Бюджетний процес і контроль за державними видатками, його особливості

--PAGE_BREAK--1.     Бюджетний процес на Україні 1995-1998 рр. 1.1.        Організація роботи з складання, розгляду і затвердження бюджетів
Порядок складання, використання і складання звіту про виконання державного бюджету України встановлено ст. ст. 7, 8, 9 і 10 Закону “Про бюджетну систему України”. Ст. 13, 14, 15 цього закону регламентує складання і використання місцевих бюджетів, а ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 регламентує дії органів місцевого самоврядування в бюджетному процесі.

Бюджетний процес це регламентований законодавством порядок; складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. затверджено Законом України.

Правове регулювання бюджетного процесу в Україні проводиться згідно з Конституцією України (п.4.14 ст.85; п.1 ст.94; ст.ст. 95-98; п.6 ст.116; п.4 ст.119; п.4 ст.138; ст.143); Законом України “Про бюджетну систему України” від  05.12.90 р. з змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 08.10.91 р., 05.05.93 р., 29.06.95 р., 21.05.97 р.; Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97р.; Постановою Верховної Ради України № 170 від 06.05.96 р. яка затверджує “правила оформлення Закону ”Про державний бюджет України”; Законом України “Про рахункову палату Верховної Ради України” від 11.07.98.

Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи управління, які виконують бюджети відповідних рівнів.

Розглядаючи законодавчі і нормативні акти, які регламентують бюджетний процес, в останньому можна виділити такі етапи:

-    складання проекту бюджету;

-    розгляд бюджету;

-    затвердження бюджету;


--PAGE_BREAK--1.2.                   Суть і значення доходівбюджету
Державні доходи це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій. Доходи формуються через податкові надходження від підприємств усіх форм власності та від населення. Вони об’єднуються у централізовані фінансові ресурси і зосереджуються  у державному бюджеті.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів є податки.

Суть податків криється насамперед у примусовому відчужувані державою частини знову утвореної вартості.

Перехід до нової економічної системи пов’язаний з тим, що держава має прибутково регулювати нові економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків.

При переході до ринкової економіки повинні змінюватися як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків. При  цьому податкове законодавство розвинених країн має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці.

Набутий досвід показує, що проблема переходи до ринкової економіки вимагає комплексності нерозривності та взаємозв’язки при формуванні фінансів, державних доходів  і податкової політики.

Ліберизація цін вплинула як на доходи, так і на витрати бюджету. Розрахунки показали неможливість збалансувати місцеві доходи і видатки без виділення субвенцій, субсидій і дотацій.

Необхідність формування податкової системи, яка базуватиметься на досвіді науки і практики нашої суворої дійсності. Податки не можуть бути інструментом швидкого й оперативного втручання у фінанси підприємств усіх форм власності та інших ринкових структур. Зміна податкового законодавства необхідна, але вона повинна спиратися на наукові й практичні дослідження і відповідати стратегічним цілям економічної політики в цілому удосконалення податкової політики повинно йти по трьох напрямках:

-       фінансовому,  через  формування доходу бюджету;

-       економічному, через вплив податкової політики на виробництві;

-       соціальному, через вплив податкової системи на доходи населення.

Досвід останніх років свідчить, що як фінансові, так і економічні і соціальні наслідки податкових реформ фактично не прогнозуються, а це є однією з причин напруженості в суспільстві.

Україна фактично перебуває в замкнутому економічному просторі держав СНД. Не просто складаються відносини із західними державами. Це потребує:

по-перше, погодження податкової політики;

по-друге, уникнення подвійного або й потрійного оподаткування одноіменних товарів;

по-трете, потрібне погодження податкових ставок по конкретних податках.

Недодержання цих положень може призвести до ще більшої напруги між  державами СНД, або вирішувати питання про надання пільг по податках на товари, які будуть надходити до цих країн.

Вступ України у світову ринкову систему вимагає переходу на нормативну економіку, яка забезпечує справедливий розподіл благ: податки з одних, видатки з бюджету – іншим.

Держава в особі органів управління зобов’язана гостро реагувати на зміну економічної ситуації і коригувати податкову систему. Можна зрозуміти бажання в умовах дефіциту бюджету посилити фіскальну сторону податкової політики, але це загрожує важкими наслідками, оскільки без стимулювання розвитку виробництва та підприємництва, фіскальна функція податків починає переважати над стимулюючою, що зрештою призводить до зменшення надходжень до бюджету.

Доходи бюджетів утворюються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів і інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Вони поділяються на доходи Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

-         податку на додану вартість;

-         акцизного збору;

-         податку на прибуток підприємств усіх форм власності і підпорядкування у розмірах, визначених Законом “Про Державний бюджет України” на наступний рік;

-         надходження від зовнішньо-економічної діяльності;

-         доходів від приватизацій державного майна та від його реалізації;

-         кредитної сплати за оренду майна, цільових майнових комплексів загальнодержавної власності;

-         внесків до Пенсійного фонду, фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

-         внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

-         надходження від внутрішніх позик;

-         перевищення доходів над видатками національного банку України;

-         та інші доходи встановлені законодавством України.

В доходи республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських бюджетів зараховується:

частина податків на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; частина прибуткового податку з громадян; відрахування дотацій і субвенцій з Державного бюджету України, плата за землю у зазначених відсотках відрахувань та інші надходження, встановлені законодавством.

У доходи районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України, зараховуються:

-         податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

-         прибутковий податок з громадян у межах, визначених радою народних депутатів вищого рівня;

-         плата за землю у розмірах, встановлених радою народних депутатів вищого рівня;

-         податок на нерухоме майно громадян;

-         місцеві податки і збори;

-         частина доходів від приватизації і державного майна, яка визначена радою народних депутатів вищого рівня;

-         надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальної власності цього рівня;

-         відрахування, дотації і субвенції з бюджету вищого рівня;

-         інші надходження.

Доходи районних у місті бюджетів не відрізняються від доходів районних бюджетів.

Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських бюджетів також встановлюються залежно від податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; прибуткового податку з громадян у відсотках громадян; плати за землю в розмірах, передбачених законодавством; місцевих податків та зборів, а також відрахувань, дотацій і субвенцій, отриманих з бюджету вищого рівня; інших надходжень.

Структуру доходів бюджету можна визначити і за джерелами доходів, тобто державних доходів та закріплених за місцевими бюджетами інших джерел доходів. Вирішення цього питання повинно йти через структурну перебудову доходів держави.

Проаналізувавши діючу систему оподаткування прибутку і доходів можна зробити чіткий висновок, що при їх позитивних і негативних якостях для України потрібен податок, який стимулює виробництво. Прийняття декретів, постанов, законів не забезпечує надходження коштів до бюджету, необхідно забезпечити їх надходження. Цю функцію виконує Державна податкова інспекція.

    продолжение
--PAGE_BREAK--1.3.           Суть і значення розподілу видатків бюджету
Формування і розподіл видатків починається на стадії планування, за основу беруться очікуване виконання бюджету по видатках за попередній період.

Звітні дані про виконання бюджетів по видатках, що є у розпряженні як Міністерства фінансів України, так і у фінансових органів, як правило, за півріччя, доповнюються оцінкою очікуваного виконання показників по видатках за період, який залишається до кінця року. Аналіз звітних показників і оцінка перспективи до кінця року дають змогу визначити очікуване виконання бюджету по видатках. Із одержаних видатків виключаються видатки яких не буде у плановому році.

Для складання розрахунків по видатках бюджету Міністерство фінансів направляє міністерствам і відомствам форми та вказівки щодо складання фінансових планів і кошторисів та їх подання для складання балансу бюджету за укрупненими показниками, проектів зведених фінансових планів і кошторисів, що й стає проектом бюджету, який з необхідними розрахунками подається Кабінетові Міністрів України, а після розгляду й уточнень Кабінетом Міністрів виноситься на розгляд спочатку постійних комісій, а потім і Верховної Ради. Розгляд, уточнення та внесення змін до проекту бюджету депутатами, постійними комісіями і наступний розгляд проекту бюджету Верховної Ради (а місцевих бюджетів – відповідними місцевими радами) є вповноваженими лише рад усіх рівнів, і через використання цього права, вносячи зміни, доповнення або вилучення, зменшуючи чи збільшуючи видатки (як і доходи), ради керують роботою по складанню і регулюванню бюджетних видатків.

Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, вони відіграють вирішальну роль у задоволені потреб соціально-економічного розвитку країни.

Україна має в державній власності окремі галузі і підприємства по виробництву товарів загально-державного значення, які потребують коштів на реконструкцію та оновлення. Тому видатки її бюджету направляються не тільки на утримання соціально-культурної сфери, органів державної влади і управління, оборону, а й на фінансування народного господарства — державне капітальне будівництво, благоустрій тощо.

