Особливості оподаткування країн ринкової економіки. Порівняльна характеристика

Міністерствоосвіти та науки України
Краматорськийекономіко-гуманітарний інститут
Кафедрафінансів
Курсова робота
з курсу «Податкова система»
на тему: «Особливості оподаткування країн ринкової економіки.Порівняльна характеристика»
Виконав:
Науковий керівник:
Роботу допущено до захисту "_____" _____________2009р.
Роботу захищено " _____ "__________________2009р.
з оцінкою _______________
(підпис наукового керівника)
2009

Реферат
Курсова робота: 43 стр.,3 табл., 1 рис., 6 літер. джерел.
Курсова робота присвяченаособливостям оподаткування країн ринкової економіки та порівняльнійхарактеристиці України. У першому розділі розглянуті податкові системи країнсвіту та України.
Другий розділ присвяченпрактичному розрахунку податків і зборів, які стягуються з юридичних тафізичних осіб на території України.
Пдв, податок на прибуток,пдфо, податок на землю, податок з власників автотранспортних засобів та іншихсамохідних машин та механізмів.

Зміст
Вступ
Розділ 1 Податкові системи країнсвіту та України
1.1.   Сучасні податкові системикраїн світу
1.1.1. Податкова система США
1.1.2. Податкова системаВеликобританії
1.1.3. Податкова система Франції
1.2.   Особливості застосуванняподатку на додану вартість у розвинених країнах з ринковою економікою
1.3.   Податкова система в Україні впорівнянні з податковими системами розвинених країн
Розділ 2. Визначення податків ізборів, які стягуються з юридичних та фізичних осіб на території України
Висновки
Список літератури

Вступ
Податкова система – цесукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів і внесків до бюджетудержави.
Податкова політикавключає в себе обов’язкові платежі, які стягуються державою з юридичних тафізичних осіб, на яких, згідно з законодавчими актами, покладено обов’язокплатити податки та здійснювати інші обов’язкові платежі. Виникла податковаполітика у період розпаду суспільства на класи і появою держави.Використовуються податки для фінансування витрат держави.
Сутність податків, їхструктура та роль визначаються економічним та політичним устроєм суспільства,природою та функціями держави.
За способом стягненняподатки поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки стягуються з доходів абомайна юридичних та фізичних осіб. Розрізняють реальні прямі податки, якимиоподатковуються земельні ділянки, тварини, нерухоме майно, та особисті пряміподатки з доходів або майна фізичних осіб. Непрямі податки (або акцизи)стягуються через ціни товарів, в основному предметів широкого споживання. Цестворює значні привілеї для господарюючих класів, тому що майже повністютяжкість цих податків перекладається на незаможні верстви населення, якіспоживають більшу частину цих продуктів (товарів). Непрямі податки, підвищуючиціни товарів, обмежують можливості розширення внутрішнього ринку та експортутоварів.
Актуальні проблеми вгалузі економіки не можна вирішувати без удосконалення побудови податковоїсистеми, яка є одним з найважливіших важелів державного регулюваннягосподарства країни. Ефективність цього регулювання залежить від визначенняскладу податкової системи, висоти податкових ставок, видів і розмірів бюджетнихпільг.
Реформування податковоїсистеми в Україні, порядок сплати податків і обов’язкових платежів юридичних іфізичних осіб, відповідальність платників податків за порушення податковогозаконодавства є складовою частиною заходів, орієнтованих на введенняекономічних відносин ринкового спрямування.
Метоюроботи є дати характеристику оподаткування в розвинутих країнах з ринковоюекономікою та провести зрівняння з оподаткуванням в Україні, виявити недолікита сформувати основні заходи щодо поліпшення ситуації у нашій країні.

Розділ1 Податкові системи країн світу та України
1.1Сучасні податкові системи країн світу
1.1.1Податкова система США
Податок на прибутоккорпорацій. Вноситься за певною шкалою: за перші 50 тис. дол. – 15%, заподальші 25 тис. дол. – 25 і лише на суму, що перевищує 75 тис. дол. Становить34%. Цей вид податку має ту особливість, що із загальної суми податкувраховуються суми податку на прибуток, вже внесені в бюджети штату і місцевібюджети. Крім того, суми, які витрачені з прибутку на інвестиції,науково-технічні розробки, оподатковуються за зниженими ставками. Якщопідприємство використовує сонячну енергію або енергію вітру у виробничомупроцесі, підприємству надається податковий кредит у розмірі 50% вартості цьогообладнання.
Податок на спадок іподарунки. Цей вид податку має неоподатковуваний мінімум в 10 тис. дол. Більшдорогий подарунок або спадок оподатковується за шкалою від 18% до 50%. Найбільшвисока ставка застосовується, коли вартість перевищує 2,5 млн. дол., але прицьому враховується ступінь спорідненості.
Податок на доходигромадян. Сплачують жителі або працівники, які отримують заробітну плату вданому штаті. Наприклад, працівники, які працюють у Нью-Йорку, але тут неживуть, сплачують податок із заробітної плати у Нью-Йорку, а з інших доходів –за місцем проживання. Ставки коливаються від 2% до 12%. Цей вид податкузастосовується в 44 штатах. Не сплачують зазначений податок у штатах Вайомінг,Невада, Техас, Флорида, Південна Дакота і в окрузі Колумбія.
Податок з продажу. Неоподатковуються продовольчі товари, крім ресторанів. Цей вид податкузастосовується 44 штатах і його розмір коливається від 3 до 8,25% над ціноютовару.
Податок на діловуактивність. Податок включає два елементи: оподаткування загального річногодоходу підприємства – від 1% до 2,5% і податок на фонд заробітної плати – від1% до 1,6%.
Місцеві податки. До нихналежать майновий податок, окремі акцизи, прибутковий податок із фізичних осіб,екологічні податки.
Майновий податок. Один ізосновних місцевих податків, який застосовувався ще в колоніальні часи.Наприклад, у Нью-Йорку він забезпечує 40% усіх власних доходів бюджету.Оподаткуванню підлягають: земля, будівлі, споруди; матеріальні активи:обладнання, машини, технологічне устаткування, товарно-матеріальні цінностідовготривалого користування, худоба; нематеріальні активи: акції, інші цінніпапери. Від цього податку звільняється: нерухоме майно органів влади, власністьблагодійних, релігійних організацій, якщо вона не використовується в комерційнихцілях; у 36 штатах звільнені від оподаткування нематеріальні активи; у чотирьохштатах звільнено від оподаткування особисте майно. Майновий податок сплачуєтьсяяк фізичними, так і юридичними особами в розмірі від 0,33 (Гонолулу) до 6,75% ум. Уінтон (штат Іллінойс).
Базою оподаткування єринкова вартість майна, тобто ціна, за якою власність можна було б продати вданому році. Місцеві органи влади ведуть облік майна та його характеристик.Інформація про кожну одиницю нерухомості отримується шляхом видачі дозволу нанову власність та свідоцтва про стан наявного майна. База періодичнооновлюється. Методи оцінювання майна встановлюються на рівні законодавстваштатів і використовуються місцевими органами влади.
Екологічні податки. Ценова група податків, запроваджених у 80-ті роки і спрямованих на захистнавколишнього середовища від шкідливих промислових виробництв. До шкідливихвиробництв належать видобуток нафти, перероблення нафти тощо. З 1987 р.запроваджені додаткові акцизи на нафту (8,2 цента з бареля американської нафти,11,7 цента – з імпортної). Крім того, запроваджені податки у розмірі 40,7 центаз галону бензину, дизельного пального і спеціального моторного пального. Існуєтакож податок на викиди в атмосферу шкідливих речовин.
