План
1 Задачі водного законодавства
2 Контроль завикористанням води
3 Обов’язки учасниківводогосподарського комплексу
4 Значеннягідрологічних прогнозів для експлуатації водогосподарських об’єктів
1ЗАДАЧІ ВОДНОГОЗАКОНОДАВСТВА
В Україніраціональному використанню і охороні водних ресурсів приділяється велика увага.
Швидкийрозвиток народного господарства і підйом добробуту народу підсилили увагу докомплексного використання і охорони природних вод.
Всіводи України складають єдиний державний водний фонд, куди входять поверхневі іпідземні води, внутрішні моря і інші водні об’єкти, використання яких можливепри досягнутому рівні розвитку виробничих сил і піддається правовомурегулюванню, тобто вони можуть надаватись у використання, вилучені ізвикористання за рішенням компетентних органів і для них встановлюєтьсявизначений правовий режим.
Взаконах держави проведений принцип першочергового задоволеннягосподарсько-питних потреб населення. Це означає, що всі види заходів звикористання водних ресурсів не повинні перешкоджати забезпеченню потреб питноговодопостачання.
ВОсновах водного законодавства велику увагу приділено питанням охорони воднихресурсів. Там вказується, що боротьбу із забрудненням і виснаженням природнихвод необхідно проводити всіма доступними методами і засобами. Ця боротьба повиннавестись шляхом здійснення попереджувальних заходів з охорони вод, а такожшляхом ліквідації існуючих причин забруднення і виснаження. Відповідно цьому,забороняється вводити в експлуатацію підприємства, цехи, агрегати, комунальні іінші об’єкти, якщо вони не забезпечені пристроями боротьби із забрудненнямводойм і водотоків.
Спеціальнастаття Основ зобов’язує всі організації і підприємства не допускати забрудненняі засмічування поверхні водозборів, льодового покрову водойм виробничими,побутовими і іншими відходами. Управлінням водогосподарських систем іорганізаціям сільського господарства поставлено в обов’язок запобігатизабруднення природних вод добривами і ядохімікатами.
Зметою усунення існуючих причин забруднення і виснаження водних ресурсів передбаченасистема юридичних вимог і умов, зв’язаних з використанням і витратою води.Зокрема, всі підприємства, які споживають воду, зобов’язані приймати міри щодозменшення її витрати і припинення скиду стічних вод шляхом вдосконаленнятехнології виробництва і ряду інших технологічних прийомів. Повинністворюватись технічно досконалі очисні споруди і пристрої, які здатнізабезпечити необхідну очистку стічних вод від шкідливих речовин. Скидвідпрацьованих вод допускається з дозволу органів, які контролюють якість водиза умови, що він не приведе до збільшення вмісту у водному об’єкті забруднюючихречовин вище встановлених допустимих норм. Законом також передбачається, що приузгодженні питань розташування і будівництва підприємств, споруд і іншихоб’єктів, які впливають на стан водойм, а також при видачі дозволу наспеціальне водокористування, органи з регулювання використання і охорони водизобов’язані керуватись схемами комплексного використання і охорони води ірозробленими водогосподарськими балансами.
В Основахводного законодавства визначена відповідальність за порушення правилвикористання води. При здійсненні подібних дій, винуватці піддаються мірамадміністративної чи кримінальної дії. Крім того, підприємства, заклади і окремігромадяни, у випадку необхідності, зобов’язані відшкодовувати збитки, нанесеніпорушенням водного законодавства.
Ворганізації раціонального використання і охорони водних ресурсів значна рольвідводиться широким верствам населення. Профспілкові, наукові і іншіорганізації, а також різноманітні добровільні товариства спільно з органамидержавного водного над зору повинні проводити виховну роботу серед населення вдусі бережливого відношення до цінного природного багатства – води.
Неухильнеі суворе додержання Основ водного законодавства забезпечить умови дляраціонального комплексного використання і охорони природних вод нашої країни.
