РЕФЕРАТ
з податкового обліку
на тему:
Законодавча та нормативна база податкового обліку. Сутністьта об`єкти податкового обліку
Становлення ринкових відносин в Україніпотребує подальшого розвитку і вдосконалення системи оподаткування.
Система оподаткування — це нормативновизначенні платники податків, їхні обов'язки і права, об'єкти оподаткування,види податків, зборів і платежів, а також порядок їх стягнення.
Податки — це обов'язкові платежі юридичних іфізичних осіб, що стягуються до бюджету.
Основними функціями податків наступні: фіскальна,регулююча і соціальна.
Фіскальна функція податків полягає у тому, щовони забезпечують фінансування державних витрат. Фіскальна функція є основною вхарактеристиці сутності податків і визначає їх суспільне призначення.
Суть регулюючої функції — у впливі податків нарізні сторони діяльності їх платників.
Сутність соціальної функції — у підтримуваннісоціальної рівноваги через зменшення розбіжностей реальних доходів окремих групнаселення. Крім податків система оподаткування включає збори та іншіобов'язкові платежі, а також внески до державних цільових фондів.
Справляння податків передбачає також наявністьта взаємодію інших елементів системи оподаткування, а саме; платник податку,об'єкт оподаткування, ставка податку тощо.
Платник податку — це фізична або юридичнаособа, яка згідно з чинним законодавством зобов'язана сплачувати податки. Сплатаподатку — один з основних обов'язків фізичних і юридичних осіб. Реалізаціяцього обов'язку залежить як від наявності певних заохочувальних стимулів, їхправового регулювання, так і від розподілу прав та обов'язків суб'єктівподаткових відносин.
Основні обов'язки платників податків наступні:
сплачувати належні суми податків у встановленізаконами терміни;
вести податковий облік, складати звітність прогосподарську діяльність підприємств;
подавати до державних податкових та іншихорганів звітність й інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.
Об'єкт оподаткування — це власне те, щопідлягає оподаткуванню.
Ставка податку — законодавчо встановленийрозмір податку.
Податкові платежі здійснюють на основівідповідних законів.
Система оподаткування і сукупність податковихорганів становить податкову систему, Її механізм грунтується на дотриманніпевних принципів, визначених Законом України «Про систему оподаткування»,а саме:
обов'язковість сплати податків;
соціальна справедливість;
рівноправність суб'єктів оподаткування;
стимулювання підприємницької виробничоїдіяльності;
стабільність (забезпечення незмінностіподатків та їх ставок);
рівномірність сплати;
економічна обгрунтованість (встановленняподатків на підставі показників розвитку національної економіки і фінансовихможливостей);
компетенція (встановлення та скасування податків,а також пільг для платників здійснює відповідно до законодавства про оподаткуваннявинятково Верховна Рада України);
єдиний підхід (забезпечення єдиного підходу дорозробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку,об'єкта оподаткування, термінів і порядку сплати, підстав для наданняподаткових пільг).
Раціональна система оподаткування повиннастимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, створювати відносно рівніумови для всіх суб'єктів господарювання. Система оподаткування має бутиповністю адаптована до чинних у державі системи управління і методів державногорегулювання розвитку економіки. Вона повинна враховувати аналіз інтересіввиробника і споживача, держави і суспільства. Навіть незначні невідповідностіміж оподаткуванням і економічною моделлю держави можуть спричинити значнінегативні наслідки, що виявляються як в обмеженні фінансових можливостейсуб'єктів господарювання, так і в скороченні доходів держави.
Податкова система кожної країни відображає їїспецифічні умови, тобто не може бути країн з однаковими податковими системами. Разомз цим, існують певні положення, що визначають підхід до створення податковоїсистеми.
Багатовікова історія формування і застосуванняяк загальнотеоретичних, так і конкретних практичних принципів оподаткування, щовідповідають певному рівню розвитку соціально — економічного життя конкретноїкраїни, дала змогу відібрати найдієвіші і найефективніші серед них. В умовахстановлення ринкової економіки в Україні постійно ведуть роботу з удосконаленняподаткової системи, але, на жаль, вона й досі не відповідає світовим стандартам.
Недоліки податкової системи в Україні наступні:
податкова система відзначається нестабільністю.Це стосується як видів податків, баз оподаткування, податкових ставок, так іметодики обчислення Й термінів та порядку їх введення у дію. Закони про податкичасто приймають поспіхом, без належного обгрунтування і розрахунків. Цепризводить до внесення змін і доповнень у щойно прийняті закони, порушує одиніз головних принципів формування податкової системи — її стабільність.
податкова система не стимулює суб'єктигосподарювання накопичувати фінансовий капітал та його інвестувати:
значна частина доходів держави, сформованих зарахунок податків, покривається непрямими податками. По-іншому оподатковуєтьсяне лише прибуток або доход, а й витрати суб'єктів господарювання;
податкова система не створює умов длязменшення товарообмінних (бартерних) операцій;
наявність розбіжностей, сумнівних тлумаченьокремих термінів, положень, визначених у законах і підзаконних актах;
високий рівень оподаткування;
авансова сплата податків призводить до вилученняобігових коштів підприємств, що є особливо руйнівним в умовах інфляції.
