ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Нормативно – правове регулюванняподатку на прибуток підприємств
1.1 Аналіз діючої нормативно – правової бази з податку на прибутокпідприємств
Розділ 2. Діюча методика аналізу розрахунків збюджетом по податку на прибуток за даними ВАТ „Новокаховського заводузалізобетонних конструкцій”
2.1 Загальна характеристика фінансово – господарської діяльностіпідприємства
2.2 Аналіз формування бази оподаткування
2.3 Аналіз розрахунків з бюджетом по податку на прибуток
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
В економічних умовах розвитку ринкових відносин в Україні важливемісце належить державному регулюванню фінансово господарської діяльностіпідприємств. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою іпідприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційноїдіяльності підприємства є податок на прибуток підприємства, який входить доскладу податкової системи України.
Податок на прибуток підприємств, поряд з іншими податками,є елементом податкової системи України й інструментом перерозподілунаціонального доходу. Даний податок – є прямим, і тому його кінцева сумаповністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємстві організацій.
В Україні система оподаткування прибутку підприємствхарактеризувалася частою зміною об`акта оподаткування на початку 90 – х років.
У структурі бюджету України податок на прибуток підприємствстановить вагому частину за 2007 рік дохід від податку на прибуток підприємствстановив 24811,0 млн.грн. при доходах Державного бюджету 140290 млн. грн…
Основні моменти прибуткового оподаткування підприємствмістяться в Законі України від 22 травня 1997 року №283/97 – ВР „Прооподаткування прибутку підприємств” ( зі змінами та доповненнями ).
Актуальність теми пояснюється змінами у перебігу процесів становлення і розвитку нової системигосподарювання, що обумовлюють необхідність перегляду теоретичних підходів дооподаткування прибутку підприємств, пошуку шляхів активізації його впливу нарезультати фінансово – економічної діяльності підприємств. Податок на прибутокє джерелом формування бюджету, визначає можливості держави у вирішенні задачекономічного зростання, розподілу і перерозподілу валового внутрішньогопродукту з метою досягнення адекватної структури суспільного виробництва. В цихумовах оподаткування прибутку підприємств стає підґрунтям для розв’язання складних питань узгодженняінтересів держави і суб’єктів господарювання.
Серед найбільш суттєвих розробок теоретичної основи системи оподаткуванняприбутку підприємств українськими вченими слід назвати праці В.Л. Андрущенка,М.Я. Азарова, О.І. Барановського, Б.М. Бордюка, С.А. Буковинського, О.Д. Василика,В.І. Грушко, А.І. Даниленка, О.Д. Данілова, В.М. Литвина, П.В. Мельника, С.В. Онишко,В.М. Опаріна, О.М. Пилипченка, А.М. Поддєрьогіна, О.С. Редькіна, А.М. Соколовської,М.І. Сивульського, І.Г. Ткачука.
Метою роботи є дослідження теоретичних та методичних засадоподаткування прибутку підприємств, визначення впливу податку на прибуток настан і розвиток підприємств України, обґрунтування пропозицій щодоудосконалення нормативно – правової бази, механізму функціонування податку наприбуток, підвищення його регулюючої і стимулюючої ролі.
Досягнення поставленої мети передбачає послідовне вирішеннятаких завдань:
провести аналіз теоретичних основ оподаткування прибутку,принципів функціонування податку на прибуток на основі аналізу діючоїнормативно – правової бази ;
провести аналіз впливу та взаємозв'язку фінансово –господарської діяльності підприємства ВАТ «Новокаховський завод залізобетоннихконструкцій» з впливом діючого механізму оподаткування прибутку підприємства;
провести аналіз впливу системи надання пільг;
провести аналіз між діючим законодавством і перспективним,що передбачається Податковим кодексом;
надати пропозиції, щодо вдосконалення оподаткуванняприбутку суб’єктів;
обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення нормативно –правової бази з податку на прибуток;
проаналізувати зарубіжний досвід побудови системиоподаткування прибутку підприємств.
Об’єктом дослідження виступає система оподаткуванняприбутку підприємств, в тому числі діюча нормативно – правова база зприбуткового оподаткування підприємств.
Предметом дослідження є фінансові відносини, які виникаютьу процесі справляння податку на прибуток підприємств в умовах ринковоїтрансформації за діючого законодавства.
Методологічною основою є системний підхід до аналізуфінансових явищ і процесів. Для вирішення поставлених завдань у роботівикористовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Придослідженні теоретичних основ функціонування податку на прибуток у системіоподаткування використано метод наукової абстракції; методи спостереження,групування, узагальнення в процесі визначення впливу податку на прибуток на фінансовіпоказники підприємства, економічного аналізу, синтезу, порівняння. Тендорнийаналіз надає змого порівняти основні економічні показники на макро тамікрорівнях. Дозволяє простежити залежність обсягів цих показників один відодного.
Інформаційною основою роботи стали наукові працівітчизняних і зарубіжних вчених – економістів, закони України, нормативно – правовіакти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітетустатистики, звітні дані (Баланс (форма №1); Звіт про фінансові результати(форма №2), Декларації про прибуток підприємства, тощо) підприємства ВАТ«Новокаховського заводу залізобетонних конструкцій».
Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретико – методологічних підходівщодо оподаткування прибутку підприємств, виявленні взаємозалежності міжпорядком справляння податку на прибуток та фінансово – економічними результатамидіяльності підприємств, дослідженні проблем податкового законодавства,Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо податку наприбуток в умовах наближення до прийняття Податкового кодексу.
Розділ 1. Нормативно – правоверегулювання податку на прибуток підприємств
1.1 Аналіз нормативно – правової бази з податку на прибутокпідприємств
Головним елементом у створенні сприятливого середовища длярозвитку бізнесу і процвітання економіки є податкова реформа. Діюча сьогодніподаткова система характеризується недосконалістю, а саме: неузгодженістю тасуперечливістю окремих податкових законів, нестабільністю законодавства,надмірним податковим навантаженням на платників податків, безсистемним,неконтрольованим і невиправданим наданням пільг, перекручуванням економічноїсутності окремих податків та непристосованістю її до переходу відадміністративно –командних методів управління господарством до демократичних,що призвело до утворення значного неофіційного сектору економіки, ухилень відоподаткування, затримки податкових надходжень. Крім цього, в Україні питанняоподаткування регулюють 2000 нормативно – правові акти, які постійно змінюютьсяза змістом і доповнюються новими положеннями, які дуже часто суперечать однеодному. Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи Українишляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону – Податкового кодексу.
Відповідно до статті 67 Конституції України коженгромадянин зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і в розмірахпередбачених законом.
Структура податкової системи законодавчо закріплена ЗакономУкраїни „Про систему оподаткування”. Згідно з чинним законом усі податки ізбори поділяються на загальнодержавні і місцеві.
