МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Донецький національний університет
Реферат
поекології за темою:
Екологічночисті ліки. Вимоги до їх виробництва
м.Донецьк 2009 р
На мій запит упошуковому ресурсі мережі Internet про якість сучасних ліків в Україні з'явилося майже 80 тисячневтішних посилань від «Усі хвороби від… ліків»(газета«День») до «З вересня 2008 року в Україні не перевіряють якістьліків». Ми не знаємо, що насправді вживаємо під назвою «Аспірин»чи «Вітамін С», як виробництво тих чи інших ліків контролюється таякі санітарно-гігієнічні норми при цьому мають виконуватись. А справді, що такеякісні, екологічно чисті ліки? Які екологічні вимоги накладаються на їхвиробництво? Намагаємося розглянути це нижче.
Створення йфункціонування ефективної системи якості та належне виробництво лікарськихзасобів значною мірою залежить від персоналу. Тому штат підприємства-виробникаповинен бути укомплектований достатньою кількістю кваліфікованого персоналу,здатного на належному рівні вирішувати всі завдання, які знаходяться у сферівідповідальності означеного суб'єкта підприємницької діяльності.
Кожний співробітник повинен чітко знати свої права,повноваження та обов'язки, а також усвідомлювати власну відповідальність, щослід відображати у виробничих інструкціях. Він має знати і суворо дотримуватиправил належної виробничої практики під час виконання своїх посадовихобов'язків. Заступаючи на посаду, всі повинні пройти детальний інструктаж щодопринципів і правил НОП (GМР), включаючи правила особистої гігієни; потім у процесі своєї діяльності вонизобов'язані регулярно підвищувати кваліфікацію і проходити відповідне до їхньоїпрофесії навчання.
У керівного персоналу мають бути визначені права, сферивідповідальності, обов'язки і повноваження для їхнього виконання, описані в посадовихінструкціях. На керівні посади призначають осіб із достатньою кваліфікацією.
Слід вживати заходи, які запобігають або обмежують допуск уробочі зони, виробничі й складські приміщення сторонніх осіб і співробітниківпідприємства, що не мають на це спеціального дозволу.
На підприємстві мають бути складені детальні інструкції, якірегламентують дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил та передбачаютьособливості кожної виробничої дільниці. У них повинні міститися санітарніправила, правила гігієни праці, а також правила, які стосуються одягу тазасобів індивідуального захисту персоналу.
Під час надходження на роботу персонал зобов'язаний пройти медичнеобстеження. Весь персонал, безпосередньо зайнятий на виробництві, у тому числій ті, які працюють тимчасово, проходять регулярні медичні огляди.
Співробітники, які здійснюють візуальний контроль, проходятьрегулярні огляди у лікаря-окуліста.
До роботи,пов'язаної з виготовленням або зберіганням лікарських засобів, не допускаютьпрацівників з інфекційними захворюваннями, відкритими ранами на шкірі й носіївпатогенної мікрофлори, поки їхній стан не нормалізується. Для гарантії захиступродукції від контамінації персонал повинен працювати в чистому технологічномуодязі, у рукавицях, котрі закривають кисті рук, у головних уборах, якізакривають волосся, якщо працівник має бороду чи вуса, їх потрібно такожприкрити. Використаний технологічний одяг, якщо він не одноразовий, зберігаютьв окремих закритих контейнерах доти, поки його належним чином не виперуть і, запотреби, продезінфікують та простерилізують. Весь персонал, який бере участь увиробничому процесі, повинен дотримувати правил особистої гігієни. Зокрема,бути проінструктованим щодо необхідності й правил миття рук, а також про те, якслід надягати технологічний одяг і взуття перед входом у виробниче приміщення.
Вимоги доприміщень
Приміщення та обладнання слід проектувати, розташовувати,конструювати, оснащувати, пристосовувати, а також утримувати й обслуговуватитаким чином, щоб вони відповідали своєму призначенню і були придатні дляпередбачуваних робіт. їхній розмір, конструкція й розташування повинні зводитидо мінімуму ризик помилок під час виробництва та забезпечувати можливістьпроведення ефективного прибирання й експлуатації з метою виключення перехресноїконтамінації, нагромадження пилу або бруду, а також усіх інших чинників, якіможуть негативно позначатися на якості продукції.
