Зміст
Вступ
Розділ 1. Економічна сутність державного зовнішньогоборгу
1.1 Зовнішній державний борг як економічна категорія
1.2 Управліннязовнішнім державним боргом та його обслуговування
1.3 Впливзовнішнього державного боргу на фінансове становище держави
Розділ 2. Соціально – економічний аналіз зовнішньогодержавного боргу України
2.1 Динаміка зміни рівня державного зовнішнього боргуУкраїни до 2008 року
2.2 Динаміка зміни рівня державного зовнішнього боргуУкраїни з 2008 року
Розділ3. Рекомендації по управлінню зовнішнім державним боргомУкраїни та його фінансуванню
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
В умовахфінансової глобалізації розвиток міжнародної фінансової системихарактеризується значним зростання обсягів зовнішньої державної заборгованостікраїн світу. На сьогодні необхідно констатувати, що державнийборг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості країн світу,дієвим інститутом у механізмі макроекономічного регулювання та інструментомреалізації економічної стратегії держави. В Україні за роки її незалежностіформування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативногофінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги.До основних причин швидкого зростання державного боргу України за роки їїнезалежності можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів длязабезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетнідефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєннябільшості галузей національної економіки.
Актуальність обраної теми для Україниобумовлена як глобальними тенденціями розвитку боргових відносин, так іпідсилена дією взаємопов’язаних між собою внутрішніхфакторів. По-перше, перехід до ринкової економіки та подолання трансформаційноїкризи (у першій половині 90-х рр.), в умовах дефіцитності фінансових ресурсів,зумовили необхідність залучення і використання зовнішніх запозичень. По-друге,неефективний механізм залучення позик та їх непродуктивне використання зумовилидосить стрімке накопичення боргу та концентрацію платежів щодо його обслуговування увузькому часовому інтервалі. Як наслідок –загострення боргової кризи ліквідності й загрозидефолту у кінці 90-х рр., що зумовили трансформацію зовнішньої заборгованостідержави із потенційної загрози фінансовій безпеці у реальну. По-третє,фінансовий стан України у кінці 90-х рр. характеризується безперервнимиреструктуризаціями, обтяжливими переговорами з кредиторами, відсутністюперспектив щодо повного та своєчасного обслуговування зовнішнього державногоборгу у найближчому майбутньому. По-четверте, на сучасному етапі від характеруврегулювання боргової проблеми у значній мірі залежатиме бюджетна дієздатністьдержави, стабілізація її фінансового стану і загальноекономічної ситуації вУкраїні, створення умов для виходу вітчизняної економіки на траєкторію сталогоекономічного зростання. Тому для підвищення рівня фінансової безпеки ізовнішньої кредитоспроможності надзвичайно важливе значення має розробкаефективних форм і методів зниження боргового тягаря, застосування інструментівактивного управління зовнішнім державним боргом, активізація менеджментузовнішнього боргу, як обов’язкового атрибуту державнихфінансів.
Управліннята обслуговування державного боргу є одним з пріоритетних завдань фінансовоїполітики держави, важливою умовою стабільності її фінансової системи. Ефективнеуправління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових борговихситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізівитрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізаціїсоціально-економічної ситуації та розвитку економіки України.
Метоюкурсової роботи є теоретичне обґрунтування сутності зовнішнього державногоборгу як складової фінансової системи держави й особливостей його формування вУкраїні та розробка найбільш ефективних методів управління зовнішнім державнимборгом у сучасній вітчизняній фінансовій системі.
Розділ 1. Економічна сутністьдержавного зовнішнього боргу
1.1 Зовнішній державний борг якекономічна категорія
Залучення фінансових ресурсівдержавою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною таоб'єктивно зумовленою практикою здійснення економічної діяльності. Економічнасуть цього процесу полягає в тому, що певного часу є певна кількість вільнихкапіталів як всередині країни, так і за її межами. Ці капітали здійснюють рухіз метою пошуку сфер свого застосування. Участь держави у міжнародному івнутрішньому русі капіталів є фактом її входження до світогосподарськогопростору.
Для здійснення цілеспрямованого йорганізованого руху капіталів на міжнародному рівні створено низку міжнароднихфінансових інститутів. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютнийфонд, Європейський банк реконструкції та розвитку. Крім цього, зовнішній боргможе утворюватися при одержанні позик від іноземних держав та їх угруповань.Сюди належать кредити держав Європейського співтовариства, кредити державпостачальників енергоносіїв.
