Генетично модифіковані організми – міфи та реалії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Основи екології та інженерної екології”
На тему „Генетично модифіковані організми – міфи та реалії”
Черкаси 2009

ЗМІСТ
Вступ
1. Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
1.1 Суть генетично змінених організмів
1.2 Історія виникнення генетично-модифікованих організмів
1.3 Негативні аспекти генетично модифікованих організмів
1.4 Позитивні аспекти генетично модифікрваних організмів
1.5 Біобезпека в Україні: громадська думка
1.6 Маркування генетично модифікованої продукції в Україні
1.7 Результати досліджень вмісту ГМО у харчових продуктах,що були придбані в торговельній мережі м. Києва
1.8 Напрямки розвитку та поширення ГМО в Україні та світі
1.9 Шляхи вирішення проблеми
1.10 Особистий погляд на проблему
Висновки
Перелік посилань

РЕФЕРАТ
Курсова робота 66 стор., 4 рис., 2 табл., 9 джерелпосилань.
МЕТА РОБОТИ: висвітленнявластивостей генетично модифікованих компонентів та наслідки їх застосування.
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ:генетично модифіковані організми (ГМО)
В курсовій роботі розкрито суть та історію винекненнягенетично модифікованих живих організмів.
Надано негативні та позитивні аспекти, напрямки розвитку тапоширення ГМО в Україні та світі.
Окреслено важливість маркування продуктів харчування, щомістять ГМО.
Представлено результати досліджень вмісту ГМО у продуктаххарчування.
Запропоновано шляхи вирішення проблеми та громадська думка.
В своїй курсовій роботі я також висловлюю свій особистий поглядна окреслену проблему.
ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ, ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ,РИЗИКИ, БІОБЕЗПЕКА, МАРКУВАННЯ.

ВСТУП
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукалоучених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарськихкультур і худоби, але і почати пошук принципово нових підходів до розвиткусировинної бази сторіччя, що почалося.
Новим підходом до вирішення проблемизменшення сировинної бази на початку 70-х рр. стала поява такої її галузі наукияк генна інженерія. Першим генно-інженерним продуктом став людський інсулін (продукований бактеріями Е.соli)а також виготовлення ліків, вітамінів, ферментів,вакцин. В той же час енергійно розвивається клітинна інженерія. Особливовеликих успіхів вдалося досягти в області мікроклонувального розмноження рослині одержання рослин з новими властивостями.
Першим, в результаті штучнихманіпуляцій з генами, вийшов тютюн, невразливий для шкідників, потімгенно-модифікований помідор (в 1994г. фірма Monsanto), кукурудза, соя, рапс,огірок, картопля, буряк, яблуко та інші.
ГМО все частіше почали входити до продуктів харчування.Внаш час вміст ГМО в продуктах є звичним та прийнятним. Але проблема трансгеннихпродуктів й досі викликає гострі дискусії, оскільки переваги їх використанняочевидні, а віддалені наслідки їх дії, як на екологію, так і на здоров'я людинименш ясні. Але чи варто байдуже ставитися до цієї проблеми?
Оскільки ГМО розмножуються, розповсюджуються іеволюціонують, вони викликають проблеми, значно відмінні від проблем,пов'язаних з безпекою використовування продуктів традиційних технологій. Навідміну від більшості фізичних і хімічних з'єднань, ГМО, вивільнюючись внавколишнє середовище починають розмножуватися, розповсюджуватися і, можливо,схрещуватися з місцевими організмами, що робить практично неможливим їхвиявлення і знищення, а також утрудняє зміну або усунення їх дії.
Справді генну інженерію можна назвати завершальним етапомадаптації до світу машин. Водночас однієї думки про генну інженерію, генетичномодифіковані продукти в науковому світі немає.
Більшість науковців вважає, що випуск генетичномодифіковані продукти у навколишньому середовищі можуть спричинити незворотну шкодубіологічному різноманіттю екосистем, а також здоров’ю людей та тварин. Ця групанауковців, беручи до уваги обмеженість наших знань про природу ризику від ГМО,закликає уряди ввести 5-річний мораторій на комерційне застосування ГМО, щобзабезпечити необхідний час для більш інтенсивного моніторингу.Окрім цьогозростає розрив між країнами Західної та Східної Європи у рівняхпоінформованості про потенційний ризик випуску ГМО. Цим користуються дляекспорту на Схід цієї продукції.
Проблема поглиблюється й тим, що люди мають малодостовірної інформації про генетично модифіковані продукти.
Поняття «генетично модифіковані продукти» знайомене кожному, а якщо і знайоме, то ставлення пересічного громадянина до генноїінженерії не можна назвати надто добрим.
Насправді, генна інженерія – це розділ молекулярноїбіології та генетики, метою якого є створення організмів з новими комбінаціямиспадкових властивостей, зокрема, таких, що не поширені в природі. Наприклад,глобальне потепління можна буде перемогти, створивши рослини та тварини,генетично змінені так, щоби протистояти росту температур та посухам.
Однак, не простозрозуміти позитив чи то негатив, що в наш час мине можемо обійтися без генноїінженерії та, зокрема, від ГМО.
Генно модифіковані продукти — це трансгенні організми,спадковий матеріал яких змінений методом генної інженерії з метою додання їмбажаних властивостей. Всі продукти, які використовуються в сільськомугосподарстві, вони всі отримані за рахунок технологій, які змінюють генетичнийапарат. Це є традиційна селекція, а зараз це є методи генетичної інженерії, якіцю селекцію значно пришвидшують. Традиційно селекція дає, наприклад, сортрослин за 10 – 15 років, а генна інженерія за рік за два.
потреба у генно модифікованих продуктах виникла не так і давно, а проблемаперенаселення людства спонукала до цього. Не потрібно забувати про те, що насвже 6 млрд., а прогнози передбачають на 2020р. – 7 млрд… Ще однією проблемою ете, що за останні тільки 20р. людство втратило більше 15% ґрунтового шару. Прицьому світові не вистачає білка, його світовий дефіцит складає 35-40 млн.тон/год. та зростає щоденно на 2-3%. Тому виросла потреба у в збільшеннісільськогосподарських продуктів для того, щоб вирішити продовольчу проблемутак, як традиційними способами вже це важко зробити.[1]

1. ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ – МІФИТА РЕАЛІЇ
 
1.1 СУТЬГЕНЕТИЧНО ЗМІНЕНЕНИХОРГАНІЗМІВ
1.1.1 Що таке модифікація?
Це зміна, покращення. Якщо, приміром, на упаковці вашогоулюбленого кетчупу стоїть напис „модифікований крохмаль”, не поспішайте звисновками.
Як правило, крохмалі, що входять до продуктів харчування,модифікуються за допомогою хімічних методів. На прикладі наслідки модифікаціїможна побачити, якщо заварити такий крохмаль, як заварюється кисіль. Однамодифікація крохмалю дає звичайний кисіль, інша – желеподібний. Компанії — виробники таких модифікованих крохмалів мають власні ноу-хау щодо розробкинових і нових, безпечніших модифікацій.
Генетична модифікація – це зміни угенетичному коді рослини – геномі. Ще у минулому столітті видатні селекціонериза допомогою схрещування намагалися поліпшити властивості рослин, їхнюстійкість до хвороб та шкідників. Легендою стала столітня пшениця, яку можнабуло б косити кілька разів на рік і сіяти лише раз на сторіччя.
 Гени несуть інформацію провсі риси, що їх успадковує будь-який організм — жива істота. Вони складаються зДНК. Генетична модифікація є результатом зміни ДНК або введення генетичногоматеріалу з одного організму до іншого, який може бути різновидом або того самого,або іншого виду. Наприклад, гени можуть бути перенесені з однієї рослини доіншої, з рослини до тварини чи з тварини до рослини. Перенесення генів міжрослинами та тваринами є предметом окремої дискусії.
Нині генетики можуть усе. Ну, майже все. Їм вдалося вивестисорти пшениці, яка не приваблює колорадських жуків, або винограду, що небоїться заморозків. Така модифікація – це зміна одного чи кількох генів угеномі, тобто – виведення нових рослин з новими функціями.
Надалі абревіатура „ГМ”вживатиметься для позначення терміна „генетично модифікований”.1.1.2 Для чого використовується генетичнамодифікація
Генетична модифікаціядозволяє отримувати рослини, тварин та мікроорганізми, зокрема бактерії, зіспецифічними властивостями, що дуже важко досягти традиційними методами. Крімтого, вона дає змогу переносити гени з одного виду до іншого, для отриманняпевних ознак, чого взагалі неможливо добитися шляхом традиційної селекції.
Століттями люди розводилитварин та нові види рослин, прагнучи розвивати певні ознаки або ж уникати їх.Серед найяскравіших прикладів — скакові коні, що їх розводили, добиваючисьщоразу більшої швидкості та сили, — а також троянди, селекція яких покликанарозширити розмаїття їхньої кольорової гами, а також зробити стійкішими до хвороб.Протягом багатьох поколінь, іноді тисяч років, найголовніші у світісільськогосподарські культури селекціонували, схрещували, намагаючись домогтисявід них якнайкращого пристосування до умов вирощування і водночас вдосконалюючиїхні смакові якості.
Так, свійську худобурозводять, виходячи з того, чи це м'ясні чи молочні стада. На сьогодні,більшість особин молочної худоби суттєво відрізняється від тих тварин, якихлюдина приручила вперше. Роками в селекції молочної свійської худоби основнийакцент ставився на збільшенні надоїв молока та поліпшенні його якості.
Однак, якщо традиційніметоди включають змішування тисяч генів, то генетична модифікація дозволяєдодавати один, окремий ген або невелику кількість генів до генетичної структурирослини чи тварини, і це тягне за собою ті чи інші зміни. За допомогоюгенетичної модифікації, гени можна „ввімкнути” чи „вимкнути”, міняючи у такийспосіб процес розвитку рослини чи тварини.
Наприклад, гербіцидивикористовуються для знищення бур'яну на полях, де вирощують сільськогосподарськікультури, однак вони можуть зашкодити росту культур, які мають захищати.Використовуючи генетичну модифікацію, ген із окремою властивістю, такою якстійкість до конкретного гербіциду, можна ввести до культурної рослини.
В такому разі гербіцид, якимобприскують поля з метою знищення бур'яну, не перешкоджатиме росту культурнихрослин.
В свою чергу, генетичнумодифікацію можна використовувати для зменшення кількості внесення пестицидів — відповідні зміни ДНК рослини збільшать її опір шкідникам, певнимсільськогосподарським культурам.
З іншого боку, генетичнамодифікація використовується для того, аби зміцнити імунітет рослини до вірусівабо поліпшити її поживну цінність. Це стосується передусім, тварин, якихвирощують задля м'яса, генетична модифікація може потенційно підвищити такіпоказники, як швидкість росту та кінцевий розмір тварини.1.1.3 Що таке ДНК ?Дезоксирибонуклеї́новакислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, якийзабезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичноїпрограми розвитку і функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.
У клітинах еукаріотів(наприклад, тварин, рослин або грибів) ДНК знаходиться в ядрі клітини в складі хромосом,а також в деяких клітинних органелах (мітохондріях і пластидах). У клітинах прокаріотів(бактерій і архей) кільцева або лінійна молекула ДНК, так званий нуклеоїд,знаходиться в цитоплазмі і прикріплена зсередини до клітинної мембрани. У них іу нижчих еукаріот (наприклад дріжджів) зустрічаються також невеликі автономнікільцеві молекули ДНК, так звані плазміди. Крім того, одно- або дволанцюжковімолекули ДНК можуть утворювати геном ДНК-вірусів.
З хімічноїточки зору, ДНК — це довга полімерна молекула, що складається зпослідовності блоків — нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається з азотистоїоснови, цукру (дезоксирибози) і фосфатної групи. Зв'язки між нуклеотидами вланцюжку утворюються за рахунок дезоксирибози і фосфатної групи. У переважнійбільшості випадків (окрім деяких вірусів, що містять одноланцюжкові ДНК)макромолекула ДНК складається з двох ланцюжків, орієнтованих азотистимиосновами один проти одного. Ця дволанцюжкова молекула утворює спіраль. В ціломуструктура молекули ДНК отримала назву «подвійної спіралі».
