Реферат
Тема:«Екологічні проблеми Світового океану»
План
Вступ
1. Значення Світового океану
2. Діяльність людини, що впливає на стан Світовогоокеану
2.1 Забруднення
2.2 Виснаження ресурсів
3. Охорона Світового океану
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода — дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі,її немає ніде в Сонячній системі. Вода — це основа всіх життєвих процесів,єдине джерело кисню в головному рушійному процесі на Землі — фотосинтезі.
В даний час людство використовує 3,8 тис. куб. км. водищорічно, причому можна збільшити споживання максимум до 12 тис. куб. км. Прининішніх темпах зростання споживання води цього вистачить на найближчі 25-30років. Викачування грунтових вод призводить до осідання грунту і будинків ізниження рівнів підземних вод на десятки метрів.
Термін «Світовий океан» ввів у науку великийрадянський географ і океанограф Ю.М. Шокальський. Під цією назвою він мав наувазі «сукупність тієї водної оболонки земної кулі, головна особливістьякої — солоність». «Океан — комора колосальних біологічних імінеральних ресурсів, засіб для міжконтинентальних зв'язків, генератор ірегулятор клімату — зараз стає чинником, безпосередньо визначальним майбутнєлюдства, майбутнє кожного з нас».
Чи справді Світовий океан знаходиться під загрозою? На цепитання, на жаль, треба відповісти ствердно, без всяких коливань І небезпекаокеану несе сама людина своїм легковажним, бездушним ставленням до морськихбагатств. За останні два-три десятиліття людство до такої міри забруднилиокеан, що вже зараз важко знайти такі місця у Світовому океані, де неспостерігалися б сліди активної діяльності людини. Проблема, пов'язана ззабрудненням вод Світового океану, одна з найважливіших проблем, що стоять ниніперед людством. Найбільш небезпечні види забруднення: забруднення нафтою танафтопродуктами, радіоактивними речовинами, відходами промислових і побутовихстічних вод і, нарешті, виносами хімічних добрив (пестицидів).
1. Значення Світового океану
Значення Світового океану для людини і всього живогонастільки велике, що важко оцінити його по достоїнству. Здавна Світовий океанбув одним з головних джерел їжі і умовою життя на Землі. Він має не тількибагату і різноманітну флору і фауну, але й великий запас корисних копалин. Насьогоднішній день Світовий океан є багатющим джерелом ресурсів на планеті.Океан використовується не тільки для видобутку біологічних, мінеральнихресурсів, але і служить простором для розвитку судноплавства, а також єлікувально-оздоровчої середовищем. Останнім часом зростають можливості освоєннятериторії Світового океану для відпочинку і туризму. Таким чином, океан віддаєлюдству всі свої багатства, тому в даний час стоїть проблема його раціональноговикористання.
Низька температура Світового океану і його величезна тепловаінерція відіграють найважливішу роль палеогеографічних. Глибинні шари це нетільки довгостроковий теплорегулятор системи Земля. Зміни теплообміну глибиннихмас океану з поверхневими, а також і розподіл поверхневих течій можуть змінятьсяпротягом десятків років, тобто надзвичайно швидко, беручи до уваги розміриСвітового океану, що може призвести до настільки ж швидкому зміни природногообстановки.
Вода має величезну теплоємність, що дозволяє їй накопичуватитепло в літній час, рятуючи прилеглі території від згубної для всього живогоспеки. У зимовий час океан віддає накопичене влітку тепло, рятуючи все живе відвимерзання. Крім того, океан — джерело вологи (атмосферних опадів).
Океани моря, а також прісні водойми є найважливішим джереломпродовольства для населення Землі. Улов риби постійно збільшується (на початкустоліття — 3 млн. т. на рік, зараз-більше 80 млн.т.). Моря й океани є не тількиджерелами риби, але й джерелами отримання цінної сировини і палива. З-підморського дна видобувається нафта, вугілля. Марганцева руда, кобальт, нікель таінші види металів знаходяться у воді у вигляді конкрецій, які можуть бутизібрані і витягнуті на поверхню. Також багато корисних речовин розчинені вморській воді. У морській воді, яка також є складовою Світового океану,приховано багато мінеральних ресурсів та елементів, що входять до таблиціМенделєєва. З морської води витягають натрій, хлор, бром і магній.
