План
Вступ
1. Оцінка ефективності податковоїсистеми України
2. Податковий Кодекс України:його суть та ефективність
3. Реформування податковоїсистеми в контексті Податкового Кодексу
Висновки
Список використаноїлітератури
Вступ
Актуальність теми дослідження. Відомо, що одним з найдієвіших важелів стимулюваннярозвитку економіки є податки й оподаткування. Податки регулюють основнімакроекономічні процеси та пропорції. Завдяки податкам відбувається розподіл іперерозподіл у просторі й часі значної частини виробленої вартості. Вони також безпосередньовпливають на результати економічної діяльності платників, а відтак податковаполітика може або зацікавити платників працювати у певних галузях і на певнихтериторіях, або — ні. Тому не випадково, що потенціал податкової системи як«вбудованого регулятора» активно використовують усі країни, зокрема з метоюзабезпечення сталого економічного розвитку. У цьому сенсі не є винятком іУкраїна, де пошук і застосування ефективних податкових інструментіврозглядається як невід'ємна передумова і потужний засіб реформуваннянаціональної економіки.
Реформуванняподаткової системи має проходити поетапно, що забезпечить передбачуваний,планомірний характер податкового реформування, а податкова політика набудевизначеності. Планується проводження реформування на три етапи. Одним зголовних завдань реформування податкової системи має бути ефективневикористання Податкового кодексу.
Проблемоюреформування податкової системи України у своїх працях займалися вітчизняніфахівці права, зокрема, П. Гега, В. Федосова, В. Федоров, В. Опарін, Ю. Козак,Т. Савченко та інші. Проте, слід зауважити, що шляхи вдосконалення нині чинноїподаткової системи не до кінця визначені, а головне – пріоритетні напрямирозбудови ще не розроблені та не вирішено ряд колізійних питань, що на сьогоднішнійдень так чітко простежуються у нормативно-правовому обґрунтуванні елементівподаткової системи України.
Мета роботи: визначення переваг та недоліків у реформуванні податкової системиУкраїни в контексті прийняття Податкового Кодексу.
Завданнями роботи є:
— оцінити ефективність податкової системи України;
— розглянути актуальні проблеми та головні завдання реформування податковоїсистеми України;
— ознайомитись зі шляхами реформування податкової системи України.
Данатема дає змогу розглянути та проаналізувати, які саме дії прийняті для покращенняекономічного становища в Україні. Чим краще економічне становище країни, тимкраще й матеріальне і соціальне становище населення країни.
Об’єктдослідження – законодавча та нормативна база.
Предмет дослідження–впровадження Податкового Кодексу – суттєвий крок у вдосконаленні податковоїсистеми України.
Методологічноюосновоюдослідження є законодавча та нормативна база щодо Податкової системи України танаукові праці вітчизняних вчених-економістів.
1. Оцінкаефективності податкової системи України
Постановкапроблеми. Оподаткування неабияк впливає на соціально-економічну ситуацію удержаві. Ефективно функцірнуюча податкова системи стимулює розвитокпідприємницького сектору, підвиує рівень добровфільної сплати податків,забезпечує необхідні ресурси для соціального розвитку країни. Основним джереломформування дохідної частини державного бюджету є податки, що сплачують фізичніта юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регулятором соціально-економічнихпроцесів на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Тому податковареформа повинна створити таку податкову систему, яка сприятиме підвищеннюконкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкогоекономічного зростання за умови збільшення сукупних податкових надходжень добюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованої бюджетної політики надовгострокову перспективу[2].
