Кафедра міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни:
«Міжнародні валютно-кредитнівідносини»
Поняття платіжного балансукраїни. Його структура
Зміст
1. Основні поняття платіжного балансу...................................................3
2.Принципи складання і структура платіжного балансу.........................7
Задача.........................................................................................................12
Список літератури.....................................................................................15
Поняттяплатіжного балансу країни. Його структура (№51)
1. Основніпоняття платіжного балансу
Відповідно доміжнародного розподілу праці та в зв'язку з тісним економічним, торговельним,науковим, культурним і іншими видами співробітництва між різними країнамиздійснюються необхідні платежі та розрахунки. Необхідність взаємного облікутаких платежів і розрахунків потребує складання платіжного балансу — балансуугод, укладених протягом року між фізичними особами, підприємствами таурядовими організаціями однієї країни з відповідними установами інших країн.Платіжний баланс відображає зв'язок між усіма угодами, які певна країна отримуєвід інших країн, і всіма платежами, які вона (та її суб'єкти господарювання)здійснює іншим країнам.
Платіжний балансвідіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично інформує про економічніоперації, що здійснюються між національною економікою та економіками іншихкраїн. За формою складання платіжний баланс визначається як статистичний звітза певний період часу, в якому відображено всі економічні операції міжрезидентами певної країни і резидентами інших країн (нерезидентами).
Складанняплатіжних балансів всі країни здійснюють на: основі Керівництва МВФ ізскладання платіжних балансів (Balance of Payments Manual) (п'яте видання).
Для складанняплатіжного балансу важливе значення має визначення поняття «економічнатериторія». Економічна територія України складається з географічноїтериторії, яка керується урядом і в якій вільно переміщуються люди, товари та капітал.Економічна територія включає повітряний простір, територіальні води,континентальний шельф, над якими країна має виключне право володіння,територіальні анклави в інших країнах (чітко означені земельні ділянки, щознаходяться в інших країнах і використовуються урядом, якому вони належать, абоякщо уряд орендує їх у дипломатичних, військових, наукових чи інших цілях).Отже, економічна територія країни не включає територіальні анклави, щовикористовуються зарубіжними урядами або міжнародними організаціями, якіфізично розташовані в географічних кордонах цієї країни.
Економічнатериторія країни не обов'язково збігається з кордонами, які визначеніполітично. Вона складається з географічної території, що адмініструєтьсяурядом.
Визначеннярезидента (нерезидента) в теорії складання платіжного балансу є таким самим, які у монетарній статистиці. До секторів та підсекторів економіки належать такіосновні типи складових, що є резидентськими в економіці:
1) підприємства,
2) компанії,
3) представництваіноземних компаній;
4) некомерційніустанови та корпорації;
5) установиорганів державного управління;
6) домашнігосподарства.
Підприємства мають центр економічноїзацікавленості в Україні, якщо вони залучені до виробництва значної кількостітоварів (послуг) або операцій з землею. Вони повинні мати хоча б одну установу,яку збираються експлуатувати протягом певного періоду (рік або більше), повнийта окремий комплект звітів про місцеву діяльність (декларацію про доходи,балансовий звіт, звіт про операції з холдинговою компанією), сплачувати податкикраїні-господарю, отримувати фонди для своєї роботи на свій рахунок, матирозрахунковий рахунок.
«Закордонні»підприємства, залучені до виробничого процесу, є резидентами економіки тієїкраїни, де вони розташовані. Принцип, за яким визначаєтьсяпідприємство-резидент, стосується також підприємств, що використовуютьпересувне обладнання (кораблі, повітряні судна, бурові вежі та платформи,залізничний рухомий склад) за межами економічної теорії тієї країни, резидентамиякої вони є.
Компанії, що повністю чи частковозасновані за рахунок іноземного капіталу, але знаходяться в Україні і ведуть вній економічну діяльність, також вважаються резидентами України. Це стосується,наприклад, спільних підприємств, дочірніх фірм, банків, заснованих з участюіноземного капіталу.
Представництваіноземних компаній, які мають певний штат співробітників, використовують власне чиорендоване приміщення і перебувають в Україні не менше ніж рік, з точки зоруплатіжного балансу є резидентами. Таке саме положення діє щодо представництвукраїнських компаній за кордоном — вони є резидентами тієї країни, дерозташовані і проводять свою діяльність.
Некомерційніустанови і корпорації є резидентами тієї країни, за законами і постановами якоївони були утворені і в якій їх існування як юридичного чи соціального об'єктаофіційно визнано та задокументовано.
Установиорганів державного управління, які розташовані на території країни, є резидентамиекономіки і включають усі установи і урядові органи на центральному, обласномута місцевому рівнях, а також посольства, консульства, військові установи таінші одиниці державного управління, що розташовані за межами країн.