Загально державні податки і збори встановлюються ВерховноюРадою України, стягуються на всій території України і зараховуються увідповідні бюджети та державні цільові фонди згідно з існуючим законодавством.
Порядок справляння податку на прибуток підприємстврегулюється Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Цейподаток є загальнодержавним, прямим і його сума залежить від кінцевогорезультату діяльності підприємства[2].
Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності,бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, щоздійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку як на територіїУкраїни, так і за її межами. Філії, відділення та інші відокремленні підрозділиплатника податку у тому числі і ті, що не мають статусу юридичної особи,розташовані на іншій території, чим такий платник податку, територіальної общини,а також не резиденти, що отримують прибутки за джерелом їх походження зУкраїни, повинні сплачувати податок на прибуток.
Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхомзменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валовихвитрат платника податків і суму амортизаційних відрахувань[2].
Валовий доход — це загальна сума доходу платника податкувід усіх видів діяльності отриманого протягом звітного періоду в грошовій,матеріальній або нематеріальній формах як на території України, їїконтинентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їїмежами[13].
Скоригований валовий дохід – це сукупний валовий дохід безурахування доходів, що за своїм змістом підлягають вилученню зі складу валовихдоходів при оподаткуванні[13].
Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-якихвитрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі,здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання увласній господарській діяльності[17].
Під терміном „ Амортизація” основних фондів інематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання,виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платникаподатку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Оподаткований прибуток розраховується за наступною схемоюРис. 1.1. />
Оподаткований прибуток
ОПП = СкД – ВВ – АВ; СкД=ВД –ДВ ,
де ОПП – оподатковуваний прибуток підприємства
СкД – скорегований дохід
ВД – валовий дохід
ДВ – доходи, що виключаються
ВВ – валові витрати
АВ – амортизаційні відрахування
Рис. 1.1 — Схема оподаткування прибутку [ 27]
Базова ставка податку на прибуток складає 25%. За окремимивидами прибутку встановлено льотні ставки оподаткування, а за деякими податоксплачується за підвищеними ставками[2].
Відповідно до закону „Про оподаткування прибуткупідприємств” платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягаютьсплаті до бюджету, і надають податковим органам декларацію по податку наприбуток підприємств.
Декларація надається платником податку незалежно відрезультатів його фінансово – господарської діяльності. Тобто незалежно від тогочи виникло в податковому періоді у платника податку податкове зобов'язання чині.
Декларація повинна подаватися не пізніше терміну,визначеного статтею 4 Закону України № 2181 – ІІІ від 21.12. 2000 р. „Пропорядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовимифондами”. Вона може бути квартальною і річною. Квартальна декларація подаєтьсяпротягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітногокварталу. Річна – протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітногороку[6].
В Україні нормативно – правова база оподатковування прибуткупідприємств характеризувалася частою зміною об'єкта оподатковування в 90 – хроках. Так, із 1991 р. податок стягався з прибутку, у 1992 р.- з доходу, у 1993р.- спочатку з прибутку, а потім (із другого кварталу даного року) — знову здоходу. У 1994 р. об'єктом оподатковування залишався доход, а з 1995 р. зновуздійснений перехід до оподатковування прибутку[13].
Головною перевагою прибуткового оподатковування є прямазалежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу). Ніякіінші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевихрезультатів діяльності суб'єктів, що господарюють, і громадян, як прибутковіподатки.
Це необхідно мати на увазі при визначенні ставокприбуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідновстановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподатковування незаподіювало б перешкод виробництву і не гальмувало його розвиток. У противномувипадку податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента.
З огляду на функції доходів підприємств і необхідністьвикористання прибуткового оподатковування як інструмента регулювання розвиткувиробництва, очевидно, що фіскальної функції податку на прибуток юридичних осібварто надавати другорядне значення. Цю функцію в більшій мірі повиннівиконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян.Такий же підхід повинний обумовлювати і відповідну структуру доходів бюджету,при котрої питома вага особистого прибуткового податку повинний бути більше,чим податку на прибуток. Саме така структура в доходах бюджету й утворилася вкраїнах із розвиненою ринковою економікою.
Використання податку на прибуток як регулятора економічнихпроцесів здійснюється шляхом дотримання або порушення критерію йогонейтральності щодо прийняття конкретних фінансово – господарських рішень як намікро-, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:
вибір тієї або іншої правової форми організації бізнесу ;
напрямки розподілу прибутку (накопичення або споживання);
вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування,залучені і позичкові засоби);
розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремимисферами господарської діяльності;
розподіл і перерозподіл ВВП;
темпи економічного зростання на макрорівні[17].
Значний інтерес викликає оцінка нейтральності податку наприбуток відносно використання прибутку підприємств, тобто впливу на прийняттярішень про напрямок розподіли прибутку на нагромадження або на виплатудивідендів. Так, якщо рівень оподатковування нерозподіленого прибутку є більшнизьким, ніж рівень оподатковування розподіленого прибутку і виплаченої увигляді дивідендів, то з погляду акціонерів підприємства доцільно спрямовувативелику частину прибутку на інвестиції, в активи та в резервні фонди, тобтопроводити політику капіталізації прибутку.
Різноманітні податкові ставки на нерозподілений прибуток,розподілений прибуток і прибуток у вигляді процентів можуть впливати наприйняття рішень про вибір джерела фінансування господарської діяльностіпідприємств і тим самим порушувати критерій нейтральності податку на прибутокпідприємств щодо визначення шляхів фінансування. Якщо політика держависпрямована на стимулювання самофінансування розвитку підприємства, то дієрівень оподатковування нерозподіленого прибутку нижче, чим розподіленого. Увипадку надання пріоритетів фінансування на основі пайової участі граничнийрівень оподатковування прибутку, що розподіляється, не повинний перевищуватиграничного рівня оподатковування нерозподіленого прибутку і прибутку у виглядіпозичкового процента.
Завдань, що вирішують прямі податки, із забезпеченнямфіскальних інтересів держави роль прямих податків постійно підвищується в більшостірозвинених країн.
Отже, законодавчо – нормативні акти в сфері оподаткуваннявстановлюють платників податків, об'єкти і базу оподаткування, податкові ставкиі пільги, механізм розрахунків і сплати тільки в узагальненому вигляді. Для їхуточнення ДПАУ розробляє і затверджує методично – інструктивний матеріал увигляді інструкцій, методичних вказівок і положень з метою деталізації нормзаконодавства.
Методично – інструкційний матеріал повинен відповідатипевним вимогам, зокрема: конкретність, однозначність трактування, доступністьдля сприйняття і розуміння, що на жаль відсутнє майже в усіх нормативноправових актах та методично – інструкційних матеріалах.
