Особливості оподаткування прибутків комерційних банків

Реферат на тему: Особливості оподаткування прибутків комерційних банків
З дисципліни “Фінанси кредитних організацій”
План:
Вступ.
Основи прибуткового оподаткування підприємств
Визначення термінів
Об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку
Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)
Ставки податку
Пільги щодо податку
Порядок обчислення і строки сплати податку
Обов'язки платників
Висновки
Вступ:
Прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування.Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю, так і за впливом на платників поки що недостатньої вагомі. Причому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Адже в умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигла сформуватися досить сильна податкова служба, котра могла б надійно і всебічно контролювати доходи громадян і підприємств. Невиз­наченість законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове, і земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.
На Заході податок на прибуток корпорацій (тобто акціонерних товариств) має високий рівень розвитку. При приватній формі власності як до власника, так і до найманих робітників та службовців застосовується індивідуальний прибутковий податок (відповідно об'єктом оподаткування виступають прибуток власника і заробітна плата робітників та службовців.). Із розвитком акціонерної форми власності прибуток стає важливою складовою доходу, а тому потребує особливих форм оподаткування. Звісно при цьому враховується його подальший поділ на дивіденди та прибуток, що спрямовується на розвиток корпорацій чи в резервні фонди. Як правило, виключається подвійне оподаткування і загальної суми прибутку, й дивідендів.
Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні має значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний час за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їх прибуток має явні ознаки колек­тивного доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підпри­ємств у відкриті акціонерні товариства, їх прибуток уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про не­обхідність створення чіткої системи прибуткового оподатку­вання, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше. Це зовсім нова форма оподаткування, яка повинна базуватися на відповідних їй принципах і засадах. Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і не­прямі податки скорочують споживання, впливаючи тим са­мим на баланс попиту й пропозиції.
Основи прибуткового оподаткування підприємств
Важливим елементом системи прямих податків є прибуткове оподаткування. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:
— оподаткування фізичних осіб;
— оподаткування юридичних осіб.
Враховуючи функції доходів підприємств і необхідність використання прибут­кового оподаткування як інструменту регулювання розвит­ку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход) юридичних осіб слід надавати друго­рядного значення. Цю функцію більшою мірою мають ви­конувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян. Такий підхід зумовлює й відповідну структуру доходів бюджету, за якої питома вага особисто­го прибуткового податку більша, ніж податку на прибуток (доход). Саме така структура і склалася в країнах із роз­винутою ринковою економікою. В Україні спостерігається протилежна ситуація. Порівняно з прибутковим податком із громадян податок на прибуток підприємств має у доходах консолідованого бюджету України більшу питому вагу. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на при­буток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збіль­шення, а прибуткового податку з громадян, навпаки,— до зменшення.
Таке співвідношення двох видів прибуткового оподатку­вання зумовлене кількома причинами. Насамперед, протя­гом багатьох років платежі в бюджет із прибутку під­приємств завжди мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибутко­вого податку з громадян. Різко змінити таке співвідношен­ня за декілька років просто неможливо. Крім того, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток під­приємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.
Дослідження основ прибуткового оподаткування підприємств потребує визначення поняття «доход підприємст­ва». З позицій оподаткування слід розрізняти валовийі чистий доход підприємства. Валовий доходвідображає новостворену вартість і включає заробітну плату і чистий доход. Він визначається як різниця між виручкою від реа­лізації й матеріальними та прирівняними до них затратами. Визначення чистого доходускладніше, бо визначає­ться як рівнем матеріальних і прирівняних до них затрат, так і співвідношенням двох складових валового доходу. На рівні підприємств чистий доход має форму прибутку.
В Україні система прибуткового оподаткування під­приємств характеризується частою зміною об'єкта оподат­кування. Так, у 1991 р. податок справлявся з прибутку, в 1992 р.—з доходу, в 1993 р.—спочатку з прибутку, а по­тім (з II кварталу цього року) —-знову з доходу. В 1994 р. об'єктом оподаткування залишався доход, а в 1995 р. знову здійснено перехід до-оподаткування: прибутку.