Регулювання бюджетних видатків знаходить своє конкретне вираження в цільовому направленні бюджет­них коштів. Найважливішим принципом планування бюджетних видатків є додержання пропозицій розподілу коштів із врахуванням реальної  необхідності в них. Видатки бюджету (як і доходи) на наступний рік до поточ­ного року планувалися із врахуванням результатів виконання бюджету за минулий рік або період із визначенням коефіцієнта зростання. Це дає змогу обгрунтувати доцільність збільшення бюджетних видатків і правильно спланувати їх на майбутнє. Це загальна практика.

У цьому зв'язку важливого значення набуває розробка науково обгрунтованих норм витрачання бюджетних коштів по статтях видатків. Норми розробляються на основі загального принципу розподілу бюджетних коштів, який забезпечує рівні умови щодо задоволення соціально-культурних потреб населення. Практично це досягається шляхом диференціації норм по областях, містах і районах із врахуванням їхніх економічних особливостей: промислова чи сільськогосподарська це об­ласть, постраждала та чи інша область, місто, район від аварії на Чорнобильської АЕС тощо.

Плануючи бюджетні витрати, держава (або регіон) керує усім бюджетним процесом. Тут принагідно підкреслити, що плануються видатки відповідно до бюджетної класифікації групування видатків і доходів по галузях та видах витрат, така класифікація має бути науково обгрунтованою, і це є запорукою оптимального складання усіх бюджетів.

Хоча в умовах ринкової економіки всі бюджети самостійні — від державного до сільського, однак плану­вання і доходів, і видатків різних ланок бюджетної системи зберігається, бо інакше не можна збалансувати різні бюджети. Це здійснюється за рахунок встановлення регулюючих джерел державних доходів бюджету, або до­тацій, субвенцій, відповідно зберігається й залежність нижчестоячих бюджетів від вищестоящих, бо останні встановлюють норматив відрахувань від загальнодержавних доходів.

Заслуговує на увагу і думка науковців про збереження до повного переходу на ринкову економіку системи централізації бюджетних коштів, яка існувала досі, щоб через бюджет керувати економічним і соціальним розвитком, чітко проводити лінію на стабілізацію економіки і вихід із кризи.

Витрати бюджету визначаються у порядку, вказаному законодавством, із врахуванням наявних фінансових ресурсів та спрямовуються передусім на виконання загальнодержавних програм і на реалізацію закону «Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві України», конверсію військового виробництва, на утримання армії, соціально-культурної сфери та наукових установ, соціальне забезпечення, дотації по окремих видах послуг, які надаються населенню за регульованими цінами, та інші витрати (плата за електроенергію, комунальні послуги).

При цьому виникає проблема, яка вимагає рішення, вона стосується витрат місцевих бюджету, включаючи Автономну Республіку Крим, області і міста Київ та Севастополь, які мають власні закріплені дохідні джерела, значно менші від необхідних.

Більшість міських рад, на території яких розвинута промисловість, мають достатню прибуткову базу і можуть забезпечити витрати, а ті, у яких прибуткова база відсутня або дуже невелика, потребують допомоги.

Таке становище може призвести до того, що більшість обласних і районних бюджетів, особливо сільськогосподарських  регіонів, у зв'язку з відсутністю достатніх дохідних джерел і дотацій не зможуть фінансувати навіть першочергові видатки по утриманню установ освіти, охорони здоров’я, культури та інших бюджетних установ.

Вирішується це питання за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків і зборів у місцеві бюджети в межах нормативів, затверджених Верховною Радою.

У Державному бюджеті враховуються і кошти на рахунках спеціальних фондів. Таким є фонд для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, кошти якого направляються на реалізацію державної програми і законів України з питань соціального захисту учасників ліквідації аварії.

У міру просування до ринку будуть скорочуватися видатки держави на фінансування промисловості — дотацій збитковим підприємствам і організаціям державної власності. Скорочуються і видатки на утримання житлово-комунального господарства.

Сільське господарство як найважливіша галузь на­родного господарства, навіть із врахуванням широкого розвитку фермерських господарств, вимагає додаткових вкладень.

Необхідно мати на увазі, що основними принципами бюджетного фінансування сільського господарства (та і в цілому народного господарства) є:

-         безповоротність бюджетних асигнувань;

-         цільове спрямування коштів;

-         фінансування, до переходу до ринкової економіки, по фактично виконаних планах закупок, а тепер — ще і у межах одержаних доходів;

-         здійснення фінансового контролю за використанням бюджетних ресурсів з метою одержання державної фінансової дисципліни.

3 огляду на лібералізацію цін і переході до ринкової економіки, а також жорстоку фінансову кризу провадиться переведення житлового господарства на самостійність за рахунок приватизації житлового фонду та збільшення квартирної плати, а також вартості послуг у будинках державного житлового фонду.

Витрати на благоустрій міст і селищ залишаються і включають:

-         капітальні вкладення;

-         витрати на капітальний ремонт;

-         витрати на поточне утримання споруд і благоустрій.

Витрати по капітальних вкладеннях (на очисні споруди, будівництво шляхів і тротуарів, газифікацію, електрифікацію тощо) проводяться як за рахунок бюджету, так і з залученням коштів підприємств, організацій усіх форм власності відповідно до програм, затверджених радами народних депутатів.

Витрати на капітальний ремонт об'єктів благоустрою проводяться за рахунок бюджету і визначаються відповідно до встановлених норм по видах видатків — шляхи, тротуари, водопроводи, каналізація, вуличне освітлення тощо відповідно до кошторису.

Поточне утримання об’єктів міського благоустрою — санітарна очистка вулиць і тротуарів, вуличне освітлення і т. п. — проводиться за рахунок коштів відповідних бюджетів на основі кошторисних розрахунків.

Поряд з ним у бюджеті передбачаються витрати на капітальні  вкладення не тільки щодо споруд благоуст­рою, а й на будівництво об'єктів промисловості, необхідних державі, житла, об'єктів соцкультпобуту тощо.

Навіть в умовах економічної кризи не можна економити кошти, спрямовані на утримання соціально-культурної сфери. Це видатки на освіту, охорону здо­ров’я, фізичну культуру і соціальне забезпечення. Вони, як правило, не мають власної прибуткової бази і утримуються за рахунок бюджету по щорічно складених кошторисах видатків конкретної установи, де відображаються: напрям використання коштів по статтях витрат і поквартальний їх розподіл. Розмір видатків по кошто­рисах визначають, виходячи з планових показників, які характеризують обсяг діяльності — мережу, штати, контингенти, наприклад, кількість лікарень, ліжок у них та ліжкоднів, кількість шкіл, класів у них і учнів, кількість дітей і дітоднів у дитячих дошкільних закладах.

В умовах дефіциту особливо важливого значення набуває жорсткий режим економії у витрачанні бюджетних коштів, у зв'язку з цим фінансування провалиться не в сумах, передбачених у кошторисах, а по мірі виконання показників по мережі, штатах, контингентах і забезпеченнях видатків на заробітну плату, харчування, медикаменти, стипендії й обмеження видатків на суто господарські потреби, поточний і капітальний ремонт, придбання обладнання і інвентарю та інших видатків.

Нормування витрат бюджету проводиться як по на­туральних — матеріальних, так і по грошових нормах.

Натуральні, або матеріальні, нормивідображають розміри витрат матеріалів, палива, електроенергії, продуктів харчування, води і т.д. на плановану одиницю у натуральному виразі. Наприклад, витрати умовного па­лива (вугілля, газ, торф, дрова) на і кубометр будівлі або денна кількість продуктів харчування на одну дитину в дитячих садках чи хворого у лікувальному закладі.

Грошові нормивизначають також розміри коштів, необхідних на харчування дітей, хворих з розрахунку на день та на паливо, електроенергію, воду і т. п. Нині грошові норми є суто розрахунковими, бо постійне підвищення цін веде до неможливості їх прямого застосування, а тому вони виступають узагальненим показником для складання кошторису витрат.

Нормативне планування бюджетних коштів є необхідною умовою життєдіяльності бюджетної установи. Воно регулює розподіл коштів і ставить всі бюджетні установи у рівні умови; наприклад, діти у яслах-садках Сумської, Львівської чи Одеської областей (аналогічно у лікарнях, школах і т.д.) забезпечені однаковими коштами на харчування, м’який інвентар, різниця можлива лише за рахунок благодійності, шефства тощо.

Практично всі витрати бюджету формуються відповідним чином. Так, по заробітній платі виплати формуються: по лікарнях з огляду на кількість ліжкоднів і відділень та специфіку останніх. Так само визначається кількість лікарів середнього і молодшого медперсоналу, при цьому враховується стаж їх роботи. По школах — виходячи із класів-комплектів і кількості учнів, розраховують кількість навчальних ставок на вчителя, а під них встановлюється завантаженість на вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, класне керівництво і т.д. Аналогічний порядок і по інших установах: або розрахунково, або за типовими штатами. І інші норми обсягу діяльності є однаковими в усіх установах. Наприклад, одна прибиральниця на 400 квадратних метрів площі, яку необхідно прибирати.

Визначивши кількість працівників по тій чи іншій установі за тарифними ставками або схемами посадових окладів, визначають ставку або посадовий оклад того чи іншого працівника.