Розділ 2. Діюча методика аналізурозрахунків з бюджетом по податку на прибуток за даними ВАТ „Новокаховськийзавод залізобетонних конструкцій”
2.1 Загальна характеристика фінансово – господарськоїдіяльності підприємства
Вiдкрите акцiонерне товариство «Новокаховський заводзалiзобетоних конструкцiй» було створено наказом РВ ФДМУ по Херсонськiй областiвiд 24.07.1998р. №668 у процесi приватизацiї з державного пiдприємства«Новокаховський завод залiзобетоних виробiв», який був заснований04.05.1959р. Завод спецiалiзувався на виготовленнi збiрних залiзобетонних опорта бетону.
Середньорiчна потужнiсть виготовлення збiрних залiзобетонихопор — 9 тис. куб.м. при роботi в одну змiну — 3,8 тис. куб.м. середньорiчнапотужнiсть виготовлення бетону — 2,6 тис.куб.м, або 0,9 тис. куб. м у змiну.
ВАТ«Новокаховський завод ЗБК» має такi структурнiпiдроздiли: — розчинно-бетоний вузел — арматурний цех — виробничий майданчиквiдкритого типу для виготовлення залiзобетоних та бетоних конструкцiй, збiрнихзалiзобетоних опор, стiнових блокiв пiдвала, тротуарної плитки.
Бухгалтерський облiк товариства здiйснюэться з застосуваннямПлану рахункiв бухгалтерського облiку та Iнструкцiї, затвердженої наказом МФУвiд 30.11.1999 р. № 291. Облiкова полiтика ВАТ затверджена керiвництвом Наказомвiд 03.01.2004р. №1 згiдно вимогам законодавства по бухгалтерському облiку.Основнi засоби вiдображаються за фактичними витратами на їх придбання,встановлення, спорудження та виготовлення з урахуванням сум декiлькох обов'язковихдооцiнок, якi було проведено за рiшенням КМУ у зв'язку з iнфляцiєю починаючи з1992р. Нарахування амортизацiї основних засобiв проводиться вiдповiдно зукраїнським податковим законодавством методом зменшення залишкової вартостiосновних засобiв, шляхом використання встановлених норм до залишкової вартостiосновних засобiв на початок звiтного перiоду. Запаси облiковуються засобiвартiстю, яка включає витрати на придбання, доставку та переробку. Привiдпуску запасiв у виробництво, продаж та iншому вибуттi оцiнка їх здiйснюєтьсяза iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв. Готова продукцiявiдображається за виробничою собiвартiстю. Дебiторська заборгованiстьвизнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть отримання майбутнiх економiчнихвигод та може бути достовiрно визначена її сума. До пiдсумку балансу включенапоточна дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги запервiсною вартiстю. Резерв сумнiвних боргiв не визначався. Доход вiд реалiзацiїпродукцiї визнається у вiдповiдностi до методу нарахувань при її вiдвантаженнi.
Фiнансова звiтнiсть ВАТ «Новокаховський завод залiзобетонихконструкцiй» складена на основi дiйсних даних бухгалтерського облiку,достовiрно i неупереджено вiдображує всi значнi аспекти фактичного фiнансовогостану товариства.(Додатки А, Б, В, Г, Д, Ж)
До основних видів продукції та послуг, що їх виробляє чинадає підприємство належать: бетон; розчин цементний, вапняний; кришкиканалiзацiйних люків; блоки стiн пiдвала; кришки кілець; кiльця КС; тротуарнаплитка; оренда майна.
Виробництво продукцiї залежить вiд сезоних змiн. Головнийконкурент — ВАТ «Новокаховський КСК», м. Н.Каховка, Херсонської обл.
До істотних проблем, які впливають на діяльністьпідприємства можна віднести: вiдсутнiсть заказiв на вироблену продукцiю,вiдсутнiсть обiгових коштiв для розширення виробництва та інші.
Для поточних потреб конкретних джерел фiнансування немає,тому що немає планiв на виготовлення продукцiї на рiк, квартал, мiсяц, декаду узвязку з вiдсутнiстi замовникiв.
Підприємство здає основнi засоби, якi не використовуються увиробництвi в оренду.
Таблиця 1 — Показники фінансово-господарської діяльності ВАТ„Новокаховський завод залізобетонних конструкцій” за 2004 -2006 рр.Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення 2006 р. від: Темп росту 2006 року у % до : 2004 р. 2005 р. 2004 р. 2005 р. 1 2 3 4 5 6 7 8 Капітал (станом на кінець періоду) Капітал, тис. грн. Власний капітал: 273,5 577,9 273,5 -304,4 100 98,42 Статутний капітал 586,9 586,9 586,9 100 100 Нерозподілений прибуток або непокриті збитки, тис. грн. -317,6 -313,2 -317,6 4,4 100 101,4 Позиковий капітал, тис. грн. 40,1 5.3 9,7 -30,4 4,4 24 183 — у тому числі: поточні зобов’язання за розрахунками, тис. грн. 40,1 5.3 9,7 -30,4 4,4 24 183 Ресурси: Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. 1092,9 1092,9 1092,8 -0,1 -0,1 100 100 Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн. 25,7 17,7 38,1 12,4 20,4 148,3 215,3 — у тому числі: запасів 6,8 6,7 6,4 -0,4 -0,3 94,1 95,5 Середньооблікова чисельність працівників, чол.. 25 25 25 100 100 Фонд оплати праці, тис. грн. 90,0 98,0 120,0 30 22 133,3 122,45 Економічні показники Виручка від реалізації продукції, тис.грн. 0,6 84,8 84,3 83,7 -0,5 14050 99,4 Операційні витрати: 101,5 113,5 125,6 24,1 12,1 123,7 110,7 — витрати на 1 грн. виручки від реалізації 0,01 0,75 0,67 0,66 -0,08 6700 89,3 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 0,5 20,8 16,1 15,6 -4,7 3220 78,5 Чистий прибуток (збиток), тис. грн. -3,7 3,5 -2,3 -1,4 1,2 62,16 -65,71
Прибуток (збиток), тис. грн.
