Миколаївськийдержавний гуманітарний університет ім. П. Могили
Факультетеколого-медичних наук
Кафедраекології та природокористування
КУРСОВАРОБОТА
здисципліни „Теорія екологічних систем”
Тема
„ДОСЛІДЖЕННЯСОЦІОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ СВИНОКОМПЛЕКСУ В БАШТАНСЬКОМУ РАЙОНІ”
Виконавець:
студентка 521 гр.
Макарова А. А
Керівник:
ДобровольськийВ.В.
Миколаїв2008
Зміст
Анотація
Вступ
Перелік опрацьованої літератури
Загальна характеристика екосистеми
Структура екосистеми
Властивості та показники складовихекосистем
Екологічні характеристики
Чисельні рішення
Висновки
Перелік використаної літератури
Додатки
Анотація
Метою курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексув Баштанському районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схемутериторії розташування екосистеми, обгрунтовано її межі, розробленоструктурно-ієрархічну схему цієї системи, обгрунтовано екологічніхарактеристики свинокомплексу і його складових, визначено властивостіекосистеми і вирішені практичні задачі, які допомогли проаналізувати екологічнусистему. Отримані результати довели, що екологічна система може існувати, але знегативним навантаженням на навколишнє середовище.The summary
The purpose ofcourse work is the analysis of sozioecological system pig-complex in areaBashtanska. For achievement of the purpose the card — circuit of territory ofan arrangement еcosystem, substantiatedher borders, the structural — hierarchical circuit has been developed of thissystem, substantiated ecological characteristics pig-complex and his compound,its determined properties еcosystemand practical problems which have helped to analyse ecological system aresolved. The received results have finished, that the ecological system canexist, but with negative loading on an environment.
Вступ
Проблема харчів завжди займала перше місце у світі. Адже, одним зголовних викликів нашого часу є забезпечення продовольством всього людства,кількість яких в 2050 році по експертним оцінкам досягне 9 млрд. чоловік[1].
Значна частинанаселення України і в ХХІ ст. не може придбати достатню кількість харчів длязабезпечення фізіологічних потреб та отримати науково обґрунтовану добовукількість калорій (Енергетична цінність раціону 1/5 населення України складає2100 ккал, що за визначенням ВООЗ нижче за межу бідності[2].). При цьому,головною проблемою є не відсутність продовольства взагалі, а бідністьнаселення, яке витрачає понад 2/3 і більше місячного доходу на харчування.Вважається, що отримання достатньої кількості продуктів відповідної якості єправом кожної людини.
Згідно концепціїнедостатнього харчування виділяється 4 види неправильного харчування: 1)переїдання; 2) вторинне недостатнє харчування; 3) дієтична незабезпеченість; 4)недоїдання. Останній є найнебезпечнішим видом, особливо для дітей, бопризводить до порушень функціонування імунної системи, дистрофії, впливу нарозумовий, духовний і фізичний розвиток.
Згідно данихДержкомстату (2003) в Україні різко знизилося споживання біологічно ціннихпродуктів тваринного походження, відбувається дефіцит тваринного білка[2].
Це можна було бвирішити розвиваючи галузь свинарства. Ці тварини швидко розмножуються і непотребують великих витрат, але якщо будуть задіяні новітні технології, тобтосвинокомплекси і їхня продукція були б екологічно чистими для навколишньогосередовища і здоров’я людей.
Такий свинокомплекснамагалися побудувати в Баштанському районі. Так як це питанням дуже маловивчене, ним тільки почали цікавитися, я вирішила його дослідити.
Отже, метою моєкурсової роботи є аналіз екологічної системи свинокомплексу в Баштанськомурайоні.
Для досягнення метинеобхідно вирішити наступні завдання:
· розробити карту-схемутериторії розташування екосистеми;
· обґрунтувати межіекологічної системи;
· розробити структурно-ієрархічнусхему екологічної системи;
· визначити зв’язкиекологічної системи;
· обґрунтувати екологічніхарактеристики системи і її складових;
· визначити властивостіекологічної системи;
· вирішити практичні задачів межах аналізу екологічної системи[3].
Отже, ця тема є доситьактуальна і потребує вирішення.
