ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФАКТОРИНГУ
1.1 Сутність факторингу
1.2 Переваги застосування факторингу
1.3 Видифакторингу
РОЗДІЛ 2. Здійснення факторингових операцій
2.1 Вимоги дофакторингових операцій
2.2 Схема факторингу
РОЗДІЛ 3. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯФАКТОРИНГУ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Конкуренція на товарних ринках і ринках послуг примушує йтина гнучкіші взаємини між постачальником і покупцем. Зниження цін, поліпшенняякості товарів і послуг, розширення товарної номенклатури, організація безкоштовноїдоставки, бонуси і тому подібне це лише деякі із заходів, до яких вимушенийудаватися постачальник в сучасних умовах в прагненні знайти і утримати покупця.До перерахованого ряду також можна віднести надання постачальником відстроченьплатежу за товар, що продається, і послуги, що надаються.
Факторингє симбіозом фінансових, страхових і інформаційних послуг,направлених на підтримку зростання об'ємів продажу клієнтами товарів, робіт,послуг. Застосування факторингу дуже актуально в наш час. Факторинг єоперацією, орієнтованою на конкуруючий сегмент ринку: якщо на ринку єконкуренти, значить, підприємствам потрібна ця послуга. В першу чергу факторингвигідний виробникові продукції, який шукає ринок збуту і поспішає отриматиоплату за товар з тим, щоб пустити ці засоби в оборот. По-друге, факторинг вигіднийкрупно оптовим торговим компаніям, які, реалізовуючи свій товар, не можутьдовго чекати оплати постачань, оскільки їм необхідно щонайшвидше купити товар увиробника. Сьогодні по факторинговим схемам працює харчова промисловість(особливо кондитерська, ринки закусок, пиво і води), тари і упаковки,друкарська галузь, фармацевтика, підприємства сфери освіти, сільського господарства,лізингові компанії.
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФАКТОРИНГУ
1.1 Сутністьфакторингу
Одним знайперспективніших видів банківських послуг є факторинг – ризикований, алевисокоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна зформ інтеграції банківських операцій, які найбільш пристосовані до сучаснихпроцесів розвитку економіки. Термін «факторинг» походить від англійського — посередник, агент.
Факторинг — комплекс фінансових послуг, що надаються клієнтові в обмін на поступкудебіторської заборгованості. Іншими словами, викупляючи заборгованістьдебіторів клієнта, фактор (факторингова компанія або банк, що надаєфакторингові послуги) надає йому комплекс взаємозв'язаних послуг, зокрема:
— фінансуванняпостачань з відстроченням платежу;
— покриттякредитних і процентних ризиків, ризику ліквідності;
— управління дебіторськоюзаборгованістю;
— інформаційнеобслуговування клієнта.
Факторинг даєможливість покупцеві відстрочити платежі, а постачальникові отримати основнучастину оплати за товар відразу ж після його доставки [6, ст. 32].
Метоюфакторингового обслуговування є своєчасне інкасування боргів для скороченнявтрат, внаслідок затримки платежу, і запобігання появі сумнівних боргів,підвищення ліквідності і зниження фінансового ризику для клієнтів, які нехочуть брати на себе роботу по перевірці платоспроможності своїх контрагентів,по веденню бухгалтерського обліку відносно своїх вимог і зацікавлені, поможливості, в найбільш швидкому отриманні грошей по рахунках.
В основіфакторингу лежить покупка банком (факторською компанією) рахунків-фактурклієнта на умовах негайної оплати частини вартості (70-90%) от фактурованнихпостачань і оплати решти частини (за вирахуванням відсотка за кредит) в строгообумовлені терміни незалежно від надходження виручки від дебіторів. Томуфакторингові операції називають також кредитуванням продаж постачальника абонаданням факторингового кредиту постачальникові.
