ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХФОРМ ВЛАСНОСТІ
1.1 Поняття і види юридичної відповідальності
1.2 Адміністративна відповідальність
1.3 Кримінальна відповідальність
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДКРИТОГОАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
2.1 Техніко-економічнахарактеристика ВАТ «Запоріжсталь»
2.2 Аналізприбутковості
2.3 Аналіздоговірних податкових зобов’язань
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ПОЛІПШЕННЯ ДОГОВІРНИХ ЗАБОВ’ЯЗАНЬ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
За останні роки вУкраїні відбулись і відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесамирозбудови ринкової економіки. За час, що минув від початку радикальногореформування адмістративно-командної економіки, значною мірою трансформувалисяумови функціонування всіх складових ланок економіки, в тому числі й насамперед– сфера фінансових відносин у суспільстві. Це пов’язано з появою значноїкількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності, докорінноюзміною системи ціноутворення, бюджетної системи, а також систем оподаткування,кредитування і розрахунків, певним розвитком ринкової інфраструктури у сферіфінансово-кредитних відносин (створення комерційних банків, фондових бірж,страхових компаній, інвестиційних фондів, інших фінансових інститутів),запровадженням на підприємствах усіх форм власності податкового обліку(паралельно з бухгалтерським обліком). Попри всі труднощі й суперечностіперехідного періоду, міцніє і набуває цілісності та адекватності стосовно новихекономічних реалій правова база фінансово-кредитних відносин у суспільстві.
Ці умовивимагають від суб’єктів підприємництва, фахівців, які працюють на підприємствахі забезпечують їхню фінансову діяльність, а також в установахфінансово-кредитної системи, глибокого опанування науки про фінанси й водночаспідвищення своєї компетентності у нормативних актах, що регулюють практикуфінансових відносин. Саме це і створює підґрунтя для кваліфікованої оцінкифінансового стану підприємства, фінансової ситуації в господарстві країни вцілому, прийняття ефективних управлінських рішень, без чого шанси на успіх уконкурентній ринковій боротьбі значно зменшуються.
Отже, зростанняінтересу до фінансових дисциплін, так само як і фінансово-правових, –об’єктивне явище; тому вивчення їх буде необхідним у всіх ланках системи освітиі перепідготовки кадрів.
Існування саме юридичної відповідальності забезпечує більш-меншнормальний стан суспільного життя та не допускає анархії. Введення на теренахУкраїни більш жорстких санкцій, на мою думку не допомогло б подолати кризу якасклалася в нашому суспільстві.
Актуальність даної теми полягає втому, що право і його дія в суспільстві — досить складна система взаємодіючихрізноманітних юридичних явищ, або елементів механізму правового регулювання. Ценорми права, закони і інші нормативно-правові акти, реалізація і застосуванняправа, юридична відповідальність тощо.
Кожен із цих елементів механізму правового регулювання відіграє своюособливу роль. Але всі юридичні явища взаємодіють між собою і спрямовані доодної загальної мети — забезпеченню дотримання єдиного режиму принципів і нормправа всіма громадянами, організаціями, органами держави і посадовими особами.Саме на сторожі цього і стоїть законність.
РОЗДІЛ1.
ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ
1.1 Поняття і види юридичноївідповідальності
Юридична відповідальність — це вид соціальної відповідальності.
Вона характеризується такими ознаками: а) зовнішнім характером; б)застосуванням лише за здійснені правопорушення; в) зв'язком з державнимпримусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів; г) визначеністю унормах права.
Основною рисою юридичної відповідальності є її тісний зв'язок з правом ідержавним примусом. Тому її можна розглядати як правовідносини, в яких державамає право застосувати певні заходи примусу до суб'єктів, які скоїлиправопорушення і зобов'язані зазнавати втрат чи обмежень, передбаченихсанкціями норм права.
Соціальне призначення юридичної відповідальності — охорона суспільнихвідносин — реалізується в її правоохоронній і виховній функціях. Правоохороннафункція юридичної відповідальності, в свою чергу, поділяється направовідновлюючу і каральну, а виховна — на функції спеціальної і загальноїпревенцій.
Держава здійснює своє право щодо застосування заходів юридичноївідповідальності у три етапи: а) заборона суспільне небезпечних вчинків іпередбачення відповідних заходів у санкціях правових норм; б) індивідуалізаціясанкцій щодо конкретних правопорушників; в) забезпечення відшкодуванняправопорушниками відповідних втрат.
Юридична відповідальність характеризується невідворотністю, хоча на данийчас даний принцип практично не реалізовується. Перехід законодавця довпровадження фінансових санкцій за деякі види злочинів, на мою думку єнедоцільним. Оскільки саме це дасть можливість уникати кримінальноївідповідальності матеріально-забезпеченим особам, на відміну відмолозабезпечиних осіб., яким залишається тільки відбувати термін увязнення.
Процеси реалізації юридичної відповідальності суворо регламентуютьсязаконом і здійснюються на засадах законності, обгрунтованості, доцільності,невідворотності, справедливості.
Для більш глибокого проникнення в суть юридичної відповідальностінеобхідно з'ясувати її мети і призначення в суспільстві. На необхідністьподібного з'ясування вказував ще Н. Вінер: «До тих пір, доки суспільство невстановить, чого ж воно справді хоче: Спокутування, ізоляції, виховання чизалякування потенційних злочинців, — у нас не буде ні спокути, ні виховання, нізалякування, а тільки плутанина, де один злочин породжує інше ». Мета єідеальне уявлення суб'єктів (особистостей, органів, соціальних груп) прорезультати своїх дій. Саме вони визначають і кошти, і характер дій, спрямованихна її досягнення.
Цілі юридичної відповідальності — конкретний прояв загальних цілей права.Як такі виступають закріплення, регулювання і охорона суспільних відносин. Ціцілі і обумовлюють існування регулятивної та охоронної функцій права.
Оскільки юридична відповідальність «бере участь» у реалізації охоронноїфункції, то і її мету в загальній формі можна визначити як охорону існуючоголаду та громадського порядку. Відповідальність же, застосовувана до конкретногоправопорушника, має (поряд з охороною суспільних відносин) більш вузьку мету — покарання винного. При цьому держава, здійснюючи міру державного примусу,переслідує ще одну мету — попередження скоєння правопорушень надалі.
