--PAGE_BREAK--· висока частота довгострокового позичкового капіталу.
В теорії фінансового менеджменту розроблені різні варіанти впливу на рівні ризиків. Основними з них виступають такі:
1. Мінімізація поточної короткострокової заборгованості, в тому числі кредитів банків. Цей підхід зменшує можливість втрати ліквідності. Проте, така стратегія потребує використання довгострокових джерел та власного капіталу для фінансування більшої частини оборотного капіталу;
2. Мінімізація сукупних витрат фінансування. В цьому випадку ставка робиться на переважне використання короткострокової кредиторської заборгованості як джерел покриття активів. Це джерело найбільш дешеве, разом з тим для нього характерний високий рівень ризику невиконання зобов’язань на відміну від ситуації, коли фінансування поточних активів здійснюється переважно за рахунок довгострокових джерел;
3. Максимізація повної вартості фірми. Ця стратегія включає процес управління оборотним капіталом в загальну фінансову стратегію підприємства. Ця стратегія означає, що будь – які зміни у складі капіталу, які призводять до підвищення “ ціни” підприємства, слід визнати доцільним.
2. Аналіз складу та структури позикових фінансових ресурсів ДП «Діапазон» в динаміці ДП „Діапазон” створено у березні 2000р. як дочірнє підприємство ТОВ „Андора” (м.Київ).
Юридична адреса підприємства: м. Київ, вул. Саксаганського 12/53
Діяльність підприємства включає декілька напрямів.
1) Збірка і продаж комп'ютерів, і комплектуючих до них. Поєднуючи широкий асортимент апаратної і програмної продукції, яку продає підприємство, знання і професіоналізм фахівців, підприємство надає клієнтам комплексні послуги, починаючи з простою збірки і продажем комп'ютера і закінчуючи складними мережними проектами які дозволяють якісно і надійно автоматизувати роботу підприємств клієнтів.
Одним із напрямів діяльності підприємства є розробка, впровадження і подальший супровід програм системи 1С: Підприємство.
2)1С: Франчайзинг. ДП „Діапазон” 5 років є постійним партнероми фірми «1С» і займається розповсюдженням і упровадженням її програмних продуктів. Пріоритетним є упровадження програм системи 1С: Підприємство. ДП „Діапазон” має штат висококваліфікованих програмістів, сертифікованих по всіх компонентах системи 1С: Підприємство.
3) Продаж комп'ютерних меблів. ДП „Діапазон має у продажу величезний асортимент комп'ютерних меблів для дому або офісу.
4) Витратні матеріали. Підприємство реалізує картріджи і тонери, папір для будь-яких принтерів і факс-апаратів, дискети і компакт-диски, спеціальні засоби для догляду за технікою тощо.
Структуру підприємства наведено на рис. 2.1.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис. 2.1 Організаційна структура ДП „Діапазон”
Як видно з рис. 2.1 очолює підприємство директор, який має двох заступників – комерційного директора (курує виробничу та торгівельну діяльність підприємства) та фінансового директора (курує фінансові питання).
Розглянемо фінансовий стан підприємства. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться з метою визначення динаміки та структури змін у складі майна та джерел фінансування підприємства за певний період, що характеризує ефективність управління ним, здатність підприємства до саморозвитку. Так як фінансова стійкість підприємства – це його здатність функціонувати і розвиватися так, щоб зберігати рівновагу між активами і власним капіталом та зобов'язаннями в умовах впливу зовнішніх факторів, які не залежать від підприємства і, яких важко спрогнозувати, і внутрішніх факторів, яких дуже багато, та яких треба вчасно врахувати. Стійкий фінансовий стан підприємства – це гарантія стійкої платоспроможності та його інвестиційної привабливості.
ДП «Діапазон» діє на основі госпрозрахунку з метою отримання прибутку, тому важливо проводити аналіз фінансового стану підприємства, щоб своєчасно виявити недоліки в діяльності і оперативно знайти резерви для їх усунення.