Історичнадовідка. Кінець 17 ст. Перший детальний опис клітини та структури і функціїрослин. У Нідерландах починають систематично розводити квіти. Описана статеваоснова розмноження рослин, що пояснює, як можуть схрещуватись різні родикультур у процесі створення нових типів.
1719 р. Томасу Фейерчайлдові(Thomas Fairchild) вдалося вперше отримати штучний гібрид рослини, схрестившизвичайну гвоздику з турецькою.1.1.4 Як відбувається генетична модифікація ?
Генетична модифікаціяпередбачає вбудову або зміну генів організму, наслідком чого стає появапотрібної ознаки.1.1.5 Вбудовування генів
Коли одна рослина, наприклад,модифікується шляхом вбудовування в неї гена з іншої, то процес має такийвигляд:
1 Визначається рослина, що має бажану властивість.
2 В ДНК цієї рослини відшукується, а відтак вирізаєтьсяспецифічний ген, який відповідає за виникнення цієї властивості.
3 Щоб вставити ген у клітини рослини, яка модифікується,його слід приєднати до носія. Частинка бактеріальної ДНК, яка називаєтьсяплазмідою, з'єднується з геном і надалі виступатиме у ролі носія.
4 До гена і плазміди приєднується ще одна послідовність нуклеотидів,своєрідний перемикач, який зветься „промотором” (активатором). З його допомогоюможна впевнитись у тому, що вже вбудований у рослину ген працює належним чином.Лише невелика кількість клітин у рослині, що модифікується, насправді прийменовий ген. Крім цього, генний комплект містить ген-маркер, що визначає клітини,втручання до генного складу яких мало позитивні наслідки.
5 Після цього генний комплект вводять у бактерію, яка можерепродукуватись (розмножуватись), створюючи багато копій генного комплекту.
6 Потім генетичний комплект переносять (трансформують) дорослини, що модифікується. Зазвичай це робиться в один із двох способів:
а) генетичні комплекти приєднуються до крихітних частинокзолота або вольфраму, а потім їх вистрілюють з великою швидкістю в шматочоктканини рослини. Золото або вольфрам використовують тому, що вони хімічноінертні, іншими словами, вони не вступатимуть у реакцію із середовищем;
б) ґрунтова бактерія під назвою Agrobacterium tumefaciensвикористовується для того, аби генний комплект потрапив до рослини, коли цябактерія проникає в рослинну тканину. Генні комплекти вводять до Agrobacteriumtumefaciens, змінюючи їх так, аби дані бактерії не активізувалися, потрапившидо нової рослини.
7 Рослинна тканина, до якої були введені генні комплекти,вирощується у повнорозмірну ГМ рослину.
8 Ретельна перевірка ГМ рослин допомагає виявити, чиналежним чином працюють нові гени. Це робиться наступним шляхом: вирощують цілірослини, отримують з них насіння, потім посіявши його і знову виростивширослини, перевіряють, чи є в них вбудований ген. Ця процедура повторюєтьсякілька разів.

1.1.6 Історичний розвиток змінювання генів
1727 р. Компанія „Вілморін”(„Vilmorin”), розташована у Франції, розробляє генеалогічний метод розведенняцукрових буряків і починає дослідження в галузі селекції рослин і вдосконаленнякультурних видів.
1750 — 1850 pp. Європейськіфермери розширюють культивування бобових (аби закріпити азот у ґрунті) тависівають культури по черзі (сівозміна) з метою збільшити врожай.
1761-66 pp. ЙозефКьольройтер (Joseph Kolreuter) використовує рослини тютюну для проведенняперших систематичних експериментів зі схрещування видів. Він зазначає, щоотримані в результаті цього гібриди рослин часто ростуть швидше за своїхбатьків.
1819 р. Патрік Ширеф(Patrick Shirreff) починає виводити пшеницю й овес з метою створення новихсортів рослин і вивчення відмінностіей між ними.
1823 р. Томас Найт (ThomasKnight (1759-1838 pp.)) підтверджує існування домінантних та рецесивних ознак вгоросі. Він продовжує працювати над створенням нових гібридів фруктових таовочевих культур, вирощуванню яких англійці надають перевагу.
Початок 40-х pp. XIX ст.Компанія „Саттон і син” (зараз „Саттонз сідз”/ „Suttons Seeds”) розводить сортибуряків, гороху та картоплі, придатні для вирощування у Великобританії.
50-і pp. XIX ст. З'являютьсяпромислово створені тваринний корм та неорганічні добрива.
1865 р. Грегор Мендель(Gregor Mendel) презентує лекцію на тему своєї роботи — дослідивши розвитокрослин гороху, він вивів схему успадкованих ознак. Лекція Менделя булаопублікована наступного року.
1884-88 pp. Оскар Хертвіг(Oscar Hertwig), Едуард Страсбергер (Eduard Strasberger), Альбрект фон Коллікер(Albrect von Kolliker) та Август Вайсманн (August Weismann) незалежно один відодного висунули припущення, що клітинне ядро несе інформацію, необхідну дляуспадкування ознак.1.1.7 Методи для виведення сортів рослин ізпевними властивостями
Селекціонери рослинкористуються багатьма методами для виведення сортів рослин із певнимивластивостями. Серед них — традиційна селекція культур, а також застосуванняхімікатів та опромінення, яке набуло популярності останнім часом.
Традиційний методсхрещування для отримання гібридів рослин використовувався багатьмапоколіннями. Він передбачає цілу низку схрещувань для виведення різнихкомбінацій рослин, з метою закріплення і розвитку бажаних ознак та викоріненнянебажаних. Однак, цей метод має свої вади, оскільки в процесі селекції губитьсявелика кількість генетичного матеріалу, не потрапляючи до сортів рослин. Черезце важче отримати специфічні ознаки і, разом з тим, не занести до рослиннебажані ознаки, такі як вразливість до хвороб.
Доки не були розробленіметоди точної генетичної модифікації, селекціонери рослин використовували різноманітніметоди, намагаючись викликати корисні генетичні зміни, які не могли з'явитисяприродним шляхом.
Так, одним із методів, якінабули поширення у період після Другої світової війни (він отримав назву„ядерне століття”), було використання опромінення з метою змінення генів с/гкультур та садових рослин. Сорт рису „Калроуз 76” був виведений ізвикористанням гамма-опромінення, внаслідок чого до бажаних розмірів зменшиласьвисота стеблини, а сорт „Аламо-Ікс” завдячує свою появу рентгенівськомуопроміненню, і його представники мають більшу стійкість до хвороб, аніжпопередники.
Шляхом використаннягамма-опроміненню був виведений і різновид ячменю під назвою „Золота обіцянка”(„Golden Promise”). Гамма-опромінення спричинило генетичні зміни у структуріпевного різновиду ячменю, який виростав коротшим, давав високі врожаї та мавгарні властивості, значення яких могли гідно оцінити броварі. Вперше проданий у1966 році, сорт „Золота обіцянка” став основним сортом ячменю, який вирощувалив Шотландії у 70-і і 80-і pp. минулого століття.
Для внесення змін у генирослин використовувались і хімікати, такі як оксид натрію та етил-метилсульфат.У 70-і pp. минулого століття цей метод виведення рослин був особливо популярниму Сполучених Штатах Америки. Проте і зараз деякі нові сорти створюють задопомогою хімікатів або опромінення, передусім, в країнах, які розвиваються.Проте ці методи вимагають багато часу для отримання бажаних результатів,оскільки генетичні зміни, до яких вони спричиняють, мають випадковий характер.Фактично, більшість генетичних змін, отриманих цими методами, не становлятькористі для селекціонерів рослин. Натомість, технологія генетичної модифікаціїдає конкретні зміни. 90-i pp. XIX ст. Вільям Фаррер (William Farrer) керуємасштабною програмою з селекції пшениці в Австралії, відбираючи рослини заознакою стійкості до хвороб і роблячи акцент на шкідливих наслідках.
1900-01 pp. Доведено, що бактерію можнавикористовувати для виготовлення деяких важливих промислових хімікатів[2].
1.2 ІСТОРІЯВИНИКНЕННЯ ГЕНЕТИЧНО-МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ
Звідки взялись генетично модифікованіорганізми? Під час «холодної війни» військові кола обох супердержав — США і СРСР покладали неабиякі надії на біологічну зброю нового типу. Ця зброямала бути набагато ефективнішою, ніж термоядерна. Вона не знищувала битериторії та індустрію, а впливала би тільки на населення. До цієї зброївідносились і штучні, генетично модифіковані організми. Тобто, такі організми,що містили гени штучно створені, або запозичені в інших організмів. Цевідкривало грандіозні перспективи, а саме створення вірусів і рослин, котрі бизнижували імунітет людей, несли нові хвороби, від яких не було би ні природногозахисту, ні ліків.
Після закінчення «холодноївійни», звичайно, виникла серйозна проблема з фінансуванням цих програм. Інезалежно один від одного групи радянських і американських спеціалістів у ційгалузі звернулися до урядів із пропозиціями використати ці технології у мирнихцілях. З відомих причин у Радянському Союзі ці програми не набули відповідноїфінансової підтримки, а у Сполучених Штатах цю ідею підхопили корпорації, котріспеціалізувались на агро-технологіях. І незабаром на світовому ринку з'явилисягенетично модифіковані сільськогосподарські культури, а фактично — нові, штучнівиди рослин, що не пройшли природну або звичайну сільськогосподарську селекцію,а були синтезовані шляхом біотехнологічних операцій.
Генетично змінені рослини викликаютьмутацію живих організмів. Сенсаційні висновки, що генетично змінені рослинивикликають мутацію живих організмів, та харчуються ними, зробив відомийнімецький зоолог Ханс-Хайнрих Каац. Проведені ним дослідження, та звіти, якіоприлюднені сьогодні в Лондоні, свідчать про наявність величезної потенційноїзагрози генної інженерії для всього живого на планеті. Вчений встановив, щозмінений ген оліїстого турнепсу проникає в бактерії, які живуть у шлункубджоли, і призводить до їхньої мутації. Тим самим знайдено перший науковийдоказ впливу генетично змінених рослин на живі організми. Експерт не виключає, щобактерії в організмі людини також можуть змінюватися під впливом продуктів, щомістять модифіковані гени. Як часто ви замислюєтеся над тим, що Ви їсте?Лабораторні тести, проведені незалежними дослідниками наприкінці 1999р.,показали, що близько 60-75% всіх імпортованих Росією продуктів харчуваннямістять генетично модифіковані компоненти.
У РФ уже існують близько 20експериментальних с/г полів, на яких вирощуються трансгенні рослини; усьоголише 5 з них офіційно зареєстровані й мають дозвіл від Міністерства сільськогогосподарства. Що значить «генетично модифікований », або«трансгенний»? Генетично модифіковані організми (ГМО) можна визначитияк організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, яким це невідбувається в природних умовах. Цю технологію часто називають «сучасноюбіотехнологією» або «генною технологією». Вона дозволяєпереносити відібрані індивідуальні гени з одного організму в інший, а також міжне пов'язаними між собою різновидами. Такі методи використовуються длястворення генетично модифікованих рослин, які потім використовуються длявирощування генетично модифікованих харчових культур. Виробляти цю процедуру вширокому масштабі можливо тільки в лабораторіях великих корпорацій.
У результаті такі трансгенні організмиздобувають нові «корисні » властивості — наприклад, стають токсичнимидля комах, однак найчастіше метою генетичної модифікації є одержаннясуперстійкості сільськогосподарських рослин до величезних кількостей пестицидіввиробництва тих самих корпорацій. Які ще властивості, на додачу до«корисних», здобувають ці дітки франкенштейнів, корпорації воліють нерозповідати. Численні дослідження цієї проблеми свідчать, що генетичномодифікована їжа може становити серйозну небезпеку для здоров'я людини й для навколишньогосередовища. У квітні 1998 року вчений Арпад Пуштаі з науково-дослідногоінституту Роуэтт у місті Абирден (Великобританія), необачно заявив потелебаченню, що експерименти виявили незворотні зміни в організмі пацюків, якіхарчувалися генетично модифікованою картоплею. Він стверджував, що ніколи небуде їсти подібну їжу й, що дуже несправедливо використовувати громадян якпіддослідних кроликів. На Пуштаі почалися гоніння. Він був звільнений з роботи.