Загальна характеристика соціоекосистеми
Будь-яка екологічнасистема займає певну територію та об’єм і відокремлена від сусідніх системприродними або антропогенними кордонами. Кордони можуть бути чітко окресленими,або розмитими, стабільними чи рухомими[4].
Комплекс знаходиться вБаштанському районі Миколаївської області. З південного боку від ньогознаходяться землі Держлісгоспу, з інших боків – обмежений землямисільськогосподарського призначення. Найближчими населеними пунктами є м.Баштанка і с. Новогеоргіївка.
Розмірсанітарно-захисної зони становить 2 км і є витриманою за Державними санітарнимиправилами планування й забудови населених пунктів.
Загальна територіякомплексу становить приблизно 30 га[5].
Межі екосистемикомплексу охоплюють і населені пункти (м. Баштанка і с. Новогеоргіївка), іприлеглі території (землі Держлісгоспу і землі сільськогосподарськогопризначення) до нього, щоб в подальшому можна було врахувати вплив на них.
Залежно відрозташування джерела дії зв’язкя бувають різні. Завнішні зв’язки – це, колиджерело знаходиться поза межами системи[4].
Екосистема знаходитьсяпід таким впливом зовнішніх факторів як сонячна радіація, вітер, погодні умовита ін. Але цей вплив є опосередкованим, тобто ніякого значення не має.
Структура соціоекосистеми
Соціоекосистема – це територіальна соціоприроднасаморегульована система, динамічна рівновага якої повинна забезпечуватисялюдським суспільством. Ця система – моноцентрична, її центральним об’єктом єлюдина. Вона складається з двох підсистем – природної (біотичної і абіотичної)та соціально-економічної (населення і господарство).
Ієрархічність(багаторівневість) системи характеризує її морфологію і поведінку – окремірівні обумовлюють певні аспекти її поведінки, а цілісне функціонування єрезультатом взаємодії всіх рівнів. Кожна система, яка є сукупністю складовихнижчого рівня – підсистем, у свою чергу є однією з частин системи наступноговищого рівня – надсистеми, а та теж є лише частиною вище розташованого.
Схематичноієрархічність (декомпозиція) системи представляється у вигляді „ієрархічноготрикутника” (див. Додаток 3). На найнижчому рівні трикутника розташовані„елементи” – найдрібніші складові системи. Характерною особливістю елемента єте, що його не можливо декомпозувати (розділити, розкласти) без руйнування.Елемент – найменша функціональна і структурна одиниця системи.
Безмежна кількістьприродних і штучних об’єктів, кожен з яких може бути складовою не однієїсистеми, утворюють надскладне системне об’ємне мереживо, що можливо представитиу вигляді ієрархічної піраміди систем. Піраміда систем не застигле утворення –вона постійно змінюється внаслідок зникнення, утворення, заміни та переміщеннядеяких складових. В піраміді всі системи взаємодіють між собою, що іще більшеускладнює поведінку систем і їх складових.
Внутрішні зв’язкивідзеркалюють взаємовідносини між складовими екосистеми та між екосистемою і їїдовкіллям. В реальних системах внаслідок взаємопов’язаності складових прямізв’язки утворюють складні ланцюги і мережі, а з урахуванням зворотних –замкнені контури.
Горизонтальні зв’язкихарактеризують взаємовплив складових одного ієрархічного рівня, наприклад,зв’язки між організмами однієї популяції. Вертикальні зв’язки в такому випадкуміж окремими організмами і популяцією цих організмів відзеркалюють впливорганізму на властивості популяції (і навпаки)[4].
Зв’язки між складовимипредставляються у вигляді окремих схем, на яких рух речовини, енергії іінформації зображено лініями із стрілками – горизонтальними між складовимиодного рівня і вертикальними – між представниками різного ієрархічногорівня[3].
У якості прикладурозглянемо горизонтальні і вертикальні або соціологічні і технологічні зв’язкив локальній соціоекосистемі свинокомплексу (див. Додаток 4), в якій відображенодуалізм людини. Для спрощення схеми природну підсистему представимо лише однієюскладовою – літосферою і елементами NН4, Н2S і СО2 атмосфери,а штучну підсистему – комплексом, соціальним утворенням і людиною.