Крім того, існують і чисто правові цілі юридичної відповідальності, щослужать засобом забезпечення нормального функціонування механізму правовогорегулювання шляхом забезпечення реалізації суб'єктами правовідносинсуб'єктивних прав і юридичних обязайностей, є найважливішою гарантієюзаконності.
Вказані цілі юридичної відповідальності визначають її функції.
Головна серед них — штрафна, каральна функція. Вона виступає як реакціясуспільства в особі держави на шкоду, заподіяну правопорушником. Перш за все цепокарання правопорушника, який є не що інше, як засіб самозахисту суспільствавід порушення умов його існування. Покарання — завжди заподіяння правопорушникудуховних, особистих, матеріальних обтяжень. Воно реалізується шляхом або зміниюридичного статусу порушника через обмеження його прав і свобод, або покладанняна нього додаткових обов'язків. Проте покарання правопорушника не самоціль.Воно є також засобом попередження (превенції) вчинення нових правопорушень.Отже, юридична відповідальність здійснює та превентивну (попереджувальну)функцію.
Реалізуючи покарання, держава впливає на свідомість правопорушника. Цейвплив полягає в «залякуванні», доказі неминучості покарання і тим самим упопередженні нових правопорушень. Причому попереджувальне вплив виявляється нетільки на самого порушника, але і на оточуючих. Це,. Звісно, ні в якій мірі неозначає, що покарання може здійснюватися без врахування тяжкості порушення іпровини порушника, лише для науки іншим. Зайва, нічим не виправдана жорстокістьпокарання не може бути умовою попередження порушення надалі. Досвід показує, щопопереджувальне значення покарання визначається не жорстокістю його, аневідворотністю.
При цьому покарання направлено і на виховання порушника, тобто. юридичнавідповідальність має також виховну функцію. Ефективна боротьба з порушниками,своєчасне й невідворотне покарання винних створюють у громадян уявлення пронепорушність існуючого правопорядку, зміцнюють віру у справедливість і міцьдержавної влади, впевненість в тому, що їх законні права та інтереси будутьнадійно захищені. Це в свою чергу сприяє підвищенню політичної і правовоїкультури, відповідальності та дисципліни громадян, активізації їхньоїполітичної та трудової діяльності, а в кінцевому рахунку — зміцненню законностіі стійкості правопорядку.
У значному числі випадків заходи юридичної відповідальності спрямовані нена формальне покарання винного, а на те, щоб забезпечити порушений інтерессуспільства, що має повноваження суб'єкта, відновити порушені протиправнимповедінкою суспільні відносини. У цьому випадку юридична відповідальністьздійснює правовосстановітельную (компенсаційну) функцію. Найбільш яскраво вонавиявляється у цивільному праві, що припускає такі, наприклад, санкції, яквідшкодування збитків (ст. 15 ГК РФ). Конечцо, відшкодування шкоди можливедалеко не в усіх випадках (не можна воскресити вбитого і т. д.). Однак там, децього можна досягти лише, компенсаційна функція юридичної відповідальності — одна з найважливіших.
Таким чином, юридична відповідальність пов'язана в основному з охоронноюдіяльністю держави, з охоронною функцією права. Але вона виконує і властиву правув цілому організуючу (регулятивну) функцію. Вже сам факт існування іневідворотності покарання забезпечує організуючі початку в діяльностітовариства.
Історично юридична відповідальність виникла як засіб захисту приватноївласності. Зародком останньої стало володіння, а основою права як специфічногорегулятора суспільних відносин класового суспільства — захист публічною владоюволодіння, поступово перетворюється в приватну власність. Важливим завданнямдержави був захист приватного володіння шляхом встановлення заборон тазастосування державного примусу до їх порушників. Аналіз правових актів давнинупоказує, що їх ядром служили інститут власності та його захист, а зобов'язальнеправо виникло і розвивалося у формі юридичних наслідків порушення прав власника.Таким чином, юридична відповідальність є засіб, знаряддя формування і зміцненняприватновласницьких відносин і одночасно — витіснення застарілих, чужихсуспільству суспільних відносин.
Розрізняють наступні види юридичної відповідальності:
§ кримінальну;
§ адміністративну;
§ цивільну;
§ дисциплінарну відповідальності.
Кримінальна відповідальність наступає за скоєння злочинів іпередбачає найбільш жорсткі заходи (втрату фізичної свободи, виправні роботитощо). Вона застосовується тільки в судовому порядку. Юридичним виразомособливої суспільної небезпеки злочинів і застосування за їх скоєннякримінального покарання. У кримінальному законодавстві наведено вичерпнийперелік злочинів.
Хочу також зазначити, що на даний час український законодавець пішов на зменшеннятермінів кримінальної відповідальності, а також частково перейшов дозастосування фінансових санкцій. Дане положення передбачено новим кримінальнимкодексом України
Адміністративна відповідальність накладається за адміністративніправопорушення і передбачає штрафи, втрати спеціальних прав, попередження і т.ін. Застосовується органами державного управління до осіб, які непідпорядковані їм по службі.
Цивільна відповідальність має місце за порушення обов'язків, щозазначені у договорах, інших умовах, а також у випадку заподіяння шкодиздоров'ю чи майну особи (відшкодування майнових втрат, виміна незаконних угод,штрафи та інші заходи). Питання притягнення до цивільної відповідальностівирішується судом, арбітражем чи адміністративними органами держави.
Дисциплінарна відповідальність здійснюється у формі накладенняадміністрацією підприємств і установ, інших організацій дисциплінарних стягненьвнаслідок: а) порушення правил внутрішнього розпорядку; порядку підлеглості; в)у відповідності з дисциплінарними статутами і положеннями. Заходамидисциплінарної відповідальності є: зауваження, попередження, догана,переведення на іншу роботу тощо.
1.2 Адміністративнавідповідальність
Адміністративнавідповідальність виступає одним з видів юридичної відповідальності. Підадміністративною відповідальністю слід розуміти застосування уповноважениморганом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинилаправопорушення, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до чинногозаконодавства кримінальну відповідальність.
