ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.Теоретичні основи податкового аудиту у процесі взаємодії контролюючих органів уподатковій системі
1.1 Види податкового аудиту таорганізація його проведення
1.2 Основні методи та прийомиподаткового аудиту
РОЗДІЛ 2.Аналіз основних засад проведення податкового аудиту
2.1 Організація проведенняподаткового аудиту
2.2 Аналіз взаємодії контролюючихорганів та їх підрозділів у процесі проведення податкового аудиту
РОЗДІЛ 3.Проблеми та перспективи діяльності контролюючих органів у процесі проведенняподаткового аудиту
3.1 Шляхи вдосконалення організаціїпроведення податкового аудиту
3.2 Напрями розширення повноваженьорганів контролюючої діяльності в податковій системі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ/>
ВСТУП
Сучаснаподаткова система України формувалася і продовжує розвиватися в надзвичайнонесприятливих соціально-економічних умовах. Тривале ігнорування в нашій країнісвітового досвіду оподатковування, постійне втручання політичних факторів у хідреформування податкової системи, тяжка фінансова криза економіки – все ценегативно впливає на ефективність податкової політики в Україні. Необхідністьстабілізації фінансової системи, забезпечення стійких надходжень бюджетнихдоходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичнимиі юридичними особами обов'язків перед державою обумовили створення особливогонапрямку державного фінансового контролю — податкового контролю. Контроль якфункція управління в сфері управління податковою системою заснований назагальних принципах системи державного контролю.
Формиподаткового контролю визначаються вимогами податкової політики держави. Крімтого, контролюється правильність і своєчасність сплати податків підприємствамиі населенням. Тому податковий контроль є багаторівневим і всебічним.
Одним знайефективніших методів контролю з боку державних органів є податковий аудит(податкова перевірка). Проведення аудиту і висновки за його результатами єнайскладнішим і найконфліктнішим моментами взаємин між платником податків іконтролюючим органом. В той же час, проведення аудиту досить дорога процедура івимагає залучення найбільш кваліфікованих працівників контролюючих органів,значного часу та відволікає в тій чи іншій мірі платника податків від основноїдіяльності. Усе це вимагає зваженого підходу контролюючих органів приплануванні, підготовці та проведенні аудиту.
Для однозначногорозуміння цього методу контролю (податкового аудиту) наведемо основні поняття,які поки що не знайшли свого визначення в законодавстві, але широкозастосовуються на практиці.
При визначенніпоняття податковий аудит в загальних рисах можна сказати так. Податковий аудит (податковаперевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю заправильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів таінших обов'язкових платежів, а також законністю здійснення операцій, пов'язанихз одержанням доходів і здійсненням розрахунків. Слід зазначити, що поняттяподатковий аудит використовується в практичній діяльності контролюючих органівта суб'єктів підприємницької діяльності, але в нормативно-правових актахУкраїни переважно застосовується поняття перевірка.
Таким чином,сказане вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Об’єктомдослідження курсової роботи є теоретичні основи податкового аудиту.
Предметомдослідження курсової роботи є податковий аудит в процесі взаємодії контролюючихорганів у податковій системі.
Метою курсовоїроботи є дослідження податкового аудиту в сучасних економічних умовах.
Мета курсовоїроботи передбачає виконання таких завдань:
– дослідити сутність податкового аудиту ійого роль в податковій системі;
– охарактеризувати види податковогоаудиту;
– дослідити основні методи та прийомиподаткового аудиту;
– проаналізувати взаємозв'язокконтролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту.
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ КОНТРОЛЮЮЧИХОРГАНІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ
1.1 Видиподаткового аудиту та організація його проведення
Податковийконтроль– вид держаного фінансового контролю, спрямований на забезпечення додержанняподаткового законодавства платниками податків, виявлення і попередженняподаткових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичноївідповідальності (відповідно до ст.2 Закону України про державну податковуслужбу в Україні).
Залежно від часупроведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний,наступний контроль. Залежно від джерел отримання контролюючими органамиінформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль(відповідно до п.3 ч.1ст. 11 Закону України про державну податкову службу вУкраїні).
Основна формаподаткового контролю-податкова перевірка. Саме ця форма контролю є найбільшефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпеченняподаткових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податковіперевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністюобчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхомпорівняння податкових розрахунків(декларацій), що їх подають платники податків,з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.
Податковаперевірка як форма податкового контролю-це діяльність податкових та іншихконтролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановленняправильності обчислення та сплати податків і зборів(обов'язкових платежів).Залежно від видів податкового контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідженнядокументів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результатифінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітногоперіоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовується для одержаннядоходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.
Серед основнихправ органів державної податкової служби Закон України «Про державну податковуслужбу в Україні» (п.1 ст.11) виділяє право здійснювати на підприємствах, в установахі організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числігромадян — суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг,показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, щозастосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документівнезалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних зобчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державнуреєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів(ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадовихосіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, щовиникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи,що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування;викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів,обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевіркидостовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичнихосіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.
Об'єктомподаткової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованогосуб'єкта – платника податків, що відображється у грошових документах,бухгалтерських книгах, звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах,показниках електронно-касових апаратів і комп'ютерних систем, та іншихдокументах, пов'язанх з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Суб'єктамиподаткових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які маютьвідповідні права та обов'язки.
Права податковихорганів щодо проведення податкових перевірок передбачені у ст..11 ЗаконуУкраїни «Про державну податкову службу в Україні».
З метоюреалізації податкового контролю за фінансово-господарською діяльністю платниківподатків державні контролюючі органи можуть використовувати різні типипроведення перевірок. Згідно Порядку оформлення результатів документальнихперевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктамипідприємницької діяльності – фізичними особами, затверджений наказом ДПАУкраїни від 11.06.2004№ 326 (далі – Порядок № 326), а саме пункт 1.2. визначаєтипи перевірок, які проводяться державними податковими органами. Органидержавної податкової служби від імені держави здійснюють планові та позаплановідокументальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Плановою документальною перевіркоювважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єктапідприємницької діяльності, яка проводиться відповідно до вимог статті 2 УказуПрезидента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ) «Про деякізаходи з дерегулювання підприємницької діяльності» та передбачена в планіроботи податкового органу.Термін проведення планової документальної перевіркисуб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи не повинен перевищувати 30робочих днів, крім перевірок суб'єктів підприємницької діяльності з річнимсукупним валовим доходом 20 млн. гривень і більше, строк проведення яких можеперевищувати 30 робочих днів. Продовження строків проведення перевіркиздійснюється за рішенням керівника податкового органу вищого рівня.
Позаплановоюдокументальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планахроботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин,які визначені в Указі Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 (817/98 ).
Письмовеповідомлення із зазначенням дати проведення планової перевірки надсилаєтьсясуб'єкту підприємницької діяльності не пізніше ніж за десять календарних днівдо початку перевірки.
Планова тапозапланова документальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичноїособи — суб'єкта підприємницької діяльності охоплюють питання правильності,достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету сумподаткових зобов'язань стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів),контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України.
Камеральнаперевірка — це перевірка, яка проводиться податковим органом виключно напідставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-якихінших видів перевірок платника податків(згідно пункту 1.2. Порядку №326).Основні етапи камеральної перевірки можна розглянути на рис. 1.1.
/>
Рис.1.1 — Етапикамеральної перевірки
Згідно пункту1.3. Порядку № 326 документальна перевірка фінансово-господарської діяльностіплатника податків проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва таабо за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо якого проводитьсятака перевірка.