Комплекс має найбільшезабруднююче джерело – це гноєзбірник, де збираються рідкі відходи від свиней, зяких роблять рідкі добрива і які виділяють газоподібні забруднюючі речовини.Добрива потрапляють у грунт. Це є позитивна реакція впливу на вплив фактору. Втой же час забруднюючі речовини діють навпаки, тобто негативно впливають наелементи NН4, Н2S і СО2 і людину, але останняможе зменшити або зовсім припинити потік забруднюючих речовин з комплексу. Це єтехнологічними зв’язками. А також людина може залежати від комплексу: працюватитам, отримувати заробітну плату і доходи у місцевий бюджет. Це є соціологічнимизв’язками.
Розглянутий прикладдозволяє зробити такий висновок, що наявний комплекс покращує матеріальнезабезпечення населення, але разом з тим збільшує негативний вплив на середовищепроживання людей.
Властивості та показники складових екосистем
Для всіх складовихекологічної системи, починаячи з елементів і до підсистем найвищого рівнянеобхідно встановити властивості і показники[3].
Властивість – сторона предмету, яка обумовлює йоговідміну чи схожість з іншими предметами і проявляється під час взаємодії зними. Властивість – це категорія, що характеризує фізичну, хімічну, біологічнучи комплексну відмінність від іншого. Комплексною властивістю є якість, щохарактеризує об’єкт у цілому, а не окремі його властивості. Кількіснавластивість оцінюється з допомогою показника (ків). Головними з безлічівластивостей системи є цілісність, ієрархічність, функціональність,самоорганізованість, відкритість, продуктивність, енергозабезпеченість,саморегульованість, емерджентність[4].
Екологічній системісвинокомплексу належать такі властивості як цілісність, ієрархічність,функціональність, продуктивність, енергозабезпеченість, саморегульованість іемерджентність.
Цілісність іфункціональність не потрібно характеризувати, тому що вони були доведені урозділі 2 завдяки обгрунтуванню меж екологічної системи.
Ієрархічність (багаторівневість) системи характеризує їїморфологію і поведінку – окремі рівні обумовлюють певні аспекти її поведінки, ацілісне функціонування є результатом взаємодії всіх рівнів. Ця властивістьсхематично представляється у вигляді “ієрархічного трикутника”. На найнижчомурівні трикутника розташовані “елементи” – найдрібніші складові системи.Характерною особливістю елемента є те, що його не можна декомпозувати(розділити, розкласти) без руйнування[4]. В екологічній системі свинокомплексуця властивість чітко зображена в Додатку 3.
Продуктивність системи визначається кількістю певноїпродукції, яку виробляє система. Характеризується абсолютною кількістюпродукції, виробленої за певний час, чи її значенням, віднесеним дохарактерного показника системи. Продуктивність системи не постійна і міняєтьсяв залежності від зовнішнього впливу і стану системи[4]. В екологічній системісвинокомплексу – це кількість м’яса за рік, але в даному випадку це наснайменше цікавить, тому продуктивністю комплексу буде кількість відходів, якіутворюються.
Емерджентність системи вказує на здатність отримувати(формувати) нові властивості, яких не було у складових підсистем. Тобто,будь-яка система має дві групи властивостей – спадкові, які перейшли відскладових підсистем і емерджентні (власні)[4]. Наприклад, комплекс – штучнасистема, яка складається з декількох підсистем (гноєзбірника, інфраструктуракомплексу тощо) має 7 головних властивостей, з яких 2 відсутні у підсистемах(енергозабезпеченість, саморегульованість) і є емерджентними. До спадковихвідносяться: продуктивність (як кількість виробляємих відходів), ієрархічність(як взаємозалежність всіх складових).
Енергозабезпеченість– це властивість екологічноїсистеми сприймати, преробляти, засвоювати та транспортувати зовнішню енергію, атакож віддавати її за межі системи[4]. Наприклад, рідкі відходи можна завдякипроцесам бродіння перетворити на біогаз, який можна використовувати як паливо,або як тепло для опалення приміщень комплексу в холодний період року, або взятибільш глобально на опалення навколишніх населених пунктів.