Аналіз фінансових розрахункових показників (коефіцієнтів) направлений на вивчення структури активів підприємства, якості і інтенсивності їх використовування, способу їх фінансування; він дозволяє оцінити рентабельність фірми, її платоспроможність і ліквідність, а також деякі інші сторони її фінансового життя. Спираючись на результати дослідження, інвестори, кредитори і керівництво компанії можуть визначити специфіку економічної ситуації в ній на день оцінки. Цінною якістю фінансового аналізу є те, що він дозволять порівнювати результати декількох періодів і на основі цього оцінювати тенденції розвитку господарсько-економічної діяльності підприємства.
Незалежно від того, чим викликана необхідність аналізу, його прийоми в єстві завжди одні і ті ж. Його головний інструмент — виведення і інтерпретація різних фінансових коефіцієнтів. Правильне застосування даних прийомів дозволяє відповісти на багато питань щодо стану фінансового здоров'я фірми.
Бухгалтерські документи надають відомості, з одного боку, про положення фірми на конкретну дату, з іншою — про специфіку її діяльності за певний період. Реальна цінність бухгалтерських звітів для фінансового аналізу полягає в тому, що вони виступають як джерело інформації, що допомагає робити прогнози відносно майбутніх доходів фірми і виплачуваних дивідендів.
Аналіз розрахункових показників є самим споживаним (і навіть «зловживаним») інструментом фінансового аналізу. Отримати фінансовий коефіцієнт можна, розділивши одну статті або суму балансу або звіту про прибутки на іншу статтю. Зрозуміло, не кожний результат таких дій сприяє кращому розумінню фінансового положення фірми, характеру її діяльності. Фінансовий аналіз повинен оперувати показниками, актуальними для конкретної фінансової проблеми або рішення. Про «зловживання» фінансовим аналізом можна говорити в тих випадках, коли якомусь фінансовому показнику надається дуже велике значення. Не можна позитивно або негативно оцінювати ліквідність фірми, робити висновки про «здоров'я» структури капіталу, спираючись тільки на один показники, або вважати який-небудь показник дуже високим або дуже низьким. Один показник може бути симптомом, але для того, щоб зробити повноцінний висновок або знайти причини, необхідно проаналізувати ситуацію з різних сторін.
Виявити тенденції в розвитку діяльності підприємства протягом 2006 року можна на основі фінансової звітності, а саме: форми №1 – Баланс; форми №2 – Звіт про фінансові результати; форми №3 – Звіт про рух грошових коштів.
На основі отриманих даних проведено горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства, вертикальний аналіз фінансових результатів, показники фінансової стійкості та ліквідності.
Горизонтальний аналіз балансу підприємства полягає в порівнянні показників звітності попереднього і поточного періодів. При цьому здійснюється постатейне зіставлення статей балансу і визначається абсолютна і відносна зміна статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок та кінець періодів. Ціль горизонтального аналізу – виявити абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу і дати оцінку цим змінам.
Розрахунок горизонтального аналізу балансів за 2006 рік представлений в додатку №1.
По результатам горизонтального аналізу можуть бути зроблені такі висновки:
1. зміни в активах – на кінець року збільшилися необоротні активи (основні засоби) на 1180 %; зменшилися оборотні активи на 28 % головним чином за рахунок зменшення виробничих запасів на 34 % , за рахунок зменшення дебіторської заборгованості на 4,7 %, за рахунок зменшення грошових коштів на 32%.
2. зміни в пасивах — на кінець року суттєво зменшилися поточні зобов'язання, за рахунок зменшення короткострокових кредитів на 82,6 %, за рахунок зменшення заборгованості по зобов'язанням на 85 %, при цьому суттєво збільшилася величина власного капіталу (нерозподілений прибуток) на 473,5 %.
Вертикальний аналіз балансу є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки за розділами та валюта балансу. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують яку частину у статті балансу становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства (додаток № 2).