Державний зовнішній боргявляє собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземнихджерел. Він виступає у вигляді зовнішніх фінансових зобов'язань держави переднерезидентами. Тобто держава виконує роль позичальника або гаранта погашенняцих кредитів (позик) іншими позичальниками. Отже, до складу державногозовнішнього боргу входять:
1) прямий державний зовнішнійборг, що формується через залучення іноземних кредитів, безпосереднімпозичальником за якими є держава, та випуск державних цінних паперів у виглядізовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього державногоборгу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;
2) умовний державнийзовнішній борг, який формується за рахунок іноземних кредитів, залучених іншимипозичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг).Відповідальність щодо обслуговування цих кредитів несе безпосереднійпозичальник, який самостійно погашає іноземні кредити за рахунок власнихкоштів, тому фінансові зобов'язання держави щодо погашення таких кредитів маютьумовний характер. Але у разі невиконання безпосереднім позичальником своїхборгових зобов'язань перед нерезидентом згідно з умовами угоди про позичаннянабуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користьіноземного кредитора. У такому разі умовні державні фінансові зобов'язаннястають прямими.
Державний зовнішній боргразом з приватним негарантованим державою зовнішнім боргом створюють валовийзовнішній борг країни.
1.2 Управління зовнішнім державнимборгом та його обслуговування
Ефективність використання державнихзапозичень значною мірою залежить від системи управління боргом. Управліннядержавним боргом — одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави,важлива умова її фінансової стабільності. Процес управління боргом має декількаетапів: залучення коштів; використання коштів; повернення боргу і виплатавідсотків.
Державне управління залученнямкоштів, як правило, здійснюється в контексті бюджетного процесу, де законом«Про державній бюджет» на відповідний рік встановлюються граничнірозміри боргу і державні гарантії його повернення. Мета політики управлінняборгом — одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштівта уникнути макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу вмайбутньому.
Довгострокова мета управління зовнішнім боргом полягаєв утриманні зростання зовнішніх зобов'язань країни у межах її спроможностіобслуговувати борг. Реалізація цієї мети потребує ефективного використанняпозичених ресурсів. Короткострокова мета управління зовнішнім боргом –регулювання обсягів зовнішніх запозичень таким чином, щоб сукупний попит відповідавстанові внутрішніх та зовнішніх розрахунків країни. Реалізація цієї метидозволяє забезпечити відповідність зовнішніх запозичень загальним ціляммакроекономічної політики. Управління зовнішньою заборгованістю ділиться на тристадії: залучення фінансування, його розміщення (використання) та погашенняборгу. Відповідно, система управління зовнішньою заборгованістю країни означаєуправління всіма стадіями і охоплює:
• аналіз кредитоспроможності – можливості країнипозичати кошти;
• оцінку платоспроможності – здатності обслуговуватиборг;
• контроль рівня зовнішньої заборгованості;
• контроль за складом зовнішнього боргу.
З цією метою використовуються показники заборгованості– індекси заборгованості, які вимірюють різні складові зовнішнього боргу. Достандартних показників заборгованості належать:
• відношення розміру боргу (сплаченого абонесплаченого) до експорту та до ВВП;
• відношення загальної суми платежів з обслуговуванняборгу до експорту та державних доходів;
• коефіцієнт обслуговування боргу (співвідношення міжсумою виплат по обслуговуванню боргу і величиною експорту товарів та послуг).
Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементівпроцесу управління зовнішнім боргом країни. Вироблення ефективної стратегіїуправління зовнішнім боргом, зокрема державним зовнішнім боргом, особливо вумовах його швидкого зростання, є багатогранною проблемою. Розв'язання цієїпроблеми потребує узгодженої взаємодії всіх відомств та установ, щовідповідають за здійснення процесу управління на всіх його етапах: від виробленнястратегій зовнішнього запозичення, обслуговування накопиченого зовнішньогоборгу до моніторингу, аналізу і прогнозування обсягів зовнішнього боргу,спроможності країни забезпечити майбутні платежі з його обслуговування таоцінки механізму впливу зовнішнього запозичення на макроекономічну ситуацію вкраїні.
