Фінансова криза підприємства та її діагностика

КУРСОВА РОБОТА
«Фінансова кризапідприємства та її діагностика»

Вступ
Становлення ринкової економіки в Україніпоставила перед суспільством ряд нових проблем, найважливішою з яких єантикризове управління. Це пояснюється тим, що одним з факторів сучасноїукраїнської економіки є неплатоспроможність більшості підприємств. Актуальністьцієї теми полягає в тому, що за неформальними критеріями, в сучасних умовах двітретини вітчизняних підприємств перебувають у стані кризи і є потенційнимибанкрутами. Висока собівартість продукції вітчизняного виробництва та істотнезменшення попиту на неї стали головними причинами фінансової кризи переважноїбільшості українських підприємств.
В умовах ринкової економіки суб'єктигосподарювання повинні постійно адаптуватися до змін попиту: розширюватиасортимент, поліпшувати якість, знижувати собівартість та ціни, оптимізуватиструктуру витрат, тобто випускати конкурентоспроможну продукцію. Але черезнедосконале законодавство, відсутність належного теоретико-методичногозабезпечення санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту, бракдержавної фінансової підтримки виробничих структур та з інших об'єктивних ісуб'єктивних причин багато з потенційно життєздатних підприємств, у тому числітаких, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України,стають потенційними банкрутами.
Об’єктом дослідження курсової роботи є вся сукупністьфакторів і відносин які призводять до фінансової кризи на підприємстві та дослідженняметодів діагностики кризового стану підприємства.
Предметом дослідження є причини та наслідкивиникнення фінансової кризи, механізм і форми її дії.
Завданням даної роботи є вивчення наукової основивиникнення та функціонування фінансової кризи, вивчення методів діагностикикризового стану підприємства з метою застосування правильних антикризовихзаходів.
Проблемам діагностики кризового станупідприємства методами антикризового управління присвячено багато працьзарубіжних учених – економістів, таких як: Е. Альтман, Т. Таффлер, І.Романе, У. Бівер, російських – Н. Дмітрієв, А. Колосова, Е. Коротковта українських – Л. Лігоненко, Л. Ситник, К. Залигіна, О. Манойленко,частково І. Бланк. Аспекти виходу підприємства з фінансової кризи сталипредметом дослідження таких учених, як: В.Г. Герасимчук, К. Котел, О.В. Ткаченко,В.М. Шаповал.
При написанні роботи використовувалисяпідручники, посібники, монографії та наукові публікації в журналах.
Отже, основною метою курсової роботи є визначенняпоняття та різновидів кризових станів підприємств, а також наявних методівдіагностики кризового стану підприємств в сучасних умов розвитку українськоїекономіки та визначення особливостей даних методик з урахуванням їхньоїефективності залежно від поставлених завдань керівництва.

1.Фінансова криза підприємства та її діагностика
 
1.1Криза на підприємстві: економічний зміст, причини виникнення та систематизаціякризових факторів
криза діагностика фінансовий підприємство
Під фінансовою кризоюрозуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостеййого впливу на фінансові відносини.
На практиці з кризою, якправило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутствапідприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалудля успішного функціонування.
Для вибору найефективніших форм санації,прийняття правильних рішень щодо усунення негативних процесів передовсімнеобхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єктагосподарювання, тому фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьомапараметрами:
- джерела (фактори) виникнення кризи;
- вид кризи;
- стадія розвитку кризи.
Фактори, які можуть спричинити фінансову кризу,поділяються на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства)та внутрішні, або ендогенні (що повністю визначаються умовами діяльності самогопідприємства).
Головними зовнішніми факторами є ринкові,національні та міжнародні. Ринкові фактори включають психографічні,науково-технічні та фактори конкуренції. Національні фактори складаються зекономічних, політичних та демографічних. Міжнародні фактори формуються зурахуванням загальноекономічних, міжнародної конкуренції та стабільностіміжнародної політики.
Таким чином, зовнішні фактори визначають:
1. Зменшення купівельної спроможності, споживчий вибір, навички,традиції, рівень доходності та накопичень населення;
2. Значний рівень інфляції, рівень витрат виробництва, технології,якості, маркетингу;
3. Нестабільність податкового законодавства та непрофесійність вуправлінні;
4. Посилення конкуренції, фінансову, політичну та економічнунестабільність, нестабільність валютних ринків;
5. Сезонні коливання та кризи окремих галузей;
6. Посилення монополізму на ринку;
7. Міжнародний маркетинг тощо.
Головними внутрішніми факторами є принципи ташляхи діяльності, конкурентоспроможність продукції, можливості залучення тавикористання ресурсів, необхідні маркетингові стратегії, фінансовий таінвестиційний менеджмент.
Таким чином внутрішні фактори визначаються:
1. Неякісним менеджментом, невідповідним рівнем кваліфікаціїкерівного складу та всього працюючого персоналу, традиціями, репутацією,іміджем підприємства;
2. Застарілою організаційно-штатною структурою та структуроюуправління підприємством;
3. Недоліками у виробничій сфері, інноваційній та інвестиційнійдіяльності;
4. Недосконалою концентрацією та диверсифікацією виробництва;
5. Низьким рівнем маркетингу та втратами ринків збуту продукції(збутова та цінова політика), фінансовим дефіцитом;
6. Відсутністю або незадовільною роботою служб контролінгу.
Усі наведені вище основні фактори і принципивиникнення кризового стану тісно взаємозв'язані і створюють складний комплекспричинно-наслідкових зв'язків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство,той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причинифінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вжеперелічених нами.
Типовими наслідками впливу вищенаведених причинта факторів на фінансово-господарський стан підприємства є:
1. Зменшення кількості замовлень і контрактів із збуту продукції;
2. Неритмічного виробництва, неповного завантаження продуктивностіпраці;
3. Втрати оптових та роздрібних покупців готової продукції;
4. Підвищення собівартості та різкого зниження продуктивності праці;
5. Збільшення розміру неліквідних оборотних засобів та наявностінаднормативних запасів;
6. Поганого ціноутворення;
7. Виникнення внутрішніх та зовнішніх конфліктів плинності кадрів;
8. Істотного зменшення обсягів реалізації, а відтак недоотриманнявиручки від реалізації;
9. Низької конкурентоспроможності виробів та підприємства взагалі;
10. Зниження рівня прибутку та рентабельності тощо.
Розрізняють три види кризи:
Стратегічна криза. Виникає, коли напідприємстві зруйновано виробничий потенціал та відсутні довгострокові факториуспіху.
До першопричин цього виду кризи відносять:
1) неправильно визначене місце розташуванняпідприємства;
2) недосконале прогнозування та планування;
3) погану асортиментну та збутову політику;
4) дефіцит організаційної структури;
5) неправильну політику диверсифікації;
6) форс-мажорні обставини та інше.
Криза прибутковості. Виникає, коли перманентнізбитки вихолощують власний капітал і це призводить до незадовільної структурибалансу.
Допершопричин цього виду кризи відносять:
1)несприятливе співвідношення ціни та собівартості;
2) ризик великих проектів;
3) зростання собівартості при стабільних цінах;
4) зменшення оберту від реалізації продукції;
5) заскладованість;
6) неефективна маркетингова політика тощо.
Криза ліквідності. Виникає, колипідприємство неплатоспроможне або існує реальна загроза втрати йогоплатоспроможності.
До першопричин цього виду кризи відносять:
1) незадовільну структуру капіталу;
2) незадовільну роботу з дебіторами;
3) надання незабезпечених товарних кредитів;
4) високий рівень кредиторської заборгованості;
5) форс-мажорні обставини тощо.
Перелічені види кризи мають тісніпричинно-наслідкові зв'язки: стратегічйа криза спричиняє кризу прибутковості,яка у свою чергу призводить до втрати ліквідності. Зумовлене внутрішніми тазовнішніми факторами зменшення обсягів реалізації продукції приводить, з одногобоку, до зниження прибутковості та до збитковості, а з іншого – до зниженнярівня ліквідності та платоспроможності.
Важливою передумовою застосування правильнихантикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Розрізняють тристадії кризи.
Перша стадія складається з певних етапів. Напершому етапі підприємство не має на конкретний момент вільних коштів, абипогасити заборгованість. На другому етапі власний капітал підприємства непокриває заборгованості.
Друга стадія відкриває можливість для визначенняшляхів усунення неплатоспроможності підприємства.
На третя стадія – керівництво підприємства тайого кредитори приходять до якоїсь угоди, яка вирішує долю підприємства.
Проте,Л.О. Кукурудза запропонував більш чітку трифазну ідентифікацію кризовогостану підприємств [17]:
а)прихована криза – фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуваннюпідприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління).Характерними ознаками є зменшення ефективності діяльності підприємства, якевиявляється у прибутковості, обороті капіталу та його ринковій вартості;
б)криза неплатоспроможності – фаза, яка загрожує дальшому існуванню підприємстваі потребує негайного проведення фінансової санації. Характеризуєтьсяперіодичним та тривалим дефіцитом грошових коштів підприємства для виконаннясвоїх зобов’язань та фінансування поточної діяльності. Проявляється у затримцісплати поточних платежів і виникненні економічних санкцій;
в)банкрутство (неплатоспроможність) – кризовий стан, який не сумісний з дальшиміснуванням підприємства і призводить до його ліквідації. Настає тоді, колипідприємство не спроможне задовольнити вимоги кредиторів протягом певного часу(згідно з чинним законодавством – трьох місяців).
Ідентифікація фази, виду, причин фінансової кризиє необхідною передумовою правильної реакції на неї. Таким чином, якщопідприємець ризикує, сподіваючись на комерційний успіх своєї справи (одержанняприбутку), йому необхідно вміти приймати такі управлінські рішення, реалізаціяяких передбачала б антикризову програму розвитку даного виробництва,стабільність підприємства.

