Реферат на тему:
Екологічна безпека виробничих процесів технічного обслуговування іремонту сільськогосподарських машин
ЗМІСТ
1. Основні екологічні терміни і визначення
2. Загальні положення
3. Екологічні вимоги до розміщення,проектування і будівництва підприємств ТОР
4. Екологічні вимоги при експлуатаціїпідприємств ТОР
Використана література
1.Основні екологічні терміни і визначення
Проблеми забезпечення екологічної безпеки автомобільноготранспорту з кожним роком набувають все більш актуального характеру, оскількичастка автомобільного транспорту в забруднення навколишнього середовища складаєвід 40 до 60% загальних викидів від антропогенної діяльності, а в крупнихмістах доходить до 70-80%. При цьому внесок стаціонарних джерел, якізнаходяться на балансі підприємств автомобільного транспорту, складає 15-20 %.Таким чином, виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту,призначена для зберігання рухомого складу і проведення технічногообслуговування і ремонту (ТО і Р) автомобілів, є однією з найважливішихструктур в частині екологічної безпеки АТК в цілому.
Істотний вплив на рівень екологічної безпеки автотранспортнихзасобів надає якість робіт по ТЕ і Р. Відомо, що несправності різних системдвигуна можуть привести до збільшення викидів шкідливих речовин в 5 і більшраз. Разом з тим, разом з головною метою — забезпеченням заданого рівня працездатностіі рівня екологічної безпеки автомобільного парку, перед підприємствамиавтомобільного транспорту стоїть також мета забезпечення власної екологічноїбезпеки.
Багатогранністьі складність структури підприємств автомобільного транспорту, виконуванихробіт, технологічного обладнання, що використовується, зумовлює різноманіттяформ і напрямів забруднення навколишнього середовища. При цьому можна виділитинаступні основні види забруднень навколишнього середовища від підприємствавтомобільного транспорту:
—хімічне — викид хімічнихз'єднань, що приводять до зміни хімічних властивостей навколишнього середовища,що надають негативну дію на екосистеми і технологічні пристрої;
—механічне — засміченнянавколишнього середовища агентами, що надають лише механічна дія безхіміко-фізичних наслідків;
—фізичне — зміна фізичнихпараметрів середовища, включаючи теплове, світлова, шумова і електромагнітназабруднення.
Викиди шкідливих речовин від підприємств автомобільного транспортунадають дію на всі підсистеми навколишнього середовища, включаючи атмосферу,гідросферу, ґрунт, літосферу, флору і фауну, техносферу і ноосферу.
Враховуючи важливість екологічних проблем, що стоять передсуспільством, необхідно розглянути основні вимоги, що пред'являютьсяконтролюючими органами до підприємств і виробничих процесів автомобільноготранспорту.
1. Основні екологічні терміни і визначення
Забруднююча атмосферу речовина — домішки в атмосфері, які можутьзробити несприятливий вплив на здоров'я людей і (або) на оточуючу середовище.
Джерело забруднення атмосфери — об'єкт, що поширює забруднюючіатмосферу речовини.
Граничнодопустимаконцентрація (ПДК) — забруднюючої речовини в атмосферному повітрі — максимальнаконцентрація домішки в атмосфері, яка при періодичній дії або впродовж всьогожиття людини не надає на нього шкідливої дії, включаючи віддалені наслідки, іна оточуючу середовище в цілому.
Максимальна разова гранично допустима концентрація (ПДКмр) —максимальна 20-30-хвилинна концентрація, при дії якій у людини не виникаютьрефлекторні реакції (затримка дихання, зміна біопотенціалів кори головногомозку, відчуття запаху, роздратування слизистих і т.п.), а при регламентованійчастоті повторних дій (не менше 99 % проб) не розвиваються підгострі ефектинеспецифічного і специфічного характеру (збільшення обертається по медичнудопомогу з приводу загострення захворювань легких, серця і т.п.).
Гранично допустима середньодобова концентрація (ПДКсс) —концентрація забруднювача в повітрі, не надаюча на людину прямої або непрямоїдії при цілодобовому вдиханні.
Інвентаризація викидів — систематизація відомостей про розподіл джерелзабруднення атмосфери на певній території, кількості і складі викидів.
Гранично допустимий викид (ПДВ) — маса викидів шкідливихречовин за одиницю часу від даного джерела або сукупності джерел забрудненняатмосфери міста або іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвиткупромислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створюєприземну концентрацію, що не перевищує їх гранично допустимі концентрації (ПДК)для населення, рослинного і живого миру.
Дозволина викид, скидання забруднюючих речовин в оточуючу середовище, розміщення відходіввиробництва — документ, що встановлює нормативи гранично допустимих викидів,скидань, кількості освіти і накопичення відходів виробництва і споживання іінші умови, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища іздоров'я людини.
Очищення газу — відділення від газу або перетворення внешкідливе полягання забруднюючих атмосферу речовин.
Каналізаційна сітка— система трубопроводів, каналів або лотків іспоруд на них для збору і відведення стічних вод.
Стічні води — води, що відводяться після використовування впобутовій і виробничій діяльності людини, а також організованого видалення з територіїатмосферних опадів.
Платня за забруднення навколишнього природного середовища — платня завикиди, — скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів і інші забрудненняв межах встановлених лімітів, а також понад встановлені ліміти по ставках, встановленимзаконодавством Москви.
Захаращення земель — розміщення в невстановлених місцях предметівгосподарської діяльності, твердих виробничих і побутових відходів (металолом,склобій, будівельне і побутове сміття і ін.).
Самовільне заняття земель — користування земельною ділянкою завідсутності оформленого в установленому порядку права власності, володіння,користування або оренди землі.
Забруднення земель — погіршення в результаті антропогенноїдіяльності (включаючи аварії) якості земель, у тому числі позбавлених родючогоШару грунту (кар'єри, кам'янисті поверхні і т.д.), що характеризуютьсязбільшенням (появою) хімічних речовин або рівня радіації в порівнянні з їхраніше існуючими значеннями (фоновими або на початок порівнюваного періоду).
Технічні нормативи викидів — викиди для обладнання, а також для всіхвидів пересувних джерел викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферу,встановлені державними стандартами Санітарно-захисна зона — територія міжмежами промплощадки, складів відкритого і закритого зберігання матеріалів іреагентів, підприємств сільського господарства, з урахуванням перспективи їхрозширення і забудовою, призначена для:
—забезпечення необхіднихгігієнічних норм вмісту в приземному шарі атмосфери забруднюючих речовин,зменшення негативного впливу підприємств, транспортних комунікацій, лінійелектропередач на оточуюче населення, чинників фізичної дії — шуму, підвищеногорівня вібрації, інфразвуку, електромагнітних хвиль і статичної електрики;
—створення архітектурно-естетичногобар'єру між промисловою і житловою забудовою при відповідному її впорядкуванні;
—організації додатковихозеленюючих площ з метою посилення санітарно-гігієнічних і мікрокліматичнихфункцій зелених насаджень.
Зона обмеженого землекористування — територія, щознаходиться в зоні впливу підприємства за межами санітарно-захисної зони, вякій використовування землі обмежено і диференційовано залежно від типу іінтенсивності техногенного навантаження.
Об'єкт екологічно небезпечний — об'єкт господарської ііншої діяльності, надаючий шкідливу дію на оточуючу середовище і здоров'янаселення, значне по масштабності і тривалості і представляюче загрозу дляжиття і здоров'я населення.
Режим обмеженої господарської діяльності — характеристика цільовихустановок, напрямів, обмежень, перетворення міського середовища, встановлюванихна основі документації містобудівного планування і містобудівного регулювання,а також вимоги до порядку здійснення господарської діяльності у зв'язку зреалізацією даних перетворень. Для СЗЗ режим обмеженої господарської діяльностівиражається в дозволених відповідно до діючих нормативно-законодавчихдокументів видів функціонального використовування території, будівництва,реконструкції, озеленення і впорядкування.
