Кваліфікаційна робота
Тема: Вплив на атмосферу підприємств харчовоїпромисловості та шляхи його зниження (на прикладі ВАТ “Жашківськиймаслозавод")
Зміст
1. Огляд літератури
1.1 Екологічні ризики та шляхи їх подолання
1.2 Визначення ступеня забрудненості атмосфери
2. Результати досліджень
2.1 ВАТ «Жашківський маслозавод» — сучасне підприємствопереробної галузі
2.2 Екологічна характеристика підприємства як джерела забрудненняатмосферного повітря
2.1.1 Цех виробництва сухого молока
2.1.2 Цех виробництва масла
2.3 Розрахунки викидів забруднених речовин
3. Заходи зниження екологічних ризиків на ВАТ «Жашківськиймаслозавод»
3.1 Методи та засоби очищення викидів в атмосферу
3.2 Заходи по охороні атмосферного повітря наВАТ «Жашківський маслозавод»
4. Охорона праці
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
1. Оглядлітератури
1.1Екологічні ризики та шляхи їх подолання
Ризик-поняття [1], що має означувати подію або якусь зміну у стані об`єкта умайбутньому, причому емоційне ставлення до цього є негативним.
Крім того, ризикще несе інформацію про саму подію, тобто його слід класифікувати відповідно допевної класифікації події.
Таким чином, оцінкабудь-якого ризику базується на вивченні досить різноманітної інформації щодонього, потрібна відповідна процедура визначення цієї оцінки, яка не є простоюна практиці.
Методологічніпитання щодо поняття екологічних ризиків визначають екологічний ризик якймовірність виникнення якоїсь події, що спричинена впливом зовнішніх чинниківта діяльністю людини і призводить до негативних наслідків.
Сьогодні доекологічних ризиків можна віднести ризики підтоплення, економічний ризикрегіону, ризики небезпеки, які включають три компоненти: ймовірність реалізації,величину збитків, невизначеність збитків і ймовірність випадкового процесу, ризикиекологічного страхування, ризики невизначених забруднювачів в атмосфері, ризикиекологічних ситуацій як вірогідність настання екологічної небезпеки і якнайбільший збиток, спричинений нею, інженерні ризики території як імовірністьпрояву та катастрофічної активізації природних, природно-техногенних татехногенних рельєфоутворюючих процесів, які ускладнюють, роблять неможливимпроживання або спричинюють негативні наслідки для здоров`я та безпеки людей, екологічніризики підприємницької діяльності і менеджменту першого та другого рівня яквірогідність здійснення події й масштабу наслідків цієї події-екологічнихзбитків, ризики надзвичайних ситуацій через забруднення довкілля, ризики яквірогідність негативної події (аварії, стихійні лиха, різка зміна соціальної чиекономічної ситуації), що оцінюється як вид екологічних витрат за фінансовимиобов`язками, ризики техногенного впливу двох типів: ризики від джереланебезпеки за короткий термін та від джерела постійної небезпеки.
Підсумкирозглянутих означень екологічного ризику свідчать про те, що поняттяекологічного ризику повинно містити такі ключові слова і словосполуки, якймовірність, екологічна ситуація, екологічні збитки, екологічна проблема умайбутньому, наслідки сучасних екологічних проблем, рівень стану екологічноїбезпеки (людини, суспільства, довкілля).
Екологічніситуації, є виразником екологічних проблем, тобто екологічна проблема-таке самепоширене поняття, як і екологічна ситуація. Немає чіткого поділу понятьекологічної ситуації та екологічної проблеми, але відомості про них даютьможливість дати означення.
Введемо основнітипи екологічних проблем [1]:
екологічнапроблема як сукупність природних явищ та їхніх наслідків, що погіршують якістьстану біосфери (довкілля);
екологічнапроблема як сукупність видів екологічного тиску на довкілля техногенного таантропогенного походження;
екологічнапроблема як сукупність екологічних та економічних питань щодо якості довкілля,які мають бути розглянуті у першу чергу;
екологічнапроблема як сукупність заходів для ліквідації (або зниження) негативнихнаслідків від екологічного тиску або запобігання їм.
Усі типиекологічних проблем перебувають у взаємозв`язку, тобто зазнають взаємовпливу.
Екологічний тискявляє собою сукупність негативних впливів людини на стан довкілля, що знижуєрівень життєдіяльності людини та стійкість екосистем.
Якість довкілля-цесукупність показників стану довкілля, що відповідають головним потребам людинизгідно з рівнем її життєдіяльності.
Показниками стану довкіллямають бути відомі параметричні, фізичні, хімічні, біологічні показники станускладових навколишнього середовища, а також екологічна ситуація, визначенастандартами як інтегральний критерій якості довкілля.
Отже, екологічнийризик — це ймовірність виникнення будь-якої екологічної проблеми в цілому абоймовірність небажаної зміни окремих показників якості довкілля.
У такому означенніпоняття екологічного ризику охоплює безліч ризиків для людини, а також дляекосистем у довкіллі.
Таким чином, екологічнаситуація є сукупністю екологічних проблем і екологічних ризиків.
Методологічніпитання щодо класифікації екологічних ризиків. Можлива класифікація екологічнихризиків відповідно до кола екологічних проблем: місцевий (локальний), регіональний,міжрегіональний, глобальний, кліматичний, соціальний, ресурсний, значний, незначнийта ін.; за явищами та механізмами дії чинників: ризик пожежі, великих опадів, захворювання,аварії, нещасних випадків, небезпеки, інженерний та ін.; за менеджментом тааудитом: ризик якості; невідповідності, екологічних витрат, вірогідності даних,керівництва та ін.; за їх значущістю, пріоритетом, масштабом: нульовий, низький,середній, значний, першого виду, другого виду.
Нульовий, абофоновий (усереднений), ризик — це ризик природного розвитку екзогенних,геологічних та інших процесів.
Ризик першого виду,ризик відхилення стану довкілля від нульового рівня; ризик другого виду — церизик відхилення стану довкілля від заданого стану довкілля (наприклад, відстандартизованого стану).
Розглядаютьінженерні ризики за допомогою поняття небезпеки, де небезпека — це умовиреалізації процесу в рамках певних природно-технічних систем, які визначаютьнесприятливі для здоров`я людей умови, тобто небезпека — це предметний показник;тоді ризик — це міра можливості реалізації небезпеки у вигляді певних збитків уприродних або штучно створених суб`єктом умовах. Як бачимо, поняття небезпекита ризику, збігаються із розглянутими вище поняттями екологічних ситуацій таекологічного ризику. Види інженерних ризиків зведено до табл.1.
Таблиця 1 — Приклади інженерних ризиків за їхніми ознаками.
Рівень і
ознака виділення Класифікаційне групування ризиків 1. Генезис Природній Техногенний 2. Середовище розвитку
Геологічний. гідрологічний,
метеорологічний, космічний
Інженерно-геологічний,
інженерно — гідрологічний, інженерно-метеорологічний 3. механізм
Сейсмічний, зсувний, селевий,
Лавинний, абразійний,
Карстовий, цунамі, повеней.
Переробка берегів
водосховищ, підготовлення територій, наведеної сейсмічності, техногенних зсувів, селів. 4. Масштаб
Одномоментний (підтипи: одноразовий, багаторазовий), перманентний (підтипи: відносно одномонентний (підтипи: одноразовий,
багаторазовий), Парманентний (підтипи: відносно постійний,
кумулятивний — збільшується, екстенсивний — зменшується) 6. Повнота обліку Власний (від однієї небезпеки), сумарний (від кількох небезпек) 7. Форма прояву
7.1. Точковий, об`єктний, територіальний
7.2. Прямий, непрямий, повний 8. Сфера фіксації
Соціальний (підтипи: повний та індивідуальний першого
і другого роду), речовинний, економічний, екологічний
9. Форма
вираження Випадковий, вартісний, комбінований (зведений)
10. Ступінь
запобігання Запобіжний, частково запобіжний, не запобіжний (залишковий)
11. Індивідуаль-
ний ризик,
люд/рік
Малий (
середній [ (3.3×10-7-10-6)], великий (10-6-10-5),
дуже великий (10-5-10-4), винятково великий (>10-4)
12Економічний
ризик,
тис. грн. / (га×рік)
Малий (
дуже великий (100-200), винятково великий (>200).
Процедуривизначення екологічних ризиків базуються на принципах проведення моніторингудовкілля, оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС), екологічного аудиту,управління станом навколишнього середовища. Нормування критично допустимогонавантаження довкілля (КДНД) за ОВНС є мірою запобігання екологічним ризикамвідносно реальних екологічних обставин (за реальним рівнем стану довкілля).
Процедури пошукуекологічних ризиків не уніфіковано. Серед них заслуговують на увагу спосібматричного групування відомостей про діючі чинники ушкодження довкілля, спосібкомплексного спостереження за розвитком небезпечних екологічних процесів, завдякиякому надано кількісні критерії природним і техногенним ризикам, що їмвідповідають, спосіб прогнозування ризиків для складних технологічних систем (наприклад,атомних станцій) за допомогою створення і аналізу дерева відмов, підсумковийаналіз наслідків аварій на різних підприємствах харчової, хімічної та іншихгалузей промисловості (наприклад прогнозування і оцінка хімічної обстановки уразі аварії на хімічних промислових об'єктах і транспорті, де враховуютьхарактеристики шкідливих речовин, їхню стійкість у часі, урбанізаційніпараметри тощо), методика еколого-геохімічного картування територій, щодопомагає коригувати плани запобіжних заходів у системі екологічногоменеджменту за діючими стандартами, етапний аналіз і оцінка екологічної безпекирегіону з інтегральною оцінкою екологічної ситуації в регіоні, де ризикипрогнозують після аналізу сформованої матриці критичних станів щодо природнихресурсів, стану довкілля, медичних показників здоров'я населення.