1.1.2Податкова система Великобританії
Податок на доданувартість (ПДВ). Цей вид податку посідає друге місце в податкових надходженняхі  становить 17-19% від усіх податкових надходжень. Базою оподаткування євартість, додана на кожній стадії виробництва і реалізації товару, або різницяміж виручкою і вартістю закупівель у постачальників. Основна ставка – 17,5%. Непідлягають оподаткуванню такі види товарів, які є основними для забезпеченнянормального існування людини – продовольчі, книги, ліки, імпортні й експортнітовари, основні види палива й енергії для домашнього вжитку, будівництво новихбудинків, транспортні послуги, дитячий одяг, поштові і фінансові послуги,страхування, ритуальні послуги.
Стягується ПДВ зпідприємців, що мають оборот понад 45 тис. фунтів стерлінгів на рік. Нульоваставка встановлена також на енерго- і водопостачання для побутових потреб, атакож на деякі операції з золотом, цінними паперами, комунальні платежі,будівництво і реконструкцію житла, пасажирський транспорт, страхові і деякіінші послуги.
Податок на прирісткапіталу. Застосовується при реалізації певних видів активів, що приносятьприбуток – приватні автомобілі, житло, національні ощадні сертифікати таоблігації тощо. Мета цього податку – обмежити розміри і спекулятивність угод.Доходи визначаються як різниця між ринковою вартістю капіталу і вартістюпридбання. Податок сплачується за найвищою ставкою прибуткового податку, якщоплатником є фізична особа, і за основною ставкою податку на прибуток, якщоплатник – юридична особа.
Ставки з фізичних осібеквівалентні ставкам прибуткового податку (від 20% до 40%), а з компаній –ставкам податку на корпорації (від 25% до 33%). Стягується з фізичних іюридичних осіб, резидентів і нерезидентів, що займаються комерційною діяльністюі мають представництво у Великобританії, при продажі, чи обміні, безоплатнійпередачі капіталомістких активів. Фізичні особи нерезиденти сплачують податок зпереданої у Великобританію власності. Компанії можуть виключити з оподаткуваннязбитки протягом року чи звітного періоду.
Податок на спадок. Приотриманні спадку не оподатковуються перші 150 тис. фунтів стерлінгів, потімзастосовується ставка в 40%, але існує ціла система знижок і пільг, які можутьстановити від 20% до 80%.
Муніципальний податок. Цеосновний вид місцевого податку. Він залежить від ринкової вартості майна ікількості дорослих членів сім’ї. Класифікація майна передбачає вісім оціннихкатегорій. Існує система знижок для окремих категорій громадян.
Акцизи. Стягуються знафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, сидру, атакож з ігорного бізнесу. Ставки акцизів на деякі товари: на бензин (за 1 л) 0,3314 і 0,2832 фунтів стерлінгів; на сигарети – 20% від роздрібної ціни плюс 52,33 фунтів стерлінгів за 1000 шт.; на спиртні напої (за 1 л чистого спирту) – 19,81 фунтів стерлінгів.
Прибутковий податок.Ставки 20%, 25% і 40% (залежно від рівня річного доходу). Стягується з усіхвидів доходів фізичних осіб-резидентів у формі заробітної плати чи прибутку.Дозволяється віднімати з доходу деякі види збитків і необхідні для діяльностівитрати; надаються знижки окремим категоріям платників податків. Нерезидентиоподатковуються податком з доходів, отриманих у Великобританії (за деякимивиключеннями); для них діють спеціальні знижки.
Податок на прибутоккорпорацій. Стандартна ставка 33%. Передбачено знижки для компаній із прибуткомменш 1,25 млн. фунтів стерлінгів в рік. Невеликі компанії з прибутком, що неперевищує 250 тис. фунтів стерлінгів в рік, оподатковуються по ставці в 25%.Стягується з усього прибутку компаній – резидентів (крім дивідендів і іншихдоходів, отриманих від інших компаній – резидентів). Дозволяється віднімативитрати, пов’язані з бізнесом і прискореною амортизацією деяких видівкапіталовкладень. Особливий податковий режим застосовується і відношенні доінвестиційних, страхових, будівельних, промислових і ощадних компаній,капіталовкладень. З нерезидентів податок стягується з прибутку, отриманого відоперацій у Великобританії.
Гербовий збір. Стягуєтьсяпри оформленні правових і комерційних документів; ставки податку залежать відхарактеру документа: наприклад, при продажі акцій і інших цінних паперів –0,5%-1,5% від продажної ціни, при оренді землі й іншої нерухомості – 1%-24% відщорічної вартості оренди залежно від її терміну.
Податок на реєстраціюавтомобілів. Ставка податку при реєстрації легкового автомобіля – 130 фунтів стерлінгів в рік.
1.1.3Податкова система Франції
У Франції є два рівніподаткових зборів – державний і місцевий.
До державних податківвідносять:
податок на доданувартість;
податок на доходифізичних осіб;
податок на підприємства;
мито на нафтопродукти;
інші.
До місцевих податківналежать:
земельний податок назабудовані ділянки;
земельний податок нанезабудовані ділянки;
податок на житло;
професійний податок.
Крім основних податків,місцеві органи влади можуть вводити інші податки – на прибирання території,мито на утримання Торговельно – промислової палати, мито на утримання Палатиремесел, на встановлення освітлення, на продаж будівель, на автотранспортнізасоби, на озеленення тощо. Найвагоміші з них такі:
Податок на доданувартість. Саме цей податок як такий, що був вперше застосований у Франції в1954 р. Характерною особливістю цього податку у Франції є те, що операції,пов’язані із зовнішнім ринком, звільняються від сплати податку. Якщо ж юридичніособи, котрі здійснили зовнішньоекономічні операції, сплатили цей податок, вонимають право на відшкодування. Об’єктом внутрішнього оподаткування єреалізаційна ціна товару.
Механізм нарахуванняподатку на додану вартість подібний до того, який діє в Україні. У Франціїзастосовують чотири ставки на цей податок:
22% — на предмети непершої необхідності – автомобілі, кіно фототовари, алкогольні напої, тютюновівироби, парфумерію, цінні хутра тощо;
18,6% — основна ставка;
7% — на товарикультурного вжитку, наприклад, книги;
5,5% — на товари першоїнеобхідності – продукти харчування, медикаменти, житло, готельні послуги,вантажні та пасажирські перевезення тощо.
Передбачена системапільг:
Підприємства звільняютьсявід сплати цього податку, якщо їх оборот не перевищував за попередній рік 70тис. франків. Крім того, звільняється від податку діяльність державних органіввлади, яка спрямована на соціальні, культурні, виховні заходи. А такожбанківська, фінансова, приватна викладацька і лікарська діяльність, сільськегосподарство і рибальство.
Податок на доходифізичних осіб. Податок стягується з доходу, який декларується на початку рокуза результатами попереднього року. Оподаткуванню підлягає фіскальна одиниця –сім’я з одного або кількох членів. Під доходами розуміють усі грошовінадходження, отримані протягом року – заробітна плата, премії, винагороди,пенсія, доходи від рухомого майна, землеволодінь, прибуток від операцій зцінними паперами тощо. Для окремих груп населення – людей похилого віку,інвалідів певні видатки вираховуються. Шкала оподаткування має прогресивнийхарактер – від 0% до 56,8%. Не обкладаються податком доходи до 18 140 франків.Максимальна ставка застосовується для доходів, які перевищують 246770 франків.
