--PAGE_BREAK--де: Зн.о.з. – величина зносу основних засобів, тис. грн.;
Оз.перв. – величина основних засобів по первісній вартості, тис. грн…
Цей показник характеризує рівень фізичного і морального зносу основних засобів, позитивним вважається зниження коефіцієнта.
4. Коефіцієнт відновлення основних засобів:
де: ∆Оз.перв — приріст первісної вартості основних засобів, тис. грн.;
Цей коефіцієнт характеризує рівень відновлення основних фондів.
5. Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства:
Позитивним вважається зростання даного коефіцієнту.
6. Коефіцієнт мобільності активів:
де: Анеоб. – необоротні активи.
Показує, скільки оборотних коштів приходиться на одну одиницю необоротних коштів, виражає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні засоби.
Таблиця 1.4
Показники аналізу майнового стану підприємства
№ з/п
Показники
На початок року
На кінець року
Зміна
+,-
Темп зростання, %
1
2
3
4
5
1
Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах (Чо.в.ф.)
0,35
0,34
-0,1
97
2
Частка основних засобів в активах (Чо.з)
0,0049
0,006
+0,01
123
3
Коефіцієнт зносу основних засобів (Кзн.о.з)
0,278
0,383
+0,11
138
4
Коефіцієнт відновлення основних засобів (Квідн.)
0,339
0,255
-0,09
67
5
Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства (Чо.в.ф.)
0,35
0,34
-0,1
97
6
Коефіцієнт мобільності активів (Км.а.)
202,98
165,98
-37,0
82
Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах становить у середньому 0,354. На кінець року збільшення на 0,01. Тобто тільки третина активів підприємства задіяна у виробництві.
Основні кошти становлять незначну частину в загальній сумі активів у середньому 0,0055. Збільшення на кінець періоду на 0,0011.
Коефіцієнт зношування основних коштів не перевищує 0,5 тобто зношування ще незначне. Однак збільшення значення коефіцієнта на 0,105 на кінець періоду говорить про те, що необхідно розглянути питання про відновлення основних коштів.
Для визначення того, наскільки ефективно використовується майно підприємства, необхідно порівняти темпи зростання виторгу від реалізації продукції (Тзрост. вр) і темпи зростання середньорічної валюти балансу (Тзрост. вбср). Якщо Тзрост.вр > Тзрост.вбср – майно підприємства в періоді, що аналізується, використовується ефективно, якщо Тзрост.вр
Для аналізу впливу інтенсивних і екстенсивних факторів на зміну виторгу від реалізації продукції використовується метод абсолютних різниць (таблиця 1.5).
Середньорічна валюта балансу розраховується за формулою:
де: ВБн.г і ВБк.г – валюта балансу на початок і на кінець року відповідно, тис.грн.
Ресурсовіддача розраховується за формулою:
Визначимо, наскільки ефективно використовується майно підприємства, прорывняэмо темпи зростання виторгу від реалізації продукції (Тзрост. вр) і темпи зростання середньорічної валюти балансу (Тзрост. вбср).
(Тзрост. вбср =121>(Тзрост. Вбір)=113 майно підприємства в періоді, що аналізується, використовується ефективно
Таблиця 1.5
Вихідні дані для аналізу впливу факторів на зміну виторгу від реалізації
№ з/п
Показники
Період
Зміни
Звітний рік
Попередній рік
+,-
Темп зростання, %
1
2
3
4
5
1
Чистий виторг (ВР), тис.грн
61348,7
50669,0
+10679,70
121
2
Середньорічна валюта балансу (ВБср.), тис. грн
25358,25
22503,5
+2854,75
113
3
Ресурсовіддача (Ротд.), тис. грн
2,42
2,25
+0,17
108
Вплив екстенсивного фактора розраховується за формулою:
∆ВР∆ВБср = ∆ВБср * Рвід.попер.=2854,95*2,25=6423,64
Вплив інтенсивного фактора розраховується за формулою:
∆ВР∆Рвід. = ВБср звітн * ∆ Рвід.= 25358,25*0,17=4310,9
∆ВР∆ВБср + ∆ВР∆Рвід. = ∆ВР
6423,64+4310,9=10734,54
61348,7-50669,0=10679,7
Перевірка:
Для більш докладного аналізу співвідношення між зміною майна підприємства і джерел його формування будується матричний баланс, при цьому рядки матриці – це статті активу, а стовпці – статті пасиву (табл. 1.5).