2. Загальні положення
Організації, що здійснюють будівництво нових, реконструкцію(технічне переозброєння), експлуатацію підприємств автосервісу, повиннізабезпечувати дотримання встановлених нормативів якості навколишньогоприродного середовища шляхом виконання вимог злагоджених технологій,забезпечення надійної, ефективної роботи очисних споруд, технологічного обладнання,установок і засобів контролю; дотримання технічних нормативів викидів;правильного складування і своєчасного знешкодження відходів; проведення заходівщодо охорони земель, вод і атмосферного повітря.
У цілях систематизації робіт по природоохоронній діяльності іпідвищення особистої відповідальності наказом керівника підприємствапризначається особа, відповідальна за природоохоронну діяльність. В наказіуказуються посади, прізвища відповідальних осіб і конкретні об'єми виконаноїроботи.
Відповідно до діючих вимог, кожне підприємство повинне матидозвільну, нормативну, законодавчу і іншу документацію в області охоронинавколишнього природного середовища, В перелік такої документації входять:
—томи розрахунків граничнодопустимих викидів (ГДВ) або тимчасово злагодженихвикидів (ТЗВ) в атмосферу;
—дозволи на ГДВ або ТЗВ;
—томи розрахунківграничнодопустимих викидів у водоймища;
—дозвіл на скидання води іводокористування;
—дозвіл на зберіганнявідходів;
—дозвіл на вивіз відходів;
—екологічний паспортпідприємства;
—акти, розпорядження,протоколи, видані підприємству державними органами по контролю за поляганнямнавколишнього середовища;
—державна і відомча звітністьз охорони довкілля;
—державні стандарти вобласті охорони навколишнього природного середовища і інші обов'язкові довиконання нормативи, правила, методики, інструкції.
Документація по охороні навколишнього природного середовищаповинна знаходитися у керівника підприємства або у відповідальної особи,призначеної відповідним наказом.
Викиди і скидання забруднюючих речовин в оточуючу природнесередовище, виробничі і побутові відходи, що мають місце на підприємстві, вираховуютьсяв порядку, встановленому урядом і місцевими органами влади. Облік і нормуваннявикидів, розміщення відходів повинні здійснюватися на підставі результатівінвентаризації джерел забруднення, місць складування відходів.
Викид, скидання забруднюючих речовин в оточуючу середовище,розміщення відходів на території підприємства допускаються в об'ємах,встановлених Дозволами на викиди і скидання, розміщення відходів, ліцензіями наводокористування, видаваними спеціально уповноваженими на це органами. ВДозволах, ліцензіях на водокористування встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів, скидань забруднюючих речовин, кількість і складрозміщуваних відходів і умови, що забезпечує охорону навколишнього природногосередовища.
Порядок і умови видачі дозволів на викид, розміщення відходів іліцензій на водокористування визначаються відповідними розпорядливими інормативними документами, введеними в дію відповідним міністерством.
Контроль за виконанням екологічних вимог, дотриманням вимогприродоохоронного законодавства, здійснюється представниками інспекційспеціально уповноважених на це органів.
Керівники організацій і особи, призначені відповідальними заздійснення природоохоронних заходів, зобов'язані:
— не рідше одного разу в п'ять років, і післяреконструкції підприємства або його ділянок, організовувати і здійснюватипроведення робіт по інвентаризації джерел викидів, скидань, розміщення натериторії підприємства відходів, що утворюються;
-забезпечувати контроль за своєчасною розробкоюпроектів нормативів гранично допустимих викидів, скидань забруднюючих речовин,проектів нормативів лімітів розміщення відходів виробництва і споживання;
—своєчасно в установленомупорядку одержувати (продовжувати) дозволи на викид забруднюючих речовин ватмосферу, на розміщення відходів виробництва і споживання, а також ліцензію наводокористування (за наявності артезіанської свердловини, скидання у воднийоб'єкт або на рельєф);
виконувативимоги по здійсненню виробничого екологічного контролю за дотриманнямвстановлених нормативів викидів, скидань забруднюючих речовин в природнесередовище, лімітів розміщення відходів, технічних нормативів викидів відпересувних джерел і виконанням природоохоронних заходів;
—забезпечувати проведенняінструментальних вимірювань, контролю за дотриманням дозволених і технічнихнормативів викидів в атмосферне повітря і скидань від джерел забрудненнявиробничих ділянок підприємства в оточуючу середовище, в терміни, визначеніпланами — графіками контролю. Інструментальні вимірювання повинні здійснюватисяорганізаціями, що мають ліцензію на право проведення даних робіт. Порядок іумови, проведення лабораторних досліджень параметрів повітря робочої зони іатмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони визначаються відповіднимирозпорядливими і нормативними документами органів Санепіднадзора;
—планувати і реалізовуватизаходи щодо уловлювання, утилізації, знешкодження забруднюючих повітря речовин,скорочення або виключення їх викидів в атмосферу, а також уловлювання ізнешкодження забруднюючих речовин, що скидаються в оточуючу середовище;
—вести в установленомупорядку облік і звітність по складу і кількість забруднюючих речовин, наявностіосвіти, поставок, використовування і розміщення всіх відходів підприємства івідходів, що завозяться із сторони, що викидаються і скидаються;
—виконувати розпорядженняспеціально уповноважених органів по усуненню порушень вимог природоохоронногозаконодавства і нормативно-технічної документації по охороні природи;
—погоджувати із спеціальноуповноваженими органами всі зміни технологічного процесу і обладнання, щопризвели зміни умов проектної і іншої нормативної і дозвільної документації поохороні навколишнього природного середовища;
—негайно інформувативідділ оперативного екологічного контролю про всі випадки аварійних і залповихвикидів і скидань забруднюючих речовин в оточуючу середовище;
—з метою зниження,попередження і недопущення забруднення природного середовища своєчаснопроводити роботи по технічному обслуговуванню, ремонту і усуненню несправностейв очисних спорудах, газоочисних установках і технологічному устаткуванні;
—забезпечувати своєчаснийвивіз відходів виробництва і споживання з території підприємства;
—до початку робіт пореконструкції, дооснащенню ділянок підприємство забезпечити розробкутехніко-економічного обґрунтовування проекту реконструкцій, дооснащення.Погоджувати розроблені проекти з місцевими органами охорони навколишньогоприродного середовища;
— при отриманні попередження про можливі несприятливі длярозсіювання домішок метеорологічні умови проводити заходи щодо зниження абоприпинення викидів в атмосферу, злагоджені з місцевими органами по охоронінавколишнього природного середовища.
Винні в порушенні вимог природоохоронного законодавства,недотриманні тимчасових екологічних вимог проектування, будівництва іексплуатації підприємств, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальнувідповідальність відповідно до законодавчих актів.
Порушення вимог природоохоронного законодавства, встановленихнормативів викидів і скидань, розміщення відходів і інших умов, що роблятьвплив на полягання навколишнього природного середовища, спричиняє за собоюприпинення або повне припинення діяльності підприємств автомобільноготранспорту.
3. Екологічні вимоги до розміщення, проектування ібудівництва підприємств автомобільного транспорту
Проведення оцінки дії на оточуючу середовище обов'язкове на всіхетапах підготовки документації, що обґрунтовує господарську і іншу діяльністьдо її уявлення на державну екологічну експертизу.
Матеріали за оцінкою дії підприємств автомобільного транспорту наоточуючу середовище повинні висловлюватися в Декларації (клопотанні) пронаміри. У складі матеріалів повинні бути представлені: записка пояснення подокументації, що обґрунтовує, опис наміченої діяльності підприємства, описможливих видів дії на оточуючу середовище, опис полягання навколишньогосередовища, якого може торкнутися в результаті діяльності підприємства.