Приміщення слід проектувати й оснащувати таким чином, щобзабезпечити максимальний захист від проникнення в них комах або тварин.
Треба вживати заходи щодо недопущення в приміщення сторонніхосіб. Виробничі й складськіприміщення, а також випробувальні лабораторії не повинні бути прохіднимикімнатами для персоналу, що там не працює.
Виробництво отруйних, наркотичних, сенсибілізуючих ісильнодіючих лікарських засобів, а також біологічних препаратів ізвикористанням живих мікроорганізмів, здійснюють в окремих приміщеннях наспеціальному обладнанні у зв'язку з можливістю перехресної контамінації, якастановить серйозну загрозу для здоров'я.
Приміщення слід розташовувати відповідно до послідовностівиробничого процесу і класів чистоти; приміщення нижчого класу чистоти нерозташовують усередині приміщень із вищим класом чистоти.
У виробничих приміщеннях повинні бути передбачені достатніплощі для робочих зон і зон тимчасового зберігання продукції. Розміщення в нихобладнання, вихідної сировини, напівпродуктів, матеріалів, проміжної та готовоїпродукції повинно здійснюватися таким чином, щоб не було перехресноїконтамінації, змішування або переплутування різних лікарських засобів і їхніхкомпонентів, а також неправильного ведення технологічного процесу, пропускуокремих стадій, операцій і точок контролю.
Приміщення із сировиною, напівпродуктами, матеріалами,проміжною продукцією і пакувальними матеріалами, які зазнають впливунавколишнього середовища, повинні мати гладкі (без щілин і тріщин) внутрішніповерхні (стіни, стеля, підлога, двері й герметичні вікна) з мінімальною кількістювиступаючих частин і ніш; бути непроникними для рідин і доступними для миття йобробки дезінфікуючими засобами.
Матеріали, які застосовують для впорядковування виробничихприміщень, не мають створювати пилу, легко піддаватися миттю, бутивогнетривкими й стійкими до впливу дезінфікуючими засобів; облицювання — неосипатися. Виробничі приміщення обладнують ефективною системоюприпливної і витяжної вентиляції з приладами, які контролюють повітряний потікта вимірюють температуру, а також, за потреби, вологість, ефективністьфільтрації й перепаду тиску на фільтрах.
Усі виробничі приміщення класифікують за ступенем забрудненняповітря життєздатними мікроорганізмами і, за потреби, частинками певногорозміру. Приміщення слід класифікувати залежно від виду лікарської форми, якувиготовляють, характеру технологічного процесу й вимог до конкретних лікарськихзасобів. Відомості про класифікацію приміщень слід указувати в технологічнихрегламентах виробництва і виробничих інструкціях.
Правила належної виробничої практики Європейськогоспівтовариства (СМР ЄС) та Всесвітньої організації охорони здоров'я (СМР ВООЗ)не встановлюють класи чистоти для приміщень, в яких випускають нестерильніліки. Проте у процесі їхнього виробництва рекомендують класифікувати виробничіприміщення за допустимим умістом життєздатних мікроорганізмів у повітрі такимчином: 2-й клас — до 50 мікроорганізмів в 1 м3 повітря; 3-й клас — до 100 мікроорганізмів в 1 м3 повітря; 3-й А клас — до 200 мікроорганізмівв 1 м3 повітря; 3-й В клас — до 500 мікроорганізмів в 1 м3 повітря; 4-й клас — не нормується.
Якщо характер технологічного процесу й вид лікарської формине дають змоги домогтися класу чистоти за максимально допустимим числомчастинок в 1 м3 повітря, то під час виробництва нестерильнихлікарських засобів допускається встановлювати клас чистоти приміщення тільки зачислом життєздатних мікроорганізмів в 1 м3 повітря.
Зважувати сировину й напівпродукти рекомендують в окремихприміщеннях, призначених тільки для цієї мети і, за потреби, в оснащенихспеціальними приладами, наприклад, для контролю запиленості повітря робочоїзони. Зважування можна здійснювати також у виробничих і складських приміщеннях.
У тих випадках, коли відбувається утворення пилу (під часвідбору проб, зважування, обробки й розфасовки сухих продуктів та ін.), уприміщеннях проводять спеціальні заходи обережності з метою запобіганняперехресній контамінації й полегшення прибирання.