Органи державноїподаткової служби можуть також запрошувати платників податків для проведенняперевірки до органу державної податкової служби. Документальна перевірка можепроводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків.Письмові повідомлення про такі запрошення направляються фізичним особамрекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година,на яку викликається громадянин, а також місцезнаходження проведення перевірки.
Перед початкомпроведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платникаподатків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна
за проведенняперевірки, зобов'язана прийняти надані суб'єктом підприємницької діяльностідокументи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності за період, щоперевіряється. Зазначені документи приймаються за описом, складеним платникомподатків за власним бажанням.
Опис наданих дляперевірки документів складається у двох примірниках особисто суб'єктом підприємницькоїдіяльності в присутності посадової особи, відповідальної за проведенняперевірки. В описі в обов'язковому порядку зазначається кожний переданийдокумент із указанням його найменування, номера та дати видачі. У разінаявності значної кількості однотипних документів, наприклад, накладних напридбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипнихдокументів (накладна), їх кількість, за який період діяльності вони надані такількість аркушів.
У кінці описусуб'єктом підприємницької діяльності повинно бути зазначено, що для проведенняперевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані ізздійсненням підприємницької діяльності, відсутні.
Посадова особа,що здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами,перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття дляпроведення
документальноїперевірки документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності,зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.
У разі відмовиплатника податку від особистого складання опису такий опис складаєтьсяпосадовою особою, відповідальною за проведення перевірки, у присутностіплатника податку. При цьому цей факт зазначається в акті перевірки.
Один примірникопису додається до матеріалів перевірки, а інший — залишається у платникаподатків.
Після закінченняперевірки посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, повертаєплатнику податків документи за описом. Платник податків на першому примірникуопису, що додається до акта перевірки, вчиняє запис: «Документи післязавершення проведення перевірки отримав у повному обсязі», зазначає датуїх отримання та ставить особистий підпис.
У разівідсутності у платника податків документів, пов'язаних із здійсненнямпідприємницької діяльності, така особа повинна надати письмове пояснення щодопричин їх відсутності.
У разі залученнядо проведення документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи працівників інших підрозділів податкового органу, зокрема,податкового аудиту та валютного контролю, податкової міліції, складається одинзведений акт документальної перевірки.
Термінпроведення перевірки — це проміжок часу між датою початку і датою закінченнядокументальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата підписання актаперевірки. Термін проведення перевірки зазначається у письмовому повідомленніпро проведення перевірки.
План перевірки — перелік питань, розроблених податковим органом з урахуванням специфікидіяльності платника податків, які висвітлюються в акті документальноїперевірки.
За результатамипроведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки.
Актдокументальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених уході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютногозаконодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадовоїособи податкових органів, яка проводила перевірку .
За результатамидокументальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставинифінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, якімають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютногозаконодавства.
Факти виявленихпорушень податкового та валютного законодавства викладаються в актідокументальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями напервинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджуютьнаявність зазначених фактів.
Плановою виїзноюподатковою перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодосвоєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків тазборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державноїподаткової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єктагосподарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовноякого проводиться така планова виїзна перевірка згідно п. 1.2. Порядкуоформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових тапозапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншогозаконодавства, затверджений наказам ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі –Порядок № 327).
Згідно пункту1.4. Порядку № 327 при проведенні планової виїзної перевірки складається одинзведений акт планової перевірки.
Зведений акт — службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки зусіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльностісуб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушеннявимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Складовимичастинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки зокремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податковогооргану як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плануперевірки.
Довідка зокремих питань — службовий документ, який складається за рішенням керівникаперевірки в ході проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарськоїдіяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені(не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавствасуб'єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.
Довідка зокремих питань підписується посадовими особами податкового органу, якіздійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами суб'єктагосподарювання.
Довідка зокремих питань складається у двох примірниках. Перший примірник надаєтьсякерівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структурномупідрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осібсуб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань.
Позаплановоювиїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботиоргану державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї ізобставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу вУкраїні» ( 509-12 ) та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється замісцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташуванняоб'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзнаперевірка (згідно пункту 1.2. Порядку № 327). Невиїзною документальноюперевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державноїподаткової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та іншихдокументів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів(обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі згідно пункту 1.2.Порядку №327.
Згідно пункту1.3. Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзнихпланових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктівгосподарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового,валютного та іншого законодавства — довідка.
Акт — службовийдокумент, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзноїпланової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктагосподарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимогподаткового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Довідка — службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної абовиїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльностісуб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановленняфактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктамигосподарювання.
1.2 Основніметоди та прийоми податкового аудиту
Податковий аудит єскладовою єдиного податкового механізму Державної податкової адміністрації України,основною метою якого є організація системи ефективного контролю за правильністюнарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків та інших платежів добюджету. Адже необхідність проведення перевірок підтверджена часом. Як свідчитьміжнародний та вітчизняний досвід, рівень добровільного виконання платникамисвоїх податкових зобов’язань підвищується зі збільшенням ризику бути викритим ісплатити значні штрафні санкції. Тому за останні роки підходи до організації іпроведення документальних перевірок суттєво змінились. Насамперед підвищилисьвимоги до попереднього відбору суб’єктів підприємницької діяльності дляпроведення перевірок, впроваджені в життя нові критерії відбору платників длявключення до Національного плану проведення документальних перевірок суб’єктівпідприємницької діяльності. Якщо раніше усі підприємства підлягали перевірціодин раз на 2 роки, то зараз – лише платники, які мають високий ступінь ризикуухилення від оподаткування.
З розвитком нашоїекономіки набувають сили та неабияких розмірів і способи ухилення від сплатиподатків недобросовісними платниками.
Якщо раніше припроведенні перевірок ревізори встановлювали порушення податкового законодавствав переважній більшості через некваліфіковане ведення обліку, незнаннязаконодавчої бази або неоднозначне трактування законів, то сьогодні передаудитором постають глибоко продумані схеми ухилення від оподаткування або такзвані схеми мінімізації сплати податків.
Податкове законодавствоє інструментом, з допомогою якого кожна країна не тільки формує свої фінансовіресурси, а й стимулює розвиток найперспективніших напрямів господарськоїдіяльності. Саме тому дотримання юридичними та фізичними особами встановленихдержавою правил визначення та сплати податків є беззаперечною умовою існуваннястабільного і заможного суспільства.
Проте деякi суб’єктипідприємницької діяльності на теренах нашої області несумлінно виконують своїобов’язки щодо сплати податків або навіть свідомо намагаються ухилитись відоподаткування, фальсифікуючи установчі, фінансово-господарські документи.
У зв’язку з цим одним знайважливіших етапів контрольно-перевiрочної роботи є якісний відбір об’єктівдокументальних перевірок на пiдставi аналiзу наявної в податкових органахiнформацiї про платникiв податкiв. Слiд зауважити, що основним критерiєм якостiтакого вiдбору є правильнiсть вiдокремлення юридичних осiб, якi вчасно та вповному обсязi сплачують податки, вiд тих суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi,якi ухиляються вiд оподаткування.
Впровадження тапостiйне вдосконалення методик вiдбору та перевiрки суб’єктiв пiдприємницькоїдiяльностi дають, безсумнiвно, позитивнi результати. Так, впродовж останнiхрокiв намiтилася тенденцiя до зменшення кiлькостi пiдприємств, якi плануютьсядо перевiрки, водночас пiдвищується результативнiсть проведених перевiрок.
Методаудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук, крімтого, він характеризується використанням загальнонаукових методів дослідження,що ґрунтуються на філософських принципах.
Метод(від гр. methodos — дослідження) — це прийом дослідження, який визначає підхіддо об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановленняістини.
Загальнонауковимиметодами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання,абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналізтощо.
Аналіз- це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленуванняйого на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одногоцілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства).
Синтез- метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудитвиконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).
Індукція-метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставіознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способомвиведення висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюєтьсянасамперед за даними аналітичного обліку, а відтак — синтетичного обліку).
Дедукція-метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потімстан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального доокремого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за данимисинтетичного обліку, а потім — аналітичного обліку).
Аналогія- прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознаксуб'єктів на основі їх подібності з іншими. Метод аналогії, базуючись наподібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.
Моделювання- спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивчається,на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад,стандарти).
Абстрагування-прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів дозагальних понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей наокремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртові в цілому).
Конкретизація-дослідження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх(виявлення нестач в окремих магазинах).
Системнийаналіз — вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. Ваудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усімафакторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосуватисистемний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльностіпідприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).
Функціонально-вартіснийаналіз — це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включаєпроектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування(проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесівтощо).
Існуютьтакож власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи:органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення іреалізації результатів аудиту.
Органолептичніметоди — це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільніспостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи,службові розслідування, експеримент.
Інвентаризація- перевірка стану об'єктів органолептичним способом, тобто перевірка наявностій стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Практичноінвентаризація — це перевірка фактичної наявності запасів, сировини, готовоїпродукції, товарів та інших цінностей, які зіставляються з данимибухгалтерського фінансового обліку і встановлюється результат — нестача,надлишок, пересортиця, природний убуток.
Контрольнізамірювання робіт — прийом фактичного контролю за дотриманням норм витрачаннясировини та матеріалів у виробництві, на будівництві, транспорті тощо.
Найчастішеконтрольне замірювання застосовується для перевірки фактично виконаних і зданихза актом здавання-приймання будівельно-монтажних робіт (при цьому встановлюютьекономію або перевитрати будівельних матеріалів).
Вибірковіспостереження — прийоми статистичного спостереження якісних характеристикгосподарського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли вторгівлю).
Суцільніспостереження — прийоми статистичного спостереження фактичного стану об'єктів(хронометраж норм виробітку, використання робочого часу за звітний період).
Технологічнийконтроль — контроль якості продукції, її відповідності технічним умовам(контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, що застосовується дляперевірки оптимальності технології виробництва, обґрунтованості норм витратматеріалів і повноти виходу готової продукції).
Хімічно-технологічнийконтроль — контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються увиробництві продукції, а також якісних характеристик (способом лабораторногоаналізу встановлюють і смакові якості продуктів харчування).
Експертизи- експертні оцінки, що застосовуються криміналістичними,судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами, коли у складіаудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими аудитомзловживаннями порушено кримінальну справу.
Службоверозслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами іробітниками чи службовцями нормативно-правових актів (застосовується прививченні порушення чинного законодавства).
Експеримент,- науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів,що плануються або виконані (експеримент проводиться за чітко визначенимиумовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).
Підчас аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичнірозрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо).
Економічнийаналіз — це система прийомів для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюютьрезультати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індекснийметод, коефіцієнти автономії, довготермінового залучення коштів, маневруваннявласними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартостіосновних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).
Статистичнірозрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних кількісних відношень(за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти трудової участі членів бригади,коефіцієнти використання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).
Економіко-математичніметоди застосовуються при визначенні впливу факторів на результатигосподарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування (оптимізаціямаршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом тощо).
Ваудиті також використовують документальні способи перевірки — дослідженнядокументів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групуваннянедоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну)оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку,зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінку законності йобґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунківбухгалтерського фінансового обліку тощо. При цьому джерелами інформації є:первинні документи, у тому числі технічні носії інформації, реєстрисинтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали,оборотні відомості, нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга,оборотна відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова,статистична й оперативна звітність тощо.
Дослідженнядокументів — спосіб документальної перевірки достовірності й доцільності господарськихоперацій, відповідності їх законодавчим і нормативно-правовим актам.
Присуцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у реєстрахбухгалтерського обліку та фінансової звітності (грошові документи і кошти,виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі, власний капітал,розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні втрати і результатидіяльності, фінансова звітність).
Несуцільнеспостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю сукупність одиниць зарезультатами обстеження певної її частини (вибіркової сукупності), відібраноївипадковим чином за правилами наукової теорії вибірки.
Узагальненняі реалізація результатів аудиту — сукупність прийомів синтезування результатіваудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобіганняїх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічнеобґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень зарезультатами аудиту).
Отже,метод аудиту — це сукупність прийомів і способів аудиту за процесамирозширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчогота нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.
Дії працівниківподаткового аудиту спрямовані на встановлення партнерських стосункiв з платниками,якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки. Пiдроздiли податкової службине втручаються у господарську дiяльнiсть платникiв, зосереджуючи свої зусилляна встановленнi жорсткого контролю за дiяльнiстю суб’єктiв пiдприємницькоїдiяльностi, якi ухиляються вiд оподаткування.
РОЗДІЛ2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСАД ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ
2.1Організація проведення податкового аудиту
ДПА Українивживає всіх можливих заходів щодо поліпшення роботи підпорядкованих структурнихпідрозділів під час виконання покладених на них функцій, а також щодо зменшеннявпливу на здійснення діяльності суб»єктами господарювання шляхом спостереженняза процесами, що відбуваються в суспільстві, та внесення відповідних змін усвої нормативно-правові акти.
Контрольно-перевірчуроботу, що здійснюється працівниками підрозділів податкового контролю юридичнихосіб до моменту оформлення її результатів, умовно можна поділити на чотириетапи.
Відбір суб»єктагосподарювання (СГ) для проведення планової перевірки здійснється ДПА Українита районними ДПІ. При цьому з метою зменшення втручання у діяльність СГ шляхомзменшення кількості перевірок планування здійснюється з використаннямавтоматизованої системи відбору платників податків, яка визначаєпершочерговість їх включення до плану-графіка залежно від установлених ризиківу діяльності таких СГ.
Такий перелікризиків установлено Методичними рекомендаціями № 201.
Проведенняпозапланової перевірки СГ здійснюється на підставі наявної інформації та/абодокументів, які відповідно до законодавства є підставою для проведення такоїперевірки, в тому числі за наявності постанов слідчих податкової міліції,прокуратури та інших правоохоронних органів тощо.
Також з метоюзабезпечення мінімального відволікання СГ від здійснення ними господарськоїдіяльності Проект плану-графіка узгоджується з органами Державноїконтрольно-ревізійної служби України, Держмитслужби України, ДержказначействаУкраїни, Пенсійного фонду України та органами фондів загальнообов’язковогодержавного соціального страхування на районному рівні, що забезпечує проведенняперевірок одночасно зацікавленими контролюючими органами у визначений термін.
Підготовка доперевірки включає також і до перевірочний аналіз діяльності СГ, якийпроводиться з метою економії часу, що законодавчо відводиться для проведенняперевірок суб’єктів господарювання.