Усі витрати бюджетних установ групуються по статтях: стаття 1–заробітна плата; стаття 2 – нарахування на заробітну плату; стаття 3 – канцелярські і господарські витрати  т.д.

При плануванні видатків бюджети усіх ланок враховується, що:

-         неможливо економити на харчуванні, медикамен­тах, стипендіях, бо це позначиться на здоров’ї дітей, хворих, студентів;

-         економія на придбанні устаткування, м'якого і твердого інвентарю призведе зрештою бюджетні устано­ви до ліквідації, адже лікувальні заклади, скажімо, і так мають злиденне існування. Відсутність лікувальної ідіагностичної апаратури, постійної білизни, а то й ліжок і т.п. істотно знижує рівень їх функціонування;

-         занехаяння поточного і капітального ремонту будівель і споруд призведе до їх розвалу.

В умовах дефіциту бюджету всі без винятку бюджету установи обмежені у видатках до краю.

Проте брак коштів для фінансування бюджетних установ змушує все-таки економити кошти. Така економія можлива і вже випробувана. Наприклад, лікарні перешли на роботу з використанням за бажанням хво­рого денного стаціонару. Його суть у тому, що хворий, направлений на лікування у лікарню, розміщується у палату, має ліжко і одержує курс лікування з ранку і до вечора, вечором йде додому, а наступного ранку повертається для продовження курсу лікування. Безумовно, такий метод застосовується до тих хворих, які за своїм станом і курсом лікування не вимагають цілодобового перебування у лікарні.

Статистика свідчить, що таких хворих у середньому — 30 %. Економія забезпечується на заробітній платі лікарів і медперсоналу, бо відсутнє чергування, а також на сніданках і вечерях згаданих хворих. По медикамен­тах економії немає. В іншому економія невелика, але вона становить до 10 % бюджетних коштів.

Ринок не терпить застою, у зв’язку з цим не тільки у медицині, а й у народній освіті знаходять шляхи виживання в умовах недостатності бюджетних коштів. Так, майстерні  МПТУ і СПТУ, учбові комбінати шкіл стали виробничими цехами по виробництву меблів, станків і т.п. За рахунок бюджетних коштів розпочалося будівництво невеликих ферм, освоюються земельні ділянки із розрахунку повного забезпечення як професійно-технічних училищ, так і шкіл крупами, овочами, і це веде до здешевлення вартості харчування.

Інший приклад: їдальні при школах раніше обслуговувалися підприємствами асоціації торгівлі та споживчої кооперації, тепер вони взяті школами на свій баланс іобслуговуються найманими робітниками, а це значно здешевлює харчування.

Такі заходи сприяють розвиткові економіки, її стабілізації.

Стабілізація економіки і її поступальний розвиток є гарантією дохідності бюджету. Розвиток економіки дасть змогу забезпечити виконання доходів бюджету, звідси заявляться необхідні кошти й для видатків бюджетів усіх рівнів.

Отже, розподіл видатків між бюджетами повинен проводитись тільки на основі Закону про бюджетну си­стему та інших законів. До Державного бюджету не можуть бути включені видатки, не передбачені законами України.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні й ви­датки розвитку. В умовах спаду виробництва, коли необхідна жорстка економія коштів, поточні видатки є головними.

Поточні видатки —це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку.

Видатки розвитку —це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого іневиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та іншівидатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Розвиток держави неможливий без створення необхідних умов утримання невиробничої сфери і розвитку виробництва, соціально-культурних закладів та заходи по їх утриманню; органів влади і управління; оборони та ін., що відображено в складі видатків Дер­жавного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

До видатків Державного бюджету належать:

-       фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання й підвищення життєвого рівня на­роду, заходив щодо соціального захисту населення;

-       фінансування здійснюваних державними установами та організаціями заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;

-       фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозві­дувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загально­державних програм;

-       фінансування оборони;

-       фінансування охорони навколишнього природного середовища;

-       утримання правоохоронних і митних органів, податкової служби, захисту прав споживачів та контрольно-ревізійної служб;

-       утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади й прокуратури;

-       здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

-       дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

-       виплати всіх видів пенсій, видатків, спрямованих на захист громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, виплати допомоги по безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

-       утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

-       обслуговування внутрішнього й зовнішнього державних боргів та їх повернення;

-       інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.

У Державному бюджеті України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів України у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків Державного бюджету для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження Державно­го бюджету.

У Державному бюджеті понад передбачені видатки утворюється оборотна касова готівка в розмірі до двох відсотків загального обсягу видатків бюджету. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому самому році до розмірів, установлених під час затвердження Державного бюджету.

Склад видатків республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів витікає із заходів, які проводяться за рахунок бюджетних коштів на всіх адміністративних територіях. У згрупованому вигляді їх можна відобразити у видатках на:

-           фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжних організацій, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на її органи влади функції;

-           утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади і самоврядування;

-           фінансування підприємств та господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, а також природоохоронних заходів;

-           інші заходи, які фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва і Севастопо­ля та міст обласного підпорядкування) і районних бюд­жетах утворюються резервні фонди уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування), районних рад народних депутатів у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах також утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету.

Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів та районними і міськими (міст з районним поділом) радами народних депутатів.

Наведені видатки бюджетів усіх рівнів повинні формуватися, виходячи з наявних коштів у дохідній частині бюджетів, тобто повинна чітко дотримуватись збалансованість бюджетів усіх ланок, що є необхідною умовоюбюджетної політики. Незбалансованість веде до дефіциту бюджету.

Дефіцит бюджету —перевищення видатків над до­ходами.

Надлишок бюджету —перевищення доходів над видатками.

Вже тривалий час державний і місцевий бюджети затверджуються з дефіцитом. Граничний розмір дефіциту всіх регіонів та джерела його покриття затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Ра­дою Автономної Республіки Крим, радами народних депутатів під час затвердження відповідних бюджетів.

Уже стало правилом, що дефіцит бюджету при затвердженні бюджету тієї чи іншої ланки бюджетної системи не повинен перевищувати видатків розвитку. Та­ким чином, в разі наявності дефіциту бюджету фінансуються передусім поточні видатки. Держава, керуючись принципом першочергового фінансування поточних витрат, припиняє фінансування витрат на відтворення для збереження витрат на охорону здоров’я, освіту й інші заходи, спрямовані на створення необхідних умов життєдіяльності населення.


    продолжение
--PAGE_BREAK--1.4.        Роль місцевого та регіонального самоврядування у вирішенні проблеми формування дохідної та видаткової частини бюджету
Однією з найважливіших у фінансовій політиці України є проблема місцевих бюджетів.

Історія місцевих    податків в    Україні   починається   ще з  часів   Київської Русі та її міських самоврядних громад. Міські громади Київської Русі, як   і інших   середньовічних  європейських   держав,  установляли   збори  з населення, які можна вважати прообразом місцевих податків і які спрямовувалися   на   розв’язання найважливіших громадських проблему містах.

Новий етап застосування місцевих податків і зборів почався в Україні після    проголошення незалежності. У Законі “Про місцеві ради, місцеве та регіональне   самоврядування”   передбачено  право місцевих рад запроваджувати  на своїй  території  місцеві податки і збори.  Практика їх запровадження  протягом 1991-1996р.   пов’язана   з неодноразовими правовими конфліктами між органами місцевого самоврядування і прокуратури.

Питання місцевого оподаткування отримало певне вирішення у Декреті Кабінет Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993р., яким встановлено 17 місцевих податків і зборів.

Законом України “Про систему оподаткування” у 1994р. було внесено зміни до переліку місцевих податків і зборів, і їх стало на два менше.

У лютому 1997р. Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін і доповнень до Закону України “ Про систему оподаткування” де передбачено вже 16 видів місцевих податків і зборів.

Надзвичайно важливою залишається проблема оптимізації розмежування доходів і видатків між місцевими і державними бюджетами. Формування бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя здійснюється відповідно до законів про місцеве самоврядування, податкову та бюджетні системи. В бюджеті 1998р. знайшли відображення зміни в структурі доходів і видатків місцевих бюджетів, їх взаємовідносини з державним бюджетом із збереженням при цьому основних принципів методологій їх формування.

Загальний   обсяг доходів,   що   надійдуть у   1998р.  до  місцевих бюджетів становить 9 млрд. 250 млн. грн. За   місцевими   бюджетами    в 1998р.   закріплені   регулюючі  доходи,  крім   податку   на    додану  вартість та    акцизного   збору,   які    повністю   зараховуються  до  державного бюджету:

-         місцеві податки і збори – 100%;

-         прибутковий податок з громадян – 100%;

-         податок на прибуток підприємств – 100%;

-         плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності – 100%;

-         плата за землю – 100%;

-         податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів –100%;

-         податок на промисел –100%;

-         надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності – 80%;

-         інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством;

-         надходження збору за забруднення навколишнього середовища, в частині, що належить місцевим бюджетам;

-         надходження відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування в частині, що належить місцевим бюджетам.