У результаті оцінки дії діяльності підприємства на оточуючусередовище повинні бути визначені норми допустимих значень викидів шкідливихречовин в атмосферу, які повинні забезпечувати значення приземних концентраційу межах встановленої санітарно-захисної зони не більше ГДК для кожної шкідливоїречовини.
При визначенні норм викидів повинні враховуватися: зміст шкідливихречовин в атмосфері місця передбачуваного розміщення підприємства,аерокліматична характеристика, рельєф місцевості і умови туманоутворення.
Норми допустимих значень скидань забруднених вод повиннівідповідати технічним умовам під'єднування до міських мереж каналізації іводостоку.
При проектуванні виробничих ділянок, в процесі роботитехнологічного обладнання яких виділяються шкідливі речовини, повинне бутипередбачено використовування передового сучасного обладнання і систем поуловлюванню і знешкодженню шкідливих викидів.
При проектуванні виробничих ділянок, в процесі роботитехнологічного обладнання яких використовується вода, повинне бути передбаченовикористовування систем водооборотного постачання і передового обладнання поочищенню забруднених вод. Проектом повинен бути передбачений збір зливовихстічних вод шляхом прокладки мережі зливової каналізації або створеннямвідповідних ухилів території для напряму стоку на очисні споруди.
При проектуванні виробничих ділянок повинні бути передбачені місцязбору і накопичення відходів, відповідні встановленим правилам накопичення іпорядку поводження з відходами. Норми допустимих значень граничної кількостінакопичення промислових відходів і умов складування їх на територіїпідприємства повинні виключити захаращення території і забруднення ґрунту,поверхневих і ґрунтових вод шкідливими речовинами, що містяться в промисловихвідходах.
Норми допустимих значень рівнів інфразвуку, низькочастотного шумуі методичні прийоми їх встановлення регламентуються відповідними нормативами.
При проектуванні підприємства визначаються розмірисанітарно-захисної зони і комплекс заходів щодо її організації і впорядкування,які підлягають твердженню в органах Держсанепіднадзора.
У складі техніко-економічного обґрунтовування (ТЕО) будівництвапідприємства, що представляється на екологічну експертизу, повинніпредставлятися матеріали за оцінкою дії на оточуючу середовище" у виглядіоформленого окремого розділу «Охорона навколишнього середовища».Склад, порядок розробки, узгодження, твердження і проведення екологічноїекспертизи перед проектної і проектної документації визначається відповіднимикерівними документами. За представленими матеріалами державною екологічноюекспертизою видається висновок про відповідність ухвалених рішень по охоронінавколишнього природного середовища екологічним вимогам, нормам і правилам.Позитивний висновок державної екологічної експертизи за матеріалами ТЕО(проекту) є обов'язковим документом для видачі дозволу на комплекснеприродокористування, а також відкриття фінансування і кредитування будівництвапідприємства.
Матеріали ТЕО (проекту будівництва), що не задовольняютьекологічним вимогам, не підлягають твердженню, а роботи по будівництву неповинні фінансуватися установами відповідних банків. Забороняється наданняземельних ділянок під будівництво без позитивного висновку державноїекологічної експертизи на ТЕО, проект будівництва або за наявності в ув'язненнізауважень про порушення (недотриманні) екологічних правил, нормативів і вимог.При отриманні негативного висновку, перед проектні або проектні матеріалиповинні бути допрацьовані відповідно до висловлених в ув'язненні зауважень іпропозицій експертної комісії, після чого відкоректовані матеріалипредставляються в державну екологічну експертизу на повторний розгляд.
При позитивному висновку експертних органів на матеріали ТЕО абопроекту будівництва видається дозвіл на природокористування на проектовані іреконструюються джерела забруднення. Дозвіл на природокористування видається настрок до одного року з моменту введення підприємства в експлуатацію. Наданняземельних ділянок під будівництво проводиться за наявності позитивного висновкудержавної екологічної експертизи.
Місце розміщення підприємства повинне вибиратися в строгійвідповідності із затвердженою в установленому порядку генеральними планамирозвитку міста, селища, проектами планування і забудови. Забороняєтьсябудівництво підприємств на територіях і об'єктах, що особливо охороняються,включаючи охоронні зони, землі природоохоронного, рекреаційного,історико-культурного (пам'ятники садово-паркового мистецтва і т.д.)призначення.
Роботи по додатковому розміщенню на території підприємстваділянок, не передбачених ТЕО або проектом будівництва, вважаютьсяреконструкцією, а проекти їх розміщення, будівництва підлягають обов'язковомуузгодженню з державною екологічною експертизою.
Розділ «Охорона навколишнього середовища» у складіпроектної документації на будівництво підприємства повинен розроблятисяорганізацією, що має ліцензію на виконання цього виду робіт.
Будівництво, реконструкція підприємства повинні здійснюватися позатвердженим ТЕО (проектам), має позитивний висновок державної екологічноїекспертизи, в строгій відповідності з вимогами діючих природоохоронних,санітарних і будівельних норм і правил, з урахуванням висновків і зауважень,зроблених при узгодженні техніко-економічного обґрунтовування проекту (проектубудівництва).
Забороняється початок будівництво, реконструкція підприємства дозатвердження проектної документації і відведення земельної ділянки в натурі. Недопускається зміна затвердженого проекту в збиток вимогам екологічної безпекибез необхідних додаткових узгоджень цих змін з державною екологічноюекспертизою.
При виконанні будівельних робіт повинно вживатися заходів по — охороні природи, впорядкуванню території і оздоровленню навколишньогоприродного середовища, у тому числі заходи щодо запобігання забрудненнянавколишнього природного середовища, передбачені проектом.
Введення підприємства в експлуатацію повинне проводитися за умовивиконання в повному об'ємі всіх екологічних заходів, передбачених проектом.Забороняється введення в експлуатацію підприємства без завершення передбаченихпроектом робіт по охороні природи, рекультивації земель, оздоровленнюнавколишнього природного середовища.
Забороняється введення в експлуатацію обладнання, що не відповідаєекологічним вимогам у складі затвердженого проекту.