Саморегульованість екологічної системи полягає в її здатностіпристосовуватися до змін навколишнього середовища в певних межах, зберігатиструктуру й функціональні властивості, тобто життєдіяльність в умовах довкілля,чинити опір зовнішньому впливові[4]. В екологічній системі свинокомплексустворюються всі умови для того, щоб він існував. Але ці умови створюютьсяштучно, тому що підводяться штучні підсистеми. Це і газо-, і водо-, іеклектрозабезпеченість, тобто ті ресурси, яких не має у комплекса.
Екологічніхарактеристики
Всі складовіекосистеми взаємопов’язані і взаємовпливові. Тому кожна повинна розглядатися вдвох аспектах – як об’єкт впливу і як джерело впливу одночасно. Як об’єктвпливу будь-яка складова екосистеми відчуває дію інших складових через внутрішнізв’язки і дію позасистемних компонентів середовища через зовнішні зв’язки.Джерела впливу дії по відношенню до об’єкта постають як фактори по лініяхзв’язків. об’єкт не залишається байдужим до дії довкілля – показники йоговластивостей і якості міняються відповідно до кількісних змін діючихфакторів[4].
Екологічніхарактеристики – математичнізалежності властивостей чи показників складових системи від діючих факторів[3].
Спробуємоохарактеризувати споживання води комплексом і порівняти отримані результати зспоживанням цих ресурсів м. Баштанки (див. розділ 6. Чисельні рішення). Цедопоможе створити уявлення, який вплив має свинокомплекс і яке навантаження наінфраструктуру міста, адже він не має власних ресурсів і споживає чужі, тобтоміста.
Під час зберіганнягною в ньому за участю мікроорганізмів відбуваються процеси розпаду виділеньтварин з утворенням більш простих мінеральних з’єднань. Аміачний азотвтрачається під час зберігання гною при розкладанні сечі[6].
Під впливом ферментауреази, який виділяється уробактеріями, сечовина перетворюється в карбонатамонію:
СО(NН2)2+ 2Н2О = (NН4)2СО3.
Карбонат амоніюрозкладається на аміак, вуглекислий газ і воду за рівнянням реакції:
(NН4)2СО3= 2NН3 + СО2 + Н2О[7].
За цим рівняннямреакції можна знайти скільки виділяється утворених речовин (аміаку,вуглекислого газу і води) на 1 кг сечовини (розрахунки див. розділ 6. Чисельнірішення).
Гіпюрова кислота, щоміститься в гної, розкладається на бензойну та амінооцтову кислоти[7]:
С6Н5СОNНСН2СООН+ Н2О → С6Н5СООН + СН2NН2СООН[6].
В свою чергу,амінооцтова кислота розкладається на оцтову або оксіоцтову кислоту й аміак[7]:
СН2NН2СООН+ Н2О → СН2ОНСООН + NН3[6].
Сечова кислота черезряд проміжних продуктів розкладається на вуглекислий газ, гліоксилову кислоту,воду та аміак. Газоподібний аміак звітрюється[7]:
С5Н4N4О3+ С2О2 + Н2О → С4Н6N4О3+ СО2;
гліоксилдіуреїд
С4Н6N4О3+ 2Н2О → 2СО(NН2)2 + НСОСООН.
гліоксилова кислота
Таким чином, всіазотисті з’єднання, що входять в склад гною, можуть розкладатися до вільногоаміаку. Це головне джерело втрати азоту в гної, особливо при неправильному йогозберіганні[6].
Також можна зробитирозрахунки по продуктивності свиней і їх викидам, тобто чи залежить кількістьсвиней від їх викидів у атмосферу. Для цього потрібно розрахувати скільки 1тварина виділяє відходів на добу і на рік. Потім вже буде відома загальнакількість утворених відходів. Це дасть можливість уявити приблизно, яке буде відбуватисязабруднення (див. розділ 6. Чисельні рішення).
Чисельнірішення
За добу комплексспоживає 220 м³ води[5], м. Баштанка – 7100 м³/добу, тобтосвинокомплекс витрачає 10 % води від загальної кількості споживання самогоміста. Це означає, що таке споживання прирівнюється до великого міста.
За формулою хімічноїреакції
(NН4)2СО3= 2NН3 + СО2 + Н2О[7]
можна розрахувати, що
М ((NН4)2СО3)= 36 +60 = 96 г;
М (2NН3) =2 · 17 = 34 г;
М (СО2) = 44 г;
М (Н2О) = 18 г.