По результатам вертикального аналізу балансів ДП «Діапазон» можуть бути зроблені такі висновки:
1. зміни в активах — зменшилася в кінці року питома вага виробничих запасів на 26,0 %, питома вага дебіторської заборгованості на 2,0 %, питома вага грошових коштів, що призвело до зменшення питомої ваги оборотних активів в активі балансу; збільшилася питома вага необоротних активів в структурі активу балансу на 33,0 %;
2. зміни в пасивах – збільшилася в кінці року питома вага власного капіталу (нерозподіленого прибутку) на 103,1 %; зменшилася питома вага поточних зобов'язань на 103,1 %, зокрема, зменшилася питома вага короткострокових кредитів на 48,9 % та питома вага заборгованості по розрахункам на 54,2 %.
Наступним етапом проведення фінансового аналізу діяльності підприємства є розрахунок абсолютних показників фінансової стійкості, що характеризують міру забезпеченості запасів та затрат підприємства джерелами їх формування: власними та запозиченими.
В результаті проведених розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості можна зробити висновок, що дане підприємство в 1 та 3 кварталах відчувало гостру нестачу власних оборотних засобів, при цьому підприємство залучало кредити, тому фінансовий стан даного підприємства можна було вважать як кризовий, але ситуація змінюється найкраще в 4 кварталі, так як власний оборотний капітал становить вже 18,2 тис. грн., тобто планується до збільшення в кінці року на 18,9 тис. грн.
Таблиця 2.1
Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості
«Діапазон» за 2006 рік
( тис. грн.)
Наступним етапом проведення фінансового аналізу «Діапазон» є розрахунок відносних показників фінансової стабільності (таблиця 2.2.).
З проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство «Діапазон» в 4 кварталі вже має достатньо власних оборотних коштів необхідних для фінансової стабільності, на відміну попередніх кварталів, зокрема в 4 кварталі коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами більший за нормативне значення. На кінець року підприємство покриває 80 % короткострокових кредитів, це на 96 % більше ніж в 1 кв.
Таблиця 2.2.
Аналіз відносних показників фінансової стабільності
«Діапазон» за 2006 рік
Таблиця 2.3.
Загальна характеристика фінансового стану
«Діапазон» за 2006 рік
З проведених розрахунків можна зробити висновок, що в 1, 2 та 3 кварталах підприємство мало критичне фінансове положення, так як величина запасів значно перевищувала величину ВОЗ та короткострокові кредити в цих кварталах, відповідно 1 кв: 2,4 > 1,0 ; 2 кв : 8,3 > 1,8; 3кв : 24,7 > 13,3. Про те в 4 кварталі «Діапазон» мало абсолютну фінансову стабільність, так як 16,5 > 22,5.
Наступним етапом проведення аналізу фінансового стану підприємства є аналіз ліквідності балансу. Ліквідність балансу визначається як міра покриття всіх зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких в грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань (таблиця 2.4).
продолжение
--PAGE_BREAK-- Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується така нерівність: А1 >> П1; А2 >> П2; А3 >> П3 ; А4
А1 – це найбільш ліквідні активи; А2 – швидкореалізуючі активи;
А3 – повільнореалізуючі активи ; А4 - важкореалізуючі активи;
П1 – найбільш поточні зобов'язання; П2 – короткострокові пасиви;
П3 – довгострокові пасиви; П4 – постійні пасиви.
Таблиця 2.4.
Аналіз ліквідності балансу підприємства за 2006 рік
№ п/п
Квартали
А1
А2
А3
А4
П1
П2
П3
П4
1.
Квартал 1
2,0
—
2,4
—
5,1
—
—
-0,7
2.
Квартал 2
0,5
4,8
8,3
—
12,8
—
—
0,8
3.
Квартал 3
5,0
6,3
24,7
—
44,3
—
—
-8,3
4.
Квартал 4
3,4
6,0
16,5
12,8
7,7
—
—
31,0
5.
Всього
10,9
17,1
51,9
12,8
69,9
—
—
22,8
В 4 кварталі баланс був наближений найбільше до ліквідного, але не виконувалася одна умова: А1 >> П1 , тобто підприємство не мало достатній рівень платоспроможності.