— від операційної діяльності -3,7 5,4 0,4 -3,3 -5 -10,81 7,41 — від звичайної діяльності до оподаткування -3,7 4,8 -1,3 -2,4 3,5 35,14 28,90 Середньомісячна заробітна плата, грн. 300 326 400 100 74 133,3 122,7 Фондовіддача, грн. 0,001 0,1 0,1 0,099 10000 100 Валові доходи 82,8 94,2 123,3 40,5 29,1 148,9 130,89 Валові витрати 57,2 77,3 103,7 46,5 26,4 181,3 134,2 Амортизація 23,3 20,6 18,4 -4,9 -2,2 78,97 89,32 Прибуток що підлягає оподаткуванню — 34,7 0,4 3,9 -30,7 3,5 -11,24 975 Податок на прибуток - 0,1 1,0 1,0 0,9 - 100 Фінансові показники Коефіцієнти: Автономності 0,8 0,9 0,9 0,1 112,5 100 Маневреності 0.1 0.03 0,1 0,07 100 333,3 Фінансової залежності 0,2 0,1 0,1 -0,1 50 100 Абсолютної ліквідності 0,01 0,1 -0,01 -0,1 Термінової ліквідності 0,33 0,6 1,4 1,07 0,8 424,2 233,3 Загальної ліквідності 0.51 1,04 1,8 1,29 0,76 352,9 173,1 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Як видно з таблички 2 фінансовий стан підприємства скрутнийособливо в 2004 році підприємство працювало зі значними збитками, щопідтверджуються, як фінансовою так і податковою звітністю, виручка відреалізації в цей період знаходилася майже на нулі. І лише в 2005 та в 2006підприємство поступово підіймається і починає отримувати хоч і незначні алеприбутки. В табличці 2 крім наведених показників діяльності розрахованіфінансові показники такі, як: автономності, маневреності, фінансовоїзалежності, абсолютної ліквідності, термінової ліквідності та загальноїліквідності. Аналіз цих розрахунків показує, що коефіцієнт автономності, що характеризуєчастку власного капіталу у загальній вартості майна за всі аналізовані періодиперебуває у нормі в 2004 році він дорівнював 0,8, 2005 р. – 0,9, 2006 р. – 0,9.Коефіцієнт маневреності показує, яка частка власного капіталу вкладена унайбільш мобільні активи, цей показник на підприємстві нижче норми, при цьомуякщо в 2004 р. він становив 0,1, то в 2005 він дорівнював 0,03, але в 2006 р.даний показник піднявся на рівень 2004 року. Фінансова залежність характеризуєступінь участі позикового капіталу у формуванні активів, на даному підприємствіза всі аналізовані роки даний показник у нормі він коливається від 0,1 до 0,2.Але, що стосується даного показника враховуючи стан підприємства даний показникможна булоб дещо збільшити, а саме за рахунок довгострокових кредитів длярозширення номенклатури або переорієнтації виробництва. Абсолютна ліквідністьпоказує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашенанегайно на дату складання звітності і цей показник на підприємстві низький в2006 році він взагалі дорівнює 0. Термінова ліквідність тобто, яка частинапоточної заборгованості підприємства може бути погашена за рахунок готівки таочікуваних надходжень від дебіторів. На підприємстві в 2005 році і в 2006 данийпоказник можна вважати таким, що знаходиться в нормі, а в 2004 р. – 0,33 вполовину нижчий від норми за якої його можна вважати оптимальним. Коефіцієнтзагальної ліквідності дозволяє виявити, в якій мірі поточні активи покриваютьпоточні зобов’язання підприємства лише в 2006 році цей показник майже в притулнаблизився до норми він дорівнював 1,8. Але слід зазначити, що з 2004 р. по2006 р. він значно зростає. По даних таблиці 2 та додатків підтверджуєтьсярозбіжність між податковим і бухгалтерським обліком. Так за податковоюзвітністю підприємство збитковим було лише в 2004 році збитки становили 34,7тис. грн.(Додаток З ) За даними фінансової звітності підприємство збитковимбуло крім 2004 р. ще й 2006р., і лише в 2005 р. підприємство отримало прибуток3,5 тис. грн..( Додаток Г)
Даний аналіз показників показує, на підприємстві фінансовийстан почав покращуватись, але все ж таки керівництву слід розглянути питанняпов'язані з можливим розширенням виробництва, оновлення номенклатуривиробництва за допомогою інвестиційних та інноваційних ресурсів.
2.2 Аналіз формування бази оподаткування
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхомзменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду валових витратплатника податку і суму амортизаційних відрахувань [26].
Валовий доход – це загальна сума доходу платника податкувід усіх видів діяльності отриманого протягом звітного періоду в грошовій,матеріальній або нематеріальній формах як на території України, їїконтинентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їїмежами [2].
Валовий доход включає:
Загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), втому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусуюридичної особи, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операції їхпервинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення(ліквідації)).
Доходи від здійснення банківських – страхових та іншихоперацій з надання фінансових послуг; торгівлі валютними цінностями. ціннимипаперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
Прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження)основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Доходи від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій.
Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів,отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговимизобов’язаннями, а також доходи від здійснення операцій лізингу.
Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів,що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, утому числі у вигляді:
1) сум безповоротної фінансової допомоги, отриманоїплатником податку у звітному періоді вартості товарів (робіт, послуг),безоплатно наданих платникам у звітному періоді за винятком випадків, коли такабезповоротна фінансова допомога та безоплатні товари отримуються неприбутковимиорганізаціями у певному порядку або такі операції здійснюються між платникомподатку та його підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.
2) суми невикористаної частини коштів, що повертаються ізстрахових резервів.
3) сум заборгованості, що підлягає включенню до валовихдоходів.
4) сум коштів страхового резерву, що використані не запризначенням.
5) вартості матеріальних цінностей, переданих платникуподатку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чигосподарському обороті.
6) суми штрафів (неустойки, пені), одержаних за рішеннямсторін договору або за рішенням відповідних державних органів.
7) суми державного мита, попередньо сплаченого позивачам щоповертається на його користь за рішенням суду.
В результаті зменьшення валового доходу на статті, що невключаються до валового доходу отримаємо скоригований валовий доход.
Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь –якихвитрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі,здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання увласній господарській діяльності [2].
До складу валових витрат включаються:
Суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періодуу зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацієюпродукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованихдо Державного бюджету України, бюджетів територіальних громад, неприбутковихорганізацій, але не більше ніж 4% оподатковуваного прибутку звітного періоду.
Суми коштів перерахованих підприємствами всеукраїнськихоб'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. на якихпрацює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цимоб'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10відсотків оподатковуваного прибутку.
Суми коштів, внесених до страхових резервів.
Суми внесених податків, зборів і платежів, за виняткомсплати податку на нерухомість, сплату торгівельних патентів, штрафів, пені,неустойок за рішенням суду або за рішенням сторін договору.
Суми виплат, не внесених до складу валових витрат минулихзвітних податкових періодів у зв'язку з втратою, зменшенням або зіпсуваннямдокументів, установлених правилами податкового обліку та підтвердження такимидокументами у звітньому податковому періоді.
Суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах узв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітньому податковому періоді урозрахунку податкового зобов'язання .
Суми безнадійної заборгованості у випадку, коли закінчивсястрок позовної давності або, коли заходи щодо стягнення не призвели допозитивного результату.
Суми виплат пов'язаних з поліпшенням основних фондів, тасуми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активівнад вартістю їх реалізації.