1.2Особливості діагностики кризового стану підприємства
В кризових умовах господарюванняу період трансформації вітчизняної економіки надзвичайно важливими дляпідприємства є розробка й впровадження інструментарію антикризовогоменеджменту. При цьому антикризове управління можна визначити як управління, вякому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи в діяльностіпідприємства, аналіз її симптомів, розробка заходів для зниження негативнихнаслідків кризи і використання її факторів для наступного розвитку [1]. Всистемі антикризового менеджменту важливе значення має розробка комплексузаходів щодо аналізу фінансового стану та попередження потенційного банкрутствапідприємства.
Діагностика– визначення стану об'єкту, предмету, явища чи процесу управління за допомогоюреалізації комплексу дослідницьких процедур, виявлення в них слабких ланок та«вузьких місць». Діагностика – це не одноразовий акт, а процес, якийздійснюється в часі і в просторі. Процес діагностики – дослідницький,пошуковий, пізнавальний процес. Найбільш корисним є застосування діагностикидля визначення реального стану процесів управління.
Метадіагностики – встановити діагноз об'єкту дослідження і дати висновок про йогостан на дату завершення цього дослідження і на перспективу. Здійснивши мету напідставі даних діагнозу, можна буде виробити правильну і грамотну економічну(політичну, соціальну) політику, стратегію і тактику.
Задачідіагностики полягають у визначенні заходів, спрямованих на відладку роботи всіхскладових елементів системи, і способів їх реалізації. Не можна здійснюватиуправління на будь-якому господарському і управлінському рівні, не маючичіткого уявлення про його стан.
Діагностикакризи розвитку підприємства є комплексним економічним дослідженням, яке маєвласну логіку та структуру. Таке розуміння певним чином сформувалося на ґрунтіпраць проф. І.О. Бланка [15], який першим запропонував виділяти у складідіагностичного дослідження певні підсистеми (залежно від цілей та методівздійснення діагностики ним запропоновано виділяти систему експрес-діагностикита систему фундаментальної діагностики банкрутства), визначив основні завданнята коло об'єктів дослідження в межах кожної системи. Такий підхід є слушним,оскільки створюються передумови для поєднання результатів, що отримані наокремих етапах роботи, підтвердження або спростування висновків, отриманихшляхом застосування різного методичного забезпечення.
Базуючисьна визначених цілях та завданнях, діагностування кризи розвитку підприємствапередбачає проведення зазначених нижче етапів роботи.
1етап – створення інформаційної бази дослідження. Проведення діагностики кризипотребує використання певної сукупності інформації внутрішнього та зовнішньогохарактеру стосовно результатів та перспектив господарсько-фінансової діяльностіпідприємства, його фінансово-майнового становища.
2етап – діагностика кризового стану та загрози банкрутства
підприємства. Визначення глибини кризового стану підприємства та рівня загрозивиникнення ситуації банкрутства в свою чергу є комплексним діагностичнимдослідженням, яке здійснюється в описаному нижче порядку.
2.1.Виявлення ознак кризи та експрес-діагностика загрози банкрутства підприємства.На цьому етапі роботи на базі публічної звітності підприємства із застосуваннямспеціальних прийомів аналізу виявляються зовнішні ознаки наявності кризи.Дослідження може підтримуватися спеціально розробленими автоматизованимиінтелектуальними системами експрес-діагностики, які дають можливість швидкоідентифікувати стан підприємства, дійти попереднього висновку та виробитинайбільш загальні рекомендації стосовно подальших дій.
Об'єктомдослідження при проведення експрес-аналізу є:
- наявність збитків за результатами господарсько-фінансовоїдіяльності та їх розміри порівняно з власним капіталом;
- наявність кредитів та позик, які не погашені у визначений термін,несплачених відсотків по боргах;
- обсяги та динаміка сумнівної та простроченої дебіторськоїзаборгованості, щодо якої не вчинено дій, передбачених законодавством;
- обсяг та причини виникнення наднормативних запасів матеріальнихоборотних активів;
- наявність кредиторської заборгованості перед бюджетом тапозабюджетними фондами;
- негативна динаміка окремих показників фінансового станупідприємства, платоспроможності та фінансової стійкості (тобто ситуація, заякої фактичне значення та напрям зміни того чи іншого показника не збігаються знормативними чи рекомендованими);
- тривалість операційного циклу та причини його продовження;кількісна оцінка вірогідності банкрутства підприємства, яка отримана експертнимшляхом або в результаті використання спеціальних індексів та моделей.
Нацьому етапі роботи слід також перевірити відсутність ознак фіктивногобанкрутства або доведення до банкрутства, а в разі їх виявлення – ініціюватипорушення відповідної кримінальної справи, визначити період діяльності, якийпотребує додаткового вивчення для визначення можливих шляхів розшуку таповернення майнових цінностей.
Якщорезультати експрес-діагностики засвідчують наявність негативних явищ та проблему діяльності підприємства, викликають сумніви чи занепокоєння, то переходять донаступного етапу роботи, у перебігу якого проводиться поглиблений(фундаментальний) аналіз кризи. Якщо ситуація визнається нормальною,діагностування можна вважати закінченим.
2.2.Фундаментальний (поглиблений) аналіз кризових явищ та загрози банкрутствапідприємства. Метою проведення цього етапу діагностики є підтвердження тапоглиблення висновку стосовно фінансового стану підприємства – об'єктадослідження та загрози його банкрутства. Для проведення цієї роботивикористовується спеціальний інструментарій, зокрема оцінка динамічноїплатоспроможності та грошових потоків підприємства, розробка прогнозів таімовірних сценаріїв розвитку підприємства тощо.
2.3.Визначення основних факторів виникнення та (або) поглиблення кризового станупідприємства. Визначення переліку кризових факторів та оцінка впливу кожного зних на виникнення та поглиблення кризи може бути проведена експертним шляхом(на основі побудови логічних ланцюгів впливу окремих економічних явищ) або набазі імітаційного моделювання (для кількісної оцінки).
Результатомцього етапу роботи має стати перелік найбільш негативних та позитивних факторівзовнішнього та внутрішнього характеру, сформований за ступенем впливу(рейтинг). Переважання зовнішніх кризових факторів, які неможливо локалізуватина рівні та силами підприємства, підвищує загрозу поглиблення кризи таймовірність виникнення ситуації банкрутства.
Розробкарейтингу негативних факторів (вплив яких прискорює та загострює кризу) даєзмогу визначити основні проблеми (за ступенем значущості), розв'язання якихсприятиме подоланню кризи, та пріоритетні напрями антикризових зусиль.Виявлений у перебігу дослідження перелік позитивних факторів, які пом'якшуютьтечію кризи та мають тенденцію до посилення прояву, слід розглядати якприховані та не використані можливості підприємства, що сприятимуть його виходуз кризового стану.
Зетап – прогнозування наслідків виникнення ситуації банкруцтва підприємства.Завданнями цього етапу діагностичного дослідження є оцінка вірогідності таможливих наслідків поглиблення кризи до останньої фази (майнованеплатоспроможність, економічна неспроможність), що генерує загрозу банкрутствапідприємства з ініціативи його кредиторів. Прогнозування наслідків виникненняситуації банкрутства та впровадження по відношенню до підприємства ліквідаційноїпроцедури потребує проведення зазначених нижче досліджень.
3.1.Оцінка вартості підприємства та його активів (ліквідаційної маси). Метоюпроведення цієї роботи є кількісна оцінка ринкової та ліквідаційної вартостімайна підприємства та прогнозування ліквідаційної маси, тобто обсягу грошовихкоштів, що можуть бути використані для розрахунків з кредиторами підприємства.Методологічну основу оцінки становлять положення Закону «Об оцінці майна,майнових прав та оціночній діяльності в Україні» [20], Національного стандарту №1«Загальні принципи оцінки майна та майнових прав», затверджений постановоюКабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року, міжнародних стандартівоціночної діяльності. При проведенні оцінки слід враховувати особливості об'єктаоцінювання (збитковість, наявність боргів, терміновість продажу тощо), щообумовлює необхідність пошуку та розробки специфічного практичногоінструментарію.
3.2.Поглиблений аналіз зобов'язань (боргів) підприємства.
Необхідність такого аналізу обумовлена тим, що експертиза зобов'язаньпідприємства та визначення їх реального обсягу (виходячи з оцінки суду щодо їхобгрунтованості та безспірності) є необхідною передумовою для визначеннявартості його чистих активів, а вивчення їх якісних характеристик – причинвиникнення, характеру взаємовідносин із суб'єктом боргу, майновогозабезпечення, терміновості тощо – дає змогу визначити імовірність виникненняситуації банкрутства з ініціативи якогось кредитора.
3.3.Перспективна оцінка фінансових наслідків виникнення ситуації банкрутства.Виникнення ситуації банкрутства не завжди вигідно кредиторам підприємства,оскільки ліквідаційної маси може бути недостатньо для повного розрахунку поусіх зобов'язаннях підприємства. З цією метою пропонується визначити певнікількісні параметри задоволення їхніх економічних інтересів – рівеньзадоволення зобов'язань перед кредиторами та обсяг їхніх втрат внаслідок судовоговирішення проблеми боргів.
Наслідкивиникнення ситуації банкрутства слід оцінювати з огляду на економічні інтересисуб'єкта діагностування.
Уразі проведення внутрішньої діагностики – критерієм є інтереси власниківпідприємства. При від'ємному значенні чистих активів або при їх недостатностівласники підприємства можуть втратити не тільки напрацьований капітал, але йвнески до статутного капіталу підприємства. Кількісні параметри цих наслідківповинні оцінюватись за допомогою спеціально розробленої системи оціночнихпоказників, які мають не тільки діагностичне значення, а й є необхіднимпідґрунтям для вибору антикризових рішень щодо виведення підприємства зі станукризи.
Припроведенні зовнішньої діагностики з ініціативи кредиторів підприємствапрогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства дозволяє встановити часта ступінь задоволення майнових вимог, а отже перевірити доцільність ініціюваннясправи про банкрутство.
Припроведенні діагностики потенційними санаторами підприємства головним завданнямє оцінка ризиків реалізації програми санації, з точки зору вірогідності втратиінвестованих коштів при агресивній позиції кредиторів підприємства.
4етап – дослідження та оцінка потенціалу виживання підприємства. Оцінкаможливостей відновлення нормального перебігу господарсько-фінансової діяльностіпідприємства та забезпечення його подальшого успішного розвитку є одним знайбільш складних та творчих (креативних) завдань діагностики кризи.Зацікавленість у проведенні такого дослідження не потребує додатковоїаргументації і є доцільною як при проведенні внутрішньої, так і зовнішньоїдіагностики. Для кредиторів дозвіл на проведення санації є альтернативоюліквідації підприємства, якщо остання не забезпечує повного виконання борговихзобов'язань (що особливо актуально для кредиторів 4-ої черги погашення). Длясанаторів проведення цього етапу діагностування дозволяє сформувати коректнийвисновок щодо доцільності участі в санації та створити належне інформаційнепідґрунтя для розробки плану санації, оцінити ризики його реалізації.Формування коректного діагностичного висновку стосовно наявності потенціалувиживання базується на проведенні системи спеціальних досліджень за зазначениминижче напрямами.
4.1.Оцінка ресурсних передумов виживання підприємства, під якими розумієтьсясукупність ресурсів, якими володіє підприємство та які можуть забезпечитививедення підприємства зі стану кризи.
Оцінканаявності ресурсних передумов виживання потребує, по-перше, проведеннядетального аналізу усієї сукупності ресурсів підприємства (матеріальних,фінансових, трудових, організаційних, просторових, інформаційних тощо), діючоїорганізації їх формування та використання; по-друге, оцінку їх адекватностісучасним вимогам, та достатності для забезпечення відновлення життєздатностіпідприємства та конкурентоздатності його продукції на відповідному сегментіринку.
4.2.Оцінка можливостей розвитку підприємства та підвищення його конкурентногостатусу. Метою цього етапу є оцінка можливості зростання основних показниківгосподарсько-фінансової діяльності підприємства та генерування позитивнихгрошових потоків в обсягах, достатніх для самофінансування розвиткупідприємства та виконання зовнішніх зобов'язань. Об'єктом дослідження єпотенціал (тобто нереалізовані можливості) підприємства, виходячи з обсягуресурсів, що знаходяться або можуть бути залучені, наявних перспектив розвиткуокремих видів діяльності підприємства (операційної, інвестиційної, фінансової).
4.3.Аналіз стану зовнішнього середовища та його сприятливості для виходупідприємства зі стану кризи. На цьому етапі діагностики об'єктом дослідження єстан зовнішнього середовища підприємства, макро – та мікроекономічноїкон'юнктури. Фактор зовнішнього середовища відіграє суттєву роль у виникненніта розвитку кризових явищ у діяльності окремих суб'єктів господарювання,посилює або послаблює перебіг кризи. Тому невід'ємною складовою діагностики слідвважати аналіз поточного впливу зовнішнього середовища на стан функціонуванняпідприємства в цілому та, зокрема, стан його фінансів і розробку можливихпрогнозів подальшого розвитку ринкової ситуації.
Прогнозуванняможливих змін зовнішнього середовища та ринкової ситуації є необхідноюінформаційною передумовою для формування висновків стосовно напряму розвиткукризи. Якщо очікуються позитивні тенденції, то є надія на локалізацію кризи абосамостійний вихід з неї. Якщо ж прогнозується погіршення стану зовнішньогосередовища та ринкової ситуації, то найбільш вірогідно посилення кризи,прискорення її поглиблення. Це відповідно скорочує час та посилює потребу вприйнятті дійових рішень, спрямованих на подолання кризових явищ.
5етап – узагальнення результатів діагностування кризи розвитку підприємства.Проведення діагностики завершується формуванням загального висновку (звіту), вякому узагальнюються результати проведеної роботи.
Загальний звіт за результатами діагностики має в систематизованому виглядімістити усі отримані результати дослідження, а саме: характер прояву кризовихявищ та їхній вплив на діяльність підприємства; вірогідність виникненняситуації банкрутства та її часові параметри (очікуваний термін); ступінь кризита її масштаби; причини та фактори, що зумовили виникнення кризових явищ тасприятимуть підприємству в подоланні кризи; прогноз стосовно розвиткузовнішнього оточення та ринкової ситуації, характер її впливу на проблеми таможливості підприємства; наявність передумов для виживання та подоланнякризових явищ за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів, можливі негативнінаслідки подальшого розвитку кризових явищ та процесів для економічнихінтересів власників, кредиторів, працівників підприємства.
Викладенадекомпозиція процесу діагностики кризи розвитку підприємства дає можливістьчітко структурувати процес дослідження, виокремити завдання та об'єкти окремихетапів діагностики, надати керівництву підприємства та іншим користувачамдіагностики (власникам, інвесторам, санаторам, кредиторам) об'єктивну і повнуінформацію для прийняття управлінських рішень та обґрунтування програминеобхідних антикризових заходів.
1.3 Методи діагностики фінансового станупідприємства
Відповідно до діючого законодавства про банкрутство підприємствдля діагностики їх неспроможності застосовується обмежене коло показників:коефіцієнти поточної ліквідності, забезпеченості власним оборотним капіталом івідновлення (втрати) платоспроможності. Підставою для визнання структурибалансу незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним є наявність однієї зумов:
- коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має
значення нижче за 2,0;
- коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами на кінецьзвітного періоду має значення нижче за 0,1.
Коефіцієнт поточної ліквідності має розраховуватися за формулою:
/>
Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами визначаєтьсяу такий спосіб:

/>/>
Якщо коефіцієнт поточної ліквідності нижчий за нормативний, ачастка власного оборотного капіталу у формуванні поточних активів менша занорматив, але намітилася тенденція зростання цих показників, то визначаєтьсякоефіцієнт відновлення платоспроможності за період, що дорівнює шести місяцям:
/>
де Кліч1 і Кліч0– фактичне значеннякоефіцієнта ліквідності відповідно наприкінці й на початку звітного періоду;
Клік норм – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності;
т – звітний період, міс.
Якщо Кв.п > 1, то у підприємства є можливість відновити своюплатоспроможність; якщо Кв.п
Якщо фактичні величини Кліч і Кзвк дорівнюють або вищі занормативні значення на кінець періоду, але намітилася тенденція їх зниження,розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності за період, який дорівнює трьоммісяцям:
/>
Якщо Ку.п > 1, то підприємство має реальну можливість зберегтисвою платоспроможність протягом трьох місяців і навпаки.
При незадовільній структурі балансу (Кліч і Кзвк нижчі занормативні), але за наявності реальної можливості відновити своюплатоспроможність у встановлений термін може бути ухвалено рішення провідстрочку визнання підприємства неплатоспроможним протягом шести місяців.
За відсутності підстав визнання структури балансу незадовільною (Клічі Кзвк вищі за нормативні), але при Ку.п
Якщо підприємство визнається неплатоспроможним, а структура йогобалансу – незадовільною, то перш ніж передати експертний висновок доарбітражного суду, запитується додаткова інформація та проводиться поглибленийаналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства з метою вибору одного здвох варіантів рішень:
1) проведення реорганізаційних заходів для відновленняплатоспроможності підприємства;
2) проведення ліквідаційних заходів відповідно до чинного законодавства.
Розглянута система критеріїв діагностики банкрутства підприємствсуб'єктів господарювання є недосконалою й зазнає обґрунтованої критики.
Моделі дискриминантного аналізу. Для оцінки ризику банкрутства йкредитоспроможності підприємств широко використовуються дискримінантні факторнімоделі, розроблені американськими й західноєвропейськими економістами.
Для діагностики можливості банкрутства часто використають
Z-рахунок Е. Альтмана, отриманий ним у США у 1968 р.:

/>
Отримане значення Z-рахунку інтерпретують у такий спосіб:Значення Z-рахунку менше 1,8 від 1,81 до 2,7 від 2,8 до 2,97 більше за 3,0 Ймовірність банкрутства дуже висока висока низька дуже низька
У 1983 р. Альтман одержав модифікований варіант своєї моделідля компаній, акції яких не котирувалися на біржі:
/>
У цьому рахунку банкрутство досить імовірно, якщо Z
/>
Тут критичне значення становило 0,037.
У1997 р. Таффлер одержав таку формулу:
/>

Якщо величина Z-рахунку більше 0,3, то у підприємства непоганідовгострокові перспективи; якщо менше 0,2, банкрутство досить імовірно.
Досвід діагностики банкрутства в США. Аналіз 183 американськихфірм, що зазнавали фінансових труднощів протягом 10 років до 1931 р.,показав, що найбільш надійним показником, який пророкує банкрутство, є зниженнявідношення чистого оборотного капіталу до суми всіх активів.
Порівняння показників 20 збанкрутілих у 1920–1929 рр. підприємствіз показниками 19 успішних за 3 – 5 років до банкрутства показало, що надійнимипоказниками, що пророкують банкрутство, є:
- прибуток на чистий власний капітал підприємства;
- відношення чистого власного капіталу до суми заборгованості.
Вивчення досвіду 939 підприємств за 1926–1936 рр. показаломожливість пророкування банкрутства за 4 – 5 років до його настання на підставідинаміки трьох коефіцієнтів:
- коефіцієнт покриття процентних виплат;
- відношення чистого оборотного капіталу до суми активів;
- відношення чистого власного капіталу до суми заборгованості.
Перед банкрутством ці коефіцієнти є нижчими занормальний
рівень і продовжують знижуватися.
У. X. Бівер на базі порівняння 79 підприємств-банкрутів із 79підприємствами, що зберегли конкурентоспроможність, визначив наступні надійніпоказники, що пророкують банкрутство:
- відношення потоків коштів до суми заборгованості;
- коефіцієнти структури капіталу;
- коефіцієнти ліквідності.
Крім того, було встановлено, що у підприємств-банкрутів:
- відношення грошового потоку до сукупного боргу протягом п'ятироків до банкрутства знизилося з +0,15 до -0,15, у фірм, що вижили, воно становилоприблизно +0,45. З огляду на відношення грошового потоку до боргів, йдетьсяпро чистий грошовий потік підприємства;
- відношення чистого прибутку до сукупних активів протягом п'ятироків до банкрутства поступово знижувалося з +0,05 до –0,2; у фірм, що вижили,він був дещо менший за +0,1.
Можливий прогноз за три роки до банкрутства. Інші результатидослідження дозволили зробити висновок, що у підприємств-банкрутів:
- відношення сукупного боргу до сукупних активів протягом трьохроків до банкрутства поступово збільшувалося з +0,50 до +0,80; у фірм, щовижили, коливалося від +0,37 до +0,40;
- відношення оборотного капіталу до сукупних активів протягом трьохроків до банкрутства поступово знижувалося з +0,30 до +0,06; у фірм, що вижили,коливалося від +0,40 до +0,42.
Можливий прогноз за один-два роки до банкрутства. Упідприємств-банкрутів коефіцієнт поточної ліквідності протягом двох років добанкрутства знизився з 2,3 до 2,0; у фірм, що вижили – коливався від 3,3 до3,5.
Крім вище наведених способів виявлення кризового станупідприємства існує безліч методик проведення діагностики банкрутства, щовідрізняються об’єктами спостереження, етапами проведення аналізу, масштабидослідження, а також набором показників, за допомогою яких ведеться аналіз.Приклад незалежних змінних моделі Терещенка О.О. і моделі дослідників ХНЕУз урахуванням особливостей підприємств та приклади побудови дискримінантних моделейнаведені в додатку А.

2.Визначення фінансових результатів та оцінка ефективностігосподарськоїдіяльності ВАТ «Домашній текстиль»
Особистийкоефіцієнт – 1,11.
1. Визначаємо річний випуск ковдр і подушок у натуральному виразі,використовуючи дані про чисельність та продуктивність праці швачок, а такожфонду їх робочого часу.
Річнийвипуск ковдр=10×3×23×12=8280 шт.
Річнийвипуск подушок=8×5×23×12=11040 шт.
2. Розраховуємо дохід від реалізації ковдр і подушок у звітномуроці, податок на додану вартість і чистий доход. Результати розрахунків наведеніу формі табл. 2.1Таблиця 2.1. Доходи від реалізації продукції ВАТ «Домашній текстиль» Показники Ковдри Подушки Всього 1. Доход (виручка) від реалізації продукції, грн. (Д) 2242555,20 919080,00 3161635,20 2. Сума податку на додану вартість, грн. (ПДВ) 373759,20 373759,20 526939,20 3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, грн. (ЧД) 1868796,00 765900,00 2634696,00
Доход від реалізації продукції розраховуємо шляхом множеннярічного обсягу реалізованої продукції відповідного виду на відпускну ціну, якавключає податок на додану вартість, за формулою (2.1):
Д = V * Ц                                        (2.1)          
де      V – річний обсяг реалізованої продукції відповідного видувиробу, шт.
Ц – відпускна ціна відповідного виду виробу, яка включає податокна додану вартість, грн./шт.

Податок на додану вартість розраховуємо за формулою (2.2):
ПДВ = Д / 120 * 20. або ПДВ = Д/6        (2.2)
Чистий доход визначаємо як різниця доходу від реалізації продукціїта податку на додану вартість за формулою (2.3):
ЧД = Д – ПДВ              (2.3)
3. Визначаємо величину прямих матеріальних витрат на виробництвооднієї ковдри та однієї подушки. Розраховуємо річні витрати матеріалів навиробництво кожного виду продукції та знаходимо сукупний обсяг річних витрат напрямі матеріали та покупні вироби.
Результати розрахунків наведені у формі табл. 2.2 та табл. 2.3Таблиця 2.2. Розрахунок витрат матеріалів на виробництво однієї ковдриНайменування матеріалів Кількість Ціна, грн. Сума витрат, грн. 1. Тканина, м 4,14 16,65 68,93 2. Наповнювач, лист 1 11,1 11,1 3. Нитки, котушка 1 1,67 1,67 4. Окантовочная стрічка, м 6,92 2,22 15,36 Всього 97,06 Таблиця 2.3. Розрахунок витрат матеріалів на виробництво однієї подушкиНайменування матеріалів Кількість Ціна, грн. Сума витрат, грн. 1. Тканина, м 0,74 16,65 12,32 2. Наповнювач, лист 0,3 11,1 3,33 3. Нитки, котушка 0,5 1,67 0,83 4. Окантовочная стрічка, м 2,82 2,22 6,26 Всього 22,74