Разом з тим, світовий та вітчизняний досвідпереконує, що не має і не може бути податкової системи, котра задовольняла бодночасно усіх платників податків і державу. А це означає, що, реформуючисистему оподаткування, слід прагнути до оптимального поєднання інтересівплатників і держави. Найоптимальнішою і ефективною в умовах України була б,напевно, така податкова система, яка б відповідала соціально орієнтованіймоделі економіки. У цілому податкову систему потрібно вдосконалювати у напрямкуїї уніфікації щодо джерел податків і забезпечення зацікавленості суб'єктівгосподарювання у підвищенні ефективності виробництва.
Перехід України до ринкових відносин зумовивзначні перетворення у системі господарювання, зміни у ставленні до власності,управлінні господарськими процесами тощо. Вони не могли не торкнутися ібухгалтерського обліку як системи впорядкованого узагальнення інформації прогосподарську діяльність, стан і рух майна та зобов'язань підприємств.
З появою нових видів інформації та нових груп їїспоживачів рамки і функції бухгалтерського обліку розширилися.
У результаті в нашій державі за принципами,встановленими у міжнародній практиці, формується декілька самостійних підсистемєдиної системи бухгалтерського обліку. Серед них слід виділити підсистемифінансового, управлінського та податкового обліку.
У зв'язку з введенням у дію 1997 р. ЗаконівУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про податокна додану вартість» з'явилося поняття податкового обліку.
Податковий облік — це підсистемабухгалтерського обліку, яка за певними правилами, затвердженими державою,виконує функції нарахування та сплати податків відповідним державним органам.
Таким чином, основа податкового обліку — контрольза повнотою і своєчасністю нарахування й сплати податків, зборів таобов'язкових платежів.
Податковий облік організовують в такомупорядку, щоб задовольнити потреби управління і служби податкового менеджменту вінформації щодо формування оподаткованої бази підприємства від усіх видів діяльності.Разом з цим, податковий облік обмежується в основному створенням системиформування валових доходів та витрат і достовірності їх відображення удекларації про прибуток підприємств, а також повноти нарахування, своєчасностіперерахування у доход бюджету різних податків (зборів, платежів), правильностізаповнення декларації з податку на додану вартість.
Податковий облік тісно пов'язаний зекономічними дисциплінами, в першу чергу з фінансовим обліком.
Взаємозв'язок податкового і фінансового облікуу наступному:
1. Обидва вони базуються на одних і тих жепервинних документах.
2. Фіксують одні й ті ж дані І фактигосподарського життя.
3. Ці види обліку ведуть одні й ті жспеціалісти — бухгалтери.
4. Основна частина інформації, отриманої як усистемі фінансового, так і податкового обліку призначена для зовнішніхкористувачів.
Як свідчить практика, результати за данимифінансового і податкового обліку можуть відрізнятися між собою.
Найпоширенішими причинами таких відхилень єнаступні:
Принципово новий підхід до визначення моменту виникненнявалових доходів і витрат, який не збігається з моментом отримання доходів івитрат діяльності підприємств.
Сума валових витрат не відповідає сумі витратдіяльності.
Новий підхід до визначення об'єкту оподаткування.Об'єкт оподаткування у податковому обліку — це величина, яка не збігається зприбутком підприємств, що є об`єктом оподаткування уфінансовому обліку.
Відмінність у методиці визначення сум валовихдоходів і валових витрат, з сумами витрат і доходів діяльності.
Якщо у фінансовому обліку існують певнітеоретичні категорії, окрема методологія обліку, то теоретична база податковогообліку обмежується лише правилами його ведення.
Відмінність у призначенні фінансової іподаткової звітності. Якщо за даними першої можна охарактеризувати фінансовий стансуб'єкта господарської діяльності, то за даними другої — стан розрахунків збюджетом за відповідними податками і платежами.
У зв'язку зі зміною облікового забезпеченнязвітності про податки, збори і платежі відповідно змінено й первинні документиі реєстри, в яких фіксують операції з податкового обліку. Хоча податковий облікне ізольований від системи традиційного бухгалтерського обліку, однак йогопевні особливості зумовили й відмінності первинного та аналітичного обліку, окремихподатків, зокрема податку на додану вартість і оподатковуваного прибутку.
Так, облік податку на додану вартість ниніздійснюють на підставі первинного документа — податкової накладної.
Аналітичний облік податку на додану вартістьведуть у таких реєстрах, як книга обліку придбання товарів (робіт, послуг) такнига обліку продажу товарів (робіт, послуг). Записи операцій у первиннихдокументах і реєстрах здійснюють одночасно. Тому слід контролювати ідентичністьданих як у первинних документах, так і в аналітичних реєстрах, оскількирозбіжності свідчитимуть про помилки.
Оподатковуваний прибуток визначають напідставі нагромаджених даних про валові витрати та валові доходи у відповідниханалітичних реєстрах. На підприємствах малого бізнесу як аналітичні реєстривикористовують «Відомість обліку валового доходу підприємства» та«Відомість обліку валових витрат підприємства», крім названих,використовують також виробничі звіти, книги або відомості обліку витрат навиробництво; відомості або книги обліку реалізації робіт, продукції та послуг.