У зв'язку зі зростаючим світовим населенням потрібна більшакількість енергії, що і послужило поштовхом для використання Світового океану вякості джерела електроенергії.
Крім вилучення з вод різних ресурсів, Світовий океан здійснюєще й транспортну функцію, будучи одним з головних її ланок. За останні рокивідбувається очевидне розвиток світової економіки і морських перевезень. Тутважливо відзначити, що обсяг світових морських перевезень досяг рекордногорівня 6,76 млрд. тонн.
Загальний дедвейт світового флоту склав 895,8 млн. тонн. ЗаСвітовому океану здійснюються не тільки «вантажні», але і пасажирськіперевезення.
Що стосується РФ, то в країні активно функціонуєтранспортний, рибопромислові, науково-дослідний і військово-морський флот.Щорічно на російському континентальному шельфі видобувається близько 1,5 млн.т. нафти. Російськими рибальськими судами тільки за 2004р. видобуто майже 3млн.т. морепродуктів, з них більше 2 млн. т. — у виключній економічній зоні РФ.Відзначаючи загальні тенденції світових морських перевезень в частині участі РФв перевезеннях, наприклад, сирої нафти, то такі перевезення зросли на 3,5 5 до1,66 млрд. т. Зростаючий обсяг експорту створює проблеми, пов'язані зізбільшенням числа судів, пропускна здатність нещодавно побудованогоглибоководного порту Приморськ, що знаходиться на північ від Санкт-Петербурга,була збільшена з 18 до 30 млн. т., включаючи підведення до нього трубопроводу.
2. Діяльність людини, що впливає на стан Світового океану
Сучасна технологічна революція відвела Світовому океану рольгігантського «сміттєзвалища».Загальна вага забруднюючих відходів — нафти, промислових і побутових(каналізаційних) стоків, сміття, радіоактивних відходів, важких металів, якіскидаються в Світовий океан, становить мільярди тонн на рік. Найбільшзабруднюється шельфова частина,особливо в районах скупчення морських портів, що є другим після вилову чинникомскорочення біологічних багатств океану, тому що материкова мілина — місцепроживання 95 — 98% жителів океану.
2.1 Забруднення
Забруднення морського середовища означає привнесення людиною,прямо чи побічно, речовин і енергії в морське середовище, яке призводить абоможе призвести до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю вморі, небезпека для здоров'я людини, створення перешкод для діяльності на морі,в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря,зниження якості використовуваної морської води та погіршення умов відпочинку.
Головним лихом для океану є нафта. Нафта і нафтопродуктипотрапляють в океан під час перевезення танкерами, при видобутку нафти в смузіберегового шельфу, при промиванні порожніх ємностей нафтоналивного флоту імашинних відділень суден. Нафта утворює на поверхні води плівку товщиною всьогов 0,001 см (кожна крапля нафти покриває непроникною плівкою 20 кв. М поверхні).Це різко скорочує газо-і водообмін між океаном і атмосферою, губитьмікроорганізми, рибу, морських птахів. У плівці накопичуються іони важкихметалів, пестициди та ін шкідливі речовини.
Консалтингова фірма Cutter Information Corporationпроаналізувала, в яких регіонах планети найчастіше відбуваються розливи нафти.У рамках дослідження була перевірена статистика за період з 1960 по 2005 рік,причому враховувалися тільки достатньо крупні аварії, в результаті яких у водіопинилося більше 10 тис. галонів (34 тонн) нафти та нафтопродуктів. Найбільшакількість аварій відбувалося в Мексиканській затоці, поблизу Північно-Східногоузбережжя США, в Середземному морі, в Персидській затоці і в Північному морі.За підрахунками Національного Дослідницького Ради США щорічно у воду потрапляємайже 1.5 млн. кубічних метрів нафти і нафтопродуктів, близько 45% витоківмають природні причини. Приблизно 5% нафти потрапляє в моря, океани і озера врезультаті процесу видобутку і виробництва. Транспортні аварії забезпечують 22%подібних розливів. Решта нафти потрапляє у воду в результаті сотень і тисячдрібних аварій і витоків. Британська консалтингова фірма TINA Consultants, щозаймається запобіганням витоків нафти з нафтопромислів, нафтопереробнихпідприємств і трубопроводів, підрахувала, що за період з 1995 по 2005 рік накожен 1 млн. тонн добутої чи зберігається нафти, доводилося 0.94 витоків, врезультаті яких в море \ річку \ озеро потрапляло 3.06 тонни нафти абонафтопродуктів. Агентство з охорони навколишнього середовища \ EnvironmentalProtection Agency стверджує, що, незважаючи на всі зусилля, щорічно в СШАфіксується 14 тис. розливів нафти, для ліквідації наслідків яких потрібнітисячі фахівців.