Величинуекологічного ризику оцінюють чисельно майбутніми екологічними збитками, змінамивеличин показників якості довкілля, масштабами змін якості довкілля (зміниландшафтні, погодні, кліматичні), змінами рівня безпеки довкілля для людини (рівеньекологічних ситуацій та ін).
Оцінку масштабівризику здійснюють у цілому. Наприклад, масштаби зміни стану довкілля оцінюютьза допомогою ГІС-технологій (із застосуванням геоінформаційних систем) щодозміни ландшафтів, щодо поширення зони забруднення нафтою акваторій, річок таводоймищ у руслі й гирлі та ін. завдяки модельним уявленням стосовно динамікита механізмів розвитку екологічних подій, але перелік моделей сьогодні єпорівняно невеликим.
Щодо тривалості татерміну очікування початку дії механізмів виникнення екологічних проблем вибір способівє дуже обмеженим. Наприклад, є динамічні екологічні моделі «Хижак — жертва»,ритмічні процеси масообміну у клітинах та ін., але працездатність їх залежить відрівня вірогідності статистичної екологічної інформації про стан відповіднихекосистем і рівня вірогідності самої моделі.
До ризиківекологічного страхування пропонують ввести величину — ступінь ризику, що ємноженням величини очікуваних витрат на вірогідність екологічного ризику.
Щодо оцінки зміниокремих показників якості довкілля виникають труднощі як з визначенням методикиїх вимірювання, так і вибором найпріоритетніших з них.
Оцінка рівнявірогідності того, що який-небудь означений ризик виникне через деякий час,єсьогодні досить складним методологічним питанням у зв'язку з рядом труднощів їїщодо дослідження екосистем, серед яких: неоднакова тривалість термінів релаксуваннябіосфери до стану
екологічної рівноваги;слабкий рівень знань про межі стійкості матеріалів (природних та штучних), окремихсистем, тощо, а також механізми зсуву горизонтів у літосфері, динамікумасопереносу через численні фазові кордони, зворотні зв`язки між екосистемамита їхні тимчасові рухи з одного рівня стійкості до іншого та ін.; відсутністьєдиних уявлень про еталонні показники стійкого стану геосистем та екосистем тагеобіосфери взагалі, що є найголовнішим серед перелічених труднощів.
На місцевому рівнідеякі ризики прогнозують за даними про зміни у поведінці живих істот, затермінами вегетації рослин, за екстремальними змінами клімату, погоди та ін.
Перспективними уцьому напрямі мають бути феноменологічні наукові дисципліни, в яких екологічніявища розглядають на основі фізико-хімічних, термодинамічних, екологічних тагеологічних досліджень стану довкілля. Головною особливістю наукових розробок уцьому напрямі є уявлення про екологічні явища (проблеми) як про складовучастину у механізмах стійкості відкритих термодинамічних систем, до якихпринципово належать усі екосистеми.
Глобалізацієювідомостей про динаміку рухів частин екосистем (ландшафтів, водних течій та ін)займається нова наука — геокібернетика.
Незабаром можнаочікувати на появу такої науки, як екологічна термодинаміка, яка маєзастосувати математичний апарат неврівноваженої термодинаміки для описуваннястану екосистем.1.2Визначення ступеня забрудненості атмосфери
До шкідливихречовин відносять хімічні речовини природного чи штучного походження, дія якихна біологічні може призвести до негативних наслідків.
Гранично допустимаконцентрація шкідливої речовини в повітрі робочоїзони (ГДКр. з) — концентрація [6], яка при щоденній (крімвихідних) роботі протягом 8 годин (не більше 40 годин у тиждень), на протязівсього робочого стажу не повинна визивати захворювання чи відхилення в станіздоров'я, що можуть бути виявлені сучасними діагностичними методами досліджень,у процесі роботи працюючого чи у віддалені строки життя сучасного абомайбутнього поколінь.
Робочою зоною [6] вважається простір висотою до 2 метрів над рівнем підлоги чиплощадки, на яких працює людина.
Робоче місцепрацюючого — це місце, на якому працюючий знаходиться більшу частину свогоробочого часу (більш 50% або 2 години безперервно), це вся робоча зона прироботі в різних ії пунктах.
Для населенихпунктів встановлюється два нормативи гранично-допустимої концентрації:
Максимально-разовагранично допустима концентрація шкідливої речовинив повітрі населених пунктів (ГДКМ. Р) [6] — концентраціяречовини в повітрі населених пунктів, що не викликає при вдиханні на протязі 20хвилин рефлекторних реакцій в організмі людини.
Гранично допустимаконцентрація середньодобова (ГДКс. д) [6] — це концентрація шкідливої речовини в повітрі населених пунктів, яка не повиннавикликати пряму чи непряму дію на людину при необмежено довгому вдиханні.
На Українівстановлено ГДК більш ніж для 500 речовин. Гранично-допустимі концентраціїможуть використовуватись як норматив для оцінки стану атмосфери лише у випадкунаявності однієї шкідливої речовини. Але на практиці у атмосфері одночаснознаходяться декілька шкідливих речовин. У цьому випадку використовуютькомплексний показник забруднення атмосфери, що враховує вплив на стан атмосферивсіх шкідливих факторів:
/>Сi,
де: Yi — одиничний індекс забруднення для і — тої речовини; qср, — середняконцентрація і — тої речовини; ГДКс. д. — середньодобова гранично — допустимаконцентрація для і-тої речовини; Сі-безрозмірна константа, що приводить ступіньшкідливості і-тої речовини до шкідливості сульфур діоксиду (прийнятого дляпорівняння), у залежності від того до якого класу шкідливості належитьзабруднююча речовина.
Також встановленавеличина ЛД50 — середньо смертельна доза шкідливої речовини, щовикликає смерть половини піддослідних тварин.
У залежності відкласу шкідливої речовини, що використовується, чи виробляється на виробництві,встановлена п'ятибальна санітарна класифікація промислових підприємств таоб'єктів (табл.2). Для кожного класу підприємств визначений розмірсанітарно-захисної зони.
Санітарно-захисназона [6] — це ділянка території навколо виробництва,яка є своєрідним бар'єром, що відділяє виробництво від житлових масивів,зменшуючи вплив підприємства на населення.
Таблиця2 — Класи шкідливості хімічних сполук в залежності від їх токсичності. Показники Класи шкідливості
І
Дуже шкідливі
II
Високо-шкідливі
III
Помірно
шкідливі
IV
Мало шкідливі
ГДКр. з., мг/м3 Менше 0,1 0,1 — 1,0 .1-10 Більше 10
(ЛД50)
при введені в шлунок,
мг/кг маси тіла Менше 15 15 — 150 150-5000 Більше 5000
Усанітарно-захисній зоні дозволяється розташовувати:
підприємства,окремі будівлі та споруди, з виробництвами меншого класу шкідливості;
пожежні депо,лазні, пральні, гаражі, будівлі управлінь, конструкторські бюро,науково-дослідні установи, що обслуговують дане підприємство;
приміщення длячергових аварійних служб, стоянки транспорту, електростанції, системи водопостачанняй відведення стічних вод, очисні споруди.
Усанітарно-захисній зоні не допускається розташування дач, жилих будинків,спортивних споруд, профілакторіїв, лікарень, шкіл, дитячих закладів.
Використаннясанітарно-захисних зон для сільськогосподарського виробництва визначається заузгодженням з органами Агропрому і санітарно — епідеміологічної служби.
Для зменшенняпагубної дії виробництва на об'єкти, що розміщені неподалік санітарно-захиснихзон, насаджують зелені рослини. Ці насадження поділяють на:
ізолюючі посадки (ізгустопосадженими деревами) — можуть знижувати забрудненість території на 25-35%завдяки розсіюванню шкідливих речовин, відхиленню забрудненого повітряногопотоку, а також внаслідок поглинаючої дії зелених насаджень;
фільтруючі посадки- ажурні за структурою, добре провітрюються, виконують роль механічного йбіологічного фільтра на шляху проходження забрудненого повітря.
Згідно знормативно-технічною документацією нормування якості навколишнього природногосередовища здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу нанавколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереженнягенетичного фонду, забезпечує раціональне використання і відтворення природнихресурсів за умов стійкого розвитку господарської діяльності. В Українірозроблені та діють нормативи ГДК, перевищення котрих за певних умов негативновпливає на здоров'я людини.
У табл.3 наведеноГДК деяких найбільш поширених шкідливих речовин. Як видно навіть з цьогоневеликого переліку, нижня межа токсичності шкідливих речовин, тобто їх ГДК,сильно відрізняється.
Таблиця3 — Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовиндля повітря населених місцевостей. Речовина
ГДКС. д.
ГДКм. р. К Тверді речовини (пил) 0,15 0,2 3,0 Сульфур (IV) оксид 0,05 0,5 1,0 Нітроген (IV) оксид 0,04 0,085 0,8 Нітроген (I) оксид 0,06 0,4 1,2 Карбон (II) оксид 3,0 5,0 60 Амоніак 0,04 0,2 0,8 Гідроген хлорид 0,2 0,2 4,0 Гідроген ціанід 0,01 - 0,2 Кадмій оксид 0,001 - 0,02 Плюмбум 0,0003 0,03 0,006 Сірководень 0,005 0,03 0,1 Бенз (а) пірен 0,000001 - 0,00002 Фенол 0,003 0,01 0,06 Формальдегід 0,003 0,035 0,06 Гідроген фторид 0,005 0,2 0,1
Примітка: К — ГДКреч/ГДКSO2. На територіях, які підлягають посиленій охороні,встановлюються більш жорсткі вимоги — ГДК повинні бути зменшені на 20%.
