--PAGE_BREAK--3.2 Акцизний збір
Основними законодавчими актами про акцизний збір є:
1. Декрет КМУ від 26.12.92 року №18-92" про акцизний збір ”, із змінами і доповненнями;
2. Постанова ВРУ від 12.09.96 року №365/96-ВР “Про перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір”;
3. Закон України від 06.02.96р. №30/96-ВР “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” із змінами і доповненнями;
4. Закон України від 7 травня 96р. №178/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” із змінами і доповненнями;
5. Указ Президента України від 18.09.95р. “Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби”;
6. Закон України від 12 липня 96р. №323/96-ВР “Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за незаконне виготовлення, підробку марок акцизного збору або вчинення інших протиправних дій, пов’язаних з використанням цих марок”;
7. Постанова КМУ від 24.10.96р. №1284 “Про затвердження Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів ” із змінами, внесеними постановою КМУ від 11.01.97р. №7 тощо.
Відділом обробки податкових документів проводиться автоматизована обробка податкових декларацій, розрахунків з додатками, тобто дані з паперових носіїв переносяться до комп’ютерної бази даних.
Платники щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітнім місяця складають і подають до ДПІ розрахунок акцизного збору за встановленою формою. Приклад розрахунку акцизного збору додається (Додаток 8 ).
Акцизний збір є непрямим податком на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»). Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.
Платниками акцизного збору є споживачі підакцизних товарів, а розрахунки з бюджетом здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють або імпортують підакцизні товари та послуги на території України. Це: підприємства і організації, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості; повні товариства, що реалізують товари від свого імені: індивідуальні, сімейні, приватні підприємства; філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, що знаходяться на території України і самостійно реалізують товари; міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу діяльність на території України; особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи [10].
Підприємствами платниками акцизного збору до ДПІ в м. Болград подається розрахунок акцизного збору. Якщо підприємством реалізуються імпортні товари, то подається декларація по податку на додану вартість та акцизний збір по імпортних товарах.
У розрахунку акцизного збору платником заповнюється ідентифікаційний код платника. Платник пише назву підприємства, його підпорядкованість, за який місяць подається розрахунок.
Розрахунок акцизного збору платник податку заповнює самостійно. Розрахунок заповнюється кульковою чи чорнильною ручкою, або друкарським способом. У верхньому лівому куті повинен стояти штамп підприємства платника податків. Розрахунок підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. Подання ксерокопії забороняється.
Декларація по ПДВ та акцизному збору по імпортних товарах заповнюється аналогічно розрахунку.
Планування та проведення документальних перевірок покладено на відділ аудиту. Проведення документальної перевірки проводиться згідно з планом (програмою) перевірки.
Камеральна перевірка проводиться безпосередньо працівниками відділу непрямих податків. Ними, безпосередньо, перевіряється правильність заповнення поданих документів, наявність всіх необхідних реквізитів. Працівниками відділу перевіряється правильність обчислення сум податків.
За результатами проведення документальних перевірок складається акт ''Про результати дотримання вимог законодавства про оподаткування". До даного акту додається розрахунок штрафних санкцій за актом перевірки. При перевірці підприємств роздрібної торгівлі на дотримання вимог Закону України «Про акцизний збір та алкогольні напої та тютюнові вироби» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями я тютюновими виробами» складається акт.
У цьому акті вказується час початку перевірки, яка була зроблена покупка споживачем, та на яку суму (контрольна закупка); з дозволу та присутності кого була проведена перевірка; хто виступає реалі затором. Вказується назва торгової точки, адреса, кому належить. Згідно якого документа проводилась реалізація, юридична адреса, в якому районі зареєстрований, телефон, код ЗКПО, які документи були дані для перевірки.
У акті також вказується порушення встановлені перевіркою. Акт підписується як особами, що проводять перевірку, так і представниками від організації.
Оперативна перевірка проводиться на основі посвідчення.
На основі акту оперативної перевірки складається рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій, в якому вказується дата винесення рішення, хто виносить рішення, стосовно якого підприємства (обов’язково вказується ідентифікаційний код), на основі чого (дата і номер акту), що було порушено, вказується стосовно кого виноситься рішення по застосування фінансових санкцій, їх розмір та строки сплати. Рішення підписує начальник (заступник начальника) ДПІ в м. Болград.
Якщо керівник підприємства (матеріально відповідальна особа) відмовляється від підписання акту оперативної перевірки, складається акт відмови від підпису матеріалів оперативної перевірки.
Після перевірки складається протокол за формою. Бланк протоколу про адміністративне порушення є бланком суворої звітності. Він має корінець, який залишається у особи, яка склала протокол. Після винесення рішення виписується постанова по справі про адміністративне правопорушення.
За результатами проведення камеральної перевірки (якщо виявлено порушення) виписується довідка.
Більшість підприємств, що зареєстровані як платники акцизного збору, не забезпечують постійних надходжень по акцизному збору так як їх діяльність як платників акцизного збору досить не стабільна. В основному це операції пов'язані з експортом підакцизних товарів, або разові платники, у яких були реалізовані легкові автомобілі, придбані до 1992 року.
Сума пільг по акцизного збору становить 1590, 7т. грн., або 15,1% всіх надходжень по цьому збору.
В ДПІ в м. Болград фактичні надходження акцизного збору до державного бюджету склали: за 2007р. – план 1150 тис. грн., факт 1400,3 тис. грн. та у 2008 р. – план 1390 тис. грн., факт 1648,6 тис. грн. Процент виконання плану склав за 2007 р. – 121,8 %, а за 2008 р. -118,6% (Додаток 9).