Адміністративнійвідповідальності притаманні ознаки, що властиві й юридичній відповідальності.
Основні ознакиадміністративної відповідальності полягають у тому, що вона:
1) є засобомохорони встановленого державою правопорядку;
2) нормативновизначена і полягає в застосуванні (реалізації) санкцій правових норм;
3) є наслідкомвинного антигромадського діяння;
4)супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого нимдіяння;
5) пов'язана зпримусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального абоматеріального характеру), яких він має зазнати;
6) реалізується увідповідних процесуальних формах. Похідні ознаки адміністративноївідповідальності визначаються її юридичною природою.
Адміністративнавідповідальність ґрунтується на ряді принципів, основними з яких є законність,відповідальність лише за вчинення протиправного діяння, відповідальність лишеза наявності вини, невідворотності відповідальності, індивідуалізаціївідповідальності.
Принципзаконності адміністративної відповідальності означає, що ніхто не може бутипідданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше якна підставах і у порядку, встановлених законодавством. Застосуванняуповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративноговпливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності ззаконодавством. Дотримання вимог законності при притягненні до адміністративноївідповідальності забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящихорганів і посадових осіб, прокурорським наглядом та іншими встановленимизаконодавством способами.
Принципвідповідальності лише за вчинення протиправного шкідливого діяння передбачає,що тільки діяння, вчинок людини може тягти застосування заходівадміністративного впливу. Адміністративним правопорушенням визнається тількипротиправне діяння (дія чи бездіяльність) особи, а не склад її думок або навітьвисловлений намір вчинити правопорушення. Крім цього, адміністративнавідповідальність настає не за будь-яке діяння, що завдає шкоди суспільнимвідносинам, а лише за те, яке передбачене в законодавстві як адміністративнийпроступок.
Принципвідповідальності лише за наявності вини означає, що адміністративнійвідповідальності підлягає тільки особа, винна у вчиненні правопорушення, тобтояка умисно або з необережності вчинила протиправне шкідливе діяння.
Невідворотністьадміністративної відповідальності як принцип полягає в тому, що особа, якавчинила адміністративне правопорушення, повинна бути піддана адміністративномустягненню. Із цього принципу можливі деякі винятки. Маються на увазі випадкивідповідальності за адміністративні правопорушення неповнолітніх та осіб, наяких поширюється дія дисциплінарних статутів. До зазначених осіб за більшістьпроступків застосовуються не адміністративні стягнення, а інші заходи впливу.
Cуб'єктамиадміністративної відповідальності виступають як фізичні особи, так і колективніутворення, а за кримінальної відповідальності — тільки фізичні особи.
Особливість адміністративноївідповідальності полягає в тому, що адміністративні стягнення накладаютьсяспеціально уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами чисуддями; кримінальне покарання накладається виключно судами.
Міжадміністративним правопорушенням та особою, яка накладає адміністративнестягнення, відсутні службові стосунки. За цією ознакою адміністративнавідповідальність відрізняється від дисциплінарної, для якої наявність такихвзаємин є необхідною у мовою. На відміну від кримінального покарання, якеавтоматично тягне за собою наявність судимості, застосування адміністративноївідповідальності таких наслідків не передбачає. Адміністративне стягненнязгідно з чинним законодавством діє протягом року з моменту його застосування.
Отже, адміністративнавідповідальність має особливості, що вирізняють її з-поміж інших видіввідповідальності. Причому основна особливість — це те, що необхідною підставоюдля її застосування є наявність адміністративного правопорушення, а заходомвпливу має бути адміністративне стягнення.
1.3 Кримінальна відповідальність
Визначаючикримінальну відповідальність, слід виходити з того, що вона є одним із видівюридичної відповідальності. І хоча остання в правознавстві визначаютьсянеоднаково, але у вузькому спеціально-правовому значенні юридичнавідповідальність трактується як відповідальність ретроспективна, тобто яквідповідна реакція держави за вчинене в минулому правопорушення. З цієї точкизору юридичну відповідальність можна визначити як вид і міру примусового перетерпінняособою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правовогохарактеру, які передбачені законом.
Кримінальнавідповідальність — вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою вкримінальному законі, накладається судом на осіб, які винні у вчиненні злочину,та мають нести зобов'язання особистого, майнового чи організаційного характеру.
Звідси, по-перше,кримінальна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, щовстановлюється державою в кримінальному законі. Отже, тільки Кримінальнийкодекс України встановлює кримінальні покарання, дає вичерпний перелікпокарання, передбачає підстави, порядок, межі їх призначення.
По-друге,кримінальна відповідальність застосовується лише судом і лише до особи, винноїу вчиненні злочину.
По-третє,кримінальна відповідальність — це обов'язки злочинця особистого (позбавленняволі), майнового (конфіскація майна) чи організаційного (позбавлення права матипевну посаду) характеру.
Розрізняють такімети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покаранняправопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи;формування в людини, яка порушила норми права, настанови на правомірнуповедінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушеньз їхнього боку.
Мета юридичноївідповідальності своєю чергою визначає її функції — головні напрямки юридичноговпливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядкуі виховання суб’єктів права, що скоїли чи можуть скоїти правопорушення.
Поняттякримінальної відповідальності повинно відповідати родовим рисам юридичноївідповідальності і разом з тим характеризуватися своїми видовими, відміннимиознаками ними є такі:
1. Кримінальнавідповідальність являє собою реальну соціальну взаємодію спеціальних органівдержави і особи, яка визнана винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особаперетерпеває певні позбавлення.
2. Обов’язковоюознакою кримінальної відповідальності є державне примушування, яке знаходитьсвоє вираження передусім в засудженні злочинця і його діяння обвинувальнимвироком суду, а також в покладенні на винного додаткових позбавлень і обмежень.
3. Вид і мірапозбавлень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад,конфіскація майна або штраф) або іншого характеру (наприклад, позбавлення правазаймати певні посади) визначені тільки в кримінальному законі, передусім всанкції статті КК, яка передбачає відповідальність за вчинені злочини.