В 1997 році до місцевих бюджетів зараховувались слідуючі податкові надходження і збори:

-         акцизний збір – 50%; крім акцизного збору з ввезених на територію України підакцизних товарів;

-         прибутковий податок з громадян – 100%;

-         податок на прибуток підприємств усіх форм власності – 100%;

-         плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності – 100%.

Звідси можна зробити висновок, що кількість податків які зараховуються до місцевих бюджетів зросла в порівнянні з 1997р., але основний вагомий податок – ПДВ, який складає 29,4% у структурі зведеного  бюджету України зараховується до державного бюджету.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчує, що їх виконання в Україні малоефективна, що їх роль у формуванні місцевих бюджетів мала. Так до державного бюджету 1997р. надійшло 287 млн. грн. місцевих податків і зборів, що на 1,8 млн. грн. більше, ніж у 1996р. За  січень – червень 1998 року до місцевих бюджетів надійшло 166 млн. грн., або 57,8 % річного плану. Водночас у 15 областях рівень надходжень за цей період нижчий від середньодержавного.

Відповідно до закону органи місцевого самоврядування можуть встановлювати   місцеві   податки  і  збори. Кошти,   які   надходять від їх стягнення, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. За рішенням зборів   громадян   за місцем   їх  проживання   можуть запроваджуватися місцеві   збори на засадах самооподаткування – залучення на добровільній основі коштів  для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.  Окремі органи   місцевого   самоврядування ще недостатньо  використовують   наявні  можливості збільшення доходів місцевих бюджетів. У цілому по країні 59 органів місцевого самоврядування, на території якої є потенційні платники, не впровадили комунального податку, 135 – збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, 5 – податку з реклами, 6 – збору за право використання місцевої символіки, 2 – збору за паркування автотранспорту.

У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються, як “локальні податки”, що є основною статтею доходів місцевих бюджетів західних країн. У більшості країн світу місцеві податки становлять 5-30% усіх податкових надходжень до державних бюджетів і досить значну частку надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема в Японії – 35%, у Великобританії  – 37%,  у   Німеччині – 46%, у    Франції – 67%, у    США – 66%   доходів   органів місцевого   самоврядування.  В Україні   їхня   частка не перевищує 30%. У   бюджетах   найбільших   міст   із  населенням   понад   1 млн. чоловік у  1996  році   цей   показник   коливався  в межах 12-57%.

Використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків   приводить до того,   що в кожному з них залишається   різна   частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень як по місцевих бюджетах у цілому, так і по окремих регіонах, є досить суперечливою і важко передбачуваною (див. таб. 1.2) [34 с.31]

Таблиця 1. 2

Доходи місцевих бюджетів України у розрахунку на одиницю податкових надходжень (по доходах контрольованих податковою адміністрацією)

Регіони

Роки

1995

1996

1997

Республіка Крим

92

91

81

Вінницька

44

68

68

Волинська

41

68

68

Дніпропетровська

40

57

52

Донецька

57

55

46

Житомирська

49

66

66

Закарпатська

45

70

70

Запорізька

41

45

45

Івано-Франківська

38

61

56

Київська

47

66

66

1

2

3

4

Кіровоградська

44

72

70

Луганська

40

65

63

Львівська

38

67

48

Миколаївська

60

65

67

Одеська

40

55

51

Полтавська

36

39

38

Рівненська

44

69

68

Сумська

42

53

45

Тернопільська

43

71

69

Харківська

66

58

43

Херсонська

47

72

73

Хмельницька

48

69

72

Черкаська

41

65

62

Чернівецька

42

68

69

Київ

39

43

31

Україна в цілому

47

58

51

Розраховано за даними Міністерства фінансів України та Державної податкової інспекції України



Збільшення   (або зменшення)   питомої   ваги   регіону  в   загальній      сумі   державних    доходів (див. таб. 1.2)   не спричиняє відповідного збільшення  (або зменшення) доходів його   місцевих бюджетів. Відсутність чіткого взаємозв’язку між обсягами податків,   які збираються, і  доходів місцевих  бюджетів   позбавляє   місцеві   органи влади стимулювати збільшення   державних доходів,   що загострює   проблеми  нестачі не тільки на   місцевому, а   й   на   загальнодержавному   рівні [34. с.32].




--PAGE_BREAK--1.5.        Порядок складання розгляду і затвердження місцевого бюджету по м. Сміла та контролю за виконанням бюджету позабюджетних фондів.
Як приклад бюджетного процесу та контролю за державними видатками розглянемо на прикладі проходження бюджетного процесу по м. Сміла.

Міськдержадміністрація організовує складання проекту місцевого бюджету. Згідно з порядком і строками складання бюджету, Смілянський міськфінвідділ за участю інших органів виконавчої влади на основі прогнозних показників економічного і соціального розвитку міста і проекту фінансових планів підприємств і господарських організацій, планів доходів і кошторисів видатків бюджетних установ і нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів, установлених міськдержадміністрацією, складають проекти міського бюджету і подають їх на розгляд міськдержадміністрації до 25 грудня.

Проект міського бюджету попередньо розглядається постійною комісією міськдержадміністрації.

Міськдержадміністрація розглядає проект бюджету за доповіддю завідуючого міськфінвідділу, висновками і співдоповідями постійних комісій.

Після розгляду міськдержадміністрація затверджує міський бюджет – у загальній сумі доходів, з виділенням окремих доходних джерел, і в загальній сумі видатків, виділенням всіх асигнувань на фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, соціального захисту населення, на утримання органів державної влади та виконавчих органів, а також розмір оборотної касової готівки.

У разі, якщо міськдержадміністрація не затверджує бюджет до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, набирають чинності показники бюджету, поданого на затвердження в міськдержадміністрацію.

Рішення міськдержадміністрації про затвердження міського бюджету публікується для загального відома в газеті “Смілянський обрій”.

Контроль за виконанням бюджету і використанням органами державної виконавчої влади та виконавчими органами міськдержадміністрації коштів позабюджетних фондів здійснює міськдержадміністрація, яка самостійно визначає організаційні форми такого контролю. Міськдержадміністрація здійснює контроль за станом надходжень доходів до бюджету, коштів позабюджетних фондів і правильністю використання підприємствами, установами і організаціями видалених бюджетом з відповідного бюджету асигнувань та позабюджетних коштів. За передбачені законодавством порушення посадові особи органів державної виконавчої влади несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Звіт про виконання міського бюджету складає фінансовий відділ по м. Сміла. Постійна комісія міськдержадміністрації розглядає звіт про виконання бюджету, готує висновки і подає їх міськдержадміністрації.

Звіт про виконання міського бюджету затверджується на сесії міськдержадміністрації.

Рішення сесії міськдержадміністрації щодо звіту про виконання міського бюджету публікується для загального відома.
2.     Аналіз доходів і видатків місцевого бюджету по м. Сміла 1995-1998 рр. 2.1.        Аналіз дохідної частини місцевого бюджету по м. Сміла за 1995 – 1998 рр.
Проаналізуємо дохідну частину в бюджеті по м. Сміла за 1997 р. Власні доходи бюджету м. Сміла складають 13,02 % усіх доходів бюджету міста. Найвагоміші надходження: від земельного податку – 2,4%, місцевих податків та зборів – 2,7% доходів бюджету, збори та інші неподаткові доходи – 5,42% (штрафи, фінансові санкції, реєстраційні й ліцензійні збори), податок з власників транспортних засобів – 0,77% доходів бюджету м. Сміла. Інші податки та збори, а також доходи від управління комунальною власністю не забезпечують будь-якого значного надходження до бюджету.

Власні доходи бюджету формуються в основному за рахунок невеликої частки загальнодержавних податків і зборів, які закріплені за відповідними бюджетами. 

До бюджету міста надходить частка ресурсних податків (20% лісового доходу, 20% плати за воду, 70% надходжень фонду охорони навколишнього середовища), суми від перевищення розрахункового фонду споживання, та різні збори і не податкові доходи.

Таблиця 2.1
.