Зважаючи на це, під час розгляду питанняобслуговування державного зовнішнього боргу необхідно виділити два аспекти:
— перший будується на бюджетному підході, тобто зпогляду забезпечення своєчасності виплат за зовнішніми борговими зобов'язаннямидержави. В основі цього підходу лежить облік і контроль усіх державнихзовнішніх зобов'язань, як прямих, так і умовних, та операцій щодообслуговування державного зовнішнього боргу;
— другий пов'язаний з тим, що державний зовнішній боргрозглядається як невід'ємна частина валового зовнішнього боргу країни,управління яким є одним із найважливіших елементів економічної політикидержави. Раціональна макроекономічна політика та ефективне управління зовнішнімборгом при цьому розглядаються як взаємозв'язані процеси.
Згідно з чинним законодавством України управліннязовнішнім державним боргом та його обслуговування здійснює Міністерствофінансів України, у складі якого спеціально сформовано Головне управління обслуговуваннязовнішнього державного боргу України. У межах покладених на нього повноваженьМіністерство фінансів виступає фінансовим агентом держави під час виконаннявсіх фінансових операцій, пов'язаних із цим завданням. Міністерство фінансівУкраїни реєструє всі іноземні кредити, залучені як від імені держави, так і піддержавні гарантії українськими юридичними особами. На підставі цієї інформаціїздійснюється статистичний облік усіх державних зовнішніх зобов'язань, ведетьсямоніторинг державного зовнішнього боргу, готується детальний графік платежів зйого обслуговування, згідно з яким Державне казначейство забезпечує своєчаснефінансування видатків на обслуговування державного зовнішнього боргу в межахнаявних фінансових ресурсів, передбачених Державним бюджетом України на вказаніцілі.
Звичайно, центральний банк держави відносноцентрального уряду виступає у ролі обслуговуючого банку, в якому зберігаютьсякошти державного бюджету та позабюджетних фондів. Але роль Національного банкуУкраїни у процесі обслуговування державного зовнішнього боргу не обмежуєтьсялише виконанням функції платіжного агента уряду України.
Участь у процесі обслуговування зовнішнього боргукраїни, зокрема державного зовнішнього боргу, є однією з додаткових функцій,яку, поряд з основними, виконує центральний банк держави. Згідно із ЗакономУкраїни «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банкуреконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародноїасоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» відЗ червня 1992 р. Україна вступила до Міжнародного валютного фонду черезприєднання до Угоди Фонду. На Міністерство фінансів України як фінансовогоагента уряду України покладається здійснення всіх фінансових операцій відповіднодо статей Угоди Фонду. Національний банк України виступає як банк-депозитарійбудь-яких сум Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації та Агентства на територіїУкраїни.
Членство в МВФ дає можливість країні, що відчуваєтимчасові труднощі з платіжним балансом та нестачу коштів у іноземній валютідля виконання зовнішніх фінансових зобов'язань, отримувати позики в іноземнійконвертованій валюті для покриття дефіциту платіжного балансу та поповненнявалютного резерву.
1.3 Вплив зовнішнього державногоборгу на фінансове становище держави
Державний борг має економічнообґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки й фінансівдержави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джереломпокриття державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що величинаборгу — це взяті авансом податки, тобто антиципація податків, їхнєвипередження. Функціонування державних позик було б неможливим без податків.Податки забезпечують державі можливість розплатитися з кредиторами за первісноюсумою боргу й виплатити відсотки за користування позичкою.
Існують стандартні показники щодовиміру тягаря внутрішнього боргу, однак немає ніяких чітко зафіксованихкритичних рівнів цих показників, перевищення яких означало б перехід країни взону ризику. Країни, експорт яких зростає порівняно швидкими темпами, можутьдозволити собі вищий рівень зовнішнього боргу щодо розмірів експорту і обсягупродукту, який виготовляється.
Для прогнозу перспективи розвитку,потреби в зовнішніх запозиченнях і оцінки здатності здійснювати платежі зобслуговування зовнішнього боргу для країн, які отримують позики і кредити відгрупи Світового банку, розроблено «Мінімальну стандартну модель». Задопомогою цієї моделі розраховуються основні коефіцієнти. Аналіз середніх показниківборгового тягаря за основними групами країн дає змогу краще відчути розмахколивань.
До категорії країн із надмірнимрівнем заборгованості належать ті, які протягом останніх років мали перевищеннякритичного значення хоча б одного з таких показників: відношення величининакопиченого боргу до ВВП становило понад 80%; або відношення величини боргу йвідсоткових платежів до експорту перевищувало 220%.