У табл.3 ГДКс.д. — середньодобова гранично допустима концентрація забруднювача вповітрі, котра не справляє на людину опосередкованої шкідливої дії прицілодобовому вдиханні; ГДКм. р. — максимально-разова гранично допустимаконцентрація забруднювача в повітрі (населених місць), що не викликаєрефлекторних реакцій в організмі людини.
Деякі із забруднюючихречовин мають ефект сумації чи ефект потенціювання.
Речовини, длякотрих не визначені ГДК населених місць, оцінюються за орієнтовними безпечнимирівнями впливу (ОБРВ).
Для того, щобвизначити стан забруднення повітря декількома речовинами, що діють одночасно,часто використовують комплексний показник — індекс забруднення атмосфери (ІЗА).Для його розрахунку, нормовані на відповідні значення ГДК, середні концентраціїдомішок за допомогою розрахунків приводять до концентрації (коефіцієнт К в табл.3),а отримані значення додають. Отриманий таким чином показник ІЗА вказує, ускільки разів сумарний рівень забрудненості атмосфери кількома речовинамиперевищує ГДК сульфур (IV) оксиду.
Для кожногонаселеного пункту визначено конкретний перелік п'яти пріоритетних домішок, закотрими розраховується індекс забруднення атмосфери ІЗА5.
Викидихарактеризуються кількістю забруднюючих речовин, їхнім хімічним складом,концентрацією, агрегатним станом.
Промислові викидиподіляються на організовані та неорганізовані. Організовані промислові викиди — це викиди, що надходять в атмосферу через спеціально споруджені газоходи,повітропроводи та труби.
Неорганізованівикиди надходять в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків внаслідокпорушення герметизації, невиконання вимог охорони атмосфери при навантаженні тарозвантаженні, порушення технології виробництва або несправності обладнання.
За агрегатнимстаном викиди поділяються на IV класи: І — газоподібні та пароподібні; II — рідкі;III — тверді; IV — змішані.
За величиною масивикиди об'єднані в 6 груп, т/доб: 1 група — маса менше 0,01 включно; 2 група — від0,01 до 0,1; 3 група — від 0,1 до 1; 4 група — від 1 до 10; 5 група — від 10 до100; 6 група — понад 100.
Викиди підлягаютьперіодичній інвентаризації, під котрою слід розуміти систематизацію відомостейпро розподіл джерел викидів на території об'єкта, їхню кількість та склад.
Метоюінвентаризації є: визначення викидів шкідливих речовин, що надходять ватмосферу від об'єктів; оцінка впливу викидів на навколишнє середовище,встановлення ГДВ або ТПВ; вироблення рекомендацій з організації контролювикидів; оцінка стану очисного обладнання та екологічності технологій івиробничого обладнання; планування черговості природоохоронних заходів.
Інвентаризація здійснюєтьсяодин раз на 5 років згідно з Інструкцією з інвентаризації викидів забруднюючихречовин в атмосферу. Джерела забруднення атмосфери визначаються на основі схемвиробничого процесу підприємства. Для діючих підприємств контрольні точкивстановлюються по периметру санітарно-захисної зони. Заміри параметрів викидівздійснюють працівники лабораторії підприємства або лабораторіїсанітарно-епідеміологічної станції.
Основнимипараметрами, котрі характеризують викиди забруднюючих речовин в атмосферу, євид виробництва, джерело виділення шкідливих речовин, джерело викиду, числоджерел викидів, координати розташування викиду, висота джерела викиду, діаметрустя труби, параметри газоповітряної суміші на виході з джерела викиду (швидкість,об'єм, температура), характеристика газоочисних пристроїв, види та кількістьшкідливих речовин тощо.
Шкідливі речовини,що потрапляють в атмосферу від промислових та транспортних підприємств,енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються в повітрі тапереносяться рухомими потоками повітря на великі віддалі. Розсіюваннязабруднень призводить до зниження концентрації шкідливих речовин в зонахїхнього викиду та до одночасного збільшення площ із забрудненими повітрям.
На характерпоширення шкідливих речовин в атмосфері та на величину зон забрудненнявпливають метеорологічні умови (горизонтальний та вертикальний рух мас повітря,їх швидкість, температура, вологість, дощ, сніг, наявність хмар).
Крімметеорологічних факторів, на розсіювання забруднень впливає рельєф місцевості,наявність лісів, водоймищ, гір тощо. На забрудненість міст та населених пунктіввпливає їхнє планування та озеленення.
Розрахунокзабруднення атмосфери викидами промислових підприємств виконується згідно зМетодикою розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, щомістяться у викидах підприємств (ОНД-86) або за Збірником методик розрахункуконцентраційних викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами.
2. Результатидосліджень
2.1 ВАТ«Жашківський маслозавод» — сучасне підприємство переробної галузі
ВАТ«Жашківськиймаслозавод» розташований в південно-східній частині м. Жашкова, Черкаськоїобласті в так званій промисловій зоні міста поблизу цукрозаводу та горілчаногозаводу і деревообробного цеху. На рис.1 наведено загальний вигляд заводу.
Підприємствоприймає та переробляє за добу 100-150 т молока. Переробка молока напідприємстві за принципом безвідходної технології, зниження нормативнихвитрат-це важливі резерви збільшення об`ємів продукції, що випускається тапідвищення ефективності виробництва. Безвідходна технологія має екологічнезначення та виключає забруднення навколишнього середовища.
До структурнихпідрозділів ВАТ «Жашківський маслозавод» входять: приймальневідділення молока, апаратне відділення, цех виробництва масла, цех виробництвасухого знежиреного молока та лабораторії — виробнича і сировинна. Допоміжні виробництва:компресорний цех, котельня, газогенераторна, механічні майстерні забезпечують виробництвохолодо — паливно — енергетичними ресурсами, своєчасними ремонтами та ін.
ВАТ «Жашківськиймаслозавод» працює понад 40 років (з 1965 року). Є одним з кращих вУкраїні. Основними продуктами, які виготовляються на підприємстві є сухезнежирене молоко, масло «Селянське», казеїн технічний (випускався до2005 р).
Продукцію ВАТ«Жашківський маслозавод» знають в Україні, Нідерландів, Німеччині, Франції,Польщі, Болгарії, Сирії, Алжирі, Єгипті, Прибалтиці, Росії, Казахстані.
За неперевершеніспоживчі властивості (масло «Селянське» та сухе знежирене молоко єкращим в Україні) та високу якість продукції підприємство з року в рік нарізних державних рівнях нагороджується дипломами та прозами. В 1998роціКиївська міська спілка захисту прав споживачів нагородила ТОВ «Агрополіс»дипломом якості 1-го ступеня за високу якість масла вершкового «Селянське»вищого гатунку, яке виробляє ВАТ «Жашківський маслозавод». Через рікмолочна продукція торгової марки «Щедрий вечір» представлялапідприємство на міжнародному форумі економічного співробітництва в м. Києві. В2002р. підприємство було нагороджено дипломом 3-го ступеня Всеукраїнськогоконкурсу якості на регіональному рівні в номінації «Підприємства, щовиготовляють продовольчі товари» за досягнуті успіхи в опануваннісучасними методами управління якістю у сфері виробництва харчової продукції.
ВАТ «Жашківськиймаслозавод» є лауреатом Всеукраїнського конкурсу якості «100 кращихтоварів України» 2004-го та 2005-го років. Які б бурі не «трясли»ринкове море і нашу економіку, а ВАТ «Жашківський маслозавод» залишаєтьсяострівцем стабільності. Мало того зростає і розширюється виробництво.
Продукціявиготовляється за дотриманням найкращих технологій і традицій перевірених часомі оцінених споживачами, не використовуючи рослинних жирів, емульгаторів, барвників,консервантів та зберігаючи всі природні компоненти молока. Щодня виготовляється17-19т сухого знежиреного молока, 4-5 т масла вершкового «Селянське»,1.5-2 т казеїну технічного.2.2 Екологічнахарактеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря
На Жашківськомумаслозаводі виробляється цільномолочна продукція, масло селянське, казеїн,проводиться заготовка молока. На завод молоко привозять автомобільнимтранспортом. Кислотністъ транспортованого молока повинна бути не вище 19,температура не більше 3°С. Цехи, що приймають молоко, обладнані необхіднимобладнанням для визначення кількості та якості продукта.
На рис.2 показанакарта-схема ВАТ «Жашківський маслозавод»
/>
Рис.2 Карта-схемаВАТ «Жашківський маслозавод».
Умовні позначення:
1-дільницязберігання соляної кислоти; 2-дільниця зберігання нітратної кислоти; 3-дільницязберігання хлоридної кислоти; 4-дільниця приготування лужного розчину; 5-дільницяприготування казеїну; 6-дільниця зберігання амоніаку; 7-автономнаелектростанція; 8-зварювальний пост; 9-ємкості ГСМ; 10-цех сухого молока; 11-автотранспорт;12-котельня; 13-компресорна.
Основним джереломзабруднення атмосферного повітря є котельня, яка працює на природному газі. Здимовими газами, що утворюються при згоранні газу, в повітряний басейнпотрапляють: нітроген (IV) оксид та карбон (II) оксид. НА рис.3 показано трубувід котельні, через яку викидаються димові гази.
/>
Рис.3. Труба відкотельні.