4. На відміну,наприклад, від цивільно-правової відповідальності, де іноді можливо добровільнеперетерпіння особою позбавлень майнового характеру, при кримінальноївідповідальності подібне перетерпіння завжди має вимушений характер, оскількивоно пов’язано з діяльністю спеціально уповноважених органів держави.
5. Кримінальнавідповідальність можлива лише за вчинення злочину, який виступає як підставатакої відповідальності.
Кримінальнавідповідальність настає лише за умови, коли у скоєному суспільно небезпечномудіянні є склад конкретного злочину – вбивства, крадіжки, хуліганства тощо.Тобто згідно з кримінальним законом єдиною підставою для притягнення особи докримінальної відповідальності є скоєння ним такого діяння, яке містить у собіознаки конкретного складу злочину.
Склад злочину –це сукупність передбачених кримінальним законом ознак, які визначають суспільнонебезпечне діяння як злочин. Склад злочину створюють чотири елементи: об’єкт,об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона.
Об’єктом злочинує те, на що спрямоване злочинне діяння, чому воно завдає шкоди чи створюєзагрозу спричинення шкоди. Такими об’єктами виступають суспільні відносини, якіохороняються кримінальним законом. Від об’єкта слід відрізняти предмет злочину.Предметом злочину можуть бути конкретні матеріальні речі, цінності, наркотичнізасоби, зброя й інше.
Об’єктивнасторона злочину – це зовнішня сторона злочинної діяльності. Описуючи той чиінший злочин, законодавець частіше вказує на ознаки саме об’єктивної сторони.До них належать: суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), злочиннінаслідки й причинний зв’язок між ними. Ці ознаки є основними, тобтообов’язковими для більшості складів злочину. Відсутність хоч би одного з нихозначає відсутність злочину взагалі. Крім названих, об’єктивна сторона міститьі деякі необов’язкові ознаки: спосіб, обставини, час, місце, знаряддя і засобизлочину. Але якщо закон безпосередньо вказує на які-небудь з них, то цеозначає, що така ознака є також обов’язковою (наприклад, закон не забороняєполювання в певний час і в певних місцях).
Суб’єктом злочинуназивають особу, яка вчинила передбачене законом суспільно небезпечне діяння.Нею може бути тільки фізична особа, тобто людина – громадянин України,іноземець чи особа без громадянства. Юридичні особи, тобто установи,підприємства й організації не визнаються суб’єктами злочину та не можуть нестикримінальної відповідальності. За дії, скоєні від імені юридичних осіб,відповідають конкретні фізичні особи.
Суб’єктом злочинуможе бути лише підсудна особа, тобто така, яка усвідомлює свої дії та керуєними. Непідсудна особа не може бути притягнута до кримінальноївідповідальності.
РОЗДІЛ2.
АНАЛІЗФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
2.1 Техніко-економічнахарактеристика ВАТ «Запоріжсталь»
В даний час ВАТ «Запоріжсталь» займає 4-і місце серед найбільш успішнофункціонуючих підприємств України.
Запорізьке металургійнийкомбінат «Запоріжсталь» створено у 1933 році, є одним з найбільшихметалургійних підприємств України з повним металургійним циклом.
Підприємство стійко працюючепідприємство, що забезпечило в 2008-2009р.р. збільшення виробництва продукції впорівнянні з 2006 р. на 35.2%.
Підприємство немає боргів перед бюджетом, регулярно розплачується з постачальниками сировини,палива й енергії.
Співробітничаючи більш ніж з п'ятьма тисячами споживачів, підприємствозарекомендувало себе надійним партнером, що забезпечує своєчасні постачання подоговорах і висока якість продукції.
Найбільшеметалургійне підприємство України з повним металургійним циклом.
Форма власності: Відкрите акціонернетовариство.
Відповідно доСтатуту ВАТ «Запоріжсталь», керування Суспільством здійснюють:
— вищийорган Суспільства – загальні збори акціонерів;
— наглядацькарада;
— правлінняСуспільства;
— ревізійнакомісія.
Функції кожної з цих структур відповідають чинному законодавствуУкраїни.
Виробничаплощадка комбінату знаходиться на левом березі р.Дніпро в промисловій зоніміста Запоріжжя.
Займана площа –580.6 гектарів, з них під будинками і спорудженнями – 133 га.
Автомобільнідороги — Через Південне і Північне шосе комбінат зв'язаний з містом і має вихіду розвиту мережу автомобільних доріг України.
Залізничнийтранспорт — Під'їзні залізничні колії прилягають до станції Запоріжж-ЛівеПридніпровської залізниці. Станція «Східна» є вхідною промисловою вантажною станцією.
Водяний транспорт– На відстані 4 км від комбінату розташований річковий порт, що приймає суднатипу «ріка — море», що по Дніпру мають вихід до Чорноморських і Дунайськихпортів.
Вигідністьгеографічного розташування обумовлена:
— близькістюосновних джерел сировини (Кривої Ріг, Донбас, Полтавський ГОК, Комсомольськерудоуправління);
— джереленергопостачання (Дніпрогес, Запорізька ТЕС і АЕС);
— водопостачання(р. Дніпро);
Комбінатрозташований у регіоні з гарними кліматичними умовами, розвитий науковою базоюі наявністю трудових ресурсів.
Чисельністьпрацюючих близько 17 тис. чоловік. Кадри кваліфіковані і навчені.
До дійсного часуна комбінаті функціонують наступні основні виробництва:
— агломераційнафабрика в складі шести агломераційних машин виробничою потужністю 4.2 млн. тоннагломерату в рік;
— доменнийцех у складі п'яти доменних печей і чотирьох разливочних машин виробничоюпотужністю 2.3 млн. тонн чавуна в рік;
— сталеплавильнийцех у складі дев'яти мартенівських печей виробничою потужністю 3.3 млн. тоннстали в рік;
— прокатневиробництво в складі дев'яти прокатних станів і трьох профилегибочних агрегатіввиробничою потужністю 3 млн. тонн листового прокату в рік і 600 тис. тоннхолодногнутих профілів;
— веськомплекс енергетичних (вода, газ, пара, кисень) і ремонтних (лиття, механічнаобробка й ін.) цехів, залізничний і автомобільний транспорт;
— лабораторії,обчислювальний центр, інженерний корпус.