Аварії та витоку на підводних нафтопроводах відбуваютьсярегулярно і повсюдно (наприклад, аварія в затоці Гуанабара, 2000р., Результатомякої став викид 1.3 тис. тонн нафти). Міжнародна Федерація Власників відзначає,що з 2000 по 2006 рр… було 17 аварій танкерів, в результаті яких відбувсярозлив нафти. У результаті, в 2000-і — в море потрапило близько 170 тис. тонн нафти.
Наслідки розливів: для того, щоб відмити одного птаха, вкритунафтовою плівкою, потрібно 2 людини, 45 хв. часу і 1.1 тис. літрів чистої води.Від подібних аварій страждає не тільки тваринний і рослинний світ. Серйознізбитки несуть місцеві рибалки, готелі та ресторани, а також туристичний бізнес.Національна Адміністрація США у справах Океану і Атмосфери стверджує, що нинінаявні технології боротьби з великомасштабними розливами нафти покималоефективні.
Пестициди: Пестициди становлять групу штучно створенихречовин, які використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин.Пестициди діляться на наступні групи: інсектициди — для боротьби зі шкідливимикомахами, фунгіциди й бактерициди — для боротьби з бактеріальними хворобамирослин, гербіциди — проти бур'янистих рослин. У відкриті водойми вони можутьпотрапляти зі стічними водами підприємств, які їх випускають, при авіаційної таназемної обробки сільськогосподарських угідь і лісів, з дощовими та талимиводами, а також при безпосередній обробці відкритих водойм для знищенняводоростей, молюсків, переносників захворювань людини і тварин, бур'янистихрослин. Вплив пестицидів на мешканців водних систем може проявлятися як упрямому токсичному дії (гостра або хронічна токсичність), так і побічно (зниженнявмісту розчинного у воді кисню, зміна хімічного складу води, знищення воднихкомах і т. д.). Будучи поглиненими організмом-фільтратором (наприклад, одним з видівпланктонних організмів), стійкі препарати можуть відкладатися в тканинах іпотім потрапляти в організм риби. У подальших ланках харчового ланцюга діюречовин, що володіють кумулятивним властивістю, посилюється в кілька разів.
Особлива проблема — поширення пластикового сміття на поверхніморів і в смузі припливу й прибою. Відібравши проби води і піску в 200 точках,що належать 20 країнам, співробітники найбільшого в Японії Японськогоуніверситету Nihon University виявили там значущі концентрації бісфенолу А(BPA). Концентрації шкідливої речовини становили від 0,01 до 50 мільйоннихдоль. Катсухіко Саїд і його колеги показали, що бісфенол-А може потрапити уводу та пісок і з полікарбонатів, дуже твердих пластиків, які, всуперечтрадиційним уявленням, розкладаються в звичайних умовах в океані. На питання,звідки ж узявся бісфенол А в океані, вчені відповідають — зі сміття. ТимГаваями і Каліфорнією вже сформувався своєрідний потік сміття, нарікаютьяпонські дослідники. Тільки з японського узбережжя щорічно в море змивається150 тисяч тонн сміття — величезна купа.
Синтетичні поверхнево-активні речовини: детергенти (СПАР)належать до великої групи речовин, що знижують поверхневий натяг води. Вонивходять до складу синтетичних мийних засобів (СМС), широко застосовуваних упобуті та промисловості. Разом зі стічними водами СПАР попадають у материкові водий морське середовище.
Важкі метали (ртуть, свинець, кадмій, цинк, мідь, миш'як):водойми важкі метали надходять зазвичай із стоками гірничодобувних іметалургійних підприємств, а також підприємств хімічної та легкої промисловостіі через атмосферу. Для морських біоценозів найбільш небезпечні ртуть, свинець ікадмій.