Розміри матриці повинні відповідати кількості статей агрегованого балансу. У кожному квадраті матриці вказується значення по відповідній статті на початок року, кінець року й абсолютне відхилення.
Побудова матричного балансу включає наступні етапи:
1. Заповнення підсумкових рядків і стовпців матриці.
2. Послідовній вибір джерел засобів.
3. Перевірка всіх балансових підсумків по вертикалі і горизонталі.
З матричного балансу видно, що необоротні активи фінансуються за рахунок власного капіталу. Запаси на початку періоду фінансуються частково за рахунок власного частково за рахунок позикового капіталу, наприкінці періоду запаси повністю фінансуються за рахунок власних коштів. На початку періоду дебіторська заборгованість фінансується за рахунок короткострокових позик і кредиторської заборгованості, наприкінці періоду частина дебіторської заборгованості фінансується за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Кошти і їхні еквіваленти повністю фінансуються за рахунок позикового капіталу, а саме за рахунок кредиторської заборгованості. Підприємство не використає довгострокові позикові кошти. У даній ситуації це могло б стати виходом із ситуації нестійкої платоспроможності при діяльності за рахунок термінових зобов'язань.
2 Аналіз активу балансу
2.1 Аналіз необоротних активів
Необоротні активи – це вкладення засобів підприємства на тривалу перспективу. Аналіз необоротних активів проводиться на основі таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Аналіз необоротних активів
Необоротні активи
2006 рік
2007 рік
Зміни
Зміна пит. ваги
тис. грн.
%
тис. грн.
%
+,-
темп зрост., %
1
2
3
4
5
6
7
8
1. Нематеріальні активи
-
-
-
-
-
-
-
2. Незавершене будівництво
-
-
-
-
-
-
-
3. Основні засоби
115,7
87,9
132,8
92,4
+17,1
115
+4,5
4. Довгострокові фінансові інвестиції
-
-
-
-
-
-
-
5. Довгострокова фінансова заборгованість
—
-
-
-
-
-
-
6. Відстрочені податкові активи
-
-
-
-
-
-
—
7. Інші необоротні активи
16,0
12,1
10,9
7,6
-5,1
68,13
-4,5
Всього
131,7
100
143,7
100
-12
109,11
-
Наявність нематеріальних активів свідчить про вкладення капіталу в патенти, ліцензії й іншу інтелектуальну власність. Це характеризує інноваційну стратегію підприємства. Така стратегія сприяє зміцненню його фінансового стану.
Однак нематеріальні активи неоднорідні за своїм складом і по-різному впливають на фінансовий стан підприємства. Тому для глибшого аналізу їх необхідно класифікувати за наступними ознаками.
По видах. При цьому сприятливий вплив на фінансовий стан підприємства здійснює підвищення частини засобів в об'єкті інтелектуальної власності (патенти, ліцензії), а так само оцінку ділової репутації, товарний знак підприємства.
По джерелах. При цьому необхідно обернути увагу на зміну частки нематеріальних активів, отриманих за рахунок засобів, внесених засновниками, придбаних за оплату або в обмін на інше майно, одержаних безоплатно.
По ступеню правової захищеності. При цьому звертають увагу на зміну нематеріальних активів, захищених патентами. Ліцензіями, авторськими правами.
По термінах корисного використання. Для цього необхідно проранжирувати нематеріальні активи по роках: з терміном використання до 10 років і понад 10 років. Чим вище частка інших, тим вище економічний ефект, одержаний підприємством.
Оскільки незавершене виробництво не бере участь у виробничому обороті, то за певних умов частка цих активів може погіршити фінансовий стан підприємства. Збільшення частки основних засобів можна оцінювати позитивно, тому що збільшилося вкладення засобів у виробничий розвиток. Для більш докладного аналізу необхідно проаналізувати структуру основних засобів підприємства і звернути увагу на зміну питомої ваги активної частини основних засобів. Збільшення довгострокових фінансових інвестицій указує на інвестиційну цілеспрямованість діяльності (вкладень) підприємства. Для більш глибокого аналізу необхідно проаналізувати обсяг і склад портфеля цінних паперів, їх динаміку і ступінь ліквідності.