Тепер можна знайти %відношення кожної виділеної речовини, що містяться в 1 кг (NН4)2СО3 в рідкому гної:
NН3 = 34/96= 35 %;
СО2 = 44/96= 46 %;
Н2О = 18/96= 19 %.
В середньому однасвинка виділяє 5,5 кг/добу гною, 50000 свиней – 275000 кг/добу.
Висновки
Після аналізусоціоекосистеми свинокомплексу були отримані такі результати, що така системаіснуючи здійснює велике навантаження на навколишнє середовище.
Якщо споживання водибуде залишатися на такому ж рівні, то цей ресурс швидко виснажиться іобладнання вийде з ладу. Потрібне самостійне автономне водозабезпеченнякомплексу.
Велика кількістьсвиней спричиняє великі викиди в атмосферу, що негативно впливає на здоров’ялюдей (виникнення різних хвороб, в тому числі і онкозахворювання) і довкілля.
Ця проблема є новою вУкраїні, але за кордоном розвиток її вирішення йде досить швидкими темпами.
Отже, ця соціоекосистемапотребує вдосконалення і більш детального вивчення на рівні дипломного проекту.
Перелік використаної літератури
1. Для искоренения голода наЗемле нужна “зеленая революция” – глава ФАО. – www.Mail.ru.
2. Національна екологічнаполітика України: оцінка і стратегія розвитку. – www.BAITE.com.ua.
3. Методичні вказівки повиконанню курсової роботи з дисципліни „Теорія екологічних систем”./ Кафедраекології та природокористування. – Миколаїв, 2007.
4. Добровольський В. В.Основи теорії екологічних систем. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.
5. Заявление об екологическихпоследствиях 63/05 – ЗЕП // ТОВ «Науково-технічний центр проблем екології таприродокористування». – Николаев, 2005.
6. Городній Н. В. Агрохімія.– К.: Вища школа, 1990.
7. Агроекологія: Навч.посібник / М. М. Городній, М. К. Шикула, І. М. Гудков. – К.: Вища школа, 1993.– 416 с.
Перелік опрацьованої літератури
1. Агроекологія: Навч.посібник / М. М. Городній, М. К. Шикула, І. М. Гудков. – К.: Вища школа, 1993.– 416 с.
2. Андреев В. А.Использование навоза свиней на удобрения. – М.: Росагропромиздат, 1990.
3. Астахова О. Еконологіяпромислового свинарства./ Тваринництво України. – 1999. — № 4.
4. Бажов Г. М., Комлацкий В.И. Биотехнология интенсивного свиноводства. – М.: Росагропромиздат, 1989.
5. Безуглий М. Проблемисучасного свинарства.// Пропозиція. – 2001. — № 1. – с. 78.
6. Березовский М. Д., КоролехМ. М. Свинарство. – К.: Урожай, 1987.
7. Березовский М. СвинарствоДанії. // Тваринництво України. – 2000, № 7-8. – с. 7.
8. Бетин А. Н. Новое впроизводстве свинини. – М.: Знание, 1990.
9. Боярский Л. Проблемидальнейшева развития интенсификации свиноводства./ Свиноводство, 2004, № 6. –с. 24-26.
10. Булавкіна Т. Проблемавиробництва екологічно чистої свинини.// Тваринництво України. – 2002, № 8. –с. 10.
11. Волощук В., Майструк С.Нетрадиційні методи вирощування молодняку свиней.// Тваринництво України. –2003. — № 9. – с. 10.
12. Гегамян Н. Развитие отряслисвиноводства на промишленной основе.// Свиноводство. – 2003. — № 2. – с. 9.
13. Гетя А. А., Баньковская И.Б., Чуб О. А. Анализ качества мяса свиней в период процесса созревания сприменением корреляционного анализа.// Вісник Полтавської державної аграрноїакадемії. – 2005. — № 3. – с. 72-73.
14. Гнатюк С. Проблемиреконструкції і технічного переоснащення свинокомплексів.// ТваринництвоУкраїни. – 2004. — № 11. – с. 2-4.
