Реферат
з дисципліни «Державнерегулювання економіки»
на тему: «ФІНАНСОВАПОЛІТИКА»
ПЛАН
Вступ.
1. Сутність фінансовоїполітики
2. Елементифінансової політики
3. Державнийбюджет як головний засіб управління соціально-економічним розвитком країни
Висновок
Переліклітератури
ВСТУП
Фінансовасистема кожної країни має свою специфіку. В Україні фінансову системуутворюють: державний і місцеві бюджети, або так званий консолідований бюджет;фінанси підприємств усіх форм власності; централізовані державні та інші фонди;фондовий ринок.
Основноюланкою фінансової системи і найважливішим комплексом засобів державногорегулювання економіки є державні фінанси.
Правовоюосновою бюджетного регулювання в Україні є Конституція України, закон «Пробюджетну систему України» та інші нормативно-правові акти. Інформаційноюбазою для прийняття управлінських рішень з питань ефективного використанняфінансових ресурсів є зведений баланс фінансових ресурсів держави. Зведенийбаланс фінансових ресурсів України складається щорічно.
Особливароль у державному регулюванні належить податковій політиці. Податки є одним ізнайважливіших видів державних доходів, що їх одержує держава на підставі своїхвладних повноважень.
Грошово-кредитні (монетарні) важелі є одними зосновних інструментів фінансової політики держави. Сутність державногорегулювання економіки за допомогою грошово-кредитних інструментів полягає увпливі на грошову пропозицію та ціну кредиту.
Метоюреферативної роботи є формування уявлень про фінансову політику держави та їїскладові: грошово-кредитну, бюджетну, податкову, митну і цінову політику.
Завданнядослідження: вивчення сутності, типів і засобів фінансової політики держави,теоретичних основ формування та реалізації бюджетної, податкової, митної,цінової і грошово-кредитної політики, ознайомлення зі статистичними даними іпрактичною реалізацією фінансової політики держави.
1. Сутність фінансової політики
Державне регулювання за допомогоюфінансових та грошово-кредитних інструментів є найбільш відомим тарозповсюдженим в країнах ринкової економіки.
Фінансова система країни складаєтьсяз:
—державногобюджету;
—позабюджетнихфондів (пенсійних, страхових, кредитних тощо);
—фінансівпідприємств;
—місцевихфінансів (бюджетів областей, міських, районних, сільських тощо).
Фінансова політика держави —заходидержави щодо мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу та використання набазі фінансового законодавства для реалізації соціально-економічних цілейрозвитку суспільства. Фінансова політика обумовлена станом економіки держави.
Фінансова політика за умов економічноїкризи спрямована на:
—подоланняспаду виробництва;
—стимулюваннявиробництва;
—мобілізаціюфінансових ресурсів та їх ефективне розміщення у галузях економіки;
—стримуваннясоціальних програм;
—скороченнявитрат на оборону тощо.
Типи фінансової політики:
—дискреційна(франц.— той, що діє за власним розсудом) —політика,що проводиться державою безпосередньо;
—недискреційна(автоматична) — політика вбудованихрегуляторів (стабілізаторів): податки, соціальні виплати, ефект надійностікомпаній, інертність схильності до споживання тощо.
Основні засоби дискреційної фінансовоїполітики держави:
—держконтракті держзамовлення;
—державніінвестиції;
—соціальнітрансферти;
—зміниу податковому регулюванні;
—фінансуваннядержавних програм, громадських робіт тощо.
Фінансово-бюджетне регулювання —основнийкомплекс засобів державного регулювання фінансової системи і насампередвикористання державних фінансів. Державні фінанси складаються з державногобюджету та позабюджетних фондів. Через них відбувається перерозподіл значноїчастини ВВПкраїни.
Державний бюджет є:
—річнимпланом державних витрат та джерел їх фінансового покриття;
—головнимважелем державного регулювання перерозподілу фінансових потоків у країні.
Консолідований державний бюджет країни —бюджетцентрального уряду та бюджети місцевих органів влади.