На підприємствіексплуатується автономна станція електропостачання, яка працює на дизельномупаливі. В разі використання дизельного пального в атмосферу виділяються: сажа,сульфур (IV) оксид, нітроген (IV) оксид, карбон (II) оксид.
Від технологічногообладнання компресорної в атмосферне повітря потрапляє амоніак рис.5. Витокамоніаку з системи охолодження відбувається при наявності нещільності в кожухахкомпресорів та в місцях з`єднання трубопроводів.
/>
Рис.4. Компресорна.
При виготовленнірозчину та при використанні розчину для миття автоцистерн і обладнання ватмосферне повітря виділяється натрій гідроксид.
Сушка казеїнупроводиться за рахунок подачі в сушильну камеру гарячого повітря. Часткиказеїну потрапляють в приймальний ycтpiй. Відпрацьоване повітря, яке в своємускладі має дрібні частки казеїну та пари води, проходить циклон, де доводитьсяочищення від пилу i викидається в атмосферу.
В цеху сухогомолока цільне молоко під високим тиском через форсунки поступає на розігрітісушильні барабани. Частки сухого молокапотрапляють в приймальний устрій.
Розділення охолодженогопродукту від повітря відбувається в циклоні. Сухий продукт поступає в бункер циклону.Відпрацьоване повітря, яке в своєму складі має дрібні частки сухого молока тапари води, проходить циклон, де проводиться очищення від пилу i викидається ватмосферу. В атмосферне повітря, в незначних кількостях поступає пил органічний.
Для проведенняаналізів в лабораторії використовуються кислоти. В атмосферне повітря виділяютьсяпари сульфатної, нітратної та хлоридної кислот.
На підприємствіпри виробництві ремонтних робіт проводяться електрозварювальні роботи. Прицьому застосовується електродугове зварювання електродами типу АНО-4. Річнавитрата електродів складає 0.050г.
В процесізварювально-наплавочних операцій в повітряний басейн виділяється незначнакількість феруму та мангану. Для збереження дизельного пального на підприємствірозташовані 2 резервуари на 60т. Один з них резервний. В атмосферне повітрявиділяються вуглеводні.
При розігрівідвигунів, маневруванні, виїзді автотранспорту за межі підприємства в атмосфернеповітря виділяються оксиди карбону.2.1.1Цех виробництва сухого молока
Сухе молоковиготовляється в сучасному, побудованому окремо, міні — заводі, оснащеномувисокопродуктивним обладнанням: дві вакуум-випарні установки (рис.3) типу«Віганд-800» виробництво (Німеччина), сушарка VRA-4 потужністю 1000кг/год і вакуумна розфасовка готової продукції (виробництво Чехія). Ведутьсямонтажні роботи для встановлення в цеху сушки молока ще однієї вакуум-випарки«Віганд-8000», ще однієї пастеризаційно-охолоджувальної установкиА1-ОКЛ-25 та теплогазогенератора, що дасть змогу збільшити випуск сухого молокадо 25 т за добу.
Технологічнасхема виробництва сухого знежиреного молока (рис.4) включає:
пастеризаціязнежиреного молока при температурі 85-95 0С;
згущення молокапри температурі 50-75 0С;
сушка молока (температурагарячого повітря 160-180 0С;
охолодження сухогомолока 18-200С;
фасування сухогомолока;
зберіганняфасованого сухого молока до реалізації.
/>
Рис.3 Технологічнасхема вакуум-випарної установки.
Працює івітчизняна сушарка РС-1000. Весь технологічний процес автоматизований, температурнірежими контролюються комп`ютером.
/>
Рис.4 Схемавиробництва сухого молока (сушка і упаковка):
18 — вентилятор,19 — віброжолоб, 20 — віброслюідний жолоб, 21 — накопичувач, 22 — електронніваги, 23 — зшиваюча машина. 24 — продуктопересувач, 25 — сушильна башня, 26 — циклони,27 — вентилятор, 28 — дозатор продукту, 29 — транспортер відправки на складпродукції.
2.1.2Цех виробництва масла
Технологічна схемавиробництва масла включає в себе слідуючі операції:
пастеризаціявершків при температурі 95-104 0С;
сепаруваннявершків, отримання високожирних вершків 72,5%;
нормалізація високожирнихвершків за масовою часткою вологи, умісту сухих речовин;
маслоутворення;
фасування, маркування;
охолодження масладо температури 4±2 0С, зберігання;
реалізація.
/>
Рис. 5. Технологічнасхема виробництва масла:
1 — приймальнаванна для вершків; 2 — насос; 3 — трьохступеневий трубчастий пастеризатор; 4 — урівнювальнаємкість для пахти; 5 — ванни для витримки вершків; 6 — сепаратор для отриманнявисокожирних вершків; 7 — ванни для нормалізування; 8 — циліндричниймаслоутворювач, 9 — ваги.
Після закінченнякожного технологічного процесу поверхня обладнання, трубопроводи, інвентарпідлягають миттю та дезінфекції.
Санітарну обробкуобладнання проводять вручну та механізовано в залежності від виду обладнання.
Санітарнаобробка обладнання здійснюється в слідуючій послідовності:
ополіскуванняводою 35-400С;
миття миючимизасобами 35-700С;
ополіскуванняводою 35-400С;
дезінфекція дезінфікуючимзасобом;
ополіскуванняводою від залишків дезрозчину.
Фізико-хімічний тамікробіологічний контроль виробництва, готової продукції, якості миття, якостіматеріалів здійснює виробнича лабораторія підприємства.
2.3Розрахунки викидів забруднених речовин
Розрахуноквикидів забруднюючих речовин від котельні.
Розрахунокпроведений з врахуванням масової нижчої теплоти спалювання
Qi=33.08:0.723=45.75 МДж/кг;
масової витратигазу за рік –
В=Вv×pн=860тис.м3×0.723=621.78 т
Нітроген (IV) оксид:
Показник емісії (безурахування первинних заходів по зменшенню викидів оксидів нітрогену дорівнює100 г/Дж). Валовий викид нітроген (IV) оксиду:
ЕNOx=10-6kNOx×Qr×B=10-6×100×45/75×621/78=2/845т/рік0.395г/с
Карбон (II) оксид:
Показник емісії: КCО=17г/ГДж,валовий викид карбон (II) оксиду
ЕСО=10-6КСО×Qr×В=10-6×17×45.75×621.78=0.484т/год,0.067г/с
Карбонат (IV) оксид:
показник емісії:
/>
εс=0.995показник емісії:
/>
Валовий викидкарбон (IV) оксиду:
ЕСО2=10-6КСО2×Qr×В=10-6×58716×45.75×621.78=1670.261т/рік
Ртуть:
Валовий викидртуті розраховується:
ЕHg=10-6KHg×Qr×B=10-6×0.0001×45.75×621.78=0.000003т/рік
Нітроген (I) оксид:
Валовий викиднітроген (I) оксиду розраховується:
ЕN2O=10-6KN2O×Qr×B=10-6×0/1×45.75×621.78=0.003т/рік
Метан:
Валовий викидметану розраховується:
ЕСН4=10-6КСН4×Qr×B=10-6×1.0×45.75×621.78=0.028т/рік
Розрахуноквикидів шкідливих речовин від спалювання дизельного палива.
Розрахунокпроведений з врахуванням річної витрати — 30 тонн, максимальної витрати — 15.0кг/год.
Тверді частки (сажа).Розрахунок викидів твердих часток летучої золи іпалива, (т/рік, г/с), що викидаються в атмосферу з димовими газами на одиницючасу при спалюванні дизельного пального, виконується за формулою:
Птв=В×А×X×(1-N),
де В — витратапального т/рік, г/с; А — зольність палива %; X — (по таблиці); N — частка твердихчасток, що уловлюються в золоуловлювачі (сажа).
Птв=30.0×0.3×0.010(1-0) =0.090т/рік
Птв=15.0×0.3×0.010×(1-0) ×103: 3600=0.012г/с
Сульфур (IV) оксид.
Розрахунок викидівоксидів сульфуру в перерахунку на сульфур (IV) оксид (т/рік, г/с), щовикидаються в атмосферу з димовими газами на одиницю часу, виконується заформулою:
ПSO2=0.02×В×S×(1-ηSO2) (1-ηSO2),
де В — витратипального т/рік, г/с; S — утримання сірки в паливі %;
ηSO2 — частка оксидів сульфуру, що зв`язуються летучою золою пального;
ηSO2 — частка оксидів сульфуру, що уловлюються в золоуловлювачі — 0.
ПSO2=0.02×30.0×0.3(1-0.02) (1-0) =0.176т/рік
ПSO2= (0.02×15.0×0.3(1-0.02) (1-0)) ×1000: 3600=0.024г/с
Карбон (II) оксид.Розрахунок викидів карбон (II) оксиду на одиницю часу(т/рік, г/с), виконується за формулою:
Псо=0.001×Ссо×В/>,
де В — витратипального т/рік, г/с; Ссо — вихід карбон (II) оксиду при спалюванні пальногорозраховується за формулою:
Ссо=q3×R×Q
Розрахуноквикидів амоніаку від компресорного цеху.
Від технологічногообладнання компресорної в атмосферне повітря потрапляє амоніак. Виток амоніаку зсистеми охолодження відбувається при наявності нещільності в кожухахкомпресорів та в місцях з`єднання трубопроводів.
Кількість викидівамоніаку від конденсаторних установок, випарювачів складає:
М=10г/год×8:3600=.022г/с,1т/рік
Розрахуноквикидів забруднюючих речовин від цеху сухого молока.