Існування боргу створює реальні йпотенційні проблеми, хоча різні економісти ставляться до них по-своєму.Наявність державного боргу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів,які повинні фінансуватися за рахунок податкових надходжень. За стрімкогозростання таких видатків держава повинна або зменшувати видатки на фінансуваннясоціально-економічних програм, або збільшувати свої доходи. Збільшення доходівбюджету досягається за рахунок встановлення нових податків та іншихобов'язкових платежів або додаткових державних позик. Додаткове запозиченняпотребує додаткових видатків для обслуговування державного боргу. Введеннянових податків може підірвати зацікавленість підприємців до бізнесу. Такимчином, існування великого державного боргу може підірвати економічне зростаннякраїни.
Проте державні видатки також маютьрізний характер. Якщо приріст витрат відбувається головним чином за рахунокзбільшення витрат споживчого характеру, тоді висновок про те, що збільшенняборгу перекладає його тягар на майбутні покоління, є справедливим. Але якщовитрати мають інвестиційний характер, спрямовуються, наприклад, на будівництвоавтострад, портів, гідротехнічних споруд або є інвестиціями в «людськийкапітал» у системі освіти та охорони здоров'я, тоді державні інвестиціїзміцнюють майбутній виробничий потенціал економіки. Отже, в цьому разівиробничі потужності не скорочуватимуться, насамперед зміниться їхня структурана користь збільшення частки державного капіталу та зменшення часткиприватного. Для стабілізації економіки й забезпечення її сталого економічногозростання економічна політика країни має враховувати імовірні макроекономічнінаслідки, що пов'язані зі здійсненням державних запозичень.
Розділ 2. Соціально-економічнийаналіз зовнішнього державного боргу України
2.1 Динаміка зміни рівнядержавного зовнішнього боргу України до 2008 року
Ретроспективний аналіз засад формування іобслуговування державного боргу України, а також управління ним дозволяєвиділити кілька етапів цього процесу.
Таблиця 2.1 Динаміка зовнішнього державного боргуУкраїни до 2000 рокуРоки Показники 1992 0,4 1993 3,6 1994 4,8 1995 8,2 1996 8,8 1997 9,6 1998 11,5 1999 12,4 2000 12,6
Діаграма 2.1.Динаміка зовнішньогоборгу України до 2000 року
/>
Перший з них (1991 р.- І половина 1994 р.)характеризується безсистемним утворенням і нагромадженням боргу: залучалисяпрямі кредити НБУ, надавались урядові гарантії щодо іноземних кредитівукраїнським підприємствам, урегульовувалися боргові взаємовідносини зРосійською Федерацією.
На другому етапі (ІІ половина 1994 р. — І половина1997 р.), поряд з продовженням боргової політики попередніх років,активізувалися зв’язки з міжнародними фінансовими організаціями. За цей періодзовнішній борг зріс на 56%. Починаючи з 1995 р. внутрішній борг формуєтьсяпереважно шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики.
Найгостріше проблеми управління державним боргомдалися взнаки на третьому етапі, що розпочався з ІІ половини 1997 р.Необхідність виконання Україною своїх боргових зобов’язань, у поєднанні зісвітовою фінансовою кризою, дуже загострили ситуацію. Дорогі та короткостроковівнутрішні запозичення спричинили появу зловісної піраміди ОВДП, коли значначастина нових надходжень направляється на погашення попередніх випусківоблігацій. Станом на 1 січня 2000 р., сума зовнішнього державного боргустановить 12,4 млрд. дол.
Четвертий етап (друга половина 1998-2000 рр.) – періодреструктуризації боргових зобов'язань після боргової кризи 1998 р. У цей періодв Україні простежувалися значні розриви платіжного балансу та низькі валютнірезерви. Також вперше було здійснено низку операцій щодо реструктуризаціївнутрішнього та зовнішнього державного боргу – через заміну облігацій внутрішньоїдержавної позики (ОВДП) було продовжено термін запозичень і зменшено тисквиплат за ОВДП. Сумарні боргові виплати сягнули 71,4 % річного обсягу дохідноїчастини держбюджету.