4. Екологічні вимоги при експлуатації підприємствавтомобільноготранспорту
Вимоги до персоналу екологічної служби
Залежно від величини підприємств автосервісу на ньому може бутистворений відділ охорони навколишнього середовища, або введена посада еколога(інженера з охорони довкілля). Ефективність роботи підприємства по забезпеченнювласної екологічної безпеки в значній мірі залежить від роботи персоналуекологічної служби, основними задачами якої є наступні:
• контроль за дотриманням в підрозділах підприємства чинногоекологічного законодавства, інструкцій, стандартів і нормативів з охоронидовкілля;
• контроль за дотриманням технологічних режимів природоохороннихоб'єктів, аналіз їх роботи;
• контроль правильності експлуатації очисних і захисних споруд;
• контроль за дотриманням екологічних стандартів і нормативів, заполяганням навколишнього середовища в районі розташування підприємства;
• перевірка відповідності технічного полягання технологічного обладнаннявимогам природоохоронного законодавства;
• складання технологічних регламентів, графіків аналітичногоконтролю, інструкцій і іншої технічної документації;
• розробка і упровадження заходів, направлених на виконання вимогекологічного законодавства по дотриманню стандартів і нормативів в областіохорони навколишнього середовища, раціонального використовування природнихресурсів, створення економіки замкнутого циклу при проектуванні, будівництві іексплуатації нових об'єктів підприємства, а також розширенні і реконструкціїдіючих виробництв;
• складання перспективних і поточних планів з охорони довкілля,контроль за їх виконанням;
розробка планів упровадження нової техніки, проведеннянауково-дослідних і досвідчених робіт із створення на підприємствітехнологічних процесів замкнутого циклу, заснованої на екологічно раціональнійциркуляції матеріалів, заощадженні і заміщенні невідновлюваних ресурсів, мінімізації,повторному використовуванні, переробці і утилізації відходів, упровадженнімаловідходної, безвідходної і екологічно чистої технології виробництва,раціонального використовування природних ресурсів, а також розробці планівкапітального будівництва по природоохоронних об'єктах;
• розробка заходів по поліпшенню охорони навколишнього середовища наоснові вивчення і узагальнення передового досвіду вітчизняних і зарубіжнихпідприємств;
• забезпечення проведення екологічної експертизи техніко-економічнихобґрунтовувань, проектів, а також створюваних нових технологій і обладнання;
• розрахунок ризиків для полягання навколишнього середовища приреалізації підприємством програм по очищенню і іншим природоохоронним заходам;
• розробка екологічних стандартів і нормативів підприємствавідповідно до діючих державних, міжнародних (регіональними) і галузевихстандартів, контроль за їх виконанням і своєчасний перегляд;
• розробка заходів по запобіганню забруднення навколишньогосередовища, дотримання екологічних норм, що забезпечують сприятливі умовипраці, а також по попередженню можливості аварій і катастроф;
• розслідування причин і наслідків викидів шкідливих речовин воточуючу середовище, підготовка пропозиції по їх попередженню;
• участь в роботі комісій по проведенню екологічної експертизидіяльності підприємства;
• організація і проведення робіт із створення на підприємствіефективної системи екологічної інформації, поширюваної на всіх рівняхуправління, ознайомлення працівників підприємства з вимогами екологічногозаконодавства;
• ведення обліку показників, що характеризують поляганнянавколишнього середовища, створення системи зберігання відомостей про нещаснівипадки, даних екологічного моніторингу, документація по ліквідації відходів ііншої інформації екологічного характеру, що надається в розпорядженнякоординатора природоохоронної діяльності (еколога);
• складання встановленої звітності;
• участь в розробці учбових програм і організаціяекологічного навчання.
Рішення поставлених задач пред'являє високі вимоги до рівняпрофесійної підготовки персоналу екологічної служби підприємства, який повинензнати:
• екологічне законодавство; нормативні і методичніматеріали по охороні навколишнього середовища і раціональному використовуваннюприродних ресурсів; системи екологічних стандартів і нормативів;
• технологічні процеси технічного обслуговування і ремонтуавтомобілів, гаражного і іншого обладнання, що є на підприємстві;
• пристрій, принципи роботи, експлуатаційні умови і вимоги доочисних споруд і обладнання;
• виробничу і організаційну структуру підприємства і перспективийого розвитку;
• основи економіки, організації виробництва, праці і управління;
• засоби контролю відповідності технічного полягання обладнанняпідприємства вимогам охорони навколишнього середовища і раціональногоприродокористування, діючі екологічні стандарти і нормативи;
• методи і пристрій технічних засобів екологічного моніторингу;
• порядок проведення екологічної експертизи передпланових,передпроектних і проектних матеріалів;
• порядок обліку і складання звітності з охорони довкілля;
• передовий вітчизняний і зарубіжний досвід в області охоронинавколишнього середовища і раціонального використовування природних ресурсів;
• засобу обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку;
правила і норми охорони праці.
Діючими нормативними документами встановлені наступнікваліфікаційні вимоги до персоналу екологічної служби підприємства:
Начальник відділу охорони навколишнього середовища:
Вища професійна освіта і стаж роботи за фахом на інженерно-технічнихі керівних посадах з охорони довкілля не менше 5 років.
Інженер з охорони довкілля (еколог)
1 категорії:
Вища професійна освіта і стаж роботи на посаді інженера з охоронидовкілля (еколога) 2 категорії не менше 3 років.
Інженер з охорони довкілля (еколог)
2 категорії:
Вища професійна освіта і стаж роботи на посаді інженера з охоронидовкілля (еколога) не менше 3 років.
Інженер з охорони довкілля (еколог): Вища професійна освітабез пред'явлення вимог до стажу роботи.
Вимоги повітроохоронного законодавства
Охорона атмосфери від викидів шкідливих речовин здійснюєтьсявідповідно до закону «Про охорону атмосферного повітря», ГОСТ17.2.6.01-86 «Охорона природи. Атмосфера. Прилади для відбору проб повітрянаселених пунктів. Загальні технічні вимоги», ГОСТ 17.2.3.01-86 «Охоронаприроди. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів»ГОСТ 17.2.3.02-86 «Охорона природи. Атмосфера. Правила встановленнядопустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами».
При експлуатації підприємства необхідно дотримувати стандарти,нормативи, правила і інші вимоги охорони атмосферного повітря.
Підприємства повинні одержувати в місцевому органі Міністерстваприродних ресурсів (МПР) дозвіл на гранично допустимі викиди забруднюючихречовин в атмосферу, для чого необхідно:
— провести інвентаризацію джерел і самих забруднюючих речовинв атмосферу. Інвентаризація проводиться відповідно до методики проведенняінвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу для станцій технічногообслуговування автомобілів, розробити проект нормативів ГДВ в атмосферувідповідно до «Рекомендацій по оформленню і змісту проектів нормативівгранично допустимих викидів в атмосферу (ГДВ) для підприємств»,затвердженими в 1989г. Держкомітетом СРСР по охороні природи;
—представити розробленіінвентаризації і ГДВ на експертизу і узгодження до регіонального органу. Тому ГДВузгоджується з органом саннадзора і затверджується регіональним органом, якийна його підставі і видає дозвіл на викиди забруднюючих речовин.
Якщо в повітрі населеного пункту забруднення атмосфери перевищуєвстановлені ГДК, а викиди підприємства не можуть бути понижені з об'єктивнихпричин, необхідно розробити план заходів щодо зниження викидів. Післяузгодження плану заходів регіональний орган видає дозвіл на тимчасовозлагоджені викиди строком на 1 рік. Через рік перевіряється виконання планузаходів, розраховується тому ГДВ по нових параметрах і видається дозвіл навикиди, або процедура повторюється.
У процесі своєї виробничої діяльності підприємство автомобільноготранспорту повинне:
— здійснювати контроль за дотриманням встановлених нормативіввикидів шкідливих речовин в атмосферу і ефективністю роботи газоочиснихустановок;
—виконувати програми ізаходи щодо охорони атмосферного повітря. Упроваджувати маловідхідні ібезвідходні технології, заходи щодо улав4-ливанию, утилізації, знешкодженнюшкідливих викидів;
—проводити заходи, щонаказали, щодо зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря занесприятливих метеорологічних умов;
—виконувати розпорядженнядержавних інспекторів по охороні природи;
—здійснювати контроль задотриманням технічних нормативів викидів від пересувних джерел викидівшкідливих речовин в атмосферу.
Нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу
Існуюча система нормування викидів забруднюючих речовин ватмосферу припускає послідовне проведення двох етапів робіт:
—проведення інвентаризаціївикидів забруднюючих речовин в атмосферу;
—нормування викидів напідставі розрахунків розсіювання і обліку фонових концентрацій.
Інвентаризація має на своїй меті отримання повних і достовірнихданих про джерела виділення (технологічному устаткуванні), джерелах забрудненняатмосфери (димарі, вентиляційні установки), розподілі їх по територіїпідприємства (привласнення координат Х, У), а також відомостей про параметривикидів газоповітряних сумішей (лінійна (м/с) і об'ємна (куб.м/с) швидкості,температура, висота (м) над рівнем землі, діаметр гирла (м) джерела викиду,кількості ( г/с і т/г)) і склад викидів.
