Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИУКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фінансів підприємства
Спеціальність 8104/2 “Фінанси”
Магістерська программа “Фінансовий менеджмент”
ДИПЛОМНА РОБОТА
натему: «РОЗМІЩЕННЯТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА»
Київ 2005

РЕФЕРАТ
Дипломна робота містить 95 сторінок,18 таблиць, 17 рисунків, список літератури з 60 найменувань, 21 сторінкадодатків.
Предметом дослідження є фінансовіресурси підприємства.
Об’єктом дослідження виступає ТО“óдротехніка”.
Мета дипломної роботи – на основітеоретичних та операційних характеристик категорій фінансових ресурсівпроаналізувати розміщення та шляхи більш раціонального їх використання в ТО“óдротехніка”.
Завданнями дипломної роботи є:
у першому розділі всебічно висвітитисуть та значення фінансових ресурсів в діяльності підприємства та напрямки їхрозміщення в майнові активи;
у другому розділі дослідити реальнийстан фінансового положення підприємства ТОВ “Гідротехніка”;
у третьому розділі обґрунтуватисистему заходів по удосконаленню розміщення фінансових ресурсів підприємстваТОВ “Гідротехніка”.
За результатами дослідженнясформульовані та економічно обґрунтовані шляхи розвитку малого підприємства,яке має 88% ресурсів у вигляді власного капіталу, з застосуванням трьохмеханізмів комерційного кредитування, що дозволяє для ТОВ “Гідротехніка” в дварази підвищити прибуток підприємства та розширити його виробничу базу приобмеженні коштів на інвестування власним капіталом та прибутком підприємства.
Одержані результати можуть бутивикористані в практичній діяльності чисельних малих підприємств в Україні, якіне мають фахівців з економічного аналізу діяльності та працюють чи з чисельниминереалізованими запасами використання джерел фінансування, чи на граніприхованого банкрутства.
Рік виконання дипломної роботи –2005. Рік захисту роботи – 2005.

ВСТУП
 
На практиці фінансових ресурсів, що утворяться впроцесі створення фірми шляхом грошових і матеріально-речовинних внесківзасновників у статутний фонд, виявляється, як правило, недостатньо дляздійснення виробничої діяльності, і фірма змушена залучати позиковий капітал,тобто прибігати до кредиту.
Джерелом фінансових ресурсів фірми як у процесі їївиникнення і початку діяльності, так і надалі, відповідно до чинногозаконодавства, можуть бути власні засоби, комерційний і банківський кредит.
Стартовимджерелом фінансових ресурсів у момент створення підприємства є статутний(акціонерний) капітал майно, створене за рахунок внесків засновників (чивиторгу від продажу акцій).
Основнимджерелом фінансових ресурсів діючого підприємства служать доходи (прибуток) відосновного й іншого видів діяльності, позареалізаційних операцій, а такожстійких пасивів статутного, резервного й іншого капіталів, довгострокових такороткострокових комерційних та банківських позик і постійної частиникомерційного кредиту (відстроченої кредиторської заборгованості в оборотіпідприємства).
Фінансовіресурси можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку за допомогою продажуакцій, облігацій і інших видів цінних паперів, випущених підприємством;дивідендів по цінних паперах інших підприємств і держави; доходів відфінансових операцій; залучення банківських кредитів.
Додатковимджерел фінансових ресурсів підприємства можуть бути зовнішні інвестиції довгостроковівкладення капіталу інвесторів в об'єкти підприємницького й іншого видівдіяльності з метою одержання доходу (прибутку), як частини доходу від роботиінвестованого підприємства.
Фінансові ресурси підприємстварозміщуються в майнові активи – основний (довгостроковий) і оборотний(поточний) капітал.
Основний капітал складається зосновних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій(довгострокових позичок). Оборотний капітал складається з матеріальнихоборотних засобів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансовихвкладень.
Актуальність дослідженьдійсної дипломної роботи полягає в необхідності законодавчого створення аудитної службиекономічного супроводження чисельних малих підприємств в Україні, які не маютьфахівців з економічного аналізу діяльності та працюють чи з чисельниминереалізованими запасами використання джерел фінансування, чи на граніприхованого банкрутства.
Предмет дослідження дипломної роботи:фінансовіресурси підприємства.
Об’єкт досліджень дипломної роботи: діяльність малогопідприємства товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ “Гідротехніка” заперші три роки після створення (за 2002 2004 роки), виявлення основних проблемйого економічного становища і шляхів подальшого розвитку.
Мета досліджень дипломної роботи: на основі теоретичних таопераційних характеристик категорій фінансових ресурсів проаналізувати їхрозміщення та шляхи більш раціонального використання в підприємстві ТО“óдротехніка”, оцінка ефективності інтенсивних схем залучення джерелфінансування активів підприємства та оптимальних схем організації структуримайна підприємства, розробка економіко-математичної моделей та оцінка впливусхем прискорення оборотності активів підприємства на економічну ефективністьдіяльності підприємства.
Завдання дослідженнядипломної роботи:
- аналізсутності та значення фінансових ресурсів підприємства, існуючого механізмурозташування ресурсів підприємства в майнові активи для організації розширеноговиробництва;
- аналізфінансового стану та формування і розміщення ресурсів в підприємстві ТО“óдротехніка” за 3 роки після створення (у 2002–2004 роках);
- обґрунтуваннясистеми заходів по удосконаленню розміщення ресурсів в майнові активи, побудоваалгоритмів розрахунку ефективності різних схем активізації ресурсних джерелкапіталу і найбільш ефективного їх вкладення в активні операції підприємства тареалізації їх у вигляді таблиць програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL2000);
- проведеннячисельного моделювання та оцінка ефективності впровадження вексельних тафакторингових схем прискорення розрахунків і лізингових нарощування джерелфінансування розширення виробництва.
Методи досліджень: проведення горизонтального (індексно-хронологічного)та вертикального (структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансовоїзвітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, програмно-математичнемоделювання ефективності схем пасивних та активних операцій підприємства,побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).
Інформаційно-методологічна база досліджень дійсноїдипломної роботи звітні документи ТОВ “Гідротехніка” за 20022004 роки.
Практичне значення отриманихрезультатів дипломної роботи – в наданні керівництву малого підприємства ТОВ “Гідротехніка”аудитних висновків про поточний економічний стан та економічно обґрунтованішляхи розвитку малого підприємства з застосуванням трьох механізмівкомерційного кредитування, що дозволяє в два рази підвищити прибутокпідприємства та розширити його виробничу базу при обмеженні коштів наінвестування власним капіталом та прибутком підприємства.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
 
1.1 Джерелафінансових ресурсів та їх використання для організації процесів розширеноговідтворення капіталу підприємства
 
Фінанси підприємства – це сукупністьекономічних, грошових відносин, що виникають у процесі виробництва, розподілу івикористання сукупного суспільного продукту, національного багатства, ізв'язані з утворенням, розподілом і використанням валового доходу, грошовихнагромаджень і фінансових ресурсів підприємств [59].
Фінанси підприємств виконують триосновних функції [60]:
- розподільну;
-  контрольну;
-  формуваннягрошових доходів;
Під розподільною функцією фінансівпідприємства варто розуміти здійснення ними у своїй діяльності розподілувалового внутрішнього продукту підприємства.
Під контрольною функцією фінансівпідприємства варто розуміти внутрішньо властиву їм здатність об'єктивновідбивати і самим контролювати стан економіки підприємства.
Фінансові відносини підприємствавиникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних засобівпідприємства, його доходів, залучення позикових джерел фінансуваннягосподарської діяльності, розподіл доходів, що утворяться в результаті цієїдіяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.
Організація господарської діяльностівимагає відповідного фінансового забезпечення, тобто первісного капіталу, щоутворюється з внесків засновників підприємства і приймає форму статутногокапіталу. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства.
При створенні підприємства статутнийкапітал направляється на придбання основних фондів і формування оборотнихкоштів у розмірах, необхідних для ведення нормальної виробничо-господарськоїдіяльності, вкладається в придбання ліцензій, патентів, ноу-хау, використанняяких є важливим дохідним фактором. Таким чином, первісний капітал інвестуєтьсяу виробництво, у процесі якого створюється вартість, що виражається ціноюреалізованої продукції. Після реалізації продукції вона приймає грошову форму виторгувід реалізації зроблених товарів, що надходить на розрахунковий рахунокпідприємства.
Оскількиматеріальну основу створюваного товару складають сировина, матеріали, покупнікомплектуючі вироби і напівфабрикати, їхня вартість разом з іншимиматеріальними витратами, зносом основних виробничих фондів, заробітною платоюпрацівників складає витрати підприємства на виробництво продукції, що приймаютьформу собівартості. До надходження виторгу ці витрати фінансуються за рахунокоборотних коштів підприємства, що не витрачаються, а авансуються у виробництво.Після надходження виторгу від реалізації товарів оборотні кошти відновлюються,а понесені підприємством витрати по виробництву продукції відшкодовуються.
Фінансовий механізм підприємстваспирається на економічні категорії фондів підприємства, їхню структуру ікругообіг [58].
Виробничі фонди – це матеріальні ікошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства з метою забезпеченняфункціонування процесу виробництва й обороту.
Основні виробничі фонди (ОВФ) – цесукупність засобів праці, що протягом тривалого періоду функціонують у сферівиробництва в незмінній натуральній формі і переносять свою вартість навиготовлений продукт частинами (у міру зношування) протягом ряду кругообігів.Основні виробничі фонди – головна складова частина національного капіталупідприємств. Елементами основних фондів є:
- виробничібудинки, спорудження;
- машини,устаткування, транспортні засоби;
- дорогийінструмент, виробничий і господарський інвентар;
Іншу частину виробничих фондівскладають оборотні виробничі фонди (ОбВФ) – це ті виробничі фонди, що цілкомспоживаються протягом виробничого циклу. Їхня вартість цілком переноситься наготовий продукт. Елементами оборотних фондів є:
- предметипраці – сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, електроенергія таінше;
- незавершеневиробництво;
- малоціннізасоби праці та швидкозношувальні інструменти;
Фонди обороту підприємства (ФО) –містять у собі кошти підприємства і ще не реалізовану продукцію. Фонди оборотуразом з оборотними виробничими фондами складають оборотні кошти підприємства
(ОКП): ОКП = ФО + ОбВФ
По джерелах формування оборотні кошти підприємстваподіляються на власні (оборотна частина капіталу) і позикові. Фонди підприємства(фірми) знаходяться в постійному русі, вони переходять зі сфери обороту в сферувиробництва, потім знову в сферу обороту, тобто здійснюють рух по колу.
Кругообіг фондів здійснюється не один раз, аповторюється один за одним, поки існує підприємство(фірма). Звідси – кругообігвиробничих фондів узятий як процес, що періодично і безперервно повторюється,називається оборотом фондів.
Фінансові агрегати підприємства увигляді “балансу” складається з двох частин: активу та пасиву. В активі балансувідображається все те, чим володіє підприємство на момент складання балансу:засоби і предмети праці, грошові кошти, інші активи. Пасив показує джерелаформування і нагромадження капіталу (Таблиця 1.1) [35].
Активи включають фізичне, грошове і нематеріальнемайно, яке поділяється за степенем мобільності, тобто легкості переходу зматеріально-речової форми в готівкову, на:
1) фіксованіактиви (майно, створене за рахунок довгострокових інвестицій: основні фонди,незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові інвестиції в цінніпапери, статутні фонди інших підприємств тощо);
2) поточніактиви (включають мобільні елементи майна з коротким терміном обігу (до одногороку): оборотні кошти підприємства цінні папери, що швидко реалізуються).
Пасиви розшифровують джерела формування активів іхарактеризують фінансову структуру підприємства з точки зору співвідношення міжвласним капіталом і позичковими коштами. Тому пасиви балансу поділяють на двігрупи:
1) власнийкапітал (статутний фонд, нерозподілений прибуток підприємства інші джерела);
2) борговізобов’язання, які в свою чергу, поділяються на:
довгострокові пасиви, щохарактеризують борги фірми у вигляді довгострокових кредитів банків, позикінших організацій які погашаються не раніше, ніж через рік від моментускладання балансу;
короткострокові пасиви, до складуяких входять короткострокові позики банків, кредиторська заборгованістьпостачальникам, заборгованість по оплаті праці, сплаті податків, відрахуванняхна соціальні заходи, виплаті дивідендів тощо.
 Таблиця 1.1 – Структура джерел ресурсів (пасивів) підприємстваПасив Код рядка  На початок звітного періоду  На кінець звітного періоду 
I. Власний капітал       Статутний капітал  300      Пайовий капітал  310      Додатковий вкладений капітал  320      Інший додатковий капітал  330      Резервний капітал  340      Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)  350      Неоплачений капітал  360  ()  ()  Вилучений капітал  370  ()  () 
Усього за розділом I
380    
II. Забезпечення наступних витрат і платежів       Забезпечення виплат персоналу 400      Інші забезпечення 410      Цільове фінансування 420     
Усього за розділом II
430    
III. Довгострокові зобов'язання       Довгострокові кредити банків  440      Інші довгострокові фінансові зобов'язання  450      Відстрочені податкові зобов'язання  460      Інші довгострокові зобов'язання  470     
Усього за розділом III
480    
IV. Поточні зобов'язання       Короткострокові кредити банків  500      Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510      Векселі видані 520      Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги  530      Поточні зобов'язання за розрахунками:         з одержаних авансів 540       з бюджетом  550       з позабюджетних платежів  560       зі страхування  570       з оплати праці  580       з учасниками  590       із внутрішніх розрахунків  600      Інші поточні зобов'язання  610     
Усього за розділом IV
620    
V. Доходи майбутніх періодів
630    
Баланс
640

1.1.1 Структура власногокапіталу
Відповіднодо форми бухгалтерського Балансу, встановленої ПБО 2 «Баланс» [16], джерелаформування активів за рахунок власних коштів входять до розділу I «Власнийкапітал» i розділу II «Забезпечення майбутніх витрат i платежів», а джерелаформування активів за рахунок позикових коштів – до розділу III«Довгостроковізобов’язання» i розділу IV «Поточні зобов’язання» [45].
Передбаченийрозділ V «Доходи майбутніх періодів»не можна віднести однозначно доджерел формування активів за рахунок власних коштів. Це обумовлено тим, що зазмістом він передбачає відображення доходів, отриманих протягом поточного абопопередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. А цідоходи можуть бути отримані за рахунок як власних, так i позикових коштів.
Розділ I. «Власний капітал»
Статутний капітал (код рядка300)
У цій статті відображаєтьсязафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внескомвласників (учасників) до капіталу підприємства. Дані про вартість статутногокапіталу, відображені в Балансі, повинні відповідати розміру статутногокапіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.
Пайовий капітал (код рядка310)
Ця стаття передбачена длякредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарськихпідприємств, житловобудівельних кооперативів, у яких статутний фонд формуєтьсяза рахунок пайових внесків, передбачених установчими документами.
Додатковий вкладенийкапітал (код рядка 320)
У цій статті акціонерні товариствавідображають суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхнюномінальну вартість, тобто суму емісійного доходу, отриманого в результатіреалізації власних акцій.
Інший додатковийкапітал (код рядка 330)
У цій статті передбачено відображативартість додаткового капіталу, крім додатково вкладеного капіталу, отриманогояк емісійний дохід у результаті реалізації власних акцій.
До складу іншого додатковогокапіталу відносяться:
інший вкладенийкапітал;
дооцінка (уцінка) необоротнихактивів;
вартість безкоштовноотриманих необоротних активів;
інший додатковийкапітал.
До іншого вкладеного капіталувідноситься інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонернихтовариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такимизасновниками без прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу.
До складу дооцінки (уцінки)необоротних активів відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка провадитьсяу випадках, передбачених законодавством та положеннями бухгалтерського обліку.
До складу вартостібезкоштовно отриманих необоротних активів включається вартість необоротнихактивів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб. Вона вважаєтьсядодатковим капіталом i зменшується на суму нарахованої амортизації, величинаякої визнається доходом одночасно з її нарахуванням.
До іншого додатковогокапіталу відносяться інші види додаткового капіталу, які не можуть бутивключені до вищерозглянутих статей (наприклад, рахунок 88 «Фонди спеціальногопризначення», який використовувався до 01.01.2000 р., а саме: фонд ворендованих основних засобах, фонд коштів соціальної сфери, власні коштитрудового колективу тощо).
Резервний капітал (код рядка340)
У цій статті відображаєтьсясума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчихдокументів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Для акціонернихтовариств, наприклад, резервний (страховий) фонд створюється за рахунокприбутку, що залишається у розпорядженні підприємства у розмірі, передбаченомуустановчими документами, але не менш ніж 25 відсотків статутного фонду. Крімтого, розмір щорічних відрахувань до фонду встановлено установчими документами,але він не може бути меншим від 5 відсотків його загальної вартості.
Нерозподілений прибуток (непокритийзбиток) (код рядка 350)
Згідно з ПБО 2 «Баланс» у ційстатті відображається або сума прибутку, що реінвестована в підприємство, абосума непокритого збитку. Сума непокритого збитку вираховується при визначенніпідсумку власного капіталу. Таким чином, у цій статті показується згорнутесальдо, тобто прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплативсіх податків, виплати дивідендів та відрахувань до резервного фонду.
Неоплачений капітал (кодрядка 360)
У цьому рядку повинна відображатисясума заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. УБалансі неоплачений капітал вираховується при визначенні підсумку власногокапіталу.
Вилучений капітал (код рядка370)
У цій статті господарськітовариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток,викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу підлягаєвирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.
РозділII. «Забезпечення наступних витрат i платежів»
Забезпеченнявиплат персоналу (код рядка 400)
У ційстатті відображаються суми нарахованих у звітному періоді витрат i платежівперсоналу, що здійснюватимуться в майбутніх звітних періодах. До таких виплатпотрібно віднести витрати на оплату майбутніх відпусток, обов’язковихвідрахувань (зборів) для забезпечення виплат на оплату відпусток та зборів наобов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, обов’язкове соціальнестрахування на випадок безробіття, кошти для реалізації програми додатковогопенсійного забезпечення.
Іншізабезпечення (код рядка 410)
У ційстатті відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі(наприклад, витрати на оплату гарантійних зобов’язань), величина яких на датускладання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних)оцінок.
Цільовефінансування (код рядка 420)
У ційстатті відображаються кошти цільового фінансування i цільових надходжень,отримані як з бюджету, так i з інших джерел (наприклад, для здійснення заходівцільового призначення, а саме – гуманітарна допомога). Кошти цільовогофінансування i цільових надходжень можуть надходити у вигляді субсидій,асигнувань з бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних таюридичних осіб.
 