Такий аналізпроводиться на підставі інформації, наявної в органах ДПС(отриманої звнутрішніх і зовнішніх джерел), та дає змогу виявити ризикові операції вдіяльності СГ, які можуть свідчити про потенційні порушення податкового,валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено наоргани ДПС, і які необхідно дослідити при проведенні перевірки.
Це, в своючергу, дає змогу відібрати податкові періоди для перевірки та/або певні питанняв межах періоду, що підлягає перевірці, на яких слід передусім зосереджуватиувагу.
Проведенняперевірки відбувається відповідно до чинного законодавства. Оформленнядокументів надає право органам ДПС приступити до проведення перевірки відповіднодо Закону № 509-ХII. При цьому у разі проведення планової перевірки СГнадсилається повідомлення про проведення планової перевірки не пізніше як за 10днів до її початку.
Розпочатипроведення виїзної перевірки працівниками органу ДПС мають право за умовинадання платнику податків під розписку направлення на перевірку, а припроведенні позапланової перевірки — додатково копії наказу керівника податкового органу про проведення такоїпозапланової виїзної перевірки.
Слід зазначити,що у разі необхідності змінити (замінити) склад посадових осіб, що здійснюютьперевірку (при значних обсягах операцій, проведених платником податків уперіоді, що перевіряється; виникненні інших питань, що входять до компетенціїорганів ДПС; тривалій хворобі або звільненні працівника органу ДПС, якісклалися під час проведення перевірки, тощо), платника податків повідомляютьпро це письмово.
Крім тоговидається відповідний наказ органу ДПС і виписується нове направлення наперевірку (із зазначенням нових кандидатур для проведення перевірки), якінадаються платнику податків під розписку згідно з Методичними рекомендаціями№355.
При проведенніперевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків ізборів(обов»язкових платежів) здійснюється аналіз фінансово-господарськоїдіяльності СГ шляхом вивчення первинних документів, регістрів бухгалтерськогообліку, фінансової звітності, проведення перевірок з питань правових відносин,вивчення технологічного процесу виробництва, залучення до перевірок відповіднихекспертів тощо, що також дає змогу виявити ризики в їх діяльності. Встановленіризики слід підтвердити або спростувати при проведенні перевірки СГ.
За результатамипроведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірокфінансово-господарської діяльності СГ оформляється акт, а за відсутностіпорушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка відповідно доПорядку № 327.
З метоюспрощення процедури оформлення матеріалів проведених перевірок і встановленнявідповідних стандартів щодо їх оформлення ДПА України розроблено зразки формактів перевірок і методичні рекомендації щодо їх оформлення.
На даний часрезультати перевірок, які розпочато після 11.09.2008 р., оформлюються згідно зновими формами актів перевірок і Методичними рекомендаціями відповідно донаказу № 584.
Зауважимо, щооформлення матеріалів проведених перевірок банківських установ, страховиків ікредитних спілок сьогодні відбувається, як і раніше, за формами, встановлениминаказом № 225.
Розглянемоорганізацію податкового аудиту, проведенні податкових перевірок та виявленівнаслідок їх проведення порушень за три квартали 2009 року.
З метою забезпечення контролю за дотриманням платникамиподатків чинного податкового законодавства при виплаті заробітної платипротягом І кварталу п.р. (за оперативними даними) здійснено 5,3 тис. перевіроксуб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), за результатами якихвиявлено порушення податкового законодавства у 4,9 тис. випадках (або 92,8відсотка перевірених), донараховано податків та застосовано штрафних санкцій насуму понад 137,4 млн. грн., з яких до бюджету надійшло 32,4 млн. гривень. Доадміністративної відповідальності притягнуто 3,4 тис. посадових осібпідприємств та фізичних осіб – підприємців, порушено 35 кримінальних справ, 4,4тис. справ про виявлені порушення при виплаті заробітної плати передано доорганів прокуратури та органів виконавчої влади.
Встановлено 231випадок ведення подвійної бухгалтерії, 493 випадки виплат за рахунок „тіньових”коштів та 1198 випадків виплат за рахунок коштів суб’єктів господарювання, атакож надання матеріальних та соціальних благ за рахунок суб’єктівгосподарювання без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Виявлено 32,3тис. найманих осіб, не оформлених належним чином працедавцем..
В рахунокскорочення податкового боргу у І кварталу п.р. до державного бюджету надійшло1090,0 млн. грн., у т.ч. від реалізації заставного майна боржників – 131,6 млн.грн., вилучення готівки на суму 13,1млн. гривень.
Протягом Ікварталу п.р. в рахунок погашення податкового боргу залучено дебіторськоїзаборгованості на загальну суму 10,8 млн. гривень.
Протягом Ікварталу п.р. до державного бюджету надійшло коштів від підприємств –позичальників іноземних кредитів в сумі 59,1 млн. грн. та в рахунок погашеннябюджетних позичок – 0,8 млн. гривень.
Протягом І кварталуп.р. (за оперативними даними) здійснено:
18430 перевіроксуб’єктів господарювання щодо дотримання вимог чинного законодавства припроведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зарезультатами донараховано 98,4 млн. грн. фінансових санкцій), у т.ч. 10279перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів;
637 перевірокАЗС з питань дотримання вимог чинного законодавства при реалізаціїнафтопродуктів, за результатами яких застосовано 11,1 млн. грн. фінансовихсанкцій;
1076 перевіроксуб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального та лотерейногобізнесу, за результатами яких донараховано 5,4 млн. грн. податкових зобов’язаньта застосовано штрафних (фінансових) санкцій;
Проведено 191документальну перевірку суб’єктів господарювання за постановами суду, слідчихподаткової міліції, інших правоохоронних органів та прокуратури, зарезультатами яких донараховано 126,5 млн.грн.,з яких до бюджету надійшло 6,1 млн. гривень.
Розглянемопроведену роботу за другий квартал 2009 року. Згідно діяльності податковихорганів було здійснено:
40036 перевіроксуб’єктів господарювання щодо дотримання вимог чинного законодавства припроведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зарезультатами донараховано 589,5 млн. грн. фінансових санкцій), у т.ч. 19420перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів;
1201 перевіркуАЗС з питань дотримання вимог чинного законодавства при реалізаціїнафтопродуктів, за результатами яких застосовано 111,1 млн. грн. фінансовихсанкцій;
2650 перевіроксуб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального та лотерейногобізнесу, за результатами яких донараховано 11,1 млн. грн. податковихзобов’язань та застосовано штрафних (фінансових) санкцій
Проведено 349документальних перевірок суб’єктів господарювання за постановами суду, слідчихподаткової міліції, інших правоохоронних органів та прокуратури, зарезультатами яких донараховано 268,0 млн. гривень.;
Також здійснено644 перевірки, у тому числі:
578 — фінансовихустанов, за результатами яких донараховано 46,6 млн. гривень;
66 — представництва нерезидентів, за результатами яких донараховано 5,5 млн.гривень.
У ІІ кварталіпоточного року проведено 215 перевірок суб’єктів господарювання — великихплатників податків, до бюджету донараховано податків і зборів (обов’язковихплатежів) на суму 63 млн. гривень. За результатами вжитих заходів до бюджетівнадійшло понад 14,3 млн. гривень.
За матеріаламикримінальних справ порушених за фактами ухилення від сплати податків в особливовеликих розмірах (ч.3 ст. 212 КК України) забезпечено відшкодування збитків урозмірі 50 млн. гривень.