Основною продукцією комбінату є аркушевий прокат –горячекатаний і холоднокатаний, товщиною 0.5-6.0 мм з углеродистих, низьколегованих, легованих і нержавіючих марок сталей, використовуваний вавтомобільній промисловості, машинобудуванні, електронній, хімічній і іншійгалузях.
Крім цьогопостійним попитом в Україні і за рубежем користається наступна продукціякомбінату:
— чавунчушковий ливарний і передільний;
— слябитоварні з углеродистой, низьколегованої і нержавіючої сталі;
— шліфованіі поліровані пластини з нержавіючої сталі;
— холодногнутиепрофілі;
— жерстьгарячого лудіння;
— тонколистовасталь з полімерним покриттям (металлопласт);
— стрічкасталева;
— изложнициі піддони;
— гранульованийдоменний шлак і щебінь.
Для характеристики фінансовогоположення комбінату приведемо згрупований аналітичний баланс за 2009 р. іпоказники платоспроможності підприємства.
Фінансовіпоказники роботи комбінату в 2009 році значно покращилися за рахунок збільшенняобсягу продукції, що випускається.
Обсяг продажівкомбінату за 2009 р. збільшився на 35.2%, балансовий прибуток – 9,8 млн. грн..
При цьому необхідно відзначити, що вкомбінату є резерви для подальшого поліпшення свого фінансового стану зарахунок поліпшення якості продукції.
Показники платоспроможностіпідприємства характеризуються системою коефіцієнтів, обчислених на підставівищенаведеного аналітичного балансу, а саме:
В даний час не існує стійкихтенденцій у світовій чорній металургії, що могли б істотно змінити зазначенучастку продукції комбінату. Можна прогнозувати, що в найближчі роки воназалишиться незмінною на рівні 0.5%.
Варто звернути увагу на те, що якістьметалопродукції ВАТ «Запоріжсталь» не є аналогічним тому, що виробляється вкраїнах ЄС, зокрема, по параметрах прокатки, якості поверхні, упакуванню й ін.
Основні показники проекту:
— обсягвиробництва продукції – 300 тис.т у рік холоднокатаного листа товщиною 0.4 – 2.0 мм, шириною 850 – 1550 мм;
— Прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства (після сплати податку в бюджет).
— Термінреалізації проекту – 28 – 30 місяців з моменту підписання контракту;
— Стрококупності – 2 роки.
Забезпеченняресурсами: Ліцензії, технології, сировина, енергозабезпечення, персонал,зв'язок – 100%;
Виробничі площі –98%.
Стадіяготовності: Стадія розробки документації.
Джерела одержання і погашеннязасобів:
Джерело фінансування – кредитіноземних партнерів.
Джерело погашення кредиту – засобувід реалізації металлопродукции комбінату.
Погашення кредиту передбачаєтьсяпротягом 5 років після завершення реконструкції.
Гарантії погашення кредиту: заставамайна, передача акцій.
2.2 Аналізприбутковості
Кінцевийрезультат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарськоїдіяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницюресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку — рентабельність — єосновними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризуютьінтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чомузалежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів танаскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат.Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасникагосподарської діяльності.
Водночас,абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності господарськоїдіяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання,отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, якізабезпечують підприємницьку діяльність.
Рентабельність— це відносний показник, тобто рівень прибутковості щовимірюється у відсотках.
Р= П: В (А, К) х 100 (2.1)
де Р — рентабельність, %;
П — прибуток;
В (А, К) — витрати (активи, ресурси,капітал).
Показникрентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство припонесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.
Прибутокпідприємства для розрахунку показників ефективності його господарськоїдіяльності може визначатися за величиною:
а)чистого прибутку — прибуток, що залишається підприємству для самостійноговикористання його власниками (Ф. 2 ряд. 220 або225).
б)створеного прибутку — прибуток без урахування витратна виплату податків та процентівза кредит [Ф. 2 (ряд.170 або 175) + ряд. 200 — ряд. 205 + ряд. 140];
в) прибуткуза наслідками господарської (звичайноїта надзвичайної) діяльності (Ф. 2 ряд. 170 або 175 + ряд. 200— ряд. 205).
Прианалізі ефективності господарської діяльності за показникамифінансової звітності ставлять такі основні завдання: вивчити обсяг і структуруабсолютної величини чистого прибутку підприємства; визначити показникивідносної прибутковості або рентабельності, котрі можна поділити на дві групи:показники прибутковості вкладених коштів (ресурсів) у підприємницьку діяльність(активи підприємства) та прибутковості понесених підприємством витрат в процесігосподарювання. Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінитиефективність господарської діяльності підприємства.
Абсолютнийпоказник, який найповніше характеризує ефективність роботи підприємства для власника,— це сума чистого прибутку (прибуток-нетто), якийвизначається як різниця між фінансовим результатом від звичайної танадзвичайної діяльності та податком на прибуток, який зменшує створенийприбуток.
Проте,прибуток підприємства хоч і є результатом господарювання, сам по собі нехарактеризує міру ефективності роботи та ступінь використання майна. Тому, длябільш повної оцінки роботи підприємства, застосовують відносні показникиприбутковості — рентабельність.
Показникиприбутковості господарської діяльності можна визначати на підставі данихприбутку-брутто. У цьому випадку вони будуть характеризувати ефективністьгосподарювання прибутком, який залишається власнику, враховуючи діючу системуоподаткування в тій частині, джерелом покриття якої є прибуток.
Дляоцінки ефективності господарської діяльності підприємства, насамперед,розраховують співвідношення за показниками чистий дохід, собівартістьреалізованої продукції та валовий прибуток.
Коефіцієнтиспіввідношень між валовим прибутком і собівартістю реалізованої продукції тачистим доходом характеризують відповідно валову рентабельність виробничихвитрат та чистого доходу (виручки).