При проведенні інвентаризації керуються наступними положеннями:
—відповідальність заповноту і достовірність даних інвентаризації несе керівник підприємства;
—інвентаризація повиннапроводитися періодично, один раз в п'ять років;
—при проведенніінвентаризації підприємство зобов'язано врахувати всі поступаючі в атмосферузабруднюючі речовини;
—при інвентаризаціївикидів повинні використовуватися безпосередні інструментальні виміри. Увипадках відсутності інструментальних методик допускається вживання розрахунковихгалузевих методик.
Остання вимога на практиці не виконується. Практика показує, щоодні інгредієнти переважно визначати розрахунковим способом ( наприкладсірчистий ангідрид і бензин від котельної, що працює на мазуті, органічніречовини (толуол, бензол, ацетон і ін.) — від виробництва забарвлення), а інші— інструментальним (діоксид азоту і оксид вуглецю від котельних, деревний іметалевий пил від деревообробки і металообробки).
Матеріали інвентаризації супроводжуються технічним звітом пообґрунтовуванню повноти і достовірності даних.
При використовуванні розрахункового методу додаються розрахунки,виконані відповідно до діючої нормативно-методичної документації, вустановленому порядку злагодженої Міністерством природних ресурсів РФ.Розрахунки представляються в повному об'ємі, окремо по кожному джерелу іінгредієнту. У складі технічного звіту представляються довідки про витрату,типі, складі сировини, що використовується, матеріалів, палива, про основнітехнічні характеристики встановленого обладнання.
У основі розрахункових методів визначення викидів відтехнологічних процесів лежать величини питомих виділень забруднюючих речовин наодиницю обладнання в одиницю часу (металообробка, деревообробка), питомівиділення на одиницю сировини і матеріалів (зварка, лудіння, литво металів іпластмас), питомі виділення з одиниці поверхні (гальваніка, миття паливноїапаратури).
При використовуванні інструментального методу у складі технічногозвіту представляються протоколи вимірів концентрацій, оформлені відповідно додіючого порядку, з вказівкою місць, кількості і тривалості відбору проб,використаних методів визначення концентрацій, приладового забезпечення.
У випадках, коли існуючі викиди у складі проекту кваліфіковані якПДВ і за минулий після узгодження період (за 5 років) не відбулося їхзбільшення, не змінився склад викидів, умови їх надходження в атмосферу —можлива пролонгація дії проекту нормативів ГДВ.
На підстав злагоджених даних інвентаризації розробляється проектнормативів викидів.
Нормування викидів припускає на першому етапі визначення величинимаксимальних приземних концентрацій, які створюють викиди підприємства в зонінайближчою жилою забудови або на території, що особливо охороняється, —природному комплексі, пам'ятнику історії і культури, рекреаційній зоні і ін.Визначення величин приземних концентрацій проводиться відповідно до «Методикирозрахунку концентрацій...», використовуванням автоматизованих програмрозрахунків розсіювання (найбільш часто програми, що використовуються, — «Еколог»і «Гарант»).
Якщо викид даної конкретної речовини з даного конкретного джерелапри розсіюванні (з урахуванням фону) створює в приземному шарі житловоїзабудови концентрацію, що не перевищує нормативу якості атмосферного повітря,цей викид кваліфікується як гранично допустимий — ГДВ. Якщо викид з урахуваннямфону при розсіюванні створює в приземному шарі концентрацію, що перевищує санітарно-гігієнічнийнорматив ГДК — він кваліфікується як тимчасово злагоджений (ТЗВ). В цьомувипадку у складі проекту нормативів викидів необхідно науково обґрунтувативеличину необхідного зниження викиду для досягнення гранично допустимоївеличини і запланувати заходи, що забезпечують це скорочення.
Якщо проект нормативів викидів виконаний відповідно до вимогдіючої нормативно-методичної документації — відділом нормування і дозволівготується Висновок про узгодження проекту і видається Дозвіл на викид.Обов'язковим доповненням до. Дозволу, що встановлює наднормативні викиди, єплан заходів щодо досягнення нормативів гранично допустимих викидів. Контрольза виконанням запланованих проектом заходів лежить на інспекції по охороніатмосферного повітря.
Вимоги водозахисного законодавства
Охорона поверхневих вод на підприємствах автомобільного транспортуповинна здійснюватися відповідно до ГОСТ 17.1.3.13-86 «Охорона природи.Гідросфера. Загальні вимоги до охорони поверхневих вод від забруднення» і «Правиламиохорони поверхневих вод». Умови відведення поверхневих стічних вод повиннібути злагоджені з регіональним органом по охороні природних ресурсів іорганами, що експлуатують каналізаційні і водостічні мережі і відповідати СНіП2.04.03-85 «Каналізація. Зовнішні мережі і споруди» і діючим правиламприйому стічних вод в мережі водовідведення. Технічні умови під'єднування доміських мереж водопроводу, Каналізації і водостоку повинні бути злагоджені зорганами, що експлуатують ці мережі, відповідно до затверджених правилкористування вказаними мережами і прийому в них стічних вод.
Збір поверхневих зливових стічних вод повинен забезпечуватися зі всієїплощі підприємства шляхом прокладки зливової каналізаційної мережі абостворення відповідних ухилів території для напряму стоку на очисні споруди.Експлуатація без обладнання їх очисними спорудами забороняється.
На підприємстві повинне проводитися своєчасне очищенняканалізаційних мереж і очисних споруд від опадів і уловлених нафтопродуктів,заміна фільтруючих матеріалів. Очисні споруди повинні забезпечувати затвердженінормативні параметри якості очищення стічних вод. Власники підприємства повинніорганізовувати лабораторний контроль хімічного складу стічних вод, щоскидаються у водні об'єкти, на рельєф місцевості, в підземні горизонти,каналізаційні і водостічні мережі. Відбір проб і хімічний аналіз стічних воддля контролю за ефективністю роботи очисних споруд проводиться відповідно додіючих Гостів, нормативних і методичних документів (ГОСТ 17.1.5.05.-85). Умовивідбору проб повинні обмовлятися завчасно при висновку договорів зхіміко-аналітичними лабораторіями. У разі виявлення погіршення якості очищеннястічних вод над встановленими нормативами скидання, робота підприємстваприпиняється до усунення порушень.
Нормативи скидання забруднюючих речовин, що скидаються в міськуканалізацію і міську зливову мережу, визначаються правилами прийому стічних водв ці мережі, нормативно-правовими актами, і закріплюються в договорахабонування, ув'язнених з власником мереж.
Екологічні вимоги по поводженню з відходами виробництва іспоживання
Накопичення відходів і порядок поводження з ними на підприємствахавтосервісу повинен здійснюватися відповідно до нормативних документів «Граничнікількості накопичення промислових відходів на території підприємства, М., 1985 г.», «Граничний вміст токсичних з'єднань в промислових відходах в накопичувачах,розташованих зовні території підприємств. М., 1985 г.», «Порядок накопичення, транспортування, знешкодження і поховання токсичнихпромислових відходів. Мінохоронздоров'я СРСР, М., 1985 р.»
Підприємства повинні мати дозвіл на зберігання і вивіз промисловихвідходів, для отримання якого йому необхідно провести інвентаризацію утвореннявідходів і розробити проект лімітів розміщення відходів на територіїпідприємства.
У процесі своєї діяльності підприємства повинні здійснювати облік,збір, зберігання і вивіз відходів з дотриманням нормативів, правил і іншихвимог по поводженню з промисловими відходами.
Кількість відходів, знайдених розміщеними в несанкціонованихмісцях, визначається держінспекторами розрахунковим методом або інструментальнимвиміром. При виявленні фактів самовільного розміщення відходів внесанкціонованих місцях держінспектор має право припинити розміщення відходів ізастосовувати до винних відповідні санкції.