Позитивно характеризує фінансовий стан підприємства відсутність довгострокової дебіторської заборгованості.
Необоротные активы на предприятии составляют незначительную часть совокупных активов. И состоят из основных средств по и прочих необоротных активов. Необоротные активы на данном предприятии не требу ют тщательного анализа. Кроме показателей рассчитанных в других главах данной курсовой, характеризующих долю необоротных активов в общей сумме активов, а также показатели обеспеченности активов.
2.2 Аналіз оборотних активів
Аналіз оборотних активів проводиться на основі таблиці 2.2.
Причини зміни структури оборотних активів різні. Так, збільшення питомої ваги запасів може свідчити про нарощування виробничого потенціалу підприємства, прагнення захистити грошові активи від знецінювання в період інфляції, нераціональності господарської діяльності (виробничі запаси-сама неліквідна частина оборотних коштів)…
Зміна питомої ваги коштів та їх еквівалентів істотно впливає на рівень ліквідності балансу. Зміна питомої ваги дебіторської заборгованості впливає на фінансову стійкість підприємства.
Таблиця 2.2
Аналіз оборотних активів
Оборотні активи
2006 рік
2007 рік
Зміни
Зміна пит. ваги
тис. грн.
%
тис. грн.
%
%
1
2
3
4
5
6
7
8
1. Запаси
9202,7
34,42
7851,2
33,11
-1351,5
85
-1,31
1.1 Виробничі запаси
1034,6
3,87
1012,9
4,27
-21,7
98
+0,4
1.2Незавершене виробництво
104,1
0,39
95,4
0,4
-8,7
92
+0,01
1.3 Готова продукція
1116,0
4,17
948,1
4,00
-167,9
85
-0,17
1.4 Товари
6948,0
25,99
5794,8
24,44
-1153,2
83
-1,55
2Дебіторська заборгованість
14131,6
52,86
13041,4
55,01
-1090,2
92
+2,15
3. Поточні фінансові інвестиції
-
-
-
-
-
-
-
4. Грошові кошти та їх еквіваленти
3398,0
12,72
2816,2
11,88
-581,8
83
-0,84
5. Витрати майбутніх періодів
-
-
-
-
-
-
-
Всього
26732,3
100
23708,8
100
-3023,5
89
-
Структура запасів оцінюється за допомогою коефіцієнта накопичення:
Коефіцієнт накопичення характеризує рівень мобільності запасів. Його оптимальна величина повинна бути менше 1(але це лише в тому випадку, якщо продукція підприємства конкурентноспроможна і має попит).
Таблиця 2.3
Коефіцієнти накопичення
Як видно в активі підприємства більшу частину становлять оборотні активи в середньому 99,455% від загальної торби активу. Інша частина 0,545% доводиться на необоротні активи. Середньорічна сума необоротних активів 137,7 тис. грн. Збільшення на 12,0 тис. грн. на кінець періоду. Середньорічна сума оборотних активів 25220,55 тис. грн. Спостерігається зменшення суми оборотних активів на 3023,5 тис. грн. на кінець періоду.
Більше половини активів підприємства становить дебіторська заборгованість у середньому 53,64% від загальної суми активу. Середньорічна сума дебіторської заборгованості — 13586,5 тис. грн. На кінець року сума дебіторської заборгованості знижується на 1090,2 тис. грн.
Запаси становлять 33,59 % від загальної суми активу. Середньорічна сума запасів — 8526,95 тис грн. На кінець року знижується на 1351,5 тис. грн.
Кошти і їхні еквіваленти в середньому становлять 12,23% від загальної суми активу. Середньорічна сума — 3107,1 тис. грн. На кінець періоду — зниження на 581,8 тис. грн.
Таким чином незважаючи негативну тенденцію у вигляді зниження абсолютно ліквідних активів у вигляді коштів і їхніх еквівалентів. Знижуються суми дебіторської заборгованості й запасів.