1.1.2 Прибуток та йогорозподіл
Прибуток – узагальнений показник, щохарактеризує ефективність діяльності підприємства. За своєю економічноюприродою прибуток виступає як частина вартості додаткового продукту, створеногопрацею учасників виробництва. У прибутку відбивається обсяг реалізації продукції,ефективність використання підприємством наявних матеріальних, трудових іфінансових ресурсів тощо.
Бухгалтерський (обліковий) балансовий прибуток згідноЗакону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [4] складається збагатьох складових (джерел формування прибутку):
Балансовий прибуток загальна сума прибуткупідприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як натериторії України, її континентальному шельфі, у виключній (морській)економічній зоні, так і за її межами, яка відображена в його балансі і включає:
а) прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг),у тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не маютьокремого балансу,
б) прибуток від реалізації основних фондів,нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видівфінансових ресурсів та матеріальних цінностей,
в) прибуток від орендних (лізингових) операцій,
г) прибуток від роялті,
д) прибуток від позареалізаційних операцій.
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) виручкавід реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого(сплаченого) податку на добавлену вартість (за винятком товарообмінних операційз нерезидентами), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та іншихобов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також насуму витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт,послуг).
Реалізація продукції (робіт, послуг) господарчаоперація суб'єкту підприємницької діяльності, що передбачає передачу прававласності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницькоїдіяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.
Прибуток від реалізації власних матеріальних коштів включаєдоход від реалізації основних фондів, нематеріальних активів, продукціїобслуговуючого й допоміжного виробництва, зменшений на суму витрат на ціоперації.
Прибуток від позареалізаційних операцій сума коштів,одержувана підприємством від позареалізаційних операцій і зменшена на сумувитрат на ці операції. Позареалізаційна операція діяльність підприємства,безпосередньо не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншогомайна, включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію обслуговуючогой допоміжного виробництва.
У балансовий прибуток включаються операції від:
Корпоративних прав права власності на частку (пай) устатутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства прогосподарські товариства, включаючи право на управління та отримання відповідноїчастки прибутку такої юридичної особи.
Дивідендів прибуток, отриманий платниками податку відздійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді процентівна акції або на внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих відторгівлі корпоративними правами та доходів від операцій з борговимизобов'язаннями й вимогами.
Процентів доходи, отримані платниками податку відоперацій з борговими вимогами й зобов'язаннями, зокрема, векселями,облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи операції здержавними скарбничими зобов'язаннями, а також будьякі доходи, отриманіплатником податку від надання грошових коштів та матеріальних цінностей укредит (позичку) та нараховані у вигляді премій чи виграшів або відсотків відсуми заборгованості.
Роялті платежі будь-якого виду, одержані у виглядівинагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використанняправ промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічнихмайнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта підприємницькоїдіяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які дій науки,літератури, мистецтва, запису на носіях інформації, права на копіювання ірозповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги,права на винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення, моделі абосхеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем абосистем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформаціющодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Фінансового кредиту будь-яка господарча операціясуб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання коштів у позику навизначений строк та під визначені проценти з поверненням основної сумизаборгованості та нарахованих процентів у грошовій формі або інших формахзабезпечення заборгованості, включаючи матеріальні цінності і нематеріальніактиви, надані в заставу.
Орендної (лізингової) операції господарча операціясуб'єкта підприємницької діяльності (орендодавця), що передбачає передачу правакористування матеріальними цінностями іншому суб'єкту підприємницькоїдіяльності (орендатору) на платній основі та на визначений строк. При цьомуоб'єктом орендних відносин є матеріальні цінності, що входять до складуосновних засобів (фондів) суб'єктів підприємницької діяльності, крім тих,первинна (відновна) вартість яких повністю погашається протягом одноговиробничого циклу.
Консигнаційної операції господарча операція суб'єктапідприємницької діяльності (консигнанта), що передбачає експорт матеріальнихцінностей до складу іншого суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатора)із дорученням реалізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.
Посередницької операції господарча операція суб'єктапідприємницької діяльності, який виступає в ролі комісіонера в договорікомісії, консигнатора в консигнаційному договорі або повіреного в договорідоручення, за винятком довірчих операцій з грошовими коштами, цінними паперами,включаючи приватизаційні майнові сертифікати, операцій по випуску борговихзобов'язань і вимог та їх торгівлі, операцій по торгівлі (управлінню) валютнимицінностями й іншими видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківськихі страхових операцій.
Форвардної операції господарча операція суб'єкта підприємницькоїдіяльності, що передбачає придбання (продажів) форвардної догоди, тобтозобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папериабо валютні цінності у визначений час в майбутньому, із фіксацією ціниреалізації на дату укладення (придбання) форвардної догоди.
Ф'ючерсної операції господарчаоперація суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання(продажів) ф'ючерсної догоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукціюсезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час вмайбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. Прицьому покупець (продавець) ф'ючерсної догоди має право на відмову від їївиконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф'ючерсної догоди. Преміяза придбання ф'ючерсної догоди сплачується під час такого придбання.
Прибуток є об’єктивною економічноюкатегорією [30]. Тому на його формування впливають об’єктивні процеси, щовідбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валовоговнутрішнього продукту.
Водночас прибуток – це підсумковийпоказник, результат фінановогосподарської діяльності підприємств як суб’єктівгосподарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьохчинників. Є особливості у формування прибутку підприємств залежно від сфериїхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринковихвідносин.
З проведенням реформуваннябухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні в 2000 році відповіднодо міжнародних стандартів відбуваються зміни в методиці визначення прибуткупідприємств. На рисунку 1.2 показано схему формування прибутку підприємства зурахуванням зміни у бухгалтерському обліку та звітності [58].
Облік і визначення фінансовихрезультатів – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльностіпідприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайнадіяльність; діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У своючергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційнудіяльність.
Отримання прибутку від реалізаціїпродукції (товарі, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльностісуб’єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації.Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємствафіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певнийперіод (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку [17].
Реально формування прибутку напідприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчимиактами України момент реалізації визначається за датою від вантаження продукції(товарів), а для робіт(послуг) – за датою фактичного виконання (надання) таких,або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.
Однак незалежно від визначеннямоменту реалізації і законодавчих актах реальне формування на підприємствіприбутку від реалізації продукції має місце тільки за умов, коли такавідбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківськийрахунок постачальника.
Визначення моменту реалізації задатою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов’язань підприємствзгідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштівпідприємств на сплату податків, погіршення їхнього фінансового стану.
На рисунку 1.3 наведено структурно-логічну схему формування прибутку відреалізації продукції, а також названо основні показники, що впливають наприбуток від реалізації [58].
Прибуток від реалізації продукціїбезпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізаціїпродукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливаєзміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку вціні продукції (рентабельність продукції).
Зміна обсягу виробництва, залишківнереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізаціїпродукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовнопостійні витрати(за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, іншівитрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
Собівартість є узагальнюючим якіснимпоказником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певніособливості у формуванні собівартості продукції залежно від сфери діяльності,галузі господарства.
Відповідно до положень (стандартів)бухгалтерського обліку, що набули чинності з 2000 року, собівартістьреалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, якубуло реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Валовим (або операційним) прибуткомназивається різниця між операційним доходом від основної діяльності та валовимивитратами (собівартістю) основної діяльності.
Балансовим прибутком називаєтьсяваловий прибуток + додатковий прибуток (збиток) від фінансової діяльності таексплуатації інвестицій в капітали інших підприємств.
Чистим прибутком(прибутком до розподілу на дивіденди та в фонди підприємства) називаєтьсячастина балансового прибутку мінус податок на прибуток мінус надзвичайнівитрати, які сплачуються з чистого прибутку (штрафи, пені та інше) [26].
На рисунках 1.1 – 1.4 наведені структурні схеми розподілу прибутку [11].

/>
Рисунок 1.1 — Типова структура грошових надходжень і видатків реалізації (доход відосновної діяльності)
/>
Рисунок 1.2 — Типове формування валового прибуткувідрахуванням витрат від операційного доходу

/>
Рисунок 1.3 — Типоваструктура розподілу балансового прибутку
/>
Рисунок 1.4 — Типовий розподіл чистого прибуткупідприємства (після оподаткування)

1.1.3 Структурадовгострокових залучених коштів
Згідно з ПБО 2 «Баланс» [16]під довгостроковими зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будутьпогашені протягом строку, який перевищує 12 календарних місяців, або протягомстроку, що перевищує операційний цикл, якщо він більше 12 календарних місяців.У цьому розділі відображається:
- заборгованістьпідприємства банкам по отриманих від них кредитах, яка не є поточнимзобов’язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційногоциклу підприємства або протягом 12 місяців з дати складання Балансу);
- заборгованістьпідприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитівбанків), на які нараховуються відсотки;
- сумиподатку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідоктимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки;
- заборгованістьза виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.
Довгострокові зобов’язаннязнаходять відображення в бухгалтерському обліку за умови, що їх оцінка можебути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод умайбутньому внаслідок їх погашення.
Довгострокові зобов’язаннянеобхідно класифікувати за такими видами:
позики банків та інші позики,термін погашення яких перевищує 12 календарних місяців;
відстрочені податковізобов’язання;
довгострокові векселівидані;
довгострокові зобов’язання заемітованими облігаціями;
довгострокові зобов’язання зфінансової оренди i оренди цілісних майнових комплексів;
інші довгостроковізобов’язання.
Довгострокові кредитибанків (код рядка 440)
Під довгостроковими кредитамибанків розуміються зобов’язання підприємства перед кредитною установою(банком), які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з датискладання Балансу, а також пролонговані короткострокові кредити (позики), якіперейшли до складу довгострокових. У цій статті відображається заборгованістьпо отриманих кредитах, за винятком тієї частини заборгованості, що будепогашена в поточному році після складання Балансу та відображається у складікороткострокових зобов’язань.
Довгострокові фінансовізобов’язання (код рядка 450)
У складі цієї статтівідображається сума довгострокової заборгованості підприємства відноснозобов’язання щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на якінараховуються відсотки. Крім того, до складу цієї статті відносяться аналогічніпролонговані позики, надані небанківськими фінансовими установами, по яких нараховуютьсявідсотки.
До цієї статті не відноситьсячастина довгострокової позики, що підлягає сплаті в найближчі 12 календарнихмісяців.
Відстрочені податковізобов’язання (код рядка 460)
У цій статті відображаєтьсясума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутньому періоді внаслідоктимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. У разі колиподаток на прибуток, визначений для цілей податкового обліку, більше порівняноз «бухгалтерським» податком на прибуток, то виникають податкові активи. В тойже час відстрочені податкові зобов’язання виникають у разі якщо податок наприбуток, визначений для цілей оподаткування, менше від податку на прибутокпорівняно з «бухгалтерським» податком.
Інші довгостроковізобов’язання (код рядка 470)
У цій статті відображаютьсясуми довгострокових зобов’язань, що не можуть бути включені до інших статейрозділу «Довгострокові зобов’язання».
До інших довгостроковихзобов’язань слід віднести довгострокові векселі видані, довгостроковізобов’язання за облігаціями, довгострокові зобов’язання з оренди, іншідовгострокові зобов’язання.
Розрахунки за довгостроковимивекселями виданими ведуться з постачальниками, підрядниками та іншимикредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та заінші операції, заборгованість по яких забезпечена виданими векселями та не єпоточним зобов’язанням.
За довгостроковимизобов’язаннями за облігаціями (зобов’язання за облігаціями, премія за випущеніоблігації, дисконт за випущеними облігаціями) ведуться розрахунки з іншимиособами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашеннябільше 12 місяців з дати складання Балансу.
Розрахунки за довгостроковимизобов’язаннями з оренди ведуться з орендодавцями за необоротні активи, переданіна умовах довгострокової оренди.
Розрахунки за іншимидовгостроковими зобов’язаннями ведуться з іншими кредиторами та за іншіоперації, заборгованість по яких не є поточним зобов’язанням, зокремавідповідно до законодавства відстрочена заборгованість з податків, зборів(обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.
 
