 395,8 тис.га; Мiноборони – 54,6 тис.га; Мiнтранспорту – 6,9 тис.га;iншi –61,9 тис.га.
З прийняттям рішення Чернігівської обласної ради від27.03.2001 р. “Про надання в постійне користування земель лісового фонду»,в області нараховується 82 постійні лісокористувачі.
Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісахдержлісфонду об'єднання «Чернігівліс» затверджена в розмірі 581,0 тис.куб.м, по господарських підприємствах агропромислового комплексу – 59,6 тис.куб.м, полісогосподарських підприємствах Міноборони – 53,8 тис.куб. м.
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісахобласті в розрiзi користувачів заостанні 5 років наведена в табл… 2 6.1. В цілому по області заготовлено 1107,5щільних куб. м ліквідної деревини на суму 57,3 млн. грн. Від рубок головногокористування заготовлено 662,9 тис. куб. м деревини (60%).
Розрахункова лісосіка по м'яколистяному господарству більшістюлісокористувачів не використовується. На корені залишаються низькотоварнінасадження таких порід, як осика, тополя, верба. Несвоєчасна вирубка стиглихперестійних насаджень призводить до втрати значної кількості деревини,насадження деградують і втрачають захисні функції.
По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значніприбутки, ліміт лісосічного фонду використовується повністю.
В 2002 році по об'єднанню «Чернігівліс»розрахункова лісосіка по хвойному та м'яколистяному господарствах, в порівнянніз минулим роком, зменшилась на 36,2 тис. куб.м. В той же час залишаєтьсянедоруб деревини м'яколистяних порід, які є малоприбутковими, а лісовідновленнялісосік потребує значних затрат. Із встановленого ліміту лісосічного фонду559,2 тис. куб. м використано 554,0 тис. куб. м.
У зв'язку з тим, що для лісів 11 групи віки стиглостідеревостанів по сосні звичайній встановлено 81 рік, а по дубу звичайному(високостовбурному) -101 рік, в експлуатаційних лісах з 1996 по 2002 рокирозрахункова лісосіка по основних лісокористувачах області збільшилась більше,ніж у 1,3 рази, що порушує екологічну рівновагу в цілому. Занепокоєння викликаєподальше збільшення розрахункової лісосіки, результатом чого є високаінтенсивність проведення рубок з оголенням значних площ, на яких ці породидерев ще десятки років виконували б захисні та екологічні функції.
Динаміка спеціального використання лісових ресурсівРік Затверд-жена Фактич В т. ч. по господарствах Площа Розрахун-кова но Хвойних Твердолистяних М 'яколистяних лісосік, лісосіка, тис.м3 зрубано, тис.м3 Розрахункова лісосіка Факти-чно зруба-но Розрахункова лісосіка Фактично зрубано Розрахункова лісосіка Фактично зрубано га «Чернігівліс» 1998 411,9 396,7 257,8 259,6 20,3 19,9 133,8 117,2 1586 1999 411,9 382,5 257,8 258,7 20,3 19,5 133,8 104,3 1558 2000 411,9 401,3 257,8 259,9 20,3 20,4 133,8 121,0 1722 2001 617,2 587,0 423,8 409,1 47,8 48,1 145,6 129,8 2167 2002 581,0 554,2 391,2 388,8 47,6 42,3 142,2 123,1 2001 «Чернігівоблагроліс» 1998 86,9 35,9 11,2 11,6 6,6 0,1 Г 69,1 24,2 191 1999 86,9 32,9 11,2 12,4 6,6 - 69,1 20,5 168 2000 86,9 30,5 11,2 10,6 6,6 - 69,1 19,9 150 2001 59,6 34,9 4.6 4,0 3,3 - 51,7 30,9 191 2002 59,6 46,0 4,6 3,9 з, з 0,7 51,7 41,4 277 Міноборони 1998 53,8 43,5 43,4 38,8 1,5 1,5 8,9 3,2 158,1 1999 53,8 47,8 43,4 43,0 1,5 1,6 8,9 3,7 163,8 2000 53,8 51,7 43,4 43,5 1,5 1,5 8,9 6,9 168,4 2001 53,8 50,4 43,4 41,3 1,5 1,5 8,9 7,6 158,1 2002 53,8 51,2 43,4 42,3 1,5 1,5 8,9 7,4 160,2 Інші 2002 18,9 11,5 5,3 1 5,3 0,8 1 0,2 і 2,8 5,9 1 17,5 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунокстворення лiсових культур наплощах після суцільних рубок, а лісорозведення — на площах, які непридатні длясільськогосподарського використання: в ярах, на пiсках, навколо річок таводойм.