Основнимпоказником, який характеризує валовий прибуток, є валова рентабельність. Цей показник визначає рівень, на якийпідприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниженняадміністративних витрат і витрат на збут. Якщо, наприклад, валоварентабельність складає 50 %, томожна зробити висновок., що ціна реалізації в два рази більша, ніж виробничасобівартість. В процесі аналізу слід розраховувати валовийприбуток на одиницю реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг) в асортименті її продажу.
Прибутковістьгосподарської діяльності характеризується загальним показником рентабельності,який визначається як відношення прибутку-брутто або чистого прибутку до всіхвитрат, що брали участь у створенні нього прибутку. Цей показник свідчить, яка сума прибутку створюється напідприємстві в розрахунку на одну гривню витрат,здійснених для одержання прибутку.
Рентабельність витрат основної діяльності визначається як відношенняприбутку, одержаного від продажу об’єктів підприємницької діяльності довиробничої собівартості, а також адміністративних витрат та витрат на збут. Цейпоказник розкриває взаємозв’язок чистого доходу, прибутку та собівартостіпроданої продукції і показує розмір прибутку, одержаного підприємством врозрахунку на одну гривню витрат, вкладених у формування собівартості.
Рентабельністьіншої операційної діяльності та операційної діяльності в цілому, атакож звичайної діяльності характеризується розміром прибутку, що одержуєпідприємство на 1 грн.здійснених витрат в процесі відповідної діяльності.
Чистарентабельність виручки показує, скільки. прибутку надходить підприємству вкожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Цей показник, як правило,характеризує прибутковість торгівельної діяльності, в той же час його доцільно використовувати і при аналізі виробничих підприємств. Йогозростання може бути наслідкомоднієї з двох причин. По-перше, це може свідчити про зменшення витрат на виробництво і продажабо цін придбання ресурсів. По-друге,це може бутирезультатом зростання цін на продані товари, продукцію, роботи,послуги. Окремо розраховуєтьсярентабельність виручки від певних видів діяльності.
Допоказників прибутковості підприємства, відноситься рентабельність активів, яка характеризує величину одержаного прибуткув розрахунку на одну гривнюактивів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. Прибутковість всіхактивів можна розглядати як показник ефективності управління підприємством.
Дляхарактеристики прибутковості активів підприємства в цілому і частки, що належить власникам зврахуванням рівня оподаткування підприємницької діяльності показникрентабельності активів можна визначити на підставіприбутку-брутто і прибутку-нетто, тобто з тієї частини прибутку, яка залишається на підприємстві після всіх відрахувань до бюджету.
Крім того, рентабельність господарської діяльностіпідприємства можливо розрахувати за показниками створеного прибутку,тобто з урахуванням його величини до сплаченихпроцентів за кредит.
Загальнаекономічна рентабельністьхарактеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які приймали участь у формуванні фінансовою результату.
Підприємствоможе мати корпоративні права — право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) іншої юридичної особи, включаючи права на управління,отримання відповідноїчастки прибутку такоїюридичної особи, а також часткуактивів у разі її ліквідації По корпоративних правах підприємствоповинно одержувати дивіденди — платіж який проводиться юридичноюособою на користь власника корпоративнихправ у зв’язку із розподілом частиниприбутку. Рентабельність корпоративних прав показуєефективність і доцільність вкладення активів підприємствав господарськудіяльність інших суб'єктів господарювання.
Кожнепідприємство здійснює свою діяльність при участіпозиченого капіталу. Ефект відзалучення в господарську діяльність позиченого капіталу виникає в тих випадках, коли рентабельністьактивів підприємства вище кредитного процента(фінансових витрат по обслуговуванню зобов’язань).
Розрахунокпоказників рентабельності наведено у Додатку В.
Такимчином, при певних умовах підприємству вигідно використовувати позичені активи,оскільки при цьому підвищується рентабельність власного капіталу, а власники,тимчасово використовуючи позичені кошти, можуть швидше реалізовувати свої цілі.
Длятого; щоб виключити ризик при використанні позичених активів, необхідно зробитипрогноз щодо рентабельності активів підприємства та можливих фінансових витратна обслуговування зобов'язань.
2.3 Аналіздоговірних податкових зобов’язань
Сьогодні,«Запоріжсталь» — індустріальний гігант, продукція якого добре відома більш ніжу 100 країнах світу.
Міжнародневизнання і повагу, якою користується «Запоріжсталь» в діловому світі,підтверджена численними міжнародними і національними призами та нагородами законкурентну і якісну продукцію, а також інтеграцію в світову економіку.
Особлива увагаприділяється якості продукції, що випускається. Для чого здійснюється контрольнад дотриманням встановлених технологій на всіх стадіях виробництва, а так самонад якістю сировини, що надходить, матеріалів і продукції, що відвантажується.
3 вересня 2008введена в дію Інтегрована Система Менеджменту якості, екології та охоронипраці, що відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001:2000, ISO14001:2006, OHSAS 18001:2007. ІСМ створювалася на основі функціонує накомбінаті з 1 травня 2003 системи управління якістю згідно міжнароднихстандартів серії ISO 9000. «Благополуччя і процвітання підприємства — черезякість продукції без шкоди здоров'ю персоналу та навколишнього середовища» — уцьому короткому девізі виражений головний сенс її функціонування.
Розробленопрограму технічного переозброєння до 2010 р. Передбачені заходи спрямовані напідвищення якості та конкурентоспроможності продукції, оновлення основнихфондів, впровадження новітніх технологій, розширення сортаменту, захистнавколишнього середовища та економію матеріально-сировинних і енергетичнихресурсів.
ВАТ«Запоріжсталь» пов'язують міцні ділові відносини з найбільшими на Україніпідприємствами трубної промисловості, сільськогосподарського та транспортногомашинобудування, а також споживачами з більш, ніж 65 країн світу. Найбільшвеликими країнами-споживачами продукції комбінату є Україна, Туреччина, Росія,Сирія, Білорусь, Нігерія, Польща, Ізраїль.