1.1.4 Структуракороткострокових залучених коштів
Відповіднодо ПБО 2 «Баланс» під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями необхіднорозуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу абоповинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання Балансу.
Короткостроковікредити банків (код рядка 500)
Короткостроковимикредитами банків є зобов’язання підприємства перед кредитною установою(банком), які повинні бути виконані протягом терміну, що не перевищує одногороку з дати складання Балансу, а також зобов’язання за кредитами (позиками) якдовгостроковими, так i короткостроковими, термін погашення яких минув на датускладання Балансу.
Поточназаборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (код рядка 510).
Поточназаборгованість за довгостроковими зобов’язаннями є частиною довгостроковоїзаборгованості, яку необхідно погасити протягом одного року з дати складанняБалансу.
Векселівидані (код рядка 520)
У ційстатті відображається сума заборгованості за виданими векселями в забезпеченняпоставок (робіт, послуг) від постачальників, підрядників та інших кредиторів,термін погашення якої не перевищує 12 календарних місяців.
Кредиторськазаборгованість за товари, роботи, послуги (код рядка 530)
У ційстатті відображається сума заборгованості постачальникам i підрядникам заотримані матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крімзаборгованості, що забезпечена векселями).
Поточнізобов’язання за розрахунками
Доскладу поточних зобов’язань за розрахунками входять зобов’язання: «з одержанихавансів»; «з бюджетом»; «з позабюджетних платежів»; «зі страхування»; «з оплатипраці»; «з учасниками»; «із внутрішніх розрахунків».
Поточнізобов’язання за розрахунками з одержаних авансів (код рядка 540).
У ційстатті відображається сума внесків, одержаних від інших осіб у рахунокнаступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), а також сумипопередньої оплати покупцями i замовниками рахунків постачальника.
Поточнізобов’язання за розрахунками з бюджетом (код рядка 550)
У ційстатті відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів добюджету, включаючи податки з працівників підприємства (крім зборів досоціальних фондів), а також зобов’язання за фінансовими санкціями, щосправляються у дохід бюджету.
Поточнізобов’язання за розрахунками з позабюджетних платежів (код рядка 560)
У ційстатті відображається заборгованість по внесках до позабюджетних фондів,передбачених чинним законодавством.
Поточнізобов’язання за розрахунками зі страхування (код рядка 570)
У ційстатті відображається заборгованість по зборах на обов’язкове державне пенсійнестрахування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальнестрахування на випадок безробіття, розрахунках за індивідуальним страхуваннямперсоналу підприємства, за страхуванням майна та по інших розрахунках застрахуванням.
Поточнізобов’язання за розрахунками з оплати праці (код рядка 580)
У ційстатті відображається заборгованість по нарахованій, але не виплаченій оплатіпраці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо) як облікового,так i необлікового складу підприємства, а також розрахунки за неодержануперсоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки здепонентами).
Поточнізобов’язання за розрахунками з учасниками (код рядка 590)
У ційстатті відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам),пов’язану з розподілом прибутку (дивідендів) та іншими виплатами, нарахованимизасновникам та учасникам за користування майном, зокрема земельним i майновимпаєм, а також виплатами у зв’язку з одержанням належної вибулому учаснику(засновнику) частини активів підприємства.
Поточнізобов’язання із внутрішніх розрахунків (код рядка 600)
У ційстатті відображається заборгованість підприємства пов’язаним сторонам такредиторську заборгованість по внутрішньовідомчих розрахунках.
Іншіпоточні зобов’язання (код рядка 610)
У ційстатті відображається сума зобов’язань, які не можуть бути включені до іншихстатей, наведених у розділі «Поточні зобов’язання».
РозділV. «Доходи майбутніх періодів»
Доходимайбутніх періодів (код рядка 630)
У ційстатті потрібно відображати доходи, отримані протягом поточного або попередніхзвітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. Зокрема, доскладу доходів майбутніх періодів відносяться доходи у вигляді одержанихавансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи(авансові орендні платежі), передплата на періодичні та довідкові видання,виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних iтеатрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобамизв’язку тощо.
1.2 Напрямкирозміщення фінансових ресурсів підприємства в активи процесів розширеноговідтворення капіталу
 
Структураагрегатів активів підприємства визначена Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [16] (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 — Структураобліку агрегованих статей необоротних фондів і оборотних коштів у розділіАКТИВИ балансу підприємстваАктив  Код рядка  На початок звітного періоду  На кінець звітного періоду 
I. Необоротні активи       Нематеріальні активи:         залишкова вартість  010       первісна вартість  011       накопичена амортизація 012      Незавершене будівництво  020      Основні засоби:         залишкова вартість  030       первісна вартість  031       знос  032      Довгострокові фінансові інвестиції:         які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств  040       інші фінансові інвестиції  045      Довгострокова дебіторська заборгованість 050      Відстрочені податкові активи  060      Інші необоротні активи  070     
Усього за розділом I
080     
II. Оборотні активи       Запаси:         виробничі запаси  100       тварини на вирощуванні та відгодівлі  110       незавершене виробництво  120       готова продукція  130       товари  140      Векселі одержані  150      Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:         чиста реалізаційна вартість  160       первісна вартість  161       резерв сумнівних боргів  162      Дебіторська заборгованість за розрахунками:         з бюджетом  170       за виданими авансами 180       з нарахованих доходів  190       із внутрішніх розрахунків  200      Інша поточна дебіторська заборгованість  210      Поточні фінансові інвестиції  220      Грошові кошти та їх еквіваленти:         в національній валюті 230       в іноземній валюті 240      Інші оборотні активи  250     
Усього за розділом II
260    
III. Витрати майбутніх періодів
270    
Баланс
280    
 
1.2.1 Розміщення фінансовихресурсів в необоротні активи
Основа техніко-технологічної бази підприємства – ценеоборотні активи підприємства, які існують більше ніж 1 виробничий цикл тапоступово переносять свою вартість на продукцію. Вони складаються з [25]:
нематеріальних активів;
основних засобів;
незавершеного будівництва основнихзасобів;
Оборотні матеріальні активипідприємства для використання потребують ресурсів техніко-технологічної бази підприємства тахарактеризуються повним переносом своєї вартості на виготовленупродукцію(послуги).
Устатті «Нематеріальні активи» відображається вартість об'єктів, яківіднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями(стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартістьнематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку суманакопиченої амортизації. Залишкова вартість визначається як різниця міжпервісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках.
Устатті «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершенихкапітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію,модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальніактиви, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), щоздійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансуваннякапітального будівництва.
Устатті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих наумовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів,які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями(стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротнихматеріальних активів.
У ційстатті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основнихзасобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансувключається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою)вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
Група основних засобів – сукупність однотипних потехнічних характеристиках, використанню й умовам застосування необоротнихматеріальних активів.
Для цілей бухгалтерського обліку основнізасоби класифікуються по наступним групах:
1. Земельніділянки
2. Капітальнівитрати на поліпшення земель
3. Будинки,спорудження і передаточні пристрої
4. Машини йустаткування
5. Транспортнізасоби
6. Інструменти,прилади, інвентар (меблі)
7. Іншіосновні засоби
Нижче приведена короткахарактеристика основних засобів.
Будинки. До будинків відносятьсяархітектурно-будівельні об'єкти, прямим призначенням яких є створеннянормальних умов для виробничої діяльності людей, експлуатації машин і устаткуванняі збереження товарно-матеріальних цінностей (будинки адміністративно-побутовогопризначення, електропідстанцій, лабораторій, механічних майстерень, гаражів,складів, виробничих цехів і т.п.).
Спорудження. До цієї групи відносятьсяінженерно-будівельні об'єкти, що безпосередньо не здійснюють виробничий процес,однак забезпечують умови для його проведення. До споруджень відносять:естакади, галереї, дамби, шляхопроводи, під'їзні внутрівиробничі залізничніколії, контактні мережі, спорудження підвісних доріг, автомобільні дороги іт.п.
Передаточні пристрої. До передатних пристроїв відносятьсятрубопроводи, що постачають підприємства водою, теплом, стисненим повітрям,газом, нафтою, кабельні і повітряні мережі, що забезпечують підприємстваелектроенергією, телефонним, телеграфної, радіозв'язком, і інші передатніпристрої. У цій групі основних фондів враховуються всі трубопроводи і мережі,що знаходяться на балансі підприємств, за винятком тих, котрі є частиноюбудинків.
Машини й устаткування. У зв'язку з великоюкількістю і номенклатурою, зазначена група основних виробничих фондів узалежності від їхнього виробничо-технічного призначення підрозділяється на ряднаступних підгруп:
силові машини й устаткування;
робочі машини й устаткування;
вимірювальні і регулюючі прилади,пристрої і лабораторне устаткування;
обчислювальна техніка;
інші машини й устаткування.
До силових машин і устаткуваннявідносяться машини – генератори, машини-двигуни, що виробляють теплову йелектричну енергію, перетворюють різного роду енергію в механічну(електрогенератори, синхронні компенсатори, електродвигуни, енергопоїзди, іншіпересувні електростанції, парові казани, турбіни, пускачі, вимірювальні ісилові трансформатори, моторгенератори, випрямлювачі ртутні, селенові,напівпровідникові, інше енергетичне устаткування).
До робочих машин і устаткуваннявідносять машини, апарати й устаткування, що безпосередньо беруть участь упроцесі виробництва чи переміщення продукції.
До вимірювальних і регулюючихприладів, пристроїв і лабораторного устаткування відносять прилади і пристроїдля виробництва всякого роду вимірів, а також для регулювання виробничихпроцесів (дозатори, амперметри, геодезичні прилади, апаратура централізації іблокування, газоаналізатори, термостати й ін.).
До обчислювальної техніки відносятьсукупні засоби, призначені для рішення найрізноманітніших задач (аналогові ікеруючі машини, прилади, пристрої, ПЕОМ і ін.).
До інших машин і устаткуваннявідносять основні фонди, що не ввійшли в перераховані вище групи (устаткуванняАТС, пожежні машини й ін.).
Транспортні засоби. До транспортних засобівварто відносити засоби пересування для переміщення людей, вантажів ітранспортування рідких і газоподібних речовин (електровози, тепловози,мотовози, паровози, мотодрезини, магістральні трубопроводи, вагони, піввагони,автоскидувачі, трактори-тягачі ін.).
Інструмент. У цю групу основнихвиробничих фондів включають усі види ручного, пневматичного й електричногоінструмента, використовуваного або для здійснення виробничого процесу по випускупродукції, або по обслуговуванню виробничого процесу.
Виробничий інвентар іприналежності. У цю групу входять предмети виробничого призначення, що полегшуютьвиконання операцій під час провадження робіт (робочі столи, верстати і т.д.),устаткування, що сприяє охороні праці (групові огородження машин і т.д.),ємності для збереження рідких і сипучих матеріалів, а також предмети технічногопризначення, що не можуть бути віднесені до робочих машин.
Господарський інвентар. Ця група містить у собі всіпредмети конторського, господарського і протипожежного призначення (столи,шафи, сейфи, множні апарати, гідропульти і т.д.).
Інші основні засоби. Дана група включає всіосновні засоби різного виробничо-технічного й іншого призначення, що не ввійшли в жодну з класифікованихгруп.
Відповідно до приведеногокласифікаційного угруповання на кожнім підприємстві організується облікнаявності основних фондів, аналіз їхнього складу, структури і динаміки,планування вибуття і введення нових основних фондів за рахунок капітальнихвкладень. Дані структурного обліку основних фондів використовуються приплануванні виробництва, аналізі результатів виробничо-господарської діяльностіі при рішенні інших економічних питань.
Нематеріальніресурси цечастина потенціалу підприємства, що приносить економічну вигоду протягомтривалого періоду і має нематеріальну основу одержання доходів. До нихвідносяться об'єкти промислової й інтелектуальної власності, а також іншіресурси нематеріального походження.
Промисловавласність поняття, використовуване для позначення виключного права нанематеріальні цінності: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарнізнаки і знаки обслуговування, фірмові найменування і вказівки походження чинайменування місця походження товару, а також право по припиненнюнедоброякісної конкуренції.
Інтелектуальнавласність юридичне поняття, що охоплює авторське право й ін. права, щовідносяться до інтелектуальної діяльності в області виробництва, науки,програмного забезпечення, літератури і мистецтва.
Характеристикаоб'єктів промислової власності:
1)винахід це нове і технічне рішення, що володіє істотними відмінностями в будь-якійобласті народного господарства та дає позитивний ефект. Право на винахідзасвідчується авторським посвідченням чи патентом;
2)промисловий зразок нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначаєйого зовнішній вигляд, який відповідає вимогам технічної естетики, придатний доздійснення промисловим способом і маючий позитивний ефект.
Існуєдві форми охорони промислового зразка: свідчення і патент. Не підлягаютьохороні як промислові зразки вироби, зовнішній вигляд яких обумовленийвинятково їх функцією (гайки, болти, гвинти і т.п.), а також галантерейні,швейні, трикотажні вироби, тканини (крім декоративних), взуття, головні убори;
3)корисні моделі це нові по зовнішньому вигляду, формі, розміщенню частин чибудівлі моделі. Для реєстрації корисної моделі досить будь-яких змін, навіть упросторовому компонуванні моделі;
4)товарні знаки позначення (ім'я, знак, символ чи сполучення їх), що розміщуєтьсяна товарі чи його упакуванні для ідентифікації його і виробника. Якщо підтоварним знаком надаються послуги, то він називається знаком обслуговування.
5)об'єкти інтелектуальної власності зв'язані з інформаційною системою йінформаційною діяльністю підприємства. До них відносяться: програмнезабезпечення (сукупність програм, використовуваних у роботі ЕОМ); банк даних(сукупність програмних, організаційних і технічних засобів, призначених дляцентралізованого нагромадження і використання інформації); база знань(сукупність систематизованих основних зведень, що відносяться до визначеноїгалузі знань і зберігаються в пам'яті ЕОМ).
Іншінематеріальні ресурси:
1)«ноу-хау» технологія виробництва, науково-технічні, комерційні,організаційні й управлінські знання, необхідні для функціонування виробництва.На відміну від секретів виробництва «ноу-хау» не патентується,оскільки в значній своїй частині складається з визначених прийомів, навичок іт.п. Поширення «ноу-хау» здійснюється насамперед за допомогою укладанняліцензійних договорів.
2)раціоналізаторська пропозиція це технічне рішення, що є новим і корисним дляпідприємства, якому воно подано.
3)найменування місця походження товару. Відбиває назву країни (чи місцевості) дляпозначення виняткових властивостей товару, викликаних природними умовами,людськими факторами, національними особливостями, характерними для даногорегіону.
4)«гудвіл» визначає імідж (репутацію) підприємства (фірми).
Дляамортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за якимкожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними часткамивиходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платникомподатку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальнихактивів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 роківбезперервної експлуатації.
1.2.2 Фінансове забезпеченнястворення та відтворення основних засобів
У залежності від характеру участі увиробничому процесі основні виробничі засоби підрозділяються на активну іпасивну частини.
Активними вважаються ті основнівиробничі засоби, що своїм безпосереднім впливом забезпечують видобутоккорисної копалини або випуск іншої продукції. До них відносять: силові машини йустаткування, робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади іпристрої, обчислювальну техніку, транспортні засоби й інструмент.
Пасивні – це ті основні виробничізасоби, що забезпечують нормальне функціонування активної частини основнихфондів у процесі виробництва продукції. До цієї частини фондів відносять:будинки, спорудження, передатні пристрої, інвентар і ін.
Вирішальна роль у забезпеченнівипуску продукції належить активній частини. Тому аналіз співвідношеннявеличини окремих груп основних фондів на кожнім підприємстві і вишукуванняможливості росту активної частини, і на цій основі підвищення ефективностівиробництва, являють собою важливу задачу для кожного виробничого підприємства.
Підтерміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розумітипоступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, назменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційнихвідрахувань.
Амортизаціїпідлягають витрати на:
придбанняосновних фондів та нематеріальних активів для власного виробничоговикористання;
самостійневиготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючивитрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті навиготовленні таких основних фондів;
проведеннявсіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшенняосновних фондів;
капітальніполіпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення,збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Основніфонди з точки зору амортизації підлягають розподілу за такими групами:
група1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в томучислі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування),вартість капітального поліпшення землі;
група2 автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутовіелектронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське(офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
група3 будьякі інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;
група4 електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного обробленняінформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування абодруку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові),мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів(предметів).
Нормиамортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з групосновних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (врозрахунку на податковий квартал):
група1 1,25 відсотка;
група2 6,25 відсотка;
група3 3,75 відсотка;
група4 15 відсотків.
 