В даний час побутова каналізація в більшості випадків невідповідає сучасним санітарним вимогам, тоді як її заміна і пристрій потужнихочисних споруд стоять надзвичайно дорого. Коли міська каналізація перестаєсправлятися з потоком відходів і поряд з великими містами утворюється зараженавода, каналізаційні труби намагаються відвести якомога далі в море. Звичайно,подібна міра до певної міри позбавляє мешканців міста від міазми, але проблемацим способом не вирішується, так як надходження відходів, що забруднюють океан,продовжується з колишньою інтенсивністю. Правда, слід визнати, що для зновуспоруджуваних великих промислових підприємств очисні споруди зазвичайплануються і створюються.
2.2Виснаження ресурсів
Кількісне виснаження водних ресурсів. Людство повиннорадикально переглянути стратегію споживання води, в іншому випадку йомузагрожує небезпека її глобального дефіциту — до такого висновку прийшлиексперти Стокгольмського міжнародного водного інституту (SIWI) і ОрганізаціїООН з продовольства і сільського господарства (FAO). Найсерйознішою загрозоюводної безпеки аналітики називають нераціональне використання продуктівхарчування, на виробництво яких іде до 40% споживаної людством прісної води. Вданий час від нестачі води страждає близько 1,5 млрд жителів землі, а до 2050року їх число, за прогнозами, може зрости до 3,5 млрд. Вже зараз ряд відноснорозвинених країн, в числі яких Бразилія, Туреччина, Японія, Китаю та Італія,змушені імпортувати воду для потреб свого сільського господарства, і передумовдля поліпшення ситуація поки що не видно. Більш того, дефіцит води вже внайближчі роки може перетворитися в економічний чинник — у ряді країн можутьбути згорнуті цілі галузі промисловості, потреби яких у воді будутьперевершувати можливості даних держав. Нестача води в пустельних регіонах,швидше за все, викличе інтенсивну міграцію населення.
У 2006 році в Москві середньодобове споживання питної води наодного жителя склало 280 літрів на добу (в кінці дев'яностих років — 450літрів). Для порівняння: один житель Копенгагена споживає близько 185 літрівводи на добу; житель Лондона — 170, житель Парижа — 167 літрів.
За оцінками експертів Департаменту ООН з економічних ісоціальних справ, втрачено близько половини водно-болотних угідь Землі, а понад20 відсотків з 10 000 відомих прісноводних видів зникли або опинилися підзагрозою або на межі зникнення.
Виснаження морських біологічних ресурсів. Серед мешканцівморить під загрозою зникнення учені називають акул і морських лисиць (скат),які схильні до надмірної ловлю. Причому, з мешканцями прісних річок справа йдене краще — близько 56% з 252 прісних риб Середземномор'я на межі зникнення. На2006, Червоний Список ІУКН описує 1173 різновиди риб, що знаходяться підзагрозою зникнення. Виснаження рибних запасів у кінцевому рахунку викликає крахчисельності, так як кількість нового покоління риб не покриває кількістьвиловлених. За останні роки в північній частині Атлантики промислові запаситріски, хека, морського окуня і камбали скоротилися на цілих 95 відсотків, узв'язку з чим лунають заклики вжити термінових заходів. Схоже, щозагальносвітові улови риби досягли свого піку. Прогнози вказують, що до 2030року середнє статистичне споживання риби впаде до 11 кг / людини.
Ключове напруга і на прісноводних і на морських екосистемах — деградація середовища проживання, включаючи водне забруднення, будівля дамб,видалення води для використання людьми, і введенням екзотичних різновидів.Прикладом риби, яка стала підданої небезпеці через зміни середовища проживання,- блідий осетер, північноамериканська прісноводна риба, що живучи в річках, якібули всі змінені людською діяльністю. Виснаження морських рибних запасівнегативно впливає не тільки на забезпечення продовольчої безпеки та економічнийрозвиток цілого ряду країн, а й негативно позначається на біологічно складноїпідводної екосистемі.