При сушці цільногомолока питомий викид пилу складає 7.25г/кг виробленої продукції. Кількістьвикидів пилу в г/с, т/рік визначається, згідно формули:
/>; М=В×І×103,т/рік,
де І — питомийвикид пилу, г/кг, кг/т; в — кількість сухого продукту, який виробляється за 1год, кг; В — кількість сухого продукту, який виробляється протягом року, т.
/>; М=7.25×6т/рік×103=0.044т/рік
Розрахуноквикидів забруднюючих речовин від приготування розчину, мийки обладнання.
Кількість викидів лугу,нітратної кислоти, натрій карбонату які виділяються при виготовленні розчину, мийкиавтоцистерн, обладнання визначається за формулою:
П=в×S×С:3600, г/сек.,
П =в×S×С×Т×106, т/рік,
де в — кількістьвиділення в г/год. з 1 м2 поверхні випаровування: — для лугу =1г/год. × м2; — для нітратної кислоти і нітроген (IV) оксид (вспіввідношенні 1: 5) в=10.8 г/ч × м2; — для карбонату натрію =14.4 г/ч х м2; S — площа випаровування; С-коефіцієнт, який враховуєконцентрацію даних речовин в мийних рідинах.
Викиди лугу:
Дільницяприготування миючих засобів:
/>;
П=1 × 1.5× 1 × 200 × 10-6 = 0.00003 т/рік
Відділення мийкиавтоцистерн:
/>; П=1 × 18 × 0.5× 2000 ×10-6= 0.018 т/рік
Мийка обладнання:
/> П=1×18×1×6000×10-6=0.048т/рік
Викидинітратної кислоти: П=10.8 × 3 × 0.4: 3600=0.0036г/с П= 10.8 × 3 × 0.4 × 2000 × 10-6 = 0.026т/рік (з них нітратна кислота — 0.0006 г/с, 0.004 т/год нітроген (IV) оксиду — 0.003г/с, 0.022 т/год)
Викиди натрійкарбонату:
П=14.4 × 10× 1: 3600=0.04 г/с, П= 14.4× 10 ×800×10-6 =0.115 т/год
Розрахуноквикидів забруднюючих речовин в атмосферу при використанні кислот.
Питомі викиди привикористанні кислот складають: сульфатна кислота — 0.00003г/с, нітратна кислота- 0.0005г/с, хлоридна кислота — 0.0001г/с.
При річномувикористанні кислот викиди в атмосферу складають: сульфатна кислота
П=0.00003×3600×3000×10-6=0.0003т/рік,
нітратна кислота
П=0.0005×3600×3000×10-6=0.005т/рік,
хлоридна кислота
П=0.0001×3600×3000×10-6т/рік.
Розрахуноквикидів шкідливих речовин в атмосферу при зварювальних роботах [22].
На підприємствіпри виробництві ремонтних робіт проводяться електрозварювальні роботи. Прицьому застосовується електродугова зварка електродами типу АНО-4. Річна витратаелектродів складає 0.050т.
В процесізварювально-наплавочних операцій в повітряний басейн виділяється незначнакількість оксидів феруму та оксидів мангану.
Кількістьшкідливих речовин, що утворюються при зварюванні, наплавленні зручніше всьогоприводити до витрат зварювальних матеріалів, тому що в основній своїй масі ціпроцеси не сталі в часі:
М= g х Ст,
де д — кількістьречовини, що виділяється в повітря г/кг витрачених зварювальних матеріалів, дляАНО-4 — оксиди феруму 5.31, оксиди мангану 0.69;
Ст — маса витраченихелектродів, т/рік.
При виробництвізварювальних робіт в атмосферу виділяються:
Показник феруму =0.050 х5.31х 10-3 = 0.0003 т/рік 0.0002 г/с Показник мангану =0.050х О.69 х 1О-3 =0.00003 т/рік 0.00002г/с.
Розрахуноквикидів забруднюючих речовин від ємностей для зберігання дизпального
Для збереженнядизпалива використовуються 2 ємності, з яких одна не експлуатується. Річнареалізація дизпалива складає — 30 тон. Кількість граничних вуглеводнів (кг/годину),які потрапляють в атмосферу від резервуарів за рахунок випаровування здихальних клапанів розраховуються згідно формули:
Пр=2.52 х Vжрх Р s (38) х Мn х (К5х + К5t) х К6 хК7х (1 — g) х 10-9, деVж –
об'єм рідини, якапотрапляє в резервуар протягом року (м 3/рік);
Мп — молекулярнамаса парів рідини, (г/моль); g — коефіцієнт ефективності газоуловлюючогопристрою резервуара частка одиниці); К5x К5t — поправочнікоефіцієнти, які залежать від тиску насичених парів Ps (38) татемператури газового простору Тr р відповідно в холодний та теплийчас року; К6 — поправочний коефіцієнт, який залежить від тискунасичених парів та річного оберту резервуарів; К7 — поправочнийкоефіцієнт, який залежить від технічної оснащеності та режиму експлуатації;
P S (38) — тискнасичених парів для багатокомпонентних рідин при температурі 38 град, (взалежності від значення еквівалентної температури початку кипіння рідини — tекв(град):
/>
де tнк, tкк — температурапочатку та кінця кипіння речовини,270-400 — для дизпалива, К5x, К.5t — поправочні коефіцієнти, які залежать від тиску насичених парів температуригазового простору, відповідно в холодний та теплий час року.
Середнятемпература газового простору ємкостей, яка дорівнюється до середньоїтемператури атмосферного повітря та за відповідний період.
tх = tа х — за 6більш холодних місяців tн = tа т — за 6 більш теплих місяців.
К1х=0.3, К2x=0.37,К3x=0.62; К1т+=6.12, К2т4= 0 41, К3т=0.51, К4=1.0
де q3 — втрати тепла внаслідок хімічної неповноти спалювання пального, обумовленогонаявністю в продуктах спалювання оксиду карбону; Q — нижча теплота спалюванняпального МДж/кг; q4 — втрати тепла внаслідок механічної неповноти іспалювання пального,%
Псо=0.001х0.5x0.65×42.75х30.0х(1-0) =0.417т/рік Псо= (0.5х0.65х42.75х15,0х/1-0/): 3600=0.058г/с
Оксиди нітрогену. Кількістьоксидів нітрогену, які поступають в атмосферу в одиницю часу /тонн на рік, грамна секунду/, розраховуються за формулою:
ПNO2=0.001хВхQхКNO2х(1-в)
де В — витратипального тонн на рік, грам на секунду; Q — нижча теплота спалювання пального,МДж/кг;
КNO2 — параметр,що характеризує кількість оксидів нітрогену що утворяться на 1 ГДж тепла;
в — коеф., щозалежить від ступеня зниження викидів оксидів нітрогену в результаті застосуваннятехнічних вирішень
ПNO2=0.001x30,042.75х0.07=0.090т/рікПNO2= (15.0 х 42.75х 0.07): 3600 = 0.012г/с
Розрахунок викидівзабруднюючих речовин від автотранспорту при виїзді, заїзді, маневруванні потериторії.
Таблиця 4. — Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту Викид СО Викид СН Викид NO
Викид SO2 Викид Сажі кг/т г/сек кг/т г/сек кг/т г/сек кг/т г/сек кг/т г/сек бензин 196.5 0.006 37.0 0.001 21.8 0.0004 0.6 0.00001 дизтопливо 36 0.023 6.2 0.004 31.5 0.011 5.0 0.0002 3.85 0.0003 Сумарний викид, г/сек 0.029 0.005 0.011 0.0002 0.0003
Для оцінки рівнязабруднення атмосферного повітря від автотранспорту проведений розрахуноквикидів забруднюючих речовин згідно [Методики]. Результати розрахунківпроводились для виїзду, заїзду, маневрування по території 12 автомобілів інаведені в табл.4.
3. Заходизниження екологічних ризиків на ВАТ «Жашківський маслозавод»
3.1 Методита засоби очищення викидів в атмосферу
Однією зособливостей атмосфери є її здатність до самоочищення [14].Самоочищення атмосферного повітря відбувається внаслідоксухого та мокрого випадання домішок, абсорбції їх земною поверхнею, поглинаннярослинами, переробки бактеріями, мікроорганізмами та іншими шляхами. Садіннядерев та кущів сприяє очищенню повітря від пилу, оксидів вуглецю, діоксидівсірки та інших речовин. Найкращі поглинальні властивості стосовно діоксидусірки має тополя, липа, ясен. Одне доросле дерево липи може акумулюватипротягом доби десятки кілограмів діоксиду сірки, перетворюючи його в нешкідливуречовину. Велика роль в очищенні атмосферного повітря належить ґрунтовимбактеріям та мікроорганізмам. При температурі 15-35 °С мікроорганізмипереробляють на 1 м2до 81 т на добу оксидів та діоксидів вуглецю. Однакможливості природи щодо самоочищення мають обмеження, що слід враховувати прирозробці нормативів ГДВ.
Одним з основнихпоказників очищення викидів є ступінь їхнього очищення від шкідливих речовин Коч:
Коч/>,
де Му — маса шкідливих речовин, які вловлюються в очисному пристрої; Мзаг — загальнамаса шкідливих речовин у викидах.
Ступінь очищенняповинен визначатися за кожною забруднюючою речовиною.
За несприятливихметеорологічних умов, коли викиди із забрудненнями можуть бути шкідливими дляздоров'я населення, підприємства повинні знизити викиди шкідливих речовин зарахунок технічних засобів або повної (часткової) зупинки джерел забруднення.