Структура дохідної частини бюджету по м. Сміла за 1995-1997 рр

Вид податку

1995

1996

1997

Факт. надійшло

Пито­ма вага в заг. сумі дохо­дів

Факт. надійшло

Пито­ма вага в заг. сумі дохо­дів

Факт. надійшло

Пито­ма вага в заг. сумі дохо­дів

Власні та закріплені доходи

1074,2

7,24

2481

16,97

2916

13,02

Місцеві податки та збори

355,5

2,4

637

4,36

614

2,74

Надходження дивідендів

–

–

–

–

–

–

Надходження коштів від приватизації майна

29,6

2,0

157

1,07

34

0,15

1

2

3

4

5

6

7

Податок на промисел

3,9

0,26

6

0,001

21,0

0,09

Лісовий дохід

–

–

–

–

–

–

Державне мито

33,9

2,29

113

0,9

157

0,7

Плата за воду

16,3

1,1

31

0,21

18

0,08

Податок із власників транспортних засобів

56,5

0,38

172

1,17

172

0,77

Надходження сум від пере­вищення розрахункового фонду споживання

0,7

0,004

16

0,1

–

0,00

Плата за землю

376,9

2,54

1003

6,9

537

2,4

Збори та інші неподаткові доходи

192,9

1,3

261

1,8

1215

5,42

Плата за спецвикористання надр













Фонд охорони навко­лишнього середовища



0,00



0,0

33

0,14

Інші надходження

8,0

0,05

65

0,44

115

0,51

Регулюючі доходи

10537,7

71,11

7866

5381

4662

20,83

ПДВ

6668,3

45,0

4922

33,67





Податок із прибутку

2977

20,09

19,04

13,02

36

0,16

Акцизний збір

41,3

0,28

23

0,16





Прибутковий податок із громадян

851,1

5,74

10,17

6,96

46,26

20,67

Кошти отримані

1856,9

12,53

4155

28,42

13016

58,16

Кошти, отримані за взаєм­ни­­ми розрахунками, позич­ки

469,1

3,16

4155

28,42

28,07

12,54

Дотації із державного бюджету

1387,8

9,37





10209

45,62

Усього доходів

14818,8

100

14619

100

22388

100




Рис 2.1

Динаміка обсягів і структура доходів в бюджеті м. Сміла 1995-1997рр

Таким чином, структура доходної частини бюджету м. Сміла підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходів юридичних і фізичних осіб, низького рівня податкової культури, недосконалості фіскального законодавства і роботи податкової служби забезпечити пріоритет власним і закріпленим доходам вони складають в бюджеті міста в 1995 р. – 7,24%,  в 1996р. – 16,97%, в 1997р. – 13,02%.

 Натомість левова частка доходів місцевого бюджету формується за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та дотацій із вищестоящих бюджетів.

Так, у 1996 р. відрахування від регулюючих доходів становили 53,81% у доходах бюджету по м. Сміла,  в бюджеті на 1997 р. їх частка передбачена в розмірі 20,83%, крім того, сума дотації з держбюджету становить45,62% доходів бюджету по м. Сміла.


 Рис.2.2

Динаміки питомої ваги дотацій отриманої з держбюджету за 1995-1997рр.

 Це означає, що рівень дотації збільшується, що відбувається фінансування видатків, що не покриваються доходами: 1995 р. дотація складала 1387,8 тис. грн, 1997 р. – 10209  тис. грн.

В 1996 р. бюджет міста збалансовано без надання дотацій з центру.

Отже, зростання частки дотацій у доходах місцевого бюджету м. Сміла негативно впливає на бюджетний процес. Ростуть споживацькі настрої, придушується ініціатива щодо збільшення податкових надходжень.

Щоб забезпечити необхідний рівень соціально-економічного розвитку м. Сміла, доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання субсидій та субвенцій нижчестоящим бюджетам та перерахування коштів із бюджетів нижчих рівнів до вищестоящих бюджетів – із другого.

До 1997 року в Україні було чотири регулюючих загальнодержавних податків: податок на додану вартість, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Законом “Про Державний бюджет України ” встановлювалися відрахування від даних податків до бюджетів областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими  ресурсами. Як регулюючий використовувався в основному  лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.

З прийняттям нового Закону “Про податок на добавлену вартість” питання фінансової забезпеченості міста стало ще проблематичнішим. За цим законом із 1997 року ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв’язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись на зарубіжний досвід. В деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18% (в Україні 34,9% у 1996 р.), (в Смілі – 33,67% у 1996 р.) натомість значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від особистого прибуткового податку – 40% (в Україні – 12,8%) (в Смілі – 13,02%).

Як підтвердження вищесказаного, спостерігається тенденція до зменшення контингенту надходжень (тобто загальної суми регулюючих доходів, від яких здійснюється відрахування до місцевого бюджету).


Рис 2.3

Динаміка питомої ваги регулюючих доходів у загальній сумі надходжень по м. Сміла.

Відбулося не тільки відносне, а й абсолютне зниження надходжень податку на прибуток. Так, у 1995 р. по бюджету м. Сміла надійшло 2977 тис. грн податку з прибутку, в 1996 р. – 1904 тис. грн., 1997 р. – 36 тис грн. Основна причина – поглиблення економічної кризи зниження обсягів виробництва – 1995 р. – 27%, 1996 р. – 36%, 1997 р. – 42%, що супроводжується збільшенням кількості збиткових підприємств, падінням реальних доходів підприємств, особливостями податкової політики.

Таблиця 2.2

Структура дохідної частини місцевого бюджету по м. Сміла за 9-ть місяців 1997 та 9-ть місяців 1998 року (тис. грн.)


Вид податку

1997

1998

Факт. надход­ження за 9-ть місяців

Питома вага в загальній сумі доходів

Факт. надход­ження за 9-ть місяців

Питома вага в загальній сумі доходів

Власні та закріплені доходи

2174

11,15

2642

1024

Місцеві под. та збори

414

2,12

419

1,62

Надходження коштів від приватизації майна

30

0,15

28

0,1

Податк на промисел

15

0,07

17

0,06

Лісовий дохід









Державне мито

117

0,6

135

0,52

Податок із власників транс. Засобів

132

0,67

128

0,5

Плата за землю

3,37

1,72

390

1,5

Збори та інші непод. доходи

10,15

5,2

1405

5,4

Плата за спец. викор. надр

11

0,05

10

0,03

Фонд охорони навк. середо­вища

23

1,18

20

0,07

1

2

3

4

5

Інші надход­ження

80

0,41

90

0,34

Рег. доходи

5996

30,75

7399

28,66

Под. із при­бут­ку

1540

7,9

2240

8,68

Акцизний збір

30

0,15

33

0,12

Приб. податок з громадян

4426

22,7

5126

19,86

Кошти от­римані.

11320

58,08

15772

61,1

Кошти от­рим. за взаємн. роз­ра­х., по­зич­ками

2300

11,8

3563

13,8

Дотації з об­л. бюджету

9020

46,28

12209

47,3

Усього дохо­дів

19490

100

25813

100



Порівнявши дохідні частини в місцевому бюджеті за 9-ть місяців 1997 р. і 9-ть місяців 1998 р. можна сказати, що власні доходи в місцевому бюджеті м. Сміла становлять 11,15%  за 9-ть місяців 1997 р. і 10,24%  за 9-ть місяців 1998 р. питомої ваги в загальних доходах бюджету.

Розмір власних доходів зменшився на 0,91%.

Найвагоміші надходження власних та закріплених доходів складають плата за землю 1,72% за 9-ть місяців 1997 р. і 1,5%  за 9-ть місяців 1998 р. При порівнянні їх розмір зменшився на 0,22%.

Місцеві податки і збори за 9-ть місяців 1997 р. складають 2,12% і 1,62% за 9-ть місяців 1998 р. Тут також видно спад надходжень податків до бюджету. Їх розмір зменшився на 0,5%.

Збори та інші неподаткові платежі, при порівнянні за відповідний період 1997 року і 1998 року збільшилися на 0,2% (1997 р. – 5,2%, 1998 р. – 5,4%)




Рис.2.4

Надходження власних та закріплених доходів до міського бюджету м. Сміла за 9-ть місяців 1997 р. і  9-ть місяців 1998 р.

Зменшення власних та закріплених доходів в місцевому бюджеті відбулося за рахунок зменшення: місцевих податків і зборів на 0,5%, надходжень коштів від приватизації на 0,05%, податку з власників транспортних засобів на 0,17%, плати за землю на 0,22%, фонду охорони навколишнього середовища на 1,11%; збільшення коштів по зборах та інших неподаткових надходженнях на 0,02%.

Аналіз регулюючих доходів показує, що відбулося зменшення питомої ваги на 2,09% в загальній сумі доходів (за 9-ть місяців 1997 р. – 30,75% і за 9-ть місяців 1998 р. – 28,66%). Це відбулося за рахунок зменшення надходжень по акцизному збору на 0,03% і прибуткового податку з громадян на 2,84% (див. таб. 2.2).

Аналіз отриманих коштів показує, що їх розмір і питома вага в загальних доходах бюджету мають вагоме місце 58,08% за 9-ть місяців 1997 р. і 61,10% за 9-ть місяців 1998 р. Це свідчить про те, що доходи бюджету не можуть забезпечити фінансування міста. Розмір дотації з обласного бюджету не можуть забезпечити фінансування міста. Розмір дотації з обласного бюджету збільшився на 1,02% питомої ваги в загальних доходах.


Рис.2.5

Питома вага регулюючих доходів в місцевому бюджеті м. Сміла  за 9-ть місяців 1997 р. і 9-ть місяців 1998 р.