Таблиця 2.2 Динаміка зовнішнього державного боргуУкраїни у 2001-2007 рокахРоки Показники 2001 60243 2002 61644 2003 63045 2004 64446 2005 58956,3 2006 65000 2007 69936,9
Діаграма 2.2.Динаміка зовнішньогоборгу України у 2001-2007 роках
/>
П'ятий етап (2001-2007 рр.) –період виваженої боргової політики, спрямованої на недопущення безконтрольногозростання державного боргу. Протягом 2001-2007 рр. відбувся перехід відантикризового управління державним боргом до здійснення виваженої борговоїполітики в Україні. Також простежувалася чітка тенденція до зменшеннявідношення державного боргу до ВВП. Україна здійснила шість суверенних випусківОЗДП на зовнішніх ринках капіталу з метою фінансування державного бюджету зтермінами обігу 5- 12 років та дохідністю від 7,65 % до 3,5 % річних. ВипускЄврооблігацій України 2003 р. отримав нагороду «Кращий суверенний випускроку серед країн, що розвиваються» – одного з найавторитетніших світовихділових видань – журналу «Euromoney». Це дало змогу підвищитиміжнародні рейтинги нашої держави.
2.2 Динаміка зміни рівнядержавного зовнішнього боргу України з 2008 року
Шостий етап (2008-2009 рр.)можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки. Сьогодні Україна стоїтьна порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчомумайбутньому істотно підвищити фінансові ризики й посилити депресивний тиск навсіх економічних агентів. Період характеризується економічною кризою,спричиненою політичною нестабільністю.
На сьогодні Україна даліпродовжує позичати, що може призвести до втрати боргової безпеки.
Таблиця 2.3 Динаміка зовнішнього державного боргуУкраїни у 2008-2009 рокахРоки Показники 2007 69936,9 2008 142742873 2009 185203908
Діаграма 2.3. Динаміка зовнішньогодержавного боргу України у 2008-2009 роках
/>
Міжнародний валютний фонд прийняврішення про виділення Україні стабілізаційного кредиту в розмірі $16,43млрд з метою укріпити довіру в фінансовому секторі та допомогти економіцікраїни, що постраждала в результаті світової фінансової кризи. Перший траншстабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) розміром 4,5 млрд. дол.надійшов на рахунки Національного банку України (НБУ) у листопаді 2008.
8травня Міжнародний валютний фонд схвалив виділення Україні 2,8 млрд. дол.другого траншу кредиту «stand by». За підсумками першого перегляду програмиспівпраці з Україною МВФ наприкінці квітня ухвалив рішення збільшити другийтранш з 1,25 млрд. SDR до 1,9 млрд. SDR (2,8 млрд. дол.), причому погодився нате, щоб половина суми пішла на покриття дефіциту держбюджету України.
У липні Рада директорів Міжнародного валютного фондузавершила другий перегляд програми співробітництва з Україною і схвалилавиділення третього траншу кредиту на суму близько 3,3 млрд доларів.
Чергову порцію грошей від МВФ, яку Україна малаотримати за попередніми прогнозами у листопаді, до виборів нам не бачити.
Директор-розпорядник МВФ ДомінікСтросс-Кан заявив в інтерв’ю західним ЗМІ, що Фонд продовжить співпрацю зУкраїною тільки після завершення президентських виборів. В українськомупредставництві МВФ пояснили, що до виборів не прив’язуються – готовіспівпрацювати з Україною за умови досягнення консенсусу всіма гілками влади. Тацього у нас можна чекати значно довше, аніж виборів...
Основною причиною того, що намдипломатично відмовили, став закон про підвищення соцстандартів. Ще 25 жовтняМВФ оприлюднив заяву, в якій висловив сподівання, що Президент ветує цей закон.Та Віктор Ющенко його підписав. І терпіння представників МВФ луснуло.
“Домовленість про те, що Українаотримає четвертий транш ще до кінця цього року, була. Але однією з умов булоте, що закон про соцстандарти не набуде чинності. Та її не дотримались, – кажеексперт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій ВіталійКравчук. – Основною проблемою, яку варто очікувати через відсутність грошей відМВФ – уряд матиме менше грошей для забезпечення дефіциту бюджету. Тобто тідірки, які вилізуть у бюджеті під кінець року, не буде чим залатати. Невиключено, що гроші знову додрукують. Зважаючи, якими темпами уряд конвертувавкредитні долари МВФ у гривні, не думаю, що від емісії наслідки будуть більші.Щоправда, так уряд був би винен МВФ, а так НБУ. Різниця в тому, що кредит відМВФ дисциплінує, доводиться уважніше дивитись, на що йдуть гроші. Щодоможливого зростання курсу долара через відсутність чергового траншу, то наврядчи воно буде відчутним. У НБУ достатньо резервів для утримання курсу гривні ідо кінця цього року, і в наступному. Крім того, в НБУ є передбачена певна сума,яку він може витратити на місяць на підтримку гривні. Вона не зміниться.Технічно є всі можливості втримати курс навіть без грошей МВФ”.