Головна стратегія, якої мають дотримуватися всі країни,полягає в помітному скорочення або тимчасове припинення рибальства аспустошених зонах, прийняттю термінових заходів з відновлення морськоїекосистеми і поліпшенню природних умов проживання.
3. Охорона Світового океану
Світовий океан являє собою об'єкт міжнародної охорони.
З метою охорони Світового океану прийнято цілу низкубагатосторонніх і регіональних угод.
Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язуєдержави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всізаходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією абоконтролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхомзабруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морськогосередовища. Згідно зі ст. 207 Конвенції ООН з морського права 1982 р. державиповинні приймати закони і правила для запобігання, скорочення і збереження підконтролем забруднення морського середовища, що знаходяться на суші джерел, утому числі річок, естуарії, трубопроводів і водоотводяшіх споруд, беручи доуваги узгоджені в міжнародному порядку норми, стандарти та рекомендованіпрактику і процедури. Держави прапора судна і держави порту зобов'язанізабезпечити виконання національних та міжнародних правил щодо запобіганнязабрудненню Світового океану. На держави покладається виконання їхніх міжнароднихзобов'язань щодо захисту і збереження морського середовища. Вони несутьвідповідальність згідно з міжнародним правом.
Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден 1973р. (з наступними поправками) містить техніко-юридичні норми для запобіганнязабруднення моря не тільки нафтою, але й іншими шкідливими речовинами, якіперевозяться на судні чи утворюються в процесі їх експлуатації. Конвенціязабороняє скидання в море всіх видів пластмас, включаючи синтетичні троси,риболовні сіті і пластмасові мішки для сміття. Конвенція передбачає: а)заборону на скидання і забруднення Світового океану з будь-яких судів, завинятком військових кораблів і суден, що використовуються на державнійнекомерційній службі; б) заборона на будь-який скидання в море нафти інафтоводяної суміші з суден; в) встановлення особливих районів з жорсткимрежимом, де скидання небезпечних речовин повністю і в категоричній формізаборонено.
Конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій,які призводять до забруднення нафтою, і Конвенція про цивільну відповідальністьза шкоду від забруднення нафтою 1969р. У першій Конвенції сказано про необхіднізаходи з усунення аварійних ситуацій та правах прибережного держави назастосування примусових заходів з ліквідації аварії, а в разі якщо є загрозазабруднення узбережжя, воно може навіть потопити судно, винну у створенні такоїситуації. Друга Конвенція присвячена відповідальності та відшкодування збитківу випадку аварії судна, що призвела до забруднення нафтою морського узбережжя. Згіднозі ст. 2 Конвенції (у редакції 1992р.) Власник судна з моменту інциденту або,якщо інцидент складається з низки пригод, з моменту першої пригоди несевідповідальність за будь-який збиток від забруднення, заподіяну судном врезультаті інциденту.
Конвенція по запобіганню забруднення моря скидами відходів таінших матеріалів 1972р. Одним з згубних явищ, що сприяють не тількизабруднення, а й отруєння Світового океану, є використання деякими країнамийого морського дна для захоронення радіоактивних відходів та відпрацьованогосировини хімічного виробництва. Це не лише завдає непоправної шкоди тваринномута рослинному світу океану, а й отруєні води його стають небезпечними дляіснування самої людини. Для запобігання подібної злочинної практики і була прийнятаця Конвенція.
Доповненням до вищевказаних багатостороннім (універсальним)конвенцій є: Конвенція по захисту морського середовища району Балтійського моря1992р.; Конвенція про охорону Середземного моря від забруднення 1976р.;Конвенція про охорону морського середовища та прибережних зон південно-східнійчастині Тихого океану 1981р.; Регіональна конвенція з охорони морськогосередовища Червоного моря і Аденської затоки 1982; Конвенція про охорону таосвоєнні морського середовища Великого Карибського району 1983р.; Конвенція зохорони морського середовища Північно-Східної Атлантики 1992р. і т.д.
В даний час діє більше 100 універсальних та регіональнихдоговорів з охорони живих морських ресурсів і регулювання рибальства.