Однак через якийсь час БританськаМедична Асоціація призвала до міжнародної заборони на використання методівгенної інженерії в харчовій промисловості й сільському господарстві. Вченівважають, що ефект впливу компонентів, які, містяться в генетично модифікованихпродуктах, неможливо пророчити й перевірити. Російські медики також наполягаютьна ретельних дослідженнях і забороні використання таких компонентів хоча б увиробництві дитячого харчування. Небезпека для навколишнього середовища, щомістить у собі генетично модифіковані організми, обговорюється біологами багатьохкраїн. Аргументами проти збільшення використання в сільському господарствітоксичних пестицидів, загроза родючості ґрунту, генетичне забруднення порядлежачих земель, зменшення чисельності не тільки комах-шкідників, але й кориснихкомах, створення «суперпестицидів », виникнення нових штамів вірусіврослин, проти яких уже ніякі генні інженери не допоможуть. Не варто нехтуватисвоїм здоров'ям. Будьте уважні в питаннях того, що їсте Ви й Ваші близькі,дивіться на етикетки, у сумнівних випадках просіть продавця показати Вамсертификат. Не купуйте продукти з „маркою «містить генетично модифікованікомпоненти». Звертайтеся в місцеві органи санепіднагляду із проханнямпроконтролювати надходження на ринок галузі тільки маркірованих продуктів, щомістять генетично модифіковані компоненти. Намагайтеся вибирати продуктимісцевих виробників замість корпоративних товарів[3].
1.3 НЕГАТИВНІАСПЕКТИ ГМО
1.3.1 Вторгнення вднк
Вторгнення в ДНК для науковців є інструментом, що дозволяєзмінювати життя, робити його гнучким до вимог технічного середовища. Генетичнаінженерія дозволяє поводитися із життям як із технікою.
Справді генну інженерію можна назвати завершальним етапомадаптації до світу машин. Водночас однієї думки про генну інженерію, генетичномодифіковані продукти в науковому світі немає.
Більшість науковців вважає, що випуск генетичномодифіковані продукти у навколишньому середовищі можуть спричинити незворотнушкоду біологічному різноманіттю екосистем, а також здоров’ю людей та тварин. Цягрупа науковців, беручи до уваги обмеженість наших знань про природу ризику відГМО, закликає уряди ввести 5-річний мораторій на комерційне застосування ГМО,щоб забезпечити необхідний час для більш інтенсивного моніторингу.
Окрім цього зростає розрив між країнами Західної та СхідноїЄвропи у рівнях поінформованості про потенційний ризик випуску ГМО. Цимкористуються для експорту на Схід цієї небезпечної технології та небажаноїпродукції.
Проблема поглиблюється й тим, що люди мають малодостовірної інформації про генетично модифіковані продукти.
Поняття «генетично модифіковані продукти» знайомене кожному, а якщо і знайоме, то ставлення пересічного громадянина до генноїінженерії не можна назвати надто добрим.
Насправді, — генетика (genetikos – той, що народжує, плодючий)– наука про спадковість та мінливість живих організмів. Вона вивчає принципизберігання та реалізації генетичної інформації, розкриває закониіндивідуального розвитку організмів та вірусів, виникнення в них нових ознак.
А от генна інженерія – це розділ молекулярної біології тагенетики, метою якого є створення організмів з новими комбінаціями спадковихвластивостей, зокрема, таких, що не поширені в природі. Наприклад, глобальнепотепління можна буде перемогти, створивши рослини та тварини, генетично зміненітак, щоби протистояти росту температур та посухам.
Окрім, цього вже зараз створено та запатентовано вид курей,в яких відсутній материнський ген, що змушує курей висиджувати яйця, щоневигідно для птахофабрик. Отак, вид за видом, змінюючи, життя все більшепристосовується до техносередовища.
Якщо захоплюватися генною інженерією, то не виключено, щоскоро навколо будуть лише одні маленькі дива.
Все-таки, не просто зрозуміти добре чи то зле, що ми дійшлидо генної інженерії.
Генно модифіковані продукти — це продукти, які отримані зарахунок змін генетичного апарату живих організмів. Всі продукти, яківикористовуються в сільському господарстві, вони всі отримані за рахуноктехнологій, які змінюють генетичний апарат. Це є традиційна селекція, а заразце є методи генетичної інженерії, які цю селекцію значно пришвидшують.Традиційно селекція дає, наприклад, сорт рослин за 10 – 15 років, а геннаінженерія за рік за два. Скажіть будь ласка, чому виникла потреба у генномодифікованих продуктах? Є потреба у в збільшенні сільськогосподарськихпродуктів для того, щоб вирішити продовольчу проблему, яка є досить гострою всвіті. Такими традиційними способами вже це важко зробити. Чому стількинепорозумінь та застережень до генно модифікованої продукції у громадськості?
Перша причина – це слабка обізнаність з природою цихпродуктів. А по-друге є це результат конкурентної боротьби отих фірм, якіотримують продукти сільського господарства традиційними підходами.
Чи є майбутнє за цими продуктами?
Вони є важливі для вирішення продовольчих програм. Вониповинні бути відповідно позначені і люди повинні мати право вибору цихпродуктів: купувати їх чи не купувати, вживати чи не вживати.
Відсутність інформації про розповсюдження генетичномодифікованих організмів призводить до низького рівня усвідомлення проблеминаселенням і навіть урядовими особами.
Можна сказати, що законодавча база в Україні щодо ГМО є нерозробленою і серйозно відстає від стандартів ЄС.
На даний час в Україні немає чинного закону, щододіяльності пов’язаної з генетично модифікованими організмами. Багатозаконопроектів так і не стали законами. Прорецензувавши останній з них «Пробіобезпеку генетично-змінених організміві продуктів», кандидат юридичних наукІрина Тустановська і його вважає недосконалим. Основним з недоліків єнедостатня участь громадськості. Негативним є і те, що сфера діяльності нерозповсюджується на генетично інженерну діяльність в замкнутих системах(наприклад, в лабораторіях щодо високих класів). Недоліком є і те, щоінформація про генномодифіковані продукти може бути визнана конфіденційною.Деякі з цих законопроектів враховували стандарти ЄС, але за основу бралиКартагенський протокол, прийнятий 30 січня 2000 року у м. Монреаль (Канада).Основним принципом протоколу є принцип застереження: держава може відмовитисьвід ввезення на її територію ГМО, якщо вважає, що такі організми спричинятьнебезпеку, не порушуючи при цьому ВТО.
Щодо чинного законодавства України, то у законі «Про захистправ споживачів» є положення про те, що споживач має право на одержаннянеобхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи,послуги). І ця інформація повинна містити крім назви твору, ціни, дативиготовлення та ін., щей позначку про застосування генної інженерії під часвиготовлення товарів.
Пропагуючи генетично модифіковані продукти, нам говорять,що все це – здобутки цивілізації. генна інженерія дозволяє переносити в рослини(кукурудзу, ріпак, сою, картоплю тощо) гени з бактерій, вірусів, тварин чиінших рослин. Це робиться для наділення їх новими характеристиками: швидкимдозріванням, вищою врожайністю, стійкістю до шкідників чи хвороб. Деякі ГМО, надумку спеціалістів, можуть викликати алергії в певних груп людей. Ситуаціяускладнюється відсутністю маркування на ГМ-продуктах у більшості країн світу.
Вже зараз чимало людей з острахом дивляться на генетичномодифіковане майбутнє, на глобалізаційні процеси. Здається, що наш екологічнийгодинник вже натякає на фініш.
До списку відомих в СНД фірм, продукція яких може міститигенетично модифіковані продукти можна віднести продукцію Сoca Cola, Danone,Heinz, Hipp, VacDonalds, Nestle, Stimorol, Wrigleys.
А також маленька інормація про гарячу пятірку світовихкорпорацій або генетичних гігантів, серед яких ASTRA ZENECA (масштабна компаніяпосівних культур), DuPont (фармацептична та агрохімічна компанія), та ужедостатньо відома MONSANTO, на долю якої припадає 88% всіх ГМ-культур, вирощенихв США в 1998 році. Між іншим в 2000 році остання компанія змінила назву наФармація.
Відомо, що в продуктах харчової промисловості частовикористовуються ферменти, які виробляють геннно модифіковані організми.Нещодавно швейцарський Федеральний інститут технології довів, що саме ціферменти є головними винуватцями алергій і астми. А також в Йоркській лабораторіїхарчування було зроблено відкриття про те, ГМ-соя може мати явний негативнийвплив на людину, а саме: викликати хвороби шкіри, шлунку та алергію. Ще однапроблема таких продуктів — це токсичність, яка полягає в сповільненій дії.Відомо, що термін вияву дії токсичного білка може займати близько 30 років.Його перетворення з корисного на хвороботворний може бути спричинене навітьнайменшими змінами амінокислотного складу[4,5].
1.3.2 Основні ризики використанняГМО на сьогодні
Агротехнічні ризики
Практичневикористання методів генної інженерії (ГІ) є найпоширенішим усільськогосподарському рослинництві. Серед ГМ-рослин, які вирощуються широковирощують у світі — соя, кукурудза, бавовник і ріпак. У деяких країнахдозволено вирощувати трансгенні помідори, картоплю, рис, кабачок.
Експериментипроводять на соняшнику, цукровому буряку, тютюні, винограді, плодових деревах тощо.
Сьогоднідуже поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів.
«Нечутливість»до гербіцидів (пестицид, який знищує бур'яни) дає можливість певній рослині бутиневразливою до доз хімікатів смертельних по стосовно інших рослин. Внаслідокцього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто бур'янів, а культури, стійкі до гербіциду,виживають. Стійкість рослини проявляється до конкретного типу гербіциду. Наприклад, відома транснаціональнабіотехнологічна корпорація (ТБК) «Монсанто» випускає гербіцид «Roundup» та стійкі до нього генетично модифіковані сою та кукурудзу під назвою «Roundup Ready». Прикладом ГМ-рослини, стійкої до шкідників, зокрема колорадського жука, є картопля.Так, перенесення у картоплю гена ґрунтовоїбактерії Васіllus thuringiensis (Вt) — найціннішого природного пестициду- робить рослину здатною продукувати у листях пептид, який є токсичним для жука.
Примітка:якщо шкідники будуть постійно потрапляти під вплив Bt з рослин, то можуть до ньогоадаптуватись. І тоді Bt стане недієвим.
Крім того, вирощуваннякультур, стійких до гербіцидів, призведе до збільшення використання гербіцидів наполях. Відповідно, більше їх потрапить в їжу і навколишнє середовище, що збільшує ризикзахворювання на рак та інші хвороби. Наприклад, «система захисту» гербіцидукомпанії Сінгента «Ураган форте», якийє набагато сильнішим за «Roundup» (Монсанто), розрахованана більше ніж 6 (!) регулярних обробок відповідного трансгенного сорту картоплі. Можна уявити, які дози токсикантуодержують споживачі таких «захищених» сортів!
Стійкість до вірусів рослинанабуває завдяки вбудованому гену, взятому з того ж самого вірусу.
Примітка: вченіприпускають, що вбудовані гени можуть комбінуватись з генами інших вірусів, що природним шляхом заражаютьрослини. Не виключено, що такі генетичнікомбінації зумовлюватимуть появу нових і навіть небезпечніших вірусів.
1.3.3 Екологічні ризики
Найважливіший екологічний аспект застосування ГМОта їх вплив на біорізноманіття.