Отже, факторинг –придбання права на стягнення боргів, на перепродаж товарів і послуг з подальшимотриманням платежів по них. При цьому йдеться, як правило, про короткостроковівимоги. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності, приякій фірма-посередник (факторингова компанія) за певну платню одержує відпідприємства право стягувати і зараховувати на його рахунок тих, що належатьйому від покупців суми грошей (право інкасувати дебіторську заборгованість).Одночасно з цим посередник кредитує оборотний капітал клієнта і приймає на себейого кредитний і валютний ризики.
1.2 Переваги застосуванняфакторингу
Факторингові операції виникли на основі комерційного кредиту,який надається продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за проданітовари. Факторинг є порівняно новою ефективною системою поліпшення ліквідностіі зменшення фінансового ризику при організації платежів. Комерційні банки,розвиваючи ці операції, доповнюють їх елементами бухгалтерського,інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового і іншогообслуговування клієнтів. Це дозволяє розширювати круг клієнтів банку,підсилювати зв'язок з ними, збільшувати прибуток банку за рахунок розширенняоперацій.
Якщо компанія – виробник або оптовий продавець, працює на ринкуз високим рівнем конкуренції – бажає розвивати і збільшувати частку ринку й прибуток,зацікавлена в страхуванні своїх кредитних, операційних, інфляційних, валютнихризиків, але внутрішні ресурси не можуть на 100% забезпечити щораз більшіпотреби, коли вона має велику кількість покупців в Україні та за її межами, то факторинг стане актуальним бізнесом і дасть змогу:
ü значно збільшити обсяги продажу (в середньомуупродовж півроку-року в 2—3 рази);
ü вчасно поповнювати обігові кошти:отримання коштів відразу після доставки;
ü одержувати беззаставне йвідновлювальне фінансування;
ü пришвидшити обіговість коштів;
ü ліквідувати касові розриви;
ü поліпшити структуру балансу;
ü залучити нових покупців;
ü віднести на собівартість витрати на сплатукомісійної винагороди за факторингом [4, ст. 67].
1.3 Види факторингу
Існує декілька класифікацій ділення факторингу на види. Основне ділення — регресний і безрегрессний факторинг.
— регресний факторинг. Фактор набуває у клієнта права на всі суми, щовинен боржник, проте у разі неможливості стягнення з боржника сум в повномуоб'ємі клієнт, що переуступає такий «недоброякісний» борг, зобов'язанийвідшкодувати фактору бракуючі грошові кошти. Якщо ж з боржника отриманийнадлишок в порівнянні з тією, що належить фактору сумою, то надлишокповертається клієнтові.
— безрегрессний факторинг — фактор набуває уклієнта права на всі суми, що винен боржник. При неможливості стягнення з боржникасум в повному об'ємі фінансовий агент потерпить збитки. По суті, це означаєповний перехід права власності на право вимоги клієнта до боржника.
Залежно від країни знаходження учасників факторингової операції факторингділиться на:
— факторинг внутрішній
— факторинг міжнародний
Факторинг називається внутрішнім (domestic factoring), якщо сторони за договоромкупівлі-продажу знаходяться в межах однієї країни. В операціях внутрішньогофакторингу зазвичай беруть участь три сторони: постачальник, покупець і фактор.
Якщо ж постачальник і покупець є резидентами різних держав, то мова йдепро міжнародний факторинг (international factoring).
Факторинг буває відкритим (з повідомленням дебітора про поступку) ізакритим (без повідомлення).
Також він буває реальним (грошова вимога існує на момент підписаннядоговору) і консесуальним (грошова вимога виникне вмайбутньому).
За участю одного фактора в операції факторинг називається прямим, занаявності двох факторів — взаємним.