Річні витрати матеріалів на окремий вид продукції підприємстварозраховується за формулою (2.4):
Мі = мі * V                             (2.4) 
де      Мі – річні витрати матеріалів на виробництвоі-того виду продукції, грн., і = 1, 2; мі – величина прямихматеріальних витрат на одиницю і-того виду продукції підприємства, грн./шт.
Мі(ковдр) = 97,06×8280=803656,8 грн.
Мі(подушок) =22,74×11040=251049,6 грн.
Річні прямі матеріальні витрати на продукцію підприємствавизначаються як сума річних матеріальних витрат на виробництво ковдр таподушок.
Мрічні=803656,8+251049,6=1054706,40грн.
4. Визначаємо витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальнестрахування основних виробничих працівників, зайнятих у виробництві ковдр таподушок окремо. Результати розрахунків наведені у формі табл. 2.4 та табл. 2.5Таблиця 2.4. Витрати на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві ковдрПоказник Кількість, чол. Оклад, грн. Витрати на оплату праці в міс, грн. Річні витрати на оплату праці, Швачка 10 2331 23310 279720 Закрійник 2 2630,7 5261,4 63136,8 Основна зарплата 28571,4 342856,8 Додаткова зарплата 2857,14 34285,68 Сума основної і додаткової зарплати 31428,54 377142,48 Нарахування на зарплату 11785,7025 141428,43 Загальний обсяг витрат на оплату праці 43214,2425 518570,91
криза діагностика фінансовий підприємство
Таблиця 2.5. Витрати на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві подушокПоказник Кількість, чол. Оклад, грн. Витрати на оплату праці в міс, грн. Річні витрати на оплату праці, грн. Швачка 8 2331 18648 223776 Закрійник 2 2630,7 5261,4 63136,8 Основна зарплата 23909,4 286912,8 Додаткова зарплата 2390,94 28691,28 Сума основної і додаткової зарплати 26300,34 315604,08 Нарахування на зарплату 9862,6275 118351,53 Загальний обсяг витрат на оплату праці 36162,9675 433955,61
Відрахування в Пенсійний фонд і у фонд Соціального страхуваннянараховуються від суми основної і додаткової заробітної плати.
5. Визначаємо величину річних загальновиробничих витрат.
У загальновиробничі витрати підприємства входять:
- витрати на оплату праці і відрахування на соціальне страхуванняобслуговуючих і допоміжних працівників;
- знос малоцінних і швидкозношувальних предметів та інвентарю;
- амортизація машин і устаткування;
- витрати енергії для роботи машин і устаткування;
- витрати мастильних і обтиральних матеріалів, запчастин для ремонтуустаткування, цехові витрати.
5.1. Розраховуємо витрат на оплату праці і відрахування насоціальне страхування обслуговуючих і допоміжних працівників, використовуємо табл.2.6
Таблиця 2.6. Витрати на оплату праці обслуговуючих і допоміжних працівниківПоказник Кількість, чол. Оклад, грн. Витрати на оплату праці в міс, грн. Річні витрати на оплату праці, грн. Прасувальник 2 1998 3996,00 47952,00 Прибиральниця 1 810,3 810,30 9723,60 Основна зарплата 4806,30 57675,60 Додаткова зарплата 480,63 5767,56 Сума основної і додаткової зарплати 5286,93 63443,16 Нарахування на зарплату 1982,60 23791,19 Загальний обсяг витрат на оплату праці 7269,53 87234,35
5.2. До малоцінних і швидкозношувальних предметам та інвентарю відносятьпредмети, вартість яких менш 500 грн. і термін служби не менш 1 року. Витратина МШП та інвентар можна списувати в такий спосіб:
- списання витрат відразу ж при придбанні (термін служби – 1 рік);
- списання 50% у момент придбання, 50% у момент ліквідації (термінслужби близько 2 років);
- рівномірний метод списання.
Для визначення річної величини зносу малоцінних ішвидкозношувальних предметів і інвентарю використовуємо табл. 2.8 і табл. 2.9Таблиця 2.8. Розрахунок витрат на придбання МШП і інвентарюВид МШП і інвентарю Кількість, шт. Ціна, грн./шт. Загальна вартість, грн 1. Ножиці для швачок 18 7,77 139,86 2. Ножиці закрійника 4 66,6 266,4 3. Голки, упакування 200 5,55 1110 4. Праска 2 133,2 266,4 5. Інший виробничий інвентар - 444 444 Всього: 2226,66 Таблиця 2.9. Розрахунок обсягу зносу МШП та інвентарюВид МШП та інвентарю Термін служби, років Метод списання витрат Загальна вартість зносу на рік, грн. 1. Ножиці для швачок 5 Рівномірний 27,97 2. Ножиці закрійника 2 50% одразу, 50% у момент ліквідації 133,20 3. Голки, упакування 1 Відразу при придбанні 1110,00 4. Праска 4 Рівномірний 66,60 5. Інший виробничий інвентар 2 50% одразу, 50% у момент ліквідації 222,00 Всього: 1559,77
Для заповнення таблиці вбираємо метод списання витрат на знос МШПвиходячи з терміну їхньої служби. Загальна сума зносу розраховується залежновід методу списання витрат:
– при рівномірному методі річна величина зносу визначаєтьсярозподілом вартості МШП на термін експлуатації;
– при списанні 50% вартості МШП у момент придбання, 50% у моментсписання сума зносу визначається шляхом розподілу вартості МШП на 2;
– якщо витрати списуються відразу при придбанні, тоді усявартість МШБ вважається зносом.
5.3. Для розрахунку річних витрат на електроенергію користуємосьвихідними даними, а отримані результати представляємо у вигляді табл. 2.10Таблиця 2.10. Розрахунок витрат на електроенергію для роботи машин іустаткування, зайнятих у виробництві продукціїВид обладнання Час Простой, год. / рік Споживання енергії, Кількість обладнання, шт. Витрати роботи кВт / год год. / рік кВт грн. 1. Швацька машина 2160 100 0,5 18 18540 4516,34 2. Оверлок 2160 100 0,4 2 1648 401,45 3. Комп'ютер 1890 150 0,15 1 261 63,58 4. Праска 1620 50 1 2 3140 764,90 Всього за рік 23589,00 5746,28
При розрахунку витрат приймаєм вартість 100 кіловат-годинелектроенергії рівним 24,36 грн.
5.4. Сума амортизаційних відрахувань машин і устаткування,зайнятих у виробництві продукції, витрат на мастильні та обтиральні матеріали,витрат на ремонт машин та цехові витрати наведені у вихідних даних, і склала:
5986,79+68344,34=74331,13 грн.
5.5.Річні загальвиробничі витрати визначаємо як сума їх окремих елементів.
87234,35+1559,77+5746,28+74331,13=168871,53грн.
6. Визначаємо виробничу собівартість кожного виду реалізованоїпродукції, проводимо аналіз її структури. Результати розрахунків наведені уформі табл. 2.11.
Для цього на основі раніше проведених розрахунків витрати на пряміматеріали та покупні вироби, основна, додаткова заробітна плата, відрахуванняна соціальні заходи виробничих працівників вносимо у табл. 2.11 за прямоюналежністю до відповідних видів продукції.
Розрахована річна величина загальновиробничих витрат відноситьсяна весь випуск продукції.
Загальновиробничі витрати розподіляємо між видами продукціїпропорційно величині прямих матеріальних витрат.
Після розподілу річних загальновиробничих витрат між видамипродукції, розраховуємо виробничу собівартість ковдр та подушок, а такожвиробничу собівартість усього випуску продукції.
Питома вага кожної статті виробничих витрат визначається як відношенняпевної статті витрат на виробництво ковдр та подушок до відповідної суми усіхвиробничих витрат на вид продукції (підсумок табл. 2.11).
Таблиця2.11. Розрахунок виробничої собівартості продукціїпідприємстваСтаття витрат Ковдри Подушки Усього, грн. Сума, грн. Питома вага, % Сума, грн. Питома вага, % 1. Прямі витрати на матеріали 803656,80 55,39 251049,60 34,62 1054706,40 2. Основна зарплата 342856,80 23,63 286912,80 39,56 629769,60 3. Додаткова зарплата 34285,68 2,36 28691,28 3,96 62976,96 4. Відрахування на соціальні заходи 141428,43 9,75 118351,53 16,32 259779,96 5. Загальновиробничі витрати 128680,10 8,87 40191,42 5,54 168871,53 Всього 1450907,81 100,00 725196,63 100,00 2176104,45
Отже,визначили, що виробнича собівартість ковдр складає 1450907,81 грн., виробничасобівартість подушок 725196,63 грн., річна виробнича собівартість всієїпродукції складає 2176104,45 грн.
Відповіднодо структури виробничої собівартості продукції, в табл. 2.11 найбільша питомавага належить витратам на матеріали. Так на виробництво ковдр іде 803656,80 грн.,що становить 55,39%, на виробництво подушок 251049,60 грн., що становить 34,62у структурі виробничої собівартості.
Найменшапитома вага належить витратам на виплату додаткової заробітної плати та загальновиробничівитрати. На ковдри виділяється 34285,68 грн. та 128680,10 грн., що становить2,36% та 8,87%, а на подушки 28691,28 грн. та 40191,42 грн., що становить 3,96%та 5,54% відповідно.
7. Визначаємо суму річних адміністративних витрат.
Адміністративні витрати підприємства включають:
- витрати на оплату праці і відрахування на соціальне страхуваннядиректора і бухгалтера;
- витрати утримання, амортизацію, ремонт основних фондівзагальногосподарського призначення, витрати на зв'язок і охорону.
7.1. Визначаємо витрати на оплату праці і відрахування насоціальне страхування директора і бухгалтера – табл. 2.12.;
Таблиця 2.12. Витрати на оплату праці і відрахування на соціальнестрахування директора і бухгалтераПоказник Кількість, чол. Оклад, грн. Витрати на оплату праці в міс, грн. Річні витрати на оплату праці, грн. Директор 1 3152,4 3152,4 37828,8 Бухгалтер 1 2841,6 2841,6 34099,2 Основна зарплата 5994 71928 Додаткова зарплата 599,4 7192,8 Сума основної і додаткової зарплати 6593,4 79120,8 Нарахування на зарплату 2472,525 29670,3 Загальний обсяг витрат на оплату праці 9065,925 108791,1
7.2. Витрати на утримання, амортизацію, ремонт основних фондівзагальногосподарського призначення, витрати на зв'язок і охорону наведені увихідних даних і становлять 8998,08 грн.
7.3. Річні адміністративні витрати визначаються як сума їх окремихелементів:
108791,1+8998,08=117789,18=117,78918тис. грн.
8. Визначаємо річні витрати на збут.
Витрати на збут включають:
- витрати на оплату праці і відрахування на соціальне страхуванняпрацівників, зайнятих збутом;
- витрати на утримання, амортизацію, ремонт основних фондів, використовуванихдля збуту продукції, витрати на рекламу.
8.1. Визначаємо витрати на оплату праці і відрахування насоціальне страхування працівників, зайнятих збутом – табл. 2.13.;
Таблиця 2.13. Витрати на оплату праці і відрахування на соціальнестрахування працівників, зайнятих збутомПоказник Кількість, чол. Оклад, грн. Витрати на оплату праці в міс, грн. Річні витрати на оплату праці, грн. Менеджер по збуту 2 2664 5328 63936 Основна зарплата 5328 63936 Додаткова зарплата 532,8 6393,6 Сума основної і додаткової зарплати 5860,8 70329,6 Нарахування на зарплату 2197,8 26373,6 Загальний обсяг витрат на оплату праці 8058,6 96703,2
8.2. Витрати на утримання, амортизацію, ремонт основних фондів, щовикористовуються для збуту продукції, витрати на рекламу наведені у вихіднихданих і становлять 6612,98 грн.
8.3. Річні витрати на збут визначаються як сума їх окремих елементів.
96703,2+6612,98=103316,18=103,31618тис. грн.
9.Визначити валовий прибуток від реалізації продукції за формулою (2.5):
ВП =ЧД – Срп,                             (2.5)
де      Прп– валовий прибуток, отриманий від реалізації продукції, тис. грн.;
Срп –виробнича собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
ВП =2634696,00–2176104,45=458591,55=458,59155 тис. грн.
10.Використовуючи перелік господарських операцій, які були проведені підприємствомпротягом року, визначаємо фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток/ збиток) підприємства до оподаткування, розрахуємо величину чистого прибутку.Порядок розрахунку наведено у таблиці 2.14
Длярозрахунку фінансових результатів діяльності підприємства визначимо:
- інші операційні доходи;
- інші операційні затрати;
- інші доходи;
- інші витрати.
Доінших операційних доходів належать:
1)сума отриманих штрафів від інших підприємств за порушення розрахунково
платіжноїдисципліни
3797,75грн. = 3,79775 тис. грн.
2) дохід від реалізації оборотних активів (тканина, яка не використовуєтьсяу виробництві
- тканина 1 виду: 11,95×206=2461,7 грн.
- тканина 2 виду: 10,16×110= 1117,6 грн.
Іншіопераційні витрати включають:
1) витрати на реалізацію оборотних активів (витрати на реалізаціютканини)
(2461,7+1117,6)´ 0,15 = 536,9 = 0,5369 тис. грн.
2) витрати на придбання оборотних активів (витрати на придбаннятканини) 13,40 ´ 206+12,06×110 =4087=4,087 тис. грн.
3) витрати від списання безнадійної дебіторської заборгованості20868,67 грн.= 20,86867 тис. грн.
Іншіфінансові доходи (отримані дивіденди по акціях і відсотки по облігаціях іншихпідприємств) складають 3,663 тис. грн.
Доінших доходів підприємства належать дохід від реалізації необоротних активів(дохід від реалізації комп’ютера 1,5 тис. грн.).
Іншівитрати включають балансову вартість необоротних активів (комп’ютера =1,045 тис. грн., та витрати на реалізацію 1500×0,2=0,3 тис. грн.).
Такимчином, розрахуємо всі показники.
Іншіопераційні доходи = 3,79775 +2461,7 +1117,6 = 7,37705 тис. грн.
Іншіопераційні витрати = 0,5369+4,087 + 20,86867 =25,49257 тис. грн.
Іншіфінансові доходи = 3,663 тис. грн.
Іншідоходи = 1,5 тис. грн.
Іншівитрати = 1,045+0,3=1,345 тис. грн.
Таблиця2.13. Порядок розрахунку фінансових результатів підприємства Показник Сума, тис. грн Валовий прибуток (збиток) 458,59 + Інші операційні доходи 7,38 - Адміністративні витрати 117,79 - Витрати на збут 103,32 - Інші операційні витрати 25,49 = Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток / збиток) 219,37 + Дохід від участі в капіталі + Інші фінансові доходи 3,66 + Інші доходи 1,50 - Фінансові витрати - Збитки від участі в капіталі - Інші витрати 1,35 = Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток / збиток) 215,86 - Податок на прибуток від звичайної діяльності 53,05 = Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток / збиток) 162,81 + Надзвичайні доходи - Надзвичайні витрати - Податок з надзвичайного прибутку = Чистий прибуток 162,81