Виходячи з необхідності інтеграції України усвітові економічні відносини та перебудови системи економічної інформації таобліку відповідно до міжнародних стандартів, розроблені та впроваджені упрактику національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Однак, це неліквідувало відмінностей у підході до ведення фінансового і податкового обліку.
Нині всі зусилля спрямовують в основному нарозширення податкового обліку.
З іншого боку, введення у системугосподарювання таких нових показників, як валові доходи, валові витрати,складної системи обліку авансів і бартерних операцій, впровадження додатковоїгроміздкої документації з обліку ПДВ значно збільшило витрати на ведення бухгалтерськогообліку на підприємстві. Зазначимо, що в Україні система оподаткуванняпідприємств характеризується частою зміною об'єкта оподаткування і щоразу піднеї підлаштовують систему бухгалтерського обліку.
Найбільший недолік такої трансформації обліку- це те, що результати, виявлені за даними податкового обліку, можуть значновідхилятися від реальних фінансових результатів діяльності підприємства заданими фінансового обліку. Причому, значні відхилення можуть бути як в один,так і в інший бік.
Це ускладнює роботу бухгалтера та органів, якіперевірятимуть результати його роботи.
Впроваджуючи реформу обліку і звітності, цеслід робити в комплексі, дбаючи, у першу чергу, про суб'єктів господарювання такористувачів інформації.
Зазначимо, що проблема взаємозв'язку обліку таоподаткування — інтернаціональна. Міжнародний досвід свідчить, щовзаємозалежність між обліком та оподаткуванням не дає змоги досягти двох цілейодночасно. До того ж вона пов'язана зі значними витратами для підприємств. Дослідженняпідходів до вирішення цієї проблеми у різних країнах дало змогу поділити їх надві групи (табл.1).
Залежність означає, що облік повністюпідпорядкований податковим правилам, або визначення прибутку з метоюоподаткування грунтується на методиці, що застосовують в обліку.
Проте, незалежно від шляху, який будезастосований в Україні щодо взаємозв'язку обліку та оподаткування, податкову іфінансову звітності слід складати на основі національних положень (стандартів) бухгалтерськогообліку. Вони орієнтовані на реальну оцінку та повне висвітлення насамперед економічнихнаслідків відповідних операцій та подій, а не лише юридичних положень. Цьоговимагають іноземні інвестори, адже затратний механізм обліку на підприємствах — одна з причин повільного вкладання іноземних капіталів в розвиток економікиУкраїни.
Виходячи із ситуації в обліковій практиціподатковий облік повинен вирішити такі завдання:
Формування реальної величини прибутку до оподаткуванняна основі даних фінансового обліку.
Виявлення відхилень між прибутком дооподаткування та прибутком від діяльності для його подальшого аналізу. Забезпеченняобгрунтованої методики розрахунку валових доходів і валових витрат змаксимально можливим її спрощенням. Пристосування фінансового обліку реалізаціїпродукції, розрахункових операцій, собівартості продукції та основних засобівдо потреб податкового обліку валових доходів і валових витрат.
Таблиця 1
Взаємозв'язок між обліком і оподаткуванням урізних країнах світуНезалежність Залежність Великобританія Бельгія Данія Італія Ірландія Німеччина Канада Фінляндія Нідерланди Франція Норвегія Швеція Польща
Законодавча та нормативна база податковогообліку складається з законів, затверджених Верховною Радою України тапідзаконних актів, виданих Кабінетом Міністрів України, Державною податковоюадміністрацією України, як центральним органом виконавчої влади, а такожнаціональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Велика кількість законодавчо встановлених загальнодержавнихі місцевих податків та зборів (обов`язкових платежів) передбачає наявністьзначної законодавчої та нормативної бази податкового обліку. Частина з нихвідображена в списку використаної літератури до цієї роботи.
Список літератури
1. Кучерявенко, М.П. Податкове право України: Академічний курс [Текст]: підручник/ М.П. Кучерявенко; Мін-во освіти і науки України. — К.: Правова єдність, 2008.- 701 с. -
2. Хомин, П.Я. Формування звітності в підсистемах фінансового,управлінського й податкового обліку [Текст]: монографія / П.Я. Хомин; Мін-воосвіти і науки України, Тернопільська академія н/г. — Тернопіль: Економічнадумка, 2004. — 288 с.
3. Сердюк, В.М. Податковий облік [Текст]: навчальний посібник / В.М. Сердюк.- К.: ЦНЛ, 2005. — 312 с.
4. Ткаченко, Н.М. Податкові системи країн світу та України. Облік ізвітність [Текст]: навчально-методичний посібник / Н.М. Ткаченко, Т.М. Горова,Н.О. Ільєнко; Мін-во освіти і науки України. — К.: Алерта, 2004. — 554 с.
5. Пасько, Т.О. Податковий облік [Текст]: навчальний посібник / Т.О. Пасько.- Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. — 202 с.