2 КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ВОДИ
Державнийконтроль за використанням і охороною води здійснюється спеціальними комісіями,які створюються в місцевих радах. Функції державного над зору і контролюпокладені на Держводгосп України, в якому є Державна інспекція з охорони воднихджерел і яка об’єднує діяльність басейнових інспекцій. В останні входить багатоділянок з відповідними гідрохімічними лабораторіями. Аналогічні лабораторії єна всіх великих підприємствах, що мають очисні споруди.
Закладиводного контролю виявляють джерела забруднення поверхневих і підземних вод ірозробляють заходи з усунення їх шкідливого впливу на водойми, приймають участьв обґрунтуванні розташування різних об’єктів за умови забезпечення охорониводи, організують дослідження з очистки промислових і побутових стоків, змінікількості і концентрації стічних вод в залежності від вдосконаленнятехнологічних процесів. Вони також розробляють і проводять організаційні заходиз охорони води, контролюють проектування і будівництво очисних споруд.Басейнові інспекції наділені широкими правами, аж до права призупиняти роботупідприємств, які не забезпечують очистку і знешкодження стічних вод, а такожприймати ряд інших мір.
Длябережливого використання природних вод назріла необхідність вводу плати заводу. Це пов’язано із зростанням дефіциту прісної води із-за обмеженості їїзапасів в ряді районів і з недостатньо раціональним використанням води окремимипідприємствами в умовах її безкоштовного використання.
Складовимиелементами тарифу на воду є:
— повна сума амортизаційних відрахувань від вартості основних фондівводогосподарських організацій;
— витрати на експлуатацію гідротехнічних об’єктів;
— плата за основні виробничі фонди;
— накопичення на фінансування капіталовкладень і утворення заохочувальних фондів;
— створення страхових резервів;
— мінімальний розмір відрахувань в бюджет від прибутків.
У випадку, коливвід плати за воду буде доцільним, необхідно розробляти типові узгодження міжкерівними водогосподарськими закладами і різними водокористувачами.
Длябільш правильного визначення плати за воду доцільно виходити із двохставочноготарифу. При застосуванні цієї системи, наприклад в іригації, можнавстановлювати плату за кожний гектар зрошувальної площі і за кожний кубометрводи, що поступає на поле, а це враховується різними типами водомірів.Аналогічно можна поступати і з іншими водокористувачами.
Двохставочнийтариф забезпечує більш стійке фінансування водогосподарських об’єктів і сприяєбільш раціональному і економічному використанню водних ресурсів.
3 ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО
КОМПЛЕКСУ
При плануваннівикористання водних ресурсів необхідно науково обґрунтовувати розподіл води міжводокористувачами. В якості вихідних матеріалів використовуються даніДержавного водного кадастру, водогосподарські баланси, схеми комплексноговикористання і охорони водних ресурсів.
Уводному кадастрі зосереджені дані по об’ємам стоку, характерним рівням і якостіводи та всі місця водозабору і випуску відпрацьованих вод.
Прирозробці перспективних водогосподарських заходів передбачається розподілобов’язків між учасниками ВГК. Всі водокористувачі повинні найбільш раціональноі економно використовувати природні води, а також здійснювати заходи звідновлення і покращання якості водних ресурсів. Вони не можуть допускатипорушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також чинити збитки землі,рослинності, тваринам і корисним копалинам. Від всіх водокористувачіввимагається утримання в налагодженому стані різних гідротехнічних споруд, якірегулюють кількість і якість води.
Водніоб’єкти надаються в безстрокове або тимчасове використання. Правоводокористування припиняється у випадку закінчення встановленого терміну аболіквідації окремих водокористувачів, а також при вилученні водних об’єктів ізвикористання.
Взаємовідносиниміж окремими учасниками ВГК будуються на основі ув’язки їх інтересів з метоюотримання найбільшого економічного ефекту. Регулювання відносин між нимиздійснюється керівними органами і водогосподарськими закладами.