Рішення МВФ не давати поки що Українігрошей може погіршити очікування зовнішніх інвесторів. За словами ВіталіяКравчука, слідом за МВФ кредити можуть відтермінувати інші структури. Скажімо,Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк.
Подальше зростання державного боргу спричинитьпогіршення показників бюджетної безпеки, негативно впливатиме на станплатіжного балансу та інвестиційну привабливість України, загрожуватиместабільності грошово-кредитного та валютного ринків України.
Обслуговування та погашення вказаних борговихзобов'язань у майбутньому може призвести до неспроможності вирішення нагальнихсоціально-економічних потреб, що загрожуватиме втратою суверенітету іруйнуванням вітчизняної фінансової системи.
Розділ 3. Рекомендації по управлінню зовнішнім державним боргом України та йогофінансуванню
В умовах світової фінансової кризиуряд має передбачити можливість переорієнтації на внутрішні джерела підтримкиліквідності банків на випадок раптових відпливів капіталу чи зупинокзовнішнього рефінансування. Він також має акумулювати понаднормативнінадходження до бюджету з метою протидії інфляційному перегріву і створеннязапасу міцності на випадок кризи. І ще, при реалізації плану антиінфляційнихзаходів Кабмін має запровадити додаткові ринкові інструменти регулюваннягрошової маси, потурбуватися про випереджаюче зростання продуктивності праціщодо зростання зарплат та соціальних виплат. У новій редакції державногобюджету не можна допустити збільшення його дефіциту. Необхідно стимулюватизбільшення експорту і скорочення імпорту, розробити державну політику сприяннянадходженню прямих іноземних інвестицій та жорсткого регулювання обсягівфінансових іноземних інвестицій. Слід зупинити зростання зовнішнього боргу зарахунок збільшення внутрішніх запозичень (у тому числі державних) — торгуватиборговими інструментами уряду за ринковими цінами.
На думку експертів, Нацбанк,має розробити програму підтримки банків в умовах фінансової нестабільності, ізокрема передбачити спрощені механізми підтримки їх ліквідності. Для удосконалення нормативно-правового забезпечення механізмууправління зовнішнім державним боргом пропонується прискорити розробку таприйняття Закону України “Про зовнішній борг України”, де необхідно чітковизначити понятійний апарат зовнішнього боргу держави; вказати механізмизалучення кредитних ресурсів та обслуговування і погашення зовнішнього боргу;рекомендувати інструментарій управління зовнішнім державним боргом; законодавчозаборонити використання зовнішніх запозичень держави для фінансування поточнихбюджетних витрат; заборонити отримання дорогих короткотермінових кредитів. Наставчас внести зміни до чинного законодавства — скасувати пенсійний збір з операційкупівлі-продажу іноземної валюти, а також надати право НБУ на запровадженнямораторію на проведення окремих видів банківської діяльності. Варто внестизміни до закону щодо визначення мінімального розміру статутного капіталу внаціональній валюті, необхідного для заснування банку; посилення захисту правкредиторів.
Комерційні банки, у свою чергу, маютьпереглянути темпи зростання кредитних портфелів у бік зменшення (у тому числіза рахунок зменшення іноземних запозичень) з урахуванням рівня зростанняекономіки. Слід знизити темпи нарощування споживчого кредитування,переорієнтувавши кредитні потоки у реальний сектор економіки, і розробитипрограму забезпечення ліквідності банку, у тому числі за рахунок зменшеннявитрат на підвищення капіталізації. Варто посилити вимоги до оцінки ризиків заактивними операціями, і зокрема: удосконалити порядок оцінки кредитів залежновід умов їх надання та передачі інформації про кредит до бюро кредитнихісторій; розробити заходи щодо збалансування активів і пасивів, у тому числі зарахунок додаткової капіталізації; посилити систему ризик-менеджменту тавнутрішнього аудиту.
В Україні вже працює чимало іноземнихбанків. Очікувалося, що вони принесуть нові технології, надаватимуть кредитипід менші відсотки. Проте ці прогнози не справдилися — зниження кредитнихставок не відбулося. Ситуація може загостритися, коли відкриються філії«іноземців», які проводитимуться більш агресивно, особливо у цариніспекулятивних операцій. На жаль, в Україні поки немає економічних важелів, якіб орієнтували іноземні фінустанови на кредитування економіки, а не населення.