Стан розрахункової дисципліни характеризується існуванням дебіторської заборгованості. Задача аналізу – визначити розміри і динаміку невиправданої дебіторської заборгованості, причини її виникнення або зростання. Для цього складається таблиця 2.5.
Таблиця 2.4
Аналіз дебіторської заборгованості
продолжение
--PAGE_BREAK-- У сучасних економічних умовах в Україні діяльність підприємства практично неможлива за відсутністю дебіторської та кредиторської заборгованості. Тому їх наявність на підприємстві не є катастрофою, але важливо запобігти утворенню безнадійної дебіторської заборгованості, оплата якої ніколи не настане.
3. Аналіз активу балансу
3.1 Аналіз власних джерел
Пасив балансу дозволяє визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки притягнуто в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позикових засобів. Тобто пасив показує, відкіля взялися засоби, кому зобов’язане за них підприємство.
У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку і структуру власного капіталу, з’ясувати причини змін окремих його складових і дати оцінку цим змінам. Аналіз власного капіталу оформляється в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Аналіз власного капіталу
Статутний капітал становить у середньому 27,73% у загальній сумі пасиву. У сумі 7000,0 тис. грн. На початок і кінець періоду.
Нерозподілений прибуток становить у середньому 5,7%. Середньорічна сума 1421,00. На кінець періоду зростає на 783,4.
3.2 Аналіз позикових джерел
Розумні розміри залучення позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні – погіршити його. Аналіз позикових джерел оформляється в таблиці 3.2.
Якщо в структурі позикового капіталу значну питому вагу займає кредиторська заборгованість, то необхідно більш докладно проаналізувати зміни, що відбулися в ній. Для цього складається таблиця 3.3.
Оскільки кредиторська заборгованість є джерелом покриття дебіторської заборгованості, для більш глибокого аналізу необхідно провести порівняльний аналіз дебіторської заборгованості (табл. 3.4).
У структурі пасиву позиковий капітал становить у середньому 66,57% у загальній сумі пасиву, інші 34,43% доводиться на власний капітал. Середньорічна сума позикового капіталу 16937,25 тис. грн. На кінець року знижується на 3797,0 тис. грн. Середньорічна сума власного капіталу 8421 тис. грн. На кінець періоду збільшення на 783,4 тис. грн.
Підприємство не використається довгострокові зобов'язання для фінансування активів.
Значні суми зобов'язань становлять короткострокові кредити й позики — 35,57% у загальній сумі пасиву. Середньорічна сума — 9064,75 тис. грн. На кінець періоду знижується на 2751,1 тис. грн.
Кредиторська заборгованість і поточні зобов'язання становлять 31,01% у загальній сумі пасиву. Середньорічна сума 7862,5 тис. грн. На кінець періоду знижується на 1043,8.
Таблиця 3.2
Аналіз позикових джерел
Позиковий капітал
2006 рік
2007 рік
Зміни
Зміна пит. ваги
тис. грн.
%
тис. грн.
%
+,-
%
1
2
3
4
5
6
7
8
1.Довгострокові кредити банків
—
—
—
—
—
—
—
2. Довгострокові фінансові зобов’язання
—
—
—
—
—
—
—
3. Відстрочені фінансові зобов’язання
—
—
—
—
—
—
—
4. Інші довгострокові зобов’язання
—
—
—
—
—
—
—
5. Короткострокові кредити банків
10440,3
55,43
7689,2
51,13
-2751,1
74
-4,3
6. Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
—
—
—
—
—
—
—
7. Векселя, які видані
—
—
—
—
—
—
—
8. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
8245,2
43,78
7167,3
47,66
-1077,9
87
+3,88
9. З отриманих авансів
—
—
—
—
—
—
—
10. З бюджетом
16,1
0,08
19,8
0,13
3,7
123
+0,05
11. З позабюджетними фондами
—
—
—
—
—
—
—
12. З страхування
41,5
0,22
50,9
0,34
9,4
123
+0,12
13. З оплати праці
91,6
0,49
112,6
0,74
20,8
123
+0,25
14. З учасниками
—
—
—
—
—
—
—
15. З внутрішніх розрахунків
—
—
—
—
—
—
—
16. Інші поточні зобов’язання
—
—
—
—
—
—
—
Всього
18834,7
100
15039,8
100
-3794,9
80
-
Таблиця 3.3 – Аналіз кредиторської заборгованості
4. Аналіз фінансової стійкості
Після того, як дана загальна оцінка майнового стану підприємства і його змін за звітний період, важливою задачею аналізу фінансового стану є дослідження фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість – це стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Для її оцінки розрахуємо абсолютні і відносні показники.