11.За результатами проведених розрахунків заповнюєм розділ 1 Форми 2 «Звітпро фінансові результати», визначимо при цьому податок на прибуток та чистийприбуток (збиток) підприємства. При розрахунку податку на прибуток враховуємоте, що отримані дивіденди і відсотки за цінними паперами, що отриманіпідприємством, не входять до складу оподатковуваного прибутку підприємства.
Томупо-перше, визначили величину оподатковуваного прибутку як різницю фінансовихрезультатів від звичайної діяльності до оподаткування та величини отриманихпідприємством дивідендів та відсотків по цінним паперам.
215,86267– 3,66300=212,19967 тис. грн.
По-друге,з величини оподатковуваного прибутку розрахували податок на прибуток за ставкою25%, його значення дорівнює 53,04992 тис. грн. Чистий прибуток підприємствавизначили як різницю фінансових результатів від звичайної діяльностіпідприємства до оподаткування та нарахованої суми податку на прибуток і вінсклав 162,81275 тис. грн.
Форма№2 «Звіт про фінансові результати» представлена у додатку Б.
12.Розраховуємо за аналогічним алгоритмом фінансові результати діяльностіпідприємства за попередній рік – табл..2.14
У попередньому році ВАТ «Домашній текстиль» отримало 2797,90596 тис.грн. доходу от реалізації продукції. Собівартість реалізованої продукції склала1954,009146 тис. грн., адміністративні витрати 99,5318574 тис. грн., витрати назбут – 95,3981286 тис. грн. Також були отримані відсотки по державних ціннихпаперах у розмірі 2,775 тис. грн.
Таблиця2.14. Порядок розрахунку фінансових результатів підприємства за попередній рік Показник Сума, тис. грн Валовий прибуток (збиток) 377,58 + Інші операційні доходи - Адміністративні витрати 99,53 - Витрати на збут 95,40 - Інші операційні витрати = Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток / збиток) 182,65 + Дохід від участі в капіталі + Інші фінансові доходи 2,78 + Інші доходи - Фінансові витрати - Збитки від участі в капіталі - Інші витрати = Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток / збиток) 179,87 - Податок на прибуток від звичайної діяльності 44,27 = Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток / збиток) 135,60 + Надзвичайні доходи - Надзвичайні витрати - Податок з надзвичайного прибутку = Чистий прибуток 135,60
Отриманіпоказники також заносимо у 1 розділ Форми №2 «Звіт про фінансові результати» – додатокБ.
13.Розподілимо отриманий чистий прибуток підприємства, враховуючи умови, викладеніу вихідних даних.
Дляцього обчислимо величину прибутку, який підлягає сплаті власникам підприємствау вигляді дивідендів акціонерам, розмір поповнення резервного капіталу і сумунерозподіленого прибутку.
1) Сума для сплати власникам підприємства у вигляді дивідендівакціонерам
складає45% від чистого прибутку:
162,81275× 0,45 =73,26574 тис. грн.
2) Розмір поповнення резервного капіталу дорівнює 5% від чистогоприбутку:
162,81275 × 0,05 = 8,14064 тис. грн.
3) Сума нерозподіленого прибутку дорівнює 50%:
162,81275 × 0,5 =81,40638 тис. грн.
14.Заповнюємо пасив балансу ВАТ «Домашній текстиль» на кінець звітного періоду,використовуючи дані на початок періоду, що наведені у вихідних даних, тарезультати проведених розрахунків. Результати розрахунків представимо у формітабл. 2.14
1) Розмір статутного капіталу на кінець року лишився незмінним ісклав
835 тис. грн.
2) Розмір резервного капіталу на кінець періоду склав:
209 +8,14064 =217,14064 тис. грн.
3)Розмір нерозподіленого прибутку на кінець року дорівнює:
94,9+81,40638 = 176,30638 тис. грн.
Таблиця2.14. Пасивбалансу ВАТ «Домашній текстиль», тис. грн.ПАСИВ На поч. року На кін. року. 1. Власний капітал, у т.ч. 1138,90 1228,45 Статутний капітал 835,00 835,00 Резервний капітал 209,00 217,14 Нерозподілений прибуток 94,90 176,31 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 73,21 91,26 3. Довгострокові зобов'язання 256,39 274,78 4. Поточні зобов'язання 586,00 705,16 5. Доходи майбутніх періодів - - Разом баланс 2054,50 2299,65
15. Аналізуємо динаміку зміни показників фінансових результатівпідприємства за попередній та звітний роки за Формою №2, використовуючи таблицю2.15.