Складські приміщення мають бути достатньо просторими, щоб забезпечитиупорядковане зберігання різних видів продукції: сировини, напівпродуктів,пакувальних матеріалів, проміжної та готової продукції, а також продукції, якамає різний статус: перебуває на карантині, дозволена до використання,бракована, повернута тощо.
Складські приміщення повинні бути спроектовані абопристосовані для забезпечення належних умов зберігання продукції. Зокрема, вонимають бути чистими й сухими, у них підтримують певну температуру. Якщовимагаються спеціальні умови зберігання (наприклад, температура, вологість), товони повинні забезпечуватися, контролюватися і, за потреби, регулюватися; заїхніми параметрами треба постійно спостерігати.
У зонах приймання та відправки продукції слід забезпечитиумови її захисту від впливу несприятливих погодних і кліматичних умов. Зониприймання проектують та обладнують таким чином, щоб тару з продукцією, коли цепотрібно, перед складуванням можна було очищати.
Випробувальні лабораторії з контролю якості мають бутивідділені від виробничих приміщень. Приміщення, де проводять біологічні,мікробіологічні та радіоізотопні випробування, відділяють одне від другого івід інших лабораторій.
Лабораторії з контролю якості слід проектувати таким чином,щоб вони відповідали призначенню і були придатні для проведення досліджень.Вони мають бути достатньо просторі, щоб уникнути змішування, переплутування, атакож перехресної контамінації. У лабораторіях улаштовують зони для зберіганнявідібраних проб та стандартних зразків (за потреби, забезпечені холодильнимикамерами), а також для зберігання нормативної документації, протоколів тазаписів.
У процесі проектування випробувальних лабораторій слід враховуватипридатність будівельних матеріалів, передбачати пожежо-, вибухо-,електробезпечність, а також вентиляцію. Для біологічних, мікробіологічних ірадіоізотопних лабораторій влаштовують окремі вентиляційні пристрої та іншісистеми забезпечення.
Вимоги до обладнання
Виробниче обладнання слід конструювати, проектувати,розміщувати й обслуговувати таким чином, щоб воно відповідало своємупризначенню і технологічним процесам. Ремонтне й технічне обслуговуванняустаткування не мають негативно позначатися на якості продукції.
Виробниче устаткування повинно бути запроектоване так, щобйого можна було легко й ретельно очищати. Очистку проводять відповідно довиробничих інструкцій. Обладнання зберігають лише в чистому й сухому вигляді. Обладнання(інвентар), яке використовують для миття і чистки, потрібно вибирати йвикористовувати так, щоб воно не стало джерелом контамінації.
Виробниче обладнання не повинно негативно впливати на якістьпродукції. Частини (поверхні) виробничого обладнання, які контактують із продукцією,мають бути виготовлені з матеріалів, які не вступають із нею в реакцію, неволодіють абсорбційними властивостями і не виділяють достатньої кількостіречовини, щоб це позначилося на якості, продукції.
Обладнання, яке використовують для виробництва лікарськихзасобів кількох найменувань, треба детально очищати до повної відсутності (зустановленим ступенем підтвердження) у промивних водах слідів компонентівлікарських засобів, які виготовляють. Обладнання, яке використовують длявиробництва тільки одного лікарського засобу, очищають, щоб не допуститизмішування між собою частин різних серій цього лікарського засобу.
Вимоги до виробництва
Виробляють лікарські засоби за методиками, чітко викладенимив технологічних регламентах і виробничих інструкціях, з урахуванням принципів іправил, які підлягають виробничій практиці, що потрібно для отримання готовоїпродукції належної якості відповідно до реєстраційної та ліцензійноїдокументації. Вести виробничий процес і наглядати за ним повинен тількикомпетентний і кваліфікований персонал. Всю сировину, матеріали йнапівпродукти, що надходять на підприємство для виробництва лікарських засобів,слід контролювати, аби гарантувати, що продукція відповідає вимогам нормативноїдокументації. Порядок надходження напівпродуктів, у тому числі продукції«ангро», повинен відповідати порядку надходження сировини. На всіх стадіяхтехнологічного процесу сировину, матеріали й іншу продукцію слід захищати відмікробної або іншої контамінації. Під час роботи із сухими речовинами іпродукцією треба вживати особливих заходів обережності щодо запобіганняутворенню й поширенню пилу. Це особливо важливо у процесі роботи ізсильнодіючими, сенсибілізуючими, наркотичними й отруйними речовинами. Вхід довиробничих приміщень дозволений тільки обслужуючому персоналу й уповноваженимособам. Треба запобігати контамінації однієї сировини іншою сировиною чипродукцією.