Генна інженерія вмієпрограмувати нездатність трансгенного організму до репродукції — така технологія називається «термінатор».Проте контролювати поширення ГМ-рослиндосить важко. Потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть статиджерелом так званого генетичного забруднення,витісняючи ендемічні та автохтонні для певної місцевості види. Рослини, якібули модифіковані як стійкі до гербіцидів і пестицидів, можуть передавати своїнові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур'янів». Пилок рослин за допомогоювітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючирослини близьких видів і передаючи їм свійгенетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ-матеріал (частоце токсин, небезпечний для багатьох живих організмів)
потрапляєу ґрунт і споживається тваринами і рослинами. Відомо, що деякі ГМ-культури отруйні не лише для«своїх» шкідників, а й для інших комах. Згідно з даними незалежних експертів,ГМ-культури виділяють у 1020 разів більше токсинів, ніж звичайні організми. Дотого ж, комахи-шкідники, швидше за все, почнуть адаптуватися перед загрозою вимирання. Невиключено, що ГМ-рослинибудуть поступово впливати на видовий склад і чисельність ґрунтових бактерій івірусів, а також тварин, що водяться в регіоні. Математична модель поведінки ГМО-популяції в природних умовахпередбачає два етапи: витіснення вихідної форми, а потім вимирання і самоготрансгенного угруповання під тиском стабілізуючого добору. Отже, будь-якісценарії поширення ГМО в біосфері, певно, не є позитивними. Таким чином, ряд авторів, що дотепер стверджують пронеобґрунтованість ризиків генетичного забруднення, можна обґрунтованозвинуватити у тенденційності та некомпетентності.
1.3.4Медичні ризики
Дужеважливе питання — як вживання ГМО впливатиме на здоров'я людей.
У ході досліджень буловстановлено, що у пацюків, які живилися трансгенноюкартоплею, почав знижуватись імунітет. А після споживання ГМ-томатів у тварин були знайдені порушеннятканин шлунку. У них також зменшивсяоб'єм мозку, почались патології печінки, селезінки, кишкового тракту тощо. Споживання цієї їжі можеспричинювати у людей зміни обміну речовин,складу крові, десенсибілізацію до певних препаратів.
Перенесеннядеяких генетичних ділянок коду в нові культури може також стати джерелом алергійних реакцій улюдей, які раніше на цей продукт такої реакції не мали. Загальновідомий приклад перенесеннягенів бразильського горіха в сою (для збільшення вмісту білку), що зробило їїнебезпечною для людей, які мали ранішеалергію на горіхи.
Можливими є негативнінаслідки через виникнення стійкості до антибіотиків- єдиної дієвої зброї, яку застосовує людина для боротьби з інфекціями.Річ у тім, що в процесі перенесення ГМ-матеріалу біологам необхідно виділити клітини, в які цей матеріалпотрапив. Для цього разом з геном,який переносять, часто спеціально вводять так званий «ген-маркер», який легкоідентифікувати. У більшості випадків ним є ген стійкості до антибіотика.Примітка: по-перше, використанняГМ-продуктів з такими «маркерами» можезнизити ефективність антибіотиків у боротьбі з хворобою, якщо їх приймаютьразом з їжею. По-друге, використання генів, стійких до антибіотиків, може призвести до того, що хвороботворні бактерії самінабудуть стійкість до антибіотиків. Маніпуляції з генами здатні збільшувати вміст природних рослинних токсинів в їжі або створитизовсім нові токсини. У 1989 році генно-інженерна модифікація амінокислоти L-триптофану, звичайного компонента раціону,спричинила смерть 37 американців і зробила ще 5000 осіб інвалідами.
Заостанніми даними британських вчених, експериментально доведено, що ДНК трансгенівзапозичуються бактеріями мікрофлори кишечника людини (вертикальне перенесення генів).Практично всі тестування та дослідження ГМО і ГМ-продукції були короткостроковими — негативнийвплив їх може проявитись через тривалий час або позначитись на нащадках [4,6].
1.4 ПОЗИТИВНІАСПЕКТИ ГМО
1.4.1 ГМО на службі у медицини
В Англії навчилися розводити трансгенних курей, яйця якихмають важливе медичне значення. Річ у тому, що протеїни яєць таких птахів йдутьна виготовлення препарату, здатного вилікувати злоякісні пухлини.
Показово, що ця найважливіша подія відбулася саме в тому дослідницькомузакладі, де колись була створена легендарна овечка Долі. З тих пір пройшлотільки десять років. І Долі відкрила цілу епоху в розвитку генетики. На жаль,п'ять років тому Долі не стало, причиною її смерті була пневмонія. Учені знаукового центру, що знаходиться поряд з Едінбургом, оголосили, що в їх центріживе вже 5 поколінь курей, яйця яких включають велику кількість протеїнів,необхідних для лікування раку. Таке відкриття коштує на порозі розробкипринципово нових препаратів. Вони стануть менш дорогими, і виготовлення їх будепростіше, ніж ті препарати, які вже створені. Це відзначив в своїй промовідиректор даного закладу. Він зупинився на тому, що саме простота і дешевизнавиготовлення є основними перевагами такого препарату. Для його виготовленнявсього треба мати курник, а з витратних матеріалів тільки комбікорм. Насьогоднішній день в цьому центрі знаходяться близько п'яти сотень клонованихкурей. Створення такої кількості піддослідних птахів зайняло півтора десяткароків. З яких протягом перших десяти було винайдено засіб для боротьби зпухлинами, який вже пройшов випробування. Ця робота без сумніву стане новоювіхою на шляху позбавлення людства від цього страшного захворювання.
1.4.2 ГМ-водорості та автомобільне паливо
htmlМайкл Сайберт, співробітник американської лабораторіїNREL і його колеги з University Illinois розробляють модифікацію морськихводоростей на молекулярному рівні, з метою виробництва ними водню у великихкількостях. До цього учені вже продемонстрували метод виробництва водню задопомогою приручених бактерій. Крім цього, пропонувалася забавна ідея повиробництву водню з масла соняшнику.ферменты гидрогеназа, а такожреакції получения кислорода.
Для розшифровки цих ланцюжків зв'язків учені застосовують могутні комп'ютери івже намічають, яким чином необхідно модифікувати водорості. Після потрібноїмодифікації, вони проводитимуть водень в 10 разів швидше, ніж природніводорості — говорить Сайберт. Як розрахували учені-розробники, наспеціалізованій фермі (або декількох фермах), площею приблизно 20 тис. км2,можна б було проводити водень для всіх легкових автомобілів Сполучених Штатів,навіть якщо б вони всі були обладнано паливними елементами, а не двигунамивнутрішнього згоряє.
1.4.3 Гм-дерева врятують екологію
Учені вашингтонського Університету вивели сорт ГМО-тополі,яка може деструктуризувати певні промислові отрути, отруйливі природу,переробляючи їх в нешкідливі речовини.
Вживання рослинного миру для боротьби з отруєнням природи,зване фиторемедиацією або фитоочисткою, служить новим і вельми перспективнимметодом рішення проблеми промислових забруднювачів. До сьогоднішнього дняфиторемедиация виглядала досить сумнівною ідеєю, оскільки отруєні ділянкиземлі, в основному, покриті не одним, а досить різними отруйливими речовинами.Але розроблений сорт тополь вирішує проблему боротьби з чималою кількістюорганохімічних отрут, у тому числі хлороформ, бензол, трихлоретилен,переробляючи їх за допомогою органічних перетворень у воду, CO2 і певнісолі, що не завдають шкоди.
Лабораторні випробування визначили, що генетичномодифіковані тополі в 100 разів ефективно абсорбують з грунту трихлоретилен,ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря іпереробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя. Подальшою стадієювипробувань будуть польові дослідження. Перші досліди повинні показати, щогенетично модифіковані тополі як такі не можуть принести ніякої шкідливої діїна природу і людей. Учені також збираються продумати певні заходи для уникненнявитоку ГМО-рослин в неконтрольоване середовище
1.4.4 ГМ-бактерії знищують злоякісні пухлини
Більшість ракових пухлин має центральну зону, де істотнознижений зміст кисню (область гіпоксії). Ракові клітки в такій області нездатні до до безконтрольного розподілу і розростання, але вони і не піддаютьсядії хіміопрепаратів, «мішенню» яких є клітки, що швидко ростуть.
Як альтернатива лікування ракових захворювань генетики запропонували грунтовубактерію Clostridium novyi-NT — мікроорганізм, що мешкає в грунті, не виносячийкисню, тобто строго анаеробний мікроорганізм.
З пори бактерій вводяться внутрішньовенно і розповсюджуються з потоком крові доорганів і тканин організму, локалізуючись згодом саме в зоні гіпоксії пухлини.Опинившися в сприятливих умовах, суперечки проростають, бактерії починаютьконкурувати з клітками пухлини за харчові ресурси, тим самим поступово вбиваючиракові клітини.
1.4.5 Фотокамера із бактерій
Учені каліфорнійського університету в Окленде одержалиспецифічну фотоплівку з ГМО -бактерій.
New Scientist пише, що в ході досліджень група учених КрісаВойта, використовувала кишечную палочку (Escherichia coli), якій длявиживання не потрібне сонячне світло. Для додання Escherichia coli необхіднихвластивостей, дослідники упровадили в мембрану клітки кишкової паличкигенетичний матеріал синьо-зеленої водорості. У результаті Escherichia coli сталареагувати на червоне світло.
Послі цього колонію бактерій з генетично модифікованимгеномом помістили в середу із специфічними молекулами-індикаторами. При дії надану «біофотоплівку» червоним світлом дезактивувався один з генівEscherichia coli, що провокує зміну кольору молекул-індикаторів. У результаті,змінюючи стан мікроорганізмів на конкретних місцях фотоплівки, можна одержатимонохромне зображення. При цьому зважаючи на мікроскопічні розміримікроорганізмів, малюнок володіє неймовірним дозволом — близько 100 000 000пікселів на дюйм в квадраті. Проте на отримання квадратного дюйма малюнказатрачується близько 4 годин.
Вчені вважають, що їх досягнення швидше за все не застосовуватиметься в областізвичайної фотографії. Проте дані досліди можуть спровокувати появу нанофактур,здатних створювати які-небудь речовини конкретно на тих ділянках, куди падаєсвітло.
1.5 БІОБЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ПОГЛЯД ГРОМАДСЬКОСТІ
 
У пресі вже не одинрік з'являються висловлювання про те, що ГМ-рослини- це «їжа Франкенштейна», атомна бомба сповільненої дії, що вибухає і такеінше. Тому, оцінюючи ризики, пов'язані з генетично модифікованими організмами (ГМО), слід наголосити, що длялюдства і взагалі для екологічного стану довкілля вони надто істотні.
Про«за» і «проти» ГМО, про можливі віддалені наслідки поширення трансгенів і чомуукраїнська влада вже багато років ігнорує цю проблему — в інтерв'ю першого заступника головиВсеукраїнської екологічної ліги ТетяниТимочко.
— Пані Тетяно, чому в світі постійно ведуться, а останнім часом загострюютьсядискусії щодо генетично модифікованих продуктів?
— ГМОз'явились наприкінці 80-х років минулого століття, і відтоді перед вченими постають непростіпитання, пов'язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених,наслідків їх поширення та безконтрольного вживання ГМ-продуктів. Генетичномодифікований організм містить нову, неприроднукомбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генетичній інженерії.
Такзване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біорізноманіття, стає однієюз найбільших загроз сучасності. За останнє десятиріччя площа, засіянатрансгенами, збільшилася на планеті у майже у 40 разів. Якщо в 1996 році вона становила приблизно 2,8 млнга, то нині, за оцінкою фахівців, вже перевищує 85 млн га.
ВУкраїні офіційно жоден сорт ГМ-рослин в комерційних цілях не вирощують. ГМ-сорти, створенікомпанією «Монсанто», досліджували у 1997 та 1998 роках, зокрема картоплю,стійку до колорадського жука, цукровий буряк, стійкий до певних гербіцидів, та кукурудзу,стійку до шкідливих комах. У 1999 році ці випробування було припинено через загрозу негативноговпливу трансгенних сортів на здоров'ялюдини і довкілля.
Однак,як свідчать деякі джерела інформації, у 2006 році в Україні посівні площі соїта рапсу значно перевищували мільйон гектарів. Це найбільші посіви зазначених культур в Європі і, за різними даними,значна їх частина — ГМ-сорти.
Представникиміжнародних організацій, які протидіють неконтрольованомупоширенню ГМО, заявляють, що українські ринки вже насиченіГМ-продукцією, проте, на відміну від країн ЄС, вона тут не маркована.