Вокремих випадках перевага надається найбільш важливим водокористувачам, дочисла яких, перш за все, відноситься водопостачання населення. При затяжномумаловоддю приходиться обмежувати інтереси гідроенергетики, судноплавства, аіноді і зрошення.
Використанняводних ресурсів в різних цілях необхідно проводити з дотримуванням такихправил.
Водопостачання. Задоволенняпотреби питного водопостачання може здійснюватись із водойм і водотоків, якістьводи в яких відповідає санітарним вимогам. Забір води здійснюється увідповідності із затвердженими проектами і дозволу на спеціальневодокористування. Всі об’єкти, які використовують питну воду, повинні вестиоблік її витрати і проводити систематичне спостереження за її кількістю вджерелах.
Приводопостачанні промислових підприємств повинні дотримуватись технологічні нормиі правила водокористування, а також проводитись заходи із скорочення витративоди і припинення скиду відпрацьованих стоків. Це досягається за рахунокзастосування оборотного водопостачання, повітряного охолодження, безводнихтехнологій і інших способів.
Врайонах, які характеризуються достатніми запасами підземних вод, непридатнихдля пиття і лікування, можливе їх використання для технічного водопостачання. Впроцесі експлуатації підземних водоносних горизонтів необхідно вести постійніспостереження за їх рівнями і дебітом для недопущення їхнього виснаження.
Зрошення,обводнення і сільськогосподарське водопостачання. Поливи зрошувальнихкультур повинні здійснюватись у відповідності з поливними графіками і планамиводокористування для кожної системи. При цьому особливу увагу необхіднозвертати на скорочення втрат на фільтрацію, випаровування і невиробничі скиди зканалів. При заборі води із джерел зрошення і водопостачання повиннівиконуватись рибозахисні заходи.
Зрошеннястічними побутовими і промисловими водами допускається лише після узгодження зорганами санітарної і ветеринарної служб. При експлуатації полів зрошеннянеобхідно забезпечувати постійний відвід просочуючих стоків для зменшенняпідйому рівня ґрунтових вод.
Припроектуванні зрошувальних систем в умовах часткового дефіциту водних ресурсівнеобхідно передбачати можливість тимчасового обмеження поливу окремих культур,що враховується у відповідних планах зрошення.
Енергетика. Використанняводотоків і водойм в інтересах енергетики проводиться з урахуванням вимог іншихучасників ВГК і воно не повинне викликати різкого погіршення природних умоврайону, в межах якого здійснюється комплексне освоєння водних ресурсів.
Прирозробці водогосподарських схем стосовно недостатньо водозабезпечених районівнеобхідно паралельно з проектуванням ГЕС передбачати і інші джерелаелектроенергії, які можуть задовольняти потреби основних народногосподарськихоб’єктів. Тому, в планах необхідно встановлювати місця розташування і основніпараметри ГЕС, намічати додаткові джерела електроенергії і шляхи об’єднанняенергосистем. Виявляються також споживачі електроенергії, їх розташування іочікувані навантаження, порівнюється виробка енергії на ГЕС і іншихенергетичних установках. В результаті цього встановлюється питома вагагідроенергетики в загальному енергетичному балансі району.
Воднийтранспорт і лісосплав. Всі водотоки і водойми, які мають необхідніумови для судноплавства, є водними шляхами загального користування, за виняткомокремих випадків, коли вони використовуються за особливим призначенням. Якговорилось раніше, застосування мольового сплаву повинне обмежуватись.
4 ЗНАЧЕННЯ ГІДРОЛОГІЧНИХ ПРОГНОЗІВ ДЛЯ ЕКСПЛУІТАЦІЇ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХОБ’ЄКТІВ
Головноюпроблемою сучасної гідрології є розробка методики прогнозування режимуприродних вод, що має досить важливе значення для всіх галузей народногогосподарства. Застосування методів гідрологічних прогнозів сприяє більшраціональному використанню водних ресурсів і дозволяє підвищити ефективністьрегулювання стоку за рахунок передбачення стану водойм і водотоків в межах віддекількох днів до декількох місяців. Це дає можливість отримати суттєвийекономічний ефект в залежності від точності прогнозування.