Сучасні вимоги доякості та ступеня очищення викидів досить високі. Для їхнього дотриманнянеобхідно використовувати технологічні процеси та обладнання, котрі знижуютьабо повністю виключають викид шкідливих речовин в атмосферу, а такожзабезпечують нейтралізацію утворених шкідливих речовин, експлуатувати виробничета енергетичне обладнання, котре виділяє мінімальну кількість шкідливихречовин, закрити невеликі котельні та підключити споживачі до ТЕЦ, застосовуватиантитоксичні присадки, перевести теплоенергетичні установки з твердого паливана газ.
Способиочищення викидів в атмосферу від шкідливих речовин можна об'єднати в такі групи [15]:
очищення викидіввід пилу та аерозолів шкідливих речовин;
очищення викидіввід газоподібних шкідливих речовин;
зниженнязабруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згораннятранспортних засобів та стаціонарних установок;
зниженнязабруднення атмосфери при транспортуванні, навантаженні і вивантаженні сипкихвантажів.
Для очищеннявикидів від шкідливих речовин використовуються механічні, фізичні, хімічні,фізико-хімічні та комбіновані методи.
Механічніметоди базуються на використанні сил ваги (гравітації),сил інерції, відцентрових сил, принципів сепарації, дифузії, захоплювання тощо.
Фізичні методи базуються на використанні електричних та електростатичних полів,охолодження, конденсації, кристалізації, поглинання.
У хімічних методахвикористовуються реакції окислення, нейтралізації, відновлення, каталізації,термоокислення.
Фізико-хімічніметоди базуються на принципах сорбції (абсорбції,адсорбції, хемосорбції), коагуляції та флотації.
Гравітаційніпилоочисні камери працюють за принципом зниженняшвидкості руху газів до рівня, коли пил та частинки рідини осідають під впливомсил ваги. Ефективність роботи пилоочисних камер
/>,
де d — діаметрчастинок, які осаджуються; µ-кінематична в'язкість газу; Н — висота камери; v — швидкість течії газу; g — гравітаційне прискорення; L — довжина камери;рч — густина частинок; Рг — густина газу.
Гравітаційніпилоосаджунальні камери — це порожнинна або з полицямикоробка з листової сталі з бункером для збирання пилу. Довжина коробки
/>,
де Н — висотакамери; v — швидшсть руху газу; voc — швидюсть, заякої пил випадае в бункер.
При знижені висотикамери процес очищения поліпшусться, тому порожнину камери розділяють полицями,котpi проектуються під кутом або з можливістю регулювання.
Інерційнісепаратори працюють на принципі різкої змни напрямкупотоку газів. У місцях зміни напрямку відбувається очищання твердих частинокзабруднюючих речовин. Сепаратори дозволяють осаджувати частники діаметром 25 — 30мкм. Інерційні газоочисники мають продуктивність від 45 до 582 м3/год.До цього типу можна віднести i жалюзійні пиловловлювачі, котpi маютьгідравлічний oпіp 100-400 Па, допускають температуру газу, що очищається, до450 С, швидкість на підході до решітки — 15-25 м/с.
Циклонисепаратори працюють за принципом використаннявідцентрового ефекту. Відокремлення твердих частинок в них відбувається піддіею відцентрових сил:
/>,
Де А — постійний безрозмірний коефіцієнт; ρч — густина частинок;d — діаметр частинок; vТ — тангенгальна складовашвидкості руху частинок; r — радіус частинок; R — радіусустановок; n — постійна, яка залежить від радіуса установки і робочоїтемператури; Н — висота циклона.
Практичновикористовуються такі типи циклонних сепараторів:
горизонтальніпиловловлювачі, котpi працюють за принципом надання газам вихороподібногокругового руху за допомогою вертушки з системою невідхилюваних лопатей;
вертикальнісепаратори, що працюють за принципом подавання газу зверху через горизонтальновстановлену кільцеву крильчатку, котра надає газові обертового руху;
тверді частинкиочищають до стінок, а очищений газ виводиться через центральну трубу;
вертикальнісепаратори з тангенціально розташованою вхідною частиною. У цьому ceпаратopiзатриманий газ надходить збоку або знизу i набуває тангенціального руху, котрийвиносить тверді частники до стінок, а потім в пилозбирачі;
ротаційніструменеві пиловловлювачі є різновидом відцентрового циклонного сепаратора, вкотрому вихороподібність руху газу посилена тангенціальним повітряним потоком. Уних пил накопичується в середині повітряного середовища i під дієюгравітаційних сил падає на дно пило- збирача.
Апарати мокрогоочищения газів [17] від пилу працюють за принципом промивання газів. Ці види очиснихпристроїв застосовуються на дільницях фарбування виробів, нанесення полімернихпокриттів, в замкнених системах повітрокористування. Taкi пристрої дозволяютьочищати гази від дрібних механічних забруднень. Існує велика кількістъ апаратівмокрого очищення газів. Застосовуються i пpocтi водяні завіси, через котpiпропускаються забруднені потоки повітря.
За принципомроботи апарати мокрого очищения газів поділяються на порожнинні i насадкові; барботажніта пінні; ударно-інерційні; відцентрові; динамчі та турбулентні промивачі.
Порожнинні танасадкові апарати-скрубери працюють за принципомпропускання газів через потік розпиленої розбризканої або стікаючої по насадкахводи. Швидкість потоку газів не перевищує 1 — 1,2 м/с, гідравлічний oпipaпаратів не перевищуе 250 Па. Витрата води складає до 10 м3 на 1 мапарата. Найбільш повно скрубери видаляють частки розміром більше 10 мкм. Недолікомскруберів є часте забивання oтворів poзпилювaчiв.
Апарати мокрогоочищення газів від пилу працюють за принципом промивання газів. Ці види очиснихпристроїв застосовуються на дільницях фарбування виробів, нанесення полімернихпокриттів, в замкнених системах повітрокористування. Taкi пристрої дозволяютьочищати гази від дрібних механічних забруднень. Існує велика кількістъ апаратівмокрого очищення газів. Застосовуються i пpocтi водяні завіси, через котpiпропускаються забруднені потоки повітря.
За принципомроботи апарати мокрого очищення газів поділяються на порожнинні i насадкові; барботажніта пінні; ударно-інерційні; відцентрові; динамчі та турбулентні промивачі.
Порожнинні танасадкові апарати-скрубери працюють за принципом пропускання газів через потікрозпиленої розбризканої або стікаючої по насадках води. Швидкість потоку газівне перевищує 1 — 1,2 м/с, гідравлічний oпip aпаратів не перевищуе 250 Па. Витратаводи складає до 10 м3 на 1 м апарата. Найбільш повно скруберивидаляють частки розміром більше 10 мкм. Недоліком скруберів є часте забиванняoтворів poзпилювaчiв.
Методхемосорбції базується на поглинанні газів та парирідкими i твердими поглиначами з утворенням хімічних сполук. Цей методвикористовується при очищенні викидів через вентиляції гальванічних дільниць. Прицьому розчинником для очищення викидів від хлористого водню є 3% — й розчинїдкого натрію. Цей метод використовується також для очищення викидів від окисівазоту.
Метод адсорбції базується на селективному вилученні з газових сумішей шкідливихдомішок за допомогою твердих адсорбентів. Найбільш широко як адсорбентзастосовується активоване вугілля, іонообмінні смоли тощо.
Необхідна масаадсорбента
/>,
де Vа — об'ємна витрата газу, що очищається;
С — концентраціядомішки, яка видаляється;
t — час протіканняадсорбції;
апог — поглинальназдатність адсорбента.
Геометричніпараметри адсорбента вибираються та розраховуються за номограмами або зааналітичними залежностями.
Каталітичнийметод базується на перетворенні токсичних компонентіввикидів у менш токсичні або нешкідливі за рахунок використання каталізаторів.
Швидкістькаталітичних реакцій можна визначити згідно з рівнянням
vk = Kр×Cа×Сб×Св…Cm,
де Кр — константа каталітичної реакції;
Са, Сб,Св, Сn, — концентрація речовин, які вступають в реакцію;
а, б, в, n — порядокреакції за відповідним компонентом.
В якостікаталізаторів використовують платину, метали платинового ряду, окиси міді,двоокис марганцю, п'ятиокис ванадію тощо.
Каталітичний методвикористовується для очищення викидів від окису вуглецю за рахунок йогоокислення до двоокису вуглецю.
Термічний метод базується на допалюванні та термічній нейтралізації шкідливих речовину викидах.
Цей методвикористовується тоді, коли шкідливі домішки у викидах піддаються спаленню. Термічнийметод ефективний у випадку очищення викидів від лакофарбових та просочувальнихдільниць. Системи термічного та вогневого знешкодження забезпечуютьефективність очищення до 99%.
Загаломпослідовність вибору типу очисних пристроїв та фільтрів така:
виявленняхарактеристик викидів (температура, вологість, вид та концентрація домішок,токсичність, дисперсність тощо);
визначення типуочисного пристрою або фільтра за витратою газу, необхідним ступенем очищення,можливостями виробництва та іншими факторами;
знаходженняробочої швидкості газів;
техніко-економічнийаналіз можливих вapiaнтів очищення;
розрахунокпараметрів очисного пристрою;
проектування тавибір очисного пристрою або фільтра3.2 Заходипо охороні атмосферного повітря на ВАТ «Жашківський маслозавод»
Основними й найбільшдійовими методами боротьби з забрудненням атмосфери на підприємстві є екологічні,діє продумана система заохочувальних і заборонних заходів, які допомагають запобігтизабрудненню. Впровадження підприємством певних систем очисних фільтрів дає їм перевагинад конкурентами. У той же час ті фірми, що забруднюють атмосферу, змушені платитидуже великі податки і штрафи.