Численні зміни,спрямовані на вдосконалення податкової системи України, що парманентновносилися до податкового законодавства, призвели до прийняття великої кількостізаконів і підзаконних актів, якими сьогодні керується Державна ПодатковаАдміністрація України. Безумовно, такий стан податкового законодавства потребуєдокорінних змін та створення єдиного закону – Податкового Кодексу, щогармонізував би всю систему. Адже чинна податкова система України має багатонедоліків, серед яких такі:
- високийрівень податкового навантаження на економіку в цілому;
- відсутністьекономічно обґрунтованого балансу між фіскальною й регулюючою функціямиподатків, неефективна система державного податкового регулювання, їїнеузгодженість із завданнями економічної політики держави;
- великакількість малоефективних податків;
- нестабільністьподаткового законодавства, яка обмежує можливості формування суб’єктамигосподарювання фінансової та економічної політики в середньо й довгостроковихперіодах;
- неоднорідністьі складність нормативно-правової бази оподаткування, недостатня узгодженість ісуперечливість окремих законодавчих норм;
- неузгодженістьподаткового законодавства з іншими законодавчими й нормативними актами;
- несвоєчасневиконання зобов’язань державою із відшкодування податку на додану вартість господарюванняпідприємства;
- відсутністьістотного прогресу в досягненні цілей реформування податку з доходів фізичнихосіб – розширення його бази шляхом виведення доходів із «тіні»;
- порушенняфундаментального принципу справедливості в оподаткуванні, не виконанняподатковою системою функції перерозподілу від багатих до бідних;
- недостатнєвиконання акцизним збором функції обмеження споживання шкідливих для здоровялюдини товарів, передусім внаслідок низьких ставок податку, що значно відстаютьвід їх рівня європейських країнах;
- низькийрівень податкової культури, значне поширення схем мінімізації й ухилення відсплати податків, що призводять до зростання податкової заборгованості платниківперед бюджетом і державними цільовими фондами;
- нераціональна структура внесків до Пенсійного та інших державних фондівсоціального призначення, наслідком чого є перекладання основного тягаря внесківна роботодавців[8].
Тому необхідно вдосконалитиПодатковий Кодекс – в якому запропоновані ставки та принципи оподаткування,зменшення податкового тиску на бізнес з метою його активізації, спрощенняподаткового обліку та вдосконалення адміністрування податків.
Податкова системадержави виражена у діючій нормативно-правовій базі щодо оподаткування, саме уподатковому законодавстві закріплено склад податковий платежів, визначеноосновоположні принципи функціонування системи оподаткування. Будь-якінововведення та реформи в оподаткуванні здійснюють вносячи зміни до податковогозаконодавства. Лише в цьому випадку вони впливають на ефективність справлянняподатків та визначатимуть поведінку платників податків і контролюючих органів.Тому навіть найкращим чином сформована податкова система не працюватимеефективно через недосконалість нормативно-правової бази.
Тобто,недосконала нормативно-правова база спонукає платників податків ухилятись відоподаткування.
Податковезаконодавство може формуватися згідно скількома моделями: представлене тількиПодатковим Кодексом, тільки сукупність нормативно-правових актів органів влади,тому в Україні з 1 січня 2011 року був прийнятий Податковий Кодекс.
Зміни спрямованніна вдосконалення податкової системи України привели до прийняття великоїкількості законів і підакцизних актів, якими сьогодні керується національнаподаткова служба.
Розглянувшиокремі аспекти функціонування податкової системи, ми дійшли висновку, що в Україніспостерігається низький рівень її ефективності. Це пов’язано, зокрема, знестабільністю системи оподаткування окремим принципом її побудови тапризначення, негативними тенденціями щодо справляння податків тощо. З огляду натакий стан беззаперечним є висновок про те, що в нашій країні – низький рівеньузгодженості інтересів платників податків і держави. Адже лише за умов високоївнутрішньодержавної податкової гармонізації, коли платники податків маютьстимули до сумлінної сплати податків, податкова система може функціонуватиефективно[2].
2. ПодатковийКодекс України: його суть та ефективність
ПодатковийКодекс – це систематизований законодавчий акт, покликаний забезпечитикомплексний підхід до розв'язання насущних проблем податкового права.
Длятого, щоб він став справжнім гарантом інноваційного розвитку, ефективноїреалізації справедливих фіскальних відносин між владою і бізнесом, поліпшеннядобробуту, у його тексті слід таким чином переробити діючі в українському правіта податковій системі норми й положення, які регулюють процес оподаткування в Україні,які б відображали передові зразки міжнародного досвіду оподаткування відповідногодо обраних пріоритетів і напрямків розвитку раннього сектору нашої держави,завдань закріплення політичного та економічного курсу у діяльності фінансовихорганів державної влади, економічних і фінансово-банківських структур, якийспрямований на створення умов та ресурсів фінансові стабілізації, економічногозростання при збереженні та зміцненості, єдності та цілісності українськоїдержави.