15. Голосов И. М., Кузнєцов А.Ф. Гигиена виращивания поросят в промишленних комплексах. – Л.: Лениздат, 1977.
16. Городній Н. В. Агрохімія.– К.: Вища школа, 1990.
17. Данкверт С. А. Мировоесвиноводство на рубеже веков.// Ефективне птахівництво та тваринництво. – 2004.- № 11. – с. 13-14.
18. Для искоренения голода наЗемле нужна “зеленая революция” – глава ФАО. – www.Mail.ru.
19. Добровольський В. В.Основи теорії екологічних систем. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.
20. Заболотній В. З.,Лісецький М. Ф., Молодецький А. Є. Миколаївська область: географічнийсловник-довідник, 1997.
21. Загальні відомості прорайон. – www.Bastanka.com.ua.
22. Загоруй Я. Думайекологічно! – www.ХайВей.com.
23. Заявление об екологическихпоследствиях 63/05 – ЗЕП // ТОВ «Науково-технічний центр проблем екології таприродокористування». – Николаев, 2005.
24. Іваненко Ф. В. Системитехнологій у тваринництві: Навч. – метод. посіб. для самост. вивч. Дисципліни./Київ. нац. екон. ун-т. – К.: КНЕУ, 2001.
25. Калениченко Г. І. Шляхиудосконалення технології виробництва свинини у господарствах Миколаївщини.//Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса ОДАУ, 2005. – Вип. 31, ст. 149-151.
26. Карелин А. И., Мара вин Б.Л. Зоогигинические основи проектирования, строительства и експлуатацииживотноводческих обьектов. – М.: Россельхозиздат, 1987.
27. Карунский О., Ярошко М.Особливості ведення галузі свинарства на прикладах господарств Німеччини.//Пропозиція. – 2003. — № 8-9. – с. 74.
28. Козак М. Міні свинофермаіз закінченим циклом виробництва свинини.// Тваринництво України. – 2001. — №8. – с. 18.
29. Красик М., Дорошев В.Перспективние технологи и оборудование для свиноводческих ферм и комплексов.//Свиноводство. – 2002. — № 2. – с. 19.
30. Левченко І. В. Сучаснівимоги до експертизи впровадження ресурсо-енергозберігаючих технологійвиробництва свинини.// Вісник Сумського ДАУ. Сер. Тваринництво. Вип. 5. – 2001.
31. Лоза Л. Содержание свинейна глубокой подстилке.// Новое сельськое хозяйство. – 2006. — № 1. – с. 66-68.
32. Лукьяненков И. И.Перспективная системи утилизации навоза (в хозяйстве нечерноземья). – М.:Россельхозиздат, 1985. – 176 с.
33. Медведєв В. О., Ткачук М.М. Вирощування поросят. – К.: Урожай, 1990.
34. Методичні вказівки повиконанню курсової роботи з дисципліни „Теорія екологічних систем”./ Кафедраекології та природокористування. – Миколаїв, 2007.
35. Микитюк Д. Спецгоспнарощує виробництво м’яса.// Пропозиція. – 2005. — № 11. – с. 109-111.
36. Міжнародна конференція посвинарству: [На базі МДАУ] // Тваринництво України. – 2002, № 12. – с. 37.
37. Мысик А. Научниедостижения в свиноводстве.// Зоотехния. – 2003. — № 11. – с. 19.
38. Наймитенко Е. П. Системаветеринарно-санитарних мероприятий на свиноводческих комплексах. – К.: Урожай,1976.
39. Національна екологічнаполітика України: оцінка і стратегія розвитку. – www.BAITE.com.ua.
40. Негаевич В. М. К историиразвития свиноводства в Украине.// Вісник Полтавського державного с/гінституту. – 1999. — № 1.
41. Новая технология для фермс законченим циклом на 3000 откормочних свиней в год.// Свиноводство. – 2002. — № 2. – с. 17.
42. Оптимізація раціонівсвиней на відгодівлі з метою зниження шкідливого впливу відходів на довкілля.//Хранение і переробка зерна. – 2001. — № 9. – с. 45.
43. Писарев Ю., Демидов Д.Оптимальний климат в помещениях для содержания свиней.// Свиноводство. – 2003.- № 4. – с. 29.