1.2.3 Розміщення фінансовихресурсів в оборотні активи
Формування груп оборотнихкоштів в Розділі II балансу «Оборотні активи» наведено в таблиці 1.2:
Запаси
Відповідно до ПБО 9 «Запаси»[21], затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246, до запасівналежать активи, що [16]:
утримуються для подальшогопродажу за умов звичайної господарської діяльності (готова продукція);
перебувають у процесівиробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (незавершеневиробництво);
утримуються для споживанняпід час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а такожуправління підприємством (сировина й матеріали, паливо, запасні частини).
Важливим моментом єправильність оцінки запасів, яка повинна здійснюватися за найменшою з двохвеличин: собівартістю (первісною вартістю) або чистою вартістю реалізації.
Собівартість (первіснавартість) запасів повинна включати:
суми, що сплачуються згідно здоговором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків узв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельнівитрати (на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальніроботи i транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їхвикористання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортуваннязапасів);
інші витрати, які безпосередньопов’язані з придбанням запасів i доведенням їх до стану, в якому вони придатнідля використання у запланованих цілях. До них належать прямі матеріальнівитрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства надоопрацювання i підвищення якісно технічних характеристик запасів.
Необхідно мати на увазі, щовідповідно до ПБО 9 ряд витрат не відноситься до первісної вартості запасів, аналежить до витрат того періоду, в якому вони були здійснені. До складу такихвитрат відносяться:
понаднормові витрати iнестачі запасів;
проценти за користуванняпозиками;
витрати на збут;
загальногосподарські та іншіподібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням i доставкоюзапасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання узапланованих цілях.
Чиста вартість реалізаціїзапасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності завирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.Згідно з ПБО 9 запаси повинні відображатися за чистою вартістю реалізації, якщона дату складання Балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, абоіншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
У Балансі запасивідображаються у чотирьох рядках: «виробничі запаси», «тварини на вирощуванніта відгодівлі», «незавершене виробництво», «готова продукція».
Виробничі запаси(код рядка100)
До складу виробничих запасівпотрібно включати i вартість запасів сировини, основних i допоміжнихматеріалів, палива, купованих напівфабрикатів i комплектуючих виробів, запаснихчастин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених дляспоживання під час нормального операційного циклу.
У статті «Виробничі запаси»необхідно відображати i вартість МШП на складі, термін використання яких неперевищує одного року.
Незавершене виробництво (кодрядка 120)
У цій статті відображаютьсявитрати на незавершене виробництво i незавершені роботи (послуги). Крім того, уцьому ж рядку показується продукція, яка не відповідає встановленим технічнимхарактеристикам (крім браку), не прийняті замовником роботи, а такожнапівфабрикати власного виробництва, які використовуються для власнихвиробничих потреб. До складу цієї ж статті відповідно до листа Мінфіну Українивід 04.02.2000 р. № 18424 потрібно включати i вартість ремонту основнихзасобів.
Готова продукція (код рядка130)
У цій статті відображаютьсязапаси виробів на складі, оброблення яких завершено i які пройшли випробування,приймання, укомплектовані відповідно до умов договорів із замовниками тавідповідають технічним умовам i стандартам.
Товари (код рядка 140)
У цій статті відображаєтьсявартість товарів, придбаних підприємствами (збуту, торгівлі, заготівлі тагромадського харчування) з метою продажу. На промислових та інших виробничихпідприємствах у цій статті повинні відображатися будь-які вироби, матеріали,продукти, придбані спеціально для продажу.
Крім того, промисловимипідприємствами відображається вартість матеріальних цінностей, придбаних длякомплектування готової продукції. Вартість таких цінностей не включається дособівартості готової продукції, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Векселі одержані (код рядка150)
У цій статті відображаєтьсязаборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантаженупродукцію (товари), виконані роботи i надані послуги. При цьому таказаборгованість повинна відображатися за фактичною вартістю i бути забезпеченавекселями з терміном погашення до одного року. У цій статті слід відображати яквекселі, отримані безпосередньо від векселедавця, так i векселі, отримані заіндосаментом. Відображення отриманих векселів проводиться за фактичною сумоюзаборгованості, в забезпечення якої такі векселі отримано, незалежно відномінальної вартості векселя.
Дебіторська заборгованість затовари, роботи, послуги
У Балансі «Дебіторськазаборгованість за товари, роботи, послуги» відображається в трьох рядках:«чиста реалізаційна вартість», «первісна вартість», «резерв сумнівних боргів».
Первісна вартість (код рядка161)
Правильність відображенняфактичної суми дебіторської заборгованості визначена відповідно до ПБО 10«Дебіторська заборгованість»[10].
Згідно з цим положенням запервісною вартістю оцінюється поточна дебіторська заборгованість за продукцію,товари, послуги, яка визнається активом, якщо існує ймовірність отриманняпідприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їїсума.
Резерв сумнівних боргів (кодрядка 162)
Згідно з ПБО 10 обчислюєтьсявеличина резерву сумнівних боргів для визначення чистої реалізаційної вартостіна дату складання Балансу. Величина резерву сумнівних боргів може визначатисяза двома методами: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основікласифікації дебіторської заборгованості.
При використанні першого методувизначення резерву сумнівних боргів підприємство самостійно оцінює ймовірністьпогашення дебіторської заборгованості на підставі власного досвіду, експертноїоцінки тощо.
У разі коли підприємствовизначить, що платоспроможність кожного дебітора становить 100%, резервсумнівних боргів дорівнюватиме нулю. Тоді первісна i чиста (балансова) вартістьдебіторської заборгованості у підприємства збігатимуться.
Чиста реалізаційна вартість(код рядка 160)
У цьому рядку відображаєтьсярізниця між первісною вартістю дебіторської заборгованості i сумою резервусумнівних боргів (коди рядків 161 i 162). Чиста реалізаційна вартістьдебіторської заборгованості включається до підсумку Балансу.
Дебіторська заборгованість зарозрахунками
У Балансі дебіторськазаборгованість за розрахунками відображається у чотирьох рядках: «з бюджетом»,«за виданими авансами», «з нарахованих доходів», «із внутрішніх розрахунків».
Дебіторська заборгованість зарозрахунками з бюджетом (код рядка 170)
У цьому рядку відображаєтьсядебіторську заборгованість фінансових i податкових органів, а також переплатапо податках, зборах та інших платежах до бюджету.
Дебіторська заборгованість завиданими авансами (код рядка 180)
У цій статті відображаєтьсясума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок майбутніх платежів.
Дебіторська заборгованість знарахованих доходів (код рядка 190)
У цій статті показується суманарахованих дивідендів, відсотків, роялті, що підлягають надходженню.
Дебіторська заборгованість ізвнутрішніх розрахунків (код рядка 200)
У цьому рядку показуєтьсязаборгованість із внутрішньовідомчих та внутрішньогосподарських розрахунків тадебіторська заборгованість пов’язаних сторін.
До внутрішньовідомчих тавнутрішньогосподарських розрахунків потрібно відносити дані про дебіторськузаборгованість філій та структурних підрозділів підприємства, які виділено наокремий баланс, а також дані по розрахунках усередині одного тресту, концернутощо.
Інша поточна дебіторськазаборгованість (код рядка 210)
У цій статті показуєтьсязаборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статейдебіторської заборгованості та відображається у складі оборотних активів. Дотакої заборгованості відносяться: заборгованість покупців за відвантаженіматеріальні цінності (крім готової продукції, товарів); персоналу за іншимиопераціями (по товарах, придбаних у кредит); розрахунки з підзвітними особамита з працівниками підприємства (крім оплати праці); розрахунки по претензіях,штрафних санкціях та відшкодуванню матеріальних збитків (у результаті нестач iвтрат від псування i розкрадання цінностей, грошових коштів); заборгованість поопераціях зі спільної діяльності; з різними організаціями по операціяхнекомерційного характеру (орендарів нежитлових приміщень, плата батьків заутримання дітей у дитячих установах, оплата навчальним закладам за підготовкуфахівців, оплата науково-дослідним установам за виконані роботи);заборгованість по наданій фінансовій допомозі на зворотній основі.
Поточні фінансові інвестиції(код рядка 220)
У цій статті відображаютьсяфінансові інвестиції, отримані на строк, що не перевищує одного року, i якіможуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які єеквівалентами грошових коштів).
Згідно з ПБО 12 «Фінансовіінвестиції» [23] первісна оцінка фінансових інвестицій у бухгалтерському облікуздійснюється за собівартістю, яка складається з ціни її придбання, комісійнихвинагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат,безпосередньо пов’язаних з придбанням.
У разі придбання фінансовоїінвестиції шляхом:
обміну на цінні паперивласної емісії – собівартість фінансової інвестиції визначається засправедливою вартістю переданих цінних паперів;
обміну на інші активи –собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.
Грошові кошти та їхеквіваленти
Згідно з ПБО 4 «Звіт про рухгрошових коштів» до грошових коштів відносяться готівка, кошти на рахунках убанках та депозити до запитання. В той же час до еквівалентів грошових коштівналежать короткострокові високо ліквідні фінансові інвестиції, які вільноконвертуються у певні суми грошових коштів i характеризуються незначним ризикомзміни їх вартості.
Грошові кошти та їхеквіваленти в національній та іноземній валютах (коди рядків 230 i 240)
До складу грошових коштів (яку національній, так i в іноземній валютах) та їх еквівалентів необхідновідносити:
кошти в касі (у національнійта іноземній валютах);
кошти на банківських рахунках(поточних, валютних, спеціальних, акредитиви, ощадні сертифікати,приватизаційні папери, імпортні депозити, приватизаційні кошти громадян,компенсаційні сертифікати тощо);
грошові документи (унаціональній та іноземній валютах), які знаходяться в касі підприємства(поштові марки, марки гербового збору, оплачені проїзні документи та путівки досанаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку);
кошти в дорозі (внаціональній та іноземній валютах), тобто грошові суми, внесені до каси банків,ощадних кас або поштових відділень для подальшого їх зарахування нарозрахункові або інші рахунки підприємства;
казначейські чеки тощо.
Інші оборотні активи (кодрядка 250)
У цій статті відображаютьсясуми оборотних активів, які не можуть бути віднесені до статей I розділу«Оборотні активи» Балансу.
1.2.4 Структура оборотнихкоштів в сфері виробництва та сфері обертання
Оборотнимивиробничими фондами підприємства є такі засоби виробництва, що, знаходячись упроцесі праці, цілком споживаються в кожному виробничому циклі і цілкомпереносять у цьому ж циклі свою вартість на продукцію праці.
Тому відоборотних виробничих фондів, використовуваних у виробництві, необхідновідрізняти фонди обертання, що обслуговують проведення постачальницько-збутовоїдіяльності.
Фонди обертанняскладаються з готової до реалізації продукції, відвантажених товарів,дебіторської заборгованості і коштів, необхідних для закупівлі сировини,матеріалів, палива, виплати заробітної плати. Фонди обертання дозволяють робитикругообіг коштів.
Сукупністьоборотних виробничих фондів і фондів обертання, виражена в грошовому вимірі,складає оборотні кошти виробничих підприємств, об'єднань.
Оборотні кошти цефінансові ресурси виробничих підприємств, об'єднань, що обслуговуютьекономічний оборот усіх їхніх фондів, включаючи основні, оборотні виробничіфонди, фонди заробітної плати, фонди обертання у виді готової продукції ізасобів у розрахунках.
Для вивченняскладу і структури оборотних коштів їх групують по чотирьох ознаках: по сферахобороту, елементам оборотних коштів, охопленню нормуванням, джереламфінансування. По призначенню в процесі відтворення – формуються чотири групи:виробничі запаси, витрати на незакінчену продукцію, продукцію на складах ікошти та розрахунки(таблиця 1.3).
Оборотні коштиприймають форму виробничих запасів і незавершеного виробництва у виробничомупроцесі, а також готових виробів і коштів у процесі обертання, тобтофункціонують одночасно в сфері виробництва й у сфері обертання. Проходячи тристадії кругообертання: постачання, виробництво і збут (реалізація), вониприймають різні натуральні форми.
Таблиця 1.3 — Складі класифікація оборотних коштів підприємства [27]Сфера обороту Оборотних коштів Елементи оборотних коштів Охват нормуванням Джерела фінансування /> Оборотні виробничі фонди (сфера виробництва) I. Виробничі запаси Нормуємі оборотні кошти Власні оборотні кошти />
1. Сировина, основні матеріали,
покупні полуфабрикати /> 2. Допоміжні матеріали /> 3. Топливо, електроенергія /> 4. Пар /> 5. Запасні частини /> 6. Малоцінні та швидкозношуємі предмети /> II. Витрати на незакінчену продукцію /> 7. Незакінчене виробницто та полуфабрикати власного виробництва /> 8. Витрати наступних періодів /> Фонди обігу (сфера обігу) III. Готова продукція /> 9. Продукція на складах /> 10. Відгружена продукція Ненормовані Оборотні кошти
Позикові оборотні кошти (формування ненормованих фондів та Понаднормативних нормуємих
фондів) /> /> IV. Грошові кошти та розрахунки /> /> 11. Грошові кошти /> 12. Дебіторська заборгованість та інші розрахунки /> />

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ „ГІДРОТЕХНІКА”ЗА 2003 2004 РОКИ
 
2.1 Основніхарактеристики бізнесу ТОВ „ГІДРОТЕХНІКА”
 
Підприємство –товариство з обмеженою відповідальністю – ТОВ „Гідротехніка” (код ЕДРПОУ –31249789) зареєстровано Ірпіньським міськвиконкомом 27 квітня 2001 року(реєстраційний № 1740) за адресою:
Київська область,смт. Буча, вул… Тарасівська, 12а/23.
Середньообліковачисельність персоналу у 2003 році – 4 працівника, у 2004 році – 6 працівників.Форма власності – колективна (код КФВ – 20), основний вид діяльності – оптоваторгівля (код ЗКГНГ 71130, код КВЕД – 51.65.0). Підприємство за чисельністювідноситься до малих підприємств, але, оскільки обсяги товарообігу перевищують500 тис.грн./на рік, підприємство працює на традиційній системі оподаткування підприємств– юридичних осіб.
Згідно СтатутуТОВ „Гідротехніка”:
1. Товариство з обмеженоювідповідальністю «Гідротехніка», надалі ТОВАРИСТВО створено згіднорішення зборів Учасників (Протокол № І від 19.04. 2001 р.)
2.Учасниками ТОВАРИСТВА с громадяни України:
Гуренко Тетяна Олексіївна,28.04.1954 року народження, паспорт СН 857857 виданий Харківським РОВ ГУ МВСУкраїни в м. Києві 26.01.99 р., прописана: м. Київ, вул. Руденко, 7, кв. 98,ідентифікаційний номер 1984107667.
Маруда Володимир Іванович,24.10.1959 року народження, паспорт СН 731864 виданий Ірпінським МВ ГУ МВСУкраїни в Київській області 17.12.97 р., прописаний: Київська обл., смт. Буча,вул. Тарасівська, 12а, кв.23,ідентифікаційний номер 2184604935.
3. ТОВАРИСТВО є юридичноюособою. З моменту державної реєстрації набуває пов'язані з його діяльністюправа і несе зобов'язання, має самостійний баланс, основні фонди та оборотнікошти, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, круглута інші печатки і штампи з власною назвою, бланки, емблеми, торгові і а фірмовізнаки, інші реквізити.
4. ТОВАРИСТВО у встановленомупорядку приймає участь у зовнішньоекономічній діяльності і проводить експортно-імпортніоперації як на Україні, так і за її межами, включаючи товарообмінні,посередницькі та інші операції.
5. Основною метою ТОВАРИСТВАє формування ринку товарів та послуг, здійснення діяльності, спрямованої наотримання прибутку на вкладений капітал, а також задоволення на основіотриманого прибутку соціально-економічних інтересів Учасників і робітниківТОВАРИСТВА, які не є Учасниками ТОВАРИСТВА
6. Згідно поставлених цілейТОВАРИСТВО в інтересах Учасників буде вирішувати задачі в наступних напрямках:
1) насиченняринку України високоякісною продукцією, в тому числі тією, яка виготовляється ТОВАРИСТВОМ;
2)  підвищення ефективностіздійснення усіх комерційних операцій за участю ТОВАРИСТВА;
3)  вивчення та коригування ринкуУкраїни;
4)  встановлення ділових контактів зукраїнськими та закордонними партнерами.
7. Предметом діяльностіТОВАРИСТВА є:
Здійсненняоптової, роздрібної та комісійної торгівлі продукцією виробничо технічногопризначення та товарами народного споживання.
Здійсненняоптової, роздрібної та комісійної торгівлі металом та виробами з металу.
Оптоваторгівля промисловим обладнанням.
Організаціята проведення спортивних та оздоровчих заходів, змагань.
Здійснення оптової,роздрібної та комісійної торгівлі продовольчими товарами.
Посередницькіпослуги в оптовій та роздрібній торгівлі
Створеннявласних магазинів та торгівельних точок.
Наданнявсіх видів побутових послуг населенню.
Виготовленнята реалізація алкогольних напоїв, спирту етилового, коньячного і плодового.
Зовнішньоекономічнадіяльність.
Виробництво,переробка, закупівля й реалізація (в тому числі у формі бартеру) продукціївиробничо-технічного призначення.
Операціїз цінними паперами,
Закупівлясільськогосподарської продукції у населення (в т.ч. за готівку).
Наданняпослуг у галузі маркетингу, менеджменту, пошук ділових партнерів у власнихінтересах та інтересах третіх осіб.
Консалтингова,економіко-аналітична, та інформаційна діяльність. Надання консультаційних, брокерських,дилерських, лізингових послуг.
Будівництво,ремонтно-будівельне виробництво, виконання проектних і пошукових,оздоблювальних і сантехнічних робіт, виробництво будівельних матеріалів іконструкцій та супутніх виробів.
Будівництвоі комплексна експлуатація готельного господарства, мотелів, станцій технічногообслуговування, автомобільних стоянок, автозаправних станцій, тощо.
Створення і придбання засобів,технологій та устаткування для технічного переобладнання виробництва,інжиніринг, розробка і впровадження винаходів «ноу-хау», екологічнихпрограм, тощо.
Транспортне і транспортно-експедиційнеобслуговування. Внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажівповітряним, річковим, морським, залізничним та автомобільним транспортом; агентуванняі фрахтування морського торговельного флоту.
Ремонтно-механічневиробництво, ремонт технологічного обладнання. Надання послуг по обслуговуваннюі ремонту транспортних засобів.
Надання послуг по охороніколективної й приватної власності, монтаж, ремонт та обслуговування засобівохоронної сигналізації, засобів вимірювання й контролю, а також види пусконалагоджувальнихробіт.
Виготовлення та реалізаціявиробів з дерева, металу та полімерних матеріалів, корпусних та м'яких меблів.
Виготовлення,переробка та реалізація хімічних речовин.
Постачання,переробка та реалізація нафти, газу, всіх видів нафтопродуктів, пально-мастильнихматеріалів та продукції нафтохімії.
Передачата постачання електроенергії.
Купівляй продаж, оренда й суборенда в юридичних і фізичних осіб будівель, споруд,квартир, землі та іншого нерухомого майна, всі види послуг в цій галузі.
Інші роботи та послуги що незаборонені діючим законодавством.
Якщо певний вид діяльності,можливо здійснювати лише за умови його ліцензування, ТОВАРИСТВО може йогоздійснювати тільки після одержання ліцензії.
8. ТОВАРИСТВО є власникоммайна, яке складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності,вартість яких відображається в самостійному балансі.
9. Майно ТОВАРИСТВАутворюється за рахунок:
внесківУчасників (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінніпапери, права користування водою, землею та іншими природними ресурсами,будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, в тому числі наінтелектуальну власність, грошові кошти);
надходженьвід випуску акцій та інших цінних паперів;
доходіввід реалізації продукції, робіт, послуг.
доходіввід аукціонів;
безплатних чи благодійнихвнесків, пожертвувань українських та іноземних підприємств, організацій,громадян;
інших джерел, не забороненихдіючим законодавством України.
10. Порядок утворення та витрачанняамортизаційного й інших фондів визначається директором ТОВАРИСТВА.
11. Вся сума амортизаційнихвідрахувань, що залишається у відповідності з діючим законодавством урозпорядженні ТОВАРИСТВА, направляється до фонду розвитку ТОВАРИСТВА.
12.Резервний фонд ТОВАРИСТВА створюється шляхом щорічних відрахувань не менше 5%прибутку до досягнення розміру, що дорівнює 25% Статутного фонду, іпризначається для покриття збитків за підсумками операційного року.
13.Грошові кошти ТОВАРИСТВА зберігаються па розрахункових та валютних рахунках івикористовуються ним самостійно.
14. Майно ТОВАРИСТВА можебути вилучено тільки за рішенням суду чи арбітражного суду.
15. Статутний фонд ТОВАРИСТВАстановить 11 800 (одинадцять тисяч вісімсот) гривень.
До моменту державноїреєстрації ТОВАРИСТВА Учасники вносять не менше 30% свого внеску, обумовленогов Установчому договорі. Учасник зобов'язаний внести повністю свій вклад непізніше одного року після проведення державної реєстрації ТОВАРИСТВА.
Порядок внесення коштів тамайна до Статутного фонду, а також розмір вкладу кожного Учасника визначаєтьсяУстановчим договором.