На початку 90-х роківподаток на доходи фізичних осіб був доповнений соціальними відрахуваннями, якістановлять 1,1% доходів від рухомого та нерухомого майна. Ставка оподаткуванняпроцентів за вкладами – 1,0%.
Прибуток, отриманий відпродажу нерухомого майна, включається в оподатковуваний дохід, але відоподаткування звільняються доходи, отримані від продажу основного житла, відпершого продажу житла, від продажу житла, яке було у власності понад 32 роки.
Податок на підприємства.Підприємства сплачують кілька податків. Розглянемо окремі з них:
— на прибуток – підлягаєоподаткуванню чистий прибуток.
Основна ставка – 34%.Ставки – 42%, 34%, знижені ставки 10–24% (з доходів від земельних ділянок ісільськогосподарських ферм). Якщо підприємство у звітному році зазнало збитків,то на цю суму зменшується оподатковуваний прибуток поточного року. Якщопідприємство вкладає кошти в розвиток виробництва, то сума оподатковуваногоприбутку зменшується на 10%, а якщо в наукові розробки – на 50%. Податок наприбуток стягується з компаній, деяких державних підприємств, що займаютьсяпромисловою чи торговою діяльністю, а також асоціацій і партнерів, незвільнених від сплати даного податку. Резиденти і нерезиденти сплачують податокіз прибутку від бізнесу у Франції. Звільняються при визначених обставинахрегіональні й інші місцеві організації, сільськогосподарські кооперативи,інвестиційні компанії і деякі інші. Збитки можуть бути враховані за період уп’ять років.
— податок на власність –під власністю розуміють будинки, споруди, рухоме майно, цінні папери. Ставкивід 0% (на суму до 4,26 млн. франків) до 1,5% (на суму понад 41,28 млн.франків);
— соціальні податки назаробітну плату – об’єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Шкала маєпрогресивний характер. Він стягується в бюджет у розмірі 4,5% для фондузаробітної плати сумою 35900 франків, у розмірі 8,5% — на суму від 35901 до 7100 франків і 13,6% — якщо сума фонду заробітної плати перевищує 71000 франків;
— інші податки –роботодавці сплачують податок на професійну освіту у розмірі 0,5% від фондуоплати праці з надбавкою 0,1%. Якщо на підприємстві працює більш як 10 осіб, топідприємець зобов’язаний брати участь у фінансуванні довгострокової програмипрофесійної підготовки зайнятих у нього працівників. Розмір податку – 1,2% відзагальної суми заробітної плати. Якщо на підприємстві використовуєтьсятимчасова робоча сила, то ставка податку дорівнює 2% від фонду оплати праці.Додатковий податок у розмірі 0,3% має використовуватись на професійнупідготовку молоді;
— податок на автотранспортнізасоби – ставка залежить від кількості автомобілів і потужності двигунів;
— інші збори – до цихвидів належать реєстраційний, гербовий збір тощо.
Кредитні заклади,страхові компанії сплачують податок від загальної суми витрат.
Місцеві податки:
Земельний податок назабудовані ділянки. Стягується в розмірі 50% кадастрової вартості землі, де єбудинки, споруди, резервуари тощо. Від цього податку звільняється державнавласність, земля, яка використовується для сільськогосподарського вжитку.Звільняються особи, яким понад 70 років, які отримують допомогу із соціальнихфондів, інші малозабезпечені особи.
Земельний податок нанезабудовані ділянки. Стягується в розмірі 80% кадастрової орендної вартостіділянки. Цим податком обкладаються поля, луги, ліси, болота, ділянки підзабудову тощо. Можуть тимчасово звільнятись штучні лісонасадження, ділянки підрозвиток сільського господарства. Ділянки, які перебувають у державнійвласності, звільняються від оподаткування.
Податок на житло.Стягується як із власників житла, так і з орендарів. Стягується з початку року,навіть якщо проживання здійснювалося з іншої дати. Розмір податку залежить відякості житла, місцезнаходження тощо. Існує п’ять категорій квартир за рівнемкомфорту. Наприклад, у Ліоні всередині 90-х років ХХ ст… річний податок наквартиру площею 50 м^2 становив 3,2 тис. франків, при мінімальній місячнійзаробітній платі 5,5 тис. франків.
Професійний податок.Сплачується щорічно особами, які займаються професійною діяльністю, але неотримують твердої заробітної плати (наприклад, лікарі, юристи, працівникимистецтва). Для розрахунку береться сума двох елементів – орендна вартістьнерухомості, яка використовується для здійснення діяльності та відсотокзаробітної плати, зазвичай 18%, що сплачується платниками податків, а такожотриманого доходу (в межах 10%). Ці два елементи множаться на встановленумісцевими органами влади податкову ставку. Розрахований у такий спосіб розмірподатку не повинен перевищувати 3,5% від отриманої додаткової вартості.
Акцизи. Стягуються знафтопродуктів, електроенергії, міцних спиртних напоїв, пива, мінеральної води,тютюнових виробів, олійних, зернових; цукру і кондитерських виробів, сірників,запальничок, дорогоцінних металів, ювелірних виробів, творів мистецтва йантикваріату, а також зі страхових і біржових операцій, телевізійної реклами,видовищних заходів та ігорного бізнесу. Ставки акцизів на деякі товари іпослуги: на бензин (за 1 гл) – 347,41 фр. фр.; на вино (за 1 гл чистого спирту)– від 350 до 9060 фр. фр.; на сигарети – 58,7% від роздрібної ціни; насоняшникову олію (за 1 т) – 22,5 фр. фр.; на телерекламу – від 10 до 420 фр.фр. залежно від вартості оголошення.
Реєстраційний податок.Стягується при оформленні документів, зокрема при передачі прав власності намайно, створенні компаній, збільшенні її капіталу, злитті. Ставки: при передачіправ власності – від 13,4% до 15,4%, при створенні компанії – 1,0%, припередачі частки участі – від 1,0 до 4,8%. В окремих випадках застосовуєтьсятакож фіксований реєстраційний податок у розмірі 500 фр. фр.
Податок на оренду.Стягується з операцій оренди будівель (при річній вартості оренди понад 12 тис.фр. фр. у рік). Стандартна ставка 2,5%.
Податок на будинки, щоналежать іноземним фірмам. Стягується з іноземних фірм, що володіють нерухомістюу Франції, за винятком тих, чий головний офіс знаходиться в цій країні. Ставка3% від ринкової вартості.
Податок на автомобілікомпаній. Стягується з автомобілів, що належать чи використовуються компаніями(за винятком автомобілів, що є об’єктом їхньої діяльності, автомобілів старше10 років). Ставки залежать від потужності двигуна 5, 8 і 12,9 тис. фр. фр.
Спеціальний податок надеякі засоби автотранспорту. Стягується з автомобілів загальною вагою понад 16т. Ставки залежать від типу і ваги автомобіля: щоквартальні – від 50 до 3,6тис. фр. фр. і щоденні – 1/25 відповідної квартальної ставки (у визначенихвипадках ставки підвищуються чи зменшуються). При міжнародних перевезенняхподаток стягується на митниці з автомобілів, зареєстрованих за кордоном (практикуєтьсязвільнення від сплати податку на основі взаємних міжнародних угод).