УПодатковому Кодексі закріпленні підходи та принципифінансового-перерозподільчого впливу на соціальну сферу й економіку країни. Ціпідходи та принципи мають привести податкову систему у стан впорядкованості,функціональної єдності, перетворити її на логічно-цілістний і злагоджений механізм.Тому Податковий Кодекс повинен виконувати такі завдання:
— побудова стабільної, зрозумілої та єдиної в межах України податкової системи,яка визначала б збалансовані підходи до фінансового перерозподілу в масштабахкраїни та обґрунтовані ставки податків;
— перетворення податків на реальний чинник розвитку завдяки системі пріоритетівтехнологічного, галузевого характеру, а головне – відповідно до вимогформування соціально-економічного причтою інформаційного типу;
— формування кілька ступеневої централізовано-децентралізованої податковоїсистеми, яка забезпечувала б доходи центрального, регіональних та місцевихбюджетів із закріпленими за ними і гарантованими податковими джерелами;
— встановлення дієвих правових механізмів взаємодії, що передбачає узгодженостіусіх елементів в рамках єдиного податкового простору й відповідність положеньПодаткового Кодексу іншим законом України;
— спрямованість на цілі і завдання забезпечення фінансової безпеки у конкретнихумовах соціально-економічного розвитку в короткостроковій та довгостроковійперспективі;
— вдосконалення податкового адміністрування, вироблення ефективного механізмуконтролю та звітності;
— подолання конфлікту між справедливістю та ефективністю, забезпечення збалансованостізагальнодержавних і приватних інтересів з метою сприяння розвитку підприємництва,активізації інвестиційної діяльності відповідно до завдань нарощування національногобагатства України, добробуту її громадян;
— забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків увзаємостосунках з податковими органами, запровадження поняття навмисного іненавмисного порушення податкового законодавства;
— формування ефективної системи співробітництва держави та платників податків, відповідальностіза податкові правопорушення збоку як платників податків так і представниківподаткової адміністрації [5].
Длястимулювання енергоощадних заходів у Податковому Кодексі передбачено звільнення80% прибутку, отриманого від продажу: товарів власного виробництва таустаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії;енергоощадного обладнання та матеріалів; устаткування для виробництваальтернативних видів палива.
Крімтого, для платників податків, які регулюють інноваційні проекти в технологічнихпарках, передбачено видачу податкового векселя на 720 днів при ввезенніустаткування, обладнання, комплектуючих виробів та на 180 днів – при ввезені.Потрібно сказати й те, що податкове кредитування поширюється і на «простихлюдей», фізичних осіб: тобто йде спрощення процедури отримання громадяниномподаткового кредиту, удосконалення механізму зарахування податку з доходівфізичних осіб.
ПодатковимКодексом передбачається розширення податкової бази та зміцнення фінансової базимісцевого самоврядування шляхом доповнення переліку місцевих податків і зборів:
— туристичним збором;
— збором за розміщення об'єктів грального бізнесу (у такий спосіб будезабезпечено виведення цього бізнесу із тіні та упорядкування проведення неазартних ігор, які характеризуються високою прибутковість та безконтрольнимпоширенням).
Особливуувагу у Податковому Кодексі приділено підвищенню регулюючого потенціалу системиоподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій.Зокрема у законопроекті передбачено, щоб інвестиційно-інноваційні пріоритетипри формування податку на прибуток підприємств забезпечуватиме посиленнястимулюючої ролі податкової амортизації в оновлення основних засобів. А цеполягає в тому, що для об'єктів основних засобів, що формують активну частинукапіталу може застосовуватися прискорена амортизація за будь яким діючихметодів, який може обиратися підприємством.
Отже,Податковий Кодекс значущий для України документ, який розроблено з метоюприйняття єдиного в Україні законодавчого акта, з закону прямої дії, якийвизначив би об'єкти та базу оподаткування, розміри податкових ставок, поєднувавузгодженні та збалансовані норми, пов'язані з нарахування та сплатою податківта зборів(обов'язкових платежів).
Крім того,Податковий Кодекс є демократичнішим, ніж попередні законодавчі акти, оскільки всучасній державі нові нормативні документи не повинні погіршувати становищугромадян, зокрема платників податків у суспільстві.
Податковий Кодексзакріплює міжнародні підходи й правила в податковій сфері та поліпшує фінансовівідносини між владою і бізнесом, оздоровлює соціально-економічний клімат вУкраїні.
Втім можнависловити впевненість, що Податковий Кодекс це сучасний, обґрунтованийдокумент, який суттєво поліпшить умови життя та виробничої діяльності людей, уякому розроблено серйозну спробу створити систематизований всеосяжнийзаконодавчий акт, що визначай основи, принципи, загальні процедури й механізмиоподаткування [7].
3. Реформуванняподаткової системи в контексті Податкового Кодексу
Реформуванняподаткової системи України як європейської відбувається з урахуванням тенденційрозвитку систем оподаткування у країнах – членах і сусідах ЄС. Значні тенденціїформуються під впливом міжнародної податкової конкуренції, європейськоїподаткової гармонізації й координації національної політики, що важливовраховувати з огляду на необхідність зміцнення позицій України та досягненнястратегічної мети – інтеграції в ЄС.