2.2 Статистичний аналізджерел залучення та ефективності майнового розміщення фінансових ресурсів в ТО„òДРОТЕХНІКА”
 
Аналіз фінансово-економічного станупідприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів[15].
Метою фінансових звітів єструктурована економічна інформація про фінансовий стан, результати діяльностіі зміни у фінансовому стані підприємства, що є корисної для широкого колакористувачів у прийнятті ними економічних рішень.
З 1 січня 2000 р. на підприємствахУкраїни незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ)впроваджені основні форми фінансової звітності, що відповідають міжнароднимстандартам, і використовуються при розрахунках фінансового стану підприємства йакціонерного капіталу:
Форма №1 “Баланс” – звіт профінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства навстановлену дату [16].
Форма №2 “Звіт про фінансовірезультати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результатидіяльності підприємства за звітний і попередній періоди [17].
У таблицях А.1, А.2 Додатку Анаведені баланси підприємства ТОВ „Гідротехніка” за 2002 2004 роки та звіти профінансові результати за 2002 2004 роки.
В таблицях А.3 А.6 Додатку Апредставлені результати вертикального та горизонтального розрізу при аналізідинаміки статей балансів підприємства та звітів про фінансові результати.Розрахунки виконані з використанням ”електронних” таблиць EXCEL 2000 згіднонаступних статистичних алгоритмів.
Для кращого розуміння і аналізу досліджуванихстатистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди,які називаються рядами динаміки або часовими рядами.
Кожний ряд динаміки складається здвох елементів [41]:
1) періодів або моментів часу, дояких відносяться рівні ряду(t);
2) статистичних показників, якіхарактеризують інтенсивності рівнів ряду (Y).
У процесі аналізу рядів динамікиобчислюють і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютнийприріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процентуприросту. Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносномузіставленні між собою рівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється,називають звітним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні – базисним. За базузіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожнийнаступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показникидинаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий забазу зіставлення, то одержані показники називають базисними.
Абсолютний приріст обчислюється як різниця між звітнимі базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи зменшився рівеньпорівняно з базисним за певний період часу. Він виражається в тих же одиницяхвиміру, що й рівні динаміки.
/>або /> (2.1)
де yi – звітний рівень ряду динаміки; yi1– попередній рівень ряду динаміки;
y1 – початковий рівень ряду динаміки.
Темп зростання обчислюється як відношеннязіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, ускільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.

/>або/> (2.2)
Темп приросту визначається як відношення абсолютногоприросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує, наскільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятогоза базу порівняння.
/>або/> (2.3)
Абсолютне значення одного проценту приростувизначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і тойже період.
/> (2.4)
Середній абсолютний приріст визначається як середняарифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує, наскільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.
/> (2.5)
Середній темп зростання розраховується за формулоюсередньої геометричної:
/> (2.6)

Середній темп приросту визначається як різниця міжсереднім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання виглядікоефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)
/> (у вигляді коефіцієнтів); (2.7)
/> (у вигляді процентів).
Аналіз результатів первинноїстатистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результатидіяльності ТОВ “Гідротехніка” за 2002 –2004 роки, наведених в таблицях А.1 –А.6 Додатку А, таблицях аналітичного групування агрегатів 2.1 – 2.2 та награфіках рисунків 2.1 – 2.2, показує:
валюта активів балансу у 2003 роцізросла на + 89,12 % відносно рівня 2002 року, а у 2004 році ще зросла на + 55,75 % відносно рівня 2003 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 23,9тис. грн… до 70,4 тис. грн..;
необоротний капітал (основні фонди)підприємства займають значну долю 20,9 – 24,3 % в валюті балансу, тобтопідприємство – виробничо-торгівельне, та має суттєву виробничу базу.Таблиця 2.1 — Аналіз динаміки та структури майна ТОВ “Гідротехніка”/>

Динаміка структурної долі грошових коштівхарактеризується падінням з рівня 14,2 % (2002) до 4,0 % (2003) та нарощеннямдо 13,5% у 2004 році;
динаміка структурної долі запасів характеризується падіннямз рівня 51,9 % (2002) до 42,5 % (2003) та нарощенням до 56,7% у 2004 році;
динаміка структурної долі дебіторської заборгованостіхарактеризується нарощенням з рівня 9,6 %(2002) до 32,5%(2003) та падінням до рівня8,9% у 2004 році;
Таким чином, для 2002 2004 років для активівпідприємства характерні процеси відносно нестабільного регулювання структуриактивів балансу з різкими змінами структурних частин грошових агрегатів взалежності від циклів реалізації продукції та накоплення запасів для наступногоцикла виготовлення продукції та її продажу.
/>
Рисунок 2.1 — Динаміка структури агрегатів майна(активів) ТОВ “Гідротехніка”

Таблиця 2.2 — Динаміка джерел (ресурсів) підприємстваТОВ “Гідротехніка”
/>
Як видно із даних таблиці 2.2 основними джереламиресурсів підприємства ТОВ “Гідротехніка” є власний капітал та незначно позиченікошти у вигляді кредиторською заборгованості у 2004 році (рисунок 2.2):
доля власного капіталу поступово знижувалась з рівня95,8 %(2002) до 88,5%(2003) та 88,8% (2004), при цьому зростання абсолютноїсуми власного капіталу відбулося з рівня 22,9 тис. грн. до 62,5 тис. грн..,тобто на +74,7% у 2003 році та ще на +56,2 % у 2004 році;
структурна доля власних оборотних коштів (власнийкапітал – необоротні активи балансу) з рівня 71,5% у 2002 році знизилась дорівня 67,3% у 2003 році та залишилась на рівні 67,9% у 2004 році;

/>
Рисунок 2.2 — Динаміка структурних частин джерелресурсів ТОВ «Гідротехніка”
Аналіз динаміки показників звітів про фінансовірезультати ТОВ “Гідротехніка”, наведених на рисунку 2.3 показує:
- чистіобсяги реалізації продукції в 2002 – 2004 році нарощуються з рівня 260,9 тис. грн.(2002)до рівня 608,4 тис. грн. у 2003 році (зростання на +133,2 % відносно 2002 року)та до рівня 657,2 тис. грн. у 2004 році (зростання на 8,2% відносно 2003 року);
ланцюговий темп росту собівартості випуску тареалізації продукції становить + 105,4 % у 2003 році відносно 2002 та + 14,9 %у 2004 році відносно рівня 2003 року, що практично відповідає темпам ростуобсягів доходів від реалізації;
темп росту фінансових результатів діяльності значноперевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвитокділової діяльності підприємства, а темп росту чистого прибутку – нижче ніжтемпу росту валюти балансу;

/>
Рисунок 2.3 — Динаміка абсолютного росту валютибалансу та обсягів чистих доходів, витрат, валового прибутку від реалізаціїпродукції в ТОВ “Гідротехніка”
 
2.3 Коефіцієнтний аналіз показниківфінансової діяльності ТОВ “ГІДРОТЕХНИКА”
 
В таблицях Б.1 – Б.4 додатку В наведені алгоритмирозрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [48] звикористанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт прорезультати фінансової діяльності”.
В таблицях В.1 В.5 Додатку В наведені результати розрахунківкоефіцієнтів діяльності підприємства ТОВ “Гідротехніка” в 2002 –2004 роках заалгоритмами, наведеними в таблицях Б.1 – Б.4 додатку В.

/>
Рисунок 2.4 — Динаміка показників ліквідності балансупідприємства ТОВ „Гідротехніка”
Аналіз результатів вторинної(коефіцієнтної) статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансовірезультати діяльності ТОВ “Гідротехніка” за 2002 –2004 роки, наведений нарисунках 2.4 – 2.10.
/>
Рисунок 2.5 — Динаміка рентабельності активів тавласного капіталу підприємства ТОВ „Гідротехніка”

Аналіз графіків, наведених на рисунку2.4 показує, що оскільки ТОВ “Гідротехніка” у своїй діяльності спираєтьсятільки на власні джерела фінансових ресурсів – фактичні значення показниківліквідності в декілька разів перевищують нормативні значення (немає борговихзалучених ресурсів).
Аналіз рентабельності активів та власного капіталу ТО„óдротехніка” (рисунок 2.5) показує, що діяльність може бути охарактеризованаяк стабільно-прибуткова:
1. Ресурсо-віддача активів в чисту виручку у 20022004роках знаходиться на дуже високому рівні 9,33 – 13,46;
2. Рентабельність активів та власного капіталу поваловому прибутку від реалізації (різниця між чистим доходом та собівартістюпродукції):
- у 2003році різко зросла до рівня 201227 % у порівнянні з рівнем 2002 року 36,9 38,5%;
- а у 2004році знизилась в два рази до рівня 88,9100,1%.
3. Рентабельність власного капіталу по чистомуприбутку після оподаткування становить 34 – 49 %, що відповідає строкуокупності власного капіталу 2,0 – 2,3 роки та є дуже інвестиційно-привабливимипоказниками на рівні альтернативної ставки депозитної доходності в 12 –14 %річних.
4. Рентабельність продаж по чистому прибутку післяоподаткування знаходиться в дуже низькому діапазоні – 2,5 –3,5 %, що свідчитьпро надто велику собівартість продукції та велику долю торгових операцій поперепродажу товарів з мінімальною націнкою.