4. Контроль за справлянням прямих податків, податку на прибуток підприємств
Даний відділ є структурним підрозділом управління оподаткуванням юридичних осіб ДПІ в м. Болград. Підрозділ складається з 7-ми чоловік, за кожним закріплені певні обов'язки та права. Відділ очолює начальник, який призначається і звільняється начальником ДПІ за поданням начальника Управління оподаткування юридичних осіб. Начальник відділу керує всією роботою відділу і несе відповідальність за виконання у встановлені терміни завдань, що поставлені перед відділом і визначених Положенням про відділ справляння прямих податків з юридичних осіб ДПІ в м. Болград, яким у своїй роботі керується даний відділ. Також у своїй діяльності відділ справляння прямих податків керується Конституцією України, Законами України, Постановами ВРУ, Указами, розпорядженнями Президента України, декретами, постановами КМУ, нормативними актами ДПА України.
Робота відділу у своєму складі має наступні напрямки діяльності: здійснення контролю за поданням звітності, прийоми та обробки податкової звітності та проведення камеральних перевірок поданих звітностей.
Завдання відділу:
Адміністрування за дотриманням платниками чинного законодавства про податки, інші платежі до бюджетів, внески до державних цільових фондів, встановлених законодавством.
Систематичне удосконалення стилю і методів роботи, постійне підвищення професійного рівня і кваліфікації спеціалістів відділу, зміцнення службової дисципліни.
Надання практичної допомоги працівникам інших відділів ДПА з питань, що відносяться до компетенції відділу.
Функції відділу:
Здійснення на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, розрахунків та інших документів, незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів до бюджету, внесків до державних цільових фондів.
Оформлення відповідним чином актів перевірок, протоколів та інших офіційних документів за наслідками проведених перевірок і готує пропозиції щодо реалізації цих матеріалів.
Здійснення контролю за виконанням прийнятих рішень за наслідками проведених перевірок та усунення платниками виявлених порушень.
Розглядає листи та звернення платників податків з питань проведення документальних перевірок.
Подає відділу податкових розслідувань матеріали перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, де порушення податкового законодавства мають ознаки злочину.
Забезпечує ведення журналу обліку перевірок та узагальнює результати перевірок.
Забезпечує у встановленому порядку кодифікацію законодавчих та нормативних матеріалів.
Порядок проведення попередньої (арифметичної) перевірки подання декларації по податку на прибуток підприємств проводиться відповідно до статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [5].
Порядок розгляду податкових декларацій по податку на прибуток та механізм реалізації виявлених порушень:
Не пізніше 1 числа місяця відділ отримує податкові декларації по податку на прибуток по реєстру від відділу обліку. В місячний термін працівники відділу, які відповідають відповідно до своїх функціональних обов'язків за справлянням податку на прибуток, зобов'язані розглянути та перевірити декларації та звіти з метою підтвердження сум нарахованих до сплати. Перевіряється: арифметична правильність складання платниками податкової декларації; правильність визначення об'єкту оподаткування; співставленість даних додатків декларації з основними рядками (Додаток 9).
Після проведення перевірки відділ формує реєстр платників за формою № 6, по яких необхідно провести тематичні перевірки та які підлягають документальним перевіркам. Готується доповідна записка керівництву про наслідки розгляду декларацій.
Аналіз звітності проводиться щоквартально, складаються списки по групах суб'єктів, які зупинили свою діяльність або працюють збитково. Такі списки постійно передаються до відділу податкових розслідувань та відділу документальних перевірок для включення їх до планів перевірок.
Працівниками відділу оподаткування доходів підприємств розсилаються нагадування підприємствам, які не подали звіту до ДПІ, припиняються операції на розрахунковому рахунку.
Кількість платників, що сплачували податок на прибуток у 2008 році становить 104 підприємств. У звітному податковому році не сплачувало податків 102 підприємства, з них: мають пільги 1 підприємство (Додаток 9).
Протягом 2008 року працівниками відділу було проведено 32 перевірки. За наслідками контрольної роботи додатково донараховано 344 тис. грн., застосовано адміністративних штрафів по 29 підприємствах на суму 173 тис. грн.
Хочеться відмітити позитивні зрушення у забезпеченні надходжень до бюджету податку на прибуток. Так, до Зведеного бюджету за 2008 рік мобілізовано 11,8 млн. грн., або на 1,7 млн. грн. більше прогнозних показників, що дало змогу перевиконати їх на 17,2 відсотки.
5. Контроль за справлянням прибуткового податку з доходів громадян
Податки з населення це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між державою і населенням з приводу примусового обов'язкового вилучення частини доходу для створення централізованого грошового фонду держави.
Перевірку правильності нарахування та сплати податків з фізичних осіб в ДПІ в м. Болград здійснює управління податків з фізичних осіб та підпорядкований йому відділ документальних перевірок доходів фізичних осіб, в якому працюють фахівці — податківці на чолі з начальником управління податків з фізичних осіб. При проведенні документальних перевірок вони керуються наступними законодавчими та нормативними актами.
Платниками податку з доходів громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. За іншим визначенням — платники податку — є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії. Доходи неповнолітніх громадян оподатковуються на загальних підставах.
Об'єктом оподаткування громадян є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів). При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній так і в грошовій формі. Ставка податку на доходи громадян з 01.01.2007 року становить 15% [6].
При визначенні сукупного оподаткованого доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі так і в грошовій (національній або іноземній) валюті.
В тому випадку для осіб, які мають право на отримання пільг згідно Декрету сума місячного оподатковуваного доходу зменшується на суму цих пільг. Порядок прийняття та перевірки декларацій про доходи громадян.
Перевірка достовірності даних наведених у декларації проводиться податковими органами на підставі відповідних підтверджуючих документів.