Окремо виділяються особливості ведення витрат подвійногопризначення до складу валових витрат платника податку.
До валових витрат включаються [2]:
Витрати платника податку на забезпечення найманихпрацівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням що необхідні длявиконання професійних обов'язків.
Витрати, що пов'язані з науково-технічним забезпеченнямгосподарської діяльності.
Будь – які витрати на гарантійний ремонт або гарантійнізаміни товарів, реалізовані платникам податку; вартість яких не компенсуєтьсяза рахунок покупців таких товарів але не вище 10% від сукупної вартості такихтоварів, що були реалізовані, та по яких не закінчився строк гарантійногообслуговування.
Витрати на проведення передплатних та рекламних заходівстосовно товарів, що передаються платниками податків.
Будь-які витрати платника податку; пов'язані з утриманнямта експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
Будь-які витрати зі страхування ризиків, за виняткомстрахування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичнихосіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку обов'язковістьякого на передбачена. Якщо умови страхування передбачають виплату страховоговідшкодування на користь платника податку — страхувальника, застрахованізбитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат уподатковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитківвключаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їхотримання.
Витрати на придбання ліцензій і дозволів.
Витрати на відрядження фізичних осіб.
До валових витрат відносяться витрати платника податку наутримання та експлуатацію таких об'єктів соціальної інфраструктури, щоперебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку намомент набрання чинності Закону України «Про оподаткування прибуткупідприємства.
Витрати пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів заборговими зобов'язаннями, та інші.
До складу валових витрат включаються будь-які витрати,пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів по боргових зобов'язаннях (утому числі по будь-яких кредитах, депозитам або у вигляді орендної плати)протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються взв'язку з веденням господарської діяльності платника податків.
До складу валових витрат платника податків включаютьсявитрати на оплату праці фізичних осіб, що складаються в трудових відносинах ізтаким платником податків, що включають витрати на виплату основної і додатковоїзаробітної плати й інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок,у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг),витрати на виплату авторських винагород і виплати за виконання робіт (послуг),відповідно до договорів цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати вгрошовій або натуральній формі, установлені за домовленістю сторін.
До складу валових витрат платника податків включаються сумизборів на обов'язкове державне пенсійне страхування й інші видизагальнообов'язкового (у тому числі державного) соціального страхуванняфізичних осіб, що складаються в трудових відносинах із платником податків.
До складу валових витрат платника податків включаються сумивалових внесків працівника по додаткових пенсійних планах, що вносяться відйого імені таким платником податків, але не більш 15% сукупного прибутку,отриманого таким працівником від такого платника податків протягом податковогоперіоду, коли був здійснений такий внесок. Добровільні внески на пенсійнийрахунок працівника, що відкритий у межах пенсійних планів, відчисляютьсяплатником податку-наймачем за рахунок сум виплат прибутку такого працівника й уповному обсязі не включаються до складу валових витрат такого платникаподатку-наймача.
Платник податку веде облік приросту (убутку) балансовоївартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів танапівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишок готовоїпродукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітногокварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу,різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітномукварталі.
У разі коли вартість таких запасів на початок звітногокварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу; різницядодається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Якщо платник податку з числа резидентів протягом звітногоперіоду має від'ємне значення об'єкта оподаткування дозволяється віднесеннятаких балансових збитків на майбутні податкові періоди протягом п'ятиподаткових років, що наступають за роком виникнення такого збитку, тавідповідне зменшення об'єкта оподаткування майбутніх податкових періодівпротягом цих п'яти років. Зменшення об'єкта оподаткування має здійснюватись зарезультатами податкового періоду; що настає за звітним, а у разі недостатностівалового доходу періоду; що настає за звітним, має відноситись на результатичергового наступного періоду. Якщо ж за результатами наступного звітногокварталу балансові збитки попереднього кварталу не відшкодовані валовимидоходами. різниця підлягає індексації.
Амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це віднесеннявитрат на їх придбання, встановлення або поліпшення, на зменшенняскоригованного прибутку платника податку у межах норм амортизаційнихвідрахувань[2].
Суми амортизаційних відрахувань звітного періодувизначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості групосновних фондів на початок звітного періоду.
Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету непідлягають.
Балансова вартість групи основних фондів на початок звітногоперіоду розраховується за формулою:
Б(а) — Б(а — 1) + П(а — 3) — В(а — 1) — А(а — 1) [2],
де
Б( а) — балансова вартість групи на початок звітногоперіоду;
Б(а — 1) — балансова вартість групи на початок періоду; щопередував звітному;
П(а — 1) — сума витрат, понесених на придбання основнихфондів, ремонт, реконструкцію, поліпшення основних фондів протягом періоду; щопередував звітному;
В(а — 1) — сума виведених з експлуатації основних фондівпротягом періоду, що передував звітному;
А(а — І) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих уперіоді, що передував звітному.
Платники податків усіх форм власності мають правозастосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів танематеріальних активів на коефіцієнт індексації, що визначається за формулою:
Кі = ( І ( а — 1 ) – 10 ) / 100 [13],
де
І (а — 1) — індекс інфляції року, за результатами якогопроводиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує 1, індексація не проводиться.
У разі коли платник податку застосував коефіцієнт індексації,такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, щодорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів(нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуваннямкоефіцієнта індексації, і балансовою вартістю такої групи основних фондів(нематеріальних активів) до такої індексації.
Зазначений капітальний доход належить до складу валовихдоходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року в сумі, якадорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групиосновних фондів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такоїгрупи (нематеріального активу).
При застосуванні прискореного методу амортизації коефіцієнтіндексації не застосовується.
Для цілей стягування податку з прибутку використовуютьсятакі податкові періоди:
звітний (податковий) період-період, що починається 1 січняпоточного року і закінчується 31 грудня поточного року;
звітний (податковий) квартал[27].
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу)вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбуваєтьсябудь-яка з подій, що сталося раніше: або дата списання коштів з банківськихрахунків платника податку на оплату товарів, а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платникомподатку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платникомподатків результів робіт (послуг). У випадку, якщо платник податків набуваєтоварів (роботи, послуги) із використанням кредитних, дебетових карток абокомерційних чеків, датою збільшення валових витрат вважається дата оформленнявідповідного рахунку (товарного чеку).
Для товарообмінних (бартерних) операцій – дата здійсненнязаключної (балансуючої) операції, що здійснюється після першої операціїатівробіт (послуг).
Датою збільшення валового доходу вважається дата, щоприпадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій. щосталася раніше — або дата зарахування коштів від покупця (замовника) набанківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), щопідлягають реалізації, у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку; а за відсутності такої — датаінкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; абодата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного наданнярезультатів робіт (послуг) платником податку.