/>
Рисунок 2.6 — Характеристики динаміки показниківділової активності ТОВ „Гідротехніка”
На рисунку 2.6 наведені характеристики діловоїактивності (швидкості обороту окремих характерних агрегатів активів та пасивівбалансу) ТОВ „Гідротехніка”.
Як показано графіками на рисунку 2.6:
1. У 2003 році періоди обороту характерних агрегатівбалансу в порівнянні з 2002 роком зменшились на (–15) – (25) %, але строкоборотності операційного та фінансового циклів залишився стабільним та дужешвидким – 20–21 день, що свідчить про пожвавлення ділової активності за рахуноквідмічених раніше обсягів реалізації, але операційно-фінансовий процесреалізації залишився практично незмінним.
2. У 2004 році періоди обороту характерних агрегатівбалансу в порівнянні з 2003 роком зросли на (+44) – (+80) %, а строкоборотності операційного та фінансового циклів зріс з рівня – 20–21 день (2003)до рівня 25 –28 днів, що свідчить про незначне зниження ділової активності зарахунок відміченого раніше росту обсягів реалізації.
Таким чином, підприємство ТОВ “Гідротехніка”характеризується дуже швидким циклом обороту агрегатів оборотного капіталу,характерним для оптових торгових підприємств.
/>
Рисунок 2.7 — Динаміка показників покриття запасівджерелами ресурсів в ТОВ “Гідротехніка”
На рисунку 2.7 наведені результати аналізу джерелпокриття запасів в ТОВ “Гідротехніка”. Як видно з графіків рисунку 2.7 ТО“óдротехніка” має абсолютний рівень стійкості по покриттю запасів.
Таким чином, проведений аналіз діяльності тафінансового стану підприємства ТОВ “Гідротехніка” за перші три роки післястворення (2002 – 2004 роки) показав, що:
- підприємствоза обсягами валюти балансу відноситься до малих підприємств, при цьому якостіджерел ресурсів використовує власний капітал, який займає частку в 95 %(2002) –88%(2004) валюти балансу;
- джереломросту власного капіталу з 22,9 тис. грн.(2002) до 62,5 тис. грн.(2004) є тількизароблений прибуток підприємства (статутний фонд становить 11,8 тис. грн.);
- оскількипідприємство практично не використовує залучений позиковий капітал йоголіквідність та стійкість по покриттю запасів є абсолютною, при цьому невикористовуються фінансові важелі позикового капіталу для нарощування темпіврозвитку підприємства;
- чистіобсяги реалізації продукції в 2002 – 2004 році нарощуються з рівня 260,9 тис. грн.(2002)до рівня 608,4 тис. грн. у 2003 році (зростання на +133,2 % відносно 2002 року)та до рівня 657,2 тис. грн. у 2004 році (зростання на 8,2% відносно 2003 року);
ланцюговий темп росту собівартості випуску тареалізації продукції становить + 105,4 % у 2003 році відносно 2002 та + 14,9 %у 2004 році відносно рівня 2003 року, що практично відповідає темпам ростуобсягів доходів від реалізації;
темп росту фінансових результатів діяльності значноперевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвитокділової діяльності підприємства, а темп росту чистого прибутку – нижче ніжтемпу росту валюти балансу;
ресурсовіддача активів в чисту виручку у 2002 2004роках знаходиться на дуже високому рівні 9,33 – 13,46;
рентабельність активів та власного капіталу поваловому прибутку від реалізації (різниця між чистим доходом та собівартістюпродукції):
а) у 2003 році різко зросла до рівня 201227 % упорівнянні з рівнем 2002 року 36,9 38,5 %;
б)у 2004 році знизилась в два рази до рівня88,9100,1%.
рентабельність власного капіталу по чистому прибуткупісля оподаткування становить 34 – 49 %, що відповідає строку окупностівласного капіталу 2,0 – 2,3 роки та є дуже інвестиційно-привабливими показникамина рівні альтернативної ставки депозитної доходності в 12 –14 %.
рентабельність продаж по чистому прибутку післяоподаткування знаходиться в дуже низькому діапазоні – 2,5 –3,5 %, що свідчитьпро надто велику собівартість продукції та велику долю торгових операцій поперепродажу товарів з мінімальною націнкою.
Як видно з наведених характеристик, подальший рістпідприємства ТОВ “Гідротехніка” стримується відсутністю використання залученихпозикових коштів при обмеженій можливості росту власного капіталу тільки зарахунок заробленого прибутку.
Оскільки на початковому етапі становлення підприємстваТОВ “Гідротехніка” в нього відсутні необоротні активи, які можуть бутивикористанні в якості застави для отримання банківського кредиту, а ставкакредитування банками в обігові кошти дуже велика та потребує витрат настрахування кредиту в страховій компанії, реальним шляхом розвитку є використанняміжгосподарських комерційних кредитів, обґрунтування ефективності якихвикладено в розділі 3 дипломної роботи.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ФІНАНСОВИХРЕСУРСІВ В ТОВ „ГІДРОТЕХНІКА”
Одним з найбільш ефективних шляхівудосконалення формування та розміщення фінансових ресурсів підприємства євикористання різноманітних видів комерційного кредиту.
Комерційний кредит можнаохарактеризувати як кредит, наданий у товарній формі продавцями покупцям у видівідстрочки платежу за продані товари. Він надається під зобов'язання боржника(покупця) погасити у визначений термін як суму основного боргу, так і відсотки,що нараховуються.
Застосування комерційного кредитувимагає наявності в продавця достатнього резервного капіталу на випадок уповільненнянадходжень від боржників [50].
Виділяють наступні основні способинадання комерційного кредиту [38]:
вексельний спосіб кредитуваннядебіторської заборгованості
відкритий рахунок
знижка за умови оплати у визначенийтермін
консигнація
факторинг
лізинг
При вексельному способі після постачання товарівпродавець виставляє тратту(вексель) на покупця, що, одержавши комерційнідокументи, акцептує її, тобто дає згоду на оплату в зазначений на ній термін.
Знижка за умови оплати увизначений термін передбачає умову, що якщо платіж буде зроблений покупцем протягомобговореного в контракті періоду після виписки рахунка, то з ціни буде віднятазнижка. У противному випадку, уся сума повинна бути виплачена у встановленийтермін.
Відповідно до договору про відкритийрахунок, один раз прийнятому обома сторонами, покупець може робитиперіодичні закупівлі без звертання за кредитом у кожнім окремому випадку.Звичайний порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, віннегайно відвантажується, а платіж за нього виконується у встановлений термінпісля одержання рахунка.
Консигнація спосіб, при якому роздрібнийторговець може просто одержати товарно-матеріальні цінності без зобов'язання.Якщо товари будуть продані, то буде здійснений і платіж виробнику, а якщо ні,то роздрібний торговець може повернути товар виробнику без виплати неустойки.Консигнація звичайно застосовується при реалізації нових, нетипових товарів,попит на який важко припустити.
Факторинг придбання права на стягнення боргів,на перепродаж товарів і послуг з наступним одержанням платежів по них. Прицьому мова йде, як правило, про короткострокові вимоги. Іншими словами,факторинг є різновидом посередницької діяльності, при якій фірма-посередник(факторингова компанія) за визначену плату одержує від підприємства правостягувати і зараховувати на його рахунок належні йому від покупців суми грошей(право інкасувати дебіторську заборгованість). Одночасно з цим посередниккредитує оборотний капітал клієнта і приймає на себе його кредитний і валютнийризики.
Факторингові операції виникли на основі комерційногокредиту, що надається продавцями покупцям у виді відстрочки платежу за проданітовари. Зміна вимог до розрахунків з погляду прискорення обороту коштіввикликали необхідність для постачальників шукати шляхи вирішення проблемидебіторської заборгованості. Факторинг є порівняно новою ефективною системоюполіпшення ліквідності і зменшення фінансового ризику при організації платежів.
Лізинг це підприємницькадіяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансовихкоштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначенийстрок лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ниму власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідногопродавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізинговихплатежів.
3.1 Ефективність використаннялізингових схем для скорочення розміщення фінансових ресурсів в основні засобиЗАКОН УКРАЇНИ «Про лізинг» [10] визначає правове поняття лізингу вУкраїні, а також загальні правові та економічні засади його здійснення.
Лізинг це підприємницькадіяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансовихкоштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначенийстрок лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ниму власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідногопродавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів[52].
Лізинг здійснюється задоговором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і,залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів фінансовийчи оперативний. Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним,пайовим, міжнародним тощо.
Об'єктом лізингу може бутибудь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондіввідповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державнимипідприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та іншатехніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу наринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).
Суб'єктами лізингу можутьбути:
лізингодавець суб'єктпідприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансоваустанова, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
лізингоодержувач суб'єктпідприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу задоговором лізингу;
продавець лізингового майна(далі продавець) суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно(машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.
Згідно Закону України “Прооподаткування прибутку підприємств” [4]:
Лізингова(орендна) операція господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), щопередбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чиюридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операціїз лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємстврегулюються відповідним законодавством.
Лізингові(орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди),фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі таоренди жилих приміщень.
Оперативнийлізинг (оренда)господарськаоперація фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю правакористування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повноїамортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику післязакінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.
Основніфонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондіворендодавця.
Фінансовийлізинг (оренда) господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачаєпридбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їхпереданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повноїамортизації таких основних фондів з обов'язковою подальшою передачею прававласності на такі основні фонди орендарю.
Витратиорендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу не включаються до складувалових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця.
Основніфонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондіворендаря.
Зворотнийлізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачаєпродаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманнямтаких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний абофінансовий лізинг.
Ринок лізингових послугхарактеризується різноманіттям форм лізингу, моделей лізингових контрактів іюридичних норм, що регулюють лізингові операції [10],[11].
При виділенні видів лізингу виходять зознак їхньої класифікації, що характеризують: відношення до орендованого майна;тип фінансування лізингової операції; тип лізингового майна; склад учасниківлізингової угоди; тип переданого в лізинг майна; ступінь окупності лізинговогомайна; сектор ринку, де проводяться лізингові операції; відношення доподаткових, митних і амортизаційних пільг та преференцій; порядок лізинговихплатежів.
По типу майнарозрізняють:
·  Лізинг рухомого майна(устаткування, техніка, автомобілі, суда, літаки і т.п.), у тому числі нового ібувшого у вживанні.
·  Лізинг нерухомості (будинку,спорудження).
По ступеню окупності майналізингпідрозділяється на:
·  Лізинг із повною окупністю,коли протягом терміну дії лізингового договору відбувається повна чи близька доповного амортизація майна і, відповідно, виплата лізингодавцю вартості майна.
·  Лізинг із неповною окупністю,при якому протягом терміну дії одного лізингового договору відбуваєтьсячасткова амортизація майна й окупається тільки частина її.
Оцінка ефективності застосуваннялізингу проводиться при порівнювальному розрахунку [31]:
- умовпрямих та дисконтованих витрат при придбанні основних фондів за власні кошти;
- умовпрямих та дисконтованих витрат при придбанні основних фондів за кредитні коштикомерційного банку;
- умовпрямих та дисконтованих витрат при користуванні основними фондами на умовахлізингу;
В таблиці 3.1 приведені результати конкурентнихрозрахунків по прямим та дисконтованим витратам на основні фонди вартістю 100000 гривень та строком використання (повної амортизації – 5 років).
Умови варіантів розрахунків:
а) Пряме придбання за власні кошти:
- сплатаповної вартості + 20% ПДВ при придбанні;
- сплата 2%податку на майно з остаточної вартості (з врахуванням зносу);
- наявність“податкового щита” – зменшення оподатковуємої суми на 30% від суми амортизації;
б) Придбання за кредитні коштикомерційного банку:
- поверненнякредитних коштів (100000+20000(ПДВ)) на протязі 5 років;
- щорічнасплата процентів за користування кредитом (25% кредитного залишку); сплатанотаріального податку за оформлення застави (2%);
- сплата 2%податку на майно з остаточної вартості (з врахуванням зносу);
- наявність“податкового щита” – зменшення оподатковуємої суми на 30% від суми амортизаціїта суми сплачуємих кредитних процентів;
в) придбання основних фондів укористування (оперативний лізинг) на 5 років:
сплата початкового лізингового взносу,еквівалентного ПДВ(20%);
щорічна сплата лізингових платежів (сумащорічної амортизації –20000 грн. + 10% лізингова премія(10000 грн.) +5% затехобслуговування ОФ(5000 грн.);
щорічна сплата страхових взносів (2%від остаточної вартості ОФ);
наявність “податкового щита” –зменшення оподатковуємої суми на 30% від суми лізингових та страхових платежів;
г) Загальний щорічний дисконт – 20 %;
Як видно за результатами розрахунківпо таблиці 3.1:
а) Пряме придбання за власні кошти:
- сумагрошових затрат за 5 років = 126 000 грн.
- сума“податкового щита” за 5 років = 30 000 грн.
- сумаеквівалентних дисконтованих затрат за 5 років, приведена к умовам 0 року = 106075 грн.
б) Придбання за кредитні кошти:
- сумагрошових затрат за 5 років = 208 500 грн.
- сума“податкового щита” за 5 років = 54 750 грн.
- сумаеквівалентних дисконтованих затрат за 5 років, приведена к умовам 0 року = 102461 грн.
в) Користування ОФ на умовахоперативного лізингу:
- сумагрошових затрат за 5 років = 200 750 грн.
- сума“податкового щита” за 5 років = 54 225 грн.
- сумаеквівалентних дисконтованих затрат за 5 років, приведена к умовам 0 року = 95965 грн.
Таким чином, інвестування коштів восновні фонди при всіх інших рівних умовах на базі оперативного лізингу з точкизору дисконтованих витрат є найменш затратним варіантом:
- на 6,8 %менше ніж кредитний варіант;
- на 10,5 %менше ніж варіант прямого придбання за власні кошти;

Таблиця 3.1 — Розрахунок порівняльноїефективності затратного механізму покупки ОФ, покупки ОФ за рахунок кредитуванняв банку та оперативного лізингу ОФ№ Дисконт. Статті виплат грошей (витрати) Грошові потоки по рокам Варіанта сума, грн. 1 2 3 4 5
1. Варіант
«Покупка
 ОФ =
 100 000 грн.» Податок на ОФ(2% від зал.вартості) 2000 1600 1200 800 400 Податковий «Щит» 30% від суми щорічної амортизації ОФ 6000 6000 6000 6000 6000 Виплата вартості ОФ 100000 Виплата податку ПДВ(20%) 20000 Дисконт при N = 20% 1 0,8333 0,6944 0,5787 0,4823 0,4019 106075,1 Дисконтовані витрати 120000 3333 3056 2778 2508 2251
2. Варіант
«Кредит банку
 +покупка
 ОФ =
100 000 грн.» Податок на ОФ(2% від зал.вартості) 2000 1600 1200 800 400 Щорічна сума погашення кредиту(100000+20000(ПДВ)) 30000 30000 20000 20000 20000 Щорічна сума процентів за кредит за ставкою 25% 30000 22500 15000 10000 5000 Нотаріальне оформлення застави (2%) 2000 Податковий «Щит» 30% від суми щорічної амортизації ОФ+Процентів за кредит 15000 12750 10500 9000 7500 Дисконт при N = 20% 1 0,8333 0,6944 0,5787 0,4823 0,4019 102461,4 Дисконтовані витрати 2000 39167 28715 14873 10513 7193,6
3. Варіант
 «Оперативний
лізинг ОФ
100 000 грн.» Щорічні лізингові платежі(АМ+15%) 35000 35000 35000 35000 35000 Щорічні страхові платежі (2%) 2000 1500 1000 750 500 Виплата початкового платежа лізінгодавцю (податку ПДВ(20%)) 20000 Податковий «Щит» 30% від суми щорічних лізингових платежів 11100 10950 10800 10725 10650 Дисконт при N = 20% 1 0,8333 0,6944 0,5787 0,4823 0,4019 95964,76 Дисконтовані витрати 20000 21583 17743 14583 12068 9986,7
 
3.2 Ефективність використаннявексельних схем розрахунків для залучення коштів комерційного кредитування таприскорення обороту дебіторської заборгованостіВексельне кредитування в Україні обумовлене Законом України „“Про обігвекселів в Україні” [13], [14]./> Вексель – безумовне грошове зобов’язання, за яким одна особа зобов’язана сплатитиіншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статуc якогорегулюється законодавством про вексельний обіг.
Видавати переказні і простівекселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставленітовари, виконані роботи, надані послуги.
На момент видачі переказноговекселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простоговекселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якоїповинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою,ніж сума платежу за векселем.
Умова щодо проведеннярозрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідномудоговорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселявідповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цимдоговором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Векселі (переказні і прості)складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту відпідроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державноюкомісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національнимбанком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бутипереведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
Вексель, який видається натериторії України і місце платежу за яким також знаходиться на територіїУкраїни, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця,інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначеноофіційне найменування в їх установчих документах.
Вексель підписується:
від імені юридичних осіб власноручнокерівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатнимрозписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюютьсяпечаткою;
від імені фізичних осіб власноручнозазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенняміндивідуального ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб платниківподатків та інших обов'язкових платежів, наданого органом державної податковоїслужби (крім випадків відсутності індивідуального ідентифікаційного номера восіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняттяіндивідуального ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про цевідповідні державні органи), та паспортних даних векселедавця-трасанта (серіята номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі,місце проживання). Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності).
Платіж за векселем натериторії України здійснюється тільки в безготівковій формі.
Установи банків та органиДержавного казначейства України, що здійснюють розрахунково-касовеобслуговування векселедавців простих векселів, трасатів (акцептантів) запереказними векселями, виконують функції розрахункових палат згідно із статтею38 Уніфікованого закону.
Вексель, опротестованийнотаріусом (виконавчий напис нотаріуса) у встановленому законом порядку, євиконавчим документом.
Закон України від 05.04.2001р. № 2374III «Про обіг векселів в Україні» відображає особливості обігувекселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів,здійсненні операцій з векселями та використанні вексельних зобов’язань угосподарській діяльності.
Відповідно до ст. 4зазначеного Закону в разі видачі (передачі) векселя згідно з договоромприпиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникаютьгрошові зобов’язання щодо платежу за векселем. Переказні й прості векселівидаються лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари,виконані роботи, надані послуги.
Оформлення векселя суб’єктомгосподарської діяльності здійснюється обов’язково на вексельному бланку, щовідповідає вимогам чинного законодавства України. Положення про вимоги достандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків затвердженорішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001р. № 338 та зареєстровано в Мін’юсті України 11.04.2002 р. за № 360/6648.
При наданні комерційного кредиту ціна продукції та послуг з бокукредитора формується за принципами ціни при негайній оплаті чи передоплаті +надбавки за банківський кредит та страхування операцій на період відстрочкиплатежу:
/> (3.1)
де /> ціна партії імпорту принегайній оплаті;
/> період часукомерційного кредиту по контракту;
/> річнапроцентна ставка кредитування банка;
/> страховийтариф в залежності від строку комерційного кредиту;
У випадку, якщо оплата партії продукції та послуг здійснюєтьсяавальованими банком векселями ТОВ „Гідротехніка” на момент поставки партії продукціїзі строком погашення Dt, кредитор маєможливість застосувати тимчасове вексельне перекредитування в банку під заставувекселів, які обліковуються банком з дисконтом. Повернення суми кредитукредитор поручає за рахунок інкасації авальованих банкомпокупця векселівбанкомпродавця, який одночасно видає грошовий кредит кредитору негайно пообліку векселів.
Ця операція дозволяє кредитору в контракті йти на зниження ціни поставкипартії продукції за алгоритмом:
- ціна партії при негайній оплаті;
- ціна банківського кредиту для некомпенсованої частинидисконту врахування векселів в банку;
- ціна страхування для некомпенсованої частини дисконтуврахування векселів в банку;
Відношення ціни контракту при використанні описаної вексельної схемирозрахунків між ТОВ „Гідротехніка” та кредитором до ціни контракту прикомерційному кредиті з боку кредитора (формула 3.1) розраховується як:
/> (3.2)
де /> ставка авалю векселя ТО„óдротехніка” банком;
Формула (3.2) дає можливість при варіації параметрами розрахуватизниження матеріальних витрат ТОВ „Гідротехніка” в собівартості, тобторозрахувати можливе підвищення прибутковості від операції покупки матеріальнихзасобів виробництва за рахунок застосування векселів в розрахунках зкредиторами.
Застосування векселів на другому етапі операцій ТОВ “Гідротехніка” –продаж партії продукції оптовикам з наданням відстрочки сплати, тобтокомерційного кредитування (дебіторська заборгованість) – повинно виконуватисяза наступною схемою:
 частина дебіторської заборгованості оформлюється авальованими векселямидебіторів, що для них мотивується зниженням ціни партії продукції відноснорівня внутрішнього комерційного кредитування та компенсації витрат наавалювання векселів;
- отримані векселі ТОВ „Гідротехніка” враховуються в банкута виставляються через нього на інкасацію, при цьому на період погашеннявекселів банк надає ТОВ „Гідротехніка” грошовий кредит на суму векселів – мінусдисконт врахування векселів;
- грошові кошти надходять в активи балансу ТО„óдротехніка” як отримання короткострокового кредиту в джерелах;
- дисконт врахування векселю враховується як додатковівитрати ТОВ „Гідротехніка” на сплату процентів банку за надання вексельногокредиту та виконання послуг інкасації;
Сума кредиту та сума додаткових витрат розраховуються за формулами:
/> (3.3)
/> (3.4)
де /> коефіцієнт частинидебіторської заборгованості
/>, оформленої увигляді вексельної заборгованості;
Отримання кредитних грошей та зниження дебіторської заборгованостідозволяє підвищити показники ліквідності та платоспроможності ТО“óдротехніка”. Оптимальні параметри вексельного кредитування розраховуютьсяпри варіаційних розрахунках за системою показників математичної моделі (формули3.1 –3.4) із застосуванням ПЕОМ, при цьому фактичний варіант показниківдіяльності ТОВ “Гідротехніка” у 2004 році використовується як вихідний варіант,відносно якого розраховуються варіанти прогнозованого виграшу застосуваннявексельних схем розрахунків.
Для отримання поля можливих управлінських рішень по ефективностізастосування векселів в операціях варіації розрахунків в дипломній роботіпроведені за програмним комплексом “електронних таблиць” EXCEL2000 длянаступних варіацій параметрів (таблиця 3.2):
а) строк до погашення векселя – 30,60,90 днів
б) річна кредитна ставка банка – 18%, 22%;
в) ставка страхування – 3%(30днів), 4%(60днів), 5%(90 днів);
г) ставка авалювання векселів – 1%(30днів), 2%(60днів), 3%(90 днів);
д) коефіцієнт вексельного оформлення дебіторської заборгованості – 60%,70%, 80%;
На основі проведених розрахунків виконувалося моделювання прогнознихбалансів та звітів про фінансові результати ТОВ “Гідротехніка”, за результатамичого розраховувались зміни в показниках діяльності підприємства відноснодосягнутого рівня у 2004 році.