Таблиця2.15. Аналіз динаміки змін показників фінансових результатів підприємства запопередній та звітний роки за Формою №2Найменування показників Абсолютне значення показника, тис. грн. Питома вага статей у виручці, % Зміни звітний рік / попередній рік попередній рік звітний рік. попередній рік звітний рік В абс. знач., тис. грн. В структурі, % Темп приросту, % 1. Дохід (виручка) від реалізації продукції 2797,91 3161,64 100,00 100,00 363,73 113,00 13,00 2. Податок на додану вартість 466,32 526,94 16,67 16,67 60,62 113,00 13,00 3. Інші вирахування з доходу 4. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції 2331,59 2634,70 83,33 83,33 303,11 113,00 13,00 5. Собівартість реалізованої продукції 1954,01 2176,10 69,84 68,83 222,10 111,37 11,37 6. Валовий прибуток (збиток) 377,58 458,59 13,50 14,50 81,01 121,46 21,46 7. Інші операційні доходи 0,00 7,38 0,00 0,23 7,38 100,00 0,00 8. Адміністративні витрати 99,53 117,79 3,56 3,73 18,26 118,34 18,34 9. Витрати на збут 95,40 103,32 3,41 3,27 7,92 108,30 8,30 10. Інші операційні витрати 0,00 25,49 0,00 0,81 25,49 100,00 0,00 11. Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток / збиток) 182,65 219,37 6,53 6,94 36,72 120,10 20,10 12. Інші фінансові доходи 2,78 3,66 0,10 0,12 0,89 132,00 32,00 13. Інші доходи 0,00 1,50 0,00 0,05 1,50 100,00 0,00 14. Інші витрати 0,00 1,35 0,00 0,04 1,35 100,00 0,00 15. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток / збиток) 179,87 215,86 6,43 6,83 35,99 120,01 20,01 16. Податок на прибуток 44,27 53,05 1,58 1,68 8,78 119,82 19,82 17. Чистий прибуток (збиток) 135,60 162,81 4,85 5,15 27,21 120,07 20,07
Зарезультатами розрахунків проведених у таблиці 2.15 видно, що показники фінансовихрезультатів підприємства у звітному році зросли. Валовий прибуток збільшився на81,01тис. грн., що, насамперед зумовлено збільшенням виручки від реалізаціїпродукції, а також тим, що темпи приросту собівартості менші, ніж темпиприросту виручки від реалізації продукції. Таким чином темпи приросту валовогоприбутку склали близько 21,5%. Фінансовий результат від операційної діяльностіу звітному році також зріс на 35,99 тис. грн і склав 215,86 тис. грн. Річнийтемп приросту дорівнює 20%. В свою чергу, чистий прибуток зріс на 20,07% впорівнянні з попереднім роком з 135,6 тис. грн до 162,81 тис. грн. Це свідчитьпро зростання показників фінансових результатів підприємства.
Щостосується структури виручки, то у звітному році частка собівартості у виручців порівнянні з попереднім роком знизилася на 1%. В свою чергу, частка валовогоприбутку збільшилася на 1%. Це говорить про підвищення ефективності діяльностіпідприємства і проявляється у тому, що частка чистого прибутку у виручці такожзбільшилася на 0,3% у порівнянні з попереднім роком і склала 5,15%.
16. Для аналізу ефективності виробничо-господарської діяльностіпідприємства розраховуємо та аналізуємо показники рентабельності продукції тарентабельності капіталу.
Ефективність виробництва та збуту продукції оцінюємо за допомогоюнаступних показників рентабельності продаж та продукції:
Рентабельністьпродаж (коефіцієнт валової рентабельності реалізації) (КРвр) розраховується заформулою (2.6):
/>, (2.6)
КРвр=/>%
Коефіцієнтчистої рентабельності реалізації продукції (КРчр) розраховується за формулою (2.7):
/>, (2.7)
/>%
Коефіцієнтопераційної рентабельності реалізації (КРор) визначається за формулою (2.8):
/>, (2.8)
/>%
Коефіцієнтрентабельності реалізації за прибутком від реалізації (КРрр) розраховується заформулою (2.9):
/>, (2.9)
/>