Вивіз промислових відходів, побутового сміття повиненздійснюватися організацією, що має відповідну ліцензію, в місця, визначені дляїх утилізації або переробки.
Вимоги до встановлення санітарно-захисних зон
Санітарно захисна зона (СЗЗ) — це особлива функціональна зона, щовідділяє підприємство від зони або від інших зон функціональноговикористовування території з нормативно закріпленими підвищеними вимогами доякості навколишнього середовища.
СЗЗ встановлюється в цілях зниження рівня забруднення атмосферногоповітря, рівнів шуму і інших чинників негативної дії до гранично допустимихзначень на межі з територіями за рахунок забезпечення санітарних розривів іозеленення територій.
Встановлення меж СЗЗ проводиться по сукупності всіх видівтехногенних дій об'єкту на оточуючу середовище і здоров'я населення.
Розробка проекту СЗЗ підприємства (груп підприємств) виконуєтьсяна підставі оформленого в установленому порядку договору (контракту) настворення проекту, що є переліком організаційних, економічних і правовихположень, що встановлюють функціонально-технологічне і юридичне закріпленнязобов'язань, прав і відповідальності сторін на період дії договору (контракту).
Договір (контракт) полягає проектною організацією із замовникомпроекту, яким можуть бути безпосередньо інвестор (прямий договір підряду абосубконтракт) або інші юридичні особи (договір субпідряду або контракт), щомають необхідні фінансові кошти.
Замовник з участю організації, що виконує розробку проекту СЗЗ,повинен здійснити його узгодження з органами державного нагляду з оплатоювідповідних витрат.
Узгодження повинні бути оформлені у вигляді текстових і графічнихдокументів (акти, протоколи, довідки, листи, висновки, штампи і написи напланах і т.д.)
У СЗЗ діє режим обмеженої господарської діяльності.
Проект СЗЗ підприємства повинен містити наступні розділи:
—загальні відомості пропідприємство;
—аналіз функціональноговикористовування території в районі розташування підприємства;
—коротка характеристикаприродно-екологічних особливостей територій;
—оцінка раніше виконанихрозрахунків меж СЗЗ;
—розрахунок СЗЗ по чинникузабруднення атмосферного повітря;
—розрахунок СЗЗ по чинникушумової дії;
—розрахунок СЗЗ по іншихчинниках негативної дії;
—аналіз водоспоживання іводовідведення;
—утворення виробничихвідходів;
—заходи щодо зниженнянегативної дії на середовище незаселеного;
—обґрунтовування меж СЗЗпо сукупності показників;
—заходи щодо планувальноїорганізації і впорядкування СЗЗ;
—організаціясанітарно-гігієнічного контролю на межі СЗЗ і на території житлової забудови,прилеглої до СЗЗ;
—табличні матеріали;
—графічні матеріали, утому числі:
• схема функціонального використовування території в районірозташування підприємства;
•генеральний планпідприємства;
•схема розміщення джерелвикидів і забруднення атмосферного повітря (існуюче положення і прогноз);
•схема розміщення джерелшуму, вібрації, ЕМП, радіації, і зони їх дії (існуюче положення і прогноз);
•схема по встановленнюмежі СЗЗ;
•схема планувальноїорганізації СЗЗ;
•план впорядкування іозеленення СЗЗ;
•схема розміщення постівсанітарно-гігієнічного контролю.
Регламентований розмір СЗЗ визначається в першу чергу класомпідприємства або виробництва по приведеній в класифікації. Цей клас залежитьвід характеру виробництва, що визначає склад шкідливих дій, діапазону питомихвикидів і ін. У ряді випадків розміри СЗЗ диференційовані залежно відпотужності виробництва.
Відповідно до цієї класифікації більшість виробництв, підприємстві об'єктів можуть бути віднесені до одного з п'яти класів. Для об'єктів(підприємств, виробництв), віднесених до якого-небудь з цих класів, встановленінаступні розміри СЗЗ:
для об'єктів I класу — 2000 м;
для об'єктів II класу — 1000 м;
для об'єктів III класу — 500 м;
для об'єктів IV класу — 300 м;
для об'єктів V класу — 100 м.
Для окремих виробництв, підприємств і об'єктів, неохарактеризованих в класифікації, розміри їх СЗЗ можуть встановлюватисярегіональними або відомчими нормативними документами, злагодженими в установленомупорядку органами держсанепіднадзора, а для підприємств I і II класів —Мінохоронздоров'я України. Якщо діючі на підприємстві виробничі процеси несупроводжуються негативною дією на оточуючу середовище (виділенням забруднюючихречовин, шуму, випромінювання, статичної електрики і т.д.). не є пожежо- івибухонебезпечними і не вимагають пристрою залізничних під'їзних колій, зарішенням органів саннадзора для нього встановлюється мінімальний розмір СЗЗ.При розміщенні такого підприємства в межах території відстань від меж займаноїїм ділянки до житлових будинків слідує приймати не менше 50 м.
Розмір СЗЗ встановлюється з урахуванням можливостей перспективногорозвитку підприємства.
Розміри СЗЗ підприємства визначаються у напрямі житлової забудовиі інших зон з нормативно певними підвищеними вимогами до якості навколишньогосередовища.
Питання про необхідність встановлення СЗЗ в інших напрямахрозв'язується з урахуванням можливості будівництва на відповідних територіяхжитла або виникнення інших зон з нормативно певними підвищеними вимогами доякості навколишнього середовища.
Якщо, відповідно до передбачених технічних рішень і розрахунків забрудненняатмосфери, рівнів шуму і ін., розміри СЗЗ для підприємства виходять більше, ніжрозміри, встановлені, то необхідно переглянути проектні рішення і забезпечитивиконання вимог за рахунок зменшення кількості викидів шкідливих речовин ватмосферу, мінімізації шуму і інших видів дій. Якщо і після додатковогоопрацьовування не виявлені технічні можливості забезпечення розмірів СЗЗ, щовимагаються санітарними нормами, то розмір СЗЗ приймається відповідно дорезультатів розрахунку забруднення атмосфери, рівнів шуму і ін. і підтвердженнірозрахункових даних натурними вимірами за узгодженням з органами Держсанепіднадзора.
Необхідність збільшення розмірів СЗЗ в порівнянні з нормативнимивизначається:
—наявністю моральнозастарілого технологічного обладнання на діючому підприємстві або його окремихцехах, що не забезпечує якість атмосферного повітря території відповідно донормативів;
—низькою ефективністюгазопилоуловлюючого обладнання і відсутністю технічних рішень по зниженнюзабруднення атмосферного повітря до гігієнічних нормативів;
—несприятливим по пануючихнапрямах вітру взаєморозташуванням промислових територій;
—перевищенням ГДК вмісту ватмосфері хімічних речовин і ГДУ шуму, вібрації, електромагнітних випромінюваньі інших шкідливих фізичних чинників за межами нормативної СЗЗ при неможливостізниження рівня забруднення технічними засобами.
Визначення меж СЗЗ підприємств автомобільного транспортупроводиться у декілька етапів:
—визначення нормативноїСЗЗ;
—визначення розміру СЗЗ починнику хімічного забруднення атмосферного повітря розрахунковим шляхом (зпідтвердженням натурними вимірами);
—визначення розміру СЗЗ починнику шуму розрахунковим шляхом або натурними вимірюваннями;
—визначення розміру СЗЗ починнику інших фізичних дій (іонізуюче випромінювання, ЕМІ, інфразвук та ін.);
визначення інтегральної СЗЗ з урахуванням всіх перерахованихчинників по найбільшому видаленню факторних меж.