1.2Особливості застосування податку на додану вартість у розвинених країнах зринковою економікою
Відповідно до прийнятоїОрганізацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) класифікації, ПДВвходить в розряд податків на споживання і є по суті свого економічного впливу,загальним акцизом, яким у принципі обкладається вся система приватного ісуспільного споживання. Податок на додану вартість – непрямий багатоступінчатийподаток, що стягується з кожного етапу реалізації, починаючи з виробничого тарозподільного циклів і закінчуючи продажем споживачу. Об’єктом податку є доданавартість – вартість, що, наприклад, виробник в обробному виробництві,підприємець у сфері розподілу, агент реклами, перукар, фермер, інші додають довартості сировини чи матеріалів, до вартості тих товарів і продуктів, що вінпридбав для створення товарів чи послуг.
Додана вартість (ДВ) можебути розрахована як різниця сум надходжень за реалізовану продукцію (РП) івитрат (В):
ДВ = РП – В
Податок на доданувартість – це в основному податок на споживання, який забезпечує регулярненадходження фінансових засобів у скарбницю, дозволяє охопити всі сферивиробництва і реалізації валового внутрішнього продукту. Більше того, порівнянез прибутковим податком, ПДВ більш нейтральний стосовно суми доходів конкретногопідприємця і тим самим збільшує стимули до праці та заощадження, зменшує опірплатників податків і ускладнює відхилення від оподаткування.
Сьогодні ПДВвикористовується в більшості європейських держав, у всіх країнах Європейськогоспівробітництва, Японії, Індії, Індонезії, Бразилії, Колумбії, Греції й іншихкраїн Південно-Східного регіону, Африки й Америки.
Першість у винаходіподатку на додану вартість належить Франції. Винайшов податок французькийфінансист М. Лоре. У 1954 р. він описав схему дії ПДВ і обґрунтував йогопереваги перед податком з обороту, що виражаються в усуненні каскадного ефектупри стягуванні останнього. Однак протягом більше, ніж десяти років ПДВзастосовувався в досвідному (локальному) варіанті, а досвідним полігоном дляйого застосування послужила залежна від Франції африканська держава Кот деВуар. У Франції в тому вигляді, який податок на додану вартість має сьогодні,він був введений 1 січня 1968 р. із вступом у силу Закону П’ятої Республіки №66-10.
У 70-ті роки поширенняПДВ стало загальноєвропейським. Цьому значною мірою сприяло прийняття ЄЕС 17травня 1977 р. спеціальної Директиви про уніфікацію правових норм, що регулюютьстягнення податку на додану вартість у країнах-членах Співтовариства, у якійПДВ затверджувався в якості основного непрямого податку і встановлювалося йогообов’язкове введення для всіх країн-членів ЄЕС до 1982 р. Для країн, що маютьнамір у майбутньому вступити до Співтовариства, необхідною умовою ставаланаявність функціонуючої системи ПДВ.
У 80-ті роки ПДВпочинають активно включати у свої податкові системи країни Південно-Східногорегіону, Америки й Африки. Як один з основних непрямих податків його вводятьуряди Туреччини, Індії, Індонезії, Бразилії, Колумбії, Єгипту й інших держав. У1989 р. цей податок починає стягуватися й у Японії. Початок 90-х роківознаменувався активним включенням ПДВ у податкову практику східноєвропейськихкраїн.
Більш ніж тридцятирічнийдосвід застосування ПДВ виявив особливості та визначив складності йогостягнення і, мабуть, ще більш значні
Складності введення вподаткову систему держави. Для того, щоб механізм одержання ПДВ і, що не меншважливо, повернення його підприємцю почав працювати, необхідний комплекс умов,без врахування яких податкова реформа може бути значно ускладнена:
— по-перше, в абсолютнійбільшості країн введення ПДВ ставало необхідним, коли зростав бюджетнийдефіцит, однак жодна держава з розвиненою ринковою економікою не починалавводити ПДВ у період економічного спаду, тому що сам механізм стягнення цьогоподатку на споживання припускає наявність стабільного функціонального ринкузбуту споживчої продукції. Програма введення ПДВ у систему державних податківздійснюється як досить тривалий процес;
— по-друге, стягнення ПДВвимагає значного збільшення податкового персоналу і податкової інспекції, томущо податкова служба при введенні ПДВ повинна охопити усю виробничу і роздрібнуціни, аж до кінцевого споживача. Казначейство США пропонує довестиспіввідношення податкового персоналу і платників податків з 1: 2500 до 1:1000 для ефективного стягнення ПДВ. Високі адміністративні витрати і складністьстягнення цього податку на початку його введення дотепер утримують США відзастосування ПДВ;
— по-третє, ПДВ якподаток, що забезпечує найбільш стабільні відрахування в бюджет, вводиться назміну колишнім непрямим податкам, зокрема податку з обороту, причому приблизнов тому же розмірі і так само розподіленим за галузями;
— по-четверте, введенняПДВ, як правило, починається з відносно низьких ставок і надалі супроводжуєтьсяпоступовим і послідовним посиленням оподаткування. У таблиці 1 наведено змінуставок ПДВ у деяких країнах світу.
Таблиця 1. Зміна ставокПДВ у деяких країнах світуКраїна Рік введення ПДВ (стандартні), % Ставки ПДВ початкові 1988 р. Великобританія 1973 10 15 Австрія 1973 8 20 Бельгія 1971 18 19 Греція 1987 18 18 Данія 1967 10 22 Іспанія 1986 12 16 Італія 1973 12 18 Мексика 1980 10 15 ФРГ 1968 10 14 Турція 1985 10 15 Нідерланди 1969 12 20
Порівнюючи вперше введеніі діючи ставки ПДВ у 1988 р. у різних країнах світу, можна відзначити тенденціюпоступового підвищення ставок ПДВ (табл. 1). Перше введення низьких ставок ПДВ– частково політичний крок, багато в чому обумовлений тим, що цим податкомоподатковуються всі стадії виробництва і розподілу товару аж до роздрібноїторгівлі, і компанії мають надавати в податкову інспекцію накладні на всіугоди. Це змушує їх показувати усі свої доходи, значна частина яких ранішемогла бути прихована від податків. Є ще одна істотна причина введення початкунизьких ставок ПДВ. Введення одразу гранично високих ставок податку збільшуєціну товару і може значно затруднити взаєморозрахунки між постачальниками івиробниками, а в ряді випадків привести до зростання заборгованості,заморожуванню виробництва. На жаль, саме це відбувалося в 1992 р. у Білорусі:одноразове введення гранично високих ставок ПДВ поряд з іншими несприятливимифакторами багато в чому сприяло значному зросту цін і як наслідок зниженнюоборотів товарної продукції;
— по-п’яте, заполітичними і економічними розуміннями багато країн встановлюють не одну ставкуподатку, а цілу систему: знижену, стандартну і підвищену, при цьому різниця міжставками може бути п’ятидесятикратною. Знижена ставка застосовується зазвичайдо продовольчих товарів і послуг, а підвищена – до предметів розкоші. Можливе іповне звільнення деяких товарів і послуг від оподаткування. Це, як правило, продовольство,інформаційні послуги, транспорт, лікарняні, шкільні та поштові послуги,банківські, страхові та фінансові послуги. При цьому звільнення від ПДВ можевиражатися у відсутності податку як такого чи прийнятті його нульової ставки.Різниця полягає в тому, що при нульовій ставці продавець має право накомпенсацію податку у своїх витратах, а при відсутності ПДВ – немає. Томунульова ставка для платника податків більш вигідна. Так, у країнах ЄС нульоваставка встановлена на всі експортні товари, реалізовані поза межами Євросоюзу,що дає експортеру право на компенсацію попередніх оплат і дозволяє не включатиПДВ у ціну, а отже, і підвищувати конкурентоздатність своїх товарів.