Домашнєгосподарствояк сектор економіки має центр економічної зацікавленості в даній країні і,отже, вважається її резидентом у тому випадку, якщо воно володіє помешканням натериторії цієї країни і ця країна є основним місцем проживання членів цьогодомашнього господарства. Член домашнього господарства, який залишає економічнутериторію, але протягом певного обмеженого проміжку часу повертається назад,продовжує бути резидентом, навіть якщо такі поїздки систематичні. Тому докатегорії «резиденти» належать:
- мандрівники,тобто особи, які залишають економічну територію на обмежений строк у справах,для відпочинку, поліпшення здоров'я, підвищення освіти, з релігійних та іншихмотивів;
- особи,які працюють деякий час на економічній території, що відрізняється від тієї, дезнаходиться домашнє господарство, до якого вони належать;
- працівники,які тимчасово працюють в іншій країні, а потім повертаються до свого домашньогогосподарства (прикордонні працівники, персонал міжнародних організацій, якийпрацює в анклаві; персонал іноземних посольств, консульств та ін., якийнаймається на місці, екіпажі кораблів, повітряних суден та іншого пересувногообладнання, що частково або повністю використовується поза економічноютериторією).
Часом реєстраціїоперації вважається той день, коли здійснено зарахування відповідної сумикоштів на кореспондентський рахунок або її списання.
Платіжнийбалансбазується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція маєподвійний запис — за кредитом однієї статті та дебетом іншої. Це правилосвідчить про те, що більшість економічних операцій за суттю є обміном економічнимицінностями. У зв'язку з тим, що кожна угода реєструється два рази, підсумковийрезультат має бути взаємно врівноважений, а чисте сальдо всіх угод дорівнюватинулю. У разі безоплатного надання економічних цінностей (товарів, послуг абофінансових активів) для висвітлення цієї операції подвійним записомзапроваджується особлива стаття «трансферти».
Різниця міжкредитовими та дебетовими проводками, що виникає в результаті часових тавартісних розбіжностей, називається «чисті помилки та упущення». Ціпоказники подано у відповідній балансуючій статті «Помилки таупущення».
2.Принципискладання і структура платіжного балансу
Відповідно доКерівництва МВФ платіжний баланс складається з двох великих розділів:
1) балансупоточних операцій (current account balance) і
2) балансу рухукапіталу та фінансових ресурсів (capital and financial account).
Поточними єоперації з товарами, послугами, доходами та поточні трансферти. Капітальніоперації пов'язані з інвестиційною діяльністю і є операціями з активами тазобов'язаннями.
Всі операції, щовраховуються в платіжному балансі, поділяють на платежі, обміни, трансферти,міграцію, умовно-розрахункові операції, операції із зміни вартості,рекласифікацію претензій і зобов'язань.
Відповідно доКерівництва кредитові проводки оформляються за: а) реальні експортні ресурси;б) фінансові елементи, що відображують скорочення іноземних активів абозбільшення пасивів. Дебетові проводки реєструються за: а) реальні імпортніресурси; б) фінансові елементи, що відображують збільшення активів абозменшення пасивів. Отже, для активів знак «плюс» (кредит) означаєзменшення вкладень, а «мінус» (дебет) свідчить про їх збільшення. Напротивагу цьому для пасивів знак «плюс» означає збільшення, а«мінус» — зменшення.
Звичайнопублікуються схеми балансу за повною (детальною) структурою, в агрегованомувигляді та в аналітичній формі.
Агрегованийбаланс складається за такою схемою:
A. Баланспоточних операцій.
B. Пряміінвестиції та інший довгостроковий капітал.
C. Іншийкороткостроковий капітал.
D. Помилкита упущення.
E. Надзвичайнефінансування.
F. Зобов'язання,що утворюють валютні резерви іноземних
офіційних органів.
G. Резерви.
Баланспоточних операцій складається із торговельного балансу, балансу послуг, доходів від закордоннихінвестицій та платежів за ними і односторонніх переказів за такою формою:
А. Баланспоточних операцій:
експорт товарів
імпорт товарів
Разом:торговельний баланс
Надходження відреалізації послуг
Платежі заодержані послуги
Доход відіноземних інвестицій
Платежі заіноземними інвестиціями
Односторонніперекази:
приватні
державні
Разом: баланс заплатежами та надходженнями від послуг.
Платіжний балансскладається управлінням платіжного балансу Національного банку України наоснові інформації, яку подають до НБУ Держкомстатистики, Держмитком,Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Державна податковаадміністрація, банки та інші організації й установи.
Уповноваженібанки, що мають ліцензію на здійснення діяльності з іноземною валютою, рахункив іноземних банках або рахунки іноземних банків-кореспондентів і працюють зготівковою валютою, подають Національному банку звіт за формою 1-БП.