— Чи є об'єктивна потреба у розвиткудосліджень, пов 'язаних з ГМО?
— Розвиток науки — процес об'єктивний. Людина постійно прагне пізнати світ, в якому живе. Нині вченінамагаються зазирнути у глибини космосу і проникнути у мікросвіт. Однак, на моюдумку, пізнання навколишнього середовища дедалі більше випереджає процессамовдосконалення людини. За останністоліття ми значно просунулися в технологічній сфері, однак мало змінилися в питаннях моралі. Саме тому, рухаючисьшляхом революційного наукового прогресу, ми можемо зайти на манівці, якщолюдство не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація неперетвориться з чисто технократичної на гуманістичну.
Настворення ГМО-продуктів вчені вийшли через розробки у військовій галузі,пов'язані зі створенням біологічної зброї. Згодом виявилося, що нові відкриттяможуть бути корисними з погляду бізнесу, подолання продовольчої кризи у другійполовині XX століття. Використання ГМОдавало можливість розв'язатиряд найгостріших проблем у сільському господарстві: значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнутийого втрат при зберіганні. Отже, почали створювати генетично модифіковані сортинайпоширеніших сільськогосподарських культур- сої, кукурудзи, бавовни, рапсу,цукрового буряку, картоплі, стійких до гербіцидів, комах та вірусів.
Приблизноу середині сімдесятих років стало зрозумілим, що хімічні препарати в медицині вичерпують своїможливості, тому потрібно шукати інші технології боротьби проти хвороб і збереження здоров'ялюдини. Спочатку в науковомусвіті, а потім і в широкому вжитку з'явилося таке поняття, як клонування. Багатьох пройнявстрах — а чи готові ми до цього?
Я ще раз наголошую, щорозвиток новітніх біотехнологій має спрямовуватисяна дійсно виважені потреби всього людства, а не на догоду сьогочасним економічним чи політичним інтересам.Слід виробити юридичні й моральнізасади і правила, які б спрямовували цей розвиток.
-  Чи готовий світ до гри заправилами?
— Почну з того, щобіологічна й генетична безпека є складовою національноїбезпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, якідосягли певного рівня розвитку, встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяютьцьому процесу серйозну увагу.
Усічні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічнерізноманіття, який є першим міжнародним документом,що регулює відносини між країнами у сфері поводження з генетично модифікованими організмами. Його основна мета — встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення,обробки та використання організмів,які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біорізноманіття, з урахуваннямризиків для здоров'я людини. 11 вересня2003 року Протокол офіційно набув чинності після того, як його ратифікувалипонад 50 країн світу.
Усвіті по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни, де нині активно культивують і використовуютьГМ-культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки і особливоу США. Є такі, що максимально обмежують поширення трансгенів. Більшість країн Євросоюзукатегорично обмежує ввезення тавикористання ГМО. Від генетично модифікованої продукціїзараз відмовилося понад 130 країн світу. В 2005 році було прийнято «Берлінський маніфест», що передбачає більше ніж100 регіонів, вільних від ГМО.
Передовікраїни світу мають як розвинену систему наукових досліджень у галузі біобезпеки і аналізуперспектив розвитку біотехнології, так і досить відрегульовану національну правовубазу щодо застосування ГМО. Відповідні закони та нормативні акти діють у країнах ЄС, США,Канаді, Росії, ПАР та багатьох інших. Євросоюз, наприклад, витратив настворення системи таких правил понадчотири роки.
— Щоособисто Вам здається найтривожнішим стосовно біобезпеки в Україні?
— Дуже повільнеусвідомлення нашим суспільством надзвичайної важливості цієї проблеми.
— У такому разі чомуукраїнська влада не поспішає розв'язувати проблеми, пов'язані з ГМО?
— Виправильно сказали — не поспішає. У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання доКартахенського протоколу. При цьому Україназаявила про застосування принципу обережності під час ухвалення рішень стосовно поширення ГМО, але далі справа не просунулася. Картахенський протокол встановив лишерамки, від яких можна відштовхуватися при створенні національних підходів дорегулювання питань, пов'язаних із ГМО.
До 31травня 2007 року в нашій державі поводження з ГМО регулювалось лише Постановою КМУ «Прозатвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстраціїта використання трансгенних сортів рослинв Україні», прийнятою ще в 1998 році.
Черезвідсутність власного закону не було створено і стрункої системи біобезпеки. В Україні окреміпитання, пов'язані з ГМО, розглядаються певними структурами Міносвіти, МОЗ, Мінагрополітики,Мінприроди, але їх діяльність неузгоджена, немає чіткої взаємодії. «Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації тавикористання трансгенних сортів рослин в Україні» фактично не діяв, томущо не передбачав логічного розподілу відповідальності ключових міністерств урамках державного контролю за ГМО в Україні.
Кількаспроб прийняти відповідний закон були провалені трьома скликаннями Верховної Ради України. 5років у парламенті пролежав проект, внесений ще в 2002 році. Він був прийнятийу першому читанні кілька років тому, і зрозуміло, що значною мірою невідповідав сучасним вимогам, однак його ігнорували, бо ухвалення закону — цепочаток створення системи, а саме вона не потрібна тим, хто має зиск віднинішньої невизначеності.
Прийматизакон було вкрай необхідно, оскільки він має встановити правила регулювання правових відносину галузі генетично-інженерної діяльності,визначити засади використання генетично модифікованих організмів в Україні,повноваження суб'єктів — центральних органів виконавчої влади. Слід встановитиправила маркування ГМО, вирішити питання їхвикористання, транспортування та зберігання, регулювання експорту-імпорту,визначення рівнів ризику.
І головне — в законі маєбути передбачена відповідальність за порушення встановлених правил тавідшкодування збитків, заподіяних внаслідокпорушень законодавства в галузі генетично-інженерної діяльності.
— Які першочергові крокипропонувала Всеукраїнська екологічна ліга?
— Для забезпеченняінформування громадськості про наявність у продукціїрослинного і тваринного походження генетично модифікованих організмів та мікроорганізмів відповідно до ст.116 Конституції України, статей 16,17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», атакож на виконання ст. 50 Конституції України, ст. 18 Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції пробіологічне різноманіття, ст. 15 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» Всеукраїнська екологічна лігазапропонувала Кабінету Міністрів України ухвалити Постанову для того, щоб:
1.  Запровадити контроль занаявністю генетично модифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринногопоходження, яку виробляють,ввозять, використовують та споживають на території України.
2.  Обов'язково зазначати усупровідних документах на продукцію рослинного і тваринного походження та на етикетках длятакої продукції інформації пронаявність генетично модифікованих організмів в ній та їх якісний склад.
3.  Визначати наявність генетичномодифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринного походження спеціальнимиакредитованими лабораторіями, якімають бути створені у системі Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, інших органів,на які чинним законодавством Українипокладено обов'язок контролювати якість відповідної продукції.
5.       Розробити та затвердити стандарти щодометодів визначення
генетично модифікованих організмів,доручивши виконання цього завдання
Міністерству охорони здоров'я України, Державному комітету України з
питань технічного регулювання та споживчої політики.
6.       Категоричнозаборонити використання ГМО в продуктах дитячого
харчування.
— Як Ви оцінюєте Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні,транспортуванні та використанні генетично модифікованих органимів» № 1103-Увід31 травня 2007?
— Експерти ВЕЛ проаналізували Закон, ухвалений ВР України і оцінили його негативно.
По-перше,цей закон був поспіхом, неякісно підготовлений без залучення широкого кола науковців і спеціалістів і, якнаслідок, має поверхневий характер. Міститьсуперечності з правовими актами України, ухваленими раніше.
По-друге, законреально не захищає українців від несанкціонованої навали ГМО в нашій країні.
По-третє, процедураухвалення закону повністю ігнорує Оргуську конвенцію «Про доступ до інформації,участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя зпитань, що стосуються навколишнього середовища»багато інших нормативних документів, які
передбачають обов'язковіконсультації з громадськістю з питань державної політики.
— Як Ви оцінюєте Постанову КМ України «Питанняобігу харчових продуктів, що містятьгенетично модифіковані організми та(або) мікроорганізми» від 1 серпня2007року?
— Прийняття Постанови є важливим кроком у забезпеченні екологічних правгромадськості. Нам потрібні державні рішення, які дійсно захищають життя і здоров'я мільйонівукраїнців і відповідають національним інтересам України. Крім того, я дуже високооцінюю внесок Всеукраїнської екологічної ліги у формуванні державної політики. Наша кампанія громадського лобіювання державних рішень з питань біобезпекинагадала суспільству і урядовцям — громадськість має потужний інтелект, творчий, патріотичний потенціал, який урядовці навчилися залучати доухвалення ефективних управлінськихрішень. Це важливий прецедент у становленні громадянського суспільства вУкраїні
Також булла прийнята постанова Кабінету Міністрів від 18лютого 2009 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично
модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також
харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять
такі організми або отримані з їх використанням .»
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок державної реєстрації генетичномодифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів,косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхвикористанням (додається).
2. Ця постанова набирає чинності з 1 червня 2009 року.
Тому маємо надію на те, що ми будем знати, що їмо. [4]
1.6 МАРКУВАННЯГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
 
1.6.1 Продукти-мутанти досі «шифруються»
Початок маркування трансгенів в Україні перенесли на 1грудня, з 1 листопада Кабмін повинен був зобов’язати українських виробниківмаркувати продукти харчування, які містять генетично модифіковані організми(ГМО) у кількості, що перевищує 0,9 відсотка, що було зроблено.
Також 18 лютого 2009 р. була прийнята та затверджена постанова Кабінету Міністрів України, в якій йдеться про те, що всі продукти харчування та косметичні засоби, що містять ГМО повинні маркуватися. Це маркування не повинно залежати від відсоткового вмісту ГМО.
Однак продукти з позначкою про вміст трансгенів у магазинахтак і не з’явилися – деякі продавці кажуть, що не уявляють, як ці позначкиповинні виглядати (на рисунку 1 [8] зображено інтернет версію «Високий замок»). Тимчасом голова Держспоживстандарту України Олександр Шнипко повідомив, щозапровадити маркування продукції з 1 листопада виявилося неможливим, оскількине затверджено нормативно-правові акти та немає технічних можливостей.
 В Україні лише три лабораторії дляпроведення відповідних досліджень, а потрібно хоча б 27 — у кожній області. Наце знадобиться 15 мільйонів гривень. Ще два мільйони гривень піде на запровадженнянаціональних тест-систем. Зважаючи на це, Держспоживстандарт запропонувавперенести Рисунок 1. – Знак якості запровадження маркування на 1 грудня. Чималоекспертів налаштовані песимістично і стверджують, що в найкращому варіантітрансгенні продукти маркуватимуть з початку наступного року. Заступник головиВсеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко каже, що сьогодні навіть непередбачено відповідальності за ухилення від позначки про продукти-мутанти.Наразі підприємцям запропонували добровільно маркувати продукти з рекламноюметою – як такі, у яких відсутні ГМО.
Пшениця з генами скорпіона, помідори – з генами камбали. Чишкідливі генетично модифіковані продукти? Над цим запитанням багатороків ламають списи учені з усього світу. З одного боку, такі продуктивирощують без скроплення отруйними хімікатами, шкідливість яких доведена. Томуз цієї точки зору ГМО-продукція «екологічно чистіша». З іншого боку, людина, посуті, споживає неприродним способом модифікований організм. Наслідки споживаннятаких продуктів, застерігають експерти, можуть проявитися лише через десяткироків. Захисники ж ГМО стверджують, що новітня продукція поки що не призвела дозахворювань. А якщо продукт не визнаний шкідливим, то його можна споживати.
 З чого усе починалося? Розвиток біотехнологій на Заході викликало бажанняотримати якомога більше продуктів харчування – мріяли вирощувати овочі тафрукти, які не боялися б бур’янів, шкідників, або навіть росли б у пустелі. Іце вдалося. Картоплі вживили гени земляної бактерії, яка «вбиває» колорадськогожука. Стійка до засухи пшениця містить ген скорпіона. Горіхам, аби збільшитивміст протеїнів, «вживили» гени соєвих бобів. Помідори отримали генипівнічноамериканської морської камбали та медузи, кукурудза, соя та полуниця –гени бактерій. Перші ГМ рослини з’явилися у 1983 році. А масштабне промисловевиробництво їх розпочалося у 1996 році.