І нарешті, у країнахАзії, Африки, Центральної і Південної Америки введення ПДВ виявило ряд новихформ застосування цього податку, продемонструвало гнучкість і можливістьвикористання різних модифікацій методології ПДВ. Так, у ряді країн податок надодану вартість охоплює лише деякі стадії виробництва продукції і не стосуєтьсяроздрібної торгівлі. Наприклад, Бразилія, Колумбія, Гренада, Індія, Індонезія йінші країни, що розвиваються, застосовують ПДВ тільки в обробній промисловості,не торкаючись оптової торгівлі і лише частково застосовуючи його як місцевийподаток у роздрібній торгівлі окремих штатів. Ряд країн застосовує його настадіях виробництва й оптової торгівлі, але не використовує в роздрібнійторгівлі. Словом, ПДВ із багатоступінчастого перетворюється в двох- чиодноступінчатий податок, а його ставки повинні бути значно вищими, щобслугувати достатнім джерелом державних доходів. Часто дрібний бізнес у ційситуації звільняється від податку, і ПДВ стає податком на імпорт і великийбізнес у промисловості.
Як правило, перехід доПДВ у всіх країнах здійснюється під час загальної податкової реформи, виходячиз макроекономічних завдань. Сам процес переходу вимагає:
розрахунку ефективностінової системи;
ретельного аналізу діючоїсистеми непрямого оподаткування (чи скасування окремих видів податків);
підготовки кваліфікованихфахівців, що мають стаж роботи за рубежем;
визначення перехідногоперіоду до нової системи (до 2-5 років);
обов’язкової випискирахунка-фактури на кожен продаж;
створення автоматизованоїсистеми обробки інформації та документації;
створення системи єдиногорахунку в банку для кожного підприємця;
закріплення за банкамифункцій розрахунків з податку на додану вартість;
комп’ютеризації митногообліку, тому що експорт товарів звільняється, а імпорт товарів оподатковуєтьсяПДВ.
Вивчення системи податкуна додану вартість показало, що цей вид непрямого оподаткування одержав широкепоширення в більшості європейських країн, а також у ряді інших держав. Разом зтим питання щодо переваг цього податку не є однозначним. Не всі країни маютьдосить розвинену систему непрямого оподаткування, що могла б послужити базоюдля переходу до ПДВ. Такий перехід вимагає ретельної, добре продуманої ізваженої підготовки. Наочним у цьому змісті є приклад США. Для обговоренняцього питання в Конгресі протягом двох років велася підготовча робота.Проведений аналіз усіх переваг і недоліків ПДВ показав, що введення цьогоподатку в США недоцільно. До такого ж рішення прийшли в Японії. Широка практиказастосування ПДВ знайшла його позитивні і негативні сторони.
Існує думка, що ПДВдорогий у керуванні і регресивний за своєю природою. Він вимагає великоїкількості податкових служб у податковій інспекції, дорогих комп’ютерів, значнихнакладних витрат підприємців. Однак, кожна з цих неприємних рис ПДВ може бутизведена до мінімуму шляхом використання наявних резервів.
Зокрема, у більшостікраїн 60-70% доходів від ПДВ припадає лише на 10-15% підприємців. Виділивши цюневелику групу, що дає найбільший податковий платіж, можна уникнутинеобхідності тотальної перевірки документації значного числа дрібних підприємців,обмежившись стосовно них лише контрольними інспекціями, сконцентрувавши силифінансових органів на найбільш продуктивних ділянках роботи. Виключення зоподаткування деяких видів професійних послуг і ряду сільськогосподарськихвиробництв (фермерів, дрібних господарств і т.п.) також сприяє зменшенню витратна утримання апарату. Встановлення єдиної ставки чи мінімальна диференціаціяподатку значно спрощують систему функціонування й обслуговування ПДВ. Подібнаполітика задовольняє і такі цілі, як досягнення нейтральності податку, протидіявідхиленню від оподаткування. Світовий досвід показав, що через високіфіксовані витрати й адміністративну складність цього податку, його оптимальнаставка повинна становити 10-15%. Тільки в цьому випадку можливе зменшеннявитрат на його стягнення до 2% від одержуваних від нього доходів.
Регресивний за своєюприродою характер ПДВ може бути істотно нейтралізований шляхом застосуваннядиференційованих ставок на різні групи товарів і послуг, а також нульовихставок і звільнення від податку. Європейський досвід застосування ПДВ наочнодемонструє, як можна перетворити податок, за своє. Природою пропорційнийспоживанню і регресивний стосовно розміру доходу, у податок, прогресивнийстосовно споживання і пропорційний чи слабо регресивний стосовно доходу.
Широке поширення ПДВобумовлене, безсумнівно, і невеликими можливостями цього податку щодозбільшення податкових доходів. Зменшуючи чи цілком замінюючи деякі податки, вінне тільки збільшує, але і стабілізує надходження до бюджету, робить їх безупинними.Разом з тим використання ПДВ як грошової машини, здатної задовольнити будь-якийдефіцит у бюджеті за рахунок підвищення ставок податку, пов’язується зпобоюваннями в надмірному зростанні державного сектора. Крім того, існуютьпобоювання, що цей податок дасть політикам можливість розширити свій вплив.Але, незважаючи на всі ці «побічні явища», усе більша кількість країн,заклопотаних пошуком шляхів фінансування зростаючих державних витрат, прагнезнайти вихід у податку на споживання і схиляється до введення ПДВ.

1.3Податкова система в Україні в порівнянні з податковими системами розвиненихкраїн
Податкова система – цесукупність правових норм, що регулюють розміри, форми і терміни стягненняподатків і платежів, які мають податковий характер й необхідні державі длявиконання її функцій. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічнуй інвестиційну активність.
Практика свідчить, щонаслідком збільшення ставок і маси стягненнях державою податків завжди єзбільшення інфляційних тенденцій. Збільшення маси або напрямку податківпризводить до зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цінабо через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршенняфінансового становища господарюючих суб’єктів, що характеризується подальшимпоглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.
Інколи підприємстваштучно утримують низькі ціни на свою продукцію з метою, щоб, з одного боку,зменшити абсолютну масу податкових платежів до бюджету, з іншого, шляхомстворення штучного дефіциту здійснювати кінцеву реалізацію своїх товарів запосередництва тіньових комерційних структур. Зрештою все одно спрацює механізмринку: споживач оплачує продукт за ринковою ціною. Разом із тим для державистає безглуздим збільшення податків, оскільки основна маса прибуткуприсвоюється виробником і посередником безконтрольно.
Система оподаткування вУкраїні являє собою сукупність податків і зборів – обов’язкових платежів добюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеномупорядку. Її сьогоднішній стан можна охарактеризувати як створення основреформування податкової системи. За короткий час здійснено перехід до системиформування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податковасистема (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн зринковою економікою, наприклад, податок на додану вартість). Але оскільки цясистема базується на системі доходів бюджету, заснованій на принципах надмірноїцентралізації, на сучасному етапі гостро встає питання наповнення нових формоподаткування ринковим змістом.