Перехресній контамінації запобігають проведенням такихосновних технологічних й організаційних заходів:
а) виробництво в окремих ізольованих зонах (потрібне длятакої продукції, як пеніцилін, вакцини, препарати, що містять живімікроорганізми, і деякі інші біологічні препарати) або виготовлення різнихпрепаратів із розділенням за часом після відповідного прибирання й очищенняприміщень та обладнання;
б) застосування відповідних повітряних шлюзів і витяжноївентиляції;
в) зведення до мінімуму ризику контамінації, яку можеспричинити рециркуляція нефільтрованого повітря, а також надходженнянезворотного або недостатньо обробленого повітря;
г) зберігання технологічного одягу, який використовують уприміщеннях, де працюють із сировиною і продукцією, з якою пов'язаний особливовеликий ризик перехресної контамінації, тільки в цих приміщеннях;
д) застосуваннявідповідних способів очищення й деконтамінації з гарантованою ефективністю;
є) використання під час виробництва «закритих систем»;
є) контрольні дослідження на залишкову продукцію;
ж) маркірування обладнання із зазначенням статусу йогочистоти.
У виробничих приміщеннях періодично здійснюютьмікробіологічний контроль і, за потреби, контроль повітря на вміст частинок абоконцентрацію відповідних речовин. Наведена нижче таблиця демонструє оптимальнівеличини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочійзоні виробничого приміщення:
/>
Вимоги до роботи з токсичними речовинами
Нерідко персонал має справу з токсичними речовинами. Токсичнадія отрути значною мірою залежить від її хімічної структури. Для речовин, якімають наркотичну властивість, токсичність зростає із збільшенням числа атоміввуглецю. Так, патологічна дія збільшується від пентану (С Н12) дооктану (С8Н ), від етилового спирту (С2Н5ОН)до амілового (С5Н11ОН).
Токсична дія речовини певною мірою залежить від їїдисперсності. Як правило, чим вища дисперсність, тим більша токсичність отрути.Так, цинк і деякі інші токсичні метали не токсичні для людини вгрубодисперсному стані. Якщо ці метали надходять до організму людини втонкодисперсному стані (наприклад, при вдиханні парів цинку), то вони стаютьтоксичними для нього. Токсичну дію речовин визначають розчинністю в рідкомусередовищі. Чим вища розчинність, тим більша токсичність. Особливе значення маєрозчинність отрут у ліпоїдах, бо при цьому виникає можливість швидкогопроникнення в нервові клітини.
Практичне значення мають концентрації отрут у повітрі,вдихання яких може викликати той чи інший ефект в організмі й дози речовин, якінадходять до організму через шкіру або кишково-шлунковий тракт, здатнівикликати певні зміни.
Розрізняють абсолютно смертельні концентрації (дози), якіспричинюють 100 % летальність експериментальних тварин (LD100); середньо смертельніконцентрації, які спричинюють смертність 50 % експериментальних тварин (LD50), та концентрації, які викликаютьсмертність менше 50 % експериментальних тварин.
Для практики важливо знати концентрації (дози), яківикликають гострі, підгострі й хронічні отруєння, в останньому випадку мають наувазі концентрації (дози), які спричинюють отруєння при тривалій їх дії.
Комбінована дія промислових отрут зустрічається дуже часто. Можливі триосновні типи комбінованої дії хімічних речовин:
— синергізм, коли одна речовина підсилює дію іншої речовини(NO2 і СО; алкоголь і отрути);
— антагонізм, коли одна речовина послаблює дію іншої(етилмеркурхлорид + гексахлорциклогексан);
— адитивна дія, коли дія речовин сумується.
Сила дії отрути залежить від тривалості контакту зорганізмом. Звичайно, тут є пряма залежність: що триваліша експозиція, то вищийефект дії.
Якщо виділення отрути або перетворення відбуваєтьсяповільніше, ніж її надходження, то отрута може накопичуватися в організмі (кумулятивнадія) і тривалий час діяти на організм (свинець, ртуть тощо).