1.6.2  Де шукати «мутанти» в україні?
Наразі ніхто не може сказати достеменно, яка часткапродуктів в Україні містить ГМО, і звідки ці продукти до нас надходять. А те,що вони у нас є, – незаперечний факт. Кілька років тому в Україну задляексперименту було завезено сотні тонн генетично-модифікованої картоплі однієї зпотужних біотехнологічних компаній. Експеримент начебто не вдався – картопля неприжилася. Що сталося з тією картоплею і куди вона поділася після першоговрожаю – невідомо. Всю її начебто було вивезено. Однак експерти впевнені –генетично модифікована картопля в Україні залишилася.
Враховуючи масштаби експорту сої в Україну, можнаприпустити наявність домішок ГМ сої в різних продуктах харчування – варенихковбасах, сирах, молочних сумішах. Кажуть, близько 30% кави на ринку Українигенетично модифіковані. Відомий борець з продуктами-мутантами організаціяGreenpeace подає список компаній, які використовують ГМО. Серед них відомі увсьому світі компанії. В різних країнах світу такі компанії поводять себепо-різному, і якщо в США вони використовують ГМО, то, наприклад, в Австрії –ні.
У країнах Європи, в Росії, Японії продукцію з вмістом ГМОобов’язково маркують, а от США та Канада (найбільші експортери ГМО) вважають:оскільки шкідливість генетично змінених організмів не доведено, то робитивідповідні позначки недоцільно. Запровадження обов’язкового маркуванняГМО-продукції не вигідне її виробникам. По-перше, ніхто не хоче зайвих затратна маркування продукції, а по-друге, продукція з ГМО може виявитисьнеконкурентоспроможною. В Угорщині, Польщі та Чехії уже активно розвиваютьпрограми вирощування органічно чистої їжі, оскільки попит на неї в Євросоюзіпостійно зростає.
А тим часом 45% сої,що вирощують в Україні, – трансгенного походження. Про це заявив проректорНаціонального аграрного університету Сергій Мельничук. Два роки тому лише 20відсотків сої, вирощуваної у нас, були генетично модифікованими.
 1.6.3 Правоверегулювання біобезпеки України
На сьогоднішній деньрозвиток генетичної інженерії досяг такого рівня, який перетворив її не тількина реальну продуктивну силу, а й велику загрозу. Одночасно з визнаннямекономічної доцільності генетично модифікованих організмів (ГМО) виниклапроблема безпеки використання їх у сільському господарстві, виробництві,харчовій промисловості та медицині. З одного боку, використання ГМО даєможливість розв'язувати низку проблем, забезпечує переваги впровадження їх,наприклад, у сільському господарстві: підвищення врожайності культурних рослинта уникнення втрат при зберіганні врожаю, зменшення екологічного навантаженняна навколишнє середовище за рахунок зниження використання гербіцидів,пестицидів, мінеральних добрив та інших агрохімікатів тощо. З іншого, — впровадження ГМО передбачає необхідність гарантувати суспільству, що цітехнології не заподіюватимуть шкоди здоров'ю людини та довкіллю. Однією з умовтакого гарантування є правове регулювання використання ГМО. Проте, незважаючина наявність в українському законодавстві близько 90 правових актів, якімістять норми щодо таких організмів, вони фактично перебувають за межамиправового поля. Чому так сталося? Тому що зазначені акти стосуються, у кращомувипадку, лише окремих сторін використання ГМО. Можна навести кілька прикладівза напрямами правового регулювання:
1.  Інформаційний.Конвенція про доступ до інформації, участь
громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань,
що стосуються довкілля, ратифікована Законом України №832-14 від 6 липня
1999 р., містить положення про застосування її до рішень щодо видачі дозволівна умисне вивільнення генетично змінених організмів у навколишнє
середовище. Є в ній і деякі загальні положення про одержання інформації
громадськістю, форми обговорення і погодження рішень тощо. В рамках
зобов'язань, взятих на себе нашою державою, мабуть, було б доцільно почати зприйняття відповідної програми інформування населення про ГМО.
2.  Аналітичний. ПостановоюКабінету Міністрів України «Про внесеннязмін до Положення про Державну службу зохорони прав на сорти рослин» №301 від 20 травня 2005 р. проведення експертизисортів рослин в Україні на наявність генетично модифікованих організмів, у томучислі під час сертифікації сортів рослин, які ввозять або вивозять, буловіднесено до
компетенції цього органу. Відповідні структури МОЗ України здійснюють
санітарно-гігієнічну та харчову оцінку. Це означає, що стосовно трансгенних
рослин склалися деякі елементи системи біобезпеки. Але ГМО можуть
використовувати й у тваринництві, харчовій промисловості та медицині тощо. Системанаціональної біобезпеки має тоді поширюватися й на ці сфери,
регулювати компетенцію відповідних органів, порядок проведення ними
експертиз, надавати критерії визначення безпеки продукції з ГМО.
3.  Експортно-імпортний. «Тимчасовий порядок ввезення та випробувань трансгеннихсортів рослин», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1304 від17 серпня 1998 р., фактично не діє, оскільки не містить розподілувідповідальності міністерств у рамках державного контролю за ГМО в Україні.Досить дієвим актом є Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджілі продуктів бджільництва, затверджені Наказом Міністерства аграрної політикиУкраїни і Української академії аграрних наук №184/82 від 20 вересня 2000 р. Алевони регулюють дуже невелику частину ввозу та вивозу продукції, що містить ГМО.Прийняття потрібних правових актів має врахувати необхідність внесення змін успеціальне законодавство, зокрема митне, податкове та законодавство, щостосується інформаційної власності.
4.  Торгівля. Правила роздрібної торгівлі продовольчимитоварами, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейськоїінтеграції України №185 від 11 липня 2003 р. (редакція від 11 листопада 2006р.), передбачають, що не допускаються до продажу фасовані вітчизняні таімпортні харчові продукти без маркування державною мовою України, яке маємістити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію, в тому числі пронаявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини(у разі, якщо використання таких компонентів передбачено нормативнимидокументами або нормативно-правовими актами на цей харчовий продукт). Подібнінорми щодо необхідності маркування є і в деяких інших правових актах, щоздебільшого стосуються захисту прав споживачів. Але, як зазначалося вище,реалізацію цих товарів потрібно починати з інформування споживачів провластивості ГМО.
5.  Виготовлення продукції з використанням ГМО. Значна частка увикористанні таких організмів припадає на виготовлення продуктів харчування.Стаття 8 Закону України «Про дитяче харчування» №142-16 від 14 вересня 2006 р.передбачає, що сировина, яку використовують у виробництві продуктів дитячогохарчування, не може містити гормональних препаратів та генетично модифікованихорганізмів.
Слід зазначити, що діяЗакону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» № 771/97-ВР від23 грудня 1997 р. (у редакції від 26 жовтня 2005 р.), який є загальнішимнормативним актом з цих питань, не поширюється на тютюн і тютюнові вироби таспеціальні вимоги до харчових продуктів, пов'язані з наявністю у них генетичномодифікованих організмів чи їх компонентів. Ці питання є предметом спеціальногозаконодавства.
Постановою ВерховноїРади України №270-ІУ від 28 листопада 2002 р. був прийнятий за основу проектЗакону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні тапрактичному використанні генетично модифікованих організмів». Проект пройшовгромадське обговорення, але не був прийнятий парламентом у першому читанні.Потім він зазнав ряд доопрацювань, аж доки не з'явився у вигляді одноіменногопроекту №0922 від 25 травня 2006 р. Цей проект мав визначити правові таорганізаційні засади регулювання суспільних відносин у галузігенетично-інженерної діяльності з метою безпечного використання генетичномодифікованих організмів, забезпечення ними потреб суспільства та запобіганняможливому негативному впливові генетично модифікованих організмів на людину іприродне середовище. На сьогоднішній день він залишився у статусі проекту. Аленавіть за умови його прийняття слід продовжити законодавчу роботу шляхомприйняття доповнень до кількох вже чинних законів або введення в дію новихнормативно-правових актів, що регулювали б безпосередньо маркування ГМО,експорт-імпорт ГМО, права інтелектуальної власності в галузі біотехнології,порядок проведення відповідних експертиз тощо.
Таким чином для налагодження системи біобезпеки вУкраїні потрібно створити відповідну правову базу, яка має бути структурованоюі охоплювати різні аспекти використання ГМО, забезпечувати чіткий розподілповноважень органів державної влади, максимально наближену до світовихстандартів, підпорядковану меті запобігання можливому негативному впливовігенетично модифікованих організмів на здоров'я людини та довкілля[4].

1.7 РЕЗУЛЬТАТИДОСЛІДЖЕНЬ ВМІСТУ ГМО У ХАРЧОВИДХ ПРОДУКТАХ, ЩО БУЛИ ПРИДБАНІ В ТОРГІВЕЛЬНІЙМЕРЕЖІ М. КИЄВА
 
Таблиця 1.7.1 «Результатидосліджень вмісту ГМО у харчових продуктах»[7]№ п/п Назва продукту Виробник Дата вигото-влен ня/ термін придатності Маркування РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Необхідність маркування відповідно до законодавства ЄС та Російської Федерації
Наявність
рослин-ного
білку Наявність ГМО
Вміст ГМО
% 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Харчові продукти, в яких виявлено ГМО понад 0,9% (маркування яких не містить інформації про наявність сосвого білка) 1
Шинка
«Українська»
МПЗ «Колос»
«Чернівецькі ковбаси», м.
Чернівці
10.01.07
23.01.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифікова-ний >5 Обов'язкове маркування 2
Шинка
«Дніп-ровська»
МПЗ «Колос»
«Чернівецькі ковбаси»
м. Чернівці
24.01.07
 12.02.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифіко-ваний >5 Обов'язкове маркування 3 Ковбаса «Дитяча натуральна з вершками» ВАТ «М'ясоком-бінат Ятрань», м. Кіровоград
04.02.07
 24.02.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифіко-ваний >5 Обов'язкове маркування 4
Ковбаса з м'яса птиці
варена 1 ґатунку
«Особлива» ТОВ «М'ясний Альянс», м. Київ
11.12.06
 11.02.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифіко-ваний >5 Обов'язкове маркування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 5
Ковбаса з м'яса птиці
варена 1 ґатунку
«Лікарська Нова» ТМ
«Фомич» ТОВ «М'ясний Альянс», м. Київ
10.01.07
 10.03.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифіко-ваний >5 Обов'язкове маркування /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> 6
Ковбаса з м'яса птиці
варена «Куряча» ТМ
«Фомич» ТОВ «М'ясний Альянс», м. Київ
05.02.07
05.04.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифі-кований >5 Обов'язкове маркування 7
Ковбаса з м'яса птиці
варена 1 ґатунку
«Любительська Нова «
ТМ «Фомич» ТОВ «М'ясний Альянс», м. Київ
18.01.07
18.03.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифіко-ваний >5
Обов'язкове
маркування 8 Пельмені зі свининою ТМ «Левада» ФОПВолковВ.І. м.Одеса
26.01.07
26.06.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифіко-ваний >5
Обов'язкове
маркування 9
Пельмені з яловичиною та
свининою ТМ «Левада» ФОП Волков В. І. м.Одеса
12.01.07
 
12.06.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифікований 3,3
Обов'язкове
маркування Харчові продукти, в яких виявлено ГМО понад 0,9% ( маркування яких містить інформацію про наявність соєвого білка) 10 Ковбаса напівкопчена «Салямі класік» ТОВ «Алан» м. Дніпропетровськ 31.01.07 24.02.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифі-кований >5
Обов'язкове
маркування 11 Пельмені з яловичиною ТОВ «Три ведмеді» м. Київ
18.01.07
18.06.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифі-кований >5
Обов'язкове
маркування 12 Пельмені курячі ТОВ «Три ведмеді» м. Київ
24.01.07
18.06.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявле-но соєвий білок Соєвий білок генетично модифі-кований >5 Обов'язкове маркування
1
2
3
4
5
6
7
8 9 14.
