Реферат на тему
Законодавчетанормативне підгрунття непрямогооподаткування
В України податокна додану вартість справляється відповідно до Закону України “Про податокна додану вартість”, який був прийнятий Верховною Радою України 3 квітня 1997року (№168/97), яким був відмінений Декрет Кабінету Міністрів України від26.12.92 р., № 14-92 “Про податок на додану вартість”.
Норми порядкуобчислення і сплати податку на додану вартість, прийняті Законом України “Проподаток на додану вартість” від 3.04.97 р., суттєво відрізняються від ДекретуКабінету Міністрів України від 26.12.92 р., № 14-92 “Про податок на доданувартість” як за формою побудови Закону, стилю викладення, вживаних термінів,так і самому порядку обчислення, сплати податку до бюджету та проведеннябюджетного відшкодування.
Відповідно Законуподаток на додану вартість є податком на споживання товарів (робіт, послуг) намитній території України і платником його виступає кожний суб’єкт (юридична чифізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг) незалежно відфакту походження товарів.
При цьому,споживачі, за умови реєстрації їх як платників податку, мають правовідшкодувати свої витрати по сплаченому податку за рахунок податку, отриманогоз покупця вироблених товарів.
Така схемасплати податку передбачає, що кожен продавець перераховує до бюджету лише сумуподатку, нарахованого на додану (створену) вартість в ході виробництва (обігу).
Для бюджетуособливо важливо, щоб при проходженні товару на усіх стадіях переробкисплачувалися податки усіма споживачами-переробниками до кінцевого споживачацього товару (робіт, послуг).
Податок надодану вартість ефективно працює, мобілізуючи регулярно значні кошти добюджету, за умови, якщо податок нараховується і сплачується при фактіспоживання товарів. Тобто, податкові зобов’язання виникають при передачітоварів споживачу, а не при умові, коли споживач фактично сплатив кошти затовари (роботи, послуги).
Відповідно доміжнародних норм справляння податку на додану вартість на території Українизапроваджено спеціальну реєстрацію платників податку на додану вартість удержавній податковій адміністрації за місцем їх знаходження з метою отриманнясвідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість, що дастьможливість створити єдину базу даних платників податку.
При цьому,зареєстрована як платник податку на додану вартість особа отримує право нанарахування податку та складання податкової накладної при продажу товарів(робіт, послуг), незалежно від їх походження. Податкова накладна, яка надаєтьсяпродавцем покупцю, за умови, що обидва вони зареєстровані як платники податку імають індивідуальні номери, є документом, який дає право платнику на включеннядо податкового кредиту витрат по сплаті податку.
Статтею 3 Законувпроваджено єдиний порядок обчислення та сплати податку на додану вартість длявсіх категорій платників, незалежно від того, в якій валюті проводятьсярозрахунки (іноземна чи національна), за винятком особливостей по комісійнійторгівля, тоді як згідно з Декретом Кабінету Міністрів України, при реалізаціїна митній території України застосовувалось декілька об’єктів для оподаткуванняподатком на додану вартість. Об’єктом оподаткування є операції платниківподатку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в томучислі операції із сплати вартості послуг за договорами оперативної оренди(лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти заставипозичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованостізаставодавця; ввезення (пересилання) товарів на митну територію України таотримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання абоспоживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення(пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;вивезення (пересилання ) товарів за межі митної території України та наданняпослуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.
При ввезеннітоварів на митну території України чи отриманні від нерезидента робіт (послуг)для їх використання чи споживання та території України платником податку єбудь-яка особа, яка ввозить (отримує) зазначені товари, включаючи громадян, щоімпортують товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню.
Для обчисленняподатку на додану вартість Законом встановлено дві ставки податку у розмірах 20відсотків та нульова ставка.