Так, якщо громадянин має право на одержання пільг, то разом з декларацією він може надіслати копії документів, що підтверджують право на одержання пільг, а у разі здійснення купівлі-продажу акцій — також копії документів, що підтверджують витрати громадянина на їх придбання. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за ф. N 4, зберігати документи, пов'язані з обчисленням податку, протягом трьох років після закінчення звітного року та пред'являти їх за зверненням податкових органів.
Перевіряється також правильність обчислення нарахованих винагород. Якщо виплати громадянам підприємствами, установами і організаціями авторських винагород витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації документально, то вони враховуються за нормами, визначеними ДПА України.
Податкові органи для перевірки достовірності даних наведених у декларації використовують також відомості про виплачені доходи громадянам та суми утриманого з них податку. Ці відомості, підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють виплату доходів громадянам, повинні не пізніше ніж через 30 днів після виплати переслати до податкових органів за місцем проживання громадян.
Зарахування сплачених за межами України сум податку проводиться лише у випадку письмового підтвердження податковим органом відповідного іноземної держави факту сплати податку.
Річний перерахунок робиться в тому випадку, коли фактично отриманий прибуток перевищує оціночний на 50 %. Але цей перерахунок робиться до останнього терміну сплати податку. Розрахунки по зайво сплаченим сумам чи недоотриманим сумам податку регламентуються одним місяцем.
Для громадян — суб'єктів підприємницької діяльності без утворення юридичної особи існує свій порядок нарахування та сплати податку. З них прибутковий податок у джерела отримання доходу не утримується. Підприємцям податок нараховується податковими органами за місцем їх постійного проживання на підставі поданої декларації про доходи. Ці декларації підприємець повинен надавати у податкові органи щоквартально у 15-денний строк після закінчення кварталу, а після закінчення року — до 1 лютого наступного року (Додатки 11-15).
продолжение
--PAGE_BREAK-- Дрібні підприємці мають право самостійно вибирати спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком шляхом придбання патенту за умови, що їх валовий доход від підприємницької діяльності, самостійно або з використанням найманої праці, за останні 12 місяців не перевищує 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян (119 тис. грн.), а кількість осіб, які знаходяться у трудових відносинах разом з членами сім'ї, не перевищує п'яти.
6. Контроль за справлянням податку на землю
Контроль за справлянням плати за землю є однією із функцій відділу справляння місцевих, ресурсних та неподаткових платежів.
Основними законодавчими актами, якими керується відділ є: «Земельний кодекс України», Закон України «Про плату за землю», Закон України «Про оренду землі». Згідно Земельного Кодексу України право власності на землю або користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки і одержання документа, що посвідчує це право. Основним документом, які підтверджують площу оподатковуваної земельної діяльності — є державний акт на право власності або постійного користування землею та договір про оренду земельної ділянки.
У відділі оподаткування юридичних осіб здійснюється контроль місцевих податків, ресурсних та неподаткових платежів ведуть реєстр паспортів, в якому вказують: код реєстрації, назва земельної ділянки, адреса, площа м кв., локальний коефіцієнт, ставка податку за 1 м кв…
Базою для нарахування земельного податку є державний земельний кадастр. Основою для оподаткування юридичних осіб є Державний акт на землекористування землею, який видається Болградською радою народних депутатів. Додержання Державного акту на право користування земельною ділянкою слід брати до уваги матеріали інвентаризації і нараховувати земельний податок з дати закінчення інвентаризації земельних ділянок. У Законі України «Про плату за землю» передбачається, якщо підприємствам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь) відведена площа земельних ділянок, що перевищує норму відведення, то податок за цю частину площі справляється у 5-му розмірі.
Працівники відділу повинні забезпечити подання платниками до ДПІ в установлені терміни розрахунків по платі за землю. Розрахунок подається один раз на рік. Платежі сплачуються щомісяця до 15 числа рівними частинами.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
За 2007 – 2008 роки зареєстровано платників податку на землю відповідно 31980 та 30065 чоловік.
За 2008 рік з питань правильності обчислення земельного податку було нараховане 2142,1 тис грн. За порушення чинного законодавства до керівників підприємств та головних бухгалтерів застосовано 12 адміністративних штрафів.
Заплановані показники по платі за землю виконані, але недоїмка по цьому платежу ще залишається значною – 102,9 тис. грн. Необхідно більш детально аналізувати та в міру своїх повноважень впливати на стан проведення інвентаризації та грошової оцінки землі (Додаток 16 ).
7. Контроль за справлянням майнових податків
Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів встановлено Законом України від 11.12.91 №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» ( у редакції Закону України від 18.02.97 №75/97-ВР) із відповідними змінами і доповненнями.
Податок із власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів запроваджено як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.
Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку здійснюється за період до наступного технічного огляду.
Розглянемо розрахунок податку з власників транспортних засобів на прикладі підприємства ВАТ «Харчовик». На балансі підприємства за станом на 01.12.2008р. числилися п’ять легкових автомобіля (Додаток 17).
У випадку приховування (заниження) об'єктів оподаткування з юридичних осіб в доход належного бюджету податковими органами стягується вся сума прихованого податку і штраф в двократному розмірі тієї ж суми.
Пільги щодо податку з власників транспортних засобів передбачені для чорнобильців 1-ої і 2-ої категорій, а також 3-ої і 4-ої категорій до їх відселення протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення або зони посиленого радіологічного контролю [7].
Крім того, пільги надаються ветеранам війни і праці.