Існують, також організаційні,технологічні і інші засоби боротьби з забрудненням атмосфери.
Відбувається регулюваннядвигунів внутрішнього згорання в автомобілях.
Для запобігання забрудненняатмосферного повітря, поверхневих і підземних вод проектом передбачено:
застосування резервуарівз подвійними стінками обладнаних автоматизованими пристроями контролю за витокомнафтопродуктів, що монтуються в залізобетонних монолітних піддонах з оглядовимитрубами;
над боковими стінкамита верхньою частиною резервуарів влаштування глиняного замка;
застосування дихальнихта змивних клапанів відповідної конструкції;
застосування газоурівнювальноїсистеми при зливі палива та заправці автомобілів: при зливі пари нафтопродуктівпереходять в цистерни паливовоза; при заправці автомобілів пари палива, що утворюютьсяв паливному баці, збираються в трубу вугільного абсорбента автомобіля;
ізоляція резервуарівбітумно-мінеральною мастикою по бітумній грунтівці;
будівництво локальнихочисних споруд для очистки стічних вод, що утворюються внаслідок випаровування атмосфернихопадів;
гідроізоляція очиснихспоруд церезитовою штукатуркою;
котельнюпереведено з мазутного на газове паливо;
для регулюванняроботи парових котлів ДКВР встановлено автоматику «Альфа» на базіпроцесора "Інтел";
встановленорезонатор для магнітної обробки живильної води МГД, що дало змогу зменшитиутворення накипу.
У 2006 роціпроведена Інвентиризація забруднюючих речовин та чітко визначила джерелазабруднення на підприємстві (1,2,3,4,6,10,11,12,13) їх місце знаходження, джерелаутворення шкідливих викидів (1,2,3,4,6,10,11,12,13) та джерела викидів (трубивід котельні і цехів, неорганізовано).
Табл.- 5. Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин ватмосферне повітря.
№
п/п назва речовини обсяги викидів по роках (усіма стаціонарними джерелами, у т. ч. кожним стац. джерелом). 2006 2007 г/с т/рік г/с т/рік 1 ферум (IV) оксид (в перерахунку на ферум) 0.0002 0.0003 0.0002 0.0003 2 манган та його сполуки (в перерахунку на манган (IV) оксид) 0.00002 0.00003 0.00002 0.00003 3 натрій гідроксид (натрїдкий, сода каустична) 0.003 0.066 0.003 0.066 4 натрій карбонат (сода кальцинована) 0.04 0.12 0.04 0.12 5 Нітроген (IV) оксид 2.41 0.845 2.41 0.845 6
кислота нітратна по молекулі HNO3 0.0005 0.005 0.0005 0.005 7 амоніак 0.058 1.35 0.058 1.35 8 гідроген хлорид (хлоридна кислота) по молекулі HCL 0.0001 0.001 0.0001 0.001 9
кислота сульфатна по молекулі H2SO4 0.00063 0.004 0.00063 0.004 10 сажа 0.012 0.09 0.012 0.09 11 Сульфур (IV) оксид 0.24 0.18 0.24 0.18 12 Карбон (IV) оксид 0.13 0.48 0.13 0.48
№
п/п назва речовини обсяги викидів по роках (усіма стаціонарними джерелами, у т. ч. кожним стац. джерелом). 2006 2007 г/с т/рік г/с т/рік 13 вуглеводні граничні (розчинник РПК-265 П та ін) 0.0001 0.003 0.0001 0.003 14 пил органічний 0.5 0.072 0.5 0.072 /> /> /> /> /> /> /> /> />
Неорганізованівикиди зменшені до мінімуму. Гранично-допустимі та тимчасово-погоджені викидиза 2006р. зведені у табл.5 і, як видно з таблиці, речовино-забруднюючіскладають (III) клас небезпечності, а їх концентрації не перевищуютьгранично-допустимих. Сумарні дозволені обсяги викидів на Жашківськомумаслозаводі також наведені у таблиці.
Підприємство ведепостійний контроль за викидами в атмосферне повітря шкідливих речовин, які неперевищують гранично-допустимих норм.
Стічні води відвиробництва, що йдуть на поля фільтрації перед відстоюванням фільтруються черезкерамічні фільтри, а потім їх зливають у відстійники. Після відстоювання всюорганіку вивозять на поля для удобрення грунту.
Побутове сміттязберігається в металевих контейнерах на асфальтній площадці і систематичновивозиться організацією на спеціально відведені майданчики для захороненнясміття.
До важливихзаходів заводу також можна віднести й озеленення території підприємства, тобтонасадження дерев, кущів, квітів, яке хоча в невеликій мірі очищає атмосфернеповітря, на відміну від штучного очищення повітря, але все одно озеленення території-цеважливий внесок, як в очищення природи, так і в сам інтер`єр територіїпідприємства.
Державнеуправління екології та природних ресурсів Черкаської області здійснює контрольза використанням та зберіганням мийних речовин і відходів виробництва. Видаєщорічні дозволи на роботу підприємства.
4. Охоронапраці
Управлінняохороною праці на підприємстві, обов’язки роботодавця (керівника підприємства) такерівників підрозділів і спеціалістів з питань охорони праці, створення тазавдання служби охорони праці, питання соціального страхування працівників віднещасних випадків та захворювань на виробництві регулюються Законом України“Про охорону праці, Кодексом законів України “Про працю", Типовимположенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітетуУкраїни по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 73, (із змінами,внесеними згідно з наказом Держнаглядохоронпраці № 82 від 17 травня 1996 р) та“Положенням про службу охорони праці в системі Міністерства сільськогогосподарства і продовольства України", затвердженим наказом Міністерствасільського господарства і продовольства України від 15.03.94 р. №74; ЗакономУкраїни “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності” від 23 вересня 1999 р.
Система управлінняохороною праці визначена в “Методичних рекомендаціях про систему управлінняохороною праці на підприємствах і в організаціях Міністерства сільськогогосподарства і продовольства України", затверджених наказомМінсільгосппроду України від 27.10.95 р. № 291, та “Положенні про системууправління охороною праці у сільському господарстві”, затвердженому наказомМінАПК від 14.12.1998 р. № 361.
Безпосередньовідповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпекувиробничих процесів на робочих місцях покладається на керівників робіт (бригадирів,майстрів, завідуючих, керуючих), які зобов’язані визначити працівнику робочемісце, забезпечити технічно справними засобами для виконання роботи (машинами,обладнанням, інструментами), засобами індивідуального захисту, мийнимизасобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проінструктуватипрацівників з питань охорони праці.
Для організаціїроботи з питань охорони праці, здійснення контролю за станом умов праці табезпекою технологічних процесів, координації діяльності посадових осіб таспеціалістів з питань охорони праці на підприємстві створюється служба охоронипраці. Для цього вводиться посада спеціалістів з охорони праці (інженера зохорони праці). Вона створюється на підприємстві з кількістю 50 і більшепрацівників. На підприємстві з меншою кількістю працівників функції службиохорони праці виконують за сумісництвом посадові особи, у службові обов’язкияких керівник підприємства ставить питання організації охорони праці напідприємстві. Чисельність служби охорони праці визначається із розрахунку однапосадова особа на 500 осіб працівників. Ліквідація служби допускається тільки вразі ліквідації підприємства. На посаду спеціаліста з охорони праціпризначається особа, що має вищу освіту, бажано інженерну, пропрацювала напідприємстві не менше трьох років.
Законом України“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадкуна виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності", передбачено загальнообов’язкове страхування роботодавцемусіх працівників від нещасних випадків та професійних захворювань. Роботодавецьзобов’язаний зареєструвати своє підприємство у представництві Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань замісцем знаходження підприємства і сплачувати встановлений розмір страховоговнеску. При настанні нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або професійногозахворювання Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництвіта професійних захворювань буде відшкодовувати потерпілому чи члену його сім’їзаподіяну матеріальну шкоду.
Порядок укладанняна підприємстві колективного договору та перелік питань, що регулюютьсяколективним договором, визначається Законом України “Про колективні договори таугоди" від 1 липня 1993 року із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни від 17 грудня 1996 року № 607/96 — ВР (Голос України, 14.01.97 р), від23 січня 1997 року № 5 20/97 — ВР (Голос України, 08.02.97 р) та КодексомЗаконів України “Про працю".
Метою укладанняколективних договорів на підприємствах є регулювання соціально-економічних,трудових відносин та узгодження інтересів між адміністрацією і трудовимколективом.
У договорірегулюються питання організації виробництва, нормування та оплати праці,встановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових допомоги, соціальнихгарантій працівника, встановлюється тривалість робочого часу та відпочинкупрацівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників,встановлюються зобов’язання адміністрації забезпечити на робочих місцяхбезпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства,плануються заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпекивиробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.
Важливим питанняморганізації охорони праці на підприємстві є навчання працівників з питаньохорони праці. Законом України “Про охорону праці" визначено, що всіпрацівники при прийнятті на роботу на під час роботи на підприємстві повинніпроходити навчання й перевірку знань з охорони праці. Особи, які не пройшлинавчання, до роботи не допускаються. Відповідальність за організацію тапроведення навчання покладається на керівника підприємства.
Види навчання тапорядок його проведення встановлюються “Типовим положенням про навчання зпитань охорони праці", яким передбачено навчання посадових осіб таспеціалістів підприємства, працівників, які виконують роботи, що належать допереліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у форміінструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.