Також,забезпечено оперативне супроводження 248 планових та 57 позапланових перевіроксуб’єктів господарювання кредитно-фінансової сфери, у ході виявлено 257 фактівпорушення податкового законодавства. За результатами вказаних перевірок до бюджетівдонараховано 24,9 млн. грн., з яких до бюджету надійшло 4,8 млн. гривень.
Протягом ІІкварталу поточного року виявлено 390 суб’єктів господарювання з ознакамифіктивності щодо яких отримані рішення суду про визнання недійснимиреєстраційних документів та/або вироки суду за фіктивне підприємництво.
За наслідкамивідпрацювання суб’єктів господарювання — легальних платників податків, якікористувались послугами суб’єктів господарювання з ознаками фіктивностізабезпечено донарахування податків у розмірі понад 390 млн. гривень, з яких добюджету надійшло 45,8 млн. гривень.
Ситуація затретій квартал 2009 року складається зовсім не ліпшою за попередні. Аджепротягом третього кварталу встановлено 95 випадків ведення подвійноїбухгалтерії, 374 випадків виплат за рахунок „тіньових” коштів та 742 випадкивиплат за рахунок коштів суб’єктів господарювання, а також надання матеріальнихта соціальних благ за рахунок суб’єктів господарювання без утримання податку здоходів фізичних осіб.
До плану –графіка проведення планових виїзних перевірок ІІІ кварталу включено:
397 суб’єктівгосподарювання, в т.ч. 238 філій, які здійснюють виробництво, передачу,розподілення та постачання електроенергії, завершено 14 перевірок (у т.ч. 2обленерго), донараховано – 120,3 млн. гривень;
287 суб’єктівгосподарювання, які здійснюють виробництво, розподілення та постачання газу вт.ч. 197 філій та структурних підрозділів. За результатами перевірокдонараховано 16,1 млн. грн. з урахуванням фінансових санкцій;
Було здійснено20051 перевірку суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог чинногозаконодавства при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг (за результатами донараховано 481,9 млн. грн. фінансовихсанкцій), у т.ч. 11650 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюютьреалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 641 перевірку АЗС з питаньдотримання вимог чинного законодавства при реалізації нафтопродуктів, зарезультатами яких застосовано 9,6 млн. грн. фінансових санкцій; 12378 перевіроксуб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального та лотерейногобізнесу, за результатами яких конфісковано 8 тисяч одиниць гральногообладнання, в т.ч. 7,1 тисяч гральних автоматів;
Протягом ІІІ кварталутакож органами податкових органів було проведено 708 перевірок, у т.ч.:
665 — фінансовихустанов, за результатами яких донараховано 58,2 млн. гривень;
43 — представництва нерезидентів, за результатами яких донараховано 4,8 млн.гривень.
Протягом ІІІкварталу поточного року було виявлено 222 суб’єктів господарювання з ознакамифіктивності.
Проведено 1860перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлюалкогольними напоями і тютюновими виробами. Виявлено 1798 порушень вимогчинного законодавства. За матеріалами перевірок застосовано фінансових санкційна загальну суму – 5,8 млн. гривень.
З незаконногообігу вилучено 84 тис. дал алкогольних напоїв на суму 14,9 млн. грн., спирту — 28,5 тис. грн… тютюнових виробів на суму 2,3 млн. гривень та 555 тис.підроблених марок акцизного збору, призначених для маркування лікеро-горілчанихвиробів.
Загалом можнасказати ситуація в Україні зовсім погана. Адже досить швидко розвиваєтьсятіньовий бізнес, діють підпільні підприємства, які випускають не ліцензованупродукцію, яку люди вживають. Також спостерігається відмова від сплати податківі зборів(обов'язкових платежів) до бюджету.
2.2Аналіз взаємодії контролюючих органів та їх підрозділів у процесі проведенняподаткового аудиту
Законом України«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами тадержавними цільовими фондами» визначено чітке поняття контролюючогооргану. Контролюючий орган – це державний орган, який у межах своєїкомпетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашеннямподаткових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючихорганів визначається статтею 2 цього Закону.
Так, доконтролюючих органів відносяться (дивись рис. 2.1):
– митні органи –стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на доданувартість, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які, згідно ззаконами, справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митнутериторію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митноїтериторії України;
– установи Пенсійного фонду України –стосовно внесків до Пенсійного фонду України;
– податкові органи – стосовно податків ізборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державнихцільових фондів, крім тих, що відносяться до компетенції митних органів;
– установи Фонду соціального страхуванняУкраїни – стосовно внесків до Фонду соціального страхування України.
Цей же законвстановлює компетенцію контролюючих органів, які мають право здійснюватиперевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лишестосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесено до їхкомпетенції. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платникамиподатку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішеннямцентрального податкового органу та центрального митного органу. Інші державніоргани не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахуваннята сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), утому числі за запитамиправоохоронних органів.
/>
Рис. 2.1 — Основні державні контролюючі органи зоподаткування
Разом з тим,статтею 5 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулюванняпідприємницької діяльності» до контролюючих органів, які мають правопроводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарськоїдіяльності суб'єктів підприємницької діяльності, віднесено органи державногоказначейства та органи державної контрольно-ревізійної служби. Межа компетенціїцих органів – проведення перевірок стосовно бюджетних позик, позик та кредитів,гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій,інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належноговиконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.
УказомПрезидента України також встановлено і деякі загальні правила проведенняперевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницькоїдіяльності. Так, встановлено, що нормативно-правові акти контролюючих органів,які регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницькоїдіяльності, погоджуються з Державним комітетом України з питань регуляторноїполітики та підприємництва. В разі відсутності такого погодження цінормативно-правові акти не є обов'язковими до виконання платниками податків іможуть використовуватися контролюючими органами як внутрівідомчі документи.
Початковиметапом контрольно-перевірочної роботи є планування документальних перевірок,яке полягає у визначенні переліку об'єктів, що підлягають документальнимперевіркам, термінів, обсягів та категорій вказаних перевірок, кадровихресурсів, необхідних для проведення.
Усі підрозділиподаткової служби України на підставі аналізу баз даних, іншої інформації тапроблемних питань, що виникли за поточний період і потребують висвітлення підчас документальних перевірок, подають у строки, визначені нормативнимидокументами, підрозділам, відповідальним за проведення перевірок, пропозиціїщодо включення до Національного плану документальних перевірок, на майбутнійрік суб'єктів господарювання.
Основнимкритерієм відбору платників податків-фізичних осіб для плануваннядокументальних перевірок є результати детального аналізу накопичених даних профінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва.
Підрозділам, щопроводять перевірку під час проведення аналізу даних, накопичених про суб'єктівпідприємництва-юридичних осіб, особливу увагу необхідно звертати на інформаціюпро засновників та керівників підприємств, які включені до плану перевірок, тафізичних осіб, пов'язаних з юридичними особами, які відібрані до плануперевірок юридичних осіб або є засновниками та керівниками одночасно вдекількох юридичних особах.
Плануючиперевірки суб'єктів підприємництва-фізичних осіб, доцільно розробити комплексзаходів, спрямованих на отримання детальної інформації щодо діяльності платниказ інших, ніж його звітність або бухгалтерські документи, джерел.
Крім цього,структурні підрозділи податкових органів забезпечують участь своїх працівниківу проведенні комплексних перевірок згідно з Національним планом перевірок, утерміни, повідомлені підрозділами, що очолюють перевірки.