44. Повод М. Альтернативнесвинарство: український досвід.// Пропозиція. – 2006. — № 8. – с. 102-105.
45. Помазанський А., Шурло В.Промислове свинарство товариство „Аврора”.// Тваринництво України. – 2002. — №3. – с. 3.
46. Пономарев Н. Содержаниесвиней на фермах средней мощности.// Свиноводство. – 2003. — № 4. – с. 8.
47. Проблеми сучасногосвинарства.// Пропозиція. – 2001. — № 2. – с. 80.
48. Ресурсозберігаючітехнології виробництва свинини: теорія і практика: Навч. посіб./ За ред. О. М.Царенка. – Суми: Університетська книга, 2004.
49. Рибалко В. П. Утриманнясвиней.// Ефективне тваринництво. – 2006. — № 5. – с. 34-36.
50. Рибалко В. Напряминаукових досліджень у свинарстві./ Тваринництво України. – 1996. — № 12. – с.6.
51. Рибалко В. Пути развитиясвиноводства на Украине.// Свиноводство. – 2002. — № 6. – с. 10.
52. Рибалко В., Коваленко В.Прогресивние технологии в свиноводстве Канади.// Зоотехния. – 2001. — № 4. – с.30.
53. Риженнов В. Н.Свиноводческие ферми подсобних хозяйств. – М.: Россельхозиздат, 1987.
54. Савич И. А. Свиноводство итехнология производства свинини: Учебн. пособие. – М.: Агропромиздат, 1986.
55. Свиноводство. – Вип. 43. — К.: Урожай, 1987.
56. Свиноводство. – Вип. 44. — К.: Урожай, 1988.
57. Свиноводство. – Вип. 45. — К.: Урожай, 1989.
58. Свиноводство. – Вип. 46. — К.: Урожай, 1990.
59. Свиноводство. – Вип. 47. — К.: Урожай, 1991.
60. Свиноводство. – Вип. 48. — К.: Урожай, 1992.
61. Скляр О. Токсикологічнаоцінка полімерного матеріалу для покриття підлоги у свинарниках.// ТваринництвоУкраїни. – 1996. — № 4. – с. 17.
62. Скотоводство,свиноводство, овцеводство в приусадебних и крестьянских хозяйствах./ Е. А.Вагин, В. А. Гамалицкий, Р. С. Сугопчалиев. – М.: Ириус, 1992.
63. Содержание свиней вполуоткритих помещениях. – М.: Агропромиздат, 1986.
64. Содержание свиней./ В. А.Остренко. – М.: ООО „Издательство АСТ”, Донецк: Сталкер, 2002.
65. Суспільно-географічніособливості світової агропродовольчої проблеми та її вплив на фізичне здоров’янаселення. – www.TeatReferat.com.ua.
66. Топіха В. С. Виробництвоекологічно чистої свинини.// Вісник Аграрної науки Причорномор’я. Спец. випуск3 (12). Т. 2. – Миколаїв: МДАА, 2001.
67. Фоломєєв В. З. Сучасніефективні технології у свинарстві.// Ефективне свинарство. – 2005. — № 8. – с.13-14.
68. Фоломеев В. З., ПодтеребаА. И., Смислов С. Ю. Альтернативние технологии содержания свиней.// ВісникПолтавської державної аграрної академії. – 2002. — № 5-6. – с. 65-67.
69. Шанси крупних комплексов:Синхронизация процессов получения поросят.// Новое сельское хозяйство. – 2004.- № 2. – с. 72.
70. Шаринин В., Амиухов Н.,Мистюкова О. Микроклимат в переоборудованих свинарниках для доращиванияпоросят./ Свин-во, 2004, № 6. – с. 31-33.
71. Шейко И. П., Смирнов В. С.Свиноводство. – Минск: Урожай, 1998.
72. Шейко И. П., Смирнов В. С.Свиноводство: Учеб. для вузов. – Минск: Новое знание, 2005.
73. Ширинская И., Попова Н. ЭМ– технология в промишленном свиноводстве.// Надежда планети. – 2002. — № 12. –с. 3.
74. Юр’єва Н. Технології таобладнання видалення та переробки гною та стоків на свинофермах.// Пропозиція.– 2005. – № 7. – с. 127-128.