Є наступнірекомендації щодо управління зовнішнім державним боргом України:
— длязбереження економічної безпеки держави, при виборі боргового джерела пріоритетповинен надаватися внутрішнім запозиченням;
— пріоритетним завданням управління структурою державного боргу є зменшеннячастки заборгованості, яку необхідно погасити в короткостроковому періоді; длячого пропонується здійснити рефінансування державного боргу за рахунок новихзапозичень на більш прийнятних відсоткових умовах, що дозволить пролонгуватичастину української заборгованості, скоротивши боргове навантаження на бюджет укороткостроковій перспективі;
— встановлення твердого контролю над часткою кредитів із плаваючою процентноюставкою, а також кредитів, залучених на термін до одного року в загальномуобсязі зовнішнього боргового портфеля та встановлення лімітів за данимипоказникам;
— використання “світових” операцій – операційтипу “борги в обмін на власність (акції)”.
Україні дефолт не загрожує, вважаєекс-спікер Верховної Ради, лідер об'єднання «Фронт змін» АрсенійЯценюк.
На думку Яценюка, розвиток ситуації вкраїні буде залежати від кількох факторів«По-перше, якщо оживуть зовнішніринки, то це вплине на українську економіку, ми дуже залежні від зовнішніхринків», — зазначив екс-спікер.
«По-друге, якщо бюджетмінімально забезпечить державні гарантії з існуючих державних і квазідержавнихзобов'язань, то питання про дефолт стояти не буде», — додав він.
Також Яценюк зазначив, що непідтримує ідею ухвалення бездефіцитного бюджету: «Сьогодні ми не можемовпоратися з українською економікою з бездефіцитним бюджетом».
Третім фактором екс-спікер назвавузгодженість фінансової політики Мінфіну та НБУ в майбутньому році, приймаючидо уваги ті проблеми, що у них виникли в поточному році.
Ще одним фактором, на його думку, єситуація з корпоративними боргами.
«У нас валовий зовнішній боргперевищив 100 млрд. доларів і основні позичальники вже повинні вести переговориз кредиторами про реструктуризацію боргів. Таким чином, ми зможемо уникнутикорпоративних дефолтів», — наголосив екс-спікер.
Яценюк вважає, що реалізація цихчотирьох пунктів допоможе в майбутньому році сповільнити темпи падінняукраїнської економіки.
ДляУкраїни вкрай необхідною є розробка стратегії зовнішніх запозичень. Здійсненняефективного управління зовнішнім державним боргом України передбачає розробкуконцепції такої боргової стратегії, в якій державний борг розглядатиметься не зпозиції боргового тягаря на національну економіку, а як інструмент в механізмізабезпечення економічного зростання країни.
Наявні дваосновних напрямки концепції боргової стратегії України: 1) повна відмова віднових зовнішніх державних запозичень; 2) здійснення нових зовнішніх запозиченьу безпечних розмірах на інвестиційні цілі. Науково доведено, що зовнішнідержавні запозичення необхідні для забезпечення платоспроможності держави тадосягнення економічного зростання. Тому другий напрямок розробки борговоїстратегії, а саме здійснення нових зовнішніх запозичень у безпечних розмірахдля інвестиційних цілей, є більш прийнятним для України.
Стратегічноюметою державної боргової політики України має стати залучення фінансовихресурсів для ефективної реалізації програм інституційного та інвестиційногорозвитку країни із одночасним забезпеченням стабільного співвідношеннядержавного боргу до ВВП. Важливим завданням стратегічного управління державнимборгом є також пошук оптимального співвідношення між борговим та податковимфінансуванням бюджетних видатків.
Висновки
Залучення фінансових ресурсівдержавою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною таоб'єктивно зумовленою практикою здійснення економічної діяльності. Державнийзовнішній борг являє собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими зіноземних джерел. Він виступає у вигляді зовнішніх фінансових зобов'язаньдержави перед нерезидентами. Ефективність використання державних запозиченьзначною мірою залежить від системи управління боргом. Управління державнимборгом — одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умоваїї фінансової стабільності. Процес управління боргом має декілька етапів:залучення коштів; використання коштів; повернення боргу і виплата відсотків.Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементів процесу управління зовнішнімборгом країни. Згідно з чинним законодавством України управління зовнішнімдержавним боргом та його обслуговування здійснює Міністерство фінансів України,у складі якого спеціально сформовано Головне управління обслуговуваннязовнішнього державного боргу України. Державний борг має економічнообґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки й фінансівдержави, ефективність функціонування її урядових структур. Наявність державногоборгу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинніфінансуватися за рахунок податкових надходжень. За стрімкого зростання такихвидатків держава повинна або зменшувати видатки на фінансуваннясоціально-економічних програм, або збільшувати свої доходи. Збільшення доходівбюджету досягається за рахунок встановлення нових податків та іншихобов'язкових платежів або додаткових державних позик. Для стабілізаціїекономіки й забезпечення її сталого економічного зростання економічна політикакраїни має враховувати імовірні макроекономічні наслідки, що пов'язані зіздійсненням державних запозичень. Зростаючий зовнішній борг України єпотенційним джерелом серйозних проблем.