Перехід до оподаткування доходу викликаний тим, що внаслідок роздержавлення й приватизації власності, роз­витку економічної самостійності і самофінансування суб'­єктом управління підприємств (однак поки що не реаль­ним власником) фактично став трудовий колектив. Оскіль­ки нормування заробітної плати з боку держави скасоване, відбувається — розмивання чітких меж між фондом оплати праці й прибутком. Заінтересованість трудових колективів у збільшенні насамперед заробітної плати викликає праг­нення до зниження частки прибутку в доході підприємства. Таким чином, у випадку оподаткування прибутку розвиток такої тенденції може призвести до різкого зменшення ве­личини об'єкта оподаткування, а значить, з одного боку, до падіння надходжень до бюджету, а з іншого — до втра­ти джерела. фінансування інвестицій.
Регулювання пропорцій між фондом оплати праці й прибутком — найважливіша сфера економічних відносин. В економіці розвинутих зарубіжних країн оптимальність співвідношення споживання та нагромадження досягається, через боротьбу інтересів найманого робітника і власника. Тому з боку держави не потрібні спеціальні важелі, які підтримували б дані пропорції на підприємствах, хоча опосе­редковано це досягається через різні ставки оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб.
2. Визначення термінів
Наведені у цьому рефераті терміни вживаються в такому значенні:
валовий прибуток — прибуток, який включає в себе прибуток від діяльності підприємства, позареалізаційних операцій, а також інші доходи, не пов'язані з діяльністю підприємства (дивіденди, проценти, авторські права й ліцензії, інші кошти), одержані ним незалежно від способу, виду одержання доходу і методу відображення на рахунках бухгалтерського обліку;
дивіденди — доход від акцій або інших прав, що не є борговими вимогами і дають право на участь у прибутках, а також доход від інших корпоративних прав, що підлягає такому ж податковому регулюванню, як доход від акцій, зокрема доход від участі в діяльності інших підприємств, створених в Україні, включаючи прибуток, що утворюється в результаті розподілу прибутку підприємства з іноземними інвестиціями, який переказується за кордон іноземному учаснику;
проценти — доход від боргових вимог будь-якого виду, зокрема від державних цінних паперів і облігацій, випущених в Україні, та боргових зобов'язань, включаючи премії та виграші, що належать до таких цінних паперів, облігацій і боргових зобов'язань, а також будь-який доход підприємств, який виникає від надання коштів в позичку;
доходи з авторських прав і ліцензій (роялті) — платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород за використання або за надання права використання авторських прав на будь-які твори літератури, мистецтва, науки, включаючи кінофільми, записи для радіомовлення і телебачення та відеокасети, будь-якого патенту, товарного знака, креслень або моделі, схеми, комп'ютерної програми, секретної формули або процесу, чи за використання або надання права використання промислового, комерційного або наукового обладнання, чи за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду («ноу-хау»);--PAGE_BREAK--
податковий кредит — термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році;
посередницькі операції та угоди — діяльність підприємств, які виступають у ролі комісіонера у договорі комісії, або повіреного у договорі доручення.
Платники податку
1. Платниками податку на прибуток є:
а) будь-які господарюючі суб'єкти (включаючи їхні об'єднання), банки, інші кредитні установи, фінансово-розрахункові центри, їхні філіали, відділення та інші відособлені підрозділи, міжнародні неурядові організації та міжнародні об'єднання, що мають доходи в календарному році від діяльності в Україні;
б) будь-яка інша неприбуткова організація, якщо вона має доходи від здійснення комерційної діяльності.
Платники податку на прибуток, зазначені в цьому пункті, надалі іменуються підприємствами.
3. Об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку
1. Об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства.