Податки є формоюфінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створеннязагальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних дляздійснення державою її функцій.
Оптимальна податковасистема в Україні має відповідати таким принципам:
економічній ефективності;
адміністративнійпростоті;
гнучкості;
політичнійвідповідальності;
справедливості.
Податки і збори – цеобов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюютьсяплатниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.
Державні цільові фонди –це фонди, створені відповідно до законів України, що формуються за рахунок визначенихзаконами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб,незалежно від форм власності і внесків фізичних осіб.
Платниками податків ізборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких, відповіднодо законодавчих актів, покладено обов’язок сплачувати податки і збори(обов’язкові платежі).
Державні цільові фондивключаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного Фонду України (ст. 2Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»№77/97-ВР від 18 лютого 1997 р.).
Об’єктами оподаткування єдоходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартістьпродукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники,спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб таінші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.
Платники податків ізборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:
— сплачувати належні сумиподатків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни;
— вести бухгалтерськийоблік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечуватиїї зберігання у терміни, встановлені законами;
— подавати до державнихподаткових органів та інших державних органів відповідно до Законів Українидекларації, бухгалтерську звітність та інші документи, відомості, пов’язані зобчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);
— допускати посадовихосіб державних податкових органів для перевірок, обчислення і сплати податків ізборів (обов’язкових платежів).
Під час перевірки, щопроводиться податковими органами, керівники і відповідні посадові особиюридичних осіб та фізичні особи зобов’язані давати пояснення з питаньоподаткування у випадках, передбачених законами України, виконувати вимоги державнихподаткових органів про усунення виявлених порушень законів України прооподаткування, а також підписувати Акти про проведення перевірки.
Припиняється обов’язокюридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) – зісплатою податку, збору (обов’язкових платежів) або його скасуванням.
Заборгованість платниківподатків і зборів (обов’язкових платежів) у разі ліквідації юридичної особисплачується у порядку, встановленому законами України.
Обов’язок фізичної особизі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатоюподатків і зборів обов’язкових платежів (або його скасуванням), а також у разусмерті платника.
Платники податків ізборів (обов’язкових платежів) мають право:
— оскаржувати увстановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніхпосадових осіб;
— одержувати таознайомлюватися з актами перевірок, здійснених державними податковими органами;
— подавати державнимподатковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткуванняму порядку, встановленому законами України.
Облік платників податківі зборів (обов’язкових платежів) здійснюється податковими органами та іншимидержавними органами відповідно до законодавства України. Банки та іншіфінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів(обов’язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документів, щопідтверджують взяття їх на облік у державному податковому органі і у триденнийтермін повідомляють про це державний податковий орган.
Сукупність податків ізборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, щостягуються у визначеному законами України порядку, становить системуоподаткування (рис. 1).
Закон України «Просистему оподаткування» №77/97-ВР від 18.02.97 р. визначає принципи побудовисистеми оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) добюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки тавідповідальність платників.

/>

        
Рис. 1. Системаоподаткування в Україні (згідно із Законом України «Про систему оподаткування»№77/97-ВР від 18.02.97 р. з урахуванням змін та доповнень).
         В Україністягуються:
— загальнодержавніподатки і збори (обов’язкові платежі);
— місцеві податки і збори(обов’язкові платежі).
Загальнодержавні податкиі збори (обов’язкові платежі) України встановлюються Верховною Радою України істягуються на всій території України.
Порядок зарахуваннязагальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) до Державногобюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів ідержавних цільових фондів визначається відповідно до законів України.
В Україні, у порівнянні зрозвинутими країнами, існує проблема нерівномірного оподаткування. Наприкладприбуток на капітал. Будь-яка підприємницька діяльність (як із реєстрацієююридичної особи, так і без неї) потребує необхідних капіталовкладень. Априбуток, отриманий від них, оподатковується за різними ставками (6%, 10, 30),а з 01. 01. 2004 р. – 25%. В Україні відбувається етап первинного накопиченнякапіталу. Від його результатів залежить подальший стан економічної системиУкраїни.
До 01. 01. 2004 р., уразі реєстрації юридичної особи, ставка податку на прибуток становила 30%, апідприємці-фізичні особи сплачували прибутковий податок за прогресивною шкалоюі його розмір міг досягати 40%. Це створювало труднощі при накопиченнікапіталу, необхідного для реєстрації юридичної особи. А до такої реєстраціїфізичні особи завжди мали потяг через низки переваг з банківським рахунком,кредитуванням, орендою приміщень та активної частини основних засобів і т. ін.Це штовхало платників до приховування оподаткованих доходів.
Але не тількиприховування доходів є наслідком таких дій держави. Адже той, хто приховуєдоходи, рано чи пізно буде підданий штрафам, а той, хто цього не робить,приречений на сплату надмірного податку на доходи фізичних осіб. І в першому, ів другому випадку держава вилучає капітал у грошовій формі зі сфери виробництваі торгівлі, а значить – обмежує їх розвиток. При цьому значним недолікомдержави є:
її дії унеможливлюютьзростання капіталів у виробництві, а отже, і зростання оподатковуваних доходів.У результаті – держава знижує можливий рівень надходжень до бюджету;
такі дії штовхаютьплатників до винаходу більш витончених і досконалих методів приховуваннядоходів, унаслідок чого держава недоотримує повної суми податків навіть з існуючихджерел. А за таких умов затрати на їх вилучення зростають.
Податки на споживання, щозастосовуються в Україні (ПДВ, акцизний збір, мито), повинні справляти вплив навсі джерела доходів. При цьому потрібно враховувати той факт, що найбільшийтягар цих податків лягає на кінцевого споживача. Вони впливають на всі джереладоходів однаково, а в основному – на заробітну плату. Цими податкамискорочується платоспроможний попит населення, а значить – і обсяги виробництватоварів народного споживання. Це залежить від нерівномірного розподілу податківміж джерелами доходів. Звичайно, інакше непрямі податки впливати не можуть. Алепом’якшити цей вплив можна, наприклад, за рахунок диференціації ставок ПДВ загрупами товарів. Адже ряд країн застосовують до сільськогосподарськоїпродукції, до інших товарів першої необхідності знижені ставки ПДВ. Прирозробці ставок оподаткування необхідно більше брати до уваги рівень реальнихдоходів населення.
Податкова система Українибудувалася і будується на основі небагатого власного і, в основному,зарубіжного досвіду. Прорахунок полягає лише в тому, що запозичувати досвідкраїн із розвиненою ринковою економікою, в яких питання «сколочування»первинного капіталу для підйому виробництва уже не стоїть. В Україні картинапротилежна. І тому необхідно створити належні умови процесу накопичення ілегалізації капіталу, використовуючи податкові важелі та стимули. Якщо говоритипро інвестиції із-за кордону, то задля їхнього притягнення податкова системаУкраїни повинна бути менш обтяжливою та жорсткою, ніж зарубіжна.

РОЗДІЛ2. Визначення податків і зборів, які стягуються з юридичних та фізичних осіб натериторії України
Підприємство «Іпсилон»розташоване в Закарпатській області в курортному місті чисельністю 150 тис.мешканців і здійснює виробничу та торгову діяльність, має в звітному місяці2008 року такі показники.