Нестабільністьекономічної ситуації породжує ряд внутрішніх викликів до реформуванняподаткової системи, головними з яких є такі:
- тінізаціяекономіки;
- корупція;
- непрозорісхеми адміністрування податків і зборів;
- відсутністьстратегічної довіри суспільства до податкової служби та інші.
Напрямкиреформування
1) Внесеннязмін до структури податкової системи. З метою створення ефективної податковоїсистеми планується вжити заходів щодо:
А)вилучення зі складу податків і зборів:
— державного мита, судового збору, єдиного збору, що справляється у пунктахпропуску через державний кордон;
— збору за проведення гастрольних заходів, комунального податку, збору за видачудозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збору за правовикористання місцевої символіки, збору з власників собак;
— плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів і плати заспеціальне використання диких тварин;
— збору за соціально-економічну компенсацію ризику населення, котре проживає натериторії зони спостереження.
Б)Зокрема були внесені такі зміни до статусу податків і зборів:
— включення до складу місцевих податків та зборів плати за торгових патент надеякі види підприємницької діяльності, податку з власників ТЗ та іншихсамохідних машин та механізмів, які належать до загальнодержавних;
— запровадження єдиного податкового платежу – плата за користування надрами длявидобування корисних копалин;
— заміни збору за забруднення навколишнього природного середовища на екологічнийподаток.
2)Реформування спрощеної системи оподаткування шляхом:
— удосконалення адміністрування спрощеної системи оподаткування, обліку ізвітності, о спрямоване на запобігання порушення податкового законодавства таполіпшення умов діяльності представників малого бізнесу – платників єдиногоподатку;
— уточнення норм законодавства з питань застосування спрощеної системиоподаткування, обліку і звітності для суб’єктів господарювання, які здійснюютьокремі види діяльності;
— вилучення з переліку обов’язкових платежів, що замінюються єдиними податком,плати за землю, збору за спеціальне використання природних ресурсів та внесківдо ПФУ з переведенням суб’єктів малого підприємництва на сплату цих внесків назагальних засадах;
— виключення із спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, які євисокорентабельними.
3)Податок на прибуток підприємств. Основними вимогами щодо реформування податкуна прибуток підприємства є усунення економічно необґрунтованих розбіжностей міжнормами закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і положеннямибухгалтерського обліку щодо визнання та оцінки доходів і витрат і з метою наближенняподаткового обліку до бухгалтерського передбачено в Податковому Кодексі:
— впровадження в законодавство щодо оподаткування прибутку підприємств принципинарахування та відповідності доходів і витрат, згідно з яким визначаєтьсяфінансовий результат підприємства;
— вирівнювання податкового навантаження на суб′єктів господарювання, котріздійснюють діяльність на ринку фінансових послуг, зокрема шляхом переведеннястрахової діяльності на загальну систему оподаткування із запровадженням наперехідний період комбінованої сплати податків;
— поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств;
— попередження непродуктивного впливу капіталу до країн із професійним режимомоподаткування шляхом встановлення спеціальних правил оподаткування дляплатників [8].
Ставка податку наприбуток, що складає у І кварталі 2011 року становить 25%, буде знижена у 2011році до 23%, у 2012 році – до 21%, у 2013 році – до 19% і з 2014 року – до 16%.Крім того, податок на додану вартість з 2014 року також буде зменшено до 17% здіючих 20% [6].
4)Податок з доходів фізичних осіб. З урахуванням змін, які включені доПодаткового Кодексу з податку з доходів фізичних осіб :
— упорядкування процедур справляння податку з доходів від продажу майна, а такождоходів у вигляді спадщини й подарунків;
— встановленні чіткі критерії при наданні пільг із урахуванням рівнязадекларованого доходу особи;
— застосування методів виявлення перевищення витрат над задекларованими доходамиз метою недопущення ухилення від виконання конституційного обов’язку щодосплати податку.
5)Податок на додану вартість .
ПДВповинно створювати надійну базу для мобілізації державних доходів. Дляздійснення цієї мети та збереження нейтральності як основного принципуформування ПДВ необхідно забезпечити:
- запобіганнястворенню умов конкуренції при сплаті податку;
- дотриманняміжнародних правил щодо застосування нульової ставки податку лише приоподаткування експортних операцій;
- поступовезниження ставки податку.