Основні параметри бюджету:
—абсолютнірозміри;
—часткаВВП,щоперерозподіляється через бюджет;
—обсягі структура джерел фінансування;
—обсягі структура бюджетних видатків;
—співвідношеннядоходів і видатків бюджету.
2. Елементи фінансової політики
Державна політика України в сучасних умовах є сукупністю економічної,соціальної, національної, політичної і військової політик. Ці напрямкидіяльності держави нерозривно пов’язаніз фінансовою політикою. Фінансова політикаскладається з бюджетної, податкової, грошової, кредитної, цінової та митної політики(рис. 1.1)
/>
Рис.1.1. Складові елементи фінансової політики
Фінансова політика України сьогодні направлена на концентраціюфінансових ресурсів в руках держави при постійному зменшенню бази формуваннядоходної частини бюджету. Бюджетна політикавизначається Конституцією України рядом інших законів, що встановлюють функціїокремих органів влади в бюджетному процесі і законотворенні. До бюджетної політикивідноситься визначення:
o бюджетногопроцесу;
o принципівпобудови бюджету;
o часткавалового внутрішнього продукту, що концентрується в бюджетах різних рівнів;
o структуривидаткової частини бюджету;
o шляхівпокриття дефіциту бюджету тощо.
Важливим елементом фінансової політики є податкова політика.
Податок- це індивідуально безеквівалентний рух грошових коштів, який здійснюється наоснові примусу з боку влади, що має на меті формування грошового фонду, якийвикористовується державою для виконання своїх функцій.
Більш як за п'ятсот років сучасна фінансова наука чітко визначилась по відношеннюдо податків. А саме:
o без податків держава не може існувати;
o податкові стягнення мають тверду тенденцію до зростання; опри переході оптимального податкового порогу порушується звичайний відтворювальнийпроцес — економіка починає руйнуватись;
o в періоди кризи податки повинні буту встановлені намінімальному рівні;
o економічний механізм країни відновлюється за рахунокмобілізації інвестиційного потенціалу;
o високі податки призводять до витоку капіталу; а податковіпільги повинні мати відкритий характер;
o податкова система не повинна носити конфіскаційнийхарактер;
o сумарний розмір податків має стійку тенденцію зростаннятільки в економічній системі, в якій держава гарантує стабільність законів іправа;
o непрямі податки необхідно вводитидля обмеження споживання товарів, які шкідливі для здоров'я, на предметирозкоші, іноді на імпортні товари та послуги і в інших специфічних випадках;
o основою податкової бази повинні виступати податки на доходита майно.
Вплив податкової політики на фінансову таекономічну політику держави проявляється безпосередньо і за досить короткийпроміжок часу.
У2005 році було перевиконано завдання по перерахунку до загального фонду податкуна прибуток і склало 106,2% (додатково одержано 1,3 млрд. грн.). Виконаннязавдання по збору до загального фонду по податку на прибуток у 2006 році склало- 100,2%, додатково одержано 38,7 млн. грн.
У2005 році було додатково одержано 0,7 млрд. грн. ПДВ (план перевиконано на2,9%). У 2006 році до Зведеного бюджету України надійшло ПДВ на 4,9% більше,ніж було заплановано, додатково одержано 1422,4 млн.грн.
Наступним елементом фінансової політики є грошова політика, якаскладається з емісійної політики і політики підтримки стабільної національноївалюти. Емісійна політика визначає необхідністькількості грошей в обігу і має ще один напрямок — збільшення доходної частинибюджету. Останнє вимагає особливої обережності у застосуванні. Якщо держава нев змозі контролювати грошову політику, регулювати свою грошову систему, то це може порушити економічнубезпеку країни.