Для розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості спочатку визначимо наявність джерел для формування запасів на початок і кінець року.
1. Наявність власних і оборотних коштів:
Еc=Uc-F
де: Uc – джерела власних засобів, тис. грн.,
F – необоротні активи, тис. грн.
2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів:
ET=(Uc+KT)-F
де: KT – довгострокові зобов’язання, тис. грн.
3. Наявність основних джерел формування запасів:
EZ=(Uc+KT+Kt)-F
де: Kt – короткострокові кредити і позики, тис. грн.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування.
1. Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних коштів:
± Ec=Ec-Z
2. Надлишок (+) чи недолік (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів:
± ET=ET-Z
3. Надлишок (+) чи недолік (-) основних джерел формування запасів:
± Ez=Ez-Z
Показники фінансової стійкості аналізованого підприємства наведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Показники фінансової стійкості підприємства
№ з/п
Показники
Умовні позначення
На початок року
На кінець року
Відхилення за період
1
2
3
4
5
1
Наявність власних і оборотних коштів
Ес
7897,6
8669,0
+771,4
2
Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів
ЕТ
7897,6
8669,0
+771,4
Продовження таблиці 4.1
3
Наявність основних джерел формування запасів
EZ
26732,0
23708,8
-3023,2
4
Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних коштів
ΔEc
-1305,1
817,8
+2122,9
5
Надлишок (+) чи недолік (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів
ΔET
-9202,7
-7851,2
+1351,5
6
Надлишок (+) чи недолік (-) основних джерел формування запасів
ΔEz
17529,3
15857,6
-1671,7
Наведені показники забезпеченості запасів відповідними джерелами фінансування трансформуються в тривимірну модель (М):
М = (ΔEc; ΔET; ΔEz)
Тип фінансової стійкості
Тривимірна модель
Джерела фінансування запасів
Коротка характеристика фінансової стійкості
1.Абсолютна фінансова стійкість
М =(1,1,1)
Власні оборотні кошти (чистий оборотний капітал)
Високий рівень платоспроможності. Підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів
2. Нормальна фінансова стійкість
М =(0,1,1)
Власні оборотні кошти плюс довгострокові
кредити й позики
Нормальна платоспроможність. Раціональне використання
позикових коштів. Висока прибутковість поточної діяльності
3. Нестійкий фінансовий стан
М =(0,0,1)
Власні оборотні кошти плюс
довгострокові
кредити й позики
плюс
короткострокові
кредити й позики
Порушення нормальної платоспроможності.
Виникає необхідність
залучення додаткових
джерел фінансування.
Можливо відновлення
платоспроможності
4. Кризове
(критичне) фінансове становище
М =(0,0,0)
—
Підприємство повністю неплатоспроможне й перебуває на грані банкрутства
Дана модель характеризує тип фінансової стійкості підприємства. На практиці зустрічаються чотири типи фінансової стійкості (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 – Типи фінансової стійкості
Фінансова стійкість підприємства багато в чому залежить від оптимального співвідношення власного та позикового капіталу. Для цього розраховуються наступні показники:
1. Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності):
де: ВК – власний капітал, тис. грн.,
ВБ – валюта балансу, тис. грн.
Кавт.повинний бути більше 0,5. Це означає, що весь позиковий капітал може бути покритий власністю підприємства.
2. Коефіцієнт фінансової залежності (коефіцієнт концентрації позикового капіталу):
де: ПК – позиковий капітал, тис. грн…
Чим вище рівень Кавт.і нижче рівень Кф.зал., тим стійкіше фінансовий стан підприємства.
3. Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля):
Коефіцієнт Кф.ризикуза нормальних умов повинний дорівнювати 0,5 — 1,5
Розраховані значення показників фінансової стійкості зводяться в таблицю 4.3
Таблиця 4.3
Показники фінансової стійкості підприємства
№ з/п
Показники
На поч. року
На кінець року
Зміна
+, —
темп зростання, %
1
2
3
4
5
1
Коефіцієнт фінансової автономії (Кавт.)