Рис.2.6

Питома вага отриманих коштів в місцевому бюджеті м. Сміла  за 9-ть місяців 1997 р. і 9-ть місяців 1998 р.
Податковою інспекцією по м. Сміла здійснено комплекс заходів щодо забезпечення виконання дохідної частини бюджету, зокрема проведена робота, що пов’язана із безсуперечливим стягненням коштів із рахунків платників та їх дебіторів, поверненням стягнення на майно боржників, визначенням боржників банкрутами. Однак поліпшити стан справ із бюджетом не вдалося. На кінець 1997 р. податкова заборгованість становила 2,3 тис грн. і зросла в цілому на 973 тис. грн., або в 1,7 рази. Не вплинули істотно на поліпшення фінансового становища суб’єктів господарювання  і заходи щодо списання  та реструктуризації податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на суму 386,9 тис. грн. по 33 підприємствах, та реструктуризовано заборгованості по податках на суму 2189,1 тис. грн.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2.        Аналіз основних показників видатків місцевого бюджету по м. Сміла за 1995-1998 рр. 2.2.1.             Особливості фінансування народного господарства по місцевому бюджету м. Сміла за 1995-1998 рр.
Проаналізуємо стан основних показників фінансування народного господарства по місцевому бюджету м. Сміла за 1995-1997 рр. (див. табл.2.3)

Таблиця 2.3

Видатки на народне господарство по місцевому бюджету м. Сміла/ 1995 (млн. крб)



План

Уточн. план

Викона­но факт.

Питома вага в загальній сумі видатків

Інші заходи по сільському господарстві в тому числі:

– ОРПК





5500



Державна дотація

300

300

1820

0,092

Поліграфічна промисловість





165

0,08

Низовий зв’язок





1693

0,87

Будівництво, ремонт, утри­мання автомобільних шля­хів

860

860





Побутове обслуговування населення





325

0,16

Житлово-комунальне господарство

82640

92450

184535

95

Житлово-експлуатаційне господарство

6300

6300

9723

5

Теплові мережі





13560

0,6

Комбінати комунальних підприємств





10946

5,6

Капітальні вкладення

15000

24000

32370

0,16

Благоустрій міста

20840

20840

45044

23,2

1

2

3

4

5

Всього на фінансування народного господарства

83800

93610

194038

207,3

Всього видатків по бюджету м. Сміла

804092

814707

1470224

13,2



Видатки на фінансування народного господарства виконано на 207,3%. Перефінансування допущено в зв’язку з збільшенням заробітної плати, тарифів і цін на комунальні послуги. Видатки на фінансування народного господарства складають 13,2% в загальному обсязі видатків бюджету м. Сміла.

Таблиця 2.4

Видатки на народне господарство за 1996 по місцевому бюджету м. Сміла (тис. грн.) 



План

Уточн. план

Факт

Відхи­лен­ня

Питома вага в ви­датках бюд­жету по м. Сміла

Дирекція кіно

14

14

23

+9



Райвузол зв’язку

10

10



–10



АТП – 17128



10

10

–



Міська лікарня ветме­ди­цини





1

+1



Міськкомунгосп

150

573

1056

+483



ВЖ РЕУ

145

145

67

-78



Житлове будівництво соц. об’єктів

615

615

123

-493



Комунальне будівництво

870

870

336

-534



Всього на фінан­сування народного господарства

1780

2203

1582

-621

71,81

1

2

3

4

5

6

Всього видатків по бюджету м. Сміла

15064

22156

14572

-7584

10,85



Видатки на фінансування народного господарства про фінансовано лише на 71,81%, чим заплановано. Недофінасовано райвузол зв’язку –10тис. грн., ВЖРУ на 78 тис. грн., житлове будівництво соціальних об’єктів – 493 тис. грн., комунальне будівництво –534 тис. грн. Всього недофінансовано народне господарство – 621 тис. грн. Видатки на фінансування народного господарства в м. Сміла складають 10,85% в загальному обсязі видатків бюджету.

Таблиця 2.5

Видатки бюджету на фінансування народного господарства за 1997 рік по м. Сміла (тис. грн.)



План

Уточн. план

Факт

Відхи­лення

Питома вага

Дирекція кіно

23

23

22



100

Будівництво павільйону автостанції (дирекція будів. соц. об’єктів)

30

49

49



100

Житлово-експлуатаційне господарство

237

55

55



100

Благоустрій міста

200

979

979



100

Капітальні вкладення в т. числі

294

206

206



100

Житлове будівництво

50

59

59



100

Комунальне будівництво

244

147

147



100

Всього на фінан­суваннянародного господарства

784

1312

1312



0,100

Всього видатків по бюджету м. Сміла

19238

19328

22124

+2796

5,9



Видатки на фінансування народного господарства проведено в повному обсязі, згідно затвердженого плану. Вони складають 5,9% від загальних видатків м. Сміла.

Таблиця 2.6

Питома вага ви­датків на фінансування народного господарства в загальній сумі ви­датків (тис. грн)



1995

1996

1997

1998

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Профінансовано за 9-ть місяців 1998

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Народне господарство

1940,3

13,2

1582

10,85

1312

5,9

890

3,45

Всього видатків

14702,2

100

14572

100

22124

100

25813

100



Рис.2.7

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків по м.  Сміла.

Ми бачимо спад фінансування видатків на народне господарство, в порівнянні з 1995 р. видатки зменшилися в 1997 р. на 7,3%, а з 1996 р. – 5%. При  порівнянні 9-ти місяців 1998 р. з 1997р. ми бачимо спад фінансування на 2,08%.Основна причина відсутність коштів в бюджеті м. Сміла.
    продолжение
--PAGE_BREAK--                                                                       2.2.2.             Видатки на соціальний  захист населення
Проаналізуємо стан видатків по соціальному захисту населення по бюджету м. Сміла.

Таблиця 2.7

Питома вага видатків по соціальному захисту населення за 1995-1997р. (тис. грн)



1995

1996

1997

1998

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Профінансовано за 9-ть місяців 1998

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Видатки на соці­аль­ний захист на­се­лен­ня

4353,8

29,61

3424

23,5

7824

35

14572

56,45

Всього видатків бюд­жету

14702,2

100

14572

100

22124

100

25813

100



Рис.2.8

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування соціального захисту населення в бюджеті м.  Сміла за 1995-1997рр.

Ми бачимо, що видатки на фінансування соціального захисту населення  по м. Сміла в порівнянні 1995 р. з 1996 р. зменшились на 6,11%, а в порівнянні 1996 р. з 1997 р. вони збільшились на 11,5%. В порівнянні 1995 р. з 1997р. вони збільшились на 5,39%. %. При  порівнянні фінансування 9-ти місяців 1998 р. з 1997р. вони збільшились на 23%.Це пояснюється поглибленням економічної кризи, населення потребує соціального захисту, збільшується кількість людей, яким виплачується допомога на дітей  віком до 16 років /учнів до 18 років/, виплати компенсацій реабілітованим, додаткової вплати населенню на покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг.

Проаналізувавши    в розрізі    видатки по     соціальному   захисту за 1997 р. по бюджету м. Сміла   можна   сказати,   що   перевитрати     допущено по    фінансуванні   дотацій  по ЖКГ,    по РПЗ  в зв’язку з тим що було передано на баланс міста ЖКГ РПЗ, але зменшено видатки по фінансуванню ЖКГ міста (див. таб. 2.8)

Таблиця 2.8

Видатки по соціальному захисту за 1997 р. (тис. грн)

Найменування показників

Затверджено по бюджету

Уточн. план

Вико­нано

Відхи­лен­ня

Допомога на дітей віком до 16-ти років

470

305

305

–

Виплата компенсацій реабі­літованим

2

2

2

–

Дотація ЖКГ-го

2941

1628

1628

–

в т.ч. ВЖ РЕУ

1401

405

405

–

ВП “Водоканал”

80

39

39

–

Тепломережа

960

912

912

–

ЖБК

100

24

15

-9

1

2

3

4

5

РПЗ

–

–

9

+9

Пільговий кредит членами ЖБК

300

300

300

–

Дотація по послугам авто­транспорту

108

187

187

–

Установка телефонів учас­никам ВВВ

23

23

23

–

Додаткові видатки населення на покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг

5155

3973

3973

–

Всього

8999

6418

6418

–



Грошові виплати матерям /батькам/ зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років виконано 15 тис. при уточненому плані 15 тис. грн. Заборгованість складає 1,7 тис. грн.

Таблиця 2.9

Дані про контингент одержувачів допомог в 1997р.



На початок року

На кінець року

Середньо­річна кіль­кість

Всього

113

120

119

в туч. 3-х дітей

92

99

98

працюючі

83

94

91

непрацюючі

9

5

7

в т.ч. 4-х дітей

21

21

21

працюючі

17

16

16

непрацюючі

4

5

5

Заборгованість по соціальних виплатах зростає, про це свідчать такі данні

на

01.01.1997

–

1003,0 тис. грн.



01.07.1997

–

1700,8 тис. грн.



01.09.1997

–

2302,4 тис. грн.



01.01.1998

–

3014,0 тис. грн.



Це пояснюється недостатністю доходів бюджету
    продолжение
--PAGE_BREAK--                                                                         2.2.3.             Фінансування соціально-культурної сфери
Проаналізуємо стан фінансування видатків на соціально-культурну сферу по м. Сміла за 1995-1998 рр.