Існує ще слідуюча класифікація факторингу: з умовою про кредитування постачальникау формі попередньої оплати (до 80% боргових вимог), або оплати вимог до певноїдати. Основною перевагою попередньої оплати є те, що її розміром є фіксованийвідсоток від суми боргових вимог. Таким образом, постачальник автоматичноотримує більше коштів при збільшенні обсягів своїх продаж. За відсутністюпопередньої оплати сума перезданих боргових вимог (за мінусом витрат)перераховується постачальникові на певну дату або після закінчення певноготерміну [2, ст. 12].
РОЗДІЛ 2.Здійснення факторингових операцій
2.1 Вимоги дофакторингових операцій
Факторингові операції не проводяться по борговим зобов’язанням фізичнихосіб, філіалів та відділень підприємств. У цьому випадку банку важко оцінитикредитний ризик або невигідно брати на себе підвищений обсяг робіт, а такождодатковий ризик, який виникає при переуступці таких вимог, оплата, яких можебути не виконана в строк з причин невиконання постачальником своїх договірнихзобов’язань.
Крім цього, постачальник має виробляти товари чи надавати послуги високоїякості, мати перспективи швидкого розширення виробництва та збільшення прибуткута тимчасові причини недостатності грошових коштів – через несвоєчасне погашеннядебіторами чи недостатній рівень прибутку.
Відповідно до конвенції про міжнародний факторинг, операція вважаєтьсяфакторингом в тому випадку, якщо вона задовольняє яку-небудь з наступнихчотирьох ознак:
1. Наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог.
2. Ведення бухгалтерського обліку постачальника.
3. Інкасування його заборгованості.
4. Страхування постачальника від кредитного ризику [10].
2.2 Схема факторингу
Схема факторингу виглядає досить просто (рис. 1). Постачальник відвантажуєпродукцію покупцеві на умовах відстрочення платежу. Накладні передаються уфакторингову компанію. Вона у свою чергу платить компанії по накладним завідвантажений товар від 50% до 90% боргу покупця (розмір цієї суми залежить відвеличини операції, тривалості відстрочення оплати, ризиків, пов'язаних зроботою клієнта, і кількості відвантажуваного товару). Пізніше покупецьпереводить на рахунок факторингової компанії гроші у розмірі вартості товарів,поставлених компанією на умовах відстрочення платежу. Після цього факторинговакомпанія переводить залишок суми постачальникові [4, ст. 72].
/>
Рис. 1. Схема роботи факторингу
Розглянемо схему взаємодії постачальника, покупця і факторингової компаніїна числовому прикладі. Постачальник переуступає факторинговій компанії грошовівимоги до своїх клієнтів на суму 1000 грн. Згідно з угодою, факторинговакомпанія після надання документів, підтверджуючих виконання зобов'язаньпостачальника перед покупцями (постачання товарів або надання послуг),перечислює постачальникові перший платіж, наприклад, у розмірі 80% від сумиперезданих грошових вимог, мінус комісія, наприклад, у розмірі 3%. Таким чином,постачальник отримує 770 грн (1000*0,8-1000*0,03). Суму (200 грн), щозалишилася, факторингова компанія перераховує на рахунок постачальника післяотримання грошей від покупців.
Комісія, яку стягує факторингова компанія, зазвичай включає:
1) відсоток від обороту постачальника;
2) фіксований збір за обробку документів по кожній доставці;
3) відсоток за користування грошовими ресурсами (повністю відноситься насобівартість продукції);
4) крім цього факторингова компанія може стягувати і інші платежі,наприклад, за кожен день прострочення платежу покупцями.
РОЗДІЛ 3. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ФАКТОРИНГУ
Застосування факторингового обслуговування найефективніше для малих ісередніх підприємств, що мають перспективи збільшення об'ємів виробництва і щостикаються з проблемою тимчасового браку грошових коштів через невчаснепогашення боргів дебіторами і труднощі, пов'язані з виробничим процесом.
Постачальник повинен виробляти товари або надавати послуги високої якості,мати перспективи швидкого розширення виробництва і збільшення прибутків, і сутотимчасові причини браку грошових коштів.