Кредитна політика, як складова фінансової, забезпечує функціонуваннявнутрішньогосподарських розрахунків і позикового капіталу. Позиковий капітал єважливою умовою здійснення відтворювального процесу, забезпечує можливість позик як. для поповнення оборотних коштів,так і для інвестицій. Крім того, кредитний сектор економіки служить й длявирівнювання середньої норми прибутку. Слід відмітити, що величина процентноїставки може негативно вплинути на стан економічноїактивності в суспільстві. Так, якщо рентабельність виробничого сектору вринкових умовах коливається від 10 до 15 %, то висока ставка рефінансуванняНаціонального банку, що перевищує межу рентабельності, створює умови для:
o неповерненнякредитів;
o зростання цін;
o зниженнярентабельності позичальників, що скорочує базу оподаткування;
o звуженнявнутрішнього споживчого ринку тощо.
Дозагальних методів реалізації грошово-кредитної політики належать:
1)політика облікової ставки;
2)операції на відкритому ринку;
3)зміна норм обов'язкових резервів.
Політикаоблікової ставки — це регулювання оплати (процента) за позики, які центральнийбанк надає комерційним банкам, що впливає на їхню здатність розширюватикредитні операції.
Операціїна відкритому ринку полягають у купівлі або продажу центральним банкам ціннихпаперів з метою впливу на ресурси комерційних банків.
Обов'язкові(мінімальні) резерви — це безпроцентні вклади комерційних банків у центральномубанку, розмір яких встановлюється у визначеній пропорції до банківськихзобов'язань (депозитів клієнтів). Резервні вимоги можуть виставлятися до всіхбанківських пасивів або тільки до окремих видів банківських зобов'язань.
Цінова політика держави виражається в регулюванні цін і тарифів намонопольні товари і послуги.Зростання цін в таких галузях як залізничний та водний транспорт, видобувнапромисловість, нафто- і газопроводи, електромережі тощо, призводять дозростання цін у всіх інших секторах народного господарства. Відбуваєтьсяскорочення пільгових товарів і послуг, що не забезпечуєнаселенню мінімальні соціальні гарантії. Цінова політика є важливим факторомрегулювання економіки.
Митна політика розглядається як частина цінової і податкової,тому що митні збори і податки безпосередньо впливають на ціну товарів і послуг, обмежують чи розширюють доступ на внутрішнійринок імпортних товарів, забезпечують рівень захисту національного виробника іперешкоджають вивозу національного багатства за межи країни. Вибір напрямкумитної політики повинен сприяти економічномузростанню країни, політичній стабілізації. Всі елементи фінансової політикиповинні бути цілеспрямованими, скоординованими, взаємопов'язаними івзаємообумовленими.
3. Державний бюджет як головний засіб управліннясоціально-економічним розвитком країни
Як організаційно-фінансова категоріябюджетна політика є системою заходів і дій органів влади в галузі управліннябюджетним процесом на основі концепції розвитку бюджетних відносин у складізагальної економічної політики, спрямованої на реалізацію поставлених завдань іцілей з економічного та соціального розвитку.
Стратегічною метою бюджетної політики єзабезпечення фінансової і соціальної стабільності в країні.
Бюджетний процес — це регламентованийзаконодавством порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконанняі контролю за виконанням. Зміст етапів бюджетного процесу регламентованийКонституцією України та Законом України «Про бюджетну систему України».
Етапами бюджетного процесу в Україні є:складання проекту бюджету; розгляд бюджету; затвердження бюджету; виконаннябюджету; складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.
1.Складання проекту Державного бюджету.Бюджетний процес починається з того, що ВР України не пізніше 15 червняпоточного року розробляє й надсилає Президентові спеціальну постанову (бюджетнурезолюцію) про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік.
2. Розгляд Верховною Радою проекту Закону проДержавний бюджет здійснюється в порядку, передбаченому Регламентом ВР України.Проект Закону про Державний бюджет рекомендує на засіданні Верховної РадиПрезидент України. З докладною доповіддю про проект Закону виступає Міністрфінансів або особа, котра виконує його обов’язки.