На кінець 2006 року планується покращення фінансової ситуації «Діапазон», зокрема в 4 кварталі коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшується майже вдвічі; величина власного оборотного капіталу в кінці року буде 18,2 тис.грн., що на 18,9 тис.грн. більше ніж на початку року; в кінці року «Діапазон» буде мати абсолютну фінансову стабільність, так як величина власного оборотного капіталу значно перевищує величину запасів (22,5 >16,5), тоді як в 1, 2 та 3 кварталах підприємство мало критичне фінансове положення; в кінці року зменшується тривалість операційного та фінансового циклів, що свідчить про іммобілізацію оборотних коштів з дебіторської заборгованості, запасів та за кредитами; в кінці року баланс підприємства буде найбільше наближений до ліквідного, але буде не виконуватися одна умова: А1 >> П1, тобто підприємство все ще не буде мати достатній рівень платоспроможності.
3. Аналіз ефективності залучення і використання позикових коштів ДП «Діапазон»
Аналіз ефективності залучення і використання позикових коштів – короткострокового кредиту в розмірі 60 тис.грн. ДП «Діапазон» проведемо шляхом вивчення взаємозв’язку прибутку, оборотного капіталу та грошових коштів.
З обороту оборотних коштів починається весь процес оборотності капіталу, ось чому фактором прискорення оборотних коштів, фактором синхронізації руху оборотного капіталу з прибутком та грошовими коштами слід приділяти особливу увагу.
Факторами “притоку” оборотного капіталу виступають:
· реалізація товару;
· реалізація майна;
· ріст дебіторської заборгованості;
· реалізація акцій та облігацій за готівкові кошти;
· надходження кредитних ресурсів.
Факторами “відтоку” оборотного капіталу виступають:
· закупка сировини та матеріалів;
· придбання об'єктів основних засобів;
· виплата заробітної плати;
· сплата відсотків за кредит;
· нарахування на заробітну плату.
Для ув'язки зміни прибутку, оборотного капіталу та грошових коштів
необхідно виконати декілька попередніх розрахунків:
— перший розрахунок – це визначення об'єму закупок матеріалів за звітний період:
M = R n + ∆ KZ, де
R n — розрахунки з постачальниками (погашення у звітному періоді кредиторської заборгованості)
∆ KZ — зміни залишків кредиторської заборгованості.
— другий розрахунок – це відношення суми матеріальних затрат, які включаються в собівартість продукції:
MZ = M - ∆ Z, де
∆ Z — зміни залишків виробничих запасів;
— третій розрахунок – це визначення суми грошових надходжень від дебіторів:
DZ = N - ∆ R A , де
N - виручка від реалізації продукції без ПДВ, акцизів;
∆ R A - зміни залишків дебіторської заборгованості за звітний період.
Таблиця 3.1
Початкові данні для аналізу руху грошових коштів
ДП «Діапазон» за 2006 рік.
Об'єм закупок матеріалів:
178,6 = 170,9 + ( 7,7 - 0 )
Об'єм матеріальних затрат, що включаються в собівартість продукції:
162,1 = 178,6 - ( 16,5 — 0 )
Грошові надходження від дебіторів:
318,9 = 324,9 - ( 6,0 – 0 ).
Таблиця 3.2
Аналіз взаємозв'язку прибутку, оборотного капіталу
та грошових коштів на ДП «Діапазон»
№ п/п
Показники
Прибутки та збитки
Оборотний капітал
Грошові кошти
1
Надходження коштів:
— реалізація продукції
324,9
324,9
—
— приріст запасів
—
16,5
—
— грошові кошти
—
—
318,9
2
Видатки:
— матеріальні затрати
162,1
—
—
— закупка матеріалів
—
178,6
—
— оплата матеріалів
—
—
170,9
— оплата праці
90,5
90,5
90,5
— придбання основних засобів
—
15,5
15,5
— інші операційні видатки
41,7
41,7
41,7
3
Чисті надходження ( видаток ) коштів
30,6
15,1
0,3
Підсумки чистих надходжень коштів балансуються між собою наступною системою розрахунків:
30,6 – 15,5 = 15,1
0,3 + 16,5 + 6,0 – 7,7 = 15,1
30,6 – 15,5 – 16,5 – 6,0 + 7,7 = 0,3
Отже, приток оборотного капіталу ( 15,1 тис.грн.) є результатом отриманого валового прибутку 30,6 тис.грн. мінус затрати на придбання основних засобів в загальній сумі 15,5 тис.грн.