Крім універсальних договорів державами укладено більше 100регіональних і двосторонніх конвенцій та угод щодо збереження живих ресурсів тауправління ними, наприклад: Конвенція про майбутнє багатостороннєспівробітництво з рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану1978р., Конвенція про охорону морських живих ресурсів Антарктики 1980р.,Конвенція про охорону лосося в північній частині Атлантичного океану 1982р. Ціта інші конвенції містять перелік зобов'язань держав щодо збереження живихморських ресурсів у відповідній акваторії Світового океану.
Норми і правила по охороні міжнародних водних системмістяться також у Європейській конвенції про захист прісної води відзабруднення 1969р., Європейської конвенції про захист міжнародних водотоків відзабруднення 1974р. та ін
Висновок
Світовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченніЗемлі. Океан — це «легені» Землі, джерело харчування населення земноїкулі і зосередження величезних багатств корисних копалин. Але науково-технічнийпрогрес негативно позначився на життєздатності океану — інтенсивнесудноплавство, активізація видобутку нафти і газу у водах континентальногошельфу, скидання в моря нафтових і радіоактивних відходів призвели до тяжкихнаслідків: до забруднення морських просторів, до порушення екологічноїрівноваги в Світовому океані.
В даний час перед людством стоїть глобальне завдання — терміново ліквідувати збитки, завдані океану, відновити порушену рівновагу істворити гарантії збереження його в майбутньому. Нежиттєздатний океан згубнопозначиться на життєзабезпеченні всієї Землі, на долі людства. Знищення планктону, риб та іншихмешканців океанських вод — далеко не всі. Збиток може бути набагато більшим.
Адже у Світового океану є загальнопланетарну функції: він єпотужним регулятором вологообороту і теплового режиму Землі, атакож циркуляції її атмосфери. Забруднення здатні викликати досить істотнізміни всіх цих характеристик, життєво важливих для режиму клімату й погоди навсій планеті. Симптоми таких змін спостерігаються вже сьогодні. Мертвий океан — мертва планета, а значить, і все людство.
Хочеться ще раз нагадати, що будь-який кинутий у мореполіетиленовий пакет або станіолевая упаковка від плитки шоколаду лягають надно і відбирають у мешканців моря частина їх життєвого простору. Всі повиннізрозуміти, що, виливаючи в струмок відро залишилася після прання води зсинтетичним миючим засобом, ми не тільки замутняем воду чистого гірськогопотоку, але сприяємо забруднення всього Світового океану.
Світовий океан кожен повинен цінувати, поважати й любити;необхідно прагнути дізнатися про нього якомога більше, тоді наше ставлення доцього чуда природи буде усвідомленим і ми перестанемо вільно або мимоволізавдавати їй шкоди. Океан всього один, він належить всім і нікому.
Список використаної літератури
Нормативно-правова:
1. Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритомуморі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою 1969р. / / Збірникдіючих договорів, угод і конвенцій. Вип. ХХХI. М., 1977.
3. Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненняморя скидами відходів та інших матеріалів 1972р. / / Збірник діючих договорів,угод і конвенцій. Вип. ХХХII. М., 1978.
3. Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення зсуден 1973р. (МАРПОЛ). Книга III. — СПб.: ЗАТ «ЦНІІМФ», 2009р.
4. Конвенція ООН з морського права 1982 р. / / СЗ РФ.01.12.1997. № 48. Ст.5493.
5. Міжнародна конвенція про відповідальність ікомпенсацію за шкоду від забруднення нафтою 1992р. — СПб.: ЗАТ «ЦНІІМФ».Серія «Судновласникам і капітанів». Вип 16. 2000.
Основна:
1. Голубєв Г.М. Геоекологія: Підручник. — М.: Гещс,1999.
2. Кисельов В. А. Міжнародні угоди щодо запобіганнязабруднення морського середовища. — М.: Транспорт, 1986.
3. Колодкін А.Л. Світовий океан. — М.: Статут, 2007.
4. Коробкін В.І. Елогім: Підручник. — Ростов н / Д.:Фенікс, 2008.
5. Міжнародне публічне право / За ред. К.А. Бекяшева — М.: Проспект, 2005.
Ресурси інтернету:
1. www.fishh.ru/ — Все про рибних ресурсах.
2. www.oceanology.ru — Науково-популярний блог проСвітовому океані та його мешканців.
3. www.tekhnospas.ru — Техноспас — розливи нафти,нафтовідходів, переробка нафтошламу.