У випадку, якщо торгівля продукцією (роботами, послугами)здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх,комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення валового доходувважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чеку).
Прибуток платників податку, включаючи підприємства,засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 25%до об'єкта оподаткування [2].
На базовому підприємстві за період 2004 -2006 роки валовідоходи в 2004 р. – 82,8 тис. грн., у 2005 р. – 94,2 тис. грн., в 2006 – 123,3тис. грн..(Додатки З, К, Л ). Валові витрати за 2004 р. — 57,2, за 2005 р. — 77,3, за 2006 р. — 103,7 тис.грн. Амортизаційні відрахування в 2004 р. – 23,3,в 2005 р. – 20,6, 2006 р. — 18,4 тис. грн..
/>
Рис.2.1 — Показники формування бази оподаткування
Як показує діаграма, на підприємстві валові доходи, а розоміз ними і валові витрати зростали, а амортизаційні відрахування зроку – врікскорочуються, що пов'язано з обліковою політикою та не оновленням основнихфондів.
2.3 Аналіз розрахунків з бюджетом по податку на прибуток
Сума податку визначається платниками самостійно виходячи із величини оподатковуваного прибутку, наданих пільг і ставок податку. />
Податок, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі, яка зменшена на вартість торгових патентів, придбаних платником податку згідно з Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
При цьому є окремі платники податків, які подають податкову декларацію не щоквартально, а виключно за звітний рік. До категорії таких платників податків відносять підприємства діяльність. Яких пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, а також тимчасові підприємства з виробництва автомобілів, запасних частин та суб'єкти космічної діяльності [6].
Відповідно до закону „Про оподаткування прибуткупідприємств” платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягаютьсплаті до бюджету, і надають податковим органам декларацію по податку наприбуток підприємств (Додатки З, К, Л ).
Декларація надається платником податку незалежно відрезультатів його фінансово – господарської діяльності. Тобто незалежно від тогочи виникло в податковому періоді у платника податку податкове зобов'язання чині.
Декларація повинна подаватися не пізніше терміну,визначеного статтею 4 Закону України № 2181 – ІІІ від 21.12. 2000 р. „Пропорядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державнимицільовими фондами”. Вона може бути квартальною і річною. Квартальна деклараціяподається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днемзвітного кварталу. Річна – протягом 60 календарних днів за останнім календарнимднем звітного року [13].
Якщо платник податку вважає за доцільно роз'яснити окремі результати власної фінансово – господарської діяльності, зазначені у податковій декларації по податку на прибуток підприємства, такий платник може за власним бажанням надіслати на адресу податкового органу надіслати таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм податкової звітності, які прямо не передбачені законодавством України, зокрема бухгалтерських балансів, звітів про фінансові результати та інших неподаткових звітів. Статистична звітність, запроваджена відповідно до Закону України „Про державну статистику”, надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органів статистики [27].
Розрахунки авансових внесків здійснюються самостійно платником податків, без подання декларації по податку на прибуток. Повідомлення про результати таких зарахувань розрахунків надсилається податковому органу в терміни передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не зараховуються.
Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отриманий від господарської діяльності, щоквартально, за наростаючим підсумком з початку звітного податкового року.
Неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.
Платник податку, який має філії. Може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку і сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філії, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшуючи його на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.
Динаміка й обсяги мобілізації доходів бюджету України на душу населення свідчать про те, що їхній рівень менший ніж у Республіці Білорусь майже у двічі і в Російській Федерації – відповідно у тричі. Порівняно з країнами Європейського Союзу доходи бюджету України на душу населення такі: на рівні 16% порівняно з Польщею, 14% — із Чехією, 3% — з Німеччиною і Францією. За результатами дослідження, проведеного Світовим банком серед 155 країн світу, із сплати податків Україна посідає одне з останніх місьць [33].
Якщо проаналізувати доходи бюджету від податку на прибуток, то можна зробити висновок, що вони складають значну частину, причому доходи від цього податку постійно зростають. Рис. 2. 2
/>
Рис. 2.2 — Доходи Державного бюджету за рахунок податку на прибуток підприємств.
По базовому підприємству в 2004 році податок на прибуток небув сплачений – підприємство отримало збитки згідно податкового обліку урозмірі 34,7 тис. грн., в 2005 році об'єкт оподаткування становив 0,4 тис. грн.податок на прибуток за повною ставкою сплачено у сумі 0,1 тис. грн., в 2006році об'єкт оподаткування склав 3,9 тис. грн., нарахована сума податку за данийперіод 1,0 тис. грн.(Додатки З, К, Л) Якщо брати до уваги фінансові результатизгідно даних фінансового обліку то згідно фінансової звітності підприємствоотримало прибуток лише в 2005 році – 3,5 тис. грн… В 2004 та 2006 рокахпідприємство працювало збитково і прибутку не мало (Додатки Б, Г, Ж).
Якщо провести тендровий аналіз валових доходів валовихвитрат (Рис. 2.2) та обсягами сплаченого податку на прибуток то можна зробитинаступний висновок. Що прямі на графіку мали б бути більш паралельними ніж вониє, адже зв'язок між даними показниками прямопропорційний це насампередстосується прямої по податку на прибуток, але все ж таки, як показує аналіз зв'язокміж показниками існує, адже незначно але все ж таки податок з 0 збільшився 1,0тис. грн. за аналізований період, для підприємства, яке працювало збитковоотримати хоч незначні прибутки то це вже є позитивний результат.
/>
Рис. 2.3 — Тендровий аналіз валових доходів, валових витрат таподатку на прибуток
Отже, податкова система, що діє в Україні непрозора,громіздка, вона не сприяє ефективному розвиткові українського суспільства.Податковий кодекс не відомо коли буде прийнятий його прийняття постійновідтягується. Податкова реформа зволікається, низка болючих проблем набулагостроти і потребує негайного розв'язання. Саме ці фактори, а також постійназміна законодавства по 15 – 20 разів на рік, аж ніяк, не сприяють збільшеннюдоходів бюджету та досягнення міжнародного рівня.
Нажаль, не всі підприємства прагнуть сплачувати податок наприбуток до бюджету, більшість прагне отримати пільги або взагалі звільненнявід сплати даного податку, адже процес надання пільг в нашій країні єбезконтрольний, безстроковий. Пільгами користується більшість підприємств, якінасправді не потребують їх і можуть сплачувати податок у повному обсязі.Найпоширенішими схемами ухилення від оподаткування є:
перенесення моменту сплати податку на максимально можливийтермін;
мінімізація податку при бартерних операціях;
використання агентських договорів для відстрочки податку наприбуток;
заміна всіх податків податком на прибуток з одночасною відстрочкоюйого сплати;
гранти й інші цільові надходження, як засіб длябезподаткового одержання майна і коштів;
засоби заміни спірних витрат явними – витратами на оплатупослуг підприємців;
можливість створення „ноу – хау” та інших нематеріальнихактивів і їхня наступна амортизація;
обхід нормування витрат на заміну бракованих, тих, щовтратили товарний вигляд у процесі перевезення та реалізації, і відсутніхпримірників періодичних друкованих видань в упаковці, продукції засобів масовоїінформації і книжкової продукції;
зменшення податкової бази на суму витрат по оплаті проїздупрацівників до місця роботи і у зворотному напрямку;
використання не комерційних організацій при податковомуплануванні;
укладання витратних договорів;
зменшення податкової бази шляхом підписання актів проприйняття отриманих, але не оплачених послуг;
зняття обмежень щодо віднесень ряду витрат до валових;
визнання боргів нереальними до стягнення.