Гідрологічніпрогнози бувають довгострокові і короткострокові.
Довгостроковіпрогнози потрібні для планування виробки електроенергії на ГЕС, регулюваннястоку в інтересах зрошення, судноплавства, лісосплаву, рибного господарства іт.п.
Короткострокові– для прийняття ряду оперативних вирішень для того, щоб забезпечити найбільшефективне використання водних ресурсів чи безпечну експлуатацію споруд і ВГК вцілому.
Системагідрологічного прогнозування в нашій країні отримала велике розповсюдження.Гідрометеорологічною службою щорічно випускається велика кількість прогнозів, зяких найбільш важливими є:
1. Прогнози місячного, квартального і сезонного притоку води.
2. Прогнози зміни стоку річок в районах розвинутого зрошення завегетативний період і менш короткострокові (місяць, декада).
3. Довгострокові прогнози максимальних рівнів річок під час веснянихповеней.
4. Короткострокові прогнози витрати води і зміни рівнів річок вперіод весняних і літніх повеней, а також короткострокові прогнози притоку водиу водосховища на протязі року.
5. Довгострокові і короткострокові прогнози замерзання і розкриттярічок, озер і водосховищ.
Встановлено, щопрогнозування притоку у водосховища крупних ГЕС дозволяє збільшити виробкуелектроенергії на 1,5...2 % при одночасному задоволенні потреби інших учасниківВГК.
Дужеважливі гідрологічні прогнози в зрошувальному землеробстві, оскільки половинавсієї води, що використовується в народному господарстві витрачається саме напотреби зрошення. Тому визначення режиму стоку річок, на яких встановлюютьсяіригаційні водозабори, дозволяє своєчасно приймати міри з більш ефективногозастосування води в сільському господарстві.
Суттєвогозначення мають гідрологічні прогнози при боротьбі із шкідливою дією води, впершу чергу з повенями, селевими потоками, льодовими явищами у вигляді заторіві зажорів. Каталоги критичних і небезпечних рівнів і витрат, які існують длярізних річок і басейнів, дозволяють вказувати в гідрологічних прогнозах іпопередженнях ступінь небезпеки для об’єктів і населених пунктів. Все це даєможливість своєчасно здійснювати заходи з їх захисту і значному скороченнювитрат на відшкодування збитку від різноманітних стихійних явищ.
Дляотримання достовірних прогнозів необхідне систематичне проведення широкого коладосліджень в різних напрямках, а саме:
— інтенсивність снігорозтавання;
— динаміка поверхневого стоку і просочування води;
— регулювання стоку природними і перетвореними річковими системами;
— несталий рух води в руслах;
— теплообмінні процеси у водоймах, водотоках, атмосфері і т.п.
Суттєвогозначення при цих дослідженнях має теоретичне моделювання з застосуванням ЕОМ, атакож дослідження, які проводяться в космосі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зарубаев Н.В. Комплексноеиспользование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.
2. Грищенко Ю.М. Комплексневикористання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.
3.Гидроэнергетика и комплексное использованиеводных ресурсов/ Под. ред. Непорожнего П.С./ -М.: Энергоиздат, 1982.
4.Потапов В.М., Ткаченко П.Е., Юшманов О.Л.Использование водной энергии. – М.: Колос, 1972.
5.Щавелев Д.С. Использование водной энергии. –Л.: Энергия, 1971.
6.Экономика гидротехнического иводохозяйственного строительства/Под. ред. Щавелева Д.С./ — М.: Стройиздат,1986.
7.А.Б.Авакян, В.А.Шарапов. Водохранилищагидроэлектростанций СССР. – М. Энергия, 1977.