Міжнародний валютний фондприйняв рішення про виділення Україні стабілізаційного кредиту в розмірі $16,43млрд з метою укріпити довіру в фінансовому секторі та допомогти економіцікраїни, що постраждала в результаті світової фінансової кризи.
Дляудосконалення нормативно-правового забезпечення механізму управління зовнішнімдержавним боргом пропонується прискорити розробку та прийняття Закону України“Про зовнішній борг України”, де необхідно чітко визначити понятійний апаратзовнішнього боргу держави; вказати механізми залучення кредитних ресурсів таобслуговування і погашення зовнішнього боргу; рекомендувати інструментарійуправління зовнішнім державним боргом; законодавчо заборонити використаннязовнішніх запозичень держави для фінансування поточних бюджетних витрат;заборонити отримання дорогих короткотермінових кредитів ДляУкраїни вкрай необхідною є розробка стратегії зовнішніх запозичень.Стратегічною метою державної боргової політики України має стати залученняфінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституційного таінвестиційного розвитку країни із одночасним забезпеченням стабільногоспіввідношення державного боргу до ВВП. Важливим завданням стратегічногоуправління державним боргом є також пошук оптимального співвідношення міжборговим та податковим фінансуванням бюджетних видатків.
Список використаної літератури
1. БоринецьС. Я. Міжнародні фінанси: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. — К.:Знання-Прес, 2002. — 311 с.
2. ВасиликО.Д. Теорія фінансів: підручник. – К.: НІОС, 2001.-416с.
3. ЗаверухаІ. Правові проблеми класифікації державного боргу // ПравоУкраїни.-2007.-№3.-С.51-55
4. КасичА.О. Вплив зовнішнього державного боргу на інвестиційну активність економічноїсистеми // Фондовый рынок. -2008. -№12. –С.24-29.
5. КонцевичВ. Куди поділися гроші МВФ? // Львівська газета on-line.-2008.-№179.- www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/12/04/36500/
6. КудряшовВ.П. Фінанси: Навчальний посібник.-Херсон: Олді – плюс, 2005.-352с.
7. КудяковО. Анализ состояния и структуры государственного долга развитых стран.// Рынокценных бумаг.-2005.-№23-24.-С. 18-24
8. НешитойА.С.Финансы: Учебник .- М.: «Дашков и Ко», 2005.-512с.
9. ОпарінВ.М. Фінанси: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001.-240с.
10. Проосновні принципи правонаступництва України стосовно зовнішнього боргу таактивів СРСР: Заява… 23 жовт. 1991 р. N 1693-ХІІ // Відомості Верховної РадиУкраїни. — 1991. — N 51. — Ст. 739.
11. Проосновні принципи правонаступництва України стосовно зовнішнього боргу таактивів СРСР: Заява… 23 жовт. 1991 р. N 1693-ХІІ // Відомості Верховної РадиУкраїни. — 1991. — N 51. — Ст. 739.
12. СвєтловО. Зовнішній державний борг та його складові у ракурсі фінансового розвиткудержави //Фінансовий ринок України. – 2008. — №7-8.-С.15-16
13. ФедосовВ.М., Колот О.А. Управління державним боргом в контексті ризик-менеджменту //Фінанси України .-2008.-№3.-С.3-34
14. Фінанси:Навчальний посібник/Под ред. О.П.Близнюк. – К.: Знання, 2006.-415с.
15. Финансы: Учебник/ Под ред. А.Г.Грязновой.- М.: Финансы и статистика, 2005.-504с.
16. Финансы:Учебник/ Под ред. В.П.Литовченко .- М.: «Дашков и Ко», 2006.-588с.
17. Финансы:Учебник/ Под ред. Г.Б.Поляка.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007.-703с.
18. http://www.minfin.gov.ua/офіційний сайт Міністерства Фінансів України