Нульова ставказастосовується при обчисленні податку на додану вартість у разі продажу товарів(робіт, послуг) на експорт, (за винятком продажу товарів, робіт, послуг,звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5, продажу вугілля та продуктівйого збагачення, вугільних і торф’яних брикетів а також при продажуелектроенергії населенню. Застосування нульової ставки по суті означає повневідшкодування податку на додану вартість, сплаченого постачальником за товари,роботи, послуги, матеріальні ресурси, що використані для здійсненнявищезазначених поставок.
Даним Закономзапроваджене повне відшкодування сум податку. Так у разі, коли за результатамизвітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виниклик зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг), і сумою податковогокредиту звітного періоду є від’ємною, то така сума підлягає відшкодуваннюплатнику податку з Державного бюджету протягом місяця, наступного за звітним.Указом Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні від 07.08.98 р., №857/98 цей термін продовжено до 3-х місяців.
Впровадженозастосування методу нарахувань при визначені податкових зобов’язань (згідно здіючим законодавством застосовувався касовий метод, тобто моментом визначенняобороту є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника податку) ізодночасним розповсюдженням такого методу на право платника для отриманняподаткового кредиту. Оподаткування товарів після надходження коштів не можерозглядатися як виправданий механізм, оскільки ніде держава не втручається врозрахунки підприємств (це справа підприємств і договірна норма). Тобтопідприємства, складаючи договір на поставку продукції, обов’язково домовляютьсяпро термін проведення розрахунків, а у разі його порушень, наступає правовавідповідальність щодо покриття збитків у зв’язку із затримкою в розрахунках, цестосується і платежів до бюджету. Якщо підприємство буде тільки виготовлятипродукцію і її відвантажувати, а держава буде чекати “свої податки”, то цепризводитиме до знецінення бюджетних коштів і до неможливості своєчасногозабезпечення фінансування державних потреб.
КабінетомМіністрів України прийняті нормативні документи, передбачені Законом України“Про податок на додану вартість”. Це постанови, про затвердження перелікутоварів критичного імпорту (діє Постанова № 1080 від 18.06.99 р.), “ Прозатвердження порядку звільнення від обкладання податком на додану вартістьоперації з продажу та ввезення (пересилання) на митну територію України товарів(робіт, послуг) передбачених для власних потреб дипломатичних представництв,консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організаційв Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичнихмісій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу” (від02.06.98 р., №772), “Про порядок звільнення від обкладання податком на доданувартість операцій з надання послуг з харчування у закладах санаторно-курортноголікування дітей, тощо.
Акцизнийзбір є одним із непрямих податків,включається до ціни товарів і сплачується в кінцевому рахунку покупцем, а невиробником товарів. Акцизний збір відноситься до категорії специфічних акцизів,тобто він стягується за ставками, диференційованими по окремих групах товарів.
Акцизний збірмає диференційовані ставки по різних групах товарів. На сьогодні діють два видиставок: фіксований в екю та у відсотках до вартості товарів.
Порядокобчислення і сплати акцизного збору регламентується тами документами:
– Декретом КМУ від 26.12.92 р., № 18-92“Про акцизний збір”;
– Декретом КМУ від 30.04.93 р. “Провнесення змін і доповнень до Декретів КМУ про податки”;
– Законом України від 19.11.93 р. “Провнесення змін до Декретів КМУ “Про податок на додану вартість” та “Про акцизнийзбір”;
– Законом України від 19.11.93 р. “Провнесення змін до Декрету КМУ “Про акцизний збір”.
Перелікпідакцизних товарів (продукції) визначено чотирма законами, прийнятимиВерховною Радою України протягом 1996 року, а саме:
– Законом України від 06.02.96 р., №30/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби”;
– Законом України від 07.05.96 р., №178/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий таалкогольні напої” із змінами;
– Законом України від 24.05.96 р., №216/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортнізасоби та шини до них”;
– Законом України від 11.07.96 р., №313/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари(продукцію)”.