Пельмені з
яловичиною,
свининою та грибами ТОВ «Три ведмеді» м. Київ 03.01.07 03.04.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявлено соєвий білок Соєвий білок генетично модифікований >5 Обов'язкове маркування 15. Пельмені «Апетитні» ТМ «Добре» ТОВ «Агіка» м. Київ 29.01.07 29.04.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявлено соєвий білок Соєвий білок генетично модифікований >5 Обов'язкове маркування 16. Шинка варена «Сорочинська» ТМ «Петрович»
ТОВ М'ясокомбінат
«Ювілейний»
Дніпропетровська обл.,
смт Ювілейний 09.02.07 03.03.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявлено соєвий білок Соєвий білок генетично модифікований >5 Обов'язкове маркування 17. Шинка варена «Куряча екстра» ТМ «Петрович»
ТОВ «М'ясокомбінат
«Ювілейний»
Дніпропетровська обл.,
смт Ювілейний 08.02.07 08.03.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявлено соєвий білок Соєвий білок генетично модифікований >5 Обов'язкове маркування 18. Сосиски «Курячі»
МПЗ «Колос»
«Чернівецькі ковбаси»
м. Чернівці 02.02.07 16.02.07
До складу продукту
ВХОДИТЬ СОЄВИЙ
білок Виявлено соєвий білок Соєвий білок генетично модифікований >5
Обов'язкове
маркування Харчові продукти, в яких виявлено ГМО менше ніж 0,9% ( маркування яких не містить інформації про наявність соєвого білка) 19. Шинка «Запашна»
МПЗ «Колос»
«Чернівецькі ковбаси»
м. Чернівці 22.01.07 10.02.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявлено соєвий білок Соя генетично модифікована 0,8 Не потребує маркування 20. Пельмені сибірські ЗІ свининою та яловичиною ТМ «Зима» ТОВ «Союз МВ» м. Київ 18.01.07 18.04.07
У складі
продукту соя не
вказана Виявлено соєвий білок Соя генетично модифікована 0,3 Не потребує маркування 21. Фігурні рибні бургери «Добьіча акульї Бена»
ТОВ «Вічунай Русь»,
Калініні радська обл.,
Росія 20.11.06 20.11.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявлено соєвий білок Соя генетично модифікована 0,6 Не потребує маркування /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> Харчові продукти, в яких не виявлено ГМО (маркування яких містить інформацію про наявність соєвого та рослинного білка) 13 Ковбаса напівкопчена «Салямі Пікантна» М'ясокомбінат «Ідекс» м. Яготин
12.02.07
04.03.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 14 Ковбаса напівкопчена «Московська Нова» М'ясокомбінат «Ідекс» н. Яготин
07.02.07
27.02.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 15 Ковбаса варена дитяча «Куряча» ТОВ «АЛАН» м. Дніпропетровськ
15.01.07
14.02.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 16 Ковбаса варена «Останкінська Нова» ТМ «Ковбасний ряд»
ТОВ «М'ясна фабрика
„Фаворит"»
Дніпропетровська обл.,
смт Ювілейний
17.01.07
17.02.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 17
Ковбаса варена
«Молочна Нова»
ТМ «Ковбасний ряд»
ТОВ «М'ясна фабрика
Фаворит»
Дніпропетровська обл.,
смт Ювілейний
17.01.07
17.02.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок
Виявле-но
соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 18
Ковбаса варена
«Докторська Нова»
ТМ «Ковбасний ряд»
ТОВ «М'ясна фабрика
„Фаворит"»
Дніпропетровська обл.,
смт Ювілейний
17.01.07
17.02.07
До складу
продукту
входить соєвий
білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 19 Пельмені «Слов'янські» ТМ «Дриґало» ПП Дриґало м. Біла Церква
23.01.07
23.04.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявле-но соєвий білок Соя генетичне не модифі-кована Не потребує маркування 20 Ковбаса варена «Докторская Плюс» ТМ «Європродукт»
ТОВ «Європродукт»
Донецька обл., Костянти-
нівський р-н, с. Водяне
25.01.07
05.03.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 21
Ковбаса варена
«Козацька»
ТМ «Європродукт»
ТОВ «Європродукт»
Донецька обл., Костянти-
нівський р-н, с. Водяне
27.01.07
07.03.07
До складу
продукту
входить
рослинний білок Виявле-но соєвий білок Соя генетично не модифі-кована Не потребує маркування 22
Попкорн для
мікрохвильової печі з
сіллю «Манзаро Глобал Венчерс Лтд», Іспанія
11.07.06
11.07.07
До складу
продук-ту
входить
кукуру-дза Виявле-но білок кукурудзи Кукурудза генетично не модифіко-вана Не потребує маркування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 23
Дитяча низько
алергійна кукурудзяна
каша «ВеЬі» ТОВ «Колиска» м. Любляна, Словенія
15.09.06
08.03.08
До складу
продукту
входить
кукуру-дза Виявле-но білок кукуру-дзи Кукурудза генетично не модифі-кована Не потребує маркування 24 Безмолочна каша з семи злаків «Війні»
ЗАТ «Московський завод
дитячого харчування»
м. Москва, Росія
02.10.06
02.10.07
До складу
продукту
входить
куку-рудзяне
борошно Виявле-но білок кукуру-дзи Кукурудза генетично не модифі-кована Не потребує маркування  Харчові продукти, в яких не виявлено ГМО (соєвий білок відсутній згідно з маркуванням) 25 Ковбаса напівкопчена «Одеська» М'ясокомбінат «Ідекс» с. Супоївка
9.01.07
24.01,07
У складі
продукту соя не
вказана Соєвий білок не виявлено 26 Ковбаса напівкопчена «Брауншвейгська» М'ясокомбінат «Ідекс» м. Яготин
12.02.07
27.02.07
У складі
продукту соя не
вказана Соєвий білок не вияв-лено 27 Сосиски «Смачні для всієї родини»
ВАТ «М'ясокомбінат
Ятрань»,
м. Кіровоград
04.02.07
19.02.07
У складі
продукту соя не
вказана Соєвий білок не вияв-лено 28 Пельмені «Фірмові» ТМ «Геркулес» ЗАТ «Геркулес» м. Донецьк
04.01.07
04.04.07
У складі
продукту соя не
вказана Соєвий білок не вияв-лено 29
Дитяче харчування
«М'ясо курчат з
печінкою»
ЗАТ «М'ясокомбінат
Тихорецький» завод
дитячих м'ясних
консервів,
Росія
21.03.06
21.03.07
У складі
продукту соя не
вказана Соєвий білок не вияв-лено 30 Сосиски «Городские»
ТОВ «Євро продукт»
Донецька обл., Костянти-
нівський р-н
с. Водяне
23.12.06
22,01,07
У складі
продукту соя не
вказана Соєвий білок не вияв-лено
Таблиця 1.7.2 «ГМО вдеяких продуктах харчування широкого вжитку»№ Продукти харчування Компанії Назва виробу 1 Шоколадні вироби Hershey’s Cadbury Fruit Nut, Mars M&M, Snickers, Twix, Milky Way, шоколад, какао Nestle
«Нестле», «Росія»,
Nesquik 2 Безалкогольні напої Coca-Cola «Кока-Кола», «Спрайт», «Фанта»,«Фруктайм» Pepsi-Co «Пепсі», «Фієста» 3 Сухі сніданки Kellogg’s Сухі сніданки 4 Супи Campbell супи 5 Рис Uncle Bens Mars рис 6 Соуси Knorr соуси 7 Чай Lipton чай 8 Приправи, майонези, соуси Hellman’s Приправи, майонези, соуси 17 Приправи, майонези, соуси Heinz Приправи, майонези, соуси 10 Дитяче харчування Nestle Дитяче харчування Denon Kraft 11 Продукти Denon Йогурти, кефір, сирки 12 Швидке харчування McDonalds Продукти харчування 13 Продукти Kraft Шоколад, чіпси, кава
1.8 НАПРЯМКИРОЗВИТКУ ТА ПОШИРЕННЯ ГМО В УКРАЇНІ І СВІТІ
Останнєдесятиліття відзначене потужним наступом біотехнологій, що розробляються звикористанням генетично модифікованих організмів (ГМО). Економічно розвинутікраїни — такі, як США та країни-члени Євросоюзу — значну частину урядовогобюджету спрямовують на розробку і впровадження нових біотехнологій. Запрогнозами вчених, наступні десятиліття пройдуть під знаком генно-інженернихтехнологій.
Начасі основні напрямки в біотехнологіях є такі:
1Сільське господарство — вдосконалення агротехніки сільськогосподарських культурза рахунок впровадження ГМО стійких до шкідників (Bt-картопля — стійка доколорадського жука та інших шкідників, Bt-кукурудза, бавовна тощо). Розробка тавпровадження ГМО з поліпшеним складом зерна (кукурудза з підвищеним вмістомбілка, суперквасоля зі зміненим складом білка за рахунок генів горіха,«золотий рис» з генами, здатними синтезувати каротин). Створюютьсякультури, стійкі до певних гербіцидів, як правило, малотоксичних для людей,тварин, комах (соя, стійка до гліфосату), культури, стійкі до посух, засоленнягрунтів.
2Фармакологія — синтез вакцин, гормонів, знеболювальних засобів та іншихфізіологічно-активних речовин. Це має знизити собівартість лікарських засобів іпідвищити їхню чистоту та активність.
3Хімія полімерів — використання рослин як екологічно чистих фабрик. Хімічнийсинтез проводиться у декілька стадій з використанням отруйних органічнихрозчинників та каталізаторів. 3а сприятливих умов вихід основної речовинискладає близько 90%, відходи, органічні розчинники та інші супутні речовиниявляють собою загрозу довкіллю. Хімічний синтез у рослинах іде під час їхросту. Єдина небезпека у цьому випадку — використання таких рослин не запризначенням.
4Органічна хімія — синтез хіральних речовин та інші стереоспецифічні синтези.
У2000 році кількість нових біотехнологічних проектів у світі складала близько 50000. Загальний обсяг інвестицій у цю галузь складав 13,5 млрд. доларів США. Уостанні роки обсяг інвестицій у біотехнології щороку складає 15 млрд. доларів.
Результативпровадження нових технологій вражають. За 6 років у США ГМ-соя витіснилатрадиційну. США — лідер у виробництві сої, одного з кращих рослинних джерел білка.У 2001 році ГМ-агрокультури вирощувались на площі 52,6 млн. га у 15 країнахсвіту. Обсяг реалізації тільки насіння модифікованих агрокультур досяг 3,5млрд. доларів США.
УСША впровадження та використання нових технологій супроводжується прийняттям відповіднихзаходів безпеки. Використання трансгенів контролюють Агентство з охоронинавколишнього середовища, Адміністрація з продовольства та ліків таМіністерство сільського господарства США. Понад дві третини харчових продуктіву цій країні містять ГМ-компоненти і ніяких проявів суспільної недовіри доконтролюючих органів не спостерігається.
Підтиском громадськості та засобів масової інформації Директивою ЄС 90/220/ЕЕС у1990 році в Європі було запроваджено мораторій на використання ГМО. Навіть унайвищих колах однієї з найсильніших у економічному та науковому відношенніВеликої Британії існують крайні погляди на використання трансгенів увиробництві харчових продуктів. Принц Чарлз активно виступає за заборонутрансгенних продуктів і домігся цього в межах королівської кухні, тоді якпрем'єр-міністр Тоні Блер заявив, що він вживає трансгенні продукти щодня. Покраїнах — членах Євросоюзу прокотилися хвилі демонстрацій під гаслами, щопроголошували протест проти використання трансгенних продуктів. Після тривалогопротистояння та суперечок Євросоюз Директивою 2001/18/ЕС, яка набула чинності17.09.2002, дозволив використання ГМО в агрокультурі, фармакології та іншихгалузях. У Росії з середини 2002 року введено маркування продукції, яка міститьпонад 5% ГМ-компонентів. За даними представника міжнародної спілки споживачівАнни Філдер, уже насичені продукцією з трансгенних рослин і українські ринки.Найінтенсивніше використовують нові біотехнології у США, Європі, Китаї,африканських країнах. Це дає можливість відзначити, що на даний час не поміченоніяких негативних впливів ГМО на здоров'я людини чи стан довкілля. Але деякіневизначеності і ризики закладено вже в самій природі генетичногоконструювання: конструкція трансгена включає в себе ген-маркер, яким служить генстійкості до антибіотика чи гербіциду, а також сильний промотор для активногофункціонування введеного гена, наприклад, промотор з вірусу тютюнової мозаїки,і, нарешті, ген-продуцент, заради якого виконувалася вся ця конструкція.