При оподаткуванні підприємств враховуються прибуток і доходи, одержані ними із джерел в Україні, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, а також за межами України.
Для іноземних юридичних осіб об'єктом оподаткування є прибуток і доходи, одержані ними із джерел в Україні, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.
2. Внески, паї, а також кошти від добровільних пожертвувань і внесків громадян не підлягають оподаткуванню. При цьому прибуток, одержаний від використання вказаних коштів, підлягає оподаткуванню.
3. Визначення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) провадиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).
4. Для підприємств, що здійснюють товарообмінні операції шляхом прямого обміну товарів або виконують роботи (послуги) в рахунок бартерної угоди, виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) для цілей оподаткування визначається розрахунково виходячи з цін цієї продукції (робіт, послуг), що діяли на дату виписування відвантажувальних документів, або вартості товарів, придбаних для проведення товарообмінних операцій.
При реалізації продукції (робіт, послуг) власного виробництва за цінами нижче собівартості або нижче ціни придбаних товарів виручка від їх реалізації для цілей оподаткування визначається розрахунково виходячи з ціни реалізації аналогічної продукції (робіт, послуг), але не нижче собівартості її виробництва або ціни придбання.
5. Прибуток від посередницької діяльності визначається виходячи із суми комісійних винагород (процентів) від виконання угод або доходу від виконання посередницьких операцій та угод, а також затрат, пов'язаних із вказаною діяльністю.
6. Доходи підприємств, одержані в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню за сукупністю з доходами, одержаними в національній валюті, на загальних підставах. При цьому доходи в іноземній валюті перераховуються в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходу.
7. Для цілей оподаткування валовий прибуток зменшується на суму:
а) рентних платежів, що вносяться в установленому порядку до бюджету з прибутку;
б) доходів (дивідендів, процентів) з акцій, облігацій та інших цінних паперів, випущених в Україні, що належать підприємству;
в) доходів від пайової участі в діяльності інших підприємств, створених на території України.
4. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)
1. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), визначаються відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах України, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей їх визначення в окремих сферах суспільного виробництва.
2. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів, включаючи прискорену амортизацію їх активної частини, провадяться відповідно до законодавства.
Підприємства з іноземними інвестиціями, філії спільних підприємств, створених на території інших держав з участю підприємств України, провадять амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів за нормами і в порядку, встановленими для підприємств України, якщо інше не передбачено міжнародними і міждержавними договорами та законодавством.
3. Витрати державних підприємств, що спрямовуються на виплату основної заробітної плати, включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).
Витрати державних підприємств, що спрямовуються на виплату винагород за вислугу років працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах, включаються до собівартості продукції в межах двох тарифних ставок (посадових окладів) на рік.
4. Вартість затрат підприємства в іноземній валюті перераховується в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату оплати матеріальних затрат (послуг).
5. У разі придбання іноземної валюти на валютному ринку України за національну валюту для оплати поставок по імпорту вартість поставок, віднесених на матеріальні затрати, перераховується в національну грошову одиницю України за курсом придбання іноземної валюти.
5. Ставки податку
1. Прибуток підприємств, а також іноземних юридичних осіб, одержаний від діяльності в Україні, оподатковується за ставкою 30 процентів.
Прибуток підприємств, одержаний від реалізації цінних паперів, оподатковується за ставкою 15 процентів.
2. Додатково до суми податку, сплачується податок від прибутку, одержаного:
а) від посередницьких операцій, проведення лотерей, доходів від здавання в оренду приміщень і окремих видів майна — за ставкою 15 процентів;
б) від реалізації на аукціоні товарів, продукції, майна згідно з переліком, що визначається Міністерством фінансів України, — за ставкою 20 процентів;
в) від казино, інших гральних домів (місць), гральних автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання) — заставкою 55 процентів;    продолжение
--PAGE_BREAK--
г) від відеосалонів, відеопоказу (незалежно від способу показу), прокату відео- та аудіокасет і запису на них, а також від проведення масових концертно-видовищних заходів на відкритих майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях, кількість місць в яких перевищує дві тисячі, — за ставкою 40 процентів.