0,30
0,37
+0,07
123
Продовження таблиці 4.3
2
Коефіцієнт фінансової залежності (Кф.зал.)
В тому числі:
— довгострокової
—
—
—
—
— короткосрокової
0,70
0,63
-0,07
90
3
Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.ризику)
2,35
1,71
-0,64
73
Поряд з розрахованими показниками фінансової стійкості розраховуються також наступні коефіцієнти ринкової стійкості:
1. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:
Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу підприємства знаходиться в мобільній формі. Високі значення Кман. Позитивно характеризують фінансовий стан підприємства. Значення, що рекомендується, для цього коефіцієнт – 0,5.
2. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами запасів:
Цей коефіцієнт повинний бути більше чи дорівнює 0,6-0,8.
3. Коефіцієнт виробничих фондів:
де: ВЗ – виробничі запаси, тис. грн.
Якщо цей показник менше, ніж 0,5, то доцільне залучення довгострокових позикових засобів для збільшення майна виробничого призначення.
4. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів:
Цей показник дозволяє приблизно оцінити частку позикових засобів при фінансуванні капітальних вкладень. Його збільшення говорить про посилення фінансової залежності від зовнішніх інвесторів, і, як слід, про погіршення фінансового стану.
5. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів:
6. Коефіцієнт кредиторської заборгованості:
де: КЗ – кредиторська заборгованість, тис. грн.
7. Коефіцієнт співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості:
продолжение
--PAGE_BREAK--
де: ДЗ – дебіторська заборгованість, тис. грн.
Даний коефіцієнт повинний бути менше 1.
8. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:
Отримані значення коефіцієнтів ринкової стійкості на початок і кінець року зводяться в таблицю 4.4.
Таблиця 4.2
Аналіз коефіцієнтів ринкової стійкості
№ з/п
Показники
На початок року
На кінець року
Зміна
+, —
темп зрост.,
%
1
2
3
4
5
1
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Кман.)
0,984
0,984
—
—
2
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами запасів (Ко.с.с.)
0,858
1,104
+0,246
129
3
Коефіцієнт виробничих фондів (Кв.ф.)
0,047
0,052
+0,005
111
4
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів (Кд.з.п.з.)
—
—
—
—
5
Коефіцієнт автономії джерел формування запасів (Кавт.д.ф.з.)
0,294
0,363
+0,069
123
6
Коефіцієнт кредиторської заборгованості (ККЗ)
0,446
0,489
+0,043
110
7
Коефіцієнт співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості (Кдз/кз)
1,683
1,774
+0,091
105
8
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень (Кс.д.в.)
—
—
—
—
7. Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства
Ліквідність балансу – ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов’язань. Для аналізу ліквідності балансу порівнюються засоби по активу, згруповані по ступені ліквідності з зобов’язаннями пасиву, згрупованими по термінах їхнього погашення.
Активи по ступені ліквідності групуються на такі групи:
А1 – найбільш ліквідні активи (кошти і їхні еквіваленти, поточні фінансові інвестиції);
А2 – активи, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість з терміном погашення протягом 12 місяців і інші оборотні активи);
А3 – активи, що повільно реалізуються (запаси);
А4 – активи, що важко реалізуються (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість і інші необоротні активи).
Пасиви групуються по ступені терміновості на такі групи:
П1 – найбільш термінові зобов’язання (кредиторська заборгованість і інші поточні зобов’язання);
П2 – короткострокові пасиви (короткострокові кредити і поточна заборгованість по довгостроковим кредитам);
П3 – довгострокові пасиви (довгострокові зобов’язання);
П4 – постійні пасиви (власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів за винятком витрат майбутніх періодів).