Після встановлення меж СЗЗ по окремих чинниках слід встановитиінтегральну межу СЗЗ, оцінити можливість розміщення виробничого об'єкту взабудові, що склалася, відповідно до нормативних вимог і дати пропозиції, пореорганізації, в т.ч.:
—по висновку дитячих ілікувальних установ з СЗЗ;
—відселенню мешканців зжитлових будинків, що потрапляють в СЗЗ;
—висновку виробничихоб'єктів, цехів, ділянок;
—перепрофілюваннювиробництв, окремих цехів, ділянок під менш шкідливу з гігієнічної точки зоруабо нешкідливу і маловідхідну технологію.
Проект організації СЗЗ включає:
—заходи щодо впорядкуванняі озеленення СЗЗ;
—пропозиції пофункціональному, будівельному, ландшафтному зонуванню і планувальнійорганізації території;
— розрахунок витрат на організацію СЗЗ з включенням в нихвартості озеленення і впорядкування території, а також витрат, пов'язаних з вилученнямземель під організацію СЗЗ і винесенням житла, дитячих, лікувальних і іншихустанов, розміщення яких в СЗЗ не допускається; черговість виконання робіт.
У проекті (робочому проекті) організації і впорядкування СЗЗрозв'язуються наступні питання:
— уточнюються намічені в ТЕО функціональне, будівельне,ландшафтне зонування і планування території з урахуванням проектнихпланувальних розробок, що передували виконанню проекту (проекту детальногопланування промислового вузла, промислового району і інших проектівпланування);
—встановлюються типи іконструкції посадок, підбирається асортимент дерев, чагарників, квітковихрослин і газонних трав, розробляється агротехніка робіт по озелененню і доглядуза насадженнями в перший рік після посадки, визначається об’єм- робіт і потребав матеріалах для озеленення;
—розробляються заходи щодомаксимального збереження і ефективного використовування в захисних ціляхіснуючих зелених насаджень з визначенням об'єму робіт по їх реконструкції;
—передбачаються заходищодо інженерної підготовки озеленювання територій, не придатних для озелененняв їх природному вигляді. Інженерна підготовка виконується з максимальнимзбереженням існуючого рельєфу;
—на окремих ділянкахзелених насаджень, якщо це необхідне, проектуються експлуатаційні дороги, а наділянках, призначених для транзитного руху населення — пішохідні дороги іелектроосвітлення;
—розв'язується організаціяполиву зелених насаджень, визначаються норми, методи і способи зрошування;залежно від вибраного способу зрошування розробляється проект відкритої абозакритої поливальної мережі, визначається об'єм робіт і потреба в матеріалах іустаткуванні для поливу, а також кількість поливомийних машин для поливунасаджень на ділянках, де не передбачається будівництво поливальної мережі;
—визначають штати виробничого персоналу по догляду занасадженнями, потреба в машинах і механізмах для відходу;
—розв'язуються питанняорганізації озеленювальних робіт;
—визначається вартістьозеленення;
—складається записка пояснення, в якій стисло висловлюється змістпроекту.
На генеральному плані показуються межі факторних розрахункових зондії, СЗЗ і зони обмеження, існуючі (що зберігаються і підлягаючі зносу) іпроектовані будівлі і споруди, інженерні комунікації, зелені насадження,приводиться баланс площ територій. На планах функціонального, будівельного іландшафтного зонування показується містобудівне зонування території СЗЗ.
На плані інженерної підготовки показуються ділянки виробництваземельних робіт, дренажна мережа і відображаються заходи щодо інженерноїпідготовки, передбачені проектом.
На плані озеленення показуються існуючі, реконструюються іпроектовані насадження з вказівкою типів посадок, варіантів схем змішеннядеревно-чагарникових порід.
На плані впорядкування показуються проектовані дороги і даютьсятипи дорожніх покриттів.
На плані електричних мереж показуються точки підключення до джерелживлення і траси основних мереж.
На плані поливальної мережі показуються точки підключення доджерел водопостачання, трасування магістральних мереж, а також насосні станціїі інші споруди. При незначній насиченості креслень окремих розділів проектувони можуть бути суміщені.
Планувальна організація СЗЗ окрім виконання основної задачі —захисти населення від негативних дій промислових об'єктів — повинна такожвідповідати вимогам архітектурно-композиційної ув'язки житлових районів міста зпромисловими підприємствами.
При плануванні СЗЗ слід враховувати, що одним з важливих чинників,що забезпечують захист навколишнього середовища міста від промислових дій, єозеленення території газостійкими деревно-чагарниковим і насадженнями.
Захисне озеленення СЗЗ деревно-чагарниковими насадженнями повиннезаймати площу для зон вширшки:
до 300 м — не менше 60%;
від 300 до 1000 м — не менше 50%;
від 1000 до 3000 м — не менше 40%.
Планувальна організація СЗЗ ґрунтується на зонуванні її територіїз виділенням трьох основних зон:
—промислового захисногоозеленення (13-56%) загальної площі СЗЗ;
—планувальноговикористовування (11-45%).
Зона планувального використовування у свою чергу підрозділяєтьсяна наступні підзони:
—призаводська підзона;
—підзона промисловогоозеленення;
—підзона санітарнихобмежень планувального використовування;
—підзона супутніхпромислових підприємств;
—підзона комунальнихоб'єктів для обслуговування;
—підзона захисногоозеленення і суспільного центру.
Транспортно-комунікаційні смуги повинні займати 3-5% загальнійплощі СЗЗ. В санітарно-захисній зоні створюються коридори провітрювання,особливо у напрямі пануючих вітрів.
Об'єкти, розміщення яких в межах СЗЗ дозволено, не повинні займатибільше 30% території СЗЗ.
Територія СЗЗ повинна упорядкувати і озеленює за проектомвпорядкування, що розробляється у складі проекту організації СЗЗ підприємства.Проект впорядкування і вибір зелених насаджень слід складати відповідно додіючих вимог.
При проектуванні впорядкування СЗЗ слід передбачати збереженняіснуючих зелених насаджень. З боку території належить передбачити смугудеревно-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м — не менше 20м.
Рослини, що використовуються для озеленення СЗЗ, повинні бути ефективнимив санітарному відношенні і достатньо стійкими до забруднення атмосфери і ґрунтівпромисловими викидами.
З метою визначення ступеня дії підприємства на прилеглі райони натериторії СЗЗ організовується контроль за основними параметрами навколишньогосередовища: рівнем забруднення атмосферного повітря, рівнем шуму, якістю води уводних об'єктах, забрудненням ґрунтів і т.д. шляхом створення постійних постівабо маршрутних пунктів.
Контроль здійснюється спеціалізованими службами підприємства зпроведенням аналізів у відомчих лабораторіях. Контрольні аналізи здійснюютьлабораторії територіальних органів Мінохоронздоров'я Росії. Результатибагаторічних (не менше ніж річних) систематичних наглядів по контролю діїпідприємства на оточуючу середовище і здоров'я населення можуть бутивикористані при коректуванні розмірів СЗЗ.
Екологічні вимоги по охороні і змісту зелених насаджень
Залежно від функціонального призначення, соціально-екологічної,історико-культурної значущості, озеленюючі території підрозділяються на трирізні категорії.
Для кожної категорії визначаються:
—заходи за змістом іохороні зелених насаджень;
—нормативи витрат на змістзелених насаджень.
Екологічні вимоги до різних видів діяльності підрозділяються на:
—вимоги по охороні зеленихнасаджень;
—вимоги по створеннюзелених насаджень;
— вимоги за змістом зелених насаджень.
Охорона зелених насаджень — це система адміністративно-правових,організаційно-господарських, економічних, архітектурно-планувальних іагротехнічних заходів, направлених на збереження, відновлення або поліпшеннявиконання насадженнями певних функцій.
Власники, власники, користувачі земельних ділянок, на якихрозташовані зелені насадження, зобов'язані здійснювати контроль за їхполяганням, забезпечувати задовільне полягання і нормальний розвиток зеленихнасаджень.