І це лише мінімальна кількість схем мінімізації податку наприбуток. Вони є наслідками недосконалості законодавства, його складності,заплутаності і надмірного тиску на платників. Необхідно усунути прогалиниподаткового законодавства і врегулювати розбіжності з іншими галузяминормативно правового регулювання і таким чином зменшити податковий тиск напідприємства, і унеможливити використання тіньових схем ухилення відоподаткування [7;33;34].
ВИСНОВКИ
Податок на прибуток підприємств, поряд з іншими податками,є елементом податкової системи України й інструментом перерозподілунаціонального доходу. Даний податок – є прямим, і тому його кінцева сумаповністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємстві організацій.
В Україні система оподаткування прибутку підприємств напочатку 90 – х характеризувалася частою зміною об'єкта оподаткування [27].
У структурі бюджету України податок на прибуток підприємствстановить вагому частину за 2007 рік дохідна частина бюджету за рахунок даногоподатку отримала 24811 млн. грн…
Основні моменти прибуткового оподаткування підприємств містятьсяв Законі України від 22 травня 1997 року №283/97 – ВР „Про оподаткуванняприбутку підприємств” ( зі змінами та доповненнями ) [2].
Аналіз діючої нормативно – правової бази України, а такожекономічної ситуації України дозволяє зробить висновок про необхідністьздійснення реформи в сфері оподаткування.
Діюча система оподаткуванняприбутку підприємств потребує кардинальної реформації.
Така реформація повинна здійснюватися ціленаправленою,системною, відкрито, врівноважено, системно, та базуючись на наступнихпринципах:
Досягнення стабільності норм, ставки та об'єктаоподаткування ( які повинні залишатися незмінними, як мінімум на протязі 3 – хроків).
Поступове зниження податкового тиску;
Встановлення рівноправних відносин між податковими органамиі платниками податку;
За часів незалежності оподаткування прибутку підприємствзмінилося, але всеж таки воно носить фіскальний характер.
Саме тому, що даний податок є таким важливим для наповненнябюджету потрібно більше приділяти уваги його адмініструванню, а саме контролюза ним. даний податок повинен виконувати не тільки фіскальну, але і регулюючута стимулюючу функції. А це можливо досягти лише за допомогою законодавства,яке нажаль не визначає багатьох важливих нюансів.
Так, наприклад, ні в одному законодавчому акті і навіть умайбутньому Податковому кодексі не зазначається ні однієї умови за якоїсуб'єкта, який користується пільгою можна було б позбавити права користуваннянею за нецільове і неефективне її використання. Аце дуже важливо адже більшістьпідприємств, які добилися права на використання пільги використовують її не запризначенням і більшість з яких навіть не потрибують її реально. Поряд з цимсумлінні платники податку, як наприклад базове підприємство, яким дійснопотрібні такі пільги для розширення виробництва, закріплення на ринку,розширення номенклатури, залучення інвестиційно – інноваційних ресурсів, неможуть її отримати і змушені гнутися під значним податковим тиском [36].
Основними завданнями податкової реформи в Україні є:удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого дляреалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідальногоставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань. Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов’язаньдержави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням. Забезпеченняпроведення легалізації доходів та майна, отриманих з порушенням податковогозаконодавства (з яких не були сплачені податки). Суттєве спрощення принципів іпроцедури нарахування і сплати податків, суттєве скорочення різноманітноїзвітності за для скорочення трудовитрат. Забезпечення рівномірного розподілуподаткового навантаження на субєктів господарювання, за вийнятком лише окремихвидів діяльності на кшталт грального бізнесу [41].
Реформування оподаткування податком на прибуток підприємствповинно відбуватися шляхом:
усунення економічно необґрунтованих розбіжностей міжнормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» іположеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходівта витрат з метою створення умов для складення декларації про прибуток заданими бухгалтерського обліку;
реформування системи оподаткування прибутку підприємствфінансового сектору економіки;
поширення дії загальної системи оподаткування прибутку навсіх суб'єктів господарювання;
звільнення емісійного доходу від оподаткування приздійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;
поетапного зниження ставки податку до 20 відсотків;
забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації воновленні основних фондів шляхом застосування принципу «прискоренаамортизація» до пріоритетних інноваційних технологій;
стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадженняінвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибутокпідприємств для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють кваліфікованеінвестування інноваційного спрямування (зменшення податкових зобов'язань зподатку на прибуток в обсязі, еквівалентному частці витрат поточногоподаткового періоду, що були спрямовані на фінансування інноваційних таінвестиційних проектів.
Тільки дієві заходи держави, щодо вдосконаленнязаконодавства з податку на прибуток підприємств дозволить скоротити втратибюджету від недоотримання цього податку. Зманшити податковий тиск на сумліннихплатників податку, які при діючих умовах змушені ледве втримуватися на плаву.
Що стосується базового підприємства, то проведений аналізпоказав, що керівництву даного підприємства пора приймати кардинальні рішення. Податковареформа для даного підприємства буде мати дуже важливе значення аджепідприємство буде мати змогу залучити інветиційно – інноваційні ресурси, які єпросто необхідні для розширення виробництва та можливої переорієнтації надодаткову номенклатуру. Значне скорочення ставки дасть змогу залишити урозпорядженні підприємства більшу частину прибутку таким чином збільшити власніобігові кошти.
Податок на прибуток – це регулюючий інструмент економічногорозвитку держави. Тільки за допомогою цього податку можна регулюватиінвестиційний та інноваційний процеси, пожвавлення яких є вкрай необхідними дляекономічного розвитку нашої держави. Саме тому реформування законодавства на,якісному рівні є важливим не тільки для підприємств, галузей народногогосподарства, але і для всієї країни вцілому. Україні потрібно такезаконодавство, щодо оподаткування прибутку підприємств, яке б не гальмувало брозвитку виробництва.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність: Закон України № 996-XIV від 16.07.99 (із змінамиі доповненнями) // Комп’ютерна правова система «Ліга-закон».