Закуплено сировини іматеріалів на 247,50 тис. грн. Залишок матеріалів на складі на початок звітногомісяця склав 82,50 тис. грн., а на кінець звітного місяця – 33 тис. грн.Закуплено 2 т. дизельного пального на суму 4,95 тис. грн. Закуплено такожтоварів на суму 99 тис. грн. Залишок товарів на складі на кінець місяцястановив 49,5 тис. грн. Отримані рахунки на спожиту електроенергію – 2,48 тис.грн. Вироблено і відвантажено споживачам продукції і послуг на суму 198 тис.грн. Реалізовано товарів на суму 59,4 тис. грн.
Чисельність працівниківстановила 6 чоловік, нарахована їм зарплата в звітному місяці склала: 660 грн.,742,50 грн., 990 грн., 1155грн., 1485 грн. і 1831,50 грн.
Підприємство має 4вантажних автомобіля: Камаз бортовий, Камаз бортовий з причепом, Зіл бортовийна бензині і Зіл бортовий на стислому газі. У звітному місяці вони неексплуатувалися.
Стаціонарна установка, щоє на підприємстві, викидає в атмосферу відходи 3 категорії в кількості 10 т. намісяць. При ліміті водоспоживання 1000 м3 фактично було використано 3000 м3 з глибинних джерел.
Підприємство орендуєземельну ділянку площею 0,5 га в населеному пункті. Отримано рахунок за орендув звітному місяці на суму 49 500 грн. Амортизація ОФ становить 4,95 тис. грн.
Нарахувати всі необхідніподатки і платежі до бюджетних і не бюджетних фондів. Розрахувати прибуток, щопідлягає оподаткуванню, податок на прибуток за місяць і заповнити декларацію зподатку на прибуток підприємства.
Податок з власниківавтотранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Підприємство «Іпсилон»має 4 вантажних автомобіля: Камаз бортовий, Камаз бортовий з причепом, Зілбортовий на бензині і Зіл бортовий на стислому газі.
Ставка податку звласників автотранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмівдиференційовані за видами транспортних засобів та об’ємом циліндрів двигуна.Ставки встановлені на рік за 100 см3 об’єму циліндрів двигуна.
Об’єм циліндра двигунаКамаз бортовий – 10850 см3
Об’єм циліндра двигунаЗіл бортовий –6000 см3
Ставка податку на рік –20,00 грн. за 100 см3 об’єму циліндрів двигуна.
Податок з власниківавтотранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів розраховуєтьсяза формулою:
Павт = кількістьавтомобілів * об’єм циліндрів двигуна/100 см3 * ставка податку                                      (2.1)
За рік податок звласників автотранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмівстановить:
П авт = 2 * 10850/100 *20 + 2 * 6000/100 * 15 = 6140 грн.
З розрахунку за місяцьподаток з власників автотранспортних засобів та інших самохідних машин імеханізмів становить:
Павт = 6140/12 = 511,67грн.
Підприємство «Іпсилон»повинне заплатити в бюджет 511,67 грн. податку з власників автотранспортнихзасобів.
Податок на землю.
Підприємство «Іпсилон»розташоване в Закарпатській області в курортному місті чисельністю 150 тис.мешканців. Підприємство орендує земельну ділянку площею 0,5 га в населеному пункті.
Розміри податку заземельні ділянки, грошову оцінку яких не установлено, визначаються в порядку,визначеному Законом України.
Розміри земельногоподатку залежать від розміру земельної ділянки, ставки податку та призначенняземлі.
Податок на землю, оцінкуякої не проведено розраховується за формулою:
Пз = (Плз * Сп * К) * Кп;                        (2.2)
де Плз – площа земельноїділянки, м2;
Сп – ставка податку увідсотках до грошової оцінки;
К – коефіцієнт індексаціїставки податку;
Кп – коефіцієнтпідвищення або пониження суми податку.
Якщо грошову оцінкуземельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податкувстановлюються залежно від чисельності населення в населених пунктах.
Чисельність населення 150тис. чол. – середня ставка податку – 10,5 коп. за 1 м2 – 0,105 грн.
1 га – 10000 м2; 0.5 га – 5000 м2.
Установлено, що у 2008році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено,застосовуються ставки земельного податку збільшені в 3,10 рази.
За рік плата за землюстановить:
Пз = 5000 * 0,105 * 1,6 *3,1 * 2,3 = 5989,2 грн.
З розрахунку за місяцьплата за землю становить:
Пз = 5989,2/12 = 499,1грн.
Підприємство «Іпсилон» повинне заплатити в бюджет податок за землю в розмірі 499,10 грн.
Збір за забрудненнянавколишнього природного середовища.
Підприємство «Іпсилон» єплатником збору за забруднення навколишнього середовища стаціонарними джереламизабруднення.
Підприємство має 4вантажних автомобіля: Камаз бортовий, Камаз бортовий з причепом, Зіл бортовийна бензині і Зіл бортовий на стислому газі. У звітному місяці вони неексплуатувалися.
Сума збору за викидистаціонарними джерелами забруднення розраховується за формулою:
Пвп = ∑ (Мі * Нбі *Кнас * Кф);                       (2.3)
де Мі –фактичний об’ємвибросу і-тої забруднюючої речовини, тонн;
Нбі – норматив зборуі-тої забруднюючої речовини, грн./т.;
Кнас – коригуючийкоефіцієнт, який встановлюється в залежності від чисельності жителів населеногопункту;
Кф – коригуючийкоефіцієнт, який встановлюється в залежності від народногосподарського значеннянаселеного пункту.
Норматив збору, якийсправляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джереламизабруднення третьої категорії – 19,5 грн/т.
Коригуючий коефіцієнт,який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту — 1,2(чисельність 150 тис. чол.).
Коригуючий коефіцієнт,який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеногопункту – 1,65.
Нормативи збору зазабруднення навколишнього природного середовища у 2008 році розраховуються зкоефіцієнтом 2,373.
Пвп = (10 * 19,5 * 1,2 *1,65 * 2,373) = 916,22 грн.
Підприємство «Іпсилон»повинне заплатити в бюджет 916,22 грн. збору за забруднення навколишньогоприродного середовища.
Збір за спеціальневикористання водних ресурсів.
Підприємство «Іпсилон»при ліміті водоспоживання 1000 м3 фактично було використано 3000 м3 з глибинних джерел.
Підприємство «Іпсилон» єплатником збору за спеціальне використання водних ресурсів. Об’єктом обчисленнязбору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, якийвикористовують водокористувачі. На спеціальне використання водних ресурсіввстановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води. У разіперевищення водокористувачами встановленого річного ліміту збір за спеціальневикористання водних ресурсів обчислюється у п’ятикратному розмірі ісправляється за рахунок прибутку водокористувача.
Нормативи збору заспеціальне використання водних ресурсів з  поверхневих джерел встановлюються вкопійках за м3.
Норматив збору заспеціальне водокористування в частині використання глибинних джерел – 19,66коп/м3 (0,1966 грн/м3).
При ліміті 1000 м3 водоспоживання плата за використання водних ресурсів становить:
Пв1 = 1000 * 0,1966 =196,6 грн.
За перевищеннявикористання водних ресурсів збір за спеціальне використання водних ресурсівстановить:
Пв2 = 2000 * 0,1966 * 5 =1966 грн.
Сума податку завикористання водних ресурсів складає:
Пв = Пв1 + Пв2 = 196,6 +1966 = 2162, 60 грн.