 ХочаВсесвітня організація охорони здоров'я ще в 1993 році зробила висновок провідсутність доказів щодо перенесення генів з рослин в мікроорганізми, Євросоюзу вищезгаданій директиві ввів обмеження на використання в генетичнихконструкціях генів стійкості до антибіотиків, які використовуються в медицинічи ветеринарії, з повною їх забороною в близькому майбутньому. Ствердження, щошлунково-кишковий тракт — це надпотужний реактор, у якому перетравлюється вседо мономерів, теж сумнівне. Надходження в кров дитини з молока матері макромолекул(на прикладі імунних білків) відоме давно, а можливість передачі збудника сказувеликої рогатої худоби через корми доведено однозначно.
Поведінкузбалансованого генотипу при введенні чужорідних генетичних елементів не завждиможна прогнозувати. Можливі наслідки масованої атаки навколишнього середовищасильними промоторами — такими, як промотор з вірусу тютюнової мозаїки, тагенами стійкості до антибіотиків і гербіцидів теж невизначені. Дуже небезпечноюдля довкілля є можливість передачі ГМ-рослинами генів стійкості до гербіцидівдиким родичам (через запилення чи іншим шляхом) Це може привести до появи«супербур'янів», стійких до гербіцидів[3].
 Небезпека- наявність у складі продуктів харчування та кормів для тварин ГМ-рослин,призначених для продукування матеріалів для фармакології, хімічноїпромисловості тощо.
Наякій стадії випробувань перебувають генетично модифіковані продукти в Україні,швидше за все, не може сказати ніхто. Використання ГМ-компонентів вітчизнянимзаконодавством не регулюється. Але, на наш погляд, на кожний ГМ-компонент, щовходить до складу харчових продуктів, треба мати повну інформацію аж до описівпатентів, використаних під час конструювання ГМО, дані про наявність дикихродичів на території держави, про країни, де ці агрокультури вжевипробовувалися, повні дані токсикологічних випробувань тощо. Без такоїінформації ввезення ГМ-продуктів являє собою загрозу національній безпеці. Ні вЗаконі України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчоїсировини», ні в
Законі«Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції»,яків жодному з документів санітарної служби МОЗ України, Прикордонної державноїінспекції з карантину рослин та Департаменту ветеринарної медицини немаєтермінів «ГМО», «трансгени», «ГМ-продукти». УРосії вже створено методичну та нормативну базу контролю ГМ-продуктів. Згідно зФедеральним законом «О государственном регулировании в областигенноинженерной деятельности» трансгенна продукція повинна пройтисертифікацію «с указанием полной информации о методах получения йсвойствах данного продукта». Дозволено використання в агрокультурігенетичне модифікованих картоплі, сої, кукурудзи та цукрового буряку.
Враховуючите, що обговорюваний предмет найближчим часом може викликати соціальну напругута конфлікти, доцільно створити одну або кілька лабораторій генетичноїекспертизи харчових продуктів у рамках Держспоживстандарту України. КонтрольГМ-компонентів у харчових продуктах здійснюється за допомогою полімеразноїланцюгової реакції та імуноферментного аналізу. Вартість обладнання складаєблизько 20 тис. дол. США. Вихід з такого становища може полягати в придбанніаналогічного обладнання російського виробництва, що коштує в кілька раздешевше. У Росії генетична експертиза продуктів монополізована МОЗ РФ, що несприяє довірі громадських організацій і засобів масової інформації дорезультатів досліджень. Випробувальні лабораторії Держспоживстандарту України всвоїх внутрішніх нормах функціонування вже заклали принципи відкритості таборотьби за довіру клієнта, яким може бути і громадська організація[1].
1.9 ШЛЯХИВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Складний, тривалий ібагатофакторний процес — саме так оцінюємо сьогоднішлях до збалансованого розвитку. Цей процес зачіпає фактично весь комплексвнутрішніх проблем розвитку країни, в тому числі й тих, що стосуються розвитку громадянського суспільства.Якщо біобезпека виходить сьогодні наодин рівень з національною безпекою України, то це дуже серйозна проблема,яку слід розв'язувати, а не замовчувати.
Відповідністьрозвитку території принципам збалансованого розвитку оцінюється через такі складові:економіка, соціальний розвиток, екологія, управління територією, законодавство.Якщо розглянемо їх через призму використання ГМО, накопичення токсичних відходів, радіаційнезабруднення, то все це негативно діє на будь-які організми, і на людський втому числі, й загрожуєзмінами, хворобами та зникненням. Це, в свою чергу, суперечить принципам збалансованого розвитку.
З огляду на ситуацію, щосклалася, слід:
1. Поширюватиінформацію стосовно ГМО. Важлива роль у цьому належить громадським організаціям.
2. Проводитинаукові дослідження у сферах застосування ГМО.
3. Відмовитисявід практики запровадження генетично змінених сортів сільськогосподарських культур.
4. Контролюватипоширення продуктів харчування, які містять ГМО, що мають здійснювати місцеві органи влади.
5. Законодавчоврегулювати екологічне маркування.
6. Заборонитина державному рівні ввезення продуктів харчування, які містять ГМО.
7. Запровадитиінші дієві заходи.
Сьогоднімісцева влада є відповідальною за такі заходи з охорони довкілля на підвідомчій території:забезпечення жителів якісною питною водою; поводження з твердими відходами;контроль за поширенням небезпечних речовин(у тому числі ГМО); очищення стічних вод; охорона й підтримка
зеленихзон; планування та контроль за використанням земельних ресурсів; освіта громадян з екологічнихпитань; контроль за забрудненням атмосферного повітря, викидами зі стаціонарних тапересувних джерел забруднення.
Але часто трапляється так, щопредставники місцевих органів влади не лише не знають про своювідповідальність, а й грубо порушують природоохоронне законодавство, тим самимігноруючи інтереси територіальноїгромади. Активна громадськість здатна перевірити, як місцева влада здійснює контроль запоширенням небезпечних речовин, та поінформуватипро це місцеве населення.
В умовах сталого розвитку однуз ключових ролей відіграє територіальна громада, яка сама виявляє екологічні проблеми і розв'язуєїх заради свогоіснування. Важливо, щоб у громаді була людина (лідер) чи група людей(громадська екологічна організація), що допомагає громаді визначити її потреби, владнатиконфлікти, дати оцінку реального стану справ у житті громади та вибрати шляхи поліпшення життя.
Ускладних соціально-економічних умовах основна частина населення не замислюється над корисністю чишкідливістю продуктів харчування, а лише над тим, щоб можна було їх придбати і при цьому вкластися у скромнийсімейний бюджет.
Інформація про ГМО громадськостіабо невідома, або її надто мало.
Важливимпитанням для громади в умовах збалансованого розвитку є одержання, аналіз тавикористання інформації з екологічних питань. В цьому напрямі є позитивний досвіднеурядових організацій, які одним з пріоритетів своєї громадської діяльності обралиекологічне просвітництво населення, представників громад. Через неформальну екологічнуосвіту населення одержує інформацію про свої екологічні права та обов'язки, про шляхирозв'язання екологічнихпроблем, про вплив довкілля на здоров'я, про досвід інших громад.
Інформаційно-пропагандистськаробота, що здійснюється багатьма НУО відповідно до Оргуської конвенції, спрямована напідвищення обізнаності громадян про екологічні проблеми, причини їх виникнення, наслідки ташляхи подолання.Система інформування населення з екологічних питань з боку держави та державних органів залишає бажатикращого.
Екологічна політика в Україніу сфері інформаційного забезпечення територіальних громад в умовах збалансованого розвиткуабо зовсім відсутня,або неефективна. Тому необхідно використовувати позитивний досвід громадських організаційекологічного спрямування, зокрема:
1. Поширенняінформації через інші організації («Просвіта», спілка підприємців).
2. Підготовкаінформаційних матеріалів для представників державних органів влади та місцевогосамоврядування, для працівників сільського господарства, для працівників закладів освіти і культури.
3. Підготовката поширення прес-релізів для ЗМІ та через Інтернет.
4. Проведення роз'яснювальної та просвітницькоїроботи серед населення (публічні лекції,просвіта за участю волонтерів з числа активної молоді)[4].
1.10 ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
Всі погодяться, що ГМО продукти шкодять нашому здоров’ю іназивають їх проблемою 21 сторіччя. Але мало хто знае що ці монстри маютьдвоякий характер.
Учені вашингтонського Університету вивели сорт ГМО-тополі,яка може деструктуризовувать певні промислові отрути, отруйні викиди,переробляючи їх в нешкідливі речовини. Застосування рослинного світу дляборотьби з отруєнням природи, називається фітоочисткою.
Лабораторні випробування визначили, що генетичномодифіковані тополі в 100 разів ефективніше абсорбують з ґрунту трихлоретилен,ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря іпереробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя.
Також в Англії навчилися розводити трансгенних курей, яйцяяких мають важливе медичне значення. Річ у тому, що протеїни яєць цих птахівйдуть на виготовлення препарату, здатного вилікувати злоякісні пухлини.
Та чи ці позитивні властивості ГМО зможуть перекрити тойпагубний вплив на здоров’я нашої нації та майбутніх поколінь? Адже задослідженнями виявлено, що у щурів, що харчуються ГМ-соєй, гине більш 50%щурят. Часто ГМ-сою використовують для виробництва ковбаси… А Ви як вважаєте,хто більш живучий: щур чи людина?
Таму, на мою думку слід обережно використовувати здобуткинауки та техніки, адже в се в цьому світі має двоякий характер…Так ГМО можеврятувати нас від забруднення атмосфери, вилікувати від лейкемії та вирішитипроблему палива, котра є досить актуальною та гострою в наш час.

ВИСНОВКИ
Безумовно, генетичне модифіковані організми — величезнедосягнення теперішнього часу.
Вплив на організм людини досконало не вивчений. Тому неможливо з впевненістю зазначити корисність чи шкоду даних організмів, аджетільки якщо у третього покоління споживачів не з'являться зміни на генетичному рівніможна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і є вирішенням продовольчоїпроблеми планети.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. М. Дильовий, кандидатбіологічних наук, провідний мікробіолог Івано-Франківського ДЦСМС. Матеріалпередрукований з журналу „Стандартизація. Сертифікація. Якість”. www.lol.org.ua
2. www.greenparty.ua
3. Новини генетики. – К.,2002 Генна інженерія в ХХІ столітті: перемога чи поразка людства? – К., 2003.
4. Всеукраїнськаекологічна ліга, 01033, м.Київ, вул. Саксаганського  30-В.офіс 33. А5В-ШІУ5: Биологическая, продуктовая и зкологическая безопасность (персональна інтер1нет-розсилкаЗагальнонаціональної Асоціації генетичної безпеки, РФ), березень-липень2004.
5. Блюм Я. Б., Негрецький В. А., Ємець А. І. та ін.Огляд стану провадження та дослідження біотехнологій ібіобезпеки в Україні та країнах субрегіону. — Проект ЮНЕП-ГЕФ: «Розробканаціональної рамкової структури біобезпеки для України». — К., 2003. — 82 с.
6. За матеріалами, наданими Науково-дослідним центромвипробувань продукції та Укрметртестстандарт. Прес-конференція «Маєш знати, щовживати — проблема генетично модифікованих організмів в Україні -реальністьсьогодення». К, 2007.
7. Галина МИЦЬ«Високий Замок» — інтернет версія
8.  www.ep98.dp.ua