Є група речовин, які накопичуються в організмі, тіснозв'язуються з тканинами і спричинюють необоротні зміни. У цьому разі йдетьсяпро матеріальну кумуляцію. Концентрація (доза) значення не має, важлива лишетривалість дії.
Друга група речовин (бензол, бензин та ін.), навпаки, невикликають необоротних змін у тканинах, а тільки функціональні (функціональнакумуляція). Для цієї групи речовин вирішальне значення має концентрація (доза).
За високої температури повітря внаслідок збільшення легеневоївентиляції і швидкості кровообігу підвищується сорбція пари й газу черезлегені, унаслідок прискорення кровообігу в шкірі значно швидше проходитьпроникнення крізь неї.
Особливості фізіологічного стану працівників теж значноюмірою впливають на розвиток отруєння.
Велике практичнезначення має зміна чутливості до отрут залежно від віку працівників. Упідлітків організм позначений меншою опірністю до впливу майже всіх шкідливихчинників виробничого середовища, у т. ч. виробничих отрут.
Саме тому дуже актуальним є питання профілактики виробничихотруєнь. До методів профілактики промислових отруєнь та захворювань відносятьгігієнічне нормування, технологічні, санітарно-технічні, медико-санітарнізаходи та засоби індивідуального захисту.
Як офіційний гігієнічний норматив для повітря робочої зони внашій країні прийнято гранично допустиму концентрацію (ГДК).
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітріробочої зони — це такі концентрації, які за щоденної (крім вихідних днів) роботи протягом 8 год.або іншій тривалості, але не більше 41 год. на тиждень, протягом усьогоробочого стажу не можуть спричинити захворювань або відхилень у стані здоров'я,які виявляють сучасними методами досліджень, у процесі роботи або у віддаленістроки життя нинішнього й наступного поколінь.
У міру накопичення нових даних про токсичністьрегламентованих шкідливих речовин їхні ГДК переглядають. Так, ГДК бензолузмінювали 4 рази (з 200 мг/м3 до 100, 50, 20 та 5 мг/м3),аніліну — 3 рази (з 10 мг/м3 до 5,3 та 0,01 мг/м3).
Технологічні заходи запобігання професійним отруєнням єнайрадикальнішими. До основних технологічних заходів відносять:
1. Заміну отруйних речовин неотруйними або мало отруйними. Наприклад,різко зменшилася кількість отруєнь свинцем унаслідок загартування металівструмами високої частоти замість свинцевих ванн, обмеження застосуваннясвинцевих білил і заміни їх цинковими, заміни свинцевих прокладок під часнасічки напильників м'яким сплавом, де відсутній свинець, тощо.
2. Гігієнічна стандартизація сировини та. продукції, якалімітує вміст шкідливих домішок. Наприклад, обмеження вмісту бензолу в бензині (до 0,7 — 0,9%), умісту миш'яку в сірчаній кислоті тощо.
3. Комплексна механізація й автоматизація процесів,герметизація обладнання, дистанційне управління та ін. Це запобігає порушенню герметичностіобладнання, усуває ручні операції, контакт з отруйними речовинами тощо.Особливої уваги заслуговує автоматичний контроль за технологічними процесами зметою виключення операцій, пов'язаних із забрудненням повітряного середовищаотруйними речовинами.
У боротьбі з професійними отруєннями важливе місце належитьсанітарно-технічним заходам. До них відносять:
1) архітектурно-планувальні заходи, вибір та плануваннямайданчика під забудову. Раціональне планування цехів та розміщення технологічногообладнання дає змогу унеможливити надходження отруйних газів, парів, пилу зодних приміщень до інших. Зокрема, за наявності високотоксичних речовинтехнологічне обладнання частково розміщують в ізольованих кабінах тощо.
Усі промислові підприємства, залежно від шкідливостівиробництва, поділено на 5 класів із санітарно-захисною зоною: 1 клас — 1000 м, 2 клас — 500 м, З клас — 300 м, 4 клас — 100 м, 5 клас — 50 м.
2) відбір несорбувальних матеріалів для стін та підлоги. Відбір матеріалу для стін іпідлоги, які не сорбують отруйні речовини і легко чистяться, суттєво знижуєзагазованість цехів.
3) ефективна вентиляція виробничих приміщень.