Факторинговомуобслуговуванню не підлягають:
— підприємства звеликою кількістю дебіторів, заборгованість кожного з яких виражається невеликоюсумою;
— підприємства,що займаються виробництвом нестандартної або вузькоспеціалізованої продукції;
— будівельні абоінші фірми, що працюють з субпідрядниками;
— підприємства,що реалізовують свою продукцію на умовах післяпродажного обслуговування, практикуютькомпенсаційні операції;
— підприємства,що уклали зі своїми клієнтами довгострокові контракти, які пред’являють рахункипісля закінчення певних етапів робіт або до здійснення доставки (авансові платежі)[6, ст. 48].
Факторинговіоперації також не проводяться по боргових зобов'язаннях фізичних осіб, філійабо відділень підприємств.
ВИСНОВОК
Факторинг — цекомплекс банківських послуг, що припускає придбання банком прав грошових вимогна виручку за товари, поставлені клієнтом на умовах товарного кредиту.
Факторинг міститьнаступні етапи:
1. Відвантаженнятоварів покупцеві з відстроченням платежу.
2. Передача продавцембанку документів, підтверджуючих відвантаження товарів.
3. Виплата банкомавансу продавцеві (до 90% від суми постачання).
4. Здійснення покупцемрозрахунків з банком.
5. Перевод банкомпродавцеві залишку засобів від суми постачання.
Основні перевагидля кожного суб'єкта факторингових відносин:
1. Постачальник,який здійснив відвантаження продукції споживачеві, може відразу отримати відфактора плату за відвантажений товар, не чекаючи терміну розрахунку з покупцем,що запобігає тривалим касовим розривам, дозволяє збільшити обсяги продаж іконкурентоспроможність, надаючи покупцям пільгові умови оплати товару піднадійну гарантію. Застосування факторингу дозволяє отримати кредит 80-90 % відвартості товару, що доставляється;
2. Покупецьотримує товарний кредит (продавець поставляє товар з відстроченням платежу підгарантії в середньому до 3-х місяців); збільшує обсяг закупівель; зводить домінімуму ризик отримання неякісного товару і прискорює оборотність засобів;
3. Банки та іншікредитні організації і спеціалізовані організації, що викупляють грошові вимоги(фінансові агенти), розширюють за допомогою факторингу круг послуг, що надаються,отримують додатковий прибуток. Так фінансовий агент отримує не тільки прибутокпо кредиту, комісійну винагороду за дострокове фінансування, але і комісію занадання інших фінансових послуг в рамках факторингового обслуговування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. БударінаН.А. Міжнародні фінанси. Навч. посібник. – Донецьк, 2002. – 232 с.
2. ВнуковаН. Основи факторингу: Навч. посіб. — К., 1998. — 252 с.
3. МакогонЮ.В. Зовнішньоекономічна діяльність: організація, управління, прогнозування:Підручник. – Донецьк: Альфа-прес, 2004. – 344 с.
4. ПетрашкоЛ. П. Валютні операції: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 204 с.
5. ШелестТ.С. Міжнародні фінанси: Підручник/За заг. Редакцією А.А. Мазаракі. – К.: Київнац. торг.-екон. Ун-т, 2000. – 244 с.
6. Лизинговые,факторинговые, форфейтинговые операции банков. – М.: 2003р. – 130 с.
7. Міжнароднівалютно-фінансові відносини/ Під ред… Філіпченко. – К.: Либідь, 1997р.
8. Міжнародні організації:Навчальний посібник/ За редакцією Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. – Київ: ЦУЛ,2003. – 288 с.
9. МихайлівЗ.В., Галатян З.П., Горбань Н.І. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини тавалютні операції: навч. посібник. – Львів: Видавництво Національногоуніверситету «Львівська політехніка», 2004 р. – 244 с.
10. Конвенция УНИДРУАо международном факторинге, 1988 г.
11. www.factoring.ru
12. www.factoring.com.ua