8. Контроль за справлянням ресурснихподатківта платежів
Відділ справляння місцевих ресурсних та неподаткових платежів є структурним підрозділом управління оподаткування фізичних осіб. Робота відділу має у своєму складі наступні напрямки роботи:
— здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння до бюджету податків, зборів та платежів згідно діючого законодавства на підприємствах, організаціях та установах;
— здійснення оперативного контролю за повнотою справляння ринкового збору, збору за паркування автотранспорту, збір за забруднення навколишнього середовища, плата за воду, за корисні копалини, відрахування на геологорозвідувальні роботи.
Відповідно до наказу ДПІ в м. Болград від 14.06.2000 № 63 «Про організаційну структуру» функція «Проведення документальних перевірок» вилучена і на теперішній час відділ не займається контрольно-перевірочною роботою.
Відділ здійснює адміністрування за нарахуванням та своєчасною сплатою наступних платежів: місцеві податки та збори; неподаткові платежі; плата за землю; плата за воду; відрахування на геологорозвідувальні роботи; збір за забруднення навколишнього середовища та інші.
Для виконання плану надходження платежів відділом проводилась робота по розширенню бази оподаткування.
Відділ за штатним розкладом складається з 12-ти чоловік, які мають вищу економічну освіту.
У своїй роботі відділ керується Конституцією України, законодавчими актами ВРУ, указами, постановами та розпорядженнями Президента України, іншими нормативними актами. Головним завданням відділу є забезпечення в межах прав, обов'язків і відповідальності, неухильного Дотримання чинного податкового законодавства, належної організації справляння ресурсних та місцевих платежів та зборів до відповідних бюджетів, належної аналітичної та контрольної роботи.
Податкове законодавство, яке регламентує роботу відділу:
1. Відрахування на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету. Законодавчі та нормативні документи: Кодекс України про надра від 27.07.1994 року (введений в дію 31.08.1994 року). Постанова КМУ від 11.08.1995 року № 645 «Про встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та іншим справлянням». Наказ Мінекономіки України від 20.12.1995 року № 187 «Про нормативні відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету» з врахуванням наступних змін та доповнень, Інструкція «Про порядок обчислення і справляння відрахувань на геологорозвідувальні роботи». Лист Держкомгеології України від 28.05.1996 року № 08/7-76 «Про відповідність груп корисних копалин», затверджених наказом Мінекономіки України від 20.12.1995 року № 187 (Додаток 18).
2. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні. Законодавчі та нормативні документи, якими керується відділ:
Постанова КМУ від 08.02.1994 року № 85 «Про затвердження тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин». Кодекс України «Про надра». Постанова КМУ від 31.08.1995 року № 709 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». Кошти від цієї плати повністю зараховуються до місцевого бюджету (Додаток 19).
3. Збір за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Нормативні та законодавчі документи: Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 21.06.1991 року. Постанова КМУ від 08.02.1994 року № 75 «Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання». Інструкція «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту Міністерства фінансів України, ДПАУ, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 року № 231/539/118/219 (Додаток 20) [26].
4. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів: Лісовий Кодекс України від 21.01.1994 року № 3852-12, Інструкція по лісовому доходу від 31.03.1997 року № 84, Постанова КМУ від 16.03.1996 року № 188 “Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні та на живицю”. Лист ГДПАУ від 04.05.1998 року № 11-101/10-1968 “Про порядок справляння до бюджету сплати за спеціальне використання лісових ресурсів (Додаток 21) [24].
У ДПІ в м. Болград станом на 01.01.2007 р. на обліку знаходиться 476 платників місцевих податків і зборів, що складає 33,6 % від загальної кількості зареєстрованих платників, в тому числі: по комунальному податку– 476; по податку з реклами – 8; по готельному збору – 1; збір за парковку автотранспорту – 1; ринковий збір – 10; курортний збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу ордеру на квартиру – 1; збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі – 83 (Додаток 9).
Прогнозні показники по закріплених платежах в цілому на 2005 рік до Зведеного бюджету забезпечені на 123,7 %. До червня 2007 року відділ займався контрольно-перевірочною роботою, проводив документальні перевірки. Із 122 перевірених підприємств у 65 виявлені порушення, а саме: ресурсні платежі – 29, місцеві податки та збори – 30, інші – 6. За результатами перевірок донараховано всього 103,7 тис. грн., із них надійшло до бюджету 51,2 тис. грн.
Відсоток перевірених платників місцевих податків і зборів складає 45 %. На 2008 р. планують всебічну роботу щодо повноти обліку платників податків та виявлення порушень податкової дисципліни, по ліквідації заборгованості до бюджету, вивченню причин втрат бюджету.
9. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів
Контроль за справлянням місцевих податків та платежів здійснює відділ справляння місцевих ресурсних та неподаткових платежів.
Перелік місцевих податків і зборів встановлюються Радами народних депутатів. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють строки сплати податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Вони можуть вводити податкові ставки, відміняти окремі податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників і надавати відстрочки при сплаті податків. Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати покладається на платників, які до ДПІ подають довідку про те, що він є платником місцевих податків та зборів.
Основним законодавчим актом про місцеві податки і збори є Декрет Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки та збори“ від 20 травня 1993 р. № 56-93 із змінами та доповненнями. Болградська міська Рада, керуючись цими законами, прийняла рішення про введення в дію на території м. Болграда таких місцевих податків та зборів: податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера за квартиру, екскурсійно-туристичний збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак, збір за право проведення кіно — і телезйомок, за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу лотерей.
Розглянемо цей перелік податків та зборів більш детально.
Комунальний податок. Введення комунального податку має на меті поставити формування доходної частини місцевих бюджетів у залежність від кількості працівників на тому чи іншому підприємстві. Платниками комунального податку є всі юридичні особи за винятком бюджетних установ та організацій, планово-дотаційних установ та організацій, сільськогосподарських підприємств.