Індивідуальний захист працівників потрібен тоді, колитехнологічні й санітарно-технічні заходи не усувають повністю забрудненнянавколишнього середовища та цехів. До засобів індивідуального захисту, яківикористовують на виробництві, відносять:
1) спецодяг — застосовують в основному на хімічнихвиробництвах для захисту від їдких рідин (кислот і основ);
2) протигази: фільтрувальні — зі спеціальним підборомсорбентів; шлангові — коли концентрація кисню в повітрі нижча 16 % або дужевелика, концентрація отрут; ізолювальні — із кисневим балоном.
Медико-санітарні заходи мають велике значення для запобіганняпрофесійним отруєнням. До них відносять: контроль за станом повітряногосередовища, обов'язкову реєстрацію й розслідування причин усіх професійнихотруєнь, попередні та періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичнехарчування, обов'язковий санітарний інструктаж.
Вимоги до виробництва стерильних ліків
Стерильні лікарські засоби виробляють у чистих зонах. Доступперсоналу або надходження сировини, матеріалів, напівпродуктів й обладнання вчисті приміщення дозволяють тільки через повітряні шлюзи.
У чистих зонах підтримують належний ступінь чистоти, якийрегламентований правилами відповідної виробничої практики (GМР), а вентиляційне повітря очищаютьфільтрами відповідної ефективності.
Різноманітні робочі операції (підготовка сировини йматеріалів, виготовлення проміжної продукції, розфасовка у первиннийпакувальний матеріал і стерилізація) здійснюють в окремих зонах усерединічистого приміщення.
Відповідний ступінь чистоти повітря забезпечують на основірезультатів валідації. Згідно з правилами належної виробничої практикиВсесвітньої організації охорони здоров'я (СМР ВООЗ) чисті зони для виробництвастерильної продукції класифікують залежно від характеристик повітря на класи чистотиА, В, С і В (табл. 5).
/>
Примітки:
1) системи ламінарного повітряного потоку повиннізабезпечувати рівномірну швидкість руху повітря: десь 0,3 м/с для вертикальногопотоку і біля 0,45 м/с для горизонтального потоку; точнішу швидкість потоків повітрявизначають за типом обладнання;
2) у приміщеннях, де якість повітря має відповідати класамчистоти В, С і Б, кратність обміну повітря за годину повинна бути понад 20 занаявності належної системи повітряного потоку і відповідних високоефективнихспеціальних повітряних фільтрів НЕРА;
3) у приміщеннях класів А і В відповідність якості повітря довстановлених норм, позначені зірочкою (*), можна вважати достовірним тільки заумови достатньо великої кількості відібраних проб повітря.
Відповідно до правил належної виробничої практикиЄвропейського співтовариства (GМР ЄС), щоб відповідати вимогам під час технологічного процесу, чистізони проектують так, щоб точно забезпечити заданий клас чистоти повітря воснащеному стані, коли система чистого приміщення цілком підготовлена,виробниче обладнання повністю встановлено і воно готове до роботи, але персоналвідсутній. У робочому стані система чистого приміщення й обладнання функціонуєу встановленому режимі з визначеним числом персоналу.
СМР ЄС виділяє чотири класи чистоти для виробництвастерильної продукції (табл. 6, табл. 7).
/>
Клас А: локальні зони для технологічних операцій, які вимагаютьнаймінімальнішого ризику контамінації, наприклад, зони наповнення, закупорки,відкриття ампул і флаконів, змішування в асептичних умовах. Як правило, умовикласу А передбачають робоче місце з ламінарним потоком повітря. Системиламінарного повітряного потоку на робочому місці мають забезпечувати рівномірнушвидкість повітря (0,45±0,09) м/с (норма СМР ЄС).
Клас В: навколишнє середовище для зони класу А в разі приготування інаповнення в асептичних умовах.
/>
Класи С і D: чистізони для виконання технологічних операцій, які допускають високий ризикконтамінації, під час виробництва стерильної продукції.
У процесі виробництва в асептичних умовах потрібно частоздійснювати контроль із використанням методу седиментації на пластини, відборупроб повітря із поверхонь (наприклад, за допомогою змивів і контактнихпластин). Після виконання критичних технологічних операцій контролюють чистотуповерхонь і персоналу.