Чистий приток грошових коштів в сумі 0,3 тис.грн. виник в результаті підрахунку сум притоку та відтоку коштів. Приток коштів виник за рахунок валового прибутку 30,6 тис.грн. та збільшенням кредиторської заборгованості (короткострокового кредиту) 7,7 тис.грн.
Відтік грошових коштів виник за рахунок придбання основних засобів (15,5 тис.грн ), збільшенням запасів на суму 16,5 тис.грн. та збільшенням дебіторської заборгованості на суму 6,0 тис.грн.
Таким чином, залучення кредитних ресурсів дозволило ДП «Діапазон» покращити поточну діяльність, збільшити оборотність активів та джерел фінансування, підвищити рентабельність.
Розробка стратегії формування оборотного капіталу передбачає вибір моделі фінансування оборотних активів: агресивна, ідеальна, консервативна, компромісна. В розділі І більш докладно описано моделі фінансування оборотних активів. Тобто, суть стратегії формування оборотного капіталу передбачає визначення розміру та виду (власні, залучені) джерел фінансування оборотних активів.
Якщо при незмінному об'ємі короткострокових фінансових зобов'язань буде збільшуватися частка оборотних активів, які фінансуються за рахунок власних джерел та довгострокового запозиченого капіталу, то розмір поточних активів та поточних пасивів буде збільшуватися. В такому випадку буде збільшуватися фінансова стабільність підприємства, але знижується ефект фінансового важеля і збільшується середньозважена вартість капіталу в цілому, так як відсоткова ставка по довгостроковим кредитам в силу їх ризику вища, чим по короткостроковим кредитам. Відповідно, якщо при незмінній участі власного капіталу та довгострокових кредитів в формуванні оборотних активів буде збільшуватися сума короткострокових фінансових зобов'язань, то розмір чистого оборотного капіталу буде зменшуватися. В цьому випадку може бути знижена загальна середньозважена вартість капіталу, досягнуте більш ефективне використання власного капіталу за рахунок росту ефекту фінансового важелю, але при цьому буде знижуватися фінансова стабільність та платоспроможність підприємства (зниження платоспроможності буде відбуватися за рахунок збільшення об'єму поточних зобов'язань і збільшення частоти виплат боргу).
Таким чином, вибір відповідних джерел фінансування оборотних коштів в кінцевому результаті визначається співвідношення між рівнем ефективності використання капіталу та рівнем ризику фінансової стабільності та платоспроможності підприємства. Враховуючи ці фактори і будується політика управління фінансуванням оборотних активів.
Таблиця 3.3
Моделі управління оборотними активами ДП «Діапазон»
(прогнозні значення на 2006 рік)
тис. грн.
Місяці
Поточні активи
Необоротні активи
Всього активів
Постійний оборотний капітал
Змінний оборотний капітал
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
48,3
49,7
50,0
51,0
48,3
25,8
49,7
50,0
51,0
51,5
48,3
50,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
13,0
61,3
62,7
63,0
64,0
61,3
38,8
62,7
63,0
64,0
64,5
61,3
63,0
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
25,8
22,5
23,9
24,2
25,2
22,5
—
23,9
24,2
25,2
25,7
22,5
24,2
Рис. 3.1. Різні моделі фінансування оборотних активів
Відповідно даним, постійний оборотний капітал на ДП «Діапазон»
складає 25,8 тис. грн.
Мінімальна потреба в джерелах фінансування всіх активів на ДП «Діапазон» складає 58,2 тис.грн. в червні.
Максимальна потреба в джерелах фінансування всіх активів на ДП «Діапазон» складає 64,5 тис.грн. в жовтні.