Платникамиакцизного збору є всі суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляютьпідакцизні товари (продукції), суб’єкти підприємницької діяльності тагромадяни, що ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України,суб’єкти підприємницької діяльності, що реалізують підакцизні товари, придбанідо 1 січня 1992 р.
При обчисленіакцизного збору за ставками у відсотках до обороту з реалізації (передачі)товарів (продукції) об’єктом оподаткування акцизним збором є обороти зреалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їхпродажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатноїпередачі або з частковою їх оплатою, для власного споживання, промисловоїпереробки (крім оборотів з реалізації для виробництва підакцизних товарів), атакож для своїх працівників, а для імпортних товарів – є митна (закупівельна)вартість з урахуванням фактично сплачених сум митних зборів, ввізного(імпортного) мита та акцизного збору.
При обчисленіакцизного збору за фіксованими ставками в екю (євро) об’єктом оподаткування єкількісні показники реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарівпродукції.
Акцизний збір,обчислений в екю, з товарів (продукції), що імпортується в Україну, сплачуєтьсяу валюті України за валютним (обмінними) курсом Національного банку України, щодіє на день подання митної декларації.
Акцизний збір,обчислений в екю, з товарів (продукції), що вироблені і реалізуються в Україні,сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банкуУкраїни, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару(продукції) і залишається незмінним протягом кварталу.
Близько 85відсотків загального обсягу надходжень акцизного збору до державного бюджетуУкраїни становлять надходження акцизного збору з спирту, алкогольних татютюнових виробів.
При здійсненісвоїх функцій контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльностівимог законодавчих та нормативних актів у сфері виробництва і торгівлі спиртом,алкогольними напоями та тютюновими виробами перед податковими таправоохоронними органами досить часто виникають проблеми, пов’язані знедосконалістю законодавства. Так, щодо окремих видів грубих порушень в ційсфері, наприклад, за порушення порядку реалізації, транспортування абозберігання спирту або алкогольних напоїв, виробництво спирту та алкогольнихнапоїв без ліцензії тощо, відсутня кримінальна або адміністративнавідповідальність винних осіб. У результаті податкові та правоохоронні органиможуть лише фіксувати порушення, і не мають дійових засобів для покараннявинних осіб та забезпечення недопущення таких порушень у подальшому.
Протягом першогопівріччя 1999 р. Міністерством фінансів України та Державною податковоюадміністрацією України постійно вносилися пропозиції щодо змін до існуючогозаконодавства, які дозволять додатково мобілізувати доходи до бюджету. Зокрема,розроблено та погоджено проект Закону України, згідно з яким скасовуються всіпільги, тимчасово надані вітчизняним товаровиробникам підакцизних товарів, атакож запропоновано підвищити ставки акцизного збору на деякі товари(продукцію). Але, на жаль, на даний час зазначений законопроект не винесено нарозгляд Верховної Ради України.
Слід звернутиувагу на той факт, що проекти законів, які якимсь чином зачіпають податки, незавжди погоджуються з ДПА України. Наприклад, на даний час, за пропозицієюнародних депутатів та Мінпрому України Верховною Радою України прийнято закон,яким передбачається звільнення від акцизного збору шин для легковихавтомобілів, хоча зазначені надходження від реалізації шин у 1996 році склали14,2 млн. грн.., і ДПА України була поставлена перед фактом щодо зменшеннядоходної частини Державного бюджету.
Особливостінарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовленихукраїнськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв татютюнових виробів визначає Закон України від 15 вересня 1995 р., №329/95-ВР“Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”.
Митні зборисправляються в Україні відповідно до Митного кодексу України (1970-12),Декретів Кабінету Міністрів України “Про Єдиний митний тариф України” (4-93),“Про порядок обкладання митом предметів, які ввозяться (пересилаються)громадянами в Україну” (2-93), Постанови Кабінету Міністрів України “Про ставкимитних зборів” (65-97), Законів України “Про Єдиний митний тариф України”(2097-12), “Про звільнення від обкладання митом предметів, які ввозяться(пересилаються) громадянами за митний кордон України” (163/96-ВР), та іншихнормативних і законодавчих документів, які регламентують сплату митних зборів.