Лісогосподарськими підприємствами області було створено лісовихкультур 3325,0 га, в тому числі на землях, що вийшли із сiльськогосподарськоговикористання, — 519,7 га, доповнено лісові культури на площі 1654,7 га. (табл. 2.6.2.).
Якість посадки лісових культур та догляд за ними останні рокизначно знизились, що призводить до зменшення площ основних лісоутворюючих поріді замiни їх на супутні малоцінні породи, особливо при створенні лісовихкультур дуба.
Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створеннязахисних лісонасаджень ( га) 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Лiсовiдновлення, лiсорозве дення на землях лiсового
фонду 2676,0 2758,4 2708,4 2802,1 3325,0 В т.ч. залiсення лiсосiк 1830,0 1874,2 1893,7 2100,4 2551,4 Переведення лiсових культур у вкриту лiсом площу - - - - 2171,0 Створення захисних лiсонасаджень на непридатних для с/г землях 564,0 765,0 523 408,5 218,0
Створення полезахисних
смуг - 7,0 2,0 - -
Севорення водоохоронних
насаджень - - - - 15,0
Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів удостатній кількості, але асортимент порід, які вводяться до складу лісовихкультур, дуже бідний, майже не вводяться цінні плодово-ягідні, грунтопокращуючіпороди дерев та чагарників.
Загальна площа всіх зелених насаджень в містах і селищахміського типу області становить 8060 га, насаджень загального користування — 1833 га. Створено нових — на площі 3,0 га. Проведено роботи по догляду занасадженнями на площі 990 га. Загальні витрати на утримання зелених насадженьскладають 922,0 тис. грн.
7 Тваринний світ
Тваринний світ області досить різноманітний, для ньогохарактерні представники як лісової, так і степової фауни, є акліматизовані видитварин (ондатра, єнотовидний собака, норка американська). В області налічуєтьсяпонад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, з яких 45 є осілими, а решта абоприлітають на гніздування (достовірно гніздяться 188 видів), або зустрічаютьсяпiд час весняногоабо осіннього перельотів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видівриб. Зустрічається багато видів тварин, занесених до Червоної книги України,МСОП, Європейського Червоного списку, більшість яких є представниками видівкомах та птахів (табл. 2.7.1.).
Динаміка чисельності основних видів
мисливських тварин, голів 2000 р. 2001 р. 2002 р. Зубр 70 43 43 Лось 701 637 602 Олень благородний 559 599 511 Олень плямистий 10 26 35 Козуля 6167 5656 5774 Кабан 2396 2248 2445 Заєць-русак 53870 56749 58719 Білка 880 1041 696 Ондатра 7640 11503 11964 Бобер 1340 1913 1987 Лисиця 6110 4563 3659 Вовк 200 181 145 Єнотовидний собака 1350 1489 1465 Норка американська 960 1013 671 Борсук 898 1045 999 Видра 400 431 300 Куниця 1820 1946 2125 Сіра куріпка 10280 9796 10461 Тетерук 415 522 527 Рябчик 105 88 88
Основними видами використання тваринного світу є полювання тарибальство.
Загальна площа мисливських угідь області, закріплених закористувачами, становить 2806,7 тис.га, в т. ч.: за мисливсько-рибальськими підприємствамиУТМР — 2202,6 тис.га, держлісгоспами та ДМГ «Данівське» об'єднання«Чернігівліс» — 390,4 тис.га, за ВКП «Військовий мисливець»ЦР ТВМР ЗС України — 146,5 тис.га, за облрадою «Динамо» — 12,4тис.га, за ТОВ «Великий бір» -25,8 тис.га, ТОВ «Кобижча-М»- 13,3 тис. га, ТОВ «Спеціалізоване лісове господарство»Авангардліс" — 16,2 тис. га, за державною резиденцією Президента«Залісся» (охоронна зона) — 8,5 тис.га.
Загальні витрати на ведення мисливського господарствакористувачами угідь склали 1410,2 тис.грн. ( з них за рахунок держбюджету 99,2тис. грн.), в т.ч.: мисливсько-рибальських підприємств УТМР — 806,3 тис. грн,держлісгоспів та ДМГ «Данівське» ДЛГО «Чернігівліс» — 155,8тис. грн. (з них за рахунок держбюджету 45,0 тис. грн.), ВКП «Військовий мисливець»ТВМР 185,3 тис. грн., облради «Динамо» — 9,9 тис. грн., ТОВ«Великий бір» 172,5 тис.грн., ТОВ «Кобижча-М» — 130,9 тис.грн., ТОВ «Спеціалізоване лісове господарство „Авангардліс“ — 12,9 тис. грн., державною резиденції Президента „Залісся“ — 54,2 тис.грн. ( з них за рахунок держбюджету — 54,2 тис. грн.).
Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачамиугідь у 2002 році склали 578,0 тис.грн., в т. ч. мисливсько-рибальськимипідприємствами УТМР — 335,4 тис. грн., по ДЛГО „Чернігівліс“ — 37,5тис. і по ТВМР — 47,3 тис. грн., облрадою „Динамо“ — 2,1 тис. грн.,ТОВ „Великій бір“ — 113,3 тис. грн., ТОВ „Спеціалізоване лісовегосподарство “Авангардліс» 5,2 тис. грн., державної резиденціїПрезидента «Залісся» — 40,8 тис. грн.
В середньому на 1000 га наданих у користування угідь наохорону i відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствамиУТМР — 152,2 грн., по ДЛГО «Чернігівліс» — 96,0 грн., по ТВМР — 298,3грн., облрадою 5 «Динамо» — 169,3 грн., ТОВ «Великий бір» — 4391,5 грн, ТОВ «Спеціалізоване лісове господарство»Авангардліс" — 320,9 грн.
Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальнихвитрат на ведення мисливського господарства по області склали 41 % ( у 2001році — 42%).
Найбільше коштів витрачено ТОВ «Великий бір», якимв угіддя завезено 25 голів кабана з інших господарств України.
За даними обліків, проведених користувачами мисливських угідь,чисельність поголів'я копитних видів тварин зберігає тенденцію дозменшення.Так, у 2002 році, в порівнянні з 1999 роком, чисельність лосівзменшилась на 148 голів, чисельність козуль — на 1176 голів, чисельністькабанів — на 115 голів. Чисельність зайців збільшилась на 1970 голів, а кількістьлисиць зменшилась на 3500 голів.
Добуто користувачами угідь у 2002 році 90 кабанів( 39 % відліміту), 68 козуль ( 60% від ліміту), 7957 зайців, 3743 лисиці .
Для подальшого покращання стану популяції зубрів, необхіднаналежна охорона, завезення 2-4 зубрів з інших регіонів для оновлення генофонду.
Охорону тваринного світу на закріплених за користувачамиугіддях у 2002 році здійснювали 26 мисливствознавців і 195 єгерів.
У 2002 році за порушення правил полювання складено 248протоколів в т.ч. працівниками Держуправління екології та природних ресурсів — 27, ДЛГО «Черніпвліс» — 126, посадовими особами товариств мисливців — 87 іншими і організаціями — 8. Притягнуто до адмінвідповідальності — 20 осіб до"кримінальної — 15, вилучено вогнепальної зброї 13 одиниць.
Рибогосподарський фонд водойм Чернігівської області складає 96річок, загальною довжиною 5158,5 км; 1141 озеро, загальною площею 3886,2 га; р.Дніпро — 1975 га, р. Десна — 1975 га; 16 водосховищ, загальною площею 16575 га,в тому числі ділянка Київського водосховища площею і 4640 га.
Протягом останніх років в Чернігівській області різко погіршивсястан рибних ресурсів. Це пов'язано з багатьма факторами: зменшення об'ємівпроведення рибомеліоративних робіт на закріплених за користувачами водоймах,несприятливі погодні умови під час проходження нересту i збільшення навантаженняна водойми з боку браконьєрів та рибалок-любителів та інше.
Інтенсивне навантаження на ВЖР користувачами, рибалками — любителями, браконьєрами в переднерестовий період призводить до виснаженнярибних запасів водойм області. Аналіз роботи рибодобувних організацій свідчитьпро те, що, в порівнянні з 1991 роком, в основних рибогосподарських водоймах області(верхів'я Київського водосховища, р.р. Дніпро та Десна) добування риби у 2002році зменшилось у 7, 7 раз. Якщо у 1991 році було добуто 1815 тонн риби, то у2002 р. тільки 234,7 тонни. Одна з причин — значні вилови риби впереднерестовий період, що згубно діє на маточне поголів'я риби в цілому.Потребує вирішення і питання будівництва нерестово — виросних господарств длявідтворення рибних запасів водойм. У зв'язку з маловодністю, в останні рокизначно обміліли ділянки р.р. Дніпро та Десна, на яких майже не проводятьсяднопоглиблювальні роботи, що також не сприяє відтворенню водних живих ресурсів.