Для проведеннянавчання розробляється програма, графік проведення, запрошуються викладачі тафахівці. Перед проведенням навчання на підприємстві керівник підприємства, йогозаступник, керівники виробничих, та технічних служб, галузей виробництва,головні спеціалісти, спеціаліст з охорони праці, члени комісії по перевірцізнань повинні пройти навчання, що проводиться в навчальних центрах охоронипраці, чи навчальних закладах, або ж це навчання організують служби охоронипраці галузевих управлінь чи місцевих державних адміністрацій, щоб потім йогоорганізувати на своєму підприємстві.
Кодексом ЗаконівУкраїни про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не можеперевищувати 40 годин на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовамипраці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років — 36 годин натиждень. Робочий тиждень має бути п’ятиденним з двома вихідними днями. Протедозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочийтиждень з одним вихідним днем. Тривалість робочого часу при п’ятиденномуробочому тижні не повинна перевищувати 8 год., при шестиденному — 7 год., аостанній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняттяїжі працівникам надається перерва, після перших чотирьох годин від початкуроботи тривалістю до двох годин, яку працівник може використовувати за власнимрозсудом.
Для відпочинкупрацівникам надається щорічна основна та додаткова оплачуванні відпустки. Тривалістьвідпустки згідно з Законом України “Про відпустки" повинна бути не менше24 календарних днів, а для осіб до 18 років — 31 календарний день. Додатковавідпустка надається за роботу у шкідливих умовах праці в середньому до 7календарних днів та за особливий характер роботи і ненормований робочий день до7 календарних днів. Матері, яка виховує двох і більше дітей віком до 15 років,надається додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів.
Для виконанняроботи працівники безкоштовно відповідно до встановлених норм повиннізабезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуальногозахисту (ЗІЗ), мийними засобами. Забезпечення працівників засобамиіндивідуального захисту покладається на керівника робіт. Засоби індивідуальногозахисту включають спеціальний одяг (халати, костюми, фартухи, куртки, жилети,комбінезони), спеціальне взуття (чоботи, черевики) та інші засобиіндивідуального захисту (рукавиці, протигази, захисні окуляри, шоломи, каски,щитки, протишумні навушники, вкладиші тощо).
З метою оцінкистану здоров’я, визначення придатності працівника до виконання певних видівробіт, запобігання розвитку професійних захворювань підприємство організовуємедичні огляди — попередній та періодичний.
Попередніймедичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу для встановленняфізичної і психофізіологічної придатності його до виконання роботи законкретною професією, спеціальністю, посадою та допуском до роботи осіб вікомдо 21 року.
Періодичні медичніогляди проводяться для осіб, що зайняті на важких роботах, роботах ізшкідливими та небезпечними умовами праці.
Періодичні медичніогляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров’я працівників, виявленняранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а такожзахворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за обраною професією,запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Керівник підприємствапризначає відповідального за організацію медичних оглядів, який разом ізсанітарно-епідеміологічною службою, профспілковим комітетом визначає контингентосіб, що підлягають періодичним медичним оглядам, складає поіменний список,узгоджуючи його в санепідслужбі, видає наказ про проведення медоглядів устроки, погоджені з лікувально-профілактичним закладом.
Атестація робочихмісць на підприємстві проводиться атестаційною комісією, створеною за наказомроботодавця, завданням якої є виявлення на робочих місцях наявності шкідливихта небезпечних виробничих факторів, встановлення їх рівня, розроблення заходівщодо поліпшення умов праці та підтвердження права працівника на передбаченічинним законодавством пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Результатиатестації робочих місць є підставою для встановлення скороченої тривалостіробочого часу, встановлення тривалості додаткової відпустки за шкідливі умовипраці, пільгової пенсії.
Санітарно-побутовезабезпечення працівників підприємства включає обладнання гардеробних,умивальних, душових, туалетних, побутових кімнат, кімнат відпочинку, їдалень,буфетів, медичного профілакторію тощо.
За станом охоронипраці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по наглядуза охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, службиохорони праці державних адміністрацій.
Громадськийконтроль за станом умов парці та безпекою виробничих процесів на підприємствіздійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративнийконтроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалістипідприємства.
Забезпеченняпожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України “Про пожежнубезпеку" та “Правилами пожежної безпеки України”.
Забезпеченняпожежної безпеки є невід’ємною частиною виробничої діяльності підприємства і вцілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівниківвиробничих підрозділів, в обов’язки яких входять дотримання вимог правилпожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюєтьсяодночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщеньпервинними засобами насіння пожежі. Також виробничі приміщення обладнуютьпожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біляних ящики з піском і бочки з водою.
Висновкита пропозиції
Висновки:
1. Зібранілітературні джерела по екологічних ризиках і шляхах їх подолання.
2. Дана детальнаекологічна характеристика ВАТ „Жашківський маслозавод". Визначені джерелазабруднення на підприємстві, забруднюючі речовини, рівні та обсяги викидів.
3. При розглядітехнологічних та виробничих процесів проаналізовані хімічні засоби і методи, якіполіпшують якість сировини та продукції.
4. Розглянутізагальні методи очистки повітря та методи газоочистки, які здійснюються на ВАТ„Жашківський маслозавод".
5. Проведенірозрахунки рівні викидів забруднюючих речовин. Намічені можливості їх зниження.
6. Охарактеризованізаходи, які проводяться на заводі з метою зниження екологічних ризиків.
Пропозиції:
1. ВАТ„Жашківський маслозавод” розміщується в межах міста Жашкова, тому з метоюзменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище проводитиудосконалення систем газоочистки та очистки стічних вод на локальних очиснихспорудах.
2. Проводитипостійний моніторинг за рівнем викидів в атмосферу, а також розрахункиприземних концентрацій забруднюючих речовин на території заводу та йогосанітарно-захисної зони.
3. Оскільки метоюпітприємства є випуск єкологічно-чистої продукції, без штучних добавок іконсервантів, забезпечити її проводячи постійний контроль за якістю сировини тазастосовуючи сучасні технології переробки молока.
Списоквикористаної літератури
1. В.М. Устименко. Методологічні аспекти визначенняекологічних ризиків // екологічний вісник. — 2006. — №4. — с.2 — 5.
2. Регіон — 2004: Стратегія оптимального розвитку // МатеріалиМіжнародної науково-практичної конференції 11 — 13 листопада 2004р. — Харків: ХНУім. В.Н. Каразіна, 2004. — 135 с.
3. безпека життя і діяльності людини — освіта, наука,практика: Матеріали II науково-методичної конференції. — Київ: МіносвітиУкраїни -НАУ, 2003. — 209с.
4. Безопасность жизнедеятельности: жизнедеятельности:Учеб. пособие / Д.В. Баличиева, П.А. Цандеков, Н.В. Кропотова. — Симферополь: ИПП“Таврия", 2002. — 250 с.
5. Екологічна безпека продукції і оточуючогосередовища — потреба суспільства: Зб. наукових праць. Вип.2 — Київ: Укр. Технологіч.Академія, 2004. — 152 с.
6.В.С. Джиригей. Екологія та охорона навколишньогосередовища. — К.: Т-во ”Знания“, КОО, 2006. — 319 с.
7.В.Т. Луконенко, Г.Ф. Несоленов. Определениеантропогенного воздействия производственного процеса на воздушную среду. — Самара: Самарский гос. агрокосм. ун-т, 1994. — 44 с.
8. Контроль за выбросами в атмосферу и работойгазоочистных установок на предприятиях машиностроения. — М: Машиностроение, 1984.- 128 с.
9. Хімія та екологія атмосфери / Федишин Б. М., БорисюкБ. В., Вовк М.В. та інші. — К.: Алерта, 2003. — 272 с.
10. Вредные химические вещества: Справ. изд. / Подред. В.А. Филова и др. Л.: Химия, 1990. — 464с.
11. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивныезагрязнения и их измерение: Учебн. пособие. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 304с.
12. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухевредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86.Л., Гидро-метеоиздат,1987. — 94 с.
13. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчетсодержания вредных веществ и их распределение в воздухе. — Справ, изд. М.: Хи-мия,-1991.- 368с.
14. Малита Д.М. и др. Современные методы определениязагрязнений населенных мест. — М.: Медицина, — 1980.
15. Перегуд Е.А., Быковская М.С., Гернет Е.В. Быстрыеметоды определения вредных веществ в воздухе. М.: Химия. — 1970. — 359 с.
16. Перегуд Е.А. Химический анализ воздуха (новые иусовершенствованные методы). — Л.: Химия. — 1976. — 328 с.
17. Методы анализа загрязнений воздуха. / Другое Ю.С.,Беликов А.Б., Дъякова Г.А., Тульчинский В.М. М.: Химия. — 1984. — 394 с.
18. Лейте В. Определение загрязнений воздуха ватмосфере и на рабочем месте. — Пер. с нем. — Под ред. А.П. Коузова. — Л.: Химия.- 1980. — 344 с.
19. Збірник методик по розрахунку викидів в атмосферузабруднюючих речовин різними виробництвами. — Ленінград: Хімія, 1986. — 104 с.20. Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами. — Донецьк,1999.
21. ГКД 34.02.305-2002 «Викиди забруднювальнихречовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення». — Київ:2002 р.
22. Показники емісії (питомі викиди) забруднюючихречовин від процесів електрогазозварювання, наплавлювання, електрогазорізаннята напилювання металів. — Київ. 2003 р.
23. Перелік гранично допустимих концентрацій та ОБРД.
24. Питомі показники викидів забруднюючих речовин в атмосфернеПовітря від основних виробництв промисловості та сільського господарства. — Київ:Мінекоресурсів України, 2001.