Відповідно дорозділу 5 Митного кодексу України обкладання митом товарів та інших предметів,що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до ЗаконуУкраїни “Про Єдиний митний тариф” (2097-12).
Статтями 47, 76,77, 85, 86, 87 Митного кодексу передбачено справляння зборів у таких випадках:
Ø за видачу підприємству свідоцтва провизнання його як декларанта, при допущенні митницею підприємства додекларування на підставі договору;
Ø за митне оформлення транспортних засобів(у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів,спадщин, речей, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі уміжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також заперебування їх під митним контролем;
Ø за митне оформлення товарів та іншихпредметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств,що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленимдля митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністюмитниці у випадках.
Ставки митнихзборів встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р.,№ 65, і коливаються від 3 до 50 доларів США, крім винятків, якими є ставка увідсотках від митної вартості (0,05 – 0,6 %), зборів за зберігання товарів таінших предметів на складах митниць – 0,1-0,5 долара США, зборів за видачупідприємству свідоцтва про визнання його декларантом 1500 доларів США(продовження терміну дії свідоцтва – 1000 доларів США).
Крім того,митним законодавством встановлено цілу низку пільг, а саме:
Ø мито не стягується при ввезенні товарівза рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського(Республіки Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаютьсяпід гарантію Кабінету Міністрів України, а також при ввезенні засобів захистурослин і тварин, калійних і фосфатних добрив.
Ø при ввезенні предметів дитячогоасортименту ставки мита зменшуються на 50 відсотків.
Ø тимчасово до 1 січня 2008 року ввізнемито не справляється при ввезенні товарів (включаючи машинокомплекти) на митнутериторію України, які використовуються для будівництва і виробничої діяльностіпідприємств по виробництву автомобілів і запасних частин до них з інвестицією(у тому числі іноземною) виключно в грошовій формі, що становить суму,еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсомНаціонального банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутногофонду, яка зареєстрована у встановленому законодавчому порядку. Порядок іобсяги ввезення цих товарів (включаючи машинокомплекти) ВстановлюютьсяКабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів (включаючи машинокомплекти)з визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товаріввстановлюється додаток до Закону України “Про стимулювання виробництваавтомобілів в Україні” (535/97-ВР), якщо такі товари не виробляютьсяпідприємствами на території України. У разі порушення цільового використаннязазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито увстановленому законодавством порядку.
Ø на період виконання робіт щодопідготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації таперетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему ввізне мито нестягується при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів(сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), що надходять у рамкахміжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротнійоснові для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоківЧорнобильської АЕС і населення міста Славутич.
У результатіпроведених досліджень у розділі автором зроблено висновки.
Особливістьструктури непрямих податків в Україні має як об’єктивні, так і суб’єктивніпричини. До об’єктивних причин можна віднести те, що, по-перше, в розвинутихкраїнах світу в наслідок високого рівня доходів більшості населення (60% — середній клас) коло покупців підакцизних товарів ширше, ніж в Україні, дечималий контингент населення купує лише два види підакцизних товарів горілчаніі тютюнові вироби; по-друге, в умовах економічної кризи, інфляції падіння рівнядоходів, зростання масштабів тіньової економіки ПДВ є єдиним із найефективнішиху фіскальному плані податків.
До суб’єктивнихпричин, що зумовлюють структуру непрямого оподаткування в Україні, можнавіднести причини, породжені особливостями податкової політики з її фіскальноюспрямованістю, недосконалістю, яка є наслідком як незначного досвіду проведеннясамостійної податкової політики, так і відсутністю достатньої кількостікваліфікованих спеціалістів.
податокдодана вартість акцизний митний