Юридичні власники озеленюючих територій зобов'язані:
— забезпечити збереження насаджень;
— забезпечити кваліфікований догляд за насадженнями,доріжками і устаткуванням, не допускати складування будівельних відходів,матеріалів, побутових відходів і т.д.;
—у літній час і в сухупогоду поливати газони, квітники, дерева і чагарники;
—не допускати толоченнягазонів і складування на них будівельних матеріалів, пісків, сміття, сніги,сколовши льоду і т.д.;
у всіх випадках вирубку і пересадку дерев і чагарників,вироблюваних в процесі змісту і ремонту, здійснювати відповідно до вимог Правилі технологічного регламенту, злагодженого з Регіональною службою захистурослин.
На озеленюючих територіях забороняється:
—складувати будь-якіматеріали;
—застосовувати чистий торфяк рослинний ґрунт;
—влаштовувати звалищасміття, сніги, льоду, за винятком чистого Снігу, одержаного від розчищаннясадово-паркових доріжок;
—використовувати роторніснігоочищувальні машини для перекидання снігу на насадження, використовуванняроторних машин на прибиранні озеленюючих вулиць і площ допускається лише занаявності на машині спеціальних спрямовуючих пристроїв, що запобігаютьпопаданню снігу на насадження;
—скидати сніг з дахів на ділянки,зайняті насадженнями, без вживання заходів, що забезпечують збереження дерев ічагарників;
—спалювати листя, змітатилистя в лотки в період масового листопаду, засипати ними стовбури дерев ічагарників (доцільно їх збирати в купи, не допускаючи рознесення по вулицях,видаляти в спеціально відведені місця для компостування або вивозити назвалище);
—скидати кошторисів і іншізабруднення на газони;
— ходити, сидіти і лежати на газонах (виключаючи лугові),влаштовувати ігри;
— розпалювати багаття і порушувати правила протипожежноїохорони;
—підвішувати на деревахгамаки, гойдалки, вірьовки для сушки білизни, забивати в стовбури дерев цвяхи,прикріплювати рекламні щити, електропроводи, електрогірлянди з лампочок,гірлянди прапорців, колючий дріт і інші огорожі, які можуть пошкодити деревам;
—здобувати з дерев сік,смолу, робити надрізи, написи і наносити інші механічні пошкодження;
—рвати квіти і ламатигілки дерев і чагарників;
—розоряти мурашники,ловити і знищувати птахів і тварин;
—застосовувати будь-якіпестициди на територіях дитячих, спортивних, медичних установ, шкіл,підприємств громадського харчування, водозахисних зон річок, озер і водосховищ,зон першого і другого поясів санітарної охорони джерел водопостачання, вбезпосередній близькості від житлових будинків і повітрозабірних пристроїв;
—проводити розривання дляпрокладки інженерних комунікацій, без узгодження за встановленими правилами;
—проїзд і стоянкаавтомашин, мотоциклів, інших видів транспорту (окрім транзитних доріг загальногокористування і доріг, призначених для експлуатації об'єктів).
Забороняється юридичним і фізичним особам самовільна вирубка іпосадка дерев і чагарників.
При виробництві будівельних робіт будівельні і інші організаціїзобов'язані:
—погоджувати з власникомтериторії початок будівельних робіт в зоні зелених насаджень і повідомляти їхпро закінчення робіт не пізніше, ніж за два дні;
захищати дерева, що знаходяться, на території будівництва,суцільними щитами заввишки 2 м.
Трикутник щитів мати свій в розпорядженні на відстані не менше 0,5 м від стовбура дерева, а також влаштовувати дерев'яний настил навкруги захищаючого трикутникарадіусом 0,5 м;
— при мощенні і асфальтуванні міських проїздів, площ, дворів,тротуарів і т.п. залишати навкруги дерева вільні простори діаметром не менше 2 м з подальшою установкою залізобетонних грат або іншого покриття;
—викопала траншей припрокладці кабелю, каналізаційних труб і інших споруд проводити від стовбурадерева при товщині стовбура до 15 см на відстані не менше 2 м, при товщині стовбура більше 15 см — не менше 3 м, від чагарників — не менше 1,5 м, рахуючи відстань від підстави крайньої скелетної гілки;
—при реконструкції ібудівництві доріг, тротуарів, трамвайних ліній і інших споруд в районі існуючихнасаджень не допускати зміни вертикальних відміток проти існуючих більше 5 см при пониженні або підвищенні їх. В тих випадках, коли засипка або оголення кореневої системинеминучі, в проектах і кошторисах передбачають відповідні пристрої длязбереження нормальних умов зростання дерев;
—не складувати будівельніматеріали і не влаштовувати стоянки машин і автомобілів на газонах, а також навідстані ближче 2,5 м від дерева і 1,5 м від чагарників. Складування горючих матеріалів проводиться не ближче 10 м від дерев і чагарників;
—під'їзні шляхи і місцядля установки підйомних кранів розташовувати зовні насаджень і не порушувативстановлені огорожі дерев;
—роботи в зоні кореневоїсистеми дерев і чагарників проводити нижче за розташування основного скелетногокоріння (не менше 1,5 м від поверхні грунту), не ушкоджуючи кореневої системи;
— зберігати верхній рослинний грунт на всіх ділянках новогобудівництва організувати зняття його і буртує по краях будівельного майданчика.Рослинний грунт, що забуртував, передавати підприємствам зеленого господарствадля використовування при озелененні цих або нових територій.
Нові посадки, особливо дерев на прибудинкових територіях, повинніпроводитися за проектами в: встановленому порядку.
Всі роботи по новому будівництву, реконструкції і капітальномуремонту, пов'язані з розриттям, можуть проводитися тільки після отриманнявідповідних дозволів.
Роботи із створення зелених насаджень обов'язково повинні включатинаступні види робіт:
—підготовка і оформленнядозвільної документації;
—роботи по плануванню ірозчищанню території;
—роботи по забезпеченнюзбереження існуючих зелених насаджень;
—видалення сухостійних і аварійнихдерев;
—роботи по збереженнюродючого шару грунтів;
—роботи по контролю іполіпшенню полягання рослинного грунту;
—роботи по підготовціпосадочних місць;
—посадка рослин,відповідних встановленим нормативам і вимогам;
Роботи по догляду за зеленими насадженнями, пов'язані зпроведенням агротехнічних заходів, здійснюються спеціалізованими організаціямина підставі ліцензії на право заняття даним видом діяльності.
Роботи за змістом зелених насаджень підрозділяються на:
—зміст дерев і чагарників;
—зміст газонів;
—зміст квітників;
— підвищення життєздатності рослин в місті.
ВИКОРИСТАНАЛІТЕРАТУРА
1. Бабусенко С.М. Проектированиеремонтно-обслуживающих предприятий. – М.: Агропромиздат, 1990.
2. Забруснов А.П. Техника безопасности при ТО машин. –М.: Россельхосиздат 1974. — 192с.
3. Канарчук В.Е. та ін. «Основи технічногообслуговування і ремонту автомобілів. » У 3.кн. Кн. 1. Теоретичні основи.Технологія: підручник.-К.: Вища шк., 1994. — 342с.
4. Лєхман С.Д., Рубльов В.І., Рябців Б.І., «Запобіганняаварійності і травматизму у сільському господарстві». – Київ: Урожай 1993р., 270 с.
5. Охорона праці в сільському господарстві // Збірканормативних актів. Київ, «Варта», 1996р.-590ст.
6. Справочник по ремонто-обслужающему производствуАгропромы- шленого комплекса. А.П. Корча, В.К. Чумак, А.Г. Ошколо,М.С.Гутарович – К.: Урожай 1988. – 240с.