На даному підприємстві довгострокові пасиви (ДП), як одне з джерел фінансування оборотних активів, складаються з власного капіталу, так як довгостроковий запозичений капітал на підприємстві відсутній.
Згідно з агресивною моделлю фінансування (лінія ) довгострокові пасиви, тобто власний капітал покриває необоротні активи та системну частину поточних активів, тобто того їх мінімуму, який необхідний для здійснення господарської діяльності. Інша потреба в джерелах фінансування покривається за рахунок короткострокового кредиторської заборгованості. В цьому випадку чистий оборотний капітал (ЧОК) дорівнює системній частині поточних активів:
ЧОК = СЧ, тобто ЧОК = 25,8 тис.грн.
З позиції ліквідності ця стратегія є досить ризикована, так як обмежитися в процесі виробництва лише мінімумом активів неможливо.
Ця модель передбачає встановлення довгострокових пасивів (власного капіталу) на рівні, що задається такою базовою балансовою моделлю:
ДП = НА + СЧ , тобто
ДП = 13,0 тис. грн. + 25,8 тис. грн. = 38,8 тис. грн.
Оскільки на ДП «Діапазон» відсутній довгостроковий запозичений капітал, а якщо при незмінній участі власного капіталу буде збільшуватися сума короткострокових фінансових зобов'язань і збільшуватися частота виплати боргу, то розмір чистого оборотного капіталу буде зменшуватися.
Використовувати цю модель на даному підприємстві не раціонально.
Згідно з консервативною моделлю фінансування ( лінія 2) власний капітал покриває необоротні активи, системну частину поточних активів та змінну частину поточних активів. При цьому чистий оборотний капітал ( ЧОК ) дорівнює поточним активам:
ЧОК = ПА, тобто = 51,5 тис.грн.
Ця модель передбачає встановлення довгострокових пасивів (власного капіталу) на рівні, що задається такою базовою балансовою моделлю:
ДП = НА + СЧ + ЗЧ , тобто
ДП = 13,0 тис + 25,8 тис. + 25,7 тис. = 64,5 тис.грн.
З позиції ліквідності ця стратегія є найбільш прийнятною, так як передбачає відсутність короткострокової кредиторської заборгованості та короткострокових кредитів, і відповідно відсутність ризику втрати ліквідності, а також ризику зниження ефективності, так як підприємство не залучає довгострокового запозиченого капіталу. Але з позиції структури капіталу ця модель не є оптимальною, так як використання лише власного капіталу для фінансування поточних активів призводить до обмеження темпів розвитку підприємства, тобто нездатність забезпечення формування необхідного об'єму активів в періоди, що найбільш сприятливі для кон’юнктури ринку, і не використання фінансової можливості приросту прибутку на вкладений капітал.
Згідно з компромісною моделлю фінансування (лінія 3 ) власний капітал покриває необоротні активи, системну частину поточних активів та половину змінної частини активів, а іншу половину покриває короткострокова кредиторська заборгованість. При цьому чистий оборотний капітал (ЧОК) дорівнює сумі системної частини поточних активів та половини змінної частини:
ЧОК = СЧ + 0,5 * ЗЧ , тобто
ЧОК = 25,8 тис. + 0,5 * 25,7 тис. = 38,7 тис.грн.
Ця модель передбачає встановлення довгострокових пасивів (власного капіталу) на рівні, що задається такою базовою балансовою моделлю:
ДП = НА + СЧ + 0,5 * ЗЧ
ДП = 13,0 тис. + 25,8 тис. + 0,5 * 25,7 тис. = 51,7 тис.грн.
Для ДП «Діапазон» на даному етапі розвитку характерна агресивна модель фінансування оборотних активів, але ця модель не є оптимальною з позиції ліквідності.
Як рекомендації щодо вибору моделі фінансування оборотних активів підприємству можна рекомендувати використовувати компромісну модель, це означає, що ДП «Діапазон» буде використовувати не лише власний капітал для фінансування оборотних активів, а й короткострокові кредити банків. З позиції структури капіталу та ліквідності ця модель є більш оптимальною для даного підприємства.
продолжение
--PAGE_BREAK--