Факториінвестиційної привабливості:1. Фактори виробництва
— технічнийрівень і потужність виробництва;
— близькістьсировинної й енергетичної бази Наддніпрянщин;
— коло діловихвідносин з вітчизняними й іноземними фірмами;
— кваліфікованийперсонал;
— забезпеченістьземельною ділянкою, виробничими площами і відповідною інфраструктурою.2. Ринкові фактори:
— відродженнявітчизняного автомобілебудування і збільшення попиту на внутрішньому ринку;
— вихід наміжнародні ринки збуту;
— використанняпрямих форм оптової реалізації продукції;
— ціноваполітика;
— відсутністьмогутніх конкурентів. 3. Правові фактори:
— технологія,пропонована для інноваційного проекту, захищена патентами України UA 8053А,96083143;
— наявністьстатуту ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. Ордженикидзе»,зареєстрованого розпорядженням Запорізької міської Ради народних депутатів від4 січня 2001р. № 1р.;
— наявністьсвідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».4. Макроекономічні і політичні фактори:
— пріоритетиинновационно-промишленной політики України до 2005 року;
— екологічнастабілізація і спрямованість на економічний розвиток;
— включенняЗапорізької області в першу з чотирьох груп регіонів із пріоритетноюінвестиційною привабливістю;
— ріст виробництвав Україні в 2008 році.5. Фактори господарської і фінансовоїпривабливості:
— збереженнядостатнього рівня платоспроможності ВАТ «Запоріжсталь».
Підводячи підсумок аналізу ринківзбуту продукції ВАТ «Запоріжсталь» і їхніх перспектив, можна зробити наступнівисновки:
— перспективирозвитку комбінату сприятливі, тому що споживання сталевої продукції у світіповинне зрости (за прогнозами до 800 млн. тонн у 2009 році);
— розширившикооперацію з провідними закордонними компаніями, ВАТ «Запоріжсталь» можезакріпити позиції на освоєних ринках, а також на ближнім зарубіжжі привідновленні зв'язків із країнами СНД;
— збільшитиобсяги збуту на внутрішньому ринку України в зв'язку з розвитком вітчизняногомашинобудування, що намітився.
РОЗДІЛ3.
ЗАСОБИПОЛІПШЕННЯ ДОГОВІРНИХ ЗАБОВ’ЯЗЕНЬ
відповідальністьадміністративний кримінальний прибутковість
У 2000 рокахекологи винесли вердикт — в Запоріжжі все небезпечно: і дихати, і є, і пити іжити — місто задихається від шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу 160заводами. Після тривалих розглядів гнівні погляди екологів, політиків і різнихгромадських діячів були звернені у бік одного з найбільших підприємств міста — «Запоріжсталь».
44 порушенняприродоохоронного законодавства було виявлено на «Запоріжсталі» Держекологічноюінспекцією в Запорізькій області за результатами 2009 року
Зниження обсягіввиробництва в металургії та хімпромі, в тому числі на «Запоріжсталі»,«Дніпроспецсталі» та інших гігантах, призвело до часткового очищення повітря віндустріальних регіонах.
За данимирегіонального управління екології, середній обсяг викидів, що випадають наголову кожного жителя Запоріжжя, — 120 кілограмів на рік. І це без урахуваннявихлопів автотранспорту.
У чорному спискуза 2009 рік, у який Міністерство охорони навколишнього середовища внесло 100самих «брудних» підприємств країни, відразу п'ять — запорізькі. З нихчотири — металургійні заводи. Окрім «Запоріжсталі», в сумно відомийсписок потрапили Запорізький алюмінієвий комбінат, Запорізький заводферосплавів і «Дніпроспецсталь».
У Запорізькійобласті в 2008 році було нараховано штрафів за порушення природоохоронногозаконодавства всього на 440 тисяч гривень. Найбільшими були інвестиції«Запоріжсталі» (1,1 мільярда гривень)
За данимиДержекоінспекції, суми нарахованих підприємству штрафів за невиконаннявоздухоочістних заходів тільки у 2006-2008 роках склали більше 2 мільйонівгривень, тобто вдвічі перевищили вже вкладені в реконструкцію кошти. Можездатися, що ця сума незначна. Однак, як повідомляє обласне управління екології,в цілому по Запорізькій області у 2008 році було нараховано штрафів тільки на440 тисяч гривень. З них зібрано 364 тисячі гривень.
Але проблема нетільки в конкретному заводі. Справа в неефективності роботи екологічних служб імісцевої влади. Немає дієвого контролю за впровадженням обіцяних самими жзаводами інновацій, а також за сплатою штрафів. Такими копійками, які вносятьпідприємства, здоров'я мешканцям Запоріжжя не повернути.
Зниження викидівшкідливих речовин в 2009 році в порівнянні з 2008 р. пов'язане з проведеннямремонтів і налагодження газоочисного обладнання, еколого-теплотехнічнихвипробувань і налагодження процесів горіння на паливо-використовуютьобладнання, зі скороченням виробництва по всіх переділах та ін.
Валові викидизабруднюючих речовин в атмосферу знижені в 2009року на 11977 тонн, в тому числіпо пилу на 1603 тонн, з газоподібним домішок на 10374 тонн.
Загальне зниженнявикидів шкідливих речовин в атмосферу — 17,23%. Питомі викиди в атмосферу натонну сталі, що виплавляється в 2009р. склали — 17,6 кг / тонну.
У результатіпроведення ремонтних робіт водоочисного обладнання, скорочення виробництва,вплив на водні об'єкти в 2009 році охарактеризувався зниженням скидівзабруднюючих речовин у зворотних водах, що надходять у водний об'єкт — на 22%.Скидання забруднюючих речовин в у. Дніпро по випусках комбінату в порівнянні з2008 роком зменшено на 4257 тонн і знижений обсяг скидання зворотних вод на6,541 млн.м 3.
Діяльність поповодженню з відходами виробництва в 2009 році характеризувалася зниженнямкількості утворених відходів, що пов'язано зі зниженням виробництва.
Утворено відходів- 3424,8 тис.тонн, в т.ч. металургійних шлаків 1744,9 тис.тонн У зв'язку зі зниженнямвиробництва, обсяг утворення відходів, порівняно з 2008р., знизився на 684 тис.тонни., в т.ч. шлаків на 287 тис.тонн.
Використановідходів на комбінаті: 1394,350 тис.тонн, в т.ч.