Об’єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. На сьогоднішній день ставка комунального податку складає 1,70 грн. з чоловіка; розраховується даний податок раз у квартал, а сплачується щомісячно до 15 числа.
Податок з реклами. Об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку є юридичні особи та громадяни. Податок сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу, на вулицях, будинках, транспортні та в інших місцях (Додаток 22).
Граничний розмір податку не перевищує 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час, сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Під час перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку з реклами підприємствами, основним видом діяльності яких є надання послуг з реклами, податковими інспекторами-ревізорами розглядаються наступні документи: статут підприємства, бухгалтерські звіти та регістри, договори та акти виконаних робіт, платіжні доручення та виписки з банку.
Готельний збір. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 % добової вартості найманого житла. Готельний збір справляється і перераховується до місцевого бюджету адміністрацією готелю. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір стягується і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.
Під час перевірки правильності нарахування та сплати готельного збору державний податковий інспектор-ревізор розглядає наступні документи: положення про готель; платіжні доручення по сплаті готельного збору; розрахунки готельного збору; касові книги.
Збір за припаркування автомобілів. Платниками збору за паркування автомобільного транспорту є юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 % мінімальної заробітної плати у спеціально обладнаних місцях і 1 % у відведених місцях. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки (Додаток 23).
Ринковий збір — це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську продукцію і інші товари (Додатки 24-26).
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 % мінімальної заробітної плати для громадян і 3 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції. Ринковий збір справляється працівниками ринку на початку реалізації продукції.
Збір за видачу ордеру на квартиру. Сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку. Облік надходження збору за видачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку та розподілу житла. Об'єктом оподаткування збором являється право на заселення фізичними особами квартири. Платниками збору є фізичні особи, які мають право на заселення квартири.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб, громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Граничний розмір збору за видачу дозволу не повинен перевищувати 20 мінімальних зарплат для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених місцях, і однієї мінімальної зарплати в день за одноразову торгівлю. Збір справляється уповноваженими організаціями яким надано таке право [21].
продолжение
--PAGE_BREAK--Збір за право використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб 0,1 % вартості виробленої продукції, використаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю — 5 мінімальних заробітних плат.
Екскурсійно-туристичний збір. Згідно з Законом України від 8 червня 2004 р. «Про охорону культурної спадщини» з 1 січня 2001 введено місцевий збір екскурсійно-туристичний. Платниками екскурсійно-туристичного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують пам'ятки з метою екскурсій. об'єктом оподаткування є прибуток суб'єкту туристичної діяльності. Ставка збору становить 10 % прибутку туристичної діяльності. Збір сплачується не пізніше 25 числа місяця.
10. Валютний контроль
Під валютним контролем слід розуміти діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямовану на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.
Цього відділу не існує в Болградській ДПІ, функції покладено на 1-го співробітника відділу контролю юридичних осіб, він здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України “Про утворення ДПА України “, Законом України від 04.12.1990 № 509 – ХІІ “Про державну податкову службу в Україна” (із змінами та доповненнями) та положенням “Про відділ валютно-фінансового контролю ДПІ у м. Болград.
У своїй діяльності даний відділ повинен керуватися Конституцією України, Законами України, постановами ВРУ, Указами Президента, розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями КМУ, постановами колегії Державної податкової адміністрації в Київській області, наказами і розпорядженнями Голови Державної податкової адміністрації в Київській області.
Відділ валютного контролю, який відноситься до відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Болград з чисельністю 1 працівник здійснює адміністрування з питань дотримання валютного та податкового законодавства.
За звітний період працівниками валютного контролю проведено 94 перевірки на 51 підприємствах з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.
Проведеними перевірками дотримання податкового та валютного законодавства встановлені порушення на 22 підприємствах ст. 1 та ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 року та ст. 11 Указу Президента України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 94/96-ВР від 07.05.1996 року та ст. 13 Указу Президента України “Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій в галузі ЗЕД”, ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств”.
Станом на 01.01.2008 р. у відділі валютного контролю на обліку перебуває 17 підприємств, які мають дебіторську заборгованість в іноземній валюті за кордоном. Такі підприємства знаходяться під постійним контролем. По підприємствах-експортерах, які мають дебіторську заборгованість, до нараховуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством.
Систематично проводяться перевірки банків з питань правомірності перерахування коштів через рахунки “ЛОРО”.
Постійно проводяться перевірки підприємств з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства згідно даних уповноважених банків, Державної митної служби, а також по завданням вищестоящих організацій та правоохоронних органів, проводяться планові та позапланові перевірки підприємств з питань дотримання валютного законодавства, які підпорядковані тим чи іншим відомствам та міністерствам.
За звітний період відділом валютного контролю було прийнято 42 декларацій про валютні цінності, доходи на майно, що знаходяться за кордоном.
Регулярно подається інформація в ДПА по Одеської області про кількість підприємств, які задекларували наявність валютних коштів, які знаходяться за межами України.
В даний час проводяться перевірки на 2-х підприємствах з іноземними інвестиціями з питань оподаткування прибутку та дотримання валютного законодавства.
По мобілізації коштів до бюджету складені плани та графіки проведення перевірок підприємств з питань оподаткування прибутку підприємств та дотримання валютного законодавства. Проводиться робота по аналізу підприємств, які займаються ЗЕД, контролюється перерахування коштів за кордон та строки повернення на Україну валютних та матеріальних цінностей.
Станом на 01.01.2008року сума коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені чинним законодавством терміни здійснення розрахунків по цих контрактах становить 79 тис. грн. по 6 підприємствах (Додаток 27).