Форма 1-БПзаповнюється за кожною валютою, за якою відкрито «ностро»-рахунок узакордонному банку або «лоро»-рахунок банку нерезидента вукраїнському банку, а також за кожним зарубіжним партнером. Якщо«лоро»-рахунок банку нерезидента відкрито у національній валюті,операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентськогорахунку банку заповнюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо напочаток періоду занотовується у вимоги або зобов'язання банку. Так самозаповнюється і сальдо на кінець періоду. При цьому потрібно, щоб сальдо накінець періоду у формі 1-ПБ відповідало даним бухгалтерської звітності таобов'язково збігалося із залишками на початок наступного звітного періоду.
Про рух коштів накореспондентських рахунках інформація подається за всіма операціями по кредитута дебету. Для кодування операцій згідно з класифікацією статей платіжногобалансу банк використовує перелік кодів. Дані відображають так: для«ностро»-рахунків — надходження коштів за кредитом, за дебетом — їхвибуття, для «лоро»-рахунків: за кредитом — кошти сплачені (вибуття зрахунку), за дебетом — надходження коштів на рахунок.
Операції, змістяких полягає в переміщенні коштів між не-резидентськими рахунками, відкритими водному українському банку, або між нерезидентськими рахунками в різнихукраїнських банках, мають розглядатися як нейтральні операції для платіжногобалансу.
Операції зарахунками в іноземній валюті між клієнтами-резидентами українських банків, атакож неконверсійні, неторговельні операції, операції з купівлі-продажу валютияк на УМВБ, так і поза її межами та ін. також вважаються нейтральними. Такіоперації мають бути внесені до звіту за формою 1-ПБ з кодами, передбаченими длянейтральних операцій.
Різновидаминейтральних операцій можуть бути, наприклад, такі:
1. Українськийбанк А одержав на свій закордонний кореспондентський рахунок кошти на користьукраїнського банку Б. У такому разі банк А (посередник) звітує за формою 1-ПБяк за нейтральну операцію за кредитом (одержання коштів із-за кордону) тадебетом (перерахування коштів банку Б) з поясненням, від якого банку одержаната в який банк переслано кошти. Комісійна винагорода має бути виділена окремоюоперацією.
Банк Б, отримавшицей платіж, кодує його згідно з класифікатором операцій платіжного балансу,вказує країну, звідки він отриманий, а в поясненні зазначає характер операції іобов'язково найменування банку-посередника. У цій операції можуть брати участьтри і більше банків, однак посередники завжди звітують як за нейтральніоперації.
2. Українськийбанк Б має рахунок в іншому українському банку А, і банк А одержує на свій рахунокв іноземному банку (або відповідно списує з нього) кошти для банку Б. Тоді банкА звітує про такі операції як за власні, а саме за кодами операцій платіжногобалансу, вказуючи країну, звідки отримано або куди надіслано переказ.
3. Приперерахуванні коштів з одного кореспондентського рахунку українського банку наінший рахунок цього банку (поповнення кореспондентського рахунку) операціябезумовно вважається нейтральною.
І в цьому, і впопередньому випадках у формі 1-ПБ зазначається назва кореспондентськогорахунку, звідки отримано кошти, або куди їх перераховано.
4. Прирозрахунках між двома українськими банками, проте за умови, що клієнтом одногоз банків є фірма-нерезидент, операція за стандартною класифікацією платіжногобалансу кодується банком клієнта-резидента. Банк клієнта-нерезидента звітує протаку операцію за кордон як за нейтральну операцію і обов'язково вказує назвубанку, з якого надходять чи в який надсилаються кошти.
Експорт та імпорттоварів відображено в платіжному балансі на момент переходу права власності віднерезидентів до резидентів (або навпаки) за ринковими цінами. У більшостівипадків це означає, що для оцінки операцій використовують контрактні ціни абоціни, що фактично мали місце при здійсненні операцій.
При складаннібалансу поточних операцій до даних Держкомстату додаються поправки та дорахункизгідно з методологією складання платіжного балансу. Найвагомішою складовою цихдорахунків (10% від обсягів експорту та 17% від обсягів імпорту товарів,розрахованих Держкомстатом) є неформальна торгівля. Неформальна торгівляскладається з неврахованого імпорту та неорганізованого роздрібногозовнішньоторговельного товарообігу.
Задача
Поточні значеннявалютних курсів складають:
GBP/USD=l,5550-l,5585;
EUR/USD=0,9950-0,9965.
Процентні ставки на міжбанківському ринку позичкових капіталів становлять:
по депозитах уGBP — 2,5 %;
по кредитах у GBP- 3,5 %;
по депозитах уUSD — 4,0 %;
по кредитах у USD- 4,5 %;
по депозитах уEUR — 5,0 %;
по кредитах у EUR- 6,0 %;
Термін форвардноїугоди становить 3 місяці.