У чистих зонахможе знаходитися тільки персонал, присутність якого передбачено відповідними інструкціями;кількість персоналу, котрий працює в чистих приміщеннях, суворо обмежуютьмінімально потрібним числом осіб, що особливо важливо під час проведеннятехнологічних процесів в асептичних умовах.
Персонал, який бере участь в обробці тканин тварин або працюєз культурами мікроорганізмів, які не використовують у поточному технологічномупроцесі, не повинен входити в чисті приміщення з виробництва стерильноїпродукції без попередньої деконтамінації у суворій відповідності зі стандартноюробочою методикою.
До персоналу, що працює в чистих зонах, слід висувати високівимоги щодо особистої гігієни й чистоти. Усі співробітники мають бутипроінструктовані, що вони зобов'язані повідомляти свого безпосередньогоначальника про будь-які нездужання (шкірні, гнійно-запальні, гостріреспіраторні й інші захворювання) та обставини, які можуть підвищувати ризикконтамінації стерильних лікарських засобів. Персонал зобов'язаний проходитирегулярні медичні огляди.
У чисті приміщення забороняють вносити повсякденний одяг. Персонал,що входить до приміщення для переодягання, повинен бути одягнений утехнологічний одяг, передбачений на даному підприємстві, Переодягатися й митисяслід тільки згідно з правилами, щоб звести до мінімуму ризик контамінаціїтехнологічного одягу для роботи в чистих зонах і не допустити забрудненнячистих приміщень.
Технологічний одяг персоналу має відповідати класу чистотитієї зони, в якій працює. Залежно від класу чистоти до одягу висувають таківимоги:
а) у приміщеннях класу чистоти Б волосся, а також бороду йвуса слід закрити. Носять загальноприйнятий технологічний одяг і відповідневзуття або бахили. Треба вжити всіх заходів, які запобігають будь-якимзабрудненням чистих приміщень ззовні;
б) у приміщеннях класу чистоти С волосся, а також бороду йвуса слід закрити. Потрібно носити технологічний одяг — костюм або комбінезон,а також відповідне взуття або бахили. Костюм повинен мати високий комір ірукави з манжетами, які щільно прилягають на зап'ястях; костюм виготовляють ізтканини, від якої не відділяються волокна. або інші частинки;
в) у зонах класу А/В головний убір має повністю закривативолосся, а також вуса і бороду (рис, 1).
Головний убір заправляють у комір костюма й обов'язковоносять маску для запобігання виділенню в навколишнє середовище дрібних крапельпід час дихання, розмови тощо. Потрібно носити відповідним чином стерилізованій непудрені гумові або пластикові рукавиці та стерилізовані або дезінфікованібахили. Холоші штанів слід заправляти в бахили, а рукави – у рукавиці.Технологічний одяг має унеможливлювати виділення ворсинок або якихось іншихчастин і повинен запобігати потраплянню в навколишнє середовище лусочок шкіри. Рукавиціпід час роботи регулярно дезінфікують.
Маски й рукавиці змінюють не рідше 1 разу за зміну. Запотреби, використовують одноразовий технологічний одяг.
У чистих приміщеннях усі відкриті поверхні мають бутигладкими, непроникними і непошкодженими (без тріщин, зазубрин тощо), аби звестидо мінімуму утворення й накопичення пилу чи мікроорганізмів, а також забезпечитибагаторазове застосування очисних і дезінфікувальних засобів.
Для зменшення накопичення пилу й полегшення прибирання вчистих приміщеннях не повинно бути ніяких заглиблень, а підвісні стелі щільнозагерметизовані для запобігання контамінації з простору.
Не рекомендують установлювати у чистих приміщеннях раковини йстоки; у приміщеннях із класами чистоти А/В установлювати їх заборонено. Якщо вінших чистих приміщеннях вони все-таки є, то їхня конструкція, розташування ітехнічне обслуговування мають зводити до мінімуму ризик мікробної контамінації.
Різні двері повітряних шлюзів не мають відкриватисяодночасно. Щоб запобігти відкриванню більш ніж одних дверей, влаштовуютьсистеми блокування й візуальної або звукової попереджувальної сигналізації.
Подавання відфільтрованого повітря під час виконаннятехнологічних процесів та операцій забезпечує підвищений тиск у чистій зонівідносно зон із нижчими класами чистоти, створює відповідний потіквідфільтрованого повітря і його ефективне проходження через усю контрольованузону.