Потребує впорядкування і питання надання в орендурибогосподарських водойм з метою риборозведення. Не поодинокі випадки, коли,внаслідок неузгодженості відповідних статей Земельного та Водного кодексівУкраїни, деякі водойми передаються в оренду для риборозведення без погодження зі органами рибоохорони, Облводгоспу і Державного управління екологiї та природнихресурсів в Чернігівській області.
У 2002 році облдержрибінспекцією, відповідно до обсягіввиділених Держкомрибгоспом України квот та наданих користувачами заяв, видано 12дозволів, 109 талонів та 77 промжурналів на спеціальне використання воднихживих ресурсів. Випадків перевищення виділених квот в 2002 році не встановлено.
Динаміка вилову основних промислових видів риб за останні 5років не відображає в повному обсязі використання рибних ресурсів, тому що невсі виловлені водні живі ресурси піддаються статистиці. З 2002 ро|цi спостерігається збільшеннялову основних промислових видів риб. Дані наведені в табл. 2.7.3.
Динаміка вилову риби
(тонн) Види риб 1998 1999 2000 2001 2002 1 2 3 4 5 6 І.Щука 5,04 6,78 5,69 3,9 4,43 2. Лящ 59,78 74,05 71,74 48,55 64,05 3. Судак 0,3 0,44 0,3 0,56 1,38 4. В'язь - 0,11 0,19 - 0,01 5. Сом 0,12 0,29 0,09 0,29 0,14 6. Сазан - 0,04 - - - 7. Жерех 0,15 0,01 0,25 0,11 0,08 8. Підуст - - - 1,93 9. Чехоня - - - 0,38 0,01 10. Лин 0,87 0,84 1,19 0,69 1,07 11. Карась - 0,01 0,04 0,3 0,04 12. Синець - 0,26 1,63 1,94 3,02 13. Окунь 2,32 1,18 2,21 3,66 3,65 14. Плітка 19,68 20,7 22,4 33,08 37,36 15. Плоскирка 50,88 58,74 55,23 73,07 103,08 16. Білозірка 1,0 - - - - 17. Уклія 1,35 4,89 8,23 10,44 13,19 18. Товстолобик - 0,45 - - ВСЬОГО 140,48 168,49 169,19 176,97 234,7
Згідно поданої заявки користувачем ДП «Смолинторф»було проведено зариблення ділянки Київського водосховища у Козелецькому районі 2733;екземплярами дволітки товстолобика та білого амура — 1922 екз., на загальнусуму 4200 грн.
В 2002 році працівниками Держуправління екоресурсів вЧернігівській області, держрибінспекцією та громадськими інспекторами буловикрито 2141 порушення Правил рибальства, затримано 2051 порушник, у яких буловилучено 1482 заборонені знаряддя лову риби та 2073 кг незаконно добутої риби. По 312справах нараховано 51879 грн. збитків, нанесених рибномугосподарству України,матеріали справ передано в суди. Було проведено 353 перевірки промисловоголову риби, здійснено 20 перевірок РПП. В результаті перевірок викрито 12 порушеньПравил промислового рибальства на рибогосподарських водних об'єктах області тавилучено 487 кг риби, добутої з порушенням.
ВИСНОВКИ
Аналізуючи екологічну ситуацію в регіоні, станприродоохоронної роботи, основними пріоритетними напрямками діяльностіДержуправління екоресурсів в області у 2003 році, спрямованими на поліпшеннястану навколишнього природного середовища, зниження антропогенного навантаженняна довкілля, покращання охорони та раціональне використання природних ресурсіввизначені:
реалізація Програми (плану дій) охорони довкілля,використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки вЧернігівській області на 2000 -2010 роки («Екологія — 2010»);створення Ічнянського національного природного парку і підготовка матеріалів поМезинському національному парку;
вирішення питання централізованого зберігання непридатних довикористання пестицидів, перезатарення їх в Бахмацькому районі;
приведення у відповідність до вимог природоохоронногозаконодавства документації щодо місць складування відходів, в т.ч. токсичних умістах області;
добитися санітарно — ліквідаційного тампонажу 100 недіючихартезіанських свердловин.
Вимагають невідкладного вирішення у 2003 році:
— рекультивація ставків — накопичувачів рідких промисловихвідходів підприємств Чернігова;
— будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд смт.Козелець та м. Городня;
— реконструкція та розширення каналізаційних очисних споруд вм. Чернігів;
— перезатарення пестицидів, приведення складів зберіганнянепридатних пестицидів у відповідність до санітрано — екологічних вимог.