Згруповані активи і пасиви в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1
Аналіз ліквідності балансу
Актив
На початок року
На кінець року
Пасив
На початок року
На кінець року
Надлишок (+),
нестача (-)
На початок року
На кінець року
А1
3398,0
2816,2
П1
8394,4
7350,6
+4996,4
+4534,4
А2
14131,6
13041,4
П2
10440,3
7689,2
-3691,3
-5352,2
А3
9202,7
7851,2
П3
-9202,7
-7851,2
А4
131,7
143,7
П4
8029,3
8812,7
+7897,6
+8669,0
Баланс
26864,0
23852,5
Баланс
26864,0
23852,5
—
—
Для оцінки ліквідності балансу зіставимо підсумки розглянутих груп активів та пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються співвідношення наведене в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
Виконання умов ліквідності
Умови ліквідності
На початок року
На кінець року
1
2
3
А1≥ П1
3398,0
2816,2
А2≥ П2
14131,6 > 10440,3
13041,1 >7689,2
А3≥ П3
9202,7 > 0,0
7851,2 > 0,0
А4≤ П4
131,7
143,7
Виконання перших трьох нерівностей спричиняє виконання і четвертої нерівності, тому практично необхідним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверта нерівність носить балансуючий характер, у той же час воно має глибокий економічний зміст: його виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості – наявності в підприємства власних оборотних коштів.
Далі для аналізу ліквідності балансу розраховуються наступні коефіцієнти:
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Він характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.
2. Коефіцієнт критичної ліквідності:
Цей коефіцієнт показує прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного розрахунку з дебіторами. Він характеризує очікувану платоспроможність на період, що дорівнює середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.
3. Коефіцієнт поточної ліквідності:
Цей коефіцієнт показує платіжні можливості підприємства за умови не тільки своєчасного розрахунку з дебіторами і сприйнятливої реалізації готової продукції, але і реалізації вразі потреби інших елементів матеріальних оборотних коштів. Він характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середньої тривалості одного обороту всіх оборотних коштів. Рівень цього коефіцієнта залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу, структури запасів і ін.
Результати розрахунку коефіцієнтів ліквідності наведено в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Коефіцієнти ліквідності
№ з/п
Показники
На початок року
На кінець року
Зміни
+,-
Темпи зростання, %
1
2
3
4
5
1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.)
0,180
0,187
+0,007
104
2
Коефіцієнт критичної ліквідності (Кк.л.)
0,931
1,054
+0,123
113
3
Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.)
1,419
1,576
+0,157
111
8. Аналіз ділової активності підприємства
Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Крім цього показники рентабельності – властиві характеристики факторного середовища формування прибутку підприємства. Саме тому вони є обов’язковими елементами аналізу за звітний і попередній рік, на підставі форми 2 «Звіт про фінансові результати»
1. Рентабельність продукції за прибутком від реалізації:
де: Пр – прибуток від реалізації (с.010 ф2), тис. грн.,
ЧД – чистий дохід від реалізації (с.035 ф2), тис. грн.
Цей показник показує скільки прибутку від реалізації приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації. Зростання цього показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції чи зниженні витрат на виробництво при постійних цінах. Зменшення R свідчить про зниження цін при постійних витратах на виробництво чи при постійних цінах, тобто при зниженні попиту на продукцію підприємства.
2. Рентабельність продукції за операційним прибутком:
де: Поп. – операційний прибуток (с.100 ф2), тис. грн.
Цей показник діяльності підприємства показує скільки прибутку від операційної діяльності приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації. Він характеризує ефективність операційної діяльності підприємства.
3. Рентабельність продукції за чистим прибутком:
де: Пч. – чистий прибуток (с.220 ф2), тис. грн.
Цей показник відбиває, скільки чистого прибутку приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації. Він характеризує ефективність діяльності підприємства після сплати податку на прибуток.
4. Рентабельність активів за прибутком від реалізації (прибутки від звичайної діяльності)
де: Павич. – прибуток від звичайної діяльності (с.170 ф2), тис. грн.
Цей показник характеризує ефективність використання всього майна підприємства. Він показує, скільки прибутку від реалізації (прибутку від звичайної діяльності) приходиться на 1 грн. майна підприємства. Його зниження свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства чи про зайве накопичення активів
5. Рентабельність активів за чистим прибутком
Показує скільки чистого прибутку приходиться на 1 грн. майна підприємства. Цей показник характеризує ефективність використання всього майна підприємства. Цей показник характеризує ефективність використання всього майна підприємства після сплати податку на прибуток.