Суміжні приміщення з іншими класами чистоти повинні матирізницю тиску 10—15 Па (норма GМР ЄС). При цьому особливу увагу слід надавати повітряному середовищу, щооточує робоче місце, тобто зоні найбільшого ризику в розумінні контамінації сировини,матеріалів, продукції, а також частин обладнання, що контактують із ними.
Якщо потрібно, то обладнання огороджують, аби обмежити донього доступ персоналу. Це вимагається для тих технологічних процесів, деприсутність персоналу може стати критичною для якості продукції, наприклад, підчас фасування продукції у робочій зоні з класом чистоти А (GМР ВООЗ).
Через перегородку, що відділяє зону з класом чистоти А або Ввід виробничої зони з нижчим класом чистоти, не повинна проходити конвеєрнастрічка (за винятком тих випадків, коли сама стрічка безперервностерилізується, наприклад, у тунелі, для стерилізації).
Для виробництва стерильної продукції використовують такеобладнання, яке можна ефективно стерилізувати парою, сухим жаром або іншимиспособами (GМР ВООЗ).
Обладнання для обробки води і системи її розподілупроектують, конструюють й експлуатують таким чином, щоб забезпечити отриманняводи належної якості. Під час виробництва, зберігання й розподілення водизапобігають росту і розмноженню в ній мікроорганізмів. Як правило, цьогодосягають постійною циркуляцією води для ін'єкцій за температури вище 70 °С(вимоги GМР ЄС). За вимогами GМР ВООЗ, постійну циркуляцію водиздійснюють за температури вище 80 °С або нижче 4 °С. Виробнича санітарія маєважливе значення у чистих зонах. Прибирання в них проводять часто й старанновідповідно до задокументованої програми робіт і виробничих інструкцій,затверджених начальником ВТК. Для дезінфекції використовують кілька типів дезінфікувальнихзасобів, які періодично міняють для запобігання виробленню до нихрезистентності мікроорганізмів. Потрібно здійснювати регулярниймікробіологічний контроль із метою виявлення появи штамів мікробів, стійких додезінфікувальних засобів (СМР ЄС і ВООЗ). Бактерицидні лампи з ультрафіолетовимвипромінюванням через низьку ефективність дії не можуть замінити обробкудезінфікувальними засобами (СМР ВООЗ).
Дезінфікувальні й мийні засоби, які використовують у чистихприміщеннях, слід контролювати на мікробіологічну чистоту. їхні розчини потрібнозберігати в попередньо вимитих ємкостях; не можна зберігати розчинидезінфікувальних та мийних засобів протягом тривалого часу без стерилізації. Недозволяється доливати знову приготовлені розчини в ємкості, уміст яких вжечастково використано. Дезінфікувальні та мийні засоби, які використовують узонах із класами чистоти А і В, перед застосуванням слід стерилізувати. Учистих приміщеннях також можна проводити фумігацію з метою знищеннямікроорганізмів у важкодоступних або недоступних місцях. Повітря й поверхні учистих приміщеннях під час технологічного процесу контролюють намікробіологічну чистоту через певні проміжки часу. Якщо виробництво здійснюютьв асептичних умовах, то частоту контролю збільшують, щоб гарантувативідповідність чистоти навколишнього середовища до встановлених вимог. Результатицих досліджень слід враховувати під час видачі дозволу на реалізацію кожноїсерії продукції. Також регулярно контролюють уміст у повітрі частинок. Колитехнологічний процес призупинено, то інколи рекомендують проводити додатковийконтроль, наприклад, після валідації систем, прибирання або фумігації (GМР ВООЗ). Таким чином, екологічночисті, якісні ліки – це ліки, які виробляються із урахуванням всіх норм іправил, зазначених вище. Будемо сподіватись, що сучасні українські виробники небудуть гратися у схованки зі своєю сумлінністю, бо кожен із лікарських препаратможе вилікувати, а може й вбити, в їхніх руках – життя багатьох людей.
Література
1. Мізюк М.І. Гігієна.- К.: Здоров'я, 2002. – 288с.
2. www.health.gov.ua/www.nsf/maindocs/lkk?opendocument
3. www.day.kiev.ua/183341/
4. ua.korrespondent.net/tech/757886