При проведені документальних перевірок в 2008 р. на 17 підприємствах виявлено порушення податкового та валютного законодавства.
Надійшло до бюджету по результатах перевірок, проведених відділом валютно-фінансового контролю 69 тис. грн. (Додатки 28-29).
Також відділом контролюється порядок обміну іноземної валюти через обмінні каси банківських установ. Перелік питань, які підлягають обов’язковій перевірці:
1. Дотримання розміру маржі, встановленої НБУ;
2. Недопущення одностороннього здійснення тільки купівлі або продажу іноземної валюти;
3. Безперебійне підкріплення обмінних пунктів до уповноваженого банку протягом робочого дня.
4. Запропонувати працівнику пункту обліку валюти перерахувати наявну готівку (окремо по кожній валюті).
5. Пропонувати працівнику обліку пункту роздрукувати звіт про роботу за поточний день.
Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівник і головний бухгалтер юридичної особи, на які вони накладені. Нараховані за результатами документальних перевірок штрафні санкції підлягають перерахуванню в добровільному порядку не пізніше 5 днів від дня вручення резиденту або нерезиденту рішення про накладання штрафу.
11. Ознайомлення з інформаційними системами у Болградській ДПІ
Функціями управління автоматизації процесів оподаткування в ДПІ є технічне та програмне забезпечення роботи відділів податкової інспекції. Основне програмне забезпечення розроблюється фахівцями Головної державної податкової адміністрації України.
Однією з передумов ефективної роботи відділення ДПІ і всієї податкової служби є інформаційне забезпечення її діяльності.
Загальна кількість відділу складає 4 чоловіка, на нього покладено дуже багато обов’язків (Додаток 30).
Автоматизоване робоче місце (АРМ) – надає можливість користувачу працювати в діалогвому режимі, оперативно розв'язувати поточні задачі, зручно вводити дані, вести контроль, обробку інформації, визначати достовірність результатної інформації, виводити і передавати її по каналам зв'язку.
АРМ – сукупність інформаційно-програмних ресурсів, які забезпечують інспектору обробку даних і автоматизацію управлінських функцій по конкретній галузі. АРМ є головним інструметом спілкування інспектора з інформаційними системами, які виконують роль автоматичних робочих місць, робочих станцій у локальних мережах.
АРМ забеспечує:
- простоту, зручність і дружні ставлення відносно користувача;
- простоту адаптації до конкретних функцій коритувача;
- компанктність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;
- високу надійність і довгостроковість;
- простоту організації технічного обслуговування.
Основні АРМ, що використовуються при оподаткуванні юридичних і фізичних осіб:
- АРМ «Бест Звіт» for oracle;
- АРМ „AIC РПП”;
- АРМ „Облік податків та платежів”;
- АРМ «AC Аудит»;
- ПК „ПДС”.
За допомогою АРМ „AIC РПП” здійснюється реєстація у результаті якої всі інформаційні відомості надходять до даних АІС ДПІ, з наступною передачею цих даних до ДПА України. Реєстрація платників у відділенні ДПІ здійснюється згідно з Інструкцією ДПА „Про порядок ведення Державною податковою службою оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів” від 2.04.99 №174.
АРМ „Облік податків та платежів” дає можливість швидко отримати інформацію про сплату податків платниками, яка надходить у відділення МДПІ за даними режиму Банк, а також здійснюється автоматичне рознесеня платежів до карток особових рахунків. При порушенні терміну сплати проводиться автоматизоване нарахування пені.
У додатках 31 та 32 представлені паспорт інформаційної системи ДПІ у Болградському районі Одеської області, та схема мережі з’єднання комп’ютерів між собою.
Інформація про одержані доходи та сплачені податки фізичними особами до бази даних надходить зі звітних файлів – документів – форми №7 ДР (вміщує інформацію про підприємців, що формується автоматично з бази даних їх звітів) та форми №8 ДР (містить відомості про одержані доходи і сплачені податки за місцем основної роботи, а не за місцем основної роботи – одержану матеріальну допомогу інші доходи, що дає можливість контролювати зміну місця роботи).
За допомогою автоматизованої інформаційної системи працівники відділення ДПІ мають можливість обмінюватися відповідними даними з іншими державними установами та відділеннями, здійснювати запити та отримувати інформацію про платників податків.
12. Організація охорони праці у Болградській ДПІ
12.1 Закони та нормативні акти з охорони праці, які діють в Болградській ДПІ
У нормативних документах термін «охорона праці» має таке визначення: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. На практиці це означає, що кожен роботодавець повинен мати спеціальну програму заходів у сфері охорони праці, у тому числі заходів з охорони праці на робочому місці, з метою усунення небезпеки для здоров'я та життя працівника, яка може бути пов'язана з виконуваною роботою. При цьому об'єктом необхідних заходів повинні бути методи роботи, загальна організація та умови праці, підвищення кваліфікації працівників, обладнання й конструкції на робочому місці тощо.
Охорона праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про пожежну безпеку”, “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та відповідні підзаконні акти.
Усі закони і підзаконні акти з охорони праці базуються і відповідають Основному Закону держави-Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року. У ній декларуються права громадян України на працю, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, на належні, безпечні і здорові умови праці, відпочинок і соціальний захист.
Основним законодавчим актом щодо охорони праці є Закон України “Про охорону праці ”, прийнятий ВРУ від 21 листопада 2002р.
Згідно із зазначеним законом пріоритетними методами управління охороною праці є економічні, серед яких слід відзначати: стимулювання охорони праці і покращення її умов, яким передбачено право на стимулювання діяльності з охорони праці і пільгове оподаткування коштів, які спрямовуються на такі заходи.