Величинаприбутку від реалізації продукції підприємства дорівнює валовому прибутку завирахуванням адміністративних витрат та витрат на збут.
Рентабельністьвиробництва продукції (коефіцієнт валової рентабельності операційних витрат)(КРвв) визначається за формулою (2.10):
/>    (2.10)
/>,
Коефіцієнтрентабельності операційних витрат (КРов) розраховується за формулою (2.11):
/> (2.11)
/>
Повнасобівартість продукції (величина постійних та змінних операційних витрат),дорівнює сумі собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат тавитрат на збут.
16.1. Розраховуємо показники рентабельності проводимо по окремимвидам продукції і по загальному обсягу продукції в цілому за даними звітного тапопереднього років.
Результати розрахунків показників рентабельності виробництва тазбуту продукції наведені у формі табл. 2.16, 2.17.
Таблиця 2.16. Аналіз показників рентабельності продаж і виробництвапродукції ВАТ «Домашній текстиль»Найменування показника Звітній рік ковдри подушки всього 1. Чистий дохід, грн. (ЧД) 1868796,00 765900,00 2634696,00 2. Собівартість реалізованої продукції, грн. (Срп) 1450907,81 725196,63 2176104,45 3. Валовий прибуток, грн. (ВП) 417888,19 40703,37 458591,55 4. Рентабельність продаж продукції, % (Рп) 22,36 5,31 27,67 5. Рентабельність виробництва продукції, % (Рв) 28,80 5,61 34,41
Так,як рентабельність продаж, розрахована за формулою (2.6) показує, скільки копійоквалового прибутку приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції,то можна сказати, що на 1 грн. чистого доходу підприємства приходиться 17копійок валового прибутку, в тому числі на 1 грн. чистого доходу від реалізаціїковдр приходиться 22 копійки валового прибутку та на 1 грн. чистого доходу відреалізації подушок – 5 копійок валового прибутку. Отже, рентабельність продажковдр набагато вища, ніж рентабельність продаж подушок.
Рентабельністьвиробництва продукції, розрахована за формулою (2.7) показує, в якій міріспіввідносяться між собою сума валового прибутку та величина собівартостіреалізованої продукції, тобто характеризує міру ефективності виробничих витратпідприємства. На 1 грн. витрат на виробництво ковдр приходиться 29 копійоквалового прибутку, а на 1 грн. витрат на виробництво подушок – 6 копійоквалового прибутку.
Таблиця 2.17. Аналізпоказників рентабельності продукції ВАТ «Домашній текстиль»Найменування показника Значення показника по роках, % Відхилення, % Звітній рік Попередній рік 1. Коефіцієнт валової рентабельності реалізації 17,41 16,19 1,21 2. Коефіцієнт валової рентабельності операційних витрат 21,07 19,32 1,75 3. Коефіцієнт чистої рентабельності реалізації 6,18 5,82 0,36 4. Коефіцієнт операційної рентабельності реалізації 8,33 7,83 0,49 5. Коефіцієнт рентабельності реалізації за прибутком від реалізації 9,01 7,83 1,18 6. Коефіцієнт рентабельності операційних витрат 9,91 8,50 1,41
Коефіцієнтвалової рентабельності реалізації, розрахований за формулою (2.6) показує,скільки копійок валового прибутку приходиться на 1 грн. чистого доходу відреалізації продукції. У попередньому році на 1 грн. чистого доходу відреалізації продукції приходилось 16 копійок валового прибутку, а у звітномуроці склав 17 копійок.
Коефіцієнтвалової рентабельності операційних витрат, розрахований за формулою (2.10)показує, в якій мірі співвідносяться між собою сума валового прибутку тавеличина собівартості реалізованої продукції, тобто характеризує міруефективності виробничих витрат підприємства. За звітній рік цей показникзбільшився на 1,75% і склав 21 копійки.
Коефіцієнтчистої рентабельності реалізації продукції, розрахований за формулою (2.7)характеризує, скільки копійок чистого прибутку отримано підприємством на 1 грн.чистого доходу від реалізації продукції. У звітному році цей показникзбільшився з 5,82% до 6,18%.
Коефіцієнтопераційної рентабельності реалізації, розрахований за формулою (2.8)характеризує, скільки копійок прибутку від операційної діяльності приходитьсяна 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції. У попередньому році на 1грн. чистого доходу приходилось близько 8 копійок прибутку від операційноїдіяльності, а в звітному збільшився до 8,33 копійок.
Коефіцієнтрентабельності реалізації за прибутком від реалізації, розрахований за формулою(2.9) протягом звітного року збільшився на 1,18% і склав 9 копійок.
Коефіцієнтрентабельності операційних витрат, розраховуємо за формулою (2.11). Цей показникхарактеризує, скільки копійок прибутку від реалізації продукції отримано на 1грн. постійних та змінних операційних витрат. З підрахунків видно, що узвітному році він збільшився на 1,41%
Такимчином можна зробити висновок, що підприємство є рентабельним, тобто йогодіяльність ефективна, так як всі показники рентабельності у звітному роціпідвищилися, особливо коефіцієнт валової рентабельності операційних витрат. Це свідчитьпро те, що робота підприємства полягає не лише у стабілізації своєї діяльності,а й у постійному підвищенні її ефективності.
16.2. Розраховуємо рентабельність власного капіталу,рентабельність інвестиційного капіталу та рентабельність усіх активів підприємства.Формули для розрахунків наступні:
Ра =ЧП: А                                               (2.12)
Рік = ЧП: Кі                                   (2.13)
Рвк = ЧП: Кв                                   (2.14)
де      Ра– рентабельність усіх активів підприємства, %;
Рік –рентабельність інвестованого капіталу, %;
Рвк –рентабельність власного капіталу, %;
ЧП –чистий прибуток підприємства, тис. грн.;
А –середньорічна вартість активів підприємства, тис. грн.
Кі –середньорічна величина інвестиційного капіталу, тис. грн.
Кв –середньорічна величина власного капіталу, тис. грн.
Середньорічнавеличина капіталу підприємства визначається як середнеарифметичне значеннякапіталу на початок та на кінець звітного періоду.
Інвестиційнійкапітал підприємства включає власний капітал та довгострокові позикові кошти.
Величинаактивів підприємства дорівнює величини його пасивів у балансі.
Результатирозрахунків представлені у табл. 2.18.
Таблиця 2.18. Показники рентабельності капіталу підприємства Найменування показників Значення показників, % 1. Рентабельність власного капіталу 7,48 2. Рентабельність інвестиційного капіталу 11,23 3. Рентабельність усіх активів 13,75
Рентабельністьусіх активів показує, що від кожної грошової одиниці, вкладеної в підприємствонезалежно від джерел їх фінансування підприємство отримує майже 14 копійокчистого прибутку. Рентабельність власного капіталу показує, що на 1 гривнювкладеного власного капіталу приходиться 7 копійок чистого прибутку.Розрахована рентабельність інвестиційного капіталу показує, що за 1 гривнювкладеного інвестиційного капіталу підприємство отримує 11 копійок чистогоприбутку.
Такимчином підприємство повністю забезпечене власними джерелами фінансування своєїдіяльності.

Висновки
У даній курсовій роботі були розглянуті фактори,причини та наслідки виникнення фінансової кризи на підприємстві в умовах ринковоїекономіки, це дозволяє стверджувати, що підприємство може збанкрутувати відцілого ряду факторів, до яких входить: нестача сировини, матеріалів,можливостей їх придбання, необов'язковості партнерів, недостатнього вивченнясучасної моделі ринку, невміння будувати власну економічну політику та ін.
Банкрутство підприємств є наслідком глибокоїфінансово-економічної кризи. Система ж реанімаційних заходів щодо поліпшенняіснуючого стану не дала позитивних результатів. Криза – це зміна фінансово-економічногостану підприємства (різкий перехід від стабільності до розбалансованості усьоговиробничого ланцюга та обмеженого впливу керівництва на фінансово-економічні івиробничо-організаційні відносини). Світовий досвід управління підприємствами вумовах кризи та сучасна практика його застосування в Україні однозначносвідчать проте, що поведінка промислових підприємств у період кризи маєвизначені закономірності. Проблема ускладнюється тим, що кризисна реальність насучасному етапі розвитку промисловості дуже відрізняється від тієї ситуації, доякої звикли за останні роки керівники вітчизняних підприємств. Тому в такихумовах керівництво повинно вміти проводити діагностику, аналізувати іпрогнозувати фінансовий стан підприємства.
Опрацювавши наведені дані про ВАТ «Домашній текстиль» ми визначилипоказники фінансових результатів діяльності запропонованого підприємства,проаналізували його рентабельність, заповнили форми фінансової звітності. Увисновках до практичної частини курсової роботи наведено оцінку ефективностігосподарської діяльності підприємства та наявності у нього фінансових джерелдля подальшого розвитку.

Списоквикористаної літератури
1. Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної РадиУкраїни. – 1992. – №31. – с. 1038–1043.
2. Доручення Президента України від 06.03.2006 р. №1–1/200, від24.05.2006 р. №532, від 25.05.2006 р. №1–1/412, від 15.07.2006 р.№1–1/678
3. Бланк А.И. Финансовый менеджмент – уч. курс – К.: Ника –Центр, 1999. – 480 с.
4. Гринькова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч.посібник. – 3 – є вид., перероб. і допов. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 432 с.
5. Діагностика станупідприємства: теорія і практика: Монографія / А.Е. Воронкова. – Х.: ВДІНЖЕК, – 2006. – 448 с.
6. Коротков Э.М. «Антикризисное управление»: учебн. – М.: ИНФРА – М,2000. – 432 с.
7. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством:теоретико – методологічні засади та практичний інструментарій. – К., 2000. – с. 390
8. Пушкарь А.И.,Тридед А.Н., Колос А.Л. Антикризисное управление: модели, стратегии,механизмы. Науч. Изд. – Х.: ООО «Модель вселенной», 2001. – 452 с.
9. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств.– К., 2000. – с. 412.
10. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч. пос. – К.: Кондор,2005. – 400 с.
11. Чернявский А.Д. Антикризисное управление: Уч.пос. – К.: МАУП,2000. – с. 208
12. Андрушко О, Капустяк М. Теоретико – методологічний підхід доідентифікації кризового стану підприємства // Регіональна економіка. –2005. – №4. – с. 66 – 72.
13. Білошкуровський М.В. Деякі особливості діагностики кризового станупідприємства // Наукові записки. Економічні науки. – 2005. – №44. – с. 85– 88.
14. Близнюк І.П. Проблеми виходу підприємства з кризовогостановища // Регіональні перспективи. – 2003. – №2 – 3. – с. 123 –126.
15. Ковалев А. Предприятие в финансовом кризисе // Финансоваяконсультація. – 2006. – №9. – с. 18 – 23.
16. Козлова Т. Антикризисный консалтинг // Новости турбизнеса. –2006. – №17. – с. 37–39.
17. Кукурудза Л.О. Банкрутство: причини, наслідки,організація протидії // Вісник КДТЕУ. – 1998. – №1. – с. 91–101.
18. Манойленко О. Теоретичні засади формування ефективногомеханізму діагностики кризових явищ у процесі розвитку складно структурованихкорпоративних систем // Підприємство, господарство, право. – 2006. – №5. –с. 17–20.
19. Турчин А. Діагностика кризисна на предприятии: к постановкевопроса // Менеджмент и менеджер. – 2006. – №9. – с. 21 – 26.
20. Фокіна Н.П. Криза на підприємстві: економічний зміст, причинивиникнення та систематизація кризових факторів // Актуальні проблемиекономіки. – 2003. – №6 (24). – с. 43 – 45.
21. www.expert.ua
22. www.finance.ua