Підприємство «Іпсилон» повинне заплатити в бюджет збір за спеціальне використання водних ресурсів врозмірі 2162,60 грн.
Комунальний податок.
Підприємство «Іпсилон» єплатником комунального податку. Його граничний розмір не повинен перевищувати10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподаткованогомінімуму доходів громадян.
Об’єктом оподатковуванняє розрахункова величина річного фонду оплати праці, що визначається як добутоксередньої чисельності працівників і одного неоподатковуваного мінімуму доходугромадян.
НМДГ  = 17,00 грн.
Чисельність працівниківна підприємстві становить 6 чол.
Комунальний податокстановить :
КМ = 6 * 17 * 10%  =10,20 грн.
Підприємство «Іпсилон»повинне заплатити в бюджет 10,20 грн. комунального податку.
Внески до фондівзагальнообов’язкового державного соціального страхування (ФДСС).
Основні видизагальнообов’язкового державного соціального страхування:
обов’язкове державнепенсійне страхування;
соціальне страхування узв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними знародженням та похованням;
соціальне страхування навипадок безробіття;
соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке сталопричиною втрати працездатності.
Ставки зборів наобов’язкове державне соціальне страхування (за станом на 2008 рік): наобов’язкове державне пенсійне страхування встановлені ставки збору в такихрозмірах:
для роботодавців – 33,2 %від об’єкта оподаткування;
для найманих працівників– 2%.
Розміри внесків до фондусоціального страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності тавитратами:
для роботодавців – 1,5 %суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;
для фізичної особи(робітника):
0,5% – якщо нарахованазаробітна плата менша прожиткового мінімуму для працездатної особи;
1% – якщо нарахованазаробітна плата більше прожиткового мінімуму.
Розміри внесків до фондусоціального страхування на випадок безробіття:
для роботодавця – 1,3%суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;
для фізичної особи(робітника) – 0,5% суми оплати праці.
Внески до фонду соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,яке стало причиною втрати працездатності сплачують тільки роботодавці увідсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Сумастрахових внесків розраховується відповідно до страхового тарифу в залежностівід класу небезпеки – 0,8 – 13,2%.
Прожитковий мінімум на01.10.2008 р. – 669 грн.;
Мінімальна заробітнаплата на 01.12.2008 р. – 605 грн.
Податок з доходівфізичних осіб справляється на підставі Закону України «Про податок з доходівфізичних осіб».
Ставка податку становить15%  від доходу у вигляді заробітної плати. Платник податку має право назменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного зджерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати,на суму податкової соціальної пільги (ПДП).
Податкова соціальнапільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податкупротягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір неперевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого дляпрацездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 таокругленої до найближчих 10 гривень (890 грн.). Соціальна пільга розраховуєтьсяу розмірі 50% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січнязвітного податкового року і становить 257,50 грн.
При нарахуванні доходів увигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована суматакої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України тавнесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, яківідповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Внески до фондівзагальнообов’язкового державного соціального страхування для робітників таподаток з доходів фізичних осіб розраховані в таблиці 1.
Підприємство «Іпсилон»повинно нарахувати заробітну плату на наступні нарахування:
в пенсійний фонд:
6864,00 * 33,2% = 2278,85грн.;
в ФДСС по тимчасовійвтраті працездатності:
6864,00 * 1,5% = 102,96грн.;
в ФДСС по безробіттю:
6864,00 * 1,3% = 89,24грн.;
в ФДСС від нещасноговипадку: 6864,00 * 1% = 68,64 грн.
Отже, підприємство«Іпсилон» повинно заплатити такі внески до фондів загальнообов’язковогодержавного соціального страхування:
в пенсійний фонд:
137,28 + 2278,85 =2416,13 грн.;
в ФДСС по тимчасовійвтраті працездатності:
65,35 + 102,96 = 168,31грн.;
в ФДСС по безробіттю:
34,34 + 89,24 = 123,58грн.;
в ФДСС від нещасноговипадку: 68,64 грн.
ПДФО = 7100,97 грн.
Підприємство «Іпсилон»повинне заплатити в бюджет таку загальну суму по ФДСС 9877,63 грн.
Податок на доданувартість (ПДВ).
Закуплено сировини іматеріалів на 247,50 тис. грн.
Залишок матеріалів наскладі на початок звітного місяця склав 82,50 тис. грн., а на кінець звітногомісяця – 33 тис. грн.
Закуплено 2 т. дизельногопального на суму 4,95 тис. грн.
Закуплено також товарівна суму 99 тис. грн.
Залишок товарів на складіна кінець місяця становив 49,5 тис. грн.
Отримані рахунки наспожиту електроенергію – 2,48 тис. грн.
Вироблено і відвантаженоспоживачам продукції і послуг на суму 198 тис. грн.
Реалізовано товарів насуму 59,4 тис. грн.
Отримано рахунок заоренду в звітному місяці на суму 49,5 тис. грн.
Амортизація ОФ становить4,95 тис. грн.
Таблиця 2
Валові доходи та валовівитратиОперація Сума, грн. ПДВ Податок на прибуток ПЗ ПК ВД ВВ 1 2 3 4 5 6 1.Закуплено сировини і матеріалів 247500,00 41250,00 206250,00 2. Залишок матеріалів на складі: 49500,00 2.1. на початок місяця 82500,00 2.2. на кінець місяця 33000,00 3.Закуплено 2 т. дизельного пального 4950,00 825,00 4125,00 4.Закуплено товарів 99000,00 16500,00 82500,00 5.Залишок товарів на складі на кінець місяця 49500,00 49500,00 6.Отримані рахунки за спожиту електроенергію 2480,00 413,34 2066,66 7.Вироблено і відвантажено споживачам продукції і послуг 198000,00 33000,00 165000,00 8.Реалізовано товарів 59400,00 9900,00 49500 9.Отримано рахунок за оренду 49500,00 8250,00 41250 10.Нарахування ЗП 6864,00 6864,00
11.Нарахування на ЗП
11.1. Пенсійний фонд, 33,2% 2278,85 2278,85 11.2. ФДСС по ТВП, 0,5% — 1% 102,96 102,96 11.3. ФДСС по безробіттю, 0,5% 89,24 89,24 11.4. ФДСС від нещасного випадку, 1% 68,64 68,64 12.Комунальний податок 10,20 10,20 13. Податок за землю 499,10 499,10 14. Податок за воду 2162,60 196,60 15. Податок з власників транспортних засобів 511,67 511,67 16. Податок за забруднення середовища 916,22 916,22 17. Нарахована амортизація ОФ 4950,00 - - - - Разом 844285,50 42900,00 67242,34 214500,00 446735,10
Сума ПДВ, що підлягаєсплаті до бюджету розраховується як різниця між податковим зобов’язанням (ПЗ) іподатковим кредитом (ПК) звітного періоду:
ПДВ = ПЗ – ПК,                    (2.4)
ПДВ =42900,00–67242,34 =- 24342,30 грн.
Прибуток визначається заформулою:
П = ВД – ВВ – А,                           (2.5)
де ВД – валовий дохід,грн.;
ВВ – валові витрати,грн.;
А – амортизація, грн.
П =214500,00–446735,10-4950,00=- 237185,00 грн.
Підприємство «Іпсилон» неповинне платити в бюджет податок на прибуток, тому що воно погано спрацювало взвітньому періоді і потерпіло вибутки.