/>
Рисунок 3.1 — Підвищення прибутку ТОВ “Гідротехніка” при застосуваннясхем вексельних розрахунків в кредиторській заборгованості по 2004 року
Як видно з графіків рисунка 3.1 при застосуванні вексельних розрахунків вкредиторській заборгованості знижується ціна покупаємих товарів та послуг,знижується собівартість та, відповідно, зростає прибуток ТОВ “Гідротехніка” в1,8 –2,5 рази в залежності від тривалості кредиторської заборгованості.
Таблиця 3.2
/>
3.3 Ефективність використанняфакторингових схем прискорення обороту дебіторської заборгованості
Факторинг різновид торговельно-комісійноїоперації, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основіоперацій факторингу лежить купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактурклієнта на певних умовах [52]. Факторинг за класифікацією Національного банкаУкраїни відноситься до класу “Кредити в поточну діяльність» кредитів, наданихпозичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для фінансуванняпоточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійсненнязатрат. Кредити в поточну діяльність включають овердрафти, кредити, надані запостійними кредитними лініями на купівлю сировини та інших виробничих запасів,на сезонні затрати або на рефінансування комерційного кредиту міжпідприємствами (врахування векселів, факторинг).
Правове підґрунтя уступкивимоги та переведення боргу закріплено у главі 17 (статті 197 – 202 Цивільногокодексу України, далі – ЦК [2]).
Для здійснення операціїуступки вимоги бухгалтеру або керівнику підприємства необхідно знати шістьосновних моментів цієї операції:
1. Уступка вимоги не повиннасуперечити закону або договору, на якому базується ця уступка.
2. Уступка вимоги не повинназдійснюватися стосовно зобов'язань, що виникли внаслідок відшкодування збитків,спричинених заподіянням шкоди здоров'ю фізичної особи або її смерті.
3. Уступка вимоги передбачаєобов'язок первинного «старого» кредитора передати новому кредитору документи,що свідчать про право на вимогу.
4. Уступка вимоги передбачаєвідповідальність первинного «старого» кредитора перед новим кредитором, щовиникла у зв'язку з недійсністю переданої (уступленої) вимоги.
5. При уступці вимоги боржникамає бути повідомлено у будь-який належний спосіб про уступку вимоги, щовідбулася. За відсутності такого повідомлення (або за відсутності доказівтакого повідомлення) виконання зобов'язання первинному «старому» кредиторувизнається виконанням зобов'язання боржником належному кредитору.
6. При уступці вимоги боржникмає право пред'являти проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які вінмав проти первинного «старого» кредитора на момент отримання повідомлення проуступку вимоги.
Для здійснення операціїпереведення боргу слід звернути увагу на три основні моменти цієї операції:
1) переведення боргуборжником на іншу особу (нового боржника) допускається тільки за згодоюкредитора;
2) новий боржник має правопред'являти проти вимоги всі заперечення, що ґрунтуються на взаємовідносинахміж кредитором і первинним (старим) боржником;
3) поручительство івстановлена третьою особою застава припиняються разом із переведенням боргу,якщо поручитель або заставодавець не виявить згоди відповідати за зобов'язаннямза нового боржника.
Крім цього, потрібновраховувати дві обставини, які однаково важливі як для уступки вимоги, так ідля переведення боргу:
1) уступка вимоги тапереведення боргу можуть бути здійснені виключно стосовно реально існуючихзобов'язань;
2) уступка вимоги тапереведення боргу, що ґрунтуються на договорі, який було укладено у письмовійформі, мають бути здійснені у простій письмовій формі (ст. 44 ЦК).
Закон № 2664 [11] відноситьдо фінансових послуг факторинг, а факторинг згідно зі ст. 47 Закону України«Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121III є нічим іншим,як уступкою вимоги – «…придбання права вимоги на виконання зобов'язань угрошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризиквиконання таких вимог і приймання платежів (факторинг)…». Однак слід зауважити,що в цьому випадку під факторингом буде розумітися набуття права вимогизобов'язань саме у грошовій і ні в якій іншій формі (наприклад, вимогавиконання зобов'язань поставки товару за договором). Отже, операцію уступкивимоги необхідно здійснювати з урахуванням вимог Закону № 2664 [11].
Факторингові операції виникли наоснові комерційного кредиту, що надається продавцями покупцям у виді відстрочкиплатежу за продані товари. Зміна вимог до розрахунків з погляду прискоренняобороту коштів викликали необхідність для постачальників шукати шляхи вирішенняпроблеми дебіторської заборгованості. Факторинг є порівняно новою ефективноюсистемою поліпшення ліквідності і зменшення фінансового ризику при організаціїплатежів. Комерційні банки, розвиваючи ці операції, доповнюють їх елементамибухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страховогой іншого обслуговування клієнтів. Це дозволяє розширювати коло клієнтів банку,підсилювати зв'язок з ними, збільшувати прибуток банку за рахунок розширенняоперацій.
Відповідно до Конвенції проміжнародний факторинг, прийнятої в 1988 р. Міжнародним інститутом уніфікаціїприватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо воназадовольняє як мінімум двом з чотирьох ознак:
1) наявність кредитування у форміпопередньої оплати боргових вимог;
2) ведення бухгалтерського облікупостачальника, насамперед обліку реалізації;
3) инкасування його заборгованості;
4) страхування постачальника відкредитного ризику.
Факторингові операції класифікуютьсяяк [28]:
Внутрішні, якщо постачальник і йогоклієнт, тобто сторони за договором купівлі-продажу, а також факторинговакомпанія знаходяться в одній і тій же країні, чи міжнародні;
Відкритий факторинг це форма факторинговоїпослуги, при якій боржник сповіщений про те, що постачальник переуступаєрахунки фактури факторинговій компанії.
Закритий, чи конфіденційнийфакторинг свою назву одержав у зв'язку з тим, що служить схованим джереломкоштів для кредитування продажу постачальниками товарів, тому що ніхто зконтрагентів клієнта не обізнаний про переуступку ними рахунків фактурфакторинговій компанії. У даному випадку платник веде розрахунки із самимпостачальником, який після одержання платежу повинен перелічити відповідну йогочастину факторинговій компанії для погашення кредиту.
З умовою кредитування постачальника уформі оплати вимог до визначеної дати чи попередньої оплати. Упершому випадку клієнт факторингової компанії, відвантаживши продукцію,пред'являє рахунок своєму покупцю за посередництвом компанії, задача якоїодержати на користь клієнта платіж у терміни відповідно до господарськогодоговору (звичайно від 30 до 120 днів). Сума переуступлених боргових вимог (замінусом витрат) перелічується постачальнику на визначену дату чи післязакінчення визначеного часу.
У випадку попередньої оплатифакторингова компанія купує рахунки-фактури в клієнта на умовах негайної оплати8090% вартості відвантаження, тобто авансує оборотний капітал свого клієнта(дисконтування рахунків-фактур). Резервні 1020% вартості відвантаження клієнтуне виплачуються, а бронюються на окремому рахунку на випадок претензій на йогоадресу від покупця по якості продукції, її ціні і т.п. Одержання такої послугинайбільш повно відповідає потребам функціонуючих підприємств, тому що дозволяєїм за допомогою факторингу перетворити продаж з відстрочкою платежу в продаж знегайною оплатою й у такий спосіб прискорити рух свого капіталу. Основноюперевагою попередньої оплати є те, що її розмір являє собою фіксований відсотоквід суми боргових вимог. Таким чином, постачальник автоматично одержує більшекоштів при збільшенні обсягу своїх продажів.
/>
Рисунок 3.2 — Підвищення прибутку ТОВ “Гідротехніка” при застосуванні схемвексельних розрахунків в кредиторській заборгованості по 2004 року тафакторингових схем рефінансування дебіторської заборгованості

Як показує аналіз графіків на рисунку3.2 застосування схеми факторингового рефінансування дебіторськоїзаборгованості дає ще додатковий прибуток +(2,0–7,0) тис. грн. відносно рівняприбутку при застосуванні вексельної схеми зниження цін на товари та послуги вкредиторській заборгованості підприємства ТОВ “Гідротехніка”.Таблиця 3.3 – Ефективність застосування факторингу для прискоренняфінансового циклу перетворення дебіторської заборгованості в готівкові кошти/>
ВИСНОВКИ
Згідно з завданнями в дипломнійроботі проведений:
- аналіз сутністьта значення фінансових ресурсів підприємства, існуючого механізму розташуванняресурсів підприємства в майнові активи для організації розширеного виробництва;
- аналіз фінансовогостану та формування і розміщення ресурсів в підприємстві ТОВ “Гідротехніка” за3 роки після створення (у 2002 –2004 роках);
- обґрунтуваннясистеми заходів по удосконаленню розміщення ресурсів в майнові активи, побудоваалгоритмів розрахунку ефективності різних схем активізації ресурсних джерелкапіталу і найбільш ефективного їх вкладення в активні операції підприємства тареалізації їх у вигляді таблиць-програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL2000);
- проведеннячисельного моделювання та оцінка ефективності впровадження вексельних тафакторингових схем прискорення розрахунків комерційного кредитування ілізингових схем нарощування основних засобів при обмеженні джерел фінансуваннядля розширення виробничої бази.
Джерелом фінансових ресурсів фірми як у процесі їївиникнення і початку діяльності, так і надалі, відповідно до чинногозаконодавства, можуть бути власні засоби, комерційний і банківський кредит.
Фінансові ресурси підприємстварозміщуються в майнові активи – основний (довгостроковий) і оборотний(поточний) капітал.
Проведений аналіз діяльності та фінансового станупідприємства ТОВ “Гідротехніка” за перші три роки після створення (2002 – 2004роки) показав, що:
- підприємствоза обсягами валюти балансу відноситься до малих підприємств, при цьому в якостіосновного джерела ресурсів використовує власний капітал, який займає частку в95 %(2002) – 88%(2004) валюти балансу;
- джереломросту власного капіталу з 22,9 тис. грн.(2002) до 62,5 тис. грн. (2004) єтільки зароблений прибуток підприємства (статутний фонд становить постійно 11,8тис. грн..);
- оскількипідприємство практично не використовує залучений позиковий капітал йоголіквідність та стійкість по покриттю запасів є абсолютною, при цьому невикористовуються фінансові важелі позикового капіталу для нарощування темпіврозвитку підприємства;
- чистіобсяги реалізації продукції в 2002 – 2004 році нарощуються з рівня 260,9 тис. грн.(2002)до рівня 608,4 тис. грн. у 2003 році (зростання на +133,2 % відносно 2002 року)та до рівня 657,2 тис. грн. у 2004 році (зростання на 8,2% відносно 2003 року);
ланцюговий темп росту собівартості випуску тареалізації продукції становить + 105,4 % у 2003 році відносно 2002 та + 14,9 %у 2004 році відносно рівня 2003 року, що практично відповідає темпам росту обсягівдоходів від реалізації;
темп росту фінансових результатів діяльності значноперевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвитокділової діяльності підприємства, а темп росту чистого прибутку – нижче ніжтемпу росту валюти балансу;
ресурсовіддача активів в чисту виручку у 2002 2004роках знаходиться на дуже високому рівні 9,33 – 13,46;
рентабельність активів та власного капіталу поваловому прибутку від реалізації (різниця між чистим доходом та собівартістюпродукції):
а) у 2003 році різко зросла до рівня 201227 % упорівнянні з рівнем 2002 року 36,9 38,5 %;
б)у 2004 році знизилась в два рази до рівня88,9100,1%.
рентабельність власного капіталу по чистому прибуткупісля оподаткування становить 34 – 49 %, що відповідає строку окупностівласного капіталу 2,0 – 2,3 роки та є дуже інвестиційно-привабливими показникамина рівні альтернативної ставки депозитної доходності в 12 –14 %.
рентабельність продаж по чистому прибутку післяоподаткування знаходиться в дуже низькому діапазоні – 2,5 –3,5 %, що свідчитьпро надто велику собівартість продукції та велику долю торгових операцій поперепродажу товарів з мінімальною націнкою.
Як видно з наведених характеристик, подальший рістпідприємства ТОВ “Гідротехніка” стримується відсутністю використання залученихпозикових коштів при обмеженій можливості росту власного капіталу тільки зарахунок заробленого прибутку.
Оскільки на початковому етапі становлення підприємстваТОВ “Гідротехніка” в нього відсутні необоротні активи, які можуть бути використаннів якості застави для отримання банківського кредиту, а ставка кредитуваннябанками в обігові кошти дуже велика та потребує витрат на страхування кредиту встраховій компанії, реальним шляхом розвитку є використання міжгосподарськихкомерційних кредитів.
Проведене обґрунтування ефективності комерційнихкредитів для прискорення розвитку ТОВ “Гідротехніка” показало:
інвестування коштів в основні фондипри всіх інших рівних умовах на базі оперативного лізингу як з точки зорупервинних затрат на рівні 20% від вартості основних засобів, так і сумарно зточки зору дисконтованих витрат є найменш затратним варіантом нарощуваннявиробничої бази:
а) на 6,8 % менше ніж кредитнийваріант;
б) на 10,5 % менше ніж варіантпрямого придбання за власні кошти;
впровадження вексельних схем вкомерційному кредитуванні кредиторської заборгованості дозволяє за рахунокзниження цін на товари та послуги, а, відповідно, і собівартості виробництва,підняти чистий прибуток ТОВ “Гідротехніка” за 2004 рік з рівня 27,2 тис.грн…до рівня 40,8 – 52,05 тис.грн… в залежності від строків комерційних кредитів вкредиторській заборгованості підприємства;
впровадження вексельних схем вкомерційному кредитуванні кредиторської заборгованості та додатковевпровадження факторингових схем рефінансування дебіторської заборгованостідозволяє за рахунок зниження цін на товари та послуги і дострокового отриманняготівки за відпущену продукцію, а, відповідно, і собівартості виробництва,підняти чистий прибуток ТОВ “Гідротехніка” за 2004 рік з рівня 27,2 тис. грн…до рівня 42,7 – 59,5 тис. грн… в залежності від строків комерційних кредитів вкредиторській заборгованості підприємства та норм факторингових угод;
Таким чином, практичне значенняотриманих результатів дипломної роботи – в наданні керівництву малогопідприємства ТОВ “Гідротехніка” аудитних висновків про поточний економічнийстан та економічно обґрунтовані шляхи розвитку малого підприємства ззастосуванням трьох механізмів комерційного кредитування, що дозволяє в дварази підвищити прибуток підприємства та розширити його виробничу базу приобмеженні коштів на інвестування власним капіталом та прибутком підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
 