Прийнятий 23.08.1999 року Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” усуває зазначені недоліки і сприяє забезпеченню фінансування заходів із соціального захисту працюючих, а також визначає його правову основу, організаційну структуру та економічний механізм.
Даний закон регулює відносини між потерпілим на виробництві, роботодавцем і страховиком. Основні принципи цього Закону передбачають:
Обов’язковий порядок страхування всіх працівників, учнів і студентів навчальних закладів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час набуття ними професійних навичок, а також добровільність страхування осіб, які забезпечують себе роботою самостійно; сплату страхових внесків тільки роботодавцями; економічну зацікавленість суб’єктів страхування від нещасного випадку; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; цільове використання коштів на страхування від нещасних випадків; надання державних гарантій щодо реалізації застрахованими громадянами своїх прав.
Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка, яке є документом суворої звітності. Здійснює страхування від нещасних випадків Фонд соціального страхування від нещасних випадків-некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Правовою основою законодавства щодо гігієни праці є Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. У ньому висвітлені положення, що мають пряме відношення до захисту здоров’я робітників та службовців, забезпечення санітарного благополуччя населення, яке досягається за допомогою таких основних заходів:
— гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;
— державної санітарно-гігієнічної експертизи проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об’єктів і обумовлених ними небезпечних факторів та відповідність вимогам санітарних норм;
— включення вимог безпеки для здоров’я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію та ряд інших заходів.
Складовою частиною законодавства у галузі гігієни праці є положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України: “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, “Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”, “Перелік важких робіт і робіт із шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок”, ”Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками”, “Граничні норма піднімання та переміщення важких речей підлітками”.
До складу законодавчих актів з гігієни праці, що діють тепер в Україні, крім перерахованих вище, входять:
Сукупність санітарних правил і норм стосовно окремих факторів виробничого середовища певних технологічних процесів, гігієнічні нормативи на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони та засоби їх визначення, а також мікроклімату, шуму, загальної та місцевої вібрації, рівнів радіактивного випромінювання, інтенсивності електромагнітних полів, освітленості.
Що стосується пожежної безпеки, то основним у цій галузі є Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 року, який визначає правові, економічні, та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки.
продолжение
--PAGE_BREAK--12.2 Організація і структура охорони праці. Система управління охорони праці в Болградській ДПІ
У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, трудові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань охорони праці в межах кожної ланки системи.
Кінцевою метою функціонування системи управління охороною є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов’язків у системі управління охороною праці. З погляду вирішуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи:
— ланки, які забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;
— ланки, у функціональні обов'язки яких входить забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі.
До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи державного управління охороною праці, в тому числі:
— Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України;
— Державний департамент з нагляду за охороною праці;
— Міністерства, в тому числі і Державна податкова Адміністрація України;
— інші центральні органи виконавчої влади;
— місцеві державні адміністрації;
— місцеві ради.
Верховна Рада України зі своєї ініціативи, взаємодіючи із структурами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'язані з станом умов праці.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної програми в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо цього стану, затверджує ці програми та контролює їх виконання, визначає функції органів державної виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці.
Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.
Державний комітет промислового та гірничого нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю відповідних органів державні програми в галузі охорони праці, координує роботу державних органів та об'єднань підприємств з питань безпеки праці, опрацьовує і переглядає спільно з компетентними органами систему показників та обліку умов безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці та нагляд охороною праці в державі тощо.
Для забезпечення виконання викладених вище функцій в апаратах міністерств та прирівняних до них об'єднаннях у Державній податковій адміністрації України створюється служба з охорони праці.
Управлінські рішення з питань охорони праці, що приймаються керуючою частиною ДПА України, є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами Державної податкової адміністрації України, а також підпорядкованими їй ДПА АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
У свою чергу, опрацювавши управлінські рішення керуючої частини ДПА України з питань охорони праці, керуюча частина ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймає свої управлінські рішення стосовно питань з охорони праці у підпорядкованих їм ДПІ районів і міст, у моєму випадку Вінницької МДПІ підпорядковується ДПА м. Вінниця. Така система дозволяє охопити усі структурні підрозділи, які є складовою частиною ДПС України. З погляду кібернетичного моделювання, СУОП в ДПА України є сукупністю об'єкта керування і керуючої частини, які пов'язані між собою каналами передачі інформації. Об'єктом керування є рівень безпеки праці на робочих місцях працівників підрозділів. До складу керуючої частини ДПА України входять: перший заступник Голови ДПА України, керівники управлінь, відділів, служба охорони праці, профспілки. Стан об'єкта керування визначається вхідними параметрами-чинниками, що впливають на безпеку трудової діяльності.
Охороною праці в Болградській ДПІ покладена на декількох чоловік, один займається додержанням норм пожежної безпеки інший займається розробкою планів, інструкцій Планування робіт в галузі охорони праці здійснюється відповідно штатною одиницею адміністративно господарського сектору. На І півріччя 2009 року складено план робот.
Функції виконання рішень повинні забезпечити ефективне функціонування всіх елементів СУОП і практичне здійснення управлінських рішень відповідно до запланованих програм і планів. Для цього використовуються адміністративно-правові, економічні та соціально-психологічні методи впливу.
12.3 Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі
Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів (Додаток 33).
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
12.4 Фінансування заходів з охорони праці
На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.
Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.
До державного фонду охорони праці надсилаються поряд з коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до власників згідно Законом, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню.
Фінансування охорони праці в Болградській ДПІ мінімальне. Працівники ДПІ не несуть ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.
12.5 Страхування установи чи підприємства в фонді державного соціального страхування від нещасного випадку
Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань (Додаток 34).