Реалізовановідходів: 721,155 тис.т., в т.ч.
Направлено наскладування 1311,317 тис. т., в т.ч. 280,145 тис.т. — В комплекспозамайданчикових шламоудаленія, 815,537 тис.т-на полігон промислових відходів
Питання, чомувесь цей час держава випускав з уваги екологічні проблеми, безпосередньопов'язані з енергозбереженням і модернізацією «Запоріжсталі», зависло вповітрі, а шквал обурення обрушився на акціонерів метпідприємства — власниківMidland Group Едуарда Шифріна й Алекса Шнайдера. Вони довго намагалися довестигромадськості, що не сиділи склавши руки, і за останні 10 років на«Запоріжсталі» викиди в атмосферу знижені на 45%, скиди стічних вод зменшені на35%, повторне використання технічної води підвищено на 86%. За останні п'ятьроків на будівництво природоохоронних об'єктів на комбінаті направлено понад1,297 млрд. грн. Керівництвом прийнято рішення про будівництво принципово новихгазоочисток з високим ступенем очищення на всіх агломашин. Постачання новогообладнання починається в першому півріччі 2010 року. Витрати на сьогоднішнійдень вже досягли 20,037 млн. грн. На «Запоріжсталі» відзначають, що незважаючина складне фінансово-економічне становище, комбінат планує продовжитифінансування природоохоронних об'єктів.
Отже, боротися іззабрудненням можна декількома способами. По-перше, стимулювати підприємствавстановлювати очисні споруди та оновлювати виробництво. Але чомусь підприємстваметалургії мають пільгові тарифи на газ і електроенергію, а братися за реальнізміни вони не поспішають. Приміром, за даними Запорізького обласного управлінняохорони навколишнього середовища, за останні 5-7 років з 25 проектів зреконструкції місцеві підприємства виконали всього шість.
Другий спосіб — накладати штрафи. Але й це може не дати належного ефекту. Запорізьке підрозділДержекоінспекції за минулий рік нарахувало штрафів забруднювачів всього на 440тисяч гривень. Стягнути вдалося всього 364 тисячі. Але навіть зібрані копійкине йдуть на поліпшення міської екології.
Третій спосібборотьби, абсолютно не використовується — судитися із заводами за шкодиздоров'ю.
ВИСНОВОК
Слово «відповідальність»використовується в нашій мові широко. Визначень понять юридичноївідповідальності також велика кількість, але віддав перевагу визначенню, даномув лекції.
Юридичнавідповідальність — це правовідношення, яке держава (в особі її органів) має правоприйняти у вигляді певного покарання (стягнення) до особи, що вчинилаправопорушення, а правопорушник зобов'язаний зазнати позбавлення або обмеження,передбачені санкцією порушеною їм правової норми.
При застосуваннядо особи заходів державного примусу карального характеру (у кримінальному таадміністративному праві), діє презумпція невинності, тобто. припущення,відповідно до якого, навіть при наявності фактів, що свідчать про доведеністьоб'єктивної сторони, особа вважається невинною до тих пір, поки, упередбаченому порядку, не буде доведена і встановлена судом його вина. Цяважлива конституційна гарантія охорони прав особи, що означає, що особа,притягаються до юридичної відповідальності, зовсім не зобов'язаний доводитисвою невинуватість; обов'язок доведення провини на компетентних органах — органах слідства, прокуратури, що здійснюють обвинувачення. І, до тих пір, покине зроблено і вина не визнана судом в обвинувальному вироку, особа вважаєтьсяневинною.
Багатоюристи-практики (судді, слідчі, прокурори, адвокати та ін) займаються складноюі різноманітною діяльністю, пов'язаною з юридичною відповідальністю.
Ця робота маєвідношення до доказу і доведення, що зачіпає, головним чином, об'єктивну ісуб'єктивну сторони правопорушень. І у кримінальній, і по цивільних справахчасто, вихідним і вирішальним, є не тільки факт «поганого результату», але івстановлення:
1) причиноюзв'язку між цим результатом і проведенням цієї особи;
2) вини у виглядіумислу або необережності в настанні такого результату;
Отже, можназробити такий висновок, що наявність юридичної відповідальності необхідно, томущо, за її наявності, рівень правопорушень зростає значно повільніше, ніж, за їївідсутності. Не будь юридичної відповідальності, співтовариств людей, щонаселяють нашу прекрасну планету, було б набагато важче встановити які-небудьрамки цивілізованих відносин між собою, що могло б і не привести досьогоднішнього розуміння ідеалу культурних людських стосунків, і, може бути,Суспільство не досягло б того рівня розвитку взагалі, і не змогло існувати втій якості людського, яке визначається ставленням до законності, здатностікожного не переступати межу розумного. Наявність юридичної відповідальностівпливає на більшу частину суспільства.
Більшістьусвідомлює, що відплата за вчинене правопорушення невідворотно. Саме на такихлюдях тримається правопорядок у суспільстві. Через право-слухняне населенняможливе здійснення позитивного впливу на правопорушників.
Юридичнавідповідальність має на меті захищати та зберігати громадський порядок. Ця метадосягається застосуванням до правопорушника санкцій передбачених нормами права.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91
2. Закон України «Про державний бюджет України на 2004 р.» від20.12.01.
3. Ковалев В.В.Финансовый анализ: методи и процедури. — М.:Финансы и статистика, 2001.
4. Негашев Е.В.Анализ финансов предприятия в условиях рынка. —М: Высш. шк., 1997.
5. Павлова Л.Н. Финанси предприятия. — М.: Финансн: ЮНИТИ, 1998.
6. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. —К.: КНЕУ, 2002.
7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. — 3-тєвид. — К.: КНЕУ, 2000. — 458 с.
8. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна — 4-тевид. — К.: КНЕУ, 2002. — 572 с.
9. Чернов В.А.Финансовая политика организации: Учеб. пособие / Подред. М.И. Бяконова. — М.: ЮНИТИ: Дана, 2003. — 247 с.
10. Шеремет А.Д., Нагашев Е.В. Методика финансовогоанализа. — М.: ИНФРА-М, 2005.