Таблиця 2.10

Фінансування соціально-культурної сфери по м. Сміла за 1995р. (тис. грн)



Затверд­жено по бюджету

Уточн. план

Про­фінан­совано

+;-

% ви­кона­­ння

Пито­ма ва­га у ви­дат­ках

Освіта

1822,8

1823,4

4682,9

+2859,5

256,8

60,86

Культура

186,6

187,2

370,5

+183,3

197,9

4,81

Охорона здоров’я

1006,6

1006,6

2604,7

+1598,1

258,7

33,83

Молодіжні програми, фізкультура

20,3

20,3

36,2

+15,8

177,8

0,5

Разом фінансування соціально-культурної сфери

3036,3

3037,3

7694,3

+4656,7

253,3

100

Всього видатків по бюджету м. Сміла

8040,9

8147

14702,2

+6555,1

181

52,33



В 1995 р. відбулося перефінансування освіти на 2859,5 тис. грн., або на 156,8%. Перефінансування пов’язане із збільшенням тарифів, цін на комунальні послуги, заробітної плати. Вони складають 60,86% в видатках на соціально-культурну сферу.

Асигнування на культуру  виконані в сумі 370,5 тис. грн. при уточненому плані 187,2 тис. грн. Вони складають 4,81% від витрат на соціально-культурні заходи. Асигнування проводилось в межах фактично одержаних доходів.

Асигнування по охороні здоров’я перефінансовано на суму 1598,1 тис. грн. або 128,7%. Вони складають 33,83% у видатках місцевого бюджету по м. Сміла на фінансування соціально-культурної сфери.

Видатків на фінансування молодіжних програм і фізкультури перефінансовано на 15,8 тис. грн., більше чим планувалось на 77,8%. Вони складають 0,5% у видатках місцевого бюджету по м. Сміла на фінансування соціально-культурної сфери.

Таблиця 2.11

Фінансування соціально-культурної сфери по м. Сміла за 1996р. (тис. грн)



Затверд­жено по бюджету

Уточн. план

Про­фінан­совано

+;-

% ви­кона­­ння

Пито­ма ва­га у ви­дат­ках

Освіта

2903

4064

5644

+1580

138,8

63,98

Культура

264

266

452

+186

169,9

5,13

Охорона здоров’я

2246

3538

2682

-856

75,8

30,41

Молодіжні програми, фізкультура

34

34

43

+9

126,4

0,48

Разом фінансування соціально-культурної сфери

5447

7902

8821

+919

111,6

100

Всього видатків по бюджету м. Сміла

15064

22156

14672

-7584

65,7

60,53



Видатків на фінансування освіти збільшились на 1580 тис. грн. проти запланованого 4064 тис. грн. Перефінансування пов’язане з тим що виділені кошти на освіту задовольняють дійсну потребу на 27,9%. Вони складають 63,98% видатків на соціально-культурні заходи місцевого бюджету  м. Сміла. Асигнування на культуру виконані в сумі 452 тис. грн. при уточненому плані 266 тис. грн. фінансування проводилося в межах фактично одержаних доходів виділені кошти на культуру задовольняють дійсну потребу на 19,5%, допущено перефінансування.

Асигнування по охороні здоров’я недофінасовано на 856 тис. грн. Профінасовано 75,8% до уточненого плану 1997 р. в зв’язку з недостатнім надходженням коштів.

Таблиця 2.12

Дані про використання коштів по охороні здоров’я (тис. грн)



Уточн. план

Використано

+;-

Лікарні, поліклініки, амбулаторії

3100

2440

-660

ФАПИ

288

242

-46

Разом

3388

2682

-706

Держкапвкладення

150

–

150

Всього

3538

2682

-856



Таблиця 2.13

Інші заходи по охороні здоров’я (тис. грн)



Всього по плану

Профінансовано

+;-

Зубопротезування

45

45



Медпрофілакторій







Видатки на охорону здоров’я складають 30,41% видатків на соціально-культурну сферу.

Видатків на фінансування молодіжних програм і фізкультури перефінансовано на 26,4%, більше чим планувалось. Це пояснюється: (див таб.2.14).

Таблиця 2.14

Про використання коштів по виконанню молодіжних програм, фізкультури і спорту (тис. грн)



Уточн. план

Використано

+;-

Заходи по фізкультурі і спорту

4

7

+3

1

2

3

4

Заходи по виконанню молодіжних програм в т.ч.

10

12

+2

Центр соцслужби молодіжного захисту

2

3

+1

Спортивні школи

18

21

+3

Всього

34

43

+9



Видатки на соціально-культурні заходи по бюджету  м. Сміла за 1997р. перевиконано на 11,6%, планувалося 7902 тис. грн., фактично профінансовано 8821 тис. грн. Вони складають у бюджеті видатків м. Сміла 60,53%.

 Таблиця 2.15

Фінансування соціально-культурної сфери по м. Сміла 1997р (тис. грн)



Затверд­жено по бюджету

Уточн. план

Про­фінан­совано

+;-

% ви­кона­­ння

Пито­ма ва­га у ви­дат­ках

Освіта

4485,0

4509

7793

+3284

172,8

64,07

Культура

240

243

609

+366

250,8

5

Охорона здоров’я

3020

3020

3681

+661

121,9

30,2

Фізична культура і спорт

31

42

62

+20

147,6

0,51

Молодіжні програми, фізкультура

22

22

17

-5

77,3

0,13

Разом фінансування соціально-культурної сфери

7778

7836

12162

+4326

155,2

100

Всього видатків по бюджету м. Сміла

19238

19328

22124

+2796

114,5

54,97

Видатки   на  фінансування  освіти   збільшились на   3284 тис. грн.      проти запланованого бюджетом, перефінансування склало 72,8%. Це пояснюється    тим, що збільшилася     кількість шкіл в зв’язку з відкриттям ліцею     з 01.09.1997 р.   згідно   рішення   міськвиконкому   №778  від 18.09.1997 р.;

збільшилась кількість дитсадків в зв’язку з передачею 12 травня 1997 р. на баланс міськвно двохгрупового дитсадка №8 від п/я;

збільшилась кількість штатних одиниць за рахунок передачі в систему міськвно клубу “Непосидючі” ВО Орізон” згідно рішення міськвиконкому №924 від 29.10.1997 р.;

збільшилась кількість установ на одиницю в зв’язку з заснуванням методичного центру практичної психології. Вони складають 64,07% в витратах на фінансування соціально-культурної сфери.

Видатки на    культуру і   засоби масової інформації    перефінансовано    на  366 тис. грн.     проти уточненого   плану 243 тис. грн. Це відбулося за рахунок    фінансування газети “Сміла” і “Смілянські обрії”, які засновані згідно    рішення  Смілянської міської   ради   народних  депутатів від 20.03.97 р.  Вони складають 5% в видатках на фінансування соціально-культурної сфери.

Видатки   на фінансування   охорони   здоров’я   перевиконана   на    121,9% це   пов’язано   із   збільшенням ліжок   денного стаціонару  у поліклініці в зв’язку з закриттям   стаціонарних   ліжок   у  міській           лікарні; збільшенням   вартості   медикаментів  і  м’якого  інвентарю.           Вони     складають   5% у видатках на фінансування соціально культурної сфери.

 Видатки на фінансування фізичної культури і спорту збільшилися проти плану на 47,6%. Це  відбулося за рахунок збільшення штатної кількості працюючих у дитячо-юнацькій спортивній школі. Витрати на фізичну культуру і спорт складають 0,51% у витратах на фінансування соціально культурної сфери.

Видатки на фінансування молодіжних програм недофінансовано на 22,7%. Профінансовано 77,3%, планувалося 22,0 тис. грн., фактично профінансовано 17 тис. грн. Недофінансовано заходи центральних соцслужб для молоді 3 тис. грн. клуби підлітків.

 Видатки   на   соціально-культурні    заходи по бюджету  м. Сміла за 1997р. перевиконано на 55,2%, планувалося 7836 тис. грн., фактично профінансовано 12162 тис. грн. Вони складають у бюджеті видатків м. Сміла 54,97%.

На   основі зробленого аналізу про стан фінансування соціально-культурної сфери по бюджету  м. Сміла можна зробити такі висновки (див. таб. 2.16).

Таблиця 2.16

Стан фінансування соціально-культурної сфери по бюджету  м. Сміла за 1995-1998р. (тис. грн)



1995

1996

1997

1998

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Профінансовано за 9-ть місяців 1998

Факт. про­фі­нан­совано

Соціально-культурна сфера

7694,3

52,33

8821

60,53

12162

54,97

9590

37,16

Всього видатків бюд­жету

14702,2

100

14572

100

22124

100

25813

100

Видатки на фінансування соціально-культурної сфери  по бюджету  м. Сміла в порівнянні  1995 р. з 1996 роком зросли на 8,2%, але потім в 1997 р. зменшилися на 5,56%, якщо порівняти  1995 р.  з 1997 р. то видатки збільшились на 2,64%. При порівнянні 9-ти місяців  1998р з 1997р, витрати зменшилися на 16,25% (див. рис. 2.9).