Страхування працівників Болградської ДПІ в фонді державного соціального страхування не відбувається. Оскільки ДПІ відноситься до галузі економіки та виду робіт відповідно до першого класу розподілу за яким страховий тариф становить 0,2% до фактичних витрат на оплату праці (згідно ПКМ №1423 від 13.09.2000р.)
12.6 Атестація робочих місць
Умови праці складаються із характеру трудового процесу і загального стану виробничого середовища. Для удосконалення системи гігієнічної оцінки умов праці в Україні застосовується Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 1997 року № 382.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі — гігієнічна класифікація) призначена для:
— гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;
— атестації робочих місць;
— санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;
— санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих приміщень;
— встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих заходів;
— розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
— гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами.
Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць. Це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й зберігати здоров'я і працездатність [33].
Порядок проведення атестації робочих місць регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженою постановою Міністерства праці України від 1.09.92 № 41 і головним санітарним лікарем України 01.09.92.
Атестація робочих місць передбачає: виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил; обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці; підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці; перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці й оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.
Проведення атестації робочих місць дає можливість:
— виявити робочі місця, які не відповідають нормативним вимогам щодо умов праці; підвищити коефіцієнт використання устаткування; підвищити продуктивність праці на основі урахування психофізіологічних та особистих особливостей працюючих, урахування їх професійної придатності до даного виду діяльності; врахувати та за необхідності скоротити робочі місця, де застосовується малокваліфікована праця; розробити та здійснити заходи щодо раціоналізації умов та режимів праці; ліквідувати робочі місця, раціоналізація яких не ефективна; замінити застаріле обладнання на сучасне;
— дати оцінку обґрунтованості застосування різних пільг та компенсацій; здійснювати контроль за використанням наявності робочої сили; розробити та застосувати заходи, спрямовані на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.
Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення.
Важливу роль у плануванні та обліку робочих місць і професійної діяльності, виявленні існуючих резервів виробництва відіграє паспортизація робочих місць.
Паспорт — це типовий документ, у якому наведено відомості про робоче місце: найменування моделі устаткування, коефіцієнт його завантаження, найменування професії осіб, які виконують виробниче завдання на даному робочому місці, план робочого місця тощо.
Життя та здоров’я кожної людини в моральному плані є безцінним, тому і потрібні закони та нормативні акти з охорони праці, які захищають права та попереджають негативні наслідки, що можуть виникнути в процесі роботи.
12.7 Виробничий травматизм та професійні захворювання
Нещасні випадки і професійні захворювання — це наслідок небезпечних ситуацій або шкідливих факторів, які виникають у процесі виконання працівниками ДПІ своїх службових обов'язків. До них належать:
Організаційні причини — неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю, порушення правил експлуатації транспортних засобів, невиконання заходів щодо охорони праці та правил протипожежної безпеки.
Технічні причини — несправність електрообладнання, з яким працюють працівники ДПІ України; автомобільні аварії, в які можуть потрапити співробітники ДПІ України при досить частих поїздках у службовому або особистому автомобільному транспорті.
Санітарно-гігієнічні причини — недостатнє чи нераціональне освітлення робочих місць, незадовільні мікрокліматичні умови праці, наявність різноманітних випромінювань з боку працюючих комп'ютерів, копіювальної техніки, мобільних засобів зв'язку, порушення правил особистої гігієни [19].
Психофізіологічні причини — фізичні та психологічні перевантаження організму людини, викликані напруженістю роботи (що характерно для окремих категорій співробітників ДПІ — інспекторів, службовців податкової міліції), невідповідність психофізіологічних даних працівників виконуваній роботі.
В окрему групу для співробітників ДПІ необхідно віднести травми, нанесені працівникам цих органів кримінальними елементами, їх розглядають та розслідують органи міліції та прокуратури.
Заходи з попередження нещасних випадків та захворювань поділяються на організаційні та технічні.
До технічних належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають усунення дії па співробітників шкідливих факторів, а саме: створення комфортного мікроклімату; влаштування систем кондиціювання повітря; теплоізоляція будівель; заміна шкідливих для здоров'я людини матеріалів, які використовуються для оздоблення офісів та приміщень, не шкідливими; установлення оптимального освітлення; застосування раціонального режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки передбачають усунення дії на працюючих небезпечних факторів, джерелом яких є електрообладнання, з яким працюють працівники ДПІ. До цих заходів, у першу чергу, належать заземлення електрообладнання, заміна несправного або пошкодженого електрообладнання.
До організаційних заходів належать навчання та нагляд з охорони праці; дотримання нормативних та законодавчих актів із охорони праці; проведення медичних оглядів працівників ДПІ, рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження, що працюють із ВДТ, запропоновані у «Тимчасових санітарних нормах і правилах працівники обчислювальних центрів», а також комплекс фізичних вправ для зняття розумової та м'язової втоми. Також можна віднести навчання з питань охорони праці співробітників, проведення медичних оглядів працівників ДПС України.
Розслідуванню підлягають травми, зокрема отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою; гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння; теплові удари; опіки; обмороження; утеплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням.
Нещасні випадки, що сталися на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням власником наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медогляду, а також у випадках, передбачених колективним договором, розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища.
За результатами розслідування беруться на облік і складаються акти за формою Н-1 також і в інших випадках, зазначених у Положенні.
Якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещасний випадок не підлягає обліку і за ним не повинен складатися акт за формою Н-1. то акт складається за формою НТ.
Керівник (посадова особа) у зобов'язаний:
— терміново організувати медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу. Повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства;
продолжение
--PAGE_BREAK--