Дляполіпшення справляння податку передбачає:
- удосконаленнямеханізму сплати податку й бюджетного відшкодування шляхом поліпшення системиадміністрування та зменшення кількості випадків ухилення від його сплати;
- оптимізаціюпільгового режиму оподаткування у сфері сільського і лісового господарства,рибальства;
- впорядкуваннясистеми пільг що надаються за галузевою ознакою;
- удосконаленняпроцедури подання в обов’язковому порядку платниками податку податкової звітностіу електронному вигляді [8].
Реформуванняподатку на додану вартість пов’язано з важливим кроком зменшення ставки цьогоподатку протягом 2012- 2014 років на 1% щороку з 20% до 17%. Це є соціальноспрямованим заходом, адже відомо, що за своєю економічною сутність ПДВ – цеподаток на споживання і сплачує його кінцевий споживач населення. Основнийтягар цього оподаткування несуть бідніші верстви населення, оскільки саме вониповність витрачають свої доходи на споживання. Тому зменшення ставок означає,що коштів у них залишається більше [6].
6)Акцизний податок. Удосконалення справляння акцизного податку здійснюватиметьсяшляхом:
— послідовного запровадження положень ЄС при справлянні акцизного податку;
— посилення регулюючого впливу акцизу на ціноутворення на ринку товарів,шкідливих для здоров'я людини, з метою зменшення їх споживання;
— поступового наближення контролю виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв ітютюнових виробів до норм законодавства ЄС;
— проведення щорічного корегування розмірів ставок акцизного податку наалкогольні напої й тютюнові вироби відповідно до індексів споживчих цін запопередній період.
7)Запровадження екологічного податку включило в себе:
— розширення бази шляхом включення до неї викидів у атмосферу, що здійснюєтьсяповітряними суднами, іншими пересувними джерелами забруднення, екологічнонебезпечної продукції;
— підвищення ставок податку на всі види викидів і скидів забруднюючих речовин, зарозміщення відходів із метою розв'язання проблеми їх накопичення й переробки;
— запровадження корегуючих коефіцієнтів до ставок податку, величина яких залежатимевід виконання суб'єктом господарювання в установлений строк заходів щодо зменшеннявикидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, дотримання лімітіввикористання екологічно безпечних технології.
ВПодатковому Кодексі передбачено збільшення удвічі ставок екологічного податкупорівняно з нормативами чинного збору за забруднення навколишнього природногосередовища та розширення бази оподаткування за рахунок викидів біоксидувуглецю.
В Податковогокодексі врегульовані правові відносини, які стосуються:
— вилучення уплатників податків оригіналів первинних документів без рішення суду;
— обстеженняжитла громадян, або іншого володіння фізичної особи будь-коли;
— використання впрактиці адміністрування податків технічних засобів: фото-, відео- та аудіофіксації;
— проведенняопитування фізичних осіб;
— донарахуванняподаткових зобов’язань за непрямими методами без рішення суду;
— проведеннядокументальних невиїзних перевірок без рішення керівника податкового органу;
— безакцептногосписання коштів з банківських рахунків платників податків [3].
Реформуванняподаткової системи здійснюється в умовах подолання наслідківфінансово-економічної кризи, зменшення податкових надходжень до державного ймісцевих бюджетів, високого рівня бюджетного дефіциту, дефіциту ПФУ, зменшенняінвестицій у економіку, падіння ділової активності в реальному секторіекономіки та фінансово-кредитній сфері.
Дляефективного реформування податкової системи необхідно:
— забезпечити макроекономічну й соціальну й політичну стабільність у суспільстві;
— створити, крім фіскальних достатні умови для активізації інвестиційнихпроцесів, зокрема надійного захисту конкуренції й контрактів, а також праввласності;
— реформувати бюджетну систему з урахуванням Європейської хартії про місцевесамоврядування ;
— узгодити податкову, бюджетну і грошово-кредитну політику;
— забезпечити прозорість економічних відносин;
— створити належні не фіксовані умови для активізації підприємницької діяльності;
— ефективно використовувати кошти державного бюджету, одержані в результатісплати податків і зборів, раціоналізації структури державних видатків з метоюзбільшення обсягу державних інвестицій у людський капітал [4].
Таким чином,запропонована програма реформування податкової системи України в контекстіПодаткового Кодексу ґрунтується на найкращому світовому досвіді та пракритібільшості країн СНД в управлінні подібними трансформаційними програмами. Досвідсвідчить, що запровадження гармонійної податкової системи на основі ПодатковогоКодексу є важливим кроком на шляху реформування й динамічного розвиткуекономіки.