6. Рентабельність власного капіталу
де: СКср. – середньорічна величина власного капіталу, тис. грн.,
Цей показник відбиває ефективність використання власного капіталу підприємства. Його динаміка впливає на рівень котирування акцій підприємства на фондовій біржі.
7. Рентабельність виробничих фондів
де: ПФср. – середньорічна величина виробничих фондів, тис. грн.
Показує скільки чистого прибутку приходиться на 1 грн. Виробничих фондів. Він відбиває ефективність використання виробничих фондів підприємства після сплати податку на прибуток.
8. Рентабельність необоротних активів
де: НАср. – середньорічна величина необоротних активів, тис. грн.
Показує, скільки прибутку від реалізації (від звичайної діяльності) приходиться на 1 грн. необоротних активів підприємства. Цей показник відбиває ефективність використання необоротних активів. Зростання цього показника при зниженні рентабельності активів за прибутком від реалізації (прибутком від звичайної діяльності) свідчить про надлишкове збільшення мобільних активів, що може бути наслідком утворення зайвих запасів, затовареності готовою продукцією в результаті зниження попиту, надмірного росту дебіторської заборгованості чи грошових коштів.
9. Рентабельність перманентного капіталу
Цей показник відбиває ефективність використання капіталу (власного та позикового), вкладеного в діяльність підприємства на тривалий термін. Він показує, скільки прибутку від реалізації (від звичайної діяльності) приходиться на 1 грн. перманентного капіталу.
Розраховані показники зводяться в таблицю 6.1
Таблиця 6.1
Показники рентабельності
№ з/п
Показники
Попередній рік
Звітний рік
Зміна
+, —
Темп зростання, %
1
2
3
4
5
1
Рентабельність продукції за прибутком від реалізації
120
120
—
—
2
Рентабельність продукції за операційним прибутком
2,04
2,13
+0,09
104
3
Рентабельність продукції за чистим прибутком
1,69
1,54
-0,15
91
4
Рентабельність активів за прибутком від реалізації
3,39
4,24
+0,85
125
5
Рентабельність активів за чистим прибутком
2,82
3,09
+0,27
110
6
Рентабельність власного капіталу
8,48
9,31
+0,83
110
7
Рентабельність виробничих фондів
63,52
69,73
+6,21
110
8
Рентабельність необоротних активів
624,11
789,84
+165,73
127
9
Рентабельність перманентного капіталу
10,71
12,35
+1,64
115
Аналіз оборотності
Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється, насамперед, у швидкості обороту його засобів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різних фінансових коефіцієнтів оборотності.
1. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (активів)
Цей показник відбиває швидкість обороту (у кількості оборотів за період) усього капіталу підприємства. Його зростання означає прискорення кругообігу засобів підприємства чи інфляційне зростання цін ( при зниженні рентабельності активів за прибутком від реалізації (прибутком від звичайної діяльності) чи рентабельності необоротних активів).
2. Коефіцієнт оборотності мобільних активів
Цей коефіцієнт показує швидкість обороту всіх оборотних (як матеріальних, так і нематеріальних) активів підприємства. Його зростання варто оцінювати позитивно, якщо воно супроводжується ростом коефіцієнта оборотності матеріальних оборотних коштів (запасів), і – негативно, якщо Оz зменшується.
3. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів
Цей коефіцієнт відбиває число оборотів запасів підприємства за аналізований період. Його зниження свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва чи про зниження попиту на готову продукцію (у випадку зменшення Огп.)
4. Коефіцієнт оборотності готової продукції
Цей коефіцієнт показує швидкість обороту готової продукції. Його зростання означає збільшення попиту на готову продукцію підприємства, зниження – затоварення готовою продукцією в зв’язку зі зниження попиту.
5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Цей коефіцієнт показує розширення чи звуження комерційного кредиту, наданого підприємством. Якщо він розраховується за чистим доходом від реалізації, який формується в міру оплати рахунків, зростання цього показника означає скорочення продажів у кредит, а зниження свідчить про збільшення обсягу наданого кредиту.
6. Середній період обороту дебіторської заборгованості
продолжение
--PAGE_BREAK--