Починаючиперевірку, працівники податкових органів повинні пред'являти свої службовіпосвідчення та доручення на право проведення перевірки керівництву суб'єктівпідприємницької діяльності, що перевіряється.
Підрозділиподаткової служби, які беруть участь у перевірках, оформляють свої перевіркиокремими актами з необхідними додатками за підписом посадових осіб суб'єктапідприємницької діяльності, який перевіряється, і здається керівнику групи. Прицьому акти платнику не залишаються, а використовуються при складанні зведеногоакта і рішення за ними не приймається. Вони також подають пропозиції щодонеобхідності вилучення первинних та інших документів, що свідчать проприховування оборотів і несплату податків. Вилучення здійснює підрозділ, якийоформляв зведений акт. Підрозділ, відповідальний за проведення перевірки,оформляє зведений акт із додатками відповідно до вимог нормативних таінструктивних документів, складає протоколи, готує проекти рішення прозастосування фінансових санкцій до платника та проекти постанов про притягненняпосадових осіб до адміністративної відповідальності, крім випадків, колиматеріали передаються підрозділам податкової міліції для вирішення питання пропритягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.
До інформації іззовнішніх джерел належать відомості про доходи (видатки) фізичних осіб відпідприємств, установ, державних контролюючих, правоохоронних органів та іншихорганізацій, де такі доходи (видатки) фінансуються, зокрема, від:
— підприємств,установ, організацій про виплати фізичним особам доходів не за місцем основноїроботи (служби, навчання);
— органівмісцевого самоврядування, які здійснюють реєстрацію підприємців, іншихорганізацій, виконуючих функції державної реєстрації та ліцензування;
— органів Міністерствавнутрішніх справ України про громадян, іноземних громадян, які здійснили злочинабо інші правопорушення у сфері економічної діяльності, від правоохороннихорганів про відмовлення в порушенні або застосуванні кримінальної справи, уяких можуть бути відомості про отримані доходи;
— паспортно-візових підрозділів місцевих і районних органів МВС, міграційноїслужби, служби працевлаштування і зайнятості про використання праці іноземнихгромадян;
— митних органівна фізичних осіб, які здійснюють товарообмінні операції у великих розмірах, атакож осіб, отримуючих за імпортом великі партії товарів;
— органівжитлово-комунального господарства, органів місцевих адміністрацій, бюротехнічної інвентаризації про новобудови, про будови, які перейшли на право власностіфізичній особі, про здачу в найм або оренду будов, квартир, кімнат, гаражів чиіншого рухомого і нерухомого майна;
— будівельнихорганізацій та інших організацій, які реалізують громадянам з наданнямпрізвища, ім'я та по батькові покупця (замовника), адреси, за якою він мешкає,вартості квартири, строку сплати, суми сплати вартості квартири;
— банків такредитних установ про громадян, які отримали кредити (позики) з наданнямінформації, хто отримав або погасив кредит (позику) і в які строки (якщо за громадянинарозрахувалася та чи інша юридична особа, то необхідно перевірити, чи включенаЦя сума у дохід громадянина та чи утримано з неї податок), про фізичних осіб(резидентів та нерезидентів), які здійснювали разові операції у валюті вготівковій або безготівковій формі (зарахування коштів на рахунку за вкладамифізичної особи або інша операція Щодо надходження коштів, зняття їх з рахункатощо) про надходження від юридичної особи значної суми коштів на банківськірахунки фізичної особи за продаж товарів, майна, за оренду у громадянприміщень, транспортних засобів тощо.
РОЗДІЛ3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯПОДАТКОВОГО АУДИТУ
3.1Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту
Стабільна роботавітчизняних підприємств і забезпечення громадян відповідними матеріальнимиблагами належать до найголовніших чинників зміцнення економічних позиційУкраїни в світі.
Тому і шлях доЄвропи проходить через одну з найголовніших артерій у системі управління державнимифінансами – податкову службу. Її осучаснення на базі інноваційних технологій,перехід на взаємний контакт із платниками за принципом, який умовно можнаназвати «податкова з людським обличчям», аж ніяк не є пустимигаслами.
Дії або шляхи вцьому напрямку повинні бути спрямовані на розроблення та впровадженняспеціальних програм щодо роз'яснення та переконання громадян України про те, щосплата податків і зборів — це конституційний та громадянський обов'язок; на спрощенняформ податкової звітності, скорочення їх кількості, уніфікація тастандартизація форм звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення;на спрощення механізму та процедур сплати податків, на розробку та впровадженнявдосконаленої системи податкового аудиту, орієнтованої на постійний моніторингпоказників діяльності платників податків без зайвого втручання в підприємницькудіяльність; на тісну взаємодію з органами державної влади у процесі розробкипропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства з метою справедливого розподілуподаткового навантаження на платників податків незалежно від категорії та формвласності.
Необхіднозабезпечити об'єктивне та системне висвітлення діяльності органів державноїподаткової служби, створити умови для партнерських взаємовідносин податковоїслужби із платниками податків, впровадити програми якісного обслуговуванняплатників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг,забезпечити формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення,створити ефективну систему приймання і обробки форм податкової звітності,телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсівмережі Інтернет в роботі з платниками податків, поліпшити прозорість,професіоналізм та ефективность діяльності державної податкової служби України,забезпечити справедливе та неупереджене ставлення до всіх платників податків.Очікувані результати вище сказаного будуть: перелічу основні, а саме, це — забезпечення стабільного надходження податків та зборів, зростання рівнядобровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків,активізація діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, сприяння виведеннюдоходів із «тіньової» економіки, поліпшення якості обслуговуванняплатників податків, зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості зарахунок впровадження аналітичної субсистеми планування податкового аудиту,зменшення вартості процесу адміністрування податків, сприяння зменшеннюподаткового навантаження за рахунок розширення бази оподаткування та зниженняставок оподаткування, налагодження партнерства між державою і платникамиподатків — створення умов, при яких суб'єкти господарювання, реалізуючиособисті інтереси, можуть сприяти вирішенню завдань, що стоять перед державою.
Недосконалістьдіючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи абоприбуток створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити абовзагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів.Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, іншихобов’язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов’язку кожної юридичноїособи і фізичної особи сплачувати податки та збори в порядку і розмірах,установлених законом. Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірівирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб’єктагосподарювання. Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботимає стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатамипопередніх перевірок СПД щодо дотримання податкового законодавства. Отже,необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основипідвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямівдіяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому, щовони об’єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємноючастиною. Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення є, з одногобоку, посилення контролю органів податкової служби за своєчасністю і повнотоюсплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створеннядемократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. У зв’язку зостаннім важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберіганняі використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніхдемократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозудемократизації життя і реалізації прав особистості. Таким чином, податковийконтроль — це одна з конституційних функцій держави. Він має підтримуватибаланс між правами й обов’язками платників податків. Відбір платника податківдля проведення перевірки повинен здійснюватись за багатьма критеріями, але воснову необхідно, на мою думку, покласти аналіз ризику. По-перше, відбиратиСПД, які є потенційними порушниками, і по-друге, використовувати повідомленняінформаторів. Отже, головним показником оцінки роботи підрозділів контрольно-перевіреноїроботи є розширення бази оподаткування за рахунок донарахованих сум, зменшеннязаявлених до відшкодування сум ПДВ та зменшеного від’ємного значення об’єктаоподаткування податком на прибуток. Аналіз криміногенної ситуації, яка склаласяу сфері оподаткування засвідчує, що одним із найбільш розповсюджених способівухилення від сплати податків та обов’язкових платежів є використанняпідприємств з ознаками фіктивності. У зв’язку з цим, одним із найважливішихзавдань, які стоять перед ДПІ є організація боротьби з такого родуправопорушеннями, виявлення і припинення діяльності фіктивних підприємств, відшкодуваннязбитків, нанесених ними державі. Успішне вирішення даної проблеми можливе лишезавдяки чітко налагодженій роботі усіх підрозділів ДПІ. Робота податковоїслужби з примусового стягнення податкової заборгованості має певне значення,але вона не може замінити ефективного адміністрування процесу добровільноїсплати податків. Примусове стягнення податкової заборгованості – це вимушенийзахід, і дуже прикро, що ми його застосовуємо. Адже податки мають сплачуватисьдобровільно. Вимоги Закону України №2181 лояльні до платників, які своєчасно ів повному обсязі сплачують податки, і жорсткі до боржників. Але й тут надаєтьсяможливість боржникам самостійно знайти вихід із скрутного становища, погаситиподатковий борг добровільно. Покращення стягнення податкової заборгованості тапідвищення рівня добровільної сплати податків – це довге, методичне та складнезавдання. На жаль немає магічного засобу або одного простого рішення, яке бвирішило усі проблеми із податковою заборгованістю. На мою думку, складними проблемамистягнення податкового боргу є встановлення місцезнаходження платника податків,оскарження податкового боргу, фінансова неспроможність сплатити податковий боргповністю або частково. Отже, основними напрямами вдосконалення податковогоконтролю, на мою думку, є:
1) налагодженнясистеми інформаційної взаємодії органів податкової служби з іншимиконтролюючими органами банками, біржами та ін.;
2) вдосконаленняправової бази діяльності податкової служби з метою детальної регламентації тазабезпечення балансу прав, обов'язків і відповідальності всіх учасниківподаткових відносин;
3) обмеженняфункцій органів податкової служби виключно функціями податкового контролю істягнення податків, передача функцій і повноважень, невластивих органамподаткової служби, іншим органам;
4) змінаструктури органів податкової служби з метою уникнення дублювання функцій,наприклад: – відділи дослідчих перевірок і відділи контрольно-перевірочноїроботи; — відділи обліку та звітності і відділи економічного аналізу,оподаткування юридичних осіб;
5) розвитокматеріальної бази податкової служби як основи створення сучасної системиподаткового контролю, що ґрунтується: – на створенні автоматизованої системинакопичення інформації про витрати платників – фізичних осіб (придбання нерухомості,дорогих автомобілів, яхт, коштовностей, антикваріату, творів мистецтва тощо), атакож про укладення цивільних угод (біржових, нотаріальних тощо); – настворенні єдиного банку фіскальної інформації спочатку щодо великих платників інеплатників податків;
6) запровадженнясучасних комп’ютерних технологій:
а) розробкасистеми відбору платників для документальних перевірок;
б) розробкасистеми контролю за поверненням в Україну валютної виручки;
в) створеннясистеми контролю за товарними і грошовими потоками; г) розробка системиінформаційної взаємодії із зовнішніми структурами;
7) розробка івпровадження методів перевірки платників — спеціальних методик визначенняпередбачуваних доходів платників за їхнім способом життя (наприклад, відповіднодо вартості об’єктів, що перебувають у власності платника, вартості новогоавтомобіля, який він купує, і ін.);
8) доповненняадміністративного контролю громадським контролем за сплатою податків, створенняінститутів такого контролю, а також інститутів залучення представниківгромадськості до оскарження дій працівників податкової служби.
9) Скористатисядосвідом банківського нагляду щодо диференціації інтенсивного контролю залежновід наявності порушень у діяльності СПД і проведення податкового контролю втрьох напрямах: – загальному контрою підлягають СПД, які стабільно працюють, вяких значне податкове навантаження і які дотримуються вимог чинногозаконодавства; – інтенсивний контроль застосовується до СПД, які періодичнопорушують податкове законодавство; – постійний контроль поширюється на СПД, якісистематично порушують податкове законодавство, ухиляються від оподаткування ів яких незначне податкове навантаження. Одна з головних вимог до податковогоконтролю випливає із відомих з давнини принців оподаткування – контроль повиненприносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення.Реалізація запропонованих мною положень дозволить підвищити рівень податковогоконтролю, що вплине на збільшення рівня поступлення в бюджет.
3.2Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковійсистемі
Саме Податковийкодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податковихвідносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства,забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунутиневідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питаньоподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податковогозаконодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізаціюта взаємодію. Контролюючі органи податкової системи, відповідно до їхадміністративно-процесуального статусу, є одним з важливіших елементів системидержавних органів, на які покладено функції боротьби з незаконним обігомтоварів. Але, при цьому, організаційно-структурна побудова органів податкової,на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів, потребуєвдосконалення на принципах диференційованого підходу, з поєднанням в одномуорганові структурних елементів (відділень) спеціальної спрямованості(ревізорських, оперативних, правового супроводження тощо), комплексні,об’єднані зусилля яких здатні забезпечити досягнення кінцевих цілей усієїдіяльності.
Першим кроком нашляху реформування діяльності органів податкової у сфері боротьби з незаконнимобігом товарів має стати доопрацювання Закону України “Про державну податковуслужбу в Україні” у частині внесення в нього певних змін і доповнень:
а) внесення докола функцій органів податкової служби діяльність у сфері організації боротьбиз незаконним обігом товарів;
б) нормативнезакріплення та розширення кола повноважень співробітників податкової щодоздійснення діяльності у даній сфері;
в) усуненняфункцій, що не властиві податковим органам як правоохоронному органові – роботиз реалізації конфіскованого, безгосподарного та іншого майна, яке перейшло увласність держави.
Вимогоюсьогодення є запровадження у практику правозастосовчої діяльності податковихорганів оцінювання (аналізу) ризику вчинення податкового правопорушення, як інструментаоптимізації діяльності з організації боротьби з незаконним обігом товарів.Даний інструмент дає можливість, з одного боку організувати здійсненняефективного, централізованого та єдиного підходу к боротьбі з незаконним обігомтоварів в Україні в цілому та конкретно на окремої території тощо, а з іншого –привести ці заходи до співставних результатів.
Забезпеченняналежного державного контролю за діяльністю податкових органів у сферіорганізації боротьби з незаконним обігом товарів, не можливе без законодавчоговизначення форм процесуальних документів щодо вилучення, збереження й облікуподатковими контролюючими органами товарів, які знаходилися у незаконномуобігу, а також документів, що свідчать про незаконний обіг товарів або ухиленнявід сплати податків, надання вказаним формалізованим документам статусу“документів суворої звітності”. Державний контроль за результатамиправозастосовчої діяльності податкових органів у даній сфері повиненздійснюватися шляхом обов’язкової реєстрації матеріалів, що стосуютьсявилучення її підрозділами товарів та документів, які свідчать про незаконнийобіг товарів, ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів. Умовиреєстрації повинні чітко визначатися у законодавчих актах України іґрунтуватися на принципах:
а) своєчасності;
б)обов’язковості;
в) повнотиохоплення;
г) точності;
д)об’єктивності.