Висновок
податковийкодекс дохід фіскальний
Основним джереломформування дохідної частини державного бюджету є податки, що сплачують фізичніта юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регуляторомсоціально-економічних процесів на макроекономічному та мікроекономічномурівнях. Тому податкова реформа повинна створити таку податкову систему, якасприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки,забезпеченню стійкого економічного зростання за умови збільшення сукупнихподаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованоїбюджетної політики на довгострокову перспективу.
На необхідністьреформування податкової системи вказують ряд проблем, основними з яких єтінізація економіки, корупція, непрозорі схеми адміністрування податків ізборів, низький рівень довіри суспільства до податкової служби. Зважаючи на цеможна відокремити основні стратегічні завдання податкової реформи:
— підвищеннятемпів зростання економіки;
— створеннясприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, а такожактивізація інвестиційної діяльності всередині країни;
— створенняфіскальних умов для легалізації доходів;
— формуваннявідповідального ставлення платників податків до виконання свої податковихзобов’язань;
— демократизаціяподаткової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податківта податковими органами.
Реформуванняподаткової системи відбувається в контексті Податкового кодексу. Прийняття Податковогокодексу України сприяє систематизації та узагальнення нормативно-правовихактів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, яких нараховується понад 2тисячі. Податковий кодекс усуне істотну кількість суперечностей міжнормативно-правовими актами, які регулювали питання оподаткування до йогоприйняття. Норми Податкового Кодексу України адаптовані до принципів і директивЄвропейського Союзу.
Йогоконцептуальною основою стало зниження податкового навантаження на платників-суб′єктівпідприємницької діяльності з метою підвищення їх інноваційної та інвестиційноїактивності.
Спостерігаєтьсяпоетапне зниження податкових ставок та перенесення більшої частини навантаженняз праці та капіталу на споживання. Завдяки цьому забезпечується зменшенняспоживання товарів, шкідливих для здоров’я людини, а також звуженнявикористання товарів, які забруднюють навколишнє природне середовище.
Податковий кодексвиступає інструментом реалізації економічної політики держави, що будується зурахуванням реального стану розвитку суспільно-політичних та економічнихвідносин та з урахуванням обраного політичного курсу розвитку країни. В той жечас слід констатувати, що прийняття Податкового кодексу – вагомий крок уреформуванні податкової системи України, підвищенні прозорості структуридержавних фінансів та розвитку національної економіки в цілому.
Основниминапрямками реформування податкової системи України є: створення якісної податковоїсистеми, яка дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійсненняінвестицій та збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетівта державних цільових фондів. Збільшення державного бюджету не повинна залежативід рівня податкового навантаження. Зростання податкових надходжень маєзабезпечуватись за рахунок прискорення оборотності капіталу і підвищенняділової активності суб’єктів господарювання. Практика Євросоюзу свідчить пропереважання прямих податків над непрямими. Можна запозичити практикуспіввідношення прямих і непрямих податків в ЄС, що зміцнить податковенавантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічніплатежі. Таке реформування необхідно впроваджувати поступово, кожен його етапповинен розширювати гармонізацію податкової політики України.
Списоквикористаної літератури
1. ПодатковийКодекс України
2. ВалігураВ.А. Оцінка ефективності податкової служби України//Формування ринковихвідносин в Україні – 2009. — №3 – С.59-66.
3. ВарваричТ.А., Барановська І.В. Проблеми реформування податкової системи в умовах кризи//Актуальніпроблеми економіки – 2009. — №8. –С.193-199.
4. Влащук М.Концептуальна стратегія реформування податкової системи, розрахунками до2018р.//Вісник податкової служби – 2010. — №6.- С.20-22.
5. ЄфименкоТ.І. Податковий Кодекс України: питання ефективності та спільноїзлагоди//Фінанси України – 2009. — №5 – С.3-11.
6. ЛондарС., Сороко С. Впровадження Податкового Кодексу – суттєвий крок в удосконаленнісфери державних фінансів//Казна України – 2010. — №4. – С.12-150.
7. МірошникВ.В. Податкова реформа в Україні в контексті євроінтеграції//Наукові праціКНТУ. Економічні науки – 2010. — №17. С. 55-68.
8. ЯрошенкоФ.О. Реформування податкової системи в Україні в контексті прийняттяПодаткового Кодексу//Фінанси України – 2010. — №7. – С.3-21.