1. Господарський кодекс України //від 16 січня 2003 року N 436IV(діє з 01.01.2004).2. ЦИВІЛЬНИЙКОДЕКС УКРАЇНИ // 16 січня 2003 року N 435IV (Із змінами і доповненнями,внесеними законами України станом на 12 травня 2004 року N 1713IV, ОВУ, 2004р., N 25, ст. 1629).
3. Закон України “Про системуоподаткування в Україні” // від 25.06.1991 N 1251XII (із змінами станом на 5червня 2003 року N 906IV).
4. Закон України „Про оподаткуванняприбутку підприємств” // від 22 травня 1997 року N 283/97ВР (станом змінвід 20 січня 2005 року N 2377IV).5. ЗАКОН УКРАЇНИ“Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 року N 168/97ВР (Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 23 грудня 2004року N 2287IV).6. ЗАКОН УКРАЇНИ«Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року N 1576XII (Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19 лютого 2004року N 1519IV).
7. Закон України “ Прозовнішньоекономічну діяльність” // від 16 квітня 1991 року N 959XII (від 8червня 2000 року N 1807III).8. ЗАКОН УКРАЇНИ„Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом таіпотечні сертифікати” // від 19 червня 2003 року N 979IV.9. ЗАКОН УКРАЇНИ„Про іпотеку” // від 5 червня 2003 року N 898IV.10. ЗАКОН УКРАЇНИ“Про лізинг” від 16 грудня 1997 року N 723/97ВР //Із змінами, внесеними ЗакономУкраїни від 14 січня 1999 року N 394XIV.11. Закон України“Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”// (від12 липня 2001 року N 2664III).
12. ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про цінні папериі фондову біржу» // від 18.06. 1991 N 1201XII (із змінами на 3.06.1999 N719XIV).
13. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про обіг векселівв Україні” // від 5 квітня 2001 року N 2374III (Із змінами і доповненнями,внесеними Законом України від 25 грудня 2002 року N 364IV).14. КОНВЕНЦІЯ,якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі//ДАТА ПІДПИСАННЯ: 07.06.30 р., ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНОЮ: 06.07.99 р., ДАТАНАБУТТЯ ЧИННОСТІ УКРАЇНОЮ: 06.01.2000 р.
15. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
16. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 2 «Баланс», Наказ Мінфіна України № 87 від31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
17. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати Наказ МінфінаУкраїни № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
18. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 9 «Запаси» // Наказ Міністерства фінансівУкраїни від 20 жовтня 1999 року N 246 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерствафінансів України від 30.11.2000 р. N 304).
19. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» // Наказ Міністерствафінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242(Із змінами і доповненнями,внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 року N304).
20. Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»// Наказ Міністерствафінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 (Із змінами і доповненнями,внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 року N304).
21. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 9 «Запаси» // Наказ Міністерства фінансівУкраїни від 20 жовтня 1999 року N 246 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерствафінансів України від 30.11.2000 р. N 304).
22. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»// НаказМіністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року N 237 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада2000 року N 304).
23. Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» // НаказМіністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року N 91 (Із змінами і доповненнями,внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 року N304).24. Положення про порядокздійснення банками операцій з векселями в національній валюті на територіїУкраїни//Постанова Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508.
25. Балабанов И. Основы финансовогоменеджмента. Как управлять капиталом? – М.: Финансы и статистика, 1995.
26. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. –М.: Финансы и статистика, 1996.
27. Білуха М.Т. Курс аудиту:підручник. К.: Вища школа. Знання, 1998.
28. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту, Київ,“Манускрипт”+ПП”Влад”, 1996.
29. Бланк И. Инвестиционныйменеджмент. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995.
30. Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. – Львів:Вво “Сполом”, 1998.
31. Брігхем Є.Ф. Основи фінансовогоменеджменту. – К.: “Молодь”, 1997.
32. Васильков В.Г. Організаціявиробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003 – 524 с.
33. Газман В.Д. «Лизинг: теория, практика,комментарии». М., 1997 г.
34. Ганна Негода Операції зпростим векселем //«Вісник податкової служби України», жовтень 2002 р., № 39 с.39 35. Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Коцюба О.С. Внутрішній економічниймеханізм підприємства: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,2001 – 228 с.
36. Глазунов В.М. Финансовый анализ и оценкариска реальных инвестиций. – М.: «ФинстатИнформ», 1997.
37. Д. Винокуров Вексельнийобіг в Україні: нове та узаконене старе // «Податки та бухгалтерський облік»,10 травня 2001 р., № 38 (387), с. 22.
38. Економіка підприємства. Підручникв 2х томах / Під ред. C.Ф. Покропивного К.: КНЕУ, 2000 – 528 с.
39. Євтух О.Т. Іпотека – механізмефективного використання ресурсів – Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2001,305 с.
40. Євтух О.Т. Доходна іпотека – Луцьк,«Волинська обласна друкарня», 2000, 304 с.
41. Ефимова М.Р., Ганченко О.И.,Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва:Финансы и статистика, 2000.
42. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз:Навч. посібник – К.: МАУП,2000.
43. Йолкіна В. Про іпотечнекредитування // «Экспрессанализ законодательных и нормативных актов», 1 грудня2003 р., № 48 (414), с. 15).
44. Кабатова Е.В «Лизинг: правовое регулирование,практика», М., «Инфра М», 996 г.
45. Калюга Є. Контроль заправильністю складання першого розділу активу бухгалтерського Балансу (відповіднодо ПБО 2) //«Вісник податкової служби України», вересень 2000 р., № 33, с. 54
46. Калюга Є. Контроль заправильністю складання другого i третього розділів активу бухгалтерськогоБалансу (відповідно до ПБО 2)* // «Вісник податкової служби України», вересень2000 р., № 34, с. 50.
47. Калюга Є. Контроль заправильністю складання розділів пасиву бухгалтерського Балансу (відповіднодо ПБО 2) /«Вісник податкової служби України», вересень 2000 р., № 35, с. 19.
48. Ковалев В.В. Финансовый анализ:Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. М.: Финансы истатистика, 1996г.
49. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., ВасиликО.Д. Фінансове прогнозування: методи і моделі. – К.: “Знання”, 1995.
50. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. М.:ИКЦ «Дис», 1997.
51. Коцовська Р., Ричаківська В таінш. Операції комерційних банків – Львів: ЛБІ НБУ, 2001.
52. Лизинговые, факторинговые,форфейтинговые операции банков/под ред. Абалкин Л.И., Аболихина Г.Л., АдибековМ.Г. Москва, «ДеКА» 1995 г.
53. Липсиц И.В., Косов В.В. Инвестиционный проект:методы подготовки и анализа. – М.: «БЕК», 1996.
54. Москвін С.О., Бевз С.М., ДідикВ.Г. Проектний аналіз. – К.: Лібра, 1998.
55. Покропивний С. Ф., Новак А.П.Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності. – К. 1997.
56. Статистика підприємництва: навч. посібник/ під редакцією Вашківа П.Г. – К.: „Слобожанщина”, 1999.
57. Управління виробничоюінфраструктурою / За ред. М.А. Бєлова – К.: КНЕУ, 1997 – 208 с.
58. Фінанси підприємств. Підручник/За ред. А.М. Поддєрьогіна – К.: КНЕУ, 2000.
59. Финансовый менеджмент. Учебникдля вузов/ Под. ред. Г. Поляка. – М.: «Финансы», 1997.
60. Шклярук С.Г. Финансовая система –К.: «Нормапринт», 2003.

ДодатокА
Таблиця А.1 – Балансові звіти ТО„óдротехніка” за 2002 2004 роки
/>

/>

Таблиця А.2 – Звіти про фінансовірезультати ТОВ „Гідротехніка” за 2002 – 2004 роки
/>

Таблиця А.3 – „Вертикальний” та„горизонтальний” розрізи динаміки балансу ТОВ „Гідротехніка” за 2002 – 2003роки
/>

Таблиця А.4 – „Вертикальний” та„горизонтальний” розрізи динаміки балансу ТОВ „Гідротехніка” за 2003 – 2004роки
/>

Таблиця А.5 – „Вертикальний” та„горизонтальний” розрізи аналізу динаміки показників звіту про фінансовірезультати ТОВ „Гідротехніка” за 2002 – 2003 роки
/>

Таблиця А.6 – „Вертикальний” та„горизонтальний” розрізи аналізу динаміки показників звіту про фінансовірезультати ТОВ „Гідротехніка” за 2003 – 2004 роки
/>

ДодатокБ
Алгоритми розрахунків показників фінансового станупідприємства
Таблиця Б.1 — Алгоритми розрахунку показниківрентабельності№ п/п Показник
Умовн
позня
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності
ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 1
Рентабельність активів за прибутком від
звичайної діяльності Rзв Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів Форма 2(190) / Форма1 (280) 2 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком Rа Чистий Прибуток / Валюта активів Форма 2(220) / Форма1 (280) 3 Рентабельність власного капіталу Rвк Чистий Прибуток / Власний капітал Форма 2(220) / Форма1 (380) 4 Рентабельність виробничих фондів Rвф Чистий Прибуток / Виробничі фонди Форма 2(220) /Форма1 (030+100+120) 5 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації Rq Прибуток від реалізації / Виручка Форма 2(050070080) /Форма 2 (035) 6 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності Rqоп Прибуток від операційної діяльності / Виручка
Форма 2(100) /
Форма 2 (035) 7 Рентабельність реал. продукції за прибутком Rqч Чистий прибуток / Виручка
Форма 2(220) /
Форма 2 (035) .8 Коефіцієнт стійкості економічного зростання Ксез Реінвестований прибуток / Власний капітал Форма 2(100 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380) 9 Коефіцієнт реінвестування Кр Реінвестований прибуток / Чистий прибуток Форма 2(100 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220) 10 Період окупності капіталу Тк Активи/Чистий прибуток
Форма 1(280) /
Форма 2 (220) 11 Період окупності власного капіталу Твк Власний капітал / Чистий прибуток
Форма 1(380) /
Форма 2 (220)

Таблиця Б.2 — Алгоритми розрахунку показників діловоїактивності№ п/п Показник
Умовне
позначення
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності
ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ 1 Коефіцієнт трансформації Кт Чиста виручка від реалізації / Валюта активів Форма 2(035) /Форма1 (280) 2 Фондовіддача Фоф Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди Форма 2(035) /Форма1 (030) 3 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) Ко Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти Форма 2(035) /Форма1 (260+270) 4 Період одного обороту обігових коштів (днів) Чо 365/ Ко 365 / Ко 5 Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) Коз Собівартість реалізації / Середні запаси Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150) 6 Період одного обороту запасів(днів) Чз 365 / Коз  365 / Коз 7 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості(обороти) Кдз Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210) 8 Період погашення дебіторської заборгованості (днів) Чдз  365 / Кдз  365 / Кдз 9 Коефіцієнт оборотності готової продукції Кгп Чиста виручка від реалізації / Готова продукція Форма 2(035) /Форма1 (130) 10 Період погашення кредиторської заборгованості (днів) Чкз Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040) 11 Період фінансового циклу (днів) період обороту коштів Чфц Чфц= Чоц Чкз Чфц= Чоц – Чкз 12 Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність) Квк Чиста виручка від реалізації / Власний капітал Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)

Таблиця Б.3 — Алгоритми розрахунку показниківмайнового стану№ п/п Показник Умовне позначення Формула для розрахунку Джерела інформації з форм фін звітності
 ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ 1. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах Ч овф Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270) 2 Частка основних засобів в активах Ч оз Залишкова вартість основних засобів / Валюта активів Форма 1(030) / Форма1 (280) 3 Коефіцієнт зносу основних засобів К зн Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів Форма 1(032) / Форма1 (031) 4 Коефіцієнт оновлення основних засобів К он Збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів/ Первісну вартість основних засобів Форма 1((031к)(031п)) / Форма1 (031п) 5 Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах Ч дф Довгострокові фінансові інвестиції / валюта активів Форма 1(040+045) /Форма1 (280) 6 Частка оборотних виробничих активів Ч ова Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280) 7 Коефіцієнт мобільності активів К моб Мобільні активи / Немобільні активи Форма 1(260+270) /Форма1 (080)
Платоспроможність підприємства – цездатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов’язання згідноз встановленими строками або відповідно до договірних умов [13]. Її можнавивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутнюможливість розрахувати у необхідні терміни за існуючими короткостроковимизобов’язаннями.
Платоспроможністьпідприємства визначається системою показників ліквідності оборотних активівбалансу. Знаменник в усіх наведених показників один і той самий – поточніпасиви, тобто термінові невідкладні зобов’язання.
Показники ліквідності характеризуютьздатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання зарахунок поточних активів.
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кл.заг.)(коефіцієнт покриття) – це відношення поточних активів (Апот) допоточних зобов’язань (Зпот):
/>, (В.1)
де: /> поточніактиви балансу (Форма 1 строка 260);
/> поточні зобов ' язаннябалансу (Форма 1 строка 620);
Цей результат співвідноситься зодиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на однугрошову одиницю поточних зобов’язань.
При Кл.заг.
Коефіцієнт термінової ліквідності (Кл.терм.)– це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточнихзобов’язань:
/>, (В.2)
де: Алікв активи високої ліквідності =поточні активи – запаси
(Форма 1строки (260100110120130140150);
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл.абс.) характеризується відношенням грошових засобів та коротк. ціннихпаперів (Г, Цп) до поточних зобов’язань:
/>, (В.3)

де: Г, Цп –грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1 строки (230+240));
Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо вінперевищує 0,2 – 0,25 [14].
Співвідношеннякороткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей – показуєнаскількі термінові надходження від боржників до підприємства відповідаютьтерміновим вимогам кредиторів до підприємства:
 
/>, (В.4)
де: Здеб – короткострокова дебіторська заборгованість(Форма 1 строки (160+170+180+190+200+210));
Зкред – короткострокова кредиторськазаборгованість(Форма 1 строки (520+530+540));
Значення цього коефіцієнту є сприятливими, якщо вінперевищує 1,25 [14].
Однією з найважливіших характеристикфінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкістьхарактеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїммайном і його використання.
Для оперативного розрахунку абсолютних показниківфінансової стійкості(коефіцієнту покриття запасів оборотними коштами) вартістьзапасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерелфінансування [13]:
- власніоборотні кошти (НВОК);
- власніоборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);
- власніоборотні кошти, довго та короткострокові кредити і позики

(НВОК + Дп + ДФЗ).
Відповідно до забезпеченості запасів згаданимиваріантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості [13]:
1. Абсолютна стійкість длязабезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів; платоспроможністьпідприємства гарантована: З
2. Нормальна стійкість – длязабезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгостроковікредити та позики; платоспроможність гарантована: З
3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпеченнязапасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позикзалучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, алеє можливість її відновити:
З
4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасівне вистачає “нормальних” джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:
З > НВОК + Дп + ДФЗ
Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністюфінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність(ліквідність).

Таблиця Б.4 — Алгоритми розрахунку показниківфінансової стійкості Показник
Умов.
позн.
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
  1
Власні обігові кошти
(робочий, функціонуючий капітал) Рк
Оборотні активи – короткострокові
зобов ' язання Форма 1(260+270620630) 2 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кзвк Власні обігові кошти / оборотні кошти Форма 1(380+430080) /Форма1 (260+270) 3 Маневреність робочого капіталу Мрк Запаси / Робочий капітал Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270620630) 4 Маневреність власних обігових коштів Мвок Грошові Кошти / Власні обігові кошти Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430080) 5 Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап Власні обігові кошти / Запаси Форма 1(380+430080) /Форма1 (100+120 +130+140+150) 6 Коефіцієнт покриття запасів Кпз «Нормальні» джерела покриття запасів / Запаси Форма 1(380+430 +480080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150) 7
Коефіцієнт фінансової незалежності
(автономії) Кавт Власний капітал / Валюта Пасивів балансу Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640) 8 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км Власні обігові кошти / Власний капітал Форма 1(380+430+630080) /Форма1 (380+430+630) 9 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу
Кпк Позиковий капітал/Валюта пасивів Форма 1(480+620) /Форма1 (640) 10 Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) Кфс Власні кошти / позикові кошти Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620) 12 Коефіцієнт фінансової стійкості Кфст Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640) /> /> /> /> /> />

Додаток В
Результати розрахункудинаміки коефіцієнтів фінансового стану ТОВ “Гідротехніка” за 2002 – 2004 роки
Таблиця В.1 – Показники майнового стану та діловоїактивності
/>

Таблиця В.2 – Показники рентабельності та фінансовоїстійкості
/>

Таблиця В.3 – Показники ліквідності
/>
Таблиця В.4 – Агрегований баланс ТОВ „Гідротехніка” в2002 2004 роках
/>

Таблиця В.5 — Показники фінансової стійкості попокриттю запасів
/>