З метою забезпечення високої якості перевірки, мінімізації витрат часу,людських і матеріальних ресурсів на її проведення велике значення припідготовці до проведення документальної перевірки має проведення комплексуорганізаційних заходів із підготовки перевірки. Так, вивчення специфічнихнормативно-правових актів, які регулюють діяльність платника податків,передбачає ознайомлення всіх працівників, котрі братимуть участь у перевірці,із законодавчими й нормативно-правовими актами, що регламентуютьфінансово-господарську діяльність платника, особливо ту їхню частину, якавизначає специфіку діяльності. Цей етап підготовки до проведення перевіркиумовно можна поділити на такі складники: визначення переліку специфічнихрегулятивних актів; формування «папки» (файлу) знань; проведеннянавчання зацікавлених працівників.
Формування складу контрольно-перевірочної бригади податкових аудиторів,які братимуть участь у перевірці, також має свої особливості. Так, керівникбригади (відповідальний за проведення перевірки у цілому) призначається ізчисла найдосвідченіших працівників підрозділу податкового аудиту. При цьому,зокрема, враховується його спеціалізація щодо перевірок підприємств певнихгалузей народного господарства чи видів діяльності підприємств, організаційніздібності, комунікабельність, можливість самостійно перевірити більшістьзапланованих питань та здатність навчити цього нових працівників.
Добір членів контрольно-перевірочної бригади має проводитися виходячи ізпереліку питань, запланованих для перевірки, враховуючи їхню складність іспецифіку. Наприклад, якщо питання правильності оподаткування ПДВ визначені якризикові, у перевірці повинен брати участь фахівець із цього напрямку. Якщо упрограмі перевірки визначено ризиковими питання бухгалтерського обліку, доперевірки треба залучити фахівця, який добре розуміється на цих питаннях.Водночас якщо облік автоматизований, у складі бригади доцільно мати фахівця із комп'ютернихтехнологій.
Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що проведення податковоїперевірки, на жаль, досі залишаються поза системною увагою контрольних органів,у тому числі й податкових. А тому наведені пропозиції, на думку автора,сьогодні можуть бути корисними для практичного використання підрозділами аудитуподаткових органів і слугувати для розробки загальних, міжвідомчих рекомендаційз організації контрольної роботи.
ВИСНОВКИ
Таким чином,важливою причиною значного зростання рiвня добровiльної сплати податків останнімироками є покращання органiзацiї контрольно-перевiрочної роботи, пiдвищенняефективностi проведення комплексних документальних перевiрок. Ще одним дужеважливим для зберiгання та розвитку зазначеної тенденцiї чинником є проведеннямасової роз’яснювальної роботи серед платникiв податкiв. Повне i своєчасненадходження коштiв до бюджету певною мiрою залежить i вiд того, наскiлькиглибоко платники податкiв знають чинне податкове законодавство, вчасноознайомленi зi змiнами та доповненнями до нього, розумiють необхiднiсть йогодотримання. Податковий аудит розрахунків з бюджетом за місцевими зборамиздійснюється по наступним напрямках: перевірка правильності формуванняподаткової бази і точності податкових розрахунків; перевірка обґрунтованостівикористання податкових пільг; перевірка застосовуваних схем оптимізаціїоподатковування; перевірка правильності складання податкових декларацій;підготовка рекомендацій з виправлення допущених неточностей або порушеньподаткового законодавства; оцінка податкових ризиків і можливих негативнихнаслідків не виправлення неточностей або порушень податкового законодавства.Отже, протягом останнiх рокiв форми i методи роботи управлiння податковогоаудиту набули значних позитивних змiн. Проте основнi зусилля слід спрямовути наподальше пiдвищення якостi роботи з платниками податкiв. Серед стратегiчнихнапрямiв розвитку можна назвати такi: подальше вдосконалення порядку вiдборусуб’єктiв пiдприємницької дiяльностi для включення до Нацiонального плану перевiрок.Згодом це дасть змогу зовсiм не втручатися в господарську дiяльнiсть суб’єктiвпiдприємницької дiяльностi, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки, атакож забезпечить невідворотнiсть покарання платникiв, якi ухиляються вiдоподаткування; проведення комплексу робіт з підвищення оперативності виявленняпорушників податкового законодавства; подальше вдосконалення форм та методівпроведення документальних перевірок; продовження роботи з виявлення негативнихтенденцій у галузях економіки та розробки пропозицій щодо їх усунення;запобігання податковим порушенням серед сумлінних платників податків шляхомактивізації роз’яснювальної роботи.
Список використаної літератури
1. КонституціяУкраїни.
2. Завгородний В.П. Налоги и налоговыйконтроль в Украине. – К.: А.С.К., 2007.
3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., СмовженкоТ.С. Фінансовий словник. – К.: Т‑во «Знання», КОО, 2006.
4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент:Навч. посіб. – Київ: ЦУЛ, 2008.
5. Податкове право: Навч.посібник./Г.В. Бех, О.О. Дмитрик та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2008.
6. Кучерявенко Н.П. Налоговое право:Учебник. – Харьков: Консум, 2001.
7. Герасименко О.М., Сторожук Т.М.,Ніколайченко В.I., Терещенко В.В. Облік податків, зборів та інших обов'язковихплатежів в органах державної податкової служби України: Навч. посіб. – Ірпінь:Академія ДПС України, 2008..
8. Мурашко В.М., Сторожук Т.М. Контроль іревізія фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник / За заг. ред.П.В. Мельника. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2005.
9. Онищенко В.А. Податковий контроль(основи організації): – К.: Ред. журн. «Вісник податкової службиУкраїни», 2004.
10. Онищенко В.А. Удосконалення процесів підготовки допроведення податкової перевірки // Фінанси України. – 2007.
11. ОстроверхаР.Е., Сердюк Н.П., Ясинецька Н.М., Іванова Т.С., Клименко І.В. Теорія іпрактика обліку платників податків в органах ДПС України: Навч. посіб. –Ірпінь: Академія ДПС України, 2005.
12. СайтВерховної Ради України: www. rada. kiev. ua.
13. СайтДПА України: www.sta.gov.ua.
14. Сайтжурналу «Вісник податкової служби України»: http// www.visnuk.com.ua.
15. СайтЛІГА. ЗАКОН: www.liga.net/, тематичні напрямки.
16. ЗаконУкраїни “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 р. №509-ХII.
17. “Пропорядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державнимицільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. № 2181//Відомості Верхов6ноїРади України. — №10.
18. Порядокоформлення результатів документальних перевірок щодо отримання податкового тавалютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичнимиособами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.2004 №326.
19. Порядокоформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових тапозапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншогозаконодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327.
20. УказПрезидента України від 23.07.1998 р. №817/98 “Про деякі заходи з дерегулюванняпідприємницької діяльності”.
21. Податковийконтроль: податкові перевірки і виробництво по фактам податкових порушень:Навчально-практичний посібник / Під ред. Ю.В. Кваші.
22. Правоі практика. – 2007.- №12.
23. Вісникподаткової служби України.-2009.-№16 — “Стратегічні плани податківців”.
24. Вісникподаткової служби України.-2009.-№29 – “Податки: Україна і світ”.
25. Вісникподаткової служби України.-2009.-№35 – “Щоб зберегти платника податків”.
26. НогинаО.А. Налоговый контроль:вопросы теории. – СПб.: Питер, 2006.
27. Податковіапеляції. Досудове врегулювання спорів з податковими органами.-К.: ІВЦ ДПА України; Х.: Фактор, 2008.