2. Про оподаткуванняприбутку підприємств: Закон України №334/94-ВР. від 28.12.94. (із змінами ідоповненнями) // Комп’ютерна правова система «Ліга-закон».
3. Господарський кодексУкраїни. – К.: Велес, 2003. – 166с.
4. Про системуоподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1251 ХІІ, ст. 2 // ГолосУкраїни. — 1997.- 11 травня. — с. 2.
5. Проект Податковогокодексу України // http//www. nalog. od. ua/.
6. Азаров М.Я.,В.Д.Кольга, В.А. Онищенко. – К. Експерт — Про, 2000 Все про податки: Довідник
7. Антипов В.І. Тіньоваекономіка та економічна злочинність: світові тенденції, українські реалії таправові засоби контролю ( теоретико – методологічне узагальнення та правовізасоби контролю ( теоретико – методологічне узагальнення) – Вінниця: ДП МКФ,2006. – 1040 с.
8. Базидевич В., Мазур І. Методичні аспекти оцінки масштабів тіньовоїекономіки // Економіка України. – 2004. – №8. – С. 36–44.
9. Ващенко Р. Налоги вмеханизме государственного регулирование предпренимательства. Фінансове право №12 грудень 2006. С. 39- 42.
10. Воронкова О.М. Процес справляння податкових платежів вУкраїні та його забезпечення. Науковий вісник Національної академії ДПСУкраїни, 3(34) – 2006. С. 68 – 73.
11. Веретко В. „Втілення мрій: податківці ініціюють черговуподаткову реформу” // Галицькі контракти. – 2005, №7
12. Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін. „Стратегіяекономічного і соціального розпитку України (2004 — 2015 роки) «Шляхомєвропейської інтеграції» // Ант. кол.: Най. ін-т стратег. досліджень,економ., прогнозування НАН України, Міністерство економіки та з питань європ.інтегр. України. — К.: IBU Дсржкомстату України. — 2004
13. Данілов О.Д., Жереб них А.М. Оподаткування прибутку та відрахуваннядо цільових фондів: Навальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. –459 с.
14. Каленський М.М. Доходи Державного бюджету як дзеркалоекономіки держави. Фінанси України №9 – 2006. С. 10 – 17.
15. Захарін А.В. „Удосконалення механізму податковогорегулювання сталого економічного розвитку” // Фінанси України. – 2005, №2
16. Іголкін І.В. „Податкова реформа як – зміцнення бюджету” //Фінанси України. – 2005, №3
17. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навч.посіб. – Тернопіль: Карт – бланк, 2004. – 331 с.
18. Квасниця О.В. Податкове стимулювання розвитку малогобізнесу // Фінанси України, — 2003 — №2
19. Кірєєв С. Глобальні загрозинаціональним інтересам України // Вісник Київського національноготорговельно–економічного університету. – 2004. – №1. – С. 55–64.
20. Кулі ніч О.М. Сутністьмеханізмів економічного правопорядку відкритого суспільства: рівні та напрямиформування // Актуальні проблеми економіки: теорія і практика. Вип. 1. – Київ: Європ. ун-т, 2005.– С. 40–51.
21. Кулі ніч О.М. Сутністьмеханізмів економічного правопорядку // Україна в системі міжнародних відносинв умовах глобалізації / Матеріали наук. конф., Київ, 9 лютого 2005 р. – К.:Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 186–189.
22. Кулі ніч О. Протидіянезаконним операціям з грошовими потоками з урахуванням досвіду деяких країнАТР // Міжнародна наукова конференція «Україна–В'єтнам: проблеми і перспективиспівробітництва», Київ, 8 листопада 2005 року. – Ч.2. – К.: НАУ, 2006. – С.18–21.
23. Ларін М. „Реформування податкової системи” // ЮридичнийВісник України, 2005. — №41
24. Лисенков Ю.М., Синянський С.О.Оцінка рівня національної системи протидії відмиванню грошей в Україні вимогамміжнародних організацій // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2005. – №1.– К.: УАЗТ. – С. 73–77.
25. Шевченко О.М. Економіка знань:управління розвитком людських ресурсів Великобританії. – К.: Видавничий дім„Корпорація”, 2005. – 292 с.
26. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехіднийпохідній економіці. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України,2001. – 362 с.
27. В.А. Онищенко, А.О. Чугаєв. Податковий аудит: навчальнийпосібник – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 2003. – 398с.
28. Оторошко О.В. „Фіскальна політика як засіб стабілізаціїекономіки” // Фінанси України. – 2005, №6
29. Осауленка. О. / Статистичний щорічник України за 2003 рік – К.: Техніка. –2004 р.
30. Панченко В.І. Податкова політика як засіб впливу нафінансово економічні процеси в Україні. Актуальні проблеми економіки № 9(63),2006. С. 94 – 99 .
31. Паєнтко Т.В. підвищення ефективності адмініструванняподатку на прибуток. Науковий вісник Національної академії ДПС України, 4(31) –2005. С 80 – 89.
32. Поливанов М. Переглядрезультатів приватизації буде / Виступи учасників фахової дискусії проблемиперерозподілу власності та легалізації тіньових капіталів в Україні // Дзеркалотижня. – №18 (493). – Субота, 15–21 травня 2004 р. –http://www.zn.kiev.ua/ie/archiv/493/.
33. Перехрест Л. Податок на прибуток підприємств та методи йогомінімізації в зарубіжних країнах // Вісник Податкової служби України – 2000. –№44
34. Ревун В. „Чорні дири” українського оподаткування” //Азбука тижня. – 2005, №31
35. Синянський С. Оцінканаціональної системи протидії відмиванню грошей в Україні відповідно до вимогміжнародних організацій // Міжнародна торгівля у контексті європейськоїінтеграції: проблеми теорії і практики. Збірник матеріалів VIII міжнародноїнауково–практичної конференції 27 травня 2005 року. – К.: УАЗТ, 2005. –С. 237–238.
36. Соколовська А. Податкові пільги в Україні: міфи тареальність // Вісник НБУ. – 2005р — №9. – ст. 7-11.
37. Соколовська А. Визначення категорії „податкова пільга” тайого практичне значення // Економіка України. – 2005р. — №9. – ст. 21-31.
38. Сухоруков А. Методологія оцінки рівняекономічної безпеки // Вісник Київського національного торговельно–економічногоуніверситету. – 2004. – №1. – С. 49–55.
39. Чернова І „Зміни до податкового законодавства: укотре?” //Дт – Кт. – 2005, №32
40. Шатковская А. Влияние уровня коррупции ибюрократии на развитие стран с переходной экономикой // Теория и практикауправления. – 2004. – № 3. – С. 28–33.
41. Швабій К.І. Методологічні підходи до розробки Податковогокодексу України. Актуальні проблеми економіки №1(55) – 2006. С. 54 – 64.