3. Затвердження Державного бюджету здійснюєВерховна Рада. Затвердженню підлягають:
· граничний розмір дефіцитуДержавного бюджету та джерела його покриття;
· суми доходів Державногобюджету відповідно до бюджетної класифікації;
· суми видатків Державногобюджету щодо кожного розпорядника коштів відповідно до бюджетної класифікації;
· суми дотацій, субвенцій тарозміри відрахувань від регулюючих доходів до бюджетів АР Крим, областей, містКиєва і Севастополя;
· розмір оборотної касовоїготівки Державного бюджету.
4. Виконання бюджету є найважливішою стадієюбюджетного процесу. Касове виконання Державного бюджету здійснюється черезустанови Національного банку України, Державного експортно-імпортного банку,АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», Українськогоакціонерно-промислово-інвестиційного банку «Промінвестбанк». Названібанки здійснюють касове виконання державних позабюджетних фондів. Пенсійнийфонд обслуговує АКБ «Аваль».
5. Звіт про виконання Державного бюджетускладає Міністерство фінансів, а стосовно нижчих бюджетів бюджетної системи —відповідні фінансові органи. Зведений звіт надсилається Верховній Раді.Узагальнені показники зведеного звіту підлягають опублікуванню.
Як правова та водночас економічнакатегорія бюджет є основним інструментом державного регулювання економіки, задопомогою якого здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту міжгалузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, між окремимиекономічними суб'єктами.
Проте слід враховувати, що рівеньдержавних видатків не можна визначати шляхом прийняття політичних рішень безвідповідних економічних обґрунтувань. Видатки мають обмежуватися обсягамидоходів та безпечними для державних фінансів можливостями залучення зовнішніх івнутрішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту.
Різке збільшення коштів, що виділяють ізбюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, підвищує платоспроможний попит. Аце може обернутися зростанням цін. Для зниження ризику підвищення цінрекомендується дотримуватися правила, згідно з яким збільшення непроцентнихвидатків бюджету не повинно перевищувати намічені темпи зростання ВВПу поточних цінах. Аналіз зростання макроекономічнихпоказників та видатків бюджету засвідчує, що це правило не було обов'язковимпри формуванні показників бюджетної системи України останніми роками.Так,обсяг ВВПу номінальному вимірі у 2007 роціпорівняно з 2003-м зріс на 254,2 %, тодіяк видатки зведеного бюджету збільшено на 302,4%.
При цьому зростання бюджетних видатківза функціями держави відбувалося нерівномірно, а в деяких випадкахстрибкоподібно. В цілому за зведеним бюджетом країни фактично проведені видаткиу 2006роціперевищували обсяги 2003 рокуна 131,3%, а видатки на такі важливі заходи, як охороназдоров'я, зросли на 103,3 %, духовнийта фізичний розвиток — 110,9 %, освіту—125,6 %. Низькими темпами відбувалося збільшеннявидатків на фінансування оборони країни. Видатки на оборону у 2006роцістановили 6,4 млрд грн проти 5,3млрд грн у 2003 році,або збільшилися на 21,2 %, тодіяк видатки за функцією «громадський порядок, безпека та судова влада»зросли з 5,8 до 12,7млрд грн, або на 117,6 %.
Забезпечення сталих темпів економічногозростання, підвищення конкурентоспроможності, належного рівня життя населенняпотребує подальшого реформування державних фінансів. Обов'язковими у вирішенніцього питання мають бути такі заходи:
1. Робота з удосконалення бюджетноїполітики має спрямовуватися на виконання завдань з напрацювання механізмівзабезпечення високих темпів економічного зростання у напрямах удосконаленняінституційних умов, активізації ролі держави у господарському житті країни,забезпечення макроекономічної стабільності, недопущення прийняття популістськихрішень, не забезпечених фінансовими ресурсами.
2.Наетапі формування ринкового середовища і створення сприятливих умов для господарюваннянадто важливим є здійснення податкової реформи. Головними завданнями, навирішення яких вона має бути спрямована, є забезпечення стабільного надходженнягрошових ресурсів до бюджетів усіх рівнів для виконання державними і місцевимиорганами влади покладених на них функцій, подальша координація дій, спрямованихна вдосконалення бюджетного законодавства і податкового адміністрування, атакож активізації діалогу уряду з бізнесом стосовно умов, що сприятимутьвиведенню бізнесу з тіні.