Визначити:
1. Поточне значення крос-курсуGBP/EUR.
2. Курси «аутрайт»GBP/USD та EUR/USD.
3. Форвардний крос-курс GBP/EURта EUR/GBР.
Рішення
Визначимо поточнезначення крос-курсу GBP/EUR.
/>
Поточне значеннякрос-курсу GBP/EUR=1,5628-1,5640
Форвардний курсвідрізняється від поточного на величину форвардної маржі (премія чи дисконт). Упрофесійній термінології для визначення форвардного курсу використовують курс«аутрайт» (outright). Це означає, що покупець хоче у майбутньомукупити певну суму валюти (або продавець — продати) без проведення додатковихоперацій чи укладення додаткових угод. Цей термін застосовують з метоюуникнення плутанини в розумінні умов форвардної операції, якщо йдеться про однупросту форвардну операцію на відміну від складнішої комбінації, пов'язаної зодночасним здійсненням строкової та поточної операцій (операції «своп»).
Показник розміруфорвардної премії (П) чи дисконту (Д) можна подати у вигляді формули. Длярозрахунку премії чи дисконту за визначення курсу «аутрайт» накупівлю валюти вона буде такою:
Для GBP/USD: />
Для EUR/USD: />
де П(Д)куп— премія (або дисконт) для форвардного курсу купівлі певної валюти;
Кс.куп —спот-курс купівлі певної валюти;
Сд.в —відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для валюти котирування;
Скр.б —відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для базової валюти (базакотирування);
Т — термін уднях, на який розраховується форвардний курс.
Премію (дисконт)валютного курсу «аутрайт» на продаж валюти можна розрахувати заформулою:
Для GBP/USD:/>
Для EUR/USD:/>
де П(Д)пр— премія (дисконт) для форвардного курсу на продаж певної валюти;
Кс.пр —спот-курс продажу валюти;
Скр.в —відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для певної валюти;
Сд.б —відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для базової валюти.
Тоді курс«аутрайт» на купівлю чи продаж валюти можна визначити так:
Для GBP/USD: Кф.куп= Кс.куп + П(-Д) = 1.5550 – 0.0077 = 1.5473
Для EUR/USD: Кф.куп= Кс.куп + П(-Д) = 0,9950 +0,0012 = 0,9962
Кс.куп —спот-курс на купівлю валюти;
П — премія;
Д — дисконт;
Для GBP/USD: Кф.прод= Кс.прод + П(-Д) = 1.5585 – 0.0019 = 1.5566
Для EUR/USD: Кф.прод= Кс.прод + П(-Д) = 0,9965 + 0.0049 = 1.0014
Кс.прод —спот-курс на продаж валюти.
Список літератури
1. Арчакова, О.Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О.Арчакова // Финансовые риски. — 2007. — N 2. — C.67-73
2. Бездітко, Ю. М.Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О.Мануйленко, Г. А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс, 2004. — 272 с.
3. Валютнерегулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко,Г. А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс, 2004. — 272 с.
4. Віднійчук-Вірван,Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст]: навчальний посібник /Л. А. Віднійчук-Вірван. — Львів: Магнолія 2006, 2007. — 214 с.
5. Дзюблюк, О.В.Валютна політика [Текст]: підручник / О. В. Дзюблюк. — К.: Знання, 2007. — 422 с.
6. Михайлів, З.В.Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст]:навчальний посібник / З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль; Мін-воосвіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». — Львів:Львівська політехніка, 2004. — 244 с.
7. Плахіна, І. В.Правове положення валютних бірж у системі юридичних осіб приватного праваУкраїни [Текст] / І. В. Плахіна // Держава і право. — 2006. — N 3. — C.294-301
8. Поєдинок, В.В.Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: навчальнийпосібник / В. В. Поєдинок; Мін-во освіти і науки України. — К.: ЮрінкомІнтер, 2006. — 288 с.
9. Про системувалютного регулювання і валютного контролю [Текст]: декрет / Україна. КабінетМіністрів. — [Б. м.: б. и.], 1993. — Б. ц.
10. Ринок фінансовихпослуг [Текст]: навчально-методичний посібник / Держ. вищий навчальний заклад«УАБС НБУ», Каф-ра фінансів; сост. В. Л. Пластун. — Суми: УАБС НБУ,2007. — 166 с.
11. Руденко, Л.В. Міжнароднікредитно-розрахункові та валютні операції [Текст]: підручник / Л. В. Руденко.- Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: ЦУЛ, 2007. — 632 с.
12. Хомутенко, В.П.Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text]: навчальний посібник / В. П.Хомутенко, В. В. Немченко, І. С. Луценко. — К.: ЦУЛ, 2009. — 474 с.