Податок від проведення концертно-видовищних заходів сплачується окремо з кожного заходу.
Для цілей оподаткування до категорії масових концертно-видовищних заходів не відносяться спектаклі, концерти, циркові вистави, творчі концерти, що проводяться в театрах, концертних залах, цирках, призначених виключно для концертної діяльності, а також заходи, що проводяться за програмою міжнародних, міждержавних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів, оглядів.
3. Доходи підприємств (крім іноземних юридичних осіб), одержувані від акцій, облігацій і інших цінних паперів, випущених в Україні, а також доходи підприємств України від участі в діяльності спільних підприємств, створених на території України, оподатковуються за ставкою 15 процентів.
Доходи підприємств, одержувані від державних облігацій та інших державних цінних паперів, не оподатковуються.
4. Доходи іноземних юридичних осіб, не пов'язаних з діяльністю в Україні через постійне представництво, від дивідендів, процентів та інших корпоративних прав, джерело яких знаходиться в Україні, в разі їх репатріації за межі України оподатковуються за ставкою 15 процентів, якщо інше не встановлено міжнародним договором України з податкових питань.
Доходи з авторських прав і ліцензій (роялті), фрахту та з інших доходів, джерело яких знаходиться в Україні та які не пов'язані із здійсненням діяльності в Україні через постійне представництво, не оподатковуються (крім доходів від фрахту), якщо інше не встановлено міжнародним договором України з податкових питань.
Суми доходів від фрахту, виплачуваного іноземним юридичним особам у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 процентів.
6.Пільги щодо податку
Кабінет Міністрів України може постановами надавати додаткові пільги щодо податку на прибуток підприємствам залежно від виду діяльності та організаційних форм підприємництва.
Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати окремим категоріям платників додаткові пільги щодо податку на прибуток у межах сум податку, що зараховуються до місцевих бюджетів.
7. Порядок обчислення і строки сплати податку
1. Сума податку визначається платниками самостійно виходячи із величини оподатковуваного прибутку, наданих пільг і ставок податку.
2. Протягом кварталу всі платники провадять авансові внески податку до бюджету в розмірі фактичної суми податку, внесеної до бюджету за попередній квартал, а новостворені підприємства — у розмірі, передбаченому фінансовим планом або розрахунками кошторисів доходів і видатків.
Авансові внески податку до бюджету провадяться не пізніше 15 і 28 числа кожного місяця в розмірі 1/6 частини квартальної суми податку на прибуток.
За клопотанням платника, що сплачує незначну суму податку, податковий орган за місцезнаходженням платника може встановити один строк сплати до бюджету — 20 числа кожного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми податку.
Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює за наростаючим підсумком з початку року суму податку виходячи з фактично одержаного ним прибутку, який підлягає оподаткуванню. Сума податку, що підлягає сплаті, визначається з урахуванням раніше нарахованих платежів.
3. Сплата податку провадиться за квартальними розрахунками у 5-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів (балансів), а за річними розрахунками — у 10-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту (балансу) за
рік.
Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток, які виконуються в першочерговому порядку, здаються платниками до установи банку до настання строку платежу.
4. Над міру внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику в 5-денний строк з дня одержання його письмової заяви.
5. Платники податку подають податковим органам за місцем свого знаходження бухгалтерські звіти та баланси в порядку і строки, встановлені законодавством, податкову декларацію і розрахунки суми податку на прибуток за формами, затвердженими Головною державною податковою інспекцією України. Підприємства з іноземними інвестиціями подають річні бухгалтерські звіти та баланси до 15 березня року, що настає за звітним.
Зарахування податку до бюджету
Суми податку на прибуток (доходи) зараховуються відповідно до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, місцевих бюджетів.