Рис 2.9

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування соціальної сфери в бюджеті м.  Сміла за 1995-1997рр.


    продолжение
--PAGE_BREAK--                                                              2.2.4.             Фінансування органів місцевого самоврядування
Проаналізуємо стан фінансування органів місцевого самоврядування по місцевому бюджету м. Сміла за 1995-1997 рр.

Таблиця 2.17

Питома вага видатків на фінансування органів місцевого самоврядування за 1995-1998р. (тис. грн)



1995

1996

1997

1998

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Факт. про­фі­нан­совано

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Профінансовано за 9-ть місяців 1998

Пито­ма вага в заг. сумі ви­дат­ків

Фінансування орга­нів місцевого і регіо­нального самовря­ду­вання

257,4

1,7

428

2,9

413

1,8

409

1,59

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Всього видатків бюд­жету

14702,2

100

14572

100

22124

100

25813

100




Рис.2.10

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування органів місцевого і регіонального самоврядування за 1995-1998р. (тис. грн)

Видатки на   фінансування   органів   місцевого   та регіонального самоврядування     по    місцевому бюджету м. Сміла в порівнянні 1995 р. з  1996 р. зросли на 1,2%,   порівняно з   1996 р. в    1997   році вони зменшилися  на   1,2%,   якщо   порівняти   1995 рік з    1997   роком   то видатки зменшилися на 1,2%.   При порівнянні 1997р з 9-тьма місяцями 1998 року спад фінансування відбувався на 0,21%. Це пояснюється    тим, що в   1996 році    було  придбано    для  відділу   субсидій   комп’ютери,   кількість   штатних   одиниць   збільшилась, в зв’язку   з   додатково   введеною   чисельністю   відділу   субсидій   5 штатних одиниць,   придбання    автомобіля    для     міськфінвідділу     8 тис. грн.

Проаналізувавши видаткову частину місцевого бюджету м. Сміла можна зробити висновки:
Таблиця 2.18

Виконання видаткової частини місцевого бюджету м. Сміла за 1995-199
8р. (тис. грн)



1995

1996

1997

1998

Факт. про­фі­нан­совано

% виконання

Факт. про­фі­нан­совано

% виконання

Факт. про­фі­нан­совано

% виконання

Профінансовано за 9-ть місяців 1998

% виконання

Видатки по місцево­му бюджету м. Сміла

14702,2

180,4

14572

65,7

22124

114,5

25813

115,3




Рис.2.11

Питомої ваги по виконанню видаткової частини місцевого бюджету м. Сміла за 1995-1998р. (тис. грн)

Видатки   місцевого   бюджету   м. Сміла в    порівнянні      1995 р. з       1996 р. зменшилися на 114,7%,    порівняно з    1996 р.    в 1997 році    вони збільшилися   на 48,8%,   при   порівнянні 1995 рік з 1997 роком то фінансування    зменшилося   на 65,9%.
Таблиця 2.19

Структура видатків місцевого бюджету м. Сміла за 9-ть місяців 1997р. і 9-ть місяців 1998р. (тис. грн)

Видатки

Профі-нансова­но за 9-ть місяців 1997р

Питома вага в за­гальній су­мі ви­датків 1997р

Профі­нансова­но за 9-ть місяців 1997р

Питома вага в за­гальній су­мі ви­датків 1997р

Соціальний захист

6520

33,45

14572

56,45

Народне господарство

1078

5,53

890

3,45

Охорона навколишнього середовища









1

2

3

4

5

Соціально-культурна сфера

11190

54,41

9590

37,16

Національна оборона

20

0,1

22

0,08

Правоохоронні органи

100

0,51

98

0,38

Органи місцевого регіональ­ного самоврядування

390

2

409

1,59

Цивільна оборона

2

0,1

2



Інші видатки

190

0,9

230

0,89

Разом видатків

19490

100

25813

100



Проаналізуємо стан фінансування видатків за 9-ть місяців 1997р. і 9-ть місяців 1998р: видатки місцевого бюджету при порівнянні  9-ти місяців 1997р. і 9-ти місяців 1998р. по соціальному захисту населення збільшилися на 23%. Це пояснюється тим, що спад виробництва складає 27% і збільшується кількість людей, які потребують соціального захисту.

Витрати на народне господарство скоротилися на 2,08%. Це пояснюється недостатністю коштів у бюджеті для фінансування народного господарства, профінансовано лише 28,8% дійсної потреби.

Витрати на соціально-культурну сферу зменшилися на 17,25% питомої ваги загальних витрат бюджету. Це пояснюється тим, що відбулось скорочення закладів культури, профінансовані кошти задовольняють дійсну потребу на 19,5%.

Витрати на національну оборону при порівнянні 9-ти місяців 1997р. і 9-ти місяців 1998р. скоротилися на 0,1%. Це пояснюється скороченням витрат на утримання відділу цивільної оборони в 1998р.
    продолжение
--PAGE_BREAK--3.         Напрямки вдосконалення до заповнення дохідної частини місцевого бюджету м. Сміла
Рівень соціально-економічного розвитку регіонів неоднаковий, їх доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання субсидій і субвенцій нижчестоячим бюджетам, з одного боку, та передання коштів із бюджетів нижчих рівнів до вищестоящих бюджетів – із другого.

До 1997 року в Україні було 4 регулюючих загальнодержавних податки: ПДВ, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян Законом “Про Державний бюджет України” встановлювалися відрахування від даних податків до бюджетів областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими ресурсами. Причому, як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості регіонів стало ще проблематичнішим. За цим законом з 1997р. ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв’язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись на зарубіжний досвід. В деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18% (в Україні – 34,9% у 1996р., по м. Сміла – 33,67% у 1996р.), значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від прибуткового податку до 40% (в Україниі – лише 12,8%, по м. Сміла – 13,02%) .

Таким чином можна зробити висновок, що закріплення ПДВ за державним бюджетом позначилось негативно на формуванні дохідної частини місцевого бюджету. І хоч Законом України “Про Державний бюджет України на 1997 рік” бюджетам областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей передано 100% податку з прибутку як це встановлено Законом “Про бюджетну систему України”, 100% плати за землю (замість – 70%), 100% плати за придбання торгового патенту, 100% прибуткового податку з громадян та 50% акцизного збору, крім збору із ввезених на територію України підакцизних товарів (замість частини в розмірі 50% та 20% відповідно, які діяли в 1996р.) це не вирішило питання забезпеченості фінансовими ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Таким чином, за умови стовідсоткового зарахування ПДВ до державного бюджету надалі слід очікувати подальшої централізації бюджетних коштів.

Законом “Про бюджетну систему України ” передбачається регулювання доходів бюджетів з урахуванням економічного, соціального, природного й економічного стану відповідних територій. Проте невідомо за якими критеріями визначається стан цих територій. Тому практика регулювання залишається старою: визначається сума видатків, що не покриваються власними доходами регіонів, на дану величину обраховуються відрахування від загальнодержавних податків і зборів та дотацій з великим впливом суб’єктивного фактору. Така система не створює стимулів для регіонів щодо збільшення надходжень до бюджетів.Норми відрахування від регулюючих доходів постійно змінюється, що унеможливлює прогнозування доходів регіонів на перспективу.                                                               Таблиця 3.1

Динаміка норм відрахувань від загальнодержавних податків та зборів до бюджету.

Роки

Норми відрахувань

ПДВ

Податку з прибутку

Акцизного збору

Прибут. Подат. з дох. гро­мадян

1995

100

70

20

50

1996

78,8

70

20

50

1997



100

50

100

1998



100



50



Аналогічна ситуація з іншими податками. Із 1992 року встановлене зарахування 30% земельного податку до державного бюджету (з 1997 р. знову 100%, закріплено за місцевими бюджетами), з 1994 р. – 80% плати за воду та 40% плати за спецвикористання надр, із 1996 р. – 80% лісового доходу, з 1997 р. 10%  плати за забруднення навколишнього природного середовища належить до державного бюджету, замість 100% перерахування до місцевих бюджетів.

Невдосконаленість системи регулювання бюджетів в Україні полягає у відсутності чіткого критерію визначення норм відрахувань та дотацій. Вважаємо за потрібне переглянути порядок зарахування ПДВ, повернувши йому статус регулюючого. Проблему відшкодування вхідного ПДВ можна розв’язати іншим способом, наприклад, проводити відшкодування з єдиного державного бюджету, а заборгованість між бюджетами гасити за взаємними розрахунками.

Якщо в 1996 р. ПДВ надійшло до місцевого бюджету м. Сміла в розмірі 1904 тис.грн., питома вага складала 33,67% в доходах бюджету, при нормі відрахувань в 1996 р. – 78,8% загальнодержавних податків і зборів до місцевого бюджету. При нормі відрахувань хоч би 35% до місцевого бюджету надійшли бюджет кошти в розмірі 852 тис.грн., що дало б можливість профінансувати  потребу міста. Для прикладу можна навести такі дані: для фінансування благоустрою міста в 1997 році було витрачено 979 тис.грн.

    продолжение
--PAGE_BREAK--