3.Напідставі тези про те, що надання населенню суспільних благ є однією знайважливіших функцій держави в економіці вільної конкуренції, слід чітковизначити напрями фінансового забезпечення піднесення життєвого рівня народу,зосередивши увагу на питаннях матеріального стимулювання та ліквідації надмірногосоціального розшарування населення за обсягами доходів.
4.Зметою забезпечення подальшої координації діяльності центральних органівдержавної влади у питаннях державного регулювання економіки, їх взаємодії урозробці та реалізації фінансової політики слід розробити та закріпити назаконодавчому рівні спільні принципи та правила формування показників розвиткуекономіки й соціальної сфери, внести уточнення і зміни до відповідних нормативно-правовихактів, що регулюють ці питання.
5.Трансфертнаполітика має передбачати поступове, економічно обґрунтоване зниження рівнядержавного дотування через механізми інвестування виробництва і підприємницькоїдіяльності у поєднанні із швидким оборотом капіталу, більшимтоваронавантаженням споживчого ринку, розширенням дохідної бази місцевихбюджетів.
ВИСНОВОК
Фінансова політика держави —заходи держави щодо мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу тавикористання на базі фінансового законодавства для реалізаціїсоціально-економічних цілей розвитку суспільства. Фінансова політика обумовленастаном економіки держави.
Фінансово-бюджетне регулювання —основнийкомплекс засобів державного регулювання фінансової системи і насампередвикористання державних фінансів. Державний бюджет є: річним планом державнихвитрат та джерел їх фінансового покриття; головним важелем державногорегулювання перерозподілу фінансових потоків у країні.
Державна політика України в сучасних умовах є сукупністю економічної,соціальної, національної, політичної і військової політик. Ці напрямки діяльності держави нерозривно пов’язані з фінансовоюполітикою. Фінансова політика складається з бюджетної, податкової, грошової,кредитної, цінової та митної політики.
Як організаційно-фінансова категоріябюджетна політика є системою заходів і дій органів влади в галузі управліннябюджетним процесом на основі концепції розвитку бюджетних відносин у складізагальної економічної політики, спрямованої на реалізацію поставлених завдань іцілей з економічного та соціального розвитку.
Стратегічною метою бюджетної політики єзабезпечення фінансової і соціальної стабільності в країні. З метоюзабезпечення подальшої координації діяльності центральних органів державноївлади у питаннях державного регулювання економіки, їх взаємодії у розробці тареалізації фінансової політики слід розробити та закріпити на законодавчомурівні спільні принципи та правила формування показників розвитку економіки йсоціальної сфери, внести уточнення і зміни до відповідних нормативно-правовихактів, що регулюють ці питання.
ПЕРЕЛІКЛІТЕРАТУРИ
1. Державний бюджет на 2008 рік // www.liga-zakon.ru
2. Дідківська І., Головко Л.Державне регулювання економіки. – К.: Знання — Прес, 2002. – 214 с.
3. Михасюк І., Мельник А.,Крупка М., Залога 3. Державне регулювання економіки. — К., 2002. – 381 с.
4. Чистов С.М, Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф.Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
5. Швайка Л.А. Державне регулюванняекономіки: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 435 с.
6. Бондарук Т. Фінансова політика забезпеченняефективності видатків місцевих бюджетів // Економіст. – 2007. – № 4. – С.30-33.
7. Буковинський С.А. До питання здійсненнябюджетної політики в Україні // Фінанси України. – 2007. – № 11. – С. 3-30.
8. Радіонова І.Ф. Фінансова політика якфеномен інституціональної економіки // Фінанси України. – 2007. – № 11. – С.53-63.
9. СнежкоЕ. Сказка о бюджете // Инвестгазета. – 2007. – № 50. –С. 26-27.