Усунення подвійного оподаткування
Сума податку на прибуток (доход), одержана за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачена підприємствами за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховується при сплаті ними податку на прибуток в Україні. При цьому розмір зараховуваної суми не може перевищувати суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні стосовно доходу, одержаного за кордоном.
8.Обов'язки платників
1. Платники податку зобов'язані:
а) вести в установленому порядку бухгалтерський облік і звітність про фінансово-господарську діяльність та подавати податковим органам бухгалтерські звіти і баланси (крім бюджетних організацій), декларації, розрахунки по податку та інші необхідні документи і відомості, пов'язаені з обчисленням і сплатою податку;
б) пред'являти, а у відповідних випадках подавати документи, що підтверджують право на пільги щодо податку;
в) своєчасно і в повному розмірі сплачувати належні суми податку;
г) допускати службових осіб податкових органів для обстеження приміщень, де здійснюється діяльність, пов'язана з одержанням прибутку (доходу) чи з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок обчислення і сплати податку.
2. Керівники та відповідні службові особи підприємств, установ і організацій зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної податковим органом, а в разі незгоди з фактами, викладеними в акті, подати письмові пояснення мотивів незгоди. Вони також зобов'язані виконувати вимоги податкового органу про усунення виявлених порушень законодавства про податки.
3. Платники податку, для яких законодавством встановлено обов'язок подавати до податкових органів бухгалтерські звіти і баланси з висновком аудиторської організації про достовірність поданих у них зведень, зобов'язані протягом року, що настає за звітним, подати до податкового органу документ, що підтверджує факт перевірки.     продолжение
--PAGE_BREAK--
До платника, який не подав зазначених документів, застосовуються заходи відповідно до чинного законодавства. Ці заходи не застосовуються, якщо перевірку не проведено в установлені строки не з вини платника.
Відповідальність платників
Платники податку та їх службові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податку до бюджету відповідно до чинного законодавства.
Порядок стягнення до бюджету і повернення з бюджету неправильно сплаченого податку
1. Сума податку, не внесена в установлені строки, а також сума податку, вирахуваного з прихованого (заниженого) прибутку (доходу) і штраф стягуються за весь час ухилення від сплати податку за розпорядженням податкових органів у безспірному порядку.
Своєчасно не сплачена сума податку стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 процента із суми недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день сплати).
2. Сума платежів по податку, що над міру надійшла в результаті неправильного його обчислення або порушення встановленого порядку справляння, підлягає поверненню або зарахуванню на рахунок інших належних з платника сум, якщо не минув річний строк від дня їх надходжень.
Подання заяви про повернення суми платежів, що надійшла над міру, перериває перебіг зазначеного строку.
Повернення неправильно сплаченого податку з бюджету здійснюється не більш як за один рік до виявлення неправильної сплати.
Контроль податкових органів
Контроль за правильністю застосування законодавства про податок на прибуток підприємств і організацій здійснюється податковими органами відповідно до законодавства України.
Висновок:
На мою думку, податкове на­вантаження при оподаткуванні цих доходів повинно бути меншим, ніж при оподаткуванні доходів громадян. Це тре­ба мати на увазі прк визначенні ставок податку на прибуток (доход).Останні необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподаткування не завдава­ло би перешкод виробництву й не гальмувало його розви­ток. У противному разі податок на прибуток (доход) втра­чає роль регулюючого інструменту.
В Україні оподаткування валового доходу підприємств було зумовлене особливостями її економічного розвитку в сучасних умовах. Світовий досвід показує, що при встанов­ленні більш чітких відносин власності об'єктом оподатку­вання стає прибуток. Невиз­наченість законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове, і земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.
Література:
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР
Декрет кабінету міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій” ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 10, ст.76 ) ( Із змінами, внесеними згідно із ДекретомN 28-93від 19.03.93, ВВР 1993, N 20, ст.216 )
“Податкова система України” за ред. В.М.Федосова Київ “Либідь 94”